Автоматизація ведення бази даних індивідуальних програм реабілітації інвалідів

Memo1KeyPress.. Memo16KeyPress

Захист від натискання всіх символів крім чисел 1,2 та 3.

DBNavigator1Click

Перехід на відповідний компоненти мемо

m_addClick,

Запис інформації

r_potencialChange, diagnozChange, c_pracChange, metaChange, s_zahChange, pr_sklChange

Збереження ключу з довідника

sp_diagnozClick

sp_mkhClick

sp_pracClick

Виклик довіднику

m_reabilClick

Перехід до форми реабілітації

Більш детально призначення обробників подій модулів форми Dovidnik описано в таблиці 3.12.

Таблиця 3.12 - Призначення обробників подій форми Dovidnik

Назва	Призначення
FormClose	Приховування вкладок
BitBtn_add_mClick, BitBtn_addClick,	Додати дані до довідника
BitBtn_del_mClick, BitBtn_delClick	Видалити дані із довідника
BitBtn_red_mClick, BitBtn_redClick	Редагувати дані довідника

Більш детально призначення обробників подій модулів форми IPRView описано в таблиці 3.13.

Таблиця 3.13 - Призначення обробників подій форми IPRView

Назва	Призначення
m_exitClick	Вихід із програми
m_redClick,	Форма редагування
FormCreate	Підготовка форми до перегляду
m_excelClick	Експорт в Excel
m_obmejClick,	Показ панелі обмежень
m_reabilClick,	Показ форми реабілітацій

Більш детально призначення обробників подій модулів форми Nastr описано в таблиці 3.14.

Таблиця 3.14 - Призначення обробників подій форми Nastr

Назва	Призначення
B_obzorClick	Вибір шляху підключення до БД

Більш детально призначення обробників подій модулів форми Reabil описано в таблиці 3.15.

Таблиця 3.15 - Призначення обробників подій форми Reabil

Назва	Призначення
m_exitClick	Вихід із програми
FormCreate	Підготовка форми до перегляду
SetTree	Побудова дерева для відображення даних довідника
B_mClick, B_obClick, B_tClick	Перехід до довідника для заповнення інформації
c_obmChange, c_terminChange, c_miscChange	Запис ідентифікатора
BitBtnAddClick, m_addClick	Додавання інформації про реабілітацію
TreeViewChange	Запис поточного ідентифікатора заходу

Більш детально призначення обробників подій модулів форми RedPac описано в таблиці 3.16.

Таблиця 3.16 - Призначення обробників подій форми RedPac

Назва	Призначення
m_exitClick,	Вихід із програми
m_red_pacClick,	Виконання редагування даних пацієнта
FormActivate	Активація форми
SpeedButton_profClick, SpeedButton_oblClick, SpeedButton_r_oblClick, SpeedButton_punktClick, SpeedButton_r_punktClick	Виклик форми довідника

Також у базі використовуються генератори для ключових полів, які забезпечують унікальність та не повторюваність ключових полів. Таким чином база даних була спроектована з урахуванням не надмірності даних, має ключові поля та зовнішні ключі, відповідає вимогам нормалізації і є актуальною для даного програмного продукту.

3.2 Експлуатаційна частина

• 3.2.1 Підготовка програми до виконання

Програма підтримує можливість клієнт-серверного з'єднання з базою даних. Сервер може бути локальним чи віддаленим, для цього потрібен Firebird 2.5 або його бібліотека, яка називається GDS32.DLL. Для роботи програми на сервері повинна бути розташована база даних із заповненими довідниками, що поставляються в комплекті з програмою.

Програму можна запустити клацнувши на файл IPR.exe, піктограма якого зображена на рисунку 3.43.

Рисунок 3.43 - Піктограма запуску IPR.exe

3.2.2 Інструкція користувача

Якщо при запуску програми база даних не буде знайдена, то з'явиться вікно настройки шляху до бази даних, яке зображено на рисунку 3.44. На ньому треба обрати шлях або натисканням на кнопку «Огляд» або ввівши шлях до бази з клавіатури в поле для вводу. Далі з'являється вікно авторизації, де потрібно обрати рівень доступу та залежно від цього виконати наступні дії. Якщо користувач є адміністратором, то йому потрібно обрати радіокнопку «Адміністратор», набрати пароль та натиснути пункт меню «увійти, як адміністратор», якщо потрібно увійти звичайному користувачу, то він обирає радіо кнопку «Гість» та натискає пункт меню «Увійти, як гість». При вірному вводі пароля адміністратором або при натисканні пункту меню «Увійти, як гість» з'явиться основне вікно програми.

Після успішного виконання цих дій відкриється основне вікно програми, в якому головне місце займає таблиця, що відображає інформацію про осіб-інвалідів, що зареєстровані в базі. Програма містить спливаючі підказки на більшості елементів.

Для перегляду не всіх осіб, а тільки тих, що відповідають вказаним критеріям, можна використати фільтри та пошук. Можна відфільтрувати дані пацієнтів за статтю, групою інвалідності, областю проживання, рівнем освіти та датою народження або знайти за ПІБ. Ці дії виконуються на панелі пошуку. Панель пошуку можна показати чи скрити клацнувши на пункту головного меню «Пошук». Також можна виконати фільтрацію записів за будь-яким полем в таблиці, клацнувши на заголовок відповідного стовпця.

Кнопка «Відмінити фільтри» повертає таблицю до первинного вигляду.

Запис нової інформації про особу-інваліда можна виконати обравши пункт головного меню «Заповнити» та підпункт «Додати пацієнта». Або клацнувши на першу кнопку панелі інструментів.

Також ця дія може бути виконана через контекстне меню «Додати пацієнта», яке з'являється після кліку правою кнопкою миші по таблиці.

Після цього з'явиться вікно додавання інформації про нового пацієнта. На цій формі треба ввести всі необхідні дані та натиснути «Додати», після чого стане активним пункт меню «Додати ІПР», до якого можна перейти далі. Для того щоб виконати видалення інформації про певного пацієнта потрібно скористатися пунктом контекстного меню «Видалити». Так як видалення відбувається в каскадному режимі, то буде виведено попередження про це, після підтвердження якого буде виконана операція видалення. Для того щоб редагувати пацієнта потрібно скористатися пунктом меню «Редагувати», після чого з'явиться вікно аналогічне вікну додавання, тільки з заповненими полями.

