Технологія саморозвитку за М. Монтессорі

Концепція і технологія виховання дітей віком від 2,5 до 12 років. Виникнення і розвиток системи М. Монтессорі. Опис і характеристика "зон розвитку". Особливості дидактичного матеріалу, запропонованого М. Монтессорі та способи його використання.

Рубрика Педагогика
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 18.02.2012
Размер файла 22,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Застарілі педагогічні технології

«Технологія саморозвитку за М. Монтессорі»

У 1896 р. М. Монтессорі закінчує університет і стає першою в Італії жінкою - доктором медицини. Вона могла вибирати різні шляхи, але зупиняється на самому невдячній: створює спеціальну школу, а потім і медико-педагогічний інститут для розумово відсталих дітей з бідних сімей та сиріт, де розробляє і застосовує різноманітний дидактичний матеріал, який увійшов в історію як "золотий матеріал" Монтессорі . Завдяки йому знедолені діти могли вчитися так само успішно, як і нормальні школярі.

У 1900 р. на проведеній у Римі своєрідною олімпіаді учнів початкової школи вихованці Монтессорі перевершили дітей зі звичайних шкіл з письма, рахунку та читання. Це було громом серед ясного неба. Результати багаторазово перевірялися і перевірялися, однак спростувати їх було не можна. "Справжнім дивом" назвав цю подію англійський посланник у доповіді британському Міністерству закордонних справ.

Ще більше сум'яття це подія внесло в життя М. Монтессорі. Вона залишає роботу з аномальними дітьми і присвячує свою діяльність звичайним дітям, які перебували в школах у положенні набагато гіршому, ніж її вихованці, що страждали відхиленням в розвитку.

Монтессорі хотіла будувати свою методику на спостереженнях за дитиною в природних умовах і розумінні його таким, як він є, а не тим, яким повинна стояти формується особистість в очах дорослих. З цією метою М. Монтессорі відвідує безліч початкових шкіл, уважно придивляючись до методів навчання, і все більше відчуває почуття гіркоти й розчарування. Як можна спостерігати дитини, якщо він, як автомат, виконує лише те, що пропонується викладачем! Діти не мають можливості виявляти себе, і тому зовсім неможливо пізнати справжню природу їх успішного навчання.

Так, поступово, у М. Монтессорі формується її перше педагогічне кредо: гуманна педагогіка можлива тільки тоді, коли дитині надається свобода дій, а стримують його лише в особливих випадках. Звідси вона робить закономірний висновок: якщо не можна вивчати учня, зв'язаного по руках і ногах шкільної дисципліною, то як же його можна утворювати і виховувати! Замість того щоб сприяти фізичному розвитку дитини, школа затримує його і майже не дає проявлятися вільній ініціативі. М. Монтессорі приходить до висновку, за її висловом, "глибоке, як натхнення", що методи, які застосовувалися нею настільки ефективно для навчання аномальних вихованців, можуть бути продуктивно використані і для розвитку нормальних дітей.

У 1907 р. Едуард таламо - італійський мільйонер і талановитий інженер, директор "Товариства дешевих квартир" - зважився на соціальний експеримент. Він запропонував М. Монтессорі створити в 58 переобладнаних цим товариством будівлях новий тип дошкільного закладу - денний притулок, школу для дітей, що отримала назву "Будинок дитини" (Casa dei Bambini).

На цій своєрідній "експериментальному майданчику" педагог-гуманіст розробила спеціальне середовище, навколишнє дитини, стимулюючу його природний розвиток. Діти в "Будинку дитини" знаходилися з 9 год ранку до 16 год і поєднували вільні ігри з молитвами, а різноманітну пізнавальну діяльність - зі співом. Тут все було пристосоване до того, щоб привчити дитину до самостійності та сприяти його різнобічного вдосконалення.

Система М. Монтессорі охоплює концепцію і технологію виховання й навчання дітей віком від 2,5 до 12 років. Найвищий інтерес викликають її положення, що стосуються навчання, виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Провідна ідея вчення М. Монтессорі полягає в необхідності створення педагогом предметно-просторового середовища, в якому дитина могла б найповніше розкрити свій внутрішній потенціал у процесі вільної самостійної діяльності. Це середовище має забезпечити розвиток кожної дитини за її індивідуальним темпом. Завдання педагога полягає насамперед у наданні дитині засобів для саморозвитку і розкритті правил їх використання. Такими засобами є автодидактичні (самонавчаючі) Монтессорі-матеріали, з якими дитина працює, спочатку наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім -- самостійно виконуючи різноманітні вправи. На цій підставі у педагогічній системі Монтессорі можна виокремити такі ключові моменти:

1) навколишнє підготовлене середовище і вправи для розвитку моторики, сенсорики (лат. sensus -- відчуття) та інтелекту;

2) педагог, який створює, готує розвивальне середовище.

