Формування світогляду молодших школярів

5. Узагальнення ідеї, усвідомлення її як однієї із закономірностей розвитку дійсності (на основі встановлення внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків тощо).

Оволодіння світоглядними ідеями є результатом тривалої пізнавальної діяльності, узагальнення певної суми знань, життєвого досвіду.

Вироблення в учнів умінь помічати провідні ідеї, забезпечення глибокого осмислення ідей та емоційного ставлення до них, вихованні вмінь застосовувати ідеї в дальшій пізнавальній і практичній діяльності - обов'язкові умови формування в учнів світогляду.

Слід підкреслити, що переконання учнів в істинності світоглядних понять, ідей поглиблюються і закріплюються, стають органічним здобутком особистості в процесі безпосередньої практичної діяльності: у суспільно корисній праці, трудовій діяльності, повсякденній поведінці.

Формування наукового світогляду - процес комплексний. Науковий світогляд найбільш успішно формується в учнів тоді, коли вчитель одночасно поглиблює їх світоглядні уявлення, поняття і формує переконання, ідеали.

Урахування особливостей вироблення в учнів світоглядних уявлень, понять, ідей є важливою запорукою формування в них наукового світогляду в процесі вивчення основ наук і в позакласній роботі.

1.3 Мистецтво і світогляд

Світоглядні орієнтири людини та суспільства мають також і мистецьки окреслений характер.

Мистецтво - це відображення людиною світу в художніх образах. Мистецтво - це естетичне освоєння світу в процесі художньої творчості. При цьому під художньою творчістю розуміють особливу сферу людської діяльності, в межах якої відбувається відображення дійсності в конкретно-чуттєвих образах відповідно до певних естетичних ідеалів.

Загальноприйнятим вважається положення про те, що мистецтво зародилося у первісному суспільстві доби пізнього палеоліту. Про це свідчать різноманітні пам'ятки, наприклад малюнки в печерах, різьблення на кістці та камені, ритуальні танці, знаряддя праці, зброя тощо.

З моменту свого зародження і до сьогодення мистецтво пройшло тривалий і складний шлях, з кожним етапом свого розвитку збагачуючись і вдосконалюючись.

Мистецтво країн стародавнього світу, а також мистецтво Київської Русі, гуманістичний живопис, архітектура і література епохи Ренесансу, класицизм ХУІІ - ХУІІІ ст. і романтизм кінця ХУІІІ - початку XIX ст.; критичний реалізм XIX ст. та прогресивні напрями сучасного демократичного мистецтва збагатили людство невмирущими художніми цінностями, які несуть в собі колосальний обсяг знань і життєвий досвід цілих епох, поколінь і суспільних культур.

Мистецькі знання і життєво - художній досвід відіграють значну роль у діяльності людини. І ця роль проявляється передусім у мистецько-орієнтованому світогляді. Як органічно-цілісне явище мистецтво в цілому виступає у вигляді складної системи видів і жанрів, що історично еволюціонують і за змістом та формальними ознаками утворюють певні напрями, стилі, школи та манери художньої творчості, зумовлені особливістю образного відтворення дійсності в специфічному матеріалі: дереві, камені, фарбах, металі, звуках, слові тощо. Зародження стилів, манери, напрямів мистецтва здійснюється як під впливом відповідного рівня духовності, так і завдяки історично-визначеним соціальним і природним потребам та інтересам людини і суспільства. Суттєвий вплив на зародження і розвиток того чи іншого виду і жанру мистецтва справляє культура, звичаї, традиції і обряди, концепції і теорії художньо-образного бачення світу.

Одним із найперших видів мистецтва є живопис - зорове втілення задуму (теми, сюжету) митця за допомогою композиції й малюнка. Живопис - це також зорове втілення обсягу і розташування у просторово - часовому вимірі постатей і предметів, що передається за допомогою світлотіні, лінійної та просторово-кольорової перспективи. Найважливішим зображувальним та емоційним засобом живопису є колір. За допомогою кольору, зведеного в творі в гармонійну систему, підкреслюється різноманітність барв реального світу, їхнє природне забарвлення та зміни цього забарвлення залежно від освітлення навколишнього світло - повітряного середовища. Залежно від призначення живопис визначають як монументальний, декоративний, станковий, декораційний і мініатюру. Відповідно до тематики і предмета зображення розрізняють жанри живопису: анімалістичний, побутовий, історичний, батальний, портрет, пейзаж, натюрморт, міфологічний, релігійний та алегоричний.

Визначення рівня світоглядного впливу живопису залежить від глибини і правдивості зображення дійсності, майстерності застосування художніх і технічних засобів та ідейно-емоційного духу живописного твору.

Глибин зародження первісного суспільства сягає такий вид мистецтва, як графіка.

Графіка - це специфічне зображення людиною реальних предметів чи задуму за допомогою таких засобів, як лінія, штрих і пляма у взаємодії з незайманим тлом. За технікою виконання графіку поділяють на рисунок твердими матеріалами (олівець, вугіль, крейда), малюнок - рідкими (чорнило, туш, акварель) та друковану графіку (гравюра, літографія). Графіка має багато жанрових різновидів. Найголовнішими з них є: станкова графіка, книжкова графіка - ілюстрації, журнальна і газетна графіка, ужиткова - поштові марки, етикетки та малюнки на упаковці товарів, фірмові та фабричні знаки тощо. Масовість, яка досягається тиражуванням інформації, здатність оперативно відгукуватися на події та явища сучасності зумовлюють важливість світоглядного значення графіки.

У первісному суспільстві зароджується й такий вид мистецтва, як архітектура. Архітектура - мистецтво створення будинків і споруд, а також їхніх комплексів і самі будинки і споруди, які формують просторове середовище для життя та діяльності людей.

Головні засоби створення художнього образу в архітектурі - формування простору й архітектоніка, а також симетрія і асиметрія, контрасти, ритм, пропорції, масштаб. Архітектура виконує світоглядну функцію, яка проявляється в тому, що вона, з одного боку, розкриває загальнолюдське у стилі і характері, організації умов людського життя, з другого - показує своєрідність національних рис, побут і духовну культуру різних народів.

Скульптура - вид мистецтва, основним засобом художньої виразності якого є співвідношення обсягових форм у реальному просторі. Скульптурне мистецтво вміло використовує закономірності пропорційності та ритму й враховує освітлення. Скульптурні твори виконують з твердих або пластичних матеріалів - глини, пластиліну, граніту, мармуру, дерева, бронзи, чавуну, неіржавіючої сталі, міді, алюмінію. Об'єктом скульптурного зображення є людина, іноді тварина. Основними двома видами скульптур є: кругла скульптура, розрахована на круговий огляд (статуя, бюст) і рельєф, де опукле зображення виступає з площини, що становить основу твору. Завдяки цьому скульптор у рельєфі має більше, ніж у круглій скульптурі, можливостей вільно групувати постаті та відтворювати елементи пейзажного і архітектурного середовища. Залежно від того, наскільки високо виступає зображення над фоном, розрізняють барельєф, горельєф і контр рельєф. Своєрідним різновидом рельєфу є медаль. За призначенням скульптуру поділяють на монументальну (пам'ятник надгробок), монументально-декоративну (фонтан, каріатида) та станкову (скульптура у музеях, на виставках, в інтер'єрі громадських, державних та особистих будівель). Окремим різновидом станкової скульптури є скульптура малих форм (статуетки людей, тварин).

