Для розуміння значення фахових компетенцій працівників банку для ефективної діяльності фінансової установи необхідно розглянути теоретичні основи управління персоналом, яке становить собою складний і багатомірний процес. Відповідно, аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища (прийняття на цій підставі управлінських рішень) - процедура, успішне розв'язання якої залежить від непростої і динамічної сукупності чинників.

Персонал, який працює в банках України, з урахуванням фахових компетенцій можна розподілити на декілька груп.

Перша група - це, як правило, начальники управлінь, відділів, провідні спеціалісти, кваліфіковані працівники середнього та старшого віку. Серед них особливою продуктивністю вирізняються працівники 35-50 років, стаж роботи яких у банківській сфері становить від 5 до 10 років. У більшості - це жінки, які мають середню спеціальну бухгалтерську або вищу фінансову освіту. Завдяки цьому і накопиченому досвіду вони досконало знають тонкощі бухгалтерської справи, усі нюанси взаємовідносин у банківській сфері.

Друга група банківських працівників - люди активного, працездатного віку (35-40 років), відкриті для новацій, які прийшли у банк із різних фахових та суспільних сфер діяльності, організаційно-управлінських структур, партійних і профспілкових органів, сфер освіти, науки та військово-промислового комплексу (переважно економісти, програмісти, математики і фізики). Практично всі вони мають вищу освіту, дехто - кандидатські та докторські наукові ступені [49].

Третя група складається з молодих людей 23-30 років, які займають у банках різні посади - від керуючого до операціоніста. Як правило, вони мають економічну освіту, отриману за останні роки в Україні. Дехто закінчив спеціалізовані банківські школи, економічні факультети університетів.

Працівники цієї категорії впевнено почувають себе в нових економічних умовах, тож іноді виникає враження, що ця група банківських службовців - найблагополучніша. Проте це не зовсім так. Поведінка кожного працівника (незалежні компетенції) визначається цілями, які постають перед його організацією, а також особливостями професійної діяльності - керівнику банку потрібен інший набір компетенцій, ніж начальнику відділу продажу. У такому розумінні завдання моделювання виробничої поведінки і визначення компетенції, що її забезпечують, є унікальним для організації та може бути вирішено лише нею самою [14].

Працівники й організації, які мають таку компетенцію, ефективно працюють в умовах змін (як зовнішніх, так і внутрішніх) та невизначеності, постійно шукають нові підходи до вирішення проблем, що постають перед ними. Орієнтованість на зміни передбачає здатність постійно “брати під сумнів” досягнутий status guo - від банківських продуктів і послуг, використаних технологій, організаційної структури до форми приймання замовлення від клієнтів банку. Ця компетенція є антонімом консервативності - якості, яка високо цінується багатьма організаціями [44].

Отже, успіх функціонування банку, його імідж, репутація, надійність, стабільність та ефективність діяльності залежать від наявності фахових навичок банківських працівників, рівня їх інтелекту, професійної освіти, компетенції і вміння працювати на цьому ринку. Тому першочерговою необхідністю для будь-якого комерційного банку є володіння фаховими компетенціями працівникам.

Висновки до розділу І

1. Поняття „креативність” нерозривно пов'язано з поняттям „творчість”. Обидва поняття збігаються одне з одним, часто використовуються як синоніми. Причина цього і в походженні терміна „креативність” (від лат. creatio - творіння, від англ. creativity - творчий потенціал, творчі здібності). В етимології терміна простежується наявність елемента творчості. Незважаючи на відсутність одностайності в розумінні науковцями сутності поняття креативності та його структури, її дослідження відбувається в таких основних аспектах: процес; продукт; особистість (креативні здібності особистості); середовище (сфера, структура, соціальний контекст, що формує вимогу до продукту творчості); проблема, яка підлягає вирішенню.

В нашому дослідженні ми визначаємо креативність, як - здатність особистості сприйняти проблему та використовуючи найоптимальніші для цього можливості, створювати новий та оригінальний продукт.

Творчість розглядаємо як свідому активну діяльність людини, спрямовану на відтворення та перетворення певних явищ дійсності.

2. Креативність працівника банку - динамічна якість, яка зумовлює інноваційний підхід до виконання професійної діяльності. Досліджувана креативність виявляється у вміннях сприймати та нестандартно вирішувати професійні проблеми, швидко знаходити відповіді на професійні завдання, використовуючи найбільш оптимальні шляхи, успішно взаємодіяти з колегами та керівництвом.

РОЗДІЛ II. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ КРЕАТИВНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ БАНКУ

2.1 Процедура та методика дослідження психологічних особливостей креативності працівників банку

Для визначення психологічних особливостей креативності працівників банку варто обґрунтувати методичні особливості проведення емпіричного дослідження.

Для досягнення поставленої мети варто виконати наступні кроки:

1. проаналізувати банк психодіагностичних методик, описати особливості їх проведення, вказати специфіку процедури дослідження;

2. провести дослідження працівників банку за обраними методиками;

3. проаналізувати отримані результати, зробити висновок;

4. розробити психологічні рекомендації щодо розвитку креативності працівників банку.

Тести креативності почали використовувати у 50-ті роки XX ст., досліджуючи здатність продукувати нові ідеї, знаходити нетрадиційні способи розв'язання проблемних завдань. Однак дотепер серед дослідників немає єдності в розумінні складових креативності. Не існує її загальноприйнятої теорії, що позначається на розробленні діагностичних інструментів. Здебільшого тести креативності - це тести дивергентного мислення, продуктом якого є нові ідеї і нестандартні рішення проблем. Традиційні тести інтелекту не вимагають творчого мислення, вони зазвичай оцінюють конвергентне мислення, за якого особистість повинна знайти одну правильну відповідь на питання або проблему.

Термін "креативність" (Сг) здебільшого застосовують на позначення розумових процесів, які призводять до прийняття рішень, ідей, осмислення, створення художніх форм, теорій чи будь-яких унікальних і нових продуктів.

Тести креативності (лат. creatio - створення) - психодіагностичні методики, призначені для вимірювання творчих здібностей особистості.

