Дослідження інструментальних засобів проектування дистанційних курсів

Розміщення матеріалів дистанційного курсу в середовищі «Веб-Клас ХПІ» припускає три етапи: 1.) Створення плану, що динамічно настроюється, - зміст курсу в модулі План курсу; 2.) Формування в динамічному режимі прототипів файлів курсу в модулі План курсу; 3.) Об'єднання файлів курсу в заняття за допомогою модуля Курс меню.

Перш ніж почати розробку змісту самого курсу, необхідно чітко розпланувати весь наявний матеріал для розміщення в курсі, включаючи теоретичні відомості, тестові завдання, практичні завдання. Крім того, тьютор повинен для себе визначити: 1) тривалість курсу; 2) кількість занять і їх тривалість; 3) цілі проведення кожного заняття.

Зміст занять (надалі - План курсу) створюється середовищем Веб-Клас ХПІ в динамічному режимі. Для запуску редактора змісту занять, послідовно треба натиснути кнопки <Активність> > <План курса>. Кнопка <План курса> видно тільки в режимі «адміністратор», в режимі «студент» вона не доступна.

Рис. 2.5 Модуль - План курсу

Для створення нового пункту Плану курсу потрібно натиснути кнопку <Добавить>. Відкриється вікно, в якому можна створити новий пункт плану.

2.3.2 Український інститут інформаційних технологій в освіті НТУУ КПІ

Український інститут інформаційних технологій в утворенні Національного технічного університету України "КПІ" (УІІТО) створений в листопаді 2004 р. на базі Українського центру дистанційної освіти НТУУ "КПІ"(УЦДО) - провідного центру практичного упровадження дистанційного навчання в Україні.

УЦДО має в своєму активі більше 120-ти дистанційних курсів (ДК).

Окрім курсів по іноземних мовах, УЦДО підтримує дистанційне навчання по економічних, гуманітарних, технічних дисциплінах, інформаційних технологіях, фундаментальних науках.

Мовні програми представлені дистанційними курсами по підготовці до сертифікованих екзаменів з французької мови, а також курсом вивчення української мови на базі англійського "Golden Gates to Ukrainian" ("Українська мова для іноземних громадян").

Місія даного інституту: підвищення якості освіти, розширення доступу представників різних вікових груп, слоїв населення і місця проживання до освітніх ресурсів; створення умов для реалізації безперервного навчання крізь усе життя; підвищення рівня освіти за рахунок упровадження сучасних освітніх методик і технологій.

Спеціалізація Дистанційне навчання: розширення використовування ІКТ в різних секторах освіти; розробка дистанційних курсів; проведення дистанційного навчання; підготовка фахівців дистанційного навчання; ведення проектів упровадження дистанційного навчання.

Успіхи компанії в 2008 році: виконана розробка курсів і виконується супровід повного дистанційного курсу другої вищої економічної освіти; встановлений міжнародний центрально-східно-європейський віртуальний університет CEEVU, у проекті беруть участь 12 університетів з 8 країн; в рамках проекту ЮНІДО проведений цикл семінарів-тренінгів - програми дистанційного навчання курсу "Технологічне передбачення"; проектування курсу виконане на основі контенту, створеного міжнародними експертами; УЦДО виграв тендер МОН України на розробку дистанційних курсів "Шкільний курс по хімії" і "Шкільний курс по біології" для 8-11 класів загальноосвітніх учбових закладів, що вчаться; розробка курсів виконана; наказом Міністерства освіти і науки України від 24.11.2004 р., на базі Українського центру дистанційної освіти (УЦДО) утворений Український інститут інформаційних технологій в освіті (УЦДО); проведена велика кількість відкритих і корпоративних семінарів, зокрема виїзних, по проблемах упровадження дистанційного навчання.



2.3.3 Міжрегіональна академія управління персоналом (МАУП)

Цікавим прикладом застосування ДО є Міжрегіональна Академія Управління Персоналом (МАУП). Тут систему дистанційного навчання добре налагоджено, і працює вона вже майже 2 роки. Створення центру дистанційної освіти в МАУП ініціювало керівництво, виділило відповідні кошти та провело навчання співробітників. Було розроблено курси відповідно до навчальних планів спеціальностей, і у 2001-2002 роках виконано роботи по розробці та адаптації сайту. Комп'ютерний центр університету поступово розширився до Інституту прикладної математики та інформаційних технологій, що забезпечило базу для розвитку дистанційної освіти в цьому навчальному закладі. У грудні 2002 року відбувся перший набір на дистанційну форму навчання, і в червні 2005 року Академія вітала своїх перших випускників. Вони були першими в Україні, хто має диплом про вищу освіту, отриману дистанційно. Зараз в МАУП дистанційно навчається близько двохсот студентів та працює 50 викладачів. Дистанційне навчання у цьому закладі повністю проходить через Інтернет - тобто, на відміну від багатьох інших університетів, студенти не приїжджають до Києва на період сесії. Всі завдання, контрольні, заліки та навіть іспити вони отримують та складають посередництвом Інтернету через сайт дистанційної освіти МАУП, обравши зручний для себе час і місце - ввечері чи вранці, на роботі чи вдома. Також студенти можуть консультуватися у викладачів у так звані офісні години (у розкладі зазначено час онлайнової присутності викладачів) в режимі реального часу чи надіслати їм приватне повідомлення. Після вивчення певного курсу студенти складають залік чи іспит під час сесії (двічі протягом навчального року). По закінченню 2,5-річного терміну навчання студент складає державні іспити та пише дипломну роботу, яку має захистити. Обидві процедури відбуваються в Києві, в приміщенні університету. Студенту, який успішно закінчив навчання, видаються два дипломи - державного зразка та міжнародний диплом, і йому присвоюється ступінь магістра з обраної спеціальності. Це означає, що студентом дистанційної форми навчання може бути лише той, хто вже має одну вищу освіту і прагне опанувати другу.

2.3.3 Криворізький технічний університет та СДН „Агапа”

В Висока динаміка розвитку сучасної науки й технологій, а також жорсткі вимоги ринку праці, породжують проблеми при підготовці фахівців, як у вузах, так і на підприємствах. Навчальні заклади відчувають гостру потребу в технологіях, які б дозволяли встигати за сучасними темпами накопичення знань.

