Соціально-педагогічний супровід дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Нормативно-правова база соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Вивчення алгоритму роботи освітнього закладу з дітьми-сиротами. Аналіз методів дослідження соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2014
Размер файла 925,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Пір'я -- тенденція до самоприкрашання і самовиправдання, до демонстративності. Грива або щось подібне до зачіски -- чуттєвість, підкреслення своєї статі, іноді, орієнтування на свою сексуальну роль.

ОПОРНА ЧАСТИНА ФІГУРИ (ноги, лапи, іноді -- тулуб). Розглядається грунтовність цієї частини відносно розмірів усієї тварини і за формою:

а) ґрунтовність: обдуманість, раціональність прийняття рішення, шляхів до висновків, формування суджень, опора на істотні положення і значущу інформацію;

б) зменшені розміри: поверховість суджень, легкодумство у висновках і необґрунтованість суджень, іноді імпульсивність прийняття рішення (особливо за відсутності або майже відсутності ніг). Зверніть увагу на характер з'єднання ніг з корпусом: з'єднання точне, ретельне або недбале, слабко з'єднані або не з'єднані зовсім -- це характер контролю за своїми міркуваннями, висновками, рішеннями. Однотипність і односпрямованість форми ніг, лап, будь-яких елементів опорної частини -- конформність суджень і установки щодо прийняття рішень, їх стандартність, банальність. Розмаїтість у формі і положенні цих деталей -- своєрідність установок і суджень, самостійність і неконформність; іноді навіть творче начало (відповідно незвичайності форми) або інакомислення (ближче до патології).

ЧАСТИНИ, ЩО ЗДІЙМАЮТЬСЯ НАД РІВНЕМ ФІГУРИ. Можуть бути функціональними чи прикрашаючими: крила, додаткові ноги, щупальці, деталі панцира, пір'я, бантики, локони волосся, квітково-функціональні деталі -- енергія, яка охоплює різні галузі людської діяльності, впевненість у собі, допитливість, бажання брати участь у великій кількості справ оточуючих, завоювання собі місця під сонцем, захопленість своєю діяльністю, сміливість починань (відповідно значенню деталі-символу -- крила або щупальця і т. д.). Деталі, які прикрашають -- демонстративність, схильність звертати на себе увагу оточення, манірність (наприклад, кінь або його неіснуюча подоба в сутані з павичевих пер).

ХВОСТИ. Виражають ставлення до власних дій, рішень, висновків, до своєї вербальної продукції -- судячи по тому, повернені ці хвости праворуч (на аркуші) чи ліворуч.

Хвости, повернені праворуч -- ставлення до своїх дій і поведінки.

Ліворуч -- ставлення до своїх думок, рішень; до втрачених можливостей, до власної нерішучості. Позитивне або негативне ставлення виражене положенням хвоста вгору (впевнено, позитивно, бадьоро) або спадаючим донизу (невдоволення собою, сумнів у власній правоті, жаль про зроблене, сказане, каяття і т. п.). Звернути увагу на хвости, які складаються з кількох, іноді повторюваних, ланок, на особливо пишні хвости, надто довгі, іноді пухнасті.

КОНТУРИ ФІГУРИ. Аналізуються за наявністю або відсутністю виступів (щити, панцирі, голки), промальовування і затемнення лінії контуру. Це захист від оточення; агресивний -- якщо фігура виконана в гострих кутах; зі страхом і тривогою -- якщо має місце затемнення, «заштриховка» контурної лінії; з побоюванням, підозрілістю -- якщо поставлені щити, заслони, подвійна лінія. Спрямованість такого захисту визначається відповідно до просторового розташування: верхній контур фігури -- проти осіб, що мають керівні посади і можливість накласти заборону, обмеження, здійснити примус, тобто проти старших за віком, батьків, учителів, начальників, керівників; нижній контур -- захист проти глузувань, невизнання, відсутності авторитету у підлеглих, молодших, страх засудження; бічні контури -- недиференційована обережність і готовність до самозахисту у будь-який спосіб у різних ситуаціях; ті ж самі елементи захисту, розташовані не по контуру, а всередині, на корпусі тварини. Праворуч -- захист у процесі діяльності (реальної), ліворуч -- захист своїх думок, переконань, смаків.

