Главная База знаний "Allbest" Психология Психологічні особливості соціально-психологічного клімату в студентському колективі

Психологічні особливості соціально-психологічного клімату в студентському колективі

Теоретичний аналіз та основні чинники творення соціально-психологічного клімату в студентському колективі, психологічні особливості регуляції взаємовідносин. Професійне становлення студента, організація дослідження та методика вивчення взаємовідносин.

Рубрика Психология
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.09.2012
Размер файла 89,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Підбор і організація таких видів діяльності колективу, які моделюють майбутню професійну діяльність, сприяють оволодінню професійним, майстерністю (колективне програвання можливих варіантів майбутніх професійних дій, участь студентської групи в науковій праці, присвяченої вивченню питань професійної праці після закінчення вузу, і ін.).

Мети діяльності студентів повинні стати загально груповими. Однієї з важливих передумов формування професійної спрямованості студентського колективу є контакти з виробничими колективами, з випускниками, представниками тієї професії, до вступу в яку готуються студенти. Важлива умова формування студентського колективу - правильне рішення питань про взаємостосунків особистість і колектив. Не розчинення в колективі й не внутрішній ізоляції, а колективізм - це головний і вірний шлях рішення питання. Колектив не виключає, а, навпроти, припускає всебічний розвиток самостійності особистості.

Інакше колективу загрожує небезпека насадження конформізму, «індивідуалізму навиворіт». Оптимальне співвідношення, міра єдності спілкування й відокремлення можуть бути досягнуті й забезпечені тільки науково обґрунтованим керівництвом і керуванням. Тут ціла сума питань студентського самоврядування, його обсягу й границь, розвитку суспільної активності, ініціативи, самостійності, взаємній вимогливості. Все це вимагає всебічного конкретно-соціологічного дослідження. [19, с.27]

Важливо підкреслити, що принципи виховання в колективі відбивають єдність спілкування й відокремлення особистості, тому що ця єдність є основа всієї сукупності виховних впливів на об'єктивні процеси в колективі, найбільш загальна тенденція яких виражена в зазначеному принципі. Центральним питанням цього принципу є питання про співвідношення виховної роботи з кожним окремим студентом і студентським колективом у цілому. Провідна роль належить роботі з усім колективом, впливу на його спрямованість, суспільну думку, настрій, діяльність. При цьому необхідно врахувати три моменти: по-перше, значення саморегуляції й самоврядування колективу; по-друге, вплив самого колективу на діяльність і спілкування студентів; по-третє, що веде роль роботи з колективом у цілому припускає виховну роботу з кожним студентом і тому необхідність індивідуальної роботи зростає.

Кожний студентський колектив має свого наставника, вихователя в особі куратора, що надає різнобічну допомогу в організації й зімкненні колективу, бере участь у суспільних заходах групи.

Студентська молодь, особливо на перших курсах, не має ще необхідного життєвого досвіду, не навчилася самостійно здійснювати основні функції колектив-навчальну й виховну. Куратор зобов'язаний ураховувати, що вчорашній школяр за роки навчання звик до того, що в суспільних і навчальних справах первинного колективу він постійно одержує допомогу з боку класного керівника. Тому роль куратора складається насамперед у зімкненні колективу, подоланні роз'єднаності й відчуженості у відносинах між студентами, особливо на першому курсі. Роль куратора специфічна, вона не настільки офіційна й категорична, як це характерно для виробничих і армійських колективів. Куратор покликаний насамперед організувати молодь для досягнення суспільно-значимих цілей, розвиваючи почуття громадського обов'язку, творчу ініціативу й самостійність. [32, с.73]

У цілому формування колективу вимагає проведення наступних заходів:

1. Комплектування академічних груп з урахуванням психологічної сумісності людей.

2. Створення соціально-ціннісної єдності шляхом роз'яснення значення навчання, її цілей і завдань, стимулювання роботи активу по зімкненню колективу.

3. Розвиток свідомості, товариства й дружби, розуміння взаємин у студентському колективі.

4. Зміцнення авторитету активу, підвищення його зразковості, попередження й психологічно виправданий дозвіл конфліктів.

5. Забезпечення турботи про студентів, облік їхніх запитів, інтересів, потреб, бажань.

Висновки до І розділу

1. Проблема формування психологічного клімату-багатоаспектне явище. Складовою частиною цієї проблеми є система стосунків, що складаються в колективі студентів, глибоко гуманні стосунки між викладачами і студентами.

2.Метою створення і підтримання сприятливого соціально психологічного клімату - полягає в теоретичному і практичному оволодінні студентами психологічними знаннями, методами і методиками побудови спілкування і взаємодій з людьми (студентами) в різних умовах їх життєдіяльності та вмілого застосування набутих знань у реальних педагогічних і життєвих ситуаціях, у пізнанні себе як особистості та інших людей, у оволодінні способами не тільки формування, розвитку й вдосконалення інших людей, але й саморозвитку та самовдосконалення, у формуванні світогляду, спрямованості майбутнього спеціаліста на активно-дієву роботу та суспільства в цілому.

3.Особливості соціально-психологічного клімату в групі залежать від того, який була суспільна активність студента до надходження у вуз, від впливу умов життя й діяльності на його особистість, від його старанності в навчанні й т.д. Гарний психологічний клімат у студентському колективі, його професійна спрямованість сприяють упевненості, взаємній вимогливості, товариству, дружбі, досягненню успіхів у навчанні, формуванню особистості майбутнього фахівця в цілому.

Таким чином, проблема соціально-психологічних передумов ефективності діяльності студентського колективу є досить багатогранною й складною. Вона вимагає до себе пильної уваги, як у період формування студентської академічної групи, так і на всьому протязі навчання у вузі.

