Підготовка підлітка до сімейного життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний педагогічний університет

ім. А. С. Макаренко

Кафедра педагогіки

Курсова робота на тему:

«Підготовка підлітка до сімейного життя»

Виконала:

студентка III курсу

Природничо -

географічного

факультету, 731 гр.

Марченко Н.О.

Науковий керівник:

Кандидат пед. наук

доцент

Огієнко О.І.

Суми - 2008

Зміст

підлітковий вік статеве дозрівання

Вступ

Розділ I. Підлітковий вік як етап життя та деякі психолого-педагогічні характеристики перехідного віку

1.1 Актуальність та сутність статевого виховання

1.2 Атмосфера в родині - основа морального виховання

Розділ II. Особливості психосексуального розвитку підлітків і статевого виховання

2.1 Психопедагогічні особливості статевого дозрівання

2.2 Батьки - найкращі друзі

2.3 Необхідність усвідомлення дитиною себе як особистості

2.4 Моральне обличчя батька й матері в родині

2.5 Педагогічний орієнтир для батьків

Розділ III. Підліток в світі чудового або перша закоханість

3.1 Статевий потяг як закономірне явище

3.2 Кожен має право на особисте життя

Розділ IV. Виховання дорослої толерантності

4.1 “Колір сім'ї”

4.2 Розвиток суспільства неможливий без розвитка та зміцнення сімї - його

первинного осередка

Висновки

Список літератури

Додаток 1

Додаток 2

Вступ

Хто з батьків не мріє бачити своїх дітей щасливими! Але яким ми уявляємо щастя людини? Чи може бути спільний еталон щастя? Бо кожен розуміє щастя по-своєму, створює свій ідеал, свою модель його. Але в чому б ці моделі не розрізнялись, в усіх них живе палке бажання бачити їх люблячими та коханими, щасливими батьком чи матір'ю, чоловіком чи дружиною.

Я вважаю, що ця тема актуальна, бо здоров'я родини, її міцність мають велике значення для держави, бо вона - джерело не лише особистих радостей, але і стимул плідної промисловості та громадської діяльності людини. В родині проходить основна магістраль морального становлення особистості. Глибоке задоволення міцністю своєї родини, радісним материнством та батьківством, успішним вихованням дітей, робить людину сильною, здатною в повній мірі розкрити багатства своєї особистості.

Але здібність стати щасливими в майбутній ролі ( а вона не за горами ) батька чи матері, чоловіка чи дружини не проходить сама. Вона закладається в дитячі та підліткові роки, коли сім'я, як і школа, з перших кроків життя дитини виховує громадянина.

В “Книзі для батьків” А. С. Макаренко показав, що в справі виховання нерозривно пов'язані суспільний та особисті інтереси : “Виховання дітей - найважливіша область нашого життя. Наші діти - це майбутні громадяни нашої держави та громадяни світу. Вони будуть створювати нашу історію. Наші діти - це майбутні батьки та матері, які також будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами, гарними батьками та матерями. Але і це не все : наші діти - це наша старість. Правильне виховання - наша щаслива старість, погане виховання - це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед усієї державою”[11].

Я вважаю, що сказаного достатньо для того, щоб підкреслити важливість та безпарну актуальність цієї теми. Всі ми повинні розібрати в складному та протирічивому світі підліткових почуттів, переживань, помислів, виростити своїх дітей душевно й фізично здоровими, морально загартованими.

В процесі виконання курсової роботи мною були вжиті такі загальнонаукові теоретичні методи педагогічних досліджень як порівняння, протиставлення, аналіз продуктивної діяльності та її синтез, такі соціологічні методи як інтерв'ювання та бесіда, такий емпіричний метод як дослідження ( безпосереднє сприйняття явищ і процесів ).

Я поставила перед собою мету : визначити і розглянути проблеми виховання підлітків для їх підготовки до сімейного життя.

Завдання курсової роботи :

розглянути психопедагогічні характеристики підліткового віку;

з'ясувати і розкрити особливості психосексуального розвитку підлітків і статевого виховання;

розглянути особливості статевого виховання;

з'ясувати особливості виховання дорослої толерантності у дитини.

Розділ I. Підлітковий вік як етап життя та деякі психолого - педагогічні характеристики перехідного віку

1.1 Актуальність та сутність статевого виховання

Особливо відповідальним в плані виховання являється підлітковий період - пора змужніння, коли вчорашній молодший школяр не тільки усвідомлює свою приналежність до тієї чи іншої статі, але і внаслідок статевого потягу, що пробуджує, починає відчувати у відповідності до своєї статі, себе чоловіком чи жінкою. Саме в цей період цементуються в фундаменті майбутньої особистості такі якості, як повага до внутрішнього світу іншої людини, здібність співчуття, благородність, готовність прийти на допомогу - усе, без чого не можна кохати чи ненавидіти.

Вступ до життя - не одноманітна подія, а довготривалий процес, біологічні, соціальні та психологічні аспекти якого мають свій власний часовий ритм, неоднаковий у різних людей та в різних конкретних умовах[3].

Різні психічні якості змінюються по різному : одні - швидко, інші залишаються відносно попередніми на протязі всього життя. Різний і ступінь вікової мінливості особистості в цілому : одні люди швидко змінюються при переході з дитинства до юності, а інші ні. У одних підлітковий вік та юність протікають бурхливо та хворобливо, а в інших - спокійно та плавно. Це залежить як від навколишнього середовища та виховання, так і від вроджених властивостей організму.

Все сказане очевидне. Але спори про те, як підготувати підлітка для нових для нього життєвих ролей, для створення міцної родини не згасають. І ведуться вони головним чином навколо проблем статевого виховання.

Статеве виховання - невід'ємна, органічна частка морального та фізичного виховання підростаючого покоління. Глибоко правильна думка А.С. Макаренка про те, що, виховуючи дитину як майбутнього громадянина, ми тим самим виховуємо його і в статевому відношенні.

