Метод телекомунікаційних проектів в екологічному вихованні

Історико-педагогічні передумови виникнення і поширення проектних технологій. Сутність і класифікація навчальних проектів. Особливості і зміст екологічного виховання у загальноосвітніх закладах. Методика та вимоги до учасників телекомунікаційних проектів.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 06.05.2017
Размер файла 96,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

21

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний заклад

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського

Кафедра Дефектології і фізичної реабілітації

Індивідуальне науково-дослідне завдання

на тему: «Метод телекомунікаційних проектів в екологічному вихованні»

Студентки 3 курса заочної форми навчання

Кудрявцевої Ірини Олександрівни

Перевірив:

Доцент Лещій Наталія Петрівна

м. Одесса-2017

зміст

вступ

Розділ І. Теоретичні підходи до застосування методу телекомунікаційних проектів у екологічному вихованні

1.1 Історико-педагогічні передумови виникнення та поширення проектних технологій

1.2. Навчальні проекти: сутність, класифікація

1.3 Особливості та зміст екологічного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах

розділ ІІ. Методика застосування методу телекомунікаційних проектів у екологічному вихованні

2.1 Методика та вимоги до учасників телекомунікаційних проектів. Типологія і основні вимоги до використання методу

2.2 Впровадження проектної технології у практику навчально-виховної роботи на прикладі проекту "Дніпро чиста вода"

2.3 Роль педагога в організації проектної діяльності

висновки

список використаних джерел

додатки

ВСТУП

Актуальність теми індивідуального науково-дослідного завдання обумовлена наступним. Найбільш значиме для сучасної педагогіки завдання, як відмічають педагоги різних країн світу - розвиток інтелектуальних здібностей учнів, їх критичного, самостійного мислення, уміння бачити і вирішувати проблеми навколишньої дійсності. Саме це завдання мусить уважніше розглянути можливості методу проектів, можливості організації телекомунікаційних проектів, спільних проектів школярів, студентів різних учбових закладів усередині однієї країни або навіть різних країн світу, міжнародні телекомунікаційні проекти. У області екологічної освіти такі можливості представляють особливу цінність.

Формування та розвиток у дітей ключових компетентностей стало основним завданням початку XXI століття. Ця проблема набуває актуальності у зв'язку з тим, що сучасний світ характеризується стрімким соціальним, технологічним і політичним розвитком, який потребує від людини здатності робити духовно-моральний вибір, мобільності та відповідальності у прийнятті рішень, вміння ефективно спілкуватися та бути успішним. В свою чергу це потребує переосмислення освітніх стратегій, визначення пріоритетів, характеру та нового змісту освіти, яка була б спрямована на формування життєздатної особистості. Сохань Л.В. [14].

Стратегія сучасної освіти полягає в тому, щоб надати можливість всім, без винятку, учням виявити свої таланти, творчий потенціал та реалізувати свої особисті плани. Для цього необхідно розвивати освітній процес, спираючись на наступні дії: навчитися пізнавати (учитися); навчитися робити (працювати); навчитися жити разом; навчитися жити у злагоді з самим собою.

Як показує досвід, поряд із знаннями, вміннями та навичками, які учні отримують під час навчання у школі, набувають вагомості компетентності, оскільки саме вони є "тими індикаторами, які дозволяють визначити готовність учня-випускника до життя, його подальшого особистісного розвитку й до активної участі в житті суспільства". Тому в сучасних умовах, результатом роботи навчального закладу має стати переорієнтація навчально-виховного процесу на отримання учнями ключових компетентностей, які "необхідні для розв'язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального проекту", на думку І. Єрмакова [14].

Освітньо-виховний потенціал проектної технології полягає у можливості набуття учнями цілісних знань, у підвищенні мотивації школярів до здобуття додаткової інформації, опануванні найважливішими методами наукового пізнання (висунути та обґрунтувати задум, самостійно формулювати завдання проекту, знайти метод аналізу ситуації тощо), навиками пошуково-дослідницької роботи, а також рефлексії та інтерпретації результатів.

Метою роботи є дослідження теоретичних основ та особливостей організації проектних технологій в навчально-виховному процесі. Для досягнення поставленої мети в роботі треба вирішити такі наукові і практичні завдання:

1. проаналізувати технологію проектів у досліджені зарубіжних та вітчизняних авторів;

2. проаналізувати зміст проектних технологій, визначити класифікацію проектів;

3. дослідити основні етапи організації проектувальної діяльності школярів;

4. розкрити сутність телекомунікаційного освітнього проекту як засобу активізації пізнавальної, дослідницької діяльності школярів;

5. визначити роль педагога в організації проектної діяльності.

Об'єктом дослідження є освітньо-виховний потенціал проектної технології у навчально-виховному процесі.

Предметом дослідження є використання проектних технологій.

Метод дослідження:

Теоретичний - вивчення психолого-педагогічної літератури з питань технологій проекту, вивчення навчально-методичної документації;

Проектна технологія в свою чергу забезпечує перехід від традиційних освітніх технологій до нового типу навчання. Вона посилює його розвивальний характер, передбачає спільну, обґрунтовану,- сплановану й усвідомлену діяльність партнерів, що вчаться. В свою чергу проектна технологія спрямована на формування в учнів певної системи інтелектуальних і практичних умінь, орієнтована на виконання соціальних ролей та удосконалення особистості.

Розділ І. Теоретичні підходи до застосування методу телекомунікаційних проектів у екологічному вихованні

1.1 Історико-педагогічні передумови виникнення та поширення проектних технологій

Запровадження компетентністного підходу у діяльність загальноосвітнього закладу передбачає організацію навчально-виховного процесу, який передбачає формування життєво компетентної особистості, готової і здатної до активної та успішної життєдіяльності у суспільстві. Це значною мірою залежить від педагогічних технологій, які використовуються педагогами для формування та розвитку особистості учня. Український дослідник освітніх технологій як педагогічного явища О. Пєхота вважає, що навчально-виховний процес має виконувати щонайменше дві функції: функцію підготовки учня до самостійного оволодіння знаннями, інформацією (навчити вчитися) і функцію формування вміння трансформувати набуті знання у важливу життєву компетентність. О. Пєхота [29].