Розділ ІІ. Емпіричне вивчення особливостей психологічного клімату в студентському колективі

2.1 Організація дослідження та методика вивчення взаємовідносин в студентському колективі

Вивчення соціально-психологічного клімату можна будувати на основі практичних (спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності, стан навчальної дисципліни, узагальнення незалежних характеристик та інше.) та психологічних методів, що потребують спеціальної підготовки (соціометричне опитування, анкетування, тестування та інше).

При спостереженні та бесіді зі студентами цілеспрямовано використовувати непрямі ознаки (показники) рівня розвитку соціально-психологічного клімату.

Дослідження проводиться на базі Волинського Національного Університету імені Лесі Українки. Для вивчення психологічного клімату в групі були взяті методики, які визначали взаємовідносини в студентському колективі. А саме з них:

1). Методика «Q-сортування» тенденцій поведінки в групі.

Мета: вивчення уявлень досліджуваного про себе. Може бути також використана для визначення ідеального «Я » індивіда або його уявлення про те, яким його бачать інші. Ці параметри можуть бути досліджені на підставі аналізу 6 тенденцій поведінки людини в групі: залежність- незалежність, товариськість-недружелюбність, прийняття боротьби - ухилення від боротьби.

Інструкція: «Вашій увазі пропонується 60 тверджень, що стосуються поведінки людини в групі. Прочитайте послідовно кожне з них і дайте відповідь «так», якщо воно відповідає вашому уявленню про себе, або «ні», якщо не відповідає йому ». [23]

Обробка даних та інтерпретація результатів

1. Залежність 3, 9, 15, 21, 27, 33, 39, 45, 51, 54

2. Незалежність 6, 12, 18, 24, 30, 36, 42, 48, 57, 60

3. Товариськість 5, 7, 13, 19, 25, 31, 37, 43, 49, 52

4. Недружелюбність 4, 10, 16, 22, 28, 34, 40, 46, 55, 58

5. Прийняття «боротьби» 1, 11, 17, 23, 29, 35, 41, 47, 56, 59

6. Уникнення «боротьби» 2, 8, 14, 20, 26, 32, 38, 44, 50, 53

Відповіді досліджуваного, згідно ключу, розподіляються по 6-ти тенденціям. Підраховується частота прояву кожної з тенденцій. Причому кількість відповідей «так» за однією з тенденцій сумується з кількістю відповідей «ні» по полярній тенденції, в парі. Наприклад, кількість позитивних відповідей за шкалою «залежність» складається з кількістю негативних відповідей за шкалою «незалежність».

Тенденція до залежності розуміється як внутрішнє прагнення індивіда до прийняття групових норм, стандартів і морально-етичних цінностей. Тенденція до товариськості свідчить про контактні прагнення утворювати емоційні зв'язки як у своїй групі, так і за її межами.

Тенденція до «прийняття боротьби» розглядається як активне прагнення до досягнення більш високого статусу в системі міжособистісних відносин. Протилежна тенденція - ухилення від боротьби свідчить про прагнення уникнути взаємодії, зберегти нейтралітет у групових суперечках і конфліктах, схильність до компромісних рішень.

Кожна з цих тенденцій, мабуть має внутрішню і зовнішню характеристику, тобто може бути внутрішньо притаманною індивіду, а може бути зовнішньої, своєрідною «маскою», приховує справжнє обличчя людини. Якщо отримане число, про який говорилося вище, наближається до 20-ти, то можна говорити про справжню перевагу тієї чи іншої стійкої тенденції, притаманної індивіду і виявляється не тільки в певній групі, але й за її межами. У випадку, якщо кількість відповідей «так» однієї тенденції виявляється рівним кількістю позитивних відповідей по протилежній тенденції (наприклад, залежність- незалежність), то таке положення може говорити про наявність внутрішнього конфлікту особистості, яка знаходиться у владі однаково виражених протилежних тенденцій. 3-4 відповіді «сумніваюся» по окремим тенденціям розглядаються як ознака нерішучості, ухилення, астенічності, однак в інших випадках це може свідчити про вибірковість в поведінці, про тактичну гнучкость, стенічность.

Текст методики Додаток А

2. Соціометрія

Специфічними і особливо ефективними при вивченні малих груп є методи соціометрії. Термін «соціометрія» в перекладі з латини означає вимірювання міжособистісних взаємин у групі. У суспільних науках він постав наприкінці XIX ст. у зв'язку зі спробами застосування математичних методів до вивчення соціальних явищ. Основна заслуга у створенні методології соціометричних досліджень, сукупності вимірювальних процедур і математичних методів обробки первинної інформації належить американському соціопсихологу Джекобу Морено (1892--1974). Виробивши свою систему структурного аналізу малих груп, Морено сформулював і стратегічне завдання соціометрії. Воно, на його думку, полягає у забезпеченні таких умов на виробництві і в житловому приміщенні, за яких люди працювали і жили б в оточенні симпатичних і симпатизуючих їм людей.

Соціометричний метод опитування -- один із різновидів опитування, який використовують для вивчення внутріколективних зв'язків шляхом виявлення стосунків між членами колективу.

Цей метод застосовують для дослідження міжособистісних стосунків і міжгрупових відносин з метою їх поліпшення. Він дає змогу соціологові, психологові вивчити склад малих соціальних груп, особливо неофіційних стосунків, одержуючи соціологічну інформацію, яку іншим шляхом дістати майже неможливо. Технічний апарат соціометрії застосовують у різних сферах мікросоціології. Грамотне використання арсеналу соціометричних методів є передумовою для ґрунтовних теоретичних висновків про функціонування і розвиток груп, досягнення значних практичних результатів у комплектуванні колективів, підвищенні ефективності їх діяльності.

У процедурному аспекті соціометрія -- це поєднання методики опитування та алгоритмів для спеціального математичного обчислення первинних вимірювань. Взаємини між членами колективу з'ясовуються на основі таких процедур: Вибір -- виражене бажання індивіда до співробітництва з іншим індивідом. Відхилення (негативний вибір) -- небажання індивіда до співробітництва з іншим індивідом.