У вікно додавання нової ІПР можна також перейти із основної форми через пункт головного меню «Заповнити», підпункт «Додати ІПР», або клацнувши правою кнопкою миші в таблиці на головній формі та обравши пункт меню «Додати ІПР»). Крім того, після вибору з випадаючого списку біля тих списків, що зв'язані із довідниками, які може редагувати користувач, з'являється кнопка для переходу до відповідного довіднику, що дозволяє додати інформацію до довіднику.

Вікно додавання нової ІПР. Після натискання кнопки «Зберегти» буде виведено повідомлення про результат виконання операції додавання. Після цього стане активним пункт меню «Перейти до реабілітаційних заходів».

Вікно додавання реабілітаційних заходів зображено на рисунку 3.55, воно містить пункт меню «Зберегти». На дереві потрібно обрати реабілітаційний захід та справа у випадаючому списку обрати термін реабілітації, обсяг реабілітації та місце реабілітації, після чого натиснути на кнопку або на пункт меню. Крім того, після вибору з випадаючого списку біля тих них з'являється кнопка для переходу до відповідного довіднику, що дозволяє додати інформацію до довіднику.

Можна переглянути вже додані ІПР, клацнувши на головній формі на другій іконці .

На формі пункт меню «Редагувати» відкриває форму, ідентичну формі додавання, на якій вже заповнені поля відповідно до вибраного запису.

Пункт меню «Видалити» дозволяє видалити обраний запис після підтвердження.

Пункт меню «Обмеження» дозволяє скрити чи відкрити панель обмежень.

Пункт меню «Реабілітаційні заходи» дозволяє відкрити вікно реабілітаційних заходів і додати чи відредагувати їх для вибраної ІПР.

Пункт меню «Експортувати в Excel» призначене для того, щоб зробити вигрузку даних у документ.

Для роботи з довідниками треба у головному пункті меню «Довідники» клікнути на назву довідника, який треба відкрити, після цього з'явиться вікно.

Для того, щоб додати запис у довідник, треба клацнути на кнопку «Додати» та у вікні, ввести дані.

Для додавання інформації у довідник треба ввести значення та натиснути на кнопку «Зберегти», після чого буде виведено повідомлення про успішність виконання запису даних.

На формі «Довідник» пункт меню «Редагувати» відкриває таке ж вікно, як і «Додавання в довідник», але із заповненим полем, яке можна змінити та зберегти ці зміни в записі.

Пункт меню «Видалити» вікна «Довідник» дозволяє видалити з довідника потрібний запис. При натисканні на цей пункт з'явиться попередження про те, що видалення відбудеться в каскадному режимі, після підтвердження відбудеться видалення.

Якщо треба редагувати запис пацієнта, то потрібно обрати на основному вікні відповідний запис з інформацією про пацієнта та натиснути на панелі інструментів на кнопку або в контекстному меню обрати пункт меню «Редагувати», після чого буде відкрите вікно редагування пацієнта, де можна змінити дані та зберегти їх.

Якщо треба переглянути інформацію про програму, то на основній формі треба клацнути на пункті меню «Про програму», після чого з'явиться вікно «Про програму».

Щоб змінити шлях збереження документів, що формуються в програмі, потрібно на основній формі в головному меню натиснути на пункт меню «Налаштування» після чого з'явиться вікно.

Якщо користувач є адміністратором, то він може змінити пароль, для цього потрібно обрати пункт головного меню «Авторизація» та підпункт «Змінити пароль», після чого з'явиться вікно. Треба ввести старий пароль та новий, після чого з'явиться вікно з повідомленням результату операції.

Для зміни ролі потрібно обрати пункт меню «Авторизація» та натиснути підпункт «Вийти», після чого користувач побачить вікно авторизації.

Для того щоб вийти із програми потрібно на основній формі натиснути на пункт меню «Вийти».

3.2.3 Опис критичних ситуацій та повідомлень програми

При написанні скільки-небудь складних програм помилки є неминучими, тому процес налагодження програми є одним із найважливіших етапів у розробці програмного забезпечення. Під час написання даного проекту виникали деякі критичні ситуації.

Прикладом логічної помилки служить, наприклад, випадок, коли в процесі запису даних у змінну s був записаний шлях збереження файлу, а потім вона була перезаписана іншим значенням до того, як файл було записано.

Відлагодження цієї помилки приведено в розділі «Опис процесу налагодження програми».

Іншим прикладом є неправильний шлях для збереження сформованого документу.

Ще одним прикладом є помилка несумісності форматів дати та поля, з яким вона порівнювалась.

3.2.4 Опис процесу налагодження програми

Хоча помилки і виникають у будь-якій програмі, їх можна вирішити. Це трудомісткий процес, який є обов'язковим етапом життєвого циклу програмного забезпечення.

Помилки описані в попередньому пункті вирішені відповідно додаванням нової змінної та записом кожного значення у свою змінну, додаванням можливості користувачу задати шлях для збереження довідок через вікно налаштувань та приведенням типу поля дати до строкового через функцію «DateToStr()».

Отже контроль даних повинен забезпечуватися:

- перевіркою припустимості введеного символу, наприклад, у полі поштового індексу можна вводити тільки цифри, ввести літеру неможливо;

- перевіркою діапазону для числових значень (кількості тощо) наприклад, при додаванні ступенів обмеження життєдіяльності користувач може ввести тільки цифри 1,2,3, ввід інших символів не дозволяється,;

- перевіркою відповідності дати, наприклад, дата народження передбачає, що дата є дійсною і що користувачу не більше 125 років, що є достатнім запасом і дозволить виключити помилки вказання занадто великого віку ;

- виборі даних з таблиці, тобто дані занесені у довідник обираються із простого випадаючого списку і тому скорочуються помилки.

