Проектування та моделювання комп’ютерної мережі Інтернет-клубу

Стандарти технології Fast Ethernet. Перелік функцій користувачів та прав доступу. Розставлення робочих станцій та периферійної техніки у приміщенні клубу. Розрахунок трафіку мережі. Вибір й характеристики обладнання для серверів та комутуючих пристроїв.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 23.07.2014
Размер файла 997,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

3.5.1 Сервери

Tower E3-1220V3 -- це сервер від Patriot, призначений для невеликих робочих груп.

Технічні характеристики приведені у таблиці 3.2.

Особливості:

- Підтримує до 32 ГБ небуферізірованной DDR3-1333/1600 ECC пам'яті;

- Підтримує до 2 дисків 3.5 "без гарячої заміни SATA, SSD;

- Підтримує RAID 0, 1, 5, 10 для SATA 2 і RAID 0, 1 для SATA 3;

- Gigabit Ethernet і IPMI 2.0 з підтримкою virtual media over LAN і KVM-over-LAN.

Виробник Patriot не пломбує свої сервера, що дає можливість проводити профілактичні роботи всередині пристрою, і апгрейд. Гарантія поширюється тільки на продані компоненти сервера, їх серійні номери прописані в гарантійному талоні.

Таблиця 3.2 - Технічні показники серверу

Процессор

Intel Xeon Quad-Core E3-1220 v3 (3.1 ГГц)

Материнська плата

Supermicro MBD-X10SLL-F
Чіпсет: Intel C222

Об'єм оперативної пам'яті

8 ГБ

Тип оперативної пам'яті

DDR3-1600 ECC

Жорсткий диск

2 x Seagate ST1000NM0033 1 ТБ , 7200 об/мин, Constellation ES.3, Serial ATA 6 Гбит/с

Сервер для робочих навантажень:

- Невеликі СУБД (MS SQL);

- Сервери віртуалізації (MS Hyper-V);

- Почтові сервери (MS Exchange);

- Файл-сервери;

- Web-сервери.

Причина вибору ОС для серверів була описана у пункті 3.2.4

Windows Server - провідна серверна операційна система, на якій побудована робота багатьох найбільших центрів обробки даних - надає широкі можливості підприємствам будь-якого розміру по всьому світу [10]. Опираючись на те, що серверна операційна система Windows Server 2012 повинна замінити систему яка випускається в даний час Windows Server 2008 R2, ми будемо її використовувати.

Основні удосконалення:

- новий користувальницький інтерфейс Metro UI;

- 2300 нових команд Windows PowerShell;

- Вдосконалений Диспетчер завдань;

- Тепер Server Core рекомендований варіант установки;

- Нова роль IPAM (IP address management) для управління і аудиту адресним простором IP4 і IP6;

- Удосконалення в службі Active Directory;

- Нова версія Hyper-V;

- Нова файлова система ReFS (Resilient File System);

Нова версія IIS 8.0 (Internet Information Services).

3.5.2 Комутатори

Комутатор у робочій групі системних адміністраторів буде використовуватися моделі TP-LINK TL-SG3210. Його технічні характеристики представлені у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Характеристики комутатору TP-LINK TL-SG3210

Інтерфейс

8 портів RJ45 10/100/1000 Мбіт / с (автоузгодження/авто- MDI / MDIX)2 слота SFP 1000 Мбіт / с1 консольний порт

Середа передачі даних

10BASE-T: неекранована кручена пара категорій 3, 4, 5 (максимум 100 м)100BASE-TX/1000Base-T: неекранована кручена пара категорій 5, 5e, 6 або вище (максимум 100 м)1000BASE-X: MMF, SMF

Смуга пропускання / крос-шина

20 Гбит/с

Таблиця МАС адрес

8000 записів

Буфер памяти пакетов

512 Кбайт

QoS (якість обслуговування)

Підтримка пріоритетності 802.1p CoS / DSCP Підтримка 4 пріоритетних черг. Розклад черг: SP, WRR, SP + WRR

L2 функції

IGMP Snooping V1/V2/V3802.3ad LACP (до 8 агрегованих каналів, з 8 портами на групу)STP / RSTP / MSTPізоляція .