При всьому цьому статеве виховання має свою специфіку, свої задачі, свою методику, а тому може і повинно бути виділене в самостійний розділ виховної роботи, що вимагає від дорослих терпіння, такту та певної педагогічної культури. Про те, що здійснення статевого виховання в сім'ї наштовхується на численні труднощі, казати не приходиться. Одна з причин заключається в тому, що статеве виховання стосується речей інтимних, глибоко особистих, але і вимагає від дорослих знання вікової психології, індивідуальних особливостей дитини, шляхів встановлення з ним духовного контакту, неможливого без взаємодовіри та поваги до внутрішнього світу підлітка , до його особистості. Більш того, від батьків вимагаються певні, хоча б мінімальні, знання в області психофізіології підліткового віку, володіння санітарно-гігієнічною культурою. До того ж спілкуватись з підлітком про явища, які з ним відбуваються, дуже важко : соромиться і він і його батьки. Чи не тому підлітки віддають перевагу з'ясовувати зацікавлені їх питання не у дорослих, а у своїх однолітків чи старших, більш "досвідчених" хлопців й дівчат? [9]

1.2 Атмосфера в родині-основа морального виховання

Очевидно, що успіх справи в значній мірі залежить від того, наскільки підготовані до неї самі батьки, в якій мірі вони забезпечені інформацією як по сутності, так і по питанням методики статевого виховання в родині. Але не врятують положення ніякі спеціальні знання, якщо в родині, де ростуть діти, панують нездорові відносини, якщо поведінка її членів у побуті протирічить усім моральним нормам. [1]

Важливо знати, що праця має величезне значення на всіх етапах становлення особистості, а відношення окремої людини до праці - головний показник її моральної цінності, суспільної значимості.

Дуже багатогранна трудова діяльність підлітка. Але це не значить, що він завжди і при любих обставинах буде з бажанням приймати участь в усіх корисних для суспільства, але не цікавих йому особисто справах. Підліток - в деякому розумінні цього слова ще дитина, і тому праця повинна викликати в нього цікавість. Тому-то й треба обліковувати трудову діяльність підлітків, особливо молодших, в цікаві форми, зафарбовувати її різнобарвною романтикою, що диктується психологічними особливостями дітей цього віку, їх тягою до романтики. В процесі організованої колективної праці у підлітків до інтересу поступово приєднується і почуття обов'язку, з'являється насолодження працею як грою фізичних та інтелектуальних сил. При цьому в них виникають воля, терпіння, настійливість. Задача заключається в тому, щоб навчити дітей, як казав М.І.Калінін, "святково працювати в звичайній буденній обстановці", з повагою відноситися до любої праці, вміти робити любу роботу, бачити необхідність малопривабливим на перший погляд трудових справ та професій. [7]

Родина багато може і повинна докласти до виховання у дітей любові до праці. Саме в сім'ї, де кожен з дорослих є членом якого-небуть виробничого колективу, важливо з ранніх пір формувати психологічну готовність дитини приймати участь у виробничій праці, що необхідна суспільству.

Там, де праця - лише спосіб накопичення матеріальних благ, де панує бездуховність, егоїзм, де немає ні краплі цікавості до громадської діяльності сина чи дочки, можна бути впевненим, що не виросте ні громадянин, ні сім'янин. [4]

Не менш згубно впливають на особистість підлітка такі риси побуту родини, як пиятство, сварки батьків, взаємні образи, нецензурність, неувага до жінки, небажання розуміти та поважати інтереси та потреби інших. З повним правом можна сказати, що піклування про моральне, а відповідно, і статеве виховання дітей в родині - це перш за все піклування про здоровий характер відносин між батьками, між ними і їхніми дітьми. Поведінка дорослих, їх образ життя, моральне обличчя, відношення до праці, до своїх обов'язків у сім'ї, оцінка особистості батька чи матері оточуючими - колегами по роботі, сусідами і т. п. - все це безпосередньо впливає на підлітка.

«Моя мати, - розповідає дівчинка-підліток, - багато читає, ходить в театр, на виставки. Папа їй завжди допомагає вести господарство... Якщо тато приходить з роботи після неї, мама хазяйнує та подає все, неначе цілий день була вдома. І розпитує про його справи, про турботи, про новини. Папа також розпитує про її справи, але я помітила: мама майже ніколи не розповідає про своє, не дізнавшись про таткове. На мою думку, в цьому також уміння "бути гарною дружиною. А якось одного разу я звернула увагу, як вона причиняла двері в спальню. Там тато відпочивав після важкої роботи. Так обережно, так тихо... Подивишся - і одразу зрозумієш, що в кімнаті кохана людина. Нічого особливого, а мені запам'яталось...»

Коли відносини в сім'ї будуються на коханні та взаємоповазі, турботі один про одного, коли діти з малих років виховуються в атмосфері праці та гордості за його громадський результат, коли вони щасливі щастям своїх батьків, - моральний клімат родини, стиль її життя вже самі по собі виховують майбутніх творців сімейного щастя. І це зрозуміло: сприймаючи з раннього дитинства на прикладі батька чи матері відносини між хлопцем і дівчиною, чоловіком і дружиною як благородні, чисті, красиві, люблячи своїх братів та сестер, підліток набуває твердого та високого морального критерію відносин до людини іншої статі. А.С. Макаренко казав, що "сили любовного кохання можуть бути знайдені лише у досвіді нестатевої людської симпатії. Молода людина ніколи не буде кохати свою наречену та жінку, якщо вона не любила своїх батьків, товаришів. друзів. І чим ширше область цієї нестатевої любові, тим благородніше буде любов статева." [11]

Стикаючись з негативними проявами життя сім'ї, підлітки залишаються без морального орієнтиру. Одні з них випробовують собі на лихо силу негативних прикладів, які були сприйняті в підлітковому віці, інші зуміють виробити в собі імунітет проти подібного впливу. А якби батьки знали, як суворо їх осудять ті, хто ще зовсім недавно мріяв бути на них схожим!

