Інформаційна система "Розподіл навантаження на кафедрі"

Проектування інформаційної системи, яка дозволяє розподіляти навантаження, вносити в неї оперативні змін і зменшити витрати тимчасових і людських ресурсів на розподіл навантаження на кафедрі. Вхідна та вихідна інформація процесу розподілу навантаження.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 22.07.2014
Размер файла 4,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Перелік умовних позначень

Вступ

1. Формування навантаження на кафедрі СКС

1.1 Постановка задачі

2. Аналіз відомих підходів

2.1 Вимоги до підсистеми

3. Професій інформацій система

3.1 Запуск системи

3.2 Опис інтерфейсу

3.3 Розрахунок навчального навантаження

4. Графік навчального процесу

4.1 Вхідна та вихідна інформація процесу розподілу навчального навантаження на кафедрі СКС

5. Навчальний план

Висновки

Список джерел

Додаток

Перелік умовних позначок і скорочень

СКС - Спеціалізовані комп'ютерні системи;

МК - модульний контроль;

ДЕК - Державна екзаменаційна комісія;

НДРС - навчально-дослідницька робота студента;

ОКР - освітньо-кваліфікаційний рівень;

ДААТ - Донецька академія автомобільного транспорту;

ВНЗ - вищий навчальний заклад;

КС - комп'ютерні системи;

КМ - комп'ютерні мережі;

ТАУ - теорія автоматизації управління;

ЕОМ - електронна обчислювальна машина;

ТТ - транспортні технології;

АТР - автомобільний транспорт;

КЖ - коледж;

ДАК - Державна атестаційна комісія;

ВКР - випускна кваліфікаційна робота;

ППЗ - прикладний програмний засіб;

ППО - професійна педагогічна освіта;

ДКК - Державна кваліфікаційна комісія;

ECTS - European Credit Transfer System;

РНК - Розклад навантаження кафедри;

ВПО - Вища професійна освіта;

РНП - Робочий навчальний план;

НП - Навчальний план;

ППС - професорсько-викладацький склад;

НДР - науково-дослідницька робота;

ІС - інформаційна система

Вступ

Вищий учбовий заклад є складною активною соціально-економічної системою. Управління такою системою представляє собою трудомісткий процес, потребуючий більших витрат ресурсів не тільки енергетичних, матеріальних, але і людських. Одна з основних завдань управління навчальним закладом полягає в оптимізації освітнього процесу за показниками, що характеризує цей процес.

Навчальне навантаження - це основа робочого часу викладача, встановлювана керівником (завідувачем кафедрою), виходячи з професійної компетентності викладача, кількості годин за навчальним планом та навчальних програм, забезпеченості кадрами, та інших особливостей установи.

Мета. Спроектувати інформаційну систему «Розподіл навантаження на кафедрі», що дозволяє розподіляти навантаження, вносити в неї оперативні змін і зменшити витрати тимчасових і людських ресурсів на розподіл навантаження на кафедрі СКС.

Для досягнення мети в рамках ВКР необхідно вирішити наступні завдання:

ѕ вивчити і проаналізувати предметну область;

ѕ зробити огляд існуючих програмних продуктів на ринку програмного забезпечення;

ѕ визначити і класифікувати вхідну і вихідну інформацію;

ѕ визначити основні функції системи;

ѕ визначити можливості подальшого розвитку підсистеми.

Прийняття керуючого рішення при організації роботи складної системи пов'язано з обробкою великого обсягу інформації, що вимагає нетривіального аналізу ситуації, що склалася (із залученням методів, розроблених в самих різних областях знань) і повинно бути своєчасним (тоді як часто на прийняття рішення відводиться відносно малий проміжок часу). Прогрес суспільства з кожним роком загострює цю проблему. Саме тому в сучасному системному аналізі основні зусилля спрямовуються на створення математичних моделей управління складними системами, які дозволили б розробити відповідні інформаційно-комп'ютерні технології з мінімальною участю людини в процесі управління. Такі ж дослідження проводяться і по створенню моделей управління вузом.

З точки зору системного аналізу управління активною системою передбачає побудову імітаційної моделі поведінки системи в часі в заданих зовнішніх і внутрішніх умовах залежно від реалізованого керуючого впливу (управління). Вибір управління повинен здійснюватися на основі аналізу заданих критеріїв оптимальності, що оцінюють якісний рівень прийнятого управлінського рішення.

Ефективне управління навчальним процесом у ВНЗ сьогодні потребує переходу на якісно нові технології роботи з даними, що відносяться до навчального процесу, засновані на використанні комп'ютерних мереж і баз даних. Як можливість вдосконалення організаційної та навчальної діяльності ВНЗ можна використовувати автоматизацію процесу управління навчальним закладом, а також його частин.

