Характер людини та його визначення

в). витримку, здатність перенести великі напруження, долати відчуття втомленості, терпеливо переносити біль;

г). воля до перемоги. Стійкі люди не відступають перед невдачами; навпаки, тимчасові невдачі тільки більше штовхають на перемогу.

Важливими умовами виховання стійкості являються:

1. Розвиток твердих переконань і високих моральних відчуттів. Людина, не маюча твердих переконань, часто виявляється нездатним проявити і стійкість.

2. Емоційна насиченість дій. Людина яка дуже не любить те, до чого направлена, не може проявити необхідної стійкості своїх діях. Навпаки, сильно виражені почуття (наприклад відчуття честі) наштовхують до стійкості та рішучості. Робота з лінощами в повільному темпі веде до розслаблення вольових проявлень. Якщо ж людина зосереджує на роботі всю увагу, не втрачає ні одної хвилини свого робочого часу, не робить ні одного зайвого руху, не закінчує роботу, поки не доб'ється виконання завдання, то така праця виробляє стійкість характеру і силу волі. Велике значення в розвитку стійкості мають фізичні вправи та спорт, особливо участь у змаганнях, потребуючих великого зусилля і волі до перемоги. Значення фізичних вправ і спортивних змагань для виховання стійкості заклечається в першу чергу в тому, що вони тренують і закаляють цю здібність.

акцентуація характер людина

Розділ.2. Експериментальна перевірка з акцентуації характеру людини за тестами К. Леонгарда

2.1 Описання методики

Нами було проведено експериментальне дослідження з перевірки акцентуації характеру людини, ми порівнювали характерологічні особливості студентів третього курсу природничого факультету за методикою К.Леонгарда.

Нами були протестовані 30 студентів, їм було запропоновано дати відповідь на 88 запитань, за допомогою яких ми можемо визначити до якого характерологічного фактору відноситься той чи інший студент.

2.2 Обробка результатів експерименту

Рис 1. Характерологічні особливості 31 групи.

За допомогою графіка ми бачимо,що до демонстративного типу належить 7% студентів, до педантичного 8%, до «застревающего» 8%, до збудливого 2%.

Рис 2. Характерологічні особливості 32 групи

З цього графіку ми бачимо, що до демонстраційного типу належить 4% студентів, до педантичного 9%, до «застревающего» 7%, та до збудливого 8%.

Демонстративний фактор - особистість з такими рисами характеризується хвастливістю, часто думає що по відношенню до неї роблять несправедливо, допускає необдуманість рішень. Обдумувати перелік дій заздалегідь вони не здатні. Особистості з такими рисами характеру хитрі на брехню, але це легко можна виявити, коли йдуть до поставленої мети користуються будь -якими цілями. Бути побаченим -головне завдання таких людей.

Педантичний фактор - особистість з такими рисами характеру характеризується схильністю до чіткості, закінченням початого. В професійній діяльності педантична особистість проявляє себе позитивно, виконує задану роботу добросовісно. Леонгард помічав, що більшість особистостей з такими рисами характеру почувають себе на воєнній службі краще, чим в громадській діяльності.

“Застревающий” фактор - особистість з такими рисами характеризується вираженою стійкістю афекту. Афект особливо гостро проявляється, якщо мова зайшла про особисті інтереси особистості, що являється своєрідною відповіддю на защемлену гордість та самолюбність. З одної сторони особистість з такими рисами намагається досягнути високих показників в будь-якій діяльності, а з другої - може принижувати оточуючих, якщо побачить в кому - небудь конкурента своїх досягнень.

Збудливий фактор - особистість з такими рисами характеризується малим контролем. Реакції збудливих особистостей відрізняються імпульсивністю і конфліктністю. Без серйозного приводу починають сварки, ведуть себе агресивно, не відповідаючи за свої дії [10].

Висновки

Слово характер грецького походження. Спочатку воно охоплювало сукупність всіх тих ознак, які відрізняють одну людину від інших. Схарактеризувати людину - означало виділити ті істотні риси, в яких виявляється її індивідуальна своєрідність. Пізніше в поняття характер стали включати не всі істотні риси людини, а лише ті, що характеризують властивий їй спосіб діяння, спосіб поведінки в суспільстві. Людину, підкреслював Ф. Енгельс, характеризує не лише те, що вона робить, а й те, як вона робить.

Різноманітні риси характеру людини виявляються в її поведінці та діяльності, в ставленні до колективу, до суспільства, до інших людей і до себе самої. Проте у кожної людини є свої найбільш характерні риси, які найповніше виявляють її індивідуальність. Так, про одну людину говорять, що вона працьовита, скромна, чесна, відверта, а про іншу - що вона лінива, хвалькувата, самовпевнена, нечесна, егоїстична і ін. поєднання у людини цих чи подібних рис і становить те, що ми називаємо її характером.

В структурі характеру людини можна виділити передусім дві його сторони, невіддільні одна від одної, а саме: зміст і форму. « Особистість характеризується не тільки тим, що вона робить, а й тим, як вона це робить ». Те, що робить особистість, виявляється в її життєвій спрямованості. Воно й складає змістову сторону її характеру. Те, як вона реалізує свою життєву спрямованість, можна розглядати як його форму.

Формування характеру особистості проходить довгий шлях. Воно зв'язане з формуванням її розуму, почуттів, волі та інших властивостей. Формування характеру особистості є процес відображення нею обставин життя. К. Маркс зазначав, що характер людини створюється обставинами. Він утворюється як своєрідне відбиття умов життя, як « сплав вражень», одержаних від навколишнього середовища. Характер змінюється внаслідок зміни суспільних умов життя людини. До цих умов належать насамперед відносини між людьми, зокрема, відносини між батьками і старшими в сім'ї, відносини в колективі, школі і т. п.,які опосередковують відношення особистості до предметів і явищ зовнішнього світу. В залежності від характеру пануючих у суспільстві й сім'ї відносин формується той чи інший спосіб поведінки особистості, її характер.

Нами було проведено експериментальне дослідження з перевірки акцентуації характеру людини, ми порівнювали характерологічні особливості студентів третього курсу природничого факультету за методикою К.Леонгарда.

Нами було протестовано 30 студентів, їм було запропоновано дати відповідь на 88 запитань, за допомогою яких ми можемо визначити до якого характерологічного фактору відноситься той чи інший студент. З проведених дослідів ми можемо зробити висновки,що дві групи різні за своїми характерологічними особливостями.

Список літератури

1. Дубравська Д.М. Основи психології: Навч. Посібник. - Львів: Світ, 2001. 280с.

2. Костюк Г.С. Способности и труд человека. - Київ: Радянська школа, 1950. - 43с.

3. Костюк Г.С. Психологія. - Київ: Радянська школа, 1968. - 572с.

4. Левитов Н.Д. «Характер и его формирование». - « Правда» 1950г - 561с.

5. Максименко С.Д. Загальна психологія. - Вінниця: Нова книга, 2004. - 704с.

6. Петровський А.В. Хрестоматия по психологи. - М.: Просвещение, 1987. - 447с.

7. Скрипченко О.С., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. Загальна психологія. - К.: Либіть, 2005. - 464с.

8. Чамати П.Р. Психологія підручник для пед. училищ. - Київ: Радянська школа, 1954. - 290с.

10. Шапарь В.Б., Тимченко А.В., Швыдченко В.Н. Практическая психология. Инструментарий. - Ростов н/Д: Феникс, 2002. - 688с.

Размещено на Allbest.ru