Після створення програми дослідження, необхідно виробити соціометричний критерій, тобто запитання, які задають усім членам групи з метою з'ясування взаємин між ними.

Результати опитування заносять у соціоматрицю, яка компактно подає первинну інформацію і спрощує математичне опрацювання зібраних даних.

Соціоматриця -- це таблиця, у якій в рядках розміщують відповіді кожного із членів групи.

У горизонтальних рядках -- хто обирає, у вертикальних -- кого обирають. Кількість рядків відповідає кількості членів колективу. Ось приклад соціоматриці, заповненої результатами непараметричного соціометричного опитування групи із п'яти осіб за дихотомним критерієм («+» означає позитивний вибір; «--» -- відхилення;).

Навіть візуальний аналіз соціоматриці багато що може дати для розуміння взаємин у групі: як і кого групи обирають, кого частіше за інших обирають, а кого відхиляють.

З допомогою соціограм дослідник наглядно бачить стосунки в колективі. Тут відразу видно, хто в ньому лідер, а хто в ізоляції. [23]

3.ІНДЕКС групової згуртованість (ГС) Сішора

Групова згуртованість-дуже важлвий пораметр, який показує ступінь інтеграції групи, її згуртованість і єдине ціле.Чим більше балів набере досліджуваний, то це свідчить про приналежність до групи, до її згуртованості.Уважно прочитайте кожне запитання і підкресліть один з відповідей, найбільш точно відповідний Вашу думку. У дужках позначено кількості балів за запитання. Кількість балів за обраними відповідям підсумовуються. Підсумковий показник може бути в діапазоні від 5 (дуже несприятлива оцінка суб'єктом команди) до 25 (дуже висока оцінка привабливості команди). При аналізі виявляються особи з крайніми оцінками, виявляються сфери діяльності колективу.

0-5 балів -низький рівень згуртованості..

5-15 балів-середній рівень згуртованості.

15-25 балів -високий рівень зруртованості

Додаток Б

4 Атмосфера в групі (за Ф.Фідлером)

Інструкція для студентів. Нижче наведені протилежні за смістом пари слів, за допомогою яких можна описати атмосферу в групі.Чим ближче до правого чи лівого слова в кожній парі ви розташуйте знак:(Х), тим більше буде вираженою ознака у вашій групі. Отже,для атмосфери у вашій групі характерні:

Таблиця 1. Риси які характеризують атмосферу в групі

1.

Приязність

1

2

3

4

5

6

7

Ворожість

2.

Погодженість

1

2

3

4

5

6

7

Непогодженість

3.

Задоволеність

1

2

3

4

5

6

7

Незадоволеність

4.

Захопленість

1

2

3

4

5

6

7

Байдужість

5.

Продуктивність

1

2

3

4

5

6

7

Непродуктивність

6.

Теплота

1

2

3

4

5

6

7

Холодність

7.

Співробітництво

1

2

3

4

5

6

7

Неспівробітництво

8.

Взаємна підтримка

1

2

3

4

5

6

7

Недоврозичливість

9.

Цікавість

1

2

3

4

5

6

7

Нудьга

10.

Успішність

1

2

3

4

5

6

7

Неуспішність

5).Методика вивчення психологічного клімату групи Л.М. Лутошкіна

Психологічний клімат на емоційному рівні відображає сформовані в колективі взаємини, характер ділового співробітництва, ставлення до значимих явищ життя. Складається ж психологічний клімат за рахунок "психологічної атмосфери - також групового емоційного стану, яка, однак, має місце у відносно невеликі відрізки часу і яка в свою чергу створюється ситуативними емоційними станами колективу.

Для загальної оцінки деяких основних проявів психологічного клімату колективу можна скористатися картою-схемою Л.М. Лутошкіна. Тут в лівій стороні аркуша описані ті якості колективу, які характеризують сприятливий психологічний клімат, в правій - якості колективу з явно несприятливих кліматом. Ступінь вираженості тих чи інших якостей можна визначити за допомогою семибальною шкали, вміщеній у центрі листа (від +3 до -3).

Використовуючи схему, слід прочитати спочатку пропозиція ліворуч, потім праворуч і після цього знаком "+" відзначити в середній частині листа ту оцінку, яка найбільш відповідає істині.

Треба мати на увазі, що оцінки означають:

+3 - Властивість, вказане ліворуч, проявляється в даному колективі завжди;

+2 - Властивість проявляється в більшості випадків;

+1 - Властивість проявляється досить часто;

0 - ні це, ні протилежне (вказане праворуч) властивості не проявляються досить ясно, або те й інше проявляються в однаковій мірі;

-1-Досить часто виявляється протилежне властивість (вказане праворуч);

- 2 - властивість проявляється в більшості випадків;

- 3 - властивість проявляється завжди.

Щоб уявити загальну картину психологічного клімату колективу, треба скласти всі позитивні та негативні бали. Отриманий результат може служити умовної характеристикою психологічного клімату більшою чи меншою мірою сприятливості. [23]

2.2 Аналіз результатів дослідження

Результати групової діагностики за методикою «Q-сортування тенденцій поведінки в групі» дають змогу зробити наступні висновки стосовно уявлення досліджуваних про себе, про певні тенденції поведінки в групі:

