Главная
База знаний "Allbest"
Программирование, компьютеры и кибернетика
Проблеми та перспективи розвитку мережі Інтернет в Україні
Проблеми та перспективи розвитку мережі Інтернет в Україні
Історія розвитку мережі Інтернет, можливості її практичного використання. Місце України у формуванні ресурсів "всесвітньої павутини". Правові основи використання Інтернету в Україні. Види доступу до мережі. Мережа Інтернет в Україні: сучасний стан.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.10.2012 |
| Размер файла | 145,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Не дивлячись на красномовство деяких цифр, слід пам'ятати, що всі оцінки щодо української Internet достатньо орієнтовні. Адже комплексних механізмів і методик дослідження української Internet, що дозволили б судити про її розвиток з більшою достовірністю, сьогодні поки не існує.
У березні 2007 р. компанія InMind здійснила дослідження, що дозволило оцінити частку користувачів Інтернету серед киян та їхні вподобання щодо Інтернет-порталів [16, 189].
Серед населення Києва віком від 16 років користувачі Інтернету складають 30%, причому до них практично рівною мірою належать чоловіки й жінки.
У цілому показник по Києву фактично вдвічі перевищує аналогічний показник Інтернет-користування в Україні у цілому (близько 16%).
Опитування також дало змогу з'ясувати переваги у виборі порталів, які відвідують користувачі для пошуку потрібної інформації. Користувачі могли називати кілька використовуваних порталів, однак понад половину - 58% - відзначили, що послуговуються лише одним пошуковиком.
Майже однакову популярність у киян мають Ukr.net - 37% і Google - 36%, що випереджають такі пошуковики, як Bigmir, Yandex та Rambler - по 25%, 23% І 21% відповідно. Значно менша кількість киян використовує для пошуку портали Meta (15%) і Yahoo (7%) [16, 190].
Зростаючі потреби українського користувача Internet сьогодні задовольняються можливостями близько 300 ISP (Internet Service Provider), приблизно третина з яких розташовується в столиці. За деякими оцінками, вже сьогодні більше половини вхідних ліній, які мають українські провайдери, - цифрові. Через рік частка вхідних цифрових ліній повинна зрости майже до 90 %. Цікаво, що зараз завантаження каналів провайдерів складає лише 60 %. При цьому виділені канали завантажені приблизно на 50%. За оцінками деяких фахівців, існуюча кількості провайдерів сьогодні цілком достатньо для задоволення потреб українського ринку. При цьому в останні три роки вітчизняний ринок Internet активно почав освоювати національного оператора телефонного зв'язку Укртелеком, що володіє первинною мережею і що розвиває сьогодні мережі доступу. Вже зараз високошвидкісні вузли доступу національного оператора існують у всіх обласних центрах. Всього ж Укртелеком має близько 300 вузлів Internet, де він почав упроваджувати у тому числі і послуги комутованого доступу, виходячи на кінцевого споживача.
У зв'язку з цим співвідношення сил на українському ринку Internet сьогодні відчутно міняється. Якщо, за деякими оцінками, майже половина всіх провайдерів мають прямий доступ в Internet, ширина якого, як правило, не перевищує 2 Мбит/с, то Укртелеком недавно анонсував відкриття каналу в 34 Мбит/с.
В цілому національний оператор розташовує 54 Мбит/с. що є найбільшою в Україні пропускною спроможністю міжнародних з'єднань. Крім того, Укртелеком реалізує найбільший в країні проект побудови мережі цифрового абонентського доступу. Так, вузли Internet Укртелекому оснащуються шістьма тисячами xDSL-ліній, що дозволяють одночасно користуватися Мережею і телефоном.
На користь розширення регіональних ринків свідчить також рух по нарощуванню національним оператором своїх внутрішніх каналів між обласними центрами, а також його тарифна політика. В 2002 році Укртелеком ввів послугу безкоштовної Internet для жителів райцентрів і сіл, які при дозвоні на обласний вузол Internet Укртелекому оплачуватимуть послугу доступу за тарифами внутрішньозонового телефонного зв'язку. Це дозволить залучити до Мережі жителів віддалених районів, де найближчим часом не з'являться альтернативні провайдери. Для жителів столиці Укртелеком вводить послугу беспарольного доступу, коли абонент входить в мережу на підставі власного телефонного номера.
Слід зазначити ще одну тенденцію в українській Internet. Минулий і нинішній рік можна назвати часом об'єднання ISP і контент-провайдерів. Процеси, які передували консолідації зусиль гравців українського мережевого ринку, привели до створення двох асоціацій: регіональною АУРИУ (Асоціація учасників ринку Інтернет) і ІНАУ (Інтернет Асоціація України), що об'єднала в основному крупні столичні компанії.
Паралельно з цими подіями намітилися також і тенденції до діалогу між державними органами і приватними провайдерами, що розвивали до недавнього часу UAnet "поодинці". Зокрема, останні шукають можливості лобіювати свої інтереси на законодавчому рівні. На необхідності активніше за них відстоювати, взаємодіючи з державними органами, неодноразово підкреслювався під час Ялтинської конференції. Показово, що цього року тут разом з приватними провайдерами вперше брали участь представники законодавчої і виконавчої влади.
В цілому спроби ведення такого діалогу поки не виглядають особливо продуктивними, але вони свідчать про вихід української Internet з ери романтизму і розвиток відповідно до загальносвітових тенденцій.
Цікаво, що держава почала активно взаємодіяти з Internet-співтовариством саме в питанні реорганізації вітчизняного доменного простору. Протягом року для вирішення цього питання діяла спеціальна робоча група, куди крім представників Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем і захисту інформації (ДСТСЗІ) СБУ, увійшли представника двох Internet-асоціацій і асоціації операторів зв'язку "Телас". В той же час, хостмайстри, що адміністрували українські домени на громадських засадах, об'єдналися в товариство "Хостмайстер" і оголосили себе легітимним регістром [16, 191].
У результаті процес реформування роздвоївся. Причому так званий "державний" забуксував на етапі визначення уповноваженого органу, що представляє державу. Зараз у зв'язку з кадровими перестановками в ДСТСЗІ і Держкомзв'язках (він сьогодні, узяв на себе провідну роль) робоча група практично склала свої повноваження, і йдеться вже про створення Координаційної Ради, належного продовжити почате.
В той же час "Хостмайстер" вже створив і ввів в дію правила адміністрування домена. uа, а також найпопулярнішого домена другого рівня com.ua. і, худо-бідно, але ринок Internet України починає за ним працювати.
