Психологічні особливості креативності працівників банку

4. Забезпечення приросту психологічних знань, умінь та навичок (навчальна функція).

5. Коригування у разі потреби певних елементів діяльності (коригувальна функція).

В основі побудови психологічного тренінгу як засобу розвитку креативності повинні бути використані ідеї Дж. Гілфорда [6] про такі основні характеристики креативності особистості, які отримали конкретне застосування:

- здібність до формулювання постановки проблеми, спрямованої на удосконалення своєї професійної діяльності;

- здібність до генерування великої кількості ідей;

- здібність до продукування різнопланових ідей;

- здібність нестандартно розв'язувати в ускладнених соціально-економічних умовах.

Відповідно до розуміння креативності Е. Торренсом [7] тренінг спрямований на розвиток здібності до загостреного сприймання недоліків, прогалини, чутливості до дисгармонії, що виникає у процесі професійної діяльності.

При конструюванні тренінгової програми необхідно використовувати оригінальні прийоми та методи розвитку творчого мислення, запропоновані Едвардом де Боно [2], в основу яких покладена робота з інформацією, навчання пошуку альтернативних рішень, вміння висувати гіпотези, вміння переглядати вихідні положення поставлених умов, вміння зважувати прийняті рішення, вміння будувати стратегічні проекти, відшуковувати домінуючі ідеї та вирішальні фактори у розв'язанні проблем. Значна увага приділятися інтерактивним способам розв'язання проблемних ситуацій, відповідно до принципів, що лежать в основі розвитку креативного мислення:

* Виділення необхідних і достатніх умов розв'язання проблемних ситуацій та завдань.

Розвиток готовності відмовитися від власного минулого досвіду.

Розвиток здібності до усвідомлення домінуючої ідеї, вироблення незалежності мислення.

При створенні тренінгу креативності необхідно використовувати модель пізнавального навчання американського професора Дж. Блума [4], елементи якої є необхідними для опанування креативних способів мислення і діяльності:

- оцінка: сформувати критерії, розібратися у питанні, виявити помилки, оцінити і прийняти рішення;

- синтез: отримати невідомі раніше рішення, ідеї шляхом поєднання відомих елементів, частин;

- аналіз: визначити складові елементи проблеми, яким чином вони розташовані і пов'язані між собою (структурування);

- застосування: застосувати набуті знання та вміння;

- розуміння: перефразовувати, пояснювати, робити висновки, підсумкове резюме, екстраполювати.

При побудові тренінгу креативності серед основних засобів необхідно застосовувати, стратегії творчої діяльності:

I - стратегія комбінаторних дій (комбінування) полягає: у зміні розташування мовних деталей в існуючій лінгвістичній конструкції рідною мовою, знаходженні доцільних сполучень, комбінацій, варіантів синтезу елементів, які використовуються в українській мові та можуть легко переноситися на іноземну мову; у варіативних поєднаннях педагогічних технологій, форм і методів викладання.

ІІ - стратегія пошуку аналогів (аналогізування) проявляється у використанні відомих психолого-педагогічних технологій в нових змінних умовах освітнього простору, у вмінні застосовувати таку стратегію у способах словотворення, конструювання семантичних фраз іноземною мовою на основі рідної мови.

III - стратегія реконструктивних дій (реконструювання) виявляється у перебудові власної системи набуття і розширення лінгвістичних знань; у процесі навчання іноземній мові, побудованому на пошуку відмінностей між семантичними конструкціями рідної та іноземної мов; у переконструюванні психолого-педагогічного інструментарію та введенні нових суттєвих елементів, які значно збагатять набір методичних засобів викладача.

IV - універсальна стратегія передбачає поєднане застосування стратегій аналогізування, комбінування і реконструювання (у більшості випадків найефективніше їх комплексне використання).

V - стратегія випадкових підстановок або спонтанних дій використовується у ситуаціях невизначеності та непередбачених умов, що виникають у педагогічній діяльності, у незвичних мовних ситуацій та в необхідності прийняття інтуїтивних рішень при розв'язанні лінгвістичних завдань.