Критерії

1. Залежність

2. Незалежність

3. Товариськість

4. Нетовариськість

5. Прийняття боротьби

6. Уникнення боротьби

Таблиця 2. Сортування тенденцій поведінки в групі

№

ПІП

Залежність

Незалежні-сть

Товариські-сть

Нетовари-ськість

Прийнят-тя боро- тьби

Уникнен ня боро-тьби

1

Б.Ю

7

8

7

5

5

6

2

Г.Д

6

6

7

4

4

5

3

Д.І

7

7

6

4

4

4

4

К.В

8

6

6

5

3

5

5

К.Л

6

6

8

4

4

6

6

К.Н

7

5

8

3

3

4

7

К.Л

7

6

7

3

4

6

8

М.Т

5

6

8

3

4

5

9

М.Н

8

6

6

4

5

6

10

М.О

7

6

8

3

4

5

11

Н.Т

7

6

8

4

3

5

12

Н.А

6

5

9

4

3

5

13

П.Н

7

6

8

4

5

4

14

П.Т

5

7

9

3

4

6

15

Р.А

7

6

8

5

4

5

16

С.Т

8

7

7

4

4

6

17

С.Р

5

5

7

5

4

5

18

Т.З

7

5

8

3

4

6

19

Ч.І

6

6

8

4

5

5

20

Ш.Ю

8

5

7

4

3

4

21

Я.О

7

5

8

5

3

4

Отже, щодо тенденції «залежності-незалежності» ми можемо контекстувати, що прийняття незалежності групових норм, стандартів і морально-етичних цінностей надає перевагу 60% досліджуваних, 30% тенденція залежності і менша кількість досліджуваних 10% показала наявність внутрішнього конфлікту особистості, яка знаходиться у владі однаково виражених протилежностей даної тенденцій; 80% було виявлено щодо тенденції товариськості досліджуваних; 20% тенденція нетовариськості, ухилення від боротьби свідчить 80% досліджуваних, яке проявляється у прагненні уникнути взаємодії, зберегти нейтралітет у групових суперечках і конфліктах; 15% -прихильні до прийняття боротьби і всього 5%-це досліджувані, які перебувають у стані внутрішнього конфлікту.Отже дана група є згуртованою, але є особи, які не приймають її, вони не з дость товариські в них проявляється тенденція до внутрішньго конфлікту.Студенти, які мають тенденцію до незалежності, то вони є більш згуртованими, товариськими.

За методикою індексу групової згуртованості Сішора ми отримали такі результати. Переважна більшість в групі набрали середню та високу суму балів по даній методиці, що свідчить про наявність групового індексу згуртованості. Групова згуртованість-дуже важлвий пораметр, який показує ступінь інтеграції групи, її згуртованість і єдине ціле

10 чоловік-набрали середню кількість балів-48 %

9 чоловік -набрали високу кількість балів-43 %

2 чоловік -набрали низьку кількість балів -9 %

Рис. 1 Індекс групової згуртованості

Тобто дана група може працювати, як єдине ціле, що дає плідні результати в навчанні. Це також проявляється в міжособистісних стосунках, взаємопідтримці, коли психологічний клімат в ньому позитивний, безконфліктний- це свідчить про нормальний клімат колективу. Дослідження показують, що студенти, маючи високу орієнтацію на згуртований колектив, у той же час оцінюють цю характеристику своїх груп невисоко. Це пояснюється тим, що ділові відносини в студентських групах не придбали багатобічного характеру, і якщо взаємодопомога розвинена в групах відносно високо, то взаємна вимогливість має потребу в подальшому розвитку.

Результати дослідження за матодикою атмосфери в групі Ф.Фідлера.

Дана методика має 10 ознак, що свідчать про здаровий психологічний клімат в гупі. Кожен цей параметр був оцінений балом, де чим нижчй бал, то це свідчило про наявність цього параметру в групі і про наявність здорової атмосфери в даному колективі.

Рис. 2 Атмосфера в групі

За результатами методки:

10- студентів набрали найнищі бали, що свідчить про здоровий психологічний клімат.

8- студентів набрали середні бали в яких є думка, що група має не достатньої згуртованості;

4- студентів, які вважають групу не згуртованою. Це може було спричинено тим, що дані студенти мають трохи байдужість до групи, холодність, відсутності співробітництва-це проявляється в їхньої неуспішності в навчанні.

Більшість студентів вибирали та оцінили високим балом такі переважаючі риси, які притаманні їхньму колективу- прязність, погодженість, задоволеність, продуктивність, теплота, співробітництво, взаємна підтрмка та успішність. Отже даній групі позитивна атмосфера в групі, що є показником здорового психологічного клімату в колективі.

Результати дослідження за методикою психологічного клімату групи Л.М. Лутошкіна.

Дана методика дає нам можливість оцінити позитивним рисами сприятливий соціально-психологічний клімат групи.

За цією методикою ми визначили загальний рівень психологічного клімату в колективі, а також виявили ті характеристики колектаву, які згуртовують або роз'єднують його.

Таблиця 3. Позитивний психологічний клімат групи

№

Прізвище і ім'я

Позитивні вибори

Негативні вибори

1

Б.Ю

+18

-1

2

Г.Д

+17

0

3

Д.І

+19

-1

4

К.В

+17

-3

5

К.Л

+24

0

6

К.Н

+22

0

7

К.Л

+23

0

8

М.Т

+18

-1

9

М.Н

+20

-1

10

М.О

+20

-1

11

Н.Т

+22

0

12

Н.А

+23

0

13

П.Н

+20

0

14

П.Т

+21

-1

15

Р.А

+19

-1

16

С.Т

+20

-0

17

С.Р

+18

-3

18

Т.З

+20

-0

19

Ч.І

+23

-0

20

Ш.Ю

+22

-0

21

Я.О

+20

-2

Таблиця 4. Соціометрична матриця

№

П І

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

1

Б.Ю

-

©

+

©

-

-

2

Г.Д

-

+

+

©

3

Д.І

-

+

+

-

-

+

4

К.В

-

+

+

-

+

-

5

К.Л

©

-

-

©

+

-

6

К.Н

-

©

©

©

-

7

К.Л

-

©

©

-

©

8

М.Т

+

©

+

-

-

-

9

М.Н

+

-

-

+

-

©

10

М.О

©

-

©

+

-

-

+

11

Н.Т

-

©

©

-

12

Н.А

-

©

©

-

©

13

П.Т

-

©

©

-

©

-

14

П.Н

-

-

+

©

©

-

15

Р.А

-

16

С.Т

-

-

+

+

©

17

С.Р

©

-

+

-

-

18

Т.З

©

©

©

-

-

-

19

Ч.І

-

-

©

+

©

-

20

Ш.Ю

-

+

+

+

-

-

21

Я.О

-

+

+

©

-

Кількість отриманих позитивних вборів

3

1

1

1

3

5

6

1

2

5

9

5

3

1

1

2

1

5

2

0

1

Кількість негативнх виборів

0

5

3

15

0

0

0

0

0

0

0

0

1

0

3

2

15

0

0

3

4

Кількість взаємо вборів

2

1

0

1

2

3

3

0

1

3

3

4

2

1

1

2

1

3

1

0

1

Соціометрична матриця показує нам кількість позитивних, негативних та взаємовибори групи. За допомогою соціоматриці нам видно лідери групи та відторгнуті студенти.