Одним із завдань, що стоять перед навчальними відділами ВНЗ є розрахунок навчального навантаження на кафедрі. На його основі:

ѕ формуються навчальні доручення для викладачів;

ѕ складається розклад навчальних занять;

ѕ визначаються штати професорсько-викладацького складу ВНЗ;

У той же час, при традиційних способах розрахунку цей процес, в силу своєї трудомісткості, не може бути повторений багаторазово протягом навчального року і тому, через деякий час перестає відповідати реальному навчальному навантаженню. У зв'язку з цим виникає бажання автоматизувати процес побудови плануючої документації, одночасно виключивши дублювання введення інформації.

1. Формування навантаження на кафедрі СКС

Об'єктом автоматизації є кафедра СКС. На кафедрі для кожного викладача складається персональний графік навантаження на кожну групу студентів у заданий рік. На викладача ставлять приблизно від 15 до 20 груп студентів. Це можуть бути магістри, бакалаври, коледж та молодші спеціалісти. Їх розбивають по семестрам. Наприклад перші 10 будуть вивчать обрані предмети в осінньому семестрі, а інші вже у весняному. Також для кожної дисципліни визначають кількість часів для лекцій, практичних занять, лабораторних робот, консультацій, МК, курсових проектів (робот), заліків, екзаменів, дипломних проектів (робот), ДЕК, керівництв НДРС, керівництв аспірантами, керівництв практикою, індивідуальних завдань, поточних комп'ютерних тестувань, як ми можемо побачити на додатку А, та сумують їх. Із цього підраховують загальну кількість годин і процент ставки, на яку працює викладач.

Кафедра має ліцензійні угоди з провідними виробниками програмного та апаратного забезпечення. Науково-технічна база кафедри відповідає міжнародним стандартам. Передбачена можливість виходу в Internet.

Кафедра здійснює підготовку інженерів - розробників складних програмних систем. Виконує науково-дослідні та проектні роботи в галузі інформатики.

Випускаюча кафедра на основі Державних освітніх стандартів розробляє робочі навчальні плани за відповідними напрямами та спеціальностями, погоджує робочі навчальні програми з дисциплін, забезпечуваним іншими кафедрами академії, організовує і проводить Державні іспити і захист кваліфікаційних робіт студентами (дипломних проектів (робіт)) на засіданнях ДКК. Для проведення навчального процесу на кафедрі на умовах штатного сумісництва залучаються провідні фахівці виробничих організацій.

Основні функції кафедри:

1. Надання необхідних знань студентам у галузі комп'ютерного програмування;

2. Надання практичних знань:

2.1. Практичні роботи на мікроконтролері;

2.2. Практичні роботи з внутрішніми компонентами комп'ютерів.

3. Вивчення декількох мов програмування;

4. Надати знання роботи з графічними редакторами;

1.1 Постановка завдання

Головною метою роботи є «Розробка автоматизованої системи Розподіл навантаження на кафедрі СКС». Необхідно скласти її таким чином, щоб була можливість редагування, додавання або видалення інформації, внесення в неї оперативних змін та зменшити витрати тимчасових і людських ресурсів. Для проектування АС необхідно зробити наступне:

1) Проаналізувати відомі підходи;

2) Які вимоги ставляться до підсистем;

3) Розглянемо ІС для розподілу навчального навантаження;

4) Навчимося користуватись цією системою а саме:

ѕ Запускати систему;

ѕ Приєднувати готову БД до АС;

ѕ Вибирати ролі для користувачів;

ѕ Розподіляти ці ролі;

ѕ Опишемо інтерфейс програми;

ѕ Розрахуємо навчальне навантаження.

5) Роздивимось навчальний процес:

ѕ Вхідну та вихідну інформацію процесу розподілу навантаження.

6. Обґрунтуємо навчальний план.

Як цього добитися ми розглянемо далі.

2. Аналіз відомих підходів

У даному пункті розглянуті наступні питання:

1. Існуюче на кафедрі СКС програмне забезпечення розподілу навантаження на кафедрі:

ѕ додаток, написаний на базі Microsoft Excel.

2. Інформаційна система, сформована навчально-методичним відділом:

ѕ «Розрахунок навчального навантаження викладацького складу і розподіл по кафедрам ВНЗ»;

ѕ «Розподіл навчального навантаження викладачам кафедри» (додаток Б).

3.

ѕ Упровадження Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS)

На даний момент на кафедрі існує система розподілу навантаження. Ця система - результат спроб реалізації інформаційної системи. Реалізована в програмному забезпеченні Microsoft Excel, який заснований на застосуванні макросів. Розробка програмної документації та програмного продукту повинна проводитися згідно з ГОСТ 19.701-90 [1], ГОСТ 2.304-88 [2].

