Використання методу проектів для організації підсумкового заняття по вивченню можливостей текстового процесора MS Word

Сутність педагогічної технології, орієнтованої на застосування і придбання нових фактичних знань. Аналіз MS Word, Excel, Access. Метод проектів як перспективна педагогічна технологія. Принципи вивчення дисципліни "Інформатика" за допомогою проектів.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 29.03.2015
Размер файла 83,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

по темі: «Використання методу проектів для організації підсумкового заняття по вивченню можливостей текстового процесора MS Word»

Зміст

ВСТУП

1. «МЕТОД ПРОЕКТІВ« ЯК ПЕРСПЕКТИВНА ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ

1.1 Метод проектів : історія і сучасність

1.2 Класифікація типів проектів

1.3 Етапи роботи над проектом

1.4 Експертна оцінка проекту

1.5 Вимоги, що пред'являються до проектів

2. ОСВІТНІЙ ПРОЕКТ

2.1 Дидактичні цілі проектної методики

2.2 Завдання, що вирішуються проектами

2.3 Етапи роботи над проектом

2.4 Структурна основа освітнього проекту

3. ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНФОРМАТИКИ

3.1 Приклади проектів, використовуваних при вивченні дисципліни Інформатика»

3.1.1 Використання проекту при вивченні текстового редактора MS Word

3.1.2 Використання проекту при вивченні табличного процесора MS Excel

3.1.3 Використання проекту при вивченні СУБД MS Access

3.1.4 Використання проекту при вивченні дизайнера презентацій MS Power Point

3.2 Використання методу проектів для організації підсумкового заняття по вивченню можливостей текстового процесора MS Word

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

педагогічний інформатика word

На сучасному етапі розвитку суспільства в умовах гуманізації і гуманітаризації навчання на перше місце виходять не питання передачі і придбання певного обсягу знань, а оволодіння прийомами, методами і уміннями їх практичного застосування.

Для досягнення подібних результатів традиційних моделей навчання вже явно недостатньо.

Реалізація методу проектів припускає і істотну зміну ролі повчального. Викладач з носія готових знань перетворюється на організатора пізнавальної діяльності, орієнтуючи її на пріоритет дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Метод проектів - педагогічна технологія, орієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і придбання нових (іноді і шляхом самоосвіти).

Основне завдання проектів - озброєння дитини інструментарієм для вирішення проблем, пошуку і досліджень в життєвих ситуаціях.

Тому актуальність методу проектів визначається необхідністю створення умов для реалізації особово-орієнтованого навчання з урахуванням можливостей і здібностей кожного учня, зацікавленістю сучасного суспільства в людині, яка уміє думати самостійно і вирішує різноманітні проблеми; має критичне і творче мислення; володіє багатим словарним запасом, заснованим на гуманітарних знаннях; є високоморальною, духовно багатою особою.

Найважливіша педагогічна проблема сьогодні - впровадження в освітній процес засобів і методик, що допомагають дітям «відкривати себе».

Критерієм успішності підлітка є не стільки результативність у вивченні дисциплін, скільки відношення до можливостей власного пізнання і перетворення природи, історії, самого себе. Великі можливості для цього відкриває проектна діяльність.

При навчанні комп'ютерним технологіям велика частина учбового часу відводиться практичним заняттям. Існує думка, що яким би чином не була організована діяльність програмних засобів, що вчаться по вивченню, вона ефективна, носить активний характер тільки тому, що кожному навченому наданий окремий комп'ютер для самостійного виконання лабораторної або практичної роботи. А лабораторні або практичні роботи - це такі види діяльності, які здійснюються по розгорнутих «шпаргалках» з описом дій, що призводять до досягнення бажаного результату, а ініціативи і творчості з боку навченого, як правило, не вимагаються. Діяльність такого роду повинна займати незначну частину учбового часу. Основну увагу педагогові необхідно приділяти методам навчання, спонукаючи до розумової активності, до прояву творчого, дослідницького підходу і пошуку нових ідей для вирішення різноманітних учбових завдань. У цьому сенсі учбовий проект - ідеальний засіб для освоєння прийомів і способів роботи з комп'ютером в процесі виконання практично значущого завдання, тобто цільовою установкою є не вивчення комп'ютерних технологій (накопичення деякої суми фактичних знань), а їх освоєння в процесі рішення задачі, що має кінцевий результат, який ясно описаний і має практичну значущість.

Застосування проектного навчання можливе як у вигляді розробки великих комплексних проектів, що завершують вивчення декількох розділів учбового матеріалу, так і у вигляді виконання невеликих проектів при освоєнні окремих елементів комп'ютерних технологій.

Об'єктом дослідження буде процес організації підсумкового заняття по вивченню текстового процесора MS Word з використанням методу проектів.

Предметом дослідження буде проект як ефективний метод навчання.

Мета дослідження - розробка змісту підсумкового заняття по вивченню текстового редактора MS Word.

Гіпотеза дослідження : якщо учні дізнаватимуться нове не від викладача, вони відкриватимуть це нове самі. Головне завдання викладача - допомогти їм розкритися, розвинути власні ідеї.

Завдання дослідження :

- Розглянути метод проектів як перспективну педагогічну технологію;

- Розглянути використання методу проектів в ході викладання дисципліни «Інформатика»

- Розглянути використання методу проектів для організації підсумкового заняття по вивченню текстового процесора MS Word.

Не ставиться під сумнів той факт, що проектне навчання стимулює істинне вчення самих учнів, по-скільки воно особистісно-орієнтоване; використовує безліч дидактичних підходів; самомотивоване, що означає зростання інтересу і залученості в роботу у міру її виконання; підтримує педагогічні цілі в когнітивній, афективній і психомоторних областях на усіх рівнях; дозволяє вчитися на власному досвіді і досвіді інших в конкретній справі; приносить задоволення учням, що бачать продукт своєї праці.

1. «МЕТОД ПРОЕКТІВ« ЯК ПЕРСПЕКТИВНА ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ

1.1 Метод проектів : історія і сучасність

Метод проектів, що виник в 2-ій половині XIX століття в сільськогосподарських школах США і перенесений потім в загальноосвітню школу, широко практикується на різних східцях освіти у багатьох країнах світу.