Списки доступу (ACL)

фільтрація пакетів L2 - L4 по МАС-адресою, IP-адресою, TCP / UDP-портів, 802.1p, DSCP.

Безпека

Прив'язка IP-MAC-Port-VIDIEEE 802.1X аутентифікація на по порту / MAC-адресою, через Radius-сервер, гостьова VLAN, Захист від DoS.

Управління та налаштування

Графічний Web-інтерфейс і командний рядок SNMP v1/v2c/v3, сумісність з відкритими MIB і приватними MIB TP-LINKRMON (1, 2, 3, 9 груп)DHCP / BOOTP клієнт, DHCP Snooping.

У робочих групах відвідувачів буде використовуватися комутатор TP-LINK TL-SG3216. Характеристики комутатора представлені у таблиці 3.4.

комп'ютерна мережа інтернет сервер

Таблиця 3.4 - Характеристики комутатору TP-LINK TL-SG3216

Стандарти і протоколи

IEEE 802.3i,IEEE 802.3u,IEEE 802.3ab.

IEEE 802.3ad,IEEE 802.3x,IEEE 802.1d, IEEE 802.1w,IEEE 802.1q,IEEE 802.1x,IEEE 802.1p

Інтерфейс

16 портів RJ45 10/100/1000 Мбіт / с (автоузгодження / авто-MDI / MDIX)

Середа передачі даних

10BASE-T: UTP кабель категорії 3, 4, 5 (макс. 100 м)100BASE-TX/1000Base-T: UTP кабель категорії 5, 5e або вище (макс. 100 м)100BASE-FX: MMF, SMF1000BASE-X: MMF, SMF

Смуга пропускання / крос-шина

32 Гбит/с

Таблиця МАС адрес

8000 записів

Буфер памяти пакетов

512 Кбайт

L2 функції

IGMP Snooping V1/V2/V3802.3ad LACP (до 8 агрегованих каналів, з 8 портами на групу)

Безпека

Прив'язка IP-MAC-Port-VIDIEEE 802.1X аутентифікація на по порту / MAC-адресою, через Radius-сервер.

Управління та налаштування

Графічний Web-інтерфейс і командний рядокSNMP v1/v2c/v3, сумісність з відкритими MIB і приватними MIB TP-LINKRMON (1, 2, 3, 9 груп)DHCP / BOOTP клієнт.

У робочій групі керівництва та камер спостереження буде використано комутатор моделі GSD-804P. Представила компанія Planet, який має 8 Портів 10/100/1000Mbps з них 4 портів з підтримкою PoE 802.3af з потужністю на кожен порт до 15,4V. Технічні характеристики представлені у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Характеристики комутатору моделі GSD-804P

Стандарти і протоколи

IEEE 802.3, IEEE 802.3u, IEEE 802.3ab, IEEE 802.3x, IEEE 802.3af.

Інтерфейс

8 портів RJ45 10/100/1000 Мбіт / с (автоузгодження / авто-MDI / MDIX)

Смуга пропускання / крос-шина

16 Гбит/с

Таблиця МАС адрес

8000 записів

Буфер памяти пакетов

512 Кбайт

L2 функції

IGMP Snooping V1/V2/V3802.3ad LACP (до 8 агрегованих каналів, з 8 портами на групу)

Безпека

Прив'язка IP-MAC-Port-VIDIEEE 802.1X аутентифікація на по порту / MAC-адресою, через Radius-сервер.

Управління та налаштування

Графічний Web-інтерфейс і командний рядокSNMP v1/v2c/v3, сумісність з відкритими MIB і приватними MIB TP-LINKRMON (1, 2, 3, 9 груп)DHCP / BOOTP клієнт.