Умови тренінгу креативності мають бути зорієнтовані на конструювання сприятливого соціального оточення та інформаційно збагаченого мікросередовища, необхідного для розкриття і саморозвитку творчих можливостей його учасників:

- Підтримка прагнення учасників до пошуку нових і евристичних ідей.

- Розгляд всіх відповідей, навіть найнесподіваніших, незвичних і дивних, як відповідей цінних, гідних уваги аудиторії. На тренінгу створюється зона внутрішньої свободи: кожен може проявити себе так, як він цього хоче.

- Створення доброзичливої атмосфери за допомогою емоційної взаємопідтримки, в умовах якої учасники отримують задоволення і від тренінгу, і від спілкування.

- Використання полемічного засобу колективного пошуку нового, оригінального рішення поставленої проблеми.

- Уникнення негативного оцінювання, оскільки оцінювання відводить людину від творчості. Використання лише позитивних оцінок.

При проведенні тренінгу необідно враховувати характеристики, що сприяють швидкому знаходженню творчого рішення:

Знання своєї справи, володіння питанням, яке обговорюється на занятті. Якщо у минулому певний спосіб вирішення педагогом деяких завдань виявився достатньо успішним, то ця обставина спонукає його і надалі дотримуватися цього способу.

Тимчасова спресованість творчості, коли між завданнями і способами їх розв'язання немає великих проміжків часу. Чим більше зусиль було витрачено на те, щоб знайти і застосувати на практиці новий спосіб вирішення завдань, тим вірогідніше звернення до нього в майбутньому. Психологічні витрати на виявлення деякого нового способу рішення пропорційні прагненню використовувати його якомога частіше на практиці.

Подолання стереотипу мислення, який через вказані вище умови заважає педагогу відмовитися від колишнього досвіду і шукати новий шлях вирішення завдання. Один із способів усунення такого стереотипу - на певний час припинити спроби вирішення завдання, а потім повернутися до нього.

Інтелектуальні здібності людини, як правило, страждають від частих невдач, і боязнь чергової невдачі починає автоматично виникати при зустрічі з новим завданням. Вона спонукає захисні реакції, які заважають творчому мисленню, зазвичай пов'язаному з ризиком для власного «Я». У результаті викладач втрачає віру в себе, у нього накопичуються негативні емоції, які заважають йому думати. Важливе відчуття успіху і професійна незалежність.

Оптимальна мотивація та відповідний рівень емоційного збудження, завдяки яким досягається максимум ефективності у вирішенні інтелектуальних завдань. Чим вищий ступінь зацікавленості та участі сторін в процесі аналізу і вирішення проблем, тим більші творча енергія і самовіддача.

Чим більше лінгвістичних, педагогічних (дидактичних) та психологічних знань має викладач, тим різноманітніше буде його підхід до вирішення творчих завдань. Проте відповідні знання повинні бути різноспрямованими, оскільки вони мають здатність орієнтувати мислення на різні підходи до рішення. Повинна постійно існувати і реалізовуватися потреба співвідношення стандартних професійних прийомів і нетипових ситуацій.

Культивування всіляких форм творчої активності учасників тренінгу. Вдосконалення здатності побачити знайомий об'єкт з нового боку, в новому контексті. В цілому, рамкові умови тренінгу повинні бути направлені на конструювання ситуації успіху його учасників.

Отже, розроблений тренінг включає 4 частини.

Частина 1.

Перша частина спрямована на знайомство; дозволяє налаштувати групу на робочий лад, усвідомити, що всі люди здатні бути креативними і мислити творчо. Необхідно визначити правила тренінгу: "Я" - правило, активність, безоціночність, позитивність (в ідеалі, група сама формує правила, за якими вона буде працювати, але ці 4 правила обов'язкові + ті правила, які придумала сама група).

Крок 1: математичне знайомство.Час: 20 хвилин. Учасники групи сидіють по колу.

"Математики схильні усе, що відбувається в світі, всі явища і навіть предмети описувати за допомогою формул. Я пропоную на час нашого знайомства перевтілитися в математиків і, називаючи своє ім'я, сказати формулу, яка, з Вашої точки зору, достатньо точно описує Вашу особистість".

