Створення моделі системи підтримки прийняття рішень з оцінки живучості апаратури під впливом електромагнітних дій, що перевищують допустимі норми
Живучість в комплексі властивостей складних систем. Моделі для аналізу живучості. Аналіз електромагнітної сумісності. Характер пошкоджень елементної бази інформаційно-обчислювальних систем. Розробка алгоритму, баз даних та модулів програми, її тестування.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.03.2012 |
| Размер файла | 151,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Після правильного введення паролю відкривається вікно просмотра/зміни баз даних. На малюнках 3.11 і 3.12 представлені зображення вікон просмотра/редагування баз даних.
Висновки до розділу 3
Була побудована програма оцінки живучості інформаційної системи. Створена концептуальна й фізична схеми баз даних. В них поміщено інформацію, на основі якої проводяться розрахунки. Створена схема роботи модулів програми і побудований алгоритм програми в цілому і її окремих модулів.
Після програмної розробки було проведено тестування програми.
4. Економічна частина
4.1 Резюме
Розроблений програмний продукт є частиною програм, забезпечуючи живучість апаратної частини автоматизованої системи.
Програмний продукт призначена для застосування під час розробки та модернізації сучасних технічних систем.
4.2 Опис програмного продукту
Повне найменування продукту: «Розробка моделі системи підтримки прийняття рішень з оцінки живучості апаратури».
Програмний продукт призначен для підвищення живучості повністю автоматизованої системи управління.
Даний програмний продукт є інтелектуальною системою. У ході роботи визначає, чи буде елемент продовжувати виконувати свої функції і на далі чи не витримає впливу поточного електромагнітного імпульсу та вийде з ладу. Програма надає оцінку живучості елементу, враховуючи зони захисту елементів в системі та надає рекомендацію до перенесення елементу до іншої зони. У роботі використовуються бази даних, де зберігається інформація про стан елементів и характеристики найбільш поширених електромагнітних імпульсів.
Після проведення пошуку аналогів розробленого мною програмного продукту, було виявлено, що програм, що забезпечують живучість системи не існує. Є програмні продукти, що в певній мірі забезпечують надійність системи. Але ці поняття є зовсім різними хоча і використовуються з однією метою.
Основні параметри аналізованого продукту наведено в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 - основні параметри програмного продукту.
|
Найменування |
Значення |
|
|
Операційна система |
Windows 98 мінімум |
|
|
Оперативна пам`ять |
128 Мбайт мінімум |
|
|
Процесор/Архітектура |
Pentium або могутніший |
4.3 Оцінка ринку збуту
Основним регіоном продажів розробленого програмного продукту є м.Харків і Харківська область, але не виключений продаж цього продукту й за їхніми межами.
У таблиці 4.2 наведена сегментація ринку збуту по споживачах, де використовуються наступні позначення:
Таблиця 4.2 - Сегментація ринку по споживачах
|
Області використання (сегменти) |
Код сегменту |
Споживачі |
||
|
I |
II |
|||
|
Розроблювачі великих систем автоматизованого керування |
А |
* |
||
|
Розроблювачі дрібних систем автоматизованого керування |
Б |
* |
||
|
Споживачі систем автоматизованого керування |
В |
* |
I - Розроблювачі систем автоматизованого керування
II - Керуючі систем автоматизованого керування
У таблиці 4.3 наведені результати аналізу ємності сегментів ринку збуту.
