Психологічні особливості мотивації до навчання у студентів та курсантів

При вибірці шістдесят чоловік ми спробуємо проаналізувати результати нашого дослідження методом кластерного аналізу.

На нашу думку саме метод кластерного аналізу доречно використовувати у нашому дослідженні, оскільки основним його завданням є розбиття заданої вибірки об'єктів (ситуацій) на підмножини, які називаються кластерами, так, щоб кожен кластер складався із схожих об'єктів, а об'єкти різних кластерів істотно відрізнялися.

Кластерний аналіз пред'являє такі вимоги до даних: по-перше, показники не повинні корелювати між собою, по-друге, показники повинні бути безрозмірними, по-третє, їх розподіл має бути близько до нормального, по-четверте, показники мають відповідати вимогу «стійкості », під якою розуміється відсутність впливу на їх значення випадкових факторів, по-п'яте, вибірка повинна бути однорідна, не містити« викидів ».

Змінні, які в кореляційній таблиці дослідження психологічних особливостей мотивації до навчання (див. Додаток 5), корелюють з мотивацією до навчання і не корелюють між собою ми обрали наступні :

Ш Інструментальні ціннісні орієнтації першої підгрупи (етичні, спілкування, справи);

Ш Індекс задоволеністю життям;

Ш мотивація до навчання.

Для того, щоб отримати найбільш чіткі результати, ми обираємо для аналізу п'ять кластерів, які в подальшому будуть використовуватися при оцінці інтерпретації даних.

За дендрограмою результатів визначаємо три кластера:

® Перший кластер об'єднує в собі (14, 28, 29, 49, 53, 6, 37, 48, 32, 36, 26, 31, 24, 25, 19) досліджуваних.

® Другий кластер об'єднує в собі (52, 39, 45, 58, 1, 40, 43, 33, 38, 20, 30, 10, 17, 5) досліджуваних.

® Третій кластер об'єднує в собі (46, 56, 21, 57) досліджуваних.

Отже кількість досліджуваних, які об'єднує перший кластер складає 15 досліджуваних тобто 25% вибірки, другий - 16 осіб, 26% вибірки; третій - 22 досліджуваних 6 % вибірки.

Перейдемо до більш детального опису кластерів:

У першому кластері були об'єднані досліджувані у яких основними інструментальними цінностями виступають конформістські цінності та переважає задоволеність життям (80% від усіх об'єднаних у кластер дванадцять людей із п'ятнадцяти). У даний кластер увійшло десять студентів та п'ять курсантів.

У другому кластері були об'єднані шістнадцять досліджуваних, серед яких вісім курсантів та вісім студентів. Інструментальні цінності проявилися індивідуалістичні, а задоволеність життям становила 87 ,5%.

У третій кластер потрапили чотири досліджуваних, всі вони мали рівень задоволеності життям помірний, а інструментальні цінності серед них поділилися: у 50% переважали індивідуалістичні у інших 50% переважали конформістські цінності.

Якщо повернутися до таблиці кореляції, яка у загальній вибірці показала нам зв'язок між мотивацією і задаволеністю життям, можемо зробити наступний висновок, що, як на студентів, так і на курсантів впливає настрій та задоволеність власним становищем у житті на мотивацію до навчання, при чому цей вплив здійснюється на негативну мотивацію до навчання.

РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ У СТУДЕНТІВ ТА КУРСАНТІВ

3.1 Аналіз мотивації до навчання у студентів та курсантів

За результатами проведеного опитування виявилося, що лише 20% із 100% студентів адекватно оцінюють ступінь здобуття професії і мають позитивну мотивацію до навчання

Із, наведеної нижче таблиці «Індекс задоволеності життям», ми можемо спостерігати той факт, що 86,7% студентів задоволені своїм життєвим становищем; 6,7% не відчувають особливо виражених проблем у своєму житті, тому задоволені ним у певній мірі; 6,7% не задоволені власним життям, відчувають певний дискомфорт.



Індекс задоволеності життям:

	Частота	відсоток	Валідний відсоток	Накопичувальний відсоток
Валідність	задоволеність	26	86,7	86,7	86,7
	не задоволеність	2	6,7	6,7	93,3
	в міру задоволеність	2	6,7	6,7	100,0
	Всього	30	100,0	100,0

Дослідження установки спрямовувалось на процес і на результат. Студенти, а саме 56,7%, у своїй діяльності керуються досягненням результату, а не, власне, процесу самої діяльності. Хоча відмінність і не є дуже суттєвою.

Установка

	Частота	відсоток	Валідний відсоток	Накопичувальний відсоток
Валідність	на процес	13	43,3	43,3	43,3
	на результат	17	56,7	56,7	100,0
	Всього	30	100,0	100,0

Досліджуючи цінності, були виділені дві їх окремі групи:

1. Термінальні цінності (1)

На першому місці (у групових показниках) виявились конкретні цінності - 63,3%, на другому - абстрактні цінності - 36,7 %. Це може говорити про те, що сучасні студенти думають більше про конкретні цілі і плани (направлені на точні уявлення про світ), а не на абстрактні, тобто неконкретні (любов, пізнання)

Цінності термінальні (1)

	Частота	відсоток	Валідний відсоток	Накопичувальний відсоток
Валідність	конкретні	19	63,3	63,3	63,3
	абстрактні	11	36,7	36,7	100,0
	Всього	30	100,0	100,0

Термінальні цінності (2).

Що ж стосується цієї групи цінностей, то на першому місці у студентів виступає особистісне життя (60%), а не професійна самореалізація(40%). Що наштовхує нас на думку про те, що, можливо, це є однією з головних причин такої низької мотивації до навчання студентів і зацікавленості у виборі своєї професії.

Цінності термінальні (2)

	Частота	відсоток	Валідний відсоток	Накопичувальний відсоток
Валідність	професійна самореалізація	12	40,0	40,0	40,0
	особистісне життя	18	60,0	60,0	100,0
	Всього	30	100,0	100,0

2. Інструментальні цінності(1)

У першій групі інструментальних цінностей етичні цінності займають 50%, що більше за цінності спілкування 26,7%, та цінності справи(роботи) 23,3%. Такий результат може говорити про те, що для сучасних студентів, все ж основним являються морально-етичні норми нашого суспільства, що може говорити про вихованість сучасної молоді.

Інструментальні цінності (1)

	Частота	відсоток	Валідний відсоток	Накопичувальний відсоток
Валідність	етичні	15	50,0	50,0	50,0
	спілкування	8	26,7	26,7	76,7
	справи(роботи)	7	23,3	23,3	100,0
	Всього	30	100,0	100,0

Інструментальні цінності (2)

Найменше уваги, при груповому аналізу, приполо цінностям альтруїстичним, відсоток людей, які вважають себе альтруїстами складає 20%, трохи більше індивідуалістів 33,3%. А найбільше конформістів 46,7%. Конформізм означає відсутність власної позиції домінантності, безпринципна і некритична покора певній моделі, що володіє найбільшою силою тиску (думка більшості, визнаний авторитет, традиція).

Інструментальні цінності (2)

	Частота	відсоток	Валідний відсоток	Накопичувальний відсоток
Валідність	індивідуалістичні	10	33,3	33,3	33,3
	конформістські	14	46,7	46,7	80,0
	альтруїстичні	6	20,0	20,0	100,0
	Всього	30	100,0	100,0

Інструментальні цінності(3)

У даному випадку група розділилась навпіл 50% людей, які цінують у собі самоствердження, інша половина 50% - прийняття інших.

