Використання інформаційних технологій у сфері навчання, особливо з появою операційної системи Wіndows, відкрило нові можливості. насамперед, це доступність діалогового спілкування в так званих інтерактивних програмах.

Стало здійсненним широке використання графіки (малюнків, схем, діаграм, креслень, карт, фотографій). Застосування графічних ілюстрацій у навчальних комп'ютерних системах дозволяє на новому рівні передавати інформацію учням і зробити її доступнішою. Навчальні програмні продукти, що використовують графіку, сприяють розвиткові таких важливих якостей як інтуїція, образне мислення.

Важко заперечити, що майбутнє за системою навчання, яке вкладається в схему студент - мультимедійні технології -викладач, за якої викладач перетворюється на педагога - методолога, технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання. Тобто, якщо в учбовому процесі, що виконується за схемою "учень - вчитель - підручник" з'явиться новий елемент - комп'ютер, то зміст праці викладача суттєво зміниться: основним стане не передача знань, а організація самостійної пізнавальної діяльності студентів. Тобто величезний дидактичний потенціал використання інформаційних технологій навчання зможе бути розкритим лише за умов, якщо провідна роль у навчально - виховному процесі належатиме викладачу, а комп'ютер буде виступати не тільки потужним засобом, а й повною мірою третім партнером у педагогічній взаємодії. колеченко

Ефективність навчання з використанням комп'ютерів пояснюється значним унаочненням програмного матеріалу, що дозволяє краще зрозуміти та засвоїти абстрактні поняття, сформувати практичні вміння та навички.

Ефективне використання комп'ютера в навчально - виховному процесі залежить від програмного забезпечення.

Впровадження нових інформаційних технологій в навчальний процес зумовлює нові способи роботи з текстами. Найбільш розробленим в цьому напрямі є гіпертекстове представлення інформації, що поєднує звичайний текст з інтерактивним вибором певної порції інформації. Студент отримує можливість динамічно відтворювати нелінійний текст, до того ж кожний наступний фрагмент тексту він сам обирає за допомогою гіперпосилань. Гіпертекстові словники, довідники та підручники полегшують пошук додаткової інформації (пояснюючого тексту, посилань, схем, малюнків) за ключовими словами і дозволяють простежити смислові зв'язки між поняттями.

Значна частина мультимедійних засобів навчання містить образну або умовно-графічну документально достовірну навчальну інформацію та наукову їх інтер­претацію, художньо-образне відображення за допомогою динамічних екранних та знакових засобів. Їхній зміст і побудова підпорядковуються загально-дидактичним вимогам: науковість, систематичність, доступність та послідовність викладу, вра­хування підготовленості студентів тощо. Завдяки документальній переконливості і концентрованості викладу студенти засвоюють значний обсяг навчальної інформації за порівняно короткий час, що звільняє викладача від потреби давати тривалі пояснення того, що з достатньою повнотою розкрито за допомогою екранних та звукових засобів [Козаків В. Р., Дорошкин А. А., Задорожний А. М., Князевий Б. А. Лекційна Мультимедіа Аудиторія. Нові інформаційні технології в університетській освіті: Зб. наук. пр. Російською наук.-метод. конф. Ч. 2. Новосибірськ, 1994. C. 2-17].

Як свідчить практика, застосовуючи інформаційні технології, вдається - по-перше індивідуалізувати навчальний процес. На лекціях, де, як правило, багато студентів володіють неоднаковим розвитком, знаннями і уміннями, темпом пізнання і іншими індивідуальними якостями, використання комп'ютера, дозволило кожному учневі працювати самостійно, рівень навчання слабких студентів при цьому підвищився, по-друге cприяти розвитку самостійності студентів.

Надання інтерактивності є одним з найбільш значущих переваг мультимедіа-засобів. Інтерактивність дозволяє в певних межах управляти представленням інформації: студенти можуть індивідуально міняти настройки, вивчати результати, а також відповідати на запити програми, встановлювати швидкість подачі матеріалу, число повторень і інші параметри, впливати на свій власний процес навчання, пристосовуючи його під свої індивідуальні здібності і можливості. Вони вивчають саме той матеріал, який їх цікавить, повторюють вивчене стільки разів, скільки їм потрібно, що сприяє ефективнішому сприйняттю [Кречетников К. Г. Проектування креатівной освітнього середовища на основі інформаційних технологій у вузі. - М.: Госькоорцентр, 2003. - 296 с41].

