Діагностика малюнку дітей дошкільного віку

Проаналізуємо малюнок «Неіснуюча тварина» Сергія (5.5 років).

Рис. 3.2.1. «Неіснуюча тварина». Намалював Сергій (5.5 років)

На консультацію прийшли батьки п'ятирічного хлопчика Сергійка. Батьки переїхали в с. Першотравневе, в дитячий садок за новим місцем проживання дитина ходить недавно. Ходить без бажання, при розставанні з батьками плаче, з дітьми не грає.

Діагностика емоційного стану по малюнку показала, що хлопчик відчуває нервове напруження. Неіснуючим тваринам хлопчик намалював собаку. Тематично тварина показує ставлення до самого себе, до свого «я», уявлення про своє становище у світі. Порожні очі собаки вказують на аутичність самого автора малюнка. Вуха на голові свідчать про бажання чути про себе необхідну інформацію. Рот з зубами вказує на агресію дитини. Наприкінці малювання Серьожа відгородив тварину від навколишнього світу. Наявність бар'єрів - як круглих, так і прямокутних, що огороджують фігуру, - пов'язані з відгородженістю самої дитини, його бажанням піти від спілкування, від цікавості сторонніх очей.

У розмові з батьками з'ясувалося, що батько дитини - не рідний. До зустрічі з новим чоловіком, мама Сергійка жила з сином в іншому місті. Мамі доводилося багато працювати, часто їздити у відрядження, залишаючи сина з бабусею. Поява нового тата, зміна місця проживання позначилися на емоційному стані дитини, що і відбилося на малюнку.

Далі розглянемо малюнки п'ятирічної Олени - малюнок «Моя сім'я» та малюнок «Будинок. Дерево. Людина ».

Рис. 3.2.2. «Моя сім'я». Намалювала Олена (5 р.)

Рис. 3.2.3. «Дім. Дерево. Людина». Намалювала Олена (5 р.)

На малюнку «Моя сім'я» Олена намалювала себе, маму, свою сестру (зліва направо на малюнку). Тато на малюнку відсутній. Спочатку дівчинка почала малювати тата, але передумала і повідомила, що це буде мама. Незважаючи на позитивний емоційний фон (усміхнені обличчя персонажів, сонечко), сильна штрихування волосся вказує на підвищену тривожність дитини. Наявність на малюнку домашньої тварини - кішки - може говорити про незадоволення потреби в любові, ласці, турботі. Це підтверджує і інший малюнок - «Будинок. Дерево. Людина», виконаний дитиною.

Будинок намальований першим. Це означає, що для автора малюнка головним у житті є особиста безпека та сімейні відносини. Відсутність труби на даху будинку вказує на відчуття нестачі душевного тепла. Вікно одне - на горищі, дверей немає, що говорить про те, що не виключена відчуженість до оточуючих, тенденція до замкнутості і скритості.

На консультації, при розмові з мамою з'ясувалося, що у дитини непрості стосунки з батьком. З мамою Олена веде себе по-різному. Дівчинка буває часто образлива, замикається в собі.

Далі, наша увага буде звернено до малюнка «Моя сім'я», автором якого є хлопчик Єгор (5 років).

Рис. 3.2.4. «Моя сім'я». Намалював Єгор (5 років)

На малюнку «Моя сім'я» хлопчик намалював всіх членів сім'ї в послідовності зліва направо: тато, мама, брат, сам Єгор. Першим дитина намалював свого тата. Це говорить про те, що тато для Єгора є найбільш значущим особою в сім'ї. Однак наприкінці малювання з'ясувалося, що фігура папи виявилася менше всіх (що набирає певне протиріччя з заявленої раніше значимістю фігури батька). Порожні очі персонажів вказують на брак спілкування один з одним. Маленькі очі тата говорять про заглибленості в себе, а вуха маленьких розмірів - про прагнення не слухати критики. У всіх фігур видно явна асиметрія правої і лівої сторін. Це говорить про відсутність емоційної рівноваги. На проблеми з контролем над емоціями вказують також довгі тонкі шиї у всіх персонажів.У розмові з мамою з'ясувалося, що в сім'ї був період нестабільних емоційних відносин. Дитина дуже тягнеться до свого батька, але той тримається на відстані, вважаючи за краще іграм і спілкуванню з дитиною перегляд телепередач після важкої трудової зміни.

Далі проаналізуємо малюнки Ігоря (4 роки) - «Моя сім'я», «Будинок. Дерево. Людина ».

Рис. 3.2.5. «Моя сім'я». Намалював Ігор (4 роки)

На консультацію прийшла бабуся Ігоря, яку турбує поведінка онука. З її слів, дитина часто плаче, відмовляється робити те, що може виконати самостійно, пояснюючи тим, що він не вміє, не може це зробити, що йому потрібна допомога, грає в іграшки, відповідні дітям більш молодшого віку.



Рис. 3.2.6. «Дім. Дерево. Людина». Намалював Ігор (4 роки)

Аналіз малюнків «Моя сім'я» і «Дім. Дерево. Людина» показали наступне.

На малюнку «Моя сім'я» зображені (зліва направо) мама і молодша сестричка. Про тата хлопчик сказав, що він з ними не живе. Себе Ігор не намалював. Виняток себе з малюнка говорить про відсутність почуття спільності, наявності почуття знехтуваним, неприйняття себе в сім'ї. У мами і сестри рук немає. Це може говорити про сприйняття дитини агресивності по відношенні до себе, а також про низький рівень емоційного зв'язку з ними. Штрихування сильним натиском говорить про високу тривожності дитини.

На малюнку «Дім. Дерево. Людина» в будинку вікон немає, дверей немає. Це вказує на замкнутість автора, на труднощі в спілкуванні. Перед будинком - паркан і широка річка, які вказують на відгородженість від зовнішнього світу.

Після аналізу малюнків Ігоря в розмові з бабусею з'ясувалося, що хлопчик - від першого чоловіка мами, з яким вона розлучилася. Сестра Ігоря - дитина від другого чоловіка мами. Другого чоловіка своєї мами дитина називає «тато», але він живе не з ними, а зі своїми батьками. З хлопчиком новий тато спілкується, коли вранці відвозить його в дитячий сад. Мама більше уваги приділяє молодшій дитині. Хлопчик росте, наданий сам собі.

Результати формувального експерименту представлені в діаграмі 3.2.1.



Діаграма 3.2.1. Розподіл дошкільників за рівнями модальності їх емоційно-почуттєвих станів після проведення формувального експерименту

Висновок: В експериментальній групі на 4% збільшилася кількість дітей з високим рівнем емоційного стану, на 5% збільшилася кількість дітей з середнім рівнем емоційного стану та на 9% зменшилася кількість дітей з низьким рівнем емоційного стану, а в контрольній групі результати майже не змінилися, на 1% збільшилася кількість з середнім рівнем.