Вивчення креативності започаткував Дж.-П. Гілфорд, який вирізняв у структурі інтелекту конвергентне і дивергентне (творче) мислення. За його словами, конвергентне мислення актуалізується, якщо людині, яка розв'язує завдання, потрібно, врахувавши безліч умов, знайти єдино правильне рішення. їх може бути кілька, але ця кількість завжди обмежена. У такий спосіб Дж.-П. Гілфорд ототожнив здатність до конвергентного мислення з тестовим інтелектом, тобто інтелектом, вимірюваним високошвидкісними тестами Дивергентне мислення розумів як тип мислення, що розвивається різними напрямами. Такий тип мислення допускає варіювання шляхів розв'язання проблеми, несподівані висновки. Дж.-П. Гілфорд вважав операції дивергенції, перетворення та імплікації основою креативності як загальної творчої здатності.

У людей середнього рівня розвитку інтелект і творчі здібності взаємопов'язані. У людини з нормальним рівнем інтелекту (85-115 ІQ) зазвичай нормальні творчі здібності. Однак за ІQ вище 120 кореляція між творчою та інтелектуальною діяльністю зникає, оскільки творче мислення має не тотожні інтелекту ознаки:

- пластичність (творчі люди пропонують багато рішень, коли інші можуть знайти лише одне або два);

- рухливість (перехід від одного аспекту проблеми до іншого без обмежень однією версією);

- оригінальність (здатність приймати несподівані, небанальні, незвичні рішення).

Оскільки рівень здібностей не завжди відповідає рівню творчості, психологи діагностують як інтелектуальну обдарованість і продуктивність, так і творчу обдарованість і продуктивність (креативність).

Творчу обдарованість і продуктивність характеризують:

- багатство думки (кількість нових ідей на одиницю часу);

- гнучкість думки (швидкість переключення з одного завдання на інше);

- оригінальність;

- допитливість;

- здатність до розроблення гіпотези;

- ірелевантність (логічна незалежність реакції від стимулу);

- фантастичність (відірваність відповіді від реальності за наявності певного логічного зв'язку між стимулом і реакцією).

У 60-ті роки XX ст. Дж.-П. Гілфорд і Е. Торренс створили дотепер використовувані батареї тестів діагностування дивергентного мислення. Створена на основі обґрунтованої Гілфордом моделі інтелекту "Батарея тестів Гілфорда", що оцінюють різні аспекти дивергентного мислення, складається з 10 тестів:

- назва історій (оригінальне продукування семантичних одиниць);

- "що з цим робити" (оригінальне продукування семантичних класів);

- подібні значення (оригінальне продукування семантичних відносин);

- написання пропозицій (оригінальне продукування семантичних систем);

- різновиди людей (оригінальне продукування семантичних висновків);

- "що на підставі цього придумати" (оригінальне продукування символічних одиниць);

- різні групи букв (оригінальне продукування символічних класів);

- створення предметів (оригінальне продукування символічних систем);

- заховані букви (оригінальне продукування символічних трансформацій);

- додавання декорацій (оригінальне продукування символічних висновків).

Кожне завдання обмежене в часі й оцінює гнучкість та оригінальність. Тести супроводжують орієнтовні нормативні дані, одержані від груп дорослих та учнів старших класів. Дослідники, які застосовували ці тести, наголошують на їх високій надійності. Дані про валідність ґрунтуються на дослідженнях валідності факторів запропонованої автором моделі інтелекту.

Б. Торренс трактував креативність як здатність до загостреного сприйняття недоліків, прогалин у знаннях, відчуття дисгармонії. Його тести (ТТСТ) були створені в руслі концепції дивергентного мислення Гілфорда. Однак Торренс орієнтувався передусім на стимуляцію творчих здібностей, а не на результати факторно-аналітичних досліджень. Креативність він вважав загальною здатністю, яка ґрунтується на поєднанні загального інтелекту (фактор О), особистісних характеристик і здібностей до продуктивного мислення. При конструюванні тестів Торренс відмовився від монофакторних тестових завдань (Гілфорд), кожному субтесту його методики доводиться оцінювати декілька характеристик креативності. Відбір завдань був здійснений на основі факторного аналізу.

Тести складаються з трьох частин: вербальної (7 субтестів), образної (3 субтести) і звукової (2 субтести) батарей. Вони призначені для оцінювання чотирьох властивостей дивергентного мислення:

- поточності (здатності продукувати велику кількість ідей),

- гнучкості (здатності застосовувати різноманітні стратегії при вирішенні проблеми),

- оригінальності (здатності продукувати незвичні, нестандартні ідеї);

- розробленості (здатності детально розробляти ідеї).

До цих властивостей Торренс додав:

- адекватність (здатність адекватно сприймати і реагувати), опір замиканню (здатність долати самотність),

- абстрактність назви (здатність абстрагуватися від звичайного і закладати у назву певну ідею).

У вітчизняних дослідженнях на основі виокремлення одиниці вимірювання творчих здібностей, названої інтелектуальною ініціативою, розроблено оригінальну методику креативного поля (Д. Богоявленська). Інтелектуальна ініціатива є "клітинкою", в якій синтезуються особистісні риси та інтелектуальні особливості. Одержані за допомогою методики креативного поля дані тісно корелюють із зовнішнім критерієм.

Методиці властиві такі особливості:

- відмова від зовнішнього спонукання і запобігання появі внутрішніх оцінних стимулів;

- відсутність максимального показника (пропоноване завдання розв'язують на кількох рівнях (від часткового до загального) із застосуванням універсальних законів. Це необхідно для досягнення другого креативного рівня - виходу за межі заданого;

- нефіксованість тривалості експерименту (швидкість перебігу психічних процесів не беруть до уваги).

Д. Богоявленська у своїх дослідженнях використала кілька типів специфічних завдань. При вивченні дітей молодшого шкільного віку вона застосувала методику "Морський бій": завдання можна розв'язати методом "проб і помилок" і за допомогою виявлення закономірностей. Методика "Система координат" полягає у роботі з формулами. Найповніше розкрила креативне поле методика "Казкові шахи" (шахові задачі на дошці нетрадиційної циліндричної форми), при розв'язуванні завдань якої шаховий досвід не допомагає.

Методика проведення експерименту складається з попереднього навчання, у процесі якого досліджувані засвоюють загальні правила і прийоми розв'язання цього типу завдань, а також експерименту (розв'язання 12 задач приблизно за годину).

