Интеграция математических и экономических знаний

В багатьох проблемних ситуаціях бізнес-аналізу виникає необхідність знаходження коефіцієнтів k і b для побудови рівняння лінійної функції. З'ясування рівняння прямої за відомими статистичними даними дозволяє, з одного боку, передбачити гіпотетичні значення змінних, які визначають певну економічну ситуацію, оцінити інтенсивність їхніх взаємних змін, а з іншого боку в учителя з'являється можливість розв'язання з учнями комплексу взаємно-обернених задач, що значно сприяє формуванню систематизації. Таким чином, ми фактично розв'язуємо з учнями задачу протиставлення вихідної форми знання видозміненій, адже перетворення знань шляхом перекодування інформації ще на ступені циркулювання її в оперативній пам'яті дитини створює підгрунтя як для ефективного засвоєння знань, так і для їхньої систематизації. Подальше об'єктивування отриманих закономірностей в графічних образах з допомогою GRAN1 створює інформаційну спільність між окремими елементами знання, адже кодування алгебраїчного через геометричне і навпаки повністю відповідає важливій фізіологічній закономірності функціональної асиметрії головного мозку.

Застосування GRAN1 в даному випадку дозволяє окрім усього вище зазначеного дати відповідь на питання, чому саме ця математична модель може бути використана для опису і пояснення даної проблемної ситуації з економіки, адже часто основою для аналізу тієї чи іншої моделі є лінійна залежність між двома змінними, яку можна уявити у вигляді “розсипної” діаграми, яка складається з окремих точок з відомими координатами. Візуальний аналіз подібної графічної побудови дозволить учням зробити прогноз стосовно кута нахилу прямої до додатного напрямку осі абсцис і оцінити ступінь майбутньої відповідності обраної математичної моделі попереднім дослідженням або статистичним даним.

Литература

1. С.И.Иванов, “Основы экономической теории”, Вита-Проф., Москва 2003г.

2. Б.И.Табачников, “Основы экономики”, Учебное пособие для студентов учреждений среднего профессионального образования, Вита-Пресс., Москва 2000г.

3. Л.Л.Любимов, Н.А.Ранева, “Основы экономических знаний”, Вита-Проф., Москва 1999г.

4. В.С.Автономов “Введение в экономику”, Вита-Пресс., Москва 2005г.

5. А.Г.Мордкович, “Алгебра и начала анализа”, Москва 2000г.

Вывод

Нарастающий поток общественной, научной и технической информации приводит к усложнению содержания образования, перегрузке обучающихся информацией, не имеющей прикладного значения. В то же время стратегия современного образования и социальный запрос общества определяют в качестве одного из основных направлений усиление практической направленности школьного преподавания. * математические знания часто оказываются формальными и невостребованными в жизни, а их усвоение требует от большинства школьников значительных усилий. * Становится очевидной необходимость формирования знаний о законах общества, в частности, основ экономических знаний, на уроках математики и во внеурочной деятельности, перехода от изолированного изучения дисциплин к комплексному, например, к интеграции математики и экономики.

Большое значение приобретает решение математических задач с экономическим содержанием, использование деловых игр, обсуждение ситуаций, типичных для экономики семейного хозяйства, предприятия и страны в целом.

В сфере интересов каждого человека, начиная со школьного возраста, оказываются вопросы, связанные с проблемой выбора наилучшего из предложенных вариантов, оценкой степени риска, прогнозирования возможных последствий того или иного решения. Поэтому актуальную значимость приобретает изучение вероятностно-статистического материала на уроках математики.

Школьникам, интересующимся компьютерными технологиями и прикладными вопросами, необходимо продемонстрировать возможность моделирования случайных экспериментов с помощью компьютера. При подготовке проектов у обучающихся формируется умение использовать информационно-коммуникационные технологии и мультимедийные ресурсы для обработки информации, создания баз данных, презентаций результатов познавательной и практической деятельности.

Необходимо не только включить в комплекс задач, предлагаемых учебником, задания прикладной направленности, но и продумать систему внеклассных занятий: факультативов и элективных курсов практического содержания, способствующих реализации деятельностного подхода, формированию навыков экономического обоснования при решении задач реальной жизни.

Независимо от того, какой жизненный путь и профессию выберут выпускники в дальнейшем, опыт решения жизненных задач, несомненно, пригодится им в жизни и поможет адаптироваться к изменениям, происходящим в российском обществе.

Экономика не развивается по шаблонам, хотя в хозяйственных процессах обнаруживается немало закономерностей, тенденций, существуют объективные экономические законы. Научные предпосылки анализа всегда в той или иной мере ограничивают объект исследования. Без подобных предпосылок не обходится ни одна модель, ни одна формула или функция. Важно осознавать эти ограничения математического подхода и не абсолютизировать его эффективность.

Изучение математических дисциплин организует мышление, способствует развитию четкости и лаконичности в изложении доводов и дисциплинирует научные исследования и создает необходимую базу для понимания и сопоставления исследовательских работ и учебных дисциплин разных стран. Язык математики - это, образно говоря, язык музыки, которые могут в большинстве случаев понимать все без переводчика. Проблема состоит в том, чтобы отобрать те математические дисциплины, которые более всего необходимы как экономистам-теоретикам, так и экономистам-практикам.

Литература

1. Евгений и Наталья Винокуровы. Экономика в задачах. 50 непростых задач о предложении денег и средних ценах, издержках и прибыли, спросе и предложении, производстве и инфляции, экспорте и импорте. - М.: Начала-пресс, 1995.

2. Е. и Н. Винокуровы. Экономика в задачах. - “Математика”. Еженедельное учебно-методическое приложение к газете “Первое сентября”. № 34, сентябрь 1998 г.

3. Евгений Винокуров. Поиграем в экономику. - “Ять”. №№ 1-7 за 2000 г.

4. Е.Ф. Винокуров. Бизнес в три вопроса: Издержки? Цена? Выручка? - "Математика в школе", № 8 за 2002 г.

5. А.А. Мицкевич. Сборник заданий по экономике. Издание второе. - М.: Вита-Пресс, 1998.

6. А.С. Симонов. Экономика на уроках математики. М.: “Школа-Пресс”, 1999.

7. Е. Ф. Винокуров, Н.А. Винокурова. Трудные задачи по экономике. - М.: Вита-Пресс, 2001.

8. Андрющенко Алла Рудольфовна (диссертация)

9. Жалдак М.І. Комп'ютер на уроках математики: Посібник для вчителів.-К.:Техніка, 1997.-303с.

10. Жалдак М.І. Яким бути шкільному курсу “Основи інформатики”//Комп'ютер у школі та сім'ї.- 1998.-№1.-с.3-7.

11. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів/Авт.кол.; За ред. Ю.І.Машбиця/Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України.-К.: ІЗМН, 1997.-264с.

12. Бурда М.І. Структура і зміст профільного навчання математики. // Математика в школі. - 2007. - №7, с.3-6.

13. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні - інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. - К.: Грамота, 2005. - 448 с.

14. Нічуговська Л.І. Науково-методичні основи математичної освіти студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів: Дис. докт. пед. наук (13.00.04). - Полтава, 2004. - 464 с.

15. Раков С. Формування математичних компетентностей випускника школи як місія математичної освіти. // Математика в школі. - 2007. - №5, с.2-7.

16. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированного образования. // Народное образование. - 2003. - №2, с. 58-64.