Таблиця 4.3 - Аналіз ємності сегментів ринку
|
Область використання (сегменти) |
Кількість об'єктів, що використовують виріб |
Передбачуване число продажів одному об'єкту (шт.) |
Передбачувана ємність сегмента (шт.) |
|
|
Розроблювачі великих систем автоматизованого керування |
10 |
1 |
10 |
|
|
Розроблювачі дрібних систем автоматизованого керування |
20 |
1 |
20 |
|
|
Споживачі систем автоматизованого керування |
20 |
1 |
20 |
|
|
РАЗОМ |
50 |
Таблиця 4.4 - Параметрична сегментація ринку.
|
Параметри продукту |
Оцінка параметра по сегментах |
Підсумкова оцінка параметра |
Питома вага, % |
|||
|
А |
Б |
В |
||||
|
Ціна |
5 |
5 |
4 |
14 |
24,6 |
|
|
Простота використання |
5 |
5 |
5 |
15 |
26,3 |
|
|
Швидкість роботи |
5 |
5 |
5 |
15 |
26,3 |
|
|
Надійність |
4 |
4 |
5 |
13 |
22,8 |
|
|
Сума оцінок |
57 |
100 |
4.4 Розрахунок витрат на розробку програмного продукту
Собівартість являє собою виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства, науково-технічних інститутів на виробництво й реалізацію продукції. У ході виробничо-господарської діяльності ці витрати повинні відшкодовуватися за рахунок виторгу від продажу.
Використання показників собівартості в практиці, у всіх випадках вимагає забезпечення однаковості витрат, які враховуються в її складі. Для забезпечення такої однаковості конкретний склад витрат, що ставляться до собівартості, регламентується типовим положенням по плануванню, обліку й калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості (постанова КМ від 26.07.2002г. №473).
Метою обліку собівартості продукції є повне й достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з розробкою, виробництвом і збутом продукції.
Витрати, які включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) групуються по таких елементах:
- матеріальні витрати;
- витрати на оплату праці;
- відрахування на соціальні заходи;
- інші витрати.
4.4.1 Визначення потреби в матеріальних ресурсах
Оцінюється обсяг матеріальних ресурсів для виробництва програмного продукту.
У наступній таблиці наведені витрати на матеріальні ресурси (таблиця 4.5).
Таблиця 4.5 - Покупні матеріали при розробці даного продукту (вартість дана в гривнях)
|
Матеріали |
Кількість |
Вартість |
Загальна вартість |
Призначення |
|
|
Флеш-Пам'ять (512мб) |
1 |
40 |
40 |
Збереження електронного виду продукту |
|
|
Тонер для лазерного принтера |
1 |
15.0 |
15.0 |
Печатка документа |
|
|
Папір |
100 |
0.05 |
5.0 |
Розробка алгоритму, печатка отриманих даних |
|
|
Підсумкова вартість, грн. |
60 |
Збереження електронного виду продукту |
4.4.2 Витрати на оплату праці
До них ставляться основна й додаткова заробітні плати персоналу, зайнятого безпосередньо на виконанні конкретної теми: керівник і програмісти.
Розрахунок витрат на основну заробітну плату розташований у таб.6.
Таблиця 4.6 - розрахунок заробітної плати.
|
Посада |
Посада Оклад, грн. |
Кількість, людина |
Час зайнятості, місяців |
Основна заробітна плата, грн |
|
|
Керівник проекту |
1200 |
1 |
5 |
1200 |
|
|
Програміст |
900 |
1 |
5 |
3600 |
|
|
Разом |
4800 |
Участі на паях керівника проекту ухвалюємо 20% від посадового окладу.
Участі на паях програміста ухвалюємо 80% від посадового окладу.
4.4.3 Розрахунок додаткової заробітної плати
Додаткова заробітна плата (Здоп) включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені законодавством.
Додаткову заробітну плату ухвалюємо 10% від Зосн:
; (4.1)
Здоп=4800*0,1=480 грн. (4.2)
4.4.4 Накладні витрати
ДО накладних витрат ставляться витрати на повне відновлення й капітальний ремонт Основного фонду (амортизаційні відрахування), орендна плата, вартість машинного часу, витрати на енергію і т.д.
У дипломній роботі накладні витрати ухвалюємо в розмірі 70% від Зосн.
