Особливості прояву егоцентризму у підлітковому віці

У такої ж частки обстежених (34,6%) спостерігається гуманістична спрямованість, при якій особистість не прагне до автономної, але визнає при цьому право кожного, і своє у тому числі, на вільне самовизначення як індивідуально так і у рамках колективу (групи). Головна цінністю підлітка з такою спрямованістю - особистість. Я, Він, Вона - конкретна людина і конкретне суспільство. Він доброзичливий, відкритий для контактів з людьми. Він прагне зрозуміти людей, допомогти їм, прагне побачити в кожній людині, в першу чергу, позитивне.

В даному типі також виділяються додаткові підтипи спрямованості і за результатами нашого дослідження 50% підлітків з гуманістичною спрямованістю характеризуються альтруїстичною акцентуацією, інша половина - індивідуалістичною акцентуацією. Підліток з альтруїстичним підтипом готовий безкорисно жертвувати для блага своїх приятелів, дорослих, класу, групи власними інтересами. Такий тип направленості традиційно називався колективістським. На перший погляд здається, що така спрямованість обстежених є цілком позитивним явищем. Однак наше відношення до даного типу не таке однозначне, так як може привести до конформізму, як якості особистості. Гуманістична спрямованість з індивідуалістичною акцентуацією свідчить про позицію відносної автономності, прагнення до визнання суспільством значних прав особистості у ньому, її особистої цінності. Підліток з даним типом спрямованості прагне самоствердитись через діяльність, через її результати, цінні для неї самої і для інших людей.

Соціоцентрична спрямованість особистості спостерігається у 19,2% обстежених. Дана спрямованість менш стосується теми нашого дослідження, тому її характеристика буде менш об'ємною. Слід зазначити, що головна особливість соціоцентричної спрямованості в тому, що особистість не визнає себе. Порівнюючи себе з іншими, підліток з даною спрямованістю неодмінно, знаходить дещо позитивне у них і відсутність цього і дещо негативне у себе.

Наступний і останній тип спрямованості - негативістський (11,6%) є найбільш небезпечний, а тому може привести до особливо важкого варіанту - до суїциду. Підліток при цьому відчуває незадоволення тим місцем, яке він займає у колективі. Ні успіхи, які бувають достатньо рідко, ні поразки не здійснюють на нього достатній вплив.

Порівнюючи процентну частку осіб з егоцентричною спрямованістю серед дівчаток і хлопчиків, ми бачимо, наступну картину: 42% хлопчиків, що характеризуються егоцентричною спрямованістю та 36% дівчаток з вище згаданим типом спрямованості. Дані свідчать про дещо більшу схильність хлопчиків до егоцентризму у цій віковій групі.

Наступною була проведена методика для визначення рівня егоцентричної спрямованості. Узагальнені дані занесені у таблицю № 2.

Таблиця №2.

№	Прізвище та ім'я	Кількість балів	Рівень
1	Баєчко Андрій	27	високий
2	Баєчко Катерина	6	дуже низький
3	Грищук Владислав	18	середній
4	Гуменюк Ольга	6	дуже низький
5	Гюнтер Володимир	16	середній
6	Дячук Марина	15	середній
7	Ємільянова Ольга	23	середній
8	Контомірова Оксана	21	середній
9	Конончук Світлана	24	середній
10	Копчинський Володимир	35	високий
11	Кундель Анна	23	середній
12	Лінник Павло	20	середній
13	Майорова Марина	31	дуже високий
14	Марусова Катерина	23	середній
15	Марчук Володимир	25	середній
16	Мізерний Павло	26	середній
17	Мороз Роман	29	високий
18	Однобурцева Раїса	30	високий
19	Павельчук Олена	32	дуже високий
20	Піючук Дмитро	24	середній
21	Попіль Олена	23	середній
22	Примак Сергій	29	середній
23	Старжинський Євген	19	середній
24	Стецюк Василь	15	середній
25	Сущик Олена	26	високий
26	Хмина Ольга	14	середній
27	Хом'як Віталій	20	середній
28	Хом'як Сергій	30	високий
29	Хоменко Віталій	27	високий
30	Чорноус Маргарита	39	дуже високий

За допомогою даного тесту ми отримали індекс егоцентризму усіх учасників досліджуваної групи. Індекс егоцентричності вбирає в себе і егоцентризм як прагнення досліджуваного писати про себе, і ретрофлексію як рефлексію своїх характерологічних якостей, вчинків та ін.

60% обстежених мають середній рівень егоцентричної спрямованості, що свідчить про гармонійний розвиток особистості, достатню автоматизацію та обособлення. Поведінка підлітка визначається прагненням до самореалізації, причому орієнтація на принципи справедливості, людяності, поваги до інтересів, переконань, позицій кожного дозволяє особистості реалізувати це прагнення без шкоди для інших.

Серед обстежених нами підлітків було виявлено 23,3%, що мають високий рівень егоцентризму, а тому характеризуються фіксованістю установок і жорсткою позицією по відношенню до себе, чи інших людей. Відхилення від середніх величин свідчить про надмірну автоматизацію особистості.

Особливий інтерес викликають піддослідні з дуже високим рівнем егоцентризму, що сскладають 10% з загальної кількості обстежених. Дуже високий рівень егоцентричної спрямованості - ознака тимчасової ситуативної чи постійної акцентуації характеру особистості з тенденціями до домінування і владності, впертості, шизотимічному застряганню на одній ідеї чи „в'язкості” на якомусь почутті, переживанні, а можливо і демонстративності.

