Результати дослідження сімейних відносин

Демографічні тенденції в Україні. Неповна сім'я і її соціально-педагогічні категорії. Психологічні особливості дитини з неповної сім'ї, труднощі соціалізації. Організація соціально-педагогічної роботи з дітьми. Особливості відношення дітей до батьків.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.01.2011
Размер файла 59,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

7) порушення внутрісімейних контактів спостерігається у 25% дітей з неповних сімей, декілька нижче цей показник в повних сім'ях - 10%;

8) у неповних сім'ях більше виражена замкнутість, імпульсна, агресія, чим в повних сім'ях в середньому на 10-15%;

9) у 20% малюнків діти з повних сімей ідентифікують себе з мамою залежно від підлоги, в неповних сім'ях цей показник нижчий - 10%;

10) у групі дітей з повних сімей переважає висока самооцінка (25%), а у дітей з неповних сімей - низька самооцінка (35%).

Дані по відмінностях в двох групах представлені в таблиці №2

Таблиця 2. Процентні співвідношення найбільш поширених елементів кінетичного малюнка сім'ї в групах випробовуваних

Елемент в малюнку

Діти з повних сімей

Діти з неповних сімей

Інтерпретація

1. Відсутність дитини

10%

35%

Відчуття знедоленої людини в сім'ї

2. Відсутність родичів:

2. Відсутність родичів:

Амбівалентне, конфліктне відношення до цієї людини або його мала значущість для дитини

матері

Ї

22%

батька

15%

80%

сестри

29%

67%

брата

67%

50%

бабусі

100%

80%

дідуся

100%

80%

3. Присутність батька

85%

20%

Для неповних сімей: недолік батьківської уваги, сприйняття своєї сім'ї недостатньою, збитковою

4. Присутність тварин

10%

5%

Недолік спілкування, потреба в емоційному теплі

5. Гудзики, сережки, пряжки

15%

10%

Залежність

6. Лінія основи (земля)

15%

10%

Незахищеність

7. Дерева (гілки вгору)

30%

10%

Життєва енергія, ентузіазм

8. Назва малюнка

15%

Ї

Екстраверсія, потреба в спілкуванні

9. Члени сім'ї знаходяться в різних кімнатах або відокремлені лініями

10%

25%

Серйозні порушення внутрісімейних контактів

10. Відсутність ніг

10%

20%

Боязкість, замкнутість

11. Очі без зіниць

5%

20%

Імпульсна

12. Відсутність особи

10%

10%

Порушення у сфері спілкування (висока імпульсна)

13. Гострі нігті, роги

10%

30%

Агресія

14. Всі члени сім'ї або дитина і родич намальовані однаково

20%

10%

Дитина ідентифікує себе з батьками, згуртованість, приналежність до сім'ї

15. Штрихування

15%

30%

Тревожність

16. Розташування малюнка:

- вгорі

- внизу

25%

20%

10%

35%

Висока самооцінка

Низька самооцінка

17. Малюнок зменшений

10%

15%

Низька самооцінка, депресія

18. Витирання

5%

10%

Емоційна напруженість

19. Схематичне зображення

10%

5%

Відсутність емоційної прихильності в сім'ї

2.1.3 Результати дослідження по методиці Рене Жиля

Досліджуючи міжособові відносини дітей з повних і неповних сімей, ми встановили: 1-7 шкал - конкретно-особове відношення дитини до оточення, 8-12 шкал - характеризують саму дитину.

Відношення до певної особи виражається кількістю виборів даної особи, виходячи з максимального числа завдань (наприклад, в 1 шкалі - 21 завдання, а в 9 - 4 завдання), направлених на виявлення відповідного відношення.

Відносно дитини до тих, що оточують в повних сім'ях домінують відносини до матери (61,9%), до батьківської чети (51%), а потім до батька (41%); у неповних сім'ях - відношення до матери (55,7%), до сиблингам (35%), а потім до батька (29,8%).