Досліджуваних класифікують за рівнем інтелектуальної активності на такі категорії:

1) стимульно-продуктивний рівень інтелектуальної активності: розв'язання завдань за допомогою гіпотез і відкриттів. Досліджуваний за добросовісної та енергійної роботи залишається на початковій стадії знайденого способу розв'язання. Цей рівень характеризується відсутністю пізнавального інтересу та ініціативи, прагматичністю, вузьким професіоналізмом;

2) евристичний рівень інтелектуальної активності: відкриття закономірностей емпіричним шляхом. Володіючи надійним способом розв'язання, досліджуваний аналізує склад, структуру своєї діяльності, що відкриває оригінальні способи розв'язання, і успішніше розв'язує наступні завдання;

3) креативний рівень інтелектуальної активності (теоретичних відкриттів): створення теорії і постановка нової проблеми. Досліджуваний може припинити запропоновану йому в процесі експерименту діяльність, що висвітлила зовсім іншу проблему. Іноді особа виходить на креативний рівень після розв'язання кількох завдань (здатність розкривати істотне шляхом аналізу одиничного об'єкта). Важливою особливістю цього рівня є самодостатність, байдужість до зовнішньої оцінки, наявність власної думки.

Креативний рівень інтелектуальної активності не є обов'язковою умовою успіху у професійній діяльності. Багато відомих учених володіло евристичним рівнем активності (Рентген відкрив Х-промені, Бойль -.зворотну пропорційність об'єму і тиску в газі). Теоретично осмислювали ці наукові феномени інші вчені.

Тести креативності переважно критикують за те, що їх прогностична валідність не доведена. За допомогою тестів дивергентного мислення неможливо передбачати творчу поведінку індивіда у майбутньому. З'ясувалося, що діти з яскраво вираженими творчими здібностями, як правило, не створюють нічого оригінального у дорослому житті.

Тому багато дослідників пропонує не ототожнювати креативність і дивергентне мислення. Тому для вивчення креативності широко застосовують проектні методики, опитувальники особистісні, опитувальники інтересів, психологічні автобіографії.

Останнім часом відбувається злиття особистісного (визнає вплив на креативність особистісних рис і особливостей) і пізнавального (визнає вплив на креативність інтелектуальних, пізнавальних особливостей) підходів до вивчення та вимірювання креативності. Проте результати застосування цих тестів суперечливі, а їх валідність не доведена.

Отже, інтелектуальна діяльність є складним психічним феноменом. Існує багато експериментально-психологічних теорій інтелекту, спрямованих на виявлення механізмів інтелектуальної активності. Кожен із них має наукову цінність, але не дає вичерпних знань щодо природи інтелекту. Лише комплексний підхід здатен надати інформацію про структуру інтелекту та можливості його діагностування. Сучасні тести для вимірювання інтелекту застосовують для встановлення рівня розвитку пізнавальних функцій у дітей і дорослих, з метою профорієнтації та профвідбору, діагностування психічних розладів.

Для проведення дослідження було обрано вибірку з працівників ПАТ Банку «Київська Русь». Загальна кількість опитуваних склала 30 осіб, віком від 20-39 років.

В ході аналізу психологічного інструментарію для проведення дослідження було обрано наступні методики:

1. Опитувальник креативності Джонсона в модифікації Е. Тунік;

2. Діагностика рівня невербальної креативності Торренса;

3. Опитувальник креативності Д. Рензуллі;

4. Тест вербальної креативності (RAT) С. Мєдніка (адаптація А.Н. Вороніна);

5. Діагностику креативності особистості за допомогою методики Е.Е.Тунік;

6. Опитувальник особистісної схильності до творчості Г. Девіса;

7. Бесіда на тему «Відповідність працівника банку професіограмі» в межах реалізації методу експертних оцінок.

Доцільність застосування вказаних методик обґрунтовується їх призначенням та відповідністю до головної мети дослідження - розкриття психологічних особливостей креативності працівників банку. Нами були обрані наступні показники креативності працівників банку:

1. самооцінка креативності;

2. невербальна креативність;

3. ідентифікація проявів креативності;

4. вербальна креативність;

5. допитливість;

6. уява;

7. складність;

8. схильність до ризику.

Опишемо особливості проведення вказаних методик та обробки їх результатів.

Опитувальник креативності Джонсона в модифікації Е. Тунік - експрес-метод, що дозволяє швидко і якісно провести психодіагностику креативності.

Під креативністю розуміється здатність породжувати незвичайні ідеї, відхилятися в мисленні від традиційних схем, швидко дозволяти проблемні ситуації. Креативність охоплює деяку сукупність розумових і особових якостей, необхідних для становлення здатності до творчості.

Даний опитувальник креативності ґрунтований на двох підходах до цієї проблеми:

- креативність проявляється при дефіциті знань; в процесі включення інформації в нові структури і зв'язки; в процесі ідентифікації бракуючої інформації; в процесі пошуку нових рішень і їх перевірки; в процесі повідомлення результатів;

- креативність проявляється як несподіваний продуктивний акт, здійснений виконавцем спонтанно в певній обстановці соціальної взаємодії. При цьому виконавець спирається на власні знання і можливості.

Опитувальник креативності фокусує увагу на тих елементах, які пов'язані з творчим самовираженням та складається з восьми пунктів контрольного списку характеристик творчого мислення і поведінки, розроблений спеціально для ідентифікації проявів креативності, доступних зовнішньому спостереженню. Заповнення опитувальника вимагає 10-20 хвилин.

Кожне твердження опитувальника оцінюється за шкалою, що містить п'ять градацій. Загальна оцінка креативності є сумою балів за вісьмома пунктами (мінімальна оцінка - 8, максимальна оцінка - 40 балів).

Відповідність суми балів рівням креативності наступна:

- дуже високий рівень креативності - 40-34 бали;

- високий рівень креативності - 33-27 балів;

- нормальний, середній рівень креативності - 26-20 балів;

- низький рівень креативності - 19-15 балів;

- дуже низький рівень креативності - 14-8 балів.

Діагностика рівня невербальної креативності Торренса. За допомогою цієї методики ми визначали рівень креативності кожного респондента. Досліджуваним пропонувалось виконати захоплюючі завдання. Усі вони потребували уяви і фантазії.