У зарубіжній педагогіці ідеї навчання на основі пошукових підходів пов'язані, передусім, з іменами американського педагога-філософа Дж. Дюки і його учня В. X. Кил-Патріка. Саме вони заклали основу реалізації методу проектів в навчанні, поставивши при цьому в главу кута безпосередній досвід і інтерес учнів. Навчання в проектах будується так, щоб учбова робота і уміння протікали природно і з необхідністю створювали такі умови і, як їх результат, такі дії учнів, внаслідок яких вони не зможуть не навчитися. Психолого-дидактичними засобами реалізації цього підходу є розвиток творчого і критичного мислення, формування досвіду і інструментарію учбово-дослідницької діяльності, імітаційне моделювання, пошук і визначення особових сенсів і т. д.

Що ж є проектним методом навчання? Під методом проектів прийнято розуміти систему навчання «...при якій учні придбавають знання і уміння в процесі планування і виконання практичних завдань, що поступово ускладнюються, -- проектів». А.В. Хуторський розглядає освітній проект як форму організації занять, що передбачає комплексний характер діяльності усіх учасників по отриманню освітньої продукції за певний проміжок часу.

Метод проектів - система навчання, при якій учні придбавають знання і уміння в процесі планування і виконання практичних завдань, що поступово ускладнюються, - проектів.

Проект може носити як експериментальний, так і теоретичний характер. Робота над проектом ведеться таким, що вчиться самостійно під спостереженням викладача. Учні самі ставлять і конкретизують проблему, оцінюють різні способи її рішення і вибирають найкращий. Потім вони представляють відповідним чином оформлені результати свого дослідження у вигляді доповіді.

Слід пам'ятати, що, для того, щоб виконати усі завдання проекту, що вчаться повинні володіти певними інтелектуальними, творчими і комунікативними уміннями.

Суть проектного навчання полягає в тому, що учень в процесі роботи над проектом осягає реальні процеси, проживає конкретні ситуації, глибоко вивчає предмет дослідження, конструює нові об'єкти і так далі. У нього формуються первинні дослідницькі уміння. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів і припускає вирішення якої-небудь проблеми з використанням різноманітних методів, засобів, знань, умінь з різних областей наук. При цьому можлива організація командної діяльності, яка сприяє формуванню комунікативних умінь учнів.

Метод учбового проекту -- це одна з особово-орієнтованих технологій, спосіб організації самостійної діяльності навчених, інтегруючий проблемний підхід, групові методи, рефлексії, презентативні, дослідницькі, пошукові і інші методики.

Суть методу проектів - стимулювати інтерес учнів до тих або інших проблем, що припускають володіння певною сумою знань, і через проектну діяльність, що передбачає рішення одній або цілого ряду проблем, показати практичне застосування отриманих знань. Іншими словами, цей постійний рух від теорії до практики, з'єднання академічних знань з практичними уміннями і дотримання балансу на кожному етапі навчання. Суть сучасного розуміння методу проектів можна виразити таким чином: «Я знаю, для чого мені потрібно все те, що я пізнаю, де і як я можу ці знання застосувати».

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують впродовж певного відрізку часу; він припускає вирішення якоїсь проблеми (завдання), що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку. Результати виконання проектів мають бути «відчутні», т. е. якщо це теоретична проблема, то необхідно отримати конкретне її рішення, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження.

Для того, щоб опанувати метод проектів, необхідно знати його типологію, не забувати, що використання його в учбовому процесі вимагає від викладача серйозної підготовчої роботи.

Проектне навчання - це навчання, цільовою установкою якого є способи діяльності, а не накопичення фактичних знань.

1.2 Класифікація типів проектів

У питаннях класифікації освітніх проектів як показує аналіз літератури, єдиний підхід доки відсутній.

Типи використовуваних освітніх проектів можуть бути дуже різноманітними. Нині існують різні класифікації проектів, що розкривають цю технологію. Узагальнюючи їх, можна виділити наступні найбільш характерні типи проектів.

За тривалістю часу проведення проекту їх розділяють на короткострокові (розробляються на одному, двох уроках); середній тривалості (займають вивчення одній, двох тим); довгострокові (розробляються впродовж тривалого часу, частіше проводяться у позанавчальний час, хоча етапи розробки проектів відстежуються і на уроках).

По рівню інтеграції розрізняють проекти із залученням тільки змісту учбового предмета, що вивчається, і міжпредметні, такі, що враховують зміст багатьох учбових предметів.

Залежно від предметно-змістовної області особливо виділяють монопроекти (у рамках однієї області знання); міжпредметні; надпреметні проекти. У традиційну класно-урочну систему якнайкраще вписуються перші з них. Хоча останнім часом актуальним стає проведення бінарних уроків.

При організації монопроекту вибираються найбільш складні розділи або теми конкретного курсу серед серії уроків. Хоча робота над такими проектами передбачає часом застосування знань з інших областей для вирішення тієї або іншої проблеми, сама проблема лежить в руслі одного знання (хімічного, фізичного, біологічного і так далі). Важливо відмітити, що монопроект вимагає ретельної структуризації по уроках з чітким позначенням не лише цілей і завдань проекту, але і тих знань і умінь, які учні, імовірно, повинні придбати в результаті.

По кількості учасників виділяють індивідуальні проекти, що виконуються самостійно одним школярем, і колективні -- парні, виконувані парами учасників, і групові -- для груп учнів.

За способом переважаючої діяльності учнів виділяють дослідницькі, ігрові, творчі, практико-орієнтовані, пізнавальні проекти.

Дослідницькі проекти орієнтовані на вирішення наукової проблеми, що включає виявлення актуальності теми дослідження, визначення мети, завдань, предмета і об'єкту дослідження, визначення сукупності методів дослідження, шляхів вирішення проблеми, обговорення і оформлення отриманих результатів. Вони здійснюються як в урочній, так і в позаурочній діяльності. У будь-якому дослідницькому проекті проявляється творчість учнів.

У ігрових проектах учні найчастіше переймають на себе певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту.

Творчі проекти, як і ігрові, не мають до кінця структури, що пропрацювала, спільної діяльності, вона лише намічається і підкоряється жанру кінцевого результату в логіці інтересів і спільної діяльності учасників проекту.

Пізнавальні проекти спрямовані на збір інформації про якийсь об'єкт, конструювання процесу і явища в конкретних умовах, розробка проектів, спрямованих на рішення глобальних проблем сучасності.

Такі проекти мають чітку структуру. При їх виконанні ставиться мета, підбирається і аналізується наукова інформація, проводяться «мозкові атаки» з метою їх рішення. Результат проекту оформляється у вигляді схеми, доповіді, карти, повідомлення, сценарної моделі і так далі

Уся більша кількість проектів реалізується в сучасному учбовому процесі за допомогою комп'ютера. Комп'ютер в даному випадку виступає необхідним інструментом при реалізації поставлених в проекті завдань.

