Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки україни

Державний вищий навчальний заклад

"Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана"

Факультет інформаційних систем і технологій

Кафедра інформаційних систем в економіці

Галузь знань - інформатика і обчислювальна техніка

Напрям підготови - комп'ютерні науки

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

"Комп'ютеризація обліку ресурсів в складських приміщеннях"

Перелік умовних позначень, символів, одиниць величин і термінів

ІС	Інформаційна система
СППР	Система підтримки прийняття рішень
ОПР	Особа, що приймає рішення
ІЗ	Інформаційне забезпечення
БД	База даних
ОС	Операційна система
ІМ	Інфологічна модель
ДМ	Даталогічна модель
ТЗ	Технічне забезпечення.
ВдУ	Відношення узгодженості
ВпУ	Випадкові узгодженості
АРМ	Автоматизоване робоче місце
ПЗ	Програмне забезпечення
ЖМД	Жорсткий магнітний диск
ПК	Персональний комп`ютер
ПО	Предметна область

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Характеристика та аналіз предметної галузі
• 1.1 Характеристика предметної галузі та об'єкта дослідження
• 1.2 Автоматизація обліку ресурсів в складських приміщеннях
• 1.3 Аналіз літературних джерел та практичного досвіду використання ІС і технологій в предметній галузі
• Розділ 2. Вибір методу проектування архітектури та моделі функціонування системи
• 2.1 Аналіз системних вимог та обґрунтування методу проектування системи
• 2.2 Постановка та алгоритм розв'язання задачі
• 2.2.1 Постановка задачі
• 2.2.2 Алгоритм розв'язання задачі
• 2.3 Архітектура запропонованої системи
• Розділ 3. Проектування компонентів системи
• 3.1 Інформаційне забезпечення
• 3.2 Технічне забезпечення
• 3.3 Програмне забезпечення
• 3.4 Організаційне забезпечення
• Висновок
• Перелік використаних джерел
• Додатки

Вступ

Метою дипломного проекту є побудова інформаційної системи управління приміщень складу. На мою думку, дана задача сьогодні є актуальною, особливо з погляду перспектив входження України до Європейського союзу.

Автоматизація складу на сьогоднішній день є одним з основних критеріїв ведення сучасного бізнесу.

Автоматизація складу дозволяє максимально і ефективно використовувати весь потенціал складських приміщень. З використанням автоматизованої системи складського обліку ми перекладаємо на її плечі всю рутинну роботу з якою вона чудово справляється. Нам залишається лише правильно і грамотно управляти цією системою.

Автоматизація складського обліку - це взаємодія облікового програмного забезпечення і спеціалізованого устаткування.

Ведення складського обліку можна розділити на чотири основних етапи - це: прийом товару на склад, його зберігання, видача товару зі складу та оформлення відповідних документів.

На кожному вищезгаданому етапі застосовується відповідне обладнання, яке є складовою частиною системи автоматизації складського обліку.

Рекомендоване обладнання для автоматизації складу:

- Термінал збору даних

- Бездротовий сканер штрих-коду

- Етикет пістолети

- Принтер етикеток

- Сканер штрих-коду

- Ваги

Завдання, які були поставлені при написанні бакалаврського проекту включають наступні елементи:

· вирішення теоретичних питань, тобто виявлення сутності понять, явищ, процесів в торгівельній сфері та подальше вдосконалення їх вирішення, а також розроблення ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування;

· вивчення практики вирішення проблем в управлінні складського обліку, виявлення його типового стану, вад і труднощів, причин та типових особливостей передового досвіду;

· обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

· експериментальна перевірка запропонованої системи заходів стосовно відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цих проблем при певних затратах часу і зусиль;

· розроблення методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження на практиці.

Вирішення задачі несе за собою підвищення ефективності системи управління обліку складу та практичне застосування цієї моделі підприємством для доказу її ефективності та доцільності.

Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи: при створенні автоматизованої системи з формування документальної звітності управління складського обліку - методи "Дослідження рішень" (Decision Research) та "Процес впровадження" (Implementation Process); при аналізі відповідних критеріїв автоматизованої системи для вибору найкращої альтернативи - методи штучного інтелекту, а саме субметоди нейромережа.

Дипломний проект складається з трьох розділів, які логічно пов'язані між собою.

Перший розділ є теоретичним. В ньому подано стислу характеристику предметної області. Також приділено увагу особливостям предметної області, які впливають на організацію автоматизованої системи, комп'ютерну технологію розв'язання задач. В розділі обґрунтовано вибір складу задач і автоматизованих функцій, вказано мету і техніко-економічну суть задачі, наведено аналіз задачі, що вирішується, а також наводиться перелік існуючих програмних засобів для підтримки прийняття рішень в даній сфері.

Також в першому розділі проаналізовано ринок готових інформаційних систем, прийнятних для реалізації сценаріїв підтримки прийняття рішень в даній системі.

В другому розділі описано сутність задачі, показано її роль і місце в роботі підприємства, а також описано зв'язки даної задачі з іншими задачами і наведено схему інформаційної моделі задачі.

Також в другому розділі описано конкретні ситуації і задачі, що вимагають прийняття рішень і відповідні умови щодо їх підтримки. Для цього визначено перелік ситуацій і задач прийняття рішень, які мають бути реалізовані в автоматизованій системі з формування інформаційної системи управління складом.

Третій розділ містить опис проектування моделей інтелектуального аналізу даних, баз даних для автоматизованої системи управління обліку. В ньому описано проектування користувацького інтерфейсу, а також проектування забезпечувальної частини в якій наведено організаційне, інформаційне, програмне та технічне забезпечення даної системи.

Метою дослідницької роботи було розглянути сутність технологій складського обліку, існуючі види, визначити його значення і місце в роботі підприємств.

Застосування автоматизованої форми складського обліку дозволяє прискорити обробку облікової інформації та передачу її за всіма напрямками. Уявити сучасного бухгалтера, що веде облік тільки вручну дедалі досить складно, зважаючи хоча б на державні вимоги до подання звітності електронною поштою.

Як правило, на складах виконується великий обсяг вантажно-розвантажувальних робіт і робіт з переміщення матеріальних цінностей. Тому основним напрямом у розвитку складського господарства є комплексна механізація й автоматизація робіт, поліпшення використання складських приміщень, а також організація матеріально-технічного постачання.

У результаті проведеної роботи було виконано багато завдань, а саме переміщення товарів на з одного складу на інший, Інвентаризація товарів на складі, комплектування і розкомплектування товарів, їх оприбуткування на склад і списання ТМЦ із складу.