Таблиця 5. Матриця первинних груп

№

ПІ

1

5

10

6

7

12

13

18

11

14

16

19

9

2

8

15

1

Б.Ю

+

5

К.Л

+

10

М.Ю

+

6

К.Н

+

7

К.Л

+

12

Н.А

+

13

П.Т

+

18

Т.З

+

11

Н.Т

+

14

П.Н

+

16

С.Т

+

19

Ч.І

+

9

М.Н

+

17

С.Р

+

4

К.В

+

21

Я.О

+

Матриця первинних груп вимальовує нам наявність мікрогрупок в групі.

Підбиття результатів соціометрчного дослідження проводилося так: було складено соціометричні матриці за кожним із критеріїв, запропонованих в опитувальнку. За результатами відповідей респондентів складено соціограму.

За результатами проведеної соціометрії можна зробити висновок про те, що більшість членів колективу мають відносно непоганий статус (відсутні особи без жодного вибору). Водночас на основі аналізуспільних виборів можна зробити припущення про те, що в колектві немає такого високого рівня згуртованості, тобто кількість взаємних виборів поділена на групки і є відторгнуті в групі. Відторгнутими в групі є переважно хлопці, які мало функціонують, перебувають в групі, через погане відвідування занять. Також є неприйняті в групі, тобто вони не є прийнятими і не є відторгнутими, вони мають нейтральний рівень, навчаються самі по собі.

В групі є один формальний лідер-староста групи, яка не є дость популярною в ній, але користується повагою, авторитетом. Є один яскраво виражений неформальний лідер, який набрав найбільше голосів Н.Т -це студентка, яка добре навчається, має хороші контакти з усіма, завжди йде на зустріч і на допомогу. Також є непопулярні студенти, які не є прийнятими і не є відторгнутими їх є троє. Навіть коли група є поділеною на мікрогрупки, вона всеодно має хороші стосунки між студентами і залишається кращою серед інших двох груп.

Висновки до ІІ розділу

1.На основі аналізу результатів дослідження можна зробити висновок, що прийняття незалежності групових норм, стандартів і морально-етичних цінностей надає перевагу 60% досліджуваних, 30% тенденція залежності і менша кількість досліджуваних 10% показала наявність внутрішнього конфлікту особистості, яка знаходиться у владі однаково виражених протилежностей даної тенденцій; 80% було виявлено щодо тенденції товариськості досліджуваних; 20% тенденція нетовариськості, ухилення від боротьби свідчить 80% досліджуваних, яке проявляється у прагненні уникнути взаємодії, зберегти нейтралітет у групових суперечках і конфліктах; 15% -прихильні до прийняття боротьби і всього 5%-це досліджувані, які перебувають у стані внутрішнього конфлікту.Отже дана група є згуртованою, але є особи, які не приймають її, вони не з дость товариські в них проявляється тенденція до внутрішньго конфлікту. Студенти, які мають тенденцію до незалежності, то вони є більш згуртованими, товариськими.

2. За результатами індексу групової згуртованості дана група може працювати, як єдине ціле, що дає плідні результати в навчанні. Тому,що переважна більшість в групі набрали середню та високу суму балів по даній методиці, що свідчить про наявність групового індексу згуртованості.

10 чоловік-набрали середню кількість балів-48 %

9 чоловік -набрали високу кількість балів-43 %

2 чоловік -набрали низьку кількість балів -9 %

Індекс групової звуртованості проявляється в міжособистісних стосунках, взаємопідтримці, коли психологічний клімат в ньому позитивний, безконфліктний- це свідчить про нормальний клімат колективу.

3. Дослідивши атмосдеру в групі 10- (48%) студентів набрали найнищі бали, що свідчить про здоровий психологічний клімат, 8- (38%) студентів набрали середні бали в яких є думка, що група має не достатньої згуртованості;4- (14%) студентів, які вважають групу не згуртованою. Це може було спричинено тим, що дані студенти мають трохи байдужість до групи, холодність, відсутності співробітництва-це проявляється в їхньої неуспішності в навчанні.

Більшість студентів вибирали та оцінили високим балом такі переважаючі риси, які притаманні їхньму колективу- прязність, погодженість, задоволеність, продуктивність, теплота, співробітництво, взаємна підтрмка та успішність. Отже даній групі позитивна атмосфера в групі, що є показником здорового психологічного клімату в колективі.

4. Дослідження позитивного психологічного клімату групи показал, що в групі більш виражений позитивний психологічний клімат,а ніж негативний, присутьній свій стиль, емоційне забарвлення спілкування, яке проявляється в стійкому емоційному настрої. Саме на емоційному рівні відображаються особистісні та ділові стосунки членів колективу з їхнім моральними нормами та інтересами. Студетни оцінювали позитивно психологічний клімат групи, але не досить високими балами, це можливо через те, що в групі є мікро групки.

5. Підбиття результатів соціометрчного дослідження проводилося так: було складено соціометричні матриці за кожним із критеріїв, запропонованих в опитувальнку. За результатами відповідей респондентів складено соціограму.

