Соціально-педагогічний супровід дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Нормативно-правова база соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Вивчення алгоритму роботи освітнього закладу з дітьми-сиротами. Аналіз методів дослідження соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2014
Размер файла 925,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

1.1 Визначення понять «діти-сироти», «діти позбавлені батьківського піклування», «соціально-педагогічний супровід»

1.2 Нормативно-правова база соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування

1.3 Алгоритм роботи освітнього закладу з дітьми-сиротами

РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З ДІТЬМИ-СИРОТАМИ ТА ДІТЬМИ ПОЗБАВЛЕНИМИ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

2.1 Методи дослідження соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт

2.2 Технології роботи соціального педагога з дітьми-сиротами та дітьми позбавленими батьківського піклування

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

У довідникових та аналітичних матеріалах для соціальних педагогів та соціальних працівників за редакцією А. Капської, І. Пінчук, С. Толстоухової [12, с.183], І. Козубовської, І. Миговича [9, с.124], Л. Волинець, Н. Комарової, О. Антонової-Турченко, І. Іванової, І. Пєші [16, с.10], В. Андрущенка, В. Астахова, В. Беха, І. Беха, М. Лукашевича, І. Миговича, М. Михальченка, С. Толстоухової [13, с.406] сирітство визначене як «соціальне явище, поява якого зумовлена наявністю в суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, які залишилися без піклування батьків унаслідок позбавлення останніх батьківських прав або визнання їх в установленому порядку недієздатними, безвісти зниклими та ін.».

Викладене вище зумовлює вибір теми дослідження.

Об'єктом дослідження курсової роботи є соціально-педагогічна діяльність.

Предмет дослідження - технології соціально-педагогічного супроводу дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та через експеримент дослідити технології соціально-педагогічного супроводу дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.

Об'єкт, предмет та мета дослідження обумовили такі завдання:

1.Здійснити аналіз соціально-педагогічної літератури з даної проблеми.

2.Теоретично обґрунтувати поняття: «соціальний супровід», «діти-сироти», «діти позбавлені батьківського піклування».

3.Через експеримент дослідити технології соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

4.Описати технологію здійснення соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової, соціально-педагогічної, методичної літератури з обраної проблеми, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація, узагальнення.

емпіричні: педагогічне спостереження; бесіда, інтерв'ю; анкетування, тестування; педагогічний експеримент, аналіз документів і продуктів діяльності, узагальнення передового педагогічного досвіду.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. До основного тексту введено 5 таблиць, 3 схеми та 4 діаграми.

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

1.1 Визначення понять «діти-сироти», «діти, позбавлені батьківського піклування», «соціально-педагогічний супровід»

Сирітство - це соціальне явище, поява якого зумовлена наявністю в суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, які залишилися без піклування батьків у результаті позбавлення останніх батьківських прав або визнання їх в установленому порядку недієздатними, безвісти відсутніми. [с. 267]

Сирота - дитина, що тимчасово або постійно перебуває поза сімейним оточенням унаслідок втрати батьків, а також дитина, яка не може з певних причин чи з власних інтересів залишатися в сімейному оточенні і потребує захисту та допомоги з боку держави. [с. 136]

Соціальний супровід - це діяльність спеціаліста (або групи спеціалістів), спрямована на створення необхідних соціально-психологічних умов розвитку прийомних дітей та дітей-вихованців у прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу. Основний принцип роботи - індивідуальний підхід до кожної дитини, кожної сім'ї з урахуванням особливостей та специфічних потреб.[с. 325]

Соціально-педагогічний супровід - це вид соціально-педагогічної діяльності спрямований на здійснення опіки, допомоги та патронажу неблагополучної сім'ї. Він спрямований на постійне ведення сім'ї, яка потребує систематичної підтримки умов, достатніх для забезпечення життєдіяльності.[с. 133]

Сімейними формами виховання охоплені прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу (далі - ДБСТ), положення про які затверджені відповідними постановами Кабінету Міністрів України. [с. 189] Прийомна сім'я - це сім'я, яка добровільно взяла із відповідних закладів від 1 до 4 дітей для виховання й спільного проживання. Загальна кількість рідних та прийомних дітей у родині не повинні перевищувати п'яти чоловік.

Дитячий будинок - державний виховний заклад для дітей-сиріт та дітей з неповних сімей, які потребують допомоги держави внаслідок хвороби батьків чи позбавлення їх батьківських прав. Діє три основних типи дитячих будинків: дошкільні - для дітей від 3 до 7 років, шкільні - для дітей від 7 до 18 років, змішаного типу - для дітей дошкільного та шкільного віку.

Дитячий будинок сімейного типу - це окрема сім'я , що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі. Така сім'я бере на виховання і спільне проживання не менше 5 дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу, враховуючи рідних та прийомних, не повинна перевищувати 10 осіб.

Школа-інтернат - закритий навчальний заклад, у якому живуть і навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Школи-інтернати - це загальноосвітні заклади, які виконують навчально-виховні функції та покликані сприяти нормальній соціалізації особистості, її повноцінному розвиткові, компенсувати та виправити недоліки розвитку, забезпечити правову та соціальну захищеність вихованцям та випускникам. [с. 138]

Таблиця 1. Державна система опіки та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування

Тип закладу

Вік дітей

Кількість дітей

Будинок дитини

0-3

100-150

Дошкільний дитячий будинок

3-7

25-250

Школа-інтернат

7-17

350-450

Інтернатний заклад змішаного типу

3-17

100-400

Спеціальна школа-інтернат для дітей з вадами розвитку

7-17

100-300

Притулок

3-17

25-100

Соціальний супровід дитячих будинків сімейного типу здійснюється спеціалістами центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Соціальний працівник, який здійснює соціальний супровід, виступає посередником між представниками органів виконавчої влади і батьками-вихователями. Технологія соціального супроводу визначена програмою «Соціальний супровід дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей» (наказ Держкомсім`ямолодь від 1 жовтня 2002 р.).

Один із напрямів діяльності соціального педагога з дитячим будинком сімейного типу - посередницька діяльність між батьками-вихователями та службами, які захищають права дитини, налагодження співпраці з різними фахівцями для забезпечення якнайкращих умов виховання дитини в сім'ї.