ЗАГАЛЬНА ЕНЕРГІЯ. Оцінюється кількістю зображених деталей: тільки необхідна кількість, для того щоб дати уявлення про придуману неіснуючу тварину (тіло, голова, кінцівки, хвіст, крила тощо); із заповненим контуром, без штрихування, додаткових ліній і частин; складний контур, який є зображенням не тільки необхідних, а й ускладнюючих конструкцію додаткових деталей. Чим більше складових частин і елементів (крім найнеобхідніших), тим більша енергія. У зворотному випадку -- економія енергії, астенічність організму, хронічні соматичні захворювання. Наявність енергії може підтверджуватися також характером лінії -- слабка паву- тиноподібна лінія, «возить олівцем на папері», не натискаючи на нього. Протилежний характер ліній -- жирна з натиском -- не є полярним: це не енергія, а тривожність. Варто звернути увагу на різко продавлені лінії, які помітні навіть на зворотному боці аркуша (судомний, високий тонус м'язів руки, що малює) -- різка тривожність. Звернути увагу також на те, яка деталь, який символ виконаний у такий спосіб (тобто до чого прив'язана тривога).

ОЦІНКА ХАРАКТЕРУ ЛІНІЇ (дубляж лінії, неакуратність з'єднань, затемнення частин малюнка, відхилення від вертикальної осі, стереотипність ліній і т. д.). Оцінка здійснюється за такими критеріями: фрагментарність ліній і форм, незакінченість, обірваність малюнка. Тематично тварини поділяються на: тих, яким загрожують; ті, які загрожують; нейтральних (подоба лева, бегемота, вовка або птаха, равлика, мурахи або білки, собаки, кішки). Образ тварини виражає ставлення до власної персони і до свого «Я», уявлення про своє становище у світі. Він є ніби ідентифікацією себе за значущістю (із зайцем, комашкою, слоном, собакою та ін.). Інфантилізм може виражатися: у малюванні тварини в положенні прямоходіння на двох лапах, замість чотирьох; вдяганням тварини в людський одяг (штани, спідниці, банти, пояси, сукні); подібність морди з обличчям людини, ніг і лап з руками. Ступінь агресивності виражається кількістю, розташуванням і характером кутів у малюнку, незалежно від їх зв'язку з тією чи іншою деталлю зображення. Особливо вагомі у цьому відношенні прямі символи агресії -- пазурі, зуби, дзьоби. Варто звернути увагу також на акцентування сексуальних ознак -- вимені, сосків, грудей при людиноподібній фігурі та ін. Це свідчить про ставлення до статі та, можливо, фіксацію на проблемах сексу. Фігура кола (особливо -- нічим не заповненого) символізує і виражає тенденцію до замкнутості, закритості свого внутрішнього світу, небажання давати інформацію про себе оточенню, нарешті, небажання піддаватися тестуванню. Такі малюнки звичайно дають дуже обмежену кількість даних для аналізу. Треба звернути увагу на випадки монтування механічних частин у тіло зображеної тварини (встановлення тварини на постамент, тракторні або танкові гусениці, триніжки; прикріплення до голови пропелера, гвинта; монтування в око електролампи, у тіло і кінцівки тварини -- рукояток, клавіш і антен). Це спостерігається частіше в хворих на шизофренію. Творчі можливості виражені зазвичай кількістю елементів, які сполучаються у фігурі: банальність, відсутність творчого начала набирають форму «готового образу» (люди, коні, собаки, свині, риби), до якого лише прилаштовується «готова» існуюча деталь, щоб намальована тварина стала неіснуючою -- кішка з крилами, риба з пір'ям, собака з ластами і т. п. Оригінальність виражається в формі побудови фігури з елементів, а не цілих заготовок. Назва може виражати раціональне з'єднання значущих частин (літаючий заєць, «бегемот», «мухо жер» та ін.). Інший варіант -- словотвір із книжково-науковим, іноді латинським суфіксом або закінченням («ратолетіус» тощо). У першому випадку -- це прояв раціональності, конкретної установки при адаптації; другий випадок виявляє демонстративність, спрямовану головним чином на демонстрацію власного розуму, ерудицію, знання. Крім того, зустрічаються назви поверхово-звукові, без осмислення («ляліє», «ліошана», «гратекер» та ін.), які свідчать про легковажне ставлення до оточення, невміння враховувати сигнал небезпеки, наявність афективних критеріїв у процесі мислення, переважання естетичних елементів у судженнях над раціональними. Спостерігаються іронічно-гумористичні назви («риночурка», «пузиренд» та ін.), які виражають іронічно-поблажливе ставлення до оточення. Інфантильні назви мають повторювані елементи («тру- тру», «лю-лю», «кус-кус» тощо). Схильність до фантазування (частіше захисного порядку) виражена, як правило, назвами («аберосинотиклірон», «гулобарніклета» та ін.).

Додаток 3

Методика виявлення та оцінки комунікативних і організаторських схильностей старшокласників (КОС-2) (розроблений у профорієнтаційних цілях В.В.Синявським і Б.О.Федоришиним)

Інструкція

«Вам потрібно відповісти на всі запитання, що наводяться далі. Відповіді давайте за певними правилами. Всі запитання сформульовані у вигляді тверджень, які потрібно розуміти як запитання для Вас особисто. Перенесіть кожне твердження па себе і дайте відповідь на запитання, яке стоїть за цим твердженням. Якщо воно характеризує Вас, то у бланку відповідей поставте знак «+». А якщо Ви вважаєте, що це твердження не про Вас, що воно Вас не характеризує, Ви не можете погодитись з ним, то відповідайте знаком «--». Отже, «+» -- це відповідь «так», а «--» означає відповідь «ні».

Якщо це зрозуміло, то запам'ятайте ще одне правило. Всі твердження у «Листі запитань» пронумеровані. У бланку, в якому Ви будете записувати свої відповіді, пронумеровані клітинки. Номер клітинки з Вашою відповіддю повинен точно відповідати номеру запитання. Отже, відповідь па перше запитання треба проставити в клітинку з номером «01», відповідь на друге запитання -- в клітинку «02» і так далі.

Працюючи з «Листом Запитань», майте па увазі, що твердження-запитання є дещо узагальненими за своїм змістом. В них не відображено усіх подробиць, додаткових умов тощо. Ви просто уявіть собі основну наведену ситуацію, не замислюючись над невизначеними й невисловленими деталями або умовами, і відповідайте плюсом чи мінусом, залежно від того, яка відповідь, на Ваш погляд, є переважаючою, типовою. І майте на увазі ще й те, що хороших чи поганих відповідей не буває, незважаючи на те, поставили Ви плюс чи мінус. Отже, все ясно? Працюйте».

Лист запитань

1. В мене є багато друзів, з якими я часто спілкуюсь.

2. У більшості випадків я здатен переконати своїх товаришів у своїй правоті.

3. У більшості випадків я дуже довго переживаю заподіяну мені образу.

4. Мені дуже часто буває не під силу розібратися у складних ситуаціях, що виникають серед моїх знайомих (наприклад, у причинах погіршення стосунків між ними, сварках і тому подібне).

5. Я відчуваю в собі прагнення до встановлення знайомств з різними цікавими для мене людьми.

6. Мені подобається виконувати громадську роботу, вона мене майже не обтяжує.

7. Мені простіше і приємніше проводити час за будь-якими особистими заняттями, ніж серед людей.

8. Я досить легко відмовляюся від своїх намірів, якщо трапляються перешкоди для їх здійснення.

9. Мені зовсім не важко спілкуватися з людьми, які набагато старші за мене.

10. Буває, що саме я організовую різні ігри або розваги зі своїми товаришами.

11. Трапляється, що я відчуваю в собі деякі незручності, труднощі, коли мені доводиться ввійти в нову для мене компанію.

12. Я часто відкладаю виконання своїх справ на інші дні.