Система дозволяє:

ѕ додавати нових викладачів до списку;

ѕ при розподілі навантаження бачити підсумкові дані в динамічному режимі, такі як сумарне значення навантаження в годинах для всіх видів занять, сумарне значення ставок викладачів (це можливо за рахунок зв'язування файлів);

ѕ роздрукувати стандартні звіти, а саме Звіт та Навчальні доручення для кожного викладача;

ѕ вихідні документи зберігаються кожен в окремому документі.

Друга інформаційна система включає в себе дві підсистеми:

Перша з підсистем, представлених раніше, а саме «Розрахунок навчального навантаження викладацького складу і розподіл по кафедрам ВНЗ», припускає наявність таких функцій:

1) проводиться додатковий контроль по семестрах на число курсових робіт і курсових проектів, число заліків та іспитів, на суму аудиторних занять на тиждень тощо;

2) система оперативно повідомляє про всі відхилення від нормативних меж, встановлених Держстандартом, а також дозволяє роздрукувати протокол розбіжностей;

3) отримана база графіків навчального процесу використовується для розрахунку штатів ППС університету та кафедри;

4) при розрахунку штатів ППС враховуються аудиторні заняття, керівництво практикою, аспірантурою, докторантурою, участь у державних атестаційних комісіях і т.д.;

5) програма оперативно виконує перерахунок навантаження викладача за будь-яких, внесених в інтерактивному режимі, змінах його навантаження;

6) на екран виводяться попереджувальні повідомлення про перевищення навантаження викладача вище ставки, здійснює контроль за загальної навчальної навантаженням кафедри;

7) при формуванні навчальних доручень програма групує навчальне навантаження викладача по семестрах;

8) розподіл навантаження виробляється на основі списку предметів і списку викладачів, визначеного користувачем;

9) побудова попередньої опції дозволяє розподілити викладання одного предмета між кількома викладачами, передбачаючи всі можливі варіанти: проведення лекцій, практичних занять і лабораторних робіт (у тому числі ведення лабораторних робіт у різних підгрупах однієї групи) різними викладачами.

Друга з представлених підсистем - «Розподіл навчального навантаження викладачам кафедри», пропонує наступні функції:

ѕ введення і зміна списків викладачів, навчального плану, а також довідників з переліками дисциплін і спеціальностей;

ѕ зберігання інформації про загальний навчальний план кафедри та індивідуальної навантаженні кожного викладача;

ѕ вибір і автоматичне занесення даних із загального в індивідуальний план викладача з одночасним перерахунком його підсумкового навантаження. Вибір здійснюється з ще залишившихся нерозподілених навантажень;

ѕ відображення кількості залишившихся годин з дисциплін у навчальному плані з урахуванням вже розподіленого навантаження;

ѕ швидкий пошук необхідної інформації по якомусь критерію;

ѕ формування звіту на кожного викладача, загального звіту для всієї кафедри, а також звіту про нерозподілене навантаження. Звіти формуються у вигляді електронних таблиць MS Excel, які можна безпосередньо з програми переглянути і вивести на друк;

ѕ резервне копіювання і відновлення даних;

ѕ використання вбудованої довідкової системи.

Але ні по одній з даних систем немає повної інформації, яка дозволила б судити про її переваги і недоліки, які можуть також ховатися в НЕ ергономічності програми. Єдиний недолік, який видно з перерахованих функцій систем, це те, що перша система не підтримує виведення вихідних документів на друк, або імпорті цих документів у текстові або табличні редактори (наприклад, Microsoft Excel, Word).

Третя підсистема представлена як ECTS - це система, що створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури виміру й порівняння між закладами освіти результатів навчання студентів, їхнього академічного визнання. Вона розроблена для забезпечення мобільності студентів, спрощує розуміння і порівняння навчальних програм та навчальних досягнень студентів, як між вітчизняними, так і між іноземними навчальними закладами.

Система ЕCTS заснована на оцінюванні всіх видів роботи студента, необхідних для досягнення цілей, зазначених у навчальній програмі: відвідування лекцій, підготовка і участь у семінарах і практичних заняттях, самостійна робота, складання іспитів, проходження стажування, підготовка та захист магістерських робіт тощо.

2.1 Вимоги до підсистеми

Загальні вимоги до підсистеми:

1. Підсистема повинна забезпечувати занесення і використання форми «Розрахунок навчального навантаження на кафедрі» в електронному вигляді.

2. Структура подання інформаційних ресурсів й користувальницькі інтерфейси з доступу до документів і інструментам їх обробки повинні бути інтуїтивно зрозумілі користувачам підсистеми.