По використанню дидактичних засобів розрізняють проекти, в яких застосовують «класичні» дидактичні засоби : друкарські (підручники, атласи, хрестоматії, робочі зошити для проектної роботи, науково-популярну і художню літературу), наочні (таблиці, схеми, малюнки, карти), технічні засоби і так далі, засоби інформації і комунікації, що дозволяють здійснити збір, зберігання, обробку, вивід і тиражування усіх видів інформації.

По характеру координації проекти можуть бути двох типів: з відкритою, явною координацією або з прихованою координацією. У проектах з відкритою, явною координацією, координатор бере участь у власній своїй функції, ненав'язливо направляючи роботу його учасників, організовуючи у разі потреби окремі етапи проекту, діяльність окремих його учасників (наприклад, якщо треба домовитися про зустріч в якійсь офіційній установі, провести анкетування, інтерв'ю фахівців, зібрати репрезентативні дані і ін.). У проектах з прихованою координацією (головним чином, телекомунікаційні проекти) координатор не виявляє себе ні в мережах, ні в діяльності груп учасників. Він виступає як повноправний учасник проекту.

По характеру контактів проекти розділяються на внутрішні і міжнародні. Внутрішні, або регіональні (т. е. в межах однієї країни), проекти організовуються усередині одного учбового закладу (міждисциплінарні, або між декількома групами ПТУЗ), або усередині регіону, республіки. Міжнародні проекти - це проекти, учасниками яких є представники різних країн.

По кількості учасників виділяють три типи проектів : особові (між двома партнерами, що знаходяться в різних школах, регіонах, країнах), парні (між парами учасників) і групові (між групами учасників).

За тривалістю проведення розрізняються проекти короткострокові (для вирішення невеликої проблеми або частини більшої проблеми), середній тривалості (від тижня до місяця) і довготерміновій (від місяця до декількох місяців).

На практиці найчастіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів, в яких є ознаки дослідницьких проектів і творчих або практикоорієнтованих і дослідницьких. Кожен тип проекту має той або інший вигляд координації, терміни виконання, етапність, кількість учасників.

Коштує, проте, відмітити, що в реальній практиці найчастіше доводиться мати справу зі змішаними проектами.

1.3 Етапи роботи над проектом

Проектна технологія реалізується у декілька етапів і має

циклічний вид. В зв'язку з цим дамо коротку характеристику

проектного циклу. Він визначається як відрізок часу, в який

здійснюється спільна життєдіяльність учнів від

постановки проблеми, конкретної мети прояву запланованих результатів у вигляді конкретного продукту, а також особових якостей, пов'язаних з реалізацією проекту ціннісно-смислової діяльності.

Проектна діяльність здійснюється з урахуванням послідовно виділених етапів: ціннісно-орієнтаційного, конструктивного, оцінної рефлексії, презентативного (Таблиця 1).

Таблиця 1.Етапи реалізації технології проектного навчання

Етапи

Діяльність учителя

Діяльність учнів

Ціннісно-орієнтаційний

Мотивація проектної діяльності, організація учнів по створенню проекту, розкриття його значущості

Усвідомлення учнями мотиву діяльності, значущості майбутньої проектної роботи

Конструктивний

Об'єднання учнів в групи; консультації учнів, стимулювання пошукової діяльності учнів. Підготовка пам'яток і алгоритмів по організації самостійної роботи

Включення в проектну діяльність в групі або складання плану роботи індивідуальне, складання плану роботи, збір матеріалів, пошук літератури, вибір форми реалізації проекту.

Оцінна рефлексія

Стимулювання учнів до самооцінки і до самоаналізу, консультування учнів по коригуванню проекту

Самооцінка своєї діяльності. Коригування і оформлення проекту у вибраній формі.

Презентативний

Підготовка експертів, Проектування форми презентації, проведення форми презентації, організація дискусії по обговоренню проекту, організація самооцінки учнів.

Захист проекту

Індивідуально або колективно, включення в дискусію, відстоювання своєї позиції. Самооцінка власної діяльності.

Перший етап проектного циклу -- Ціннісно-орієнтаційний, включає наступний алгоритм діяльності учнів : усвідомлення мотиву до мети діяльності, виділення пріоритетних цінностей, на основі яких реалізовуватиметься проект, визначення задуму проекту. На цьому етапі важливо організувати діяльність по колективному обговоренню проекту і організації його виконання. В зв'язку з цим учнів стимулюють для висловлювання ідей по реалізації проекту. Коли висловлено значне число пропозицій, спільно з учнями слідує, виходячи із задуму проекту, узагальнити і класифікувати основні напрями висунених ідей в найбільш наочній і зрозумілій для них формі. На цьому етапі будується модель діяльності, визначаються джерела необхідної інформації, виявляється значущість проектної роботи, робиться планування майбутньої діяльності. Певну роль на першому етапі відіграє спрямованість учнів на успіх майбутньої справи.

Другий етап -- конструктивний, включаючий власне проектування. На цьому етапі учні, об'єднуючись в тимчасові групи (з 4-5 чоловік) або індивідуально, здійснюють проектну діяльність: складають план, здійснюють збір інформації за проектом, вибирають форму реалізації проекту (складання наукового звіту, доповіді, створення графічної моделі, щоденника і так далі). Викладач на цьому етапі здійснює консультацію учнів. Викладача наслідує організувати діяльність учнів так, щоб кожен міг виявити себе. У цей період учні вчаться творчому пошуку кращого варіанту рішення задачі. Викладач на цьому етапі допомагає і привчає їх до пошуку. Він передусім підтримує (стимулює) учнів, допомагає виразити думка, дає поради. Цей період найтриваліший за часом.

Третій етап -- оцінна рефлексія. Його основу складає самооцінка діяльності учнів. Підкреслимо, що рефлексія супроводжує кожен етап проектної технології. Проте виділення самостійного етапу оцінної рефлексії сприяє цілеспрямованому самоаналізу і самооцінці. На цьому етапі проект оформляється, компонується і готується до презентації. Етап Оцінної рефлексії важливий і тому, що кожен з учасників проекту як би «пропускає через себе» отриману усією групою інформацію, оскільки у будь-якому випадку він повинен буде брати участь в презентації результатів проекту. На цьому етапі на основі рефлексії може проводитися коригування проекту (облік критичних зауважень викладача, товаришів по групі). Учні продумують наступне: як можна поліпшити роботу, що вдалося, що не вийшло, вклад кожного учасника в роботу.