4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

Згідно із завданням дипломного проекту необхідно визначити собівартість і ціну програми автоматизації ведення бази даних індивідуальної реабілітації інвалідів IPR. Для виконання розрахунку були використані початкові дані, представлені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Початкові дані для розрахунку

Найменування початкових даних	Показник	Джерело отримання
1 Трудомісткість складання програми	25 днів	Фактичні витрати часу на розробку програми
2 Місячна ставка оператора - укладача програми	5000 грн.	Дані переддипломної практики
3 Кількість годин в місяці	200 год.	Кількість робочих днів - 25
4 Додаткова зарплата	10%	Дані переддипломної практики
5 Відрахування до соціальних фондів	20%	Дані переддипломної практики
6 ПДВ (податок на додану вартість)	46%	Дані переддипломної практики

Стаття 1. Матеріали - не використовуються.

Стаття 2. Комплектуючі вироби.

В таблиці 4.2 наведені комплектуючі вироби необхідні для виконання роботи.

Таблиця 4.2 - Комплектуючі вироби

Найменування виробу	Ціна виробу, грн	Кількість виробів, шт.	Сума,грн
CD компакт-диск	7,00	1	7,00
Разом:			7,00

, (4.1)

де - витрати на комплектуючі вироби, грн.;

- Размещено на http://www.allbest.ru/

ціна за 1 одиницю комплектуючих виробів, грн.;

 - кількість комплектуючих виробів по кожному типорозмірі, шт.

Витрати на матеріали й комплектуючі вироби в планову виробничу собівартість не входять, а оплачуються замовником додатково при заміні окремих комплектуючих виробів.

Стаття 3. Основна заробітна плата:

, (4.2)

де - годинна тарифна ставка оператора, грн.;

- кількість годин у місяці, приймається 200 год. - вихідні дані.

Визначаємо годинну тарифну ставку оператора:

, (4.3)

де - місячна ставка оператора, грн.

Стаття 4. Додаткова заробітна плата:

, (4.4)

де - додаткова заробітна плата, грн.;

- відсоток додаткової заробітної плати, приймається 10% - вихідні дані.

Стаття 5. Відрахування в соціальні фонди:

, (4.5)

де - відрахування в соціальні фонди, грн.;

- відсоток відрахувань у соціальні фонди, приймається 20% - вихідні дані.

Стаття 6. Загальновиробничі витрати:

, (4.6)

де - загальновиробничі витрати, грн.;

- відсоток загальновиробничих витрат, приймається 100% - вихідні дані.

Виробнича собівартість:

, (4.7)

Прибуток підприємства:

, (4.8)

де - прибуток підприємства, грн.;

- відсоток прибутку підприємства, приймається 10% - вихідні дані.



Ціна підприємства:

, (4.9)

де - ціна підприємства, грн.

Податок на додану вартість:

, (4.10)

де - відсоток податку на додану вартість, приймається 46% - діюча ставка на сучасний момент.

Ціна для замовника:

, (4.11)

Таблиця 4.3 - Планова калькуляція виробничої собівартості, ціни підприємства й ціни для замовника на виконання розробки програми

Статті калькуляції	Сума, грн.
Стаття 1 Матеріали	-
Стаття 2 Комплектуючи вироби	7
Стаття 3 Основна заробітна плата	5000
Стаття 4 Додаткова заробітна плата	500
Стаття 5 Відрахування в соціальні фонди	1100
Стаття 6 Загальновиробничі витрати	5000,00
Виробнича собівартість	11600,00
Прибуток підприємства	1160,00
Ціна підприємства	12760,00
Податок на додану вартість	5869,60
Ціна для замовника	18629,6

Висновок: таким чином розрахунок показав, що собівартість програми автоматизації ведення бази даних індивідуальної реабілітації інвалідів IPR складає 11600,00 грн., якщо коледж продаватиме цю програму, то її ціна для споживача складе 18629,60 грн. При цьому з кожного екземпляра проданої програми коледж матиме прибуток 1160,00 грн.

5. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці -- це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про охорону праці", працівник зобов'язаний "знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди".

У даному розділі "Охорона праці" поряд з теоретичними основами, з достатньою повнотою, розглянуті організаційні питання охорони праці, пожежної безпеки, електробезпечності, а також приведені вимоги, методи і засоби, що забезпечують безпеку праці.

5.1 Вимоги під час експлуатації ПК. Вплив електронно-обчислювальних машин на стан здоров'я користувачів

Впровадження ПК у різні галузі виробництва позитивно вплинуло на умови праці, її якість та продуктивність. Разом з тим робота на ПК має низку чинників, які у разі порушення правил експлуатації можуть негативно впливати на стан здоров'я користувачів.

Основними проявами їх впливу с зоровий дискомфорт. Він проявляється як біль в очах, почервоніння повік і очних яблук, відчуття піску в очах, головний біль, подвоєння предметів, швидка втома. Кістково-м'язовий дискомфорт проявляється у вигляді болю різної сили у суглобах та м'язах, скутості, втоми, судоми, оніміння тощо. Частіше кістково-м'язовий дискомфорт проявляється у людей старшої вікової категорії. Також монітор і ПК зумовлюють захворювання шкіри. Вони проявляються у вигляді висипу, лущення, рожевих вугрів, деяких видів дерматитів. Стресові чинники, до яких належать несприятливі умови та режим праці, зміст праці, здібності працівника, його сподівання, звички, умови життя, можуть стати причиною виникнення фізіологічних і психологічних змін, погіршення здоров'я та змін у поведінці людини. Фізіологічні порушення можуть супроводжуватись розладами шлунково-кишкового тракту, змінами функцій серцево-судинної системи тощо. До психологічних та поведінкових розладів належать нервозність, роздратування, тривога, порушення сну, втрата апетиту, швидкий розвиток втоми.

Користувачі повинні знати потенційно шкідливі та небезпечні виробничі чинники під час роботи за ПК та виконувати вимоги НПАОП 0.00-1.28-10 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» і ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ» та інших нормативних документі» щодо виключення або зменшення їх негативного виливу.