Окрім того, відчуження , що виникає на цьому підґрунті між "раптово подорослівшими" дітьми та батьками становиться не лише причиною важких переймань, але сприятливим підґрунтям для негативного впливу на підлітків вуличного оточення. Ми ще інколи стикаємось з аморальною поведінкою педагогічно занедбаних підлітків: ранніми статевими зв'язками без кохання.

Вживанням алкоголю, злослів'ям, чому немало сприяє безконтрольність з боку батьків. Не можна не враховувати, що в наш час на підлітка широким фронтом навалюється через радіо, телебачення, друк, кіно потік найрізноманітнішої інформації. В цьому потоці до нас проникають зразки негативної західної культури. Деяка частина молоді сприймає її некритично, бездумно копіюючи крикливу моду, переймаючи риси поведінки не кращої частини молоді Заходу. І тут далеко не все безневинно, як може здатися, якщо не бачити далі модних зачісок чи фасону одягу. В якійсь, нехай і дуже незначній, частині підлітків вульгарна поведінка в суспільстві поєднується з цинічним відношенням до людських почуттів, зокрема до кохання, з відсутністю сором'язливості, коли все виставляється на огляд, в тому числі і найінтимніше. Боротьба з усім цим можлива лише шляхом підвищення діяльності виховної роботи в школі та вдома, посилення виховної ролі родини.

Таким чином, поведінка людини в сексуальній сфері, її здатність керуватися в складних перепетіях сімейного життя почуттями совісті та боргу, її непримиримість до моральної нечистоплотності, пошлості, розпусти та, на кінець, сам талант любити не лише у свята, але і в буденні дні - довгі роки повсякденних турбот та праці - все це зростає в батьківській родині та, залежить від тих моральних установок, які дитина, підліток, юнак чи дівчина там отримають.[3]

Розділ II. Особливості психосексуального розвитку підлітків та статеве виховання

2.1 Психо-педагогічні особливості статевого дозрівання

Статеве виховання починається з раннього дитинства. Воно, проте, не являє собою лише відповіді на делікатні питання малюка, які стосуються таємниці його появи на світ чи інтригуючих різниць між хлопчиками та дівчатками. Від того, як правдиво та мудро батьки задовольняють його цікавість, яке позбавлене, доречно сказати, еротичного змісту, буде залежати характер послідуючого розвитку у дитини інтересу до тієї сторони життя, що приховують дорослі.

З самого раннього дитинства необхідно думати про те, чого не можна робити, щоб не пробудити статевий інстинкт передчасно, не розвинути в дитині підвищену нездорову чутливість. Потрібно перш за все старанно приховувати інтимні сторони подружніх відносин, не ходити навіть перед маленькими дітьми напівроздягненими. Не потрібно, пестячи малюків, лоскотати їх, хлопати по сідницям , цілувати чутливі зони тіла. Не можна брати малюків до себе в ліжко, вкладати спати разом на одному ліжку сина та дочку. Не можна давати дітям на ніч міцний чай чи каву та взагалі дозволяти перед сном багато пити, їсти гостре, жирне, солоне. Важливо привчити дитину спати в нічному одязі, тримаючи руки поверх ковдри. Не рекомендується носити спідню білизну, яка стягує тіло. Потрібно бути дуже уважним щодо чистоти тіла дитини. [5]

Витоки підліткового онанізму не рідко виходять з того часу, коли дитина дошкільного віку займала свої статеві органи тому, що вони чухались через забруднення ( малюк вдень бігав, пітнів, а перед сном його не підмили, не навчили підмиватись і самого) або через зуд, який викликався гостриками, дрібними глистами, що виповзали з заднього проходу. А це могло перерости в звичку.[8]

Статеве дозрівання спричиняє підлітку відомі психологічні труднощі. Допомогти йому подолати їх - це перш за все, по мірі росту дитини, сприяти нормальному формуванню у нього статевого інстинкту, перешкоджаючи розвитку нездорової сексуальності. Як же облагодити статевий інстинкт підлітка помякшуючи його сексуальні переймання, виховати у сина чи дочки високі моральні якості, волю, витримку, вміння керувати своїми почуттями, керуючись не системою заборон, а й почуттям відповідальності? Тут поруч зі здоровим моральним кліматом в сім'ї потрібна широка програма різноманітних заходів та впливів. Серед них: прищеплювання підліткам гігієнічних навичок; організація правильного режиму харчування. Розумного розпорядку дня, чергування праці та відпочинку; заохочення та виховання різноманітних пізнавальних інтересів ( через заняття в технічних та гуртках, читання художньої літератури, спільні туристичні та культурні походи в кіно, театри, на виставки та ін. ); привчання підлітка до систематичного загартування, заняттям фізичною культурою та спортом; залучення його до домашньої праці.[7]

Все це, звичайно, не затримує пробудження статевого почуття ( воно закономірний результат статевого дозрівання ), але незалишить підлітку часу для перебільшеного заглиблення в світ сексуальних переживань, чуттєвих уявлень та образів, спрямує його енергію в інше русло ( навчання, праця, спорт і т.п. ).

2.2 Батьки - найкращі друзі

Але всього цього не досить для задоволення інтересу старшого підлітка ( 14 - 15 років ) до питань статі. І якщо , батьки не хочуть, що б він шукав відповіді на проблеми, що його цікавлять ''на стороні'', то повинні приготуватися до того, щоб, використовуючи слушний момент та нагоду, говорити про те, що підліток хоче та повинен знати (дочка - від матері, син - від батька ) про психофізіологію статевого дозрівання, про кохання, шлюб. Принципово важливо не боятися наукового знання підлітком таких питань, але при цьому шукати тактовні, делікатні, ненав'язливі форми бесід з ним. Це стане можливим лише при повазі до його особистості, та його довіри до батьків.