Скульптура відіграє важливу світоглядну роль, оскільки сприяє формуванню ідеалів, дає змогу людині побачити себе збоку.

До найдавніших видів мистецтва належить і декоративне мистецтво широка галузь мистецтва, пов'язана з естетично-художнім формуванням матеріального середовища, що створюється людиною.

Серед основних складових декоративного мистецтва чільне місце належить декоративно-ужитковому мистецтву та оформлювальному мистецтву.

Декоративно-ужиткове мистецтво - це таке явище, що охоплює ряд галузей творчості, пов'язаних із створенням художніх виробів для побуту.

Декоративно-ужиткове мистецтво розв'язує водночас практично-світоглядні завдання, воно сприяє художній організації предметного середовища, яке відповідає естетичним запитам людини. Твори декоративно-ужиткового мистецтва є надбанням матеріальної культури тієї епохи,за якої вони створюються, й тісно пов'язані з її звичаями раціональними та етнічними особливостями, соціальними відносинами.

Суттєву роль у формуванні світоглядно-мистецького бачення дійсності відіграє фольклор (народна творчість). На сучасному рівні світоглядної культури фольклор розглядається, з одного боку, як народна поетична творчість, з другого як сукупність народних традицій, поглядів, звичаїв, обрядів, вірувань, що отримали художньо-творче, мистецьке оформлення.

Специфічним різновидом творчої діяльності і спілкування людей є музика вид мистецтва, який відображає світ у художніх, звукових образах. Вона відображає почуття, думки, процеси, що переймають внутрішній світ людини, його становлення і розвиток. Змістом музики є втілений у музичних образах ідейно-художній задум композитора, результат емоційного відображення, перетворення й естетичної оцінки явищ об'єктивної дійсності в свідомості музиканта. Музика не може, як слово, виражати конкретні почуття і наочно, як образотворче мистецтво, зображувати зміст. Образні системи музики дають змогу втілювати поняття, що визначають світоглядні ідеї. Для конкретизації ідей своїх творів композитори вдаються до синтезу музики зі словом, сценічною дією, танцем, зображенням. Музика має велике пізнавальне, виховне, організуюче значення в житті суспільства. Як важливий засіб світоглядного виховання людини вона формує естетичні смаки та ідеали, розвиває емоційну чутливість, відчуття прекрасного. Вона здатна збуджувати співпереживання, впливати на сферу почуттів, інтелект людини, її поведінку.

Музика є предметом дослідження окремої галузі мистецтвознавства -музикознавства. Наше завдання - знайомити в загальних рисах з музикою як могутнім мистецьким фактором формування високого рівня світоглядної культури людини.

Родову сутність мистецтва особливо яскраво демонструє театр - вид мистецтва, який відображає світ у художньо-сценічних образах. Театральне мистецтво є своєрідним проявом світоглядної культури, засобом естетичного та ідейного виховання людини і суспільства. Театр відображає особливості встановлення людини, її душевний стан, ідеали і суперечності суспільства. Театр як вид мистецтва поділяється на види: драматичний театр, музичний театр (опера, балет), музично-драматичний (поєднує ознаки двох перших), оперета; театр ляльок, тіньовий театр, пантоміма; до них примикає театр одного актора. Види театру мають різноманітні структурні варіанти, жанрові модифікації. Так, драматичний театр ставить трагедію, комедію, драму тощо. Драма буває соціальна, сімейно-побутова, психологічна, камерна, історична, лірична тощо. Деякі театри мають жанрову спеціалізацію (театр сатири, комедії, водевілю, малих форм) або орієнтуються на певне коло глядачів (театр молодіжний, юного глядача).

Кіномистецтво - вид мистецтва, який засобами кінематографічної техніки, оперуючи рухомим зображенням і звуком, відтворює світ у художніх та художньо-документальних образах.

Виділяють чотири основні види кіномистецтва: художнє (ігрове) кіно, яке засобами виконавської майстерності втілює твори кінодраматургії, документальне кіно, мультиплікаційне кіно і науково-популярне кіно. Кожен із видів має свої особливості і завдання. Жанри художнього кіно: мелодрама, пригодницький фільм, кінокомедія, вестерн, детектив та ін.

Доступність фільмів широким масам, особливий ефект достовірності екранного зображення, інформативність визначають соціальні функції і світоглядне значення кіномистецтва, яке справляє величезний ідейно-художній вплив на формування поглядів та переконань, естетичних смаків і почуттів на свідомість людей, їх духовну культуру.

Нині найбільш відомим і поширеним є телевізійне мистецтво - вид мистецтва, що відтворює світ за допомогою телебачення. Телебачення - передавання на відстань зображень рухомих і нерухомих об'єктів за допомогою електричних сигналів, що поширюються каналами зв'язку?

Термін "телевізійне мистецтво" вживається переважно в значенні "художнє телебачення". На відміну від інформаційного, науково-популярного і навчального телебачення телевізійне мистецтво відображає життя в художньо-образній формі, розкриває характери людей.

Набуло поширення радіо мистецтво - різновид словесно-звукового мистецтва, яке виникло з розвитком технічних засобів радіо. В поняття "радіо мистецтво" входять літературні, театральні, музично сценічні твори, які з використанням творчих прийомів і технічних засобів радіомовлення набувають нових художньо-образних якостей і нових особливостей естетичного впливу. Специфіка радіо мистецтва - невидимість того, що відбувається у радіовиставі та в інших літературних формах, які використовує радіо. Художній образ у ньому поєднує в собі численні звукові компоненти. Особливого значення набуває звучання акторського слова, а також багатоманітні звуки дійсності, музика, акустичні ефекти. Радіомистецтво вимагає від актора достовірної, психологічно глибокої гри з тонкими голосовими нюансами, характер якої залежить від змісту образу, від його тлумачення, а також жанру твору. Радіомистецтво, потужно виражаючи почуття і думки у словесних діях героїв переважно в роздумах, монологах, діалогах тощо, є важливим засобом формування світогляду людини.

Потужним засобом художньо-образного освоєння людиною світу є фотомистецтво - різновид творчості, суттю якої є використання відображувальних можливостей фотографії. Розрізняють документальне фотомистецтво, художню фотографію та ужиткове фотомистецтво. Фотомистецтво стало одним із засобів формування світогляду, оскільки є безцінним фактичним матеріалом, без якого для людини світ не є таким виразно-зримим і досяжним.

Серед сучасних видів мистецтва особливе місце посідає дизайн. Ця особливість окреслюється перед усім тим, що дизайн - це художнє конструювання. Як творча проектно-конструкторська діяльність, дизайн покликаний вдосконалювати предметне середовище, що оточує людину. Це вдосконалення веде до розробки не лише естетичних властивостей промислових виробів, а й до розв'язання ряду соціальних проблем. Світоглядний фактор дизайну проявляється у прагнення людини свідомо моделювати візуальні й функціональні елементи середовища з урахуванням специфіки промислового виробництва.

Виклад матеріалу про співвідношення мистецтва і світогляду буде неповним, якщо не згадати величезну мистецьку силу художньої літератури, яку детально розглядає літературознавство.



Розділ 2. Експериментальна перевірка впливу системи засобів художньо-творчої діяльності на формування світогляду молодших школярів

Як відомо, специфіка світогляду полягає в цілісному, осмисленому відображенні дійсності опосередкованому індивідуальними потребами, інтересами, ідеалами особистості. У своєрідному переломленні певні загальні сторони природної та соціальної дійсності так чи інакше відображають наука, мистецтво, література, мораль. Світогляд має цілісний зміст і служить як для відображення об'єктивної дійсності, так і для визначення різних елементів духовного життя.

Мистецтва завжди було могутнім засобом пізнання. І тому нам хотілося б акцентувати увагу на тісному зв'язку світогляду з художньо-творчою діяльністю дітей. Адже розвиток ставлення до дійсності у процесі формування наукового світогляду повинен здійснювати не тільки у сфері навчально-пізнавальної діяльності, а й у сфері праці, природи, спілкування.

У зв'язку з цим ми й визначили мету і завдання нашого дослідження, пов'язаного з експериментальною перевіркою впливу засобів художньо-творчої діяльності на формування світогляду.

Експериментальне дослідження здійснювалось нами протягом 2009--2010 навчального року на базі ЗОШ № 25 Московського району м. Харкова у З-А та З-Б класах.

2.1 Визначення показників первісного рівня сформованості науково-матеріалістичного гуманістичного світогляду в експериментальному і контрольному класах

Об'єкт дослідження - формування науково-матеріалістичного світогляду молодших школярів.

Предмет дослідження - використання системи засобів художньо-творчої діяльності як шлях формування світогляду молодших школярів.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність використання системи засобів художньо-творчої діяльності в процесі формування світогляду молодших школярів.

Гіпотеза дослідження - у своєму дослідженні ми виходимо з припущення про те, що використання системи засобів художньо-творчої діяльності, розробленої на основі принципів наочності, свідомості і активності учнів, зв'язку навчання з життям, які сприяють узагальненню та розвитку знань, емоційних оцінок, поглядів, переконань, ідеалів, в яких особистість відображає ідейну спрямованість усього життя, діяльності та поведінки, виражає своє ставлення до оточуючого її природного і соціального середовища буде позитивно впливати на формування світогляду молодших школярів.

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність понять "світогляд", "знання", "погляд", "переконання", "ідеал", виявити структуру світогляду, дослідити його залежність від діяльності, розглянути педагогічні умови формування наукового світогляду школярів 1-4 класів.

2. Теоретично обґрунтувати необхідність використання системи засобів художньо-творчої діяльності, розробленої на основі принципів наочності,

свідомості і активності учнів, зв'язку навчання з життям, при формуванні світогляду молодших школярів.

3. Експериментально перевірити вплив системи засобів художньо-творчої діяльності на формування світогляду молодших школярів.

Методи дослідження: аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, і вивчення учнівських робіт, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.

З метою визначення показників первісного рівня сформованості світогляду учнів 3-А та 3-Б класів нами було проведено констатуючий експеримент. Зокрема, було визначено критерії та показники вимірювання.

Критерії вимірювання:

1. Володіння науковими поняттями, пов'язаними зі змістом художньо-творчої діяльності.

2. Сформованість поглядів і переконань, пов'язаних з діяльністю, поведінкою та особистісним розвитком людини.

3. Готовність реалізувати переконання в конкретних життєвих ситуаціях через вираження свого ставлення до людини, праці, мистецтва, природи.

Показники вимірювання:

1. володіє термінологією, правильно і науково розкриває зміст понять і термінів - 3 бали

v має достатньо повне і точне уявлення про зміст понять і термінів, що характеризують художньо-творчу діяльність людини - 2 бали

v має поверхове знання, недостатньо науково і точно визначає поняття і терміни - 1 бал

v низький рівень сформованості наукових уявлень про сутність і зміст художньо-творчої діяльності - 0 балів.

2. має чітко визначені і стійкі погляди та переконання, пов'язані з усвідомленням, розумінням залежності розвитку людини від змісту і характеру її діяльності - 3 бали *

v має достатньо визначені погляди і переконання, пов'язані з впливом діяльності людей на їх розвиток - 2 бали а

v погляди і переконання характеризуються відносною стійкістю, недостатньо сформовані і узагальнені - 1 бал а

v відсутність чітко визначених поглядів і переконань - 0 балів

3. проявляє впевненість і об'єктивність в оцінюванні, аргументує свою позицію у ставленні до навколишнього світу - 3 бали

v не завжди об'єктивно і правильно оцінює окремі життєві ситуації 2 бали

v недостатньо чітко і аргументовано виражає, свою позицію - 1 бал

v аргументація вчинків і дій в певних життєвих ситуаціях непереконлива, хибна, або відсутня зовсім 0 балів.

Учням обох класів було запропоновано відповісти на запитання анкети (див. додаток А).

Опрацювання результатів анкетування здійснювалось за таблицями 1 і 2.

Таблиця 2

Облік результатів анкетування учнів З-Б класу

п.п.	Прізвище, ім"я учня	Вар. від. 1 2 3	Кільк. балів	Вар.від. 4 5 6	Кільк. балів	Вар.від. 7 8 9	Кільк. балів	Заг.кільк Балів
1.	Білик В.	А б б	7	В в а	5	Б б в	5	17
2.	Бірюкова І.	Б а г	5	Г в б	5	А г г	3	13
3.	ВласенкоО.	А б а	8	Б а а	8	А а а	9	25
4.	Гуленко С.	В в б	4	Г в в	7	Б г в	5	11
5.	Ісаєв Н.	В б в	4	А а б	8	Г а в	4	16
6.	Катков В.	В б б	5	А б а	8	А б б	7	20
7.	Кликова А.	Б в б	5	Г в в	2	А в в	5	12
8.	Кушнір Ю.	Г в в	2	Б в г	3	А в г	4	9
9.	Левіна М.	А б а	8	А а а	9	А а а	9	26
10.	Масалов О.	Г в б	5	Б а г	5	А г г	3	13
11.	МорозоваГ.	А а в	7	Г б в	3	А б а	8	18
12.	Обабко Ю.	А б г	5	А б в	6	Б в в	4	15
13.	Обухов А.	А б а	8	А а а	9	А б б	7	24
14.	Ліерлова Н.	А а б	8	В а в	5	В в б	4	17
15.	Плахов Д.	В а а	7	А а б	8	Б б б	6	21
16.	Рибін М.	А а а	9	А а а	9	А а а	9	27
17.	СеменоваК.	В г а	4	А б г	5	Б б в	5	14
18.	Скляров Р.	В б б	5	А б а	8	Б б а	7	20
19.	ТрибановМ	Г а в	4	В б б	5	Г б а	5	14
20.	ФедорчукГ.	Вав	5	А б б	7	Б б г	4	16
21.	Цупко Н.	А а б	8	В в в	3	Б г б	4	15
22.	Шаповал Т.	А а а	9	А а а	9	А б а	8	26
23.	Шевчук Б.	Б б б	6	В б г	3	Б б г	4	13
24.	Ярина А.	А а б	7	Б б б	6	А б в	6	19



«А» - З бали

«Б» - 2 бали

«В» - 1 бал

«Г» - 0 балів

Групування учнів за результатами анкетування з метою визначення первісного рівня сформованості науково-матеріалістичного світогляду ми здійснювали за правилом Заціорського, як показано в таблицях 3 і 4.