5.2 Шкідливі та небезпечні чинники під час експлуатації електронно-обчислювальних машин

Потенційно шкідливими та небезпечними чинниками під час роботи за ПК являються фізичні фактори:

- підвищений рівень «м'якого» рентгенівського випромінювання;

- підвищений рівень електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону;

- підвищений рівень інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання;

- підвищений рівень шуму та вібрації на робочих місцях;

- підвищене значення напруги в електричній мережі, замикання якої може відбутися через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики;

- підвищені або понижені температура, відносна вологість та швидкість руху повітря робочої зони; підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони; підвищений або понижений вміст позитивних і негативних аероіонів у повітрі робочої зони;

- недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; понижена контрастність між об'єктом і фоном; прямий та віддзеркалений відблиск; підвищена пульсація світлового потоку;

Хімічні фактори:

- підвищений вміст у повітрі робочої зони озону й аміаку.

Психофізіологічні фактори:

- надмірні статичні та динамічні навантаження;

- розумове перенавантаження; перенавантаження аналізаторів;

- монотонність праці; надмірні емоційні навантаження;

- нераціональна організація робочого місця;

Біологічні фактори:

- підвищений вміст мікроорганізмів у повітрі робочої зони

Кожний із наведених чинників може зумовити небажані наслідки впливу ПК на здоров'я користувачів, а їх сумісна дія підсилити цей вплив.

5.3 Вимоги до приміщень, розміщення в них моніторів, ПК та організації лінії робочих місць

Об'ємно-планувальні рішення будівель і приміщень для роботи з ПК мають відповідати вимогам чинних нормативних актів, зокрема СНиП 2.09.04-87 «Адміністративні та побутові будівлі», ДСанПіН 3.3.2.007-98, НПАОП 0.00-1.28 10 та іншим і мати ступінь вогнестійкості не нижчу II.

Заборонено розміщувати робочі місця для ПК у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах, поряд з приміщеннями, в яких рівні шуму та вібрації перевищують допустимі значення (поряд з механічними цехами, майстернями тощо), з мокрими виробництвами, з вибухопожежонебезпечними приміщеннями категорій А і Б, а також над такими приміщеннями або під ними.

Площу приміщень визначають із розрахунку, що на одне робоче місце вона має становити не менше ніж 6 м2 а об'єм не менше ніж 20 м2 з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

Приміщення мають бути оснащені природним і штучним освітленням відповідно до ДБН В.2.5-28-2006. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, які орієнтовані переважно на північ чи північний схід і обладнані регулювальними пристроями відкривання та жалюзями, завісками, зовнішніми козирками. Приміщення мають бути обладнані системами водяного опалення, кондиціонування або припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91. Заземлені конструкції приміщення (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі з заземленим відкритим екраном тощо) надійно захищають діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

Приміщення можна обладнувати шафами для зберігання документів і магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо з урахуванням вимог до площі приміщень. У цих приміщеннях має бути аптечка та потрібно проводити щоденне вологе прибирання.

Для всіх споруд і приміщень, у яких експлуатують ПК визначають категорію з вибухопожежної та пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 «Визначення категорії приміщень і будівель з вибухопожежної та пожежної небезпеки » і НАПБ В.01.053-2000/520 «Правила пожежної безпеки в галузі зв'язку» та клас вибухонебезпепечних зон відповідно до НПАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок». Відповідні позначення наносять на вхідні двері приміщення. Крім того, приміщення з моніторами, ПК оснащують системою пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 од. на кожні 20 м2 площі приміщення. Підходи до засобів пожежогасіння мають бути вільними.

Поряд із приміщеннями з моніторами мають бути обладнані побутові приміщення для відпочинку, приймання їжі, психологічного розвантаження та інші приміщення.

За розміщення робочих місць з моніторами і ПК потрібно витримувати такі відстані: від стін зі світловими прорізами не менше 1 м; між бічними поверхнями моніторів не менше 1,2 м; між тильною поверхнею одного монітора та екраном іншого не менше 2,5 м; прохід між рядами робочих місць не менше 1 м.

Робочі місця з моніторами щодо світлових прорізів розміщують так. щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

Екран моніторами і клавіатура мають розміщуватися на оптимальний відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків і символів. Відстань від екрана до ока працівника має бути залежно від діагоналі екрана для 35/38 см (14"/15") -- 600...700 мм.

Розміщення екрана монітора має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30° від лінії зору працівника.

Обладнання й організація робочих місць з монітором і ПК мають забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розміщення ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 78 «ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги», характеру й особливостям діяльності. Конструкція робочого місця має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози й оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) та документів.

5.4 Вимоги до виробничого середовища приміщень з монітором і ПК

Згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, тяжкості та напруженості трудового процесу умови праці користувачів ПК мають відповідати І класу (оптимальним) або II класу (допустимим) умовам праці.

Приміщення з монітором, ПК мають бути забезпечені природним і штучним освітленням. Коефіцієнт природного освітлення (КПО) має бути не нижчим 1,5%. Розраховують площу світлових прорізів, яка забезпечує нормоване значення КПО в робочій зоні користувачів комп'ютерів, відповідно до ДБН В.2.5-28-2006.

Штучне освітлення має бути загальним, робочим і рівномірним. У випадку, коли робота переважно з документами, допускається додатково використовувати місцеве освітлення.

Систему загального освітлення має бути виконано у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розмішують збоку від виробничих місць (переважно зліва), паралельно лінії зору працівників. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу: світильники прямого світла -- П; переважно прямого світла -- Н; переважно відбитого світла -- В.

Для забезпечення нормованих значень освітлення в приміщеннях з моніторами і ПК потрібно очищати скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік і своєчасно проводити заміну перегорілих ламп.

Уміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не має перевищувати ГДК Відповідно до ГОСТ 12.1.005 -- 88 уміст озону не більше 0,1 мг/м3, вміст оксидів азоту -- не більше 5 мг/м3. уміст пилу -- не більше 4 мг/м3.

Параметри мікроклімату мають відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042, а іонний склад повітря -- вимогам СН 2152 - 80. Оптимальні вимоги для приміщень з моніторами і ПК приведені в таблицях 5.1, 5.2 та 5.3.