При виконанні кожного завдання необхідно було намагатися придумати щось нове і незвичайне і добре б таке, до якого далеко не кожен міг би додуматися. Кожному давався бланк з 10-ма незавершеними фігурами. До них необхідно було домалювати додаткові лінії або штрихи, щоб вийшли цікаві предмети або навіть сюжетні картинки.

Необхідною умовою також було придумати назву для малюнка і написати її під ним. Час для виконання - 15 хв.

Критерії, використовувані при проведенні результатів тестування наступні:

Малюнок №1.

0 балів. Абстрактний візерунок, обличчя, голова людини, окуляри, птах, чайка.

1 бал. Брови, ока, хвиля, море, морда тварини, хмара, серце, сова, квітка, яблуко, людина, собака.

2 бали. Всі інші менш стандартні й оригінальні малюнки.

Малюнок №2.

0 балів. Абстрактний візерунок, дерево, рогатка, квітка.

1 бал. Буква, будинок, символ, покажчик, слід ноги птаха, цифра, людина.

2 бали. Всі інші більше оригінальні малюнки.

Малюнок №3.

0 балів. Абстрактний візерунок, звукові й радіохвилі, обличчя людини, човен, корабель, люди, фрукти.

1 бал. Вітер, хмара, дощ, кульки, деталі дерева, дорога, міст, гойдалка, морда тварини, колеса, лук і стріли, риба, верстати, квіти.

2 бали. Всі інші більше оригінальні малюнки.

Малюнок №4.

0 балів. Абстрактний візерунок, хвиля, море, змія, хвіст, знак питання.

1 бал. Кішка, крісло, стілець, ложка, миша, гусениця, черв'як, окуляри, черепашка, гусак, лебідь, квітка, трубка для паління.

2 бали. Всі інші більше оригінальні малюнки.

Малюнок №5.

0 балів. Абстрактний візерунок, блюдо, ваза, чаша, човен, корабель, обличчя людини, парасолька.

1 бал. Водойма, озеро, гриб, губи, підборіддя, таз, лимон, яблуко, лук і стріли, яр, яма, риба, яйце.

2 бали. Всі інші більше оригінальні малюнки.

Малюнок №6.

0 балів. Абстрактний візерунок, сходи, щаблі, обличчя людини.

1 бал. Гора, скеля, ваза, ялина, кофта, піджак, сукня, блискавка, гроза, людина, квітка.

2 бали. Всі інші більше оригінальні малюнки.

Малюнок №7.

0 балів. Абстрактний візерунок, машина, ключ, серп.

1 бал. Гриб, черпак, ківш, лінза, обличчя людини, молоток, окуляри, самокат, серп і молот, тенісна ракетка.

2 бали. Всі інші більше оригінальні малюнки.

Малюнок №8.

0 балів. Абстрактний візерунок, дівчинка, жінка, очі й тіло людини.

1 бал. Буква, ваза, дерево, книга, майка, плаття, ракета, квітка, щит.

2 бали. Всі інші більше оригінальні малюнки.

Малюнок №9.

0 балів. Абстрактний візерунок, пагорб, гори, буква, вуха тварини.

1 бал. Верблюд, вовк, кішка, лисиця, обличчя людини, собака, людина, фігура.

2 бали. Всі інші більше оригінальні малюнки.

Малюнок №10.

0 балів. Абстрактний візерунок, гусак, качка, дерево, обличчя людини, лисиця.

1 бал. Буратіно, дівчинка, птах, цифра, людина, фігура.

2 бали. Всі інші більше оригінальні малюнки.

Кількість балів, отримана обстежуваним, є одним із показників креативності, здатності висувати ідеї, що відрізняють від очевидних. Оригінальність рішень означає здатність уникати легких і очевидних відповідей. Максимальна кількість можливих балів - 20.

Опитувальник креативності Дж. Рензуллі. У 70-х роках американські учені-психологи Джоуль Рензулли, Р. Хартман і К. Калахан стали координаторами створення концепції і системи роботи з обдарованими людьми. Ними були зібрані дослідницькі роботи учених всього світу, присвячені проблемам людської обдарованості.

На підставі цих робіт Рензулли, Хартман і Калахан вирішили створити надійний і валідний інструмент об'єктивної експертної оцінки різних сторін обдарованості.

Були вибрані чотири види обдарованості:

- здатність до навчання,

- мотиваційно-особові характеристики,

- творчі здібності (креативність),

- лідерські здібності.

Були створені опитувальники, за допомогою яких експертна рейтингова оцінка, що виставляється, може використовуватися в процесі ідентифікації обдарованих людей.

Укладачі опитувальників підкреслювали, що вони не призначені для заміни існуючих тестів, а повинні служити додатковим коштом і можуть застосовуватися разом з існуючими методами ідентифікації обдарованих людей.

Було проаналізовано величезну кількість літературних джерел, виявлені найбільш значимі поведінкові характеристики чотирьох видів обдарованості і створені чотири опитувальники.

У них були включені тільки найбільш значимі характеристики обдарованості, ті, які були виділені відомими ученими з різних країнах. Причому про цю характеристику обдарованості повинні були повідомити не менше трьох загальновизнаних учених, і між ними не повинно було бути істотних протиріч і розбіжностей.

Оскільки використовувалася експертна оцінка, то характеристики обдарованості є поведінковими, тобто за допомогою систематичного і випадкового спостереження в різний час і в різних ситуаціях оцінювали міру прояву різних якостей.

Тестові методики-опитувальники були стандартизовані. Також була вивчена розрізняльна (дискримінаційна) здатність опитувальників.

Кожен пункт опитувача оцінюється за шкалою, що містить чотири градації :

4 - постійно,

3 - часто,

2 - іноді,

1 - рідко.

Загальна оцінка креативності є сумою балів за десятьма пунктами (мінімальна можлива оцінка - 10, максимальна - 40 балів).

Відповідність суми балів рівням креативності наступна:

- дуже високий рівень креативності - 40-34 бали;

- високий рівень креативності - 33-27 балів;

- нормальний, середній рівень креативності - 26-21 балів;

- низький рівень креативності - 20-16 балів;

- дуже низький рівень креативності - 15-10 балів.

