Розробка програмного забезпечення web–орієнтованої системи охорони здоров’я міста Харкова

Після введення базисних показників необхідно відкрити діалогове вікно введення структури медичної установи і даних про фактичну чисельність персоналу в розділі штатних посад. Введення цих даних вводиться в наступній послідовності. Спочатку вводяться дані про структурні підрозділи установи. За тим, по кожному підрозділу вводяться дані про штатні посади та їх фактичної чисельності. Після введення цих даних запускається режим розрахунку нормативної чисельності штатів. Файли з вихідними даними відправляються на сервер УОЗ.

На сервері УОЗ дані по всім медичним закладам діагностуються на предмет повноти і логічної ув'язки, розраховується нормативна чисельність штатів і залежно від режиму обробки даних видається на друк або у вигляді довідкової інформації для керівництва УОЗ.

4. Розробка програмного забезпечення web - орієнтованої системи охорони здоров'я міста Харкова

4.1 Аналіз вибраного середовища проектування ПЗ

4.1.1 Мова програмування PHP

РНР (Hypertext Preprocessor - гіпертекстовий препроцесор) є серверною міжплатформною вбудованою в HTML мовою написання сценаріїв.

Термін "серверний" означає, що операції РНР виконуються на стороні серверу. Визначення "міжплатформний" означає, що мова РНР може використовуватися під Unix, Windows NT, Macintosh, OS / 2 та іншими серверними, але не клієнтськими операційними системами.

PHP -- скриптова мова програмування, була створена для генерації HTML-сторінок на стороні веб-сервера, які, в свою чергу коректно будуть оброблені PHP -інтерпретатором. Механізм РНР просто починає виконувати код після першої екрануючої послідовності (<?) і продовжує виконання до того моменту, коли він зустріне парну екрануючу послідовність (?>).

В PHP вбудовані бібліотеки для роботи з MySQL, PostgreSQL, mSQL, Oracle, dbm, Hyperware, Informix, InterBase, Sybase.

Через стандарт відкритого інтерфейсу зв'язку з базами даних (Open Database Connectivity Standard -- ODBC) можна підключатися до всіх баз даних, до яких існує драйвер.

Програми PHP можуть виконуватися двома засобами: як сценарне застосування Web-сервером і як консольні програми.

Річ у тому, що PHP, як правило, використовується суто для програмування додатків, пов'язаних з Інтернетом. Проте, PHP можна ще використовувати як інтерпретатор командного рядка, в основному в Unix-системах. Останнє можливо за допомогою CORBA і COM інтерфейсів, а також за допомогою розширення PHP-GTK. При такому використанні PHP можливе вирішення наступних завдань:

- створення додатків інтерактивного командного рядка;

- створення крос-платформових GUI додатків за допомогою бібліотеки PHP-GTK;

- автоматизація деяких завдань під Windows і Linux.

4.1.2 Apache HTTP-сервер

Apache є кросплатформним ПЗ, підтримує операційні системи Linux, BSD, Mac OS, Microsoft Windows, Novell NetWare, BeOS.

Основними перевагами Apache вважаються надійність і гнучкість конфігурації. Він дозволяє підключати зовнішні модулі для надання даних, використовувати СУБД для аутентифікації користувачів, модифікувати повідомлення про помилки.

Система конфігурації Apache заснована на текстових конфігураційних файлах. Має три умовних рівня конфігурації:

- конфігурація сервера (httpd.conf);

- конфігурація віртуального хоста (httpd.conf c версії 2.2 extra / httpd-vhosts.conf);

- конфігурація рівня директорії (. Htaccess).

Продукт підтримує безліч можливостей, багато з яких реалізовані як скомпільовані модулі, які розширюють основні функціональні можливості. Вони різняться від серверної підтримки мов програмування до схем аутентифікації. Існують інтерфейси для підтримки мов програмування Perl, Python, Tcl і PHP.

Apache передусім використовується для передачі через HTTP статичних та динамічних веб-сторінок у всесвітній павутині. Багато веб-застосунків спроектовано, зважаючи на середовище і можливості, які надає цей веб-сервер.

Продукт може працювати в якості кешувального проксі-сервера, що дозволяє істотно підвищити продуктивність роботи користувачів локальної мережі при роботі з документами, розташованими в Інтернет. Можна задавати такі параметри і налаштування проксі-сервера: - типи файлів, які необхідно кешувати або навпаки, не включати в кеш;

- максимальний обсяг дискового простору, відведений під кеш;

- періодичний перегляд і індексування бази даних кеша з метою вивільнення дискового простору шляхом видалення застарілих об'єктів.

4.1.3 MySQL

Пpограммное забезпечення MySQL являє собою дуже швидкий, багатопотоковий, розрахований на багато користувачів і надійний сервер баз даних SQL (Structured Query Language - мова структурованих запитів). Сервер MySQL призначений як для обслуговування критично важливих, сильно завантажених виробничих систем, так і для вбудовування в програмне забезпечення масового застосування.

MySQL підтримує мову запитів SQL в стандарті ANSI 92, і окрім цього має безліч розширень до цього стандарту, яких немає ні в одній іншій СУБД.

Короткий перелік можливостей MySQL:

1) підтримується необмежена кількість користувачів, що одночасно працюють з базою даних;

2) кількість рядків в таблицях може досягати 50 млн;

3) швидке виконання команд;

4) проста і ефективна система безпеки.

4.2 Вибір цільового варіанту архітектури програмного забезпечення

У якості еталонної СА для рішення проекту була обрана Web-орієнтована трирівнева архітектура (рисунок 1.3).

Для роботи з системою користувач використовує стандартне програмне забезпечення - звичайний браузер. Це позбавляє його необхідності завантажувати та інсталювати спеціальні програми (хоча інколи така необхідність все-таки виникає). Але користувачеві слід надати в розпорядженні інтерфейс, який дозволяв би йому взаємодіяти з системою і формувати запити до неї. Форми, що визначають цей інтерфейс, розміщуються на веб-сторінках та завантажуються разом з ними.

Клієнтський рівень займає браузер, на рівні сервера знаходиться сервер БД, а на проміжному рівні розташовуються Web-сервер і програма розширення серверу. Таке архітектурне рішення дозволяє зменшити мережевий трафік, робить компоненти взаємозамінними і підвищує рівень безпеки. Однак така архітектура також ускладнює обробку транзакцій БД через природу протоколу HTTP, не запам'ятовуючого стану (цей протокол використовується для передачі даних між браузером і сервером БД).