За результатами проведеної соціометрії можна зробити висновок про те, що більшість членів колективу мають відносно непоганий статус (відсутні особи без жодного вибору). Водночас на основі аналізу спільних виборів можна зробити припущення про те, що в колектві немає такого високого рівня згуртованості, тобто кількість взаємних виборів поділена на групки і є відторгнуті в групі. Відторгнутими в групі є переважно хлопці, які мало функціонують, перебувають в групі, через погане відвідування занять. Також є неприйняті в групі, тобто вони не є прийнятими і не є відторгнутими, вони мають нейтральний рівень, навчаються самі по собі. Також в групі є яскраво виражений формальний і неформальний лідер.

Висновки

1. Проблема формування психологічного клімату-багатоаспектне явище. Складовою частиною цієї проблеми є система стосунків, що складаються в колективі студентів, глибоко гуманні стосунки між викладачами і студентами.

2. Суть сприятливої соціально-психологічного клімату в студентській групі полягає в тому, що процес психолого-педагогічного навчання, який протікає в позитивній атмосфері створює сприятливі умови не тільки для подальшого розвитку і закріплення якостей, яких вони набули до вступу у вищий навчальний заклад, але й розвитку і формування нових, професійно важливих якостей, психолого-педагогічних знань, умінь і навичок.

3. В значній мірі формування сприятливого соціально-психологічного клімату залежить від врахуванні основних п'яти груп факторів, що впливають на нього. Наприклад, спостереження показують, що часто причиною незадоволеності студентів являються фактори успішності (рівень викладання знань, розуміння викладачами студентів та ін.), функціональні фактори (нерівномірність навантаження студентів групи, нечіткість критеріїв та показників оцінки результатів навчання й др.), управлінські фактори (неясність концепції викладача по відношенню до студентів, необ'єктивність та несправедливість викладачів в оцінках, протягування керівництвом студентів до виконання ними невластивих для них функцій тощо), та психологічні фактори (протиріччя та конфлікти, соціально-психологічна несумісність студентів, відхилення в групових нормах, поглядах та традиціях тощо.). Якщо в роботі з групою студентів намагатися усувати зазначені негативні фактори, то ця обставина, без сумнівів, буде сприяти розвитку сприятливого соціально психологічного клімату, гарного навчального настрою студентів та задоволеності від знаходження в даному колективі.

4. На основі аналізу результатів дослідження можна зробити висновок, що прийняття незалежності групових норм, стандартів і морально-етичних цінностей надає перевагу 60% досліджуваних, 30% тенденція залежності і менша кількість досліджуваних 10% показала наявність внутрішнього конфлікту особистості, яка знаходиться у владі однаково виражених протилежностей даної тенденцій; 80% було виявлено щодо тенденції товариськості досліджуваних; 20% тенденція нетовариськості, ухилення від боротьби свідчить 80% досліджуваних, яке проявляється у прагненні уникнути взаємодії, зберегти нейтралітет у групових суперечках і конфліктах; 15% -прихильні до прийняття боротьби і всього 5%-це досліджувані, які перебувають у стані внутрішнього конфлікту.Отже дана група є згуртованою, але є особи, які не приймають її, вони не з дость товариські в них проявляється тенденція до внутрішньго конфлікту. Студенти, які мають тенденцію до незалежності, то вони є більш згуртованими, товариськими.

5. За результатими аналізу діагностики індексу групової згуртованості дана група може працювати, як єдине ціле, що дає плідні результати в навчанні. Тому, що переважна більшість в групі набрали середню та високу суму балів по даній методиці, що свідчить про наявність групового індексу згуртованості.

10 чоловік-набрали середню кількість балів-48 %

9 чоловік -набрали високу кількість балів-43 %

2 чоловік -набрали низьку кількість балів -9 %

Індекс групової звуртованості проявляється в міжособистісних стосунках, взаємопідтримці, коли психологічний клімат в ньому позитивний, безконфліктний- це свідчить про нормальний клімат колективу.

6. Дослідивши атмосдеру в групі 10- (48%) студентів набрали найнищі бали, що свідчить про здоровий психологічний клімат, 8- (38%) студентів набрали середні бали в яких є думка, що група має не достатньої згуртованості;4- (14%) студентів, які вважають групу не згуртованою. Це може було спричинено тим, що дані студенти мають трохи байдужість до групи, холодність, відсутності співробітництва-це проявляється в їхньої неуспішності в навчанні.

Більшість студентів вибирали та оцінили високим балом такі переважаючі риси, які притаманні їхньму колективу- прязність, погодженість, задоволеність, продуктивність, теплота, співробітництво, взаємна підтрмка та успішність. Отже даній групі позитивна атмосфера в групі, що є показником здорового психологічного клімату в колективі.

7. Результати діагностики позитивного психологічного клімату групи показал, що в групі більш виражений позитивний психологічний клімат,а ніж негативний, присутьній свій стиль, емоційне забарвлення спілкування, яке проявляється в стійкому емоційному настрої. Саме на емоційному рівні відображаються особистісні та ділові стосунки членів колективу з їхнім моральними нормами та інтересами. Студетни оцінювали позитивно психологічний клімат групи, але не досить високими балами, це можливо через те, що в групі є мікро групки.

5. За допомолою проведеної соціометрії можна зробити висновок про те, що більшість членів колективу мають відносно непоганий статус (відсутні особи без жодного вибору), хоча в групі є відторгнуті,але це тільки два хлопці, оскільки вони не підтримують тісних звязків з членами колективу, погано відвідують заняття і навчаються. Також в групі є яскраво виражений формальний і неформальний лідер. Дана група має сприятливий психологічний клімат, але він здатен змінуватся, оскільки в групі є багато мікрогруп і є неприйняті групою студенти. Для покращення результатів слід, врахувати всі недоліки групи, усунути їх та залучати більше групу до спільної діяльності.

Отже наша гіпотеза підтвердлася, що сприятливий психологічний клімат студенського колективу зумовлюється взаємовідносинами в групі.

Список використаної літератури

1. Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе. - М.: Просвещение. - 1991.