Крім питань щодо проблем розвитку, виховання, здоров'я, поведінки дитини, порушуються і такі, які дозволяють визначитися, що саме необхідно для вирішення тієї чи іншої проблеми і яких спеціалістів слід залучати. На основі цього складається план соціального супроводу вихованця на перші півроку її проживання у дитячому будинку сімейного типу.

План соціального супроводу - це план цілеспрямованої діяльності соціального працівника, спеціалістів, які надають конкретні послуги, а також членів родини, які разом створюють необхідні умови для оптимального функціонування сім'ї та розвитку дитини.

План розробляється на певний проміжок часу, відповідно до нагальних потреб дитини, і коригується за потребою. До складання плану залучаються батьки, учителі (вихователі), медичні працівники, які працюють з дитиною.

Основним критерієм визначення ефективності сімейних форм виховання можна визначити рівень адаптації дитини у новому житті відповідно до вимог розвитку суспільних відносин. Оцінка виховної роботи повинна залежати від того, наскільки успішно зуміли батьки-вихователі підготували дитину самостійно діяти і приймати рішення, виходячи із того, що самостійність, творча ініціатива і соціальна відповідальність стають визначальними рисами виховного процесу на сучасному етапі розвитку нашого суспільства. Розширення мережі дитячих будинків, як необхідна умова захисту прав дітей, позбавлених рідної родини, на сімейне виховання, потребує формування системи спеціалізованих соціальних служб, зорієнтованих на підготовку, підтримку та соціальний супровід сімейних форм влаштування дітей-сиріт. [325-327]

Таблиця 2. Соціальний статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Статус

Причини сирітства і браку батьківської опіки та піклування

Юридичні документи, які підтверджують соціальний статус дитини

Можлива форма виховання

Дитина-сирота

Батьки померли або загинули

Свідоцтво про смерть обох батьків. Якщо дитину виховувала одинока мати, має бути свідоцтво про смерть матері та довідка з органу реєстрації актів цивільного стану, що батько дитини записаний за вказівкою матері, згідно зі статтею 135 Сімейного кодексу України

Усиновлення, прийомна сім'я, ДБСТ, опіка, піклування, інтернат

Дитина, позбавлена батьківського піклування

Батьки оголошені померлими

Рішення суду про оголошення батьків (фізичної особи) померлими та свідоцтво про смерть, яке видається органами реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду.

Усиновлення, прийомна сім'я, ДБСТ, опіка, піклування, інтернат

Дитина, позбавлена батьківського піклування

Батьки позбавлені батьківських прав

Рішення суду про позбавлення батьківських прав обох батьків (або одної матері). Підстави для позбавлення батьківських прав та правові наслідки позбавлення визначаються ст. 164, 166 Сімейного кодексу України

Усиновлення, прийомна сім`я, ДБСТ, опіка, піклування, інтернат

Дитина, позбавлена батьківського піклування

Дитина вилучена із сім`ї без позбавлення батьків батьківських прав

Рішення суду про вилучення дитини без позбавлення батьків батьківських прав. Відібрання регламентується ст. 170 Сімейного кодексу України

Інтернат

Дитина, позбавлена батьківського піклування

Батьки визнані безвісті зниклими

Рішення суду про визнання батьків безвісті зниклими. Порядок визнання фізичної особи безвісті зниклою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України

Прийомна сім'я, ДБСТ, опіка, піклування, інтернат

Дитина, позбавлена батьківського піклування

Батьки визнані недієздатними

Рішення суду про визнання батьків недієздатними. Обставини визнання фізичної особи недієздатною визначені ст. 39 Цивільного кодексу України

Прийомна сім'я, ДБСТ, опіка, піклування, інтернат

Дитина, позбавлена батьківського піклування

Батьки відбувають покарання у місцях позбавлення волі

Вирок суду

Прийомна сім'я, ДБСТ, опіка, піклування, інтернат

Дитина, позбавлена батьківського піклування

Батьки перебувають під арештом на час слідства

Постанова слідчого, санкціонована судом

Опіка, піклування, інтернат

Дитина, позбавлена батьківського піклування

Батьки перебувають у розшуку органами внутрішніх справ, пов'язаному з ухиленням від сплати аліментів та браком відомостей про їх місцезнаходження

Ухвала суду про оголошення у розшук, довідка з органів внутрішніх справ про розшук

Опіка, піклування, інтернат

Дитина, позбавлена батьківського піклування

Тривала хвороба батьків

Довідка з медичної установи про тривалу хворобу батьків

Опіка, піклування

Дитина, позбавлена батьківського піклування

Підкинуті діти, батьки яких невідомі

Наявність акта про підкинуту дитину за зразком «Акта про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, акт про підкинуту чи знайдену дитину»

Прийомна сім'я, ДБСТ, опіка, піклування, інтернат

1.2 Нормативно-правова база соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Згідно Закону України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю» соціальний супровід - це вид соціальної роботи, спрямованої на забезпечення оптимальних умов життєдіяльності сім'ї, дітей та молоді, шляхом надання необхідних соціальних послуг, допомоги та здійснення відповідних заходів. Соціальний супровід сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах, здійснюється відповідно наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 25.04.08 № 1795 «Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводу центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.05.08 № 471/15162).

Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді при здійсненні соціального супроводу керуються:

- наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту та Міністерства освіти і науки України від 28.09.07 № 3455/853 «Про затвердження порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та управлінь (відділів) освіти щодо підготовки до самостійного життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з числа учнів старших та випускних класів інтернатних закладів і шкіл соціальної реабілітації»;

- наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту та Міністерства охорони здоров'я України від 24.07.07 № 2643/420 «Про затвердження порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді із закладами охорони здоров'я щодо профілактики раннього соціального сирітства»;

- наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 28.10.05 № 2559/177 «Про затвердження порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і установ виконання покарань у проведенні соціальної роботи з неповнолітніми та молоддю, які відбувають покарання в цих установах і звільняються з них»;

- наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства праці та соціальної політики України від 23.11.07 № 740/1030/4154/321/614;

- наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 21.12.2007 № 4991»Про затвердження Порядку формування, ведення та використання Загального банку даних сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах» тощо.