Склад це споруда, різноманітне обладнання та внутрішня транспортна система, яка застосовується для прийому, розміщення та зберігання матеріальних цінностей, підготовки їх до споживання та видачі споживачу.

При сучасному веденні справ виробникам і підприємцям необхідний точний облік товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), контроль за їх рухом і зберіганням.

Вже ні в кого не викликає сумнівів, що для підвищення якості управління фірмою необхідна автоматизація всіх видів обліку і контролю. Одне з рішень подібних проблем - система штрихового кодування ТМЦ і створення на її основі більш простих технологій.

Розділ 1. Характеристика та аналіз предметної галузі

1.1 Характеристика предметної галузі та об'єкта дослідження

Об'єкт дослідження даного бакалаврського проекту включає: механізм управління обліку ресурсів в складських приміщеннях, який на сьогоднішній день є недостатньо досконалий і потребує суттєвого доопрацювання.

Охарактеризувати об'єкт дослідження, можна визначивши основні поняття, які необхідні для дослідження.

Автоматизація - є одним з напрямів науково-технічного прогресу, який спрямовано на застосування саморегульованих технічних засобів, економіко-математичних методів і систем керування, що звільняють людину від участі у процесах отримання, перетворення, передачі і використання енергії, матеріалів чи інформації, істотно зменшують міру цієї участі чи трудомісткість виконуваних операцій. Разом з терміном автоматичний, використовується поняття автоматизований, що підкреслює відносно великий ступінь участі людини у процесі.

Склад - це обладнане місце, приміщення або споруда, інфраструктура, різноманітне обладнання та внутрішня транспортна система, яка застосовується для прийому, розміщення та зберігання матеріальних цінностей, підготовки їх до споживання та видачі споживачу.

Склади є ключовим елементом логістичної системи, у якій виконують функцію акумуляції резервів матеріальних ресурсів, необхідних для демпфування коливань обсягів постачань і попиту, а також синхронізації швидкостей потоків товарів у системах просування від виробників до споживачів або потоків матеріалів у технологічних виробничих системах.

Ресурс - це кількісна міра, в якій виражається наявність певних можливостей (наприклад, фінансових) для здійснення тієї чи іншої діяльності.

Складський облік - це сортовий, кількісний оперативно-технічний облік, веденням якого займаються матеріально-відповідальні особи складського господарства. Здійснюється облік на складі за допомогою книги складського обліку.

Книга складського обліку відкривається в бухгалтерії і віддається під розписку у регістрі, де вказується дата видачі, кількість карток, їх реєстраційні номери і підпис одержувача.

1.2 Автоматизація обліку ресурсів в складських приміщеннях

В умовах ринкової економіки основою успішної діяльності будь-якого підприємства (організації, фірми тощо) є забезпечення необхідного рівня рентабельності його господарської діяльності. Не менш важлива підтримка платоспроможності фірми, планування і контроль пов'язаного з цим чинником руху грошових коштів. Зупинимося докладніше на проблемах великих компаній (корпорацій, холдингів), для яких характерна складна структура, пов'язана з багатопрофільністю підрозділів, їх територіальної розподіленістю і розходженням у виробничому потенціалі.

Як правило це такі проблеми як: - Відсутність організаційної єдності серед підрозділів підприємства, зокрема, однакового розуміння сутності бізнес процесів, єдиної методології бухгалтерського обліку, уніфікації нормативно-довідкової інформації.

Труднощі планування діяльності всіх горизонтів (довгострокового, поточного, оперативного) на всіх рівнях управлінської вертикалі, доведення до кожного з підрозділів конкретних завдань, контролю над поточним виконанням та аналізу виконання цих завдань.

Недостатня оперативність (актуальність) даних про фінансово-господарську діяльність підрозділів, філій і корпорації в цілому.

Висока трудомісткість збору та узагальнення (консолідації) даних територіально-розподілених ділянок, зокрема, бухгалтерій, кожна з яких веде свої, "неповні" з точки зору корпорації, баланси; велика кількість помилок у подібних даних, їх різнорідність і неузгодженість. - Відсутність оперативної та достовірної інформації про взаєморозрахунки (взаємозаліки) із зовнішніми постачальниками і споживачами, а також - філіями підприємства, і, як наслідок, труднощі управління дебіторсько-кредиторською заборгованістю. Вирішення цієї проблеми значно ускладнюється при зміні статусу контрагента (наприклад, при купівлі корпорацією фірми, яка раніше була зовнішнім контрагентом).

В умовах перехідного періоду й економічної кризи всі перераховані вище проблеми поглиблюються, а також з'являються нові, пов'язані з такими факторами, як інфляція і неплатежі; висока частка грошових сурогатів і складних взаємозаліків у загальному обсязі фінансових потоків; широка поширеність натурального обміну (бартеру); часта зміна законодавства, зок-рема, податкового.

Проблема адаптації програмного забезпечення АСУП, тобто пристосування до умов роботи на конкретному підприємстві, була усвідомлена з самого початку робіт з автоматизації управління.

Зміст і методи адаптації еволюціонували разом з методологією створення та впровадження систем. Суть проблеми в тому, що в кінцевому підсумку кожна АСУП унікальна, але разом з тим їй властиві й загальні, типові властивості. Будь-яка підсистема програмного забезпечення відображає обидві ці сторони АСУП. У технологічному сенсі адаптація програмного забезпечення АСУП - це перехід від базової системи, що відображає типові властивості системи, до остаточного рішення, пристосованого для роботи в даній АСУП. Вимоги до адаптації і складність їх реалізації істотно залежать від проблемної області, масштабів системи, ступеня співвідношення між формалізованим і неформалізованим при вирішенні завдань управління.

Навіть перші програми, що вирішували окремі завдання управління, створювалися з урахуванням необхідності їх налаштування за параметрами. Оскільки на ранньому етапі гостро стояло питання забезпечення обчислюва-льними потужностями, то головна увага приділялася налаштуванню потреб в оперативній пам'яті, способам зупинки при вирішенні задач оптимізації, управління программою для обходу програмних модулів, які не використовуються в конкретному розрахунку.