Мультимедійний матеріал надзвичайно корисний під час з'ясування навчального матеріалу, який не можна унаочнити за допомогою інших посібників або їх використання дає значно менший навчальний ефект. За допомогою мультимедійної програми можна доповнити і поглибити знання, що їх дістали учні на підставі інших джерел, перейти від одиничного до загального, від окремих прикладів до формування понять.

Найбільш суттєвими ознаками для оцінювання придатності комп'ютерно-орієнтованих систем навчання до використання у навчальному процесі є ступінь відповідності педагогічного програмного забезпечення загально-дидактичним вимогам з урахуванням особливостей навчання.

Перш за все, може визначатись придатність програмного забезпечення для використання під час використання класно-урочної форми навчання а також інших форм. Без сумніву обов'язковим є визначення типу уроку, на якому може бути використаний програмний матеріал.

Беззаперечними перевагами і особливістю мультимедіа технології є наступні (.можливості, що активно використовуються в процесі навчання:

можливість збереження значного обсягу самої різної інформації на одному носієві (до 20 томів авторського тексту, близько 2000 високоякісних зображень, 30-45 хвилин відеозапису, до 7 годин звуку);

можливість збільшення (деталізації) на екрані зображення або його найбільш цікавих фрагментів, іноді в двадцятикратному збільшенні (режим "лупа") за умови збереження якості зображення. Це особливо важливо для презентації схем механізмів та технологічної документації;

можливість порівняння зображення й обробки його різноманітними програмними засобами з науково-дослідницькими або пізнавальними цілями;

можливість виділення в супровідне зображення текстового або іншого візуального .матеріалу, по яких здійснюється негайне одержання довідкової або будь-якої іншої навчальної інформації;

можливість здійснення безперервного музичного або будь-якого іншого аудіосупроводу, що відповідає статичному або динамічному візуальному рядові

можливість використання відеофрагментів з фільмів, відеозаписів і т.д., функції "стоп-кадру", покадрового перегляду відеозапису;

можливість включення до змісту баз даних, способів обробки образів, анімації;

можливість підключення до глобальної мережі Інтернет;

можливість роботи з різними додатками (текстовими, графічними і звуковими редакторами, картографічною інформацією);

можливість створення власних "галерей" (вибірок) з інформації, що представляється в продукті;

можливість "запам'ятовування пройденого шляху" і створення "закладок" на екранній "сторінці", що зацікавила;

можливість автоматичного перегляду всього змісту продукту ("шоу") або створення анімованого й озвученого "путівника-гіда" по продукту;

- включення до складу продукту ігрових компонентів з інформаційними складовими;

можливість "вільної" навігації за інформацією і виходом в головне меню (укрупнений зміст), на повний зміст або зовсім із програми в будь-якій точці продукту

ММ-технології звичайно асоціюються з Мультимедіа - енциклопедіями. Використання готових ММ-енциклопедій, інших ММ-матеріалів у навчальному процесі - дуже важлива складова ефективного навчального процесу. Підготовка викладачів навчального закладу і його студентів до ефекгивного використання ММ-матеріалів у навчальному процесі - одне з найважливіших завдань закладів освіти. Для використання ММ-технологій у навчальному процесі необхідно створити умови, які включають такі складові:

Матеріальне забезпечення ММ-технологій в освіті: важливо обрати програмні засоби ММ-документів, які повинні задовольняти багатьом вимогам - бути легальними, дешевими, доступними, загально вживаними, ефективними (як з точки зору генерації компактних документів, так і ефективності роботи розробника ММ-документів). Ці вимоги здебільшого взаємовиключні. Найважливішим є представлення ММ-документів у формі HTML, а все останнє - не принципове: Word,PowerPoіnt,FrontPage, Flesh и т ін. Проте найбільш придатними для широкого загалу є використання Word - найбільш поширеного текстового редактора, можливості якого для підготовки ММ-документів, HTML-документів постійно вдосконалюються.шол

