Взаємозв'язок вроджених інстинктів особистості з акцентуаціями характеру у підлітковому віці

Перевірка гіпотези про існування взаємозв'язків вроджених інстинктів з акцентуаціями характеру у підлітковому віці, визначення їх характеру. Психологічні особливості підліткового віку. Підходи до теорії акцентуації характеру (К. Леонгард, А.Є. Личко).

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 11.01.2013
Размер файла 630,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • Розділ І. Теоретичні проблеми дослідження взаємозв'язку вроджених інстинктів та акцентуацій характеру підлітків
  • 1.1 Теоретичні підходи до вивчення вроджених людських інстинктів
  • 1.2 Психологічні особливості підліткового віку
  • 1.3 Основні підходи до вивчення акцентуацій характеру
  • Розділ ІІ. Емпіричне дослідження взаємозв'язку вроджених інстинктів та акцентуацій характеру у підлітків
  • 2.1 Організація та методи емпіричного дослідження
  • 2.2 Результати емпіричного дослідження
  • 2.3 Аналіз отриманих даних відносно висунутої гіпотези
  • Висновки до другого розділу
  • Висновки
  • Список використаних джерел
  • Додаток

Вступ

В наш час пристально вивчаються психологічні особливості підліткового віку. Це пов'язано з тим, що у період переходу від дитинства до дорослості відбувається активна соціально-психологічна адаптація особистості до життя у суспільстві, за його законами і правилами. Вивчення джерел, способів, механізмів адаптації, їх особливостей та взаємозв'язків складає фундаментальну базу для вироблення правильного підходу до виховання підлітків, залежно від їх індивідуальних особливостей, для запобігання вияву ними девіантних та делінквентних форм поведінки.

В проблемі соціально-психологічної адаптації, на наш погляд, окрім соціальних та набутих психологічних факторів, мають значення і вроджені психологічні якості особистості: тип нервової системи, задатки майбутніх здібностей, особливості будови аналізаторів, окремих ділянок кори головного мозку. Окрім визначення даних особливостей ми звернулися до теорії вроджених специфічно людських інстинктів, створеної російським науковцем Віленом Гарбузовим. Він вважає, що люди мають вроджену профільну орієнтацію на один (або декілька) з семи основних специфічно людських інстинктів. І культивування чи придушення їх має визначальну роль у соціально-психологічній адаптації.

Не менш важливим фактором соціально-психологічної адаптації у підлітковому віці є особливості характеру особистості. І чим яскравіше виражені ті чи інші риси характеру, тим сильніший вони мають вплив на процес адаптації. Крім того, у кризових ситуаціях, до яких відноситься і підлітковий вік, акцентуації характеру можуть переходити у патології, що виражаються в істеричності, синдромі нав'язливих станів, неврозах і таке інше.

Тому вкрай необхідно знати зв'язки та закономірності, що виникають між даними факторами в процесі життєдіяльності організму, щоб у разі необхідності діагностувати відхилення, проводити профілактику або корекцію небажаних форм поведінки підлітка.

Таким чином об'єктом нашого дослідження є формування психічних особливостей підлітка.

Предмет дослідження - вивчення взаємозв'язків вроджених інстинктів з акцентуаціями характеру у підлітковому віці.

Дане дослідження має метою перевірити гіпотезу про існування взаємозв'язків вроджених інстинктів з акцентуаціями характеру у підлітковому віці, в разі виявлення певних взаємозв'язків - визначити їх характер.

Це передбачає виконання таких завдань:

1. Аналіз теоретичних підходів до вивчення проблеми людських інстинктів

2. Аналіз психологічних особливостей підліткового віку

3. Огляд підходів до теорії акцентуації характеру (К. Леонгард, А. Є. Личко).

4. Формулювання гіпотези про наявність взаємозв'язків між даними явищами у підлітковому віці.

5. Експериментальна перевірка робочої гіпотези.

6. В разі виявлення будь-яких взаємозв'язків визначити їх характер та закономірності.

Розділ І. Теоретичні проблеми дослідження взаємозв'язку вроджених інстинктів та акцентуацій характеру підлітків

1.1 Теоретичні підходи до вивчення вроджених людських інстинктів

Інстинкт - це сукупність вроджених тенденцій і прагнень, що грають мотиваційну роль у формуванні поведінки. У вузькому сенсі, сукупність складних спадково обумовлених актів поведінки, характерних для особин даного виду за певних умов [3, с.231].

Наявність тих чи інших еволюційно відібраних інстинктів зумовлює найдоцільніший спосіб адаптації організму до навколишнього середовища. Деякі інстинкти є спільними для всіх тварин, наприклад, статевий інстинкт, самозбереження, харчовий, оборонний або захисний, батьківський і т.д. А інші є виключно людськими.

Єдиної класифікації людських інстинктів немає, тому що науковці, які займалися даною проблематикою, розглядали її з погляду власних концепцій. Більше того іноді вони суперечать самі собі змінюючи з часом дефініції цього поняття. Прикладом може слугувати Чарльз Дарвін. С.Г. Бір у своїй статті, опублікованій в такому авторитетному виданні, як "Енциклопедія соціальних наук" (Encyclopedia of the Social Sciences), описав зміни поглядів Дарвіна: той розглядав інстинкти то як драйви, які спонукають людину до особливого типу поведінки, то як поведінкові тенденції (наприклад, кураж) або прояви почуттів (таких як симпатія), або дотримувався більш близького сучасній науці погляду, визначаючи інстинкти як стереотипні поведінкові патерни, характерні для даного виду (наприклад, будівництво вулика у бджіл) [1, р.363-372].

Фрейдівське поняття людського інстинкту в дечому схоже із концепцією Дарвіна. Як і Дарвін, Фрейд вірив, що внутрішні спонукання змушують людину переслідувати певні цілі, і так само, як і він, вважав, що мета інстинктів не завжди полягає в простому пошуку задоволення. В опублікованій після Першої світової війни аналітичній роботі "По той бік принципу задоволення" вчений писав про наявність в людини двох протилежних інстинктів - смерті та життя. Людина прагне до спокою, до мінімального зниження нервового збудження, що в своєму крайньому вияві є смертю, а протилежний інстинкт до життя, по Фрейду, стримує дане прагнення [19].

Відомий вчений Конрад Лоренц особливо акцентував увагу на інстинкті агресії. Він протягом усього свого наукового життя був впевнений, що інстинктивні дії як у тварин так і у людей зумовлені внутрішніми причинами, тому, головним чином, вони не є реакцією на зовнішні події. [12].

На думку дослідника, у інстинктивних центрах нервової системи організму спонтанно накопичується невідома речовина або збудження, і вона змушує організм реагувати на ситуативний стимул особливим способом. Організм не спонукається зовнішніми подіями. Ймовірніше те, що ситуативні стимули всього лише "відкривають" або "вивільняють" в нервовій системі стримуючі механізми, тим самим даючи можливість внутрішньому драйву "виштовхнути" інстинктивну дію назовні [2, с.443-446].

Якщо агресивне спонукання, як і інші інстинкти, спонтанно генеруються в людині і постійно шукають вираження, то "саме спонтанність [агресивного] інстинкту робить його настільки небезпечним" [12, с.50].

Таким чином, розглянувши найвідоміші підходи до розгляду проблеми людських інстинктів можна зробити висновок, що загальноприйнятого визначення інстинкту не розроблено досі, так само як не визначена і його роль в житті окремого індивіда.

Виходячи з цього, ми не станемо доводити, що єдино правильною є теорія, що буде розглядатися нижче, тим більше, що цього не стверджує і її автор. Натомість, ми допустимо її вірність та право на існування.

Концепція суто людських інстинктів була висунута російським науковцем Віленом Гарбузовим у 1994 році. Автор, базуючись на власному практичному психологічному досвіді виділяє сім базових інстинктів: самозбереження, продовження роду, альтруїстичний, дослідницький, домінування, свободи та збереження власної гідності. В людини може домінувати один або декілька інстинктів, що породжує відповідні якості особистості.

Всі інстинкти, крім альтруїстського, функція якого в соціалізації егоцентричної особистості, групуються в діади. Діада А (самозбереження та продовження роду) є базовою, забезпечує фізичне виживання роду. Діада Б (дослідницький та свободи) створює первинну спеціалізацію та профілізацію особи. Діада В (домінування та збереження гідності) забезпечує самоствердження, самозбереження особи в психосоціальному аспекті

В. Гарбузов стверджує, що інстинкти, а точніше їх варіативне домінування активно впливає на формування системи відносин в несвідомому, на формування фундаментальних установок, особистісних орієнтацій та особливостей індивіда, впливають на свідомість в екстремальних ситуаціях. Зрозуміло, що надмірне домінування одного або декількох інстинктів може викликати інстинктопатії. Автор стверджує, що між ними та психопатіями також спостерігається кореляція [8, с.4-7].

Приведемо опис особистісних характеристик кожного типу особистості, згідно домінування кожного з інстинктів.

І. "Егофільний" тип, де домінує інстинкт самозбереження. Девіз - "життя одне й іншого не буде".

Для людей такого складу характерна надмірна обережність, турбота про власне здоров'я, схильність до страхів, тривожності, недовіра до будь-яких нововведень, надмірна чутливість до болю, підозрілість, консерватизм, недовірливість. Крім перерахованого простежується явний егоцентризм, тривожна підозрілість, іпохондрія, схильність до фобій та істерик.

Еволюційна роль такого типу людей в збереженні генофонду роду.

ІІ. "Генофільний" тип. Домінуючий інстинкт - продовження роду. Девіз - "мій дім - моя фортеця".

Для людей цього типу характерний особливий різновид егоцентризму, коли Я заміщується поняттям МИ, аж до знищення Я як такого. Всі їх життєві цінності підкорені інтересам сім'ї, дітей. Вже в дитинстві такий індивід спокійний лише коли вдома все гаразд і вся сім'я разом, всі здорові і мають гарний настрій. Він легко вловлює негаразди вдома, погіршення самопочуття близьких тощо.

В подальшому така людина фокусує всю увагу на власних дітях, тривога за них, за сімейне благополуччя може переростати у фобію.

Еволюційна роль генофільного типу в збереженні сім'ї, генофонду племені, нації.

ІІІ. "Альтруїстичний" тип. Домінуючий інстинкт - альтруїзму. Девіз - "доброта спасе світ".

Такі люди добрі, турботливі, гарно вловлюють переживання інших, здатні поділитися останнім, навіть найнеобхіднішим, чужі страждання вони переживають важче, ніж власні. Альтруїсти не виносять насильства, вигляду крові та криків. Часто їх негативна реакція виявляється в проблемах з серцево-судинною та травною системами.

Найчастіше, в дорослому віці вони займаються громадсько-корисною роботою, захистом суспільних інтересів, допомогою бідним, хворим, старим людям та тваринам. Альтруїсти впевнені, що коли одному погано, то всім іншим не може бути добре.

Еволюційна роль а альтруїстів у збереженні доброти, миру, життя.

ІV. "Дослідницький" тип. Домінуючий інстинкт - дослідницький. Кредо - "творчість і прогрес - вище всього".

Представники цього типу від народження дуже допитливі, прагнуть віднайти причини всього, що відбувається навколо них. В дитинстві вони розбирають годинники, пилососи, замикають електросітку, лізуть у всі закутки. Вік "чомучки" у них не завершується ніколи. Такі діти можуть щось майструвати, або годинами спостерігати як плавають рибки в акваріумі, експериментувати з різними речовинами. Вони більше полюбляють вдосконалювати щось, ніж користуватися ним.

"Дослідники" віддають перевагу книгам про пригоди, енциклопедіям, фантастиці. Дуже добре, якщо з часом їх починає цікавити одна певна область, тому що вони поринають у її вивчення з головою і не розпорошуються між всім на світі. Таким чином, в школі вони навчаються не рівномірно - добре по предметам, що їх цікавлять, і погано по всім іншим.

Крім попереднього в таких людей звичайно яскраво виражені творчі здібності, що обумовлюється гарною фантазією.

Зазвичай в дорослому віці вони обирають професії мандрівника, винахідника, науковця.

Еволюційна роль "дослідників" в освоєнні нових територій.

V. "Домінантний" тип. Базовій інстинкт - домінування. Кредо - "діло і порядок вище всього".

Такі діти з самого початку тяжіють до лідерства, мають відповідні організаторські здібності, вольові якості. Надалі у них формуються такі позитивні якості як сміливість, логічність мислення, здатність розбиратися в людях, критичність, здатність до прорахованого ризику, визнання необхідності реформ, але шляхом еволюції, а не революції, відповідальність, здатність до прогнозування, здатність виразити суть коротко і ясно, здатність вловлювати новизну та ефективність ідеї, і негативні - егоцентризм, безумовне підкорення "правилам гри", презирливе ставлення до слабкіших, здатність слідувати інтересам всіх, навіть якщо це шкодить комусь одному. Зазвичай, кар'єристи, емоційно стримані люди, діловиті та прагматичні.

Еволюційна роль людей "домінантного" типу в тому, щоб бути державними діячами, лідерами та організаторами, зберігати інтереси та честь всього роду та племені.

VІ. "Лібертофільний" тип. Основний інстинкт - свободи. Кредо - "свобода важливіше всього".

вроджений інстинкт акцентуація характер

Головна їх особливість - протест проти будь-якого обмеження особистої свободи. Вони заперечують всі авторитети, часто тікають з дому, легко переносять фізичний дискомфорт заради збереження вірності принципам. Їхня стихія - революція, вони перші на барикадах.

В поведінці такі люди вперті, не сприймають жодних умовлянь. Часто спостерігається схильність до ризику, авантюризму, оптимізму в сіх життєвих ситуаціях. Характерна схильність до переміни місць проживання, роботи, кола спілкування, способу життя, і відповідно - нетерпимість до рутини, бюрократизму.

В них подавлені інстинкти самозбереження, продовження роду, тому вони схильні не мати родини взагалі або покидати її.

Еволюційна їх роль в збереженні індивідуальних інтересів та свободи. Таким чином "лібертофіли" природно обмежують посягання "домінантів".

VІІ. "Дегнітофільний" тип. Домінуючий інстинкт - збереження власної гідності. Кредо - "честь вище всього".

Вони дуже чутливі до будь-яких насміхань, іронії чи принижень власної персони. Пріоритетною завжди є проблема особистої, а з цим сімейної та національної гордості.

Для них характерна безоглядність, готовність поступитися всім, навіть життям заради власних прав, позицій. В таких індивідів дуже подавлений інстинкт самозбереження, а інстинкт продовження роду виявляється у формі збереження родової честі.

Еволюційна роль "дегнітофілів" у збереженні честі та достоїнства Я, індивідуальності, особистості, а з цим - життя гідного людини.

Звичайно, виховання, інші біологічні характеристики (наприклад, темперамент) дуже впливають на життя людини, але перш за все доля людини починається з того, який домінуючий інстинкт був даний їй природою [8, с.8-12].

1.2 Психологічні особливості підліткового віку

Як говорилося раніше, одна з найяскравіших перехідних криз відбувається у підлітковому віці [18, с.636-642]. Саме в цей період великого значення набувають і біологічні фактори соціалізації, і соціальні, як то характер, оформлення соціальних ролей, засвоєння норм, що відбувається всередині соціальних груп.

Тож звернемося до розгляду основних ознак підліткового віку:

Біологічно підлітковий вік відноситься до передпубертатного (від 7 до 11-13 років) і пубертатного періоду (від 11-16 у дівчат і від 13 до 17-18 років у хлопців), хоча і не співпадає повністю [17, с.378]. -

Пубертатний період - час прискореного фізичного розвитку і статевого дозрівання, яке характеризується важливими змінами в організмі підлітка, в тому числі і появою вторинних статевих ознак.

Початок пубертату пов'язаний зі змінами в ендокринній системі, стрибком у рості, збільшенням ваги, частин тіла (крім мозку), черепної коробки і статевих органів. Таким чином, пропорції тіла наближуються до характерних дорослим [6, с.96]. У хлопців активно ростуть м'язи, об'єм легенів стає більшим, ніж у дівчат (відбувається розвиток м'язів у хлопців за чоловічим типом, а м'яких тканин у дівчат - по жіночому типу, але цей процес ще не завершується, тому м'язи підлітка втомлюються скоріше, ніж у дорослих) [4, с.50-63]. Виробляються гормони - андрогени, які стимулюють статевий потяг, а значить і інтерес до іншої статі.

На тлі біологічних змін відбуваються зміни у нервовій системі, що не завжди здатна витримувати сильні і довгодіючі подразники. Тому дозрівання організму спричинює неадекватні поведінкові та психологічні реакції.

Проте, в підлітковому віці відбувається не лише анатомо-фізіологічний, а й когнітивний, психологічний розвиток особистості. До центральних психологічних новоутворень відносяться - поява самосвідомості, як можливості зрозуміти себе, пов'язаної з відкриттям світу власних переживань і упорядкування котрих стає можливим тільки з появою мислення в поняттях.

Цю та інші проблеми перехідного віку досліджували: М. Кле (становлення самосвідомості) [9, с.125-127], Е. Еріксон (ідентифікація чи плутанина ролей) [20, с.6-22], Л.С. Виготський (основним новоутворенням є інтимно-особистісне спілкування) [7, с.5-242], Бюлер (виділив дві фази перехідного віку:

1) негативну,

2) позитивну) [4, с.30], Столяренко Л.Д. (виділяє типи самовідношення підлітка). [4, с.31] та інші.

В підлітковому віці активно розвиваються і закріплюються вольові риси характеру.

Характер (від грец. Charakter - відбиток; риса, ознака, особливість) - індивідуальне поєднання стійких психічних особливостей людини, що обумовлюють типовий для даного суб'єкта спосіб поведінки в певних життєвих умовах і обставинах [5].

Характер проявляється в діяльності і спілкуванні, і включає в себе те, що надає поведінці людини специфічний відтінок. В основі характеру лежать (фізіологічно):

1) динамічний стереотип 2) тип нервової системи.

Складові характеру людини:

1) властивості особистості, які визначають певні вчинки людини у виборі мети діяльності;

2) риси, які відносяться до дій, направлених на досягнення поставлених цілей: наполегливість, послідовність і інші;

3) екстраверсія-інтроверсія, спокій-тривожність, стриманість-імпульсивність і т.д.

В своєму формуванні, розвитку і функціонуванні характер пов'язаний з темпераментом (це його динамічна сторона). Та все ж, ознаки характеру більш змістовні і більш оформлені. Наприклад, в руховій сфері ознаки темпераменту: швидкий, жвавий, різкий, в'ялий. Характеру - охайний, зібраний, організований або навпаки розхлябаний і т.д. Між характером і особистістю також існують відмінності. Риси характеру відображають те, як діє людина, а риси особистості те, за ради чого він діє.

Першим спробу класифікації характерів зробив Платон. Він основував її на етичних принципах. В першій половині ХІХ ст. Галлем булла здійснена спроба наукової класифікації характерів. Він перелічує 27 елементарних психічних особливостей, здатностей, із яких складається людський характер. Наприкінці ХІХ ст. Джордано Ф. описав екстраверта і інтроверта. На початку ХХ ст. Н. Лосский запропонував свою класифікацію: чутливий, егоцентричний, зверх особистісний.

Найвідомішими клініцистами, що надали свою класифікацію були К.Г. Юнг (виділив два типи характеру: екстравертів і інтровертів) [21, с.258-261], Кречмер (два типи: циклоїдний, шизоїдний) [14, с.425-455], К. Леонгард [10] і К. Лічко [11] (надалі буде розглянуто) [15].

За виразністю характер може бути трьох видів:

1. патологічний (психопатії);

2. акцентуйованих;

3. нормальний.

До розгляду акцентуацій ми звернемося в наступній главі. Проте слід вказати, що перехідний підлітковий вік є найкращим для виявлення всіх особливостей, і акцентуацій в тому числі, характеру тому, що через загальну бурхливість прояву емоцій підлітком їх стає легко помітити.

1.3 Основні підходи до вивчення акцентуацій характеру

Акцентуація характеру (особистості у К. Леонгарда) - особливість характеру людини, що знаходиться в межах клінічної норми, але окремі риси надмірно посилені, внаслідок чого виявляється вибірна уразливість по відношенню до одних психогенних впливів при збереженні хорошої стійкості до інших.

Акцентуації не є психічними розладами, але по ряду своїх властивостей схожі з розладами особистості, що дозволяє робити припущення про наявність між ними зв'язків (Рис.1). [11]

Першим поняття "акцентуації" та "акцентуйованої риси особистості" ввів у 1968 році психіатр Карл Леонгард. Він вважав, що це є вроджені особливості індивіда, які визначають вектор розвитку його особистості [10].

Леонгард запропонував класифікацію акцентуацій за характером, темпераментом та особистісною спрямованістю.

За характером: демонстративна, педантична, застрягаюча, збудлива.

За темпераментом: гіпертимічна, дистимічна, циклотомічна, екзальтована, тривожна.

За особистісною спрямованістю: екстравертована та інтровертована.

Дамо коротку характеристику кожного типу так, як їх розташовує автор.

Демонстративний тип (В кризових ситуаціях може переходити в істеричну психопатію). Для таких людей характерна схильність до "витіснення" зі свідомості тих оцінок, які є неприємними для образу "Я"; прагнення за будь-яку ціну завжди бути в центрі уваги; завищена самооцінка, намагання приймати "бажане за дійсне". Як правило, це чудові актори, що настільки "вживаються" у вигадану ними ситуацію, що самі починають в неї вірити.

Педантичний тип (Може переходити в ананкастичну психопатію). Людям з даною акцентуацією притаманні інертність психічних процесів, схильність "загрузати" в дрібницях, наявність проблеми складності прийняття рішення. В спілкуванні люди цього типу приваблюють рівним настроєм, надійністю в справах, сумлінністю та охайністю.

Застрягаючий тип (Може переходити в параною). Основна риса - значно стійкість афекту, прагнення у всьому відстоювати свою точку зору, не враховуючи позицію групи, характерна стійкість емоції навіть за відсутності подразника та відновлення у повній мірі навіть про мисленнєвому повернені до ситуації.

Збудливий тип (Переходить у епілептичну психопатію). Для таких осіб є характерною низький інтелектуальний рівень та неконтрольованість інстинктивних порухів. Вони можуть проявляти "вибухові" емоцій, для періодичної розрядки нервової системи, не рахуються зі здоровим глуздом та понад усе ставлять власті бажання. Вони імпульсивні, нетерпимі, не виносять рутинної роботи.

Гіпертимний тип (Переходить за дуже явного прояву у гіпомініакальний синдром). Людям цього типу притаманні високий рівень оптимізму, а також жадоба діяльності при можливій схильності до поверхових висновків. Вони швидко переключаються, що може проявлятися у "стрибках думок", ініціативні та дружелюбні, проте можуть легковажити серйозними загрозами, переступати через моральні норми, брати участь у сумнівних авантюрах.

Дистимічний тип (у більш серйозному вираженні субдепресивний). Для цього типу акцентуації є характерною песимістична спрямованість особистості, фіксація на похмурих сторонах життя. Проте і серйозність, духовна глибина, альтруїстичність.

Афективно-лабільний тип (при яскравому вираженні - циклотемічний). Провідна ознака - поєднання рис попередніх двох типів. Такі люди схильні до невмотивованих різких змін настрою протягом короткого часового інтервалу: від підвищено-оптимістичного до знижено-песимістичного і навпаки.

Екзальтований тип (Наближається до "темпераменту тривоги та щастя"). Для носіїв цього типу акцентуації є характерним великий діапазон емоційних станів, вони легко захоплюються чимось радісним і так само легко впадають у відчай. Їх емоції. Незалежно від забарвлення дуже бурхливі, поривчасті, збуджені.

Тривожний тип (Характерні різні фобії та депресії). Головна риса - високий рівень тривожності, сильно розвинений "комплекс неповноцінності" - як підтвердження заниженої самооцінки. Джерелом тривожності виступають не зовнішні подразники, а поведінка самого суб'єкта, який не може протистояти страху знаходитися в центрі уваги і відстоювати себе.

Емотивний тип (Переходить у депресивний стан). Це чутливі та вразливі люди, що відзначаються глибиною переживань у галузі тонких емоцій. Їх емоційні реакції відзначаються сильним впливом на особистість, характерні альтруїстичні спрямування та стійкість етичних принципів.

Екстравертований тип. Люди цього типу відкриті до всякої інформації, готові вислухати і надати допомогу кожному, хто до них звертається, здатні до конформізму. Їм притаманні високий рівень товариськості, балакучості, поступливість у поглядів. Частіш за все, у них і нема власних думок - екстраверти приймають авторитетну точку зору як свою.

Інтровертований тип. Для таких осіб є характерними низька контактність, замкненість, відірваність від реальності, схильність до філософствування. Вони орієнтовані на свій внутрішній світ, на свою оцінку предмета або події, а не на предмет як такий.

Проте зазначені акцентуації, як стверджує автор, проявляються не завжди, тому що можуть компенсуватися вихованням або психокорекцією [10, с.30-198.].

Теорія Леонгарда буда значно доповнена та змінена у 1977 році А. Є. Личко. Личко використовував роботи Леонгарда та класифікацію психопатій П.Б. Ганнушкіна. Він же ввів в обіг поняття "акцентуація характеру", вважаючи особистість надто комплексним поняттям для акцентуацій. Розроблена ним типологія має явну прив'язку до класифікації психопатій і, крім того, призначена тільки для підліткового віку. Це було зроблено навмисно, тому що найяскравіше акцентуації виявляються саме в період соціально-психологічної адаптації.

А. Є. Личко виділяє такі типи: гіпертимний, циклоїдний, нестійкий, лабільний, конформний, істероїдний, астено-невротичний, сенситивний, психастенічний, шизоїдний, епілептоїдний та два змішаних - проміжні типи (змішані акцентуації, що мають ендогенне походження), амальгамні типи (формуються протягом життя як наслідок нашарування рис одного типу на ендогенне ядро іншого).

У наведених двох типів класифікації акцентуацій існує багато загальних типів і їх описів, але є й відмінності.А. Реан провів порівняльний аналіз цих класифікацій (Табл.1.1) [16].

Отже, можна зробити висновки, що підходи по класифікацій акцентуацій характеру хоч і мають деякі відмінності, проте сходяться у тому, що дане явище є дуже багатогранним, має різні прояви та сильно впливає на поведінку людини і формування її особистості

Таблиця 1.1.

Висновки до першого розділу

В процесі адаптації організму до навколишнього середовища велику роль грають як біологічні так і соціальні фактори. Насамперед, до біологічних факторів відносяться інстинкти. Науковцями вони поділяються на тваринні та суто людські (Ч. Дарвін, З. Фрейд, К. Лоренц, В. Гарбузов). Найповнішу класифікацію суто людських інстинктів створив В.І. Гарбузов, що виділив егофільний, генофільний, альтруїстичний, дослідницький, домінантний, лібертофільний, дегнітофільний інстинкти.

Однією з головних віх життя людини є перехід від дитинства до дорослості. Але цей процес супроводжується великими змінами в організмі та психіці, що, в свою чергу, провокують нестабільність психічних процесів та загальну лабільність особистості. Одним з найважливіших новоутворень даного періоду є оформлення характеру з усіма його особливостями. В тому числі і акцентуаціями. Існує дві їх класифікації - К. Леонгарда та А. Личка, і друга доповнює першу.

Розділ ІІ. Емпіричне дослідження взаємозв'язку вроджених інстинктів та акцентуацій характеру у підлітків

2.1 Організація та методи емпіричного дослідження

Вивчення підліткового віку, який характеризується гіпертрофованим вираженням особливостей особистості, що формується, на даному етапі розвитку суспільства набуває все більш актуального значення, оскільки збільшується кількість "неблагополучних" сімей та "важковиховуваних" дітей. Даною проблемою, як зазначалося у першому розділі, переймаються багато науковців, тому труднощів з вибором методик дослідження у нас не виявилося.

Здійснення емпіричного дослідження вимагає від нас виконання наступних етапів:

Визначення основних методичних аспектів дослідження;

Підбір адекватного психодіагностичного інструментарію;

Реалізація емпіричного дослідження;

Опрацювання та інтерпретація отриманих емпіричних даних.

На основі теоретичних міркувань, викладених у розділі 1, для експериментальної перевірки було висунуто наступну гіпотезу дослідження: існує взаємозв'язок між домінуючим інстинктом та наявністю певної акцентуації характера.

Емпіричне дослідження проводилося на вибірці підлітків, учнів 8-9 класів. Кількість досліджуваних становила 26 чоловік, з яких 14 жіночої статі, відповідно 12 - чоловічої. Вік досліджуваних експериментальної групи - 14-15 років.

Для реалізації дослідження нами було визначено дві основоположні методики, які дають можливість здійснити якісний та кількісний аналіз досліджуваних параметрів.

Перш за все, використовувалася методика "Опитувальник для виявлення домінуючого інстинкту" В.І. Гарбузова [8, с.14-20]. Дана методика призначена для виявлення суто людських інстинктів в індивідів. Вона складається з 35 запитань, на які досліджувані повинні дати стверджувальну чи заперечувальну відповідь; 4 тестів, де досліджуваний повинен вибрати один предмет із запропонованих (числа, дерева, кола і стріли, фігури). При опрацюванні результатів вибрані відповіді аналізують на основі діагностичних таблиць, сумуючи отримані бали (коефіцієнти) по усіх отриманих відповідях.

Таблиця 2.1.

Діагностичні коефіцієнти показників методики "Опитувальник для виявлення домінуючого інстинкту" В.І. Гарбузова

Інстинкти

Тест №1

Т.2

Т.3

Т.4

Т.5

І

1

8

15

22

29

1

1

1

1

ІІ

2

9

16

23

30

2

2

2

2

ІІІ

3

10

17

24

31

3

3

3

3

ІV

4

11

18

25

32

4

4

4

4

V

5

12

19

26

33

5

5

5

5

6

13

20

27

34

6

6

6

6

VІІ

7

14

21

28

35

7

7

7

7

Повний текст методики див. у "Додаток №1".

Інтерпретація методики здійснюється на основі отриманих результатів аналізу по таблиці діагностичних коефіцієнтів за наступними критеріями:

1. Відповідь "Так" оцінюється в 1 бал, "ні" - 0 балів.

2. При виборі досліджуваним символу, що йому найбільше імпонує додається 1 бал до інстинкту, якому відповідає обраний символ.

3. Домінуючий інстинкт визначається по 5 позиціям.

4. Найбільша сума балів "+", набрана людиною вказує на домінуючий інстинкт. Якщо рівну кількість балів наберуть 2 чи більше інстинктів, то можна говорити про змішану типову приналежність.

Для діагностики рівня вираженості акцентуацій характеру у дослідженні ми використовували "Опитувальник Шмішека (акцентуації характеру)" [13].

Дана методика призначена для виявлення наявності та рівня вираженості акцентуацій характеру індивіда. Вона складається з 97 запитань, на які досліджувані також повинні дати стверджувальну чи заперечувальну відповідь. При опрацюванні результатів використовується таблиця-ключ.

Повний текст методики див. у "Додаток № 2".

Таблиця 2.2

Ключ до методики "Опитувальник Шмішека (акцентуація характеру)"

Властивості характеру

К-т

"Так" № питань

"Ні" № питань

Гіпертимність

3

1, 12, 25, 36, 50, 61, 75, 85

-----

Дистимічність

3

10, 23, 48, 83, 96

34, 58, 73

Циклотимність

3

6, 20, 31, 44, 55, 70, 80, 93

-----

Емотивність

3

3, 14, 52, 64, 77, 87

28, 39

Демонстратив.

2

7, 21, 24, 32, 45, 49, 71, 74, 81, 94, 97

56

Застрягання

2

2, 16, 26, 38, 41, 62, 76, 86, 90

13, 51

Педантичність

2

4, 15, 19, 29, 43, 53, 65, 69, 78, 89, 92

40

Тривожність

3

17, 30, 42, 54, 79, 91

5, 67

Збудливість

3

8,22, 33, 46, 57, 72, 82, 95

-----------

Екзальтованість

6

11, 35, 60, 84,

----------

Брехня

1

9, 47, 59, 68, 83

18,27, 37, 63

При інтерпретації отриманих результатів сума відповідей за кожною властивістю на відповідний коефіцієнт. Ступінь вираженості почуття акцентуації характеру визначається за наступними критеріями:

1. Від 24 до 19 балів - яскраво виражена акцентуація.

2. Від 18 до 14 балів - наявна тенденція до утворення акцентуації.

3. Від 14 до 0 балів - низький рівень вираженості акцентуації чи схильності до неї.

2.2 Результати емпіричного дослідження

Таблиця 2.3.

Проведене емпіричне дослідження показало, що кожен з типово людських інстинктів наявний у досліджуваних (Таблиця 2.3).

Проте, егофільний інстинкт притаманний лише 39,7% підлітків (має середню вираженість), домінантний - 58%, дегнітофільний - 65,4%, альтруїстичний та лібертофільний - по 69,2%, генофільний - 70,5% (високий рівень), дослідницький - 75,6% (домінуючий).

Це говорить про те, що немає жодної людини, яка б відрізнялася однаковою відсутністю всіх інстинктів, але є люди, які мають по 2-3 домінуючих або яскраво виражених інстинкти, що співвідносяться між собою і складають "мозаїчну" структуру особистості.

В результаті дослідження акцентуацій характеру виявилося (Табл.2.4.), що велика кількість досліджуваних має гіпертимну акцентуацію (14 - явну і 8 - приховану), схожа ситуація з демонстративною акцентуацією (10 - явних та 4 - прихованих), крім того 16 учнів виявили приховану екзальтовану акцентуацію та 9 - збудливу, 8 - циклотимну. Інші типи не є такими поширеними.

Середній, тобто нормальний рівень вираженості акцентуацій говорить про наявність певних рис, що можуть проявлятися в певних ситуаціях, але не є основоположними в формуванні характеру. Найбільша кількість учнів мають середні показники по дистимічності - 22 досліджуваних, педантичності - 19, емотивності - 18, циклотимності - 18, збудливості та застряганні - 15. Найменш вираженою виявилася тривожність - 16 досліджуваних її не мають.

Таблиця 2.4

Акцентуація

Явна

Прихована

Сер. вир-сть

Не виражена

Гіпертимна

14

8

2

0

Дистимна

0

2

22

2

Циклотимна

0

8

16

2

Емотивність

1

5

18

2

Демонстрат.

10

4

12

0

Застрягання

2

6

15

5

Педантичніс.

0

3

19

4

Тривожність

0

2

8

16

Збудливість

0

9

15

2

Екзальтован.

2

16

8

0

Відсотково, це можна виразити у вигляді діаграми (Таблиця 2.5.):

Таблиця 2.5

Таким чином, бачимо, що у 54% досліджуваних явною є гіпертимна акц., у 40% - демонстративна, у 8% - екзальтована та застрягаюча; 60% - прихована екзальтація, 36% - збудлива, 31% - циклотимна та гіпертимна. Найвищі показники у середніх значень: 84% - дистимна, 72% - емотивна, 61% - циклотимна, 56% - застрягання і т.д.60% досліджуваних не мають ознак тривожності, інші значення відсутності певних рис значно менші.

2.3 Аналіз отриманих даних відносно висунутої гіпотези

На основі отриманих результатів нами було проведено аналіз співвідношень домінуючих інстинктів у досліджуваній групі з явними та прихованими акцентуаціями характеру.

Результати порівняльного аналізу ми виразили у вигляді таблиці (Таблиця 2.6.).

Таблиця 2.6

Домінуючий інстинкт

Відповідні акцентуації характеру

Егофільний

__________

Генофільний

Демонстративність + Гіпертимність

Альтруїстичний

Гіпертимність

Дослідницький

Гіпертимність + Екзальтованість

Домінування

__________

Лібертофільний

Демонстративність + Гіпертимність

Дегнітофільний

Гіпертимність + Екзальтованість + Дистимність

Таким чином, згідно отриманих даних, егофільному інстинкту не відповідає жоден тип акцентуації, генофільному відповідає поєднання демонстративності та гіпертимності, альтруїстичному - знову таки гіпертимність, дослідницькому - поєднання гіпертимності та екзальтованості, домінантному інстинкту також не вдповідає жадна акцентуація, лібертофільному - поєднання демонстративності та гіпертимності, а дегнітофільному - поєднання демонстративності, дистимності та екзальтованості.

Співставивши характеристики інстинктів та відповідних їм акцентуацій, ми дійшли висновку, що отримані співвідношення є випадковими і не мають спільної причинно-наслідкової основи. Помітним є той факт, що переважна більшість досліджуваних мала явні акцентуації по шкалам гіпертимності та демонстративності, що і відобразилося в остаточному результаті, проте характеристики цих типів не можуть відображати одночасно лібертофільний та генофільний типи інстинктивної домінантності, тому що вони володіють різними характеристиками. Далі сумнівним є поєднання гіпертимності та екзальтованості на базі дослідницького інстинкту, так само як і розвиток гіпертимності на основі альтруїстичного інстинкту.

Варто зазначити і те, що два інстинкти взагалі не мають відповідних їм акцентуацій - це домінування та егофільний. Вважаємо, що так само підозрілою є й відсутність всіх інших типів акцентуацій у таблиці, тобто циклотимної, тривожної, емотивної, педантичної та застрягаючої акцентуація характеру.

Отже, на основі результатів нашої роботи, ми стверджуємо що гіпотеза про наявність взаємозв'язків між вродженими людськими інстинктами та акцентуаціями характеру у підлітковому віці не підтвердилася.

Висновки до другого розділу

На основі теоретичного матеріалу, викладеного у першому розділі, нами була висунута гіпотеза про наявність взаємозалежностей між людськими інстинктами та акцентуаціями характеру, що найяскравіше виявляються у підлітковому віці, в зв'язку з особливостями цього вікового періоду.

Для перевірки гіпотези було використано дві методики - "Опитувальник для виявлення домінуючого інстинкту" В.І. Гарбузова та "Опитувальник Шмішека (акцентуації характеру)".

Проведене емпіричне дослідження показало, що кожен із запропонованих інстинктів має своє вираження у більш чи менш поширеній формі (найменш поширеним виявився егофільний інстинкт, найбільш поширеним - дослідницький). Крім того, виявилася і наявність майже у всіх піддослідних тих чи інших акцентуацій характеру (беззаперечними лідерами стали гіпертимна та демонстративна акцентуації).

Проте нам не вдалося виявити між ними жодних суттєвих зв'язків.

Висновки

На процес адаптації організму до навколишнього середовища впливає ряд суттєвих чинників біологічного чи соціального характеру. Не останнє місце серед них займають інстинкти.

Розглянувши підходи до вивчення даної проблематики (Ч. Дарвін, З. Фрейд, К. Лоренц, В. Гарбузов) ми визначили, що вони поділяються на тваринні та суто людські. Найповніша класифікація суто людських інстинктів належить російському науковцю Вілену Гарбузов. Він поділяє їх на егофільний, генофільний, альтруїстичний, дослідницький, домінантний, лібертофільний, дегнітофільний.

Найбільші зміни в особистості людини відбуваються під час проживання нею кризи підліткового віку. В цей час закладається фундамент її характеру, цінностей цілей тощо, а крім того усі ці особливості, внаслідок великих змін в організмі та психіці, що, в свою чергу, провокують нестабільність психічних процесів, виявляються дуже і дуже яскраво.

Ми допустили, що інстинкти повинні в чомусь виражатися і найбільш явною сферою для цього визначили характер, як індивідуальне поєднання стійких психічних особливостей людини, що обумовлюють типовий для даного суб'єкта спосіб поведінки в певних життєвих умовах і обставинах.

Таким чином особливості "профільного спрямування" інстинкту мали в виражатися у особливостях і "спрямуваннях" характеру. Такими особливостями, що виявляються дуже яскраво є акцентуації. Існує дві їх класифікації - К. Леонгарда та А. Личка, і друга доповнює першу.

На основі даного теоретичного матеріалу була висунута гіпотеза про наявність взаємозалежностей між людськими інстинктами та акцентуаціями характеру, що мають свій найяскравіший вираз саме у підлітків.

Для перевірки гіпотези була створена вибірка з 26 підлітків 14-15 років (8-9 класи). Методичним матеріалом дослідження слугували "Опитувальник для виявлення домінуючого інстинкту" В.І. Гарбузова та "Опитувальник Шмішека (акцентуації характеру)".

Результати дослідження показали наявність у кожного з досліджуваних того чи іншого домінуючого інстинкту та наявність майже у всіх підлітків акцентуацій характеру (явних чи прихованих). Проте співставлення даних шкал показало, що якихось логічних зв'язків між досліджуваними явищами немає. Виявлена надмірна кількість гіпертимних та демонстративних акцентуацій приховує за собою майже всі інші акцентуації, проявляючись чи не у всіх типах інстинктів.

В зв'язку з цим, ми стверджуємо, що наша гіпотеза не підтвердилася і суттєвих логічних зв'язків між людськими інстинктами та акцентуаціями характеру в підлітковому віці не виявлено.

Список використаних джерел

1. Beer C. G. Instinct. In D. L. Sills (Ed.) / C. G. Beer // Encyclopedia of the social sciences. - New York: Free Press. - Vol.7, 1968.

2. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль / Л. Берковец - СПб.: Прайм-Еврознак, 2001. - 672 с.

3. Биологический энциклопедический словарь / [под. ред. М.С. Гилярова] - М.: Советская энциклопедия, 1989. - 864 с.

4. Бодалев А. В мире подростка / А. Бодалёв. - М.: Медицина, 1990. - 296 с.

5. Большой психологический словарь [Електронний ресурс] / [cост. Мещеряков Б., Зинченко В.] - М.: Олма-пресс, 2004. - Режим доступу: http://vocabulary.ru/dictionary/30/word/harakter

6. Бурлачук Л. Словарь-справочник по психологической диагностике / Л. Бурлачук, С. Морозов. - К.: Наукова думка, 1989. - 200 с.

7. Выготский Л.С. Педология подростка / Л.С. Выготский // Собр. соч. в 6-тит., Т.4. Детская психология. - М.: Педагогика. 1984. - 379 с.

8. Гарбузов В.И. Практическая психотерапия, или как вернуть ребенку и подростку уверенность в себе, истинное достоинство и здоровье / В.И. Гарбузов, 1994. - СПб.: АО "Сфера". - 160 с.

9. Кле М. Психология подростка. Психосексуальное развитие / М. Кле - М.: Педагогика, 1991 - с.174.

10. Леонгард К. Акцентуированые личности / К. Леонгард - Ростов н/Д: "Феникс", 2000. - 352 с.

11. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков / А.Е. Личко - С-Пб: Речь, 2009. - 256 с.

12. Лоренц К. Агрессия (так называемое "зло") / К. Лоренц / [пер. с нем. Г.Ф. Швейника]. - М.: Издательская группа "Прогресс", "Универс", 1994. - 272 с. - (Б-ка зарубежной психологии)

13. Опросник Шмишека. Акцентуации характера [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://psylist.net/praktikum/ophmi. htm

14. Психология индивидуальных различий. / [под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.Я. Романова]. - М.: ЧеРо, 2000. - 776 с.

15. Райгородский Д.Я. Психология и психоанализ характера [Електронний ресурс] / Д.Я. Райгородский. - М.: Бахрах, 1997 - Режим доступу: http://www.e-reading.org.ua/bookreader. php/47471/Raiigorodskiii_-_Psihologiya_i_psihoanaliz_haraktera.html

16. Реан А.А. Классификация акцентуаций характера. Личностная зрелость и социальная практика // Теоретические и прикладные вопросы психологии, 1995 - Вып.1.

17. Сапогова Е.Е. Психология развития человека / Е.Е. Сапогова - М.: Аспект пресс, 2001 - 460 с.

18. Столяренко Л.Д. Основы психологи / Л.Д. Столяренко - Ростов-на-Дону: "Феникс", 2000. - 672 с.

19. Фрейд З. По ту сторону принципа удовольствия / З. Фейд - М: Фолио, 2010. - 288 с.

20. Эриксон Э.Г. Детство и общество. / Э.Г. Эриксон - СПб.: Ленато, ACT, Фонд "Университетская книга", 1996. - 592 с.

21. Юнг К.Г. Психологические типы. - М.: АСТ, 2006. - 409 с. - С.258-261

Додаток

Додаток №1

Методика "Опитувальник Гарбузова"

І Тест. Потрібно дати відповідь "так" або "ні":

1. Вы уделяете достаточно времени и усилий проблеме сохранения своего здоровья, полагая, что здоровье превыше всего.

2. Вас более всего волнует здоровье ваших детей.

3. Вас более всего волнуют и огорчают проявления недоброжелательности людей по отношению друг к другу, отсутствие у многих истинной доброты.

4. Вы однозначно отдаете предпочтение исследовательской, экспериментальной, поисковой работе.

5. Вы всегда стремитесь к лидерству и для вас карьера - естественное самоутверждение человека.

6. Вас возмущают все формы подавления человека человеком, человека - государством.

7. Вы ни при каких обстоятельствах не потерпите высокомерия по отношению к вам.

8. Вы полагаете, что человек не должен упускать ни мига радости и удовольствия, поскольку жизнь одна и другой не будет.

9. Вас более всего волнуют проблемы, связанные с благополучием вашей семьи.

10. Более всего вы цените способность ощущать состояние другого человека, понимать его переживания.

11. Более всего вы мечтаете о работе в коллективе увлеченных и талантливых людей.

12. Вы предпочитаете управленческую, организационную работу, и вам близки утверждения: "Не мешайте деловым людям, и тогда придет изобилие".

13. Если бы вам предложили на выбор карьеру, богатство, безопасность или свободу, вы бы без колебаний выбрали свободу.

14. Вы всегда на стороне тех, кто готов поступиться благополучием ради сохранения своей чести и родовой гордости.

15. Вы не приемлете риска здоровьем и благополучием даже ради самых заманчивых целей и предложений.

16. Более всего вас волнует безопасность ваших детей.

17. Больше всего вы цените бескорыстие в отношениях между людьми.

18. Вы отлично понимаете людей, готовых покинуть обжитое место и уехать на новые земли, если там начинается новое и интересное дело.

19. Для вас более приоритетна перспектива служебного роста, чем материальные стимулы.

20. Вы полагаете, что из всех прав человека важнейшее - свобода слова, передвижения, вероисповедания.

21. Вам нравятся люди, ведущие самоотверженную борьбу против всех форм унижения человека человеком, человека - государством и имеющие право сказать: "В нашем роду не было подлецов".

22. Вы полагаете, что самая большая глупость на свете - с запозданием обратиться к врачу и тем самым Запустить болезнь.

23. Более всего волнует и тревожит вас будущее ваших детей.

24. Вы тяжелее переживаете беды и несчастья своего народа, чем свои собственные.

25. Вас раздражает инертность и противодействие бездарных, облеченных властью людей новому, прогрессивному, талантливому, творческим людям.

26. Вы готовы к жесткой борьбе с конкурентами в главном для вас деле.

27. Более всего вас интересует независимость от кого бы то ни было и от чего бы то ни было.

28. Вы более всего нетерпимы ко всем формам ущемления вашего Я, и ваше кредо - "Честь превыше всего".

29. Вы абсолютно согласны с философом, утверждавшим, что "все вокруг имеет смысл, пока есть Я".

30. Лучше всего вы ощущаете себя в кругу своей семьи. Она ваша отрада, и ваше кредо: "Мой дом - моя крепость".

31. Более всего вас заботит и огорчает отсутствие заботы о слабых, больных, инвалидах и о пожилых людях.

32. Вас восхищают люди, готовые поступиться благополучием, здоровьем ради реализации своих творческих устремлений.

33. Вы цените людей дела, результата, сильную руку в управлении.

34. Вы не терпите ограничений в своей деятельности, в своей жизни, в своей свободе.

35. При любых обстоятельствах и перед лицом любой уг-розы следует действовать в согласии с кредо: "Лучше умереть стоя, чем жить на коленях".

ІІ Вибрати цифру: 1, 3, 4, 5, 7, 8, 9.

ІІІ Вибрати дерево: тополя, сосна, яблуня, клен, бук, каштан, дуб

ІV "Круги і стріли"

V " Фігури"

Обробка результатів:

Вибрані відповіді аналізують на основі діагностичних таблиць, сумуючи отримані бали (коефіцієнти) по усіх отриманих відповідях.

Інстинти

Тест №1

Т.2

Т.3

Т.4

Т.5

І

1

8

15

22

29

1

1

1

1

ІІ

2

9

16

23

30

2

2

2

2

ІІІ

3

10

17

24

31

3

3

3

3

ІV

4

11

18

25

32

4

4

4

4

V

5

12

19

26

33

5

5

5

5

6

13

20

27

34

6

6

6

6

VІІ

7

14

21

28

35

7

7

7

7

Додаток №2

Методика "Опитувальник Шмішека. Акцентуації характеру"

1. Ваше настроение, как правило, бывает ясным, неомраченным?

2. Восприимчивы ли вы к оскорблениям, обидам?

3. Легко ли вы плачете?

4. Возникает ли у вас по окончании какой-либо работы сомнения в качестве ее исполнения и прибегаете ли вы к проверке - правильно ли все было сделано?

5. Были ли вы в детстве таким же смелым, как ваши сверстники?

6. Часто ли у вас бывают резкие смены настроения (только что парили в облаках от счастья, и вдруг становится очень грустно)?

7. Бываете ли вы обычно во время веселья в центре внимания?

8. Бывают ли у вас дни, когда вы без особых причин ворчливы и раздражительны и все считают, что вас лучше не трогать?

9. Всегда ли вы отвечаете на письма сразу после прочтения?

10. Вы человек серьезный?

11. Способны ли вы на время так сильно увлечься чем-нибудь, что все остальное перестает быть значимым для вас?

12. Предприимчивы ли вы?

13. Быстро ли вы забываете обиды и оскорбления?

14. Мягкосердечны ли вы?

15. Когда вы бросаете письмо в почтовый ящик, проверяете ли вы, опустилось оно туда или нет?

16. Требует ли ваше честолюбие того, чтобы в работе (учебе) вы были одним из первых?

17. Боялись ли вы в детские годы грозы и собак?

18. Смеетесь ли вы иногда над неприличными шутками?

19. Есть ли среди ваших знакомых люди, которые считают вас педантичным?

20. Очень ли зависит ваше настроение от внешних обстоятельств и событий?

21. Любят ли вас ваши знакомые?

22. Часто ли вы находитесь во власти сильных внутренних порывов и побуждений?

23. Ваше настроение обычно несколько подавленно?

24. Случалось вам рыдать, переживая тяжелое нервное потрясение?

25. Трудно ли вам долго сидеть на одном месте?

26. Отстаиваете ли вы свои интересы, когда по отношению к вам допускается несправедливость?

27. Хвастаетесь ли вы иногда?

28. Смогли ли вы в случае надобности зарезать домашнее животное или птицу?

29. Раздражает ли вас, если штора или скатерть висит неровно, стараетесь ли вы это поправить?

30. Боялись ли вы в детстве оставаться дома один?

31. Часто ли портится ваше настроение без видимых причин?

32. Случалось ли вам быть одним из лучших в вашей профессиональной или учебной деятельности?

33. Легко ли вы впадаете в гнев?

34. Способны ли вы быть шаловливо-веселым?

35. Бывают ли у вас состояния, когда вы переполнены счастьем?

36. Смогли бы вы играть роль конферансье в веселых представлениях?

37. Лгали вы когда-нибудь в своей жизни?

38. Говорите ли бы людям свое мнение о них прямо в глаза?

39. Можете ли вы спокойно смотреть на кровь?

40. Нравится ли вам работа, когда только вы один ответственны за нее?

41. Заступаетесь ли вы за людей, по отношению к которым допущена несправедливость?

42. Беспокоит ли вас необходимость спуститься в темный погреб, войти в пустую, темную комнату?


Подобные документы

  • Визначення сутності поняття характеру. Психологічні особливості розвитку особистості у підлітковому віці. Опис процедури дослідження характеру в підлітків, аналіз результатів. Рекомендації щодо впливу психолого-педагогічних умов на формування характеру.

    курсовая работа [111,1 K], добавлен 17.04.2015

  • Теоретичні підходи дослідження взаємозв’язку між акцентуаціями характеру і схильністю до девіантної поведінки. Основні риси, природа та особливості характеру підлітків, поняття акцентуації. Типи та роль акцентуації характеру молоді на її поводження.

    курсовая работа [86,1 K], добавлен 25.02.2010

  • Особливості підліткового віку і передумови їх девіантної поведінки. Науково-теоретичні підходи до визначення поняття "характер". Акцентуації як тимчасові зміни характеру в підлітків. Загальні характеристики акцентуацій характерних для сучасних підлітків.

    курсовая работа [216,9 K], добавлен 04.02.2015

  • Визначення основних типів акцентуацій характеру і їх впливу на поведінку дітей. Дослідження взаємозв’язку між акцентуаціями характеру і схильністю до важковиховуваності. "Важкі діти" та їх поведінка. Робота соціального педагога з важковиховуваними дітьми.

    курсовая работа [436,5 K], добавлен 04.05.2015

  • Характерологічні типи дітей підліткового віку. Проблема формування шкідливих звичок у підлітків у контексті акцентуйованих рис характеру особистості. Дослідження взаємозалежності впливу акцентуацій характеру підлітків на формуванням шкідливих звичок.

    курсовая работа [598,0 K], добавлен 16.06.2010

  • Процес особистісного розвитку підлітка та специфіка формування характеру. Опис характерологічних тенденцій Т. Лірі. Модифікований опитувальник для ідентифікації типів акцентуацій характеру. Психокорекційні вправи для роботи з акцентуйованими підлітками.

    курсовая работа [229,6 K], добавлен 15.02.2015

  • Поняття, сутність, структура, природа та особливості формування характеру як однієї з істотних особливостей психічного складу особистості. Аналіз місця волі в характері людини. Загальна характеристика та значення виховання характеру в підлітковому віці.

    реферат [26,4 K], добавлен 23.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.