Філософія виховання М. Монтессорі заснована на власних спостереженнях за дітьми, гуманістичних традиціях Ж.-Ж. Руссо, Й.-Г. Песталоцці, Ф. Фребеля, які визнавали особливу значущість вродженого потенціалу дитини, її здатності розвиватися в атмосфері свободи й любові. Своєрідність педагогічної філософії М. Монтессорі полягає в тому, що дитинство, на її погляд, є не просто періодом життя, а іншим полюсом природи людини і що дорослий залежить від дитини настільки, наскільки дитина залежить від нього.

М. Монтессорі вірила у безмежні можливості дитини, яка «вступає до світу, щоб відновити людство», вважала, що дитина володіє унікальною здатністю до самобудівництва. Аналізуючи цей феномен, вона дійшла висновку, що ще до народження дитина має в собі духовний зародок -- модель власного психічного розвитку, який, будучи вродженою її психічною сутністю, виявляє себе лише у процесі розвитку.

Не менш важливу роль відіграє в її розвитку всотуючий розум -- здатність дитини вчитися, прагнення до навчання, реалізація яких забезпечується сприятливим навколишнім середовищем. Дитина здатна сприйняти і засвоїти будь-які об'єкти середовища (як предметного, так і соціального), наприклад просторові й часові зв'язки, соціокультурні особливості, відносини між людьми тощо. Функціонування цієї здатності обмежене в часі, але цього часу достатньо, щоб дитина отримала необхідний обсяг знань про навколишній світ. Усе це відбувається з нею на підсвідомому рівні, за участю всотуючого розуму, притаманного лише дітям дошкільного віку. Тому дорослі повинні створити для дитини таке середовище, в якому вона могла б знайти все необхідне й корисне для свого розвитку, отримати різноманітні сенсорні (чуттєві) враження, «всмоктати» правильну мову, соціально прийнятні способи емоційного реагування, раціональної діяльності з предметами, зразки позитивної соціальної поведінки. У процесі розвитку розум дитини поступово трансформується в розум дорослого. Стаючи свідомою істотою («людиною розумною»), дитина втрачає унікальну здатність мислити природно і без зусиль абсорбувати (поглинати) знання про зовнішній світ. Безсвідоме сприймання дитини дошкільного віку і свідому інтелектуальну діяльність дорослого М. Монтессорі ілюструє відмінностями між засвоєнням дитиною рідної мови та вивченням іноземної мови дорослим.

З огляду на цю здатність дитини М. Монтессорі виокремлює тимчасові фази (сенситивні періоди) її особливої сприйнятливості до конкретних аспектів навколишнього середовища. Відповідність кожного такого періоду атрибутам середовища забезпечує необхідну ефективність виховання та навчання. Знаючи про ці періоди, дорослі повинні передбачати їх настання, відповідно готуючи навколишнє середовище, засоби навчання, яких дитина об'єктивно потребує на конкретний момент. Важливо також аналізувати симптоми кожного періоду для оцінювання актуального розвитку дитини.

Сенситивні періоди універсальні, тобто виникають у процесі розвитку всіх дітей, незалежно від раси, національності, соціального походження, геополітичних і культурних відмінностей тощо. Водночас вони є індивідуальними, оскільки час їх настання, тривалість і динаміка можуть бути різними у конкретних дітей, хоч існують приблизні середньостатистичні межі кожного з них:

-- сенситивний період розвитку мовлення (0--6 років);

-- сенситивний період сприйняття порядку (0--3);

-- сенситивний період сенсорного розвитку (0--5,5);

-- сенситивний період сприйняття маленьких предметів (1,5--2,5);

-- сенситивний період розвитку рухів і дій (1--4);

-- сенситивний період розвитку соціальних навичок (2,5-6).

Їх внутрішній структурі властиві повільний початок, етап максимальної інтенсивності й поступовий спад відповідної сприйнятливості.

Філософські погляди М. Монтессорі базуються на космічній теорії, згідно з якою все у світі (рослини, тварини, людина) існує та діє відповідно до космічного плану розвитку Всесвіту. Смисл життя, за її твердженням, полягає не в тому, щоб «досягти досконалості на безмежному шляху прогресу», а в тому, щоб «вплинути на навколишнє середовище і досягти в ньому певної мети».