Вирішенням проблеми може стати розробка й впровадження програмного комплексу, що дозволяє

· створювати структуровані сховища даних;

· підтримувати традиційний і дистанційний навчальний процес;

· створювати комунікаційну мережу всередині організації (вузу або підприємства);

· оперативно контролювати й керувати навчальним процесом.

Поєднання цих функцій в одному програмному продукті створює передумови для побудови комплексного інформаційно-освітнього простору всередині навчального закладу або підприємства. Саме таким продуктом і є система дистанційного навчання (СДН) "Агапа" (http://www.agapa.com.ua).

Робота над СДН «Агапа» почалася, коли компанія «АВ-Консалтинг» (http://www.av-comp.com.ua) зустрілася з потребою оперативної підготовки й перепідготовки кадрів. Основний профіль компанії - інформаційні технології. Тому компанія мала потребу у високоефективних інструментах збору та структурування нової інформації, а також створення й переробки на її основі навчальних курсів. Наявність великої кількості структурних підрозділів та їх віддаленість одне від одного вимагали використання систем дистанційного навчання й систем керування навчальним процесом. Також виникала необхідність у створенні багаторівневого комунікаційного середовища як всередині підприємства, так і за його межами для підтримки роботи з партнерами та клієнтами.

Вивчення існуючих програмних продуктів показало, що, не дивлячись на можливість їх успішного використання для рішення окремих задач, жоден з них не охоплює й не вирішує весь комплекс проблем. У результаті були залучені провідні спеціалісти з різних галузей, включаючи психологів, педагогів, інженерів, для спільного створення програмного продукту, що міг би задовольнити сучасні потреби як навчальних закладів, так і підприємств.

На розробку програмного продукту, що отримав назву СДН «Агапа», пішло більше двох років. У результаті була створена система, що поєднує в собі й навчальний комплекс, і комунікаційне середовище, і систему керування інформацією. На початку 2005 року система була випробувана й впроваджена в компанії «АВ-Консалтинг», а вже наприкінці 2005 року була взята на озброєння Криворізьким технічним університетом і стала основою для створення Освітнього порталу університету (http://op.ktu.edu.ua). Досвід впровадження показав високу ефективність системи як для оперативної підготовки кадрів на підприємстві, так і для всебічної підтримки навчального процесу у вищому навчальному закладі. Основою ефективності системи є створення на її базі структурованого інформаційно-навчального простору, що поєднує знання й досвід окремих людей у потужний інтелектуальний потенціал організації.

Схематично структура інформаційно-освітнього простору, створеного на базі СДН «Агапа», показана на рис. 2.6.

Функціонально інформаційно-освітній простір можна розділити на наступні складові:

· Загальний інформаційний простір (складається з модулів, що керують новинами, повідомленнями та іншою загальною інформацією організації;



Рис. 2.6 Загальна структура інформаційно-освітнього простору на базі СДН «Агапа»

· Індивідуальний інформаційний простір (інформаційне поле кожного користувача системи);

· Навчальний інформаційний простір (модулі навчання та контролю навчального процесу).

Фундаментом для побудови інформаційного простору є «Репозиторій» - модуль, призначений для структурованого накопичення різноманітних даних, об'єктів і керування ними. Репозиторій є універсальним модулем і його об'єктами можуть бути використані як для побудови загального інформаційного простору, так і для підтримки індивідуального та навчального просторів. Цілісність системи забезпечується за рахунок розгалуженої системи комунікацій, що забезпечує ефективний обмін інформацією всередині всього інформаційно-освітнього простору.

Загальний інформаційний простір (рис. 2.7) побудовано на основі модулів, що традиційно входять до складу систем керування інформацією. Модуль «Повідомлення» дозволяє управляти списками коротких інформаційних повідомлень, що містять важливі оголошення для користувачів.



Рис. 2.7 Структура загального інформаційного простору

Модуль «Новини» дозволяє керувати стрічкою новин, структурувати новини за категоріями, виділяє заголовки, короткий і повний текст новин, містить інструменти для їх автоматичного розсилання і для обміну новинами між різними порталами.

До загального інформаційного простору відносяться також модулі, що дозволяють створювати загальні колекції зображень і файлів. Ці колекції можуть бути використані будь-ким з користувачів для побудови сторінок індивідуального, навчального або загального інформаційного простору.

Структури груп, які також можна віднести до загального інформаційного простору, використовуються для відображення ієрархічної структури організації - університету або підприємства.

Сама система дозволяє гнучко керувати візуальним розміщенням модулів і умовами їх відображення, що дозволяє легко адаптувати зовнішній вигляд для конкретних умов використання «Агапи». Також існує можливість створення довільної кількості додаткових інформаційних сторінок як наповнення загального інформаційного простору.

Кожний зареєстрований у системі користувач одержує у своє розпорядження модулі, що дозволяють йому створити свій індивідуальний інформаційний простір (рис. 2.8) - основу для комунікаційної взаємодії з іншими користувачами системи.



Рис. 2.8 Структура індивідуального інформаційного простору

З особистих даних користувача, введених при реєстрації, формується його профіль. Потім користувач одержує можливість створити свою особисту сторінку - його візитну картку в системі. Також користувач може налаштувати свій «Робочий стіл» усередині системи, зробивши її найбільш зручною для виконання його повсякденних завдань. У розпорядженні користувача також перебуває «Щоденник», що дозволяє робити замітки, і «Планувальник», що нагадує про важливі події. Модуль «Особисті повідомлення» є потужною поштовою системою, що підтримує спілкування усередині системи. Кожен користувач може створити власну колекцію файлів та зображень, подібну до загальної колекції, але об'єкти якої будуть доступні тільки йому. Користувач може застосувати їх при побудові власних повідомлень, особистих сторінок, навчальних курсів та ін.

Досвід використання системи «Агапа» у технічному університеті показав величезний потенціал особистих сторінок і інших елементів індивідуального простору в підвищенні мотивації студентів і забезпеченні індивідуального підходу до кожного з них.

Найбільш важливим компонентом інформаційно-освітнього простору є набір модулів, що дозволяють проводити навчання та керування навчальним процесом. Ці модулі становлять окремий навчально-інформаційний простір (рис. 2.9).



Рис. 2.9 Структура навчального інформаційного простору

Базою даного простору є навчальні матеріали курсів. Модуль курсів має потужний інструментарій для створення й керування структурою навчальних розділів, а також їх інформаційним наповненням.