З появою типових рішень у вигляді пакетів прикладних програм (ППП) з'явилася необхідність у спеціальних процедурах попередньої генерації. Процедури охоплювали параметри, які визначали режим функціонування програмного забезпечення, вимоги до інформаційного забезпечення, умови підключення та використання зовнішніх програм. Застосування ППП як базових систем призвело до збільшення формалізованої складової в системі управління підприємством. Ускладнилася і адаптація систем до умов підприємства. З'явилися підрозділи експлуатації програмного забезпечення, які займалися, в тому числі і питаннями адаптації програмних систем. Стало очевидно, що адаптація в АСУП є не тільки програмно-технічною, але й організаційної проблемою. Інтерактивні системи, які зробили управлінців всіх рівнів безпосередніми користувачами обчислювальних систем, призвели і до нового розуміння проблеми адаптації. Глибинні причини були колишніми зміщення співвідношення між формалізованим і неформалізовані у бік формалізації процесу управління. Основна складність полягала в тому, що формалізація торкнулася не тільки типової, а й унікальної функціональності в системі управління підприємством.

З цієї безлічі труднощів, що виявилися на даному етапі розвитку АСУП, слід зупинитися на двох. Перша - організація дружнього інтерфейсу між користувачем і обчислювальним середовищем. У ході розвитку систем управління в арсенал засобів організації інтерфейсу увійшли меню різного виду, електронні дошки й панелі, діаграми типу діаграм Чернофф і Ішикави, графіка і багато іншого. Друга складність носила системний характер. Колишній підхід - налаштування системи силами консультантів практично без участі управлінців - став неможливий. З'ясувалося, що в багатьох випадках виявляється неефективною організація впровадження, при якій майбутні користувачі спочатку формулюють вимоги до системи з урахуванням специфіки підприємства у всіх деталях, а потім консультанти налаштовують систему на умови застосування. Існує ряд причин такої неефективності. По-перше, як правило, управлінці-практики не володіють методологіями системного аналізу. По-друге, обсяг інформації, що стосується деталей в організації управління на конкретному підприємстві, виявляється занадто великий. По-третє, не завжди ця інформація виявляється корисною і консультантам в силу її "одноразового" характеру. По-четверте, при такій організації важко реалізувати принцип нових завдань, для цього в процесі впровадження потрібні були б додаткові ітерації.

Тому були запропоновані методики розробки та впровадження програмного забезпечення, в основу яких були покладені нові принципи:

Залучення користувачів до розробки системи, в тому числі і до розробки програмного забезпечення;

Прототипування программного забезпечення;

Поєднання процесу навчання користувачів роботі з базовою системою створення прототипу программного забезпечення.

Прикладом може служити підхід, запропонований компанією Computer Associates на початку 90-х років для проектів типу MRPII / ERP на базі системи CA-CAS.

Прототип ПО АСУП надалі може використовуватися в наступних роботах:

При навчанні більш широкого кола персоналу,

При дослідній експлуатації,

При модифікації з метою отримання остаточного варіанту ПЗ.

Такий підхід дозволив в певній мірі вирішити проблему адаптації сис-теми управління й у динаміці, оскільки працівники підприємства в ході ство-рення прототипу набували навичок роботи з засобами проектування і модифікації системи.

Подальший розвиток методів і засобів адаптації базових систем спрямоване на досягнення наступних цілей:

Підвищення рівня автоматизації проектування і впровадження систем;

Забезпечення безперервного управління конфігурацією та параметрами системи на всіх стадіях її життєвого циклу;

Скорочення строків внесення змін в конфігурацію і параметри системи в міру модернізації виробничого процесу та управління;

Поєднання типових рішень, перевірених практикою, з рішеннями, залежними від конкретних умов підприємства.

Як відомо, автоматизовані системи управління можуть бути класифіковані за різними ознаками: За типом виробництва:

АСУ дискретним виробництвом,

АСУ безперервним виробництвом,

АСУ дискретно-безперервним виробництвом.

За рівнем виконання: АСУ цехом, виробництвом, галуззю За типом прийнятого рішення:

Інформаційно-довідкова система, яка надає користувачеві найпростішу довідкову інформацію.

Прикладом систем подібного роду є всім відомі системи типу "Сирена" або "Експрес". - Інформаційно-радна система, яка надає користувачеві різні варіанти рішення з їх оцінками.

Такі системи більше відомі як системи підтримки прийняття рішення або експертні системи. - Інформаційно-керуюча система. Вихідним результатом подібної системи є вплив на об'єкт управління. Серед найбільш відомих представників таких систем можна назвати верстати з числовим програмним управлінням, роботи, автоматизовані системи управління технологічним процесом (АСУТП). За призначенням. Прикладами класифікації систем за призначенням можуть служити АСУ військового призначення, економічні системи, інформаційно-пошукові системи і т.п.

До недавнього часу в літературі можна було зустріти і класифікацію АСУ за типом використовуваних обчислювальних засобів. Наприклад, системи, реалізовані на базі цифрових або аналогових обчислювальних машин. Наведена вище класифікація відноситься до автоматизованих систем управління взагалі.

Інформаційна система, як і будь який інший інструмент, повинна мати свої характеристики і вимоги, відповідно до яких можна було б визначити її функціональність і ефективність. Зрозуміло, для кожного конкретного підприємства вимоги до інформаційної системи будуть різними, тому що повинна враховуватися специфіка кожної організації. Незважаючи на це, слід виділити декілька основних вимог до системи, загальних для всіх "споживачів":

1. Локалізація інформаційної системи.

У зв'язку з тим, що найбільш великими розробниками інформаційних систем є закордонні компанії, система повинна бути пристосована до користування російськими компаніями. І тут мають на увазі локалізація як функціональна (облік особливостей російського законодавства і систем розрахунків), так і лінгвістична (система допомоги та документація російською мовою).

2. Система повинна забезпечувати надійний захист інформації, для чого необхідні парольне розмежування доступу, багаторівнева система захисту даних і т.д.

3. У разі запровадження системи на велике підприємство зі складною організаційною структурою, необхідна реалізація видаленого доступу для того, щоб інформацією могли користуватися всі структурні підрозділи організації.

4. У силу впливу зовнішніх і внутрішніх чинників (змін напрямів бізнесу, зміни в законодавстві тощо), система повинна бути адаптивною. Стосується до Росії, це якість системи має розглядатись серйозно, так як у нас в країні зміни законодавства і правил обліку відбуваються в кілька разів частіше, ніж у країнах зі стабільною економікою.

5. Необхідна можливість консолідації інформації на рівні підприємств (об'єднання інформації філій, дочірніх компаній тощо), на рівні окремих завдань, на рівні тимчасових періодів. Ці вимоги є основними, але далеко не єдиними критеріями вибору корпоративної інформаційної системи для підприємства.