(4.3)
Доп.зат.=4800*0,7=3360 грн. (4.4)
4.4.5 Відрахування на соціальні заходи
Відрахування становлять:
А - відрахування на пенсійне страхування (32%);
(4.5)
Отч.=4800*0,32=1536 грн. (4.6)
Б - соціальне страхування (4%);
(4.7)
Отч.=4800*0,04=192 грн. (4.8)
В - до фонду зайнятості (1,5%);
(4.9)
Отч.=4800*0,015=72 грн. (4.10)
Г - страхування від травматизму (0,84%)
(4.11)
Отч.=4800*0,0084=40,32 грн . (4.12)
Разом 39% :
(4.13)
Отч.=4800*0,39=1872 грн. (4.14)
4.4.6 Розрахунок вартості машинного часу
Вартість машинного часу визначається з розрахунку - 1 грн. за 1 одиницю часу.
Час за написанням програми на комп'ютері склало 80 г.
См=80*1=80 грн. (4.15)
4.4.7 Калькуляція собівартості
На підставі проведених розрахунків становимо калькуляцію собівартості на програмний продукт, яка наведена нижче.
Таблиця 4.7 - калькуляція собівартості програмного продукту "Модель системи підтримки прийняття рішень по оцінці живучості апаратури".
|
Найменування статті витрат |
Сума, грн. |
|
|
1. Вартість матеріалів і покупних виробів |
60 |
|
|
2. Основна заробітна плата |
4800 |
|
|
3. Додаткова заробітна плата |
480 |
|
|
4. Відрахування на соціальні заходи: А - відрахування на пенсійне страхування (32%); Б - соціальне страхування (4%); В - до фонду зайнятості (1,5%); Г - страхування від травматизму (0,84%) Разом - 39% |
1536 192 72 40,32 1872 |
|
|
5. Накладні витрати |
3360 |
|
|
6. Вартість машинного часу |
80 |
|
|
7. Собівартість |
10652 |
|
|
8. Прибуток (25%) |
2663 |
|
|
9. Ціна розроблювача |
13315 |
|
|
10. ПДВ (20%) |
2663 |
|
|
11. Ціна з ПДВ |
15978 |
Висновки до економічної частини
Проведені розрахунки дозволяють зробити висновок по розробленому програмному продукту “Розробка моделі системи підтримки прийняття рішень по оцінці живучості апаратури”. Очікуваний прибуток складає 2663 грн. Були враховані витрати на розробку продукту (включаючи вартіссть матеріалу та трудові ресурси), також витрати на соцівльні заходи. Розрахований загальний передбачуваний об'ъем продажів має умовний характер, але його можна збільшити, якщо почати просування даного програмного продукту на справжній.
5. Охорона праці та навколишнього середовища
5.1 Характеристика виробничого середовища в приміщенні
Метою розробки бакалаврської роботи є розробка програмного продукту для інформаційного забезпечення самостійної роботи студентів.
Розміри приміщення згідно з санітарними нормами визначаються у розрахунку на одне робоче місце, яке забезпечене відеотерміналом: площа не менше 6,0 м2, об'єм не менший 20м3. Площа кімнати складає 14 м2 та об`ємом, що відповідає санітарним нормам.
Кімната розташована на п`ятому поверсі дев`ятиповерхового будинку.
Категорія будинку по пожежонебезпеці - В, так як у ньому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали, тобто матеріали, які під впливом вогню займаються і продовжують після усунення джерела запалення[17].
Клас приміщення по пожежонебезпеці - П-IIа, так як у ньому знаходяься тверді горючі речовини[18].
Ступінь вогнестійкості трьохповерхового будинку з категорією пожежонебезпечності В - третя (III)[19].
Клас приміщення по ступеню небезпеки враження електричним током - 1 з підвищеною небезпекою (є можливість одночасного дотику людини до металевих конструкцій будівлі, які мають зв'язок із землею з однієї сторони і металевими елементами електричних приладів з другої сторони) згідно [20].