Мати обов'зково повинна розповісти дівчинці про закономірність та природність менструацій, завчасно підготувати її до появи, навчаючи правилам особистої гігієни в цей період, а в подальшому - вмінню правильно оцінювати свій фізичний стан. Розходження в рівнях біологічної та соціальної зрілості робить, на мій погляд, необхідним пояснення дівчинці небезпечності ранніх дошлюбних зв'язків, так як вона не готова до материнства, хоча з появленням менструацій, вагітність стає можливою. І справа не лише в тому, що остання може ускладнити її життя, але й в тому, що аборт в цьому віці загрожує подальшим безпліддям. [14]

Проте, розмовляючи з молодими людьми, потрібно не лише розкривати їм очі на біологічні наслідки передчасного входження в статеве життя, але й вказувати до їхньої свідомості, пробуджуючи відчуття соціальної та моральної відповідальності. Хочеться ще раз підкреслити : розмовляючи на ці теми з підлітками потрібно дуже обережно та вміло. Якщо спочатку батьки стануть на шлях грубого сексуального просвітництва, ніж торкатися фізіологічних аспектів кохання, не розкриємо підліткам духовну красу цього почуття. Не важко уявити, якими брудними та відразливими здадуться підлітку взаємовідносини чоловіка та жінки, якщо з голою фізіологією вдертися в романтичний світ його мрій та першої закоханості.

Хлопчиків хвилюють зміни, що з ними відбуваються. І син повинен від батька почути про полюції, про природній фізіологічний характер нічних та вранішніх ерекцій, про правила чоловічої гігієни. Так, наприклад, з'явлення на простирадлі чи білизні сина плям, як і нічні почуття, можуть його налякати, якщо він не буде знати, що це - результат полюцій, самовільного сім'явиверження в період нічного сну під впливом еротичних сновидінь, що в цьому немає нічого шкідливого, бо полюції є свого роду природньо фізіологічною розрядкою статевого збудження. ( Деякі підлітки, не знаючи фізіології, розглядають полюції як розплату за гріхи онанізма.)

Вище вказувалось про підлітковий онанізм. Тут важливо підкреслити, що "боротися" з онанізмом у підлітків потрібно дуже обережно та з великим тактом. Знайшовши у сина таку схильність (дівчатка схильні до неї значно рідше), необхідно не залякувати його невиправними психічними та фізичними наслідками (на вразливого хлопчика це може призвести до такого, що в подальшому він буде страждати психогенними формами імпотенції), а доброзичливо та спокійно розказати про те, що ця звичка може принести шкоду, та одночасно навіювати тверду впевненість, що, проявивши силу волі, її можна подолати.

Попереджуючи передчасний розвиток сексуальності, відхилення в психіці та поведінці підлітка на підґрунті гіпертрофованого статевого інстинкту не допустимо проявляти такий контроль за ним, який повязаний з підозрілістю до кожного його кроку, й в тому числі і до бажання побути одному, з висліджуванням, з приниженням людської гідності, підозрами, що виказуються вголос, з нагнітанням усіляких побоювань, забороною проводити час з однолітками іншої статі і т.п.. Необхідна уважна, але коректна та поважлива увага до його способу життя, рисам його поведінки в колективі.

Дуже важливо для батьків допомогти підлітку зайняти рівноправне положення серед однолітків. Інколи в цьому йому заважає боязкість, яка викликана невпевненістю в собі, в своїх силах, вміннях. Це породжує замкнутість. Корені невпевненості нерідко заходять в погріхи виховання, зокрема невірну статеву орієнтацію, яка була допущена в дитячому віці.

2.3 Необхідність усвідомлення дитиною себе як особистості

Усвідомлення дитиною свого "я" в процесі формування особистості включає і занесення себе до тієї чи іншої статі, до засвоєння "програми", стиля поведінки хлопчика чи дівчинки. Досягається це особистим прикладом батьків, їхнім "виконанням" своїх власних ролей чоловіка та жінки, яке становиться для дитини взірцем для наслідування. Також велике значення мають і вимоги, які пред'являють батьки щодо дотримання дітьми правил, стиля, норм поведінки, що притаманні "хлопчику" чи "дівчинці".

Не вірна статева орієнтація, формування у хлопчика жіночих рис поведінки, а у дівчинки - чоловічих погано позначаться на них, коли вони досягнуть підліткового віку, а в ряді випадків - і на багато пізніше, серйозними неприємностями. В хлопчачому середовищі цінуються сила, спритність, сміливість та інші риси мужності. Підліток, якого в дитинстві виховували по "жіночому типу", тобто не робили різниць між ним та сестричкою, вважали слабким та від всього оберігали, не дозволяючи приймати участь в галасливих хлопчачих іграх, походах, одним словом, виховували в дуже ніжній обстановці, тепер сприймає свою несхожість на однолітків як неповноцінність та замикається в собі, становиться боязким, невпевненим. [7]

Цьому сприяє і зниження виховної ролі батька в сім'ї. 2.4. Моральне обличчя батька її матері в родині. Фактичною главою родини сьогодні все частіше являється жінка, мати. В батькові ж діти не завжди бачать зразок чоловіка. І все це не випадково. Людина проявляє себе як особистість в праці та відношенні до інших людей, перш за все - до жінки, дітей, пристаркуватих батьків, та приваблює до себе в першу чергу людяністю, широтою душі. Чоловік до того ж повинен відрізнятися і чоловічими рисами характеру. Але в сучасних міських умовах ні дитина, ні підліток не бачать батька в його праці - на його робочому місці. І часто не відчувають його мужності - силі, турботі про більш слабких (жінці, дітям, старим батькам). В кінцевому підсумку оцінка гідності чоловіка виявляється пониженою. Чоловік в домі, якщо він не поділяє турботи жінки по господарству та вихованню дітей, втрачає обличчя. Восьмирічних школярів запитали: "Що роблять вдома мама і тато?". Сутність відповідей зводилась до того, що мама робить "те-те і те-те", а батько - нічого. Та і як могло б бути інакше, якщо діти бачать батька частіше за все читаючим газету чи сидячим біля телевізора.

Між тим саме в підлітковому віці проходить оцінка морального обличчя батька та матері. Раніше дитина захоплювалася батьками, не відокремлюючи себе від них. Тепер, дивлячись на них збоку, він ніби відкриває їх заново. Дівчинка, що не знала подружок та яка не грала в дитинстві в ляльки , яка виховувалась батьками з подальшим прицілом вміти постояти за себе, яка не бачила в матері представницю слабкої статі, ставши дорослою може не набути в себе м'якості, ніжності, жіночності, більш того - здатності бути хорошою матір'ю.

