Казка про Крихітку-Хівруньку

Жила-була Крихітка-Хіврунька, у неї не було матері - була мачуха з своїми дочками: Одноока, Двоока, Триока. Вони дуже не любили Крихітку, примушували її роботи важку роботу. Була у Крихітки лише одна в світі подруга - чарівна корова, яка допомагала їй робити всю роботу, Крихітці лише треба було загадати бажання, залізти в одне вухо корові і вилізти в інше.

Мачуха і сестри не могли зрозуміти, як це Хіврунька так з усім швидко справляється. І послала мати Однооку прослідкувати за Крихіткою. Сестра пішла, проте Хіврунька помітила її і почала співати:

- Спи око...засипай!...

І Одноока заснула. Коли прокинулася - робота вже була зроблена. Мачуха розізлилась, і наступного дня послала Двооку. Крихітка заспівала:

- Спи око, спи друге... засипай!...

І двоока проспала той час, поки Хіврунька з коровою робили роботу.

Мачуха ще більше розізлилася, і наступного разу послала слідкувати Триоку. Крихітка заспівала: Спи око, спи друге... засипай!... А про третє око вона забула, і сестра все побачила і розповіла мачусі про корову, яка робить чудеса. Мачуха наказала корову вбити. Розплакалась Крихітка, а корока їй на прощання сказала, щоб вона зібрала її кісточки і закопала. Так Крихітка і зробила. Через місяць на тому місці, де були закопані кісточки, проросла яблуня, яка нікому не давала зірвати яблука, лише Крихітці.

Одного разу їхав молодий принц і хотів зірвати яблуко, та яблуня підняла свої гілки. Принц попросив сестер Хівруньки, та і вони не могли дотягтися до гілок. Тоді він попросив Крихітку, вона підійшла до яблуні, і гілочки опустилися - дівчина зірвала яблуко і пригостила принца. Він подякував, і так вона йому сподобалась, що він запропонував їй вийти заміж за нього. І жили вони разом довго і весело.

Крихітка-Хіврунька в казці Попелюшка

Крихітку-Хівруньку в казці Попелюшка не дуже радісно зустріли - з'явилась ще одна така сама, проте сама Попелюшка зраділа, що вона тепер не сама, що у неї з'явилась подружка. Вони вдвох робили роботу, спілкувалися, гралися.

Якось їх запросили на бал. Вони попросили Хрещену і чарівну корову, щоб ті допомогли їм з вбранням. Нарядилися, стали дуже гарними, і поїхали на бал. На балу вони сподобалися дуже одному принцу. Він був дуже гарний, і він теж сподобався двом дівчатам. Проте принц знав, що він повинен і хоче обрати лише одну дівчину. І він оголосив конкурс, переможниця якого мала бути його нареченою. Проте дівчата не хотіли приймати участь в цьому конкурсі і поїхали з балу.

Вдома вони думали, що ж робити. І попросили Хрещену і чарівну корову з'єднати їх двох в один образ. Чарівниці виконали їхнє прохання, і з'явилась Золукрошка. Тим часом принц їздив шукав дві свої симпатії, і коли він зустрів Золукрошку - він закохався в неї і зрозумів, що цей образ - це наче ті дві симпатії в одній людині, які ще більше приваблювали його своєю єдністю. І він запропонував Золукрошці одружитися з нею. Вона погодилася, бо сильно його полюбила. І було весілля, а далі щасливе життя.

ДОДАТОК Б

Стенограма до аналізу казок учасниці групи АСПН Оксани

П.: Чому пінгвіни? В сім'ї не дуже теплі стосунки?

О.: Не дуже...Зовсім не теплі. Мої батьки не вміють проявляти емоції хороші.

П.: А тобі самій властиво проявляти позитивні емоції?

О.: Важко, та я намагаюсь.

П.: Є бажання відійти від сім'ї?

О.: Може такого бажання не має, та прийдеться. Я не витримаю.

П.: А хто саме завдає тобі такого болю?

О.: Мати і сестра.

П.: А батько?

О.: Батько взагалі мене ігнорує.

П.: Де ти шукаєш порятунку?

О.: В друзях, в щоденнику.

П.: Ти не дуже активна? Адже пінгвіна віднесла крига і він навіть не намагався повернутися.

О.: В сім'ї ні, тому що за свою активність, коли я прагнула матері і сестрі щось довести, мене робили винною і карали.

П.: Карали яким чином?

О.: Били і сварили

П.: Ти себе відчуваєш не такими як члени твоєї сім'ї?

О.: Чому Ви так спитали?

П.: Тому що, це єдиний пінгвін, який змінив окрас і перетворився на фламінго

О.: Може і не така особлива, проте я багато не роблю такого поганого, як вони

П.: А чи не було в тебе думок, що ти народилася не в цій сім'ї?

О.: В дитинстві я чекала якусь жінку, яка прийде і скаже, що вона моя мати.

П.: Давай поговоримо тепер про твою улюблену казку - про Крихітку-Хівруньку. Твоє життя, певним чином, схоже на її?

О.: Так

П.: А хто в твоєму житті схожий на образ чарівної корови?

О.: Можливо я сама, можливо мої друзі

П.: Як на твою думку, ця дівчина могла б щось змінити, щоб стати щасливою?

О.: Думаю, що якби у неї був батько, то він би її захистив

П.: Коли стосунки з мамою і сестрою навантажують, що тобі хочеться зробити?

О.: Я вже перестала звертати на них увагу, закриваюся в своїй кімнаті і сплю або слухаю музику

П.: Це схоже на твоє не існування в той момент для них? Але ж проблема нікуди не дівається?

О.: З ними по іншому з ними не можна

П.: Цікаво, що ця героїня потрапила в казку “Попелюшка”, Попелюшка така сама бідна дівчинка як і Крихітка? Вона така ж нелюбима матір'ю і сестрами?

О.: У Попелюшки був батько.

П.: Чи немає в тебе відчуття, що батько більше любить твою сестру ніж тебе?

О.: Звичайно є , але останнім часом батько почав пишатися мною.

П.: Як ти на це реагуєш?

О.: Думаю, що занадто пізно він почав проявляти до мене увагу.

П.: Але ж саме його уваги тобі і не вистачало?

О.: Не вистачало в дитинстві, а зараз не треба

П.: З сестрою в тебе конкуруючі стосунки?

О.: Так

П.: Тобто ви конкуренти за увагу батька?

О.: Я над цим не думала. просто ми завжди конкуренти в житті

П.: А увагу друзів і коханих людей ви також ділите?

О.: Буває так, що друзі сестри звертають увагу на мене. Було навіть, що її хлопці пропонували мені зустрічатися з ними

П.: Тобі це приносило задоволення?

О.: На певний час

ДОДАТОК В

Жила-була мишка-Рижеспинка. Була вона маленькою, і на хребті у неї була рижа полоска, тому і прозвали її Рижеспинкою. Бігала вона, залазила в норки, лазила по деревах. Кожного ранку мишка залазила на саму високу сосну і віталася з сонечком, яке розповідало як треба жити на світі, які люди є в світі, і від цього сонця у мишки змінився колір спинки, тому її і прозвали так. Так вона бігала по сосні, натикалась своїми лапками на голки вів сосни, і раділа з того, що у неї є друг - сонце.

Одного разу, коли мишка була на сосні почався дощ і вчинилася гроза. Сосна впала і придавила мишку так, що мишка на все життя стала хромою. Вона вже не могла так швидко бігати і бути такою проворною. Вона почала боятися вилазити на сосни і перестала спілкуватися з сонцем. Її життя стало таким же сірим як інша частина її тіла, а спинка чомусь почала сіріти. Рижеспинка почала сумувати.

Та ось одного разу вона бігла і побачила як лежить лис, його нога в капкані. Вона підбігла і за допомогою ломачки відімкнула капкан. Лис лежав непритомний. Рижеспинка вирвала великий листок подорожника і положила на ногу лисові, а сама побігла далі. І добігла вона до моря, хвилі якого викинули на берег велику прекрасну ракушку, всередині якої була перлина. Ця перлина була чарівною, вона виконувала будь-яке бажання змінитися, але загадати це бажання можна лише один раз.

І ось мишка сидить біля ракушки і думає чи варто її відкривати чи ні. Адже вона не знає чи зміни принесуть те, про що вона мріє чи буде ще гірше, бо вороття назад не буде.

Рижеспинка так довго бігла до моря, так довго шукала цю ракушку і перлину, що зараз розгубилася і не знає, що їй робити.

Казка про Аленький цвіточок

Жила собі в сім'ї дівчинка, звали її Настя. Її дуже любив батько, більше ніж двох старших дочок. Батько їздив продавати сукно і кожного разу привозив щось в подарунок дівчатам. Як завжди, одного разу Настя попросила батька привезти їй Аленький цвіточок. Батько довго не міг знайти його і вже поїхав додому без подарунку, по дорозі здійнявся вітер і батька віднесло далеко в поле. Там зустрілося йому чудовисько, яке сказало, що воно дасть йому цю квітку, тільки при умові, що він повернеться в поле до нього. Батько так любив дочку, що погодився. Чудовисько віддало йому квітку.

Настя дуже раділа подарунку, проте засмутилася, що батько може поїхати, вона не хотіла, щоб з ним щось сталося. І вирішила піти замість батька. Сестри не хотіли відпускати Настю і закрили вікна, щоб не бачити час. Настя вже спізнялася. Коли вона прийшла до чудовиська, то побачила, що воно таке страшне, проте його очі були такі жалібні, що вона таки залишилася жити з ним в полі. Вони спілкувалися, і дедалі більше чудовисько почало закохуватися в Настю, а Настя відповідно - в нього. Вона так його жаліла, що одного разу поцілувала, і чудовисько перетворилося на принца. Вони зіграли весілля і довго жили. А Настя думала, чи не перетвориться цей принц знову якось у чудовисько.

Дюймовочка у казці “Попелюшка”

Якось потрапила Дюймовочка в казку Попелюшка. Ці дві дівчини так здружилися, що були не розлий вода. І як почали вони вдвох знущатися над сестрами попелюшки, що вся казка була догори ногами. Дюймовочка була дуже маленькою і сестри її не бачили, а тимчасом вона їм то голки в одяг попідкидає, то підлогу намаже якимось дьогтем, так що сестри і мачуха падали, де бачили.

Дюймовочка все розповідала батькові Попелюшки: що над нею знущаються сестри і мачуха, що заставляють робити непосильну роботу. Підказувала батькові як можна провчити цих родичок. І так вони почали веселитися, що в кінці кінців таки мачуха і сестри просили пощади, тоді Дюймовочка і Попелюшка сказали їм робити всю роботу по будинку - прибирати, перебирати зерна, прати в мороз і приносити їм їсти.

Дюймовочка і Попелюшка ходили на бал, де зустрічалися зі знатними людьми. Там вони зустріли собі принців, Попелюшка зустріла простого принца, а Дюймовочка карликового. У них утворилися свої сім'ї, і вони були дуже щасливі.

ДОДАТОК Г

Стенограма до аналізу казок учасниці групи АСПН Інни

П.: Хто в сім'ї схожий на образ сосни?

І.: Батько

П.: Він якось наніс тобі травму, адже сосна впала і привалила мишку так, що вона на все життя залишилася кульгавою?

І.: Взагалі, я не хочу про це говорити. Скажу лише, що він мене дуже принизив як жінку

П.: Ця подія така значна, що виправити не можна?

І.: Не можна

П.: Це сприяє тому, що ти обираєш партнерів, які є потенційно небезпечними для тебе, які можуть проявляти насилля, адже лис - хижа тварина

І.: Вже вибрала чоловіка, який мене порізав.

П.: А коли ви зустрічалися, він проявляв жорстокість?

І.: Ні, він був дуже жалюгідний. Я його навіть не любила. Просто стало його дуже жаль.

П.: Пожаліла його, а себе зараз не жалієш?

І.: Жалію, ми подали на розлучення, вже в котре

П.: І немає думок забрати заяву?

І.: Якщо чесно, я сумніваюсь, тому що він забезпечував сім'ю

П.: Тому мишка вагається. Тобто є несвідоме бажання перебувати в ситуації насилля, щоб відчути ті самі переживання дитинства?

І.: Я в шоці. Я що повторюю весь час одну і ту ж ситуацію?

П.: Ви зараз самі це зрозуміли. Якщо проаналізувати казку про Настю, то вона знову ж таки повертається до чудовиська - потворної істоти, людини з дефектами, воно ж було теж потенційно небезпечне для Насті?

І.: Це ж треба, і в цій казці те ж саме!

П.: Страх залишився з дитинства по відношенню до чоловіків, тому з'являється оригінальний кінець казки - Настя боїться, щоб принц знову не перетворився на чудовисько. Тобто є тенденція покарати себе.

І.: Щось я все життя себе караю.

П.: Стосунки з батьком сформували почуття меншовартості, тому обирається улюблений персонаж Дюймовочка. Маленька, непомітна дівчина, яка потрапляє в казку “Попелюшка” - образ страждальниці, яка не заслужено була покарана. Проте, так хочеться помститися батькові за прояви насилля, а матері за те, що осудила, що вдвох Попелюшка та Дюймовочка починають знущатися над матір'ю і сестрами, підказувати батькові, як можна провчити родичів. Дюймовочка стала агресивною - підкладала в одяг голки. То чи не думаєш ти, що сама здатна проявляти насилля над іншими?

І.: Можливо і можу, тільки я всю злість тримаю в собі.

П.: Поруч з агресивними проявами блокуються і позитивні емоції. не можливо блокувати енергію частково

І.: Свою позитивну енергію мені немає кому віддавати

П.: То самі собі, досить вже себе карати. Дюймовочка обирає собі в партнери карликового принца, знову ж таки людина звадами, як і у Насті, яка обирає чудовисько, як дерево, яке зломилося і лис, у якого боліла нога. необхідно опрацьовувати свою проблему, щоб не обирати собі партнерів-кривдників.