Таблиця 3

Визначення рівня сформованості світогляду в 3-А класі.

№ п.п.	Прізвище, ім"я учня	Абсолютна кільк. балів	Відносна кільк.Балів(% )	Рівень сформ. світогляду
1.	Абрамов М.	22	81,4	в
2.	Асютіна Л.	12	44,4	с
3.	Бабичев Н.	19	70,3	ВС
4.	Варенов І.	15	55,5	С
5.	ЗалицькаМ.	13	48,1	С
6.	Зайченко К.	8	29,6	Н
7.	Захаров Т.	20	74,0	ВС
8.	Іщенко Г.	12	44,4	с
9.	Карась X.	25	92,5	в
10.	Карацюба В.	14	51,8	с
11.	Кисленко Б.	13	48,1	с
12.	Ковтун О.	18	66,6	ВС
13.	Кучеренко 3.	10	37,0	н
14.	Мірош О.	13	48,1	с
15.	Носик Ю.	23	85,1	в
16.	ПавликМ.	21	77,7	ВС
17.	Працюк В.	16	59,2	с
18.	Рибалко Є.	14	51,8	с
19.	Тесля Д.	16	59,2	с
20.	Уралова К.	12	44,4	с
21.	Фоменко 0.	24	88,8	в
22.	Шумаков Л.	18	66,6	ВС
23.	Щербак Ю	7	25,9	н
24.	Юрченко Д.	15	55,5	с

Таблиця 4

Визначення рівня сформованості світогляду в 3-Б класі

№ п.п.	Прізвище, ім"я учня	Абсолютна кільк. балів	Відносна Кільк. балів	Рівень сформ. світогляду
1.	Білик В.	17	62,9	ВС
2.	Бірюкова І.	13	48,1	С
3.	Власенко О.	25	92,5	В
4.	Гуленко С.	11	40,7	Н
5.	Ісаєв Н.	16	59,2	С
6.	Катков В.	20	74,0	ВС
7.	Кликова А.	12	44,4	С
8.	Кушнір Ю.	9	33,3	Н
9.	Левіеа М.	26	96,2	В
10.	Масалов О.	13	48,1	С
11.	Морозова Г.	18	66,6	ВС
12.	Обабко Ю.	15	55,5	С
13.	Обухов А.	24	88,8	В
14.	Перлова Н.	17	62,9	ВС
15.	Плахов Д.	21	77,7	ВС
16.	Рибін М.	27	100,0	В
17.	Семенова К.	14	51,8	С
18.	Скляров Р.	20	74,0	ВС
19.	Трибанов М.	14	51,8	С
20.	Федорчук Г.	16	59,2	С
21.	Цупко Н.	15	55,5	С
22.	Шаповал Т.	26	96,2	В
23.	Шевчук Б.	13	48,1	С
24.	Ярина А.	19	70.3	ВС

Рівні:

1. Високий (81-100%)

2. Вище середнього (61-80%)

3. Середній (41-60%)

4. Низький (0-40%)

Абсолютним показником (Аа) є загальна кількість балів, а відносний показник (Ав) визначаємо за формулою:

Аа

Ав = --------------------------х 100%

мах сума балів

З метою порівняння первісних рівнів сформованості світогляду в 3-А і 3-Б класах робимо їх статистичне угрупування і будуємо секторні діаграми

3 - А 3 - Б

Дугу сектору обчислюємо за формулою:

L = 3,6 х f, де f - відносний показник (відносна частина).

Оскільки первісний рівень сформованості світогляду в 3-А класі порівняно низький, ми визначили його як експериментальний.



2.2 Формування наукового світогляду молодших школярів в процесі застосування засобів художньо-творчої діяльності в навчально-виховному процесі

Метою формуючого експерименту ми визначили формування світогляду молодших школярів засобами художньо-творчої діяльності. Формуючий експеримент здійснювався протягом 5 тижнів з використанням системи різноманітних засобів (див. додаток Б, В, Г, Є, Ж) художньо творчої діяльності учнів 3-х класів.

2.3 Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи в експериментальному і контрольному класах

З метою виявлення динаміки формування науково-матетіалістичного гуманістичного світогляду нами було проведено контрольний експеримент. Учням було запропоновано відповісти на запитання анкети. Результати анкетування опрацьовувались за тими ж критеріями і показниками.

Дані дослідження в контрольному та експериментальному класах були занесені до таблиць 5, 6, 7, 8.

Таблиця 5

Облік результатів анкетування в експериментальному класі

№ п.п.	Прізвище, ім"я учня	Вар.від.12 3	Кільк. балів	Вар.від. 4 5 6	Кільк. балів	Вір. від. 7 8 9	Кільк. балів	Заг.кільк балів
1.	АбрамовМ.	А а б	8	А а а	9	А а а	9	26
2.	Асютіна Л.	А в б	6	Б б б	6	Б а б	7	19
3.	Бабичев Н.	Баб	7	А в а	7	Б а а	8	22
4.	Варенов І.	А б б	7	Б б б	6	А а б	8	21
5.	Залицька М.	А б в	5	А б в	6	Б б б	6	17
6.	Зайченко К.	Б в в	4	А б а	8	Г а б	4	16
7.	Захаров Т.	А а а	9	А а а	9	А а а	9	27
8.	Іщенко Г.	В б б	5	Б а а	8	Б б а	7	20
9.	Карась X.	А б а	є	А б а	8	Б а б	7	74
10.	Карацюба В	А а в	7	А б а	8	Г в б	3	18
11.	Кисленко Б.	А б б	7	Б б б	6	В б а	6	19
12.	Ковтун О.	Б а б	7	А б а	8	Б б б	6	21
13.	Кучеренко 3	В б б	4	В б а	6	В б в	4	14
14.	МірошО.	А б г	5	В а б	6	В б в	4	15
15.	Носик Ю.	Б а а	8	А а а	9	А б б	7	24
16.	ПавликМ.	А б б	7	А в а	7	А б а	8	22
17.	Працюк В.	В в в	3	А а б	8	Г а в	4	15
18.	Рибалко Є.	А в в	5	Б а а	8	В а г	4	17
19.	Тесля Д.	Б б б	6	А б а	8	Б б а	7	21
20.	Уралова К.	В б а	6	Б в в	4	Б в в	4	14
21.	Фоменко О.	А б а	8	А а а	9	Б а а	8	25
22.	ШумаковЛ.	А б а	8	В б в	4	Б б б	6	18
23.	Щербак Ю.	А а б	8	В в в	3	Б б г	4	15
24.	Юрченко Д.	А а в	7	А б в	6	Б б а	1	20

