Специфіка та особливості сучасної вищої філософської освіти у Греції
Особливості вищої філософської освіти у Греції. Виділяються типи вищих навчальних закладів та дається їм основні характеристики. Рівень централізації управління освітою в Греції. рекомендації і побажання щодо модернізації філософської освіти на Україні.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 31.08.2017 |
Размер файла | 19,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
СПЕЦИФІКА ТА ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ ВИЩОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ОСВІТИ У ГРЕЦІЇ
Туренко В.Е., Соболь Т.В., Ярмоліцька Н.В.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
У даній статті аналізується специфіка та особливості вищої філософської освіти у Грецькій республіці. Виділяється чотири типи вищих навчальних закладів та дається їм основні характеристики. Висвітлюється два типи навчальних програм на рівні бакалаврату відповідно до специфіки тих чи інших філософських інституцій даної європейської країни: 1) поєднання філософських дисциплін з педагогічними та психологічними; 2) акцент виключно на філософських курсах та спецкурсах. Зазначається, що стосовно магістерських спеціальностей філософські факультети пішли двома шляхами, перший - це класичні спеціалізації («Етика», «Історія філософії»), другий - це спеціальності відповідно до проблем сучасності та ринку праці («Цивілізація та розвиток людства», «Біоетика» тощо). Висновки зроблені як рекомендації і побажання щодо модернізації філософської освіти на Україні. Виходячи з зробленого дослідження, висновки даної статті зроблені як рекомендації і побажання щодо модернізації філософської освіти на Україні. Ключові слова: філософська освіта, Греція, вища освіта, модернізація філософської освіти, вітчизняна система освіти.
Виклад основного матеріалу. Рівень централізації управління освітою в Греції -- один серед найвищих у Європі. Практично всі функції і права належать Міністерству освіти і релігій. Вивчення й навчання гуманітарним і природничим наукам є безкоштовним, розвиток цієї діяльності забезпечується й стимулюється, а освіта громадян є основним завданням держави, спрямованим на морально-етичну, духовну й професійну освіченість всіх греків, на формування й подальший розвиток їх релігійної та національної свідомості як вільних, фізично загартованих і відповідальних членів грецького суспільства. Держава гарантує всім громадянам Греції -- незалежно від їх походження, соціального статусу чи статі -- безкоштовний доступ до всіх рівнів освіти у структурі державних інститутів освітньої системи; кількість років обов'язкової освіти має бути не менше дев'яти років [1, с. 52-53].
Загалом можна виділити 4 типи вищих навчальних закладів у Греції:
1) Вищі учбові заклади (греч. Avютaтo Еклаїбєитіко 'І5рица)
2) Вищі технічні навчальні заклади (грец. Avютата Тє^оХоуїка Екпаїбєитіка ІбрОцата (ТЕІ))
3) Академії та школи
4) Приватні учбові заклади (грец. Кєутра ц Еруастцріа ЕХєиОєром Елоибом).
Розглянемо більш детальніше кожен з цих типів.
Всі акредитовані державою університети (тобто перша група ВНЗ) в Греції є відкритими як для громадян даної країни, так і іноземців. Тривалість навчання за більшістю дисциплін складає 4 роки. Навчання в галузі машинобудування, стоматології, фармакології, лісового господарства та агрономії, а також деякі спеціальності в галузі мистецтва тривають 5 років, а в медицині триває 6 років.
Вищі технічні навчальні заклади були створені у 1983 році, коли були спроби об'єднання і модернізації ряду шкіл вторинної технологічної освіти, які існували на той момент. Однак, більшість з нині існуючих були створені пізніше, як абсолютно нові навчальні заклади. У 2001 році ці навчальні заклади були зроблені складовою частиною системи вищої освіти Греції, а тому термін «Вищі технічні навчальні заклади» використовується в основному для розрізнення їх від університетів. Тут ведеться чотирирічне навчання на ступінь бакалавра. Істотною відмінністю від університетів є те, що тут можуть навчатися лише випускники грецьких або міжнародних університетів. Навчання тут ведеться протягом семи семестрів, і один семестр відводиться на практичну підготовку та захист дисертації. Лише з 2008 року в них запрацювали власні програми підготовки доктора філософії (РЬБ).
Навчання в академіях та школах (наприклад «Вища школа корпусу офіцерів», або «Військова школа медсестр») триває чотири роки і рівнозначно освіті в університетах. Однак, вони працюють у різних умовах від університетів і серед основних відмінностей між ними є те, що Академії та школи не можуть запускати програми спеціалізації за власним бажанням.
Приватні навчальні заклади офіційно заборонені грецької Конституцією, але багато хто з них діють і акредитовані державою як навчальні центри (грец. Кеттра ц Еруастцріа ЕХєиОєрюу Епои5юу). Багато з них існують у співпраці із зарубіжними вузами: як філії або представництва, і дають освіту, що визнається в країнах, де безпосередньо розташовані університети.