3. Інтерфейс користувача повинен забезпечувати вибір типового профілю відповідно з групами користувачів і збереження персональних налаштувань користувача.

4. Повинна бути забезпечена одночасна робота декількох користувачів над одними або пов'язаними між собою ресурсами. Підсистема повинна забезпечувати виведення основних документів на друк.

5. Підсистема повинна забезпечувати максимальну безпеку і надійність зберігання і передачі даних з урахуванням обмежень прав доступу співробітників і зовнішніх контрагентів до тієї, чи іншої категорії інформації.

Підсистема розподілу навчального навантаження на кафедрі повинна надавати користувачам наступні можливості:

1) розподіляти дисциплінарне навантаження в годинах між викладачами кафедри, беручи до уваги не тільки рівномірність розподілу, а й індивідуальні особливості кожного викладача і його роль в житті кафедри;

2) розраховувати час на консультації і обсяг ставок з урахуванням вимог, що пред'являються Розподільником. Розподільник встановлює коефіцієнти розрахунку;

3) встановлювати коефіцієнти розрахунку кількості годин на консультації та обсягів ставок;

4) формувати потоки груп для виду навантаження - лекції;

5) визначати і закріплювати підгрупи за видом занять - лабораторні роботи;

6) закріплювати аудиторії за дисциплінами;

7) вести довідник аудиторій;

8) вводити календарне навантаження. Кількість годин на тиждень за видами занять для дисципліни;

9) вести довідник викладачів;

10) вносити фактичні дані про виконання навчального навантаження викладачів;

11) переглядати і друкувати форму «Розрахунок навантажень кафедри на ____ / __ рік по трудомісткості дисциплін»;

12) переглядати і друкувати форми «Виписка з навчального плану»;

13) переглядати і друкувати форми «Навантаження викладача»;

14) переглядати і друкувати форму «Звіт про виконання навчального навантаження викладачів Кафедри СКС за _____-_____ навчальний рік»;

15) переглядати і друкувати форму «Проект штатного розкладу ППС на _____ - _____ навчальний рік по кафедрі _____»

16) експортувати вихідні документи в стандартну ПЗ;

17) копіювати розрахунки навчального навантаження попередніх років.

Внаслідок того, що роботи підсистем забезпечується по мережах Internet, необхідно забезпечити інформаційну безпеку програми. Таким чином, необхідно ввести функцію авторизації і подальшої аутентифікації користувачів при зверненні до функцій системи. Всю інформацію, передану по мережах і несучу в собі значущі для підсистеми дані, необхідно шифрувати згідно з ГОСТ 28147-89.

Примітка. ГОСТ 28147-89 - радянський і російський стандарт симетричного шифрування, введений в 1990 році, також є стандартом СНД. Повна назва - «ГОСТ 28147-89 Системи обробки інформації. Захист криптографічний. Алгоритм криптографічного перетворення». Блочний шифроалгоритм. При використанні методу шифрування з гамуванням, може виконувати функції поточного шифроалгоритму. У 2009 році ГОСТ 28147-89 перевиданий в Україні під назвою ДСТУ ГОСТ 28147:2009.

ГОСТ 28147-89 - блоковий шифр з 256 - бітовим ключем і 32 циклами перетворення, що оперує 64-бітними блоками. Основа алгоритму шифру - Мережа Фейстеля. Базовим режимом шифрування за ГОСТ 28147-89 є режим простої заміни. Наглядну схему роботи симетричного шифрування можливо переглянути у додатку В.

Повинно бути забезпечено наявність повністю локалізованого (російськомовного/україномовного) інтерфейсу користувача (при цьому допускається використання англомовного інтерфейсу для загальносистемних програмних компонентів).

Для найбільш частих операцій повинні бути передбачені «гарячі» клавіші.

Організація графічного інтерфейсу користувача повинна перешкоджати помилкових дій користувачів, у тому числі:

1) Користувач повинен мати можливість:

ѕ контролювати введення даних;

ѕ переглядати введені дані;

ѕ проводити коректування введених даних;

ѕ скасувати введення даних.

2) При введенні повинні максимально використовуватися списки допустимих значень.

3) При виявленні системою помилок у діях користувача - на екран монітора повинна виводитися повідомлення з найменуванням помилки і з рекомендаціями щодо її усунення.

3. Професійна інформацій система

Аналіз ринку програмного забезпечення на наявність інформаційних систем, що допомагають розподіляти навантаження на кафедрі, дозволив визначити не тільки безліч ВНЗ, які вирішують це завдання, але також і певну кількість фірм, що займаються цим питанням професійно.