Виходячи з вимог до комп'ютерної мережі від керівництва організації та вимог кабельних стандартів, було визначено такі параметри комп'ютерної мережі:

- кількість персональних комп'ютерів - 35 шт. ;

- кількість локальних БФП -2 шт;

- кількість локальних широкоформатних принтерів -2 шт;

- кількість локальних кольорових принтерів -1 шт;

- об'єм інформаційних потоків між окремими ланками мережі;

- обчислювальні характеристики робочих станцій, залежні від типу роботи з інформацією;

- мережна технологія.

Було обрано тип, кількість та доцільність застосування спеціалізованого мережного обладнання.

4. МОДЕЛЮВАННЯ СПРОЕКТОВАНОЇ МЕРЕЖІ

Середовищем для моделювання мережі була обрана програма OrLAN, яка розроблена на кафедрі «Комп'ютерні інтелектуальні системи та мережі» Одеського національного політехнічного університету, у якій реалізовано методологія динамічного синтезу мереж масштабу підприємства. Система містить модулі синтезу структури та синтезу фрагменту впроваджуваної мережі, що забезпечує отримання оптимальних проектних рішень по критерію «продуктивність/вартість».

Даний продукт дозволяє моделювати локальну мережу, що включає кілька типів мережевих пристроїв - робочі станції, сервери, концентратори і комутатори.

В основі Orlan лежить SCAT - Heuristic Algorithm for Queuing Network Model of Computing Systems, призначений для наближеного аналізу мережевої моделі обчислювальних систем з організованими чергами. Вся досліджувана мережа представляється як замкнута мережа масового обслуговування, що складається з систем масового обслуговування (CМО).

Обслуговування вимог у СМО проводиться обслуговуючими приладами. Класична СМО містить від одного до нескінченного числа приладів. Залежно від наявності можливості очікування вступниками вимог початку обслуговування СМО поділяються на:

- системи з втратами, в яких вимоги, що не знайшли в момент надходження жодного вільного приладу, губляться;

- системи з очікуванням, в яких є накопичувач нескінченної ємності для буферизації, при цьому очікуючі вимоги утворюють чергу;

- системи з накопичувачем кінцевої ємності (очікуванням і обмеженнями), в яких довжина черги не може перевищувати ємності накопичувача; при цьому вимогу, що надходить в переповнену СМО (відсутні вільні місця для очікування), втрачаються.

Вибір вимоги з черги на обслуговування проводиться за допомогою так званої дисципліни обслуговування. Їх прикладами є FCFS/FIFO (що прийшов першим обслуговується першим), LCFS/LIFO (що прийшов останнім обслуговується першим), random (англ. випадковий вибір) та система пріоритетів, яка може бути задіяна на самому сервері. У системах з очікуванням накопичувач в загальному випадку може мати складну структуру.

Рисунок 4.1 - Модель системи масового обслуговування

Середнє число пакетів, що очікують обслуговування, позначимо w, а середній час очікування Tw. Tw усереднюється для всіх пакетів, в тому числі для тих, які взагалі не чекали. Сервер обробляє пакети, які поступають з середнім часом обслуговування Ts - це інтервал часу між моментом надходження пакету у вхідний буфер сервера і завершенням обробки його на сервері. Завантаження с - є частка часу, який сервер зайнятий обслуговуванням пакетів, вимірюваним протягом деякого проміжку часу. Середній час, яке пакет витрачає в системі, тобто час очікування в черзі плюс час обслуговування сервером, є Tr і називається часом життя пакета. Якщо припустити, що довжина черги нескінченна, то немає ніяких пакетів, які були б втрачені в системі, вони просто затримуються, поки не будуть обслужені.

У порівнянні з іншими алгоритмами суворого обчислення, SCAT вимагає меншого обсягу пам'яті для роботи, особливо коли в мережі присутня велика кількість СМО і класів заявок. Метою його авторів було створити алгоритм з прийнятними вимогами до пам'яті і продуктивності, забезпечивши при цьому помилку не більше 10% при будь-яких вимірах продуктивності.