Взагалі, можна підсумувати, що загалом система вищої освіти у Греції не є статичною і постійно розвивається, модернізується відповідно до запитів сучасності та міжнародних стандартів. Це проявляється і в окремих галузях освітньої діяльності, зокрема і стосовно філософії. До слова, треба зауважити, що філософія не є обов'язковою дисципліною у ВНЗ Греції, а тому філософських факультетів в даній європейській країні не так вже й багато.
Специфіка вищої філософської освіти у Греції
У фокусі нашого дослідження будуть навчальні інституції Аристотелівський університет м. Салоніки, Патрський університет, Афін- ський національний університет імені Каподі- стрії, Критський університет тощо.
Перше що звертає увагу при дослідженні однієї з груп філософських навчальних інституцій у Греції -- це присутність у назві факультету того чи іншого університету поряд з філософією педагогіки та психології. Це свідчить про те в Греції віддають перевагу тому, щоб окрім філософської освіти була також потужна проваджена і психолого-педагогічний аспект.
Це можна побачити на прикладі навчальної програми факультету філософії, педагогіки та психології Афінського національного університету. Структура навчального плану загалом містить наступні компоненти:
Модулі з філософії: 7 (5 обов'язкових + 2 на вибір)
Модулі з педагогіки: 8 (5 обов'язкових + 3 на вибір)
Модулі з психології: 8 (5 обов'язкових + 3 на вибір)
Навчальна практика: 1
Лінгвістичні модулі (давньогрецька, латина, візантійська мова, європейські мови): 16
Філологія або фольклористика): 1
Модулі з історії: 3
Вільний вибір: 1
Основні модулі: 17
Всього: 60 модулів [4].
Можемо сказати, що в даних типах філософських інституцій підготовка йде більш широка, аніж просто фахівця з філософії. Модулі, а відповідно години на інші гуманітарні дисципліни, зокрема на психологію, педагогіку, лінгвістику лише трохи менші за філософські. Такого роду підготовку можемо побачити і в програмах факультету філософії Університету Аристотеля м. Салоніки. Також треба відзначити, що в даній науковій інституції здійснюється і електронне навчання як студентів, так і усіх бажаючих долучитися до філософського дискурсу [6].
Треба також зазначити, що в межах підготовки магістрів на даному факультеті здійснювалося за трьома спеціалізаціями «Історія філософії», «Філософія та методологія науки» (Systematic philosophy) та «Етика», але з 2011 лише за останньою. Наголос саме на етичну проблематику в магістерських та докторських дослі- дженнях обумовлено, на думку адміністрації факультету, тим, що в першу чергу, програма зосереджена на вивченні реальних життєвих проблем, які виникають у зв'язку з розвитком техніки і науки, які створюють нове коло етичних дилем.
Такого роду специфіка магістерських програм, які полягають в осмисленні глобальних проблем сучасності, можемо помітити і в інших університетах Греції. Так, зокрема, і на Факультет філософії та соціальних наук Критського університету («Цивілізація та розвиток людства», «Освітня теорія, історія та управління»; міждисциплінарні магістерські «Біоетика», «Філософія: знання, цінності та суспільство») [3].
Варто звернути увагу на тому, що в іншій групі університетів, в яких діють філософські інституції навчання здійснюється за наступним чином:
1) Основні та вибіркові філософські дисципліни;
2) Базові та вибіркові курси з інших галузей знань;
3) Комп'ютерні технології в гуманітарній освіті;
4) Майстер-класи, круглі столи (асистентська практика);
5) Написання дослідницької роботи (бакалаврської) [5].
Як ми бачимо, акцент робиться безпосередньо на спеціальність філософія. Дисципліни з інших галузей знань (переважно -- це гуманітарні: політологія, соціологія, право, історія тощо) займають максимум 10% від усього курсу бакалав- рату. Наприклад на філософському факультеті Університету м. Патри програма бакалаврату з філософії складається з восьми семестрів і 42 курсів, 240 кредитів ECTS, які рівномірно розподілені по семестрам (30 ECTS за семестр).
Цікавими є напрямки магістерської підготовки в Університеті м. Патри. Програма підготовки має назву «Теоретична і практична філософія» в межах якої існують 2 спеціалізації: (А) «Епістемологія і метафізика», (б) «Проблемиетики і політичної філософії». Тривалість програми складає два роки. Студенти йдуть загальної навчальної програми в перший рік, перш ніж вибрати свою область спеціалізації. У другій рік навчання, студенти йдуть тільки курси в своїй галузі спеціалізації. Студенти повинні представити і захистити дисертацію магістра в області своєї спеціалізації в кінці другого року. Навчальні програми для обох спеціальностей зосередитися на сучасній (аналітичних, а також континентальної) філософії, філософії 18 і 19 століть і стародавньої грецької філософії.