3.3 Контрольний експеримент

Мета: перевірити рівень модальностей емоційно-почуттєвих станів дошкільників в результаті проведеної роботи.

Завдання:

1. Провести малюнковий тест: Кінетичний малюнок сім'ї.

2. Визначити рівень модальностей емоційно-почуттєвих станів дошкільників в результаті проведеної роботи.

В результаті проведення малюнкового тесту Кінетичний малюнок сім'ї можна зробити висновок, що показники емоційного стану дітей в експериментальній групі значно покращилися.

Результати контрольного експерименту представлені в діаграмі 3.3.1.



Діаграма 3.3.1. Розподіл дошкільників за рівнями модальності їх емоційно-почуттєвих станів після проведення контрольного експерименту

Висновок: В результаті проведення контрольного експерименту значно покращилися результати в експериментальній групі, на 7% в порівнянні з констатувальним експериментом збільшилася кількість дітей з високим та середнім рівнем, та на 14% зменшилася кількість дітей з низьким рівнем. А в контрольній групі результати майже не змінилися на 1% збільшилася кількість дітей з високим рівнем, на 1% зменшилася кількість дітей з середнім рівнем емоційно-почуттєвих станів.

Отже, підтвердилася гіпотеза роботи: малюнки дітей відображають їх емоційний стан.

Таким чином, малюнок - дуже важливий показник емоційного стану людини. Іноді по малюнку можна визначити дуже багато чого, навіть те, що дитина сама в такому віці пояснити не зможе. Тому малюнок дитини заслуговує на увагу, як його батьків, так і педагога, психолога, який зможе вчасно діагностувати і дозволити назрівають психологічні проблеми.

малюнок дошкільник психологічний

Висновок

Малюнок - це завжди якесь повідомлення, зашифроване в образах. Завдання полягає в тому, щоб розшифрувати його, зрозуміти, що говорить йому обстежуваний. Для діагностичного використання малюнків дуже важливо, що вони відображають, в першу чергу, не свідомі установки людини, а його несвідомі імпульси і переживання. Саме тому рисункові тести так важко «підробити», представивши в них себе не таким, який ти є насправді.

Як і інші проективні тести, рисункові методики дуже інформативні, тобто дозволяють виявити безліч психологічних особливостей людини. При цьому вони прості у проведенні, займають небагато часу і не вимагають ніяких спеціальних матеріалів, крім олівця і паперу. Додатковим гідністю рісуночних методів є їх «природність», близькість до звичайних видів людської діяльності. Той чи інший досвід малювання є практично у кожної людини. Найбільш близько це заняття дітям, тому при обстеженні дітей рисункові методи застосовуються особливо часто. Дитині легко зрозуміти тестову інструкцію, для виконання методик не потрібен високий рівень розвитку мови.

На відміну від більшості інших тестів, рисункові методики можуть проводитися багаторазово і як завгодно часто, не втрачаючи свого діагностичного значення. Вони застосовні до клієнтів самого різного віку - від дошкільної до дорослого включно. Це дозволяє використовувати їх для контролю за динамікою стану та для спостереження за ходом психічного розвитку протягом тривалого періоду.

Рисункові тести виконуються на нелінованной білому папері формату А4. Для тестів «Малюнок людини», «Будинок - дерево - людина», «Неіснуюча тварина», «Малюнок сім'ї» дається простий олівець з гумкою. Для тестів «Красивий малюнок» та «Вільний малюнок» - набір кольорових олівців (18 кольорів) і простий олівець.

Список використаної літератури

1. Абрамян Л.А. О возможностях игры для развития и коррекции социальных эмоций дошкольников // Игра и самостоятельная деятельность в системе воспитания. - Таллинн, 1984. - С. 45-78.

2. Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты: Иллюстрированное руководство. - М.: Владос-Пресс, 2003. - 160 с.

3. Данилина Т.А. В мире детских эмоций / Т.А. Данилина, В.Я. Зедгенидзе, Н.М. Степина. - М.: Айрис дидактика, 2004. - С. 45-99.

4. Дерманова И.Б. Диагностика эмоционально-нравственного развития. - СПб.: Речь, 2002. - С. 45-89.

5. Запорожец А.В. Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста / А.В. Запорожец, Я.З. Неверович. - М.: Педагогика, 1989. - С. 34-39.

6. История зарубежной психологии. Тексты / Под ред. П.Я. Гальперина, А.И. Ждан. - М.: Изд-во МГУ, 1986. - С. 27-78.

7. Клюева Н.В. Учим детей общению / Н.В. Клюева, Ю.В. Касаткина. - Ярославль: Академия развития, 1997. - С. 23-78.

8. Кобазева Ю.А. Общение со сверстниками в старшем дошкольном возрасте и его роль в процессе формирования личности ребенка // Психолог в детском саду. - 2003. - № 3. - С. 12-15.

9. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. - К.: Освіта, 1998. - С. 88-99.

10. Кряжева Н.Л. Мир детских эмоций. Дети 5-7 лет. - Ярославль: Академия развития, 2000. - С. 12-67.

11. Лафреньє П. Эмоциональное развитие детей и подростков. - СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - С. 13-59.

12. Мухина В.С. Детская психология. - М.: ООО “Апрель-Пресс”, 1999. - С. 23-90.

13. Орехова О.А. Цветовая диагностика эмоций ребенка: Практикум по диагностике. - СПб.: Речь, 2002. - С. 65-67.

14. Проективная психология / Перевод с англ. - М.: Апрель-Пресс; ЭКСМО-Пресс, 2000. - С. 35-89.

15. Славіна Н.С. Життєрадісність як предмет дослідження психології дитинства / Н.С. Славіна // Гуманітарний збірник Переяслав-Хмельницького держ. пед. ун-ту. - Переяслав-Хмельницький, 2003. - Спец. вип. № 3. - С. 83- 87.

16. Славіна Н.С. Основні закономірності розвитку емоційної сфери як складова особистісного становлення дошкільника / Н.С. Славіна // Науковий вісник Миколаїв. держ. ун-ту. Біологічні та психологічні науки. - Миколаїв, 2006. - Вип.13. - С. 193- 197.

17. Славіна Н.С. Розвиток у дошкільників здатності розуміти емоційний стан однолітків / Н.С. Славіна // Вісник Київ. міжнар. ун-т. Серія : Психологічні науки. - К., 2006. - Вип. 8. - С. 134-140.

18. Славіна Н.С. Основні характеристики прояву емоцій і почуттів дітей дошкільного віку / Н.С. Славіна // Науковий часопис нац. пед. ун-ту імені М.П.Драгоманова. Серія №12, Психологічні науки : зб. наукових праць. -К.:НПУ імені М.П.Драгоманова, 2006. -№15(39). -С.76-83.

19. Славіна Н.С. Вплив особливостей сімейних відносин на емоційну сферу дитини / Н.С. Славіна // Наукові записки Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / за ред. С.Д.Максименка.-К.: Міленіум, 2006. -Вип.27. -С.219-227.

20. Славіна Н.С. Психолого-педагогічна робота по розвитку оптимістичних почуттів дітей дошкільного віку / Н.С. Славіна // Актуальні проблеми психології / за ред. С.Д. Максименка. -К.: Главник, 2008.Т.10, вип. 4. -С.213-220.

21. Славіна Н.С. Психологічні умови розвитку оптимістичних почуттів дітей дошкільного віку / Н.С. Славіна // зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. - К., 2008. Т.10.-С.419-426.

22. Славіна Н.С. Порівняльний аналіз емоційно-почуттєвого розвитку старших дошкільників за умов використання різних навчально-виховних технологій / Н.С. Славіна // Проблеми сучасної психології: зб. наукових праць Кам'янець-Поділ. нац. ун-ту ім. Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д.Максименка, Л.А.Онуфрієвої. - Кам'янець-Подільський, 2009. - Вип.4. - С.400-410.

23. Славіна Н.С. Життєрадісність як природна якість дитини / Н.С.Славіна // Наукові праці Кам'янець-Подільського держ. пед. ун-ту: зб. за підсумками звітної конф. викладачів та аспірантів. - Кам'янець-Подільський, 2003. - Вип.2, т.2. - С.186-187.

24. Славіна Н.С. Вплив емоції радості на розвиток дитини / Н.С.Славіна // Наукові праці Кам'янець-Подільського держ. пед. ун-ту: зб. за підсумками звітної конф. викладачів та аспірантів. -Кам'янець-Подільський.-2004. - Вип.3, т.3. - С.142-143.

25. Славіна Н.С. Вплив сім'ї на становлення емоційного світу дитини / Н.С. Славіна // Наукові праці Кам'янець-Подільського держ. пед. ун-ту: збірник за підсумками звітної конф. викладачів та аспірантів.- Кам'янець-Подільський, 2006. - Вип. 5,т.3. -С.49-51.

26. Субботский Е.В. Нравственное развитие дошкольника // Вопросы психологии. - 1983. - № 4. - С. 34-37.

27. Хорсанд Д.В. Читайте своего ребенка как книгу. Возрастные кризисы от рождения до шести лет. - М.: АСТ; Спб.: Сова; Владимир: ВКТ, 2009 - 222 с.

28. Шевченко М. Психологическое рисуночные тесты для детей и взрослых. - Екатеринбург: У-Фактория; М.: АСТ Москва; Владимир: ВКТ, 2009. - 128 с.

Додаток А

Малюнкова методика «Моя сім'я»

Цілі та задачі: діагностика внутрішньосімейних відносин допомагає зрозуміти відношення школяра до членів своєї родини. Діагностує, як він сприймає кожного із них та свою роль у сім'ї, взаємовідносини, які викликають у нього тривожні та конфліктні почуття.

Контингент, вікові категорії: методика може бути використана з 6--7 років, проводитися в декількох варіантах. Підходить як для індивідуального (дошкільники та учні 1--2 класів), так і для групового обстеження.

Строки проведення: у будь-який період навчального року, доцільніше на І півріччя, наприклад, листопад-грудень. Обмежень часу для тестування не існує, але загалом діти справляються з малюнком за 20--25 хвилин.

Матеріали та обладнання: стандартний аркуш паперу А4, простий та кольорові олівці, гумка.

Інструктаж: існує декілька інструкцій в залежності від варіанту методики.

Інструкція 1. «Намалюй малюнок родини».

Інструкція 2. «Намалюй яку-небудь родину так, як ти собі її уявляєш. Якщо хочеш, можеш додати до малюнка інші деталі» (Метод «КОРМАНА»).

Інструкція 3. «Намалюй всіх членів твоєї родини, де кожний зайнятий якоюсь справою, постарайся передати всі деталі, не квапся і по можливості нічого не упускай» (Метод Берн-са).

Процедура тестування. Після того, як малюнок завершений, дитину просять ідентифікувати намальовані фігури й записують ту послідовність, у якій вони були намальовані. Далі бажано провести уточнюючу бесіду.

Для аналізу інтелекту доцільно скористатися таблицею. Слід пам'ятати, що тест Гуденар за своєю суттю є кінечним, а його короткий варіант, що наводиться нижче, можна розглядати лише як допоміжну методику для приблизного (орієнтовного) визначення інтелекту дитини.

Додаток Б

Методика «Малюнок сім'ї»

Мета. З'ясувати особливості сімейних взаємин (у сприйнятті дитини).

Обладнання. Аркуш паперу (кладеться перед дитиною горизонтально), простий олівець та гумка.

Інструкція. «Намалюй на цьому аркуші всю свою сім'ю». Якщо дитина запитує, кого саме намалювати, а кого ні (наприклад, «А бабусю малювати?»), то перевіряючий відповідає «Я не знаю, хто входить до твоєї сім "і. Ти знаєш і краще за мене».

Інтерпретування результатів

Під час аналізу оцінюються розмір постатей, особливості їх розміщення на малюнку, послідовність зображення, поза, вираз облич, деталізованість малюнка Зіставляється склад намальованої та реальної сім'ї дитини.

Показниками сприятливої сімейної ситуації є: зображення всіх членів сім'ї, спільна діяльність членів сім'ї або контакт між ними (руки стикаються), адекватні співвідношення між ними за розміром (дитина менша за батьків, але різниця і дуже велика).

Розмір постатей. Якщо всі постаті зображені надто маленькими або надто великими, то це інтерпретується так само, як і в малюнку людини. Різко збільшений розмір характерний для імпульсивних дітей, особливо у стані гострої тривоги. Різко зменшений розмір є типовим для дітей зі зниженим настроєм, із депресивними тенденціями. Весь малюнок при цьому розміщений у куті аркуша. Якщо в інших малюнках відповідних змін розміру немає, то можна вважати, що особливості емоційного стану, які мали прояв у малюнку сім'ї, пов'язані саме із сімейною сферою (тобто асоціації, що належать до сімейної ситуації дитини викликають у неї тривогу або пригніченість, депресивний стан).

Відносний розмір зображеної постаті (щодо інших постатей членів сім'ї) відображає ступінь значущості даного члена сім'ї в сприйнятті дитини. Так, зображення батьків дуже великими, а себе - дуже маленьким свідчить про те, що дитина відчуває себе пригніченою або покинутою. Нерідко це трапляється в тих випадках коли батьки насправді здійснюють сильний тиск на дитину, коли вони висувають завищені вимоги або надмірно опікають (для ситуації гіперопіки найбільш типове дуже велике зображення матері). Зображення когось із батьків особливо маленьким інтерпретується як сприйняття дитиною його малої значущості в сім'ї, приклад, тато, який проводить увесь день на роботі й майже не з'являється вдома, нерідко зображується маленьким, оскільки у сім"і він сприймається дитиною якдругорядна особа. За конкурентних відносин із братом або сестрою вони також часто зображуються особливо маленькими (значно меншими, ніж мали б бути відповідно до їхнього реального віку). Іноді, якщо дитина вважає, що батьки краще, ніж до неї, ставляться до брата або сестри, то брат або сестра, навпаки, зображуються значно більшими за розміром, ніж сама дитина.

Зображення себе найвищим говорить про претензії дитини на лідерство в сім'ї. Це часто буває у розпещених дітей, які звикли командувати дорослими. Однак подібні малюнки не обов'язково говорять про те, що дитина реально відіграє в сім'ї головну роль; вони можуть свідчити про те, що дитина лише прагне такої влади. Домінування власної постаті на малюнку може бути досягнуте різними способами: висуванням себе на перший план із відсуненням інших на задній, із розміщенням себе на підвищенні (стілець, горбок), зображення на собі високого капелюха (верхній край якого виявляється найвищою точкою малюнка) тощо.

Розміщення постатей на аркуші. Насамперед визначається, чи існує між зображеннями членів сім'ї який-небудь контакт. Це може бути фізичний контакт (руки або тіла стикаються) або якась інша сумісна діяльність. Ізольованість постатей одна від одної - показник недостатньо насичених емоційних взаємин у сім'ї. Якщоізольована тільки одна постать, то це, швидше за все, відображає слабкий зв'язок певного члена сім'ї з іншими. Зображення себе окремо від інших - свідчення власної ізольованості у сім'ї (це відчуття не обов'язково відповідає дійсності). За серйозних порушень у внутрішньо сімейному спілкуванні постаті окремих членів сім'ї нерідко відокремлені одна від одної перегородками, розміщені в різних кімнатах або ж малюються на різних аркушах.

Іноді трапляється надщільне розміщення постатей, коли вони частково перекривають одна одну. Це говорить або про те, що в сім'ї справді надтісні зв'язки, Бо про потребу дитини у таких зв'язках (найчастіше - одне поєднане з іншим: звикнувши до надтісного контакту, дитина вже не може обійтися без нього через брак самостійності). Підвищена щільність розміщення постатей часто трапляться у неповних сім'ях, оскільки в таких сім'ях у дорослого часто виникає надмірна «замкнутість» на дітях.

Інтервали між постатями більш-менш відповідають близькості взаємин. Наприклад, якщо дитина зобразила дві пари: себе поруч із сестрою й окремо - батьків, які стоять поруч, то це може свідчити про те, що діти в сім'ї живуть власним, окремим від батьків життям. На відміну від розміру зображення, що відбиває відносини домінування («хто в сім'ї головний»), послідовність зображення пов'язана із значущістю людини саме для дитини, а не сім'ї взагалі. Від розміщення поруч із собою, що відображає емоційну близькість, послідовність зображення відрізняється тим, що значущість може визначатися суто побутовими обставинами. Наприклад: хто проводить із дитиною більше часу і не відповідати емоційному ставленню дитини до цієї людини.

Демонстративні діти часто починають малюнок сім'ї з власного зображення. Сором'язливі, тривожні діти часто малюють себе в останню чергу.

Поза, вираз обличчя, деталізованість. Аналізуючи пози персонажів, послуговуються тими самими критеріями, що й у методиці «Малюнок людини». Але цього разу вони мають бути віднесені не до власне дитини, а до сприйняття нею того персонажа, який аналізується. того персонажа, поза якого аналізується. Так, якщо дитина зобразила одного з членів родини у екстравертній позі, а іншого - в інтровертній, то це означає, що саме так вона їх і сприймає (дуже часто, хоча й не завжди, це сприйняття виявляється цілком адекватним). Якщо всі члени сім'ї зображені в однаковій позі, такій самій, що й у методиці «Малюнок людини», то це, швидше за все, є проявом ідентифікації дитини з іншими членами сім'ї, приписування їм власних особливостей.

Агресивна поза якогось із членів родини (піднята рука; збільшена кисть руки) може свідчити про його реальну агресивність стосовно дитини або імпульсивність (вибуховість).

Зображення когось зі спини - показник конфлікту. Якщо дитина зображає зі спини себе, то це свідчить або про конфліктне ставлення до сім'ї в цілому або про відчуття власного невизнання. Так само трактується зображення у профіль, якщо воно розвернуте не до інших членів сім'ї, а в протилежний бік.

Вираз обличчя зображених членів сім'ї може відбивати або почуття дитини щодо них (усмішка - позитивне ставлення, похмура гримаса - негативне або подвійне ставлення), або уявлення дитини про ставлення до неї. Великий рот, особливо із зубами, - ознака того, що цей член сім'ї виявляє щодо дитини вербальну агресію (часто на неї кричить).

Ступінь деталізованості малюнка - показник емоційного ставлення до цього члена сім'ї. Найулюбленіші члени сім'ї малюються із подробицями, з більшою кількістю деталей, ніж ті, кого дитина любить менше.

Співвідношення складу реальної та намальованої сім'ї.Відсутність когось із членів сім'ї говорить про те, що вінмалозначущий для дитини, або (частіше) про конфліктні взаємини дитини з ним, про негативні емоції щодо нього (це не означає, що емоції лише негативні: вони можуть бути амбівалентними). Часто на малюнку немає братів і сестер, що зазвичай пов'язано з конкурентністю.

Відсутність на малюнку самої дитини - часта ознака того, що дитина відчуває себе у сім'ї знедоленою. Ступінь виразності цього відчуття перевіряється за допомогою запитання: «А ти нічого не забув?» Якщо дитина все ж таки не згадує, що вона не малювала себе, то слід натякнути: «Я точно знаю, що ти когось ще ненамалював». Якщо це не приведе до доповнення малюнка, то перевіряючий каже: «Ти забув намалювати себе». Трапляється, що навіть після прямої вказівки дитина не хоче малювати себе, пояснюючи, що «не залишилося місця», що себе вона моженамалювати на іншому аркуші і т. ін. Це свідчить про вельми сильне почуття знедоленості.

Поява «додаткових» членів сім "ї (яких немає насправді) говорить про те, що дитина сприймає свою сім'ю як недостатню, у чомусь неповноцінну. Найчастіше додатковою постаттю виявляється батько, який у реальній сім'ї відсутній. У цихВипадках можна вважати, що дитина має дуже сильне бажання мати батька, повну сім'ю.

Зображення великої кількості предметів (меблі, стіни кімнати, дерева, якщо сім'я зображена у лісі) зазвичай трапляється у тих випадках, коли у сім'ї послаблені або ж формалізовані контакти, недостатній рівень емоційного спілкування. Тут особливо показовими є малюнки. Які починаються не з зображення людей, а з зображення різноманітних предметів. Аналогічні малюнки спостерігаємо і в аутичних дітей: у такому разі нестача емоційного спілкування зумовлена не сімейною атмосферою, а неспроможністю дитини до такого спілкування.

Дослідження мотивації навчання може проводитися закомплексною програмою, до складу якої входять такі методики: методика вивчення рольового репертуару учнів; проективна малюнкова методика "Школа і Я"; методика вибору улюблених навчальних предметів; анкетування; методика парних порівнянь мотивів; методика незакінчених речень.

Додаток В

“Неіснуюча тварина”

Тест “Неіснуюча тварина” належить до проективних тестів. Виконуючи малюнок, людина через рухи руки, що малює малюнок, виявляє певний зміст своєї психіки. Звичайно, це відображення не відображує всю складність психічного світу особи, але деякі прояви її виявляє. Цей тест рекомендується використовувати в поєднанні з іншими тестами та методиками.

Інструкція: Розслабтесь, прислухайтесь до своєї інтуїції, дайте волю своїй фантазії та вигадайте і намалюйте неіснуючу тварину і назвіть її неіснуючим ім'ям.

“Відпустіть” свою руку, дозвольте їй малювати ніби самій по собі. Малюнок виконується на окремому аркуші матового паперу, бажано олівцем середньої м'якості.

Інтерпретація

Розміщення малюнка. У нормі малюнок розміщається посередині вертикально розташованого аркуша.

Розміщення малюнка ближче до верхнього краю (чим ближче, тим більше виявлена якість) говорить про високу самооцінку, незадоволеність своїм місцем в суспільстві, недостатнє визнання оточуючими, прагнення до самоствердження. Розміщення малюнка в нижній частині - зворотна характеристика: невпевненість в собі, низька самооцінка, пригніченість, нерішучість, незацікавленість в своєму місці в суспільстві, у визнанні, відсутність бажання самостверджуватися в соціумі.

Інтерпретація деталей малюнка. При розгляді окремих деталей малюнка загальний підхід до інтерпретації такий: певна якість більш виявлена, якщо:

- ця деталь вималювана особливо ретельно;

- цих деталей декілька;

- ця деталь збільшена в розмірах відносно інших.

Якщо певної деталі на малюнку немає, її зображення не досить виразне, деталь мала за розміром - дана якість відсутня або слабо виявлена.

Голова (або деталь, що її заміняє). Положення: голова повернена вправо (відносно того, хто малює) - прагнення до діяльності, майже все, що планується, - здійснюється, або, принаймні, починає здійснюватися (хоч, можливо, і не доводиться до кінця). Людина активно прагне реалізації своїх планів.

Голова повернена вліво - прагнення швидше міркувати, ніж щось робити. Це не людина дії: лише незначна частина її задумів реалізується або хоча б починає реалізовуватися. Часто такій людині притаманні страх перед активними діями і нерішучість.

Положення “анфас” - зображення “дивиться” на глядача - трактується як егоцентризм, перебільшена увага досліджуваного до власного “я”, своїх проблем.

Окремі деталі голови, що відповідають органам чуття (вуха, рот, очі).

Вуха - зацікавленість інформації щодо власного “я”, в оцінці себе людина переважно орієнтована на думки і оцінки оточуючих.

Рот. Відкритий рот в поєднанні з язиком, без промальовування губ, інтерпретується як велика мовна активність (балакучість). Наявність губ - як чуттєвість. Відкритий рот без промальовування язика і губ, особливо заштрихований, - легкість виникнення недовіри, страхів. Рот з зубами - словесна агресивність (людина огризається, задирається, є грубіяном у відповідь на звертання). Закритий рот круглої форми - боязкість, тривожність.

Очі - це символ властивого людині переживання страху, який часто не усвідомлюється людиною. Про це говорить різке промальовування райдужки, сильний нахил олівця при виконанні малюнка очей. Якщо зображені вії - людина демонстративна, любить бути в центрі уваги, “працює на публіку”, зацікавлена в тому, щоб оточуючі були в захопленні від її зовнішності, манери одягатися, людина надає занадто великого значення враженню, яке вона справляє на оточуючих. У чоловіків це часто є проявом жіночих рис у характері.

Непропорційно збільшений розмір голови - показник того, що людина цінує інтелект, ерудицію в собі та інших.

Рот, особливо зображений у вигляді гострих кутів, - агресія. Якщо роги поєднуються зі щетиною, панцирем, - агресія носить захисний характер. Якщо ж вони зображені разом з нігтями, голками, іншими знаряддями нападу, - агресія носить спонтанний наступальний характер.

Грива, шерсть, подоба зачіски - чуттєвість, підкреслення своєї статті, орієнтація на свою сексуальну роль. Про розвинену сексуальність, аж до фіксації на проблемах сексу, говорить наявність на малюнкові деталей, що стосуються статевих ознак: вимені, грудей, особливо при людиноподібній фігурі (іноді людина не наважується їх зображувати, орієнтуючись на етичні норми пристойності-непристойності, в такому випадку можна запитати, чи хотілось людині їх малювати).

Пір'я - прояв бажання до самовиправдання, до демонстративності.

Несуча, опорна частина фігури тварини (ноги, лапи, іноді -постамент). Масивність цієї частини тіла свідчить про ґрунтовність, обдуманість, переважання раціонального над емоційним при ухваленні рішень, формуванні думки, висновків; взагалі опора на істотні положення і значущу інформацію. Слабка вираженість або відсутність опорної частини фігури свідчать про поверховість думок, легковажність у висновках, іноді імпульсивність в ухваленні рішень. Характер з'єднання ніг з корпусом - точне, ретельне, або недбале, ноги слабко з'єднані чи зовсім не з'єднані з корпусом - свідчить про наявність, або, навпаки, відсутність контролю за міркуваннями, висновками, рішеннями. Однотипність чи односпрямованість форми ніг, лап, будь-яких елементів опорної частини - стандартність, банальність думок, рішень. Різноманітність у формі і положенні цих деталей - оригінальність, нестандартність думок, суджень, самостійність, творче начало (виявляється в незвичній формі цих елементів).

Частини, що є виступаючими з фігури. Можуть бути функціональними чи такими, що прикрашають тварину (крила, додаткові ноги, щупальця, деталі панцира), - свідчать про прагнення до охоплення різних галузей людської діяльності, впевненість у собі, допитливість, про бажання брати участь у якомога більшому числі справ інших людей, про завоювання собі місця під сонцем, іноді - про нерозбірливий вчинок оточуючих. Деталі, що прикрашають (бантики, завиті кучері, квіточки, парасольки), вказують на демонстративність, на бажання привернути увагу оточуючих, манірність.

Хвости. Виявляють ставлення до власних дій, рішень, висновків, до своєї словесної продукції. Позитивне або негативне забарвлення цього ставлення виражене положенням хвоста (або хвостів): вгору - впевненість, позитив, бадьорість; вниз - незадоволеність, сумнів у власній правоті, жалкування щодо зробленого, сказаного, розкаяння.

Хвости повернені вправо - це оцінка своїх дій і поведінки. Хвости вліво - ставлення до своїх думок, рішень, до втрачених можливостей, до власної нерішучості.

Контури фігури. Звертається увага на наявність чи відсутність виступів (шипів, панцирів, голок), промальованість контуру, наявність плям, затемнень. Якщо на малюнку багато гострих кутів - це прояви агресивності. Затемненість, зафарбовування контурної лінії - наявність страху і тривоги. Про підозрілість, побоювання свідчить наявність щитів, заслонів, подвоєння лінії контуру.

Недбалість, неакуратність, стереотипність ліній говорить про відповідні якості людини. Наявність виправлень, перемальовувань можуть свідчити про те, що людина не приймає себе такою, яка вона є.

Загальна енергія. Оцінюється кількість зображених деталей - зображена тільки необхідна кількість щоб дати уявлення про вигадану неіснуючу тварину (голова, тіло, кінцівки; або тіло, хвіст, крила), чи має місце щедре зображення не тільки необхідних, але й ускладнювальних конструкцій додаткових деталей. Чим більше складових частин і елементів, тим вища енергія. Якщо мало, тільки необхідні, - відсутність енергії, втома, можливе хронічне захворювання. Про це також свідчить характер лінії - слабка павутиноподібна лінія. Жирна з натиском лінія свідчить про наявність тривожності, особливо, якщо це різко продавлені лінії, видимі навіть на зворотному боці листа - це різка тривожність. Важливо звернути увагу на те, яка деталь так намальована, - це допоможе зрозуміти, з чим пов'язана тривога.

Загальна оцінка тварини. Тварини діляться на тих, що загрожують; тих, що бояться, та нейтральних. Тварина є уособленням людини, виявляє ставлення до себе, свого “я”, уявлення про своє становище у світі, свою значущість або її відсутність, тобто тварина представляє того, хто малює, в залежності від характеру того, на кого схожа людина (подібні до лева, бегемота, птаха, равлика, мурах, білого собаки, зайця, комашки, слона і т. ін.).

Схожість намальованої тварини людині, починаючи з постави тварини на дві лапи, замість чотирьох і закінчуючи “одяганням” тварини в людський одяг (штани, спідниці, плаття), включаючи схожість морди на обличчя, ніг і лап - на руки, свідчить про емоційну незрілість, “дитячість” в характері і поведінці відповідно до ступеня “олюднення” тварини.

Механізм схожий на алегоричне значення тварин і їх характерів у казках, притчах.

Рівень агресивності виявляється кількістю, характером (гострі чи тупі) кутів на малюнку. Особливо вагомі при цьому прямі знаряддя агресії - кігті, зуби, дзьоби.

Якщо загальний контур фігури близький до кола (особливо нічим не заповненого), то це символізує прагнення до замкнутості, потайливості, закритості внутрішнього світу, небажання розкриватися перед іншими, або ж небажання здійснювати це дослідження. Такі малюнки дають, зазвичай, мало даних для аналізу.

Якщо на малюнку в тіло тварини вмонтовані механічні частини (танкові гусениці, пропелер, електролампа замість ока, антени), це може свідчити про наявність у людини шизоїдного радикала (більш докладну інформацію щодо цієї особливості можуть дати дослідження акцентуацій характеру за відповідними методиками).

Творчі можливості виявляються кількістю елементів, що поєднані у фігурі: про банальність, відсутність креативності свідчать варіанти, коли зображена існуюча істота (людина, кінь, собака, риба), до якої приєднується певна деталь, взята від іншого створіння (кішка з крилами, риба з пір'ям, собака з плавниками). Творче начало, креативність переважає при зображенні фігури, що складається з багатьох елементів, що притаманні різним істотам.

В назві можуть бути поєднання змістовних частин (“заєць, що літає”, “бегемот”, “мухожер” і т. п.). Інший варіант - словотворення з книжно-науковим, іноді латинським суфіксом або закінченням (“ратолетиус” і т. п.). Перше свідчить про раціональність, конкретність при орієнтуванні й адаптації; друге - про демонстративність, спрямовану головним чином на показ власного розуму, ерудиції, знань. Зустрічаються назви як набір літер без жодного смислу (“лялие”, “лиошана”, “гратекер” тощо), що свідчать про легковажне ставлення до оточуючих, ігнорування сигналів небезпеки, наявність в оточуючому світі критеріїв в основі мислення, перевагу естетичних елементів у емоційних думках над раціональними.

Спостерігаються іронічно-гумористичні назви (“риночурка”, “пузиренд” і т. п.) - це відповідає іронічно-поблажливому ставленню до оточуючих. Про інфантильність, дитячість свідчать назви, що мають елементи, які повторюються (“тру-тру”, “лю-лю”, “кус-кус” і т. ін.). Схильність до фантазування виявляється звичайно подовженими назвами (“аберосинотиклирон”, “гулобарниклета-миешиния” тощо).

Додаток Д

Проективний метод "Будинок-дерево-людина"

Цей метод широко використовується у роботі практичного психолога (Н-Т-Р -- англійська абревіатура тесту "Будинок--Дерево--Людина").

Як і будь-яка інша методика, Н-Т-Р пов'язана з проекцією особистості, а тому необхідний дуже високий рівень професійної підготовки психолога. Перш ніж почати користуватися поясненням до інтерпретації, краще прочитати весь матеріал. Це заощадить час і допоможе визначити потрібне орієнтування в пошуках позицій. Каталог інтерпретацій складається з двох розділів:

Загального для всіх трьох малюнків і розділу, призначеного для інтерпретації окремих малюнків. Наприклад, якщо лінія основи подібна у всіх трьох малюнках, то інтерпретацію швидше та легше шукати в загальному розділі. Але іноді ту ж позицію можна знайти й у двох розділах. У цьому випадку для точнішої інтерпретації потрібно врахувати обидва варіанти.

Додаткового, який допомагає у різних моментах малюнка і виявляє здатність оперувати ними та пристосуватися до конкретних умов життя й ступінь зацікавленості суб'єкта і деяких моментів (ступінь реалізму, відносну значущість, здатність об'єднувати ці деталі в сукупність).

У методиці використовуються поняття "патофоричний", "патологічний", "патогномічний" і подається характеристика ймовірного рівня пристосування залежно від тих чи інших позицій. Тому кінцевою метою методики є інтерпретація й оцінка цих позицій у взаємозв'язку.

Патофоричний знак вказує, що суб'єкт схильний до поведінкових аномалій у даній сфері, на слабке місце особистості, яка має більшою мірою потенційний характер, ніж реальний.

Патологічний знак показує на більше відхилення від норми, ніж патоморфний, і цей факт більш реальний, ніж потенційний.

Патогномічний знак зустрічається дуже рідко і вказує на існуючу дезадаптацію.

Загальні положення

Хмари -- загальна тривога, пов'язана з намальованою ситуацією.

Колір -- поки використовується реалістично та конвенціонально, він не має патоморфного або патологічного значення. Зі зменшенням цих особливостей колір набуває дедалі більшого значення. Специфічні інтерпретації кольору мають проводитися з великою обережністю.

Інструкція 1.

1. Намалюйте будинок так, щоб він був розташований уздовж аркуша. Запитання щодо малюнка:

а) 3 чого він зроблений?

б) Скільки йому років?

в) Хто його будував?

г) Скільки в ньому кімнат?

г) Яка кімната найгарніша і чому?

д) Яка кімната найгірша і чому?

е) Будинок новий або старий?

є) Хто живе в цьому будинку? Вони веселі чи сумні?

ж) Чому саме цей будинок ви намалювали?

Додаткові запитання до малюнка мають бути пов'язані з деталями, особливо якщо вони зайві.

2. Намалюйте якесь дерево, крім ялинки, поперек аркуша паперу. Якщо одне дерево, то краще взяти квадратний аркуш. Запитання:

а) Яке це дерево?

б) Скільки йому років?

в) Як воно росте: диким чи в саду?

г) Його посадили або воно саме виросло?

ґ) Скільки років воно ростиме?

д) Клімат гарний або поганий?

е) Дерево хворе чи здорове?

є) Чи бачили ви це дерево раніше? Чому вирішили намалювати саме його?

3. Малюнок людини. Положення аркуша -- поперек:

а) Скільки їй років?

б) Як її звати?

в) Здорова вона чи ні?

г) Чи щаслива вона?

Складіть розповідь про неї_________

Характеристика кольору

Чорний -- депресивне тло настрою. Сором'язливість, лякливість, сильні опозиційні тенденції з потенційною агресивністю. Агресивність може бути як спрямована, так і не спрямована назовні.

Синій -- певне депресивне тло настрою, вловлюється потреба самоконтролю або його тренування.

Чорно-синій комбінований -- шизоафективний тип реакції.

Коричневий -- якщо штрихування коричневим кольором не застосовується конвенціонально (наприклад, стовбур дерева, стіни будинку, волосся людини), то він вказує на обережність та недостатньо розвинену реакцію на емоційні стимули.

Зелений -- потреба відчувати безпеку, відгородити себе від небезпеки. Це положення є неістотним при використанні зеленого кольору для гілок дерева, даху будинку, трави.

Жовтогарячий -- патоморфна комбінація чутливості і ворожості (якщо вжито неконвенціонально).

Пурпуровий -- сильна потреба у владі, ніде не застосовується конвенціонально.

Червоний -- найбільша чутливість, потреба теплих стосунків з оточенням, деякі називають цей колір еротичним.

Жовтий -- сильна ознака ворожості. Конвенціональне використання цього кольору в основному обмежується зображенням всередині будинку. У цьому випадку позначається ніч або її наближення, жовтий колір виражає переживання ворожості середовища і необхідності ховати свої дії від навколишніх. Жовтий колір у всьому малюнку -- дуже сильне почуття ворожості по всіх соціальних зв'язках і стосунках.

Вибір кольору -- чим довше, невпевненіше і важче суб'єкт добирає кольори, тим більше ймовірні якісь порушення особистості.

Штрихування тіней -- тривога, але в рамках реальності.

Штрихування 3/4 аркуша -- недостатній контроль над виразом емоцій.

Штрихування, яке виходить за межі контуру -- тенденція до імпульсивної відповіді на додаткову стимуляцію.

Деталі

Деталі істотні -- їх відсутність на малюнку досліджуваного, який, за попередньою інформацією, зараз або в недалекому минулому, характеризувався середнім або високим інтелектом, часто вказує на інтелектуальну деградацію або серйозне емоційне порушення.

Надлишок деталей -- невміння обмежувати себе вказує на змушену потребу зорієнтувати всю ситуацію на надмірну турботу про оточення. Характер деталей (істотні, несуттєві, дивні) може слугувати для точнішого визначення специфічності чутливості.

Зайве дублювання деталей -- суб'єкт швидше за все не вміє налагоджувати тактовні, пластичні контакти з людьми.

Організація деталей:

- якщо труднощі організації виявляються в кожному малюнку, можна запідозрювати глибше емоційне або органічне порушення (або обидва разом);

- якщо складності організації зустрічаються лише в одному малюнку, то, можливо, порушення функціонального порядку пов'язано із ситуацією, зображеною на малюнку;

- якщо на всіх 3-х малюнках організація деталей задовільна, то особистісна структура суб'єкта досить стійка (навіть при великій кількості патофоричних знаків). У разі більш вдалої організації деталей у кольорових малюнках, порівняно з однобарвними, -- прогноз сприятливіший.

Стирання або перемальовування -- якщо перемальовування вдаліше, то це позитивний знак. Стирання з наступним погіршенням малюнка вказує на:

- наявність сильної емоційної реакції на об'єкт, що зображується, або на те, що він символізує для суб'єкта;

- наявність злоякісного органічного фактора;

- наявність обох варіантів.

Стирання без спроб перемальовування й виправлення може означати внутрішню тривогу, конфлікт суб'єкта з власне цією деталлю або з тим, що вона символізує. Можна також припустити депресивний стан, що супроводжує зниження працездатності.

Лінія основи (землі) -- незахищеність. Являє собою необхідну точку опори для конструювання малюнка. Додає малюнкові стабільності. Спеціально зображені, "вигадані" контури землі менш значущі, ніж намальовані спонтанно.

Контур землі дуже жирний, товстий -- почуття тривоги, занепокоєння реальністю.

Контур землі, який опускається від центру малюнка врізнобіч і вниз -- 1 почуття ізоляції та незахищеності, залежності від матері. Потреба в ексгібіціонізмі (залежить від розмірів малюнка та коментарів).

Контур землі, який опускається праворуч униз -- очікування непевного і небезпечного майбутнього, тривога (її інтенсивність залежить від кута нахилу).

Контур землі, який піднімається праворуч вгору -- присутність у майбутньому вимушених зусиль і боротьби.

Ідентифікація з собою -- інтерпретація залежить від ступеня суб'єктивності й може варіюватися від кругозору до явного егоцентризму суб'єкта, надмірного інтересу до себе, схильності все співвідносити із собою.

Контур кривий, вигнутий -- зазвичай позитивна ознака, але може означати відразу до обмежень і конвенцій при сильній виразності. Контур неясно окреслений в окремих деталях -- небажання суб'єкта акцентувати цю деталь через її актуальність або символічне значення.

Жирний контур у цілому -- генералізоване почуття неадекватності разом з нерішучістю, коливанням і страхом програшу. Якщо контур від "будинку" до "людини" стає дедалі тонший -- генералізована тривога або депресія.

Контур жирний тільки з боків -- суб'єкт прагне зберегти особистіс- ну рівновагу.

Контур товстий в окремих деталях -- фіксація на даному об'єкті (деталі). Прихована або явна ворожість до певного об'єкта.

Контур товстий у всіх малюнках -- можна підозрювати органічне захворювання.

Контур товстий в одному з малюнків -- генералізована напруга.

Контури стрімчасті і не з'єднуються -- передчуття катастрофи, що насувається.

Контури дуже прямі -- ригідність.

Контур ескізний, застосовується постійно -- у кращому випадку дріб'язковість, прагнення до точності, у гіршому випадку -- патомор- фний знак, що вказує на нездатність до чіткої позиції.

Малюнки дріб'язкові, Педантичні -- обсесивно-компульсивні тенденції.

На тлі гори -- (виходить за межі аркуша) -- визначається тільки на основі опитування пацієнта або його спонтанних коментарях. Чим більша частина малюнка опиняється за нижньою межею аркуша, тим імовірніше, що суб'єкт застосував патоформну супресію з метою зберегти цілісність особистості. Можна припустити наявність сильної експонозивності.

Малюнок виходить за лівий край аркуша -- фіксація на минулому і страх перед майбутнім. Надмірна заклопотаність вільними відвертими емоційними проявами.

Вихід у правий край аркуша -- бажання утекти в майбутнє, щоб позбутися минулого. Страх перед відкритими переживаннями. Прагнення зберегти контроль.

Вихід за верхній край аркуша -- обмеження простору з підвищеною чутливістю. Маються на увазі сильні агресивно-реактивні тенденції (приховані і неприховані).

Розміщення малюнка у верхній частині аркуша -- схильність до фіксації на мисленні і фантазіях, як на джерелі насолоди (яка в такий спосіб може бути отримана або не отримана).

Повертання аркуша -- агресивні і негативні тенденції. Патоформні, якщо повертання повторюється, персеверація, якщо аркуш повертається увесь час в один бік.

Перспектива -- по тому, як суб'єкт її будує, можна довідатися багато цінного про його установки, погляди, почуття суб'єкта; про його ширші і складніші стосунки з дійсністю, з іншими людьми, про його спосіб оперувати цими стосунками.

Перспектива, профіль у зворотному напрямку до звичайного -- вказує на виявлення в себе суб'єктом суперечливих імпульсів і свідоме прагнення їх придушити або сублімувати.

Малюнок зображений у профіль -- (будинок, повернений боком до глядача, або людина, зображена тільки з однією рукою або ногою). Небажання прямо, безпосередньо приймати оточення (наприклад, дивитися в очі). Певне бажання ізолюватися, сховати своє "я". Прагнення мати свій власний стиль.

Малюнок зображений в анфас -- характеризує людину як пряму, безкомпромісну, стійку.

Малюнок зображений вдалині -- бажання ізолюватися, піти від конвенціонального спілкування. Почутгя знехтуваності, затурканості.

Переміщення малюнка над центром аркуша -- чим вище малюнок над центром, тим більше імовірність того, що:

- суб'єкт відчуває безнадійність своєї боротьби і відносну досяжність мети;

- суб'єкт схильний шукати задоволення у фантазіях (внутрішня напруженість);

- суб'єкт схильний триматися осторонь.

Розташування малюнка в центрі аркуша -- незахищеність і ригідність (прямолінійність). Потреба в турботливому контролі заради збереження психічної рівноваги.

Розташування малюнка в лівій верхній частині аркуша -- суб'єкт схильний уникати нових переживань, тривожний, регресує (якщо тільки немає уродженої розумової відсталості). Бажання піти в минуле або заглибитися у фантазії.

Розташування малюнка на правому боці аркуша -- суб'єкт схильний шукати насолоду в інтелектуальних сферах. Контрольована поведінка.

Використання мінімуму деталей досліджуваним має тенденцію:

- триматися осторонь, цуратися, ізолюватися;

- неповага до нормальних конвенціональних цінностей.

Перемальовування без попереднього стирання незавершеного малюнка -- негативістська реакція суб'єкта.

Малювання невпевнене -- виникає через невміння уявити собі весь малюнок у цілому, відсутність, втрата почуття рівноваги. Притаманне людям у стані сильної тривоги.

Сонце -- символ авторитарної фігури. Часто сприймається як джерело тепла і сили, уподібнюється батькові або матері.

Прозорість -- ігнорування реальності. Показує ступінь ушкодження загальної структури особистості органічними або патоемоційними факторами.

Погода -- відображає пов'язані із середовищем переживання суб'єкта в цілому. Чим гірша, неприємніша погода, тим імовірніше, що суб'єкт сприймає середовище як вороже і чуже. Перш ніж інтерпретувати, треба з'ясувати ставлення суб'єкта до зображуваної погоди.

Будинок

Ванна -- виявляється санітарна функція. Якщо зображення ванни значне, можливе порушення цих функцій.

Спальня -- це місце інтимних стосунків особистості. Графічне або вербальне зображення власної спальні може допомогти з'ясувати ступінь сексуальної пристосованості суб'єкта, а також може розкрити ставлення суб'єкта до відпочинку, розслаблення і потреби в них.

Труба -- фалічний символ. Якщо суб'єкт показує ціннісну значущість цього символу, то це означає емоційну зрілість і рівновагу. Ознака теплоти в інтимних стосунках.

Відсутність труби -- суб'єкт почуває недостачу психологічної теплоти будинку. Суб'єкт відчуває труднощі при зіткненні із символом чоловічої статі.

Труба майже невидима (захована) -- небажання мати справу з емоційними впливами.

Акцентуйованість труби -- зосередження уваги на ознаках чоловічої статі. Надмірне занепокоєння про тепло.

Труба занадто велика -- надмірне занепокоєння щодо сексуальних проблем і потреба демонструвати чоловічу силу. Ексгібіціоністські тенденції.

Підкреслення отвору труби -- порушення сексуальної ролі. Сексуальна імпотенція.

Труба намальована косо відносно даху -- норма для дитини. Слабоумство або значна регресія, якщо виявляється в дорослих.

Труба прозора або без глибини -- може означати імпотенцію.

Трубу видно через прозорий дах -- погано приховувані ексгібіціоністські тенденції, суб'єкт усвідомлює, що його стривоженість фалосом та інтерес до нього очевидні.