Живлення здійснюється змінним струмом від мережі з частотою 50 Гц з напругою 220 В. Режим нейтралі - глухо заземлена нейтраль. Комп'ютер споживає потужність 300 Вт.
При виконанні даної бакалаврської роботи використовувалось наступне обладнання:
- ПЕОМ;
- принтер.
5.2 Потенційні небезпечні і шкідливі фактори
При розробці бакалаврської роботи мають місце потенціально небезпечні шкідливі фактори, перераховані в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 - Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
|
Найменування фактору |
Джерело виникнення фактору |
Нормований параметр і нормоване значення |
Нормативні документи, що регламентують допустимі значення фактора |
|
|
Підвищений рівень шуму |
Кулер |
L = 50 дБА |
ГОСТ 12.1.003-83* “ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.” ГОСТ 12.1.029-80 “ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация” |
|
|
Підвищена іонізація повітря |
Монітор |
n+=1500-3000 n--=3000-5000 |
ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” СН 2152-80 “Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных помещений” |
|
|
Рівень електромагнітних випромінювань |
Монітор |
Відст. - 50см кругом ПК 5кГц - 2кГц - 25В/м |
НПАОП 0.00-1.31-99 “Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин” |
|
|
Підевищення значення напруги в електричній мережі |
Живлюча мережа |
I = 0.6 мA U = 220B |
ГОСТ 12.1.038-82 “ССБТ. Электробезопасность. Допустимые значения напряжения прикосновения и тока” ГОСТ 12.1.019-79 “ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты” |
|
|
Підвищений рівень статичної електрики |
Монітор |
Е = 20 кВ/м |
ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ” ГОСТ 12.1.045-84 “ССБТ. Електростатичні поля. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю” |
|
|
Підвищення яскравості світла |
Монітор |
В = 200Кд/м2 |
ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” |
|
|
Пряме та відображене виблискування |
Монітор |
Р = 40 Кд/м |
ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ” |
|
|
Підвищена пульсація світового потоку |
Монітор |
Р = 40 Кд/м |
ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ” |
|
|
Розумова перенапруженість |
Газорозрядні лампи |
кп= 5% |
ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ” |
|
|
Перенапруження аналізаторів |
Проведення робіт згідно з графіком і контроль зі сторони керівництва |
Зниження реакції користувача на звук та світло на 40-50% |
ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ” |
|
|
Емоційне перенавантаження |
Важкість виконання завдання |
Зниження реакції користувача на звук та світло на 40-50% |
ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ” |
5.3 Параметри мікроклімату
Оптимальні параметри мікроклімату встановлюються в залежності від категорії роботи по фізичному навантаженню і визначені в [21]. Розробка програмного забезпечення відноситься до категорії Iа, тобто витрата енергії при виконанні роботи до 120ккал/год і не потребує фізичного навантаження. Значення оптимальних параметрів для категорії робіт Iа перераховані в таблиці 5.2
Таблиця 5.2 - Оптимальні параметри мікроклімату
|
Категорія роботи |
Період року |
Температура, 0С |
Відносна вологість , % |
Швидкість руху повітря, м/с |
|
|
Легка робота Iа |
Холодний |
22-24 |
40...60 |
0,1 |
|
|
Теплий |
23-25 |
5.4 Параметри випромінювання та іонізація
Електронно-променева трубка генерує кілька типів випромінювання, у тому числі: гама випромінювання, рентгенівське, радіочастотне, мікрохвильове, видиме, ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань не перевищують діючих норм.
Конструктивне рішення екрана дисплея таке, що рентгенівське випромінювання від екрана на відстані 10 см не перевищує 100 мкр/год, згідно НРБУ-97[22].
У приміщеннях з дисплеями необхідно контролювати аероіонізацію. У таблиці 5.3 наведені рівні іонізації повітря робочої зони ОЦ.
Таблиця 5.3 - Рівні іонізації повітря робочої зони ОЦ
|
Значення рівнів |
Кількість іонів на см3 повітря |
||
|
П+ |
П- |
||
|
1) Мінімально необхідна кількість іонів |
400 |
600 |
|
|
2) Оптимальна кількість іонів |
1500-3000 |
3000-5000 |
|
|
3) Максимально припустима кількість іонів |
50000 |
50000 |
Варто враховувати, що м'яке рентгенівське випромінювання, що виникає при напрузі на аноді 200-220 В, а також напруга на струмопровідних ділянках схеми викликає іонізацію повітря з утворенням позитивних іонів, які вважаються несприятливими для людини.
5.5 Освітлення
Працездатність оператора у більшості залежить від освітлення. Незадовільне освітлення кількісно або якісно втомлює не тільки зір, але і викликає втому організму в цілому, оказує вплив на продуктивність праці оператора.
Для забезпечення нормального освітлення застосовується природне та штучне освітлення, а також змішане, які нормуються санітарними нормами і правилами[22]. Природне освітлення розділяється на бокове, верхнє, верхнє і бокове (комбіноване).
5.5.1 Природне освітлення
Природне світло повинно проникати через бокові пройми, зорієнтовані. як правило, на північ або північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природного освітлення (КПО) не нижче 1,5%.
У нашому випадку використовується бокове одностороннє природне освітлення. Нормоване значення КПО для будинків, розташованих у IV поясі світового клімату визначається по наступній формулі:
eIVн=eнIII*m*c, (5.1)
де eнIII - значення КПО III поясу світового клімату складає 1,5[22];
m - коефіцієнт світового клімату (для м.Харків m=0,9%)[22];
c - коефіцієнт сонячного клімату, дорівнює 1,0[22], окна орієнтовані на північ.
Тоді нормоване значення КПО у даному випадку буде складати:
eIVн = 1,5*0,9*1= 1,35,% (5.2)
5.5.2 Штучне освітлення
Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними ПЕОМ, може бути забезпечене системою загального рівномірного освітлення.
На робочому місці, яке використовувалось під час розробки бакалаврської роботи приймається загальне штучне освітлення, а у світлий час суток - комбіноване.
Для створення комфортних умов зорової роботи середньої точності необхідні наступні данні по нормам освітлення, які приведені в таблиці 5.3
Таблиця 5.3 - Характеистика виробничого освітлення
|
Характеристика зорової роботи |
Мінімальний розмір об'єкта розпізнавання |
Фон |
Контраст |
Разряд, подразряд зорової работи |
Нормативне значення характеристик освітлення |
||||
|
Природне освіт- лення |
Штучне освітлення |
||||||||
|
eнIII, % |
eнIV, % |
Е, лк |
тип ламп |
||||||
|
Середня точність |
от 0,5 до 1 мм |
Світлий |
Середній |
IVг |
1,5 |
1,35 |
500 |
ЛДЦ40-4 - люмінісцентна лампа з покращеною передачею кольорів |
5.6 Шум та вібрація
У робочому приміщенні рівень звукового тиску, рівень шуму та еквівалентні рівні шуму відповідають вимогам ГОСТ 12.1.003-83*[23]. Рівень шуму в приміщенні лабораторії, де працює обслуговуючий персонал, не перевищує 50 дБА.
Основними методами захисту від шуму й вібрації є наступні:
- зниження шуму й вібрації в джерелі (підставки, шумопоглинальні корпуси);
- зниження шуму й вібрації на шляху поширення (ширми, шумопоглинальні стійки);
- застосування індивідуальних засобів захисту;
- організаційно-профілактичні методи захисту.
5.7 Електробезпека
Машинний зал ЕОМ є приміщенням з підвищеним ризиком ураження електричним струмом, тому що є можливість одночасного дотику людини до металевих конструкцій будівлі, які мають з'єднання з землею з одного боку, та до металевих конструкцій електрообладнання з іншого.