Методичне забезпечення ММ-технологій: дидактичні матеріали (ММ-енциклопедії, ММ-навчальні програми, ММ-дидактичні матеріали (електронні курси) повинні бути доступними через Інтернет та медіотеку навчального закладу (відповідний підрозділ бібліотеки). Треба зважити не те, що кожний викладач у більшості випадків читає авторський курс, у якому використовує безліч різноманітних джерел. Інформацію з усіх цих джерел можна дуже легко скомпонувати у рамках однієї електронної лекції, якій доцільно надати вигляд HTML - документу, тобто документу, який відображається на екрані довільним браузером ( Іnternet Explorer, NetScape navіgator) і для навігації по якому можна використовувати всі стандартні навігаційні засоби НТМL-документа . Сукупність електронних лекцій складає основу електронного підручника - одного з головних компонентів електронного курсу . Електронний підручник передбачає глибоку структуризацію навчального матеріалу, яка повинна бути віддзеркаленою розвиненою системою гіперпосилань, включення до підручника моделюючих програм з метою проведення навчальних досліджень на основі комп'ютерних експериментів, систем і тематичних та підсумкових тестів, завдань для самостійної практичної роботи тощо. Електронні лекції (електронний підручник) - основа для підготовки електронних та дистанційних курсів, розробкою яких може зайнятися й сам творчо працюючий викладач, але більш доцільно для цього створити робочу групу, в яку необхідно включити відповідних спеціалістів лабораторії дистанційної освіти і тестування: системних аналітиків, -програмістів, Web -- дизайнерів. Таким чином, наступна задача - забезпечити відповідні технічні умови і навчити викладачів самостійно готувати ММ-дидактичні матеріали. Вищою формою ММ- дидактичних матеріалів курсу є .електронний курс.

Кадрове забезпечення ММ-технологій включає:

підготовку викладачів до використання ММ-технологій через постійно діючу систему перепідготовки викладачів у галузі ІТ та через постійно діючий ;семінар ІТСЕ (Інформаційні Технології та Телекомунікації і Освіта). в роботі якого приймають участь відповідальні за впровадження ІТ у навчальний процес по кафедрах іфакультетах та всі бажаючі;

підготовку студентів до використання ММ-технологій через базовий курс "Основи інформатики", який є обов'язковим для студентів І курсу всіх спеціальностей. шол

Робоче ММ-місце викладача (РММВ) та його технічне оснащення.

Multіmedіa- проектор - ядро технічного оснащення Multіmedіa класу -пристрій, який дозволяє проектувати на екран зображення екрану комп'ютера .

Головні параметри ММ-проектора:

роздрібна здатність зображення (кількість точок, з яких будується зображення), сучасні вимоги -не менше 1024 х 800 точок;

світловий потік, сучасні вимоги-не менше 1500люменів.

Проектор з таким параметром забезпечує якісне зображення на екрані до 8м по діагоналі при повному затемненні аудиторії і на екрані до 2 м по діагоналі при денному освітленні аудиторії. Єдиний істотний недолік такого проектору-його висока вартість, тому доцільно розмістити ММ-проектор на спеціальному візку разом з комп'ютером та іншими пристроями(відеомагнітофон, відеокамера, мікрофон, аудіо-підсилювач). Такий візок ми надалі будемо називати РММВ. Його легко перемістити з однієї аудиторії до іншої ,перетворюючи будь-яку аудиторію на ММ клас у разі необхідності (лекційна аудиторія, лабораторія, навчальний клас, читальна зала, бібліотека, зала засідань, актова зала і т.д.).