Одна з них - АС «Навантаження ВНЗ»[3] - комплекс програмного забезпечення для автоматизації адміністративної роботи аспірантур, деканатів, кафедр ВНЗ розроблений ММИС Лабораторією. Це програмне забезпечення передбачає надання комплексного підходу до формування та розподілу навчального навантаження установ ВПО. Система розрахована для роботи в локальній мережі і має три рівні доступу, які визначають функціонал доступний користувачам.

Адміністратору системи доступні наступні функції:

ѕ Перевірка навчальних планів на спадкоємність;

ѕ Формування відомостей про очікуваний контингент студентів;

ѕ Створення списку навчальних груп на основі контингенту студентів;

ѕ Завдання норм на прийом заліків та іспитів, керівництво дипломними, курсовими, дисертаційними та іншими видами робіт;

ѕ Централізоване перейменування дисциплін та закріплення їх за кафедрами;

ѕ Визначення параметрів формування потоків і навчального навантаження;

ѕ Формування навчального навантаження кафедр на базі навчальних планів та списку груп;

ѕ Розрахунок штатного розкладу кафедр;

Завідувачем кафедрами доступні наступні функції:

ѕ Закріплювати навчальне навантаження за викладачем або передавати її іншій кафедрі;

ѕ Об'єднувати групи в потоки і розбивати групу на підгрупи з різних видів занять, наприклад, лабораторним, практичним або курсових робіт;

ѕ Враховувати дані про розподіл навчального навантаження попереднього навчального року;

ѕ Уточнювати навантаження протягом навчального року;

ѕ Створювати доручення кафедр, експортовані в програму автоматичного складання розкладу занять;

ѕ Виконувати перевірку коректності та відповідності розподіленого навантаження даними навчального відділу.

Викладачам доступні наступні функції:

ѕ Отримувати розгорнуту інформацію з навчального навантаження;

ѕ Заповнювати необхідну кількість годин на підготовку до занять;

ѕ Формувати свої індивідуальні плани, в яких можна конкретизувати зміст робіт, виконуваних у «другій половині дня» (наукова, організаційно-методична, навчально-методична, виховна робота);

ѕ Вести облік побажань викладачів за графіком роботи протягом тижня;

Якісний результат досягається перехресним контролем вмісту РНП усіма зацікавленими сторонами: кафедрами, деканатами, навчальним управлінням. Карти дисциплін кафедр дозволяють здійснювати попереднє ознайомлення кафедр з переліком закріплених за ними дисциплін і розподілом аудиторних годин і форм контролю по семестрах (курсам, сесіям).

Модуль «Навчальне навантаження» інформаційної системи «Плани ВПО» дозволяє автоматизувати розрахунок навчального навантаження вузу, забезпечуючи:

ѕ електронний документообіг при погодженні та затвердженні навчальних планів;

ѕ контроль відповідності навчальних груп робочим навчальним планам;

ѕ формування відомостей про очікувані контингенти студентів;

ѕ створення списку навчальних груп на основі контингенту студентів;

ѕ завдання норм на прийом заліків та іспитів, керівництво дипломними, курсовими, дисертаційними та іншими видами робіт;

ѕ централізоване перейменування дисциплін та закріплення їх за кафедрами;

ѕ визначення параметрів формування потоків і навчального навантаження;

ѕ формування навчального навантаження кафедр на базі навчальних планів та списку груп;

ѕ розрахунок штатного розкладу кафедр;

ѕ розподіл навчального навантаження між викладачами;

ѕ заповнення індивідуального плану.

Якісний результат досягається перехресним контролем вмісту УП усіма зацікавленими сторонами: кафедрами, деканатами, навчальним управлінням. Карти дисциплін кафедр дозволяють здійснювати попереднє ознайомлення кафедр з переліком закріплених за ними дисциплін і розподілом аудиторних годин і форм контролю по семестрах (курсам, сесіям) відповідно до мал. 3.1 та 3.2.

Малюнок 3.1 - Приклад формування навантаження на викладачів

Малюнок 3.2 - Додаткові параметри розрахунку навантаження

Сформоване навчальне навантаження передається кафедрам для розподілу між викладачами в модулі «План роботи кафедри», який дозволяє:

ѕ закріплювати навчальне навантаження за викладачем або передавати її іншій кафедрі;

ѕ об'єднувати групи в потоки і розбивати групу на підгрупи з різних видів занять, наприклад, лабораторним, практичним або курсових робіт;

ѕ враховувати дані про розподіл навчального навантаження попереднього навчального року;

ѕ уточнювати навантаження протягом навчального року;

ѕ формувати індивідуальні плани викладачів, в яких вони можуть конкретизувати зміст робіт, виконуваних у «другій половині дня» (наукова, організаційно-методична, навчально-методична, виховна робота);

ѕ вести облік побажань викладачів за графіком роботи протягом тижня;

ѕ створювати доручення кафедр, експортовані в програму автоматичного складання розкладу занять;

ѕ виконувати перевірку коректності та відповідності розподіленого навантаження серверним даними.