Відмічаючи ті чи інші фізіологічні зміни, які виникають в процесі статевого дозрівання та пов'язані з перебудовою ендокринної системи не можна безпосередньо ними пояснити особливості поведінки підлітків.

2.5 Педагогічний орієнтир для батьків

Фізіологічні зміни потрібно враховувати в плані того, наскільки значний їх вплив на перебудову психіки, зокрема на прояв психологічних відмінностей у поведінці хлопчиків та дівчаток, особливо у взаємовідносинах з однолітками протилежної статі. До того ж, процес статевого дозрівання, як вже згадувалось, досить нерівномірний. Ось чому батьки допускають серйозну помилку, коли у вихованні підлітків, враховуючи загальні закономірності статевого дозрівання, ігнорують індивідуальні особливості розвитку своїх дітей. [9]

Психологією підлітка, що швидко змінюється, прискоренням та нерівномірністю його фізичного розвитку і викликається втрата батьками педагогічного орієнтиру. Вони або-ж продовжують рахувати підлітків ще дітьми та просто відмахуються від їхнього першого почуття, або, "обманені" акселерацією , перебільшують ступінь їх дорослості. Одні, помічаючи в фізичній "зрілості" небезпеку для моральних правил підлітка, контролюють кожен його крок. Інші, навпаки, надають своїм швидко дорослішаючим дітям майже повну самостійність. "Вільне" виховання доходить у деяких батьків до того, що вони не помічають нічого поганого в тому , що син чи дочка інколи і випиває з товаришами за святковим столом, пізно приходить додому або ж без особливої необхідності заночує у друзів, годинами стоїть у під'їзді чи на східцях. Зворотний бік подібної емансипації молодих людей - неминуче падіння престижу та авторитету сім'ї.

Розділ III. Підліток в світі чудового або перша закоханість

3.1 Статевий потяг як закономірне явище

"Хочеш бути щасливим - будь їм", - так казав усім відомий Кузьма Прутков. "Людина щаслива рівно настільки, наскільки вона думає про це" -запевняв Дейл Карнегі. Людство завжди цікавило питання, як досягти щастя. Якщо взяти систему міжособистісних відносин -найвищого щастя людина досягає в коханні, сім'ї, народженні та вихованні дітей. [6]

Закоханність підлітка - це чисті піднесені переймання. І нехай перше почуття не досить глибоке, яким буває перше кохання в юнацькому віці, у 14-15-річних хлопчиків та дівчаток воно іноді торкається до глибинних пластів емоціональної сфери, найбільш чутливих струн духовного світу , що формується. Така закоханність може стати початком великого кохання на все життя і відноситись до неї потрібно дуже обережно. Стан закоханості позитивно впливає на підлітка. Воно внутрішньо збагачує його, породжує бажання стати краще, наповнює відчуттям сили, дорослості. А.П.Чехов, великий знавець людських душ, писав: Коли кохаєш, то таке багатство відкриваєш в собі, стільки ніжності, ласкавості..." [13]

Не зневажати таким діючим мотивом самовдосконалення, яким є перше кохання, а використовувати закладені її ньому можливості морального впливу на підлітка та юнака - ось на що повинні бути спрямовані думки батьків. На жаль, любовні переймання дітей викликають у них, як правило, страх. Причина його - нерозуміння того, що статевий потяг, який виникає в період статевого дозрівання, часто не усвідомлений підлітком. Діти, як вони дорослішають? Уникають вони спокус чи, навпаки, летять на них як метелики на світло свічки? Ми - педагоги, вихователі та батьки - загалом усі - повинні допомогти підліткам зорієнтуватися в світі почуттів, навчити їх боротися із звабами та власною слабкістю, мати почуття власної гідності. Сексуальні переймання, інтерес до іншої статі ускладнює взаємовідносини хлопчиків та дівчаток, надаючи особливий характер їх взаємної симпатії, але остання не сприймається як фізіологічна необхідність. І соромиться підліток свого першого почуття, нерідко приховуючи його за зовнішньою грубістю, яскраво вираженою байдужістю, зовсім не тому, що воно просякнуте брудними подумками.

В.А.Сухомлинський застерігав протії того, щоб у відношеннях підлітка з однолітками бачити сексуальну спрямованість, біологізувати характер його сердечних вподобань: "В старшому підлітковому віці людина - це вже чоловік чи жінка, і статевий потяг становиться закономірним явищем...Об'єктивна основа їх взаємного потягу - статевий інстинкт, але хлопчик чи дівчинка були б глибоко вражені, якби їм сказали про це відверто". [15]

Любовне почуття дівчини, як правило, позбавлене фізичного компонента, воно духовне. На відміну від юнака, до якого емоціональна зрілість приходить пізніше, вона сприймає любовні відношення в платонічному, ідеальному плані. Якщо вона поступається вимаганням юнака, то звичайно не в силу статевого потягу, а через змішані почуття вдячності, необхідності переживань, цікавості, жалоби до ''страждань" коханого.

Хлопчику потрібно з ранніх пір навіювати рицарське відношення до жінки як до істоти, яка потребує його захисту, покровительства, чиєю довірою зловживати соромно та непорядно. Дівчаткам дуже важливо привітати повагу до таких якостей як дівоча соромливість, жіноча честь та гордість.