Тест вербальної креативності (RAT) С. Мєдніка. Методика адаптована в лабораторії психології здібностей Інституту психології Російської академії наук на вибірці школярів старших класів Л.Г. Алєксєєвою, Т.В. Галкіной, на вибірці менеджерів у віці від 23 до 35 років - А.Н. Вороніним.

Розроблений тест призначений для діагностики вербальної креативності, яка визначається як процес перекомбінування елементів ситуації. В даному випадку досліджуваним пропонуються словесні тріади (трійки слів), елементи яких належать до взаємно віддалених асоціативних областей.

Досліджуваному необхідно встановити між ними асоціативний зв'язок шляхом знаходження четвертого слова, яке об'єднувало б елементи так, щоб з кожним з них воно утворювало деяке словосполучення. В якості стимульного матеріалу в тесті використовуються 40 словесних тріад.

При розробці цього тесту використовувалися принципи побудови методики, що не регламентують діяльність досліджуваного. Так, тестові завдання були максимально звільнені від орієнтації на мотивацію досягнення, оскільки мотивація досягнення є стимуляцією діяльності.

Розроблена методика спрямована на виявлення і оцінку існуючого у досліджуваного, часто прихованого, такого, що блокується креативного потенціалу, а не особливостей діяльності досліджуваного в цих експериментальних умовах.

Завдання методики не були як-небудь обмежені. Вона була побудована не за принципом тесту або завдання, а як необмежене поле діяльності у вигляді однотипних завдань.

Досліджуваного не можна обмежувати часом вирішення тестових завдань. Бажано працювати з досліджуваного індивідуально, хоча можливий і груповий варіант.

Використаний нами варіант методики, адаптований А.Н. Вороніним є груповим скороченим варіантом, що складається з однієї серії (20 тріад) і не припускає розминки, оскільки розминка у дорослих людей в ситуації дефіциту часу для виконання (підприємці - зазвичай зайняті люди) дає систематичне зрушення в результатах тестування, визначуваний завданнями розминки. Стимульний матеріал для скороченого групового варіанту методики узятий з другої серії підліткового варіанту методики.

Проводячи тестування, ми уникали відкритого обговорення предметної спрямованості методики, тобто ми не повідомляти про те, що вивчаються творчі здібності, творче мислення. Тест можна представити як методику на «оригінальність», можливість виразити себе в незвичній діяльності, ситуації. Час тестування не треба обмежувати, але орієнтовно досліджувані витрачали на кожну трійку слів по 1-2 хв.

Оригінальність відповідей оцінюється виходячи з усього масиву даних і підраховується по формулі:

,

Де:

Or - оригінальність цього типу відповіді;

x - кількість відповідей цього типу;

Хmax - максимальна кількість відповідей в типі.

При цьому під типом відповіді малися на увазі однокорінні слова, що несуть приблизно однакове смислове значення.

Так, слова прагнення, прагнути, спрямування, прагну розглядалися як слова однотипні і об'єднувалися в один тип відповідей: прагнення.

Для оцінки результатів тестування людей, що відносяться до контингенту менеджерів або схожому з ним, пропонується наступний алгоритм дій.

Необхідно зіставити відповіді випробовуваних з наявними типовими відповідями і при знаходженні схожого типу відповіді присвоїти цій відповіді оригінальність, вказану в списку.

Якщо в списку немає такого типу відповідей, то оригінальність цієї відповіді вважається 1.

Індекс оригінальності підраховується як середнє оригінальності усіх відповідей, тобто сума оригінальності по усіх відповідях ділиться на кількість відповідей.

Кількість відповідей може не співпадати з кількістю «трійок слів».

На деякі трійки слів випробовувані дають два, три відповіді, на деякі - відповіді відсутні.

Індекс унікальності дорівнює кількості унікальних відповідей.

Діагностику креативності особистості було здійснено за допомогою методики, розробленої Е.Е. Тунік. Дана методика дозволяє визначити чотири особливості (фактори) творчої особистості: допитливість, уява, складність, схильність до ризику.

Досліджуваному пропонується 50 тверджень, серед яких:

12 тверджень відносяться до допитливості,

12 - до уяви,

13 - до схильності йти на ризик,

13 - до фактору складності.

Запропоновані твердження слід прочитати та визначити рівень кожного з чотирьох факторів креативності особистості на основі позитивних та негативних відповідей, що оцінюються в 2 бала, відповідей, які частково співпадають з ключем (в формі “може бути”), що оцінюються в 1 бал і відповіді у формі “не знаю”, які оцінюються в -1 бал.

Використання даної оціночної шкали дає можливість оминути недостатньо творчу, нерішучу особистість. Кількісна вираженість того чи іншого фактору визначається шляхом співставлення відповідей досліджуваного з ключем. За умови, якщо не відмічені пункти “не знаю” та у випадку співпадіння всіх відповідей з ключем, сумарний “сирий” бал може дорівнювати 100 балам й 50-ти балам, якщо досліджуваний дає всі відповіді в формі “може бути”. Чим вища “сира” оцінка людини, що відчуває позитивні почуття по відношенню до себе, тим більш творчою особистістю, допитливою, з розвиненою уявою, схильністю підти на ризик і розібратися в складних проблемах, вона є. Опитувальник особистісної схильності до творчості Г. Девіса. Опитувальник призначений для виявлення схильності до творчої поведінки у повсякденному житті. Особистісні ознаки креативності містять в собі:

- цікавість,

- самодостатність,

- відчуття гармонії,

- краси,

- альтруїзм,

- прагнення до ризику,

- прийняття безладу,

- потребу в активності тощо.

Опитувальник містить 21 запитання, з допомогою яких діагностують креативність як особистісну властивість.

Бесіда на тему «Відповідність працівника банку професіограмі» була розроблена в межах реалізації методу експертних оцінок. Ми розробили професіограму працівника банку, яку запропонували оцінити керівному складу ПАТ Банку «Київська Русь» за трьохрівневою шкалою:

Високий рівень розвитку - працівник повністю відповідає професіограмі, здатен виконувати швидко та чітко поставлені задачі;

Середній рівень розвитку - працівник майже повністю відповідає професіограмі, здатен виконувати поставлені задачі;

Низький рівень розвитку - працівник не повністю відповідає професіограмі, не здатен виконувати швидко та чітко поставлені задачі.