Інструментальні цінності (3)

	Частота	відсоток	Валідний відсоток	Накопичувальний відсоток
Валідність	самоствердження	15	50,0	50,0	50,0
	прийняття інших	15	50,0	50,0	100,0
	Всього	30	100,0	100,0

Таблиця кореляції , наведеної нижче, показує нам можливості залежності двох випадкових величин, адже кореляція є залежністю двох випадкових величин. При цьому, зміна однієї або кількох цих величин призводить до систематичної зміни іншої або інших величин. Математичною мірою кореляції двох випадкових величин слугує коефіцієнт кореляції.

Кореляція може бути позитивною та негативною (можлива також ситуація відсутності статистичного зв'язку - наприклад, для незалежних випадкових величин). Від'ємна кореляція - кореляція, при якій збільшення однієї змінної пов'язане зі зменшенням іншої, при цьому коефіцієнт кореляції від'ємний. Додатна кореляція - кореляція, при якій збільшення однієї змінної пов'язане зі збільшенням іншої, при цьому коефіцієнт кореляції додатній.

Коефіцієнт кореляції, а в загальному випадку кореляційна функція, дозволяють встановити степінь взаємозв'язку між змінними. Кореляція може бути лінійною або нелінійною в залежності від типу залежності, яка фактично існує між змінними. Досить часто на практиці розглядають тільки лінійну кореляцію (взаємозв'язок), але більш глибокий аналіз потребує використання для дослідження процесів нелінійних залежностей. Складну нелінійну залежність можна спростити, але знати про її існування необхідно для того, щоб побудувати адекватну модель процесу.

На даному етапі аналізу результатів дослідження, був використаний метод кореляції Пірсона. Даний метод вимірює ступінь лінійних зв'язків між змінними.

Кореляційна матриця

	М	ЦТ(1)	ЦТ(2)	ЦІ(1)	ЦІ (2)	ЦІ(3)	ІЗЖ	У
М	Кореляція Пірсона	1	,035	,102	,143	,604**	,500**	,185	,404*
	Знач. (2-змінні)		,856	,591	,450	,000	,005	,329	,027
	N	30	30	30	30	30	30	30	30
ЦТ(1)	Кореляція Пірсона	,035	1	,339	,249	,045	,208	,102	-,172
	Знач. (2-змінні)	,856		,067	,184	,814	,271	,591	,363
	N	30	30	30	30	30	30	30	30
ЦТ(2)	Кореляція Пірсона	,102	,339	1	,401*	,322	,136	-,075	,247
	Знач. (2-змінні)	,591	,067		,028	,082	,473	,692	,188
	N	30	30	30	30	30	30	30	30
ЦІ(1)	Кореляція Пірсона	,143	,249	,401*	1	-,004	,000	-,333	,127
	Знач. (2-змінні)	,450	,184	,028		,984	1,000	,072	,505
	N	30	30	30	30	30	30	30	30
ЦІ(2)	Кореляція Пірсона	,604**	,045	,322	-,004	1	,464**	,069	,212
	Знач. (2-змінні)	,000	,814	,082	,984		,010	,719	,260
	N	30	30	30	30	30	30	30	30
ЦІ(3)	Кореляція Пірсона	,500**	,208	,136	,000	,464**	1	,369*	,067
	Знач. (2-змінні)	,005	,271	,473	1,000	,010		,045	,724
	N	30	30	30	30	30	30	30	30
ІЗЖ	Кореляція Пірсона	,185	,102	-,075	-,333	,069	,369*	1	-,174
	Знач. (2-змінні)	,329	,591	,692	,072	,719	,045		,358
	N	30	30	30	30	30	30	30	30
У	Кореляція Пірсона	,404*	-,172	,247	,127	,212	,067	-,174	1
	Знач. (2-змінні)	,027	,363	,188	,505	,260	,724	,358
	N	30	30	30	30	30	30	30	30

Де : М - мотивація; ЦТ (1) - цінності термінальні (1); ЦТ(2) - цінності термінальні (2); ЦІ (1) - цінності інструментальні (1); ЦІ (2) - цінності інструментальні (2); ЦІ (3) - цінності інструментальні (3).

Оскільки предметом нашого дослідження є мотивація до навчання, то ми виділяємо, власне мотивацію, як залежну змінну нашого дослідження. Для того, щоб виділити незалежні змінні і простежити значущим є вплив незалежних змін на залежну, скористаємося методом багатомірної статистика «Множинно- регресійним аналізом», адже однією з умов проведення МРА є необхідність уникнення включення змінної в аналіз змінних кореляції між якими більше ніж 0,8 ( Н.З,). Бажано брати для МРА Н.З. які сильно корелюють з З.З. та слабо одна з одною.

Якщо розрахунок кореляції характеризує щільність зв'язку між двома змінними, то регресійний аналіз служить для визначення виду цього зв'язку і дає можливість для прогнозування значення однієї (залежної) змінної відштовхуючись від значення іншої (незалежної) змінної. Для проведення лінійного регресійного аналізу залежна змінна повинна мати інтервальну (або порядкову) шкалу. У той же час, бінарна логістична регресія виявляє залежність дихотомічної змінної від якоїсь іншої змінної, що відноситься до будь-якої шкалою.

Ті ж умови застосування справедливі і для пробитий-аналізу. Якщо залежна змінна є категоріальної, але має більше двох категорій, то тут підходящим методом буде мультиноміальний логістична регресія можна аналізувати і нелінійні зв'язки між змінними, які відносяться до інтервальної шкалою. Для цього призначений метод нелінійної регресії. Але в даному випадку ми використовуємо метод лінійної регресії.

Повертаючись до кореляційної таблиці ми обрали ЗЗ - мотивація, НЗ - інструментальні цінності (2), інструментальні цінності (3), індекс задоволеності життям, установка.

Ми зможемо зробити наступний крок за допомогою таблиці «Зведення моделей», а саме моделей регресії,яка простежується.

Значення моделей

Модель	R	R?	Скорегований R?	Стандартна помитка оцінки
1	,723a	,523	,447	,30264
2	,715b	,511	,454	,30060

a. Предиктори: (Константа), установка, цінності_інструментальні_3, індекс_задоволеності_життям, цінності_інструментальні_2

b. Предиктори: (Константа), установка, цінності_інструментальні_3, цінності_інструментальні_2

c. Залежна змінна: мотивація

Таблиця «Значення моделей» показує на 2 моделі. Перша - вихідна модель, яка включає в себе всі змінні; у другій моделі виключена змінна індекс задоволеності життям. Критерій КМК (R) для остаточної моделі статистично достовірний, тому модель множинної регресії може бути змістовно інтерпретована. КМД (R Square) нормальний, регресійна модель пояснює 72% дисперсії залежної змінної .



Десперсійний аналіз

Модель	Сума квадратів	Ст..св	Серед. квадрат	F	Значення.
1	Регресія	2,510	4	,628	6,852	,000a
	Залишок	2,290	25	,092
	Всього	4,800	29
2	Регресія	2,451	3	,817	9,040	,000b
	Залишок	2,349	26	,090
	Всього	4,800	29

a. Предиктори: (Константа), установка, цінності_інструментальні_3, індекс_задоволеності_життям, цінності_інструментальні_2

b. Предиктори: (Константа), установка, цінності_інструментальні_3, цінності_інструментальні_2

c. Залежна змінна: мотивація

Таблиця дисперсійний наліз дає можливість визначити в якій мірі ЗЗ пов`язана із сукупністю НЗ, яка статистична значимість цього зв`язку. У нашому варіанті критерій значимості найвищий для всіх моделей (,000).