Приклад «Плану роботи кафедри» зображено на мал. 3.3.

Малюнок 3.3 - Приклад роботи викладачів за «Планом роботи кафедри»

Модуль «План роботи кафедри» підтримує освітні програми, що реалізуються в вузах військового профілю.

У ІС «Плани» акумульовано багаторічний (більше 14 років) досвід роботи з вузами Росії різного профілю. Система успішно експлуатується, як в невеликих філіях вузів, так і в університетах з великим контингентом студентів (Южный федеральный университет, Якутский госуниверситет, СибАДИ та ін.).

Система АС «Навантаження ВНЗ» має клієнт - серверну архітектуру і припускає наявність сервера баз даних Microsoft SQL Server версії 2000 і вище. Існують безкоштовні версії даного продукту, такі як MSDE2000. Є підтримка більш нових версій даного продукту:

ѕ MS SQL Server Express 2005;

ѕ MS SQL Server Express 2008.

Настійно рекомендується встановити відповідну оснастку (MS SQL Server Management Studio):

ѕ MS SQL Server Management Studio 2005;

ѕ MS SQL Server Management Studio 2008.

Рекомендується використовувати MS SQL Server 2005 і відповідну оснастку. Установку необхідно проводити на тому комп'ютері, який передбачається використовувати як сервер баз даних.

Після установки SQL Server необхідно підключити базу даних «Деканат», для цього потрібно скористатися програмою Management Studio. Після запуску з'являється наведене на малюнку 3.4 вікно, в якому вказується ім'я вашого сервера. Якщо при установці MS SQL Server використовувалися значення за замовчуванням, то ім'я сервера буде мати одне з наступних значень, залежно від версії:

1) «.» Або «(local)» - локальний комп'ютер, універсальне ім'я під яким завжди можна увійти, але тільки на сервері;

2) «Ім'я комп'ютера в мережі» - подивіться мережеве ім'я комп'ютера (контекстне меню на іконці «Мій комп'ютер», команда властивість). Скориставшись цим ім'ям можна здійснити вхід не тільки з самого сервера, але і з будь-якого комп'ютера - клієнта (версія 2000).

3) «Ім'я комп'ютера в мережі / SQLEXPRESS» - аналогічно попередньому назвою, характерно для версій 2005, 2008.

Малюнок 3.4 - Вхід до серверу

Можна скористатися списком, що випадає (стрілочка вниз, праворуч) і вибрати ім'я сервера зі списку і провести з'єднання.

Далі виконуємо приєднання бази даних «Деканат». Зробити це можна за допомогою команди контекстного меню в оглядач об'єктів, на надпису «Бази даних». Дивіться малюнок 3.5.

Малюнок 3.5 - Процес приєднання БД до серверу

У діалоговому вікні вибираємо кнопку «Додати» і знаходимо файл «Деканат.mdf» за наступним шляхом: (наприклад) «C: / Program Files / MMIS Lab / Plans / DOC / Samples». Якщо файл знаходиться у іншому розділі слід вибрати відповідний. У нижній частині діалогового вікна «Приєднання баз даних», під кнопкою «Додати» з'являться два файли, файл даних «Деканат.mdf» і файл журналу «Деканат_LOG.ldf». Необхідно провести видалення файлу журналу, для цього виділіть потрібний файл і натисніть кнопку «Видалити».

Натискаємо кнопку «ОК» і назва бази даних повинне з'явитися в списку, в лівій частині основного вікна програми MS SQL Server Management Studio.

Для установки самої системи «Навантаження ВНЗ» запустіть файл «ServiceSetup.msi» і на всіх вікнах, натискайте кнопку «Далі». Ярлик для запуску системи буде доступний в меню «Пуск / Всі програми / Плани / АС Навантаження ВНЗ».

Можемо запускати систему і побачимо те, що відображено на малюнку 3.6.

Малюнок 3.6 - Вікно з приєднаною БД

Якщо система «Деканат» вже використовувалася раніше і база даних підключена, то швидше за все знадобиться оновити її структуру.

Зробити це можна за допомогою програми UserManager. Для оновлення структури зробіть наступні дії: запустіть програму UserManager на сервері. Виконайте команду головного меню «Адміністрування / Оновити структуру бази з файлу». Відкрийте файл CONS_Деканат_Tables.xml розташований в папці: (наприклад) «C: / Program Files / MMIS Lab / Plans / ServiceUpdate». Натисніть кнопку «Провести оновлення».