У обох групах дітей менш виражено відношення до бабусі і дідуся: у повних сім'ях - 25%, в неповних - 24,3%.

У характеристиці самої дитини в повних сім'ях переважає цікавість (83%), в неповних - соціальна адекватність поведінки (70,5%). Найменш виражена в обох групах закритість.

В цілому, в неповних сім'ях показники по одинадцяти шкалах нижче в порівнянні з показниками дітей з повних сімей, але показник за шкалою закритості, відгородженій в неповних сім'ях вище на 9%.

Дані приведені в таблиці №3.

Таблиця 3. Процентне співвідношення результатів дослідження по методиці Рене Жиля у дітей з повних і неповних сімей.

№ шкал

Назва шкал

Діти з повних сімей

Діти з неповних сімей

1

Відношення до матери

61,9%

55,7%

2

Відношення до батька

41,0%

29,8%

3

Відношення до матери і батька як до батьківської чети

51,0%

29,5%

4

Відношення до братів і сестер

40,5%

35,0%

5

Відношення до бабусі і дідуся

25,0%

24,3%

6

Відношення до друга

33,3%

29,5%

7

Відношення до вчителя (авторитетному дорослому)

31,0%

28,3%

8

Допитливість

83,0%

65,0%

9

Доминантность

57,5%

40,0%

10

Товариськість

75,0%

65,0%

11

Закритість, відгороджена

15,0%

24,1%

12

Соціальна адекватність поведінки

73,0%

70,5%

Для порівняння вибіркових середніх величин, що належать до двох совокупностям даних, і для вирішення питання про те, чи відрізняються середні значення статистично достовірно один від одного, використовуємо t-критерий Стьюдента.

По таблиці критичних значень t-критерий Стьюдента для заданого числа мір свободи і вірогідності допустимих помилок знаходимо потрібне табличне значення t.

Отримуємо: 1) по відношенню до батьківської чети (t = 3,63) і допитливості (t = 3,83) ми забезпечуємо точність розрахунків, рівних 99,9% і вище, або помилку, меншу чим 0,01%;

2) по відношенню до батька (t = 2,74) - точність розрахунків складає 99%, або помилка, менша 0,1%;

3) по домінантності (t = 2) і закритості (t = 2,16) - точність розрахунків рівна 95% і припускаємося помилки, що не перевищує 5%.

По відношенню до матери (t = 1,59), братам і сестрам (t = 1,43) і товариськості (t = 1,48) є тенденція.

Отримані дані представлені в таблиці №4.

Таблиця 4. Результати дослідження міжособових відносин у дітей з повних і неповних сімей по методиці Рене Жиля.

шкал

Назва шкал

Діти з повних сімей

Діти з неповних сімей

t - критерій Стьюдента

1

Відношення до матери

13,0±0,52

11,7±0,64

1,59

2

Відношення до батька

8,2±0,38

6,0±0,73

2,74*

3

Відношення до матери і батька як до батьківської чети

5,1±0,3

3,0±0,56

3,36**

4

Відношення до братів і сестер

8,1±0,19

7,0±0,74

1,43

5

Відношення до бабусі і дідуся

3,8±0,45

3,7±0,56

0,14

6

Відношення до друга

6,7±0,54

5,9±0,54

0,99

7

Відношення до вчителя (авторитетному дорослому)

4,7±0,18

4,3±0,47

0,80

8

Допитливість

8,3±0,27

6,5±0,38

3,83***

9

Доминантность

2,3±0,18

1,8±0,17

2,0*

10

Товариськість

3,0±0,15

2,6±0,22

1,48

11

Закритість, відгороджена

2,4±0,34

3,9±0,58

2,16*

12

Соціальна адекватність поведінки

7,3±0,43

7,1±0,44

0,4

Далі ми вирішили докладніше досліджувати відношення дітей до своїх батьків, використовуючи дані, отримані за допомогою методики Рене Шахраюючи.

Виявили, що у 70% дітей з повних сімей переважає відношення до матери, в неповних - у 35%. Тільки у 5% дітей з повних сімей переважає відношення до батька, в неповних - відсутній, більш того, у 20% - повне ігнорування батька. Однакове відношенні до обох батьків в неповних сім'ях виражено в 45%, в повних - цей показник нижчий (25%).

По відношенню до батьківської чети в повних сім'ях домінує середня оцінка (60%), в неповних - середня і низька оцінки (по 35%) і в 20% - ігнорування.

Результати приведені в таблиці №5.

Таблиця №5. Особливості відношення дітей до батьків.

шкал

Назва шкал

Діти з повних сімей

Діти з неповних сімей

t - критерій Стьюдента

1

Відношення до матери

13,0±0,52

11,7±0,64

1,59

2

Відношення до батька

8,2±0,38

6,0±0,73

2,74*

3

Відношення до матери і батька як до батьківської чети

5,1±0,3

3,0±0,56

3,36**

4

Відношення до братів і сестер

8,1±0,19

7,0±0,74

1,43

5

Відношення до бабусі і дідуся

3,8±0,45

3,7±0,56

0,14

6

Відношення до друга

6,7±0,54

5,9±0,54

0,99

7

Відношення до вчителя (авторитетному дорослому)

4,7±0,18

4,3±0,47

0,80

8

Допитливість

8,3±0,27

6,5±0,38

3,83***

9

Доминантность

2,3±0,18

1,8±0,17

2,0*

10

Товариськість

3,0±0,15

2,6±0,22

1,48

11

Закритість, відгороджена

2,4±0,34

3,9±0,58

2,16*

12

Соціальна адекватність поведінки

7,3±0,43

7,1±0,44

0,4

Завдяки отриманим даним про відношення дітей до кожного члена сім'ї, можемо представити відношення дітей до всієї своєї сім'ї (Діаграма №1).

Відношення до матері у дітей з повних сімей вище на 6%, чим у їх однолітків з неповних сімей. Відмінні так само показники у відношенні до батька - різниця складає 11%.

Особливо велика відмінність між групами дітей у відношенні до матери і батька як батьківської чети - в повних сім'ях (51%) і в неповних сім'ях (30%). Деякі відмінності спостерігаються у дітей з повних і неповних сімей у відношенні до сиблингам - 41% і 35% відповідно. Однакове відношення до бабусь і дідусів в обох групах дітей - 25% і 24%.

Виявлені відмінності в ознаках, що характеризують саму дитину: допитливість, домінантність, товариськість.

Найбільші відмінності спостерігаються в групах дітей між ознаками допитливості (83% і 65%) і домінантності (57,5% і 40%) на користь дітей з повних сімей. На 10% діти з повних сімей більш товариські, ніж їх однокласники з неповних сімей.

Встановлені відмінності в показниках ознаки відношення до матери залежно від кількості дітей в сім'ї.

У повних сім'ях середній показник відношення до матери зменшується залежно від кількості дітей в сім'ї - з 13,7 до 11,3. У неповних сім'ях спостерігаються зміни цього показника: у сім'ях, де одна дитина відношення до матери вище (14,2), ніж в повних сім'ях з однією дитиною (13,7). У неповних сім'ях з 2 дітьми відношення до мами різко знижується до 10,4; потім значення матери збільшується в сім'ї, де 3-і дітей (13). Але в багатодітних сім'ях з 4 дітьми показник відношення до матери знову знижується до 10. Зменшення даного показника пояснюється тим, що крім відношення з матерью розвиваються і відносини з братами і сестрами, збільшується число контактів з тими, що оточують.

У обох групах дітей відношення до бабусі різне. Використовуючи отримані дані в результаті опиту і методики Рене Шахраюючи, можна стверджувати, що в неповних сім'ях бабуся живе з внуками в 50%, а в повних цей показник нижчий (35%), відповідно в 65% бабуся живе окремо. У зв'язку з цим виявлені відмінності за ознакою відношення до бабусі залежно від того, проживає вона спільно з дітьми або ж окремо.