Об'єктами соціального супроводу є:

- сім'ї з дітьми та особи, які опинилися у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх за допомогою власних засобів та можливостей, у зв'язку з інвалідністю батьків або дітей, вимушеною міграцією, наркотичною або алкогольною залежністю одного/обох з членів сім'ї, перебуванням у місцях позбавлення волі, ВІЛ-інфекцією, насильством у сім'ї, складними стосунками в сім'ї тощо;

- сім'ї, у яких існує ризик передачі дитини до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- одинокі матері/батьки (у тому числі неповнолітні), яким потрібна підтримка; сім'ї, члени яких є випускниками інтернатних закладів;

- сім'ї, члени яких перебували у виховних, виправних колоніях, слідчих ізоляторах, та повернулися з них, або були засуджені до покарань без позбавлення волі, відбували альтернативні види покарань;

- діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування (за потребою) та особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у тому числі і які є випускниками інтернатних закладів;

- матері (у тому числі неповнолітні), які мали/мають намір відмовитися від новонароджених дітей;

- молоді особи, які перебували у виховних, виправних колоніях, слідчих ізоляторах, та повернулися з них, або були засуджені до покарань без позбавлення волі, відбували альтернативні види покарань тощо.

Обов'язковою умовою взяття сім'ї чи особи під соціальний супровід спеціалістами Центру є добровільна згода сім'ї чи особи на соціальний супровід, шляхом укладання договору про здійснення соціального супроводу між повнолітнім представником сім'ї чи особою та Центром (у окремих випадках договір про здійснення соціального супроводу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування може бути укладений безпосередньо з дитиною, яка досягла 14-річного віку). У договорі визначено обов'язкову участь членів сім'ї чи особи у виконанні плану соціального супроводу. На підставі договору надаються соціальні послуги, регулюються взаємні відносини та визначається відповідальність сторін.

Соціальний супровід передбачає комплекс соціальних послуг, спрямованих на допомогу у розв'язанні проблем сім'ї чи особи, що спричинили складні життєві обставини, які вона не може подолати самостійно, визначення головної проблеми, що провокує неблагополуччя, вирішення якої дозволить сім'ї чи особі в подальшому забезпечити належне функціонування.

Справа соціального супроводу сім'ї чи особи є конфіденційним документом.

Спеціалісти, залучені до здійснення соціального супроводу, повинні мати відповідну фахову підготовку/спеціалізацію, знання та навички, необхідні для роботи з сім'ями чи особами, які опинилися у складних життєвих обставинах, регулярно вдосконалювати свою компетенцію шляхом підвищення кваліфікації, навчання на курсах, семінарах, тренінгах, тощо.

1.3 Алгоритм роботи освітнього закладу з дітьми-сиротами

Соціально-педагогічний супровід сім'ї як вид соціально-педагогічної діяльності має своє специфічне коло суб'єктів та об'єктів, яку в процесі здійснення супроводу стають його суб'єктами (відбувається перехід від суб'єкт-об'єктних відносин до суб'єкт-суб'єктних).

Суб'єкти соціально-педагогічного супроводу сім'ї та їх повноваження:

1. Директор ЗОШ: здійснює координацію планування та проведення заходів щодо соціально-педагогічного супроводу сімей суб'єктами соціально-педагогічного супроводу через педагогічну раду (колегіальний орган управління загальноосвітнім закладом);

2. Заступник директора з виховної роботи: здійснює координацію планування та проведення заходів щодо супроводу сімей суб'єктами соціально-педагогічного супроводу через Раду профілактики школи та методичні об'єднання класних керівників;

3. Рада профілактики ЗОШ: проводить превентивну, профілактично-просвітницьку та правозахисну роботу з дітьми та їх сім'ями, які перебувають у складних життєвих обставинах надає пропозиції щодо шляхів, методів та заходів здійснення соціально-педагогічного супроводу сім'ї в межах компетенції ЗОШ або про необхідність залучення до подальшої роботи з сім'єю спеціалістів соціальних служб;

4. Психологічна служба ЗОШ: здійснює психолого-педагогічний та соціально-педагогічний супровід сімей шляхом надання їх членам комплексу адресних послуг (психологічних, психолого-корекційних, соціально-педагогічних, консультаційних, профілактично-просвітницьких, навчальних, інформаційних, патронажних, правозахисних, посередницьких, організаційно-методичних) як необхідної підтримки, допомоги і самодопомоги, а саме:

а) практичний психолог: здійснює психологічне забезпечення соціально-педагогічного супроводу сім'ї - проводить психолого-педагогічну діагностику, психологічну експертизу, психологічне консультування; розробляє та впроваджує корекційні програми з урахуванням особливостей роботи з різними типами сімей; розробляє та проводить заходи превентивного та профілактичного характеру; формує психологічну культуру учнів, педагогів, батьків; бере участь у засіданні Ради профілактики школи (готує психолого-педагогічну характеристику за результатами психологічного дослідження, повідомляє про результати роботи з сім'єю чи дітьми цих сімей);

б) соціальний педагог: здійснює соціально-педагогічне забезпечення соціально-педагогічного супроводу сім'ї - розробляє та проводить заходи превентивного та профілактичного характеру, в тому числі здійснює підготовку до засідань Ради профілактики школи; формує правову та соціальну культуру учнів, педагогів, батьків, впроваджує інтерактивні методи роботи з ними; надає потрібну соціально-педагогічну консультативну допомогу; розробляє та впроваджує соціальні проекти з урахуванням особливостей роботи з різними типами сімей; вживає заходів щодо своєчасного виявлення та систематичного обліку дітей або сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та причин, що призвели до цих обставин, які в свою чергу викликають нестабільний стан дітей та підлітків та порушення їх прав (проводить соціальні дослідження, соціальну паспортизацію класів, школи, здійснює соціально-педагогічне інспектування за місцем проживання сімей та роботи батьків), повідомляє про таких дітей та їх сім'ї службу у справах дітей та ЦСССДМ; здійснює посередництво між навчальними установами, сім'єю, трудовими колективами, державними установами, громадськістю, організовує їх взаємодію; сприяє створенню сприятливих умов у мікросоціумі учнів для їх позитивної соціалізації.