До технічних характеристик системи відносяться наступні:

Архітектура системи;

Масштабованість;

Надійність, особливо в частині виконання критичних бізнес-додатків;

Здатність до відновлення при збоях обладнання;

Наявність засобів архівування і резервного копіювання даних;

Засоби захисту від навмисних і ненавмисних технічних нападів;

Підтримувані інтерфейси для інтеграції із зовнішніми системами.

Технічні характеристики впливають на такі параметри системи, як можливість нарощування при необхідності функціональних можливостей і збільшення числа користувачів. Можливість інтеграції з іншими системами визначається сукупністю підтримуваних стандартів.

Проектування інформаційної системи є, мабуть, найважливішим елементом автоматизації діяльності підприємства. Правильно спроектувати систему означає забезпечити більшу частину успіху всього проекту автоматизації. Дуже частою помилкою є впровадження інформаційної системи за відсутності будь-яких чітко сформульованих систем управління. Тобто вислів "створити систему правління" сприймається як "впровадити щось комп'ютерне". Потрібно чітко усвідомлювати, що система управління первинна, а вже створення інформаційної системи на її основі, або, просто кажучи, її реалізація в комп'ютерному вигляді - вторинна.

Багато компаній вірять в те, що одна тільки автоматизація приведе до поліпшення фінансово-економічної ситуації, і починають зусилля з реалізації інформаційних систем безпосередньо з автоматизації, пропускаючи критичні кроки розуміння і спрощення своїх бізнес процесів. Але нерідко ці процеси настільки неврегульовані, що загалом створюють враження хаосу на підприємстві. Як відомо, автоматизувати хаос далеко не просто, якщо неможливо. Тому перш ніж створювати інформаційну систему слід переглянути систему управління в організації. Зміна бізнес процесів називають реинжинирингом (business processes reengineering). Так, для початку потрібно упорядкувати схему бізнес процесів і систему управління організації в цілому:

- Визначитися з організаційною штатною структурою,

- Розробити механізм фінансово-економічного управління компанією (у тому числі визначити центри відповідальності),

- Зробити виділення основних технологічних потоків (процесів),

- Розробити механізми організаційного управління технологічними потоками,

- На підставі створених механізмів управління сформувати технологію фінансового аналізу та управління діяльністю технологічних потоків.

Якщо будуть наявні перераховані вище технології, буде значно легше розробити інформаційну систему. Однак, часто доводиться спрощувати бізнес процеси на підприємстві, для того, щоб було легше описати їх на мові комп'ютерів. Організація - це набір правил і процедур. Інформаційна система це теж набір правил і процедур, тому слід розуміти які інструкції та процедури якими замінити. Не слід також забувати про людський фактор при створенні інформаційної системи. По-перше, саме людям доведеться працювати з системою - одна працювати вона в будь-якому випадку не зможе. По-друге, службовці можуть поліпшити (або спростити) процеси, з якими вони щодня зустрічаються.

Автоматизація повинна відбуватися тільки після того, як службовці зрозуміють процес і приймуть рішення про необхідність автоматизації. Після проведення формування чіткої системи управління, починається безпосередньо процес проектування інформаційної системи. Важливо, щоб у проектуванні системи брали участь по можливості всі співробітники, які будуть з нею працювати. Це дозволить визначити невеликі особливості та приватні потреби в роботі кожного відділу організації, оскільки тільки користувачі майбутньої системи найкраще знають, що їм потрібно.

У проектуванні інформаційної системи також повинні брати участь її розробники, тобто ті, хто буде її створювати. До вибору розробника інформаційної системи потрібно підходити дуже обережно. Основними критеріями у виборі розробника є досвід роботи в галузі створення інформаційних систем, кількість успішно впроваджених даною компанією систем на російських підприємствах. Фінансовий менеджер і керівництво підприємства повинні ставитися до автоматизації, як до проекту, тобто визначити всі стадії, характеристик, тимчасові рамки і бюджет.

Основними етапами роботи над проектом по автоматизації є:

1. Проведення обстеження з метою опису бізнес процесів організації.

2. Розробка технічного завдання на систему автоматизації.

3. Розробка технічного проекту системи.

4. Розробка системи (іноді звана настройкою).

5. Різні стадії і етапи впровадження, дослідної та промислової експлуатації.

6. Виконання доробок згідно зі зміненими потребами організації.

Результатом проектування системи є строго формалізований опис як об'єкта її автоматизації, так і її самої. Цей документ повинен містити опис того, з якою інформацією повинна працювати система, яким чином представляються в ній дані і за якими правилами вона працює.

Склад - центральний елемент логістичної системи. Саме він виступає в якості ключової її ланки. Від того, як він організований, залежить робота всіх інших елементів. Розглянемо основні аспекти роботи складу.

Основні принципи пристрою "правильного" складського господарства:

максимальна механізація і автоматизація технологічних операцій;

оптимальне використання площі і ємності складських приміщень;

організація наскрізного "прямоточного" товарного потоку;

планомірність і ритмічність складських робіт;

повна схоронність товарів.

Логістичні функції складів реалізуються в процесі здійснення окремих логістичних операцій. Відповідно будуть різні і комплекси виконуваних складських операцій. У широких межах варіюються і способи виконання однорідних операцій.

У цілому комплекс складських операцій являє собою наступну послідовність: - розвантаження транспорту; - приймання товарів; - розміщення на зберігання (укладання товарів в стелажі, штабелі); - відбір товарів з місць зберігання; - комплектування і пакування товарів; - вантаження;

Зупинимося на характеристиці окремих операцій. Найбільш тісний технічний і технологічний контакт складу з іншими учасниками логістичного процесу має місце при здійсненні операцій з вхідним і вихідним матеріальними потоками, тобто при виконанні так званих вантажно-розвантажувальних робіт. Ці операції визначаються наступним чином. Розвантаження це логістична операція, що полягає у звільненні транспортного засобу від вантажу. Навантаження це логістична операція, що полягає в подачі, орієнтуванні і укладанні вантажу в транспортний засіб. Технологія виконання вантажнорозвантажувальних робіт на складі залежить від характеру вантажу, від типут ранспортного засобу, а також від виду використовува-них засобів механізації.