Імітаційна модель повинна дати відповіді на наступні питання, що цікавлять мережевого адміністратора:

- завантаження моноканалу - визначається як відношення поточної пропускної здатності до максимальної;

- завантаження сервера - відношення часу, протягом якого сервер обслуговував мережеві запити, до загального часу роботи сервера;

- середній час очікування пакетів в кожному мережевому вузлі;

- середня довжина черги в кожному мережевому вузлі.

За отриманими даними можна дізнатися час реакції на запит, тобто основну характеристику, яка цікавить кінцевого користувача.

Схема моделі мережі у середовищі OrLAN представлена на рисунку 4.1.

Рисунок 4.1 - Схема моделі мережі

Після побудови мережі необхідно задати розмір пакетів та їх напрямок для початку пакетного моделювання. Для цього у програмі OrLAN є функція «редактор заявок».

Розмір пакетів для принтерів буде змінюватися у інтервалі від 100 до 500 байтів. Для камер спостереження пакети займають від 2500 до 3200 байтів. Пакети від робочих станцій на сервер будуть відправлятися у розмірі від 1200 до 2400 байтів. Відповіді серверів будуть у розмірі від 600 до 2000 (окрім камер).

Задавши ці параметри можемо приступати до моделювання. Для точнішого результату виконується 10 кроків моделювання.

4.1 Навантаження комутаторів

Навантаження на головний комутатор зображено на рисунку 4.2.

Рисунок 4.2 - Навантаження на головний комутатор (%)

Зі збільшенням розміру заявок навантаження на головний комутатор істотно збільшується, але пропускної здатності вистачає для стабільної роботи. Навантаження не виходить за межі 50%.

Навантаження на комутатор групи системних адміністраторів зображений на рисунку 4.3. На основі цього зображення можна зробити висновок, що початкове завантаження дорівнює всього 4%, а при повному розмірі пакетів воно складе - 15%. А це означає що ця робоча група працює на відмінно.

Рисунок 4.3 - Навантаження на Switch#3 (%)

Навантаження на комутатори робочих груп для відвідувачі зображені на рисунку 4.4.

Рисунок 4.4 - Навантаження на комутатори груп для відвідувачів (%)

Верхній графік показує навантаження на Switch#1, нижній - Switch#2. Навантаження на перший комутатор вище тому, що відвідувачі інтенсивніше користуються Інтернетом у браузерах ніж у онлайн іграх.

Навантаження на комутатор РоЕ зображений на рисунку 4.5.

Рисунок 4.5 - Навантаження на комутатор РоЕ (%)

Через те що до цього комутатора під'єднано 4 камери спостереження і це призводить до таких показників. Але комутатор повинен справлятися.

4.2 Час передачі

Час передачі це одна з загальних характеристик функціонування мережі. На першому кроці моделювання час передачі зображено на рисунку 4.6.

Рисунок 4.6 - Час передачі на першому кроці (1мс)

Час передачі заявок зростає з кожним шагом моделювання (рисунок 4.7). Для визначення тенденції зміни та максимальних показників даного параметру на графіках представлені показники декількох шагів моделювання.

На графіках спостерігається невелике, але інтенсивне збільшення показнику часу. Далі інтенсивність спадає, проте збільшення часу продовжується (рисунок 4.8 та 4.9).

Рисунок 4.7 - Час передачі на третьому кроці (3мс)

Рисунок 4.8 - Час передачі на п'ятому кроці (5мс)

Рисунок 4.9 - Час передачі на сьомому кроці (7мс)

На останньому кроці моделювання показник досягає свого максимального значення (рисунок 4.10).

Отриманий показник вказую на те, що очікуваний максимальний час передачі у мережі вимірюється в долях секунд.

Рисунок 4.10 - Час передачі на десятому кроці (10мс)

Отримані дані визначені при аналітичному моделюванні не враховують повторні передачі пакетів при втраті, аутентифікаційні дані користувачів. Реальні показники відрізнятимуться на 10-15%.

5. ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Організація і розрахунок опалення

Опалення призначене для забезпечення температурних умов у приміщенні відповідно вимог санітарних норм у холодне і перехідне пори року. Обігріватися може все приміщення, а також окремі робочі місця.

Опалювальні системи складаються з таких основних елементів: генератор тепла - установка, в якій тепло, отримане за рахунок горіння або перетворене електричною силою передається воді, пару, повітрю; нагрівальні прилади, які передають тепло повітрю; трубопроводи, по яких теплоносії передаються від генератора до нагрівальних приладів.

При водяному опаленні теплоносієм є нагріта вода температурою до 100оС і вище. У парових системах теплоносій - пар - переміщається до опалювальних приладів під власним тиском.

Теплоносій в повітряних системах - це гаряче повітря, яке нагрівається в калорифері, за будовою розрізняють центральне або місцеве повітряне опалення. У центральних системах нагріте повітря подається до приміщень по трубопроводах. З існуючих систем центрального опалення самим розповсюдженим є система водяного опалення низького тиску. Вона має такі санітарно-гігієнічні та експлуатаційні властивості: можливість регуляції тепловіддачі опалювальних приладів в залежності від температури зовнішнього повітря, зміни температури або витрати гарячої води; пожежна безпека; довговічність системи (термін експлуатації 30-50 років); можливість розміщення опалювальних приладів уздовж зовнішніх стін і під вікнами; простота експлуатації.

Ці системи використовують переважно для опалення побутових та громадських приміщень.

Системи водяного опалення високого тиску використовують для опалення виробничих приміщень. У таких системах температура води становить 130-145оС. Щодо санітарно-гігієнічних характеристик водяного опалення високого тиску, то вони поступаються системам низького тиску.

Для опалення громадських будівель також застосовують комбіновані пароводяні системи. Щоб запобігти проникненню холодного повітря до приміщень, ворота, двері чи технологічні прорізи обладнують повітряними або повітряно-тепловими завісами.

Розрахунок втрати води інтернет-клубу містить в собі такі розділи: побутові потреби та опалення.

Втрати води на побутові потреби розраховуються:

Qп =((40* N+1,5*S)*1,2*Др)/1000 м3,

де N - кількість людей, N=35,

Др. - дні роботи за рік, Др.=365 доби

S = 39,8+45,7+7+30,1+4+38,3+115,6 = 280,7

Qп = ((40*35+1,5*280,7)*1,2*365)/1000 = 815,14 м3

Розрахунок опалення.

Річна потреба пари на опалення розраховується за формулою:

Qo = ((gT *t *V)/(E*1000))*1,826 м3

де gт - витрати тепла на 1 м3 приміщення, gт = 30, ккал/рік;

t - кількість годин опалення, t = 240 х 24 = 5760 на рік;

V - об'єм приміщення, V = S x H = 280,7*2,5 = 701,75 м3;

Е - теплота випаровування, Е = 540, Гкал/рік.

Qo = ((30*5760*701,75)/(540*1000)*1,826=224,56 м3

5.2 Розрахунок вентиляції

У зв'язку з тим, що комп'ютерний клуб відноситься до приміщень громадського типу необхідно провести розрахунок вентиляції приміщень без шкідливих виділень.

Об'єм повітря розраховують за формулою:

W = K x V, м3/час

де К - кратність обміну повітря (приймається рівним 6-10), 1/годину;

V - об'єм робочого приміщення, м3

W = 6*701,75=4 210,5 м3

Розрахунок вентиляційних систем при надлишку тепла в приміщенні.

Обсяг повітря, яке подається в приміщення з надлишком тепла, розраховується за формулою:

де Qнад - надлишок тепла (береться з теплового балансу)

Ср - теплоємкість повітря (Ср=1кДж/кг*град при Т=293 К)

С - щільність повітря (с= 1,198 кг/м3 при 293 К)

Иподав - температура повітря, яке подається

Ивывод - температура повітря, яке виводиться

Обчислюється за формулою:

Ивывод =tр.з.+Дt(h-2)

Инад=(tр.з.+Дt)/2

де tр.з - температура робочої зони

Дt - температурний градієнт по висоті приміщення = 25,30

H - відстань від полу до центру витяжних отворів = 2,5 м

2 - висота робочої зони.

Инад=(23,7+25,3)/2=24,5

Ивывод=23,7+25,3(2,5-2)=36,35

5.3 Розрахунок штучного освітлення приміщень

Світлотехнічні розрахунки є основою при проектуванні освітлювальних установок. Метою розрахунку є визначення потрібного світлового потоку світильників, за яким в довідкових таблицях знаходять найбільш близьке значення потужності стандартної лампи потрібного типу. Вважається допустимим, якщо світловий потік вибраної стандартної лампи відрізняється від розрахункового не більше ніж на -10 або +20%.

Визначаємо відстань від стелі до світильника:

Но =Н- hр=2,5-0,8=1,7 м

hс =0,2* Но =0,2*1,7=0,34 м

Можлива висота підвіски світильника над освітлювальною поверхнею:

Нро- hс =1,9-0,34= 1,56 м

Висота підвіски світильника над підлогою відповідно:

Нр+ hр=1,56+0,8=2,36 м

Відстань між центрів світильника становить:

L= 1,4* Нр=1,4*1,56=2,184 м

Необхідна кількість світильників:

N = S/ L2 де S площина приміщення

N1=39,8/4,77=8

N2=45,7/4,77=10

N3=7/4,77=1

N4=30,1/4,77=6

N5=4/4,77=1

N6=38,3/4,77=8

N7= 115,6/4,77 = 24

5.4 Розрахунок природного освітлення приміщень

Освітлення виробничих приміщень впливає на стан здоров'я, продуктивність роботи, якість продукції і рівень виробничого травматизму. Організація правильного освітлення робочих місць, зон обробки і виробничих приміщень має велике санітарно-гігієнічне значення, сприяє підвищенню продуктивності роботи, зниження травматизму, поліпшення якості продукції. І навпаки, недостатнє освітлення ускладнює виконання технологічного процесу і може бути причиною нещасного випадку та захворювання органів зору.

Освітлення має задовольняти такі основні вимоги:

- Бути рівномірним і досить сильним;

- Не створювати різних тіней на місцях роботи, контрастів між освітленим робочому місцем і навколишнім оточенням;

- Не створювати непотрібної яскравості і блиску в полі погляду працівників;

- Давати правильний напрямок світлового потоку;

Усі виробничі приміщення необхідно мати світлопрорізи, які дають достатню природне освітлення. Без природного освітлення можуть бути конференц зали засідань, виставкові зали, роздягальні, санітарно-побутові приміщення, приміщення очікування медичних установ, приміщень особистої гігієни, коридори і проходи.

Коефіцієнт природного освітлення:

Е123н123*m*c

Де Ен - значення КПО для III поясу світлового клімату

m - коефіцієнт світлового клімату

с - коефіцієнт сонячності клімату

Світловий коефіцієнт:

a=УSв/Sп = 19/280,7 = 0,07

a1=3/39,8=0,08

a2=4/45,7=0,09

a3=1/7=0,14

а4=5/38,3 = 0,13

а5 = 6/115,6 = 0,05

а = 0,087+0,09+0,14+0,13+0,05 = 0,49 (можна сказати, що для площини 280,7 м2 19 вікон достатньо для природного освітлення)

Де a - світловий коефіцієнт;

УSв - сумарна площина вікон у приміщенні;

Sп - площина полу у цьому ж приміщенні - 280,7 м2;

Розрахунок необхідної сумарної площини вікон по формулі:

УSв=а Sп = 19,04

УSв1=0,08*39,8 = 3,184

УSв2=0,09*45,7 = 4,113

УSв3=0,14*7 = 0,98

УSв4=0,13*38,3 = 4,979

УSв5= 0,05*115,6 = 5,78

Розрахунок площини одного вікна:

n= УSв/Sв

n1=19,04/3,184 = 3

n2=19,04/4,113 = 4

n3=19,04/0,98 = 1,9

n4=19,04/4,979 = 5

n5= 19,04/5,78 = 6

де n- кількість вікон

Sв- площина одного вікна

Сумарна площина вікон та ламп:

- для бокового освічення

УSв= Sпmin*?в*k/(100*фв*r1)

УSв1=39,8*4*2,1*1/(100*2,1*3)=0,6

УSв2=45,7*4*2,1*1/(100*2,1*3)=0,6

УSв3=7*4*2,1*1/(100*2,1*3)=0,09

УSв4=38,3*4*2,1*1/(100*2,1*3)=0,51

УSв5=115,6*4*2,1*1/(100*2,1*3)=1,54

- для верхнього освічення

УSл= Sпсер*?л*k/(100*фл*r2)

УSл1=39,8*1,5*8,5*1/(100*0,3*4)=4,22

УSл2=45,7*1,5*8,5*1/(100*0,3*4)=4,85

УSл3=7*1,5*8,5*1/(100*0,3*4)=0,74

УSл4 =38,3*1,5*8,5*1/(100*0,3*4)=4,07

УSл5 =115,6*1,5*8,5*1/(100*0,3*4)=12,28

ВИСНОВКИ

У даному дипломному проекті було сформульоване технічне обґрунтування проектування ЛОМ, спроектована структурна схема та сплановано інформаційну безпеку.

У зв'язку з тим, що оптимальне функціонування інтернет-клубу можливе лише за умови існування локальної мережі, то в результаті необхідно було спроектувати таку структуру локальної мережі, при якій би забезпечувалася спільна обробка інформації, спільне використання файлів, централізоване управління комп'ютерами, контроль за доступом до інформації, централізоване копіювання всіх даних, спільний доступ в Інтернет.

Так як відвідувачі клубу можуть скористатися або всіма ресурсами мережі, або тільки їх частиною, мною було зроблено поділ доступу на такі категорії: загальну для всіх відвідувачів, спеціальну для користувачів, які стежать за процесом роботи відвідувачів і повну для адміністраторів і обслуговуючого персоналу. Для кожної категорії користувачів мною було виділено певний перелік функцій і прав доступу.

Далі мною була розроблена конфігурація мережі, яка задовольняє критеріям за швидкодією, надійності, інформаційної безпеки.

Технології Fast Ethernet та Gigabit Ethernet відповідає всім вимогам і підходить для моєї мережі. Швидкодії вистачить, поки мережа не включатиме дуже велика кількість робочих станцій, при збільшенні робочих станцій мережа не треба повністю міняти, а тільки замінити або додати деякі компоненти. Тут використовується топологія зірка, в якій кожен комп'ютер через спеціальний мережевий адаптер (з пропускною здатністю 100 та 1000 Mbit / s) підключається окремим кабелем до об'єднуючого пристрою. За рахунок цього забезпечується захист від розриву кабелю, тобто якщо кабель робочої станції буде пошкоджений, це не призведе до виходу з ладу всього сегмента мережі, що забезпечує надійність всієї мережі. У даному випадку використовується недорогий кабель типу вита пара.

У локальну мережу об'єднані наступні пристрої:

- робочі станції;

- серверні станції;

- комутатори;

- мережеві принтери;

- мережеві адаптери. Мережеві адаптери зі швидкістю 100/1000 Mbit/s.

- На комп'ютери встановлено програмне забезпечення:

- ОС сервера. З усіх мережевих ОС я вибрав Windows Server 2012.

- ОС робочої станції. Для роботи користувачів, я вибрав Windows 7, яка у наш час набирає шалені оберти.

Проаналізувавши план приміщення, мною була розроблена схема розташування робочих станцій та периферійних пристроїв.

У майбутньому потрібно буде обміняти старі комп'ютери на нові або збільшити їх, то при обраної конфігурації, потрібно тільки поміняти комутатори або додати. При моделюванні видно, що з'єднання в 100 Мбіт / сек, використовується не на всю потужність, що дозволяє розвивати і збільшувати мережу, не замислюючись про швидкість передачі.

У розділі охорони праці був зроблений розрахунок опалення, вентиляції, природного та штучного освітлення. Порівнявши їх з нормативними значеннями, зробив висновок, що всі норми охорони праці дотримуються.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Буров Є. Комп'ютерні мережі. 2-ге оновлене і допов. вид. Львів: БаК, 2003. - 584 с., іл.

2. Куин Л., Рассел Р. Fast Ethernet. К.: Издательская группа BHV, 1998. -- 448 с.

3. Новиков Ю.В., Кондратенко С.В. Локальные сети. Архитектура, алгоритмы, проектирование. М.: ЭКОМ, 2000. -- 312 с.

4. Ирвин Дж., Харль Д. Передача данных в сетях: инженерный подход: Пер. с англ. СПб.: БХВ-Петербург., 2003. -- 448 с.

5. Сунчелей И.Р., Стрижаков С.К., Семенов А.Б. Структурированные кабельные системы. 5-е изд. Издательство: Компания АйТи, ДМК. 2004, 640 с.

6. Хамбракен Д. Компьютерные сети: Пер. с англ. М.: ДМК Пресс, 2004. -- 448 с.

7. Мюллер С. Модернизация и ремонт персональных компьютеров. / Пер. с англ. М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 1998. -- 944 с

8. 26. Компьютерные сети. Учебный курс / Пер. с англ.М.: Издательский отдел «Русская Редакция» ТОО «Channel Trading Ltd.», 1997. -- 832 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Загальна характеристика підприємства "Focus". Огляд програмного забезпечення для створення комп’ютерної мережі. Вибір мережевої служби та протоколів, архітектури, кабелю. Розрахунок обсягу даних, мінімальної конфігурації для серверів та робочих станцій.

    курсовая работа [600,9 K], добавлен 20.05.2015

  • Розрахунок і планування середнього трафіку та коефіцієнта використання мережі. Прокладка кабеля, установка активного мережевого обладнання. Визначення переліку використовуваного програмного забезпечення та апаратної платформи. Вибір програмних засобів.

    курсовая работа [333,4 K], добавлен 10.12.2014

  • Основні характеристики технології Token Ring, її фізичний рівень, формат кадру та пріоритети. Проектування мережі: вибір обладнання та його розподіл. Розрахунок часу подвійного обороту сигналу та вартості обладнання, зменшення міжкадрового інтервалу.

    курсовая работа [8,5 M], добавлен 05.10.2013

  • Поняття та завдання комп'ютерних мереж. Розгляд проекту реалізації корпоративної мережі Ethernet шляхом створення моделі бездротового зв’язку головного офісу, бухгалтерії, філій підприємства. Налаштування доступу інтернет та перевірка працездатності.

    курсовая работа [2,2 M], добавлен 20.03.2014

  • Розробка структурної схеми мережі, вибір конфігурації серверу і робочих станцій, комутаторів і маршрутизатора. Організація системи телеспостереження. Розміщення мережного обладнання в приміщеннях. Методи та засоби забезпечення безпеки інформації.

    дипломная работа [3,7 M], добавлен 13.04.2012

  • Класифікація комп’ютерних мереж і топологій. Побудова функціональної схеми локальної мережі. Організація каналів зв’язку. Вибір способу керування мережею. Вибір конфігурації робочих станцій. Програмне забезпечення локальної мережі та захист інформації.

    курсовая работа [2,7 M], добавлен 15.06.2015

  • Загальна характеристика корпоративної комп’ютерної мережі кампусів та технологія кампусів. Характеристика мереж робочих груп, відділів та самої локальної мережі. Обґрунтування вибору технології Fast Ethernet. Схема розведення кабельної системи в кампусі.

    курсовая работа [789,5 K], добавлен 31.08.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.