3.1 Запуск системи

При першому запуску система намагається підключитися до бази даних «Деканат», при цьому ім'я сервера і бази даних беруться з файлу конфігурації «Service.exe.config». Можна зробити редагування цього файлу, вказати потрібне ім'я сервера і бази, в пакеті установки. Установка і перший запуск системи з відредагованим файлом на клієнтських комп'ютерах, займатиме значно менше часу. Після першого вдалого підключення імена сервера і бази поміщаються в системний реєстр і файл конфігурації не використовується.

Якщо системі не вдалося підключитися до бази даних, видається повідомлення (знімок вікна представлений на малюнку 3.7).

Малюнок 3.7 - Вікно з помилкою про відсутність ім'я серверу та БД

Користувачеві пропонується вказати ім'я сервера і бази даних, а так само спосіб аутентифікації (перевірка маєтку користувача і пароля) за допомогою діалогового вікна представленого на малюнку 3.8.

Малюнок 3.8 - Ввід нового ім'я серверу та БД

Якщо система запускається на сервері баз даних, або обліковий запис користувача має права адміністратора бази даних «Деканат», то використовуйте аутентифікацію Windows. На клієнтських комп'ютерах використовуйте аутентифікацію SQL Server.

У програмі реалізовано два способи авторизації користувачів: за допомогою Windows аутентифікації (при запуску операційної системи користувач вводить свій логін і пароль) і програмна авторизація (логін і пароль вводяться при запуску системи «Навантаження»). Якщо в навчальному закладі локальна мережа має доменну структуру побудови, то рекомендується використовувати авторизацію за допомогою аутентифікації Windows, інакше використовуйте авторизацію в програмі. При розробці програмної авторизації, використовувався асинхронний алгоритм шифрування, що гарантує збереження персональних даних користувачів. Можна використовувати змішану авторизацію, тобто входити в систему або по паролю, або по імені облікового запису Windows, кожен користувач може вибрати сам, як йому буде зручніше. Перемикання між способами авторизації здійснюється за допомогою прапорця «Використовувати пароль користувача для входу в систему», діалогового вікна «Параметри підключення» (дивіться попередній малюнок).

Кожен користувач, що запустив систему, автоматично фіксується в базі даних, зберігається інформація про дату останнього входу, імені домену та комп'ютера. Адміністратор системи повинен виділити користувачам відповідні ролі, щоб вони могли отримати доступ до необхідного режиму роботи програми. Розподіл ролей можна проводити за допомогою команди головного меню «Налаштування / Визначити ролі користувачів...» в режимі роботи «Адміністратор» або використовуючи програму UserManager, що входить в систему «Деканат».

У системі використовуються три ролі користувачів: адміністратор-навантаження, завідувач кафедри, викладач. Якщо при першому запуску програма не виявляє жодного користувача з роллю «Адміністратор-Навантаження», то видається попередження, наведене на малюнку 3.9.

Малюнок 3.9 - Вікно із запитом на роль Адміністратора-Навантаження

При позитивній відповіді на питання, вказаному користувачу виділяється ця роль. В системі допускається кілька користувачів з роллю адміністратора, наділити цією роллю іншого користувача. Якщо дати негативну відповідь, то це повідомлення буде з'являтися при кожному наступному запуску, поки не буде визначено хоча б один користувач з роллю адміністратор.

Після запуску з'являється стартове вікно програми, за допомогою якого можна вибрати режим роботи і задати потрібний навчальний рік.

Програма має чотири режими роботи, які відповідають ролям користувача: «Адміністратор», «Завідувач кафедри», «Викладач», «Перегляд».

Роль «Адміністратор» дозволяє робити завантаження і редагувати атрибути навчальних планів, формувати навчальні групи, відстежувати спадкоємність РНП, налаштовувати параметри і проводити розрахунок навантаження і штатів, формувати потоки, редагувати довідники, задавати роль іншим користувачам системи (завідувачам кафедрами і викладачам).

Роль «Завідувач кафедри» дозволяє формувати план роботи кафедри. При виборі цієї ролі в правій частині стартового вікна з'являється список, що випадає, в якому можна вибрати потрібну кафедру.

Даній ролі доступні наступні дії:

1) формувати ППС кафедри,

2) розподіляючи ставки і вакансії,

3) закріплювати за викладачами рядки навчального навантаження,

4) управляти другою половиною дня ППС,

5) вести НДР,

6) планувати заходи (засідання кафедри, науково-методичні семінари, облік видань тощо) отримувати різного роду довідкову інформацію.

На малюнку 3.10 показано вікно авторизації.

Малюнок 3.10 - Авторизація на сервері

Роль «Викладач» дозволяє формувати індивідуальні плани, редагувати персональні дані і переглядати статистику по всіх видах робіт запланованих на поточний навчальний рік.

У режимі роботи «Адміністратор» при виконанні команди головного меню «Налаштування / Визначити ролі користувачів...», з'являється діалогове вікно, наведене на малюнку 3.11, за допомогою якого можна розподілити ролі між користувачами системи.

Малюнок 3.11 - Розподіл ролей між користувачами

У верхній частині вікна розташована таблиця, в якій наведено перелік всіх користувачів системи. Вибравши потрібного користувача в правій нижній таблиці можна побачити ролі, які йому доступні. У лівій нижній таблиці наведено список всіх можливих ролей.

Додати нову роль виділеному користувачеві можна за допомогою подвійного кліка на необхідну роль в лівому списку. Видалити непотрібну роль можна за допомогою подвійного кліка в правому списку.

Новий користувач додається автоматично при першому запуску програми на його боці, але передбачена можливість додавання «вручну», за допомогою команди «Додати користувача".

Прапорець «Використовувати аутентифікацію Windows» служить для вибору способу авторизації користувачів, при першому запуску програми, надалі кожен може вибрати зручний для себе спосіб авторизації.

Якщо користувач забув пароль, то за допомогою кнопки «Очистити пароль» адміністратор скидає поточний пароль користувача і при наступному вході в систему користувачу буде запропоновано задати новий пароль. Адміністратор може сам задати пароль користувачеві, використовуючи кнопку «Задати пароль».

3.2 Опис інтерфейсу

Програма має стандартний графічний інтерфейс Windows. У верхній частині вікна розташована панель головного меню за допомогою, якої можна виробляти необхідні дії.


Подобные документы

  • База даних як складова частина інформаційної системи. Загальні принципи створення контролерів автоматизації MS Office. Розробка гнучкої комп'ютеризованої системи, призначеної для автоматизації розрахунку учбового навантаження. Моделі представлення даних.

    дипломная работа [4,7 M], добавлен 26.10.2012

  • Напрямки використання обчислювальної техніки. Розвиток керування процесами ведення господарства за допомогою інформаційної системи. Автоматизація технологічної лінії вирощування грибів. Вхідна та вихідна інформація. Логічна структура бази даних.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 09.03.2011

  • Життєвий цикл інформаційної системи як упорядкована сукупність змін його стану між початковим і кінцевим станами. Умови забезпечення адаптивного характеру розвитку ІС. Технологія проектування інформаційної системи, технологічна мережа проектування.

    реферат [252,2 K], добавлен 20.06.2010

  • Розробка та реалізація програмного рішення для автоматизації оптимального розподілу ресурсів підприємства з найменшими витратами, інформаційне і технічне забезпечення задачі. Функціональна структура та архітектура корпоративної інформаційної системи.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 17.04.2013

  • Компоненти структурно-інформаційної системи. Розділення інформаційної системи (ІС) на окремі частини (декомпозиція) як метод проектування. Склад і зміст робіт на стадії робочого проектування ІС, його технологічна мережа. Система захисту інформації.

    контрольная работа [34,2 K], добавлен 20.09.2009

  • Обчислення середньої трудомісткості потоку заявок. Визначення мінімальної швидкодії процесора. Дослідження безпріоритетної дисципліни обслуговування. Навантаження на обчислювальну систему. Програма моделювання комп’ютерної системи та програмний код.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 15.03.2014

  • Опис алгоритмів реалізації автоматизованої інформаційної системи обслуговування роботи торгового агента в середовищі програмування Delphi. Створення схем технологічного процесу введення, редагування і видачі результатів. Інсталяція і експлуатація проекту.

    курсовая работа [118,4 K], добавлен 25.09.2010

  • Структура деревооброблювальної фабрики. Нормалізація відносин і побудова ER-діаграм. Показники економічної ефективності інформаційної системи. Розрахунок витрат на створення і експлуатацію системи на підприємстві. Інструкція по роботі з програмою.

    курсовая работа [3,6 M], добавлен 30.05.2012

  • Основні етапи проектування та розробки інформаційної системи діяльності відділу інженерно-геологічних досліджень на прикладі ТОВ "Медінжсервіс". Моделювання процесу здійснення замовлень за допомогою CASE-засобу BPWin. Порівняння систем-аналогів.

    курсовая работа [2,7 M], добавлен 12.06.2013

  • Мінімізація часу виконання задачі за рахунок розподілу навантаження між декількома обчислювальними пристроями, паралельна модель програмування. Процес розробки паралельного алгоритму. Забезпечення комунікацій між підзадачами, забезпечення надійності.

    контрольная работа [170,3 K], добавлен 29.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.