Екран - стаціонарний великий екран з максимальними допустимими розмірами слід розмістити великій лекційній аудиторії з якісним затемненням та доброю акустикою. Така аудиторія може виконувати одночасно функції лекційної для навчальних та публічних лекцій, функції робочої аудиторії для проведення пленарних засідань конференцій та публічного захисту дисертацій, функцій університетського кінотеатру для демонстрації навчальних(і не тільки навчальних) фільмів тощо. Переносний екран-для розміщення на тринозі або безпосередньо на стіні,невеликих розмірів(1,5-3м по діагоналі), якій входить до складу РММВ.беспалькл

Персональній комп'ютер (необов`язково Notebook, і навіть краще не Notebook, з міркувань вартості та надійності). Це мусить бути потужний комп'ютер з потужною відео картою, потужним CD-ROM (швидким, підтримуючим DVD-формат, придатний для цифрового запису відеоматеріалів). Важливим компонентом такого комп'ютера є сплітер, який забезпечує незалежний вихід відеосигналу на монітор та на ММ-проектор. Комп'ютер також повинен бути оздоблений конверторами відеосигналів з аналогової форми в цифрову і навпаки для забеспеченна можливостей демонстраціі через ММ-проектор, TV-передач і відеозаписів, а також запису матеріалів ММ-лекцій на відео плівку. Інші пристрої- відеомагнітофон, аудіо підсилювач,звукові колонки, мікрофон.

ММ-лекція.

Сучасна лекція мусить використовувати всі переваги ІТ. Тобто, сучасне, і тим більше майбутнє за симбіозом людини і комп'ютера, в ;якому кожному з них відведено важливу і незамінну іншим роль. Кожна лекція приваблива перш за все тим, що студент знайомиться з авторським поглядом на предмет лекції, спостерігає роботу фахівця при розв'язанні типових задач і тому отримує зв'язок до якого можна прагнути.

Лекція стає ефективною, за умови що лектор повинен бути творчим фахівцем у своїй предметній галузі. Немає жодної творчої спеціальності, в якій використання ІТ не підвищувало б ефективність роботи. Для цього використовують спеціалізовані професійні програми, які можна називати АРМами (Автоматизованими Робочими Місцями). Лектор повинен демонструвати на лекції зразки розв'язання фахових задач за допомогою фахових пакетів.

Можна записати на відеоплівку процес розв'язування типових задач викладачем або просто висококваліфікованим фахівцем і потім відтворювати їх на своєму відеомагнітофоні або комп'ютері..

На якісній лекції приваблює те, що студент відчуває свою причетність до процесу пошуку істини, побудови теорії. Це вже педагогічна майстерність залучити якомога більше студентів до процесу створення теорії, побудувати лекцію так, щоб кожен її крок був відповіддю на був відповіддю на особистісно значиме питання у предметній області. Для цього всі засоби впливу на уявлення студента є в нагоді: історична ретроспектива, і аналогії, і моделювання, різноманітні засоби наочності. І все це є особистісно- орієнтованим - для цієї саме аудиторії, цьому саме місці, у цей саме час. Для цього лектор повинен бути не тільки методистом і психологом, а й дуже цікавою особистістю (зацікавленою, як предметом лекції так і студентською аудиторією), чуйною, доброзичливою людиною.

Лектор має бути педагогом, який володіє основами сучасної педагогіки та психології,а також порядною людиною, зацікавленою в успіхах студента. Ефективність впливу на студентів зростає якщо лектор використовує різні види наочності. В епоху інформатизації роль універсального засобу наочності виконує MuttіMedіa. Завдяки засобам Інтернет лектор отримує доступ до знань, викопчених людством (на теперішній час обсяг знань, представлених в Інтернет, оцінюють близько 20% від загального обсягу знань людства, очікується, що в майбутньому цей відсоток буде прямувати до 100%.

Таким чином, у сучасній ММ-клас на лекцію приходить лектор, який володіє професійними пакетами для своєї предметної області, і який за допомогою ММ-технологій має змогу демонструвати учням або студентам розв`язування задач за допомогою цих пакетів. Крім того, лектор має дидактичні матеріали до лекції у вигляді презентації, бажано у вигляді HTML-документу,в якому зібрані всі потрібні дидактичні матеріали(малюнки, діаграми, тексти, викладки, картинки, цитати, звукові файли.)

Інколи можна почути такі думки, що використання комп'ютерів у навчанні відволікає учня від самого предмета, відбувається підміна предмету навчання(замість вивчення самого предмету вивчається відповідний пакет), учні перестають мислити, а тільки натискають на клавіши і т.п. Ми переконані, що це не так. Комп'ютер - це інструмент, який дозволяє якісно виконувати формалізовані операції і внаслідок цього перенести акценти на більш змістовні питання курсу. І якщо викладач використовує в своїй творчій роботі комп'ютер (це необхідно у вік інформатизації), то повинен вчити майстерності використання ІТ у своїй фаховій області, яка передбачає не тільки виконання формальних операцій, але, перш за все розв`язування творчих задача допомогою комп'ютерних моделей предметної галузі.