Мережа живлення, до якої приєднаний комп'ютер, має такі властивості:
- змінний струм 50 Гц;
- напруга у мережі 220 В;
- глухо заземлена точка нейтралі.
Конструктивні заходи безпеки спрямовані на запобігання можливості дотики людини до струмопровідних частин.
Для усунення можливості доторкання оператора до струмопровідних частин, всі рубильники встановлені в зачинених корпусах, всі струмопровідні частини розміщені в захисному корпусі мають захисну оболонку ізоляції, що виключає можливість доторкання до них, застосовується блоковий монтаж.
Відповідно ГОСТ 12.2.007.0-75*[20] приймаємо I клас захисту від поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу тому, що комп'ютер має робочу ізоляцію й елементи занулення.
Схемно-конструктивні заходи електробезпеки забезпечують безпеку дотику людини до металевих не струмопровідних частин електричних апаратів при випадковому пробої їхньої ізоляції й виникнення електричного потенціалу на них.
Живлення здійснюється від трьохпровідної мережі: фазове проведення, нульове робоче проведення, нульове захисне проведення.
Тому що напруга менше 1000 В, але більше 42 В, то відповідно
ГОСТ 12.1.038-82[24] з метою захисту від поразки електричним струмом застосовуємо занулення.
Занулення - навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих не струмопровідних частин, які можуть виявитися під напругою.
Принцип дії занулення - перетворення пробою на корпус в однофазне коротке замикання з метою викликати великий струм, здатний забезпечити спрацьовування захисту, тим самим автоматично відключити ушкоджену установку від живлячої мережі. Таким захистом є: плавкі запобіжники, які здійснюють захист від перевантаження; автомати з комбінованими вставками, які здійснюють захист одночасно від струмів короткого замикання й перевантаження.
5.8 Пожежобезпека
Причинами, які можуть викликати пожежу в розглянутому приміщенні, є: несправність електропроводки й приладів, коротке замикання електричних ланцюгів, перегрів апаратури, блискавка.
Категорія приміщення по вибухо-пожежній небезпеці -
В, тому що присутні тверді горючі речовини й матеріали, відповідно
НАПБ Б.07.005-86[17].
Клас пожежонебезпечної зони у межах робочого приміщення - П-ІІа, тому що в ній звертаються тверді горючі речовини.
Ступінь вогнестійкості дев'ятиповерхового будинку - друга (II), згідно ДСТУ Б В.1.1-4-98[19].
Організаційні заходи пожежної профілактики:
- навчання персоналу правилам пожежної безпеки;
- видання необхідних інструкцій і плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.
У системі пожежного захисту передбачені аварійне відключення й перемикання апаратів і комунікацій. При виборі засобів гасіння пожежі для забезпечення безпеки людини від можливих поразок електричним струмом у приміщенні передбачене використання вуглекислотного вогнегасника ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8 ємністю 2,5 і 8 літрів відповідно з вогнегасильною речовиною малої електропровідності. Вогнегасники перебувають на видному й легко доступному місці. При виникненні пожежі передбачена можливість повідомлення до пожежної охорони за телефоном чи сигналізацією. У якості сповіщувачів використаються термоелектричні датчики диференціальної дії. Застосування пінних вогнегасників виключено, тому що ПЕОМ може перебувати під напругою.
5.9 Охорона навколишнього середовища
Згідно Закону України “Про охорону навколишнього середовища” [26] Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.
Вплив ПЕОМ на навколишнє середовище повязан з іонізацією. Для зменшення цього впливу рекомендується використовувати додаткові фільтри. Загалом вважається, що вплив на навколишнє середовище від ПЕОМ відповідає нормативам.
Висновки до розділу охорони труда
Таким чином, для створення комфортних умов для роботи оператора ПЕВМ необхідно провести ідентифікацію небезпечних і шкідливих факторів і зменшити їх вплив за рахунок дотримання норм приведених небезпечних і шкідливих факторів, а також забезпечити оптимальні параметри мікроклімату і нормовані значення виробничого освітлення.