Таблиця 5.1 - Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря для приміщень з моніторами і ПК

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, °С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
холодний	легка - 1 а	22 - 24	40-60	0,1
	легка - 16	21 - 23	40 60	0,1
теплий	легка - 1а	23 - 25	40 60	0,1
	легка - 16	22 - 24	40-60	0,2

Таблиця 5.2 - Рівні іонізації повітря приміщень під час роботи з монітором і ПК

Рівні	Кількість іонів у 1 см3 повітря
	n+	n-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально допустимі	50000	50000

Таблиця 5.3 - Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, рівні звукового тиску в октавних смугах частот

Види трудової діяльності	Рівні звукового тиску, дБ, в октавних смугах із середньо геометричними частотами, Гц	Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, дБА/дБАекв
	31.5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Програмісти ПК	86	71	61	54	49	45	42	40	38	50
Оператори в залах оброблення інформації на ПК та оператори комп'ютерного набору	96	83	74	68	63	60	57	55	54	65

Для підтримання оптимальних значень параметрів повітря робочої зони потрібно застосовувати вентиляцію приміщень, кондиціонування повітря, використовувати установки або прилади зволожування та штучної іонізації. У приміщеннях з ПК рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку мають відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99 та ДСанПіН 3.3.2.007 98. Устаткування, яке є джерелом шуму (АЦП, принтери тощо), слід розташовувати поза приміщеннями з ПК.

Для забезпечення допустимих рівнів шуму на робочих місцях потрібно застосовувати засоби звукопоглинання, вибір яких обґрунтовано спеціальними інженерно-акустичними розрахунками. Як засоби шумопоглинання застосовують негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральну вату з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в границях частот 31,5...8000 Гц або інші матеріали аналогічного призначення, які дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, приміщення потрібно обладнувати підвісними стелями із матеріалів, які мають аналогічні властивості.

Рівні вібрації під час виконання робіт на ПК у виробничих приміщеннях не мають перевищувати допустимих значень, які визначені ДСанПіН 3.3.2.007-98.

Рівень інфрачервоного випромінювання має відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 і не перевищувати 35-100 Вт/м2 залежно від опромінюваної площі тіла.

Допустима інтенсивність ультрафіолетового випромінювання не має перевищувати величини, які визначені СН 4557-88 та ДСанПіН 3.3.2.007-98:

- випромінювання в області С (220...280 нм) -- 0.001 Вт/м2;

- в області В (280...320 нм) -- не перевищувати 0,01 Вт/ м2;

- в області А (320...400 нм) -- 10,0 Вт/м2.

Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях із монітором мають відповідати нормативним значенням ГОСТ 12.1.006-84 і ДСанПіН 3.3.2.007-98. Допустимі рівні електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону відображені в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 - Допустимі рівні електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону

Діапазон частот, МГц	Допустимі рівні ЕМП
	Електрична складова Е, В/м	Магнітна складова Н, А/м
0.06...3,0	50	5
3.0...30,0	20	-
30.0...50.0	10	0.3
50,0...300,0	5	-

Захист від дії електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону наведений в попередніх розділах підручника.

Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не має перевищувати 20 кВ/м (ГОСТ 12.1.045 84, ДСанПіН 3.3.2.007-98). Поверхневий електростатичний потенціал ВДТ не має перевищувати 500 В.

Потужність експозиційної дози рентгенівською випромінювання на відстані 0,05м від екрана та корпуса монітора за будь-яких положень регульованих пристроїв не має перевищувати 7.74·10-12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/гол) (НПАОГІ 0.00-1.28-10).

5.4.1 Забезпечення електробезпеки під час експлуатації електронно-обчислювальних машин

За способом захисту людини від ураження електричним струмом монітора і ПК периферійні пристрої ПК і устаткування для обслуговування, ремонту і налагодженню ПК мають відповідати 1 класу захисту або бути заземленими відповідно до НПАОП 0.00-1.28-10.

Електромережа живлення має бути трипровідною з фазовим, нульовим робочим і нульовим захисним провідниками, площа перерізу яких має бути не меншою площі перерізу фазового провідника. Нульовий захисний провідник використовують для заземлення електрообладнання, але використовувати, як нульовий робочий його не можна. Підключення нульового робочого і нульового захисного провідників до одного контактного затискача щита живлення заборонено. Усі провідники мають відповідати номінальним параметрам мережі, її навантаженню, умовам навколишнього середовища,температурному режиму, типам апаратури та вимогам ПУЕ.

У приміщенні, де одночасно експлуатують або обслуговують більше п'яти ПК, встановлюють аварійний вимикач, який може вимкнути електроживлення всього приміщення за винятком освітлення. Штепсельні з'єднання й електророзетки мають бути зі спеціальними контактами для підключення нульового захисного провідника. їх конструкція має забезпечити приєднання нульового захисного провідника раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого. Порядок їх роз'єднання у разі відключення має бути зворотним. Слід унеможливити з'єднання контактів фазового та нульового захисного провідників. Недопустимим є підключення ПК, периферійних пристроїв ПК і устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ПК до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі й з використанням перехідних пристроїв.

Якщо ПК, периферійні пристрої та устаткування розташовують уздовж стін приміщення, то електромережу для їх живлення прокладають підлогою поряд із стінами у металевих трубах і гнучких рукавах відповідно до затвердженого плану. У разі розташування ПК у центрі приміщення електромережу живлення прокладають під знімною підлогою в металевих трубах і гнучких металевих рукавах, які заземлюють. Заборонено відкрите прокладання кабелів, застосування проводів і кабелів в ізоляції з вулканізованої гуми та інших матеріалів, які містять сірку. Отвори в плитах для прокладання кабелів електроживлення виконують безпосередньо в місцях встановлення устаткування.

5.5 Режим праці та відпочинку користувачів ПК

Для збереження здоров'я користувачів моніторів і ПК, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності впродовж робочої зміни передбачають:

- перерви для відпочинку та вживання їжі (обідні перерви), які визначені чинним законодавством про працю і «Правилами внутрішнього трудового розпорядку» підприємства, організації, установи;

- перерви для відпочинку та особистих потреб (згідно з трудовими нормами);

- додаткові перерви, що вводять для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.

Згідно з діючим класифікатором професій для розробників програм (інженерів-програмістів) за 8-годиннної денної робочої зміни призначають регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хв через кожну годину роботи за монітором;

У всіх випадках, коли виробничі обставини не дають змоги застосовувані регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з монітором не має перевищувати 4 годин.