6,7% піддослідних мають дуже низький рівень егоцентризму, а це означає, як правило, невірно зрозумілу досліджуваними інструкцію і підміну інструкції своїм змістом. Іноді це задача пов'язати всі речення однією думкою і написати розповідь про когось. Проаналізувавши тестові бланки підлітків з дуже низьким рівнем егоцентризму ніяких вищевказаних ознак ми не знайшли, тому робимо висновок про недостатню індивідуалізацію цих учнів, і можливо, про знижені темпи розвитку. Це може бути наслідком подавленості підлітків авторитетам дорослих чи ровесників. Вдома ними стають батьки, а в школі вчителі та деякі учні.

Так як у проведеному нами дослідженні брали участь як хлопці так і дівчата, щоб порівняти їх результати була складена таблиця № 3

Таблиця № 3.

Середній арифметичний показник рівня егоцентризму

х	е
?	23,1
?Х	23,8
?Д	22,4

Де х - середній арифметичний показник; е- індекс егоцентризму, ? - сумарний показник всієї групи; ?_Х - сумарний показник хлопців; ?_Д - сумарний показник дівчат.

При порівнянні отриманих нами даних з результатами дослідження Г.І. Пошукової (Див. розділ 2.2.), помічаємо дещо більший середньоарифметичний показник егоцентризму у підлітків 13-14 років. Співставляючи індекс егоцентризму дівчаток і хлопчиків знову відмічаємо, що він вищий у підлітків хлопчиків. Дана тенденція була встановлена Г.І. Пашуковою при тестуванні і спостережені за 1300 учнями. Частково така різниця може пояснюватися великими прагненнями хлопчиків до самоствердження та меншими здібностями їх до децентрації.

У високий і низький рівень егоцентричної спрямованості відображається на пізнавальних можливостях підлітків. Він перешкоджає ефективному спілкуванню і взаємодії, ускладнює розвиток морально-етичної сфери. При малому егоцентризмі досвід взаємодії з іншими людьми недостатній, а при високому - спостерігається неврахування чи неадекватність його осмислення.

Методика дослідження егоцентризму в спілкуванні та взаємодії дає змогу отримати кількісні показники егоцентризму екстравертованої та інтровертованої форми.

Зважаючи на те, що методика є варіантом стандартизованого невключеного спостереження, а тому проводилась під час класної години у 8-класі. Учні дискутували на тему „Що означає цікава людина?”. Спостерігач, уважно слухаючи, фіксував у протоколі кількість поведінкових, мовних реакцій.

Обробка результатів здійснюється шляхом вирахування показника егоцентризму екстравертованої форми за формулою:

Е_е=?_е/(?_е+?_і+?_н),

де Е_е - показник егоцентризму екстравертованої форми;

?_е - сума егоцентричних реакцій;

?_і - сума інтровертованих егоцентричних реакцій;

?_н - сума неегоцентрованих реакцій.

Е_е=13/(13+19+5)=0,34Е_е=5/(5+16+3)=0,23

Е_е=8/(8+10+18)=0,22Е_е=16/(16+7+0)=0,7

Е_е=13/(13+4+2)=0,68Е_е=12/(12+4+0)=0,7

Е_е=4/(4+10+8)=0,18Е_е=3/(3+9+1)=0,23

Е_е=18/(18+15+2)=0,51Е_е=1/(1+6+4)=0,1

Е_е=7/(7+11+19)=0,19Е_е=4/(4+1+3)=0,5

Е_е=0/(0+2+8)=0Е_е=8/(8+3+5)=0,5

Е_е=9/(9+4+15)=0,32Е_е=1/(1+8+8)=0,08

Е_е=4/(4+0+8)=0,33Е_е=4/(4+7+3)=0,17

Е_е=19/(19+9+1)=0,68Е_е=19/(19+4+0)=0,83

Е_е=0/(0+12+0)=0Е_е=3/(3+8+11)=0,13

Е_е=8/(8+14+4)=0,31Е_е=13/(13+6+1)=0,67

Е_е=18/(18+7+0)=0,72Е_е=21/(21+4+4)=0,7

Е_е=5/(5+3+4)=0,46Е_е=0/(0+7+3)=0

Е_е=4/(4+12+2)=0,33Е_е=16/(16+8+3)=0,74

Формула для підрахування показника егоцентризму інтровертованої форми виглядає відповідно таким чином:

Е_і=?_і/(?_е+?_і+?_н),

де Е_і - показник егоцентризму інтровертованої форми;

Е_і=19/(13+19+5)=0,61Е_і=16/(5+16+3)=0,73

Е_і=10/(8+10+18)=0,31Е_і=7/(16+7+0)=0,31

Е_і=4/(13+4+2)=0,23Е_і=4/(12+4+0)=0,25

Е_і=10/(4+10+8)=0,46Е_і=9/(3+9+1)=0,69

Е_і=15/(18+15+2)=0,42Е_і=6/(1+6+4)=0,55

Е_і=11/(7+11+19)=0,33Е_і=1/(4+1+3)=0,13

Е_і=2/(0+2+8)=0,2Е_і=3/(8+3+5)=0,2

Е_і=4/(9+4+15)=0,15Е_і=8/(1+8+8)=0,47

Е_і=0/(4+0+8)=0Е_і=7/(4+7+3)=0,31

Е_і=9/(19+9+1)=0,34Е_і=4/(19+4+0)=0,04

Е_і=12/(0+12+0)=0,55Е_і=8/(3+8+11)=0,35

Е_і=14/(8+14+4)=0,54Е_і=6/(13+6+1)=0,31

Е_і=7/(18+7+0)=0,28Е_і=4/(21+4+4)=0,13

Е_і=3/(5+3+4)=0,18Е_і=7/(0+7+3)=0,71

Е_і=12/(4+12+2)=0,67Е_і=8/(16+8+3)=0,32

І нарешті, загальний показник егоцентризму, що є сукупністю егоцентризму екстравертованої та інтровертованої форми може рахуватися по формулі:

Е_з= Е_і+ Е_е, де Е_з - загальний показник егоцентризму.