13. Мені зовсім не важко спілкуватись з незнайомими мені людьми.

14. У більшості випадків я намагаюся, щоб мої товариші діяли так, як я вважаю за потрібне.

15. Мені не так просто включитися в нову, не зовсім знайому для мене групу людей.

16. В мене майже ніколи (тобто дуже рідко) не виникають конфлікти з товаришами, якщо вони (або хтось з них) не виконують своїх обіцянок чи обов'язків.

17. Буває, що в мене виникає прагнення познайомитися і порозмовляти з новою для мене людиною.

18. Під час вирішення різних питань я досить часто беру ініціативу на себе.

19. Досить часто мені хочеться побути на самоті.

20. У більшості випадків я відчуваю себе не дуже добре у незнайомих для мене обставинах (серед незнайомих мені людей тощо).

21. Мені подобається бути серед людей.

22. Мене трохи турбує, якщо мені не вдається завершити розпочату справу.

23. Я почуваю себе не дуже впевнено, якщо потрібно познайомитися з новою людиною.

24. Мене трохи стомлює часте спілкування з товаришами.

25. Мені подобається брати участь у групових іграх.

26. Я досить часто виявляю ініціативу, коли доводиться вирішувати питання, що стосуються інтересів моїх товаришів.

27. Я відчуваю себе невпевнено серед малознайомих мені людей.

28. Я рідко прагну до доведення моєї правоти будь-кому з моїх знайомих.

29. Я відчуваю себе цілком вільно у будь-якій, навіть у незнайомій мені компанії.

30. Я займався громадською роботою (шкільною або іншою).

31. Я прагну до обмеження кола моїх знайомих.

32. У більшості випадків я не прагну відстоювати свою думку, своє рішення.

33. Я почуваю себе добре у будь-якій компанії.

34. Я із задоволенням організовую різні заходи для своїх товаришів.

35. Я почуваю себе трохи ніяково, якщо доводиться виступати перед великою групою людей.

36. Я досить часто запізнююсь на заплановані зустрічі.

37. У мене багато друзів.

38. Я часто потрапляю у центр уваги моїх товаришів.

39. Під час спілкування із мало знайомими мені людьми я почуваю себе незручно.

40. Я почуваю себе не зовсім впевнено, не зовсім вільно, коли опиняюсь у великій групі своїх товаришів.

Обробка й оцінювання результатів тестування

Кількісна обробка тестових результатів передбачає використання двох дешифраторів, в яких проставлено «ідеальні» відповіді, що відображають максимально можливі показники прояву комунікативних і організаторських схильностей. Кожний окремий дешифратор містить номери запитань-відповідей, які стосуються окремо комунікативних і організаторських схильностей. Обробка результатів дослідження полягає у підрахунку кількості співпадінь відповідей учня в листі відповідей з тими відповідями, які проставлені у дешифраторі. Число співпадінь (М) слід ввести у формулу:

К = 0,05 * М,

де «К» -- величина оцінного коефіцієнта, а «М» -- кількість відповідей, що співпали з ключем.

Кількісні оцінні показники, одержані за цією методикою, можуть варіювати від 0 до 1. Показники, ближчі до одиниці, свідчать про високий рівень виявлення комунікативних або організаторських схильностей, ближчі ж до 0 -- про низький рівень. Оціночний коефіцієнт «К» -- це первинна кількісна характеристика виявлених схильностей. Для якісної характеристики результатів потрібно використати спеціальні шкали оцінок. В них тому чи іншому діапазону кількісних показників («К») відповідає певна якісна оцінка («Q»). Рівні прояву комунікативних і організаторських схильностей наведено нижче.