Четвертий етап -- презентативний, на якому здійснюється захист проекту. Презентація -- результат роботи різних груп і індивідуальної діяльності, підсумок загальної і індивідуальної роботи. Захист проекту проходить як в ігровій формі (круглий стіл, прес-конференція, громадська експертиза), так і в неігровій формі.

Учні представляють не лише результати і виводи, але і описують прийоми, за допомогою яких була отримана інформація, розповідають про проблеми, що виникли при виконанні проекту, демонструють отримані знання, уміння, творчий потенціал, духовно-моральні орієнтири. На цьому етапі учні придбавають і демонструють досвід представлення підсумків своїй діяльності. Під час захисту проекту виступ має бути коротким, вільним. Для залучення інтересу до виступу використовують наступні прийоми: притягають переконливу цитату, яскравий факт, історичний екскурс, інтригуючу інформацію, зв'язок з життєво важливими проблемами, використовують плакати, слайди, карти, графіки. На етапі презентації вчаться включаються в дискусію по обговоренню проектів, вчаться конструктивно відноситися до критики своїх суджень, визнавати право на існування різних точок зору на вирішення однієї проблеми, усвідомлюють власні досягнення і виявляють невирішені питання. Як правило, на цьому етапі слід звернути увагу на перспективи роботи над цим проектом.

У повній формі робота над проектом в європейському варіанті проходить шість стадій:

1. Постановка мети : виявлення проблеми, протиріччя; формулювання завдань.

2. Обговорення можливих варіантів дослідження, вибір способів.

3. Самоосвіта і актуалізація знань.

4. Продумування ходу діяльності, розподіл обов'язків.

5. Проведення дослідження : рішення окремих завдань, компонування і так далі

6. Узагальнення результатів і формулювання виводів. Аналіз досягнень і помилок. Корекція.

1.4 Експертна оцінка проекту

Експертна оцінка проекту є необхідним компонентом цієї технології, без якої проект відбутися не може. Цим проектне навчання відрізняється від виконання звичайних проблемних завдань.

Програма експертної оцінки задається шляхом формулювання логічного ланцюжка питань -- стандартизованого, формалізованого характеру, покликаних показати глибину розкриття знань з даної проблеми, інформованість у відповідній області, уміння вирішувати поставлені завдання, а також питань, що розкривають суб'єктивну позицію, утілюють проект : інтерес до проблеми, ініціативність, здатність до комунікації, відповідальність і так далі

Нерідко експерти (з числа учнів і викладачів) проводять експертизу за допомогою п'яти чи десятибальної шкали. Експертна оцінка може здійснюватися по різних діагностичних параметрах, що включають наступні аспекти : мотиваційному, ціннісному, пізнавальному, комунікативному, організаційному. Мотиваційний аспект відбиває зацікавленість учнів проектом і їх уміння зацікавити групу за допомогою емоційної мови, яскравого оформлення, отриманих результатів. Ціннісний аспект проявляється в системі цінностей учнів, орієнтованою на благо інших людей, захист довкілля. Пізнавальний аспект проектної технології відбиває уміння оперувати науковим змістом, здійснювати міждисциплінарне перенесення, характеризується проявом творчості при вирішенні проблеми. Комунікативний аспект діагностується по умінню учнів обстоювати свій погляд, здійснювати обмін цінностями під час дискусії, надавати допомогу товаришам.

1.5 Вимоги, що пред'являються до проектів

До організації проекту пред'являються наступні вимоги:

- Проект розробляється за ініціативою учнів. Тема проекту для усієї групи може бути одна, а шляхи його реалізації в кожній групі -- різні. Можливе одночасне виконання такими, що вчаться різних проектів.

- Проект є значущим для найближчого і опосередкованого оточення учнів -- одногрупників, батьків, знайомих

- Робота за проектом є дослідницькою, моделює роботу в науковій лабораторії або іншій організації.

- Проект педагогічно значущий, тобто учні придбавають знання, будують стосунки, опановують необхідні способи мислення і дій.

- Проект заздалегідь спланований, сконструйований, але в той же час допускає гнучкість і зміни в ході виконання.

- Проект орієнтований на рішення конкретної проблеми, його результат має споживача. Цілі проекту звужені до вирішуваної задачі.

- Проект реалістичний, орієнтований на наявні у розпорядженні школи ресурси.

В цілому при роботі над проектом викладач:

- допомагає учням в пошуку потрібних джерел, корисних їм в роботі над проектом;

- сам є джерелом інформації; координує увесь процес;

- підтримує і заохочує учнів;

- підтримує безперервний зворотний зв'язок для успішної роботи учнів над проектом.

Проектне навчання стимулює істинне навчання самих учнів, тому що воно:

- особистісно-орієнтоване;

- використовує безліч дидактичних підходів;

- самомотивуєме, що означає зростання интересу і залученості в роботу у міру її виконання;

- дозволяє вчитися на власному досвіді і досвіді

- інших в конкретній справі;

- приносить задоволення учням, продукт своєї праці, що бачить.

Таблиця 2. Стадії роботи над проектом

Стадія роботи

Зміст роботи

Діяльність учнів

Діяльність учителя

1

2

3

4

Підготовка

Визначення теми і цілей проекту

Обговорюють предмет з учителем і отримують при необхідності додаткову інформацію. Встановлюють цілі

Знайомить з сенсом проектного підходу і мотивує учнів. Допомагає в постановці цілей

Планування

Визначення джерел інформації.