Слід відмітити, що останнім часом інтерес держави до української Internet, слідуючи за загальносвітовими тенденціями, рухається і по шляху посилення контролю в цій сфері. Так, після засідання Ради національної безпеки і оборони України в жовтні 2005, зокрема, було ухвалено рішення про підготовку навколо української Internet законодавчого поля в рамках Конституції України і міжнародних угод. Отже і в цьому відношенні ми не "попереду планети всій".
2.4 Ринок Internet-послуг в Україні
Що стосується використання в Україні Internet-засобів у бізнесі та торгівлі, то можна сказати, що поступово і з прискоренням Україна наближається до цивілізованого ринку користувачів Internet.
У Києві послуги з надання доступу до Internet пропонують такі провайдери: ELVIST1 (elvisti. kiev.ua), Редком Україна (ts. kiev.ua), Global Ukraine (gu. kiev.ua), Адамант (adam. kiev.ua), Лакі Нет (саг-rier. kiev.ua), Укрпрофтелеком (sabbo. riev.ua), Моноліт (cs. kiev.ua). Інститут кібернетики ім. Глушкова (icyb. kiev.ua), UNDP Internet Project (freenet. kiev.ua) [22].
Кількість українських користувачів Internet хоч і збільшується за час комерційного освоєння Всесвітньої мережі, проте, поки становить малу частку потенційних споживачів. І одна з головних причин тому - дуже високі для масового користувача розцінки на доступ в Internet. Якщо ж його оплату візьмуть на себе рекламодавці, то кількість мандрівників кіберпростором швидко сягне тих масштабів, за яких зникнуть будь-які сумніви щодо необхідності електронного маркетингу.
В Україні через Internet теоретично можна продавати все. На практиці успішно (порівняно з іншими товарами) реалізуються книжки, компакт-диски, комп'ютерне комплектування, витратні матеріали і периферія. Комп'ютери, наприклад, продавати в мережі набагато складніше ніж принтери. По-перше, у ПК маса індивідуальних особливостей, його покупець у майбутньому сильно прив'язується до продавця (якщо це не бренд). Конкретна модель принтера, навпаки, володіє набором чітких певних технічних характеристик і властивостей, до того ж, гарантія забезпечується виробником, а не продавцем.
Перші онлайнові магазини і вітрини з'явилися в українській частині мережі три-п'ять років тому. Сьогодні їх число явно більше за 100, але виділити серед них хоч би декілька показових проектів практично неможливо. Спільна думка - Web-магазин в Україні сьогодні може існувати лише як продовження реального бізнесу, що вже існує. Як правило, такі проекти поки не окупаються, створюються для маркетингу і виходу на перспективний в майбутньому ринок Internet-торгівлі. Отже, говорити про рентабельність подібних проектів ще зарано.
Вихід онлайнових магазинів хоча б на рівень самоокупності багато в чому залежить від добробуту громадян і позиції держави щодо електронної комерції. Але роздрібна торгівля тут поки ще збиткова. До Internet-магазину необхідно ставитися, як до комерційного підприємства, в якого мають бути і бізнес-план, і термін окупності, і фінансування тощо, хоча зараз вони займаються інформуванням відвідувачів (про товари і послуги компанії, маркетингові акції), а також реалізують механізм псевдоонлайнового продажу - коли рішення про купівлю приймається в Internet, a придбання здійснюється звичайним способом.
Одне з основних правил онлайнового продажу - вартість товару в Internet має бути нижчою (принаймні не вищою), чого дотримуються не всі вітчизняні Web-магазини. За статистикою власників, велика частина їх клієнтів до моменту купівлі вже точно знала всі характеристики товару, провела власне маркетингове дослідження, порівняла ціни. Ознайомившися з товаром у реальних магазинах, вони потім замовили його у віртуальному, тому що тут виявилося дешевше і з доставкою.
Взагалі, якщо говорити про клієнтів е-магазинІв, то серед них є багато людей, які додатково до всіх зручностей онлайнового шопінгу (економія часу і коштів) цінять у ньому ще одну якість - можливість здійснювати купівлю, не вступаючи при цьому в "особистий контакт" з продавцем. Правда, в Україні Internet-магазинами користуються переважно співробітники різних фірм, прямо з робочих місць замовляючи товари, які потім доставляються до них в офіси. Ті, що здійснюють купівлі з дому, не завжди бажають пускати у свої будинки службу доставки продавця, інші прагнуть пересвідчитися в солідності фірми.
Перші українські Internet-магазини часто нагадують Web-вітрини або напівавтомати для виписування рахунків-фактур, але це явище тимчасове.
Поки що попит на розроблення і підтримування Internet-магазинів в Україні майже відсутній. При цьому, для того щоб створити повнофункціональний торговельний портал з усіма атрибутами магазину (історія купівель, карта покупця, кошик тощо), у провідних дизайн-студій є все необхідне, а вартість проекту становить від 7 тис. дол.
В Україні найбільш відомі такі магазини: "БАМБУК" (www.bambook.com), створений для відпрацювання технології Системи Інтернет-комерції компанії INT (відкритий на початку 1998 p.); Web-магазин Azbooka (www.azbooka.com), MegaMart (www.me-gamart. kiev.ua); Web-магазин Matrix (www.matrix.com.ua); Web-магазин з продажу настільних і портативних ПК, периферійних пристроїв та ПЗ E. STOM (www.stor. e-com.ua); "Мега-телеком" - магазин засобів телекомунікацій та радіозв'язку (www.megatc, kiev.ua); "Дукат" - магазин канцтоварів (www.dukatshop.com); магазин ексклюзивних товарів "ШАТЕЛЬ" (www.chatel. khar-kov.com); Internet-магазин "ФУРШЕТ" (www.furshetcom.ua), розроблений студією Art-S, - один з небагатьох представників супермаркетів в українській мережі [22].
Оскільки поява нових торгових точок в українській частині Internet відбувається майже кожного дня, то став потрібний каталог таких магазинів "Український торговий ряд" (www.websb. op. kiev.ua). Він складається з 15 розділів ("Автомобілі", "Комп'ютери", "Книги" тощо), де представлено близько 200 вітчизняних онлайнових магазинів.
Нещодавно до Internet-магазинів в Україні додався Internet-аукціон "Український молоток" (www: // molotok.com.ua) з продажу різноманітних товарів. Його відкрила компанія netBridge Ukraіnе, яка вже має подібні аукціони в Росії (www.moIotok.ru), Болгарії (www.okazion. bg) та Румунії (www.okazii. ro) [22].
Багато які власники магазинів одним з головних факторів, що стримують розвиток Internet-торгівлі, вважають менталітет вітчизняних покупців, недовіру до продавців, відсутність зручних і надійних засобів платежу. Водночас процент клієнтів, що здійснюють онлайнові купівлі повторно, досить високий - 60-70%. Проте перспективи онлайнових магазинів в Україні є. Для цього є майже все: користувачі Internet, кількість яких щорічно збільшується і досягає сьогодні 150-200 тис; платіжні системи і банки, зацікавлені в підтримці Internet-розрахунків; торговці, що вже інвестують створення Web-магазинів; міжнародний та український досвід розроблення та експлуатації систем електронної торгівлі.