Таблиця 6

Облік результатів анкетування в контрольному класі

№ п.п.	Прізвище, ім"я учня	Вар.від. 1 2 3	Кільк. балів	Вар.від. 4 5 6	Кільк. балів	Вар.від. 7 8 9	Кільк. балів	Заг.кільк Балів
1.	БіликВ.	Баб	7	А в в	5	Б в б	5	17
2.	Бірюкова І.	Б а г	5	Г в б	5	Г а г	3	13
3.	ВласенкоО.	Б а а	8	Б а а	8	А а а	9	25
4.	Гуленко С.	Б в в	4	Г в в	2	Б г в	5	11
5.	Ісаєв Н.	В б в	4	Б а а	8	Г в а	4	16
6.	Катков В.	Б в б	5	А а б	8	Б а б	7	20
7.	Кликова А.	Б в б	5	Г в в	8	А в в	5	12
8.	Кушнір Ю.	Г в в	2	Б б в	5	В а в	5	12
9.	Левіна М.	А а б	8	А а а	9	А а а	9	26
10.	Масалов О.	Г в б	5	А б г	5	Г а г	3	13
11.	МорозоваГ.	Б б в	5	А б г	5	Б б в	5	15
12.	Обабко Ю.	Б б б	6	Б б г	4	А б г	5	15
13.	Обухов А.	А б а	8	А а а	9	А б б	7	24
14.	Перлова Н.	Б а а	8	В а в	5	Б в в	4	17
15.	Плахов Д.	В а а	7	А а б	8	Б б б	6	21
16.	Рибін М.	А а б	8	А а а	9	А а а	9	26
17.	СеменоваК.	В г а	4	А б г	5	Б б в	5	14
18.	Скляров Р.	Б в б	5	А б а	8	Б б а	7	20
19.	ТрибановМ	Г а в	4	В б б	5	Г б а	5	14
20.	ФедорчукГ.	В а в	5	А б б	7	Б б г	4	16
21.	Цупко Н.	А а б	8	В в в	3	Б б г	4	15
22.	Шаповал Т.	Б б а	7	А а а	9	А а а	9	25
23.	Шевчук Б.	Б б б	6	В б г	3	Б б г	4	13
24.	Ярина А.	А а б	7	Б б б	6	А в б	6	19

Таблиця7

Визначення рівня сформованості світогляду в експериментальному класі

№ п.п.	Прізвище, ім"я учня	Абсолютна кільк.балів	Відносна кільк.балів	Рівень сформ. Світогляду
1.	Абрамов М.	26	96,2	в
2.	Асютіна Л.	19	70,3	ВС
3.	Бабичев Н.	22	81,4	В
4.	Варенов І.	21	77,7	ВС
5.	ЗалицькаМ.	17	62,9	ВС
6.	Зайченко К.	16	59,2	С
7.	Захаров Т.	27	100,0	В
8.	Іщенко Г.	20	74,0	ВС
9.	Карась X.	23	85,1	В
10.	Карацюба В.	18	66,6	ВС
11.	Кисленко Б.	19	70,3	ВС
12.	Ковтун О.	21	77,7	ВС
12.	Кучеренко 3.	14	51,8	С
14.	Мірош О.	15	55,5	С
15.	Носик Ю.	24	88,8	В
16.	ПавликМ.	22	81,4	В
17.	Працюк В.	15	55,5	С
18.	Рибалко Є.	17	62,9	ВС
19.	Тесля Д.	21	77,7	ВС
20.	Уралова К.	14	51,8	С
21.	Фоменко О.	25	92,5	В
22.	Шумаков Л.	18	66,6	ВС
23.	Щербак Ю.	15	55,5	С
24.	Юрченко Д.	20	74,0	ВС



Таблиця 8

Визначення рівня сформованості світогляду в контрольному класі

№ п.п.	Прізвище, ім"я учня	Абсолютна кільк.балів.	Відносна кільк.балів	Рівень сформ. світогляду
1.	БіликВ.	17	62,9	вс
2.	Бірюкова І.	13	48,1	С
3.	Власенко О.	25	92,5	В
4.	Гуленко С.	11	40,7	Н
5.	Ісаєв Н.	16	59,2	С
6.	Катков В.	20	74,0	ВС
7.	Кликова А.	12	44,4	С
8.	Кушнір Ю.	12	44,4	С
9.	Левіна М.	26	96,2	В
10.	Масалов О.	13	48,1	С
11.	Морозова Г.	15	55.5	С
12.	Обабко Ю.	15	55,5	С
13.	Обухов А.	24	88,8	В
14.	Перлова Н.	17	62,9	ВС
15.	Плахов Д.	21	77,7	ВС
16.	РибінМ.	26	96,2	В
17.	Семенова К.	14	51,8	С
18.	Скляров Р.	20	74,0	ВС
19.	Трибанов М.	14	51,8	С
20.	Федорчук Г.	16	59,2	С
21.	Цупко Н.	15	55,5	С
22.	Шаповал Т.	25	92,5	В
23.	Шевчук Б.	13	48,1	С
24.	Ярина А.	19	70,3	ВС

З метою порівняння рівнів сформованості світоглядів в контрольному та експериментальному класах, робимо їх статистичне угрупування і будуємо секторні діаграми

Для того, щоб простежити динаміку розвитку світогляду в контрольному та експериментальному класах нами була побудована стовпчикова діаграма. Висоту стовпчика визначимо рівнями сформованості світогляду.



Експериментальний клас

Контрольний клас

Як видно з діаграми, динаміка розвитку світогляду в експериментально класі характеризується більш високими показниками.

Для визначення точності нашого вибіркового дослідження у поширенні на генеральну сукупність (врахування можливості репрезентативної помилки) використаємо рівень значущості, під яким розуміють кількість випадків з припущенням можливості репрезентативної помилки.

3'ясовуючи причини різних показників середньої арифметичної в курсовій роботі проведемо перевірку статистичної гіпотези дослідження.

Висунемо нульову гіпотезу (Н₀) про те, що різні середні арифметичні показники рівня сформованості світогляду обумовлені помилками репрезентативності, а насправді вони тотожні.

Перевірку здійснюємо за допомогою критерії Стьюдента. За таблицею Стьюдента для 5% рівня значущості знаходимо Т_табл

N = n1+n2-2	Tтабл
20	2,09
22	2,07
24	2,06
26	2,05
28	2,05
ЗО	2,04
40	2,02
60	2,0
80	1,98
Більше 120	1,96

n₁ - кількість учнів експериментального класу

n₂ - кількість учнів контрольного класу

Для нашого випадку Т_табл.= 2,02

Знаходимо Т_експ за формулою

(Х_е - Х_я)

де, n1 - кількість учнів експериментального класу

n₂ - кількість учнів контрольного класу

Хе - середнє арифметичне в експериментальному класі

Хк -середнє арифметичне в контрольному класі

Хkj -результат окремого учня в контрольному класі

Хej -результат окремого учня в експериментальному класі

Т_експ =3, 12

Порівняємо Т_табл і Т_ексл. При Т_експ > Т_табл нульова гіпотеза правильна, тобто різні середні арифметичні показників рівня сформованості об'єкта дослідження викликані помилками репрезентативності, а насправді вони рівні.