Професіограма працівника банку складається, виходячи з принципів системного підходу, на основі всебічного вивчення конкретної трудової діяльності:

- Комунікабельність;

- Знання;

- Витриманість;

- Організованість;

- Відповідальність.

В наступному пункті представлені отримані результати за дібраними методиками відповідно до визначеної мети, а саме дослідження психологічних особливостей креативності працівників банку.

2.2 Особливості та рівень розвитку показників креативності працівників банку

Після уточнення методики організації та проведення дослідження варто перейти до кількісного та якісного аналізу результатів, отриманих в ході опитування працівників ПАТ Банку «Київська Русь» за вищевказаними методиками.

Результати отримані за допомогою опитувальника креативності Джонсона в модифікації Е. Тунік представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.Рівні розвитку самооцінки креативності за методикою Джонсона

Рівні розвитку самооцінки креативності	К-ть респондентів, осіб	К-ть респондентів, %
Дуже високий	-	-
Високий	18	59,4
Нормальний, середній	12	39,6
Низький	-	-
Дуже низький	-	-

За даними переставленими в таблиці 2.1. більшість респондентів, а саме 59,4% мають високий рівень розвитку самооцінки креативності,

39,6% досліджуваним притаманний нормальний або середній рівень розвитку самооцінки креативності. Високий рівень самооцінки креативності проявляється в таких характеристиках як бути активним, демонструвати свої можливості та не соромитися пропонувати ідеї, не приймати чужих пропозицій без критичного аналізу.

Доцільно зауважити, що в даній вибірці респондентів не виявилось досліджуваних з дуже високим, низьким та дуже низьким рівнем розвитку самооцінки креативності, що свідчить про те, що даний вид професійної діяльності не зважаючи на свою складність та специфічність вимагає від особистості проявів креативного підходу до виконання професійної діяльності. Результати діагностики рівня невербальної креативності за методикою Торренса в модифікації Тунік представлені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.Рівні розвитку невербальної креативності Торренса

Рівні розвитку невербальної креативності	К-ть респондентів, осіб	К-ть респондентів, %
Високий	10	33,3
Середній	20	66,7
Низький	-	-

За даними переставленими в таблиці 2.2. більшість респондентів, а саме 33,3% мають високий рівень розвитку креативності, тобто здатні висувати нові та цікаві ідеї, що відрізняють від очевидних, здатні уникати легких та очевидних відповідей, не 66,7% досліджуваних мають середній рівень розвитку невербальної креативності, тобто їхні відповідні не отримали достатньо високих балів, що відповідають оригінальності та унікальності, дана група працівників банку виявилась найчисельнішою, що є очікуваним та передбачуваним. Доцільно зауважити, що респондентів з низьким рівнем невербальної креативності не було виявлено. Отримані результати діагностики рівня ідентифікації проявів креативності за допомогою опитувальника креативності Дж. Рензуллі представлені в таблиці 2.3.

За даними переставленими в таблиці 2.3. більшість респондентів, а саме 59,9% мають високий рівень розвитку ідентифікації проявів креативності, 33,0% досліджуваним притаманний нормальний або середній рівень розвитку ідентифікації проявів креативності, по 3,3% респондентів отримали низький або дуже високий рівень розвитку ідентифікації проявів креативності. Респондентів з дуже низьким рівнем розвитку зазначеного показника не виявлено.

Таблиця 2.3. Рівні розвитку ідентифікації проявів креативності за методикою Дж. Рензуллі

Рівні розвитку ідентифікації проявів креативності	К-ть респондентів, осіб	К-ть респондентів, %
Дуже високий	1	3,3
Високий	18	59,9
Нормальний, середній	10	33
Низький	1	3,3
Дуже низький	-	-

Отримані результати рівня розвитку вербальної креативності, а саме унікальності та оригінальності відповідей на методикою Мєдніка представлені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4. Рівні розвитку вербальної креативності за методикою С. Мєдніка

Рівні розвитку вербальної креативності	К-ть респондентів, осіб	К-ть респондентів, %
Нижче середнього	8	26,6
Середній	9	30,0
Вище середнього	10	33,3
Високий	3	10

За даними переставленими в таблиці 2.4. більшість респондентів, а саме 33,3% та 30,0% мають вище середнього та середній рівень вербальної креативності відповідно, 26,6% досліджуваних мають рівень розвитку вербальної креативності нижче середнього, а 10% мають високий рівень розвитку вербальної креативності.

Результати діагностики креативності особистості було здійснено за допомогою методики розробленої Е.Е.Тунік, яка дозволила проаналізувати чотири сторони творчої особистості: допитливість, уяву, складність, схильність до ризику, що представлено в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5. Рівні розвитку креативності за методикою Е.Е. Тунік

Рівні розвитку креативності	Високий	Середній	Низький
	особ.	%	особ.	%	особ.	%
Допитливість	6	20,0	20	66,7	4	13,3
Уява	4	13,3	15	50,0	11	36,7
Складність	5	16,7	12	40,0	13	43,3
Схильність до ризику	6	20,0	15	50,0	9	30

Як представлено в таблиці 2.5., за шкалою ризик 20,0% досліджуваних мають високий рівень розвитку досліджуваного показника, 66,7% - середній рівень, 13,3% респондентів - низький рівень сформованості ризику, як властивості творчої особистості.

Лише 13,3% досліджуваних мають високий рівень розвитку допитливості, 50,0% респондентів - середній рівень, 36,7% респондентів мають низький рівень досліджуваного показника.

За шкалою складність 40,0% респондентів мають середній рівень сформованості досліджуваного показника, 43,3% - низький рівень розвитку складності, а 16,7% високий рівень розвитку складності як властивості креативної особистості.

20,0% мають високий рівень розвитку уяви, 50,0% мають середній рівень, 30,0% - низький рівень досліджуваного показника.

Отримані результати діагностики рівня розвиткуу особистісної схильності до творчості за опитувальником Г. Девіса представлені в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6. Рівні розвитку особистісної схильності до креативності за опитувальником Г. Девіса

Рівні розвитку особистісної схильності до креативності	К-ть респондентів, осіб	К-ть респондентів, %
Низький	7	23,3
Середній	18	60,0
Високий	5	16,7

Як можна побачити на таблиці 2.6., більша кількість респондентів, а саме 60,0% мають середній рівень розвитку особистісної схильності до креативності, що свідчить про самодостатність, відчуття неохідності, незадоволеність тим, що є.