Однією із найбільш продуктивних педагогічних технологій, яка суттєво збагачує навчально-виховний процес та змінює традиційний підхід до навчання та виховання учнів є проектна діяльність. В її основі лежить інтеграція та безпосереднє застосування набутих знань учнів під час практичної діяльності.

Повертаючись до історії технології проекту слід зазначити, що проекти почали активно запроваджуватись у шкільну навчальну практику ще на початку XX століття. Значний внесок у педагогічну теорію та практику цього періоду вніс Дж. Д'юї, який вбачав необхідність подолання протиріччя між особистістю та суспільством, протиріччя "між тим, що той, хто вчить, хоче робити, і тим, що його примушують робити" . Коваленко В. [24].

Дж. Д'юї пропонував будувати навчання на активній основі, через практичну діяльність учня, що відповідає його особистій зацікавленості у певній ділянці знань. Відповідно до цього, увесь навчально-виховний процес організовується на основі самостійного вирішення дитиною завдань, які виникають у її практиці. Коваленко В. [24].

Особливої уваги заслуговують такі педагогічні ідеї вченого, котрі складають основу технології проектів, а саме: здібності дитини, закладені природою, а школа повинна створити умови для їх розкриття; знання мають слугувати пристосуванню учня до навколишнього життя і повинні мати практичне спрямування; залучення школярів до соціальних відносин є одночасно і способом, і результатом виховання; рефлексивне мислення як модель інтелектуального розвитку -- найкорисніший засіб освіти для демократії.

Ці ідеї знайшли своє висвітлення у працях американських педагогів І. Кілпатріка та Ф. Паркера, котрі намагалися організувати активну пізнавальну діяльність учнів на основі їх спільної активної пошукової діяльності у процесі роботи над проектом, який спрямовано на розв'язання конкретної практичної проблеми (соціальної, побутової, виробничої). Чечель И.[47]. Основним мотивом такої діяльності для тих, хто вчиться, стає не стільки сам процес пізнання, скільки намагання розв'язати конкретну проблему, розробити необхідні рекомендації, що будуть використані на практиці. При цьому цінність проекту визначається його освітнім, розвивальним і виховним потенціалом, тобто можливістю залучити тих, хто вчиться, до найрізноманітніших видів діяльності, які забезпечують не лише розширення їхнього кругозору, життєвого досвіду, але й оволодіння різними способами творчої, дослідницької діяльності. Чечель И.[47]

Технологія проектування активно та успішно впроваджувалася у зарубіжній школі. Зокрема, у США, Великій Британії, Бельгії, Фінляндії, Німеччині, Італії та інших країнах технологія проектів здобула велику популярність завдяки раціональному поєднанню теоретичного знання та її практичного застосування для розв'язання конкретних проблем.

Вона також привернула увагу радянських педагогів (С. Шацького, В. Шульгіна, М. Крупеніної), які вважали, що ця технологія забезпечить розвиток ініціативи та творчої діяльності учнів і, таким чином, сприятиме безпосередньому зв'язку між здобуттям знань і навичок та їх застосуванням під час розв'язання практичних завдань. Чечель И.[47]. Вони проголосили проектну технологію єдиним засобом для перетворення «школи навчання» у «школу життя», де набуті знання реалізовуватимуться у ході практичної діяльності учнів. Чечель И.[47]

У 1920-х роках минулого століття проектна технологія стає однією з найбільш популярних у вітчизняній освіті, однак закладені в ній педагогічні завдання часто спотворювались. Особливо яскраво всі достоїнства і недоліки застосування проектів знайшли своє відображення в ідеях та досвіді В.Н. Шульгіна. Чечель И.[47] Зміст освіти визначався не стільки програмою, інтересами тих, хто вчиться, скільки потребами навколишньої життя. На думку В.Н. Шульгіна, «результати роботи за методом проектів повинні вимірятися не тільки освітньо-виховним ефектом, але й ступенем розв'язання тієї господарської, політичної, культурно-просвітницької роботи, яку як виконання промфінплану культурний заклад взяв на себе». Чечель И.[47] Заклади освіти виконували виробничі, культурно-побутові, політичні проекти.

Використання проектів змінювало форми навчальної роботи, переводило їх з класно-урочної на лабораторну і бригадну. Проекти могли бути груповими, бригадними, загальнодошкільними і навіть міжшкільними. Педагог у даній технології виступав насамперед як організатор середовища та умов, необхідних для розгортання педагогічного процесу, у якому безпосередня активна роль належала тим, хто вчиться. У процесі виконання різноманітних проектів ті, хто навчається, відчували потребу в певних знаннях і уміннях, які вони одержували в міру необхідності. Для цього створювалися спеціальні підручники, пристосовані до роботи за технологією проектів (підручник-газета, підручник-журнал), у яких містилася оперативна інформація.

Н.К. Крупська, зокрема, вважала, що метод проектів:

- розвиває ініціативу учнів;

- привчає до планової роботи;

- дає вміння зважувати всі обставини, враховуючи труднощі;

- вчить спостерігати, перевіряти себе в роботі;

- вчить правильній звітності;

- розвиває енергію, наполегливість у досягненні мети;

- привчає до самостійності;

- розширює сферу інтересів, обрії пізнання світу, реального й спілкування думками. Курицина В.Н. [26].

У зарубіжних школах Європи та Америки, Скандинавських країнах цей метод розвивався активно і досить успішно. Його популярність була обумовлена раціональним поєднанням теоретичних знань і практичного досвіду школярів для вирішення конкретних проблем.

На сучасному етапі реформування вітчизняної шкільної освіти, беручи до уваги незаперечну цінність проектної технології, виникла проблема її відродження у педагогічній теорії та практиці.