Контроль успішності учнів забезпечується потужною тестовою підсистемою, у якій можна виділити модуль створення тестових завдань і модуль формування на їхній основі тестів. Контролювати практичні навички студентів дозволяє модуль «Індивідуальні роботи». В окремих випадках викладач може також використати анкети, які можуть носити універсальний характер і використовуватися не тільки для контролю знань.

Моніторинг навчального процесу може здійснюватися на будь-якому рівні за допомогою модулів журнальної звітності. Викладач або адміністратор може одержати деталізований звіт про роботу будь-якого користувача або групи користувачів за певний період, включивши в цей звіт тільки ті види діяльності, які його цікавлять на цей момент.

Накопичення різних інформаційних об'єктів і керування ними здійснюється за допомогою спеціального модуля - «Репозиторія» (рис. 2.10).



Рис. 2.10 Об'єкти репозиторія

У якості об'єктів репозиторія можуть виступати:

· Заголовки, що відокремлюють одні структурні гілки від інших, але не несуть в собі додаткової інформації, крім назви цих гілок;

· Посилання на інші сторінки усередині системи або в мережі Інтернет;

· Звичайний текст, що містить текстову інформацію. Крім того, можливе ручне html-форматування тексту;

· HTML-сторінка (прикріплена зовнішня html-сторінка);

· HTML-сторінка з малюнками в zip-архіві (прикріплений зовнішній архів, що містить html-сторінку й малюнки, які використаються в ній. При звертанні до об'єкта архів буде розпаковано, а на екрані відображено вміст html-сторінки);

· Візитна картка у вигляді бланка, що містить із інформацію про ту чи іншу людину);

· Звіт, що дозволяє готувати форми автоматичної звітності з різних видів робіт;

· Форма зворотного зв'язку, що використовується для оперативної передачі повідомлення адміністрації;

· Файл, наприклад, документ MS WORD, презентація, відеофрагмент та будь-який інший файл, розміщення якого дозволено в репозиторії.

Кожний з цих об'єктів може бути використаний для формування інформаційних блоків у загальному, індивідуальному та навчальному інформаційному просторі. Таким чином, репозиторій є фундаментом для побудови кожного з них.

Величезне значення має можливість гнучкого розподілу прав доступу до окремих розділів, гілок або об'єктів репозиторію, що дозволяє кожному користувачу системи робити свій внесок у побудову інформаційно-освітнього простору без ризику порушити його цілісність або зашкодити роботі своїх колег.

Як наука й технологія не стоять на місці, так і система дистанційного навчання «Агапа» постійно розвивається: додаються нові модулі, розширюються можливості вже існуючих, вносяться зміни в інтерфейс. При цьому робиться все, щоб урахувати найменші побажання користувачів і зробити систему якомога зручнішою та функціональною. Але досвід роботи показав, що вже сьогодні СДН «Агапа» прекрасно справляється зі своїм основним завданням: створення структурованого інформаційно-освітнього простору. У рамках цього простору, наприклад, Криворізький технічний університет при впровадженні системи одержав:

· якісний інтерактивний web-сайт;

· систему всебічної підтримки традиційного навчального процесу;

· систему для організації дистанційного навчання;

· комунікаційну мережу, що зв'язала різні підрозділи університету;

· систему обліку й зберігання методичної літератури, наукових статей та ін.

Компанія «АВ-Консалтинг» та інші підприємства, що впровадили СДН «Агапа», також одержали інструментарій для якісного навчання співробітників і контролю їх кваліфікації без відриву від виробництва, найчастіше прямо на робочому місці.

Поступове поширення СДН «Агапа» серед підприємств та університетів України створило передумови для створення єдиного інформаційно-освітнього простору, який би став основою для більш тісного співробітництва різних ВНЗ і комерційних організацій.



3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ КУРСІВ В СИСТЕМІ MOODLE

3.1 Загальна характеристика системи дистанційного навчання Moodle

Система дистанційного навчання Moodle (Modular Object - Oriented Dynamic Learning Environment - перекладається як Модульне динамічне об'єктно-орієнтоване середовище для навчання), є програмним комплексом для організації дистанційного навчання в мережі Internet. Це пакет програм, який призначений для створювання в Інтернеті навчальних курсів різних напрямків, а також різноманітних тестових програм для перевірки знань. Розробка системи була розпочата Мартіном Дугіямасом, який продовжує очолювати проект Moodle. Розпочато роботу було у 90-х роках, але кілька попередніх прототипів були створені і відкинуті перед тим, як 20 серпня 2002 року він випустив версію 1.0. Ця версія була націлена на маленькі класи університетського рівня і була предметом наукових досліджень, що детально аналізували природу співробітництва, що відбувалося всередині цих маленьких груп студентів. З того часу постійно проводилися нові випуски системи, що включали додаткові можливості, кращу масштабованість та поліпшене виконання.

Moodle є система з відкритим кодом (Open Source), тобто вона розповсюджуються безкоштовно, дає можливість редагувати й змінювати програмний код відповідно до потреб. Система може працювати на будь якому комп'ютері, на якому працює PHP - мова сценаріїв, і підтримує практично будь-яку базу даних.

Для того щоб встановити Moodle необхідно насамперед :

1) перемістити файли Moodle в мережеву директорію;

2) створити єдину базу даних для Moodle;

3) запустити Moodle з навігатором, по install.php, який створює файл config.php, а потім почати інсталювати Moodle.

Головні модулі СДН Moodle є apache_start.bat і mysql_start.bat, після того, як вони запущені, у вікні браузера за адресою 127.0.0.1 відкривається вікно дистанційного курсу навчання.

3.2 Опис структури та основних функціональних модулів системи

Система дистанційного навчання Moodle побудована наступним чином. Учбове середовище призначене для створення динамічного інформаційного простору для організації учбової діяльності з урахуванням потреб студентів. Вона забезпечує:

· Презентацію учбових матеріалів.

· Підтримку активності користувачів.

· Комунікацію учасників учбового процесу.

· Засоби адміністрування учбового процесу.

Для дистанційного курсу характерні наступні риси:

· Гнучка система використовування часу і місця навчання.

· Можливість роботи з великою кількістю студентів.

· Можливість оперативної переробки і оновлення учбових матеріалів.

· Активна співпраця.

· Навчання, орієнтоване на студента.

Система має мову інтерфейсу, що динамічно настроюється (український або російський). Використовування вікон дає можливість реалізувати, з одного боку, «принцип контейнерності» дистанційного курсу, а з іншою, допомагає учням не втратити орієнтацію в даному навчальному середовищі.

Користувачі дистанційного курсу діляться на дві групи: студентів і тьюторів. Тьютори мають додаткові засоби і привілеї, що дозволяють їм додавати матеріали, створювати конференції і відстежувати процес навчання студентів.

Адміністратор системи дистанційного навчання Moodle має щонайвищий пріоритет для доступу до ресурсів системи. Його діяльність направлена на підтримку цілісності системи, збереження баз даних, здійснення загального контролю за учбовим процесом. Він контролює процес реєстрації нових учнів, відстежує можливі порушення правил роботи в даній системі.

Автор курсу створює дистанційний курс, який включає план занять, електронний курс, набір тестів, опитувань і т.і. Система надає автору можливість формувати частину занять динамічно, здійснюючи тим самим індивідуальний підхід до окремого студента або малої групи студентів.

Тьютор відповідає за успішне проведення дистанційного навчання.

Система складається з наступних функціональних модулів.

Модуль завдань

Завдання можуть бути охарактеризовані датою здачі і максимальною оцінкою. Студенти можуть завантажувати свої завдання на сервер (у будь-якому файловому форматі). Пізно виконані завдання дозволяються, але час запізнення показується викладачу. Для кожного окремого завдання, може бути оцінений цілий клас (оцінка і відгук) на одній сторінці в одній формі. Відповідь викладача приєднується до сторінки із завданням кожного студента і надсилається попередження. Викладач може дозволити перездачу завдань після оцінювання.

Модуль форуму

Існують різні типи форумів - форум викладачів, новини курсів, форму для всіх, однопотоковий для користувача. Все листування супроводжується фотокартками авторів. Дискусії можуть переглядатися у залежності від часу, поточності. Викладач може обрати опцію не приймати відповіді (форум оголошень).Потоки дискусій можуть легко пересуватися викладачами між форумами.

Модуль чату

Дозволяє синхронну, плавну текстову взаємодію. Включає малюнки профайлів у вікно чату. Підтримує URL, смайлики, вбудований HTML, малюнки та ін. Всі сесії чату можливо переглядати пізніше - також це дозволене студентам.

Модуль журналів

Журнали є приватними між викладачем і студентом. Для кожної окремої статті журналу, на одній сторінці може бути оцінений цілий клас. Журнальна стаття може створюватися студентом на основі відкритого питання, поставленого викладачем. Відгук викладча приєднується до статті журналу і надсилається повідомлення.

Модуль ресурсів

Підтримує показ будь-яких електронних сутностей, Word, PowerPoint, Flash, відео, звуки. Файли можуть управлятися з сервера чи створюватись за допомогою web-форм. Зовнішні web-додатки можуть бути включені.

Модуль тестів

Викладачі можуть визначати базу даних питань для використання у різних тестах. Тести можуть зберігатися у категоріях для полегшення доступу, і ці категорії можуть бути доступними для будь-якого курсу на сайті. Тести автоматично оцінюються і переоцінюються, якщо питання змінюються. Тести мають обмежене часом вікно, поза яким доступу до них немає. На вимогу викладачів тести можуть проводитися багаторазово, у них можуть показуватися правильні відповіді. Тестові питання і відповіді можуть бути рандомізовані для захисту від списування. Тести підтримують HTML і малюнки. Тестові питання можуть бути імпортовані із зовнішнього текстового файлу.Кількість спроб проходження тестів може бути обмеженою. Існують питання з багатьмя правильними відповідями, питання, що потребують короткої відповіді (слово чи фразу), „правда-неправда” питання, випадкові питання, питання поєднання, нумеровані питання, питання із вбудованими відповідями (у фрагменті тексту).

Модуль дослідження

Вбудовані дослідження (COLLES, ATTLS) для аналізу онлайн-класів. Завжди доступні звіти по дослідженнях. Дані можна зберегти у вигляді Excel-таблиць чи CSV-текстового файлу. Студенту надсилається відгук на результати його дослідження порівняно з результатами класу.

Модуль семінарів

Викладач може управляти і оцінювати завдання. Підтримка широкого спектру шкал оцінювань. Викладач може забезпечувати зразки для студентів. Дуже гнучкий, з багатьма опціями.

Модуль вибору

Може використовуватися для голосування щодо чогось чи для отримання відгуку від кожного студента (дозвіл на дослідження, наприклад). Викладач бачить таблицю, хто що обрав. Студентам може бути дозволено бачити графу з результатами.

дистанційний навчальний програмний модуль



4. РОЗРОБКА ДИСТАНЦІЙНОГО КУРСУ „КОМП'ЮТЕРНА ГРАФІКА” В СИСТЕМІ MOODLE

4.1 Опис предметної області та функціональних можливостей системи

Для реалізації проекту нами проаналізовані відомі віртуальні навчальні середовища. На наш погляд, певні переваги має система Moodle - модульного об'єктно-орієнтованого дистанційного навчання. Вона спрямована на створення веб-сайтів і дистанційних курсів, розповсюджується безкоштовно як Open Source-проект і дозволяє копіювати, використовувати і змінювати програмний код. Система Moodle має такі риси:

· придатна як для дистанційного, так і для очного навчання;

· спроектована з урахуванням адаптації до можливих способів взаємодії між учнями і викладачами;

· має “легкий”, ефективний, сумісний web-інтерфейс;

· проста установка на будь-яку платформу, що підтримує PHP, для роботи необхідна тільки одна база даних;

· підтримує такі бази даних: MySQL, PostgreSQL, MSSQL, Oracle, Foxpro та ін.

Moodle забезпечує студентам доступ до численних навчальних ресурсів. Використовуючи Moodle, ми можемое надсилати нові повідомлення студентам, розподіляти, збирати та перевіряти завдання, вести електронні журнали оцінок та присутності, налаштовувати різноманітні ресурси курсу і т. д.

4.2 Розробка логіко-функціональної схеми системи

Логіко-функціональна схема системи наведена на рис. 4.1.



Рис. 4.1 Логіко-функціональна схема роботи системи

4.3 Опис функціональних блоків та елементів інтерфейсу системи

Система має мову інтерфейсу, що динамічно настроюється (український або російський). Використовування вікон дає можливість реалізувати, з одного боку, «принцип контейнерності» дистанційного курсу, а з іншою, допомагає учням не втратити орієнтацію в даному навчальному середовищі. При запуску з'являється вікно, в якому необхідно себе ідентифікувати (рис. 4.2):

Рис. 4.2 Стартова сторінка системи

Користувачі дистанційного курсу діляться на дві групи: студентів і тьюторов. Тьютори мають додаткові засоби і привілеї, що дозволяють їм додавати матеріали, створювати конференції і відстежувати процес навчання студентів.



Після ідентифікації ми побачимо список курсів:

Рис. 4.3 Список курсів

На рис. 4.3 ми бачимо три посилання. Вони мають наступне призначення:

· 1 - дозволено гостьовий доступ до курсу;

· 2 - для цього курсу потрібне кодове слово;

· 3 - короткий опис курсу (рис. 4.3)

Викладачі можуть додавати “реєстраційний ключ” до своїх курсів для неможливості прослуховування їх не-студентами. Ключ може передаватися особисто чи електронною поштою.

Рис. 4.4 Короткий опис курсу

Сайт управляється адміністратором, який визначається під час установки. Адміністратор системи дистанційного навчання Moodle має щонайвищий пріоритет для доступу до ресурсів системи.

У обов'язки адміністратора входить:

· настройка конфігурації сайту;

· додавати і видаляти користувачів, редагувати інформацію про них, призначати ним ролі;

· додавання категорій і курсів;

· адміністрування бази даних.

Рис. 4.5 Меню „Керування” в режимі налагодження сайту

На етапі конфігурації сайту адміністратор визначає:

· вид першої сторінки;

· шаблон оформлення;

· мову інтерфейсу

· - які модулі присутні в системі (їх можна видалити взагалі або заховати, щоб вони були не видно) та інші параметри.

Вбудовані “теми” дозволяють адміністратору налагоджувати кольори, шрифти, розташування елементів на сайті для того, щоб задовільнити локальні вимоги.

Для створення першої сторінки сайту використовують вбудований HTML-редактор.

Рис. 4.6 HTML-редактор в режими створення першої сторінки сайту



Розглянемо процес формування бази користувачі.

Рис. 4.7 Сторінка „Користувачі”

Якщо ми натиснемо посилання „Редагувати записи користувачів”, то побачимо наступне вікно:

Рис. 4.8 Сторінка „Редагувати записи користувачів”

Як ми бачимо, тут міститься список зареєстрованих користувачів системи. Щоб відредагувати дані, натиснемо посилання на “Редагувати.” Тут міститься вся необхідна інформація про користувача, включаючи логін і пароль. При необхідності, адміністратор має право їх змінити (рис. 4.9).

Адміністратор також визначає ролі, призначає авторів курсів і викладачів. Із списку потенційних авторів курсів адміністратор вибирає необхідного користувача і додає його в список (рис. 4.10).



Рис. 4.9 Сторінка з інформацією про користувача

Рис. 4.10 Сторінка з інформацією про користувача

Для того щоб призначити викладача, необхідно спочатку обрати курс, а потім з'єднайтеся із викладачами, натиснувши на відповідну іконку (рис. 4.11).

Рис. 4.11 Вікно вибору курсу

Після цього з'явиться сторінка, на якої необхідно із списку зареєстрованих користувачів визначити викладача курсу.



Рис. 4.12 Вікно вибору потенційного викладача

Використовуючи цю форму, ми можемо написати роль кожного викладача ("Професор", "Помічник" і т.п.). Якщо ми залишимо роль порожньою, використовуватиметься приставка за замовченням (задана при описі курсу).

Ви так само ми можемо міняти порядок виведення імен вчителів, наприклад, розташувати основного вчителя першим. Для цього необхідно обрати номер в полі "Порядок" і натисніть кнопку "Зберегти зміни".

Щоби додати до курсу нового студента необхідно спочатку обрати курс. Після цього за допомогою меню „Керування” (рис. 4.13) натиснути на посилання „Студенти”

Рис. 4.13 Меню керування обраного курсу

Після цього в відповідній формі (рис. 4.14) можна призначити студентів із списку потенційних (зареєстрованих користувачів системи, що не є викладачами та авторами курсів)



Рис. 4.14 Реєстрація користувачів в системі

Адміністратор також формує категорії курсів і їх назви.

Рис. 4.15 Сторінка „Категорії курсів”

На даний момент в категорії „Комп'ютерні дисципліни” у нас створений курс „Комп'ютерна графіка”.

Рис. 4.16 Перелік курсів обраної категорії



При створенні або редагуванні курсу ми визначаємо наступні параметри:

Рис. 4.17 Редагування налагодження курсу

Основним з параметрів є формат курсу, який може бути наступним:

Формат-календар

Організується розклад (тиждень за тижнем) з точним терміном початку та закінчення курсу.

Формат-структура

Зовні нагадує Формат-календар за винятком того, що не має тимчасових обмежень і не прив'язаний до календаря.

Формат-форум

Курс організується на основі одного великого форуму. Може використовуватися не тільки як курс, але і як одна велика дошка повідомлень.

На рис. 4.13 наведено вікно, за допомогою якого визначаються параметри курсу. Наведемо опис основних параметрів.

Кількість тижнів/тем

Якщо тип курсу - "Формат-структура" - значення визначає кількість тижнів, протягом яких триває курс.

Якщо тип курсу - "Формат-структура" - значення визначає кількість розділів.



Рис. 4.18 Визначення параметрів курсу

Кодове слово

Кодове слово - засіб не допускати сторонніх людей до нашого курсу. Порожнє поле означає, що будь-хто, хто створив обліковий запис на сайті, може записатися на наш курс. Якщо ми напишемо у це поле слово або фразу, кожен студент для того, щоб записатися на курс повинен буде її написати.

Ми можемо повідомити учням ключ, використовуючи e-mail, телефон або в особистій бесіді. Якщо кодове слово довідалися і у нас з'явилися зайві студенти, ми можемо виключити їх з курсу, використовуючи облікові записи та змініть ключ. На студентів, що записалися на курс, це ніяк не вплине.