Головне, намагатися добитись розуміння молодими людьми того, що повноцінне почуття щастя від інтимної близькості з коханою людиною можливо лише тоді, коли фізична зрілість гармонічно поєднується зі зрілістю психологічною, духовною та громадською. [ 10]

Не можна забувати про те, що ні педагогічні заборони, ні позбавлення доньки спілкування з хлопчиком-другом, ні контроль за кожним кроком "дитини" не гарантують від "неприємностей", якщо батько чи мати не виховували її відповідним чином. Не бережливе ж, поблажливе, а ще гірше -насмішливе, відношення до закоханого підлітка глибоко його ранить. Виховання батьками першого почуті я сина або доньки як чогось наперед небезпечного для них, більш того -"брудного", "аморального", не рідко призводить до того, що і підлітки починають сприймати свої переживання та прив'язаності як недостойні. Звідси один крок до цинічної уяви про кохання взагалі: якщо це почуття висміюється, значить, воно брудне! [2]

Бо є такі батьки, особливо матері, які вистежують своїх дітей; перехоплюють листи та записки, читають щоденники, забороняють зустрічатися. "Щоб його ноги в нашому домі більше не було!" - диктує інша маги, яка звикла до повсякденної, безробітної слухняності доньки. Але зустрічі будуть, тільки тепер не вдома, не відкрито, не на очах у дорослих, а потайки, на подвір'ї, у товариша (подруги),в під' їзді - де завгодно, лише б подалі від очей дорослих. Інша мати, яка звикла до того, що дитина тягнулася лише до неї та обмежувалася її товариством, дуже ревниво переживає появу у неї друзів, подруг, сприймає нову прив'язаність сина або доньки майже як особисту образу. Погано, коли в намаганні втримати доньку біля себе мати дозволяє собі звинувачувати її в аморальності, відкрито підозріваючи найгірше. Тут конфлікт неминучий. Доречно сказати, в подібній поведінці батьків також проявляється невірна статева орієнтація підлітка: Намагаючись загородити доньку від можливих неприємностей, деякі батьки систематично 20 навіюють їй думку про недопустимість дружби з хлопчиками, про низкість любовних переживань, про "підлість" та "коварність" чоловіків і т.п. В підсумку сприйняття кохання як "брудних" відносин, за думкою сексологів, може сформувати ' внутрішній сексуальний опір, який надалі сягне такої сили, що може перейти в статеву холодність. Останнє ж далеко не достоїнство, як вважають деякі, а нещастя, через яке іноді розпадаються сім'ї. [5]

3.2 Кожен має право на особисте життя

Батькам необхідно визнати за дітьми, що вони виросли і мають право на особисте життя - наслідок самоусвідомлення підлітка,яке формується, його відносини з оточуючим світом, які розширюються та ускладнюються. А впустять чи ні до нього діти дорослих, буде цілком залежати від останніх. Довіра підлітка до батьків буде тим більша, чим більше чутливості проявлять вони до його першого почуття, чим з більшим тактом віднесуться до його "таємниці". Поміж тим про відсутність такої довіри часто кажуть не тільки батьки,але її діти. Дослідження, які проводились серед підлітків, виявили, що ті в більшості випадків, не знаходять длясебе можливим ділитися з батьками самим відвертим. "Вони не зрозуміють", "побачать в цьому погане", "будуть сміятися", "все рівно заборонять проводити час разом" і т.п. - ось типові відповіді, які пояснюють, чому підлітки приховують від батьків свої почуття. А що таке довіра, яке це щастя для тат та мам, знають ті, хто завжди був для своєї дитини другом, старшим товаришем. Користуватися довірою дитини - це означає дати їй можливість спертися на життєвий досвід дорослого, запобігти багатьох помилок, душевних травм, моральних переживань в той час, коли вона станена самостійний шлях. Як сказав колись один відомий політик, все краще, що накоплено моральним досвідом нового суспільства, ми повинні передати молоді. Однією з найбільших цінностей цього досвіду стала мораль, за якою кохання виступає як найголовніший вирішальний мотив входження молодих людей до шлюбу. І не потрібно лякатися пробудження у підлітка першого кохання, а вчити його розуміти та сприймати це чудове, складне, ^незабутнє почуття, яке окрилює людину і в той же час накладає на неї обов'язок турбуватися про іншого, жити його життям. При цьому необхідно ніколи не забувати, шо "кохання повинно назавжди, на все життя залишитися для людини найбільш світлим, найінтимнішим та найнедоторканішим". [12]

Розділ IV. Доросла толерантність закладається у дитинстві

4.1 "Колір" сім'ї

Основна роль у формуванні особистості як представника тієї чи іншої культури належить сім'ї. Саме в сім'ї здійснюється передача культурних цінностей від одного покоління до іншого й таким чином забезпечується культурна спадковість. При цьому в кожному конкретному випадку передається не культура взагалі, не якась абстрактна культура, а саме етнічна культура, культура певного народу, чим забезпечується начебто автоматичне збереження етносу. Спробуйте знайти суспільство, де дітей не люблять, не опікають, не карають. Ці елементи виховання характерні для всіх народів без винятку. Різниця полягає в тому, який сенс вкладається в контроль і любов, які національні традиції й звичаї. З погляду німця або американця, любити дитину -- це надати їй свободу й самостійність. У корейців, тайців, індіанців любити -- це максимально контролювати й опікати дитину. І що цікаво, якщо німецькі й американські діти сприймають контроль над собою, як нелюбов і ворожість батьків, то корейська дитина, навпаки, невтручання батьків у її справи розцінює як байдужість і відсутність любові до неї. В українських сім'ях і матері, і батьки виявляють велику поблажливість до хлопчиків, незалежно від їхнього віку до них ставляться, як до молодших, менше вимагають від них і менше карають. До дівчат ставляться набагато суворіше й вимогливіше. В українських сім'ях, рідше, ніж в інших, вдаються до покарань. У дітях заохочують м'якість, доброту, дбайливість, що приносить у їхній характер більше «жіночих» рис.

4.2 Розвиток суспільства неможливий без розвитку та зміцнення сім'ї - його первинного осередка

Сім'я відіграє велику роль у зміцненні здоров'я та вихованні підростаючого покоління, у покращенні демографічних процесів. Саме в сім'ї закладаються основи характеру людини, її ставлення до праці, моралі, культурних цінностей; в сім'ї формується особистість майбутнього сім'янина. Сучасна сім'я переживає багато труднощів та проблем. Сьогодні виникає більшість проблем, пов'язаних із збереженням та зміцненням сім'ї.[6]

Проведені дослідження показують, що проблеми сучасної сім'ї обумовлені низькою моральною та психологічною підготовкою подружжя до шлюбу, сімейного життя, незнанням та нерозумінням ними психологічних проблем міжособистісних стосунків у родині. За твердженням соціологів, одна з причин нестійкості сучасних шлюбів полягає в нерозумінні справжнього значення сім'ї, її цінності. Справжня цінність сім'ї перш за все у відповідальності за продовження роду, вихованні дітей. Фізичне, психологічне та моральне здоров'я потомства знаходиться в прямій залежності від того, ростуть діти у повній та добрій сім'ї або поза нею.