Низький рівень розвитку особистісної схильності до креативності притаманний 23,3% досліджуваним працівникам банку, які більше схильні до самотності, не схильні ризикувати, висувати неординарні рішення трудових проблем.

Високий рівень розвитку особистісної схильності до креативності характерний 16,7% респондентів, які цікавляться новим та оригінальним, прагнуть до змін.

Результати бесіди на тему «Відповідність працівника банку професіограмі» представлені в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7. Рівні відповідності працівника банку професіограмі

Рівні відповідності професіограмі	К-ть респондентів, осіб	К-ть респондентів, %
Низький	6	20,0
Середній	14	46,6
Високий	10	33,3

Провівши бесіду з керівником банку, на рахунок якості виконання своїх обов'язків працівниками та відповідності професіограми, ми отримали такі результати:

20,0% отримали низький рівень, тобто не вправляються з вимогами поставленими перед ними,

46,6% - середній, тобто майже вправляються;

33,3% - високий, що значить, що вони повністю відповідають вимогам і виконують свої обов'язки.

Для здійснення аналізу співвідношення показників креативності особистості з відповідністю особистості професіограмі нами був здійснений кореляційний аналіз, що засвідчив існування зв'язку між:

- самооцінкою креативності та відповідністю працівника професіограмі (r = 0,55);

- ідентифікацією проявів креативності та відповідністю працівника професіограмі (r = 0,67);

- вербальною креативність та відповідністю працівника професіограмі (r = 0,71).

Отримані дані свідчать, що рівень креативності прямо залежить від відповідності працівника займаній посаді, тобто креативна особистість відповідально ставиться до завдань, що висуваються перед нею керівництвом, швидко та вміло їх виконує.

В наступному пункті даного розділу бакалаврської роботи представлені психологічні рекомендації щодо розвитку креативності працівників банку.

2.3 Психологічні рекомендації щодо розвитку креативності працівників банку

Відповідно до завдань нашого дослідження, наступним етапом було розроблення психологічних рекомендацій щодо розвитку креативності працівників банку.

Саме з такою метою, як засіб розвитку креативності працівників банку, доцільно використовувати психологічний тренінг. Психологічний тренінг розглядається нами як запланований процес, призначений надати або поновити знання та навички, розвинути працівників банку ті здібності та властивості, які характерні креативним особистостям.

При плануванні тренінгової програми недоцільно ставити за мету досягнення максимального рівня креативності учасників тренінгу. Адже як інтегративна властивість особистості креативність не є сталою і незмінною протягом життя, її прояв залежить від багатьох зовнішніх умов та особистісних чинників. Підвищення її рівня - це послідовний тривалий процес, який потребує постійного підкріплення у вигляді нових знань, тренування креативного мислення, сприятливих умов і пізнавальної, діяльнісної та особистісної мотивації до активної креативної діяльності. Тому головне завдання повинно вбачатися у тому, щоб дати поштовх розвиткові креативності, допомогти працівникам банку у визначені напрямів роботи над собою.

Отже метою психологічного тренінгу має бути актуалізація особистісного творчого потенціалу і оптимізація процесу розвитку креативності працівників банку.

Реалізації мети в межах тренінгової програми має підпорядковуватися виконанню низки завдань:

- формування мотивації до креативної діяльності та відкритості до нового когнітивного досвіду;

- створення креативного мікросередовища;

- актуалізація креативних властивостей, наявних працівників банку;

- розвиток особистісних рис, властивих креативній особистості;

- навчання креативним способам мислення при розв'язанні проблемних ситуацій;

- реалізація можливостей інформаційно збагаченого мікросередовища у розвитку креативності працівників банку;

- формування здатності до рефлексії;

- збагачення професійного і життєвого досвіду.

Креативність пов'язується з пошуком нових педагогічних ідей, рішень і вибором найкращих варіантів. Для цього потрібно розвивати творче мислення, яке залежить від суб'єктивних характеристик особистості.

У конструюванні програми тренінгу та підборі психотренінгових вправ необхідно враховувати:

- творчу уява, що робить її необхідною умовою професійної творчості;

- розвиненість інтелекту, яка спонукає до розмірковування, упорядкування знань, пошуку і аргументації власного рішення існуючої (можливої) проблеми;

- відкритість новому у пізнанні (когнітивна відкритість) як ставлення до нової інформації, досвіду, легкість у сприйнятті нових ідей;

- професійний кругозір, що визначає його здатність до саморефлексії. Хоча ці властивості формуються протягом усього професійного життя, їхній розвиток може здійснюватися цілеспрямовано, засобами психологічного професійного тренінгу у різних формах підвищення кваліфікації протягом усього життя.

Останніми дослідженнями психології творчості доведено, що креативність людини, як діяльність і результат, формується під впливом соціального мікросередовища.

У психологічній практиці найбільш складною є проблема визначення методологічної основи і принципів побудови тренінгових програм.

Принципи зазвичай виконують функцію формування найбільш загальної стратегії, правила визначають приватні тактики різних видів творчої діяльності і самовиховання творчих здібностей особи. Оскільки творчий процес не може бути лінійним, ряд операцій може здійснюватися паралельно, або у зворотному порядку. Більш того, окремі вказані ланки розумового процесу можуть мінятися місцями. Основні принципи програми тренінгу нерозривно пов'язані із загальнодидактичними. Реалізація психолого-педагогічних принципів зумовлена соціальним замовленням, вимогами сучасної педагогічної діяльності, а також потребами педагога [37].

В основу побудови психолого-педагогічного тренінгу креативності мають бути покладені такі принципи [20].