Гостьовий доступ

Ми можемо дозволити гостьовий доступ в курс. У цьому випадку будь-хто може зайти у наш курс, використовуючи кнопку "Зайти гостем" на сторінці ідентифікації. Гість завжди має права доступу "тільки для читання", тобто він не може залишати повідомлення чи якось втручатися в роботу студентів.

Цей варіант можна використати для того, щоб студенти могли побачити курс до того як вирішать, чи варто на нього записуватися. Ми можемо обмежити кількість гостей, встановивши допуск для гостя, що знає кодове слово.

Вийдемо з системи і увійдемо до неї з правами автора курсу. Як ми бачимо, на екрані відображається назва курсу і список викладачів.

Головне меню системи буде мати наступний вигляд:

Рис. 4.19 Головне меню при вході з правами автору курсу

В СДН Moodle вбудовано календар, який відображає події, що відбуваються протягом якогось часу у курсі і дозволяє прив'язати якусь подію навчального процесу до визначеного терміну.

Події, додані до календаря, можуть стосуватися користувачів, певних груп чи усього курсу. Типовий календар виглядає так:

Рис. 4.20 Вікно відображення календаря з різними подіями

Також можна побачити минулі чи майбутні місяці, нажавши на стрілці, що показує вліво або вправо, біля назви поточного місяця. Поточна дата завжди виділена чорним (31 травня у прикладі). Інші події позначені кольором, залежно від того, що вони означають (ключ до кольору знаходиться під календарем). У наведеному в ілюстрації календарі є відповідні загальні події (виділені зеленим кольором). Для додання загальної події необхідно натиснути на “Нова подія”, після чого відкривається наступний екран:

Рис. 4.21 Додання нової події

1) Назва - це може бути усе, що нам сподобається, але вона мусить бути короткою.

2) Опис - повний опис події.

3) Дата - налаштовує час та дату події. За замовчуванням налаштовано поточну дату.

4) Тривалість - визначає, як довго триває подія. Вона може не мати тривалості, (за замовчуванням) може тривати хвилинами, днями чи довше, (завдяки налаштуванню дати у графі “До”) чи може тривати певну кількість хвилин.

5) Повтори - це налаштування того, чи повторюється подія щотижня.

В режимі автора курсу початкове вікно системи виглядає наступним чином:

Рис. 4.22 Початкове вікно в режимі автора курсу

Після того, як ми обрали необхідний курс, на екрані з'являється вікно (рис. 4.23), в якому представлена тематика курсу. Щоб відредагувати вміст курсу, необхідно натиснути Посилання „Редагування”. На рис. 4.24 наведено вигляд сторінки вбудованого html-редактору, за допомогою якого можна додавати тему курсу та її опис.

Moodle підтримує набір ресурсів (рис.4.25), які викладач може додавати в розділи курсу. Це текстові сторінки, web-сторінки, які створюються за допомогою вбудованого редактора і приєднані файли. В даному випадку був використаний останній варіант - файли з текстом л/робіт у форматі pdf.

Рис. 4.23 Вікно з тематикою курсу

Рис. 4.24 Сторінка опису теми курсу



Рис. 4.25 Додання нового ресурсу

Розглянемо деякі типи ресурсів.

Текстова сторінка

Ресурс «Текстова сторінка» - це проста сторінка, написаная звичайним не форматованим текстом. Хоча вид «текстової сторінки» не дуже вражає, проте цей ресурс зручний для розміщення деякої інформації або інструкцій.

Веб-сторінка

Цей тип ресурсу зручний для створення веб-сторінки засобами Moodle, особливо якщо ми використовуємо візуальний HTML-редактор. Сторінка зберігається в базі даних (не як файл) і у вас є велика свобода при створенні вашої сторінки, включаючи java-скрипти.

Посилання на файл або веб-сторінку

Цей ресурс є посиланням на будь-який ресурс інтернету або файлу, розміщеного у файловій області курсу. Оскільки Moodle це веб-додаток, то посилання може указувати куди завгодно - це може бути і елемент з іншого курсу, на приклад.

Якщо засланий документ є веб-додатком, ми можемо передати певні дані.

Система має в своєму розпорядженні величезну різноманітність вправ, які можуть бути використані для створення курсів будь-якого типа.

Завдання дозволяють вчителю написати питання, на яке він одержить відповідь від студентів у вигляді файлу завантаженого на сервер. Система надає можливість вчителю ставити оцінки за одержану відповідь.

Рис. 4.25 Сторінка додання нового завдання

Тут ми вводимо текст опису і настроюємо інші параметри (рис. 4.26).

Рис. 4.26 Сторінка параметрів завдання

Рис. 4.27 Сторінка завантаження виконаного завдання

Модуль „Тестування” дозволяє вчителю проектувати і складати тест з набору питань. Питання тесту і відповіді на них можуть бути перетасовані (випадковим чином), щоб понизити шахрайство.

Рис. 4.28 Сторінка завдання параметрів тесту

Підтримуються наступні основні види тестів:

Множинний вибір

Відповідь на питання студент може вибрати з декількох варіантів відповідей. Існує два види питань - ті, що передбачають один або декілька правильних відповідей.

Короткі відповіді

Відповіддю на питання є слово або коротка фраза. Допускається декілька правильних відповідей. Відповіді можуть бути (або не бути) чутливими регістру.

Правильно - неправильно

У відповідь на питання, студент вибирає два варіанти - "Вірно" і "Не вірно".

Рис. 4.29 Вибір категорії питання

Окрім описаних вище можливостей викладачі і студенти мають можливість спілкуватися між собою за допомогою форуму.

Рис. 4.30 Сторінка новин форуму

5 ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ

Існує цілий ряд алгоритмічних моделей для прогнозування витрат і собівартості, а також створення графіку робіт для програмних проектів. Принципово вони між собою не відрізняються, хоча використовують значення різних параметрів. Однією з найцікавіших моделей є СОСОМО (COnstructive COst MOdel). Ця модель заснована на досвіді реалізації багатьох програмних проектів. Вона створена шляхом збору даних про велику кількість проектів і аналізу цієї інформації, внаслідок чого одержані формули, що найкращим чином апроксимують наявні дані. Ми віддаємо перевагу моделі СОСОМО з трьох причин:

1. Ця модель має хорошу технічну документацію, загальнодоступна, існують комерційні програмні засоби її підтримки.