Людина виконує в природі перетворювальну функцію, залишаючи на землі слід свого існування. Людський розум став майже всемогутнім способом проникнення у найпотаємніші глибини життя. Однак аж до XX ст. людина не усвідомлювала свого призначення і реалізовувала своє космічне завдання, як і тварини, несвідомо. Створена нею «надприрода» може легко вийти з-під контролю і спричинити жахливі екологічні катастрофи. Людство повинно осмислити своє космічне завдання, усвідомити свою єдність перед небезпеками соціальних негараздів, війн і виробити «вселенську свідомість», побудувавши єдине гармонійне суспільство. На думку М. Монтессорі, досягти цього можна через виховання. Стратегія нового виховання повинна засновуватися на законах, які обумовлюють становлення і розвиток людини, і реалізувати всі її потенційні енергії. На вивченні життя людини має зосередитись і наука. У цьому контексті особлива роль належить психології, покликаній на основі пізнання психічних процесів допомагати людині в її бутті.

Педагогіка М. Монтессорі не протиставляє особистостей педагога і дитини, вважаючи їх рівноцінними у вихованні. Такий підхід єднає її з гуманістичними традиціями української етнопедагогіки і сучасними концепціями навчання та виховання. Важливо, щоб педагог був особистістю, яка постійно розвивається, володіє вміннями самодослідження і бачення дитини в розвитку. В процесі підготовки педагога необхідно виховати в нього інтерес до людини і вміння бачити в кожній дитині неповторну та унікальну особистість, спостерігати процес розвитку дитини, навчити створювати розвивальне середовище і підтримувати зв'язок між ним і дитиною, бути привабливим зовні, цікавим для вихованців, «життєво важливою частиною світу дитини». Педагог також повинен уміти залучити до співпраці батьків, оскільки дитина є членом сім'ї, а не ізольованою особистістю. Все це необхідне йому для того, щоб дієво допомагати дитині в саморозвитку. Здатність «вникати в секрет дитинства», знати, любити дитину і вміти служити їй «згідно із законами вищої справедливості», за переконанням М. Монтессорі, є головною місією педагога.

Монтессорі-клас - це кімната, розділена на тематичні зони і заповнена різноманітними дидактичними матеріалами. Правильно організоване робоче простір Монтессорі-класу допомагає малюкові інтенсивно розвиватися.

Поділ Монтессорі-класу на тематичні зони допомагає малюкові краще орієнтуватися в різноманітті дидактичних матеріалів, структурувати отримувану інформацію, а також підтримувати порядок.

Спочатку М. Монтессорі запропонувала розбивати простір класу на 5 тематичних зон:

Зона реальної (практичної) життя

Зона сенсорного розвитку

Зона математики

Зона мовна

Зона космічна

Але кількість тематичних зон може бути набагато більше і різноманітніше (музична, художня, спортивна та ін.) А тепер поговоримо детальніше про кожну зоні в Монтессорі-класі:

1. Зона реальної (практичної) життя.

У цій зоні зібрані матеріали, що сприяють придбанню дитиною навичок самообслуговування. Малюк вчиться прати й прасувати речі, чистити і нарізати овочі, підмітати, управлятися з совком і щіткою, чистити черевики, зав'язувати і розв'язувати шнурки, застібати і розстібати різні види застібок і замків. Причому, робити все це по-справжньому.

2. Зона сенсорного розвитку.

У цій зоні зібрані матеріали, які допоможуть малюкові навчитися розрізняти характеристики предметів: розмір, колір, форма, вага. А також будуть сприяти розвитку зору, слуху, нюху, уваги, пам'яті і дрібної моторики.

3. Зона математики.

В цій зоні знаходяться матеріали, що сприяють ознайомленню і освоєння поняття кількості. Крім того, займаючись в зоні математики, малюк розвиває просторове і логічне мислення, увагу, пам'ять, посидючість.

4. Зона мовна.

Матеріали цієї зони допоможуть малюкові вивчити алфавіт, склади, а також навчитися читати і писати.

5. Зона космічна.

Ця зона знайомить дитину з навколишнім світом, з процесами та явищами, з звичками і традиціями інших народів.

Методика М.Монтессорі має дуже великий успіх і популярність з моменту свого заснування і до сьогоднішнього дня. У даної методики багато послідовників, які вводять свої додаткові елементи у відповідність з основними принципами методики. Постійно збільшується кількість матеріалів, а також у Монтессорі-класі з'являються нові тематичні зони, призначені для більш різнобічного розвитку малюка. Наприклад, рухова, музична, зона мистецтв та багато інших. Ви також можете створювати подібні зони для розвитку свого малюка у себе вдома у відповідності зі своїми можливостями та інтересами малюка.

Творіть з Вашими дітьми та для дітей!

монтессорі виховання дитина розвиток

Дидактичний матеріал технології

Центральне місце у педагогічний технології М. Монтессорі належить дидактичному матеріалу, який є важливим засобом становлення фізичних і психічних функцій дитини, розвитку її творчості, уваги, волі, навчання письма та елементарної математики. Головну його цінність М. Монтессорі вбачала у сприянні впорядкуванню попереднього досвіду дитини. Матеріал не лише знайомить дитину з предметами та їх ознаками (якостями), а й дає їй змогу самостійно працювати, міркувати, помилятися і виправляти помилки, зосереджувати увагу на зробленому, порівнювати. Його привабливість розвиває інтерес до речей і дій з ними, прагнення до самостійної діяльності. Допомога педагога при цьому незначна, а керівництво діяльністю дитини є опосередкованим.

Дидактичний матеріал Монтессорі не вважають навчальним обладнанням у загальноприйнятому розумінні, оскільки його головна мета полягає не в навчання дітей навичок і передаванні знань через правильне використання, а втому, щоб допомагати само будівництву, духовному розвитку дитини. Дидактичний матеріал є зовнішнім стимулом, що привертає увагу дітей, ініціює процес їхнього зосередження. Запропонувавши матеріали, які привертали б дитячу увагу, педагог зможе надати дитині свободу, необхідну для її розвитку.

Монтессорі - матеріали засновані на концепції активної особистості, яка розмірковує і спілкується, розвивається у процесі вільної діяльності. Усі вони розроблені експериментально. Лише після тривалої і ретельної перевірки, відкидаючи все, що не фіксувало інтересу та уваги і не стимулювало самостійних повторних вправ дітей, М. Монтессорі визнавала їх придатність. Матеріал повинен задовольняти реальні потреби дитини, враховувати її здібності, бути доступним їй у потрібний момент розвитку. Тому для кожного М. Монтессорі запропонувала вікові рівні. Оптимальний час для дитини педагог має визначати шляхом спостереження та експериментування.

Діти, здатні до самовиховання, дуже чутливі до своїх внутрішніх потреб. У звязку з цим, щоб підібрані засоби відповідали їх певним потребам, а також викликали « довільний розвиток внутрішньої енергії дитини ». у кожному сенситивному періоді домінує певна потреба, яка стимулює активність дитини щодо її задоволення. Педагог повинен знаходити предмети для вивчення дитиною в різні вікові періоди розвитку, передбачати відповідно до сенситивних періодів програми навчання.

Робота з Монтессорі - матеріалами дає дітям змогу самостійно визначати помилки, усувати їх, відновлюючи порушений порядок. Ці матеріали мають різний ступень складності. Дитина займається з кожним з них стільки, скільки їй цікаво, а згодом приступає до складнішого. Важливо, щоб вона мала змогу вільно вправлятися з матеріалом, що є суттєвою умовою формування її особистісної незалежності. Не варто побоюватися, що, працюючи тривалий час із одним матеріалом, дитина відстане в іншому. Приступаючи з належно сформованими навичками до іншого матеріалу вона швидше досягне успіху.

Крім вертикального структурування (за складністю), Монтессорі - матеріали логічно впорядковані й горизонтально, що передбачає паралельні вправи, до яких дитина надовго зберігає інтерес.

Зміна форм діяльності дає змогу розглянути одне й те саме навчальне завдання під іншим кутом, глибше усвідомити проблему, відкрити нові її грані.

Самодіяльність, вільний вибір матеріалу, вдосконалення методів роботи сприяють розвитку організаційних можливостей дитини. Адже вона вчиться самостійно планувати, розподіляти, узгоджувати, виконувати домовленості, працювати разом з іншими, тобто поводити себе диференційовано (по-різному, неоднаково), ефективно і цілеспрямовано.

Дидактичний матеріал Монтессорі опосередковано готує дитину до майбутнього учіння. Він не навчає письма - письмом, читання - читанням, малювання - малюванням, а надає дитині змогу самостійно «скласти з елементів» ці складні дії, причому кожну - у свій час, відповідно до сенситивного періоду. Наприклад, опосередкована підготовка дитини до письма передбачає оволодіння « елементами », втіленими в конкретних Монтессорі - матеріалах, які не мають прямої мети готувати дитину до письма. Однак сукупно вони забезпечують необхідний рівень інтелектуальної та моторної готовності до письма. Цьому сприяє робота з блоками циліндрів (координація рухів трьох пальців руки, що беруть участь у письмі), робота з металічними вкладками (обведення олівцем, штрихування контурів), звукові ігри, робота з буквами з піщаного паперу, що розвиває мязову память на зразки букв, тощо. У процесі непрямої підготовки дитина переживає успіх, розвиває впевненість у собі, ініціативність. Маючи змогу самостійно « скласти з елементів » нове вміння, дитина переживає незрівнянне радісне почуття, що супроводжує її успіхи у пізнанні світу. Так відбуваються її кроки з пізнаного в непізнане, із зробленого - у ще не зроблене.

Користування Монтессорі - матеріалами має бути підпорядковане таким основним правилам:

1) діти повинні ставитися до матеріалів з повагою;

2) використовувати матеріали охайно і лише зрозумівши як;

3) для виконання певної вправи дитина має взяти всі необхідні

4) матеріали, а закінчивши вправу, повернути їх на місце у первинному вигляді;

5) дитина має право користуватися матеріалом самостійно, без участі інших дітей і педагога.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Життєвий шлях М. Монтессорі і розвиток її педагогічної системи. Технологія саморозвитку теорії, її зміст і значення на сучасному етапі. Особливості та умови застосування педагогічних напрацювань М. Монтессорі в російській та українській системі освіти.

    реферат [32,3 K], добавлен 22.12.2015

  • Життєвий шлях Марії Монтессорі і розвиток її педагогічної системи. Технологія саморозвитку: зміст, концептуальні положення, мета і завдання, понятійний апарат та вимоги до особистості педагога. Дидактичний матеріал технології "Будинок вільної дитини".

    курсовая работа [52,2 K], добавлен 20.10.2009

  • Життєвий та творчий шлях Марії Монтессорі. Педагогічні погляди щодо самовиховання і самонавчання. Дидактичні засади навчально-виховного процесу. Вимоги до особистості педагога у системі виховання. Вплив системи на розвиток освіти в світі та Україні.

    курсовая работа [48,3 K], добавлен 04.02.2015

  • Історія розвитку ідей вільного виховання. Формування світогляду М. Монтессорі як гуманіста освіти дітей з порушенням інтелекту. Організація навчально-виховної роботи в класах вільного виховання особистості в діяльності сучасної загальноосвітньої школи.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 22.01.2013

  • Особливості вальдорфських іграшок. Виготовлення їх з натуральних природних матеріалів. Мета та принципи вальдорфської педагогіки. Духовний й емоційний розвиток дитини, розвиток його особистісних якостей. Методика М. Монтессорі. Естетичне виховання малюка.

    эссе [9,4 K], добавлен 03.10.2014

  • Структура англійської мови. Педагогіка Марії Монтессорі та Вольдорфських шкіл. Внесок в розвиток методики ХХ століття Жана Піаже. Стадії розвитку інтелекту дитини. Поняття егоцентризму як характеристика дитячого мислення на стадії інтуїтивного інтелекту.

    реферат [21,4 K], добавлен 27.04.2012

  • Виникнення та розвиток інституту сім'ї в Україні. Сім'я як основний фактор гармонійного розвитку дитини. Соціально-педагогічні особливості виховання дітей у багатодітній сім’ї. Проблеми багатодітних сімей. Аналіз обласної програми "Багатодітний фонд".

    курсовая работа [100,8 K], добавлен 15.06.2011

  • Проблеми здоров'я дітей молодшого шкільного віку. Вікові особливості фізичного і психічного розвитку школярів. Методика дослідження рівня фізичного розвитку дітей віком 6-7 років та продуктивності їх розумової діяльності. Методи математичної статистики.

    дипломная работа [198,7 K], добавлен 12.11.2009

  • Загальні положення екологічного виховання дошкільнят, його завдання, умови та вплив на моральний розвиток. Особливості екологізації діяльності дітей у дошкільному закладі. Аналіз використання практичних занять екологічного змісту у роботі з дошкільнятами.

    курсовая работа [785,3 K], добавлен 24.10.2010

  • Особливості розвитку дітей раннього віку. Формування інтелектуальних і моральних почуттів як основи виховання дітей з перших днів життя. Поняття "госпіталізм"; вітчизняні системи виховання дітей раннього віку. Вплив родини на розвиток мовлення дитини.

    курсовая работа [58,1 K], добавлен 10.02.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.