Принцип створення мотиваційного мікросередовища. Для проведення тренінгових занять з розвитку креативності спеціалісти потрібне занурення в діяльність, захоплення цим процесом та виклик своєрідного «потоку». Щоб ввійти в такий стан учасникам тренінгу потрібно мати позитивний настрій, мотивацію досягнення, вміння підтримати відповідний фокус та концентрацію уваги на діяльності, прагнення до розв'язання важких завдань, оптимальних стосовно їхнього рівня і їхніх здібностей. Саме тому при конструюванні тренінгових вправ психолог повинен ставити перед кожним учасником індивідуальні завдання, орієнтовані на їхні можливості та цілі. Це підвищує мотивацію та інтерес у процесі тренінгу. Психолог заохочує і підкріплює досягнення учасників, порівнює його не з результатами інших, а з його власними, побудованими на минулих успіхах і невдачах з індивідуальними стандартами. Підсумком подібних стратегій в тренінгу креативності є зростання привабливості успіху, впевненості у своїх силах. Саме така діяльність може заохотити самостійність учасників, викликати прояв оригінальності, ініціативи, інтелектуальної гнучкості, винахідливості та новизни.

Принцип створення рефлексивного мікросередовища. Реалізація такого принципу формування здібності до інтелектуальної творчості ґрунтується на створенні деяких умов: в мисленні - створення критичного настрою і пошук загального обґрунтування для аналізу ідей; в діяльності - створення цільових установок, які мотивують учасника до дій при реальній відсутності засобів досягнення цілей цієї ідеї; організація дій з контролю і самоконтролю, оцінки і самооцінки; в спілкуванні - створення відносин кооперації з приводу спільного пошуку основ для оцінки результату і процесу творчої діяльності. Особистісний аспект рефлексивно-діяльнісного принципу спрямований на розвиток здібності до усвідомленого вибору цінностей і формування уявлень про зміст та смислові рамки ситуації. Це дає змогу ще більше осмислити проблему, яка стоїть у процесі розв'язання креативної задачі та накреслити шляхи її творчого перетворення.

Принцип організації пошуково-евристичного мікросередовища. Евристичне мікросередовище - це спеціально створена у процесі тренінгу ситуація, яка забезпечує появу в учасників потреби в пошуку розв'язання професійних завдань. Учасники тренінгу повинні засвоїти різні способи і прийоми виконання творчої діяльності. Завдяки цьому принципу у фахівців формуються необхідні операційні механізми виконання творчої діяльності -- когнітивні та особистісні. Цей принцип забезпечує розвиток оцінювальної функції. Саме завдяки кваліфікованому конструюванню вправ для тренінгу креативності така функція починає сприйматися як універсальний критерій оцінки особистості й дає змогу підвищити значущість творчих розв'язань, створює передумови для творчої самореалізації особистості [4].

Принцип вільного вибору і безоціночних суджень. Цей принцип передбачає розуміння творчості як здібності виразити своє особливе неповторне ставлення до матеріалу. Ведучий повинен дати кожному учаснику свободу вибору та можливість проявляти творчий підхід до справи. Свобода вибору може передбачати право на помилку. Креативне розв'язання проблем може бути ускладнене, якщо учасники будуть критикуватися за помилки або невдачі. Тому в правилах тренінгу креативності повинні бути передбачені положення, які забороняють критику ідей. Це можна дозволити лише у випадках застосування «мозкового штурму» або методу «синектики», де використовуються інші правила розв'язання проблемних ситуацій.

Принцип адекватного рівня труднощів. Внаслідок індивідуальних відмінностей в когнітивних стилях людей не всі учасники тренінгу можуть показувати високі результати, пропонувати оригінальні рішення, бути дуже гнучкими, тому для розроблення тренінгових завдань потрібно визначати реальні цілі, виходячи з когнітивних здібностей. Цілі, які ґрунтуються на рівнях власних досягнень, дають відчуття впевненості, компетентності, що позитивно впливає на підвищення ймовірності досягнення успіху та мотивації.

Принцип навчальних проблемних ситуацій. Навчальні проблемні ситуації сприяють формуванню і закріпленню креативних вмінь, викликають потребу долати труднощі, адже "проблемна ситуація - вихідний момент продуктивного мислення, джерело і стимул пошукової пізнавальної активності і творчої діяльності людини" [2]. Проблемні ситуації варто підбирати зі сфери професійної діяльності фахівця або з реального повсякденного життя. Це забезпечить варіативний пошук розв'язання проблем, дасть змогу гнучко застосовувати набуті знання, дозволить ретельно розробляти задумані ідеї.

Принцип чергування логічної й евристичної діяльності [7] застосовується для того, щоб в учасників тренінгу не формувався стереотип виконання одноманітної роботи за конкретними правилами. Потрібно розвивати у них здатність творчо підходити до вирішення проблем, але при цьому слідувати логіці, висувати реалістичні рішення.

Принцип активізації компонентів творчого мислення полягає у потребі розвивати у людини здатність не звертати увагу на зовнішні перешкоди, а, отже, формувати уміння зосереджуватися, розвивати фантазію, уяву; позбавлятися від відсталості мислення; не боятися ризикувати і пробувати; мати адекватну самооцінку.

Принцип спадкоємності припускає безперервний логічний перехід від теми до теми, підведення підсумків роботи, зворотний зв'язок.

Принцип залученості у процес творчості означає створення наступних умов, необхідних для виникнення внутрішньої мотивації творчості: ступінь оволодіння матеріалом; організація позитивних емоційних переживань в процесі зустрічі з творчим матеріалом; відчуття задоволеності результатом творчості (позитивне підкріплення); підвищення чутливості процесів сприйняття, пов'язаних з творчістю. Повинна формуватися взаємна потреба та інтерес до спільної діяльності.

Принцип діалектичної єдності. Жодна властивість творчого мислення не може в своїй реалізації бути ефективною, якщо вона не співвідноситься з властивістю, протилежною їй. За умов, коли будь-яка проблема неоднозначна і багатопланова, потрібна.

Принцип інформаційного взаємозбагачення. Творча самоактуалізація - це процес, який припускає, що кожного разу, роблячи вибір, людина здійснює його на користь особистісного зростання. Тобто - певна установка, як схильність до всього підходити творчо, відмовляючись від уявлення, ніби творчі здібності обов'язково повинні привести до створення якої-небудь продукції.

Психологічний механізм реалізації стратегії розгортається в процесі здійснення таких функцій психологічного тренінгу:

1.Надання допомоги ревізувати власну психологічну картину професійної діяльності, зіставити її з креативними зразками (діагностична функція).

2. Створення умов, які сприяють розвитку творчих здібностей, вироблення готовності до творчості (стимулююча функція).

3. Сприяння процесу власного творчого особистісного і професійного зростання (розвивальна функція).