Це завдання може викликати значні труднощі у деяких учасників, інколи виникає подив, з'являються питання, прохання навести приклади. Тренер у цих випадках поводиться так, щоб збереглася неструктурованість, невизначеність ситуації. Не варто наводити приклади, можна сказати, що мова математики дуже багата, крім того, у кожного є можливість створити власний розділ цієї науки.

Крок 2: Гра "Акварель". Час: 5 хв. Мета: об'єднати учасників у групи по 5 чоловік.

Розбити людей на групи можна за допомогою гри "Акварель". Дати кожному клаптик паперу певного кольору. Ведучий стоїть в центрі. Учасники з певним кольором, який назве ведучий, пересаджуються на інше місце. Все робиться в швидкому темпі. На сусідні місця пересаджуватися не можна. Ведучий також бере собі колір і бере участь у вправі. Той, хто стоїть у центі кола, повинен зайняти одне з місць, а той, хто залишиться в центрі без місця, продовжує гру. Можна не колір, а фрукти, пори року і все, що придумаєте. Перемішавшись, кожні 4-5 (залежно від кількості людей у групі - не менше 3 і не більше 7) осіб, утворюють групи, в яких будуть працювати.

Крок 3: "Асоціації". Час: 20 хв.

Обговорення питань у групах: учасники спочатку пишуть асоціації, пов'язані з нижчезазначеними поняттями, а потім пишуть до них визначення (записують на ватманах у кожній групі, потім презентують для решти).

* творчість;

* креативність;

* інновації, новаторство.

Обговорюючи результати, не можна оцінювати їх, а лише аналізувати: що спільного і що відрізняється, нюанси, які помітила одна група і не помітила інша, різні аспекти цих понять, схожість / відмінність з визначеннями вчених.

Крок 4: "Етапи творчості". Час: 10 хв. Мета: усвідомлення етапів творчості. Учасники групи сидять півколом. Тренер стоїть біля дошки або листа ватману, який прикріплений на стіні.

Можна вибрати інші завдання на Ваш розсуд, з більш певними розв'язками. Використовувати книги з цікавої математики і т.п.)

"Зараз я буду пропонувати вам задачі. Вислухавши умову, займіться пошуком розв'язання. Знайшовши відповідь, дайте про це знати, наприклад, підняттям руки, вголос нічого не кажучи".

Наведемо кілька задач, які можуть бути використані в ході такої роботи:

Задача 1. Змінивши місце розташування однієї монети, потрібно доитися того, щоб на кожній осі лежало по три монети.

Варіанти відповіді: одну з монет, розташованих на горизонтальній осі, треба покласти на монету, що знаходиться на перетині осей, або монету на перетині пересунути вище по осі.

Задача 2. Змінивши місце розташування однієї цифри, треба добитися того, щоб рівняння було вірним.

102 = 100

Задача 3. Провівши в будь-якому місці відрізок, треба добитися того, щоб рівняння стало вірним.

V 1 = 1

Задача 4. Двома лініями розбити місяць на 4 частини

Задача 5. З'єднайти усі точки чотирма лініями не відриваючи руки.

В ході розв'язання задач, які пропонуються групі по черзі, тренер звертається до тих учасників, які поки що не знайшли розв'язання, з пропозицією проговорювати усі ідеї, що у них виникають. Дуже часто під час такого промовляння у когось із слухачів, що не мають розв'язання, воно виникає.

Звертаючись до учасників майстерні з питанням: "Як виникла відповідь?", ми дістаємо можливість вийти на ідею значення асоціативних механізмів в ситуації розв'язання творчих задач. Ця робота також дозволяє учасникам тренінгу креативності усвідомити, як заважають її вияву різні бар'єри і якими вони можуть бути.

Дуже показовим є факт створення самою людиною рамок, що обмежують її можливості при виршенні задач.

Ще один бар'єр вияву креативності, який практично завжди вдається виявити в ході роботи над такими задачами, це - неадекватна, особливо занижена самооцінка.