2. Дунець Л.М. Психологія спілкування. - Хмельницький, 2003. - 142 с.

3. Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии. - М.: Издательство МГУ. - 1982. - 128с.

4. Зязюн І. А., Крамущенко Л.В., Кривонос І. Ф. Педагогічна майстерність: Підр. Для вузів. - К.: Вища школа, 1997. - 349с.

5. Савенкова Л.О."Комунікативна атака" у формуванні навичок педагогічного спілкування // Педагогіка і психологія. -1998.-№ 4.-с. 100-106.

6. Ломов Б.Ф. Методические и теоретические проблемы психологии. - М.: Наука. - 1984. - 348с.

7. Ляудис В.Я. Формирование учебной деятельности студентов. - М.: Издательство МГУ. - 1999. - 240с.

8. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения: Книга для учителя. - М.: Просвещение. - 1990. - 192с.

9. Платонов К. Структура развития личности. М.: Наука. - 1996. - 255с.

10. Просецький П.А. Психологические основы формирования коллектива: Автореф.докт.дис. - Воронеж, 1991.

11. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах. - Мн., 1996

12. Воротникова А.И. Использование традиций в воспитательной работе со студентами. - М., 1999.

13. ЯнішевськаО.В.:Колектив як засіб виховного впливу на особистість.К:.2006 Вип.42 с.54-59

14. Трофімова Ю. Л.:Спілкування як інтеграція соціально-психологічного клімату групи.:Психологія.К.:2000 с.476-485

15. Семиченко В.А.: Колектив его признаки и структура.:К.:1999 с.14-19

16. Лозниця В.С.: Формування сприятливого психологічного клімату в колективі.: Психологія менеджменту.:К.:1997 с.130-170

17. Тутушкина М.К.: Психология взаемоотношенния и взаемоотношенний в групе.: Практическая психология:.СПб.:1998

18. Щукина Є.Е.: Социально-психологический климат колектива. Социальная робота:науч.-попул.-журн.: 2007 №6 с. 31-34

19. Рухайло Н. Психологічний клімат колективу. Формування колективних взаємин.: психолог.-2006 №17 с.11-15

20. Бондар Н.Б. Вплив етнопсихологічних життєвих орієнтацій на само актуалізацію студентської молоді.: К. 2004

21. Мусатенко Н. Психологічний клімат колективу. психолог.-2008 №19 с. 16-19

22. Стан психологічного клімату в педагогічному колективі.: Попул.-журн.-психолог.- 2008 №20 с.40-45

23. Карелина А.А.: Психологические тесты.: М.: 2003

24. Анастази А. Психологическое тестирование / Пер. с англ. В 2 кн. / Под ред. К.М. Гуревича, В.М.Лубовского.- М.: Педагогика, 1982.

25. Бурлачук Л.Ф. Введение в проективную психологию - СПб.,1997.

26. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике / Отв. ред. С.Б.Крымский.- К.: Наукова думка,1989.

27. Фридман Л.М.,Пушкина Т.А.,Каплунович И.Я. Изучение личности учащегося и ученических коллективов.-М.:Просвещение, 1988.- C.151-153.

28. Кіпень В. Українське студентство: на що орієнтуємося і що цінуємо? // Управління освітою. - 2001. - № 22. - С. 10.

29. . Сорокина Н. Д. Перемены в образовании и динамика жизненных стратегий студента // СОЦИС. - 2003. - № 10. - С. 55-60.

30. Скок М. А. Ціннісні орієнтації особистості сучасного студента //Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка. Вісник ЧДПУ. - Чернігів, 2002. - Вип. 11: Серія: Психологічні науки. - С. 128-132.

31. . Астахова В. І. Деякі нові штрихи у соціальному портреті студентства // Проблеми вищої школи. - К., 1993. - Вип. 78. - С. 65-69.

32. Крючков А. И., Крючкова Л. М. Мировоззренческий портрет современного украинского студента // Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка. Вісник ЧДПУ. - Чернігів, 2003. - Вип. 20: Серія: Філософські науки. -С. 71-76.

33. Андреев А. Л. Культурное пространство студента // Педагогика. - 2003. - №10.-С. 55-65.

Додаток А

психологічний соціальний клімат студентський колектив

Текст методики «Q-сортування» тенденцій поведінки в групі.

1. Я критичний до товаришів 2. У мене виникає тривога, коли в групі починається конфлікт 3. Я схильний слідувати порадам лідера 4. Я не схильний створювати занадто близькі відносини з товаришами 5. Мені подобається дружність у групі 6. Я схильний суперечити лідеру 7. Відчуваю симпатію до одного-двох певних товаришів 8. Уникаю зустрічей і зборів у групі 9. Мені подобається похвала лідера 10. Я незалежний у судженнях і манері поведінки 11. Я готовий стати на чию-небудь сторону в суперечці 12. Я схильний керувати товаришами 13. Радію спілкуванню з одним-двома друзями 14. При появі ворожості з боку членів групи я зовні спокійний 15. Я схильний підтримувати настрій всієї групи 16. Не надають значення особистим якостям членів групи 17. Я схильний відволікати групу від її цілей 18. Відчуваю задоволення, протівопоставляя себе лідеру 19. Хотів би зблизитися з деякими членами групи 20. Надаю перевагу залишатися нейтральною в сварці. 21. Мені подобається коли лідер активний і добре керує.22. Надаю перевагу обговорювати різнобіжності.23. Я недостатньо стриманий у вираженні почуттів.24. Намагаюсь обєднати однодумців. 25. Незадоволений занадто формальним спілкуванням.26. Коли мене звинувачують я розгублююсь і мовчу. 27. Надаю перевагу згоджуватися з рішенням групи. 28. Я прив'язаний до групи в цілому більше, ніж до певних товаришів 29. Я схильний затягувати і загострювати суперечку 30. Прагну бути в центрі уваги 31. Я хотів би бути членом більш вузької групи 32. Я схильний до компромісів 33. Відчуваю неспокій, коли лідер надходить всупереч моїм очікуванням 34. Болісно ставлюся до зауважень друзів 35. Можу бути підступним і вкрадчівим 36. Я схильний прийняти на себе керівництво в групі 37. Я відвертий у групі 38. У мене виникає занепокоєння під час групового розбіжності 39. Не хочу, щоб лідер брав на себе відповідальність при плануванні робіт 40. Я не схильний відповідати на прояви дружелюбності 41. Я схильний сердиться на товаришів 42. Я намагаюся вести інших проти лідера. 43. Легко знаходжу знайомства за межами групи 44. Намагаюся уникати бути втягнутим в суперечку 45. Легко погоджуюся з пропозиціями інших членів групи 46. Чинять опір утворенню угруповань у групі 47. Коли роздратований, я насмешлів і ироничен 48. У мене виникає ворожість до тих, хто намагається виділитися 49. Предпочитаю меншу, але більш інтимну группу 50. Намагаюся не показувати свої щирі почуття 51. Стаю на бік лідера в групових розбіжностях 52. Я ініціативний у встановленні контактів у спілкуванні 53. Уникаю критикувати товаришів 54. Віддаю перевагу звертатися до лідера частіше, ніж до інших 55. Мені не подобається, що відносини в групі занадто фамільярни 56. Люблю затевать спори 57. 44Прагну утримати своє високе положення в групі 58. Я схильний втручатися в контакти знайомих і порушувати їх 59. Я схильний до перепалки, задірістий 60. Я схильний виражати невдоволення лідером