У неповних сім'ях, де бабуся живе з внуками, відношення до неї вище (5,2), ніж в повних сім'ях (4,7) - в неповних сім'ях тісніше спілкування з бабусею. У випадку, якщо бабуся живе окремо в обох групах сімей спостерігається зниження показників: у повних сім'ях до 3,2; у неповних до 2,1.

2.3 Психокорекційна робота

Психодіагностична робота.

Цей напрям визначається орієнтацією психологічної служби на поглиблене психолого-педагогическое вивчення дитини па протязі всього періоду дошкільного і шкільного дитинства, виявлення індивідуальних особливостей, визначення причин порушень у вихованні і навчанні. Діагностична робота може проводитися з окремими дітьми і групами дітей.

У руслі психодіагностичного напряму працівники психологічної служби вирішують наступні конкретні завдання:

1. Проводять у разі потреби психологічне обстеження дитини з метою визначення ходу його психічного розвитку, відповідності розвитку віковим нормативам.

2. Проводять вивчення особливостей дітей, їх інтересів, здібностей і схильностей з метою забезпечення індивідуального підходу в процесі виховної роботи, допомоги в професійному і особовому самовизначенні.

3. Проводять діагностику спілкування дітей з дорослими і однолітками, виявляють психологічні причини порушень спілкування.

4. Спільно з фахівцями відповідного профілю здійснюють диференціальну діагностику різних відхилень в психічному розвитку:

а) для визначення порушень, що мають переважно медичну і дефектологічну природу

б) для визначення форм і причин явної асоціальної поведінки: бродяження, крадіжки, алкоголізму і токсикоманії, наркоманії, сексуальних порушень і ін.

Розвиваюча і психокоректувальна робота.

Даний напрям припускає активна дія психолога на процес формування особи і індивідуальності дитини. Його завдання визначаються орієнтацією психологічної служби на забезпечення відповідності розвитку дитини віковим нормативам, допомога педагогічним колективам в індивідуалізації навчання і виховання дітей, розвитку їх здібностей, схильностей, становлення особи. Особливе місце в даному напрямі займає робота по подоланню відхилень в розвитку, порушень в ученні і поведінці дітей.

Плани і програми розвиваючої і психокоректувальної роботи розробляються з урахуванням вікових і індивідуальних особливостей дитини, визначених в ході психодіагностики, і носять строго індивідуальний, конкретний характер.

В ході психокоректувальної роботи:

1. Психолог розробляє і здійснює програми, направлені на розвиток як окремих сторін психічного розвитку, так і особи в цілому, з урахуванням завдань розвитку дитини на кожному віковому етапі.

2. Психолог розробляє і здійснює програми корекції, направлені на усунення відхилень в психічному розвитку дитини.

3. Програми розвиваючої і психокоректувальної роботи включають психологічну і педагогічну частини. Психологічна частина планується і здійснюється психологом. Педагогічна частина розробляється психологом спільно з вчителем, вихователем, майстром, батьками і виконується останніми за допомогою психолога. До окремих форм роботи можуть бути привернуті старші діти, представники громадськості і ін.

4. Розвиваюча і психокоректувальна робота може проводитися:

в процесі спеціальної роботи психолога з окремими дітьми;

в процесі спеціальної роботи психолога з групами дітей;

у руслі виховних заходів;

у формах, що мають на увазі участь батьків і інших родичів дитини.

Психолого-педагогическая корекція здійснюється тільки в тих випадках, коли відхилення і порушення не є наслідком органічної поразки центральної нервової системи або психічного захворювання, а також не вимагають застосування строгіших мерів адміністративно-виховного характеру, що встановлюється в ході диференціальної діагностики. У випадках, коли виявлені відхилення мають переважно патопсихологічну, дефектологічну природу або носять характер відкритих правопорушень і тим самим виходять за межі компетенції психолога, він може бути привернутий фахівцями, у відповідних областях лише як експерт або консультант.

Консультативна робота.

У руслі консультативного напряму працівники психологічної служби вирішують наступні конкретні завдання:

1. Консультують адміністрацію учбово-виховної установи, вчителів, вихователів, батьків, майстрів по проблемах навчання і виховання дітей, педагогіки співпраці.

2. Проводять індивідуальне і групове консультування дітей по проблемах учення, розвитку, життєвого і професійного самовизначення, взаємин з дорослими і однолітками, самовиховання і тому подібне

3. Сприяють підвищенню психологічної культури педагогів, батьків, майстрів, представників громадськості шляхом проведення індивідуальних і групових консультацій, участю в педрадах, методобъединениях, загальношкільних і класних батьківських зборах, читанням лекцій і ін.

4. Виступають як експерти-консультанти при вирішенні питань про психічний стан, особливості психічного розвитку дитини по запитах народних судів, органів опіки і опікування і ін. з метою винесення відповідними інстанціями обгрунтованих ухвал, пов'язаних з визначенням можливих змін в долі дитини (напрям до спеціальних учбово-виховних установ, позбавлення батьківських прав, усиновлення і тому подібне).

5. Як консультанти беруть участь в плануванні учбово-виховних заходів на підставі психологічних особливостей дітей як вікових, так і обумовлених умовами виховання в конкретній дитячій установі, по питаннях організації самоврядування.

Висновки

Враховуючи всі отримані дані, можна підвести підсумки:

1) для дітей з неповних сімей характерні низька самооцінка, високий ступінь імпульсної, закритість, відчуття звіюй сім'ї недостатньою, збитковою, в деякій мірі виявляється агресія по відношенню до тих, що оточують;

2) для дітей з повних сімей характерні вища самооцінка, допитливість, прагнення до спілкування, лідерства;

3) у неповних сім'ях батьки проявляють надавторитет, пригнічують сексуальність і прагнуть прискорити розвиток своєї дитини;

4) у повних сім'ях батьки проявляють велику упевненість, стабільність у вихованні дітей, покладаючись не тільки на себе, але і на чоловіка.

Список літератури

1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. М.:Прогресс, 1995.

2. Александровская Э.М., Гильяшева И.Н. Адаптированный модифицированный вариант детского личностного вопросника Р. Кеттела. М.: Фолиум, 1995.

3. Алексеева В.Г. Молодой рабочий. - М., 1983.

4. Алмазов Б.Н. Психологическая средовая дезадаптация несовершеннолетних.-- Свердловск, 1986.

5. Арнаутова Е.П. Педагогическая коррекция детско-родительских отношений в условиях повторного брака матери: Автореф. дис. … канд. пед. наук. М., 1995.

6. Батіщева Г. О., Зайцева 3. Г. Робота соціальних служб для молоді з молодою сім'єю. Методичні рекомендації. - К.:А.Л.Д.,1996.

7. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. - М., 1982.

8. Бойко В.В. Малодетная семья (социально-психологический аспект). -М.: Мысль, 1988.

9. Буянов М. Й. Ребенок из неблагополучной семьи. Записки детскогопсихиатра.-М.: Просвещение, 1998.

10. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи. М., 1998.

11. Голод С. Стабильность семьи: социологический и демографический аспекты. - Л., 1984.

12. Гурко Т. А. Трансформация института современной семьи // Социальньїе исследования. - 1995. - №10.

13. Зайцева 3. Г. Неблагополучна сім'я та її вплив на формування особистості дитини // Соціальна підтримка молодої сім'ї. - К.:Академпрес, 1994.

14. Захаров А.И. Психологические факторы формирования неврозов у детей. Автореф. дис. Л., 1991.

15. Карабанова О.А. Психология семейных отношений и основы семейного консультирования. -- М., 2004.

16. Ковалев С.В. Психология семейных отношений. М.: Педагогика, 1987.

17. Косачева В.И. Проблема стабильности молодой семьи: философский и социально- психологический анализ: Дисс.... канд. филос. наук. - Минск, 1990.

18. Кузьмин Е.С. Основы социальной психологии. - М., 1963.

19. Леонгард К. Акцентуированные личности. Киев, 1981.

20. Личко А.Е.Психопатии и акцентуации характера у подростков. Л.:Медицина,1983.

21. Ломов Б.Ф. Совместная (групповая) деятельность людей, формирование трудовых коллективов и психологические аспекты управления ими // Правовые и социально-психологические аспекты управления. - М., 1972.

22. Немов Р.С. Социально-психологический анализ эффективной деятельности коллектива. - М., 1984.

23. Обозов Н.Н. Межличностные отношения. - Л., 1979.

24. Обозов Н.Н., Обозова А.Н. Диагностика супружеских затруднений // Психологический журнал. - Т. 3. - 1982. - № 2. - С. 147-151.

25. Обозов Н.Н.. Обозова А.Н. Три подходах исследованию психологической совместимости // Вопросы психологии. - 1981. - № 6. - С. 98-101.

26. Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога. -- М., 2004.

27. Основы психологии семьи и семейного консультирования /Под общей ред. Н.Н. Посысоева. -- М., 2004.

28. Парыгин Б.Д- Социальная психология и наука. - Л., 1967.

29. Поршнев Б.Ф. Социальная психология и история. - М., 1966.

30. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. СПб.: Питер, 2000.

31. Романова Е.С., Потемкина О.Ф. Графические методы в психологической диагностике. М., 1992.

32. Россия: 10 лет реформ. Социально-демографическая ситуация. ИСЭПН РАН: XI ежегодный доклад. М., 2002.

33. Сатир В. Как строить себя и свою семью. М., 1997.

34. Сатир В. Как строить себя и свою семью. М.: Педагогика-Пресс, 1992.

35. Семья в психологической консультации. // Под ред. Бодалева А.А., Столина В.В. М.: Педагогика, 1989.

36. Семья и формирование личности. // Под ред. Бодалева А.А. М.: Мысль, 1987.

37. Смирнова Е.О., Собкин В.С., Асадулина О.Э., Новаковская А.А. Специфика эмоционально-личностной сферы дошкольников, живущих в неполной семье // М., Вопросы психологии. 1999. № 6.

38. Соколова Е.Т., Чеснова И.Г. Зависимость самооценки подростка от отношения к нему родителей. // Вопросы психологии, 1986, № 2.

39. Соловьев Н.Я. Брак и семья сегодня. - Вильнюс, 1977.

40. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник, Киїів - 2000 р, 259 с.

41. Соціальна робота з молоддю в Україні (Збірник інформаційно-методичних матеріалів). -К.: Столиця, 1997.

42. Соціальна робота з молодою сім'єю. Збірник теоретичних і методичних матеріалів для працівників соціальних служб для молоді. Вип. 2. -К.: А.Л.Д., 1995.

43. Спиваковская А.С. Как быть родителями. М.: Педагогика, 1986.

44. Спиваковская А.С. Профилактика детских неврозов. М.: МГУ, 1988.

45. Спиркин А.Г. Основы философии. - М.: Политическая литература. - 1988. -С.233-235.

46. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка. - К.: Твори в 5-ти томах. - Радянська школа, 1978.

47. Сухомлинський В. О. Мікроклімат вашого"дому // Твори. В 5-ти томах. - К.: Радянська школа, 1977.

48. Сысенко В.А. Устойчивость брака: проблемы, факторы и условия. - М., 1981.

49. Тарнавский Ю.Б. Срыва можно избежать: неврозы, их лечение и профилактика. М.: Медицина, 1990.

50. Терехин В.А. Аппаратурные модели исследования совместной деятельности // Совместная деятельность: методология, теория, практика. - М., 1989.

51. Терехин В.А. Семья и общество. - Ростов-на-Дону: Знание, 1989.

52. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А. Практикум по детской психологии. М., 1995.

53. Фигдор Г. Дети разведенных родителей: между травмой и надеждой. М., 1995.

