Краткий обзор истории психоанализа до Юнга. Историческая эпоха, предшествовавшая появлению Юнга как психиатра. Подробный анализ его философско-автобиографического труда "Воспоминания, сновидения, размышления". Аспекты философии психоанализа и психиатрии.

Дослідження особливостей ораторського мистецтва видатних ораторів Греції як яскравих виразників красномовства. Характеристика манери і мети їхніх промов. Ораторське мистецтво софістів. Істинне красномовство Сократа та Платона. Аристотель і його риторика.

Жизненный путь Платона, Сократ и диалоги. Платоновская социальная этика, четыре основные добродетели души и принципы построения "идеального государства". Отношение Платона к современным ему формам государственного устройства. Тимократия и аристократия.

Отношение поколений в постиндустриальную эпоху, в доиндустриальную эпоху. Экзистенциональный ребенок в организме человечества. Смена научных парадигм и смена поколений. Глубинный процесс взаимодействия человеческих интуиций, понятий и ценностей.

Бунт мас як найтяжча криза суспільства дев'ятнадцятого століття. Явище пересичення та пошуки свого місця. Життя пересічної людини у "Піднесенні історичного рівня". Ортега-і-Гасет та його думки про те, що кожне наступне покоління розумніше за попереднє.

Життєвий шлях Хосе Ортега-і-Гассета - іспанського філософа, сина іспанського письменника Ортеґи Мунільї. Основні філософські погляди та творчий доробок автора: "Роздуми про Дон-Кіхота", "Стара та нова політика", "Безхребетна Іспанія", "Повстання мас".

Становление идеи "Осевого времени". Развитие и смысл осевого времени. По честности и ответственности своего мышления, по чуткости к самым жгучим и больным вопросам человеческой жизни Ясперс превосходит многих своих современников и соотечественников.

Цивілізація, як характеристика стану існування суспільства. Цивілізаційний підхід: парадигма філософсько-історичного пізнання. Вчення М.Я. Данилевського та його роль у формуванні цивілізаційного підходу. Цивілізаційна концепція історії А.Дж. Тойнбі.

Роль философии в становлении и формировании мировоззренческой культуры человека. Специфика понимания свободы и ответственности человека. Свобода как условие и способ человеческого самоосуществления, отягощенного мерой своей персональной ответственности.

Интерпретация Стёпиным "смысловой матрицы культуры" в русле критического осмысления европейской культуры Нового времени. Содержание основных категорий мировоззрения. Состояние "смысловой матрицы" на современном этапе развития европейской цивилизации.

Критерии оценки осмысленности доводов, на которых базируется суждение. Пути отсева ложных доводов на основе оценки внутренних и внешних факторов. Проблема разрешимости, анализ влияния опыта субъекта на процесс достижения конечной разрешимости явления.

"Брук Фарм" - коммунальный опыт на американской почве. Уолденский эксперимент Генри Торо. Рассмотрение политических и социально-экономических аспектов двух опытов. Разбор философских обоснований трансценденталистов для реализации утопических проектов.

Принципы политической теологии позднего Средневековья. Обоснование авторитета из его происхождения от высшей инстанции. Понятие передачи власти. Обоснование возможности отмены королем светской власти священников. Король Франции и ветхозаветные цари.

Проблема ценностных ориентаций как предмет эмпирического исследования на стыке социально-философской концепции ценностей и психологической теории установок. Изучение категории оценки в контексте анализа различных сфер человеческого бытия и сознания.

Поняття визначення, його сутність і особливості, гносеологічні завдання та роль у практичному пізнанні. Термін "умовивід", його тлумачення, структура та елементи. Доведення як процес думки, його етапи, структурні елементи та значення в мисленні людини.

Наука як сфера людської діяльності, спрямована на систематизацію нових знань про природу, суспільство, мислення і пізнання навколишнього світу. Етапи науково-дослідної роботи. Аналіз теоретико-експериментальних досліджень, висновки і пропозиції.

Сутність науки як суспільного явища, історія її розвитку та значення на сучасному етапі. Технологія наукових досліджень у сфері філософських наук. Різновиди кваліфікаційних та науково-дослідницьких робіт студентів, методика їх підготовки та захисту.

Історія виникнення гносеологічного світогляду в епоху Нового часу. Зміст принципу сумніву, його вплив на формування методу Декарта. Методологічні особливості "нової науки". Наслідки дії раціоналістичного методу філософа на метафізику пізнання і онтологію.

Філософія та її роль у суспільстві: Антична, Середніх віків, Відродження, Нового часу. Діалектика як вчення про розвиток та проблема людини і буття. Поняття свідомості, процесу пізнання та освоєння людиною світу. Виробництво і політичне життя суспільства.

Специфіка філософського знання, основні етапи становлення й розвитку філософської думки, ії актуальні проблеми. Загальнотеоретична та соціальна філософія, світоглядні і соціальні проблеми духовного буття людства. Суспільна свідомість та її структура.

Характеристика аксиологии как учения о ценностях. Добро и зло – основные категории этики. Понятие вины, совести, счастья, эгоизма, морали, долга, чести, фатализма, справедливости, оптимизма, пессимизма. Этика как учение о нравственности и морали.

Філософські напрямки, школи й досягнення в Античному світі, встановлення між ними зв’язків. Специфіка античного способу філософствування. Періоди розвитку грецької філософської думки. Еволюційна космологія і "будова космосу". Принципи античного виховання.

Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти. Поняття та типи світогляду. Історія філософії як наука та принципи її періодизації. Загальна характеристика філософії Середньовіччя, етапи її розвитку. Просвітництво та метафізичний матеріалізм.

Філософія глобалістики, основні етапи та напрямки її становлення, виникнення Римського клубу, його головні ідеї. Головні проекти, соціально-філософські передумови будування моделі глобального розвитку. Соціоприродні процеси в житті на нашій планеті.

Філософія історії як складова системи філософського знання, її сутність та розвиток. Шляхи трансформації поняття "філософія історії" від його Вольтерівського розуміння до сучасного трактування за допомогою теоретичної спадщини Гегеля, Шпенглера, Ясперса.

Коротка біграфічна довідка Б. Спінози. Особливості природно-правової теорії в доктрині філософа, її значення. Основи монархічної форми правління за Спінозою, його праця "Політичний трактат". Відношення вченого до права, закону, основних форм правління.

Форми суспільної свідомості, принципи економії мислення. Співвідношення філософської, релігійної та наукової картин світу. Матеріалістичний та ідеалістичний напрямки в історії філософії від античних часів до сьогодення. Поняття філософського світогляду.

Формування філософських поглядів Б. Рассела, започаткування методу логічного аналізу. Проблеми використання мови, її дослідження за допомогою логічного аналізу. Сутність теорії пізнання. Внесок в освіту, історію, політичну теорію та релігійне вчення.

Філософські погляди Памфіла Юркевича, який розвивав християнське вчення про серце як основу людської істоти і духовно-моральне джерело душевної діяльності. Особистість і особисте життя Юркевича. Характеристика і основи його ідейно-теоретичної спадщини.

Суть та зміст логічного закону: внутрішній суттєвий, необхідний зв'язок між логічними формами у процесі побудови міркувань. Характеристика законів тотожності, виключеного третього, протиріччя, достатньої підстави. Вчення та логічні судження Аристотеля.