Е_з = 0,34 + 0,61 = 0,95

Е_з = 0,2 + 0,31 = 0,51

Е_з = 0,68 + 0,23 = 0,91

Е_з = 0,18 + 0,45 = 0,63

Е_з = 0,51 + 0,42 = 0,93

Е_з = 0,19 + 0,33 = 0,52

Е_з = 0 + 0,2 = 0,2

Е_з = 0,32 + 0,5 = 0,82

Е_з = 0,33 + 0 = 0,33

Е_з = 0,68 + 0,34 = 1

Е_з = 0 + 0,55 = 0,55

Е_з = 0,31 + 0,54 = 0,85

Е_з = 0,72 + 0,28 = 1

Е_з = 0,46 + 0,18 = 0,64

Е_з = 0,33 + 0,67 = 1

Е_з = 0,23 + 0,73 = 0,96

Е_з = 0,7 + 0,31 =1,01

Е_з = 0,7 + 0,25 = 0,95

Е_з = 0,23 + 0,69 = 0,92

Е_з = 0,1 + 0,55 = 0,65

Е_з = 0,5 + 0,13 = 0,63

Е_з = 0,5 + 0,2 = 0,7

Е_з = 0,08 + 0,47 = 0,55

Е_з = 0,17 + 0,31 = 0,48

Е_з = 0,83 + 0,04 = 0,87

Е_з = 0,13 + 0,35 = 0,48

Е_з = 0,67 + 0,31 = 0,98

Е_з = 0,7 + 0,13 = 0,83

Е_з = 0 + 0,7 = 0,7

Е_з = 0,74 + 0,32 = 1,6

Для представлення усіх вищезгаданих показників, будуємо таблицю № 4.

Таблиця № 4.

№	Прізвище та ім'я	?е	?і	?н	Ее	Рівень Ее	Еі	Рівень Еі	Ез
1	Баєчко Андрій	13	19	5	0,34	сердн.	0,61	середн.	0,95
2	Баєчко Катерина	8	10	18	0,2	низьк.	0,31	середн.	0,51
3	Грищук Владислав	13	4	2	0,68	висок.	0,23	низьк.	0,91
4	Гуменюк Ольга	4	10	8	0,18	низьк.	0,45	середн.	0,63
5	Гюнтер Володимир	18	15	2	0,51	сердн.	0,42	середн.	0,93
6	Дячук Марина	7	11	19	0,19	низьк.	0,33	середн.	0,51
7	Ємільянова Ольга	0	2	8	0	низьк.	0,2	низьк.	0,2
8	Контомірова Оксана	9	4	15	0,32	сердн.	0,15	низьк.	0,47
9	Конончук Світлана	4	0	8	0,33	сердн.	0	низьк.	0,33
10	Копчинський Володимир	19	9	1	0,68	висок.	0,34	середн.	1
11	Кундель Анна	0	12	10	0	низьк.	0,55	середн.	0,55
12	Лінник Павло	8	14	4	0,31	сердн.	0,54	середн.	0,85
13	Майорова Марина	18	7	0	0,72	висок.	0,28	низьк.	1
14	Марусова Катерина	5	2	4	0,46	сердн.	0,18	низьк.	0,64
15	Марчук Володимир	4	12	2	0,33	сердн.	0,67	висок.	1
16	Мізерний Павло	5	16	3	0,23	низьк.	0,73	висок.	0,96
17	Мороз Роман	16	7	0	0,7	висок.	0,31	середн.	1,1
18	Однобурцева Раїса	12	4	0	0,7	висок.	0,25	низьк.	0,95
19	Павельчук Олена	3	9	1	0,23	низьк.	0,69	висок.	0,92
20	Піючук Дмитро	1	6	4	0,1	низьк.	0,55	середн.	0,65
21	Попіль Олена	4	1	3	0,5	сердн.	0,13	низьк.	0,63
22	Примак Сергій	8	3	5	0,5	сердн.	0,2	низьк.	0,7
23	Старжинський Євген	1	8	8	0,08	низьк.	0,47	середн.	0,55
24	Стецюк Василь	4	7	13	0,17	низьк.	0,31	середн.	0,48
25	Сущик Олена	19	4	0	0,83	висок.	0,04	низьк.	0,87
26	Хмина Ольга	31	8	11	0,13	низьк.	0,35	середн.	0,48
27	Хом'як Віталій	13	6	1	0,67	висок.	0,31	середн.	0,98
28	Хом'як Сергій	21	4	5	0,7	висок.	0,13	низьк.	0,83
29	Хоменко Віталій	0	7	3	0	низьк.	0,73	висок.	0,7
30	Чорноус Маргарита	16	8	3	0,74	низьк.	0,32	середн.	1,6

Результати, представлені у таблиці, дають можливість зробити висновок, що 40% підлітків мають низьку степінь вираженості егоцентричності екстравертованого типу, 31% - високу степінь вираженості, а 29% - середню степінь вираженості.

Обстежені з сильно вираженою егоцентричною спрямованістю екстравертованого типу схильні демонструвати себе і свої успіхи. В конфліктах вони створюють ситуацію конфронтації (Хом'як С.: „Міг би щось розумніше придумати!”), а беручи участь у прийняті групового рішення, намагаються нав'язати свою думку всім іншим (Сущик О.: „Слухайте мене!”, „Це зовсім невірно!”, Грищук В.: „Він правийі не треба сумніватися!”). Під час спілкування часто ці підлітки проявляють активність, але при цьому виявляється неуважність до настроїв і точок зору партнерів (Майорова М.: „Я з тобою не збираюсь погоджуватись”).