Визначення способів збору і аналізу інформації. Визначення способу

представлення результатів (форми

звіту). Встановлення процедур і критеріїв оцінки результатів і процесу. Розподіл завдань між членами команди

Виробляють план дій. Формулюють завдання

Пропонує ідеї, висловлює припущення

Дослідження

Збір інформації, рішення проміжних завдань. Основні інструменти: інтерв'ю, опитування, спостереження, експерименти

Виконують дослідження, вирішуючи проміжні завдання

Спостерігає, радить, побічно керує діяльністю учнів

Результати і виводи

Аналіз інформації. Формулювання виводів

Аналізують інформацію

Спостерігає, радить

Представлення або звіт

Можливі форми представлення результатів (звіту) : усний звіт, усний звіт з демонстрацією матеріалів, письмовий звіт

Звітують, обговорюють

Слухає, ставить доцільні питання в ролі рядового учасника

Оцінка результатів і процесу

Беруть участь в оцінці шляхом колективного обговорення і самооцінок

Оцінює зусилля учнів, креативність, якість використання джерел, невикористані можливості, потенціал продовження, якість звіту

Проектне навчання сприяє формуванню розумової самостійності учнів, що виражається в здатності до віддзеркалення і прогнозування власної діяльності і діяльності інших, тому що воно:

- особово орієнтовано;

- дозволяє використовувати безліч дидактичних підходів - незалежні заняття, спільне вчення, мозковий штурм, ролеву гру, евристичне і проблемне навчання, дискусію, командне навчання;

- самомотивуєме, т. е. обумовлює зростання інтересу і залученості в роботу у міру її виконання;

- підтримує педагогічні цілі на усіх рівнях (знання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу);

- дозволяє вчитися на власному досвіді і досвіді інших, виконуючи конкретну справу;

- приносить задоволення учням можливістю отримати продукт своєї праці.

Проектне навчання являється непрямим і тут цінні не лише результати, але і в ще більшій мірі сам процес. Проект може бути індивідуальним, але зазвичай кожен проект є результат скоординованих спільних дій групи учнів.

Оскільки технологія проектного навчання орієнтована на «створення» нових знань про об'єкт, процес, спосіб діяльності, то змінюється і роль викладача. Він повинен опанувати технологію проектування діяльності учнів, уміти виконувати роль «незалежного консультанта».

2. ОСВІТНІЙ ПРОЕКТ

2.1 Дидактичні цілі проектної методики

Мої учні дізнаватимуться нове не від мене; вони відкриватимуть це нове самі. Моє головне завдання - допомогти їм розкритися, розвинути власні ідеї.

Г. Песталоцци

Головна відмінність між звичайною учбовою і проектною роботою полягає в тому, що в першому випадку основна діяльність обмежується рамками аудиторії, а в другому - вона виходить за межі аудиторії, і студенти працюють з більшою долею самостійності.

Робота з проектами займає особливе місце в системі вищої освіти, дозволяючи студентові придбавати знання, які не досягаються при традиційних методах навчання. Це стає можливим тому, що студенти самі роблять свій вибір і проявляють ініціативу.

З цієї точки зору хороший проект повинен:

- мати практичну цінність;

- припускати проведення студентами самостійних досліджень;

- бути в однаковій мірі непередбачуваним як в процесі роботи над ним, так і при її завершенні; бути гнучким у напрямі роботи і швидкості її виконання;

- припускати можливість рішення актуальних проблем; давати студентові можливість вчитися відповідно до його здібностей;

- сприяти прояву здібностей студента при рішенні завдань ширшого спектру;

- сприяти налагодженню взаємодії студентів

Дидактичні цілями використання проектної методики при організації самостійної роботи учнів являються:

1. Познайомити учнів з методологією наукового дослідження, включаючи самостійний пошук і освоєння інформації;

2. Узагальнити, систематизувати і поглибити знання учнів по темі, що вивчається;

3. Актуалізувати знання учнів, продемонструвати практичну значущість вивченого материалу;

4. Розвивати уміння і навички емпіричного дослідження речовин і явищ;

5. Виховувати самостійність, ініціативність, винахідливість, уміння співпрацювати, брати на себе відповідальність, приймати рішення;

6. Виявити уміння окремого учня або цілої групи використовувати набутого в процесі навчання дослідницького досвіду;

7. Допомогти реалізувати інтерес до предмета дослідження;

8. Примножити знання про вибраний таким, що вчиться предмет дослідження і донести їх до інших учнів;

9. Навчити учнів приймати особисту відповідальність за просування в навчанні;

10. Створювати умови для розвитку особистості учня, оскільки проект розвиває активне самостійне мислення і учить учня не просто запам'ятовувати і відтворювати знання, а уміти застосовувати їх на практиці;

11. Дати учневі можливість при захисті проектів відчути, що він виступає як індивідуальність, здатна не лише оцінювати дійсність, але і проектувати необхідні зміни;

12. Удосконалювати уміння брати участь в колективних формах роботи;

13. Навчити самостійно добувати знання.

14.

2.2 Завдання, що вирішуються проектами

Проекти охоплюють величезну кількість завдань. Усі завдання, що вирішуються проектами, можна розділити на два типи:

Проекти, які займаються вирішенням певної проблеми і мають практичний характер. Студенти повинні надати доповідь зі своїми результатами або креслення працюючого пристрою.

Проекти, завдання яких визначені менш чітко. Студенти повинні або вивчити якийсь матеріал, або зробити певні вправи для досягнення якої-небудь мети.

Завдання проектів другого типу можуть бути розділені на наступні групи:

1. Робота за проектом є дослідницькою, моделює роботу в науковій лабораторії або іншій організації.

2. Проект педагогічно значущий, тобто учні придбавають знання, будують стосунки, опановують необхідні способи мислення і дій.

3. Проект заздалегідь спланований, сконструйований, але в той же час допускає гнучкість і зміни в ході виконання.

4. Проект орієнтований на рішення конкретної проблеми, його результат має споживача. Цілі проекта звужені до вирішуваної задачі.

5. Проект реалістичний, орієнтований на наявні у розпорядженні установи освіти ресурси.

2.3 Етапи роботи над проектом

Тепер звернемося до етапів роботи над проектом. Розглянемо їх на прикладі колективного і монопроекту.

На першому етапі вчиться пропонується в прихованому виді проблема, яку треба виявити і сформулювати. У цьому допоможуть навідні запитання. Завдання викладача - розкрити ситуацію так, щоб учні як можна самостійніше віднеслися до її рішення. Підсумком подібної роботи повинен стати певний вивід, який учні обговорюють колективно. Згідно з цим виводом розробляється подальший план роботи. Викладач ділить учнів на групи, і кожній групі пропонується розробити свій власний проект по прийнятому плану. У кожній групі мають бути студенти з різною мірою володіння матеріалом. Бажано, щоб в кожній групі були і дівчата і юнаки. І, найголовніше, необхідно враховувати психологічну сумісність учнів групи.

