Аналіз факторів, які зумовлюють негативний інформаційно-психологічний вплив на особовий склад внутрішніх військ МВС України під час проведення спеціальних операцій

29. Марущенко В. “Информационная безопасность войск и защита личного состава от негативного информационного воздействия” // Ориентир. - 2001. №2 - с. 50-53.;

30. Молдавчук В.С., Товма М.І., Іллюк О.О. Теоретичні засади реалізації морально-психологічного забезпечення дій військ: міжнародний досвід//Честь і закон. - Х.: Військ, ін-т ВВ МВС України, 2006. - №2. - С. 54-58

31. Молотай В.А. Формування психологічної готовності військовослужбовців внутрішніх військ МВС України до діяльності по охороні громадського порядку: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.09 / Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. - Хмельницький, 2006. - 20 с.

32. Нечипоренко В.В., Литвинцев С.В., Снедков Е.В. Современный взгляд на проблему боевой психической травмы // Военно-мед. журн. - 1997. - №4. - С. 22-26.

33. Новиков В.С., Боченков А.А., Чермянин С.В. Психофизиологическое обоснование проблемы коррекции и реабилитации участвовавших в боевых действиях военнослужащих // Военно-мед. журн. - 1997. - №3. - С. 53-56.

34. Охременко О.Р. Діяльність у складних напружених та екстремальних умовах. - К.: НАОУ, 2004. - 341 с.

35. М.О. Попов, В.А. Щербак. Дезінформаційні заходи та їх вплив на функціонування систем добування даних і прийняття інформаційних рішень. Наука і оборона №4-2002 р.;

36. Наказ МОУ від 5.05.1999 - №142 с.4;

37. Пєвцов Г.В. Метод визначення об'єктів інформаційного впливу на основі нечіткої моделі проти інформаційного протиборства (боротьби) сторін // Честь і закон. - Х.: Академія ВВ МВС України. - 2006. - №3. - С. 46-51.

38. Печоров С. Дезинформация как метод психологической войны (по итогам конфликта в Персидском заливе)// Зарубеж. воен. обозрение. - 1991. - №9. - с. 8-14.;

39. Печоров С. О роли дезинформации в подготовке войн и военных конфликтов (по опыту войн на Ближнем Востоке) // Воен. мысль. - 1991. -№9. - с. 68-74.;

40. Пономаренко В.А. Социально-психологическое содержание боевого стресса // Психологический журнал. - Москва, 2004. - Т. 25, №3. - С. 98-102.

41. Половникова Ж. Психологическое обеспечение государственной охранной деятельности в Украине. //Персонал. - №5.- 1998. C. 8-11.

42. Плотников Н.Д. Информационно-пропагандистское обеспечение операций и боевых действий в военных конфликтах // Военная мысль- 1996 - №1, с. 64-70.;

43. Почепцов Г.Г. Информационные войны. - М., К., 2001;

44. Почепцов Г.Г. Как ведутся тайные войны. Психологические операции в современном мире”. - Ровно, 1999;

45. Православні духовні цінності і сучасність: Матеріали Міжнар. науково-практ. конф., Київ, 21 березня 2003 р. - К.: МАУП, 2003. - 324 с.;

46. Приходько І.І. Визначення загальних утрат особового складу при виконанні службово-бойових завдань в особливий період // Честь і закон. - Х.: Академія ВВ МВС України. - 2007. - №2. - С. 35-40.

47. Прокофьев В.Ф. “Объект атаки - психика и сознание человека” // Нац. безопасность. - 2001 - №5-6 - С. 27-31;

48. Психология и педагогика. Военная психология: учебник для вузов / Под ред. А.Г. Маклакова. - СПб.: Питер, 2005. - 464 с.

49. Психологическое обеспечение деятельности органов внутренних дел в экстремальных условиях: Методическое пособие. - М.: УВР ГУКиКП МВД России, ЦОКП МВД России. 2001., 308 с.

50. Психология. Словарь / под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.

51. Расторгуев С.Л. Информационная война. - М.. 1998;

52. Расторгуев С.П. Философия информационной войны. - М., 2000;

53. Рось А.О., Замаруева І.В., Петров В.Л. Концептуальні засади моделювання інформаційної боротьби // Наука і оборона. -2000. - №2. - с.46-53;

54. Руснак І.С., Телелим В.М. Розвиток форм і способів ведення інформаційної боротьби на сучасному етапі // Наука і оборона. - 2000. - №2 - с. 16-23;

55. Руснак І.С., Кохно В.Д. Досвід воєнних конфліктів і проблем реформування Збройних Сил України: пріоритети, передумови та перспективи // Матеріали міжнар. семінарів, тези допов. 14 - 15 лютого 2000 р., 22 - 23 липня 2000 р. - К., 2001. - С. 28 - 34.

56. Смирнов Е.И. Война и военная медицина. 2-е изд. - М.: Медицина, 1979. - 188 с.

57. Снедков Е.В. Боевая психическая травма: Автореф. дис.. д-ра мед. наук. - С Пб., 1997.- 31 с.

58. Стратегические решения и Вооруженные Силы: В 2 т. / Под общ. ред. В.А. Золотарева / Ин-т воен. истории МО РФ; Рос. академия естеств. наук. - М: АРБИЗО, 1997. - Т. 1. - 257 с; Т. 2. - 235 с.;

59. Стукалов А.Н. Действия сотрудников ОВД в различных видах боя (по опыту ведения боевых действий в локальных войнах и вооруженных конфликтах): Учеб. пособие для курсантов и слушателей образовательных учреждений высш. проф. образования МВД России. - 2. изд. - Воронеж: Воронежский ин-т МВД России, 2000. - 60 с.

60. Толубко В.Б., Рось А.О. Складові інформаційної боротьби // Наука і оборона. - 2002. - №2. - С. 23-28.

61. Толубко В.Б. Інформаційна боротьба (концептуальні, теоретичні, технологічні аспекти) : Монографія.-К.: НАОУ, 2003. -320 с.

62. Толубко В.Б., Жук С.Я., Косевцов В.О. Концептуально основи інформаційної безпеки України // Наука і оборона. - 2004.- №2.- С.19-25.

63. Цыганков В.Д., Лопатин В.Н. Психотронное оружие и безопасность России. - М.: СИНТЕГ, 1999. - 150 с.;

64. Черняк А.І., Молотай В.А. Психологічна готовність до діяльності в особливих умовах як предмет психологічного дослідження // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. - 2006. - Випуски 12-13. - С. 95-98.

65. Шаравов И.В. Психологическое воздействие и его использование в интересах вооруженных сил. - М.: ГУ ГШ, 2000 р.;

66. Юдін О.К., Богуш В.М. Інформаційна безпека держави. - Харків, КОНСУМ, 2005 - 574 с.;

67. Ягупов В.В. Військова і соціальна психологія: Навчальний посібник. - Київ: РВЦ «Київський університет», 1999. - 458 с.

68. Ягупов В.В.Методика прогнозування й розрахунку психогенних втрат серед особового складу. Військове виховання: історія, теорія та сучасність: навч. Пос. За ред. В.В. Ягупова. - К «Graphic&Design», 2002. - С. 447 - 455.

69. Information Warfare //Defens Intelligence Journal - 1996 - VоІ. 5. - №1. - р. 2-69;

70. Мolander R.С., Riddile А.S., Wilson Р.А. Strategic Information Warfare: A New Face of War.-Washington, 1996.

71. Military review, професійний часопис СВ США, 1996. №4

додаток 1

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Додаток 2

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Додаток 3

Методика оцінювання та прогнозування психологічних втрат і психологічної безпеки військовослужбовців на основі їх морального духу та морально-психологічного стану

У дослідженнях вітчизняних науково-педагогічних працівників розглядаються методичні аспекти прогнозування й розрахунку психогенних втрат серед особового складу у бойових умовах [7, 68], пропонуються підходи щодо розроблення методики оцінювання психологічної безпеки особового складу [8].

Психіка особового складу повсякденно знаходиться під впливом як захисної так і руйнівної дії об'єктивної дійсності.

Захисну дію об'єктивної дійсності позначено категорією “базовий психологічний захист” - це сукупність захисних дій суспільства, держави, організації, самої особистості і природних явищ щодо забезпечення життєдіяльності людини. Показник базового психологічного захисту тотожний показнику рівня людського фактора, як сукупності раціональних і чуттєвих якостей (морального духу, морально-психологічного стану) особового складу.

Руйнівну дію об'єктивної дійсності, яка відображається на військовослужбовцях у формі психологічних втрат позначено категорією “базові психологічні втрати” - це різниця між особистісними поглядами на ідеологічні та політичні процеси у суспільстві, зобов'язаннями держави щодо соціального захисту військовослужбовців, сподіваннями на сформованість соціально-психологічних явищ у військових колективах, амбіціями щодо особистісних якостей, бажаним комфортом природних явищ і реальною захисною дією названих чинників за оцінкою особового складу частин і підрозділів.

Відношенням показників захисної дії названих та інших чинників (психологічного захисту) до показників їх руйнівної дії (психологічних втрат) визначається психологічна безпека особового складу у повсякденних умовах, яку узагальнено категорією “базова психологічна безпека”.

У якості вихідного положення для оцінювання рівня базового психологічного захисту, базових психологічних втрат, базової психологічної безпеки пропонуються показники морального духу (МД) і морально-психологічного стану (МПС) особового складу. Методологічною основою для такого підходу є філософське положення про раціональний і чуттєвий рівні психіки людини. Структурно-функціональна схема оцінювання та прогнозування психологічних втрат і психологічної безпеки особового складу в умовах повсякденної діяльності та виконання службово-бойових завдань наводиться на Рис. (додаток 4).

Умовні позначення, що використані на Рис.:

РМД - рівень морального духу;

РІС - рівень ідейного складника МД;

РЕС - рівень економічного складника МД;

РПС - рівень політичного складника МД;

РСПС - рівень соціально-психологічного складника МД;

РАС - рівень адміністративного складника МД;

РАРПЗ - рівень абсолютного раціонального психологічного захисту;

РРРПЗ - рівень реального раціонального психологічного захисту;

РРПВ - рівень раціональних психологічних втрат;

РМПС - рівень морально-психологічного стану;

РДС - рівень демографічного складника МПС;

РОС - рівень особистісного складника МПС;

РСС - рівень службового складника МПС;

РМС - рівень морального складника МПС;

РПКС - рівень природно-кліматичного складника МПС;

РАЧПЗ - рівень абсолютного чуттєвого психологічного захисту;

РРЧПЗ - рівень реального чуттєвого психологічного захисту;

РЧПВ - рівень чуттєвих психологічних втрат;

РБПВ - рівень базових психологічних втрат;

РБПБ - рівень базової психологічної безпеки;

КВРПЗ - коефіцієнт ваги раціонального психологічного захисту;

КВЧПЗ - коефіцієнт ваги чуттєвого психологічного захисту;

КВРПВ - коефіцієнт ваги раціональних психологічних втрат;

КВЧПВ - коефіцієнт ваги чуттєвих психологічних втрат;

КВБПВ - коефіцієнт ваги базових психологічних втрат;

n1 - кількість складників базового психологічного захисту;

n2 - кількість складників базових психологічних втрат;

РСПВ - рівень ситуаційних психологічних втрат;

РРСПВ - рівень реальних ситуаційних психологічних втрат;

РПСПВ - рівень прогнозованих ситуаційних психологічних втрат;

РСПБ - рівень ситуаційної психологічної безпеки;

РРСПБ - рівень реальної ситуаційної психологічної безпеки;

РПСПБ - рівень прогнозованої ситуаційної психологічної безпеки.

Для оцінювання БПЗ, БПВ, СПВ застосовано 100 бальну шкалу оцінювання і чотирьохрівневу градація показників.

Психологічні втрати які отримують військовослужбовці під дією психологічних загроз в умовах виконання службово-бойових завдань (СПЗ) позначено категорією “ситуаційні психологічні втрати” (СПВ). Рівень СПВ визначається за формулою:

.

Де: ЗКНДуСПЗ - загальний коефіцієнт негативної дії усіх СПЗ; МПШО - максимальний показник 100 бальної шкали оцінювання, МПШО = 100. К - емпіричний коефіцієнт, К = 10.

Усі СПЗ класифіковано на 4-и види негативної дії (незначної, значної, великої, небезпечної), а кожний вид СПЗ на 4-и підвиди інтенсивності негативної дії (низької, середньої, підвищеної, масованої). Кожному виду СПЗ визначено шкалу коефіцієнтів психологічних втрат, а кожному підвиду СПЗ - фіксований показник коефіцієнта психологічних втрат у межах шкали відповідного виду СПЗ (табл. 3.1).

ЗКНДуСПЗ при виконанні службово-бойових завдань визначається за універсальною формулою.

+

+

.

Де: 1а … 4г - коефіцієнти підвидів СПЗ, що визначені у табл. 1; n3 … n18 - кількість СПЗ відповідних підвидів СПЗ, згідно табл. 1, що визначені експертами і беруться для розрахунку ЗКНДуСПЗ. У якості експертів для визначення конкретних видів і підвидів СПЗ, що негативно впливають (впливали, впливатимуть) на особовий склад при виконанні службово-бойових завдань, виступають офіцери виховної роботи при участі командирів і штабів.

Таблиця 1

Види рівнів дії СПЗ	Діапазон коефіцієнтів видів негативної дії СПЗ	Коефіцієнти підвидів інтенсивності дії СПЗ
		а) низької	б) середньої	в) підвищеної	г) масованої
1. Незначної	0,001-0,250	1 а - 0,032	1 б - 0,095	1 в - 0,158	1 г - 0,220
2. Значної	0,251-0,500	2 а - 0,282	2 б - 0,346	2 в - 0,408	2 г - 0,472
3. Великої	0,501-0,750	3 а - 0,532	3 б - 0,596	3 в - 0,659	3 г - 0,722
4. Небезпечної	0,750-1,00	4 а - 0,782	4 б - 0,846	4 в - 0,908	4 г - 0,971

Для уніфікації і систематизації роботи посадових осіб щодо оцінювання та прогнозування психологічних втрат, усі типові СПЗ зосереджено у 4-х таблицях, складених за видами СПЗ. Відношення базового психологічного захисту до ситуаційних психологічних втрат узагальнено категорією “ситуаційна психологічна безпека”.

РБПЗ класифіковано на: високий, середній, низький, загрозливий.

РБПВ і РСПВ та їх видів класифіковано на: незначні, значні, великі, небезпечні.

РБПБ і РСПБ класифіковано на: задовільний і незадовільний, ґрунтуючись на тому, що безпека - або є, або немає.

Рівень морального духу і морально-психологічного стану особового складу частин і підрозділів оцінюється за допомогою методик наведених у навчальних посібниках [9, 11].

Людський фактор як складник бойового потенціалу військових формувань держави, що характеризує людей, - це сформована об'єктивною дійсністю інтегральна єдність раціональних і чуттєвих якостей особового складу, які спонукають військовослужбовців до виконання військового обов'язку, визначають їх поведінку, впливають на їх стан, службово-бойову і особисту діяльність в умовах мирного і воєнного часу. Складниками людського фактора є: моральний дух і морально-психологічний стан особового складу [11].

Морально-психологічний стан особового складу - це сукупність душевних переживань, які генеруються на чуттєвому рівні психіки людини при взаємодії з об'єктивною дійсністю та усвідомленні особистісних якостей, через систему психологічного захисту активно впливають на психічне здоров'я військовослужбовців та проявляються у моральній діяльності [11].

Додаток 4

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Додаток 5

Додаток 6

Практичні рекомендації щодо діяльності заступника командира з'єднання (частини) з організації протидії інформаційно-психологічному впливу на особовий склад ВВ МВС України під час проведення спеціальної операції.

Порядок діяльності заступника командира з'єднання (частини) з виховної роботи з організації протидії негативному інформаційно-психологічному впливу противника на оперативному і оперативно-тактичному рівнях під час проведення спеціальної операції з ліквідації масових порушень громадського порядку в населеному пункті відповідає структурі управлінського циклу військово-соціального управління і включає наступні етапи.

1. Збір інформації:

- організацію цілодобового моніторингу телевізійних та радіопередач протиборчої сторони (противника), сторінок міжнародної комп'ютерної мережі Інтернет з метою визначення основних джерел та об'єктів, характеру та спрямованості негативного інформаційно-психологічного впливу, його мети, порядку застосування та можливих наслідків;

2. Прогнозування та планування:

- визначення основного змісту, тез та аргументів офіційної пропаганди, технологій, форм і способів діяльності органів психологічних операцій, засобів масової інформації, підконтрольних протиборчій стороні;

- оцінка морально-психологічного стану своїх військ і ставлення до військ місцевого населення (позитивне, нейтральне, негативне) в районі проведення спеціальної операції;

3. Організація, координація та управління:

- роз'яснення особовому складу поставлених перед військами завдань (особливу увагу звертати на роз'яснення законності та правової обґрунтованості їхніх дій, поряд із традиційними формами роботи значну увагу приділяти індивідуально-виховній роботі з метою виявлення осіб з морально-психічною нестійкістю, потенційних панікерів та дезертирів);

- виявлення, конкретизація з метою подальшого усунення факторів бойової, морально-психологічної обстановки, які активно використовуються протиборчою стороною для дезінформації та деморалізації військ (сил) і населення;

- роз'яснення військовослужбовцям мети, завдань, форм і методів психологічних операцій протиборчої сторони, можливостей їх технічних засобів;

- попередження (припинення) розповсюдження чуток через безперервне, об'єктивне, психологічно доцільне інформування військовослужбовців, своєчасне знищення листівок та інших дезінформаційних документів противника, обмеження індивідуального використання військовослужбовцями радіоприймачів, організація суворого контролю за використанням радіозасобів в підрозділах зв'язку;

4. Забезпечення кадрами:

- організація постійної розвідки сил і засобів психологічних операцій противника, вживання заходів щодо припинення діяльності (знищення, подавлення) телевізійних і радіозасобів, гучномовних станцій, супутникового зв'язку і радіостанцій противника, залучення для цього засобів розвідки, радіоелектронної боротьби, ракетних військ і артилерії, авіації;

- створення та організація діяльності агітаційно-пропагандистських груп (визначення кількісного та якісного складу членів групи, окреслення напрямків їх діяльності, форм та методів розповсюдження агітаційно-пропагандистських матеріалів), корегування їх діяльності з метою контрпропагандистського (випереджуючого) впливу на власну аудиторію;

- прогнозування можливого розвитку бойових дій, сценарію інформаційної (психологічної) операції противника;

5. Облік та контроль:

- постійне здійснення організаційних, випереджувальних (контрпропагандистських) та силових заходів протидії інформаційно-психологічному впливу противника.

- організація взаємодії (співробітництва) з питань проведення заходів протидії інформаційно-психологічному впливу противника антидержавницьких сил) з органами державної влади та місцевого самоврядування, з відповідними органами Державної прикордонної служби України, сил цивільної оборони Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, органами Служби безпеки України.

Размещено на Allbest.ru