Висновки
Метою даної роботи було створення моделі системи підтримки прийняття рішень з оцінки живучості апаратури під впливом електромагнітних дій, що перевершують допустимі норми. В роботі розглянута проблема підтримки живучості системи. Розглянуті основні аспекти поняття живучість в цілому та від впливу електромагнітних випромінювань окремо. Оглянуті основні способи забезпечення живучості та моделі вивчення живучості стосовно систем з різною структурою. Встановлено, які електромагнітні імпульси найчастіше встановлюють загрозу для інформаційно-обчислювальної системи. Було встановлено, що ще не існує програмних продуктів, які б могли забезпечити живучість системи.
На основі проведеного аналізу був створений алгоритм системи підтримки прийняття рішень з оцінки живучості апаратури, який був программно реалізовано в системі програмування С++ Builder 6. Програма робить оцінку по живучості заданої системи, враховуючи задані імпульси.
Надалі програма буде вдосконалюватись. Наступним кроком планується розробити інтерфейс для доступу до баз даних та корегування них.
Список джерел інформації
1 Бусленко Н. П. Моделирование сложных систем.-- М. : Наука, 1978.-- 400с.
2 Вычислительные комплексы, системы и сети / А. М. Ларионов, С. А. Майоров, Г. И. Новиков.-- Л. : Энергоатомиздат, 1987.-- 288 с.
3 Волик Г. Б. Надежность, эффективность и живучесть управляющих систем // Системы управления и их применение.-- М. : Ин-т пробл. упр., 1985.-- С. 23-- 31.
4 Волик Г. Б., Рябинин И. А. Эффективность, надежность и живучесть управляющих систем // Автоматика и телемеханика.-- 1984.-- № 12.-- С. 151 --160.
5 Крапивин В. Ф. О теории живучести сложных систем.-- М. : Наука, 1978.-- 248 с.
6 Крапивин В. Ф. Теоретико-игровые методы синтеза сложных систем в конфликтных ситуациях.-- М. : Сов. радио. 1972.-- 192 с.
7 Рябинин И А., Парфенов Ю. М. Надежность и эффективность структуры сложных технических систем // Основные вопросы теории и практики надежности.-- Минск : Наука и техника, 1982.-- С. 25--40.
8 Рябинин И. А., Черкесов Г. Н. Логико-вероятностные методы исследования надежности структурно-сложных систем.-- М. : Радио и связь, 1981.-- 216 с.
9 Волик Г. Б., Рябинин И. А. Эффективность, надежность и живучесть управляющих систем // Автоматика и телемеханика.-- 1984.-- № 12.-- С. 151 --160
10 Воеводин В. В. Математические модели и методы в параллельных процессах.-- М. : Наука, 1986.-- 296 с.
11 Берталанфи Л. Общая теория систем -- обзор проблем и результатов // Системные исследования.-- 1969.-- С. 30--54.
12 Бусленко Н. П. Моделирование сложных систем.-- М. : Наука, 1978.-- 400 с.
13 Бусленко Н. П. Моделирование сложных систем.-- М. : Наука, 1978.-- 400 с.
14 Радиоэлектронные средства и мощные электромагнитные помехи / В.И. Кравченко, Е.А. Болотов, Н.И. Летунова; Под ред. В.И. Кравченко. -М.: Радио и связь, 1987.- 256 с.;
15 Рикетс Л.У., Бриджес Дж. Э., Майлетта Дж. Электромагнитный импульс и методы защиты: Пер. с англ. - М.: Атомиздат, 1979. - 327с.
16 Кравченко В.И., Князев В.В., Кравченко Г.В., Немченко Ю.С., Серков А.А. Определение защитных свойств объектов ракетно-космической техники при воздействии электромагнитных импульсных полей естественного и искусственного происхождения: Учебное пособие. - 205 с.