Наступною, істотною з точки зору сукупного логістичного процесу, операцією є приймання вантажів, що надійшли за кількістю і за якістю. Рішення з управління матеріальним потоком приймаються на підставі обробки інформаційного потоку, який не завжди адекватно відображає кількісний і якісний склад матеріального потоку. У ході різних технологічних операцій у складі матеріального потоку можуть відбуватися несанкціоновані зміни, які носять імовірнісний характер, такі, як псування і розкрадання вантажів, наднормативний спад і ін. Крім того, не виключені помилки персоналу постачальника при формуванні партій відвантажених товарів, у результаті яких утворюються нестачі, надлишки, невідповідність асортиментного складу.

У процесі приймання відбувається звірка фактичних параметрів вантажу, що прибув з даними товарно-супровідних документів. Це дає можливість скоригувати інформаційний потік. Проведення приймання на всіх етапах руху матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача дозволяє постійно актуалізувати інформацію про його кількісний і якісний склад.

На складі прийнятий за кількістю та якістю вантаж переміщується в зону зберігання. Тарно-штучні вантажі можуть зберігатися в стелажах або в штабелях. Наступна операція - відбір товарів з місць зберігання може здійснюватися двома основними способами:

відбір цілого вантажного пакету:

відбір частини пакета без зняття піддона.

Ця операція може виконуватися з різним ступенем механізації.

Одним з ключових понять логістики є поняття вантажної одиниці.

Вантажна одиниця - деяка кількість вантажів, які занурюють, транспортують, вивантажують і зберігають як єдину масу.

Вантажна одиниця - це той елемент логістики, який своїми параметрами зв'язує технологічні процеси учасників логістичного процесу в єдине ціле, формуватися вантажна одиниця може як на виробничих дільницях, так і на складах.

У логістиці застосовується різноманітна матеріально-технічна база. Для того щоб вона була порівнянна, використовують деяку умовну одиницю площі, так званий базовий модуль. Цей модуль являє собою прямокутник зі сторонами 600х 400 мм, який повинен укладатися кратне число разів на площі вантажної платформи транспортного засобу, на робочій поверхні складського устаткування і т.п.

Використання єдиного модуля дозволяє привести в гармонійну відповідність розміри матеріально технічної бази на всьому шляху руху матеріального потоку, починаючи від первинного джерела сировини, аж до кінцевого споживача. На підставі базового модуля розроблена єдина система уніфікованих розмірів транспортної тари. Принцип створення цієї системи полягає в тому, що площу піддона розділяють на сітку кратних піддону розмірів, які визначають зовнішні і внутрішні розміри транспортної тари. Здатність вантажної одиниці зберігати цілісність в процесі виконання логістичних операцій досягається пакетуванням. Пакетування - це операція формування на піддоні вантажної одиниці і подальше зв'язування вантажу і піддону в єдине ціле. Пакетування забезпечує:

- збереження продукту на шляху руху до споживача;

- можливість досягнення високих показників ефективності при виконанні вантажно-розвантажувальних і транспортно-складських робіт за рахунок їх комплексної механізації і автоматизації;

- максимальне використання вантажопідйомності та місткості рухомого складу на всіх видах транспорту;

- можливість перевантаження без переформування;

- безпеку виконання вантажно-розвантажувальних і транспортно-складських робіт.

На практиці застосовують різні методи пакетування вантажних одиниць, такі як обандеролювання сталевими або поліетиленовими стрічками, мотузками, гумовими зчіпки, клейкою стрічкою і ін..

Одним з найбільш прогресивних методів формування вантажних одиниць є пакетування вантажів з допомогою термозбіжною плівки. Зупинимося докладніше на перевагах цього.

Автоматизація складських процесів є вищою формою механізації, її застосовують для заміни ручної праці по управлінню, регулюванню і контролю за машинами й обладнанням пристроями автоматичного управління, що забезпечують потрібну продуктивність, режим і якість роботи без втручання людини. За людиною залишаються тільки функції спостереження за пристроями автоматичного управління.

Основними засобами, що виконують технологічні процеси на автоматизованих складах, є міжстелажні трансманіпулятори і крани-штабелери, транспортні конвеєри з електронною системою керування і дистанційною системою передавання інформації. Ефективність систем автоматичного управління складськими операціями полягає у швидкості обробки вантажів, поліпшенні використання складських місткостей, точному оперативному обліку товарних запасів, зниженні виробничого травматизму.

1.3 Аналіз літературних джерел та практичного досвіду використання ІС і технологій в предметній галузі

Система підтримки прийняття рішень (СППР) являє собою систему, розроблену для підтримки процесів прийняття рішень менеджерами в неструктурованих або слабкоструктурованих ситуаціях, пов'язаних із прийняттям рішень.

Найвідомішими є такі чотири школи СППР:

1) Аналіз рішень (Decision Analysis);

2) Числення рішень (Decision Calculus);

3) Дослідження рішень (Decision Research);

4) Процес впровадження (Implementation Process).

Кожна з них являє собою окремий напрям щодо перспективи створення СППР, хоча в "чистому вигляді" застосовується рідко. Узагальнення й аналіз альтернативних шкіл СППР можна проводити шляхом виділення їх однакових та відмінних характеристик.

Відмінності в методах можуть бути виявлені щодо розгляду і оцінювання ключових аспектів, ролі і впливу системи підтримки.

До таких аспектів належать:

1) Тип ситуації, пов'язаної з прийняттям рішень

2) Фаза процесу, на якій фокусується увага щодо прийняття рішення;

3) Основні цілі;

4) Цілі навчання, які мають бути досягнуті;

5) Складність ситуації (оброблення за відсутності структури);

6) Головна увага щодо розвитку (еволюції) систем;

7) Базова наукова дисципліна (предмет).

Отже, порівнявши школи створення СППР, можна зробити висновок, що вибір школи залежить від особливостей задачі, для якої необхідна підтримка прийняття рішень. Запропоновану задачу задовільняє дослідження рішень, що є відносно унікальним у тому значенні, що воно явно пов'язане з відмінністю між тим, що є (описом), і тим, що має бути (нормою). Тому дослідження рішень - єдина школа, в рамках якої покладена ідея, що основне значення зусиль зі створення СППР пов'язане з навчанням і змінами, які виникають успеціаліста. Звідси випливає, що спеціаліст не завжди неминуче має знати більше і краще, а тому не завжди спроби застосування СППР є відповідними чи ефективними.

Системи підтримки прийняття рішень набули широкого застосування в економіках передових країн світу, причому їх кількість постійно зростає. На рівні стратегічного управління використовується ряд СППР, зокрема, для довго-, середньо- і короткострокового, а також для фінансового планування, включаючи систему для розподілу капіталовкладень, дослідження та аналіз неструктурованих даних та ін.

За основу для вирішення даної задачі взято створення СППР на основі штучної нейронної мережі, за допомогою якої доцільно буде оптимізувати рішення, які приймає спеціаліст.

Отож, визначимось в чому суть даного методу.

Оптимізацією (від латів. optimum - найкраще) називається процес знаходження екстремуму (максимуму або мінімуму) певної функції або вибору найкращого (оптимального) варіанту з безлічі можливих. Застосування методів відшукування оптимуму можливо у разі строгої постановки завдання.

Завдання оптимізації пов'язані зі знаходженням глобального екстремуму - відповідно максимуму або мінімуму - в усій допустимій області або локального екстремуму в довільно малій околиці точок цієї області. Найбільш часто використовувані методи оптимізації, методи спуску, відносяться до випадку, коли обмеження відсутні. Вони полягають в послідовності наближень до точки мінімуму, в якій кожне наступне значення виходить шляхом переміщення у напрямі градієнта при пошуку максимуму або в протилежному напрямі при пошуку мінімуму. Є деякі різновиди цього методу, що розрізняються між собою правилом регулювання кроку при переході до наступного наближення і критерієм зупинки ітераційного процесу. Складніше завдання знаходження умовного екстремуму. Вона вирішується методами, що безпосередньо узагальнюють відповідні методи пошуку безумовних екстремумів (наприклад, градієнтні методи), а також методами математичного програмування, спеціально створеного для вирішення цього завдання.

Постановка завдання на оптимізацію і її рішення включає ряд етапів:

· вибір і обґрунтування мети оптимізації, завдання набору змінних;

· встановлення області виміру змінних (завдання обмежень);

· визначення виду цільової функції (функції, екстремум якої треба знайти) від цих змінних.

Параметри, що оптимізуються, повинні оцінюватися якоюсь якісною мірою - критерієм оптимальності.

Критерієм оптимальності називається кількісна оцінка параметрів об'єкту, що оптимізуються.

На підставі вибраного критерію оптимальності складається цільова функція, що є залежністю критерію оптимальності від параметрів, які впливають на її значення. Вид критерію оптимальності або цільової функції визначається конкретним завданням оптимізації. Таким чином, завдання оптимальності зводиться до знаходження екстремуму цільової функції.

У завданнях оптимізації розрізняють прості і складні критерії оптимізації. Критерій оптимальності називається простим, якщо вимагається визначити екстремум цільової функції без завдання умов на які-небудь інші величини. Такі критерії зазвичай використовуються при рішенні приватних завдань оптимізації (наприклад, визначення максимальної концентрації речовини, оптимального часу перебування реакційної суміші в апараті і тому подібне).

Критерій оптимальності називається складним, якщо необхідно встановити екстремум цільової функції за деяких умов, які накладаються на ряд інших величин (наприклад, визначення максимальної продуктивності при заданій собівартості, визначення оптимальної температури при обмеженнях по термостійкості каталізатора та ін.).

Серед об'єктів, що оптимізуються, виділимо об'єкти, для яких існує математичний опис. В цьому випадку залежність показника якості від параметрів, що оптимізуються, відома. Для таких об'єктів є достатній об'єм апріорної інформації. Існує також великий клас об'єктів, для яких немає ніякого математичного опису.

На підставі критерію оптимальності об'єкту, при обліку обмежень, що накладаються на цільову функцію, застосовується той або інший метод оптимізації. Об'єкти оптимізації можна класифікувати по ряду ознак. До таких ознак відносяться:

· число параметрів об'єкту, що оптимізуються;

· число екстремумів;

· об'єм апріорної інформації про об'єкт;

· спосіб математичного опису об'єкту.

По числу змінюваних параметрів розрізняють одно- і багатопараметричні об'єкти. Залежно від кількості екстремумів, об'єкти поділяють на одноекстремальні і багатоекстремальні, причому в останньому випадку оптимізаційне завдання зводиться до відшукування глобального екстремуму, тобто мінімального мінімуму і максимального максимуму.

Завдання пошуку екстремуму функції означає знаходження її максимуму або мінімуму в деякій області її аргументів. Пошук екстремуму функції включає завдання знаходження локального і глобального екстремуму. Глобальним екстремумом називають найбільший максимум або найменший максимум функції.

З існуючих методів вирішення схожих задач, можна визначити методи пошуку рішень в MSOfficeExcel, це хороший пакет для знаходження оптимальних рішень, якщо відштовхуватись від конкретних значень, побто конкретного виду товару чи послуги.

Для вирішення даної задачі цей метод не підходить, оскільки продукція групується відповідно до видів викидів забруднюючих речовин при виробництві. Тому доцільним є використання методів інтелектуального аналізу даних, а саме методів штучного інтелекту.

Якщо конкретно відштовхуватись від поставленої задачі, то слід використовувати можливості та методи нейромереж, що дасть можливість дослідити відповідні показники, не можна не відмітити, того, що нейромережа навчається, саме це дасть змогу збільшити точність результатів аналізу.

На сьогодні для вирішення даної задачі розроблено мало СППР, взагалі дана галузь слабо, автоматизована. Й прийняття рішень та аналіз здійснюється з використанням застарілих методів дослідження.

Тому, існує потреба створення автоматизованої системи, яка допоможе прийняти рішення, спростить методи роботи з інформацією, буде створено зручний й простий інтерфейс для роботи з даною системою.

Розділ 2. Вибір методу проектування архітектури та моделі функціонування системи

2.1 Аналіз системних вимог та обґрунтування методу проектування системи

Пропозиції щодо вибору методів підтримки прийняття рішень

Пропонується використовувати методи штучного інтелекту. А саме інтелектуальний аналіз даних на основі нейромережі. Оскільки саме завдяки нейромережі можна отримати детальний аналіз відповідно підготовлених даних. Отримати висновки, щодо даної ситуації та отримати прогноз на майбутнє

Загальні поняття

Інтелектуальний аналіз даних - це процес виявлення в первинних, накопичуваних в результаті оброблення бізнесових транзакцій даних, наперед невідомих чи прихованих закономірностей і шаблонів з метою прийняття бізнесових рішень. В сучасних умовах розвитку глобальної економіки, і в зв'язку з появою нових галузей економічної діяльності в сфері інформатизації, застосування інтелектуальних інформаційних технології зумовлює отримання додаткових конкурентних переваг на регіональному та на міждержавному рівнях.

Штумчний інтелемкт-- розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що займається формалізацією проблем та завдань, які нагадують завдання, виконувані людиною. При цьому, у більшості випадків алгоритм розв'язання завдання невідомий наперед. Точного визначення цієї науки немає, оскільки у філософії не розв'язане питання про природу і статус людського інтелекту. Немає і точного критерію досягнення комп'ютером "розумності", хоча перед штучним інтелектом було запропоновано низку гіпотез, наприклад, тест Тюринга або гіпотеза Ньюела-Саймона. Нині існує багато підходів як до розуміння задач штучного інтелекту, так і до створення інтелектуальних систем.

Штучні нейронні мережі (ШНМ) - математичні моделі, а також їхня програмна та апаратна реалізація, побудовані за принципом функціонування біологічних нейронних мереж - мереж нервових клітин живого організму. Системи, архітектура і принцип дії базується на аналогії з мозком живих істот. Ключовим елементом цих систем виступає штучний нейрон як імітаційна модель нервової клітини мозку - біологічного нейрона. Цей термін виник при вивченні процесів, які відбуваються в мозку, та при спробі змоделювати ці процеси. Першою такою спробою були нейронні мережі Маккалока і Піттса. Як наслідок, після розробки алгоритмів навчання, отримані моделі стали використовуватися в практичних цілях: в задачах прогнозування, для розпізнавання образів, в задачах керування та інші.

Вид інформаційної системи

Для створення даної системи оптимальним є використання моделей інтелектуального аналізу даних і подальша їх реалізація в нейромережі. А точніше проведення аналізу за допомогою відповідного програмного забезпечення.

В своєму курсовому проекті я використовував для аналізу NeroPro 0.25.

При вирішенні даної задачі використовується градієнтний метод оптимізації.

Основна ідея методів полягає в тому, щоб йти в напрямку найшвидшого спуску, а цей напрямок задається антиградієнтом :

, де :

постійний, в цьому випадку метод може розходитися;

дробовим кроком, тобто довжина кроку в процесі спуску ділиться на деяке число;

найшвидкішим спуском:

Є декілька видів градієнтного методу, при вирішенні даної задачі я пропоную метод зв'язаних градієнтів.

Метод зв'язаних градієнтів ґрунтується на поняттях прямого методу багатовимірної оптимізації - методу зв'язаних напрямків. Застосування методу до квадратичним функціям вRn визначає мінімум за N кроків.

Aлгоритм

1). Задаються початковим наближенням і похибкою , k = 0

2). Розраховують початковий напрям:j = 0,

.

3). , ,

, ,

Якщо або , то і зупинка.

· Якщо ні, то

Якщо (j + 1) <n, то J = j + 1 і перехід до 3;

якщо ні, то , k = k + 1 і перехід к 2

Відповідно налаштування нейромережі (рис. 2.1, 2.2, 2.3):



Рис 2.1. Метод оптимізації - зв'язані градієнти.

Рис. 2.2. Норма нагромадження значимості - сума модулів.



Рис. 2.3. Вага біномізованих сигналів - ±0.25, ±0.5, ±0.75, ±1.

2.2 Постановка та алгоритм розв'язання задачі

2.2.1 Постановка задачі

Взаємовідносини підприємства з бюджетом визначається діючою в Україні системою податків та інших обов'язкових платежів.

Податки - це обов'язкові платежі підприємств та окремих осіб до державного або місцевого бюджетів.

Обов'язкові платежі - це система встановлених законодавством внесків і відрахувань юридичних і фізичних осіб, що формують доходи державних фондів. Порядок нарахування та сплати загальнодержавних податків регулюється відповідним податковим законодавством України, а місцевих податків і зборів - рішенням органів місцевого самоврядування.

Великі підприємства володіють автопарком і тому сплачують податок з власників транспортних засобів, що розраховується у Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Підприємства в обов'язковому порядку сплачують комунальний податок до бюджету на основі Податкового розрахунку комунального податку, оскільки користуються комунальними послугами. Розмір податку залежить від чисельності штатних працівників підприємства.

Щоквартально підприємства ведуть розрахунок та сплачуть збір за використання водних ресурсів та складають Звіт про використання води за квартал. А також заповняють Розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища щоквартально і сплачують на загальній основі.

Оскільки в їдальнях підприємств здійснюється продаж алкогольних напоїв та пива або вони безпосередньо займаються їх продажем, то щомісяця сплачують збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та складають Звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за місяць.

Таблиця 1.2 Інформація для прийняття рішень. Таблиця вхідних/вихідних документів

№ п/р	Вхідні	Вихідні
1	Перелік обсягу водо та землекористування, використання шкідливих забруднюючих речовин та розцінка за викиди шкідливих речовин в навколишнє середовище.	Розрахунок збору за водо та землекористування забруднення навколишнього середовища.
2	Календарний план випуску продукції.	Оптимальний план випуску продукції.
3	Облік джерел природокористування та норми їх споживання.	Рекомендації щодо покращення робочого стану того чи іншого устаткування.
4	Класифікація продукції відносно потреб ресурсів для технологічних процесів.	Висновки, щодо використання природних ресурсів на об'єкті.

Необхідність вдосконалення інформаційної системи об'єкту

За сучасних ринкових умов в діяльності будь-якого підприємства основною метою є отримання прибутку. При цьому кожне підприємство в своїй діяльності проводить податкове планування. Метою цього є своєчасне та повне відображення господарських операцій в податкових органах, надання розрахунків щодо нарахування та сплату податків на користь держави, при цьому податкове планування підприємства повинно максимально бути націленим на ряд оптимізаційних заходів, а саме досконале вивчення положень чинного законодавства та його вплив на ефективність роботи підприємства, дотримання податкового законодавства в питанні своєчасної і повної сплати податків та інших платежів, подання податкової звітності та інших документів до податкових органів, сприяння податковій службі під час проведення перевірок, уточнення та з'ясування у податковій службі проблемних питань податкового законодавства, планування й управління організаційно-господарською діяльністю підприємства з метою досягнення найвигіднішої податкової ситуації на стратегічних напрямах.

Для виконання всіх цих задач необхідно автоматизувати дану систему, а саме організувати та зберігання даних в базі даних. Зв'язок бази з нейромережею, обмін даними, конвертація даних для використання в подальшому для вирішення інших задач. Створити зручний користувацький інтерфейс для роботи з системою, що пришвидшить роботу з даними.

Опис інформаційної системи

Зміст системи:

Послуга інформаційної системи підтримки прийняття рішень в здійсненні податкової діяльності дозволить вивчити діяльність підприємства, вирішити поставлені задачі, легко підрахувати рівень автоматизованості, отримати дані по результатам роботи.

Як правило, послуги подібної інформаційної системи включають:

· Дослідження діяльності підприємства;

· Постановка відповідних задач;

· Вирішення поставлених задач;

· Отримання звітів та даних щодо виконання та результатів діяльності.

Інформаційна модель задачі наведена на рис. 2.4.

2.2.2 Алгоритм розв'язання задачі

Рис.2.4. Інформаційна модель задачі

Вхідна інформація

Суть процесу виконання задачі зводиться до збору всієї інформації про діяльність підприємства що здійснює використання природних ресурсів.

Виходячи з цього, вхідна інформація, що використовується для автоматизованого розрахунку податку за користування природними ресурсами, являє собою первинні документи і таблиці з інформацією, що зберігається в базі даних.

Основним первинним документом є виписка про вид економічної діяльності підприємствуа, а саме документ, що несе інформацію про природні ресурс, що використовуються. Ця інформація заповнюється оператором БД або адміністратором БД. Передік і опис вхідних повідомлень подано в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 Перелік і опис вхідних повідомлень

Назва вхідного повідомлення	Ідентифікатор	Форма подання	Термін і частота надходження	Джерело
Довідник типів ресурсів до використання	Ecology	Первинний документ	По кварталу	Документи підприємства, декларації
Масив фактичного використання ресурсів	VYKOR_ECOLOGY	Первинний документ	По кварталу	Документи підприємства, декларації
Масив продукції	DOV_TOV	Масив	За квартал За рік	Документи підприємства, декларації
Масив планового випуску продукції	VYROBL	Масив	За квартал За рік	Документи підприємства, декларації
Масив наявності використання від продукції	PROM	Масив	За квартал За рік	Документи підприємства, декларації

З відомості ми отримуємо таку інформацію, як, код речовини, код речовини за реєстром, назва речовини, розцінку по речовині(Одиниці виміру).

Вихідна інформація

У результаті розв'язування такої задачі, ми отримуємо чітку картину по платі за використання природних ресурсів.

Вихідна інформація подається у формі звіту для можливості перегляду її споживачам послуг. Передік і опис вихідних повідомлень подано в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Перелік та опис вихідних повідомлень

Назва вихідного повідомлення	Ідентифікатор	Форми подання і вимоги до неї	Періодичність видання	Термін видання та допустимий час затримки	Користувач інформації
Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища стаціонарними речовинами

Подобные документы

• Комп'ютеризація системи клієнт-банк

  Аналіз системних вимог та обґрунтування методу проектування системи. Алгоритм розв'язання задачі. Інформаційне, технічне, програмне та організаційне забезпечення. Вибір методу проектування архітектури та моделі функціонування системи "клієнт-банк".
  
  дипломная работа [3,1 M], добавлен 12.05.2017
  

• Розроблення інформаційної системи із захисту персональних даних клієнтів банку

  Побудова інформаційної системи, що буде слугувати для автоматизації процесу захисту персональних даних клієнтів банку. Вибір методу проектування архітектури та моделі функціонування системи. Перелік масивів, використовуваних під час розв’язання задачі.
  
  дипломная работа [1,8 M], добавлен 02.06.2017
  

• Візуалізація алгоритму угорського методу розв’язку задачі про оптимальне призначення

  Постановка та описання алгоритму розв’язання задачі про оптимальне призначення, формулювання вимог. Обґрунтування вибору засобів програмування. Розробка структури програми та системи її візуалізації, тестування та верифікація, оцінка ефективності.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 12.05.2013
  

• Проектування автоматизованої інформаційно-довідкової системи таксопарку м. Вінниці

  Обґрунтований вибір засобів для проектування автоматизованої інформаційно-довідкової системи. Опис структури технологічного процесу обробки даних для розв’язання задачі. Комп'ютерна реалізація окремих об'єктів системи (таблиці, форми, звіти, запити).
  
  курсовая работа [30,7 K], добавлен 14.05.2011
  

• Розробка інформаційної системи для обліку та продажу програмних продуктів

  Розробка комплексу інтерактивних програмних засобів для обліку і продажу товарів в Інтернет-магазині. Консультативні та довідкові функції інформаційної системи. Створення і реалізація структурної моделі бази даних. Вимоги до ресурсів сервера і ПК клієнта.
  
  дипломная работа [891,6 K], добавлен 14.02.2015
  

• Проектування програмного забезпечення автопаркінгу на практичному прикладі

  Вибір основної моделі задачі інформаційної підтримки автопаркінгів. Специфікація системи інформаційного обслуговування автопаркінгу. Здійснення замовлень в системі. Перевірка замовлених місць на парковці. Проектування інтерфейсу системи та бази даних.
  
  дипломная работа [2,2 M], добавлен 21.06.2014
  

• Дослідження однокрокових методів розв’язання звичайних диференційних рівнянь

  Огляд та аналіз методів розв’язання системи диференціальних рівнянь та вибір методів рішення. Алгоритми методів Ейлера. Вибір методу рішення задачі Коші. Рішення диференціальних рівнянь. Отримання практичних навиків програмування на мові Паскаль.
  
  курсовая работа [174,3 K], добавлен 06.03.2010
  

• Метод "Стрілянини"

  Метод розв’язків рівнянь більш високих порядків. Вибір методу розв'язання задачі Коші. Методи розв'язання крайових задач розглядаються на прикладі звичайного диференціального рівняння другого порядку. Вибір методу інструментальних засобів вирішення задач.
  
  курсовая работа [132,0 K], добавлен 03.12.2009
  

• Автоматизація обліку та аналізу матеріальних ресурсів підприємства

  Розробка модулю корпоративної інформаційної системи (КІС) автоматизації аналізу матеріальних ресурсів підприємства за допомогою процедур, що написані на VBA (Visual Basic for Application) для MS Access. "Автоматизація аналізу ресурсів підприємства".
  
  курсовая работа [573,4 K], добавлен 19.03.2009
  

• Розробка автоматизованої системи підтримки обліку та реалізації товарів промислового підприємства

  Автоматизовані інформаційні системи: поняття та внутрішня структура, розробка її інфологічної, даталогічної та програмувальної моделі. Застосування мови UML до проектування інформаційної системи. Етапи налагодження та тестування розробленої програми.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 26.09.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам