Психологічне дослідження особливостей спілкування з однолітками у підлітковому віці

Спілкування хлопців є більш інструментальним, ніж експресивним (як у дівчат). В їхніх відносинах майже завжди присутній дух змагання і власний успіх у спілкуванні, грі чи взагалі будь-якій спільній діяльності значить для хлопців більше, ніж особисті симпатії до учасників взаємодії. Домінування як провідна тенденція у взаємодії з однолітками виявилася характерною для дівчат-лідерів. В цілому підлітки із тенденцією до домінування відзначаються впевненістю у власних силах, прагненням до лідерства у спілкуванні та діяльності, непримиренністю, твердістю у своїх поглядах і вчинках, вольовими якостями, деякою егоїстичністю та навіть агресивністю.

Далі розглянемо конкретні типи міжособистісних відносин у підлітковій спільноті (мал. 3.4.2).

Рисунок 3.4.2. Розподіл підлітків за провідними типами міжособистісних взаємовідносин (n=40, у%)

Найбільш поширеним, як видно з наведеного вище рисунку типом відносин між підлітками є співробітницький-конвенціальний тип. Підлітки з даним типом характеризуються емоційною нестійкістю (що в цілому є типовим для представників цього вікового періоду), високим рівнем тривожності і низьким агресивності, залежністю самооцінки від думки значущих інших, прагненням належати групі значимих однолітків та прагненням до співпраці. Також для них характерною є екзальтація, прагнення знайти спільність з іншими, ентузіазм, сприйнятливість до емоційного настрою групи, дружелюбність по відношенню до ровесників. Всі ці особливості в сукупності обумовлюють і специфіку спілкування підлітків один з одним. Домінування цього типу взаємовідносин між підлітками знову ж таки говорить про те, що приналежність до групи ровесників, продуктивні відносини з ними є для підлітків провідними мотивами поведінки, оскільки саме тут задовольняються їхні центральні потреби - в спілкуванні та аффіліації. Меншою за чисельністю виявилася кількість підлітків з відповідально-великодушним типом міжособистісних відносин. Характерними особливостями таких підлітків є виражена потреба відповідати соціальним нормам поведінки, схильність до ідеалізації міжособистісних відносин, емоційна залученість, яка може носити більш поверхневий характер, ніж це декларується, художній тип сприйняття і переробки інформації. Вони легко вживаються в різні соціальні ролі, відзначаються гнучкістю у контактах, комунікабельністю, артистичністю, потребою справляти приємне враження, подобатися оточуючим, милосердністю та навіть жертовністю. Їх спілкування носить доброзичливий характер, але вони можуть стикатися з проблемою пригніченої (або витісненої) ворожості, що викликає підвищену напруженість. Таке явище, на мою думку, можна пояснити тим, що підлітки досить часто придушують свої справжні емоції, маскують їх, аби не порушувати загальну гармонійну атмосферу в спілкуванні. Ще одним типом міжособистісних відносин, виявленим в ході даного дослідження виявився владний-лідируючий тип, який, за результатами діагностики, притаманний загалом для хлопців. Підлітки з таким типом взаємовідносин характеризуються оптимістичністю, швидкістю реакцій, високою активністю, підвищеним рівнем домагань, легкістю і швидкістю у прийнятті рішень, екстравертованністю. Їх вчинки та висловлювання можуть випереджати продуманість; вони відзначаються вираженою тенденцією до спонтанної самореалізації, активним впливом на оточення, завойовницькою позицією та прагненням вести за собою і підкоряти своїй волі інших. В цілому в спілкуванні та діяльності у них проявляється тенденція до домінування. Домінування як провідна тенденція у взаємовідносинах підлітків характерна і для незалежно-домінуючого типу відносин, який властивий 2,5% досліджуваних підлітків, а саме також хлопцям, оскільки, як вже згадувалося, для хлопців більш важлива їхня першість, особистий успіх, ніж інтенсивність відносин. Такі підлітки відзначаються егоцентричністю, високим рівнем домагань, у них спостерігається тенденція до суперництва та прагнення зайняти провідне місце в групі. Для спілкування таких підлітків типовим є низька емоційність та конформність, вони критично сприймають думки оточуючих ровесників, натомість критично відстоюють або нав'язують їм свої. На противагу попередньому, висока конформність у спілкуванні характерна для залежно-слухняного типу міжособистісних відносин, притаманного 7,5% досліджуваних. Це переважно дівчата. Для представників цього типу характерними є висока тривожність, невпевненість в собі, чутливість, тенденція до вираженої залежності мотиваційної спрямованості від створених із значущими іншими відносин, власної думки - від думки оточуючих. Потреба в прихильності і теплих відносинах є провідною. Загалом, як уже зазначалося спостерігається висока конформність поведінки. На відміну від хлопців, спілкування дівчат більш експресивне, емоційно насичене, підтриманню теплих відносин дівчата-підлітки надають великого значення, тому й дуже за це переживають і залежать від цього.

Для кращого унаочнення описані вище результати дослідження подані на рисунку 3.4.3.

Рисунок 3.4.3. Розподіл типів міжособистісних відносин між хлопцями-підлітками та дівчатами-підлітками (n=40, у%)



Висновки

Дане дослідження опиралося на гіпотезу про те, що орієнтація на спілкування з однолітками обумовлює всю специфіку міжособистісної взаємодії підлітків. З цією метою були дослідженні такі особливості спілкування підлітків, як рівень комунікативного контролю, емоційні бар'єри в міжособистісному спілкуванні та тип взаємовідносин підлітків взагалі. В цілому отримані в ході дослідження результати дозволяють підтвердити висунуту гіпотезу.

Підлітковий вік є дуже емоційним періодом розвитку особистості, а тому цілком зрозумілим є той факт, що успішність спілкування та рівень міжособистісних відносин в підлітковому середовищі значущим чином пов'язаний зі ступенем розвитку емоційної, а в свою чергу і комунікативної адекватності, емоційної згуртованості, силою прояву емоцій та вмінням керувати ними. В результаті даного дослідження було виявлено, що рівень комунікативного контролю підлітків є недосконалим, а в плані емоцій домінуючими є невміння керувати емоціями, дозувати їх та неадекватний прояв емоцій. Для підліткового періоду такі явища є досить типовими, оскільки підлітки характеризуються мінливістю настрою, високою імпульсивністю, збудливістю, їх самосвідомість ще не стійка, тому і механізми самоконтролю не повністю сформовані. Так як спілкування займає центральне місце в житті підлітка, то ці особливості найяскравіше проявляються саме в ньому. А найповніше реалізувати себе у спілкуванні з ровесниками підлітки можуть лише за умови формування дружніх, відвертих, теплих взаємовідносин з ними, тому цей мотив є провідним у їхній поведінці та діяльності. Проаналізувавши результати даного дослідження ми бачимо, що провідним у підлітків є фактор дружелюбності і типи взаємовідносин, які характеризуються бажанням належати групі однолітків, прагненням підтримувати позитивні відносини з ними, не дивним також є наявність конформних установок у відносинах підлітків між собою.

Дані, отримані за допомогою даного дослідження можуть бути підставою для більш широкого розуміння особливостей спілкування та міжособистісної взаємодії досліджуваних підлітків педагогами та батьками, що в свою чергу дозволить їм ефективніше впливати на загальний процес соціалізації підлітків, оптимізуючи їхні відносини з однолітками, оскільки саме в групі однолітків підлітки здобувають досвід соціальної взаємодії.

Підліткам, в свою чергу, необхідно в процесі спілкування намагатися контролювати власні емоції, особливо щодо переживання незначних невдач, адекватно оцінювати комунікативну ситуацію та свої можливості в ній, аби в подальшому досягти поставленої мети в результати комунікативної взаємодії без зайвих емоційних та розумових затрат.



Список використаних джерел

1. Андреева Г.М. Социальная психология/ Г.М. Андреева. - М.:МГУ, 1980. - 380 с.

2. Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные психологические труды/ А.А. Бодалев. - 2-е изд. - М.:Международная педагогическая академия, 1995. - 328 с.

3. Боришевський М.Й. Виховання самоконтролю в поведінці учнів/ М.Й. Боришевський. - К.:Рад. Школа, 1980. - 143 с.

4. Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков/ под ред. Д.Б. Эльконина, Т.В. Драгуновой. - М.: Просвещение, 1967. - 372 с.

5. Волков Б.С. Психология подростка/ Б.С. Волков. - М.:Педагогическое общество России, 2002. - 160 с.

6. Дарвиш О.Б. Возрастная психология/ О.Б. Дарвиш; под ред. В.Е. Клочко. - М.:ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. - 264 с.

7. Деякі аспекти проблеми спілкування у підлітковому віці: [Електронний ресурс]/І.В.Літяга. - Режим доступу до статті:

http://studentam.net.ua/content/view/7910/97/

8. Загальна психологія/ [О.П. Сергєєнкова, О.А. Столярчук, О.П. Коханова, О.В. Пасєка]. - К.:Центр учбової літератури, 2012. - 296 с.

9. Клюева Н.В., Касаткина Ю.В. Учим детей общению. Характер, коммуникабельность. Популярное пособие для родителей и педагогов/ Н.В. Клюева, Ю.В. Касаткина. - Ярославль: Академия развития, 1996. - 208 с.

10. Колесов Д.П. Современный подросток. Взросление и пол/ Д.П. Колесов. - М.:МПСИ Флинта, 2003. - 203 с.

11. Кон И.С. Психология старшеклассника: Пособие для учителя/ И.С. Кон. - М.: Просвещение, 1980. - 180 с.

12. Ломов Б.Ф. Проблема общения в психологии/ Б.Ф. Ломов // Хрестоматия по психологии/ под ред. А.В. Петровского. - М.:Просвещение, 1987.-С. 108-117.

13. Малевин К.О. Мир детства/ К.О. Малевин // Подросток. - М., 1982, №2.-С. 12-13.

14. Мачуська І. Міжособистісне спілкування підлітків/ І. Мачуська // Шкільний світ. - 2007. - №17.-С. 1-11.

15. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество/ В.С. Мухина. - М.:Академия, 1999. - 495 с.

16. Немов Р.С. Психология. Книга2/ Р.С. Немов. - 4-е изд. - М.:Владос, 2007. - 230 с.

17. Психодіагностика особистості підлітка/ За ред. О.Д. Кравченко, В.Ф. Моргуна. Навчальний посібник для студентів-бакалаврів педагогічних і психологічних спеціальностей. - 2-е видання. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2013. - 136 с.

18. Психологический словарь/ под ред. М.Г. Ярошевского, А.В. Петровского. - 2-е изд., испр. и доп. - М.:Политиздат, 1990. - 494 с.

19. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты/ Д.Я. Райгородский. - Самара: Бахрах-М, 2001. - 672 с.

20. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста/ Ф. Райс. - СПб.:Питер, 2000. - 656 с.

21. Савчин М.В. Вікова психологія/ М.В. Савчин, Л.П. Василенко. - К.:Академвидав, 2006. - 359 с.

22. Семиченко В.А. Психология общения/ В.А. Семиченко. - К.:Магістр-S, 1998. - 152 с.

23. Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія/ О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук. - К.:Просвіта, 2001. - 416 с.

24. Скрипченко О.В. Загальна психологія/ О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук. - К.:Либідь, 2005. - 464 с.

25. Туріщева Л.В. Вікові аспекти виховання школяра/ Л.В. Туріщева // виховна робота в школі. - 2006. - №8. - С. 36-41.

26. Фельдштейн Д.И. Психологические аспекты изучения современного подростка/ Д.И. Фельдштейн // Вопросы психологии. - М., 1983, №1. - С. 33-42.

27. Філоненко М.М. Психологія спілкування/ М.М.Філоненко. - К.:Центр учбової літератури, 2008. - 224 с.

28. Цукерман Г.А., Мастеров Б.М. Психология саморазвития/ Г.А. Цукерман, Б.М. Мастеров. - М.: Интерпракс, 1995. - 211 с.

29. Шулигіна Р.А. Проблема комунікативної культури у процесі виховання: психолого-педагогічний аспект/ Р.А. Шулигіна // Мовна освіта в контексті Болонських реалій: Тези відповідей наукової конференції кафедри ЮНЕСКО КНЛУ, 24-25.02.2005. - К.:Вид. центр КНЛУ, 2005. - С. 107-108.

30. Шулигіна Р.А. Роль педагогічного спілкування у формуванні особистості старшокласника/ Р.А. Шулигіна // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наукових праць. - К.:Вид. центр КНЛУ, 2001. - №18. - С. 94-98.

31. Шулигіна Р.А. Спілкування як вагома складова соціальної адаптації особистості/ Р.А. Шулигіна // Наукові записки КУТЕП: Щорічник. - К.:Знання України, 2003. - вип. 3. - С. 499-507.

Размещено на Allbest.ru