Високі показники інтровертованої форми егоцентризму виявлені у 13% піддослідних, низькі - у 37%, середні - у 50%. Підлітки, що мають високий рівень егоцентричної спрямованості інтровертованого типу прагнуть приховати свою думку чи оцінку подій і успіхів інших. Вони мовчать, будучи впевненими в своїй правоті, доводити справедливість своєї позиції по тому чи іншому питанню не стануть. Іноді такі особи стають в позу ображених, деякі з них бувають „майстрами ображатись”, викликаючи тим самим нерозуміння чи почуття вини у своїх товаришів.

В окремих випадках інтровертована форма егоцентризму приховує недостатнє володіння засобами та прийомами спілкування. Крім того підлітки бувають занадто занепокоєні тим, щоб висловитись, і тому не сприймають повідомлень партнерів, а інші можуть бути зайняті своїми проблемами чи просто не слухати співрозмовника.

Загальну картину результатів, отриманих, шляхом проведення методики „Дослідження егоцентризму в спілкуванні та взаємодії” ми бачимо у таблиці №5.

Таблиця №5.

х	Ее	Еі	Ез
?	0,38	0,35	0,76
?Х	0,4	0,41	0,84
?Д	0,36	0,28	0,68

де х - середньоарифметичний показник; Е_е - показник егоцентризму екстравертованої форми; Е_і - показник егоцентризму інтровертованої форми; Е_з - загальний показник егоцентризму; ? - сумарний показний групи; ?_Х - сумарний показник хлопчиків; ?_Д - сумарний показник дівчаток.

Як бачимо усі показника хлопчиків вищі за аналогічні показники дівчаток, причому особливо низькі показники дівчаток інтровертованої форми егоцентризму, що може пояснюватися їх високою емоційністю, а отже схильністю до яскравих зовнішніх реакцій.

Обидві форми егоцентричної спрямованості особистості перешкоджають ефективному спілкуванню та взаємодії, так як гальмують процес встановлення взаєморозуміння. При цьому екстравертовані егоцентрики погано розуміють інших, оскільки неуважні до них, а інтровертовані - через те, що не дають можливості партнерам зрозуміти себе, свою думку, бо вони замовчують в силу властивостей характеру чи просувались спеціально приховувати свої погляди.

На останньому етапі нашого дослідження ми використали методику „Діагностика схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса”. Оброблені результати досліджуваної групи дають уявлення про вираженість у них тих чи інших тенденцій прояву відповідних форм поведінки у конфліктних ситуаціях. (таблиця № 6).

Таблиця № 6.

№	Прізвище та ім'я	супер-ництво	співробі- тництво	компроміс	уникання	присто-сування
1	Баєчко Андрій	10	4	4	6	6
2	Баєчко Катерина	2	7	6	6	9
3	Грищук Владислав	10	2	3	7	8
4	Гуменюк Ольга	0	11	4	7	8
5	Гюнтер Володимир	13	6	5	3	3
6	Дячук Марина	2	9	5	9	5
7	Ємільянова Ольга	2	6	7	6	9
8	Контомірова Оксана	3	11	8	4	4
9	Конончук Світлана	1	5	9	7	8
10	Копчинський Володимир	9	4	3	8	6
11	Кундель Анна	13	5	5	5	2
12	Лінник Павло	3	9	7	4	7
13	Майорова Марина	9	5	7	4	5
14	Марусова Катерина	9	3	6	9	3
15	Марчук Володимир	6	13	5	4	2
16	Мізерний Павло	5	8	3	6	8
17	Мороз Роман	8	6	9	4	3
18	Однобурцева Раїса	11	5	4	7	3
19	Павельчук Олена	6	7	4	4	9
20	Піючук Дмитро	10	3	7	5	5
21	Попіль Олена	6	8	3	8	5
22	Примак Сергій	4	7	2	9	8
23	Старжинський Євген	1	6	11	5	7
24	Стецюк Василь	3	7	8	8	4
25	Сущик Олена	9	6	4	6	5
26	Хмина Ольга	7	8	7	4	7
27	Хом'як Віталій	7	6	7	4	6
28	Хом'як Сергій	9	4	7	3	7
29	Хоменко Віталій	9	5	5	5	6
30	Чорноус Маргарита	9	7	5	7	2

Таким чином, судячи з даних, представлених у таблиці № 6 33,3% опитуваних обрали домінуючою формою поведінки у конфліктних ситуаціях суперництво, тобто прагнення досягти задоволення своїх інтересів з шкодою для інших. Дещо менше підлітків (26,7%) є прихильниками співробітництва, як способу регулювання конфлікту. Хоча саме співробітництво дає можливість учасникам ситуації приходити до альтернативи, що повністю задовольняє інтереси обох сторін. Компроміс обрали 16,7% обстежених. А це говорить про те, що дані підлітки будуть програвати, йдучи на компромісні поступки. Униканню, для якого характерно як відсутність прагнення до кооперації, так і відсутність тенденції до досягнення власних цілей, надали перевагу 20% учасників досліджуваної групи. 16,7% опитуваних обрали пристосування, що означає на противагу суперництву, принесення в жертву власних інтересів.

Аналізуючи домінуючі форми поведінки у конфліктних ситуаціях підлітків 13-14 років та порівнюючи їх з рівнем егоцентризму цих же дітей, помічаємо таку закономірність. Дівчатка і хлопчики з високим та дуже високим індексом егоцентризму надають перевагу суперництву, як способу регулювання конфлікту (80%). В той же час як прихильників цієї форми поведінки серед підлітків з середнім рівнем егоцентризму набагато менше (22%). І це не дивно, адже суперництво, як вище зазначалось, це прагнення досягти свого незважаючи на шкоду іншим. А це типова характеристика поведінки особи з егоцентричною спрямованістю.

Висновки

Висунута на початку дослідження гіпотеза про егоцентризм як перешкоду для ефективного спілкування і взаєморозуміння серед дітей підліткового віку, знайшла своє підтвердження у результатах експерименту. Були виявлені типові способи поведінки підлітків-егоцентристів у конфліктних ситуаціях. На фоні особистісного егоцентризму виробляється конкурентний стиль регулювання конфлікту, коли активність індивіда спрямована, на те, щоб досягти першості і влади, задовольнити власні інтереси з шкодою для інших.

Шукаючи відповіді на питання, поставлені на початковому етапі дослідження, перш за все ми звернулись до переліку літератури на дану тему. Розпочали з багатого доробку Ж. Піаже, який розглядав егоцентризм, як розумову позицію в пізнанні себе та світу. Не залишились поза увагою і роботи американських психологів Д. Елкінда та Р. Енрайта, в яких аналізуються ідеї Ж.Піаже. Виявлено нові аспекти підліткового егоцентризму, які в більшій мірі стосуються розвитку особистості. Серед вітчизняних дослідників проблеми егоцентризму найбільший інтерес викликають роботи Пашукової Т.І. Методи діагностики егоцентризму, розроблені і адаптовані Пашуковою Т.І., використані і в нашому дослідженні.

В процесі роботи ми дійшли висновку, що головними причинами неадекватного віку рівня егоцентризму є протиріччя у співвідношенні процесу задоволення двох важливих потреб людини: потреби самоутверджуватись в групі і потреби інтегрувати в ній.

Корекція егоцентризму в першу чергу повинна стосуватися формування самооцінки підлітка. Розуміння самого себе як одного з багатьох, а не як „центру всесвіту” дуже важливе для подолання центрації особистості. Окрім традиційних тестів та психологічних спостережень бажаними для дітей з домінантною позицією є так звані групи розвитку. В цих групах під керівництвом досвідченого психолога-тренера можна швидко оволодіти способами розуміння особливостей особистості, навчитись бути уважним до інших, усвідомити причини своїх почуттів і детермінації вчинків.

Отож, егоцентризм як якість особистості виявляється у когнітивній, мотиваційній, емоційній сферах і в кінцевому результаті відбивається на поведінці. В зв'язку з цим динаміка розвитку егоцентризму і його діагностика становлять безперечний інтерес не тільки для психологів-практиків, а й для батьків і педагогів, зацікавлених в гармонійному розвитку дітей.

Дані, отримані в результаті нашого дослідження, не вичерпують всіх аспектів даної проблеми. Подальші перспективи дослідження ми бачимо в кардинально протилежному погляді на питання підліткового егоцентризму. Адже, дедалі частіше лунає думка про розвиток егоцентричних тенденцій у підлітка як вікову норму, а, можливо, як необхідність у формуванні особистості. В результаті цент рації на своїх пізнавальних чи інших здібностях підлітки чітко сприймають та усвідомлюють себе особистістю, проявляють більшу схильність до демонстрації своїх особливостей, своєї індивідуальності, свого характеру. Центрація сприяє тим самим розвитку особистості, але веде до посилення егоцентризму. Очевидно, такі тенденції у розумінні феномену егоцентризму пояснюються поступовою зміною системи виховання у нашій країні. Пріоритет колективного начала над індивідуальним, спільності над особистістю та інші подібні принципи колективістської системи виховання, що створювались під прямим ідеологічним тиском тоталітарної машини, показали свою недієвість. Замість персонально відповідальної особистості, ідея колективізму підставляє образ типового представника колективу, для якого властива конформність та повага до соціальних норм.

Таким чином, поряд з численними дослідженнями негативних проявів егоцентризму повинні з'явитися ґрунтовні доробки, що розкрили б позитивні моменти цього явища. Уникнути хибних висновків з даної проблеми допоможе наступний принцип: гармонійна особистість може існувати тільки за умови балансу механізмів цент рації і децентрації, що забезпечує і розвиток індивідуальності і інтеграцію людини в системах відносин в групах.

Література

1. Бех І.Д. Від волі до особистості. - К., 1995.

2. Божович Л.И. Изучение мотивации поведения детей и подростков. - М., 1972.

3. Братусь Б.С. Аномалии личности. - М., 1988.

4. Выготский Л.С. Собрание сочинений. В 6-ти т. т.2. Проблемы общей психологии. (Под ред. В.В. Давыдова) - М., 1982.

5. Вєтров І.В. Вікові особливості егоцентричної поведінки та ї вплив на розвиток особистості // Практична психологія та соціальна робота 2000 №4. с. 46-48.

6. Доналдсон М. Мыслительная деятельность детей. Пер. с англ. (Под ред. В.И. Лубовского) - М., 1985.

7. Егорычева И.Д. Личностная направленость подростка и метод её диагностики // Мир психологии. 1999 № 1 (17). с. 264-277.

8. Катерев П.Ф. Детская и педегогическая психология. - М., 1999.

9. Кле М. Психология подростка. - М., 1991.

10. Кон И.С. Психология старшокласника. - М., 1980.

11. Лабунская В.А. Психология затрудненного обучения. - М., 2001.

12. Леонгард К. Акцентуированные личносты. - К., 1989.

13. Мухина В.С. Возрастная психология - М., 2001.

14. Немов Р.С. Психология. кн. 1. - М., 1999.

15. Обухова Л.Ф. Возрастная психология - М., 2001.

16. Обухова Л.Ф. Концепция Жана Пиаже: За и против - М., 1981.

17. Обухова Л.Ф., Рябова Т.В. и др. Феномен егоцентризму у подростков-инвалидов // Вопросы психологии. - 2000. № 3. с. 40-48.

18. Общая психология: Учеб. для студентов пед. ин-тов (А.В. Петровський и др.) - М., 1986.

19. Пашукова Т.І. Динаміка егоцентризму в підлітковому та юнацькому віці // Психологія. Вип..35. - К., 1990., с. 28-36.

20. Пашукова Т.Л. Исследование эгоцентризма с помощью эгоцентрического ассоциативного теста // Новые исследования в психологи и возрастной физиологии. - М., 1991. № 23. с. 45-48.

21. Пашукова Т.И. Эгоцентризм в подростковом и юношеском возрасте: Причини и возможности корекции. - М., 1998.

22. Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка. - М., 1994.

23. Психологічний словник / За ред. В..І. Войтка - К., 1982.

24. Психология. Словарь. / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М., 1990.

25. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологи / Отв. ред. и вступ. статья Е.В. Шороховой. - М., 1973.

26. Социальная психология / А.В. Петровский, В.В. Абраменкова, М.Е. Зеленова и др. - М., 1987.

27. Столяренко Л.Ф. Педагогическая психология. - Ростов-на-Дону., 2000.

28. Субботский Е.В. Личность. Три аспекта иследования. //Весник Московського ун-та. Сер. 14. Психология. - 1987., № 3. с. 3-17.

29. Сухомлинский В.А. Избранные произведения в 5-ти т. т. 3. Рождение гражданина. - К., 1980.

30. Хрестоматия по общей пихологии. Психология мышления / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.В. Петухова. - М., 1981.

Додаток №1.

Методика визначення домінуючої особистісної спрямованості підлітка

Тест опитувальника.

1. Я уникаю спілкування з дорослими, так як вони ставляться до мене і поводяться зі мною як із маленьким, а я дорослий та впевнений, що потрібно рахуватися і з моїми поглядами, і з моїми інтересами.

2. Більше всього я засмучуюсь, коли люди не можуть відкласти свої справи, щоб зробити щось важливе для колективу, для класу.

3. Коли хвалять інших, мені теж хочеться досягти успіхів, щоб виділили і мене.

4. Я не порушую своїх обіцянок.

5. Мені здається непотрібним багато з того, чим займається більшість людей, а також те чим займаюсь я.

6. Мені багато в чому не подобається наша компанія, але я відчуваю себе там на рівних з іншими, я відчуваю себе дорослою людиною.

7. Якщо говорити про повагу, то з повагою ставляться до того, у кого знайомі „круті” і хто одягається модно, а мене цього немає.

8. Коли я буду дорослим, я хочу заробляти багато грошей, але витрачати я їх буду не тільки на себе, але і на інших, наприклад, допомагаючи бідним.

9. Я майже завжди роблю так, як кажуть дорослі: вони поганого не порадять.

10. Коли потрібно взяти участь в якій-небудь загальній для класу справі, але це суперечить моїм інтересам, я завжди намагаюся знайти компроміс, щоб було добре і друзям, і щоб собі не зашкодити.

11. Я ніколи не роблю вчинків, за які мені буває соромно.

12. Моя власна думка? Кому вона потрібна? Все вирішують ті, що зверху, - вчителі, батьки, президент. Тільки на їх думку мені особисто також начхати.

13. Більшість моїх приятелів тільки те і роблять, що стогнуть про важке, нудне життя, а я сам роблю своє життя таким, яким хочу, - все від самої людини залежить.

14. Мені важливо, що думають про мене інші, і я часто погоджуюсь з ними тільки тому, щоб вони не змінили свого відношення до мене.

15. Кожна людина - особистість: в кожному є те, за що його можна поважати. Я завжди намагаюсь побачити це, тому і до мене більшість навколишніх ставиться з повагою.

16. Я ніколи не запізнююсь.

17. Мені дуже важливо, що думають про мене знайомі мені дорослі, і мені дуже хочеться заслужити їх повагу.

18. Я завжди спочатку роблю уроки, а вже потім гуляю.

19. Я часто думаю, що я нікому не потрібен, а я теж не потребую нікого.

20. Я вважаю, що якщо ти особистість - ти повинен завжди мати свою думку та відстоювати її, незважаючи ні на що.

21. Мені здається, що життя інших людей цікавіше, яскраве, а в мене усе сіро та буденно.

22. Коли мене несправедливо ображають мої приятелі, я не ображаюсь і не відповідаю брутальністю, так вважаю це недостойним, а до того ж думаю, що так склалися обставини.

23. Я завжди кажу тільки правду.

24. У мене часто виникає думка, що нічого хорошого з мене не вийде, думаю, що і з більшості моїх приятелів також.

25. Я завжди виконую прохання батьків про допомогу.

26. Буває, що я виконую доручену мені справу, не задумуючись, кому і навіщо це потрібно; доручили і виконую, щоб не приставали чи щоб уникнути покарання.

27. Часто буває, що я погано поводжу себе з навколишніми не тому, що я погана людина, а тому, що вони не розуміють мене.

28. Приятелі не дуже поважають мене, і, чесно кажучи, я думаю, що їх судження, думки, дійсно більш цікаві.

29. Мені і більшості моїх приятелів вдається знаходити способи та привід для радості, надії на хороше майбутнє.

30. Я ніколи не пліткую.

31. Я часто буваю безвідповідальним, брехливим, але для більшості людей „відповідальність”, „порядність”, „чесність” - це тільки красиві слова.

32. Для того, щоб досягти чогось значного в житті, потрібно думати тільки про себе, а всі розмови про користь для інших будуть тільки заважати.

33. Взагалі-то дорослі праві, коли кажуть, що я погана людина. Тільки вони повинні розуміти, що я про них думаю так само.

34. Я думаю, що люди, які кажуть, що для них більш важливими є інтереси суспільства, ніж свої власні, частіше всього брешуть.

35. У порівнянні з іншими, я сам, мої успіхи здаються мені незначними.

36. Я з повагою ставлюсь не тільки до своїх думок, переконань, інтересів, але і до думок, переконань, інтересів інших людей.

37. У мене ніколи не виникає роздратування проти моїх батьків.

38. Бувають хвилини, коли мені не хочеться жити, тому що я сам собі стаю огидним і бачу наскільки гидкі люди, що мене оточують.

39. Коли навколишні навчаться поважати мене, тоді і я буду ставитись до них з повагою.

40. Іншим дітям вдається все набагато легше, ніж мені. Думаю, що і в майбутньому вони зможуть досягти якихось успіхів простіше, ніж я.

Додаток № 2.

Методика визначення домінуючої особистісної спрямованості підлітка.

Ключ до опитувальника

1	Я+ С-	9	Я- С+	17	Я+ С+	25	Н	33	Я- С-
2	Я- С+	10	Я+ С+	18	Н	26	Я- С-	34	Я+ С-
3	Я+ С+	11	Н	19	Я- С-	27	Я+ С-	35	Я- С+
4	Н	12	Я- С-	20	Я+ С-	28	Я- С+	36	Я+ С+
5	Я- С-	13	Я+ С-	21	Я- С+	29	Я+ С+	37	Н
6	Я+ С-	14	Я- С+	22	Я+ С+	30	Н	38	Я- С-
7	Я- С+	15	Я+ С+	23	Н	31	Я- С-	39	Я+ С-
8	Я+ С+	16	Н	24	Я- С-	32	Я+ С-	40	Я- С+

Варіант раціональної обробки і напрямку якісного аналізу результатів:

Бланк відповідей.

П.І. чи (чи код)



Додаток № 3.

Методика дослідження егоцентричної спрямованості особистості.

Тестовий бланк

Прізвище піддослідного ____________________

Вік _____________ Рідна мова _________________

Час затрачений на заповнення тесту хв.

1. В такій ситуації _____________________

2. Легше всього _______________________

3. Не дивлячись на те, що _______________

4. Чим довше _________________________

5. Порівняно з _________________________

6. Кожен _____________________________

7. Жаль, що ___________________________

8. В результаті _________________________

9. Якщо _______________________________

10. Кілька років тому ____________________

11. Найважливіше, що ____________________

12. Тільки ______________________________

13. Насправді ____________________________

14. Справжня проблема в тому, що _________

15. Неправда, що ________________________

16. Прийде такий день, коли _______________

17. Найбільше ___________________________

18. Ніколи _______________________________

19. В те, що ______________________________

20. Навряд чи можливо, що _________________

21. Головне в тому, що ______________________

22. Інколи __________________________________

23. Років так через двадцять _____________________

24. Справа в тому, що __________________________

25. Тепер _____________________________________

26. Найкраще _________________________________

27. Беручи до уваги ____________________________

28. Якби не ___________________________________

29. Завжди ____________________________________

30. Можливість ________________________________

31. У випадку __________________________________

32. Звичайно ___________________________________

33. Якби навіть _________________________________

34. До цих пір __________________________________

35. Умова для __________________________________

36. Більше всього _______________________________

37. Щодо ______________________________________

38. З недавнього часу ____________________________

39. Тільки з тих пір ______________________________

40. В минулому _________________________________

Додаток № 4.

Методика дослідження егоцентризму в спілкуванні та взаємодії

Таблиця спостережень.

ПОКАЗНИКИ ЕГОЦЕНТРИЗМУ
І	ІІ	ІІІ
Екстравертована форма егоцентризму (зверненість „поза собою”)	Інтровертована форма егоцентризму (зверненість „на себе”)	Неегоцентричні форми реагування
1. Командує, авторитарно поводиться з іншими. 2. Хоче висловитись і тому не враховує того, що співрозмовник ще не завершив своєї розмови. 3. Спілкуючись з іншими, говорить переважно сам, монологічно. 4. Перериває розмову інших, говорить про те, що його цікавить. 5. Оцінює когось чи якусь подію, але свою оцінку не аргументує та не узгоджує з іншими. 6. Говорить про свої почуття і переживання без врахування ситуації та інтересу до цього інших. 7. Проявляє суперництво, активність в конфліктних ситуаціях. 8. Інші реакції егоцентричного типу, що ведуть до звертання „поза собою”, тобто екстравертовані форми.	1. Мовчить, не реагує на накази і команди. 2. Чекає, поки до нього не звернуться з питанням чи пропозицією висловити свою думку, ображається, коли такої пропозиції немає. 3. В спілкуванні з іншими, „тримає свою думку при собі”, замовчує. 4. Мовчки ображається, якщо перервали його висловлювання чи розмову з кимось. 5. По вигляду зрозуміло, що подію чи якусь людину він оцінює „про себе”, але свою оцінку не повідомляє. 6. Приховує свої почуття чи переживання, не говорить про них спеціально чи обманює, коли інші цікавляться сферою його почуттів. 7. Проявляє уникання, як спосіб реагування на конфлікт. 8. Інші реакції егоцентричного типу звернені „на себе”, замкнутість та інші інтровертовані форми.

Додаток № 5.

Методика дослідження егоцентризму в спілкуванні та взаємодії

Протокол результатів дослідження ____________________-____

Дата ____________; Спостерігач ____________________________

За ким здійснювалось спостереження ________________________

І	І	І
Екстравертована форма егоцентризму	Інтровертована форма егоцентризму	Неегоцентричні форми реагування
1	1	1
2	2	2
3	3	3
4	4	4
5	5	5
6	6	6
7	7	7
8	8	8
Сума Ее	Сума Еі	Сума Н

Примітки:

Додаток № 6.

Методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса

Опитувальник.

1. А Іноді я надаю можливість іншим взяти на себе відповідальність за вирішення суперечливого питання.

В Ніж обговорювати те в чому ми розходилися я намагаюся звернути увагу на те, з чим ми обоє не погоджуємось.

2. А Я прагну знайти компромісне рішення.

В Я намагаюся залагодити справу з врахуванням інтересів іншого і моїх власних.

3. А Як правило я наполегливо прагну досягти свого.

В Я намагаюсь заспокоїти іншого і головним чином зберегти наші відносини.

4. А Я прагну знайти компромісне рішення.

В Іноді я жертвую своїми власними інтересами заради інтересів іншої людини.

5. А Залагоджуючи суперечливу ситуацію, я весь час намагаюсь знайти підтримку у іншого.

В Я прагну зробити все, щоб уникнути непотрібної напруженості.

6. А Я намагаюсь уникнути виникнення неприємностей для себе.

В Я намагаюся добитися свого.

7. А Я прагну відкласти рішення суперечливого питання для того, щоб з часом вирішити його остаточно.

В Я вважаю можливим в чомусь поступитися, щоб досягти свого.

8. А Зазвичай я наполегливо прагну добитися свого.

В Перш за все я намагаюсь чітко зрозуміти, те в чому полягають питання і інтереси.

9. А Думаю, що не завжди треба хвилюватися через суперечності.

В Я вживаю всіх зусиль, щоб добитися свого.

10. А Я твердо прагну досягти свого.

В Я намагаюся знайти компромісне рішення.

11.А Перш за все я прагну чітко визначити те, в чому полягають інтереси і питання.

В Я намагаюсь заспокоїти іншого і головним чином зберегти наші стосунки.

12.А Найчастіше я уникаю займати позицію, яка може викликати суперечку.

В Я даю можливість іншому в чомусь залишитись при своїй думці, якщо він також іде мені назустріч.

13.А Я пропоную середню позицію.

В Я наполягаю, що б було зроблено по-моєму.

14.А Я повідомляє іншому свою точку зору і запитую про його погляди.

В Я намагаюсь показати іншому логіку і переваги моїх поглядів.

15.А Я прагну заспокоїти іншого і головним чином зберегти наші стосунки.

В Я прагну зробити все необхідне, що уникнути напруженості.

16.А Я намагаюсь не зачепити почуттів іншого.

В Я намагаюсь переконати іншого в перевагах моєї позиції.

17.А Зазвичай я наполегливо прагну досягти свого.

В Я прагну зробити все, щоб уникнути непотрібної напруженості.

18.А Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість настояти на своєму.

В Я даю можливість іншому в чомусь залишитись при своїй думці, якщо він також іде мені назустріч.

19.А Першим ділом я намагаюсь чітко визначити те, в чому полягають інтереси і суперечливі питання.

В Я намагаюсь відкласти рішення суперечливого питання.

20.А Я прагну одразу подолати наші суперечки.

В Я прагну знайти найкраще поєднання вигод і втрат для нас обох.

21.А Проводячи переговори, я намагаюсь бути уважним до бажань іншого.

В Я завжди схиляюсь до прямого обговорення проблеми.

22.А Я намагаюсь знайти позицію, яка знаходиться посередині між моєю позицією і точкою зору іншої людини.

В Я відстою свої бажання.

23.А Як правило, я заклопотаний тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас.

В Іноді я надаю можливість іншим взяти на себе відповідальність за вирішення суперечливого питання.

24.А Якщо позиція іншого здається йому дуже важливою, я намагаюся піти назустріч його бажанням.

В Я намагаюся переконати іншого прийти до компромісу.

25.А Я намагаюся показати іншому логіку, переваги моїх поглядів.

В Проводячи переговори, я прагну бути уважним до бажань іншого.

26.А Я пропоную середню позицію.

В Я майже завжди занепокоєний тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас.

27.А Як правило я уникаю займати позицію, яка може викликати суперечки.

В Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість настояти на своєму.

28.А Зазвичай я наполегливо прагну досягти свого.

В Залагоджуючи ситуацію, я як правило хочу знайти підтримку у іншого.

29.А Я пропоную середню позицію.

В Думаю, що не завжди треба хвилюватися через суперечності.

30.А Я намагаюсь не зачепити почуття іншого.

В Я завжди займаю таку позицію в суперечливому питанні, щоб ми разом з іншою зацікавленою людиною могли досягти успіху.

Додаток № 7.

Методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса

Ключ

№	Суперництво	Співробітництво	Компроміс	Уникання	Пристосування
1				А	В
2		В	А
3	А				В
4			А		В
5		А		В
6	В			А
7			В	А
8	А	В
9	В			А
10	А		В
11		А			В
12			В	А
13	В		А
14	В	А
15				В	А
16	В				А
17	А			В
18			В		А
19		А		В
20		А	В
21		В			А
22	В		А
23		А		В
24			В		А
25	А				В
26		В	А
27				А	В
28	А	В
29			А	В
30		В			А

Размещено на Allbest.ru