Магістерські програми відкриті для
I. випускників бакалаврату з філософії, які мають на меті провести дослідження в області філософії і тим самим набуваючи більш глибоких і спеціальні знання в даній галузі наукового знання;
II. випускників бакалаврату інших спеціальностей, зацікавлених у фундаментальних філософських питаннях, що мають відношення до їх базової вищої освіти (бакалавр) -- філософія права, соціальна феноменологія, політична філософія тощо;
III. вчителів середньої школи, які прагнуть отримати передові знання з філософії [5].
Підсумовуючи, можна сказати, що бакалаврська програма спрямована на уважне прочитання філософських текстів, а також вміння дискутувати на сучасні філософські проблеми, тоді як магістерська програма покликана дати ще більш глибинні знання з філософії у зв'язку з її міждисциплінарним характером існування.
Висновки. Через призму осмислення вищої філософської освіти у Греції, можемо зробити певні побажання у якості модернізації філософської освіти у вітчизняних ВНЗ:
1) Запровадження у навчальних планах можливості обирати студентам філософських факультетів дисципліни з 2 курсу;
2) Розробка окрім класичних спеціальностей у магістратурі (історія філософії, етика, естетика, теоретична філософія тощо)філософських спеціалізацій відповідно до потреб часу та ринку праці (в сенсі осмислення глобальних проблем та питань сучасності -- філософія права, філософія політики, філософія глобальних проблем тощо);
Створення сайту електронного навчання для філософських факультетів, що буде сприяти, як оптимізації навчального процесу в тому чи іншому університеті, так і популяризації філософії зокрема, та гуманітаристики загалом.
вищий філософський освіта греція
Список літератури
1. Освітні системи країн Європейського Союзу: загальна характеристика: навчальний посібник / С. О. Сисоєва, Т. Є. Кристопчук; Київський університет імені Бориса Грінченка. - Рівне: Овід, 2012. - 352 с.
2. Сапожников С. В. Функціонування системи Вищої освіти Грецької Республіки як країни-члену Чорноморського економічного співтовариства / С. В. Сапожников // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. «Засоби навчальной та науково-дослідної роботи». - 2011. - Вип. 35. - С. 158-164.
3. Department of Philosophy & Social Studies of the University of Crete / Електронний ресурс / Режим доступу: http://www.en.uoc. gr/en/courses/philosophical-school/philosophy-social.html
4. National and Kapodistrian University of Athens. Faculty of philosophy, pedagogy and psychology. Undergraduate & postgraduate study guide Academic Year 2012-2013 / Електронний ресурс / Режим доступу: http://en.ppp. uoa.gr/fileadmin/ppp.uoa.gr/uploads/odigos_spoudon/PPP_study_guide_en.pdf
5. Philosophy department of University of Patras. Studies guide academic year 2013-2014 / Електронний ресурс / Режим доступу: http://www.philosophy.upatras.gr/sites/default/files/pages/files/Studies%20Guide2013%20 -%202014.pdf
6. T|xqqa ФlXoaoф^a5 каї Паїбауюуїкл^ Tq<; ФіХоаофікл^ Z%oXq<; тои АрютотєХєю navsmaTqqio ©saaaXovucqa / Електронний ресурс / Режим доступу: http://www.edlit.auth.gr/
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.
статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017Становлення Болонського процесу в Європі. Модернізація післядипломної педагогічної освіти в Україні. Вища освіта в Греції. Салоникський університет імені Аристотеля. Факультети Салоникського університету. Порівняння вищої освіти в Україні та Греції.
реферат [68,6 K], добавлен 24.09.2014Аналіз системи управління вищою освітою в Україні. Основні завдання Міністерства освіти і науки України: сприяння працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів, здійснення державного інспектування. Характеристика системи стандартів вищої освіти.
реферат [49,1 K], добавлен 30.09.2012Поняття про основні теорії систем. Управління освітою як цілісна система. Типи навчальних закладів освіти, особливості їх діяльності та науково-методичного забезпечення. Проблеми визначення критеріїв оцінювання управлінської діяльності закладів освіти.
курс лекций [465,5 K], добавлен 16.02.2013Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.
реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011Університетський рівень навчання. Типи навчальних закладів. Умови вступу до ВНЗ Болгарії. Фінансова допомога студентам. Організація академічного року. Зв'язок науки і вищої освіти. Переведення студентів на наступний освітній рівень та видача сертифікатів.
реферат [51,6 K], добавлен 05.12.2009Дослідження національної специфіки та особливостей сучасної системи французької освіти. Перевага державних навчальних закладів і безкоштовність навчання для всіх. Характеристика видів вищих навчальних закладів України. Доступ громадян до вищої освіти.
реферат [31,2 K], добавлен 29.11.2012Якісні і кількісні характеристики вищих навчальних закладів у Норвегії, порівняння з Україною. Ступенева система освітньо-кваліфікаційних рівнів. Перелік спеціальностей і кваліфікацій підготовки фахівців з вищою освітою. Аналіз Болонської системи освіти.
контрольная работа [590,0 K], добавлен 15.02.2012Система вищої освіти Ізраїлю та особливості вступу во вузів. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Стипендії, фінансова допомога та пільги по оплаті для нових репатріантів. Оплата за навчання в приватних вищих навчальних закладах держави.
презентация [4,1 M], добавлен 20.02.2015