Додаток Б

ІНДЕКС ГРУПОВІ згуртованість (ГС) Сішора

1. Як Ви оцінили б свою приналежність до групи?

а) Відчуваю себе членом групи, частиною колективу (5).

б) Беру участь у більшості видів діяльності (4).

в) Беру участь в одних видах діяльності і не беру участь в інших

г) Не відчуваю, що є членом класу, групи (2).

д) Працюючи окремо, незалежно від інших членів групи (I).

е) Не знаю, важко відповісти (I).

2. Перейшли б Ви тренуватися, вчитися, працювати в іншу групу, якщо б представилася така можливість (без зміни матеріальних умов)?

а) Так, дуже хотів би перейти (1)

б) Швидше за все перейшов би, ніж залишився (2).

в) Не бачу жодної різниці (3),

г) Швидше за все залишився б у своїй групі, класі, команді, (4)

д) Дуже хотів би залишитися у своїй команді, групі, класі (5).

е) Не знаю, важко сказати (I).

3. Взаємовідносини між спортсменами у Вашій команді?

А. Па тренуваннях:

а) Краще, ніж у більшості команд (3).

б) Приблизно такі ж, як і в більшості команд (2).

в) Гірше, ніж у більшості команд (I).

г) Не знаю (I).

Б. На змаганнях:

а) Краще, ніж у більшості команд (3).

б) Приблизно такі ж, як в інших командах (2).

в) Гірше, ніж у більшості команд (I).

г) Не знаю (I).

В. У Н Е тренувань і змагань:

а) Краще, ніж у більшості команд (3)

б) Приблизно, такі ж, як і в інших командах (2).

в) Гірше, ніж в інших командах (I),

г) Не знаю (I).

4. Взаємовідносини спортсменів з тренером (тренерами) команди?

а) Краще, ніж у більшості команд (3).

б) Приблизно такі ж, як і в більшості команд (2).

в) Гірше, ніж у більшості команд (I).

г) Не знаю (I).

5. Відношення до справи на тренуваннях і змаганнях?

а) Краще, ніж у більшості команд (3.

б) Приблизно таке ж, як і в більшості команд (2).

в) Гірше, ніж у більшості команд (I).

г) Не знаю (I).

Додаток В

Визначення психологічного клімату групи Л.М. Лутошкіна

Позитивні риси

++3

++2

++1

00

--1

--2

--3

Негативні риси

1.Доброзичливість в стосунках та взаємна симпатія.

1.Конфліктність у стосунках та антипатія.

2. Переважає бадьорий та життєрадісний настрій.

2. Переважає пригнічений настрій.

3.У стосунках між угрупуваннями в колективі існує взаєморозуміння.

3. Угрупування конфліктують між собою.

4.Членами колективу подобється разом проводти час, брати участь у спільній діяльності.

4. Виявляється байдужість до тісного спілкування, негативне ставлення до спільньої діяльності.

5.Успіхи та поразки товаришів викликають співпереживання, співчуття всіх членів колективу.

5. Успіхи або поразки колег залишаються байдужими або ж викликають заздрість, злостивість.

6.З повагою ставляться до думки один одного.

6. Кожен вважає власну думку головною, нетерпимий до думки товаришів.

7.Досягнення та невдачі колективу переживаються як свої власні.

7. Досягнення та невдачі колективу не знаходять відгуку у членів колективу.

8.У важкі для колективу хвилини відбувається ємоційне єднання.

8.У важкі хвилини колектив розкисає, виникають суперечки,розгубленість,взаємна звинуваченість.

9.Почуття гордості за колектив, коли його відзначають керівники.

9.До схвалення та заохочення колективу ставляться байдуже.

10. Колектив активний,енергійний.

10.Колектив інертний, пасивний.

11. Співчутливо і доброзичливо ставляться до нових членів колективу, допомагають їм увійти в колектив.

11.Новачки почуваються чужими, до них часто виявлять ворожість.

12.Спільні справи захоплюють всіх, велике бажання працювати колективу.

1.Колектив неможлво підняти на спільну справу,кожен думає про свої інтереси.

13.У колективі існує справедливе ставлення до всіх членів, підтримують слабших, виступають на їхній захист.

13.Колектив помітно розділяється на тих, які мають привілеї, зверхнє ставлення до слабших.

Размещено на Allbest.ru

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены