До того ж слід визнати, що на сьогодні вже й психоаналіз практично відійшов від структурної моделі особистості, став саме психодинамічним підходом. Про людину як про динамічну структуру говорять і інші дослідники. Наприклад засновник мотиваційного підходу в гештальтпсихології Курт Левін говорив саме про динамічну модель особистості (Lewin K. “A Dynamic Theory of Personality” [46]). Якщо ж врахувати те, що будь-які конфлікти завжди розвиваються тільки в часі і зовсім не існують поза ним, саме сприйняття людини як динамічної структури, в якій мова йде не просто про різні складові її „Я”, але й про розвиток її прагнень, і видається більш вдалим для опису внутрішніх конфліктів особистості. З цієї точки зору ставка психоаналітичного (психодинамічного) підходу на визначення станів тривожності і фрустрації як своєрідних маркерів наявності внутрішнього конфлікту виглядає цілком справедливою, як певний прояв механізму зворотнього зв'язку в такій складній саморегульованій системі, якою є людина.

Але говорячи про ціннісні орієнтації людини, не варто оминати увагою й екзистенційний підхід, в рамках якого вважають несуттєвими незначні протиріччя в повсякденному житті людини, зводячи все до більш значимих життєвих цінностей. На перший погляд таке прагнення переходити до більш суттєвих цінностей з погляду теорії розвитку конфліктів виглядає цілком закономірним, адже свідчить про прагнення перейти до більш узагальнених екстраординарних цілей. Проте дуже часто навпаки - воно заставляє людину стикатися з додатковими проблемами, однозначно вирішити які вона на даному етапі свого життя просто ще не в змозі. Тоді така необхідність вибору екзистенційного обґрунтування власної поведінки може призводити до нового конфлікту. І як наслідок - до прагнення взагалі уникати подібної дилеми свідомим або несвідомим чином - шляхом втечі від свободи, проявами депресивних станів, суїцидальними намірами. Тому на практиці таке намагання перейти до більш узагальнених життєвих цінностей закономірно викликає певну тривогу - так що людина або взагалі відмовляється розмірковувати на подібні теми, або переводить свої цінності в якусь віртуальну площину, яка існує мовби поза іншими її уявленнями і значимими для неї цінностями. Це може бути однією з причин того, чому методики, спрямовані на діагностику системи цінностей людини, далеко не завжди виявляють її реальні уявлення і ті чинники, що насамперед визначають її поведінку у повсякденному житті. В цьому сенсі слід би ще раз пригадати те, про що говорила Анна Фрейд, вказуючи на необхідність синхронного розвитку власного „Я” людини і її інстинктивних потягів [33]. Розмірковуючи подібним чином, доведеться визнати, що спроба осмислювати екзистенційні цінності може виявитися просто передчасною для особистості, а тому може тільки ще більше загострювати існуючі в неї внутрішні конфлікти. Таке бачення своєчасності розвитку різних складових особистості на різних етапах її життя перекликається з еволюційним підходом. З еволюційної точки зору будь-який живий організм повинен встигати підготуватися до можливих змін, передбачати, що вони можуть йому принести. Тому навіть в сфері когнітивних уявлень значення має не стільки сам набір цінностей, як уявлення про можливий розвиток подій зовнішнього світу, знання про свої здібності і можливості, вміння складати програму своєї діяльності (за К. Хорні [37] - стратегію поведінки) для досягнення власних цілей. В цьому сенсі людину можна розглядати як складну саморегульовану систему, яка, як і всі живі системи, характеризується функціональністю - здатністю переслідувати цілі, необхідні для її життєдіяльності і для її відтворення. Конфлікт в цьому сенсі може виникати як конфлікт цілей (когнітивних уявлень); як неможливість прийняти рішення щодо власної діяльності внаслідок відсутності прогностичних уявлень щодо того, що саме може принести реалізація цих цілей (мотиваційний або вольовий конфлікт) і конфлікт в способах досягнення цих цілей (поведінковий конфлікт). На всіх цих етапах - принаймі тоді, коли мова йде не про абстрактні, відірвані від життя, цілі, а про щось, пов'язане з реальним життям - цей конфлікт супроводжується негативним чи позитивним емоційним фоном. Для людини її емоції (чи почуття) служать механізмом зворотного зв'язку, тією зворотною аферентацією, яка надає змогу оцінити досягнутий результат як такий, що відповідає наперед поставленим цілям, чи ні. Тому іще одним варіантом розвитку внутрішнього конфлікту може бути виникнення протиріччя в аналізі цієї ситуації, коли одна і та ж ситуація одночасно сприймається і як позитивна, і як негативна, є амбівалентною. Такий емоційний конфлікт може впливати на всі інші сфери життєдіяльності людини, вносити свій вклад в розлад її психічної діяльності. Або навпаки - служити ознакою наявності існуючого конфлікту в якійсь одній з них. Тому саме поєднання інших підходів до діагностики внутрішнього конфлікту з оцінкою емоційних станів особистості тільки й може служити більш чи менш достовірним критерієм оцінки їх наявності та подальшого протікання.

Висновки

Таким чином в результаті даного дослідження залежності мотиваційного конфлікту ні від особистісних якостей людини, ні від її креативних здібностей не виявлено, як і не виявлено зв'язку між мотиваційним конфліктом та іншими маркерами внутрішнього конфлікту, як-от між мотиваційним конфліктом і станами тривожності та фрустрації. Разом з тим ці стани в свою чергу цілком явно (обернено) корелюють з адаптивними здібностями особистості, з її здатністю до самоприйняття та прийняття інших, з її інтернальністю, та прямо корелюють зі схильністю до уникнення проблем (ескапізмом) та емоційністю. Відмінність між цими двома станами проте полягає в тому, що тривожність ще додатково обернено пов'язана зі схильністю до домінування та з наявністю почуття гумору. Варто також відмітити, що якщо на початку дослідження ставилося питання про можливий вплив інтернальності і домінування на розвиток внутрішніх конфліктів людини, але невідомо було з яким саме знаком, то тепер вже можна стверджувати що і схильність до домінування, і наявність достатньо високого рівня інтернальності служать факторами, що пов'язані з нижчим рівнем тривожності. А ескапізм (уникнення проблем) та ригідність, навпаки - виявилися факторами, що зростають одночасно зі станами тривожності та фрустрації.

Цікавими також виявилися висновки, що стосуються здатності людини до адаптації в суспільстві та її здатності до самоприйняття. Бо якщо поєднання цих факторів з такими ознаками як прийняття інших, емоційна комфортність чи інтернальність було цілком прогнозованим, то дещо несподіваним виявився зв'язок цих факторів з наявністю творчого мислення та з почуттям гумору. В цьому сенсі, якщо згадати початкові припущення даного дослідження, можна стверджувати, що хоч безпосереднього зв'язку між наявністю внутрішнього конфлікту і здатністю до творчого мислення і не виявлено, як і не виявлено його між наявністю творчого мислення і рівнем тривожності чи фрустрації, але опосередковано, через здатність людини до адаптації, наявність творчого мислення все-таки можна вважати фактором, що сприяє зниженню внутрішнього конфлікту.

Ну і нарешті третім цікавим висновком виявився висновок про надзвичайну велику роль, що відіграє в усіх цих процесах почуття гумору, яке виявилося пов'язаним як і з усіма позитивними якостями - відчуттям внутрішнього комфорту, самоприйняттям, так і обернено пов'язаним зі станами фрустрації та тривожності. Що ж стосується самооцінки людиною виявленого в неї мотиваційного конфлікту, то тут проявилася закономірність, схожа до проявів станів тривожності та фрустрації - обернений зв'язок емоційно-негативного сприйняття виявлених конфліктів з адаптивністю, самоприйняттям та відчуттям внутрішньої емоційної комфортності. Крім того, емоційно-негативне сприйняття власних внутрішніх мотиваційних конфліктів виявилося позитивно пов'язаним з такою ознакою креативності, як емоційність, маючи на увазі не стільки емоційність як рису характеру, а емоційність як емоційний інтелект - здатністю до співпереживання і емпатії, вміння сприймати емоційний стан іншої людини. А емоційно-позитивні стани в свою чергу виявилися пов'язаними з оригінальністю.

Тому в загальному, якщо говорити про мотиваційний конфлікт, можна сказати що він ніяким чином не впливає на самопочуття особистості в тому разі, якщо не відображає дійсно суттєвих для неї чинників, не є проявом саме такої мотивації, яка напряму пов'язана не так з її когнітивними уявленнями, як з емоційно-вольовою сферою її діяльності. В такому разі саме емоційно-позитивні чи емоційно-негативні почуття й служать тими маркерами, які свідчать про можливу наявність в людини конфлікту в якійсь з частин її особистості. Тоді саме успішна соціально-психологічна адаптація людини й служить тим фактором, що зменшує рівень наявних в людини внутрішніх конфліктів, сприяє зниженню станів тривожності та фрустрації. А також сприяє розвитку в неї такої самооцінки власного психічного стану, який сприймається більше як емоційно-позитивний, ніж як емоційно-негативний. Такі ж креативні риси особистості як почуття гумору, творче мислення, творче ставлення до професії дозволяють більш творчо сприймати існуючі протиріччя в діяльності людини, оцінювати їх не як непереборні перешкоди, а як стимул для подальшого розвитку.

Але в основному для групи цілком успішних людей середнього віку, які не мають яскраво виражених проблем матеріального чи психосоматичного характеру набагато більше значення має вибір професії, творче ставлення до неї, наявність постійного заробітку, розвиток уяви та інтуїції, які стоять на другому місці після фактору гармонійності її внутрішніх відчуттів. В цьому сенсі варто говорити про те, що саме успішна соціально-психологічна адаптація особистості в суспільстві і є основним фактором успішності її внутрішнього самопочуття. На другому ж місці стоїть така її професійна діяльність, яка дає змогу реалізовувати їй свої прагнення і уявлення, розвивати в собі творчий підхід до професії, уявляти собі неіснуючі ще можливості і прогнозувати їхній майбутній розвиток. Причому деякі з цих факторів (як-от ставлення до професії та наявність уяви та інтуїції) хоч і виявилися незалежними між собою, але разом з тим відіграють практично однакову роль в життєдіяльності людини.

Таким чином в результаті даного дослідження було встановлено, що гіпотеза про зв'язок мотиваційного конфлікту з наявністю станів тривожності та фрустрації не підтвердилася.

Гіпотеза про те, що високий рівень соціально-психологічної адаптації знижує рівень тривожності та зменшує вираженість внутрішніх конфліктів повністю підтвердилася.

Гіпотеза про те, що вираженість креативних здібностей знижує прояв внутрішніх конфліктів або дозволяє сприймати їх більш позитивно, підтвердилася частково. Оригінальність мислення сприяє емоційно-позитивній оцінці наявних внутрішніх конфліктів, творче мислення сприяє успішній соціально-психологічній адаптації (адаптивності та самоприйняттю), а почуття гумору знижує як тривожність, так і фрустрацію. В той же час така риса креативності як емоційність - навпаки, сприяє більшій вираженості цих станів.

Загальні висновки і рекомендації

Будь-який конфлікт розвивається тільки там, де є дві сторони конфлікту - два суб'єкти, коли вони переслідують однакові з суб'єктивної, але несумісні з об'єктивної точки зору цілі і коли вони використовують для цього однакові ресурси. Але в тому разі, коли мова йде про внутрішні конфлікти людини, виділити що саме є сторонами такого конфлікту, вдається далеко не завжди. Тим більше, що в більшості випадків сама людина не володіє для того відповідними знаннями, а часто ще й не бачить свого внутрішнього конфлікту в силу того, що одна сторона такого конфлікту, як правило, майже завжди виявляється витісненою. Через це, говорячи про внутрішні конфлікти людини, доводиться умовно говорити або про конфлікт в якійсь одній сфері її психічної діяльності - в когнітивній, емоційній, мотиваційній чи поведінковій, або говорити про вторинні ознаки внутрішнього конфлікту - наявність станів тривожності та фрустрації, негативні емоційні стани. Особливо - якщо останні для самої людини залишаються незрозумілими за походженням, не мають яскраво вираженої причини чи події у зовнішньому світі. В якійсь мірі наявність внутрішніх конфліктів можна діагностувати як наявність неузгодження в системі ціннісних орієнтацій людини, як різницю між їх значимістю і доступністю. Але в тому разі, коли ці цінності є самозрозумілими і не відображають реальних прагнень людини, не містять в собі емоційної складової, така діагностика, як правило, може нічого не виявити. Тим більше, що для здорових в нормі і в принципі матеріально забезпечених людей більш значимими можуть виявитися інші фактори, характерні для періоду дорослості - наявність улюбленої роботи, яка б давала можливості не тільки заробляти гроші, але й реалізовувати свої творчі здібності, вміння адаптуватися в колективі і контактувати з оточуючими, здатність не втрачати при цьому почуття гумору.

Своє значення мають і деякі ознаки професії - особливо те, наскільки їхня робота пов'язана з іншими людьми, чи не обмежує вона їхню свободу мислення, наскільки сприяє розвитку уяви і чи слідують вони голосу інтуїції. Цікаво й те, що ті, чия діяльність пов'язана з роботою з іншими людьми, менше схильні до проявів домінування і цікавості, що до певної міри можна пояснити певним емоційним вигоранням. Тим більше, що така риса креативності, як наявність емоційного інтелекту, фактично сприяє розвитку станів тривожності та фрустрації.

Тому в загальному доводиться визнати, що походження внутрішніх конфліктів особистості ще й досі часто залишається незрозумілим, тому судити про них варто не за якимсь одиничним випадком чи невирішеним конфліктом, а за їх динамічним станом - співвідношенням того, скільки може переживати таких конфліктів людина в зовнішньому світі і наскільки довго вони будуть затримуватися в її внутрішніх уявленнях, наскільки глибоко вони будуть переживатися всередині, чи зможуть якимсь чином знайти своє вирішення. Ці динамічні характеристики внутрішніх конфліктів напряму залежать від успішної соціально-психологічної адаптації особистості в оточуючому середовищі, від її соціального статусу і професійної діяльності, від її емоційного сприйняття навколишньої дійсності. Але одна тільки креативність мислення не зможе вирішити всі внутрішні конфлікти особистості, а позитивне емоційне ставлення до своїх проблем теж не завжди можливе - особливо тоді, коли емоційний стан людини сам служить ознакою прихованого внутрішнього конфлікту, тобто є наслідком а не причиною.

Не завжди позитивним для вирішення внутрішніх конфліктів особистості є й прагнення переходити до більш значимих, екзистенційних цілей - часто це може або ще більше загострювати наявні стани тривожності, або навпаки - переводити систему цінностей людини в якийсь уявний, відірваний від реальності, віртуальний світ.

Тому основним для вирішення внутрішніх конфліктів особистості періоду дорослості слід визнати не так позитивність мислення саму по собі, як наявність сприятливого для людини соціального оточення, успішну професійну діяльність та своєчасність її розвитку. Період дорослості - час неперервних змін і росту, і в тих випадках, коли людина стикається з непереборними для неї проблемами, вона може вирішувати їх як і „по горизонталі”, намагаючись розв'язувати існуючі протиріччя в тій системі координат, в якій живе, так і „по вертикалі” - або вирішуючи більш значимі проблеми переходячи до більш узагальнених цілей, або навпаки - проблеми, що йдуть з попередніх періодів життя. Вирішення суперечностей „по горизонталі” означатиме вміння розв'язувати конфлікти або за рахунок їх поділу на менші складові, або за рахунок їх поділу на часові відрізки (в один момент часу - одна проблема). Вміння розв'язувати „по вертикалі”, рухаючись „вверх” відповідатиме екзистенційному погляду на життя, рухаючись „вниз” - психоаналітичному. Кожен з цих підходів по-своєму вірний, хоч і кожен з них більш відповідає певним клієнтам і певним проблемам. Не всі люди звертаються до психотерапевтів і не всі володіють достатніми психологічними знаннями для подібного розуміння своїх внутрішніх конфліктів. Але навіть в цьому разі доросла людина часто діє подібним чином - тоді, коли шукає в роздумах про своє минуле сліди якихось своїх колишніх невдач, коли думає про сенс життя або коли вирішує насущні проблеми. І основне в цьому - це те, що кожен з цих механізмів має бути завершеним і своєчасним, не повинен породжувати відчуття тривоги чи незворотної плинності часу. В цьому сенсі емоційне сприйняття людиною свого внутрішнього стану служить тим додатковим критерієм, який дозволяє їй судити про правильність її вікового і життєвого розвитку, наскільки вірно вона використовує різні механізми для його коригування.

Таким чином проблема внутрішніх конфліктів людини поступово переходить в проблему її особистісного розвитку, ставить питання щодо того, наскільки зрілою вона є. І фактично - це двосторонній процес, в якому немає причини і наслідку: бо як і внутрішні конфлікти є неодмінною умовою подальшого розвитку особистості, так і навпаки - вміння їх вирішувати і переживати стає ознакою повноцінної зрілої людини, свідчить про її вміння жити і не боятися життя. Тому по великому рахунку є тільки одна рекомендація для подолання внутрішніх конфліктів - розвиватися і змінюватися, здобувати життєвий досвід і осмислювати його, розширювати можливості свого мислення і не втрачати при цьому гумору. Тобто - по суті, не боячись ставати справжньою особистістю.

Література

1. Айви А.Е., Айви М.Б., Саймэк-Даунинг Л. Психологическое консультирование и психотерапия. Методы, теории и техники: практическое руководство. - М.:, 2000 - 487 с.

2. Берн Э. Трансакционный анализ и психотерапия. - СПб.: Издательство „Братство”, 1992. - 224 с.

3. Бетельгейм. Б. Пустая крепость. Детский аутизм и рождение Я.- М.: Академический Проект: Традиция, 2004.- 784 с.

4. Блейк Р., Моутон Д. Научные методы управления. - К.: „Наукова думка”, 1990. - 248 с.

5. Гришина Н.В. Психология конфликта. - СПб.: Питер, 2008. - 544 с.

6. Донченко Е.А., Титаренко Т.М. Личность: конфликт, гармония. - К.: Политиздат Украины, 1989. - 175 с.

7. Эриксон Г.Эрик. Детство и общество. -- СПб.: Ленато, ACT, Фонд «Университетская книга», 1996.-- 592 с. - http://pedlib.ru/Books/1/0154/1_0154-1.shtml

8. Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии. - СПб: Питер, 2001. - 360 с.

9. Изард К.Э. Психология эмоций. - СПб.: Питер, 2008. - 464с.

10. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - СПб.: Питер, 2008. - 512 с.

11. Истратова О.Н. Психодиагностика: коллекция лучших тестов/ О.Н. Истратова, Т.В. Эксакуто. - Ростов н/Д: Феникс, 2009. - 375 с.

12. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. - К.: Наукова думка, 1996. - 190с.

13. Камю А. Миф о Сизифе; Бунтарь. - Мн.: ООО „Попурри”, 2000. - 544 с.

14. Козырев Г.И. Введение в конфликтологию. - М.: Владос, 1999. с.144-146.

15. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. -- СПб.: Питер, 2005. -- 940 с.

16. Майерс Д. Интуиция. Возможности и опасности. - СПб.: Питер, 2010. - 272 с.

17. Майерс Д. Социальная психология в модулях. - СПб.: Прайм-Еврознак, 2006. - 320 с.

18. Макдермот Я., Яго В. Практический курс НЛП. - М.: Изд-во Эксмо, 2008. - 464 с.

19. Малкина-Пых И.Г. Возрастные кризисы: Справочник практического психолога. - М.: Изд-во Эксмо, 2005. - 896с.

20. Маслоу А. Мотивация и личность. - СПб.: Питер, 2009. - 352 с.

21. Мей Р. Сила и невинность. - М.: Смысл, 2001. - 319 с.

22. Мей Р. Смысл тревоги. - М.: Независимая фирма "Класс", 2001. - http://psylib.org.ua/books/meyro02/index.htm

23. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. - М.: Медпрес-информ, 2005. - 432с.

24. Налчаджян А.А. Психологическая адаптация: механизмы и стратегии. - М.: Эксмо, 2010. - 368 с.

25. О`Брайен Б. Операторы и Вещи: Необыкновенное путешествие в безумие и обратно - М.: Независимая фирма «Класс». -169 c.

26. Пірен М.І. Основи конфліктології. - К.: 1997. - 270 с.

27. Полный справочник психоаналитика. // Под ред. Елисеева Ю.Ю. - М.: ООО Издательство «Эксмо», 2007. - 608 с.

28. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. - Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2002. - 672 с.

29. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека. М.: "Прогресс", 1994 - http://psylib.org.ua/books/roger01/index.htm

30. Фанталова Е. Б. Диагностика и психотерапия внутреннего конфликта. - Самара: Издательский дом БАХРАХ-М, 2001. - 128 с.

31. Философский словарь п/ред. Розенталя М.М. - М.: Издательство политической литературы, 1972. - 495c.

32. Франкл. В. Человек в поисках смысла. - М.: Прогресс, 1990. - 368 с.

33. Фрейд А. Введение в детский психоанализ; Норма и патология детского развития; „Я” и механизмы защиты: Сборник - Мн.: ООО «Попурри», 2004. - 448 с.

34. Фрейд З. Я и Оно - М.: МПО «МЕТТЭМ»,1990

35. Фромм Э. Бегство от свободы. - М.: Издательская группа «Прогресс», 1995. - 256 с.

36. Фромм Э. Величие и ограниченность теории Фрейда. - М.: ООО «Фирма «Издательство АСТ», 2000. - 448 с.

37. Хорни К. Наши внутренние конфликты. - М.: Академический проект, 2007. - 224 с.

38. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. - М.: Академический проект, 2006. - 208с.

39. Щербаков В. П. Эволюция как сопротивление энтропии. // Журнал Общей Биологии. Том 66, № 3, май-июнь, 2005. - с.195-211; // Журнал общей биологии. Том 66, № 4, июль-август, 2005. - с.300-309 - http://elementy.ru/lib/430413

40. Шредингер Эрвин. Что такое жизнь? С точки зрения физика. - М., 1972. - с.5-86. - http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000762/

41. Штепа О.С. Особистісна зрілість. Модель. Опитувальник. Тренінг. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. - 232с.

42. Юнг К.Г. Бог и бессознательное. - М.: Олимп, ООО „Издательство АСТ-ЛТД”, 1998. - 480с.

43. Юнг К.Г. Проблемы души нашего времени. - М.: Академический Проект, 2007. - 288с

44. Юнг К.Г. Психология безсознательного. - М.: Канон, 1994. - 320с.

45. Янг П. Эффективные методики влияния. - М.: Эксмо, 2008. - 384 с.

46. Lewin K. A Dynamic Theory of Personality. New York; London: McGraw Hill Book Company, 1935.

47. Lewin K. Resolving Social Conflicts. New York: McGraw Hill, 1948

48. Rogers, С. R. (1980). A way of being. Boston: Нougton Miffling. (р. 516).

49. Yalom I. Existential Psychoterapy. 1980

Додаток 1

Методика „Рівень співвідношення „Цінності” і „Доступності” в різних життєвих сферах (УСЦДД).

Інструкція.

До заповнення приступайте тільки після того, як прочитаєте інструкцію до кінця!

Перед Вами список з дванадцяти понять, кожне з яких означає одну з загальнолюдських цінностей:

1. Активне, діяльне життя;

2. Здоров'я (фізичне і психічне здоров'я);

3. Цікава робота;

4. Краса природи і мистецтва;

5. Кохання (духовна і фізична близькість з коханою людиною);

6. Матеріально-забезпечене життя (відсутність матеріальних труднощів);

7. Наявність хороших і вірних друзів;

8. Впевненість в собі (свобода від внутрішніх протиріч, сумнівів);

9. Пізнання (можливість розширення своєї освіти, кругозору, загальної культури, а також інтелектуальний розвиток);

10. Свобода як незалежність у вчинках і діях;

11. Щасливе сімейне життя;

12. Творчість (можливість творчої діяльності).

Вам слід порівняти всі ці поняття-цінності попарно між собою на спеціальному бланку. Слід провести два порівняння (за двома різними критеріями).

Дальше дивіться бланк:

На бланку дві матриці. В них записані пари цифр, кожній цифрі відповідає цінність, яка стоїть під цим номером в списку. Заповнення починайте з матриці №1.

Порівняння в першій матриці проводиться на основі того, що представлені в цьому списку цінності мають для Вас різну значимість, різну ступінь привабливості. Подивіться на кожну пару і виберіть з двох цінностей ту, яка здається Вам більш важливою в цій парі. Обведіть її кружком.

ПРИКЛАД: Вам дана пара 2 3. Під цифрою 2 позначено здоров'я, під 3 - цікава робота. Якщо Ви обвели 2, то це значить, що здоров'я для Вас важливіше, ніж цікава робота.

Обводити можна тільки одну цифру з пари! Пропускати пари не можна!

Відповідати намагайтеся швидко, під впливом першого враження. Закінчивши першу матрицю, переходіть до другої.

В ній порівняння проводиться на підставі того, що деякі з представлених цінностей являються для Вас більш доступними, легше досяжними в житті в порівнянні з іншими. Ви вибираєте з пари ту цінність, яка легше досяжна для Вас.

ПРИКЛАД: Пара 2 3. Якщо Ви обвели 3, то це означає, що цікава робота більш доступна для Вас, ніж наявність хорошого здоров'я.

ПРИСТУПАЙТЕ ДО ЗАПОВНЕННЯ!

Бланк відповідей:

МАТРИЦЯ № 1

Порівняйте поняття на основі більшої значимості, більшої привабливості

1 2	2 3	3 4	4 5	5 6	6 7	7 8	8 9	9 10	10 11	11 12
1 3	2 4	3 5	4 6	5 7	6 8	7 9	8 10	9 11	10 12
1 4	2 5	3 6	4 7	5 8	6 9	7 10	8 11	9 12
1 5	2 6	3 7	4 8	5 9	6 10	7 11	8 12
1 6	2 7	3 8	4 9	5 10	6 11	7 12
1 7	2 8	3 9	4 10	5 11	6 12
1 8	2 9	3 10	4 11	5 12
1 9	2 10	3 11	4 12
1 10	2 11	3 12
1 11	2 12
1 12

МАТРИЦЯ № 2

Тепер порівняйте поняття на основі більш легкої досяжності, більшої доступності

1 2	2 3	3 4	4 5	5 6	6 7	7 8	8 9	9 10	10 11	11 12
1 3	2 4	3 5	4 6	5 7	6 8	7 9	8 10	9 11	10 12
1 4	2 5	3 6	4 7	5 8	6 9	7 10	8 11	9 12
1 5	2 6	3 7	4 8	5 9	6 10	7 11	8 12
1 6	2 7	3 8	4 9	5 10	6 11	7 12
1 7	2 8	3 9	4 10	5 11	6 12
1 8	2 9	3 10	4 11	5 12
1 9	2 10	3 11	4 12
1 10	2 11	3 12
1 11	2 12
1 12

Методика діагностики самооцінки психічних станів (по г. Айзенку)

Пропонуємо Вам описання різноманітних психічних станів. Якщо цей стан дуже підходить Вам, то за відповідь ставиться 2 бали, якщо підходить, але не дуже - то 1 бал, якщо зовсім не підходить - то 0 балів. Проставте будь-яку відмітку в відповідному стовпчику опитувальника.

№ п/п	Психічні стани	Підхо-дить	Підхо-дить, але не дуже	Не підхо-дить
		2	1	0
1.	Не відчуваю в собі впевненості.
2.	Часто через дрібниці червонію.
3.	Мій сон неспокійний.
4.	Легко впадаю в смуток.
5.	Турбуюся про тільки ще уявні неприємності.
6.	Мене лякають труднощі.
7.	Люблю копатися в своїх недоліках.
8.	Мене легко переконати.
9.	Я недовірливий (-а).
10.	Важко переношу час очікування.
11.	Нерідко мені здаються безвихідними ситуації, з яких можна знайти вихід.
12.	Неприємності мене сильно засмучують, я падаю духом.
13.	При великих неприємностях я схильний (-а) без достатніх підстав звинувачувати себе.
14.	Нещастя і невдачі нічому мене не вчать.
15.	Я часто відмовляюся від боротьби, вважаючи її безплідною.
16.	Я нерідко відчуваю себе беззахисним (-ою).
17.	Іноді в мене буває стан відчаю.
18.	Відчуваю розгубленість перед труднощами.
19.	В важкі хвилини життя іноді веду себе по-дитячому, хочу щоб мене пожаліли.
20.	Вважаю недоліки свого характеру невиправними.
21.	Залишаю за собою останнє слово.
22.	Нерідко в розмові перебиваю співрозмовника.
23.	Мене легко розсердити.
24.	Люблю робити зауваження іншим.
25.	Хочу бути авторитетним (-ою) для оточуючих.
26.	Не вдовільняюсь малим, хочу найбільшого.
27.	Коли розгніваюся, погано себе стримую.
28.	Надаю перевагу тому, щоб керувати, ніж підкорятися.
29.	В мене різка, грубовата жестикуляція.
30.	Я мстивий (-а).
31.	Мені важко змінювати звички.
32.	Нелегко перемикаю увагу.
33.	Дуже насторожено ставлюся до всього нового.
34.	Мене важко переконати.
35.	Нерідко в мене не виходять з голови думки, від яких слід було би звільнитися.
36.	Нелегко зближуюся з людьми.
37.	Мене засмучують навіть незначні порушення плану.
38.	Нерідко я проявляю впертість.
39.	Неохоче йду на ризик.
40.	Різко переживаю відхилення від звичного для мене режиму.

Методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймона

В опитувальнику містяться висловлювання про людину, її спосіб життя: переживання, думки, звички, стиль поведінки. Прочитавши чи прослухавши чергове висловлювання, примірте його до своїх звичок, свого способу життя і оцініть, в якій мірі це висловлювання може бути застосоване до Вас. Для того, щоб позначити Вашу відповідь в бланку, виберіть підходящий, на Вашу думку, один з семи варіантів оцінки, пронумерований цифрами від „0” до „6”

0 - це мене зовсім не стосується;

1 - це мене майже не стосується;

2 - сумніваюся, що це можна віднести до мене

3 - не зважуюся віднести це до себе;

4 - це схоже на мене, але немає впевненості;

5 - це на мене схоже;

6 - це точно про мене.

Вибраний Вами варіант відповіді відмітьте в комірці, що відповідає даному висловлюванню.

№ п/п	Запитання	Оцінка, 0 - 6
1.	Відчуває незручність, коли вступає з ким-небудь в розмову.
2.	Не має бажання розкриватися перед іншими.
3.	В усьому любить змагання, суперництво, боротьбу.
4.	Пред'являє до себе високі вимоги.
5.	Часто сварить себе за зроблене.
6.	Часто відчуває себе приниженим.
7.	Сумнівається, що може подобатися кому-небудь з осіб протилежної статі.
8.	Свої обіцянки виконує завжди.
9.	Теплі, добрі стосунки з оточуючими.
10.	Людина стримана, замкнута; тримається від всіх в стороні.
11.	В своїх невдачах винить себе.
12.	Людина відповідальна; на неї можна покластися.
13.	Відчуває, що не в силах хоч що не будь змінити, всі зусилля даремні.
14.	На багато що дивиться очима ровесників.
15.	Приймає в цілому ті правила і вимоги, яких слід дотримуватися.
16.	Власних переконань і правил не вистачає.
17.	Любить мріяти - іноді просто посеред білого дня. Важко повертається від мрії до дійсності.
18.	Завжди готовий (а) до захисту і навіть нападу: „застрягає” на переживанні образ, подумки перебираючи способи помсти.
19.	Вміє керувати собою і власними поступками, заставляти себе; самоконтроль для нього (неї) - не проблема.
20.	Часто псується настрій: накочується смуток, нудьга.
21.	Все, що стосується інших, не хвилює: зосереджений (-а) на собі; зайнятий (-а) собою.
22.	Люди, як правило, йому (їй) подобаються.
23.	Не соромиться своїх почуттів, відкрито їх висловлює.
24.	Посеред великого зібрання народу буває дещо самотньо.
25.	Зараз дуже не по собі. Хочеться все кинути, куди-небудь сховатися.
26.	З оточуючими зазвичай ладить.
27.	Завжди важче боротися з самим (-ою) собою.
28.	Насторожує незаслужене доброзичливе ставлення оточуючих.
29.	В душі - оптиміст, вірить в краще.
30.	Людина непіддатлива, вперта; таких називають важкими.
31.	До людей критичний (-а) і судить їх, якщо вважає, що вони цього заслуговують.
32.	Зазвичай відчуває себе не ведучим, а веденим: йому (їй) не завжди вдається мислити і діяти самостійно.
33.	Більшість з тих, хто його (її) знає, добре до нього (неї) відноситься, любить його (її).
34.	Іноді бувають такі думки, якими не хотілося би ні з ким ділитися.
35.	Людина з привабливою зовнішністю.
36.	Відчуває себе безпорадним (-ою), потребує когось, хто був би поруч.
37.	Прийнявши рішення, слідує йому.
38.	Приймає, здавалось би, самостійні рішення, не може звільнитися від впливу інших людей.
39.	Відчуває почуття вини, навіть коли винити себе ніби як немає в чому.
40.	Відчуває неприязнь до того, що його (її) оточує.
41.	Всім задоволений (-на).
42.	Вибитий (-а) з колії, не може зібратися, взяти себе в руки, організувати себе.
43.	Відчуває в'ялість; все, що раніше хвилювало, стало раптом байдужим.
44.	Зрівноважений (-а), спокійний (-а).
45.	Розізлившись, нерідко виходить з себе.
46.	Часто відчуває себе ображеним (-ою).
47.	Людина поривчаста, нетерпляча, гаряча: не вистачає стриманості.
48.	Буває, що пліткує.
49.	Не дуже довіряє своїм почуттям: вони іноді підводять його (її).
50.	Доволі важко бути самим собою (самою собою).
51.	На першому місці глузд, а не почуття: перш ніж що-небудь зробити, подумає.
52.	Те, що з ним (нею) відбувається, тлумачить на свій лад, здатний (-а) на придумувати зайвого.... Словом - не від світу цього.
53.	Людина терпима до людей і приймає кожного таким, яким він є.
54.	Намагається не думати про свої проблеми.
55.	Вважає себе цікавою людиною - привабливою як особистість, помітною.
56.	Людина сором'язлива, легко знічується.
57.	Обов'язково потрібно нагадувати, підштовхувати, щоби він (вона) довели діло до кінця.
58.	В душі відчуває зверхність над іншими.
59.	Немає нічого, в чому б виразив (-ла) себе, проявив (-ла) свою індивідуальність, своє Я.
60.	Боїться того, що подумають про нього (неї) інші.
61.	Честолюбний (-а), небайдужий (-а) до успіху, похвали: в тому, що для нього (неї) суттєво, намагається бути серед кращих.
62.	Людина, в якої в даний момент багато що гідне презирства.
63.	Людина діяльна, енергійна, повна ініціатив.
64.	Пасує перед труднощами і ситуаціями, які загрожують ускладненнями.
65.	Себе просто недостатньо цінує.
66.	За натурою вожак і вміє впливати на інших.
67.	Ставиться до себе в цілому добре.
68.	Людина наполеглива, напориста; їй завжди важливо наполягти на своєму.
69.	Не любить, коли з ким-небудь псуються стосунки, особливо - якщо суперечності загрожують стати явними.
70.	Довго не може прийняти рішення, а потім сумнівається в його правильності.
71.	Перебуває в розгубленості, все спуталося, все змішалося у нього (неї).
72.	Задоволений (-а) собою.
73.	Невезучий (-а).
74.	Людина приємна, розташовує до себе.
75.	Лицем, може і не дуже вийшов (-шла), але може подобатися як людина, як особистість.
76.	Зневажає людей протилежної статі і не зв'язується з ними.
77.	Коли потрібно що-небудь зробити, охоплює страх: а раптом - не справлюсь, а раптом - не вийде.
78.	Легко, спокійно на душі, немає нічого, що сильно би тривожило.
79.	Вміє наполегливо працювати.
80.	Відчуває що росте. Дорослішає: змінюється сам (-а) і ставлення до оточуючого світу.
81.	Трапляється, що говорить про те, в чому зовсім не розбирається.
82.	Завжди говорить тільки правду.
83.	Стривожений (-а), стурбований (-а), напружений (-а).
84.	Щоби заставити хоч щось зробити, потрібно як слід наполягти, і тоді він (вона) уступить.
85.	Відчуває невпевненість в собі.
86.	Обставини часто заставляють захищати себе, виправдовуватися і обґрунтовувати свої вчинки.
87.	Людина поступлива, піддатлива, м'яка у відносинах з іншими.
88.	Людина тямуща, любить роздумувати.
89.	Іноді любить похвастатися.
90.	Приймає рішення і тут же їх змінює; зневажає себе за безволля, а зробити з собою нічого не може.
91.	Намагається покладатися на свої сили, не розраховує на чиюсь допомогу.
92.	Ніколи не запізнюється.
93.	Відчуває відчуття скованості, внутрішньої несвободи.
94.	Виділяється серед інших.
95.	Не дуже надійний (-а) товариш, не в усьому можна покластися.
96.	В собі все ясно, себе добре розуміє.
97.	Товариська, відкрита людина; легко сходиться з людьми.
98.	Сили і здібності цілком відповідають тим завданням, які доводиться вирішувати; з усім може справитися.
99.	Себе не цінує: ніхто його (її) всерйоз не сприймає; в крайньому випадку до нього (неї) поблажливі, просто терплять.
100.	Турбується, що особи протилежної статі надто займають думки.
101.	Всі свої звички вважає хорошими.

Тест „Креативність”

Інструкція: Прочитайте запитання. При ствердній відповіді поставте знак „+”, при заперечній - „-”. Будьте щирими!

1.	Чи задумуєтеся Ви над тим, які причини заставляють людей створювати що-небудь нове?
2.	Чи бувають у Вас неприємності через власну цікавість?
3.	Чи виникає у Вас бажання оригінально вдосконалити хорошу річ?
4.	Чи переноситись Ви в своїх мріях в минуле чи майбутнє?
5.	Чи відчуваєте Ви зразу наміри людини при першому погляді на неї?
6.	Чи вірно, що Ви не реагуєте на емоційно незвичні ситуації?
7.	Чи відповідаєте Ви жартом, коли Вас розігрують?
8.	Якщо випаде нагода, Ви зміните роботу на більш оплачувану, але менш творчу?
9.	Чи завжди Ви продумуєте наслідки того рішення, яке приймаєте?
10.	Чи вірно, що Вам не подобається пізнання нового, якщо це пов'язано з ризиком?
11.	Чи доводилося Вам вдало використовувати речі не за призначенням?
12.	Чи буває так, що коли Ви розповідаєте про який-небудь дійсний випадок, то вдаєтеся до вигаданих подробиць?
13.	Чи помиляєтесь Ви при прийнятті рішення в екстремальній ситуації?
14.	Чи доставляє Вам задоволення досягнення оригінального результату в практичній діяльності?
15.	Чи любите Ви жартувати і сміятися над собою?
16.	Чи винаходили Ви коли-небудь щось нове в цікавій для Вас сфері діяльності?
17.	Чи втомлює Вас робота, яка вимагає постійного прийняття рішень в нестандартних ситуаціях?
18.	Чи зауважують оточуючі, що Ви в усе вникаєте?
19.	Чи є рідкісним Ваше захоплення?
20.	Чи буває, що у Вас виникають незвичайні образи, пов'язані з реальними подіями?
21.	Чи відчуваєте Ви, ще не здійнявши трубку, хто дзвонить Вам по телефону?
22.	Чи байдужі Ви до переживань героїв переглянутого фільму чи прочитаної книги?
23.	Чи смієтесь Ви зі своїх невдач?
24.	Чи відвідували би Ви заради нових знань спеціальні заняття, навіть якщо це пов'язано з незручностями?
25.	Чи достатньо для Вас дрібної деталі, натяку на проблему, щоб захопитися її розробкою?
26.	На свої дитячі запитання Ви знайшли відповіді в зрілому віці?
27.	Чи відчуваєте Ви втрату інтересу до незвичайних життєвих ситуацій?
28.	Чи фантазуєте Ви зараз, як би жили в іншому місті або в іншому столітті?
29.	Чи важко Вам передбачити наслідки наступної події?
30.	Чи відчуваєте Ви емоційний підйом і натхнення на початку нової справи?
31.	Ви заздалегідь готуєте жарт чи жартівливі історії з ціллю розвеселити компанію?
32.	Чи втомлюють Вас несподіванки в професійній діяльності, які вимагають нових виходів з ситуації, що склалася?
33.	Ви продумуєте варіанти вирішення важких проблем, перш ніж зробите вибір найбільш продуктивного?
34.	Коли Ви довго не пізнаєте нове, Вас мучить відчуття незадоволеності?
35.	Ви любите роботу, яка вимагає кмітливості, навіть якщо вона пов'язана з труднощами в реалізації?
36.	Стикаючись з новими проблемами, Ви передбачаєте перспективи їх вирішення?
37.	Чи снився Вам коли-небудь сон, який передбачив би події, що відбулися потім?
38.	Чи співчуваєте Ви людям, як не досягнули бажаного результату в творчості?
39.	Чи використовуєте Ви гумор для виходу з обтяжливих ситуацій?
40.	Ви вибрали професію з врахуванням своїх творчих здібностей?
41.	Чи важко Вам продумати кілька варіантів вирішення конфліктної проблеми?
42.	Чи зможете Ви ризикнути кар'єрою заради пізнання нового?
43.	Чи будете Ви займатися створенням чогось незвичного, якщо це пов'язано з якимись труднощами?
44.	Чи важко Вам уявити незнайоме місце, в яке намагаєтесь потрапити?
45.	Чи ставалося так, що Ви згадали про людину, з якою давно не зустрічалися, а потім вона раптом несподівано подзвонила Вам чи написала листа?
46.	Чи співчуваєте Ви обманутій людині?
47.	Чи буває так, що Ви самі придумуєте анекдоти і смішні історії?
48.	Якщо Ви втратите можливість працювати, то чи втратить цікавість для вас життя?
49.	Чи ґрунтовно Ви продумуєте можливі результати своєї творчої діяльності?
50.	Чи хочеться Вам іноді розібрати річ для того, щоб взнати, як вона працює?
51.	Чи імпровізуєте Ви в процесі реалізації вже розробленого плану?
52.	Чи складаєте Ви казки для дітей?
53.	Чи буває так, що Ви з якихось незрозумілих причин не довіряєте деяким людям?
54.	Ви схильні сильно переживати, якщо Вас обманули?
55.	Чи дратує Вас жарт, висловлений в іронічній формі?
56.	Чи вважаєте Ви, що Ваша професія дозволить покращити оточуючий світ?
57.	Чи думаєте Ви, які потаємні причини приховуються в оригінальних діях людини?
58.	Чи цікавить Вас, як живуть сусіди?
59.	Чи надаєте Ви перевагу тому, щоб спілкуватися з людьми з незвичними поглядами?
60.	Чи фантазували Ви коли-небудь про те, що можна зробити, отримавши спадщину?
61.	Чи важко Вам визначити характер людини з першого погляду?
62.	Чи співчуваєте Ви жебракам?
63.	Чи вважають Вас оточуючі дотепною людиною?
64.	В вашій професійній діяльності було багато невдач?
65.	Ви роздумуєте про причини успіхів в невдач в своїй діяльності?
66.	Якщо Ви зустрічаєте незрозуміле нове слово, то чи намагаєтесь Ви взнати його зміст в довідниках?
67.	Чи цікавлять Вас люди, які дотримуються тільки традиційних поглядів на життя?
68.	Чи пишете Ви вірші?
69.	Дивлячись на сторонню людину, Вам важко передбачити, як складеться її життя?
70.	Чи рідко Ви виражаєте свої емоції при перегляді спортивних змагань?
71.	Чи важко Вам з гумором вийти зі скрутної ситуації?
72.	Чи можете Ви в своїй роботі піти на ризик, якщо шанси на успіх не гарантовані?
73.	Чи достовірно Ви відновлюєте за випадковими деталями і явищами цілісний результат?
74.	Чи намагалися Ви прослідкувати генеалогічне дерево життя?
75.	Якби Ваші знайомі знали, про що Ви мрієте, то чи вважали б Вас диваком?
76.	Вам важко уявити себе в старості?
77.	Чи буває так, що Ви остерігаєтесь йти на зустріч з незнайомою людиною через інтуїтивне занепокоєння?
78.	Спостерігаючи драматичні події в житті людей, чи відчуваєте Ви, що це відбувалося з Вами?
79.	Чи надаєте Ви перевагу комедії перед всіма іншими жанрами?
80.	Чи обов'язково творчість повинна супроводжувати професійну діяльність?

Методика „Сім станів”

(Доповнення №1 до методики „Рівень співвідношення „цінності” і „доступності” в різних життєвих сферах”)

ІНСТРУКЦІЯ

Прогляньте свій графік „ЦІННОСТІ-ДОСТУПНОСТІ” і звернуть увагу на ті сфери, де „розрив” між „Цінністю” і „Доступності” більше або дорівнює чотирьом. Дальше: на реєстраційному бланку для кожної з таких сфер з „розривом” в 4 бали і більше, оцініть свій стан по 10-ти бальній шкалі (від 0 до 9) згідно до наступних 7-ми характеристик:

1 стан „Внутрішній конфлікт” Відчуття внутрішньої напруги, розладу з самим собою.

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

2 стан „Внутрішній вакуум”. Відчуття внутрішньої пустоти, відсутність інтересу до чого-небудь.

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

3 стан „Внутрішня тривога”

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

4 стан „Туга, подавленість”

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

5 стан „Апатія. Нестача сил, щоб справитися з труднощами ”

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

6 стан „Внутрішній спокій, безтурботність ”

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

7 стан „Внутрішній комфорт” Відчуття внутрішнього благополуччя, безпеки.

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Отож, при перегляді оцінок від 0 до 9-ти Ви повинні вибрати тільки одну цифру по кожному з семи перерахованих станів:

0 - означає відсутність даного стану;

1, 2, 3 - слабкий ступінь вираженості даного стану;

4, 5, 6 - середній ступінь вираженості даного стану;

7, 8, 9 - сильний ступінь вираженості даного стану.

ПРИСТУПАЙТЕ!

Коли робота по оцінці станів з „цінностями”, які мають „розрив”, буде закінчена, то в кінці таблиці реєстраційного бланку оцініть свій стан в цілому за тими ж 7-мома характеристиками під рубрикою: „Мій загальний стан сьогодні”

Бали Ц і Д	№№ понять цінностей
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Ц (1)
Д (2)
(1)-(2)

ГРАФІК

Бали

11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1
0
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Поняття-цінності

Цінність - червоний колір

Доступність - синій колір

Інтерпретація: Норма „Ц-Д”: Чоловіки 33,07±1,7

Жінки 37,02±1,6

- від 0 до норми - низький рівень дезінтеграції в мотиваційно-особистісній сфері;

- від норми до 50 - середній рівень дезінтеграції в мотиваційно-особистісній сфері;

- від 51 до 72 -високий рівень дезінтеграції в мотиваційно-особистісній сфері.

Ваш рівень - _____________

Реєстраційний бланк

№№ поняття - цінності (сфери), де розрив між „Цінністю” і „Доступністю” більший або рівний 4, (ІЦ-ДІ?4), її назва і величина	Стан 1-7 в оцінці від 0 до 9-ти.
	1 Внутр. конфлікт	2 Внутрішній вакуум	3 Внутр. триво-га	4 Туга, подав-леність	5 Апатія, неста-ча сил	6 Вн. спокій, безтурботність	7 Внутр. ком-форт
Мій загальний стан сьогодні:

Додаток 2



Додаток 3



Додаток 4

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6

Додаток 7

психологічний інтрапсихічний внутрішній конфлікт поведінка

Додаток 8

Анотація

Робота присвячена вивченню особливостей виникнення і розвитку внутрішніх конфліктів особистості та пошуку механізмів їх подолання.

Знайдено: залежність станів фрустрації та тривожності від соціально-психологічної адаптації особистості, виявлено зв'язок між цими станами та наявністю емоційності та почуття гумору. Описано вплив емоційно-негативного та емоційно-позитивного сприйняття особистістю власних внутрішніх конфліктів. Окреслено можливі шляхи подолання внутрішнього конфлікту та умови повноцінного розвитку особистості.

Внутрішній конфлікт, закономірності розвитку, креативність, фрустрація, тривожність, подолання внутрішніх конфліктів, особистісний розвиток.

Annotation

We study the origin and development of internal conflicts of personality and seeking mechanisms to overcome them.

Have found: dependence of the frustration and anxiety of the factor of the socio-psychological adaptation, have found the link between these conditions and the presence of emotionality and sense of humor. Have described the effect of emotionally-negative and emotionally-positive perception of the personality of its own internal conflicts. Have outlined possible ways to overcome internal conflicts and conditions for full development of personality.

Internal conflict, patterns of development, creativity, frustration, anxiety, overcoming internal conflicts, and personal development.

Размещено на Allbest.ru