Лекція у своїй традиційній формі, коли студенти не зовсім розуміють, що вони повинні робити-намагатися ухопити думку викладача чи записати кожне його слово у конспекті, - потрібна була у такому вигляді,коли не вистачала підручників, паперу, не вистачало друкарських можливостей.

Показниками нової якості освітнього процесу можуть виступати такі характеристики: нові знання студентів, підвищення рівня їх особистого розвитку; відсутність негативних ефектів і наслідків (перевантаження, перевтома, погіршення здоров`я, психічні розлади, дефіцит навчальної мотиваціі тощо); підвищення професійної компетентності викладачеві їх відношення до роботи; зростання престижу освітнього закладу в регіоні та ін. Основне завдання методики викладання будь-якого предмета - формування інформаційного середовища, що забезпечує досягнення педагогічних цілей навчання. Це й здійснюється за допомогою цілого комплексу засобів навчання. Важливою передумовою, що ; сприяє підвищенню ефективності навчання, є поєднання різних за видами, виражальними та дидактичними властивостями мультимедійних та інших засобів навчання, як традиційних і (підручники, навчально-методична література, таблиці, мани, моделі, навчальні кінофільми, відео- та фонозаписи, засоби масової інформації і т.ін.), так і сучасних (найновіша ; проекційна техніка, інструментальні програмні середовища, комунікаційні засоби, в тому числі Інтернет).

Системне використання мультимедійних та інших засобів можливе протягом вивчення навчальної теми, коли на кожному з занять використовуються лише окремі їхні елементи або їхні сполучення, а також повністю на окремих уроках, коли застосовується цілісний комплекс. Тобто, залежно від змісту та мети заняття, особливостей підготовки . викладач застосовує засоби навчання з різним співвідношенням окремих елементів. Основна суть методики використання як окремих мультимедійних засобів, так і їх поєднань у певній комплексній системі, полягає в тому, щоб забезпечити відповідність між специфічними особливостями викладу навчального матеріалу і основними психолого-педагогічними закономірностями процесу навчання, особливостями та умовами засвоєння учнями знань. Але необхідне раціональне чергування на уроці засобів навчання, певне обмеження їх обсягу та тривалості демонстрування/

Використання мультимедійних технологій дозволяє, підвищити і інформаційний потенціал студенства. Тому виникає потреба взаємодії у створенні і використанні як загальних інформаційних ресурсів, так і мультимедіа. З'являються нові сфери науки і технологій, які потребують змін традиційних університетських дисциплін. Виникає необхідність відходу від класичних методик, що ґрунтувалися на конкретних дисциплінах, і наближення до проблемно-орієнтованих методів формування знань, а також зменшення дистанції між фундаментальними і прикладними дослідженнями.

Причини застосування мультимедійних технологій: збільшення інформаційного потоку, необхідність швидко забезпечити студенів інформацією, тому що з часом велика кількість інформації втрачає свою актуальність. Отже, добираючи засоби навчання, треба чітко з'ясувати можливості їх застосування в певній системі, визначити їхні дидактичні функції на заняттях, а також необхідний та достатній (оптимальний) обсяг навчальної інформації, її відповідність змісту занять, а також можливі форми поєднання.

Висновки до першого розділу

Підсумовуючи теоретичний матеріал з даної теми і узагальнюючи підходи різних авторів, що досліджували проблему, можна зробити наступні висновки:

1. Визначено спрямованість державної політики на інформатизацію суспільства;

2. Розкрито сутність і генезис понять "інформаційні технології", "мультимедійні технології"

- Інформаційні технології - це програмно-апаратні засоби і пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем інформаційного обміну, забезпечують операції по збору, продуциюванню, накопиченню, зберіганню, обробці, передачі інформації.