2. Модель популярна і цінується серед широкого кола користувачів.

3. Вона пройшла достатньо довгий шлях розвитку з часу першої появи в 1981 році, була вдосконалена для розробки програмного забезпечення (ПЗ) на мові Ас1а, остання версія моделі опублікована в 1995 році.

Модель СОСОМО в першому варіанті (відомому зараз як СОСОМО 81) мала трирівневу структуру, де рівні визначали складність аналізу собівартості. На першому (або базовому) рівні проводилася початкова груба оцінка, на другому рівні ця оцінка уточнювалася шляхом застосування різних множників, що враховують особливості проекту і технології розробки програмного забезпечення, найскладніший рівень дає можливість розрахувати собівартість для різних стадій проекту.

Моделлю СОСОМО 81 передбачена розробка програмного забезпечення відповідно до каскадної моделі, причому передбачається, що велика частина системи розробляється "з нуля".

Проте з часу першої версії даної моделі було зроблено декілька фундаментальних змін в цілях її удосконалення. Тепер модель допускає виробництво ПЗ шляхом компоновки повторно використаних компонентів, зв'язуючи їх між собою за допомогою якої-небудь мови сценаріїв. Сьогодні прототипірування і покрокова розробка - найпоширеніші моделі створення програмного продукту. У багатьох випадках використовуються серійні компоненти, доступні на ринку програмних продуктів. Крім того, існуючі програми модифікуються в цілях створення нового програмного забезпечення. Підтримка САSЕ-засобів вже стала доступною для багатьох видів робіт із створення ПЗ.

Беручи до уваги всі ці зміни, модель СОСОМО 2 допускає найрізноманітніші підходи до процесу розробки програмних продуктів: прототипірування, збірку систем з окремих компонентів, використовування мов програмування четвертого покоління і тощо. Але тепер рівні моделі не тільки відображають зростаючу складність визначення собівартості розробки ПЗ, але і враховують етапи роботи над програмою, що дозволяє провести попередню оцінку собівартості на ранніх етапах виконання проекту з подальшою її деталізацією після визначення архітектури системи. Модель СОСОМО 2 охоплює три описаних нижче рівня:

1) Рівень попереднього прототипірування. Для визначення необхідних витрат здійснюється оцінка розміру системи на основі об'єктних точок прототипу за допомогою простої формули "розмір-продуктивність".

2) Рівень попереднього проектування. Цей рівень передбачає закінчення роботи над системними вимогами і, можливо, над початковим проектом архітектури програми. Оцінка витрат на цьому рівні заснована на функціональних точках, які потім перераховуються в кількість рядків коду програм.

3) Постархітектурний рівень. Після розробки архітектури системи, існує реальна можливість достатньо точно оцінити розмір програми. Проте оцінка на цьому рівні вже включатиме більш розширений асортимент множників, які повинні відображати можливості персоналу, а також характеристики створюваного програмного продукту і проекту в цілому.

Рівень попереднього прототипірування

Цей рівень був введений в модель СОСОМО для оцінки витрат на прототипірування проектів, а також для тих проектів, в яких програмне забезпечення розроблялося шляхом збирання вже існуючих компонентів. Тут оцінка витрат заснована на підрахунку зважених об'єктних точок, ділених на стандартне значення продуктивності. Кількість об'єктних точок в програмі можна одержати шляхом попереднього підрахунку ряду елементів.

1) Кількість зображень на дисплеї. Прості зображення приймаються за 1 об'єктну точку, зображення помірної складності приймаються за 2 точки, а дуже складні зображення прийнято рахувати за 3 точки.

2) Кількість поданих звітів. Для простих звітів призначаються 2 об'єктні точки, помірно складним звітам призначаються 5 точок. Написання складних звітів оцінюється в 8 точок.

3) Кількість модулів, які написані на мовах третього покоління і розроблені на додаток до коду, написаного на мові програмування четвертого покоління. Кожен модуль на мові третього покоління вважається за 10 об'єктних точок.

З вище сказаного приймаємо:

ь систему дистанційного навчання Moodle за 10 об'єктних точок;

ь зображення на дисплеї також за 10 об'єктних точок;

ь курс дистанційного навчання «Комп'ютерна графіка» також за 10 об'єктних точок.

Потім їх складаємо і в сумі виходить 30 об'єктних точок.

Продуктивність залежить від досвіду і здібностей розробника, а також від можливостей САSЕ-засобів, використовуваних для підтримки процесу розробки. Існують різні рівні продуктивності, які були запропоновані розробниками моделі, вони подані нижче в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Продуктивність, виражена в об'єктних точках

Досвід і можливості програміста	Дуже низькі	Низькі	Середні	Високі	Дуже високі
Рівень і можливості САSЕ-засобів	Дуже низькі	Низькі	Середні	Високі	Дуже високі
Продуктивність (кількість об'єктних точок в місяць)	4	7	13	25	50

На цьому рівні повторне використовування компонентів не рідкість, тому прогнозована кількість об'єктних точок повинна враховувати відсоткове співвідношення (частку) повторного використовування компонентів (далі позначено як % багатократного використовування). Таким чином, формула для попереднього визначення об'єму робіт виглядатиме таким чином:

РМ = (NОР * (1 - %багаторазового використання/100))/ РROD.

Тут РМ - це витрати, виражені в людино-місяцях, NОР - кількість об'єктних точок, а РROD - продуктивність, як показано в таблиці 1.

PROD = 13 (об'єктних точок в місяць),

NOP = 30 (об'єктних точок),

% багаторазового використання беремо = 45%

Об'єм робіт в такому випадку буде виглядати наступним чином:

РМ = (30 * ( 1 - 0.45)) / 13 =1.3 (людино-місяців).

Рівень попереднього проектування

На цьому етапі оцінка заснована на стандартній формулі алгоритмічних моделей, а саме:

витрати = А * розмір^В * М.

Ґрунтуючись на власний банк даних, Боем (Boehm) запропонував значення коефіцієнта А прийняти рівним 2.5, якщо оцінка здійснюється на цьому рівні.

Показник розмір визначається шляхом підрахунку кількості функціональних точок в програмі, що означає кількість рядків програмного коду в тисячах. Ця оцінка розміру застосовується швидше до кодів, написаних вручну, ніж до тих, що генеруються або повторно використовуються.