За 12-годинну робочу зміну регламентовані перерви встановлюють в перші 8 годин роботи аналогічно перервам за 8-годинну робочу зміну, а протягом останніх 4-х годин роботи незалежно від характеру трудової діяльності через кожну годину тривалістю 15 хв.

5.6 Вимоги до обладнання

Монітори, спеціальні периферійні пристрої ПК і устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ПК мають відповідати вимогам чинних в Україні стандартів та нормативних актів з охорони праці. Аналогічне обладнання закордонного виробництва додатково має відповідати вимогам стандартів держав-виробників і мати про це відповідну позначку на корпусі, у паспорті або іншій експлуатаційній документації та сертифікат України, що засвідчує його відповідність вимогам щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людини. Без наявності сертифіката, інструкції, іншої експлуатаційної документації заборонено використовувати для виробничих потреб нове обладнання закордонного виробництва.

Вимоги щодо неонізуючого електромагнітного випромінювання:

- напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навкруги монітор за електричною складовою не має перевищувати у діапазоні частот 2...5 кГц - 25 В/м, а у діапазоні частот 2...400 кГц - 2.5 В/м;

- щільність магнітного потоку не має перевищувати: у діапазоні частоті 2...5 кГн - 250 нТл; а у діапазоні частот 2...400 кГн - 25 нТл;

- поверхневий електростатичний потенціал не має перевищувати 500 В;

- потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана та інших поверхонь моніторів не мас перевищувати 100 мкР/год.

5.7 Безпека під час експлуатації портативних комп'ютерів

В умовах виробництва, в побуті, в навчальному процесі та інших випадках, крім стаціонарних, широко використовують і портативні комп'ютери. Зручність полягає в тому, що їх можна взяти з собою. Це дає змогу оперативно накопичувати, зберігати опрацьовувати, транспортувати та видавати інформацію безпосередньо на непостійних робочих місцях.

Портативні комп'ютери мають свої специфічні конструктивні особливості та умови застосування. Основними із них є брак електронно-променевої трубки; наявність плоского екрана на основі рідких кристалів, що не генерують деякі шкідливі випромінювання; можливість живлення від двох незалежних джерел від електричної мережі та від акумуляторної батареї; можливість використання в приміщеннях та поза їх межами; компактність, транспортабельність невеликі вага та габарити тощо.

Їх можна експлуатувати в діапазоні змін температур від 0 до 35 °С, як і стаціонарні ПК.

Слід зазначити, що параметри електромагнітних випромінювань портативних комп'ютерів можуть перевищувати відповідні параметри комп'ютерів з електронно-променевою трубкою, а тому за рівнем негативного впливу на користувача вони нічим не відрізняються. Твердження про безпеку портативних комп'ютерів за показниками цих випромінювань передчасні.

Внутрішні та зовнішні оптичні накопичувачі портативних комп'ютерів мають лазерні пристрої першого класу небезпеки. У процесі установлення, регулювання, настроювання та відкриття може з'явитись невидиме лазерне випромінювання, яке може спричинити вилив лазерної радіації. Заборонено придивлятися до лазерного променя та дивитись на джерело випромінювання за допомогою оптичних пристроїв.

Живлення комп'ютерів здійснюється від мережі змінного струму напругою 220 В частотою 50 Гц або від акумуляторної батареї, розмішеної в корпусі.

Підключають їх до електричної мережі через універсальний адаптер мережі без застосування додаткових трансформаторів або перемикачів па допомогою екранного провідника, який входить до складу комплекту поставки. Вилка провідника може мати 2 або 3 штирі. За допомогою третього штиря підключають додатковий заземлюваний провідник для заземлення комп'ютера. Для зменшення ризику ураження електричним струмом заборонено користуватись портативним комп'ютером біля води, у вологому приміщенні (наприклад, підвалі) та під час грози (є ризик ураження блискавкою). Інші заходи електробезпеки такі ж, як під час експлуатації стаціонарних комп'ютерів.

Заборонено використовувати акумулятори від іншого обладнання. У разі неправильної заміни можливі небажані наслідки (вибух).

Ідеальною температурою для роботи акумулятора є 10...29 °С. Інша температура зменшує термін його експлуатації. Акумулятор починає заряджатися, як тільки комп'ютер підключають до зовнішнього джерела живлення. Використані акумулятори слід утилізувати відповідно до вимог виробника Заборонено кидати їх у полум'я, щоб уникнути можливого вибуху.

У портативних комп'ютерах, як і у стаціонарних, використовують світлову сигналізацію. Під час роботи комп'ютера світиться індикатор живлення. Коли комп'ютер перебуває в режимі енергозбереження, він блимає. Індикатор «не світиться, коли комп'ютер вимкнений або перебуває у «режимі сну». Світлову сигналізацію використовують і за інших режимів роботи. Вимкнений щойно комп'ютер можна вмикати не раніше ніж через 5с, щоб уникнути ушкодження жорсткою диску. Перед тим, як чистити комп'ютер, слід застосувати додаткові запобіжні заходи: вимкнути його з мережі та вийняти акумулятор.

Портативні комп'ютери потрібно оберігати від впливу статичної електрики, магнітних полів, сонячних променів, сильних вібрацій та інших впливів.

Під час експлуатації заборонено: встановлювати комп'ютер на нерівну та нестійку поверхню; тиснути на поверхню екрана та торкатися до нього, залишати увімкнений комп'ютер на колінах та інших частинах тіла, щоб запобігти неприємним відчуттям та опікам від тепла, що виділяється; затуляти канали вентиляції, щоб не зумовити перегрівання; піддавати впливу високих (понад 50 °С) та низьких (нижче 0 °С) температур, щоб уникнути можливого: незавантаження; транспортувати із увімкненим живленням; виймати акумулятор за увімкненого живлення, що може спричинити втрату даних; користуватись безпосередньо біля місць витоку газу.

Комп'ютер, коли за ним не працюють, зберігають закритим, транспортую його тільки із щільно закритою кришкою.

Таким чином, під час експлуатації портативних комп'ютерів потрібно виконувати вимоги безпеки, які застосовують під час роботи зі стаціонарними комп'ютерами та додаткові, що враховують особливості їх конструкції та умови використання.

5.8 Розрахунок захисту від шкідливого виробничого фактору

Проведемо розрахунок освітлення для кімнати площею 36 м2, ширина якої 4.9 м, а висота 4.2 м. Скористаємося методом світлового потоку.

Для визначення кількості світильників визначимо світловий потік,що падає на поверхню. Роботу програміста, згідно з таблицею, можна віднести до розряду точних робіт, отже, мінімальна освітленість буде Е = 300 Лк при газорозрядних лампах;

S - площа освітлюємого приміщення = 36 м2);

Z -- відношення середньої освітленості до мінімальної (звичайно приймається рівним 1.1-1.2, нехай Z = 1.1);

К -- коефіцієнт запасу, що враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників у процесі експлуатації (його значення визначається по таблиці коефіцієнтів запасу для різних приміщень, в нашому випадку К = 1.5);

n -- коефіцієнт використання, (виражається відношенням світлового потоку,що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп і обчислюється в частках одиниці, залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, фарбування стін і стелі, якi характеризуються коефіцієнтами відображеннявід стін (Рс) і стелі (Рп)), значення коефіцієнтів Рс і Рп визначимо по таблиці залежностей коефіцієнтів відображення від характеру поверхні Рс = 30%, Рп = 50%. Значення n визначимо по таблиці коефіцієнтів використання різних світильників. Для цього обчислимо індекс приміщення за формулою:

Де F розраховується світловий потік, Лм;

Е нормована мінімальна освітленість, Лк (визначається за таблицею).

Рс = 30%, Рп = 50%. Значення n визначимо по таблиці коефіцієнтів використання різних світильників. Для цього обчислимо індекс приміщення за формулою:

де S площа приміщення, S = 36 м2;

h розрахункова висота підвісу, h = 3.39 м;

A ширина приміщення, А = 4.9 м;

В довжина приміщення, В = 7.35 м.

Підставивши значення отримаємо:

Знаючи індекс приміщення I, Рс і Рп, за таблицею знаходимо n = 0.28.

Для освітлення вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛБ40-1, світловий потік яких F = 4320 Лк.

Розрахуємо необхідну кількість ламп за формулою:

Знаючи індекс приміщення I, Рс і Рп, по таблиці знаходимо n = 0.28.

Підставами всі значення у формулу для визначення світлового потоку F:

Лм

Для освітлення вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛБ40-1, світловий потік яких F = 4320 Лк.

Розрахуємо необхідну кількість ламп за формулою:

Де N - обумовлене число ламп;

F - світловий потік, F = 63642,857 Лм;

Fл- світловий потік лампи, Fл = 4320 Лм.

При виборі освітлювальних приладів використовуємо світильники типу ОД. Кожен світильник комплектується двома лампами. Розміщуються світильники двома рядами, по чотири в кожному ряду.

5.9 Охорона навколишнього середовища

Сучасний вплив людини на природні екосистеми незрівнянно більший, ніж раніше. Сумарна потужність антропогенних викидів і скидів в багатьох випадках є близькою, а часто і більшою ніж потужність природних джерел. Наприклад, антропогенні джерела викидають свинцю в десять разів більше ніж природні, оксидів азоту приблизно однакову кількість, а сірчастих газів промисловість викидає 30 млн. тон проти 150 млн. т природних викидів [13]. Гірничовидобувне виробництво вилучає за рік із земних надр близько 10 млрд. т корисних копалин і 100 млрд. т супутньої породи, а вулкани за той же час викидають на поверхню лише 3 млрд. т речовини. За даними К.М.Ситника нині майже 30 % суходолу планети перетворено на пустелі і напівпустелі, 2 млрд. га ораних земель через нераціональну діяльність людей втратили родючість, щороку із використання вилучається 200-300 тис. га зрошувальних земель внаслідок підтоплення, засолення, виснаження та спустошення.

Джерела антропогенного впливу розташовані локально і їх вплив деформує, перш за все, локальні природні екосистеми. Завдяки природним колообіговим процесам ця деформація поступово охоплює екосистеми вищого рівня до біосфери включно.

Антропогенний вплив має різноманітний характер і, як правило, є наслідком споживацького відношення людей до природи. Відповідь у вигляді бумерангової реакції стає все відчутнішою -- по-перше, якість середовища існування людини погіршується. По-друге, повернення раніше переможених хвороб та поява нових слід вважати захисною реакцією біосфери на агресивну поведінку одного з біологічних видів.

В останні роки все більше поширюється природозахисний напрямок людської діяльності шляхом створення заповідних територій і акваторій. У зв'язку з тим що агроценози утворені невеликим числом видів, саморегуляція в них здійснюється слабко. Це потребує активної турботи про них з боку людини. Для боротьби з бур'янами і шкідниками використовують хімічні засоби захисту (гербіциди, інсектициди). Проте хімікати впливають не лише на бур'яни і шкідників, а й на інші, корисні рослини і тварин. Не байдужі вони і для здоров'я людини. Інтенсивний обробіток ґрунту спричинює руйнування його структури. Природні антропогенно-змінені екологічні системи по потужності деформації первинної природної системи ділять на три категорії: мало змінені, змінені та порушені.

До мало змінених природних екосистем відносяться такі, в складі яких немає постійної компоненти антропогенного походження, але людський вплив відбувається постійно. Це ліс, в якому регулярно ведуться роботи по розчистці, пасовища худоби тощо. Антропогенний вплив в таких системах враховується у вигляді зовнішньої постійної дії. Різниця між такими системами полягає в спроможності повернення до первинного природного стану -- змінені екосистеми не втратили такої можливості, а порушені -- втратили.

До змінених систем відносяться цілинні розорені землі, перевипасені пасовища тощо. У випадку вилучення із системи антропогенного фактору вона здатна через деякий час повернутися до первинного стану. До порушених екосистем належать висушене болото, розорений схил балки тощо.

Антропогенні екологічні системи -- це нові штучно створені чи постійно використані порушені в минулому природні системи. Неприродні штучні складові в них превалюють над природними. Це -- людські поселення різного типу, сільськогосподарські угіддя, майданчики промислових підприємств, транспортні шляхи, штучні лісонасадження, об'єкти риборозведення тощо.