Факсимільний зв'язок через Internet працює і в Україні, де найбільш розвиненою телекомунікаційною інфраструктурою є телефонна, а доступ до ресурсів глобальних комп'ютерних мереж істотно обмежений. Отже, використання факсимільного зв'язку для передавання інформації в документальному вигляді уявляється найбільш раціональним підходом. Проблема високих тарифів на послуги українських постачальників телефонного зв'язку порушує питання про застосування складних факсимільних систем, здатних не тільки звільнити персонал від виконання рутинної роботи, а й підвищити ефективність використання телефонних ліній, а також скоротити витрати, пов'язані з їх експлуатацією.
Зокрема в Києві послуги з відправлення факсів пропонують декілька фірм [24]:
"Світанок" (www.svitanok.com/fax (044) 224-5280)
Має три пакети:
FaxLauncher (версії Pro і Light; вимоги: платформа Windows 95/NT або Macintosh; підключення до Internet у режимі on-line).
Використовуючи цю програму, можна відправляти документи, підготовлені будь-яким додатком для Windows або Macintosh.
FaxMailer (вимоги: підключення до Internet у режимі off-line або on-line; будь-яка програма для роботи з електронною поштою).
Можна направити своє e-mail-повідомлення на будь-який факс-апарат у світі. Це дасть змогу легко підтримувати зв'язок з тими, хто ще не підключений до мережі Internet. Завдяки системі FaxSav кожний факс-апарат у всьому світі одержав свою e-mail-адресу (HOMepjJmKcy@faxsav.com) і став доступним електронній пошті.
FaxScan (вимоги: підключення до Internet у режимі on-line; платформа Windows; TWAIN-сумісний сканер).
Якщо потрібно передати офіційний документ (наприклад, договір з печаткою) або рекламний проспект, програма FaxScan перетворить сканер у віртуальний факс-апарат і дозволить відправляти оцифровані документи по всьому світі.
Компанія Lucky Travel (www.fax.com.ua (044) 578-0456) Користувач працює зі стандартним текстовим редактором, нічого не змінюється в оформленні документів, ніхто нікуди не дзвонить. Не виходячи з програми, він активізує в меню пункт "Файл/Відправити/Повідомлення". Після цього документ з'явиться вже у вигляді приєднаних даних (attachment) до e-mail, треба вказати номер одержувача.
Компанія Beeper (www.beeper-ua. corn/faxinforu.html (044) 516-8443)
Пропонує клієнтам Веерегфакс-послуги, що дає змогу заощадити до 50 % витрат на міжнародній факсимільній зв'язок. Потік даних переключається зі звичайної телефонної мережі на Internet, через який здійснюється вихід на факс-апарат у будь-якій точці світу.
Серед українських пошукових систем можна виокремити такі:
Ping (www.topping.com.ua) - розроблена компанією РАСО Links. Це рейтингово-пошукова система з використанням каталогу.
Meta (www.meta-ukraine.com) - розроблена компанією "Мета" (спільно з російською фірмою "Агама", що розробила російську пошукову систему "Апорт"), яка забезпечує доступ до українських Internet-ресурсів за допомогою реєстру-каталогу тематично і регіонально організованих українських сайтів та їх описів. Він містить понад 4500 записів (які щодня доповнюються майже сотнею нових) у 247 рубриках.
ІТС Online (www.itc. kiev.ua) компанії "Видавничий дім ІТС" - каталог і онлайновий комунікаційний центр.
Finance.com.ua (www.finance.com.ua) - інформаційне агентство "Інформсервіс", фінансовий портал.
На сьогодні в Україні працюють приблизно 20 іноземних венчурних та інвестиційних фондів. Крім того, деякі банки готові інвестувати Uanet. Але, як і в усьому світі, в основному це венчурні інвестиційні фонди. Але вони віддають перевагу підприємствам, які вже працюють, а не ідеям. Уважається, що для реалізації українських Internet-проектів потрібні інші інструменти фінансування, такі як бізнес-інкубатори, бізнес-янголи. Оскільки, для того щоб розпочати Internet-бізнес, малим компаніям потрібні зовсім невеликі інвестиції (2-3 тис. дол.), це не може зацікавити солідного інвестора, який краще вкладе 500 тис. - 1 млн доларів у один проект, ніж розпорошить цю суму на портфель з великою кількістю проектів, витрачаючи ресурси ще й на управління таким портфелем. Уже після того як Internet-фірма стане на ноги, вона зможе звернутися до таких інвесторів для подальшого розвитку компанії [24].
В ресурсах Всесвітньої мережі широко представлені консалтингові послуги в різних галузях. В українському сегменті Інтернету найбільше розповсюдження отримали консалтингові послуги, пов'язані з Мережею, комп'ютерними технологіями та телекомунікаціями. Проте нині досить широко представлені також правові, фінансові, медичні та інноваційні консалтингові послуги, причому як у вигляді електронних довідників, так і у вигляді консалтингових чи інжинірингових систем. Зрозуміло, що консалтингові послуги в Інтернет знімають вплив будь-яких державних бар'єрів і формують певну всесвітню спільноту, спрямуванням якої є пошук шляхів ефективного вирішення як локальних, так і глобальних проблем.
Однією з найрозповсюдженіших послуг, породжених сучасними засобами зв'язку, є працевлаштування через Інтернет. Ця послуга одна із найзапитуваніших з боку приватних осіб і найприбутковіших для кадрових агентств та фірм-провайдерів послуги. На відповідних сайтах розміщуються систематизовані переліки потрібних спеціалістів - зрозуміло, що такою інформацією може скористатися людина, котра проживає як в межах, так і за межами країни, де існує відповідна вакансія. Крім того, кадрові агентства великих фірм надають бази даних потрібних спеціалістів у відкритому доступі, і своє резюме спеціаліст може направити у ці бази самостійно. Така організація баз даних з питань працевлаштування сприяє розвитку міжнародної міграції робочої сили.
Розділ 3. Проблеми і перспективи розвитку мережі Інтернет в Україні
3.1 Види доступу до "світової павутини": сьогодення та майбутнє
З кожним днем Інтернет-технології знаходять у світовій практиці застосування в різних галузях знань (освіта, наука, техніка, медицина тощо). Не є виключенням і наша країна.