- MultіMedіa-технології - це технології інтегрованого представлення всіх видів інформації (зорової, текстової, графічної, відео, звукової і навіть тактильної) на електронних носіях у цифровому форматі у вигляді електронного документу і відтворення його на комп'ютері або на екрані за допомогою ММ-проектора та відповідних пристроїв.

3. Встановлено ознаки традиційної та інноваційної педагогічної діяльності;

Відмінності полягають у значному ускладненні діяльності з розробки навчальних курсів, розвитку спеціальних навичок, прийомів педагогічної роботи викладача. На відміну від традиційної освіти, де центральною фігурою є викладач, в інноваційній діяльності більш активну позицію займає особа, що навчається. Викладання навчального матеріалу в процесі спілкування викладача зі студентами, вимагає набагато більше активних й інтенсивних взаємодій між ними.

4. Визначено стадії застосування інформаційних технологій;

знайомство - освоєння студентами загальних уявлень про сучасну інформаційну технологію, отримання окремих навичок роботи з комп'ютером;

використання - застосування інформаційних технологій для розв'язання окремих задач;

інтеграція - загальна зміна технології викладання за рахунок інтеграції інформаційних технологій в освітній процес;

перетворення - зміна змісту освіти, структури навчальних предметів, системи атестації відповідно до сучасної системи освітніх пріоритетів на базі інформаційних технологій.

5. Узагальнені можливості застосування і стан впровадження мультимедійних технологій в навчальний процес вищої школи а саме:

миттєвий зворотний зв'язок між користувачем та інформаційними та комунікаційними технологіями;

комп'ютерна візуалізація навчальної інформації;

архівне зберігання великих обсягів інформації з можливістю передачі легкий доступ користувача до банку даних;

автоматизація процесів обчислювальної, інформаційно-пошукової діяльності;

автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, організаційного керування навчально-виховною діяльністю та контролю.

РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ХДАФК

2.1 Методи науково-педагогічного дослідження

Питанням методології та методики педагогічних досліджень присвячені роботи В.П. Безпалько, Н.В. Кузьміної й інших дослідників.

Під педагогічним дослідженням розуміється процес і результат наукової діяльності, спрямований на отримання нових знань про теорію та методику організації навчально-виховного процесу, його зміст, принципи, організаційні методи і прийоми.[Курченко Т.А. Смирнова М.Є., Малюкіна О.В. Інновації як умова ефективності організації навчально-виховного процесуу сучасній школі.//Відкритий урок: розробки, технології, досвід,2003ю -№ 78,с. 35]

У процесі педагогічного дослідження, організованого з метою отримання нових фактів, використовують систему методів науково-педагогічного дослідження. У своїх наукових пошуках педагогіка користується різноманітними методами (способами) пізнання педагогічної дійсності, вивченням яких переймається методологія педагогіки.

Поняття "метод" (грец. methodos) використовувалося в стародавньому світі як синонім до виразів "шлях дослідження, спосіб пізнання". Сучасна філософія трактує його як форму практичного і теоретичного освоєння дійсності, систему засобів, прийомів, принципів та підходів, які може застосовувати конкретна наука для пізнання свого предмета("Педагогіка" (Н.П.Волкова) http://studentam.net.ua/content/vіew/2234/85/)

У педагогіці, психології метод виступає також засобом реалізації психологічного пізнання предмета науки в конкретних умовах, з використанням конкретних прийомів дослідження та відносно конкретних характеристик досліджуваного предмета.

Метод науково-педагогічного дослідження -- спосіб дослідження психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об'єктивної закономірності виховання і навчання .За допомогою методів педагогіка здобуває інформацію про те чи інше явище, процес, аналізує і обробляє одержані дані, включає їх в систему відомих знань. Тому темп і рівень розвитку педагогічної теорії залежить від того, які методи дослідження вона використовує (Образцов П.И. Методы и методология психолого-педагогического исследования. - М., С.-П., Ниж.Новгород и др., 2004. - 272 с.. http://www.djerelo.com/іndex).