Таким чином кількість рядків програмного коду дорівнює 3096, тобто одна точка дорівнює 3.1.

Показник ступеня В відображає витрати, які збільшуються у міру збільшення розміру проекту. Це не постійна величина, вона змінюється від 1.1 до 1.24. Тут показник ступеня розраховується з урахуванням п'яти показників, які описані в таблиці 2. Вони відлічуються за шестибальною шкалою від нижчого (5 балів) до щонайвищого (0 балів) рівня. Значення показників підсумовуються, сума ділиться на 100, результат додається до числа 1.01, після чого виходить значення показника ступеня.

Таблиця 5.2

Показники, використані при розрахунку показника ступеня

Показник	Пояснення
Новизна проекту	Відображає попередній досвід організації в реалізації проектів даного типу. Дуже низький рівень цього показника означає відсутність досвіду, найвищий рівень показує на компетентність організації-розробника в даній області ПЗ.
Гнучкість процесу розробки	Відображає можливість змін процесу розробки ПЗ. Дуже низький рівень цього показника означає, що процес визначений заказником раніше, найвищий -- заказник визначив лише спільні задачі без зазначення конкретної технології процесу розробки ПЗ.
Аналіз архітектури системи і ризиків	Відображає ступінь деталізації аналізу ризиків, заснованого на аналізі архітектури системи. Дуже низький рівень даного показника відповідає поверхневому аналізу ризиків, найвищий рівень означає, що був проведений старанний і повний аналіз всіх можливих ризиків.
Згуртованість команди	Відображає ступінь згуртованості команди і їх здатність працювати разом. Дуже низький рівень цього показника означає, що взаємовідносини в команді складні, а найвищий -- що команда згуртована і ефективна в роботі, не має проблем у взаємовідносинах.
Рівень розвитку процесу розробки	Відображає рівень розвитку процесу створення ПЗ в організації-розробника.

Для оцінки показника ступеня використовуються перераховані нижче показники проекту:

1. Новизна проекту. Це новий проект для організації, даний показник оцінюється в (4 бали).

2. Гнучкість процесу розробки. Немає втручання заказника - рівень показника дуже високий (оцінюється в 1 бал).

3. Аналіз архітектури системи і ризиків. Рівень даного показника оцінюється в (5 балів).

4. Згуртованість команди. Рівень цього показника оцінюється в (3 бал).

5. Рівень розвитку процесу розробки. Певне управління проектом має місце - показник оцінюється в (3 бал).

Сума значень всіх цих показників складає 16 балів, тому значення показника ступеня

В = 16 /100 + 1.01 = 1.17.

Множник М є добуток семи показників, що характеризують проект і процес створення ПЗ, а саме: надійність і рівень складності системи (RСРХ), що розробляється, повторне використовування компонентів (RUSE), складність платформи розробки (РDIF), можливості персоналу (PERS), досвід персоналу (РRЕХ), графік робіт (SCED) і засоби підтримки (FCIL). Це дозволяє провести оцінювання за шестибальною шкалою, де число 1 відповідатиме найменшим значенням цих показників, а число 6 - найвищим значенням.

Таким чином:

- надійність і рівень складності системи (RСРХ) = 3;

- повторне використовування компонентів (RUSE) = 1;

- складність платформи розробки (РDIF) = 2;

- можливості персоналу (PERS) = 2;

- досвід персоналу (РRЕХ) = 2;

- графік робіт (SCED) = 2;

- засоби підтримки (FCIL) = 2

Множник М = RСРХ * RUSE * РDIF * PERS * РRЕХ * SCED * FCIL,

Тобто М = 3 * 1 * 2 * 2 * 2 * 2 * 2 = 96

Також були додаткові витрати: на скачування архівного файлу MoodleWindowsInstaller.zip і на ліцензійну операційну систему Windows XP.

1 Мб інформації, скачаний в Інтернеті, який підключений кабельним шляхом, коштує 0.15 грн.

MoodleWindowsInstaller.zip має розмір 56 Мб, вартість такого файлу дорівнює 8.45 грн.

Вартість Windows XP дорівнює 772.75 грн.

Всі показники відомі, то можемо порахувати витрати:

Витрати = 2.5 * 3.1^1.17 * 96 + 8.45 + 772.75 = 1683 (грн.)

Якщо зрівнювати даний дистанційний навчальний курс з іншими курсами, які існують в Україні, то їх загальна вартість складає від 5000 грн., то можна тепер зрівнюючи ціну сказати, що даний курс є економічно ефективний.



6. ОХОРОНА ПРАЦІ

З розвитком науково-технічного прогресу важливу роль грає можливість безпечного виконання людьми своїх трудових обов'язків. У зв'язку з цим була створена і розвивається наука про безпеку праці і життєдіяльності людини.

Охорона здоров'я трудящих, забезпечення безпеки умов праці, ліквідація професійних захворювань і виробничого травматизму складає одну з головних турбот людського суспільства. Звертається увага на необхідність широкого застосування прогресивних форм наукової організації праці, зведення до мінімуму ручної, малокваліфікованої праці, створення обстановки, що виключає професійні захворювання і виробничий травматизм.

На робочому місці повинні бути передбачені заходи захисту від можливої дії небезпечних і шкідливих чинників виробництва. Рівні цих чинників не повинні перевищувати граничних значень, обумовлених правовими, технічними і санітарно-технічними нормами. Ці нормативні документи зобов'язують до створення на робочому місці умов праці, при яких вплив небезпечних і шкідливих чинників на тих, що працюють або усунено зовсім, або знаходиться в допустимих межах.

Задачі охорони праці - забезпечення нормальних, здорових, безпечних умов праці, вивчення причин травматизму, професійних захворювань, пожарів та розробки систем заходів і вимог по їх усуненню.

Законодавство України про охорону праці базується на:

- Конституція України, яка гарантує права громадян на працю, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу і страхування;

- Закон України „Про охорону праці”, де вказано, що державна політика в області охорони праці базується на пріоритеті життя і здоров'я людей в умовах їх трудової діяльності. Відповідальність за створення нормальних і безпечних умов труда несе роботодавець незалежно від форми власності підприємства чи установи які здійснюють розробку виробництва та застосування ПЕОМ і ПК;