Коефіцієнти

Модель	Нестандартизовані коефіцієнти	Стандартизовані коефіцієнти	t	Знч.
	B	Станд. помилка	Бета
1	(Константа)	,565	,266		2,125	,044
	цінності_інструментальні_2	,231	,089	,416	2,599	,015
	цінності_інструментальні_3	,192	,135	,240	1,421	,168
	індекс_задоволеності_життям	,091	,113	,123	,807	,427
	установка	,259	,116	,321	2,224	,035
2	(Константа)	,652	,242		2,697	,012
	цінності_інструментальні_2	,225	,088	,405	2,556	,017
	цінності_інструментальні_3	,234	,124	,292	1,884	,071
	установка	,241	,113	,298	2,121	,044

Таблиця коефіцієнти містить величини нестандартизованих (В) та стандартизованих (Beta) коефіцієнтів регресії, а також критерії t-Стьюдента ( t) і р-рівні (Знч.), що дозволяють визначити іх статистичну значимість. Показником внеску кожної змінної в регресійну модель слугують іх Beta- коефіцієнти. В остаточній моделі (2) для передбачення лишається три змінні.

Отже, за результатами множинно регресивного аналізу, ми виявили основні незалежні змінні, що впливають на залежну змінну (мотивацію) це : інструментальні цінності(1), інструментальні цінності(2) та установка.

Наступним кроком у нашому аналізі групи студентів буде групування, структурування і компактна візуалізація отриманих даних нашого дослідження, методом факторного аналізу.

Факторний аналіз - метод багатофакторної математичної статистики, який застосовується при дослідженні статистично пов'язаних ознак з метою виявлення певної кількості прихованих від безпосереднього спостереження факторів.

Факторний аналіз використовується для комплексного аналізу окремої діяльності, пошуку і класифікації факторів, що впливають на явища і процеси, з виявленням причинно-наслідкових зв'язків, що впливають на зміну конкретних показників певної діяльності.

Кореляційна матриця

	ЦТ(1)	ЦТ(2)	ЦІ(1)	ЦІ(3)	ЦІ(2)	ІЗЖ	У
Кореляція	цінності_термінальні_1	1,000	,339	,249	,208	,045	,102	-,172
	цінності_термінальні_2	,339	1,000	,401	,136	,322	-,075	,247
	цінності_інструментальні_1	,249	,401	1,000	,000	-,004	-,333	,127
	цінності_інструментальні_3	,208	,136	,000	1,000	,464	,369	,067
	цінності_інструментальні_2	,045	,322	-,004	,464	1,000	,069	,212
	індекс_задоволеності_життям	,102	-,075	-,333	,369	,069	1,000	-,174
	установка	-,172	,247	,127	,067	,212	-,174	1,000
Знач. (1-змінна)	цінності_термінальні_1		,033	,092	,136	,407	,296	,181
	цінності_термінальні_2	,033		,014	,237	,041	,346	,094
	цінності_інструментальні_1	,092	,014		,500	,492	,036	,252
	цінності_інструментальні_3	,136	,237	,500		,005	,022	,362
	цінності_інструментальні_2	,407	,041	,492	,005		,359	,130
	індекс_задоволеності_життям	,296	,346	,036	,022	,359		,179
	установка	,181	,094	,252	,362	,130	,179

Кореляція - на перетинанні рядка й колонки знаходиться значення коефіцієнта кореляції між цими змінними. За значенням і знаком судять про ступінь і напрямок впливу однієї змінної на іншу. Значення повинно бути більшим, ніж 0, 320.

Отже, з даної кореляційної матриці видно, що деякі перемінні взаємодіють одна з одною, тобто між деякими змінними присутній кореляційний зв'язок.

KMO та тест Бартлетта

Критерий адекватности вибірки Кайзера--Мейера--Олкіна	,513
критерій сферичності Бартлетта	Апрокс. Т-Квадрату	32,576
	Ст..св	21

Показник за критерій адекватності вибірки КМО ( = 0,513) означає, що наші дані можна використовувати в кореляційному аналізі, оскільки він є вищим за показник 0,5. В нашому випадку факторний аналіз доцільно проводити.

З графіка власних значень видно, що значимих факторів 3, які вміщують в собі різні компоненти. Дані фактори знаходяться вище одиниці, що дає нам змогу їх виокремити.

Якщо виокремлювати кількість факторів за другою точкою перетину, то виходить 4 фактори, що підтверджує значимість цих факторів.

Компоненти

	Вихідні	Вичерпнуті
цінності_термінальні_1	1,000	,763
цінності_термінальні_2	1,000	,673
цінності_інструментальні_1	1,000	,683
цінності_інструментальні_3	1,000	,710
цінності_інструментальні_2	1,000	,683
індекс_задоволеності_життям	1,000	,678
установка	1,000	,685

Частина дисперсії змінної, яка обумовлена дією спільних факторів. Компоненти вичерпують від 67,3% (цінності термінальні(2)) до 76,3% (цінності термінальні(1)) змінної .

Компоненти сумарної дисперсії

Компоненти	Вихідні власні значення	Сума квадратів для виявлення факторів
	Всього	% Дисперсії	Сумарний %	Всього	% Дисперсії	Сумарний %
1	1,951	27,875	27,875	1,951	27,875	27,875
2	1,651	23,584	51,458	1,651	23,584	51,458
3	1,273	18,191	69,650	1,273	18,191	69,650
4	,676	9,662	79,312
5	,608	8,685	87,996
6	,512	7,318	95,314
7	,328	4,686	100,000

Із даної таблиці видно, що виділено 3 компоненти, що перевищують одиницю. Перший фактор пояснює 27,875% дисперсії, другий - 23,584%, третій - 18,191%.

Матриця компонентів до обертання:

	Компоненти
	1	2	3
цінності_термінальні_1	,497	,055	,716
цінності_термінальні_2	,775	-,255	,083
цінності_інструментальні_1	,496	-,605	,266
цінності_інструментальні_3	,564	,621	-,074
цінності_інструментальні_2	,641	,319	-,414
індекс_задоволеності_життям	,018	,808	,159

Матриця компонентів після обертання:

	Компоненти
	1	2	3
цінності_термінальні_1	,497	,055	,716
цінності_термінальні_2	,775	-,255	,083
цінності_інструментальні_1	,496	-,605	,266
цінності_інструментальні_3	,564	,621	-,074
цінності_інструментальні_2	,641	,319	-,414
індекс_задоволеності_життям	,018	,808	,159

Для подальшої роботи вибираємо змінні з найбільшим навантаженням і об'єднуємо їх у фактори

Фактор 1 : Вихованість

- Цінності термінальні (1) +,647

- Цінності термінальні (2) +,753

- Цінності інструментальні (1) +,789

Фактор 2: Внутрішня невизначеність

- Індекс задоволеності життям +,629

- Цінності інструментальні(2) +,691

- Цінності інструментальні(3) +,838

Фактор 3: Цілеспрямованість

- Цінності термінальні +,537

- Установка +,814

Отже, завдяки факторному аналізу, ми змогли знайти між змінними певну спільність, що допомогло об'єднти їх у окремі фактори. Спільність - це частина дисперсії змінної, що обумовлена дією загальних факторів. Інакше кажучи спільність це повний вклад усіх факторів в єдину дисперсію змінної. Повнота факторизації - важливе поняття факторного аналізу, що витікає із визначення спільності. Будь-який елемент факторної структури - факторна загрузка змінної, узагальнення в квадрат, - набуває смисл долі дисперсії змінної, обумовленої даним фактором. Підсумовуючи ці досі по рядку, ми отримуємо спільність - долю дисперсії змінної, обумовлену впливом всіх змінних.