Веб-оглядач формує запит та пересилає його до сервера, який здійснює обробку. При необхідності сервер викликає серверні програмні модулі, які забезпечують обробку запиту і в разі потреби звертаються до сервера даних. Сервер даних здійснює операції з даними, що зберігаються в системі та складають її інформаційну основу. Зокрема, він може здійснити вибірку з інформаційної бази відповідно до запиту та передати її модулю проміжного рівня для подальшої обробки. Дані, з якими працює сервер даних, найчастіше організовані як реляційна база даних.

Виділяють наступні переваги трирівневої архітектури:

1 Масштабованість.

2 Конфігуруємість - ізольованість рівнів один від одного дозволяє (при правильному розгортанні архітектури) швидко і простими засобами переконфігурувати систему при виникненні збоїв або при плановому обслуговуванні на одному з рівнів.

3 Висока безпека.

4 Висока надійність.

5 Низькі вимоги до швидкості каналу (мережі) між терміналами і сервером додатків.

6 Низькі вимоги до продуктивності і технічних характеристик терміналів, як наслідок зниження їх вартості. Терміналом може виступати не тільки комп'ютер, але і мобільний телефон, наприклад.

Недоліками трирівневої архітектури є:

- вища складність створення додатків;

- складніше в розгортанні і адмініструванні;

- високі вимоги до продуктивності серверів додатків і сервера бази даних, а це означає, і висока вартість серверного устаткування;

- високі вимоги до швидкості каналу (мережі) між сервером бази даних і серверами додатків.

4.3 Розробка повної специфікації системних вимог до ПЗ

4.3.1 Розробка функціональних системних вимог

Функціональні СВ - це вимоги які відповідають на питання " що робить програмна система ". Це перечень всіх основних функцій обробки й представлення вихідних даних які повинні бути реалізовані в ПС.

Нижче представлений опис основних СВ прецедентів розробляємої ПС.

1 Зацікавлені особи прецеденту та вимоги до них:

1) адміністратор сайту: має можливість відповідати користувачам на їх повідомлення та редагувати усі необхідні данні на цьому сайті, але все це він може робити лише за згоди керівництва;

2) користувачі сайту: мають можливість отримати всю необхідну для них інформацію;

3) керівництво: вирішують як саме повинен виглядати сайт і яка інформація повинна на ньому знаходитись;

4) розробник ПС: згідно з керівництвом має можливість доповнювати додатковими функціями розроблену ПС.

2 Користувачі ПС, тобто основні актори прецеденту: це адміністратор сайту, та його користувачі.

3 Передумови прецеденту:

- ПС має бути активною;

- адміністратор повинен успішно пройти процедуру авторизації в ПС;

- для виконання прецеденту в ПС повинна бути відкрита відповідна екранна форма прецеденту з необхідними полями, кнопками тощо.

4 Основний успішний сценарій.

Авторизація адміністратора:

- користувач запускає ПЗ;

- ПС відкриває головну форму;

- користувач вводить унікальні логін та пароль;

- ПС перевіряє коректність авторизації користувача;

- ПС розпізнає адміністратора ПС та повідомляє про успішну авторизацію.

Редагування данних в БД:

- адміністратор відкриває необхідну екранну форму за наявністю або запиту керівництва;

- адміністратор додає, редагує або видаляє необхідні данні;

- ПС збєрігає данні в БД і інформує адміністратора про успішну транзакцію.

5 Розширення основного сценарію або альтернативні потоки:

Не пройдена авторизація:

- ПС очищує поля з даними та повідомляє користувача про не вірні логін або пароль.

6 Пост умови:

- дані що до виконаного прецеденту оброблені та збережені в ПС;

- транзакція успішно зафіксована в базі даних ПС;

- ПС проінформувала користувача про успішне виконання прецеденту;

- отримані необхідні дані.

7 Спеціальні СВ:

- Необхідно забезпечити 100% актуальність та достовірність даних.

8 Список необхідних технологій та додаткових пристроїв:

- ПС має бути розроблена як Web-орієнтована система;

- браузер користувача повинен підтримувати технологію JavaScript.

4.3.2 Розробка нефункціональних системних вимог

Нефункціональні СВ - це група СВ яка об'єднує в себе ті з них які відповідають на питання "як" та чи інша ПС реалізує відповідні СВ. К цим СВ відносять 6 атрибутів якості ПЗ які зафіксовані в стандарті SWIBOK.

- продуктивність - це здатність ПС виконувати задані функції в певний інтервал часу;

- надійність - це можливість ПС обробляти дані з заданим рівнем ймовірності відмов і помилок;

- масштабованість - це здатність системи зберігати свої характеристики продуктивності й надійності в заданих межах при умовах значного зросту числа користувачів;

- зручність використання - ця характеристика показує на скільки дана ПС відповідає критеріям як: зрозумілість функцій й інтерфейсу, можливість вивчення системи, ергономічність інтерфейсу;

- супроводжуваність - це характеристика ПС яка характеризується наступними атрибутами: аналізованість вихідного тексту, можливість внесення змін, тестування вихідного коду;

- переносимість - це властивість ПС коректно функціонувати не тільки на ісходній апаратній платформі й мати можливість працювати на інших альтернативних операційних платформах.

Для розробляємої ПС на основі нових сформульованих функціональних СВ були виявлені нижче перечисленні нефункціональні вимоги для проектуємої системи:

1 Для даної ПС необхідно забезпечити маштабованість, тому що при розширенні підпорядкованих ЛПЗ будуть створюватися нові БД.

2 Зручність використання інтерфейсу користувача. Інтерфейс має бути ергономічним, інтуїтивно зрозумілим та зручним у використанні.

3 Супроводжуваність коду. В програмному коді повинні бути коментарі, що пояснюють його структуру. Також необхідна наявність документації щодо побудови програмного коду.

4 Необхідно забезпечити добру перенесимість ПС, тому що велика кількість підключених до глобальної мережі Інтернет користувацьких ПК можуть мати різноманітні операційні та апаратні платформи.

Отже, після аналізу ПрО, для розробляємої ПС необхідно забезпечити наступні атрибути якості:

1) маштабованість;

2) зручність використання;

3) супроводжуваність;

4) переносимість.

4.4 Модель прецедентів

Згідно отриманих даних були створені діаграми прецедентів (Use Case Diagram) концептуального рівня проектування, що відображає основний успішний сценарій роботи ПС.