17 НАПБ Б. 07.005-86. Определение категорий зданий и сооружений по взрывопожарной и пожарной безопасности. - Введен 01.01.87
18 ПУЭ-87 Правила устройства электроустановок.
19 ДСТУ Б В.1.1-4-98 Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги. Діє з 01.01.99
20 ГОСТ 12.2.007.0-75* ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности.- Введен 01.01.76. Изм.1988
21 ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.- Введен 01.01.89.
22 СНиП II-4-79 Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение.
23 ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введен 01.01.84.
24 ГОСТ 12.1.038-82 ССБТ. Электробезопасность. Допустимые значения напряжения прикосновения и тока.
25 НРБУ-97. Норми радіаційної безпеки України. - Київ, 1997.
26 Закон України “Про охорону навколишнього середовища” - Діє від 16.03.2002.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Обстеження і аналіз фільмотеки. Постановка задачі. Розроблення проекту бази даних фільмотеки. Розробка концептуальної моделі, специфікації програмних модулів, алгоритмів і графічних інтерфейсів програми. Кодування і тестування.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 12.07.2007Системи обробки даних: класифікація обчислювальних комплексів і систем за потоками команд і потоками даних. Метод відображення алгоритму в ярусно-паралельній формі. Компонентно-ієрархічний підхід до розробки ПООСІК. Вибір елементної бази для синтезу.
лекция [4,1 M], добавлен 20.03.2011Аналіз відомих підходів до проектування баз даних. Моделі "сутність-зв'язок". Ієрархічна, мережева та реляційна моделі представлення даних. Організація обмежень посилальної цілісності. Нормалізація відносин. Властивості колонок таблиць фізичної моделі.
курсовая работа [417,6 K], добавлен 01.02.2013Аналіз технологій розробки систем моніторингу і управління та різноманітності мов програмування. Створення проекту структури Інтернет-магазину, розробка бази даних, UML-діаграми та алгоритму виконання функцій додатку. Результати тестування програми.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 08.06.2015Розробка структури бази даних. ER-моделі предметної області. Проектування нормалізованих відношень. Розробка форм, запитів, звітів бази даних "Автосалон". Тестування роботи бази даних. Демонстрація коректної роботи форми "Додавання даних про покупців".
курсовая работа [4,0 M], добавлен 02.12.2014Побудова інформаційно-математичної моделі задачі. Визначення структури даних. Розробка інтерфейсу програми з користувачем. Реалізація проекту у візуальному середовищі. Аналіз та тестування програми. Розгляд результатів та інструкція з експлуатації.
курсовая работа [4,2 M], добавлен 07.05.2009Використання баз даних та інформаційних систем. Поняття реляційної моделі даних. Ключові особливості мови SQL. Агрегатні функції і угрупування даних. Загальний опис бази даних. Застосування технології систем управління базами даних в мережі Інтернет.
курсовая работа [633,3 K], добавлен 11.07.2015Системний аналіз бази даних за вхідною та вихідною документацією, визначення сутностей, атрибутів, зв’язків. Створення логічної моделі бази даних із застосуванням нормалізації, алгоритм її роботи. Розробка програмного забезпечення та інтерфейсу СУБД.
курсовая работа [946,8 K], добавлен 02.07.2015Аналіз сучасних методів тестування та практичних особливостей проведення тестового контролю. Основи побудови інформаційно-математичної моделі. Алгоритм запису інформації в таблицю бази даних. Характеристика та шляхи розробки інтерфейсу редактора тестів.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 08.10.2010Методи рішень диференційних рівнянь за допомогою мов програмування і їх графічні можливості. Аналіз динамічних та частотних властивостей електронної системи за допомогою чисельної моделі. Представлення цифрової моделі та блок-схеми алгоритму обчислень.
практическая работа [430,6 K], добавлен 27.05.2015