Деформація природного середовища в межах локальних екосистем не обмежується розглянутим антропогенним впливом. Будь-яка екосистема відчуває через зовнішні зв'язки дію глобального антропогенного впливу, тобто інтегрованої (в масштабах планети) людської дії. Нині, коли на всій планеті під впливом людини відбулися помітні зміни як живої, так і неживої природи, дедалі більшого значення набуває гармонійна взаємодія суспільства і природного довкілля, оскільки людина отримує від природи все необхідне для життя: енергію, продукти харчування, матеріали, черпає в ній емоційну й естетичну наснагу.

Тому вкрай необхідна не лише чітка стратегія охорони природного середовища та посиленого контролю за природокористуванням, але й добре продумана система екологічної освіти й виховання населення. Бездумне ставлення до природи і виконання гасла на зразок "Не треба чекати милості від природи - треба брати їх самим" вже нанесли непоправної шкоди, виховали цілі покоління утриманців, які не вважають себе зобов'язаними перед природою, завдяки якій існують.

Це і є одним із найважливіших серед чинників, що спричинили і продовжують спричиняти погіршення стану природних екосистем внаслідок посиленого антропогенного впливу.

Сюди слід віднести і надмірне використання ксенобіотиків, і зростаюче хімічне забруднення, і неконтрольоване застосування пестицидів та зростаюче засмічення атмосфери викидами транспортних засобів тощо. Наша планета вже не витримує екологічних потрясінь, про що красномовно свідчать засухи, повені, глобальне потепління, поява і ріст озонових дір, кислотні дощі, міління озер, річок, тощо.

ВИСНОВКИ

Під час роботи над дипломним проектом «Автоматизація ведення бази даних індивідуальних програм реабілітації інвалідів» засобами середовища Delphi 7 та СУБД Firebird 2.5 було створено програмний продукт, який надає можливість формування автоматизованого заповнення документу.

Програмна система забезпечує роботу з таблицями «Особиста картка пацієнта», «Обмеження», «ІПР» та «Реабілітація». Розроблена база даних не містить надлишкової інформації та відповідає вимогам нормалізації. Програма може працювати з клієнт-серверним з'єднанням до бази даних, з багатьма користувачами, чи локально тільки на комп'ютері користувача. Реалізована автоматизація ведення даних з можливістю додавання, редагування, видалення даних. Під час роботи з таблицею інформації про пацієнтів є можливість відсортувати її, відфільтрувати або зробити пошук за ім'ям, а також сформувати на при необхідності роздрукувати документ стандартними засобами друку. Програма дозволяє пришвидшити оформлення документів та мінімізувати кількість помилок при цьому.

Таким чином для користувача реалізовані такі основні функції:

- запобігання несанкціонованого доступу до даних;

- введення даних у таблиці для складання документу;

- поповнення довідників;

- контроль за ІПР, які можуть зберігатися у файлі Excel на диску;

Програма не вимагає спеціальних знань від користувача та розрахована на користувачів з мінімальними навичками володіння Windows, має інтуїтивно-зрозумілий програмний інтерфейс та підказки, тому може використовуватися у МСЕК для ведення бази даних індивідуальних програм реабілітації інвалідів.

Розроблена пояснювальна записка акцентує увагу та інтерфейсі програми та інструкції користувача, що спрощує її використання.

Проведений економічний розрахунок показав, що собівартість програми автоматизації ведення бази даних індивідуальної реабілітації інвалідів IPR складає 11600,00 грн., якщо коледж продаватиме цю програму, то її ціна для споживача складе 18629,60 грн. При цьому з кожного екземпляра проданої програми коледж матиме прибуток 1160,00 грн.

Програмний продукт може бути корисним та актуальним для автоматизації роботи МСЕК, адже дозволяє спростити та пришвидшити роботи персоналу, надає точні дані у документі та дозволяє контролювати ІПР різних пацієнтів.

У подальшому програмна система може бути розширена за рахунок реалізації обміну даними між різними МСЕК, додавання можливостей для більш широкої систематизації даних та ведення статистики за різними показниками, формування більш широкого кола документів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Borland Delphi 6. Руководство разработчика.: [Пер. с англ.] - М.: Вильямс, 2002. - 1120 с.

2 Баас Р., Фервай М., Гюнтер Х. Delphi 5: для пользователя. Пер. с нем. - К.: BHVб, 2000 - 496 с.

3 Бобровский С. Delphi 6 и Kylix: Библиотека программиста. - СПб.: Питер, 2002. - 560 с.

4 Основные возможности СУБД [Электронный ресурс]: / Режим доступу: http://www.bourabai.kz/dbt/servers/firebird.htm

5 Руководство по языку SQL СУБД Firebird [Электронный ресурс]: / Режим доступу: http://www.firebirdsql.org/file/documentation/reference_manuals/Firebird-Language-Reference-Russian.pdf

6 Простые sql запросы [Электронный ресурс]: / Режим доступу: http://sd-company.su/article/basic_programming/sql_query

7 Опис компонентів [Электронный ресурс]: / Режим доступу: http://www.delphi-manual.ru/combobox.php?com=yes

8 Работа с компонентами IBX или использование InterBase eXpress в риложениях на Delphi и C++Builder, с СУБД Firebird и InterBase [Электронный ресурс]: / Режим доступу: http://www.ibase.ru

9 Флёнов М.Е. - Библия Delphi (3-е издание) - 2011. - 674 с.

10 Часто задаваемые вопросы по базам данных [Электронный ресурс]: / Режим доступу: http://www.delphisources.ru/pages/faq/base/db_faq.html#R-SQL-Q8

11 Сухарев С.М., Основи екології та охорони довкілля: Навчальний посібник/ Мін-во освіти і науки України, Ужгородський нац. ун-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 391 с.

Додаток А

Вхідні дані

Програма поставляється з шаблоном бази даних, який містить заповнені довідники, які описані в розділі 3.2. Приклад цих довідників зображено на рисунках А.1 - А.9.

Рисунок А.1 - Довідник статі

Рисунок А.2 - Довідник освіти

Рисунок А.3 - Довідник груп інвалідності

Рисунок А.4 - Довідник типу програми реабілітації



Рисунок А.5 - Довідник видів обмежень