Діаграма прецедентів авторизації користувача зображена на рисунку 4.1.



Рисунок 4.1 - Авторизація користувача

Діаграма прецедентів реєстрації нового користувача зображена на рисунку 4.2.

Рисунок 4.2 - Реєстрація нового користувача

Діаграма прецедентів редагування БД адміністратором зображена на рисунку 4.3.



Рисунок 4.3 - Редагування БД

4.5 Визначення специфікації необхідних ресурсів, апаратно-програмної конфігурації та програмного інструментарію для реалізації проекту

Розроблений програмний продукт вимагає мінімальні системні вимоги.

Для розгортання системи на ПК повинен бути встановлений браузер та налаштоване підключення до мережі Інтернет. Якщо ж планується використовувати всю систему на одному ПК, то необхідно встановити крім браузеру наступне програмне забезпечення:

- сервер MySQL;

- сервер Apache з налаштованим PHP.

4.6 Ілюстрований опис розробленої ПС

Головна сторінка сайту зображена на рисунку 4.4. На ній відображається основна інформація діяльності галузі інноваційних технологій системи охорони здоров'я, де описується її актуальність.



Рисунок 4.4 - Головна сторінка Інтернет-сайту розробленого для інноваційного відділу галузі охорони здоров'я міста Харкова

У лівій частині сайту розташована навігаційна панель усіх ЛПЗ які входять до підпорядкування інноваційного відділу галузі охорони здоров'я міста Харкова. При переході на одну з них з'являється детальна інформація, а саме адреса, телефон, спеціалізація, та контактна інформація відділенень. Приклад сторінки сайту з інформацією певної лікарні зображений на рисунку 4.5.

Рисунок 4.5 - Сторінка сайту де відображається інформація вибраного ЛПЗ

У розділі "Контакти" знаходиться вся необхідна контактна інформація відділу інноваційних технологій галузі охорони здоров'я міста Харкова (рисунок 4.6).

Рисунок 4.6 - Сторінка сайту де розміщується контактна інформація

У розділі "Керівники" виводиться весь керуючий персонал, де при виборі одного з них методом натискання на його ініціали з'являэться повна інформація про цю особу (рисунок 4.6). Подібним чином буде виконаний розділ "Новини" та розділ "Документи".

Рисунок 4.6 - Сторінка сайту де описуються керівники інноваційного відділу галузі охорони здоров'я міста Харкова

При переході на сторінку адміністратора з'являється форма в якій потрібно авторизуватися, і де потрібно ввести унікальне ім'я та пароль (рисунок 4.7).

Рисунок 4.7 - Форма авторизування адміністратора

При правильному заповнені форми авторизування, адміністратор потрапляє на сторінку звідки він має можливість редагувати усі необхідні данні (рисунок 4.8)

Рисунок 4.8 - Успішно виконане авторизування адміністратора

5. Економічне обґрунтування науково-дослідної роботи

5.1 Загальні положення

Розроблене програмне та інформаційне забезпечення призначене для системи планування та обліку кадрів регіональної системи охорони здоров'я. Користувачами такого інформаційного забезпечення можуть бути медичні установи, науково-дослідні інститути, а також спеціальні організації які займаються проблемами пов'язаними з системою охорони здоров'я. Сучасна економіка потребує складання планів роботи з кадрами, що є органічною складовою системи кадрової роботи на виробництві. При цьому за допомогою планів реалізується найважливіша вимога сучасної кадрової політики, яке відображається у попереджувальному принципі підбору, підготовки, розстановки і виховання всіх категорій працівників. Задача системи планування та обліку кадрів дозволяє проводити аналіз потреб у персоналі, отримувати дані о продуктивності працюючих і витратах на їх утримання, створювати комплексну систему управління кадрами на основі використання електронно-обчислювальної техніки. Зберігання інформації про медичні установи у вигляді бази даних дозволяє організувати зручний та швидкий доступ до нормативної документації. Отримане в результаті дослідження, програмне та інформаційне забезпечення дозволяє автоматизувати багато обчислювальних процесів, пов'язаних з розрахунком кадрів регіональної системи охорони здоров'я.

5.2 Обґрунтування мети й задачі дослідження

Дана науково-дослідна робота "Розробка інформаційного та програмного забезпечення системи планування та обліку кадрів регіональної системи охорони здоров'я" присвячена розробці програмного забезпечення, призначеного для розрахунку кадрів в медичних установах.

Задачі й цілі контролю в узагальненому виді можна представити в наступному вигляді:

- установити ступінь досягнення мети (аналіз відхилень);

- з'ясувати можливості поліпшення отриманих результатів (зворотний зв'язок);

- перевірити ступінь пристосовності підприємства до зміни умов навколишнього середовища.

Для досягнення формально заданої мети, слід виділити задачі, сукупність вирішень яких, на практичному рівні, приведе до досягнення бажаного результату:

1) вивчення технічної літератури по тій предметній області, що нас цікавить;

2) забезпечення необхідного і достатнього рівня апаратного і програмного забезпечення;

3) підбір кваліфікованих фахівців для розробки даної інформаційної технології, в рамках бюджетних обмежень, фінансових ресурсів, що накладаються обмеженістю;

4) визначення оптимальних термінів виконання робіт, при яких проект збереже бажану економічну ефективність;

5) передбачення, у разі позитивного результату експерименту і його впровадження у виробництво, необхідності ухвалення своєчасного, справедливого управлінського рішення про реорганізацію робочого колективу.

Подібна розробка не буде першою у своєму роді.

5.3 Оцінка рівня науково-технічного ефекту роботи

Визначення рівня науково-технічного ефекту НДР проводиться по бальних оцінках. За допомогою експертів встановлюється перелік основних факторів, що визначають науково-технічний рівень НДР. Кожен фактор характеризується декількома станами та має певну вагу (таблиця 5.1).

Таблиця 5.1 - Фактори рівня науково-технічного ефекту науково-дослідної роботи, їхня вага й бальна оцінка

Найменування й характеристика типу факторів	Отримана оцінка	Максим оцінка	Вага, %
Ступінь новизни - винаходи, що характеризуються частковою новизною, що мають прототип, що збігається з новим рішенням по малому числу основних ознак.	5	10	10
Рівень отриманого результату - досягнення якісно нового технічного параметра, раніше відсутнього	6	10	22
Ступінь теоретичної обґрунтованості результатів науково-дослідної роботи - установлення деяких загальних закономірностей, які можуть бути використані за межами даної роботи	8	10	5
Ступінь експериментальної перевірки отриманих результатів - не проводилася	1	10	20
Трудомісткість виконання науково-дослідної роботи - одержання результатів супроводжувалося проведенням складних експериментів, розрахунків і т.п.	7	10	10
Перспективність роботи - важливі результати сприяють задоволенню знову виникаючих потреб	6	10	10
Рівень досягнення світових стандартів - на рівні світових стандартів	7	10	8
Рівень реалізації по обсягах і строкам - реалізація на рівні галузі промисловості протягом до 3 років	7	10	15

Експертами встановлюються оцінка в десятибальній системі кожного стану. Крім того, ними ж встановлюється і коефіцієнти ваги кожного фактору. Загальну оцінку рівня науково-технічного ефекту визначають:

,

де - оцінка науково-технічної значимості фактору в балах;

- максимальна оцінка фактору;

- коефіцієнт ваги даного фактору для науково-технічної ефективності НДР.

Для виконуваної роботи мають місце наступні фактори рівня науково-технічного ефекту НДР (таблиця 5.1).

На базі таблиці 5.1 та наведеної формули обчислимо рівень науково-технічного ефекту науково-дослідної роботи.

5.4 Розрахунок кошторису витрат на проведення науково-дослідної роботи

Економічні показники науково-дослідної роботи розраховуються як показники роботи, що виконується в лабораторних умовах. Витрати на проведення науково-дослідних робіт відносять до виробничих витрат.

До складу науково-дослідних робіт включають:

- патентний пошук;

- вивчення літератури;

- розробка програми дослідження;

- збір первинної інформації;

- налагодження машинних програм;

- розрахункові роботи;

- розробка креслень і схем;

- виготовлення дослідного зразка (програми прототипу);

- оформлення пояснювальної записки.

Плановий кошторис витрат складається по укрупнених статтях витрат.

Стаття 1. Заробітна плата персоналу.

Заробітна плата персоналу, що бере участь у виконанні науково-дослідної роботи, визначається на основі штатно-окладної форми оплати праці. Початкові і розрахункові показники зводяться в таблицю 5.2.

Таблиця 5.2 - Витрати на заробітну плату

Склад виконавців	Кількість працівників	Місячний оклад, грн.	Час роботи, міс.	Коеф. участі в роб.	Сума зарплати
Керівник роботи	1	4000	6	1	24000
Інженер-програміст	1	3000	6	1	18000
Лаборант	1	2000	6	0,5	6000
Разом	3				48000

Преміальний фонд приймається у розмірі 8 % від фонду заробітної плати і складає 3840 грн.

Таким чином, витрати на заробітну плату з урахуванням преміального фонду становлять: (грн.).

Стаття 2. Відрахування до бюджету.

На заробітну плату з урахуванням преміального фонду нараховуються відрахування до бюджету держави. До складу цих відрахувань включаються:

- відрахування до пенсійного фонду - 33,2 %;

- відрахування до фонду соціального страхування - 1,5 %;

- відрахування до фонду страхування на випадок безробіття - 1,3 %.

Загальна сума відрахувань складе 36% від фонду оплати праці, тобто 51840 • 0,36 = 18662,4 грн.

Стаття 3. Витрати на відрядження.

Витрати на науково-виробничі відрядження плануються у розмірі 15% від фонду заробітної плати, тобто 51840 • 0,15 = 7776 грн.

Стаття 4. Контрагентські витрати.

У кошторис витрат включаються витрати на послуги, здійснюваних по договорах. До таких послуг відносяться:

- надання машинного часу обчислювального центру або персонального комп'ютера;

- створення машинної бази даних;

- виготовлення дослідних зразків;

- розмноження оригіналів;

- виготовлення графічних матеріалів і тому подібне.

При оренді машинного часу на персональному комп'ютері передбачаються витрати у розмірі 10-15 грн. за кожну годину роботи. Потреба в машинному часі впродовж 6 місяців по 7 годин в день складає 6 • 23 • 7 = 966 годин, тобто витрати на оренду машинного часу складуть 966 • 12 = 11592 грн.

Стаття 5. Витрати на матеріали.

Витрати на матеріали, канцелярсько-письмове обладнання розраховується по кількості і їх прейскурантним цінам. Перелік використовуваних матеріалів, потреба в них і їх ціни зводяться в таблицю 5.3.

Таблиця 5.3 - Витрати на матеріали

Найменування матеріалів	Одиниці виміру	Кількість	Ціна, грн.	Сума, грн.
Папір	Упаковка	3	27,00	81,00
Картридж для лазерного принтера	Заправка	1	85,00	85,00
Ручки	Шт.	6	3,00	18,00
USB-flash	Шт.	1	80,00	80,00
Тека (швидкозшивач)	Шт.	1	7,00	7,00
Разом				271,00

Стаття 6. Витрати на електроенергію.

Витрати на електроенергію розраховуються по потужності електроустановок. У перелік електроустановок слід включити:

- прилади освітлення лабораторії;

- нагрівальні установки;

- випробувальні стенди;

- вимірювальні прилади;

- обчислювальна техніка.

Витрати на електроенергію по обчислювальній техніці, що орендується, в кошторис не включаються. Вони входять у вартість 1 години машинного часу.

Витрати на електроенергію розраховуються за формулою:

,

де - потужність використовуваного -го виду встаткування, кВт;

- час роботи -го виду встаткування, год.;

- коефіцієнт використання встаткування;

- вартість 1 кВт/год. електроенергії, коп. (24.36 коп.).

Загальна потужність електроустановок лабораторії передбачається в обсязі 3 кВт. Витрати на електроенергію складуть 3 • 901,6 • 0,8 • 0,2436 = = 527,11 грн.

Стаття 7. Витрати на воду і інші ресурси.

Витрати на воду, стислий газ, що охолоджує рідину, азот тощо для технічних цілей визначається аналогічно витратам на електроенергію, виходячи з добової потреби і поточних роздрібних цін. У даному дослідженні витрати на воду і інші матеріали не передбачаються.

Стаття 8. Витрати на устаткування і покупні вироби.

У кошторис включається вартість лише того устаткування, яке безпосередньо використовується для проведення даної НДР, тобто того, що має одноразове застосування, в НДР не передбачається.

Стаття 9. Витрати на малоцінний інвентар.

Витрати на малоцінний інвентар і інструменти, що швидко зношуються, приймають у розмірі 10-15% вартості використовуваного устаткування. Витрати по цій статті не передбачаються.

Стаття 10. Амортизаційні відрахування.

Амортизаційні відрахування розраховуються на основні фонди лабораторії, що знаходяться в експлуатації тривалий час.

До таких елементів основних фондів відносять:

- приміщення;

- твердий інвентар;

- устаткування тривалого використання;

- стенди;

- вимірювальні прилади.

Розрахунок амортизаційних відрахувань () проводиться за формулою:

,

де - норма амортизації основних фондів, %;

- тривалість виконання науково-дослідної роботи, міс.;

- вартість основних фондів, грн.

Норму амортизації основних фондів варто прийняти в наступних розмірах:

- будинки - 5 %;

- інвентар - 25 %;

- устаткування - 15 %.

Амортизаційні відрахування обчислювальної техніки, що орендується, включені у вартість 1 години машинного часу. Вартість оренди приміщення оцінюється з розрахунку 600 грн. за 1м² корисній площі. Вартість устаткування приймається у розмірі 10-15 % вартості приміщення.

Виробнича площа лабораторії складає 25 м², тобто вартість її оренди дорівнює 25 • 600 = 15000 грн. Вартість інвентарю складе 15000 • 0,15 = 2250 грн.

Амортизаційні відрахування в даному випадку виплачуються в розмірі:

(грн.).

Стаття 11. Накладні витрати.

Накладні витрати включають витрати на загальногосподарські потреби (охорона, опалювання, загальне освітлення тощо). Вони приймаються у розмірі 50% від фонду заробітної плати, тобто 48000 • 0,5 = 24000 грн.

Загальна сума витрат по статтях 1-11 складає кошторисну собівартість НДР. Кошторисна собівартість НДР складе:

С_НДР=51840+18662,4+7776+11592+271+527,11+543,75+24000 = 115212,26 грн.

Вартість НДР, окрім собівартості, включає планові накопичення, фіксовані податки на прибуток і додану вартість, відрахування до місцевого бюджету. Загальна величина цих добавок складає близько 28%.

Ціна розробки НДР складе:

Ц=С_НДР+С_НДР • 0,08 = 115212,26 +115212,26 • 0,08 = 124429,24 (грн.).

Загальна сума витрат на розробку складе:

?_общ=Ц+Ц НДС = 124429,24 +124429,24 • 0,2 = 149315,09 (грн.).

5.5 Оцінка соціально-економічного ефекту науково-дослідної роботи

Економічний ефект НДР на тему "Розробка інформаційного та програмного забезпечення системи планування та обліку кадрів регіональної системи охорони здоров'я" відображає ступінь дії результату на сферу матеріального виробництва і споживання. Характер, об'єм і напрям такого впливу різноманітні і можуть бути визначені для різних видів НДР з різною повнотою і ступенем точності.

У загальному виді економічний ефект пошукових і прикладних наукових досліджень визначається по формулі наведених витрат

,

де - поточні витрати на виробництво до впровадження результатів науково-дослідної роботи;

- поточні витрати на виробництво після впровадження результатів науково-дослідної роботи;

- супутні одноразові капітальні витрати, пов'язані із впровадженням науково-дослідної роботи;

- нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, приймається 0.15.

До одноразових капітальних витрат варто віднести й витрати на виконання НДР (вартість НДР). До складу виробничих витрат варто включати тільки ті елементи витрат, які перетерпіли зміну в результаті впровадження результати НДР у виробництво.

При такому підході до оцінки економічного ефекту виникає необхідність вибору бази для порівняння. Як база для порівняння рекомендується застосовувати показники виробництва в базисному періоді, тобто періоді до впровадження результатів НДР або, якщо розробляється нова техніка, кращі вітчизняні зразки.

Оцінити соціально-економічного ефект можливо використовуючи два види оцінки: перший - це кількісна оцінка соціально-економічного ефекту, другий - якісна оцінка. Дана робота є науково-дослідницькою, і для неї не може бути розраховане чисельне значення оцінки соціально-економічного ефекту. Тому, використовуючи якісну оцінку, покажемо соціальний ефект науково-дослідної роботи.

Впровадження результатів даної роботи дозволить:

- здійснити контроль над управлінням кадрів в системі охорони здоров'я;

- автоматизувати трудомісткі розрахунки;

- зменшити час на отримання необхідних результатів;

- підвищити точність надаваної інформації завдяки зниженню ризику випадкових помилок персоналу й перекручування або втрати інформації при передачі;

- скоротити часові витрати на пошук і аналіз необхідної інформації.

Таким чином, програмне та інформаційне забезпечення, реалізоване в результаті даної роботи, збільшує ефективність, покращує якість та результати роботи системи планування та обліку кадрів регіональної системи охорони здоров'я.

6. Охорона праці та навколишнього середовища

6.1 Охорона праці

Охорона праці (ОП) - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Задача охорони праці - звести до мінімуму ймовірність ураження під дією небезпечного виробничого фактора чи захворювання під дією шкідливого виробничого фактора з одночасним забезпеченням комфортних умов праці при максимальній продуктивності праці.

На даному етапі трудової діяльності людина постійно або періодично піддається різним впливам виробничого середовища, які можуть приводити до змін стану його здоров'я аж до виникнення хронічних захворювань, травм, інвалідності. У деяких випадках вони можуть стати причиною смертельного результату. Для попередження таких несприятливих впливів на працівника у світовій практиці, у тому числі в нашій країні, загально прийнято враховувати норми охорони праці.

Закон України "Про охорону праці" від 21 листопада 2002 року, вважає найважливішим завданням, що стоїть перед державою і будь-яким підприємством, створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Також стоїть задача підвищити рівень промислової безпеки, використовувати програми соціального захисту працівників та використовувати економічні методи управління охороною праці, стимулювати участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці.

Розділ розроблявся для етапу створення на ЕОМ інформаційного та програмного забезпечення щодо вирішення задачі системи планування та обліку кадрів регіональної системи охорони здров'я.

При розробці розділу була використана нормативно-технічна документація.

Робота виконувалась в лабораторії кафедри АСУ НТУ "ХПІ".

Характеристика приміщення.