Розрізняють універсальні та спеціальні методи соціально-педагогічного дослідження. Універсальними називають методи дослідження, які використовуються не тільки в соціальній педагогіці, а й в інших галузях наукового знання: як у споріднених за змістом так і ні. До універсальних методів належать спостереження, експеримент, бесіда, анкетування. Спеціальні методи - це методи, які використовуються тільки в соціальному дослідженні або в близьких за змістом наукових пізнавальних актах.[ Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д., Хлебнік С.Р. Соціальна педагогіка. - К.: 1997]

Функціонально диференціація методів дослідження відбувається за ознакою змісту пізнавальних та перетворюючих дій, які реалізуються дослідником під час професійної взаємодії з предметом дослідження. Структурно ця диференціація відповідає етапам дослідження, на кожному з яких відбувається своєрідне функціональне поєднання типів пізнавальних та перетворюючих дій дослідника. Виділяють таким чином:

Методи емпіричного дослідження предмета;

Ця група методів зорієнтована на пізнання безпосередньої дійсності, зовнішніх зв'язків і відношень. Найчастіше в педагогічних дослідженнях використовуються розкриті емпіричні методи дослідження, до яких належать педагогічне спостереження, бесіда (інтерв'ю), анкетування (закрита, відкрита), педагогічного експерименту, вивчення шкільної документації, тестування, соціометрії, аналізу результатів діяльності дитини. Методи теоретичного дослідження предмета;

До теоретичних методів педагогічного дослідження належать аналіз і синтез, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, узагальнення, абстрагування, конкретизація. [Кочетов А.И. Культура педагогического исследования. - 2-е изд., испр. и доп. - Мн., 1996.]

Порівняння. Дає змогу простежити динаміку досліджуваного явища.

Класифікація. Розподіл педагогічних фактів, явищ, процесів за притаманною для певної групи ознакою.

Абстрагування. До цього методу вдаються за необхідності виокремити із сукупності ознак, властивостей явища ті, що становлять предмет дослідження.

Конкретизація. Цей розумовий процес передбачає надання предмету конкретного вираження. Під час конкретизації відбувається збагачення педагогічних понять новими ознаками, оскільки цей метод спрямований на висвітлення розвитку предмета як цілісної системи.

Метод моделювання. Його сутністю є створення й дослідження наукових моделей - змістовно представленої і матеріально реалізованої системи, яка адекватно відображає предмет дослідження (наприклад, моделює оптимізацію структури навчального процесу, управління навчально-виховним процесом тощо). [Гаасс Дж., Стонен Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. -- М., 1976,220c.]

· спостереження;

· педагогічний експеримент:

- констатуючий;

- формуючий;

· анкетування;

· методи математичної обробки даних.

Розглянемо більш докладніше запропоновані методи дослідження.

Спостереження - цілеспрямоване та планомірне сприйняття педагогічних явищ, результати яких фіксуються експериментатором. [Образование и педагогика. Тезаурус. - ИНИНФО-2006. - [WWW document]. http://www.mgopu.ru/іnіnfo/r1_thesaurus.htm (20 січня 2007 р.)].

Цей метод широко застосовується у дослідженнях різних явищ суспільного життя. Спостереження дає змогу одержати цікаві відомості про людину: манеру її поведінки, характер взаємовідносин з іншими людьми, особливості її спілкування.

При використанні спостереження як одного з головних емпіричних методів соціально-педагогічних досліджень необхідно забезпечити:

-чітке визначення мети спостереження та узгодження її з метою дослідження;

- мотивований вибір об'єкта, предмета й ситуації;

- вибір найдоцільніших способів спостереження за певною схемою;

- планомірне проведення спостереження за певною схемою;

- перевірка результатів спостереження щодо їхньої обґрунтованості та надійності.

Завданнями спостереження можуть бути попереднє вивчення об'єкта, висунення гіпотези, її перевірка, уточнення результатів, одержаних за допомогою інших методів. Об'єктами спостереження залежно від мети та завдання дослідження є окремі особи в різних ситуаціях спілкування, великі чи малі групи, спільності.

Предметом спостереження є вербальні та невербальні акти поведінки окремої людини, групи або кількох груп у певному соціал соціальному середовищі та ситуації.

Спосіб спостереження визначається завданням, об'єктом, ситуацією і характером взаємодії між спостерігачем та об'єктом спостереження.

Перевагами спостереження є:

- безпосередність сприйняття, яка дозволяє фіксувати конкретні, природні ситуації, факти, живі фрагменти життя, багаті деталями, фарбами тощо;

- можливість врахувати конкретну поведінку груп реальних людей;

- спостереження не залежить від готовності осіб, що спостерігаються, висловлюватися про самих себе;

- багатомірність даного методу, яка дає можливість фіксувати події і процеси найбільш повно і всебічно.

Спостереження є початковим і одним із найбільш поширених методів педагогіки. Воно може розглядатися як самостійний метод, але частіше використовується спільно з будь-яким іншим, наприклад анкетуванням [ Паніна Н.В. Технологія соціально-емпіричного дослідження. - К.: Наукова думка 1996]

Метод педагогічного експерименту -- науково поставлений дослід організації педагогічного процесу в чітко виділених умовах. Забезпечує найдостовірніші результати у педагогічних дослідженнях.

Залежно від мети дослідження розрізняють такі види педагогічного експерименту:

1. Констатуючий експеримент першого порядку. Спрямований на з'ясування характеристик та властивостей досліджуваного явища. У ньому беруть участь основна і контрольна групи. Основна група бере участь у всіх процедурах експерименту. Контрольна група є еталоном, за яким оцінюють розвиваючий та формуючий ефект експерименту. Завдяки цьому дослідження відбувається в паралельному режимі.

2. Формуючий експеримент. Здійснюється за допомогою експериментальної моделі розвиваючих і формуючих впливів на предмет дослідження. Поєднує в собі різні процедури: навчальні, ігрові, практичні тощо. Важливою при цьому є аналітична модель "розвиваючого ефекту" експерименту -- своєрідний "ідеальний образ" сподівань дослідника щодо його результатів.

3. Констатуючий експеримент другого порядку. На цьому етапі організують "контрольне" дослідження, залучивши основну та контрольну групи учасників. Його мета -- фіксація показників із досліджуваного об'єкта після закінчення процедури формуючих впливів. Показники контрольної вибірки використовують як еталон для з'ясування формуючого ефекту, досягнутого при роботі з основною групою. Далі результати дослідження аналізують та використовують для обґрунтування закономірностей розвитку психологічних особливостей досліджуваних[Как провести социологическое исследование//Под.ред. М.К. Гошкова, Ф.Є. Шереги. - М.: 1999 c 67,]

На відміну від педагогічного спостереження, педагогічний експеримент дає змогу:

- штучно відокремити досліджуване явище від інших,

- цілеспрямовано змінювати умови педагогічного впливу на вихованців; повторювати педагогічні явища в приблизно таких самих умовах;

- поставити досліджуване явище в умови, які піддаються контролю.

Основні особливості експеременту, які зумовлюють його дослідницьку цінність, такі:

На слайді 13 представлено таблицю "Мінімальна кількість локальних перешкод в залежності від категорії складності у водному туризмі". Обрано фон із зображенням подолання річних порогів туристами на байдарці. Ефект вицвітання дозволяє студентам спочатку побачити картинку, сконцентрувавши увагу на центрі слайду, потім її місце займає таблиця з даними.

Слайд 13. Мінімальна кількість локальних перешкод в залежності від категорії складності у водному туризмі

Слайд 14.

На слайді 15 подано таблицю "Оцінка категорії складності велосипедного маршруту" , використано зелений фон, я к і в попередній раз для розслаблення зору студентів.

Слайд 15. Оцінка категорії складності велосипедного маршруту

Слайд 16.

Використано ефект колової появи, що дає змогу побачити з початку фоновий малюнок, що ілюструє зміст слайду, а потім сконцентрувати увагу на визначенні.

Слайд 17.

Наступний слайди передають визначення спелеотуризму на фоні ілюстрації печери та табличні дані : "Складність спелеопоходів в залежності від кількості категорійних печер". Ефекти появи тексту направлені на стимулювання уваги, яка часто втрачається наприкінці лекції.

Слайд 18.

Слайд 19. Складність спелеопоходів в залежності від кількості категорійних печер

На 20 слайді схематично представлені характерні рухомі дії для різних видів туризму. Це є своєрідним підсумком після визначення видів спортивного туризму і характеристик щодо показників їх складності.