За останніми даними український ринок Інтернету щороку зростає на 37-43%, а європейський - на 29-33%, але бум у Європі вже частково пройшов, а у нас він лише ще наближається, тому за цим показником наша держава займає одне з перших місць у світі і це подає надію на те, що Інтернет буде досить активно розвиватися в Україні.
Інтернет - це не тільки досить зручний засіб для оперативного пошуку необхідної інформації, а й засіб для спілкування, ведення власного бізнесу та ще багато інших застосувань можна назвати, список їх з коленим днем постійно зростає. Людина, яка має контакти з іноземними партнерами і не має доступу до Інтернету - це просто людина минулого, бо вона не має змоги так швидко і оперативно вирішувати поставлені завдання як ті люди, які використовують Інтернет.
Отже, як дістатися до цієї "світової павутини"?
Дістатися до Інтернету можливо за допомогою різних засобів. Це і телефонна лінія, і супутник, і кабельні мережі телебачення та ще багато інших видів зв'язку [5, 114].
Діал-ап - це тимчасове з'єднання комп'ютера користувача з провайдером послуг за допомогою модему та телефонної лінії. Для здійснення зв'язку необхідним є набір телефонного номера для доступу до модемного пулу компанії.
Саме кількість таких компаній, які надають діал-ап послуги найбільше представлено на українському ринку.
Скористатися таким видом послуг для доступу до Інтернету можна двома шляхами.
Перший - укласти контракт з компанією, яка надає такі послуги, при цьому кожна зі сторін зобов'язується виконувати певні умови.
Другий - доступ за допомогою Інтернет-карт (припейд-сервіс). Такий вид доступу є зручним, адже не зобов'язує користувача до виконання будь-яких вимог, окрім дотримання правил мережевого етикету, але й відповідно не зобов'язує компанію, що не досить зручно у разі виникнення претензій зі сторони користувача. Зручність полягає в тому, що карту можна придбати в досить великій мережі розповсюдження і для того аби скористатися послугами, вам необхідно буде витратити лише декілька хвилин і ви в безкрайніх просторах "світової павутини". Досить легко змінити провайдера, для цього вам необхідно просто придбати карту іншої компанії, яка надає такі послуги, і все, а тому при цьому немає проблем з розірванням контракту з попереднім провайдером, як це деколи необхідно при контрактній формі співпраці.
Недоліком діал-ап доступу є те, що знаходячись в мережі ви не можете користуватися телефоном, а також і те, що сьогодні всюди по Україні діє похвилинна оплата телефонного з'єднання, що призводить до значного збільшення фінансових витрат.
Перевагою цього виду доступу є мобільність користувача відносно свого місця роботи з мережею.
Цей вид підключення за ціновим параметром є кращим вибором для приватних осіб, які не мають спеціальних вимог до Інтернет-доступу.
На превеликий жаль, якість телефонних ліній, особливо в регіонах України, де обмаль цифрових каналів або вони взагалі відсутні, примушує бажати кращого, бо якість та швидкість з'єднання досить низькі.
Персональна лінія. Важко сказати, що цей доступ є досить популярним нині в Україні і навряд чи він таким стане в майбутньому. Цей різновид доступу представляє собою середній рівень між діал-ап доступом та виділеною лінією і розрахований переважно на компанії або приватних осіб з обмеженим бюджетом, які не мають можливості дозволити собі виділену лінію, але їм необхідна гарантована оперативність доступу до Інтернету.
Суть цього виду в тому, що компанія виділяє для користувача один номер доступу, яким може скористуватися лише він. Це дозволяє користувачу завжди легко додзвонитися і оперативно і скористатися послугами Інтернету.
Виділена лінія. Виділена лінія - це постійне, цілодобове з'єднання абонента з провайдером за допомогою кабелю, прокладеному від клієнта до провайдера, на кінцях якого розташовані модеми, які підтримують режим роботи по виділеній лінії. Телефонна лінія орендується у телефонної компанії, тому більшість проблем виникає саме в цьому, бо деколи компанія не завжди має бажання або можливості прокладати таку лінію.
Такий вид доступу необхідний у тому разі, коли є потреба одночасної роботи декількох користувачів і з досить великою гарантованою швидкістю.
Цей вид доступу - оптимальне рішення для компаній, які активно розвиваються і ведуть свій бізнес з використанням сучасних інформаційних технологій.
Ще одною перевагою цього виду доступу є те, що при цьому звільняється телефонна лінія і немає потреби сплачувати за похвилинне користування цією лінією.
Використання цифрових модемів на виділеній лінії забезпечує більш високі швидкості передачі даних. Для організації виділеної лінії необхідні значні початкові затрати, але останнім часом компанії знижують тарифи на підключення, а під час спеціальних акцій витрати на організацію каналу беруть повністю на себе і користувачу необхідно сплачувати лише щомісячну абонентську платню.
Радіодоступ. Рішення такого плану можна рекомендувати тим компаніям, яким необхідно забезпечити зв'язок між декількома офісами, які розміщені в різних кінцях міста, з'єднати офіс, склад та інші можливі рішення такого плану.
Компанія, яка надає ці види послуг, має власну бездротову мережу передачі даних. Мережа має точки доступу, котрі з'єднані між собою виділеними наземними (дротовими) каналами зв'язку. Дана мережа базується на сотовій структурі, які утворюються базовими станціями. До мережі можна підключатися лише на ділянці прямого бачення базової станції. У разі необхідності можуть будуватися додаткові базові станції. Як правило, базові станції розміщуються в місцях найбільш імовірного скупчення запитів на підключення до мережі.
Перевагами цього виду є - мобільність (у разі зміни офісу, тобто переїзду на нове місце обладнання просто перевозиться, а процес підключення займає мінімум часу), оперативність (установка антени займе значно менше часу, ніж проведення кабелю до будинку, а ще й до того дешевше), забезпечення можливості працювати на досить великих відстанях (радіодоступ незамінний у місцях віддалених від міст) [5, 116].
Недоліки цієї технології підключення - природна залежність (негативний вплив природних чинників на якість сигналу), пряма видимість (залежність від прямої видимості, на яку впливають рельєф, сусідні будівлі та Ін.).
Супутниковий доступ. Останнім часом все більше поширення отримує такий вид доступу до різноманітний; Інтернет-сервісів, який забезпечується за допомогою супутникових каналів зв'язку. У багатьох випадках саме такий вид доступу є оптимальним рішенням, яке дозволяє забезпечити високошвидкісний, надійний доступ до Інтернету. Хотілося б відзначити те, що наші компанії не відстають від світових гігантів Інтернет-індустрії, бо вони також мають власні розробки на базі супутникових технологій і ці розробки не поступаються зарубіжним аналогам, а за деякими параметрами є кращими.
Сьогодні є два види підключення із застосуванням супутникових технологій.