1 Лабораторія має площу 42 м² , довжина - 6 м, ширина - 7 м, висота - 3,2 м, таким чином, загальний об'єм приміщення - 134,4 м³. В ній розташовано 6 (шість) робочих місць з ЕОМ. Таким чином площа, яка приходиться на одне робоче місце дорівнює 7 м² , а об'єм 22,4 м³. Отже фактичні дані відповідають нормативним вимогам так, як для користувачів ЕОМ норма площі на одне робоче місце згідно з НПАОП 0.00-1.31-99 [16] та ДСанПіН 3.3.2.007-98 [17] - не менш 6 м², об'єм не менше 20 м³.

2 Лабораторія розташована на сьомому поверху знаходиться на сьомому поверсі семиповерхової будівлі, яка споруджена із бетонних конструкцій.

3 Згідно з НАПБ Б.03.002-2007 [18], лабораторія відноситься до пожежонебезпечної категорії В, так як в ній знаходяться матеріали, що здатні згорати (папір, деревина та інші)

4 Ступінь вогнестійкості будівлі за ДБН В.1.1-7-02 [19] - І-ІІ , що відповідає вимогам НПАОП 0.00-1.31-99 [16], згідно з яким ЕОМ повинні розташовуватись у будівлях не менше ІІ ступеня вогнестійкості.

5 Обладнання (ЕОМ, кондиціонери, принтери) живляться від трифазної чотирипровідної мережі змінного струму частотою 50 Гц, з глухо заземленою нейтраллю напругою 380/220 В.

Згідно з ПУЭ [20], лабораторія відноситься до класу приміщень з підвищеною небезпекою, бо існує можливість одночасного дотику людини до тих металоконструкцій будівель, що мають з'єднання із землею, з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання - з іншого. Робота на ЕОМ супроводжується дією шкідливих та небезпечних факторів, перелік яких, відповідно з ГОСТ 12.0.003-74* [21], представлені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1- Перелік шкідливих та небезпечних факторів

Назва потенційних факторів	Джерела виникнення	Характер дії
Підвищена електрична напруга	Мережа живлення електричного струму	небезпечний
Назва потенційних факторів	Джерела виникнення	Характер дії
Шум	Кондиціонери, вентилятори, принтери	шкідливий
Незадовільне освітлення	Незадовільний стан систем природного та штучного освітлення	шкідливий
Незадовільні параметри мікроклімату	Незадовільний стан систем опалення та вентиляції	шкідливий
Психофізіологічна напруга	Монотонність праці, розумова перенапруга, статичність та незручність пози	шкідливий
Електромагнітні випромінювання, в т.ч. рентгенівське	ЕПТ	шкідливий
Статична електрика	Висока напруга на ЕПТ, діелектричні поверхні	шкідливий
Іонізація повітря	Рентгенівське випромінювання, статична електрика.	шкідливий
Пожежна небезпека приміщення	Наявність можливих джерел запалювання та матеріалів, що здатні згорати.	небезпечний, шкідливий

При використанні ЕОМ, зважаючи на високе нервово-емоційне напруження операторів ЕОМ, треба вибрати оптимальні параметри мікроклімату, згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 [22], ураховуючи період року та категорію робіт. Ці параметри наведені в таблиці 6.2.

Для роботи за ЕОМ категорія робіт - I а, тому що вони виконуються сидячи.

Таблиця 6.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Період року	Категорія робіт	Температура,оС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с (не більше)
Холодний	Легка - I а	22 - 24	40 - 60	0,1
Теплий	Легка - I а	23 - 25	40 - 60	0,1

У світлий час доби в лабораторіях використовується бокове одностороннє природне освітлення, а у темний час - загальне рівномірне штучне. Освітлення повинне забезпечувати необхідний спектральний склад світла. Згідно з СНиП II-4-79 [23], для об'єктів, які світяться, розміром 0,5 мм і менше нормовані параметри слід вибирати відповідно до розміру об'єкту розрізнення і відносити їх до підрозряду "в". Згідно з правилами [17] розмір мінімального об'єкту зображення дорівнює 0,3 мм, що відповідає ІІ чи ІІІ розряду зорових робіт.

Характеристики зорової роботи відповідно до норм [23] зображені в таблиці 6.3.

Для умов м. Харкова (ІV пояс світлового клімату), необхідно підрахувати нормативне значення коефіцієнта природної освітленості згідно з вимогами [23] за формулою:

,

де - коефіцієнт природної освітленості (КПО) для IV поясу світлового клімату;

- коефіцієнт природної освітленості для III поясу світлового клімату;

- коефіцієнт світлового клімату; для ІV поясу ;

- коефіцієнт сонячності клімату; для м. Харкова, яке розташоване у ІV поясі світлового клімату на 50^о північної широти, так як вікна виходять на південний схід .

Таблиця 6.3 - Нормативні характеристики зорової роботи

Характеристика зорової роботи	Найменший розмір об'єкта розпізнавання, мм	Розряд зорової роботи	Підрозряд зорової роботи	Контраст об'єкта розпізнавання з фоном	Характеристика фону	Освітленість при штучному освітленні, лк	КПО, , при природному освітленні, %
						загальному	боковому
Високої точності	Від 0,3 до 0,5	III	в	Середній	Середній	300	2

Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості становить:

Необхідно визначити допустимі параметри рівню звукового тиску згідно з ГОСТ 12.1.003-83* [24] та ДСН 3.3.6.037-99 [25]. Ці параметри містить таблиця 6.4.

Таблиця 6.4 - Допустимі параметри шуму

Види трудової діяльності, приміщення, робочі місця	Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах з середньогеометричними частотами, Гц	Рівні звуку та еквівалентні рівні звуку, дБА
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Творча діяльність, конструювання, програмування, викладання, навчання	86	71	61	54	49	45	42	40	38	50

Для робочих місць користувачів ЕОМ потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрану та корпуса відеотерміналу при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) [26] не повинна перевищувати 7,74 х10^-12А/кг (100 мкР/год), що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год.

Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях з ВДТ (як у зон екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) не повинна перевищувати рівнів, наведених у ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ [27] та ДСанПіН 3.3.2.007-98 [17] - 20 кВ/м.

Напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навкруги ВДТ згідно вимог НПАОП 0.00-1.28-10 [16] не повинна перевищувати за електричною складовою у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц - 25 В/м, у діапазоні частот 2кГц - 400 кГц - 2,5 В/м; за магнітною складовою у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц - 200 А /м, у діапазоні частот 2кГц - 400 кГц - 20 А/м. Рівень іонізації повітря відповідно до СН 2152-80 [28] містить таблиця 0.5.

Таблиця 6.5 - Рівень іонізації повітря

Рівні	Кількість іонів в 1 см3 повітря
	катіони	аніони
Мінімальні необхідні	400	600
Оптимальні	1500 - 3000	3000 - 5000
Максимально допустимі	50000	50000

6.2 Охорона навколишнього середовища

Ми живемо в епоху гострого конфлікту між людиною і природою, коли нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети. Цей процес супроводжується вичерпанням природних ресурсів і різким погіршенням якості навколишнього середовища, що загрожує подальшому розвитку цивілізації на Землі. Наслідок втручання людини в усі сфери природи не можна ігнорувати. Вона вимагає дбайливого відношення до своїх багатств, які, як відомо, далеко не безмежні.

Згідно Закону України "Про охорону навколишнього середовища" від 25.06.1991 р., завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (ОНПС) є регулювання відносин в області охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, попередження і ліквідації негативної дії господарської і іншої діяльності на навколишнє природне середовище (НПС). Основними принципами ОНПС є: попереджуючий характер заходів щодо ОНПС, гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей та збереження просторової і видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів

При масовому використанні моніторів та комп'ютерів не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях - при виготовленні, експлуатації та після закінчення терміну служби.

Міжнародні екологічні стандарти, що діють на сьогоднішній день в усьому світі, визначають набір обмежень до технологій виробництва та матеріалів, які можуть використовуватися в конструкціях пристроїв. Так, за стандартом ТСО-95, вони не повинні містити фреонів (турбота про озоновий шар), хлоридів, бромідів, полівінілхлоридів. У стандарті ТСО-99 закладене обмеження за кадмієм у світлочутливому шарі екрана дисплея та ртуті в батарейках.

Апарати, тара і документація повинні допускати нетоксичну вторинну переробку після закінчення терміну експлуатації.

Дотримання приведених нормативних параметрів факторів виробничого середовища дозволяє створити на робочих місцях сприятливі умови праці, що безумовно буде впливати на якість виконуваної роботи.

ВИСНОВКИ

В результаті даного дипломного проекту була спроектована інформаційна та програмна система планування та обліку кадрів регіональної системи охорони здоров'я. Були пройдені наступні етапи для вирішення поставленого завдання:

1) досліджено основні положення законодавчої основи планування кадрів ЛПЗ;

2) були підготовлені теоретичні матеріали згідно з завданням, проведений аналіз предметної області та підходів планування та обліку кадрів в галузі охорони здоров'я;

3) були розглянуті основні проблеми автоматизації процесу розрахунку кадрів;

4) була спроектована інформаційна модель та розроблений алгоритм розрахунку кадрів регіональної системи охорони здоров'я;

5) була розроблена web - орієнтована система Інтернет - сайту інноваційного відділу галузі охорони здоров'я міста Харкова.

Список джерел інформації

1 Конституція України: [ухвалена 28.06.1996 на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання] -141 c.

2 Бюджетний кодекс України - 2010, 572 c.

3 Закон України "Про Державний бюджет України на 2003 рік"- 2003

4 Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 163 "Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня".

5 Наказ МОЗ України № 385 від 22.10.02 року "Про затвердження переліку закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я".

6 Наказ МФУ № 57 від 28.01.2002 року "Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету".

7 Лист МФУ від 17.03.2001 року № 021-07/65 "Щодо підходів до формування проекту Державного бюджету України на 2002 рік".

8 Наказ МОЗУ і МФУ від 22.02.2002 року № 110/72 "Про внесення змін та доповнень до умов праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального заходу населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерством охорони здоров'я України від 06.04.2001 року № 161/137".

9 Наказ МОЗ України від 23.02.2000 року № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я" (додатки 1-52).

10 Державний класифікатор професій, ДК 003-95.

11 Голяченко О. М. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я. - Київ, Вігай, 2003 ,198 с.

12 Гранди Ф., Ренке У.А. Исследование практики здравоохранения и формализованные методы управлення. - Женева, ВОЗ, 2001,230 с.

13 Основи законодавства України про охорону здоров'я. - Голос України, 2002, № 238.

14 Глоссарий терминов по медико-санитарной помощи. - ВОЗ, Копенгаген, 1977,429 с.

15 Дрейер О.К, Лось В.А. Екологія та сталий розвиток. Навчальний посібник. - М. УРАО. - 1997.

16 НПАОП 0.00-1.28-10. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. - Київ, 2010.

17 ДСанПіН 3.3.2.007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. ? Затвердж. постановою Головного держсанлікаря України 10.12.1998, № 7.

18 НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. ? Затвердж. наказом МНС від 03.12.2007, № 833.

19 ДБН В.1.1-7-02. Державні будівельні норми України. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - Київ, 2002.

20 ПУЭ Правила устройства электроустановок. - М.: Энергоатомиздат, 1988. - 648 с.

21 ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76.

22 ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

23 СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1980. - 110 с.

24 ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.07.1984.

25 ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. - ? Затвердж. постановою Головного держсанлікаря України, 1999.

26 Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

27 ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введ. 01.01.85.

28 ДНАОП 0.03-3.06-80. Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень СН 2152-80. - Затвердж. постановою МОЗ СРСР від 12.02.1980.

ДОДАТОК А

Загальна структура кадрів ЛПЗ

Рисунок А.1 - Загальна структура кадрів ЛПЗ

ДОДАТОК Б

Перелік ЛПЗ які входять до міського підпорядкування міста Харкова

1 Лікарні:

- Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. О.І. Мещанінова;

- Харківська міська студентська лікарня;

- Харківська міська клінічна лікарня № 1;

- Харківська міська клінічна лікарня № 2;

- Харківська міська лікарня № 3;

- Харківська міська дитяча лікарня № 5;

- Харківська міська клінічна лікарня № 7;

- Харківська міська клінічна лікарня № 8;

- Харківська міська клінічна лікарня № 11;

- Харківська міська клінічна лікарня № 13;

- Харківська міська клінічна лікарня № 14 ім. проф. Л.Л. Гіршмана;

- Харківська дитяча міська клінічна лікарня № 16;

- Харківська клінічна багатопрофільна лікарня № 17 заводу ім. Малишева;

- Харківська міська багатопрофільна лікарня № 18;

- Харківська міська дитяча клінічна лікарня №19;

- Харківська міська дитяча клінічна лікарня № 24;

- Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25;

- Харківська міська клінічна лікарня № 27;

- Харківська міська лікарня № 28;

- Харківська міська клінічна лікарня № 30;

- Харківська міська клінічна лікарня № 31.

2 Диспансери:

- Харківський міський шкірно-венерологічний диспансер № 4;

- Харківський міський клінічний шкірно-венерологічний диспансер № 5;

- Харківський міський шкірно-венерологічний диспансер № 1;

- Харківський міський шкірно-венерологічний диспансер № 2;

- Харківський міський психоневрологічний диспансер № 3;

- Харківський міський психоневрологічний диспансер № 16.

3 Пологові будинки:

- Харківський міський клінічний пологовий будинок із неонатологічним стаціонаром;

- Харківський міський пологовий будинок №1;

- Харківський міський клінічний пологовий будинок № 2 імені М.Х. Гельферіха;

- Харківський міський пологовий будинок № 3;

- Харківський міський клінічний пологовий будинок № 6;

- Харківський міський клінічний пологовий будинок № 7.

4 Поліклініки:

- Харківська міська дитяча поліклініка № 1;

- Харківська міська дитяча поліклініка № 2;

- Харківська міська поліклініка № 3;

- Харківська міська дитяча поліклініка № 4;

- Харківська міська поліклініка № 5;

- Харківська міська поліклініка № 6;

- Харківська міська дитяча поліклініка № 7;

- Харківська міська поліклініка № 8;

- Харківська міська поліклініка № 9;

- Харківська міська поліклініка № 10;

- Харківська міська поліклініка № 11;

- Харківська міська дитяча поліклініка № 12;

- Харківська міська дитяча поліклініка № 13;

- Харківська міська дитяча поліклініка № 14;

- Харківська міська дитяча поліклініка № 15;

- Харківська міська дитяча поліклініка № 16;

- Харківська міська поліклініка № 17;

- Харківська міська поліклініка № 18;

- Харківська міська поліклініка № 19;

- Харківська міська поліклініка № 20;

- Харківська міська поліклініка № 21;

- Харківська міська поліклініка №22;

- Харківська міська дитяча поліклініка № 23;

- Харківська міська поліклініка № 26.

5 Стоматологічні поліклініки:

- Харківська міська стоматологічна поліклініка № 1;

- Харківська міська стоматологічна поліклініка № 2;

- Харківська міська стоматологічна поліклініка № 3;

- Харківська міська стоматологічна поліклініка № 4;

- Харківська міська стоматологічна поліклініка № 5;

- Харківська міська стоматологічна поліклініка № 6;

- Харківська міська стоматологічна поліклініка № 7;

- Харківська міська стоматологічна поліклініка № 8;

- Харківська міська дитяча стоматологічна поліклініка № 1;

6 медичні центри:

- Харківський міський центр здоров'я;

- Харківський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики.

ДОДАТОК В

Перелік існуючих посад системи охорони здоров'я

1 Лікарі:

- головний лікар;

- завідуючий відділенням;

- завідуючий відділенням - лікар швидкої медичної допомоги;

- завідуючий лабораторією;

- завідуючий ортопедичним відділенням;

- завідуючий поліклінікою;

- завідуючий стоматологічним відділенням дитячим;

- завідуючий стоматологічним відділенням для дорослих;

- завідуючий терапевтичним відділенням поліклініки;

- завідуючий фельдшер;

- завідуючий фельдшер відділення профілактики;

- заступник головного лікаря;

- заступник завідуючого;

- заступник завідуючого відділом;

- лікар;

- лікар з гігієни дітей;

- лікар з гігієни праці;

- лікар з загальної гігієни;

- лікар з комунальної гігієни;

- лікар з лікувальної фізкультури;

- лікар з медкомісій при військкоматах;

- лікар з організаційно-методичної роботи;

- лікар з променевої терапії;

- лікар з радіаційної гігієни;

- лікар з радіонуклідної діагностики;

- лікар з спортивної медицини;

- лікар з ультразвукоаої діагностики;

- лікар з функціональної диагностики;

- лікар ЛФК;

- лікар народної та нетрадиційної медицини;

- лікар приймальної палати;

- лікар пункту охорони здоров'я;

- лікар ультрозвукової діагностики;

- лікар швидкої медичної допомоги;

- лікар-акушер-гінеколог;

- лікар-акушер-гінеколог екстреної допомоги;

- лікар-акушер-гінеколог денного стаціонару;

- лікар-акушер-гінеколог дитячого та підліткового віку;

- лікар-алерголог, імунолог;

- лікар-анастезіолог;

- лікар-анестезіолог дитячий;

- лікар-аренголог;

- лікар-аренголог дитячий;

- лікар-бактеріолог;

- лікар-вірусолог;

- лікар-гастроентеролог;

- лікар-гастроентеролог дитячий;

- лікар-гематолог;

- лікар-гематолог дитячий;

- лікар-гінеколог-онколог;

- лікар-генетик;

- лікар-геріатр;

- лікар-гінеколог дитячий;

- лікар-дезінфекціоніст;

- лікар-дерматовенеролог;

- лікар-дерматовенеролог амбулаторії;

- лікар-дерматовенеролог дитячий;

- лікар-дерматовенеролог стаціонару;

- лікар-дієтолог;

- лікар-ендокринолог;

- лікар-ендокринолог дитячий;

- лікар-ендоскопіст;

- лікар-епідеміолог;

- лікар-з гігієни харчування;

- лікарі інших спеціальностей;

- лікар-імунолог;

- лікар-імунолог дитячий;

- лікар-імунолог клінічний;

- лікар-імунолог-лаборант;

- лікар-інтерн;

- лікар-інфекціоніст;

- лікар-інфекціоніст дитячий;

- лікар-кардіолог;

- лікар-кардіоревматолог дитячий;

- лікар-комбустіолог;

- лікар-лаборант;

- лікар-лаборант з хімічної біології;

- лікар-лаборант клінічний;

- лікар-лаборант клінічної біохімії;

- лікар-лаборант серологічного відділу;

- лікар-лаборант цитолог;

- лікар-лаборант-генетик;

- лікар-лаборант-гігієніст;

- лікар-методист;

- лікар-мікробіолог-вірусолог;

- лікар-нарколог;

- лікар-нарколог дільничий;

- лікар-невролог дитячий;

- лікар-невропатолог;

- лікар-нейрохірург;

- лікар-нефролог;

- лікар-нефролог дитячий;

- лікар-онколог;