КОС-2 Дешифратор. Комунікативні схильності

01

+

11

-

21

+

31

-

03

-

13

+

23

-

33

+

05

+

15

-

25

+

35

-

07

-

17

+

27

-

37

+

09

+

19

-

29

+

39

-

Мк = Кк = 0,05ЧМк = Qк =

КОС-2 Дешифратор. Організаторські схильності

02

+

12

-

22

+

32

-

04

-

14

+

24

-

34

+

06

+

16

-

26

+

36

-

08

-

18

+

28

-

38

+

10

+

20

-

30

+

40

-

Мо = Ко = 0,05ЧМо = Qо =

Шкала оцінок комунікативних схильностей

Кк

Рівень прояву комунікативних схильностей

0,10-0,45

0,46-0,55

0,56-0,65

0,66-0,75

0,76-1,00

1

2

3

4

5

Низький

Нижче середнього

Середній

Високий

Дуже високий

Шкала оцінок організаторських схильностей

Ко

Рівень прояву організаторських схильностей

0,20-0,55

0,56-0,65

0,66-0,70

0,71-0,80

0,81-1,00

1

2

3

4

5

Низький

Нижче середнього

Середній

Високий

Дуже високий

Учні, що одержали оцінку 1 (Q = 1), характеризуються вкрай низьким рівнем прояву схильностей до комунікативної або організаторської діяльності. В учнів, що одержали оцінку 2 (Q = 2), розвиток комунікативних або організаторських схильностей знаходиться на рівні нижче середнього. Вони не прагнуть до спілкування, почувають себе скуто у новій компанії, у новому колективі, віддають перевагу перебуванню на самоті, обмежують коло своїх знайомств, відчувають труднощі у встановленні активних контактів з людьми, погано орієнтуються у незнайомій ситуації, не відстоюють свої власні погляди і тяжко переживають образи. Прояви ініціативи в громадській діяльності у них вкрай занижені, в багатьох справах вони намагаються уникнути прийняття самостійних рішень.

Учні, що одержали оцінку З (Q = 3), характеризуються середнім рівнем прояву комунікативних і організаторських схильностей. Вони прагнуть до контактів з людьми, не обмежують кола своїх знайомств, відстоюють свої Думки і планують свою працю. Однак потенціал цих схильностей не відзначається високою сталістю.

Досліджуванні, що одержали оцінку 4 (Q = 4), відносяться до групи з високим рівнем прояву комунікативних і організаторських схильностей. Вони не розгублюються за нових обставин, швидко знаходять собі приятелів, постійно прагнуть до розширення кола своїх знайомих, займаються громадською діяльністю, допомагають близьким, друзям, виявляють ініціативу у спілкуванні, здатні до прийняття самостійних рішень у складних ситуаціях. І все це відбувається не за примусом, а згідно зі своїм власним внутрішнім прагненням, відповідно до свого спрямування.

І, нарешті, група обстежуваних, що одержала оцінку 5 (Q = 5), має дуже високий рівень прояву комунікативних і організаторських схильностей. Вони відчувають потребу у комунікативній і організаторській діяльності і активно, помітно прагнуть до неї. Для них є характерними швидка орієнтація в складних соціальних ситуаціях, своєчасний вибір засобів спрощення, розрядки ситуації, невимушеність поведінки у новому колективі. Обстежувані цієї групи є ініціативними, вони самі будують потрібну ситуацію навколо себе, приймають самостійні рішення, відстоюють і свої думки, і свої рішення. Вони здатні внести пожвавлення у незнайому компанію, їм подобається організовувати різні ігри, заходи, вони вельми наполегливі у суспільній діяльності, що їх приваблює. Завдяки своїй ініціативності воші самі знаходять ті справи, що відповідають їх потребам у комунікативній і організаторській діяльності.

При інтерпретації результатів дослідження за методикою «КОС-2» під час консультаційної роботи слід зважати на те, що дана методика виявляє лише наявний рівень прояву комунікативних і організаторських схильностей особистості, а не виконує функцій прогнозу розвитку або гальмування цих схильностей.

Високі результати опитування за «КОС-2» слід враховувати як основу для профілізації на вказані на початку даного розділу напрямки і професії, передусім, на соціально-гуманітарний, військовий, управлінський, політичний, педагогічний тощо. В інших випадках низький прояв цих схильностей слід враховувати, у зв'язку з цими напрямами, дуже обережно, і обов'язково зіставляти з іншими видами готовності. Так, комунікативне і організаційне навантаження у відповідних видах профільного навчання може розглядатись як надмірне для інтровертів з меланхолійним та флегматичним типами темпераменту, для циклоїдних, сенситивних і нестійких акцентуацій і та ін.

Здатність цих типів юної особистості до професійного спілкування можна розвивати на етапі профільного навчання, залучаючи їх до спеціальних соціально-психологічних тренінгів, але обережно, поступово, поєднуючи з дотриманням режиму праці і відпочинку, з реальними і посильними кроками до розвитку комунікативної готовності і обережним, вибірковим розширенням кола партнерів зі спілкування.

Лист відповідей для методики КОС-2

Прізвище, ім'я __________________ Рік народження _____________

Домашня адреса, телефон __________________ Дата _____________

01

11

21

31

02

12

22

32

03

13

23

33

04

14

24

34

05

15

25

35

06

16

26

36

07

17

27

37

08

18

28

38

09

19

29

39

10

20

30

40

Мк = Кк = Qк

Мо = Ко = Qо

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Психологічні особливості адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в прийомних сім'ях. Організація соціально-психологічного супроводу прийомних сімей. Інтерпретація результатів емпіричного дослідження особливостей адаптації.

    дипломная работа [519,3 K], добавлен 19.08.2015

  • Нормативно-правова база забезпечення адаптації дітей-сиріт в дитячому будинку сімейного типу, її форми та методи. Умови успішного влаштування дитини у прийомну сім'ю. Перевірка рівня сформованості критерія "батьківська компетентність у вихованні дітей".

    курсовая работа [40,2 K], добавлен 28.08.2014

  • Теоретичний аналіз проблеми соціально-психологічного розвитку дітей з обмеженими функціональними можливостями. Законодавче забезпечення соціального захисту дітей-інвалідів в Україні та труднощі їх реабілітації. Специфіка соціально-педагогічної роботи.

    дипломная работа [48,1 K], добавлен 19.03.2009

  • Прояви посттравматичного стресового розладу у дітей молодшого шкільного віку. Охорона праці практичного психолога. Малюнок як метод діагностики посттравматичного стресового розладу у сиріт. Психологічний розвиток дітей, що виховуються в інтернатах.

    дипломная работа [2,6 M], добавлен 08.03.2015

  • Проблема схильності дітей до девіантної поведінки. Засоби роботи з дітьми для профілактики і запобігання проявів у них девіантної поведінки. Вплив біологічних та соціально-психологічних факторів на формування неадекватної поведінки дітей дошкільного віку.

    статья [18,6 K], добавлен 22.04.2015

  • Загальна характеристика дітей з особливими потребами. Соціально-психологічні особливості сімей, що мають дітей з особливими потребами. Особливості ставлення до дітей. Емпіричне дослідження особливостей прийняття батьками дітей з особливими потребами.

    дипломная работа [141,7 K], добавлен 23.11.2010

  • Теоретичний аналіз проблеми впливу стилю батьківського виховання на розвиток просоціальної поведінки молодших школярів. Організація експериментального дослідження впливу сім’ї на формування психології та поведінки дітей молодшого шкільного віку.

    дипломная работа [161,2 K], добавлен 16.05.2014

  • Демографічні тенденції в Україні. Неповна сім'я і її соціально-педагогічні категорії. Психологічні особливості дитини з неповної сім'ї, труднощі соціалізації. Організація соціально-педагогічної роботи з дітьми. Особливості відношення дітей до батьків.

    курсовая работа [59,8 K], добавлен 12.01.2011

  • Історія жорстокості до дітей в родині, теоретичні підходи до пояснення причин її виникнення. Соціально-педагогічні та психологічні характеристики жінок та дітей-жертв домашнього насилля. Види насильства щодо дітей, їх причини та наслідки, профілактика.

    дипломная работа [101,9 K], добавлен 26.03.2015

  • Теоретичний аналіз сутності та етапів соціалізації, яка означає найвищий щабель у розвитку біологічної і психологічної адаптації людини щодо навколишнього середовища. Особливості формування соціально-психологічної компетентності у дітей дошкільного віку.

    курсовая работа [51,7 K], добавлен 05.03.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.