5. Класні керівники: здійснюють педагогічний супровід сімей учнів свого класу, розробляють та проводять заходи превентивного та профілактичного характеру з учнями та їх батьками (тематичні виховні заходи та батьківські збори); вживають заходів щодо своєчасного виявлення дітей або сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та причин, що призвели до цих обставин, які в свою чергу викликають нестабільний стан дітей та підлітків та порушення їх прав (відвідування за місцем проживання, бесіди з батьками, дітьми; спостереження за змінами в поведінці та психологічному стані учнів; відслідковування ознак насильства в сім'ї з боку батьків щодо дитини, анкетування тощо); вчасно повідомляють про таких дітей та їх сім'ї психологічну службу школи; беруть участь у роботі Ради профілактики школи; залучають батьківський комітет класу до профілактичної роботи з дітьми та сім'ями, які перебувають у складних життєвих обставинах;

6. Педагогічний колектив (вчителі-предметники) беруть участь у проведенні заходів превентивного та профілактичного характеру, у реалізації соціальних проектів психологічної служби школи, а також у роботі педагогічної ради школи та (за потребою) Ради профілактики школи; здійснюють навчальну діяльність за принципом диференційованого та індивідуального підходу до дітей із сімей у кризових ситуаціях з урахуванням їх особливостей (вікових, статевих, психологічних, поведінкових тощо); повідомляють психологічну службу школи про випадки жорстокого поводження батьків з дитиною чи реальну загрозу його вчинення, або ознаки, що свідчать про таке поводження.

Функції суб'єктів соціально-педагогічного супроводу сім'ї:

- діагностична (чи є порушення прав дитини в сім'ї);

- оцінкова (наскільки порушуються права дитини в сім'ї);

- попереджувально-профілактична;

- інформаційна (на основі одержаних відомостей про порушення прав дитини в сім'ї, умов, які цьому сприяють, передача цих даних у служби у справах неповнолітніх);

- контролююча (обстеження житлово-побутових умов життя сім'ї, спостереження за дотриманням зобов'язань щодо умов здійснення соціально-педагогічного супроводу членами сім'ї тощо);

- захисна (здійснення екстрених заходів щодо запобігання порушенню прав дитини в сім'ї та вчиненню насильства: порушення клопотання про вилучення дитини з сім'ї та направлення її до притулку на час вирішення питання про подальше влаштування дитини тощо);

- комунікативна (налагодження взаємодії фахівців освітнього закладу з членами сім'ї; залучення сім'ї до різних видів діяльності в межах освітнього закладу та міста; спонукання сім'ї до використання власних ресурсів для подолання причин і наслідків неблагополуччя);

- координаційна (залучення інших фахівців: медиків, психологів, юристів тощо для профілактично-корекційної роботи з сім'єю).

Обов'язки суб'єктів супроводу сім'ї:

1. Відвідувати сім'ю, що потребує соціально-педагогічного супроводу, за місцем проживання у разі необхідності, але не менше ніж двічі на рік (первинне і контрольне відвідування), і вивчати житлово-побутові умови сім'ї, стосунки між членами сім'ї, дотримання прав дитини в сім'ї; складати акт про обстеження житлово-побутових умов сім'ї, характеристику сім'ї.

2. Пропонувати і надавати сім'ї під час відвідування (соціально-педагогічного інспектування) соціально-педагогічні послуги; звітувати про їх надання керівнику навчального закладу та служби у справах дітей (у випадку, якщо сім'я перебуває на обліку в цих службах); фіксувати факт інспектування та його результати в обліковій картці сім'ї, а також в акті відвідування сім'ї за місцем проживання.

3. Повідомляти про порушення прав дитини, виявлені під час інспектування, відповідні органи, а також повідомляти про ефективність соціально-педагогічної роботи з сім'єю для пом'якшення санкцій до членів сім'ї, залишення батькам батьківських прав (у випадку, якщо сім'я перебуває на обліку в службі у справах дітей).

4. Порушувати клопотання про надання сім'ї допомоги цими установами в межах своєї компетентності (організація безкоштовного гарячого харчування дітей у навчальних закладах, матеріальна допомога, організація санаторного лікування, відпочинку і дозвілля дітей, направлення дітей на обстеження (лікування) у заклади охорони здоров'я (у разі виявлення ознак, що можуть свідчити про зловживання алкоголем і наркотиками), або в психолого-медико-педагогічну консультацію (у випадку з'ясування ознак психічної затримки розвитку дитини); вилучення дитини із сім'ї, якщо подальше перебування в ній загрожує її здоров'ю та життю, та направлення дитини в притулок або заклад інтернатного типу; розшук дитини чи інших членів сім'ї; а також перед громадськими та благодійними організаціями та товариствами (організація безкоштовного гарячого харчування, надання гуманітарної допомоги у вигляді одягу, продуктів харчування, медикаментів).

5. Вести журнал профілактичної та консультаційної роботи з членами сім'ї, а також облікову картку сім'ї.

6. Надавати інспектору з охорони дитинства Управління (відділу) освіти загальну інформацію про сім'ї, які потребують цільового соціально-педагогічного супроводу.

7. Брати участь у засіданні Координаційної ради Служби у справах дітей та опікунської ради, в судових засіданнях для вирішення подальшої долі сім'ї і неповнолітніх з метою спостереження за дотриманням прав дитини.

8. Дотримуватись чинного законодавства щодо захисту дитинства, посадових обов'язків, етичних стандартів і норм соціально-педагогічної діяльності при здійсненні соціально-педагогічного супроводу сім'ї.

Об'єктами соціально-педагогічного супроводу сім'ї є:

І. Всі сім'ї, діти яких навчаються в загальноосвітній школі (загальний соціально-педагогічний супровід сім'ї).

ІІ. Сім'ї різних типів (цільовий соціально-педагогічний супровід сім'ї), а саме:

- в яких проблеми мають незначний прояв і є на початковій стадії розвитку неблагополуччя (превентивні сім'ї);

- що належать до «групи ризику» (у кризовій ситуації, яка має початкову стадію розвитку і може бути ліквідована власними зусиллями членів сім'ї);

- які втратили всяку життєву перспективу, інертні стосовно своєї долі і долі власних дітей (неблагополучні сім'ї).

Соціально-педагогічний супровід сім'ї - профілактичне, раннє втручання в сім'ю з метою запобігання виникнення чи поглиблення кризи.

Основними завданнями такого профілактичного втручання у сім'ю є:

- надання інформації про наслідки негативного впливу деструктивних чинників сімейного виховання на поведінку дітей та підлітків, а також про наслідки асоціальних дій членів сім'ї як один відносно одного, так і щодо оточення;

- роз'яснення правових норм стосовно різних аспектів асоціальної поведінки, відповідальності батьків за невиконання своїх обов'язків із виховання дитини;

- популяризація переваг здорового способу життя;

- формування навичок культурного проведення дозвілля; створення умов для самореалізації особистості в різних видах творчої, інтелектуальної, громадської діяльності.

Соціально-педагогічний супровід сім'ї - це окремий вид роботи з сім'єю в межах компетенції навчального закладу. Ми можемо його розглядати як складову навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі в двох аспектах, а саме:

І. Загальний соціально-педагогічний супровід сім'ї, тобто вид роботи фахівців психологічної служби освітнього закладу, зокрема соціального педагога з метою залучення всіх учасників навчально-виховного процесу до профілактики та попередження негативних явищ у сімейному середовищі;

ІІ. Цільовий соціально-педагогічний супровід сім'ї, тобто комплекс соціально-педагогічних та психологічних послуг, які надаються фахівцями освітнього закладу конкретній сім'ї чи окремим її членам з метою забезпечення дотримання прав дитини у сім'ї, а також відновлення функціональної спроможності сім'ї як соціального інституту виховання і соціалізації дитини.

Загальний соціально-педагогічний супровід сім'ї - це цілеспрямована, планомірна і системна робота фахівців навчального закладу з конкретною сім'єю, яка передбачає здійснення комплексу профілактично-корекційних заходів щодо тривалої допомоги сім'ї та її членам (на основі ресурсів самої сім'ї) для формування здатності сім'ї самостійно долати свої труднощі.

Метою загального соціально-педагогічного супроводу сім'ї є попередження негативних явищ у сімейному середовищі, створення умов для набуття позитивного соціального досвіду, сприяння успішній соціалізації сім'ї і дитини зокрема.

Метою цільового соціально-педагогічного супроводу сім'ї є з'ясування та усунення причин, що можуть викликати або викликали несприятливу для розвитку та виховання дитини сімейну атмосферу, захист прав дитини у сім'ї, спрямування потенціалу сім'ї на створення умов для нормального розвитку і виховання дітей.

Завдання загального соціально-педагогічного супроводу сім'ї:

- правова, соціально-педагогічна і психолого-педагогічна просвіта вчителів, батьків та учнів;

- профілактика негативних явищ у сімейному середовищі (пропагування здорового способу життя; сприяння відродженню пріоритету сімейного виховання та традицій народної педагогіки);

- сприяння підвищенню престижу сім'ї та сімейних цінностей;

- виховання у дітей та підлітків усвідомленого батьківства;

- залучення сім'ї до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої, творчої роботи навчального закладу.

Завдання цільового соціально-педагогічного супроводу сім'ї:

- своєчасне виявлення випадків порушення прав дитини у сім'ї, причин неблагополуччя сім'ї;

- захист прав та інтересів дитини;

- сприяння відновленню сім'єю своїх функцій як соціального інституту виховання та соціалізації особистості;

- ефективне використання у процесі профілактично-корекційної роботи наявних ресурсів сім'ї для оптимального вирішення внутрішньо сімейних проблем та ліквідації або зменшення негативного впливу на розвиток та соціалізацію дитини причин, які зумовили появу цих проблем;

- запобігання поглибленню кризового стану сім'ї;

- посередництво між сім'єю, навчальним закладом, державними і громадськими установами для комплексного забезпечення прав дитини у сім'ї.

РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З ДІТЬМИ-СИРОТАМИ ТА ДІТЬМИ ПОЗБАВЛЕНИМИ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

2.1 Методи дослідження соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт

Дослідження проводилося у Білоцерківській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 21 в період проходження переддипломної стажерської практики з метою дослідження технологій соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.

В дослідження взяли участь діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування - 11.

Для дослідження були використані такі методи: педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, метод аналізу шкільної документації, експеримент, соціометричне дослідження.

За допомогою методу педагогічне спостереження проаналізували роботу соціального педагога щодо соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.

На етапі констатувального експерименту за допомогою педагогічного спостереження ми виявили дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які потребують допомоги соціального педагога, психолога, класного колективу та спеціалістів соціальних служб щодо роботи з цією категорією дітей.

В експерименті всього брали участь … респондентів.

Анкета для учнів 10-14 років «Ставлення учнів до школи та класу»

Мета: визначити ставлення учнів до школи, класу, навчання та предметів, які вивчаються.

Дата: 07.02.2013 р.

Час: 12.10-12.25

Клас: 5-8 класи

Кількість респондентів: 6

Методика складається з бланку запитань і варіантів відповідей. Учням пропонується відповісти на запитання анкети, яка містить 11 запитань з варіантами відповідей або пропонується дописати власний варіант.

Методика «Неіснуюча тварина»

Мета: визначити характер людини, риси особистості.

ПІП: Тарасевич Катерина Олександрівна

Дата і рік народження: 14.03.1997 р.

Клас: 10-А

Дата: 14.02.2013 р.

Час: 20 хв.

Методика: Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие - Самара: Издательский Дом «БАХРАХ - М», 2002 - С 110-117.

Для використання даної методики учневі пропонується на аркуші паперу намалювати простим олівцем і за бажанням розфарбувати неіснуючу тварину, підписавши її вигаданою назвою.

Даний тест заснований на визначенні психічного стану людини шляхом дослідження моторики, відносини до простору, символів і геометричних елементів і фігур. Обробляється методика за допомогою показників інтерпретації

Методика виявлення та оцінки комунікативних та організаторських схильностей старшокласників (КОС-2)

Мета: визначити рівень прояву комунікативних та організаторських схильностей учнів.

ПІП: Тарасевич Катерина Олександрівна

Дата і рік народження: 14.03.1997 р.

Клас: 10-А

Дата: 21.02.2013 р.

Час: 15 хв.

Методика: Методика виявлення та оцінки комунікативних і організаторських схильностей старшокласників (КОС-2) за Б.О. Федоришиним, В.В. Синявським.