Шлюборозлучувальна статистика показує, що кожен другий шлюб в Україні розпадається. Подружжя часто не вдається у вихідців з неповних та неблагополучних сімей. Сироти,, що ростуть без батьків та сироти за живих батьків, виявляються позбавленими таких дорогоцінних якостей, як вміння жити з людьми й для людей у сімейному колі. Сім'я цінна й тим, що близькі люди об'єднуються для здійснення чесної й доброї мети, загальної справи. Нарешті, сім'я дає людині повноту щастя буття. Одним з найважливіших завдань сім'ї є статеве виховання дітей, формування культури сімейних та статевих стосунків. В.О.Сухомлинський стверджував: "людська любов - наймогутніша сила виховання. Той, хто примножує життям своїм цей безцінний скарб людського духа, - той, виховуючи самого себе, виховує своїх дітей" [15]. Важко переоцінити роль подружніх відносин у формуванні культури відносин статей, особистості майбутнього сім'янина. Стан подружніх відносин виступає як головна детермінанта, від якої залежить успіх або неуспіх сімейного статевого виховання. Виховна значущість відносин між подружжям неодноразово підкреслювалась В.О.Сухомлинським: "У хорошій родині, де мати й батько живуть у згоді, де володарює чуйне ставлення до слова, до думок, почуттів, до погляду, ледве помітному відтінку настрою, у відносинах добра й згоди, взаємної допомоги й підтримки, духовної єдності й щедрості, довіри й взаємної поваги батьків, перед дитиною розкривається все те, на чому стверджується його віра у людську красу, його душевний спокій, рівновагу, його непримиренність до всього аморального, антисуспільного. Якщо віра ця зруйнована, до дитячої душі ввірветься трагедія, горе. Немає нічого найнебезпечнішого для сім'ї, ніж дитина, страждаюча, нещасна - на уламках своєї віри". [15]

Виховна сила батьківського прикладу надзвичайно велика. В цьому постійно запевнює нас практика. Приклад батьків є для дитини тим першим соціальним взірцем, на який вона зорієнтована і на основі якого вона оволодіває формами й змістом людських відносин, в тому числі культурою відносин статей.

Ми відзначили найважливіші умови ефективності статевого виховання дітей, формування культури сімейних й статевих стосунків. Зупинимося на проблемах сімейного статевого виховання. Серед напрямків сімейного виховання майже найскладнішим є статеве виховання, формування культури відносин статей. Це пояснюється як складністю самого процесу статевого виховання, так і недостатньою педагогічною культурою батьків. Мета статевого виховання - оволодіння представниками підростаючого покоління моральною культурою у сфері стосунків статей. Статеве виховання - це перш за все моральна підготовка дитини до розуміння прихованого від нього життя дорослих. Неправильні погляди на взаємовідносини статей завжди виникають, якщо родина запізнюється з статевою освітою, якщо дорослі у сім'ї уникають відкритої розмови на теми, що цікавлять дитину, не відповідають на "гострі питання". Якщо дитині природньо й просто говорити про таємниці народження, материнство й батьківство, про кохання, серед дітей не буде циркулювати викривлена інформація про взаємовідносини статей, не стане розвиватися нездорова цікавість. Статеве виховання буде ефективним у межах цілісного виховання особистості, формування загальної культури, вихованості дітей. Відома педагогічна істина: виховувати дитину потрібно з першого дня її життя, ця істина повною мірою стосується й сімейного статевого виховання. Вже з раннього віку важливо вимагати від хлопців, щоб вони захищали дівчат, уступали їм місце. Пропускали першими, допомагали їм у роботі. Нехай таке ставлення до дівчат ввійде у хлопців у звичай задовго до того, як вони почнуть цікавитися питаннями статі.

Для правильного формування особистості необхідно формувати у кожній дитині поняття справжнього чоловіка (жінки) й прищеплювати поняття до обов'язкової відповідності цьому уявленню. Іншими словами, сім'я з дитинства повинна виховувати дівчинку як майбутню жінку, дружину, мати, а хлопчика, відповідно, як майбутнього чоловіка, батька. Хлопця слід виховувати мужнім, а дівчину - жіночою. Виховуючи жіночість та мужність, які формують життєву силу й красу людини, батьки не повинні забувати про те, що чоловік й жінка не однакові, але рівноцінні. Звідси виховання людської гідності, поваги прав і достоїнств особистості іншої статі - найважливіший атрибут культури стосунків статей, статевого виховання. В процесі статевого виховання до періоду статевого дозрівання необхідно сформувати такі риси характеру, як почуття обов'язку, відповідальності за свої вчинки, любов й повагу до людей.

Висновки

Моя робота підійшла до свого завершення. В ході підготовки і написання роботи я з'ясував важлива роль сім'ї у статевому вихованні дітей, формуванні культури стосунків статей. Сучасна сім'я - дзеркало змін, які відбуваються у нашому суспільстві. Розвиток суспільства неможливий без розвитку та зміцнення сім'ї - його первинного осередка. Сім'я відіграє велику роль у зміцненні здоров'я та вихованні підростаючого покоління, у покращенні демографічних процесів. Саме в сім'ї закладаються основи характеру людини, її ставлення до праці, моралі, культурних цінностей; в сім'ї формується особистість майбутнього сім'янина. Сучасна сім'я переживає багато труднощів та проблем. Сьогодні виникає більшість проблем, пов'язаних із збереженням та зміцненням сім'ї.