Перший - комбінований. Цей вид доступу краще назвати "прискорювачем" роботи в Інтернеті. Суть цього виду доступу в тому, що передача даних від користувача (вихідний трафік) йде по звичайній наземній лінії, а відповідь - вхідний трафік уже через супутник. Швидкість досить висока, адже вихідний трафік у більшості випадків перевищує вхідний більше ніж у 10 разів.
Другий - це повноцінний супутниковий Інтернет. При такому виді підключення і вхідний, і вихідний трафік передається за допомогою супутника, що є досить зручним, адже немає потреби підтримувати звичайне діал-ап з'єднання для передачі вихідного трафіку, що в свою чергу значно здешевлює вартість роботи. Хоча початкові затрати досить значні - близько 600 у. о., але подальша експлуатація економічно виправдовує себе.
DSL-docmyn. Ця технологія з'явилася наприкінці 80-х років. Вона отримала свій подальший розвиток в декількох напрямках - HDSL, SDSL, MSDSL, ADSL, RADSL, IDSL, VDSL, UADSL, G. Lite ADSL, які відрізняються різними методами передачі даних.
Технологія базується на використанні будь-якої абонентської лінії. На базі цієї лінії організовується цифровий канал досить високої якості. При такому виді підключення у користувача вільна телефонна лінія, самий абонент не сплачує за похвилинний трафік за послуги місцевого телефонного зв'язку.
Хотілося б відзначити, що Україна не відстає у розробці подібних технологій, що є досить приємним явищем для нашої держави. Дослідження, які проведені компанією "їтек" (www.itek.com.ua), дозволили їй розробити свій власний продукт на базі цієї технології - "Сіріус-128" (www.sir і us 128.com.ua). На превеликий жаль ця розробка в даний час ще не отримала поширення на Батьківщині, зате інші країни зацікавилися нею, а деякі з них вже активно впроваджують її в життя.
Доступ по мережах кабельного ТВ. Такий вид доступу був для нас певний час диковинкою, до тих пір поки в столиці нашої держави компанія "Укрсат" спільно з "Укртелебуд" не запустили спільний проект, який дав змогу киянам випробувати всі переваги та недоліки такого виду доступу, як кажуть в реальності. Перший етап програми був запущений в експлуатацію тестів на весні 2000 року.
Важко сказати, що цей доступ отримає популярність в інших регіонах нашої країни, адже кабельні мережі в регіонах не досить розвинуті, що й буде гальмувати розвиток цього виду доступу.
Який вид доступу вибрати?
Проведений аналіз показує, що на ринку представлена досить велика кількість видів доступу і досить велика кількість компаній, які можуть надати такі види доступу. Скажімо, якщо у вас є бажання отримати доступ до світових ресурсів мережі Інтернет, то немає такого місця в Україні, з якого б неможливо було отримати доступ до цієї "світової павутини". Єдине, що може обмежити ваш доступ - це його вартість, бо зрозуміло, якщо у вас виникне необхідність його отримати з вашої дачі, яка знаходиться десь у степу, то вартість рішення не буде досить низькою.
Оптимальним рішенням для користувача з обмеженими фінансовими можливостями залишається діал-ап-доступ.
Для корпоративних замовників найбільш вдалим вибором є рішення на базі оптоволоконної лінії.
Таким чином, проведені аналітичні дослідження показують, що ринок Інтернет-послуг розвивається, але досить малими темпами.
Прикро, що головною проблемою подальшого інтенсивного розвитку ринку Інтернет-послуг в Україні є неплатоспроможність досить значної частини суспільства. Останні дослідження показують, що понад 60% користувачів - це люди, які працюють в мережі з роботи, а не з дому, тоді як у розвинутих країнах саме кількість домашніх користувачів переважає.
Поки що регіонам не приділяється особливої уваги, бо, якщо в столиці та ще небагатьох великих містах є певна кількість людей, які можуть оплатити послуги, то в регіонах досить скрутна економічна ситуація.
Майбутнє за оптоволоконними мережами, бо вони мають потужний потенціал, та й і ціни на ці технологічні рішення знижуються досить швидкими темпами [5, 117].
Перевагою Інтернету є те, що кожен може вибирати сам з якого джерела отримувати інформацію, тобто демократичність і незалежність вибору.
Вибір доволі значимий і він за користувачами, а компанії, які надають доступ до мережі Інтернету, докладають зусилля аби він став якісним, економічним, доступним та зручним засобом у професійній діяльності.
3.2 Перспективи розвитку мережі Інтернет в Україні
Питання використання глобальної інформаційної мережі Internet є одним з пріоритетних напрямів державної політики у сфері інформатизації.
Неформально український сегмент мережі Internet почав свій розвиток ще наприкінці 1990 p., а офіційно домен UA був зареєстрований у грудні 1992 р. Результати обстеження українського сегменту свідчать, що кожні півроку кількість хостів у ньому збільшується в середньому в 1,47 раза.
На сьогодні чинним законодавством України не передбачені ліцензування або реєстрація суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з передачею даних у мережах загального користування або надання послуг з доступу до ресурсів мережі Internet. He передбачена також статистична звітність про надання послуг доступу до мережі Internet. Тому всі наведені дані, які стосуються розвитку національного сегмента мережі Інтернет, мають подекуди лише експертний характер.
Побудова інформаційного суспільства в Україні є одним з найактуальніших завдань сьогодення. Здійснювалися різнопланові заходи, спрямовані на вирішення цього завдання. Зокрема, це стосується розроблення розділів "Інформаційне суспільство" та "Захист інформації про особу" Програми інтеграції України до ЄС, підготовки пропозицій до робочого плану реалізації стратегії ЄС щодо України, заходів, спрямованих на виконання протокольного рішення Другого засідання Української частини ради з питань співробітництва між Україною та ЄС.
Чинниками, які на сьогодні стримують розвиток українського сегмента мережі Internet, є відносно висока вартість оренди каналів зв'язку і незначні фінансові можливості більшості провайдерів послуг. Не останню негативну роль у цьому відіграє також низька платоспроможність більшості як наявних, так і потенційних користувачів. Аналіз інтенсивності графіка через зовнішні канали доступу до міжнародних ресурсів Internet свідчить, що вхідний трафік у 3-4 рази інтенсивніший за вихідний. Це означає, що внутрішні користувачі з зарубіжних інформаційних ресурсів отримують набагато більше інформації, ніж зарубіжні користувачі намагаються знайти у нас. Інформатизація фінансової та грошової системи, державного фінансово-економічного контролю є одним з пріоритетних напрямів державної політики. У структурі Міністерства фінансів України діє автоматизована багаторівнева система фінансових розрахунків, де впроваджено автоматизовані робочі місця на рівні центрального апарату, в Автономній Республіці Крим та на обласному рівні. Для інформаційного забезпечення ефективності роботи податкової системи у Державній податковій адміністрації використовується ряд централізованих інформаційних систем, зокрема, для належного забезпечення обліку платників податків - як юридичних, так і фізичних осіб, урахування пільг певних категорій населення та інше. Для забезпечення обміну інформацією між базами даних Державної податкової адміністрації та Держмитслужби діє автоматизована міжвідомча інформаційна система [2].