Таким чином ми отримали три фактори : 1. Вихованість; 2. Внутрішня невизначеність; 3. Цілеспрямованість. Усі ці фактори включають у собі змінні, які мають між собою певну спільність (спільну ознаку). І найбільш значимим є перший фактор «Вихованість».

3.2 Порівняльний аналіз психологічних особливостей мотивації до навчання курсантів

У нашому дослідженні взяли участь тридцять курсантів військового інституту.

За результатами проведеного опитування виявилося, що лише 20% із 100% курсантів адекватно оцінюють ступінь здобуття професії і мають позитивну мотивацію до навчання:

Мотивація

	Частота	відсоток	Валідний відсоток	Накопичувальний відсоток
Валідність	адекватна	6	20,0	20,0	20,0
	не адекватна	24	80,0	80,0	100,0
	Всього	30	100,0	100,0

Із, наведеної нижче таблиці «Індекс задоволеності життям», ми можемо спостерігати той факт, що 63,3% студентів задоволені своїм життєвим становищем; 16,7% не відчувають особливо виражених проблем у своєму житті, тому задоволені ним у певній мірі; 20% не задоволені власним життям, відчувають певний дискомфорт.

Індекс задоволеності життям

	Частота	відсоток	Валідний відсоток	Накопичувальний відсоток
Валідність	задоволеність	26	86,7	86,7	86,7
	не задоволеність	2	6,7	6,7	93,3
	вміру задоволеність	2	6,7	6,7	100,0
	Всього	30	100,0	100,0

Дослідження установки спрямовувалось на процес і на результат. Студенти, а саме 63,3%, у своїй діяльності керуються досягненням результату, а не, власне, процесу(36,7%) самої діяльності:

Установка

	Частота	відсоток	Валідний відсоток	Накопичувальний відсоток
Валідність	на процес	11	36,7	36,7	36,7
	на результат	19	63,3	63,3	100,0
	Всього	30	100,0	100,0

Досліджуючи цінності, були виділені дві їх окремі групи:

1. Термінальні цінності (1)

На першому місці (у групових показниках) виявились конкретні цінності - 63,3%, на другому - абстрактні цінності - 36,7 %. Це може говорити про те, що сучасні студенти думають більше про конкретні цілі і плани (направлені на точні уявлення про світ), а не на абстрактні, тобто неконкретні (любов, пізнання і т.д).

Термінальні цінності (1)

	Частота	відсоток	Валідний відсоток	Накопичувальний відсоток
Валідність	конкретні	10	33,3	33,3	33,3
	абстрактні	20	66,7	66,7	100,0
	Всього	30	100,0	100,0

Термінальні цінності (2).

Що ж стосується цієї групи цінностей, то на першому місці у студентів виступає особистісне життя (66,7%), а не професійна самореалізація(33,3%). Що наштовхує нас на думку про те, що, можливо, це є однією з головних причин такої низької мотивації до навчання студентів і зацікавленості у виборі своєї професії.

Термінальні цінності (2)

	Частота	відсоток	Валідний відсоток	Накопичувальний відсоток
Валідність	професійна самореалізація	12	40,0	40,0	40,0
	особистісне життя	18	60,0	60,0	100,0
	Всього	30	100,0	100,0

1. Інструментальні цінності(1)

У першій групі інструментальних цінностей етичні цінності займають 40%, що більше за цінності спілкування 33,3%, та цінності справи(роботи) 26,7%. Такий результат може говорити про те, що для сучасних студентів, все ж основним являються морально-етичні норми нашого суспільства, що може говорити про вихованість сучасної молоді.



Інструментальні цінності (1)

	Частота	відсоток	Валідний відсоток	Накопичувальний відсоток
Валідність	індивідуалістичні	12	40,0	40,0	40,0
	конформістські	10	33,3	33,3	73,3
	альтруїстичні	8	26,7	26,7	100,0
	Всього	30	100,0	100,0

Інструментальні цінності (2)

Найменше уваги, при груповому аналізу, приполо цінностям альтруїстичним, відсоток людей, які вважають себе конформістами складає 20%, трохи більше альтруїстів 33,3%. А найбільше індивідуалістів 46,7%. Індивідуалізм - риса світогляду, яка характеризується самопротиставленням окремого індивіда колективові і суспільству.

Інструментальні цінності (2)

	Частота	відсоток	Валідний відсоток	Накопичувальний відсоток
Валідність	індивідуалістичні	11	36,7	36,7	36,7
	конформістські	9	30,0	30,0	66,7
	альтруїстичні	10	33,3	33,3	100,0
	Всього	30	100,0	100,0

Інструментальні цінності(3)

У останній таблиці ціннісних орієнтацій, були визначені наступні результати. Більшість курсантів вважають однією з головних своїх цінностей, прийняття інших (56,7%) ніж самоствердження (43,3%).

Інструментальні цінності (3)

	Частота	відсоток	Валідний відсоток	Накопичувальний відсоток
Валідність	самоствердження	13	43,3	43,3	43,3
	прийняття інших	17	56,7	56,7	100,0
	Всього	30	100,0	100,0



Наведена нижче, таблиця кореляції показує нам можливості залежності двох випадкових величин, адже кореляція є залежністю двох випадкових величин. При цьому, зміна однієї або кількох цих величин призводить до систематичної зміни іншої або інших величин. Математичною мірою кореляції двох випадкових величин слугує коефіцієнт кореляції.

Кореляція може бути позитивною та негативною (можлива також ситуація відсутності статистичного зв'язку - наприклад, для незалежних випадкових величин). Від'ємна кореляція - кореляція, при якій збільшення однієї змінної пов'язане зі зменшенням іншої, при цьому коефіцієнт кореляції від'ємний. Додатна кореляція - кореляція, при якій збільшення однієї змінної пов'язане зі збільшенням іншої, при цьому коефіцієнт кореляції додатній.

На даному етапі аналізу результатів дослідження, був використаний метод кореляції Пірсона. Даний метод вимірює ступінь лінійних зв'зків між змінними.

Кореляційна матриця, не виявила зв'зків кореляції між залежною змінною (у нашому дослідженні) мотивації з іншими змінними, які досліджувалися. Хоча кореляція була присутня між незалежними змінними, хоча і на досить невеликому значущому рівні.

Тому, для того щоб виявити спільності, які присутні між змінними і об'єднавши їх у фактори, використаємо метод «Факторного аналізу».

Кореляційна матриця

	М	ЦТ(1)	ЦТ(2)	ЦІ(1)	ЦІ (2)	ЦІ(3)	ІЗЖ	У
М	Кореляція Пірсона	1	,035	,000	,021	-,020	-,269	,349	-,035
	Знач. (2-змінні)		,856	1,000	,914	,917	,150	,058	,856
	N	30	30	30	30	30	30	30	30
ЦТ(1)	Кореляція Пірсона	,035	1	,245	-,218	,279	,386*	,193	,005
	Знач. (2-змінні)	,856		,193	,248	,136	,035	,306	,980
	N	30	30	30	30	30	30	30	30
ЦТ(2)	Кореляція Пірсона	,000	,245	1	,059	,395*	,238	,124	,196
	Знач. (2-змінні)	1,000	,193		,759	,031	,206	,515	,300
	N	30	30	30	30	30	30	30	30
ЦІ(1)	Кореляція Пірсона	,021	-,218	,059	1	-,056	,022	-,101	,475**
	Знач. (2-змінні)	,914	,248	,759		,768	,907	,595	,008
	N	30	30	30	30	30	30	30	30
ЦІ(2)	Кореляція Пірсона	-,020	,279	,395*	-,056	1	,448*	-,129	,218
	Знач. (2-змінні)	,917	,136	,031	,768		,013	,497	,247
	N	30	30	30	30	30	30	30	30
ЦІ(3)	Кореляція Пірсона	-,269	,386*	,238	,022	,448*	1	,082	,172
	Знач. (2-змінні)	,150	,035	,206	,907	,013		,666	,363
	N	30	30	30	30	30	30	30	30
ІЗЖ	Кореляція Пірсона	,185	,102	-,075	-,333	,069	,369*	1	-,174
	Знач. (2-змінні)	,329	,591	,692	,072	,719	,045		,358
	N	30	30	30	30	30	30	30	30
У	Кореляція Пірсона	,404*	-,172	,247	,127	,212	,067	-,174	1
	Знач. (2-змінні)	,027	,363	,188	,505	,260	,724	,358
	N	30	30	30	30	30	30	30	30

Метод факторного аналізу передбачає вирахування кореляції на початковому етапі аналізу:

Кореляційна матриця

	ЦТ(1)	ЦТ(2)	ЦІ(1)	ЦІ(3)	ЦІ(2)	ІЗЖ	У
Кореляція	цінності_термінальні_1	1,000	,245	-,218	,279	,386	,193	,005
	цінності_термінальні_2	,245	1,000	,059	,395	,238	,124	,196
	цінності_інструментальні_1	-,218	,059	1,000	-,056	,022	-,101	,475
	цінності_інструментальні_3	,279	,395	-,056	1,000	,448	-,129	,218
	цінності_інструментальні_2	,386	,238	,022	,448	1,000	,082	,172
	індекс_задоволеності_життям	,193	,124	-,101	-,129	,082	1,000	,079
	установка	,005	,196	,475	,218	,172	,079	1,000
Знач. (1-змінна)	цінності_термінальні_1		,096	,124	,068	,018	,153	,490
	цінності_термінальні_2	,096		,379	,015	,103	,258	,150
	цінності_інструментальні_1	,124	,379		,384	,454	,297	,004
	цінності_інструментальні_3	,068	,015	,384		,007	,249	,124
	цінності_інструментальні_2	,018	,103	,454	,007		,333	,181
	індекс_задоволеності_життям	,153	,258	,297	,249	,333		,340
	установка	,490	,150	,004	,124	,181	,340

Для повного аналізу результатів за факторним аналізом значення кореляції повинно бути більшим, ніж 0, 320.

Знач. (1-змінна) - це рівень значимості. Він повинен бути менше 0.05.

Отже, з даної кореляційної матриці видно, що деякі змінні взаємодіють одна з одною, тобто між деякими змінними присутній кореляційний зв'язок.

KMO та тест Бартлетта

Критерий адекватности вибірки Кайзера--Мейера--Олкіна	,504
критерій сферичності Бартлетта	Апрокс. Т-Квадрату	30,374
	Ст..св	23

Показник за критерій адекватності вибірки КМО ( = 0,504) означає, що наші дані можна використовувати в кореляційному аналізі, оскільки він є вищим за показник 0,5. В нашому випадку факторний аналіз доцільно проводити.

Графік власних значень показує, що значимих факторів 3, які вміщують в собі різні компоненти. Дані фактори знаходяться вище одиниці, що дає нам змогу їх виокремити.

Якщо виокремлювати кількість факторів за другою точкою перетину, то виходить 4 фактори, що підтверджує значимість цих факторів.

Компоненти

	Вихідні	Вичерпнуті
цінності_термінальні_1	1,000	,606
цінності_термінальні_2	1,000	,436
цінності_інструментальні_1	1,000	,764
цінності_інструментальні_3	1,000	,746
цінності_інструментальні_2	1,000	,554
індекс_задоволеності_життям	1,000	,896
установка	1,000	,743

Частина дисперсії змінної, яка обумовлена дією спільних факторів. Компоненти вичерпують від 43,6% (цінності термінальні(2)) до 89,6% (індекс задоволеності життям) змінної .

Компоненти сумарної дисперсії

Компоненти	Вихідні власні значення	Сума квадратів для виявлення факторів
	Всього	% Дисперсії	Сумарний %	Всього	% Дисперсії	Сумарний %
1	2,105	30,074	30,074	2,105	30,074	30,074
2	1,538	21,974	52,048	1,538	21,974	52,048
3	1,103	15,752	67,800	1,103	15,752	67,800
4	,783	11,183	78,983
5	,577	8,244	87,227
6	,537	7,667	94,894
7	,357	5,106	100,000

Із даної таблиці «Компоненти сумарної дисперсії» ми прстежуємо, що виділено три компоненти, які перевищують одиницю. Перший фактор пояснює 30,074% дисперсії, другий - 21,974%, третій - 15,752%.

У таблиці наведеній нижче, представлені компоненти, які розділені на три колонки у яких представлені значення змінних, що використовуються у нашому дослідженні до їх обертання:

Матриця компонентів до обертання:

	Компоненти
	1	2	3
цінності_термінальні_1	,290	-,298	,133
цінності_термінальні_2	,311	,036	,055
цінності_інструментальні_1	,026	,563	,093
цінності_інструментальні_3	,354	-,006	-,396
цінності_інструментальні_2	,349	-,051	-,075
індекс_задоволеності_життям	,082	-,143	,820

Матриця компонентів після обертання:

	Компоненти
	1	2	3
цінності_термінальні_1	,639	-,289	,339
цінності_термінальні_2	,616	,195	,138
цінності_інструментальні_1	-,103	,862	-,102
цінності_інструментальні_3	,805		-,311
цінності_інструментальні_2	,741
індекс_задоволеності_життям			,946

Порівнюючи між собою значення у таблицях компонентів до і після обертання, визначаємо фактори:

4. Фактор: Впевненість у собі

- Цінності термінальні (2) +,616

- Цінності термінальні (1) +, 639

- Цінності інструментальні (3) +,741

- Цінності інструментальні (2) +,805

5. Фактор: Цілеспрямованість

- Установка +,819

- Цінності інструментальні (1) +,862

6. Фактор: Задоволеність життям

- Індекс задоволеності життям +,946

За результатами факторного аналізу, ми виявили спільність між незалежними змінними, яку описали у трьох факторах. Найбільша значущість присутня у першому факторі : «Впевненість у собі». У даному факторі присутня найбільша кількість змінних, які мають спільність по категорії впевненості у собі.

3.3. Порівняльний аналіз психологічних особливостей мотивації до навчання студентів та курсантів

Для того, щоб мати змогу аналізувати більш точно, та отримати результати, які показують найбільш чітке значення, ми проаналізуємо загальні результати всього дослідження. Вибірку у шістдесят чоловік (курсантів та студентів), щоб подивитися, чи будуть результати співпадати з попереднім результатом, чи кардинально відрізнятимуться. І якщо відрізнятиметься, то, вияснити, які саме змінні, у досліджуванні натупної вибірки, будуть корелювати із залежною змінною (мотивація до навчання).

З нижче наведеної таблиці «Кореляційна матриця», ми простежуємо наступну кореляцію залежної змінної з незалежними змінними, в даному випадку у нас вийшло лише дві незалежних змінних, які корелюють із залежною змінною це : індекс задоволеністю життям, інструментальні цінності (2). Кориляція в обох випадках значима лише на рівні 0,05. Що дає нам змогу говорити про зв'язок як інструментальних цінностей(2) так і індексу задоволеності життям з мотивацією до навчання. Але такий зв'зок не є досить сильним, що не дає нам змоги використати метод множинно-регресивного аналізу.

При вибірці шістдесят чоловік ми спробуємо проаналізувати результати нашого дослідження Методом Кластерного Аналізу.

Кластерний аналіз - завдання розбиття заданої вибірки об'єктів (ситуацій) на підмножини, які називаються кластерами, так, щоб кожен кластер складався із схожих об'єктів, а об'єкти різних кластерів істотно відрізнялися. Завдання кластеризації відноситься до статистичної обробки, а також до широкого класу задач навчання без учителя.

Кластерний аналіз - це багатовимірна статистична процедура, що виконує збір даних, що містять інформацію про вибірку об'єктів, і потім впорядковує об'єкти в порівняно однорідні групи (кластери). Кластер - група елементів, характеризуються загальною властивістю, головна мета кластерного аналізу - знаходження груп схожих об'єктів у вибірці.

Кореляційна матриця

	М	ЦТ(1)	ЦТ(2)	ЦІ(1)	ЦІ (2)	ЦІ(3)	ІЗЖ	У
М	Кореляція Пірсона	1	,035	,082	,052	,267*	,117	,269*	,187
	Знач. (2-змінні)		,793	,533	,694	,039	,374	,038	,152
	N	60	60	60	60	60	60	60	60
ЦТ(1)	Кореляція Пірсона	,035	1	,017	,292*	,170	,296*	,149	-,085
	Знач. (2-змінні)	,793		,897	,024	,195	,022	,257	,520
	N	60	60	60	60	60	60	60	60
ЦТ(2)	Кореляція Пірсона	,082	,017	1	,238	-,026	,016	-,168	,302*
	Знач. (2-змінні)	,533	,897		,067	,842	,901	,198	,019
	N	60	60	60	60	60	60	60	60
ЦІ(1)	Кореляція Пірсона	,052	,292*	,238	1	,362**	,189	,054	,226
	Знач. (2-змінні)	,694	,024	,067		,005	,147	,682	,083
	N	60	60	60	60	60	60	60	60
ЦІ(2)	Кореляція Пірсона	,267*	,170	-,026	,362**	1	,456**	-,036	,218
	Знач. (2-змінні)	,039	,195	,842	,005		,000	,782	,095
	N	60	60	60	60	60	60	60	60
ЦІ(3)	Кореляція Пірсона	,117	,296*	,016	,189	,456**	1	,209	,123
	Знач. (2-змінні)	,374	,022	,901	,147	,000		,109	,350
	N	60	60	60	60	60	60	60	60
ІЗЖ	Кореляція Пірсона	,269*	,149	-,168	,054	-,036	,209	1	-,010
	Знач. (2-змінні)	,038	,257	,198	,682	,782	,109		,940
	N	60	60	60	60	60	60	60	60
У	Кореляція Пірсона	,187	-,085	,302*	,226	,218	,123	-,010	1
	Знач. (2-змінні)	,152	,520	,019	,083	,095	,350	,940
	N	60	60	60	60	60	60	60	60

Спектр застосувань кластерного аналізу дуже широкий: його використовують в археології, медицини, психології, хімії, біології, державному управлінні, філології, антропології, маркетингу, соціології та інших дисциплінах. Проте універсальність застосування призвела до появи великої кількості несумісних термінів, методів і підходів, що ускладнюють однозначне використання та несуперечливу інтерпретацію кластерного аналізу.

Кластерний аналіз виконує такі основні завдання:

· Розробка типології та класифікації.

· Дослідження корисних концептуальних схем групування об'єктів.

· Породження гіпотез на основі дослідження даних.

· Перевірка гіпотез або дослідження для визначення того, чи типи (групи), виділені тим чи іншим способом, присутні у наявних даних .

Незалежно від предмета вивчення застосування кластерного аналізу передбачає наступні етапи:

- Відбір вибірки для кластеризації.

- Визначення множини змінних, за якими будуть оцінюватися об'єкти у вибірці.

- Обчислення значень тієї чи іншої міри подібності між об'єктами.

- Застосування методу кластерного аналізу для створення груп схожих об'єктів.

- Перевірка достовірності результатів кластерного рішення.

Кластерний аналіз пред'являє такі вимоги до даних: по-перше, показники не повинні корелювати між собою, по-друге, показники повинні бути безрозмірними, по-третє, їх розподіл має бути близько до нормального, по-четверте, показники мають відповідати вимогу «стійкості », під якою розуміється відсутність впливу на їх значення випадкових факторів, по-п'яте, вибірка повинна бути однорідна, не містити« викидів ».

Ознаками для даної роботи були обрані: мотивація, ціннісні орієнтації, установка, задоволеність життям.

Послідовність агломерації

Кроки	Об'єднані кластери	Коефіцієнти	Попередній крок появи кластера	Наступний крок
	Кластер 1	Кластер 1		Кластер 1	Кластер 2
1	59	60	,000	0	0	2
2	9	59	,000	0	1	10
3	45	58	,000	0	0	15
4	21	57	,000	0	0	38
5	46	56	,000	0	0	53
6	50	55	,000	0	0	11
7	51	54	,000	0	0	10
8	49	53	,000	0	0	12
9	44	52	,000	0	0	16
10	9	51	,000	2	7	19
11	14	50	,000	0	6	31
12	6	49	,000	0	8	22
13	37	48	,000	0	0	22
14	13	47	,000	0	0	57
15	1	45	,000	0	3	20
16	39	44	,000	0	9	54
17	40	43	,000	0	0	20
18	41	42	,000	0	0	19
19	9	41	,000	10	18	25
20	1	40	,000	15	17	26
21	33	38	,000	0	0	26
22	6	37	,000	12	13	27
23	32	36	,000	0	0	27
24	34	35	,000	0	0	25
25	9	34	,000	19	24	36
26	1	33	,000	20	21	39
27	6	32	,000	22	23	33
28	26	31	,000	0	0	33
29	20	30	,000	0	0	39
30	28	29	,000	0	0	31
31	14	28	,000	11	30	55
32	23	27	,000	0	0	36
33	6	26	,000	27	28	35
34	24	25	,000	0	0	35
35	6	24	,000	33	34	40
36	9	23	,000	25	32	44
37	19	22	,000	0	0	40
38	18	21	,000	0	4	53
39	1	20	,000	26	29	46
40	6	19	,000	35	37	48
41	10	17	,000	0	0	46
Кроки	Об'єднані кластери	Коефіцієнти	Попередній крок появи кластера	Наступний крок
	Кластер 1	Кластер 1		Кластер 1	Кластер 2
42	7	16	,000	0	0	48
43	12	15	,000	0	0	44
44	9	12	,000	36	43	45
45	9	11	,000	44	0	56
46	1	10	,000	39	41	49
47	5	8	,000	0	0	49
48	6	7	,000	40	42	55
49	1	5	,000	46	47	51
50	3	4	,000	0	0	51
51	1	3	,000	49	50	52
52	1	2	,000	51	0	54
53	18	46	1,000	38	5	57
54	1	39	1,000	52	16	58
55	6	14	1,000	48	31	56
56	6	9	1,250	55	45	58
57	13	18	2,200	14	53	59
58	1	6	2,494	54	56	59

Таблиця «Послідовність агломерації» дає можливість попередньо оцінити кількість кластерів. Для цього необхідно прослідкувати динаміку збільшення відмінностей по крокам кластеризації і визначити крок, на якому відбувається різкий стрибок збільщення відмінностей. Отже, в даному випадку це буде: 59(кількість досліджуваних) - 56= 3 кластера.

Для того, щоб отримати найбільш чіткі результати, ми обираємо для аналізу п'ять кластерів, які в подальшому будуть використовуватися при оцінці інтерпретації даних.

За дендрограмою результатів визначаємо три кластера:

Перший кластер об'єднує в собі (14, 28, 29, 49, 53, 6, 37, 48, 32, 36, 26, 31, 24, 25, 19) досліджуваних.

Другий кластер об'єднує в собі (52, 39, 45, 58, 1, 40, 43, 33, 38, 20, 30, 10, 17, 5) досліджуваних.

Третій кластер об'єднує в собі (46, 56, 21, 57) досліджуваних.

Отже кількість досліджуваних, які об'єднує перший кластер складає 15 досліджуваних тобто 25% вибірки, другий - 16 осіб, 26% вибірки; третій - 22 досліджуваних 6 % вибірки.

Перейдемо до більш детального опису кластерів:

У першому кластері були об'єднані досліджувані у яких оновними інструментальними цінностями виступають конформістські цінності та переважає задоволеність життям (80% від усіх об'єднаних у кластер дванадцять людей із п'ятнадцяти). У даний кластер увійшло десять студентів та п'ять курсантів.

У другому кластері були об'єднані шістнадцять досліджуваних, серед яких вісім курсантів та вісім студентів. Інструментальні цінності проявилися індивідуалістичні, а задоволеність життям становила 87 ,5%.

У третій кластер потрапили чотири досліджуваних, всі вони мали рівень задоволеності життям помірний, а інструментальні цінності серед них поділилися: у 50% переважали індивідуалістичні у інших 50% переважали конформістські цінності.

Якщо повернутися до таблиці кореляції, яка у загальній вибірці показала нам зв'язок між мотивацією і задаволеністю життям, можемо зробити наступний висновок, що, як на студентів, так і на курсантів впливає настрій та задоволеність власним становищем у житті на мотивацію до навчання.

ВИСНОВКИ

Виходячи із завдань даного теоретико-емпіричному дослідження, був здійснений аналіз літературних джерел з проблеми психологічних особливостей мотивації до навчання у студентів та курсантів.

1. У психологічній літературі, різними авторами виділяються різні види мотивів учбової діяльності. Так, М.І. Бажовіч указується, що для дітей різного віку не всі мотиви мають однакову спонукальну силу. Одні з них є основними, ведучими, інші - другорядними, побічними, що не мають самостійного значення; які так чи інакше підпорядковані провідним мотивам. У одних випадках таким провідним мотивом може виявитися прагнення завоювати місце відмінника в класі, в іншому випадку - бажання здобути вищу освіту, в третіх - інтерес до самих знань.

Ціннісні орієнтації є важливим компонентом структури особистості, в них ніби резюмується весь життєвий досвід, накопичений особистістю в її індивідуальному розвитку. Це той компонент структури особистості, який являє собою певну вісь свідомості, навколо якої обертаються помисли і почуття людини і з точки зору якої вирішується багато життєвих питань. Таке розуміння ціннісних орієнтацій дає змогу пояснити та емпірично вивчати спрямованість діяльності особистості в будь-який момент її життя.

Соціальна установка є стійким, фіксованим, ригідним (негнучким) утворенням особистості, яке стабілізує спрямованість її діяльності, поведінки, уявлень про себе та світ. За одними твердженнями, вони утворюють структуру особистості, за іншими -- лише посідають певне місце серед якісних рівнів особистісної ієрархії.

Трактування задоволеності життям з психологічної позиції здійснювали в контексті потреб, прагнень та досягнень, емоційно-оціночного ставлення до себе та інших, «Я-концепції», самоактуалізації, щастя та психологічного (суб'єктивного) благополуччя. Також задоволеність життям розглядали в контексті соціального самопочуття та суб'єктивної оцінки якості життя і здоров'я.

2. За результатами проведеного нами дослідження ми з'ясували основні психологічні особливості мотивації до навчання, вияснили окремі закономірності впливу ціннісних орієнтацій, задоволеності життям та установки на мотивацію студентів та курсантів до навчання.

Отже за результатами, які ми отримали після дослідження студентів, вияснилося, що лише 20% студентів мають позитивну мотивацію до навчання, адекватно оцінюють вибір професії. За проведеними методами багатомірної статистики (метод регресивного аналізу та факторного аналізу, ми вияснили, що основними змінними, які впливають на мотивацію до навчання у студентів є інструментальні цінності(3)(цінності професійної самореалізації, особистісного життя), інструментальні цінності(2)(індивідуалістичні, конформістські, альтруїстичні) та установка. За допомогою факторного аналізу, ми змогли виділити три фактори, які включали у собі змінні, яких об'єднували окремі спільності. Таким чином фактор перший «вихованість» об'єднує в собі цінності термінальні(1,2) та цінності інструментальні, що доводить те, що найбільш значущим фактором, який впливає на мотивацію до навчання у студентів є ціннісні орієнтації.

3. Розглядаючи результати, які ми отримали від дослідження психологічних особливостей мотивації курсантів, ми вияснили наступні особливості. За результатами кореляційної таблиці, вияснилось, що із залежною змінною (мотивацією) не корелює жодна із незалежних змін. Таким чином, ми вияснили, що мотивація до навчання курсантів не має зв'язків із ціннісними орієнтаціями, задоволеністю життям, установки. Але ми провели факторний аналіз в результаті якого, ви виокремили три фактори, основний з яких фактор «Впевненість у собі». Саме цей фактор, який включає в собі термінальні цінності та інструментальні мають, говорять про то, що основна група змінних, які мають високу спільність між собою це ціннісні орієнтації (крім інструментальних (1)). Отже основним фактором, який, певним чином впливає на мотивацію курсантів є фактор впевненості у собі.

4. Порівняльний аналіз дослідження студентів та курсантів показав, що на мотивацію у студентів впливають установки, інструментальні цінності (1,2). Зв'язок із мотивацією у курсантів та іншими змінними не виявлено, але розглядаючи результати отримані від аналізу повнї вибірки, ми виявили зв'язок між мотивацією та інструментальними цінностями(1) та індексом задоволеності життям. За результатами, об'єднаного дослідження студентів і курсантів, нами було виявлено, що мотивація має не значний зв'язок (на рівні 0,05) із змінними - інструментальні цінності(2) та індексом задоволеності життям.

Також за допомогою кластерного аналізу ми виокремили п'ять кластерів, тобто об'єднали змінні, які мають між собою щільний зв'язок.

Таким чином теоретико-емпіричне дослідження показало, що мотивація до навчання у студентів має досить щільний зв'язок із ціннісними орієнтаціями та соціально-психологічними установками, на відміну від курсантів, мотивація яких не корелює із жодними виділеними нами факторами.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Адлер А. Наука жить. - К.: Port-royal, 1997 - 288 C.

2. Алтунина, И.Р. Мотивы и мотивация социального поведения : Учебное пособие / И.Р. Алтунина. - М.: Изд-во Московского психолого-педагогического института, 2006. - 144 С.

3. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. - М.: Наука, 1977 - 380 С.

4. Базалук О.А. Сущность человеческой жизни - К.: Наукова думка, 2002 - 272С.

5. Березина Т.Н. Смыслы жизни, добро, духовное развитие, определение их значения -- Мир психологии, 2008, #2

6. Бжалава И.Т. Установка и поведение.. - М.: Знание, 1968 - 48 C.,

7. Божович Л.И. Избранные психологические труды. Проблемы формирования личности. - М.: , 1995 - 212 C.,

8. Бондарчук Е. И., Бондарчук Л. И. Основы психологии и педагогики.: Курс лекций. К.: МАУП, 2001. - 413 C.

9. Бондарчук О.І. Психологія сім"ї: Курс лекцій.. - К.: МАУП, 2001 - 96 C.

10. Васильев И.А., Магомед - Эминов М.Ш. Мотивация и контроль за действием /И.А. Васильев, М.Ш. Магомед-Эминов. - М., 1991.C.

11. Вербицкий А. А., Платонова Т. А. Формирование познавательной и профессиональной мотивации. М., 1986. - 217 С.

12. Вікова і педагогічна психологія / За ред. Гамезо та ін. - К., 1984. - 341С.

13. Власова Н.Н. ...И проснешься боссом.Справочник по психологии управления.Ч.1.. - М.: Инфра-М, 1994 - 214 C

14. Водопьянова Н.Е. Оценка уровня удовлетворенности качеством жизни / Н.Е. Водопьянова // Практикум по психологии здоровья / под ред. Г.С. Никифорова. - М.: Питер, 2005. - С. 148-155.

15. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А.В.Петровского. - М., 1979 - 412 С.

16. Гамезо М. В., Домашенко И. А. Атлас по психологии. - 2-е изд., доп. и испр. - М.: Изд-во Рос. Пед. Агентства, 1998. - 272 С.

17. Гребенюк О.С. Проблемы формирования мотивации учения и труда у учащихся средних профтехучилищ / О.С. Гребенюк. - М., 1985. - 218С.

18. Дубровина И.В. Школьная психологическая служба: Вопросы теории и практики. - М.: Педагогика, 1991. - 232 С.

19. Духневич В.М. Психологічне благополуччя професіонала: модель досягнення/дотримання (на прикладі професії психолога-консультанта) / В.М. Духневич // Проблеми загальної та педагогічної психології: збірн. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - 2002. - Т. 4, ч. 3. - С. 57-63.

20. Дыльнов Г.В., Климов В.А. Об основном понятии "социологии жизни" - СОЦИС, 2003, #4

21. Дьяченко, М.И., Кандыбович, Л.А. Психология высшей школы: особенности деятельности студентов и преподавателей. - Мн.: Изд-во БГУ, 1993. - 236С.

22. Занюк С. Психология мотивации. - К.: Эльга Н.; Ника-Центр, 2001 - 352

23. Зеер Э. Ф. Психология профессионального самоопределения в ранней юности: Учеб. пособие / Э. Ф. Зеер, О. А. Рудей. -- М.: 2008. -- 256 С.

24. Злобіна О. Особистість як суб`єкт соціальних змін. - К.: Інститут соціології НАН України, 2004 - 400 C.

25. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы /Е.П. Ильин, СПб.: Питер. - 2000 - 361

26. Казміренко В.П., Бандура О.О. До питання про самоактуалізацію як стиль життя -- Вісник. Соціологія. Психологія. Педагогіка, 1997, #4

27. Климов Е.А. Психология профессионала: Избранные психологические труды. - Воронеж, 1996. С - 78-102.

28. Ковалев А.Г. Личность воспитывает себя. - М., 1983. С - 63-87.

29. Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения. Учебник для инженеров-педагогов, преподавателей спец. дисциплин системы профессионально-технического и высшего образований - Х.: ЧП ,,Штрих”, 2003 - 156 С.

30. Кон, И. С. Психология юношеского возраста: Проблемы формирования личности. - М.: Политиздат, 1976. - 175 С.

31. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія . - Київ, 1995. - 303

32. Корольов Д.К. Позитивне емоційно-оціночне ставлення до життя як умова прояву здібностей індивіда / Д.К. Корольов // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. - 2000. - № 8. - С.38-41.

33. Кудріна Т.С. Психологія мотивації: підручник / Т.С.Кудріна. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2008 - 239 C.

34. Леонтьєв А.Н. Избр. психол. произведения: В 2 т. - М.: Педагогика, 1983. - Т.2. - С. 90-170.

35. Лисовский В. Т. Актуальные проблемы нравственного воспитания будущих специалистов. Л., 1987. - 219 С.

36. Макарова Л.І., Й.М. Гах. Основи психології і педагогіки. - К., 2005.-111

37. Маркова А. К. Проблема формирования мотивации учебной деятельности. -- Советская педагогика, 1979, № 11, С. 63--71.

38. Mapoкова A.C. Психологические критерии эффективности учебного процес-са//Вопр. психологии. 1977. N" 4. С. 40-51.

39. Маслоу А. Мотивация и личность. 3-е изд. / Пер с англ.. - СПб.: Питер, 2008 - 352 C.

40. Мід Д.Г. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста / Пер.з англ.та передмова Т.Корпало.. - К.: Український Центр духовної культури, 2000 - 416 C.

41. М'ясоїд П.А. Загальна психологія. - К., Вища школа. - 2001. - 487 С.

42. Надирашвили Ш.А. Понятие установки в общей и социальной психологии. - Тбилиси: "Мецниереба", 1974 - 170 C.

43. Надирашвили Ш.А. Психологическая природа восприятия (с позиций теории установки). - Тбилиси: "Мецниереба", 1976 - 256 C.

44. Нартова-Бочавер С.К. Дифференциальная психология. Учебное пособие. М.: Ижица, 2002 - 160 C.

45. Немов Р.С. Практическая психология:Учеб.пособие. - М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 1997 - 320 C.

46. Новий тлумачний словник української мови. - К., 1998. - Т. 1. - 300 С.

47. Олпорт Г. Личность в психологии. - Л.:"ЮВЕНТА", 1998 - 345 C.

48. Основи психології / За ред. О.В. Кирийчука, В.А. Роменця. - К., 1997.С - 19-76.

49. Педагогика / Под ред. Ю.К. Бабанского. - М., 1998. С - 87-158.

50. Педагогіка / За ред. М.Д. Ярмаченка. - К., 1986. С - 75-79.

51. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии.. - СПб.: Питер, 2002 - 720

52. Рубинштейн С.Л. Принципы и пути развития психологии. М., 1959.С - 45-132.

53. Столяренко А.М. Психология и педагогика: Учеб.пособие для вузов.. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001 - 423 C.,

54. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності / Т.М. Титаренко. - К.: Либідь,2003. - 376 С.

55. Узнадзе Д.Н. Психология установки.. - СПб.: Питер, 2001 - 416 C

56. Узнадзе Д.Н. Теория установки. Под ред. Ш.А.Надирашвили и В.К.Цаава.. - М.: Ин-т практической психологии, Воронеж: МОДЭК, 1997 - 448 C

57. Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции. - СПб.: Питер, 2007 - 384 C

58. Шамионов Р.М. Характеристики ценностных ориентаций молодежи в соотнесении с представлениями о России и ценностях россиян -- Социология образования, 2009, #4

59. Шапарь, В.Б. Словарь практического психолога / В.Б. Шапарь. - М.: АСТ, Харьков: Торсинг, 2005. - 734 С.

60. Экспериментальные исследования по психологии установки.. - Тбилиси: Мецниереба, 1970 - 268 C.

61. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности.. - М.: "Добросвет", "Книжный дом"Универстет", 1998 - 596 C.,

62. Якунина В.А. Педагогическая психология. С-Пб. 1998 г - 268 С.



ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

Методика мотивації студентів до навчання у ВУЗІ (Ільїної Т.І)

Інструкція до тесту

Відмітьте вашу згоду знаком "+ " або незгоду -- знаком "-" -- з нижче наведеними твердженнями.

Тестовий матеріал

1. Найкраща атмосфера на заняттях - це атмосфера вільних висловлювань.

2. Зазвичай я працюю з великим напруженням.

3. У мене рідко бувають головні болі через пережиті хвилювання і неприємності.

4. Я самостійно вивчаю ряд предметів, які, на мою думку, необхідні для моєї майбутньої професії.

5. Яку з притаманних вам рис ви більше всього цінуєте? Напишіть відповідь поруч.________________________________________