54. Харчев А.Г. О путях дальнейшего укрепления семьи в СССР: Социальные исследования. - М., 1965. - Вып. 1.

55. Харчев А.Г., Голод С.И. Молодежь и брак / Человек и общество. - ЛГУ, 1969. - Вып. 6.

56. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. М.: Прогресс, 1993.

57. Шепаньский Ян. Элементарные понятия социологии. - М., 1969.

58. Эйдемиллер Э.Г. Роль внутрисемейных отношений в развитии психопатий и психопатоподобных расстройств в подростковом возрасте. Автореф. дис., Л., 1976.

59. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.В. Анализ семейных отношений у подростков при психопатиях, акцентуациях характера, неврозах и неврозоподобных состояниях.Обнинск, 1992.

60. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.В. Семейная психотерапия. М.: Медицина, 1990.


Подобные документы

  • Загальне поняття про обдарованість. Теоретичні основи дослідження проблематики цього явища. Ранні прояви таланту і соціально-психологічні труднощі обдарованих дітей. Особливості ранніх проявів обдарованості у школярів та труднощі, які виникають у школі.

    курсовая работа [44,5 K], добавлен 30.12.2013

  • Психолого-педагогічні засади вивчення гіперактивності. Загальна характеристика гіперактивної поведінки дітей молодшого шкільного віку: особливості, причини та фактори ризику. Особливості соціально-педагогічної та психологічної діяльності з дітьми.

    курсовая работа [117,5 K], добавлен 02.09.2014

  • Теоретичний підхід до корекції сімейних відносин. Особливості корекції дитячо-батьківських відносин. Автономність членів сім’ї і сприйняття одне одного такими, якими вони є. Проблеми у взаємовідносинах батьків і дітей. Показники батьківської поведінки.

    курсовая работа [47,2 K], добавлен 15.03.2009

  • Теоретичний аналіз проблеми соціально-психологічного розвитку дітей з обмеженими функціональними можливостями. Законодавче забезпечення соціального захисту дітей-інвалідів в Україні та труднощі їх реабілітації. Специфіка соціально-педагогічної роботи.

    дипломная работа [48,1 K], добавлен 19.03.2009

  • Психологічні особливості дітей шестирічного віку, адаптація дитини до шкільних умов, індивідуалізація виховання і навчання. Медико-гігієнічні проблеми збереження здоров’я дітей. Особливості роботи з батьками першокласників, психолого-педагогічні поради.

    реферат [31,1 K], добавлен 11.02.2011

  • Вивчння проблеми конфліктності у сім’ї. Розуміння у контексті батьківського ставлення до дитини. Вплив стилю сімейного виховання на формування ставлення довіри дітей до батьків. Порушення стосунків дитини і дорослого, як основа соціальної дезадаптації.

    дипломная работа [532,9 K], добавлен 15.06.2010

  • Класифікація розладів спектру аутизму. Когнітивна модель музичної терапії для роботи з розладами такого типу та розробка програми реабілітації на основі музики. Принципи роботи музикотерапевтів. Особливості музичної терапії при роботі з дітьми-аутистами.

    курсовая работа [51,6 K], добавлен 08.05.2012

  • Нормативно-правова база соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Вивчення алгоритму роботи освітнього закладу з дітьми-сиротами. Аналіз методів дослідження соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт.

    курсовая работа [925,4 K], добавлен 26.08.2014

  • Теоретичний аналіз та основні чинники творення соціально-психологічного клімату в студентському колективі, психологічні особливості регуляції взаємовідносин. Професійне становлення студента, організація дослідження та методика вивчення взаємовідносин.

    дипломная работа [89,2 K], добавлен 19.09.2012

  • Загальна характеристика дітей з особливими потребами. Соціально-психологічні особливості сімей, що мають дітей з особливими потребами. Особливості ставлення до дітей. Емпіричне дослідження особливостей прийняття батьками дітей з особливими потребами.

    дипломная работа [141,7 K], добавлен 23.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.