Створення утиліти montdisk1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Комп'ютер та Інтернет було визнано одним з найбільш значних досягнень людства у ХХ ст. За цими двома термінами інформатики стоїть фантастичний здобуток сучасної науки, технологій та бізнесу, який докорінно реорганізовував структуру основних сфер діяльності людини , а й змінив її світогляд та спосіб життя.

Актуальність: Під утилітами розуміють спеціальні системні програми, за допомогою яких можна обслуговувати як саму операційну систему, так і підготовляти для роботи на носії даних,виконувати перекодування даних, здійснювати оптимізацію розміщення даних на носії і виконувати деякі інші роботи, які пов'язані з обслуговуванням обчислювальної системи. До утиліт відносять і програму переносу основних системних файлів самої ОС. Утиліти можуть працювати тільки у відповідній ОС.

Програма яка виконує переклад початкової програми у еквіваленту їй об'єктивну програму на мові машинних команд або на мові асемблера, називається компілятором. В нашому випадку, при роботі з Microsoft Visual C++ виклик компілятора здійснюється автоматично і дозволяє переводити команди мови С++ в машинний код.

Система програмування Microsoft Visual C++ уявляє собою реалізацію середовища розробки для розповсюдження мови системного програмування С++, виконану компанією Microsoft. Ця система програмування у теперішній час побудована у вигляді інтегрованого середовища розробки, яка включає до себе всі необхідні засоби для розробки результуючих програм, які орієнтовані на виконання під керуванням ОС тупу Microsoft Windows різноманітних версій.

Метою даної курсової роботи є створення утиліти яка повинна здійснювати підключення мережного диска іншого ПК, що знаходиться в мережі та виводити список об'єктів, що знаходяться на цьому диску. Створення такої утиліти дозволить значно зменшити час адміністратору мережі на збирання інформації про вузли мережі та її адміністрування. Окрім того, написання утиліти, це ще й дуже корисна нагода вдосконалити свої знання та навички в написанні програм мовою С++.

1. Загальна частина

1.1 Опис команди, яка входить до складу операційної системи і є основою дослідження

Основою для написання курсової роботи стала команда Net Use. Вона є зовнішньою командою и слугує для підключення до загальних мережних ресурсів або виводить інформацію про підключення комп'ютера. За допомогою цієї команди можна також керувати постійними мережними підключеннями. У моєму випадку, утиліта, за допомогою цієї команди, повинна підключати мережний диск.

Синтаксис команди Net use.

Net use [{ім'я пристрою | *}] [\\ ім'я комп'ютера \ ресурс [\том]] [{пароль | *}]] [/user:[ім'я домену \]] [/user:[ім'я домену з крапкою \]ім'я користувача] [/user: [ім'я користувача @ ім'я домену з крапкою] [/savecred] [/smartcard] [{/delete | /persistent:{yes | no}}]

Net use [ім'я користувача [/home [{пароль | *}] [/delete:{yes | no}]]

Net use [/persistent:{yes | no}]

Параметри:

Ім'я пристрою

Задає ім'я ресурсу при підключенні або ім'я пристрою при відключенні. Існує два види імен пристроїв: імена для дискових пристроїв та імена для принтерів

\\ ім'я комп'ютера \ ім'я ресурсу

Вказує ім'я серверу та загального ресурсу.

\ том

Задає ім'я тому системи NetWare.

Пароль

Задає пароль, потрібний для підключення до загального ресурсу.

\ user

Задає друге ім'я користувача для підключення до загального ресурсу

Ім'я домену

Задає ім'я другого домену. Пропуск цього параметру призводить до того, що команда використовує ім'я домену, вказане при вході в систему

Ім'я користувача

Указує ім'я користувача для підключення.

Ім'я домену з крапкою

Указує повне ім'я домену, у якому є присутнім обліковий запис користувача.

/ savecred

Зберігає уведені облікові дані для подальшого використання.

/ smartcard

Указує необхідність зчитування облікових даних зі старт - карти для мережного підключення. При наявності декількох старт - карт з'явиться запит на вказівку однієї з них.

/ delete

Скасовує зазначене мережне підключення. Якщо підключення задане із символом зірочки (*), будуть скасовані всі мережні підключення.

/ persistent:{yes | no}

Управляє постійними мережними підключеннями. За замовчуванням береться останнє використане значення. Підключення без пристрою не є постійними. Вибір значення Yes приводить до збереження всіх існуючих з'єднань і відновленню їх при наступному підключенні. При виборі значення No виконувані й наступні підключення не зберігаються. Існуючі підключення відновлюються при наступному вході в систему. Для видалення постійних підключень використається ключ /delete.

/ home

Підключає користувача до його основного каталогу.

Друга функція, яка використовувалась при написанні утиліти, це функція system. Вона передає заданий рядок string до інтерпретатору команд й обробляє цей рядок як команду MS DOS. Якщо string успішно відробила, функція system повертає значення 0. Значення, що повертає -1 свідчить про помилку.

За завданням, утиліта, після підключення мережного диску, повинна зібрати інформацію про об'єкти, що знаходяться на цьому диску. Така операція виконується за допомогою команди dir.

Ця команда виводить список файлів і підкаталогів, що знаходяться в заданому каталозі. Якщо команда задається без параметрів, то виводиться мітка диска і його номер, імена файлів і каталогів (по одному на рядок), включаючи розширення, а також дату і час їх останньої модифікації. Після цього виводиться число файлів в каталозі, загальний обсяг (у байтах), займаний файлами, і обсяг вільного простору на диску.

Синтаксис команди dir.

Формат : DIR [диск:][маршрут][ім'я файлу] [/P] [/W]

[A[[:]атрибуты]] [/O[[:]сортировка]] [/S] [/B] [/L] [/C]

Параметр [диск:] [маршрут] задає диск і каталог, вміст якого ви хочете бачити на екрані. Параметр [ім'я_файлу] задає групу файлів або файл, які потрібно включити до списку.

При вказівці параметра / P виводиться по одному екрану списку файлів. Щоб побачити наступний екран, потрібно натиснути будь-яку клавішу.

Параметр / W виводить перелік файлів у широкому форматі з максимально можливим числом імен файлів / каталогів на кожному рядку.

/ A [[:] атрибути] виводить імена тільки тих каталогів і файлів, які мають задані атрибути. Якщо цей параметр опущений, то DIR виводить всі файли, крім прихованих і системних. Якщо цей параметр заданий без вказівки атрибутів, DIR виводить імена всіх файлів, включаючи приховані і системні. Двокрапка не обов'язково. Комбінація значень, які можна використовувати в якості атрибутів, показана в наступній таблиці. Значення не розділяються пробілами.

Таблиця

Параметр / O [[:] сортування] управляє порядком сортування каталогу при виведенні його командою DIR. Якщо він опущений, DIR сортує імена файлів і каталогів в тому порядку, в якому вони містяться в каталозі. Якщо не вказаний параметр "сортування", то DIR виводить імена в алфавітному порядку. Значення, які ви можете використовувати в параметрі "сортування", описані в наступній таблиці. При комбінуванні їх не потрібно розділяти пробілами.

Параметр / S перераховує кожне входження файлу в заданому каталозі й всіх підкаталогах.

/ B перераховує каталоги та імена файлів по одному на рядок (включаючи розширення). Виводиться основна інформація, без підсумкової. / B перевизначає параметр / W.

/ L виводить невідсортовані імена файлів і каталогів в нижньому регістрі. Розширені символи в нижній регістр не перетворюються.

/ C [H] виводить коефіцієнт компресії файлів, компресувати за допомогою Doublespace, на основі розміру кластера 8К. Необов'язковий параметр H виводить цю інформацію на основі розміру кластера основного диска. При використанні параметра / W або / B параметр / C [H] ігнорується.

1.2 Елементи мови С++, які застосовуються при написанні утиліт

Під час написання утиліти були використані такі бібліотеки, як:

1. process. h;

2. iostream;

3. string. h;

4. stdio. h;

Бібліотека process.h надає можливість використовування функції system, що запускає на виконання рядок.

За допомогою бібліотеки iostream ми маємо можливість переглядати інформацію, що виводиться програмою на екран, як побітовий потік даних. Якщо дані виводяться у файл або на екран, то джерело потоку, як правило, міститься в програмі. Якщо ж потік направлений в протилежну сторону, дані можуть поступати з клавіатури або з місця на диску. В цьому випадку вони заносяться в змінні. При підключенні бібліотеки iostream.h в програмі, на початку її виконання, автоматично створюється потік:

? cin - буферний потік для введення даних із стандартного пристрою (клавіатури);

? cout - буферний потік для виведення даних на стандартний пристрій (монітор).

Наступною підключеною бібліотекою є бібліотека string.h. Вона пропонує набір вбудованих функцій-членів і змінних членів, а також методів доступу, які дозволяють автоматично вирішувати багато задач, пов'язаних з обробкою текстових рядків, одержуючи команди від користувача. В модулі string.h є функція strcat, яка в даному курсовому проекті додає копію одного рядка до другого.

Багато операційних систем дозволяють користувачу виконувати установки деяких параметрів при запуску програми. Ці установки називаються опціями командного рядка і, як правило, відділяються один від одного пропусками. Ці параметри не передаються напряму у функцію main(). Натомість функція main() програми може приймати два інші параметри. Перший - це цілочисельне значення, вказуючи число аргументів командного рядка з урахуванням імені програми. Звичайно цей аргумент називається argc, проте можна привласнити йому будь-яке ім'я, яке подається. Тому мінімальне значення цього параметру дорівнює одиниці. Другий параметр, переданий функції main()- це масив показників на рядки символів, він вказується як argv.

Як правило, за допомогою argc перевіряється кількість встановлених аргументів командного рядка, після чого для доступу до них використовується argv. При цьому потрібно звернути увагу: argv[0] - це ім'я програми, а argv[1] - перший аргумент командного рядка.

Таким чином, використовуючи всі вище згадані елементи, мова С++ дає змогу створювати утиліти, які дуже необхідні в сучасному інформаційному житті.

2. Практична частина

2.1 Блок - схема рішення утиліти

2.2 Програмне рішення

Утиліта повинна дозволяти здійснювати підключення мережевого диска іншого комп'ютера, який знаходиться в цій мережі та виводити список об'єктів, що знаходяться на цьому диску (папки, файли), розміщувати отриману інформацію у текстовий файл diskinfo.txt в даному каталозі. Ім'я диска, що підключається, може передаватися утиліті в командному рядку. Якщо цього не відбувається, утиліта сама запитує шлях до диска. Передбачити варіант іменування підключеного диска самого і за замовченням.

# include "stdafx.h" // Стандартний заголовок

# include <iostream> // Підключення бібліотеки для роботи

з функціями введення - виведення

# include <string.h> // Підключення бібліотеки для роботи зі строками

# include <process.h> // Підключення бібліотеки для роботи зі строками

# include <stdio.h> // Підключення стандартної бібліотеки введення -

виведення

# include <conio.h> // Підключення консольної бібліотеки

using namespace std;

int main (int argc,char* argv[]) // Передаємо параметри командному

рядку

char str[200]="net use X: "; // Об'ява рядку, який містить в собі команду "net use"

if (argc==1) // Умова, якщо програма запущена без параметру

{

char str1[50]; // Об'ява рядку

cout << "Enter adres: "; // Вивід на екран повідомлення

cin >> str1; // Введення значення адреси

strcat (str,str1); // Додавання до рядку значення адреси

system (str); // Виконання рядку

system("dir X: >>diskinfo.doc"); // Виконання команди "dir" і запис результатів у текстовий файл

} else // Умова, якщо програма запущена з параметрами

{

strcat (str,argv[2]); // Додавання до рядку параметр

system (str); // Виконання рядку

system("dir X: >>diskinfo.doc"); // Виконання команди "dir" і запис результатів у текстовий файл

}

getch();

return 0;

}

2.3 Інструкція по використанню утиліти

Програма може працювати в двох режимах:

- Запуск програми з параметром.

- Запуск програми без параметру.

В першому випадку, для запуску утиліти в командному рядку треба прописати шлях до файлу запуску і вказати його ім'я, через пробіл вказати нове ім'я диску, який ви підключаєте. Далі вказати адресу мережевого диска іншого комп'ютера, який знаходиться в цій мережі, диск якого буде під'єднано. В адресу диска включається ідентифікатор вузла та ім'я диску.

Після проведених дій утиліта виведе на екран повідомлення: "Команда выполнена успешно"

Виконані дії повинні мати такий вигляд:

В іншому випадку, при запуску утиліти без параметрів, програма запускається введенням шляху до файлу запуску зі вказаним ім'ям. Далі програма повинна вивести на екран повідомлення, в якому пропонує користувачу ввести адресу потрібного диску.

Далі потрібно ввести адресу ідентифікатором вузла та ім'ям диску:

Після проведення потрібних дій, диск буде підключений і може використовуватись користувачем. Інформація про об'єкти на цьому диску збереться без участі користувача і запишеться в потрібний файл.

Після збереження файл буде мати такий вигляд:

Висновки

команда операційний утиліта програма

Під час виконання курсової роботи я вдосконалив свої навички роботи в мові програмування С++, а саме я навчився створювати утиліту, яка дозволяє зручно та швидко підключати мережеві диски. Ця утиліта значно полегшить та прискорить адміністрування комп'ютерних мереж.

Створення такої утиліти, та подібних до неї спрямовано на полегшення та прискорення роботи користувача з ПК, а мова програмування С++ для цього є дуже зручним способом реалізації.

Размещено на Allbest.ru