Враховуючи важливість та актуальність питань регіональної інформатизації, здійснювались неодноразові звернення та пропозиції представників регіонів щодо необхідності конкретизації і уточнення механізму реалізації регіональних програм інформатизації (РПІ), у тому числі визначення в місцевому бюджеті окремого рядку на регіональну інформатизацію, поширення кола і уточнення функцій суб'єктів регіональної програми інформатизації, врахування особливостей взаємодії місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Проведений аналіз стану інформатизації у виробничих та управлінських структурах засвідчив, що в більшості структур ще не на достатньому рівні сформована цілісна система інформаційних потоків як у межах галузі (сфери діяльності), так і між різними галузями. Це можна вважати ознакою того, що ще не встановлено зв'язок між функціями, які покладені на відповідні структури, та потрібними для цього інформаційними ресурсами, технологіями й технічними засобами, а також відповідними повноваженнями.
Відповідним чином різний характер мають і програми інформатизації галузей, що існують у різних формах.
До найбільш нагальних проблем, що стосуються питань галузевої інформатизації, належать:
1. Неврегульованість нормативної бази щодо порядку, форм та змісту інформаційного обміну між управлінськими установами, результатом чого є як дублювання інформації, так і її відсутність.
Користувачі вимагають доступу до інформаційних ресурсів інших структур, але не формулюють конкретно, для вирішення яких завдань яка саме інформація потрібна та хто її продукує. Це свідчить про недостатню ефективність інформаційної взаємодії підрозділів на організаційно-адміністративному рівні.
Головним неврегульованим моментом щодо форм та засобів інформаційної взаємодії на сучасному технологічному рівні є відсутність правового статусу електронних документів.
2. Неврегульованість нормативно-технічного забезпечення (стандарти, технічні умови тощо) процесів інформатизації є чинником, що певною мірою утруднює взаємодію та координацію програм інформатизації. Тут є досить багато неврегульованих моментів - починаючи з відсутності сталої термінології та стандартів і закінчуючи відсутністю критеріїв класифікації засобів інформатизації. Ці чинники впливають переважно саме на органи, оскільки приватні підприємницькі структури мають змогу вирішувати їх у робочому порядку, як, власне, і закріплюються зараз більшість стандартів у цій сфері діяльності.
Орієнтація Держстандарту України на прийняття ISO-сумісних стандартів у сфері інформатизації за прискореною процедурою слід вважати оптимальним шляхом вирішення цієї проблеми.
3. Використання застарілої або нестандартної обчислювальної техніки для забезпечення виконання функцій. Це не завдає перешкод виконанню функцій, що покладені на інформцентри чинним законодавством. Переважну більшість (приблизно 70%) персональних комп'ютерів, що використовуються у виробництві в якості робочих станцій, становлять Windows-сумісні комп'ютери класів 486DX2-80 - Intel Pentium 166-233 (орієнтовані на роботу з операційними системами сімейства Windows 98, 2000). Всі вони, незважаючи на моральну застарілість (комп'ютери цих класів зняті з виробництва), сумісні з найсучаснішими моделями, принаймні на рівні обміну даними. Амортизаційний термін цієї техніки набагато перевищує строк морального старіння, що визначається темпами розвитку комп'ютерів.
Як правило, ті користувачі, які вважають недостатніми параметри телекомунікаційних мереж, до яких вони підключені, на практиці користуються меншими пропускними здатностями каналів (в основному 28-33 Кб/с), ніж мають відповідні провайдери (до 2Мб/с). Типовим значенням пропускної здатності є 64Кб/с. Слід зауважити, що не існує нормативно визнаних критеріїв, за якими визначається достатність пропускної здатності та інших параметрів телекомунікаційних мереж (в тому числі параметрів серверів мереж). Ця ситуація більшістю користувачів усвідомлюється адекватно.
4. Проблема придатності існуючих галузевих інформаційних систем для інтеграції на національному рівні ще не знайшла відповідного відображення в інформатизаційних програмах. Інтеграція галузевих інформаційних систем до загальнонаціональної можлива за умови чіткого формування інформаційних потоків та їх технічної реалізації на платформі, що належить до відкритих систем.
Виконанню цього завдання має сприяти розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо інтеграції програмного, інформаційного, технічного забезпечення інформаційно-аналітичних систем різного рівня та призначення, інженерії якості програмних систем. На підтримку процесів соціально-економічного розвитку будуть створені інтегровані системи баз даних та різнострокового моніторингу основних індикаторів перебігу цих процесів в країні, окремих регіонах та галузях економіки. Продовжуватиметься створення інших інформаційно-аналітичних систем, які значною мірою дозволять автоматизувати виконання їх функціональних завдань [2].
Для розвитку Internet-бізнесу в Україні необхідно наситити ринок інформаційних продуктів і послуг, орієнтованих на роботу з Internet, які підвищують надійність, безпеку, гнучкість, масштабованість Internet-послуг. Це продукти, які прискорюють операції e-commerce, для побудови віртуальних приватних мереж, сервери для створення хостинг-центрів, спеціалізовані server appliances.
Тенденції на українському ринку: зростає кількість проектів передавання голосу і даних у єдиній інформаційній інфраструктурі, IP-телефонії, уніфікованих сховищ повідомлень, інтерактивних автоматизованих операторів (IVR) і Call Center.
Зараз іде обговорення основ державної політики в царині Internet. Державні органи вважають, що насамперед потрібно вкладати кошти в модернізацію вже існуючої інфраструктури, в забезпечення доступу до мережі всім бажаючим, а потім уже в підтримку робіт над новим поколінням технологій і служб. Однак, ураховуючи зарубіжний досвід розвитку Internet, необхідно діяти навпаки.
У нас нові технології розвиваються не тому, що вони перспективні, а просто тому, що на створення мережевого інформаційного середовища для науки і освіти виділено певні кошти. У Державному комітеті зв'язку та інформатизації розуміють складність ситуації, але підтримати всі перспективні проекти він не в змозі, тому фінансується лише розроблення фундаменту. Необхідно встановлювати тісні контакти між комерційними компаніями, що працюють на ринку високих технологій, дослідними установами та університетами.
Крім того, участь вітчизняних фахівців у цікавих міжнародних проектах у режимі мережевого доступу дала б змогу хоча б частково вирішити проблему відпливу інтелекту, не розгубити фахівців у цій галузі, виростити нових спеціалістів, об'єднати їх для вирішення цікавих завдань. Якщо ми збережемо свій інтелектуальний капітал, то зможемо в майбутньому залучити значні інвестиції у вітчизняну економіку.
Указом Президента України надано потужний імпульс розвитку українського сегмента світової мережі Інтернет. Створення сприятливих умов для інвестування цієї сфери дозволить активізувати використання мережі Інтернет в закладах освіти та науки, поєднати зусилля державних органів, операторів, учених, ділових кіл і громадських організацій, заінтересованих в удосконаленні і підвищенні ефективності її використання.
Розділ 4. Мережа Інтернет в Україні: сучасний стан
Як відомо, мережа Internet - вікно в інформаційний світ людства. І наскільки воно буде широким в Україні, залежить і від процесів, що відбуваються в UAnet, і від Державної політики в цій сфері.
Якісний і прийнятний за ціною доступ до Internet - зараз одна з насущних вимог українського користувача. Із збільшенням кількості споживачів послуг Internet в Україні дуже гостро встало питання про розвиток високошвидкісних мереж доступу, що відповідають потребам і можливостям українців. Але крім рівня життя потенційних споживачів мережевних сервісів, на розвиток Internet в країні впливає телефонна щільність, якість ліній зв'язку, почасова оплата за користування ними, взаємини між провайдерами і телекомунікаційними операторами і т.д.
І все-таки, не дивлячись на цілий ряд проблем, UAnet розвивається досить бурхливо. А якщо відштовхуватися від невисокого рівня життя українців, темпи зростання вітчизняної Internet навіть вище, ніж в країнах, де населення забезпечене трохи краще.
Український ринок Internet, реагуючи на швидке зростання користувачів, повторює світові тенденції розвитку глобальної мережі і просувається по шляху збільшення, інтеграції і здешевлення сервісів. Розвивається інфраструктура мережі, ростуть модемні пули провайдерів (їх сьогодні налічується приблизно більше 20 тис. ліній), розширюються їх канали, а також збільшується кількість контент-проектів. Розробляється спеціалізована нормативна база, без якої в Україні неможливий розвиток електронної комерції, а також реалізація ідеї електронного державного самоврядування.
Втім, не дивлячись на достатньо бурхливе зростання української Internet, найпопулярнішими у вітчизняних користувачів сьогодні залишаються традиційні сервіси електронної пошти і проглядання Web-сайтів. І це свідчить про те, що кількість користувачів в Україні не досягла поки що критичної маси, попит не задоволений, а якість доступу залишає бажати кращого.
Одна з найактуальніших сьогодні тем - дослідження самого Інтернету і його аудиторії. Як будь-який із великих винаходів людства, спочатку Мережу створили, а вже потім почали піддавати осмисленню. Це ще раз наголошує, що йдеться лише про перші кроки останнього технологічного дива XX століття, оскільки досі є потреба у вивченні та доведенні глобальності цього явища "невтаємниченим". Останніх, на жаль, ще дуже багато. Згідно із даними щорічного моніторингу "Українське суспільство", що проводиться Інститутом соціології НАН України, станом на 2006 рік 81% наших громадян не мають потреби і ніколи не користувалися Інтернетом, а 9% - потребують, але не мають можливості. У щорічній доповіді Всесвітнього економічного форуму "Глобальні інформаційні технології - 2005" було озвучено інформацію про те, що Україна посідає 80-те місце у світі за рівнем поширення Інтернету та інших новітніх інформаційних технологій у списку 104 країн, досліджуваних цією неурядовою організацією, що тісно співпрацює з ООН [6].
Тому цілком очевидно, що в цей час лідерами досліджень Інтернету є зарубіжні компанії й фонди, найавторитетніші з яких - "Nua Internet Surveys" (NUA) (http://www.nua. ie/), компанія "Nielsen // NetRatingsn, агенція "eMarketer (Nielsen // NetRatings)" (http://www.nielsen-netratings.com/); компанія "IDC eMarketer" (http://www.idc.com/); агенція "eTForecasts" (http://www.etforecast.com). Можна виокремити також міжнародні організації, які періодично оприлюднюють огляди та прогнози розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема й дані про Інтернет-аудиторії, - ЮНЕСКО (UNESCO Observatory of the Information Society) (http://www/unesco/org/webworld/observatory/index. shtml); Міжнародний союз з питань телекомунікацій (International Telecommunication Union) (http://www.itu, int/home/) тощо.
З початку 1990-х, коли Інтернет стає візуально привабливим для користувача, з'являється можливість передавати графіку, невпинно зростає кількість нових "мешканців Мережі". Про це свідчать дані про число комп'ютерів, підключених до Мережі (так званих хостів - hosts): якщо в 1990 році їх налічувалося лише близько 300 тис, і 90% із них перебували у США, то 1995 року хостів стало більш як 6 млн, 1996-го - понад 16 млн, 1997-го - 26 млн, 1998-го - 36 млн, а далі спостерігалося різке зростання аж до 160 млн у 2006 році.
Очевидно, що Інтернет стає ще однією сферою соціалізації, поряд із родиною, колом друзів, навчальними закладами. За сучасних умов багато професій та пов'язаних з ними соціальних статусів передбачають виконання такої соціальної ролі, як "Інтернет-користувач". На думку деяких дослідників, опанування цієї соціальної ролі передбачає проходження етапу навчання, результатом якого мають стати знання основних ресурсів Інтернету. Це інформаційні, пошукові портали, спеціальні або закриті портали, портали спілкування, а також проходження етапу адаптації, коли користувач виокремлює серед усіх порталів свої улюблені (favorites). Вибрані портали і стають для даного користувача агентами соціалізації [10]. Тут відсутність контролю за контентом Інтернету демонструє свій зворотний бік. Без цензури, зовнішнього тиску Інтернет є унікальним демократичним простором, проте відсутність при цьому відповідальності (крім моральної) за зміст свого ресурсу робить Мережу небезпечною для юних користувачів, середній вік яких зменшується з кожним днем.
Ця проблема одночасно заторкує і політичну складову життя суспільства. Викид "компромату" в Мережу став звичним методом політичної боротьби. Кажучи про вплив Інтернету на політичні процеси в сучасному суспільстві, слід зважати на те, що розкриття інформації через Інтернет, крім позитивних суспільних тенденцій має і "побічні" негативні соціальні наслідки. У США, які мають максимальний досвід у цьому напрямі, політику "вільного від держрегулювання Інтернету" починають піддавати серйозній критиці. Зокрема, почастішали випадки несанкціонованого використання особистих даних, що починає викликати занепокоєння у різних організацій з охорони громадянських свобод та прав споживачів. Багато незалежних оглядачів стали схвально відгукуватися про вельми жорсткі європейські закони про охорону приватної інформації. У США, на відміну від Європи, ухвалені кодекси поведінки в Мережі мають добровільний характер, проте розширення використання інформаційних технологій Інтернету в повсякденному житті населення змушує урядові кола по-новому поглянути на це питання. Зокрема, у США в межах Національної інформаційної інфраструктури створено Комітет з недоторканності приватного життя (Information Infrastructure Task Force's Privacy Working Group), котрий розглядає питання недоторканності інформації приватного характеру та її коректності. Цей комітет розробив низку принципів та настанов для використання персональних даних. В Україні 5 червня 2006 року набув чинності закон "Про затвердження порядку проведення державної реєстрації електронних інформаційних ресурсів", який викликав серйозне занепокоєння у захисників свободи слова. В цьому рішенні вони вбачають загрозу розвиткові українського Інтернету.
Ще одним перспективним напрямом у дослідженні соціальності Інтернету є вивчення мережевих спільнот. Імовірно, що в підґрунті формування соціальних груп у Мережі лежить прагнення індивіда досягти певної мети, що можливе шляхом створення групи. Ця мета, як правило, - спілкування, на базі якого в Мережі й організується група людей, що збираються разом задля досягнення єдиної для всіх мети. Таким чином, у Мережі соціальні спільноти будуються на базі чатів, різноманітних форумів і конференцій, ігрових серверів, які, власне, й слугують для об'єднання людей у кіберпросторі на основі спілкування.
Існує доволі багато засобів або інструментів підтримки середовища взаємодії в Інтернет-спільноті, кожен із яких має свої специфічні комунікаційні особливості. В комплексі ці засоби мають забезпечити інтерактивну взаємодію кожного члена спільноти с іншими, наприклад "сам-на-сам" - ICQ, e-mail; "один-з-усіма" - списки розсилки; "кожен-із-кожним" - дискусійний форум; "кожен-із-усіма" - чат. Для формування ефективної спільноти використовувані засоби комп'ютерно-опосередкованої комунікації передбачають наявність певних характеристик.
Так, серед населення Києва віком від 16 років користувачі Інтернету складають 30%, причому до них практично рівною мірою належать чоловіки й жінки.
У цілому показник по Києву фактично вдвічі перевищує аналогічний показник Інтернет-користування в Україні у цілому (близько 16%).
Опитування також дало змогу з'ясувати переваги у виборі порталів, які відвідують користувачі для пошуку потрібної інформації. Користувачі могли називати кілька використовуваних порталів, однак понад половину - 58% - відзначили, що послуговуються лише одним пошуковиком.
Майже однакову популярність у киян мають Ukr.net - 37% і Google - 36%, що випереджають такі пошуковики, як Bigmir, Yandex та Rambler - по 25%, 23% І 21% відповідно. Значно менша кількість киян використовує для пошуку портали Meta (15%) і Yahoo (7%) (Рис.1). [16, 190].
Які Інтернет-портали Ви використовуєте для пошуку?
Рис.1.
Найпопулярніші пошукові сайти:
1) Україномовні:
- www.meta.com.ua
- www.google.com.ua
- www.uaport.net
2) Російськомовні:
- www.mail.ru
- www.google.com.ua
- www.aport.ru
- www.rambler.ru
3) Англомовні:
- www.google.com.ua
- www.yahoo.com
Серед українських пошукових систем можна виокремити такі:
Подобные документы
Сучасний розвиток мережі Інтернет: становлення всесвітньої мережі в реаліях нашого часу, розвиток послуг. Становлення мережі Інтернет в нашій державі, сучасний стан та проблематика. Державна політика в галузі розвитку "всесвітньої павутини" в Україні.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 06.05.2010Історія виникнення та розвитку мережі Інтернет. Загальні принципи роботи та основні функції всесвітньої мережі. Законодавче та правове регулювання інформаційної діяльності. Дослідження досвіду України у формуванні інформаційно-комунікативного суспільства.
дипломная работа [841,9 K], добавлен 15.03.2014Інтернет - технологічна основа глобалізації, засіб формування інформаційної культури. Можливості практичного використання мережі Інтернет, його розвиток в Китаї. Проблеми розвитку електронного бізнесу. Організація контролю та моніторинг Інтернету в Китаї.
дипломная работа [105,3 K], добавлен 20.10.2012Аналіз питання розвитку глобальної мережі Інтернет в Херсонській області. Підходи щодо оцінки регіональних диспропорцій у кількості користувачів мережі за обліковими аккаунтами соціальних мереж. Оцінка забезпеченості населення доступом до мережі Інтернет.
статья [116,8 K], добавлен 05.10.2017Інтернет – об’єднання комп’ютерних мереж. Хронологія розвитку Інтернету. Протокол — спосіб взаємодії, обміну даними між комп'ютерами при роботі у мережі. Найпопулярніші служби Інтернету. Веб-сторінки, гіперпосилання та домени. Приклад типової IP-адреси.
презентация [1,7 M], добавлен 02.04.2013Історія розвитку глобальної мережі Інтернет. Способи підключення до мережі. Аналіз програм та шкільних підручників з інформатики. Рекомендації для вчителів інформатики з вивчення основних послуг глобальної мережі. Розробка програм для гурткових занять.
курсовая работа [98,6 K], добавлен 03.02.2011Використання мережі із топологією "розподілена зірка", витої пари та концентраторів (для сполучення), мережевої карти із роз'ємами типу RG-45, встановлення операційної системи та монтаж мережі комп'ютерної лабораторії із підключенням до Інтернету.
контрольная работа [1,0 M], добавлен 12.06.2010Метою курсової роботи є дослідження найбільш поширених ресурсів мережі, які використовуються в освітній діяльності. Завдання курсової роботи передбачають: вивчення та освітлення теоретичних основ інформаційних ресурсів, видів ресурсів мережі Інтернет.
курсовая работа [78,9 K], добавлен 27.12.2008Стандарти технології Fast Ethernet. Перелік функцій користувачів та прав доступу. Розставлення робочих станцій та периферійної техніки у приміщенні клубу. Розрахунок трафіку мережі. Вибір й характеристики обладнання для серверів та комутуючих пристроїв.
дипломная работа [997,0 K], добавлен 23.07.2014Поняття та завдання комп'ютерних мереж. Розгляд проекту реалізації корпоративної мережі Ethernet шляхом створення моделі бездротового зв’язку головного офісу, бухгалтерії, філій підприємства. Налаштування доступу інтернет та перевірка працездатності.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 20.03.2014