Анкетна частина методики «КОС-2» пропонує досліджуваному серію запитань, на які можна дати або позитивні, або негативні відповіді, тобто «так» або «ні».

Можливості прояву комунікативних та організаторських схильностей закладено у відповідних групах запитань, сукупність яких представлена в бланку «Лист запитань». Спектр опитування в ньому досить широкий з тим, щоб за результатами відповідей обстежуваного можна було виявити якісно-кількісні параметри його комунікативних і організаторських схильностей. Обробляється методика за допомогою показників інтерпретації

Соціометрія

Мета: визначити внутрішньо групові взаємодії між учнями класу, а також визначення статусу й ролі кожного учня в класному колективі.

Дата:

Час:

Клас:

Кількість респондентів:

Дана соціометрична анкета містить .. запитань. Учні записують одне прізвище однокласника, якому віддають перевагу у даному запитанні.

соціальний педагогічний супровід сирота

2.2 Технології роботи соціального педагога з дітьми-сиротами та дітьми позбавленими батьківського піклування

Після проведення анкетування для учнів 10-14 років «Ставлення учнів до школи та класу» отримали наступні результати:

На запитання: «Чи подобається вам навчатися?»

- 50% респондентів обрали варіант відповіді - так;

- 50% респондентів обрали варіант відповіді - ні.

Що дає змогу визначити, що однаковій кількості респондентів подобається та не подобається навчатися, що складає 50%.

Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «Чи любите ви свій клас?»

- 66,7 % респондентів обрали варіант відповіді - так;

- 33,3 % респондентів обрали варіант відповіді - ні.

Що дає змогу визначити, що більшість респондентів люблять свій клас, що складає 66,7 %.

Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «Чи із задоволенням ви повертаєтеся до школи після канікул?»

- 33,3 % респондентів обрали варіант відповіді - так;

- 66,7 % респондентів обрали варіант відповіді - ні.

Що дає змогу визначити, що більшість респондентів неохоче повертається до школи після канікул, що складає 66,7 %.

Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «Чи є у вас друзі в класі?»

- 83,3 % респондентів обрали варіант відповіді - так;

- 16,7 % респондентів обрали варіант відповіді - ні.

Що дає змогу визначити що в більшості респондентів є друзі в класі, і це складає 83,3 %.

Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «Чи розповідаєте ви про свою школу з гордістю?»

- 100% респондентів обрали варіант відповіді - ні.

Що дає змогу визначити, що всі учні байдуже відносяться до школи, що складає 100 %.

Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «Чи відчуваєте ви задоволення від навчання в школі?»

- 100 % респондентів обрали варіант відповіді - ні.

Що дає змогу визначити що всі опитувані не відчувають задоволення від навчання в школі, що складає 100 %.

Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «Чи хотіли б ви перейти до іншої школи?»

- 33,3 % респондентів обрали варіант відповіді - так;

- 66,7 % респондентів обрали варіант відповіді - ні.

Що дає змогу визначити що більшість респондентів не хотіли б переходити до іншої школи, що складає 66,7 %.

Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «У якому кабінеті або класі школи вам подобається перебувати найбільше?»

- 66,7 % респондентів написали, що полюбляють кабінет біології;

- 33,3 % респондентів написали, що полюбляють спортзал.

Що дає змогу визначити, що найбільше цікавим і приємним є кабінет біології, що складає 66,7 %. Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «Які заходи за останній рік вам найбільше запам'яталися у школі?»

- 33,3 % респондентів написали про свято 8-го Березня;

- 33,3 % респондентів написали про свято Нового року;

- 33,3 % респондентів написали про змагання серед класів з волейболу;

- 16,7 % респондентів згадали про свято «Осінь»;

- 16,7 % респондентів згадали про тренінг «Жити в світі де є СНІД». Що дає змогу визначити що більшість респондентів запам'ятали такі заходи за останній рік, як свято 8-го Березня, Нового року та змагання серед класів з волейболу, що складає 33,3 %. Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «Яким ви вважаєте характер життя й стосунків у школі (укажіть п'ять визначень)?»

- 50 % респондентів обрали визначення - весело;

- 50 % респондентів обрали визначення - гарно;

- 66,7 % респондентів обрали визначення - одноманітно;

- 16,7 % респондентів обрали визначення - оригінально;

- 33,3 % респондентів обрали визначення - сучасно;

- 50 % респондентів обрали визначення - успішно;

- 66,7 % респондентів обрали визначення - сумно;

- 50 % респондентів обрали визначення - цікаво;

- 66,7 % респондентів обрали визначення - нудно;

- 50 % респондентів обрали визначення - сіро.

Що дає змогу визначити що більшість респондентів вважає характер життя й стосунків у школі одноманітним, сумним та нудним, що складає 66,7 %.

Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «Чи є у вас відчуття, що вчителі ставляться до вас добре не тому, що їм велено так робити, а за покликом душі?»

- 50 % респондентів обрали варіант відповіді - так;

- 50 % респондентів обрали варіант відповіді - ні.

Що дає змогу визначити що в однакової кількості респондентів є та немає відчуття, що вчителі ставляться добре не тому, що їм так велено, а за покликом душі, що складає 50 %.

Результати зафіксовані в діаграмі.

Результати анкетування занесені до протоколу.

В БЗШ І-ІІІ ст. № 21 навчаються 11 дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які були продіагностовані відповідно за різними методиками. Зокрема, Тарасевич Катерина Олександрівна, учениця 10-А класу часто пропускає уроки, тому що не виконує домашнє завдання, а також може виникнути необґрунтована агресія до вчителів та однокласників.

З нею була проведена методика «Неіснуюча тварина», після якої ми отримали наступні результати: на малюнку зображена неіснуюча тварина, яка має назву «Астрономохід», а також в неї є голова, тулуб, руки, ноги. Це говорить про те, що досліджувана має стійку тенденцію до реалізації своїх планів, але переживає страх.

Учениці присутня обдуманість, раціональність ухвалення рішення, шляху до висновків, опора на значиму інформацію, точний старанний характер контролю за своїми міркуваннями, але наявність голок та промалювання і затемнення лінії контуру свідчать про те, що існує захист від оточуючих, агресивно, зі страхом і тривогою проти осіб, які мають можливість накласти заборони, обмеження (в даному випадку учителі).

ВИСНОВОК

Останнім часом в Україні відбуваються докорінні зміни в системі опіки над дітьми, які мають статус сиріт. Новими важливими функціями соціальних служб для дітей, сім`ї та молоді стає їх участь у створенні та забезпеченні функціонування сімейних форм виховання для дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. Враховуючи новизну проблеми, доцільно висвітлити концептуальні підходи, що дозволяють краще зрозуміти зміст і конкретну діяльність соціального педагога.[с.189] В останні десять років в нашій державі вдвічі збільшилася кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Переважна більшість цих дітей влаштовані в інтернатні заклади. Вихованці інтернатних закладів відрізняються від дітей, які виховуються в сім'ях, станом здоров'я, розвитком інтелекту й особистості в цілому, що підтверджено спеціальними психологічними дослідженнями [6]. Вивчення проблем влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, довело, що сімейне виховання, безперечно, виступає пріоритетною формою в Україні. Статистика та результати досліджень свідчать, що серед дітей без батьківського піклування лише близько 10% є біологічними сиротами. Всі інші мають хоча б одного з батьків. Але з певних причин, основними з яких є бідність, втрата роботи, розпад сімей, відсутність батьківських навичок, алкоголізм і наркоманія, зловживання проти дітей та неналежний догляд, перебування батьків у місцях позбавлення волі, соматичні або психічні захворювання, діти стають бездоглядними й безпритульними.[с.190]

Вивчали і розробляли зміст, напрями, методи вивчення сім`ї та соціально-педагогічну роботу з сім'єю відомі українські вчені Бугаєць Н. А., Зайцева З., Звєрєва І., Харченко С. та ін. Соціально-педагогічна робота з сім'єю спрямовується на реалізацію сімейної політики держави, розробку механізмів забезпечення життєдіяльності та захисту сім`ї.[с. 126]

Список використаної літератури

1. Богданова І.М. Соціальна педагогіка: Навч. посіб. - К.: Знання 2008. - 267-276 с. - (Бібліотека соціального педагога).

2. Заверихко Н.В. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2011. - 135-146; 213-226 с.

3. Соціальна педагогіка: Підручник. / За редакцією професора Капської А. Й. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 279-292; 325-326 с.

4. Соціальна педагогіка: теорія і технології: Підручник / За ред. І. Д. Звєрєвої - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 189-203 с.

5.Шевців З. М. Основи соціально-педагогічної діяльності. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 126-137 с.

6. Бевз Г. М., Тарусова Л.І. Соціальна політика держави в інтересах дитини: аналіз і концептуальна модель розбудови. Післядипломна освіта в Україні № 2. - 2005 (7). - К.: РОВ « Валевіна « - С. 16 - 22.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Анкета для учнів 10-14 років «Ставлення учнів до школи та класу».

Мета: визначити ставлення учнів до школи, класу, навчання та предметів, які вивчаються.

Інструкція: уважно прочитавши запитання цієї анкети, надайте відповідь «так» або «нi», окрім запитань 8, 9, 10.

1. Чи подобається вам навчатися?

2.Чи любите ви свій клас?

3.Чи iз задоволенням ви повертаєтеся до школи після канікул?

4.Чи є у вас друзі в класі?

5. Чи розповідаєте ви оточуючим про свою школу з гордістю?

6.Чи відчуваєте ви задоволення від навчання в школі?

7. Чи хотіли б ви перейти до іншої школи?

8. У якому кабінеті або класі школи вам подобається перебувати найбільше?

9. Які заходи за останній рік вам найбільше запам'яталися у школі?

10.Яким ви вважаєте характер життя й стосунків у школі (укажіть п'ять визначень)?

Весело.

Гарно.

Новітньо.

Нудно.

Одноманітно.

Оригінально.

Cipo.

Сміливо.

Сумно.

Сучасно.

Успішно.

Цікаво.

11.Чи є у вас відчуття, що вчителі ставляться до вас добре не тому, що їм велено так робити, а за покликом душі?

Додаток 2

Методика «Неіснуюча тварина»

(Райгородський Д.Я.. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. - Самара: Издательский Дом «БАХРАХ - М», 2002. - С 110-117)

Метод дослідження особистості за допомогою проективного тесту «Неіснуюча тварина» побудований на теорії психомоторного зв'язку.

Для реєстрації стану психіки використовується дослідження моторики (зокрема, моторики домінантної правої руки, що малює, зафіксованої у вигляді графічного сліду руху, малюнка). За І. М. Сєченовим, кожне уявлення, яке виникає у психіці, будь-яка тенденція, пов'язана з цим уявленням, закінчується рухом (буквально - «Будь-яка думка закінчується рухом»).

Якщо реальний рух, інтенція з якоїсь причини не здійснюється, то у відповідних групах м'язів накопичується певна напруга енергії, необхідної для здійснення відповідного руху (на уявлення - думка). Так, наприклад, образи та думки-уявлення, які викликають страх, стимулюють напругу в групах мускулатури ніг та у м'язах рук. Це може бути необхідним у випадку відповіді на страх втечею або захистом за допомогою рук -- вдарити, захиститися. Тенденція руху має напрям у просторі: віддалення, наближення, нахил, випрямлення, підйом, падіння.

При виконанні малюнка аркуш паперу (або полотно картини) представляє собою модель простору й, крім стану м'язів, фіксує ставлення до простору, тобто тенденцію, яка виникає. Простір, у свою чергу, пов'язаний з емоційним забарвленням переживання і часовим періодом: дійсним, минулим, майбутнім. Пов'язано воно також з дієвістю чи ідеально-мислительним планом роботи психіки. Простір, розташований позаду і ліворуч від суб'єкта, пов'язаний з минулим періодом і бездіяльністю (відсутністю активного зв'язку між думкою- уявленням, плануванням і його здійсненням). Права сторона, простір попереду і вгорі пов'язані з майбутнім періодом і дієвістю. На аркуші (моделі простору) ліва сторона і низ пов'язані з негативно забарвленими і депресивними емоціями, з невпевненістю і пасивністю. Права сторона (відповідає домінантній правій руці) -- з позитивно забарвленими емоціями, енергією, активністю, конкретністю дії.

Окрім спільних закономірностей психомоторного зв'язку та відношення до простору при тлумаченні матеріалу тесту використовуються теоретичні норми оперування із символами і символічними геометричними елементами і постатями.

За своїм характером тест «Неіснуюча тварина» належить до числа проективних. Для статистичної перевірки або стандартизації результати аналізу можуть бути подані в описових формах. За складом цей тест - орієнтовний і як єдиний зазвичай не використовується, і вимагає об'єднання з іншими методами як батарейного інструмента дослідження.

Інструкція: «Придумайте і намалюйте неіснуючу тварину і назвіть її неіснуючою назвою».

Показники та інтерпретація:

РОЗМІЩЕННЯ МАЛЮНКА НА АРКУШІ. Правильно розташований малюнок знаходиться на середній лінії вертикально поставленого аркуша. Аркуш паперу найкраще взяти білий або кремовий, не глянцевий. Користуватися олівцем середньої м'якості; ручкою і фломастером малювати не можна. Розміщення малюнка ближче до верхнього краю аркуша (чим ближче, тим виразніше) трактується як висока самооцінка, як невдоволення своїм становищем у соціумі, недостатністю визнання з боку оточення, як претензія на просування і визнання, тенденція до самоствердження. Розміщення малюнка в нижній частині -- зворотна тенденція: невпевненість у собі, низька самооцінка, пригніченість, нерішучість, незацікавленість у своєму становищі в соціумі, визнанні, відсутність тенденції до самоствердження. ЦЕНТРАЛЬНА ЗМІСТОВА ЧАСТИНА ФІГУРИ (голова чи деталь, що її замінює). Голова повернена праворуч -- стійка тенденція до діяльності, дієвості: майже все, що обмірковується, планується, -- здійснюється або принаймні починає здійснюватися (якщо навіть і не доводиться до кінця). Досліджуваний активно переходить до реалізації своїх планів, нахилів. Голова повернена ліворуч -- тенденція до рефлексії, міркувань. Це не людина дії: лише незначна частина задумів реалізується або хоча б починає реалізовуватися. Нерідко також страх перед активною дією і нерішучість (може трактуватися як відсутність тенденції до дії або страх активності -- слід вирішити додатково). Положення «анфас», тобто голова спрямована на людину, яка малює (на себе), трактується як егоцентризм. На голові розташовані деталі, що відповідають органам чуттів -- вуха, рот, очі. Значення деталі «вуха» -- пряме: зацікавленість в інформації, значення думки оточуючих про себе. Додатково за іншими показниками і їх сполученням можна визначати, чи робить досліджуваний що-небудь для завоювання позитивної оцінки, чи тільки продукує на оцінки оточуючих відповідні емоційні реакції (радість, гордість, образа, засмучення), не змінюючи своєї поведінки. Відкритий рот у сполученні з язиком при відсутності промальовування губ трактується як велика мовленнєва активність (балакучість), у сполученні з промальовуванням губ -- як чуттєвість; іноді і те й інше разом. Відкритий рот без промальовування язика і губ, особливо замальований, трактується як легкість виникнення побоювань і страхів, недовіри. Рот із зубами -- вербальна агресія, в більшості випадків-- захисна (огризається, задирається, грубить у відповідь на звертання до нього, осуд). Для дітей і підлітків характерний малюнок заштрихованого рота округлої форми (боязкість, тривожність). Особливе значення надають очам. Цей символ властивого людині переживання страху: підкреслюється різкою прорисовкою райдужної оболонки. Зверніть увагу на наявність або відсутність вій. Вії -- істероїдно-демонстративні манери поведінки; для чоловіків: жіночі риси характеру з прорисовкою зіниці і райдужної оболонки збігаються рідко. Вії -- також зацікавленість в захопленні оточуючих зовнішньої красою і манерою вдягатися, надання цьому великого значення. Збільшений (відповідно до фігури в цілому) розмір голови свідчить про те, що досліджуваний цінує раціональне начало (можливо, й ерудицію) у собі і оточуючих. На голові також бувають розташовані додаткові деталі: наприклад, роги -- захист, агресія. Необхідно визначити співвідношення з іншими ознаками -- кігтями, щетиною, голками-- характер цієї агресії (спонтанна чи захисно-відповідальна).


Подобные документы

  • Психологічні особливості адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в прийомних сім'ях. Організація соціально-психологічного супроводу прийомних сімей. Інтерпретація результатів емпіричного дослідження особливостей адаптації.

    дипломная работа [519,3 K], добавлен 19.08.2015

  • Нормативно-правова база забезпечення адаптації дітей-сиріт в дитячому будинку сімейного типу, її форми та методи. Умови успішного влаштування дитини у прийомну сім'ю. Перевірка рівня сформованості критерія "батьківська компетентність у вихованні дітей".

    курсовая работа [40,2 K], добавлен 28.08.2014

  • Теоретичний аналіз проблеми соціально-психологічного розвитку дітей з обмеженими функціональними можливостями. Законодавче забезпечення соціального захисту дітей-інвалідів в Україні та труднощі їх реабілітації. Специфіка соціально-педагогічної роботи.

    дипломная работа [48,1 K], добавлен 19.03.2009

  • Прояви посттравматичного стресового розладу у дітей молодшого шкільного віку. Охорона праці практичного психолога. Малюнок як метод діагностики посттравматичного стресового розладу у сиріт. Психологічний розвиток дітей, що виховуються в інтернатах.

    дипломная работа [2,6 M], добавлен 08.03.2015

  • Проблема схильності дітей до девіантної поведінки. Засоби роботи з дітьми для профілактики і запобігання проявів у них девіантної поведінки. Вплив біологічних та соціально-психологічних факторів на формування неадекватної поведінки дітей дошкільного віку.

    статья [18,6 K], добавлен 22.04.2015

  • Загальна характеристика дітей з особливими потребами. Соціально-психологічні особливості сімей, що мають дітей з особливими потребами. Особливості ставлення до дітей. Емпіричне дослідження особливостей прийняття батьками дітей з особливими потребами.

    дипломная работа [141,7 K], добавлен 23.11.2010

  • Теоретичний аналіз проблеми впливу стилю батьківського виховання на розвиток просоціальної поведінки молодших школярів. Організація експериментального дослідження впливу сім’ї на формування психології та поведінки дітей молодшого шкільного віку.

    дипломная работа [161,2 K], добавлен 16.05.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.