Проведені дослідження показують, що проблеми сучасної сім'ї обумовлені низькою моральною та психологічною підготовкою подружжя до шлюбу, сімейного життя, незнанням та нерозумінням ними психологічних проблем міжособистісних стосунків у родині. За твердженням соціологів, одна з причин нестійкості сучасних шлюбів полягає в нерозумінні справжнього значення сім'ї, її цінності. Справжня цінність сім'ї перш за все у відповідальності за продовження роду, вихованні дітей. Фізичне, психологічне та моральне здоров'я потомства знаходитися в прямій залежності від того, ростуть діти у повній та добрій сім'ї або поза нею. Статеве виховання в сім'ї буде тим вдаліше, чим краще методи виховання будуть відповідати меті виховання (див. Додаток 1).

Статеве виховання у сім'ї повинно бути тісно пов'язане з статевим вихованням у школі. Батьки повинні бути поінформовані про програму статевого виховання в школі, отримувати необхідну інформацію й консультації від вчителя, класного керівника. Слід мати на увазі, що підвищення виховного потенціалу сім'ї пов'язане з підвищенням педагогічної культури батьків. Однією з форм підвищення рівня педагогічної культури є організація загального навчання з проблем статевого виховання дітей в сім'ї. Ми пропонуємо тематику лекторій для батьків з проблем статевого виховання дітей в сім'ї (див. Додаток 2), формування культури відносин статей . Знання, одержані батьками під час слухання лекцій, допоможуть їм при здійсненні статевого виховання дітей в родині. Таким чином, правильне статеве виховання є основою підготовки підростаючого покоління до сімейного життя. Вихована культура стосунків статей - запорука міцної й щасливої сім'ї.

Список літератури

1.Арутюнян М., Зимнов М. Легко ли быть родителями?: Взрослые и дети: союз, конфликт, компромис- М.:МП «Велес» , 1991 .

2.Боцманова М.З. Захарова А.В. Роль общения в формировании личности подростка. -М.,-1991.

3. Борисов Г.Б. Воспитать семьянина. - М.,-1988.

4.Кинеса М. Брак под микроскопом: Физиология половой жизни ч-ка.-К.,1992.

5.Ковалев С.В. - Подготовка старшекласников к семейной жизни: Тести, опросники, ролевые игры: Кн. для учителя.- М, - 1991.

6.Ковалев С.В. Психология семейных отношений. М.: Педагогика, 1987.

7.Кон И.С. Психология старшекласника.- М., - 1992 .

8.Кон И.С. Некоторые особенности психосексуального развития. - М, Медицина, 1980.

9.Лабоськіна Л.М. Статеве виховання підлітків. Батьківський лекторій // Все для вчителя. - 2000 - № 26., - с. 11-13.

10.Люблинская А.А. Чувства подростка и их воспитание. - Минск, 1981. 11.Макаренко А.С. Избранные произведения: т. 3./- К.: Рад . школа, 1983. 12.Поплужний В.П. Емоційна культура майбутнього сім'янина//-Рад. Шк.,

1985, № 9, с. 12-17. ІЗ.Радина К.Д. Подросток в мире прекрасного. - М.,-1993. 14.Н.Сизанов А.Н. Подготовка подростков к семейной жизни. - Минск 1989. 15.Сухомлинський В.А. Избр.пед.срч.-К.,1980.-Т.З.-с.41.

Додаток 1

Методи виховання:

1.Переконання, м'яка догана.

2.Стриманість у заохоченнях матеріального порядку й превалювання заохочень морального характеру.

3.Залучення дітей до діяльності з ведення сімейного господарства.

4.Виховання позитивним особистим прикладом батьків.

5.Організація спільного сімейного дозвілля.

6.Використання художньої літератури, матеріалів періодичної преси, кіно, телебачення, радіо для бесід з питань культури стосунків статей.

Додаток 2

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО ХАРАКТЕРУ ДЛЯ БАТЬКІВ УЧНІВ І-ХІІ КЛАСІВ:

Етико-психологічні проблеми сучасної сім'ї.

Сутність статевого виховання та його зміст.

Неправильні настанови у статевому вихованні дітей в сім'ї.

Труднощі статевого виховання.

Роль матері у статевому вихованні дітей.

Роль батька у статевому вихованні дітей.

Взаємовідносини поколінь в сім'ї та вплив їх на статеве виховання.

Моральний клімат сім'ї та статеве виховання.

Роль подружніх стосунків у формуванні особистості сім'янина.

Виховна значущість внутрішньосімейних стосунків.

Основні напрямки вдосконалення внутрішньосімейних стосунків.

Особливості виховного впливу батьківського прикладу.

Негативний вплив споживчої атмосфери сім'ї на формування особистості сім'янина.

Анатомія подружніх конфліктів.

Профілактика алкоголізму, паління, наркоманії та токсикоманії.

Сім'я та здоровий спосіб життя.

Законодавство про шлюб та сім'ю.

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ З ПСИХОЛОГІЇ:

Початкова школа

Пізнавальний розвиток дітей молодшого шкільного віку.

Розумовий розвиток молодших школярів.

Роль соціальних чинників у розвитку особистості молодшого шкільного віку.

Спілкування з людьми та його вплив на розвиток особистості дитини.

Формування особистості у молодшому шкільному віці.

Інтегральна характеристика психології дитини молодшого шкільного віку.

Міжособистісні стосунки у молодшому шкільному віці.

Стать та характер особистості.

Психологія статі й культура.

Середня школа

Інтелектуальний розвиток у старшому підлітковому віці.

Особистість старшого підлітка.

Взаємовідносини підлітків з однолітками та дорослими.

Особливості соціального розвитку старших підлітків.

Психологічні особливості представників чоловічої та жіночої статі у пубертатному періоді.

Старша школа

Інтелектуальний розвиток в ранньому юнацькому віці.

Становлення особистості в ранньому юнацтві.

Основні риси психології старшого школяра.

Стосунки з людьми у ранньому юнацтві.

Самовиховання у юнацькому віці.

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ З СЕКСОЛОГІЇ

Размещено на Allbest.ru