Визначаючи сутність поняття "проект", слід зазначити, що воно вперше з'явилось у XVII-XVIII століттях і служило синонімом словам "експеримент" у природничих науках і "розгляд справ" у юриспруденції. Пізніше, у XIX столітті були визначені ще дві моделі проектів, які використовуються і сьогодні. Перша, більш давня, модель Вудворта передбачає, що учні спочатку вивчають матеріал, набувають знань та навиків, які в подальшому знадобляться для конструювання проектів. Друга, більш сучасна, модель Ричардса передбачає "занурення" в проблему, її фундаментальне дослідження. Курицина В.Н. [26].

О. Пєхота вважає, що проект - практика особистісно-орієнтованого навчання у процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. Вона зазначає, що у свідомості учня це має такий вигляд: " Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати". Для педагога - це прагнення знайти розумний баланс між академічними знаннями, уміннями та навичками. О. Пєхота [29].

У свою чергу, російський науковець Є. Полат характеризує проекти як сукупність навчально-пізнавальних прийомів, за допомогою яких учні набувають знання та навички в процесі планування та самостійного виконання певних практичних завдань з обов'язковою презентацією результатів. Є. Полат [34].

За визначенням А.І. Лебедєва, проект - це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів, задум для створення реального об'єкта, предмета, створення різного роду теоретичного продукту. Це завжди творча діяльність. А.І. Лебедєва [27].

Під навчальним проектом Є.С. Полат розуміє - об'єднану навчально-пізнавальну творчу діяльність учнів-партнерів, організовану на основі комп'ютерних телекомунікацій, які мають спільну проблему, мету, узгоджені методи, способи діяльності, спрямовані на досягнення загального результату сумісної діяльності. Є. Полат [34]. Він наводить таку типологію проектних робіт за домінуючим видом діяльності: дослідження, творчі, рольово-ігрові, інформаційні, практично-орієнтовані проекти; за предметно-змістовою галуззю: монопроекти та межпредметні проекти; за характером координації проекта: з відкритою, явною, прихованою координацією; за характером контактів: внутрішні, регіональні, міжнародні; за кількістю учасників проекту: особистісні, парні, групові; за довготривалістю: короткострокові та довгострокові.

Отже, як відзначають вітчизняні дослідники, проект - це система навчання, за якою учні набувають знань, умінь і навичок у процесі планування та виконання практичних завдань-проектів, що постійно ускладнюються. Під час роботи за проектом чільне місце посідає самостійність учнів та їхня активність, ініціативність, захопленість. Проекти можуть мати індивідуальний, груповий чи колективний характер. В її основу покладено ідею здійснення навчання на активній основі, через самостійну і практичну діяльність учнів з урахуванням їхніх особистих інтересів.

Виходячи із вищевикладеного, слід зазначити, що для сучасної школи проектувальна діяльність є способом досягнення дидактичної мети, через детальну розробку проблеми (технологію), котра повинна завершитися цілком реальним, практичним результатом, оформленим тим чи іншим чином.

Особливістю проектувальної технології є діяльнісний підхід до освітньо-виховного процесу, що стало однією із причин зростання інтересу до цієї форми роботи з боку вітчизняної методичної школи. Проектувальні технології ґрунтуються на позиціях прогресивної педагогіки, що передбачає погляд на виховання як на постійну реконструкцію особистого досвіду учнів, а також відповідність змісту виховання інтересам та потребам учнів. Прихильники проектувальної педагогічної діяльності відстоюють принцип "навчання за допомогою діяльності, розглядаючи при цьому діяльність як різновид творчої роботи, де учень виступає її активним учасником. Тому в основі цього методу лежить не інформаційний підхід, зорієнтований на розвиток пам'яті учнів, а діяльнісний, спрямований на формування комплексу різноманітних вмінь та навичок, необхідних передусім для дослідницької діяльності.

Отже, аналіз педагогічної літератури з цього питання дає можливість з'ясувати, що технологія проектів на сьогодні - одна з найбільш розповсюджених видів дослідницької роботи учнів. Проектна технологія має бути використана як доповнення до інших видів прямого або непрямого навчання, як засіб прискореного росту і в особистому плані, і в академічному.

Сучасний проект учня - це дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності та одночасно формування певних особистісних якостей. Душеина Т.В. [12]. Він орієнтований не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування до набуття нових (інколи і шляхом самоосвіти). Активне залучення школяра до створення тих чи інших проектів дає йому можливість оволодівати новими засобами людської діяльності в соціокультурному середовищі, дозволяє формувати деякі особистісні якості, які розвиваються лише в діяльності і не можуть бути засвоєні вербально.

1.2 Навчальні проекти: сутність, класифікація

Сьогодні в українській школі дедалі активніше використовується проектна технологія як одна з інноваційних технологій навчально-виховного процесу, сутність якої полягає у стимулюванні інтересу учнів до певних проблем, володінні певною сумою знань, умінь, навичок при її вирішенні та формуванні життєвих навичок особистості школяра. Головним елементом проектної технології є процес проектування учнівського пошуку - від моделювання тренувальних умінь до постановки навчальної проблеми та її дослідження, до конструювання й визначення оптимальних шляхів її розв'язання у вигляді проекту. Результатом впровадження проектної технології в навчальний заклад є інноваційно-розвивальне середовище, яке передбачає:

- мотивацію навчальної діяльності учнів;

- проблемно-креативну спрямованість;

- інтерактивну організацію освітньої діяльності колективу закладу;

- набуття учнями знань, умінь і навичок як самостійного, так і колективного пошуку, постійну актуалізацію їх застосування;

- формування нового досвіду та розвиток необхідних психологічних якостей;

- орієнтацію на особистісний та колективний успіх. Л.В. Сохань [14].

Технологія проектів передбачає постановку певної проблеми і наступне її розкриття, розв'язання, з обов'язковою наявністю ідеї та гіпотези розв'язування проблеми, чітким плануванням дій, розподілом (якщо розглядається групова робота) ролей, тобто наявністю завдань для кожного учасника за умов тісної взаємодії, відповідальності учасників проекту за свою частину роботи, регулярного обговорення проміжних кроків та результатів.

Вирішення певної навчальної чи виховної проблеми у ході проектної діяльності передбачає, з однієї сторони, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншої інтегрування знань, умінь, з різних галузей науки, техніки, творчості. Жуковський І. [ 15].

Як зазначає О.М. Пехота, «результати виконання проектів повинні бути «відчутні»: якщо це теоретична проблема, то конкретне її вирішення, якщо практична -- конкретний результат, готовий до впровадження». Пєхота О.М. [ 29].

За допомогою впровадження проектної технології у навчально-виховний процес можна навчити учнів:

- виявляти та визначали проблеми;

- проводити їх аналіз;

- знаходити шляхи їх розв'язання;

- розвивати вміння працювати з інформацією;

- знаходити необхідне джерело, наприклад, дані в довідковій літературі або в засобах масової інформації;

- застосовувати отриману інформацію з метою розв'язання поставлених завдань.

Технологія проектів є ефективною в тому випадку, коли в навчальному процесі поставлено певне дослідницьке, творче завдання, для розв'язування якого потрібні інтегровані знання з різних галузей, а також застосування дослідницьких методик (наприклад, дослідження демографічних чи економічних проблем у різних регіонах світу, створення серії репортажів з різних регіонів за однією з проблем, які б розкривали певну тему тощо).

Проекти по праву відносяться до числа нетрадиційних технологій навчання, оскільки вони спроможні забезпечити:

активність навіть тих учнів, які, як правило, віддають перевагу мовчанню;

розкриття учнями своїх здібностей, що формує у них впевненість в собі;

комфортність навчання для учнів, оскільки вони перестають боятися негативної оцінки;

удосконалення комунікативних навичок учнів, оскільки це дає змогу їм більше висловлюватись;

розвиток у учнів ряду здібностей (спільного прийняття рішень, творчого мислення тощо);

посилює позитивну мотивацію до навчання, бо проект вибирається та реалізується на основі власних інтересів, потреб та можливостей;

формує творче системне мислення;

сприяє формуванню культури ділового спілкування, умінню аргументовано захищати свої позиції;

посилює уяву, яка є значним стимулом для. народження нових ідей, пошуку альтернативних рішень, їх аналізу та синтезу, як основи інноваційного мислення;

формує внутрішній план дій та реалізує його на практиці тощо.

на думку вчених, проектне навчання стимулює і посилює позитивну мотивацію до навчання, тому що воно:

- особистісно-орієнтоване;

- активізує безліч дидактичних підходів - навчання у процесі діяльності, сумісне навчання, мозковий штурм, рольові ігри, евристичне та проблемне навчання, дискусія, командне навчання;

- самомотивуюче, що означає зростання інтересу та включення в роботу в міру її виконання;

- дозволяє вчитись на власному досвіді та досвіді інших безпосередньо в конкретній справі; приносить задоволення учням, які бачать продукт своєї власної праці. Основними принципами проектного навчання є:

- добровільність вибору виду діяльності кожним школярем;

- врахування інтересів та психологічних особливостей певної вікової групи учнів;

- посильність роботи, доведення її до логічного кінця;

- формування основ культури праці, якісне виготовлення та естетичне оформлення об'єктів;

- корисна значимість виконаних проектів.

Проектна діяльність також пов'язана з навчально-дослідницькою діяльністю школярів, але за низкою ознак вона відрізняється тим, що:

- по-перше, на відміну від останньої, проектна технологія має на меті всебічне тематичне дослідження проблеми і розробку конкретного кінцевого результату;

- по-друге, головним результатом навчально-дослідницької роботи є дослідження істини, тоді як робота над проектом передбачає, перш за все, отримання практичного результату;

- по-третє, проект є результатом передусім колективних зусиль виконавців, тому що на завершальному етапі діяльності передбачає рефлексію спільної роботи, аналіз її повноти, глибини, інформаційного забезпечення, творчого внеску кожного учасника.

Таким чином, якщо навчально-дослідницька діяльність є індивідуальною за своєю суттю і спрямована на отримання нових знань, то метою проектування є вихід за рамки окремого дослідження, розвиток почуття відповідальності, самодисципліни, здатностей до активної громадської участі й самоорганізації, вміння планувати свою роботу і час, бажання робити свою справу якісно, і вміння представити результати своєї роботи

Такий процес здійснюється як у процесі навчання, так і в ході спеціально організованої позакласної та позашкільної діяльності учнів.

Заслуговує на увагу при організації проектної діяльності створення мотиваційної ситуації та підтримання її у процесі роботи. Відповідно до «теорії життєвого досвіду» Дж. Д'юї, дія яка виходить із власної ініціативи, приносить більше задоволення та значно підвищує ймовірність її повторення, а ніж дія, що виконується примусово. Коваленко В. [24]. Таким чином, мотивація школяра є дуже важливою рисою проектної технології.

Формуючи мотивацію досягнення успіху в процесі проектувальної діяльності як основу для створення позитивної атмосфери, педагог може використовувати різні варіанти мотивації учнів для роботи над проектом, а саме: можливість здобути цікаву інформацію та самостійно виконати завдання; отримати повагу ровесників; бути кращим; усвідомити корисність власної діяльності для інших людей; знайомство з новими людьми.

Класифікація проектів

Беручи за основу теоретичні положення та практичний досвід вітчизняної й зарубіжної педагогіки, розглянемо, питання класифікації типів проектів.

Значний внесок у розвиток теорії проектування робить російський дослідник Є. Полат. [35]. Його класифікація дослідницьких проектів здійснена відповідно до предметно-змістової спрямованості, виділяючи монопроекти, та міжпредметні проекти (таблицю1.1).

Табл.1.1 Класифікація проектів за Є. Полат[35]

Класифікація проектів

Монопроекти

Міжпредметні проекти

Виконуються на уроках одного предмету, хоча і передбачаються під час виконання використання знань з інших дисциплін

Виконуються зазвичай у позаурочний час, передбачають інтеграцію знань з декількох предметів та потребують кваліфікованої допомого вчителів-предметників

Також проекти класифікують відповідно до домінуючого методу чи діяльності (рис.1.1).

Рис.1.1 Класифікація проектів (за Клименко А.) Жуковський І. [ 15]

Прикладні проекти, відрізняються чітко визначеним результатом діяльності його учасників (наприклад, проект закону, довідкові матеріали, словник, аргументоване пояснення будь-якого явища). Такі проекти, передбачають ґрунтовне осмислення структури, розподіл функцій між учасниками, оформлення результатів діяльності, їх подальшу презентацію та зовнішнє рецензування;

Дослідницькі проекти, що мають на меті організацію діяльності учнів, спрямовану на розв'язання творчих завдань із заздалегідь невідомим результатом та передбачають наявність певних етапів роботи (обґрунтування актуальності теми дослідження, предмету та об'єкту, визначення цілей та завдань, виявлення методів пошуку та джерел інформації, висунення гіпотези, визначення шляхів розв'язання проблеми, збір даних, їх аналіз та синтез, обговорення та оформлення отриманих результатів, виступ з повідомленням чи доповіддю, визначення нових проблем для подальшого аналізу);

Інформаційні проекти, котрі скеровані на вивчення характеристик будь-яких процесів, явищ, об'єктів і передбачають їх аналіз та узагальнення виявлених фактів; структура такого проекту схожа на структуру дослідницького, що часто є основою для їх поєднання;

Рольові проекти, в яких учасники виконують визначені ролі (літературних персонажів чи вигаданих героїв), зумовлені характерові і змістом проекту; імітують соціальні чи ділові відносини, ускладнені гіпотетичними ігровими ситуаціями; структура таких проектів лише окреслюється і залишається відкритою до завершення роботи. Такі проекти дозволяють не лише отримати нові знання, але й сприяють отриманню певного соціального досвіду. Відповідно до класифікації українського дослідника О. Пєхоти проекти розрізняють за певними критеріями (таблиця 1.2) Пэхота О. М. [29].

Табл. 1.2 Проекти розрізняють за певними критеріями

За домінантною в проекті

За предметно-змістовим напрямком

За кількістю учасників

За географією проекту

За терміном виконання

Дослідницькі

Моно проекти

Індивідуальні

Локальні (шкільні)

Коротко-термінові

Інформаційні

Між предметні

Групові

Регіональні

Середньо- термінові

Ігрові

Колективні

Національні

Довготермінові

Ознайомчо-орієнтовані

Міжнародні

Практичні

Творчі

- дослідницькі проекти - потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об'єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, висунення гіпотез розв'язання проблеми і намічення шляхів її розв'язання.

- творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, свято, тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макет журналу, альбому, газети.

- ігрові проекти - учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

- інформаційні проекти - спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні інтерв'ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); результат (стаття, доповідь, реферат, відеофільм); презентація (публікація, у тому числі в електронній мережі, обговорення у телеконференції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.

- практико-орієнтовані проекти - результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику. Якщо короткотермінові проекти можуть виконуватися на уроках з одного предмету, то довготермінові проекти (від одного місяця до року) присвячені доволі великій або декільком пов'язаним проблемам, і відповідно є міждисциплінарними та аналізуються здебільшого в позаурочний час. У реальній практиці здебільшого застосовуються змішані типи проектів, де, наприклад, поєднуються ознаки як предметних так і міжпредметних.

Змістовий аспект проекту визначає тематичну спрямованість проектів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

21

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.2 Змістовий аспект спрямованість проектів

Залежно від ситуації добір тематики проектів може бути різним:

- в одних випадках ця тематика може формулюватися науковцями, які працюють у галузі освіти, в рамках затверджених навчальних програм;

- в других - ініціативно висуватися вчителями з врахуванням навчальної ситуації та стану викладання предмету, природних професійних інтересів, уподобань та здібностей учнів;

- в третіх - тематика проектів може пропонуватися й учнями, які природно орієнтуються на власні інтереси, не лише пізнавальні, а й творчі, прикладні.

Теми проектів найчастіше сьогодні стосуються конкретного практичного питання, що є актуальним для реального життя. Разом з тим, це вимагає залучення знань учнів не лише з одного предмету, але й з різних галузей, стимулює систематичне творче мислення, "вмикання" навичок дослідницької роботи. Саме таким чином досягається природна інтеграція знань.

1.3 Особливості та зміст екологічного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах

проектний технологія навчальний телекомунікаційний

Необхідність подолання екологічних проблем сучасності поставила перед педагогічною теорією та шкільною практикою завдання: підготувати екологічно грамотну людину: Що вона повинна розуміти та вміти?

· розуміє значення життя як найвищої цінності,

· здатна визначати своє місце у світі,

· бере участь в охороні навколишнього середовища,

· раціонально використовує природні багатства,

Дослідники характеризують поняття “екологічна освіта” та “екологічне виховання”.

Витоки сучасних поглядів на сутність, зміст, особливості екологічного виховання знаходимо в поглядах мислителів минулого. Природа лежить в основі дитячого мислення, почуттів та творчості, на думку В. Сухомлинського [6]. Він у 1948 році організував у Павлині школу, де велась велика практична робота. Велику увагу приділяв педагог в своїй шкільній системі виховання дітей на лоні природи (школа під голубим небом). Вчений вважав, що «... дуже важливо не допустити, щоб шкільні двері закрили від свідомості дитини оточуючий світ». Два рази на тиждень «... ми йшли в природу - вчилися думати» - зазначає у своїй роботі «Серце віддано дітям» В. Сухомлинський [6].

У педагогіці метою екологічної освіти та виховання вважається формування відповідального ставлення особистості до навколишнього середовища. Екологічна відповідальність визначається як багатоаспектне утворення. Це система відносин людини з навколишнім середовищем і в той же час - це якість особистості, її здатність і можливість свідомо добровільно дотримуватися вимог моралі і права по відношенню до природи.

Екологічна освіта - це психолого-педагогічний процес впливу на свідомість та поведінку людини з метою формування в неї системи наукових знань про природу, необхідних поглядів та переконань, практичних умінь і навичок, певних ціннісних орієнтацій, норм поведінки в природі, активної соціальної позиції в галузі раціонального використання і охорони навколишнього природного середовища.

Головні завдання екологічної виховання:

· сприяти осмисленню життєвої значущості навколишнього середовища для кожної людини і людства в цілому;

· сприяти осмисленню необхідності розв'язання екологічних проблем;

· виховання почуття відповідальності за якість природного середовища, у якому ми живемо;

· забезпечення можливостей набуття знань та вмінь, необхідних для охорони та поліпшення навколишнього середовища;

· формувати принципово новий тип поведінки в навколишньому середовищі.

Багато дослідників вважають, що екологічне виховання - це систематична педагогічна діяльність спрямована на формування в учнів екологічної культури (Н.П. Волкова, С.С. Пальчевський, М.М. Фіцула). [6],[39]

С.С. Пальчевський зазначає, що екологічне виховання не є чимось чітко відособленим у загальному навчально-виховному процесі освітнього закладу. Воно поєднується з національно-патріотичним, моральним, трудовим. Волкова Н.П. [6].

Мета екологічного виховання - забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв'язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, сформувати розуміння, що природа - це першооснова існування людини, а людина - частина природи, виховати свідоме добре ставлення до неї, почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну і загальнолюдську цінність, розвивати творчу активність щодо охорони та перетворення оточуючого середовища, виховувати любов до рідної природи.

Для реалізації зазначеної мети науковці пропонують розв'язати наступні завдання:

· нагромадження екологічних знань;

· виховання любові до природи, бажання примножувати і берегти її;

· формування вмінь і навичок діяльності в природі.

Зміст екологічного виховання передбачає розкриття таких положень:

а) світ природи - середовище перебування людини, яка має бути зацікавлена в збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі;

б) осмислення екологічних явищ, вміння робити висновки відносно стану природи, давати рекомендації розумної взаємодії з нею;

в) естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за збереження, спонукає до природоохоронної діяльності;

г) розуміння наслідків тих чи інших дій людини в природі.

Екологічне виховання учнів є завданням кожного учителя, незалежно від своєї професії, оскільки глобальна екологічна проблема набуває сьогодні первинного значення. Саме тому настає завдання формування екологічної свідомості школярів, що може надалі відрегулювати взаємовідносини людини і природи, які є основою збереження і процвітання земної цивілізації. Проте для формування екологічної свідомості у учнів потрібне безпосереднє стикається з проблемами довкілля, осмислення їх, збагачення екологічними знаннями.

Відомо, якщо відсутнє особисте емоційне відношення до екологічних проблем, то отримана інформація з книг, фільмів не придбаває особистого змісту. Тому при здійсненні екологічного виховання учитель ставить такі завдання:

- по-перше, формування емоційного відношення до екологічних проблем ; -

- по-друге, придбання наукових знань з цієї проблеми, аналіз екологічної ситуації; - по-третє, здійснення практичних дій з поліпшення екологічної ситуації.

Розділ ІІ. Методика застосування методу телекомунікаційних проектів у екологічному вихованні

2.1 Методика та вимоги до учасників телекомунікаційних проектів Типологія і основні вимоги до використання методу

Учбовий телекомунікаційний проект - це спільна учбово-пізнавальна творча або ігрова діяльність учащихся-партнеров, організована на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має спільну мету, - дослідження деякої проблеми, погоджені методи, способи діяльності, спрямована на досягнення загального результату діяльності . Специфіка телекомунікаційних проектів полягає передусім в тому, що вони за своєю суттю завжди міжпредметні. Александров Г.Н. [2].

Телекомунікаційний проекти, як і проекти будь-якого іншого виду, можуть бути ефективного тільки в контексті загальної концепції навчання і виховання.

Організація телекомунікаційний проектів вимагає спеціальної і досить ретельної підготовки як учителів, так і учнів.

Вчителі і учні в процесі роботи в телекомунікаційному проекті придбавають комунікаційних навичок і умінь, тобто уміння працювати в різних групах, що виконують різні соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника і так далі).

Для реалізації будь-якого телекомунікаційного проекту учитель повинен мати наступні знання і уміння :

- уміння побачити і відібрати найцікавіші і практично значиміші теми проектів;

- володіння усім арсеналом дослідницьких, пошукових методів, уміння організувати дослідницьку самостійну роботу учнів;

- переорієнтація усієї учбово-виховної роботи різноманітних видів самостійної діяльності учнів, що вчаться по своєму предмету на пріоритет, на пріоритет індивідуальних, парних, групових видів самостійної діяльності дослідницького, пошукового, творчого планів.

- якщо йдеться про міжнародний проект - практичне володіння мовою партнера, достатню обізнаність про культуру і традиції народу, про державний і політичний устрій країни, її історії;

- володіння комп'ютерною грамотністю (текстовим редактором, телекомунікаційною технологією, користуванням базою даних, принтером, серверами глобальної мережі Internet);

- уміння інтегрувати знання з різних областей для вирішення проблематики вибраних проектів.

Від учнів для роботи з телекомунікаційними проектами треба:

- знання і володіння основними дослідницькими методами (аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір і обробка даних, наукове пояснення отриманих результатів, бачення і висунення нових проблем, висунення гіпотез, методів їх рішення);

- володіння комп'ютерною грамотністю, яка передбачає :

- уміння вводити і редагувати інформацію (текстову, графічну), користуватися комп'ютерною телекомунікаційною технологією, обробляти кількісні даних, отримуваних за допомогою програм електронних таблиць, користування базами даних, друк інформації на принтері;

- володіння комунікативними навичками;

- уміння самостійно інтегрувати раніше отримані знання по різних учбових предметах для вирішення пізнавальних завдань, що містяться в телекомунікаційних проекті;

- у разі міжнародного проекту - практичне володіння мовою партнера.

До основних умінь учнів, необхідних для роботи з телекомунікаціями, можна віднести:

- запуск на виконання програми роботи з електронною поштою;

- складання, редагування і відправка по мережі лист;

- пошук потрібної електронної адреси;

- заповнення адресної книги в програмі роботи з електронною поштою;

- архівація для відправки по електронній пошті великого повідомлення;

- вставка в лист малюнка або файлу будь-якого формату;

- перекодувала отриманого по електронній пошті інформації;

- розпаковування отриманого по електронній пошті архіву;

- переадресація пошти; - створення списків розсилки;

- пошук потрібної інформації в глобальній мережі Internet;

- уміння " перекачати" інформацію з мережі на жорсткий або гнучкий диск і навпаки, з жорсткого або гнучкого диска - в мережу;

- структуризація отриманих листів в спеціальні теки;

- робота в операційних системах DOS і WINDOWS;

- запуск програм на виконання в операційних системах DOS і WINDOWS;

- робота з текстовими редакторами, працюючими під управлінням операций-ных систем DOS і WINDOWS;

- підключення до електронних конференцій, розміщення там своїй інформацію і читання необхідної інформації, " перекачування" наявну в різних конференціях;

- підписка на потрібну телеконференцію;

- використання видалених баз даних;

- використання основних сервісів глобальної мережі Internet;

- переміщення по Web- сторінкам;

- робота з IP- каналами; - створення і впорядкування закладок;

- друк Web- сторінок.

Перераховані елементарні уміння дозволять учневі / учителеві почувати себе досить комфортно в мережах і досить повно користуватися різноманітними послугами освітніх мереж.

Типологічні ознаки телекомунікаційних проектів визначено в Додатку 1.

Основними вимогами до використання методів проектів є: 1. Наявність значимої в дослідницькому, творчому плані проблеми/завдання, що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її вирішення, наприклад: дослідження демографічної проблеми в різних регіонах світу; створення серії репортажів з різних кінців земної кулі з однієї проблеми; проблема кислотних дощів на довкілля, ін.

2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів, наприклад: доповідь у відповідні компетентні служби про демографічний стан цього регіону, чинники, що впливають на цей стан, тенденції, що простежуються в розвитку цієї проблеми; спільний випуск газети, альманаха з репортажами з місця подій; охорона лісу в різних місцевостях.

3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

4. Структуризація змістовної частини проекту (з вказівкою поетапних результатів).

5. Використання дослідницьких методів : визначення проблеми, витікаючих з неї завдань дослідження, висунення гіпотези їх рішення, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підведення підсумків, коригування, виведення (використання в ході спільного дослідження методу "мозкової атаки", "круглого столу", статистичних методів, творчих звітів, переглядів).

Знання типології проектів, використовуваних в мережах або в звичайному учбовому процесі, може надати істотну допомогу педагогам при розробці цих проектів, їх структури, при координації діяльності учнів в групах. Окремо слід сказати про необхідність організації зовнішньої оцінки усіх телекомунікаційних проектів, оскільки тільки таким чином можна відстежувати їх ефективність, збої, необхідність своєчасної корекції.

Отже, телекомунікації - новий підхід до освіти і від того, наскільки вдумливо і грамотно, з педагогічної точки зору, буде організована робота, залежить майбутнє одного з видів нових педагогічних технологій в освітніх системах різних країн світу. Потенційні можливості телекомунікацій у сфері освіти дуже великі.

2.2 Впровадження проектної технології у практику навчально-виховної роботи на прикладі проекту "Дніпро чиста вода"

Суспільство етапу інформатизації і глобальної масової комунікації характеризує процес активного використання інформації в якості громадського продукту в умовах функціонування всесвітнього інформаційного середовища. Це сприяє навчанню і вихованню підростаючого покоління, яке є відкритим до інтелектуального планетарного спілкування в інформаційно-демократичному середовищу. Використання інформаційних і комунікаційних технологій ініціює розвиток прогресивних тенденцій, які пов'язані з проблемами гуманізації утворення учбового процесу. Особливо це стосується учбових закладів гуманітарного циклу, якими у більшості своїй є гімназії.

Екологічне виховання учнів є завданням кожного учителя, незалежно від своєї професії, оскільки глобальна екологічна проблема набуває сьогодні первинного значення. Саме тому настає завдання формування екологічної свідомості школярів, що може надалі відрегулювати взаємовідносини людини і природи, які є основою збереження і процвітання земної цивілізації. Проте для формування екологічної свідомості у учнів потрібне безпосереднє стикається з проблемами довкілля, осмислення їх, збагачення екологічними знаннями. Відомо, якщо відсутнє особисте емоційне відношення до екологічних проблем, то отримана інформація з книг, фільмів не придбаває особистого змісту.

Тому при здійсненні екологічного виховання учитель ставить такі завдання:

- по-перше, формування емоційного відношення до екологічних проблем ;

- по-друге, придбання наукових знань з цієї проблеми, аналіз екологічної ситуації;

- по-третє, здійснення практичних дій з поліпшення екологічної ситуації.

Досить ефективним і відчутним кроком в екологічному вихованні є участь в телекомунікаційних проектах екологічної спрямованості, наприклад в проекті "Дніпро чиста вода".

Беручи участь в проектах екологічного напряму, учні проводять дослідження певної екологічної ситуації під керівництвом учителя-координатора.

Реалізовуючи проект "Дніпро чиста вода", здійснювалися наступні етапи роботи зазначено у таблиці 2.1. О.М. Пєхота [29].

Табл.2.1. Основні етапи організації проектувальної діяльності школярів

Етапи

Діяльність учнів

Діяльність вчителя

Початковий

Визначення теми проекту, цілей та завдань, пошук необхідної інформації, розроблення плану реалізації. Формування мікрогруп

Формування мотивації учасників, створення ініціативної групи учнів, консультація відносно вибору тематики та жанру проекту, допомога в підбиранні необхідних матеріалів, визначення лише загального напрямку і головних орієнтирів пошуку та критеріїв оцінки діяльності учнів на всіх етапах.

Основний

Збір, аналіз та систематизація інформації з проблеми, обговорення її в групах, висунення і перевірка гіпотези, оформлення макету чи моделі

Регулярна консультація відносно змісту проекту, допомога в систематизації та узагальненні матеріалів, індивідуальні та групові консультації, стимулювання розумової діяльності кожного учасника, оцінка проміжних результатів, нагляд за спільною діяльністю

Завершальний

Оформлення пакету документів з проекту та інформаційних стендів, схем, діаграм, підготовка усної презентації, захист проекту, рефлексія

Допомога у підготовці звіту про роботу. Підготовка доповідачів до усного захисту, відпрацювання вміння відповідати на запитання опонентів та слухачів, виступ у ролі експерта на захисті, участь в аналізі зробленої роботи, оцінка внеску кожного з учасників проекту

Першочерговим завданням було вивчити хімічний склад води для визначення міри і джерел забруднення цих річок. Відбираючи проби води, нами також була складена фізико-географічна характеристика русла цих річок, місце розташування звалищ, з'ясовані причини забруднень.

При оформленні результатів проекту учні використали комп'ютерну техніку. Іншими словами, беручи участь в проекті, учні поглибили свої знання по екології, гідробіології, хімії, географії, історії рідного краю, інформатики, що відповідає загальної ідеї телекомунікаційного проекту. Вирішення проблеми проекту в практичних діях, які вже частково здійснені : це розчищення русла річок, залучення до співпраці інших учнів гімназії, співпраця з екологічним природоохоронними організаціями, створення циклу публікацій про стан цих річок в ЗМІ.

З травня 1999 року Україна стала 83 країною, в якій вводиться міжнародна програма GLOBE (Глобальне навчання і спостереження в цілях поліпшення довкілля). Цікавою і перспективною є участь шкіл України в цій програмі, проводиться за сприяння Корпусу Світу, Міністерства освіти України, програми I * EARN- Україна і Міністерства екології. В ході виконання цієї дослідницької програми учасники ведуть дослідження атмосфери, грунту, земного покриву, біологічні і гідрологічні дослідження, збирають екологічні дані на шкільному майданчику і в сусідніх районах і з допомогою Інтернет обмінюються результатами досліджень з учнями і вченими з різних куточків світу. Учні-дослідники у рамках програми співпрацюють з учнями і ученими, що знаходяться в різних точках Землі і на наукових супутниках. Вони мають можливість будувати графіки процесів, що одночасно відбуваються в різних місцях, порівнювати свої результати з результатами тисяч інших шкіл.

Програма надає можливість учасникам використати велику кількість освітніх матеріалів і сучасних методик досліджень. Практичні роботи, що проводяться на уроках географії, біології, хімії, природознавству допомагають тим, що учні вчаться розглядати виміри, які вони провели, в ширшому контексті і пов'язувати свої спостереження з глобальними питаннями існування Землі. Програма допомагає учням не лише залучитися до сучасної науки, але і допомагає усвідомлювати культурні відмінності і виховувати почуття приналежності до загальної світової спільноти.

2.3 Роль педагога в організації проектної діяльності

Як свідчить досвід, учням важко самостійно опанувати технологію роботи над проектом. Важлива роль на всіх етапах діяльності відводиться педагогу, котрий з одного боку, є організатором проекту, а з іншого, рівноправним членом робочої групи і висуває власні цілі, аналізує ситуацію, пропонує цікаві ідеї для обговорення. Наставником можуть поділитися власним життєвим досвідом, допомогти школярам відшукати різнобічні джерела інформації щодо проблеми дослідження, посприяти у контакті зі спеціалістами. Проте вони не повинні виконувати основну роботу: писати за школярів листи, телефонувати від його імені, готувати матеріали чи ілюстрації тощо.

Слід зазначити, що вміння користуватися технологією проектів є показником високої кваліфікації педагога, рівня цього методичної підготовки. Основними вимогами до застосування технології проекту у педагогічні практиці є:

- наявність суттєво проблеми дослідження, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її вирішення (наприклад дослідження екологічної проблеми у населеному пункті, створення репортажів для дотримання правил вуличного руху, вивчення впливу засобів масової інформації на формування ідеалу сучасної молоді тощо);


Подобные документы

  • Основні вимоги до використання методу проектів, напрямки та особливості реалізації даного процесу в педагогіці на сучасному етапі. Класифікація та різновиди проектів, їх відмінні особливості, головні дидактичні методи, що забезпечують ефективність.

    контрольная работа [17,5 K], добавлен 19.07.2011

  • Елементи методу навчання і їх взаємозв'язки. Основні вимоги до використання методу проектів. Особливості використання телекомунікаційних проектів. Основні правила мозкового штурму. Частково-дидактичні, частково-пошукові та репродуктивні методи навчання.

    реферат [706,8 K], добавлен 23.04.2010

  • Ідея побудови навчання на активній основі, через самостійну і практичну діяльність, з урахуванням особистих інтересів учнів як основа методу проектів. Типи проектів, сутність роботи над ними. Проект "Громадянин": приклади вирішення суспільних проблем.

    контрольная работа [22,4 K], добавлен 17.12.2009

  • Метод проектів як альтернатива традиційним методам навчання. Історія виникнення методу. Метод проектів як педагогічна технологія. Використання методу на уроках хімії. Дослідницькі проекти з хімії 11-й клас. Вибір предмета дослідження та захист проектів.

    реферат [36,4 K], добавлен 18.02.2009

  • Обґрунтовано раціональність впровадження методу проектів у навчальний процес студентів. Окреслено етапи створення навчальних проектів. Розглянуто різновиди впровадження проектів при професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів початкової школи.

    статья [24,3 K], добавлен 06.09.2017

  • Сутність педагогічної технології, орієнтованої на застосування і придбання нових фактичних знань. Аналіз MS Word, Excel, Access. Метод проектів як перспективна педагогічна технологія. Принципи вивчення дисципліни "Інформатика" за допомогою проектів.

    курсовая работа [83,6 K], добавлен 29.03.2015

  • Технологія проекту у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних авторів. Зміст проектної технології, класифікація i метод проектів. Етапи організації проектувальної діяльності школярів. Учнівський проект та роль педагога в організації проектної діяльності.

    курсовая работа [65,1 K], добавлен 10.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.