Отже, дані нашого дослідження носять науковий, об'єктивний характер.



ВИСНОВКИ

Отже, формування у школярів молодшого шкільного віку науково-матеріалістичного світогляду - складена й актуальна проблема шкільної педагогіки.

Науковий світогляд є основою багатогранної діяльності учнів, спрямованої на пізнання дійсності, перетворення її в інтересах суспільства, тому робота по формуванню в учнів наукового світогляду має забезпечувати глибоке усвідомлення матеріалістичності світу, демократичного характеру його становлення, виховання стійких поглядів, переконань, ідеалів тощо.

Одним з найважливіших завдань школи є формування в учнів системи знань, створення ціннісної наукової картини світу.

Міцні і глибокі знання з основних предметів, вироблення певного емоційно-оцінюючого ставлення учнів до навчального матеріалу світоглядного характеру - необхідна умова формування різних компонентів їх світогляду. Особливу роль у пізнавальній діяльності учнів відіграють "знання про знання". Вони допомагають правильно орієнтуватись у великому за обсягом фактологічному матеріалі і пізнавати нові закономірності розвитку навколишньої дійсності.

Найважливішим засобом формування в учнів наукового світогляду є вивчення наук. Чітке виділення в кожному предметі провідних понять, ідей і забезпечення глибокого усвідомлення їх учнями сприяють успішному формуванню в них світоглядних поглядів, переконань. Доцільно організовувати засвоєння учнями навчального матеріалу як процес їх самостійного відкриття закономірностей розвитку природи, суспільства.

У процесі вивчення основ наук, позакласних заходів слід дотримуватись особливостей формування світоглядних уявлень, понять, ідей, які визначаються змістом, характером того чи іншого навчального предмета, певним видом практичної діяльності учнів.

Навчально-виховна робота педагогів має спиратися на знання реального рівня сформованості в кожного учня певних світоглядних поглядів, переконань, ідеалів. Не кількість проведених навчально-виховних заходів, а їх якість (конкретна виховна цілеспрямованість, емоційна наснаженість, активізація пізнавальних процесів, створення умов для перевірки і застосування знань на практиці, вироблення в учнів уміння переносити сформовані мислительні дії, світоглядні знання в інші нестандартні ситуації тощо) забезпечує успішне формування у школярів наукового світогляду.

Слід забезпечувати комплексний підхід до формування в учнів світоглядних понять, поглядів, переконань, ідеалів, морально-емоційних оцінок. Ступінь сформованості одного структурного компоненту світогляду впливає на інші І, таким чином, позначається на всій світоглядній системі особистості. Комплексний підхід до формування в учнів світогляду створює сприятливі умови для одночасного впливу на інтелектуальну, емоційну і вольову сфери, рівномірного розвитку всіх структурних компонентів світогляду. При цьому дуже важливо сформувати в учнів уміння оцінювати будь-який факт, подію з різних сторін.

Формування науково-матеріалістичного світогляду не закінчується в молодшому шкільному віці. У процесі самостійного життя, навчання в середніх і вищих учбових закладах, у трудовій діяльності науковий світогляд продовжує поглиблюватись, удосконалюватись. Сформовані в початковій школі компоненти наукового світогляду регулюють поведінку дітей, визначають їх спрямованість.

Розглядаючи мистецтво як один із важливих засобів формування діалектичного світогляду, ми дійшли висновку, що художньо-творча діяльність учнів є невід"ємною ланкою педагогічної роботи кожного освітнього закладу і кожного вчителя, спрямованої на формування і розвиток зародків цілісного, осмисленого відображення в свідомості кожної дитини навколишньої дійсності у всіх її видах і формах.

Використання спеціально розробленої системи засобів художньо-творчої діяльності в процесі навчання, як показало наше педагогічне дослідження, слід вважати одним з інструментів педагогічної діяльності, що ефективно впливають на формування в учнів здатності об'єктивно сприймати і правильно розуміти світ.



ЛІТЕРАТУРА

1. Балавадзе Ш.П. Вопросьі формирования диалектико-материалистического мировоззрения школьников. Смоленск, 1982.

2. Балавадзе Ш.П. Формирование научного мировоззрения в школе. Тула, 1984.

3. Выготский Л.С. Избранньїе психологические исследования. М., Изд-во АПН РСФСР, 1986, с 290.

4. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: Теорія та Істрія. Навч.посібник. -К.: Вища пік., 1995.-237 с.

5. Димитров Г.М. Избранньїе произведения. Т.2. М., Госполитиздат, 1967, с434.

6. Добролюбов Н.А. Философские сочинения. Т.2. М., 1974, с 250.

7. Зорина Л.Я. Системность - качество знаний.М., "Знание", 1992

8. Залесский Г.Е. Психологические вопросьі формирования убеждений. -М.: Изд-во Моск.ун-та, 1982. 120 с.

9. Ігнатенко П.Р. Ціннісні орієнтації учнів як об"єкт педагогічної роботи.-"Радянська школа", 1987, № 7, с 287

10. Короткий психологічний словник. За ред. Войтка В.І. К., "Вища школа", 1985, с 185

11. Лушников А., Нелюбин Н. Формировать мировоззрение школьника. М., "Знание", 1996

12. Людина і світ: Підручник (Л.В.Губерський, А.О.Приятельчук, В.П.Андрущенко та ін): за ред.: АВ.Губерського, А.О.Приятельчука: К.: Український Центр духовної культури, 1999. - 512 с.

13. Макаренко А.С. Мої педагогічні погляди.- Твори в семи томах. ^.5, "Радянська школа", 1987

14. Медведев В.М. Формирование мировоззрения учащихся -«Народное образование", 1983

15. Психологические проблеми формирования научного мировоззрения школьников (под редакцией Менчинской НА.). М., "Просвещение", 1984

16. Руденко Ю.Д. Формування в учнів науково-матеріалістичного світогляду - К.: Видавництво "Радянська школа", 1987. - 124 с

17. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п"яти томах. К., "Радянська школа". 1986-1987

18. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. -К: Видавничий центр "Академія", 2000. - 544 с. (Атьмаматер)

19. Черноволенко В.Ф. Мировоззрение и научное познание. Изд-во

Киевского университета, 1980.



Додаток А

Анкета

1. Що таке вишивка?

a) це вид декоративно-прикладного мистецтва, в якому зображення виконується на тканині лляними, бавовняними чи іншими нитками;

b) зображення квітів, листя, тварин нитками;

c) малюнок на рушнику;

d) малюнок на папері.

2. Які ви знаєте види орнаментів?

a) рослинний, геометричний, тваринний;

b) геометричний, зооморфний:

c) орнамент на тканині, папері, дереві;

d) не знаю ніяких.

3. Що ми називаємо красивим?

a) красиве - це те, що викликає радість, приносить задоволення, насолоду;

b) красиве - це щось яскраве;

c) красиве - це те, що мені подобається;

d) не знаю.

4. Коли ти виготовляєш сувенір, аплікацію, вишивку, мережку, макраме тощо, перш за все думаєш про:

a) охайність, акуратність, привабливість, оригінальність, красу своєї праці, про те, що виріб має бути обов'язково досконалим;

b) правильність, схожість виробу із зрізком, про те, щоб він сподобався вчителю;

c) оцінку, яку поставить учитель;

d) щоб встигнути до кінця уроку.

5. Коли ти бачиш незвичайну, досконалу, красиву річ (квітку, виріб, картину) то:

a) обов'язково звертаю на неї увагу, уважно розглядаю її, намагаюсь зрозуміти, що саме в цій речі мене приваблює, схвильовує;

b) зупиняюсь, бо мене завжди приваблює щось незвичайне, яскраве;

c) звертаю на це увагу, бо ніколи такого не бачив;

d) я не задумуюсь над цим,

6. Який подарунок ти вважаєш найкращим?

a) зроблений своїми руками;

b) куплений у магазині:

c) такий, що тобі зайвий;

d) мені байдуже.

7. Чим тобі найбільш подобається займатися у вільний час?

a) малювати, ліпити, вишивати, виготовляти поробки з паперу, тканини, конструювати тощо;

b) робити все, що може бути корисним, важливим, приємним і радісним для оточуючих і для мене;

c) роблю все, що захочеться;

d) важко сказати.

8. Що на твою думку може зробити людину радісною, доброю, щасливою,? Чому ти так вважаєш?

a) задоволення від хорошого вчинку, майстерно виготовлена поробка, досконало написана картина, оскільки це приємно мені і може принести задоволення іншим. Це красиво;

b) цікава книжка, художній фільм, слухання музики, оскільки це цікаво і допомагає багато про що дізнатись і багато чому навчитись;

c) все, що людині подобається;

d) не знаю.

9. Я не покажу мамі (папі, вчительці) недбало виконану доробку тому, що:

a) мені буде соромно, що я недбало і некрасиво виконав (виконала) роботу, це може засмутити батьків чи вчительку;

b) про мене подумають, що я не вмію красиво і уміло працювати;

c) мені поставлять погану оцінку;

d) я не розумію, чому не можна показувати.



Додаток Б

Тема уроку: Народна іграшка

Мета уроку: Формувати уявлення про види українського декоративно-вжиткового мистецтва. Ознайомити учнів з виробами й колірною палітрою народних іграшок, різновидами орнаментальних мотивів. Розвивати фантазію, творчість, естетичні смаки. Виховувати інтерес до українського декоративно-вжиткового мистецтва.

Обладнання: Альбом, фарби, шаблони іграшок, пензлики, пір'їнки, керамічні іграшки, посуд, малюнки, фотознімки, таблиці з різновидами орнаментів, записи українських мелодій.

Хід уроку

1. Організація класу

2. Мотивація художньо-трудової діяльності

2.1 Читання вірша "Глиняний коник" М.Людкевича Я зліпила з глини коника, Сам червоний, а грива чорна. Крешуть іскри малі копитця. Підкувала я їх у кузні, Чистим золотом із скарбниці. Любий конику буйногривий! Ось дихну - ти почнеш іржати. Ми з тобою тоді полинем,

Де смереки на синіх горах. Де чекають на нас Карпати.

- Хто створює глиняні іграшки? (Гончарі)

- Сьогодні ми побуваємо в майстерні художників-умільців

і навчимось створювати гарні народні іграшки. Будемо вчитися розписувати їх орнаментальними мотивами.

3. Розвиток художньо-трудових дій

- Різноманітний і гарний природний матеріал - глина, дерево, метал. Але краса його відкривається не всім людям, а лише чуйним і уважним, в руках яких він розмовляє мовою краси. По всій нашій Україні живуть такі люди. Це художники-умільці. В їхніх руках відбуваються цікаві перетворення у вироби, з якими ми сьогодні познайомимось.

3.1 Розгляд керамічних виробів, іграшок . - З чого зроблені іграшки? (З глини, дерева).

- А чи однаковий розмір іграшок? ( Так, вони всі маленькі, невеличкі),

- Давайте уважно подивимося на іграшки й спробуємо визначити, що в них спільного, а що відрізняє їх одне від одного. Фігурки коників, козликів, баранців, оленів мають переважно однакову конструкцію, спираються на чотири ніжки. Розрізнити їх можна в основному лише за формою голови, однак незважаючи на це, кожен з виробів виразний, передає певний характер - коники скачуть, весело іржуть.

Фігурки пташок здебільшого спираються на один стояк, який своєю вагою утримує їх у вертикальному положенні.

Глиняні вироби пластичні, без гострих країв, мають здебільшого прості, узагальнені форми й передають лише основні, найтиповіші риси тварин. Глину м"яли, розгладжували пальцями. Ця рукотворність і надавала кожному виробу неповторності й своєрідності.

Форма ж дерев'яної точеної іграшки зумовлена токарною основою: лінії суворі, пружні, об'єм іграшки створюється обертанням заготовки з дерева, яка внаслідок такої обробки стає гладенькою до блиску.

За традицією в сім'ях гончарів роботою вважалося виготовлення посуду. Все ж інше, що не приносило прибутку сім'ї, було забавкою, заняттям жінок і дітей. Вони ліпили звірів, пташок і розмальовували їх тоненьким пензликом або пір'їною, майстрували свищики.

Свої вироби гончари ліпили і продавали на весняному ^ярмарку. Іграшки робили до свят, тому вони мали бути яскравими й нарядними.

Якими ж кольорами розписували іграшки? Використовували різні кольори: брунатно-червоні та вохристі барви із вкрапленням зеленої та синьої, по жовтому або білому фоні розкидані рослинні візерунки або сині й фіолетові плями -"яблука" на спині й грудях коня.

3.2 Розгляд зразків орнаментів, які використовуються у розписі народної іграшки.

3.3 Практична робота

- Чому іграшки робили яскравими, святковими? (Тому що їх робили до свят, щоб вони всіх радували).

- Зараз ми з вами уявимо, що знаходимося в майстерні народних умільців і готуємося до весняного ярмарку. Кожен розписуватиме ту іграшку, яка йому найбільше подобається. (Діти вибирають шаблони тих іграшок, які їм до вподоби, обводять, розписують тоненькими пензликами, пір'їнками, використовуючи різноманітні мотиви. Під час роботи звучить українська мелодія).

4. Підсумок уроку

4.1 Відвідування весняного ярмарку, визначення кращих робіт.

4.2 Складання віршованих фраз, аналогічних наведеним

Розмалюю іграшку, розмалюю,

Коника гривастого намалюю.

Розмалюю пташечку, розмалюю.

Півника ... намалюю.

Розмалюю іграшку, розмалюю,

Козлика ... намалюю.

4.3 Прибирання робочих місць.



Додаток В

Конспект інтегрованого нестандартного уроку з художньої праці та народознавства

Тема уроку: Великдень. Писанка.

Мета уроку: Ознайомити дітей із найдавнішим, найурочистішим церковним святом, традиціями нашого народу щодо святкування Пасхи, ознайомити з писанками як творами декоративно-прикладного мистецтва, символікою знаків на писанках. Вчити ліпити паски, підбирати узори і розписувати писанки.

Розвивати фантазію, пам'ять, мислення.

Виховувати любов до нашого народу, його традицій, звичаїв і обрядів, привчати до ритуалів.

Обладнання: Малюнки із зображенням писанок, писанки, крашанки, паски, ікона, свічки, вишивані серветки до Великодня, тісто для виліплювання пасок, гуаш, глиняні крашанки розфарбовані і не розфарбовані, папір, клей, ножиці, кольорові олівці.

Хід уроку

1. Організація класу

2. Актуалізація знань учнів

2.1 Весна прийшла, свята принесла

- Що у мене в руках? (Гілочка свяченої верби).

- А де святять вербу? (У церкві).

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "вербною", а тиждень перед цією неділею вербним. У вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. У церкві зранку відправа, а потім священик окропить гілля свяченою водою. Тоді люди беруть собі гілочки і йдуть додому. Колись господарі, повертаючись з церкви зі свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу садили на городі або на полі кілька гілочок, щоб росла "Богові на славу, а нам, людям, на вжиток", а решту ставили в хаті на покуті під образами. Якщо, увійшовши до хати, заставали когось, хто не ходив до церкви, то били такою свяченою вербою, примовляючи: "Не я б"ю, верба б"є, за тиждень - Великдень, недалечко - червоне яєчко". Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу.

- Гріх ногами топтати свячену вербу.

- Нею виганяють скот, щоб нечисть не чіплялася до тварин.

Відомо, що коли Спаситель їхав на віслюкові, то люди встеляли

йому дорогу пальмовим гіллям. З цього і пішов звичай святити гілля дерев у цю неділю. У південних країнах, де росте пальма, святять пальмове гілля. У нас, в Україні, пальм немає, тому нашим предкам довелося вибрати вербу.

2.2 Читання віршів

Квітень

Квітень - славний квітникар.

Сонечко рясно

Уквітчає нам календар

Першим цвітом-рястом.

Космонавтам склав букет

В їхній день на славу.

В кошик на Великдень

Писанки поставив.

Великдень

Котилася писаночка

Згори на долину.

Прикотилася простісінько

До нас у гостину.

А за нею йде Великдень,

Несе білу паску,

Дзвонить в дзвони, розсипає

Радощі і ласку.

Відчиняймо ворітонька,

Гостоньків вітаймо,

"Христос Воскрес

Разом з нами усі заспіваймо!

3. Оголошення теми і мети уроку

- Говорять "За тиждень - Великдень, недалечко - червоне яєчко". Як ще називають це свято?

- Сьогодні ми з вами будемо вчитися підбирати і складати різні орнаменти, розмальовувати писанки, ліпити паски. Уявіть собі, що у нас відкривається чарівна майстерня народних умільців. Наш урок ми проводимо перед Великоднем, щоб ви навчилися до свята робити писанки і допомогли своїй мамі їх розписати.

4. Вивчення нового матеріалу

4.1 Розповідь про Великдень

Немає в Христовій Церкві більшого свята, більшої радості, як воскресіння Христове. В ньому вона святкує знищення смерті, зруйнування пекла, початок нового вічного життя.

Завершується Великий піст у скорботі за розп'ятим Христом. А світлого недільного ранку настане той великий день, який зветься Великоднем, свято радості і добра, прощення ближнього. Після

Воскреслої утрені й освячення паски приходять дружно додому, обходять із свяченим хату, щоб усе стало повне благодаті Воскресіння, входять до хати із свяченим у руках і бажають всього доброго своїй родині, бо це Великий день, день воскреслої радості, по-великодньому цілуються.

- Христос Воскрес!

- Христос Воскрес!

В цей день прощають всім своїм ворогам, недругам.

Знамениті в усьому світі українські писанки беруть початок від прадавніх вірувань нашого народу. На Київщині розповідають таку легенду.

Коли Ісус Христос ходив з святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там були злі люди; побачили вони Христа. Та й почали камінцям та грудками шпурляти у нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі, зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетворюється на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати крашанки й писанки на Великдень.

Найперше яйце, за легендою, мало в середині не жовток з білком, а зародок цілого світу.

Без писанки не обходиться жоден Великдень. Наша писанка стала відома в усьому світі, а в Канаді їй є великий пам'ятник. Дотепер вважають, що писанка приносить щастя. Тому її першою їли, коли поверталися з церкви.

Існують такі повір"я: дівчата, щоб бути гарними, умивалися водою, в яку опускали крашанку чи писанку і гроші. Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляті, щоб зростало сильним і сміливим. Писанку приорювали в полі, щоб краще родило жито-пшениця і всяка пашниця.

Легенда

Десь глибоко під землею сидить злий змій. Щороку напередодні Великодня посилає він своїх гінців на землю - чи малюють діти писанки. Якщо писанок багато - змій чахне, і залізні ланцюги надійно утримують його. Лютий змій чекає, коли вже не буде писанок, щоб вирватися на волю і принести на землю зло, та й не дочекається. Бо то дуже давня традиція нашого народу - малювати писанки.

4.2 Розповідь про писанки

- Що означає слово писанка? Від якого слова походить? (Від слова "писати").

Писанка має багато кольорів і малюється воском. Розрізняють:

Крашанки - яйця одного кольору, які постійно виготовляють ваші мами та бабусі.

Дряпанки - яйця фарбують в один колір, а потім голкою чи шилом вишкрябують орнамент. їх ще називають шкрябанками.

Крстанки - спочатку воском накрапають візерунок, а потім фарбують, тобто опускають у барвник.

Мальованки - малюються пензликом, фломастером, олівцем.

- Але ми не сказали, які бувають орнаменти. (Рослинний, тваринний, геометричний, побутовий).

Розмальовані яйця - писанки присвячували сонцеві, весні, а розписували їх напередодні свята весни. З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало святою писанкою. Бо ж були ті орнаменти не простим малюнком, а таємничими знаками, пов'язаними з магічними обрядами.

Сонце - це носій світла і життя.

Хрест - це символ Всесвіту, є знаком чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року, чотирьох темпераментів.

Трикутник - є символом вогню, безсмертності та чоловічої та материнської сили.

Триріг - є знак святого числа 3 і трибожества. Число 3 є символом симпатії і порядку.

Зоря - знак неба.

Свастика - це знак святого вогню і сонця.

Колосся і зерно - є уособленням предків, святою їжею.

Граблі - це символ дощу.

Гілка - як частинка, представляє цілісність дерева, символ безконечного життя.

Кольори, в які фарбували яйця, мали свою мову.

* Червоний - радість життя

* Жовтий - місяць, зорі, врожай

* Блакитний - здоров'я

* Зелений - воскресіння природи

* Чорний з білим - пошана духів

* Червона з білим - родинне свято, мир, щастя

* Бронзова, коричнева - матір земля, її врожай, щедрість до людини

4.3 Інструктаж

1 група. З готового тіста виліплюють пасочки. У дітей у кожного на парті кусочок тіста, мука, дощечка для роботи. Показати дітям, як печуть готові пасочки, як їх прикрашають.

Елементи прикрас: листочки, хрестики, розочки, косички, кульки. Показати, як з тіста виробити форму пасочки, а потім діти самі їх прикрашають. Зроблені дітьми пасочки вчитель збирає на дечко, а потім садовить у "пічку", яка знаходиться у куточку класу, для випікання.