Якщо ж це монопроект, то, природно, над ним працює один учень. На занятті він повідомляє вибрану ним тему проекту, обґрунтовує свій вибір, актуальність теми для розширення пізнавального і освітнього рівня тих, кого він знайомитиме з результатами свого дослідження. Вчителю слід висловити свою думку на підтримку вибраної теми, запропонувати свою точку зору на цю проблему. Саме на цьому рівні вже видно, наскільки автор проекту володіє матеріалом, оскільки він викладає усі аргументи усно.

На другому етапі проектної роботи удосконалюються сформовані раніше навички і закладаються основи майбутніх самостійних висловлювань учнів.

Викладач повинен продумувати завдання і адекватні ситуації, при яких би збільшувалася мотивація до діяльності учнів і зростали б кількісні і якісні показники їх роботи. Тут важливо відстежувати діяльність учнів крок за кроком.

Звичайно, основна пошукова робота ведеться в позаурочний час, але на занятті потрібне Обов`язково відводити час (10-15 хвилин), щоб попрацювати над проектом. На перервах до заняття або після його викладач може поцікавитися ходом роботи. Треба стимулювати, щоб учні самі зверталися до викладача, якщо у них виникають труднощі.

Що стосується монопроекту, то на цьому етапі учень вже осмислив тему. Звичайно, повністю впоратися з питаннями, орієнтуючими на предметний зміст роботи, складно. І, швидше за все, що учень не впорається з цим завданням. Тоді на допомогу йому повинні прийти як викладач, так і його одногрупники. Зазвичай на цій стадії діяльність виходить за межі аудиторії. Монопроект, що вчиться, виконуючий, бере інтерв'ю, збирає друкарський або ілюстративний матеріал. Головне завдання цього етапу - збір інформації. Допомога викладача полягає в тому, що він повинен порадити, де краще знайти ті або інші відомості, як записати отримані дані, як піднести інформацію групі, проаналізувати і об'єднати зібрані факти, відкоригувати і оформити матеріал.

Саме на цьому етапі учасники обговорюють конкретні проблеми дослідження, уточнюють їх формулювання, намічають терміни виконання. В ході обговорення виявляється ерудиція учнів, їх навчальний рівень і кругозір, знання ними інших джерел, а не тільки підручника. Вчитель може виразити своє відношення, згоду або незгоду з тим, що обговорюється і переконливо обґрунтувати свою точку зору, а також може порадити змінити щось, але якщо учні не зовсім згодні з ним, то не варто наполягати, це може негативно позначитися на загальній роботі.

Хочеться відмітити, що другому етапу відводиться особливе місце у формуванні навичок самостійної роботи. Адже учні вчаться самостійно аналізувати пропоновану їм джерелами інформацію. Викладачеві, як вже відзначалося, тут належить активна роль. Він повинен пояснити учням, яким чином слід працювати з джерелами. Наприклад, спочатку студенти лише переглядають ту інформацію, яка зустрічається їм у зв'язку з розробкою проекту і визначають, чи має вона безпосереднє відношення до проблематики проекту. З цією метою прочитують назви книг, переглядають зміст, а також наявні ілюстрації і схеми. Якщо учень вважає, що джерело може бути використане в розробці проекту, він переходить до його прочитання і знаходження основної інформації. Це типово для учня, який вибрав монопроект і працює самостійно. У складнішому становищі знаходяться учасники колективного проекту : вони повинні постійно обговорювати один з одним інформацію, яку знаходить кожен учасник групи, т. е. повинні вибудовувати свої повідомлення з урахуванням логіки побудови і викладу усього проекту. Кожен учень працює самостійно і від його роботи залежить результат виконання усієї групи. Саме на цьому етапі учні вчаться складати план майбутнього проекту, в якому відбивається прогноз результатів дослідження. Вони викладають свої ідеї, міркування з проблеми, вчаться творчо переробляти здобуту інформацію. Звичайно, на цьому етапі може з'являтися і нестикування в логіці змісту, визначення протиріччя, помилковість в інтерпретації і багато інших проблем. Тому викладачеві необхідно уважно стежити за роботою учнів і допомагати їм саме тоді, коли його допомога найбільш потрібна. Якщо в цей період вони освоять ази самостійної роботи, то в майбутньому подібна робота не представлятиме ніяких утруднень. Доречний проміжний контроль, який покаже, як довго треба ще працювати учням над проектом. Тут можна запропонувати проміжний звіт учасників проекту. У дискусії по проекту обов'язкове вислуховується думка усіх його учасників (у випадку з монопроектами - думка одного автора). З виступів стане ясно, чи одинаковий рівень підготовки учнів, чи не виникают в процесі роботи розбіжності, які могли б гальмувати роботу над проектом, наскільки учасники групи являються однодумець-мі, чи працюють вони злагоджено і дружно.

Третій етап -- завершальний. Він припускає захист проектів. Кожна група захищає свій проект (чи пред'являє той об'єм роботи, який треба було виконати у рамках загального проекту) по раніше обговореному плану. Спосіб презентації значною мірою залежить від виду кінцевого продукту : це може бути схема, буклет, відеопоказ, спектакль, стінгазета, усна презентація і т. д. Можуть бути рекомендовані попередні репетиції, щоб допомогти уникнути помилок і досягти бажаного успіху. Результати монопроекту можуть бути представлені у вигляді розгорнутого плану або конспективного викладу проблеми.

Об'єм письмового проекту може бути різним, залежно від типу проекту і часу його виконання.

Після презентації проекту передбачається загальна дискусія. Для того, щоб вона була ефективною, викладачеві необхідно заздалегідь ознайомитись з результатами проекту і організувати обговорення теми.

В день захисту можна усі проекти (якщо їх декілька) вивісити в аудиторії або в коридорі поряд з кафедрою, створити експертний гурт з числа учнів інших груп цієї ж спеціальності, яка заздалегідь оцінить проекти і виставить свої бали. Остаточні результати підводяться після презентації. Тут можна визначити наступні номінації: «найсміливіший проект», «найцікавіший», «найвитонченіший», «самий обґрунтований» і т. д.

Поза сумнівом, викладачеві слід проаналізувати висловлювання учнів, т. е. оцінити усі відповіді. Необхідно з'ясувати у студентів, чи виправдалися їх очікування у зв'язку з виконанням проекту, пошукати разом шляху поліпшення цього виду діяльності.

Четвертий етап - контролюючий. Способи оцінки тут виступають в протиріччя з офіційною процедурою виставляння відмітки за роботу учня на занятті. Відмітку слід виставляти за проект в цілому, за рівень виявленої творчості, за чіткість презентації. І вона має бути однаковою у усіх учасників проекту. Якщо відмітки будуть різними, то це може вплинути негативно на психіку учня, він втратить віру у свої сили, і наступного разу може не погодитися взяти участь в проекті із-за боязні поганої відмітки. Взагалі не варто загострювати увагу на помилках, якщо учні вкладають багато праці в створення проекту, працюють з задоволенням, придбавають певні навички і уміння, стараються усі зробити самим якнайкраще. А оцінити письменність викладач має можливість на будь-якому занятті.

2.4 Структурна основа освітнього проекту

Освітній проект має структурну основу, яка відбивається в його положенні або програмі :

1. назва проекту;

2. цитата, гасло або інша форма представлення проекту;

3. загальна характеристика проекту;

4. ідея проекту;

5. цілі і завдання проекту;

6. учасники проекту;

7. умови реєстрації в проекті;

8. терміни реалізації проекту;

9. етапи проведення проекту;

10. умови участі в проекті (організаційні, технічні, інші);

11. особливості проведення проекту, види діяльності учасників;

12. форми взаємодії організаторів проекту, його учасників і інших суб'єктів;

13. критерії оцінки робіт окремих учасників, усього проекту;

14. діагностична і оцінна група;

15. результати проекту, їх оцінка, призи і нагороди;

16. можливе продовження і розвиток проекту;

17. автори, координатори, адміністратори, організатори проекту.

Назва, кількість, послідовність, зміст і стиль структурних елементів проекту формулюються на основі конкретних цілей і завдань.

Дослідницький аспект полягає в тому, що студент повинен уміти вибрати з численних проблем, пов'язаних з темою його проекту, ті, які по своїй важливості мають визначальне значення, пізнавальні і цікаві для оточення. Тут проявляється здатність узагальнювати прочитаний матеріал, робити самостійні висновки, спираючись на свій досвід, ерудицію, творчість, прогнозувати хід захисту проекту.

Можна говорити і про інформаційний диапазону, що означає уміння учня орієнтуватися у великій кількості джерел (як письмових і усних).

Кожен вибраний проект припускає вироблення своєї стратегії і тактики виконання, оцінювання результатів роботи. В процесі роботи групи спілкуються один з одним, беруть участь в колективному обговоренні, уточнюючи деталі, пропонуючи свої варіанти. Обов'язкова умова - активна участь кожного члена групи над проектом, але відповідно до своїх можливостей. Бажано, щоб усередині групи самі учні розподіляли ролі не лише для виконання загального завдання, але і для організації погодженої кількісної роботи.

Результати виконаних проектів завжди материальні, тобто як-небудь оформлені (відеофільм, альбом, комп'ютерна газета, альманах і так далі).

На підставі вивченого матеріалу, можна дозволити собі висловити декілька загальних рекомендацій:

- Тема проекту повинна відповідати потребам і інтересам цієї групи учнів. Те, що може стати значущим в одній групі, не обов'язково виявиться таким в іншій; те, що є інтересом в даний момент, може не бути таким же цікавим через певний проміжок часу, т. е. тема має бути актуальною саме у той момент, коли передбачається виконання проекту.

- Учні повинні обов'язково брати участь у відборі тим для виконання проектів, а так само в розробці плану дії і способів виконання проектів. Цей критерій ґрунтується на передумові, що тема перестає бути цікаво для учнів, якщо вони перестають сприймати її як таку;

- Тема повинна відповідати віковим особливостям учнів. Причому часто це критерій не стільки вибору теми, скільки формулювання і от-бора матеріалу для її виконання. Одна і та ж тема може досить плідно виконуватися на різних східцях навчання;

- При виборі теми необхідно враховувати наявність відповідних матеріалів в установі освіти, у бібліотеках міста. Багато труднощів виникають, коли вчиться пропонується виконати проект, а для його виконання неможливо зібрати початкові дані. Це веде до поверхневого навчання, заважає розвитку критичного мислення, заснованого на доказовому дослідженні і надійних знаннях. Слідує, проте, застерегти від зайвої опіки, що може позбавити учнів можливості самим побачити відмінність в мірі трудності різних проблем;

- Визначаючи тему, важливо враховувати попередню підготовку і досвід учнів, знати пропуски в знаннях, не дублювати теми, які вже були на попередніх східцях навчання.

Проектний метод навчання позитивно мотивує учбову діяльність учнів, забезпечує їх широку участь в плануванні спільної роботи, органічно пов'язаної з навколишньою дійсністю.

Сучасний проект учня - цей дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності і одночасно формування певних особових якостей.

3. ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНФОРМАТИКИ

3.1 Приклади проектів, використовуваних при вивченні дисципліни «Інформатика»

3.1.1 Використання проекту при вивченні текстового редактора MS Word

Вивчення можливостей текстового редактора можна здійснювати в два етапи. На першому етапі при підготовці простих текстових документів учні освоюють основні операції по написанню тексту, редагуванню його, форматуванню символів, абзаців, сторінок документу, підготовці його до друку. Створення складних документів, що містять різні вбудовані об'єкти, здійснюється в процесі роботи над проектом «Випуск газети». Спочатку викладач знайомить учнів з сенсом проектного підходу, етапами його розробки і реалізації. Потім учні отримують завдання уважно проаналізувати матеріал, який розміщується на сторінках газет : його зміст, оформлення. Далі планується тематика газети, визначаються джерела інформації, способи її збору і аналізу, форми представлення : текст колонками, таблиця, діаграма, схема, список, вбудований або підготовлений малюнок, фігурний текст, формула. Викладач може показати зразки об'єктів.

Потім розподіляються завдання (обов'язки) між членами команди; планується трафік виконання проекту. Учні отримують завдання по пошуку інформації, детальнішому вивченню можливостей текстового редактора для підготовки матеріалу потрібним чином. При самостійній і індивідуальній роботі корисно використовувати довідкову інформацію і систему допомоги, побудовану за принципом контекстного гіпертексту. Тематика газети може бути присвячена своєму учбовому закладу (коли створено, хто перший директор, про кращих учнів, інтерв'ю з учителями), своєму місту або району (учні готують інформацію про ті місця, де вони живуть, вчаться, гуляють), питанням здорового способу життя, поезії і т. д.

3.1.2 Використання проекту при вивченні табличного процесора MS Excel

При вивченні табличного процесора можна запропонувати проект «Ми купуємо комп'ютерний клас». Початкові дані - база даних «Пропозиції з продажу комп'ютерної техніки» або таблиці прайс-листів «Комп'ютери і комп'ютерне забезпечення» в газетах або в Інтернеті. Завдання проекту - підготувати кошторис витрат на придбання техніки. Такого роду проект цікавий і корисний тим, що учні аналізують інформацію з прайс-листів про комп'ютерну периферію, елементи системного блоку, їх модифікації, вартість. Після підготовки учнями кошториси корисно дати їм завдання внести корективи з метою отримання конкретної підсумкової суми витрат (наприклад, має бути витрачена не більше 6000 у.о. на придбання 10 комп'ютерів).

Іншим корисним проектом на базі електронних таблиць може бути проект «Основні соціально-демографічні характеристики населення Республіки Білорусь», інформація для якого є в газетах, журналах, спеціальних збірках. На підставі підготовлених таблиць здійснюється різноманітний аналіз: співвідношення кількості міського і сільського населення, порівняння народжуваності, смертності за останні роки і т. д.

Електронні таблиці є тим середовищем, на базі якого можна виконати серію цікавих міжпредметних проектів. Міжпредметні зв'язки функціонують в навчанні як чинник комплексного впливу на особу, на її пізнавальні і моральні сторони, всіляко сприяють усім функціям навчання : формуванню системи наукових знань, узагальнених пізнавальних умінь, світоглядних переконань. Вивчення теми «Обробка числової інформації» можна здійснити виконанням проектних завдань, що мають інформаційну підтримку на предметах, наприклад, «Норми живлення» (біологія), «Обчислення податків» (економіка), «Стан повітряного басейну» (екологія), «Розрахунок собівартості, прибутку, ціни вироблюваного товару» (економіка) і т. д.

3.1.3 Використання проекту при вивченні СУБД MS Access

Прикладом комплексного, колективно виконуваного проекту може бути проект з умовною назвою «Підготовка конференції», присвячений ігровому моделюванню підготовки конференції з великим числом приїжджих учасників. У його реалізацію включаються усі групи, що вчаться. В якості початкових даних використовуються: список тих, що приїжджають, розклад прильотів і вильотів літаків, наявність місць в готелі і вартість проживання, наявний автотранспорт і аудиторний фонд. Необхідно, використовуючи наявні засоби бази даних, електронної таблиці і текстового редактора, скласти кошторис конференції, графік зустрічі і відправлення учасників, схему розселення, програму конференції. Учні розбиваються на групи, кожна з яких має свою локальну підзадачу («Зустріч і проводи», «Розселення», «Програма»). Початкові дані для роботи кожної групи представлені у форматі бази даних. За допомогою електронної таблиці і текстового редактора кожна група повинна підготувати свою частину проекту, надати кошторис витрат. Окрім цього, існує необхідність обміну інформацією між групами (наприклад, час прильоту впливає на термін проживання і т. п.).

3.1.4 Використання проекту при вивченні дизайнера презентацій MS Power Point

Одним з прийомів, широко використовуваних педагогами останнім часом, є електронні презентації, що дозволяють акцентувати увагу аудиторії на значущих моментах і створювати наочні ефектні образи у вигляді схем, діаграм, слайдів. Технології презентації сьогодні дозволяють швидко створювати для усієї аудиторії виступи, що включають тексти, графіку і мультиплікацію, відеофільми і комп'ютерні моделі. Підготовка проекту презентаційного ролика інтегрує усі придбані такими, що вчаться технологічні навички: планування і аналіз діяльності; збір і аналіз інформації; оформлення зібраного матеріалу (його композиційне розміщення, монтаж, створення колажу з тексту, фотографій і рисунків); знайомство з основами креслення і планіметрії; організація колективної роботи, робота із сканером при причитуванні графічної і текстової інформації; типові технологічні алгоритми роботи з використанням буфера обміну; вироблення критеріїв об'єктивної оцінки з конкретної проблеми для роботи журі.

Існує практика організації «тижня проектів», в ході якого учні не обмежені вузькими рамками предметів і можуть в узагальненій формі застосувати комплекс отриманих знань. Для проведення таких тижнів і викладачі об'єднуються в міжпредметні команди. Міжпредметні проекти можуть виступати в ролі інтегруючих чинників, що долають традиційну дробову і уривчастість нашої освіти.

3.2 Використання методу проектів для організації підсумкового заняття по вивченню можливостей текстового процесора MS Word


Подобные документы

  • Метод проектів як альтернатива традиційним методам навчання. Історія виникнення методу. Метод проектів як педагогічна технологія. Використання методу на уроках хімії. Дослідницькі проекти з хімії 11-й клас. Вибір предмета дослідження та захист проектів.

    реферат [36,4 K], добавлен 18.02.2009

  • Визначення поняття якості знань як педагогічна проблема. Метод проектів як освітня технологія. Перевірка впливу проектної технології на якість знань учнів початкової школи у процесі вивчення природознавства. Способи організації взаємодії учнів і вчителя.

    курсовая работа [151,2 K], добавлен 08.10.2015

  • Основні вимоги до використання методу проектів, напрямки та особливості реалізації даного процесу в педагогіці на сучасному етапі. Класифікація та різновиди проектів, їх відмінні особливості, головні дидактичні методи, що забезпечують ефективність.

    контрольная работа [17,5 K], добавлен 19.07.2011

  • Ідея побудови навчання на активній основі, через самостійну і практичну діяльність, з урахуванням особистих інтересів учнів як основа методу проектів. Типи проектів, сутність роботи над ними. Проект "Громадянин": приклади вирішення суспільних проблем.

    контрольная работа [22,4 K], добавлен 17.12.2009

  • Історико-педагогічні передумови виникнення і поширення проектних технологій. Сутність і класифікація навчальних проектів. Особливості і зміст екологічного виховання у загальноосвітніх закладах. Методика та вимоги до учасників телекомунікаційних проектів.

    курсовая работа [96,7 K], добавлен 06.05.2017

  • Роль активних методів навчання у навчально-виховному процесі. Підходи до їх застосування під час вивчення шкільного курсу інформатики. Сутність методу проектів та розробка методичних рекомендацій щодо його використання при навчанні програмування.

    курсовая работа [2,8 M], добавлен 12.03.2014

  • Загальна характеристика методу проектів як способу рішення дидактичних задач. Специфіка використання методу проектів на уроках англійської мови на старшому ступені навчання. Розробка й апробування моделі організації проектної роботи "Man and Nature".

    дипломная работа [74,2 K], добавлен 25.01.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.