Робота над такими задачами в рамках тренінгу креативності дозволяє учасникам групи усвідомити етапи творчого процесу. Для того щоб спонукати учасників звернути увагу на це, тренер, перед тим, як дати умову задачі, говорить: "Прохання в ході розв'язання звертати увагу на всі стани, які у вас виникають", а в ході обговорення вражень пропонує розповісти про ці стани, їхні характерні особливості й динаміку.

Крок 5: Дискусія "Як піймати ідею за хвіст". Час: 15 хв. Учасники у групах.

Учасників необхідно об'єднати на групи, які були до цього, але краще в нові для того, щоб всі зі всіма встигли попрацювати.

Наприклад, за допомогою гри "Броунівський рух" - група вільно стоїть у центрі залу, ведучий командує повільно ходити по залу. На команду: "чотири (2, 5, 8 і т.д.) атомів", учасники групуються, притискаючись один до одного відповідно до названої кількості, потім ведучий говорить: "Броунівський рух" і учасники знову розпадаються. Продовжувати, доки група достатньо не перемішається і не сформована потрібна кількість груп. Групи обговорюють такі питання:

* етапи творчості, створення нового;

* методи фіксації ідей, як піймати ідею за хвіст 10 хв;

* результати дискусії.

Крок 6: "Історії творчості". Час: 25 хв.

Учасники самі обирають, розказувати про себе чи про іншого, розповідь не затягувати (1-2 хвилини), ведучому краще записувати головні характеристики, але так щоб не заважати розказувати, не відволікати увагу і виявляти достатню увагу до розповідача.

Варіант 1. "Зараз ми познайомимося і зробимо це так: пригадайте, будь ласка, особу, з якою Ви особисто знайомі зараз або були знайомі раніше і яка на сьогоднішній день є для Вас зразком людини творчої, неординарної, нестандартної. Коли всім удасться пригадати таку людину, кожний по черзі назве своє ім'я і скаже, які якості, особливості поведінки Вашого знайомого дають Вам підстави вважати його креативним, творчим".

Варіант 2. "На початку у нас буде певний час, протягом якого треба буде пригадати якийсь життєвий епізод, випадок або ситуацію, в якій Ви поводилися нестандартно, незвичайно, творчо. Коли всі будуть готові, перший починає, називає своє ім'я і розповість цей випадок або життєву ситуацію. Потім те ж саме зробить кожен з нас".

Таке знайомство дає можливість відразу увійти до проблематики тренінгу креативності та породжує значну кількість ідей, що належать до базових орієнтирів. Крім того, воно створює позитивний настрій у групі, адже учасникам приємно повідомити про свій досвід відносин з неординарними особистостями, які відтепер у свідомості групи будуть пов'язані з їх іменами.

Після того, як усі учасники завершать свої розповіді, можна підвести підсумок, перерахувавши всі особливості, характеристики, властивості, які були названі і можуть розглядатися як вияви творчості, креативності.

Крок 7: «Коло креативності». Час: 25 хв. Учасники групи сидять по колу. В центрі кола лежить папір, фарби, фломастери - все, що необхідно для малювання.

"Зараз я пропоную кожному з нас узяти аркуш паперу і намалювати креативність так, як ви її розумієте". Після того, як всі завершать малюнки, кожний розказує про свій малюнок, про те, як він (вона) розуміє, що таке креативність. При обговоренні не критикувати ні сам малюнок, ні його автора. Можна запитувати: чому саме це намальовано, що це означає для тебе, з чим асоціюється.

Вправа дозволяє сформулювати багато сутнісних характеристик креативності як властивості особистості, творчого процесу, а також визначальні особливості саме творчих продуктів діяльності.

Частина 2.

Крок 1. "Майстерня капелюхів". Час: 15 хв. 6 команд, кожна має папір одного кольору.

Творче завдання для команд учасників, які не знають, що означає кожний з кольорів капелюхів, але повинні зробити за короткий час такий капелюх, який би сподобався всім учасникам команди і всі брали б участь у його створенні. Як сам процес, так і кінцевий результат доставлять багато радості. Дайте час на фотографування.

Крок 2. Теоретичне знайомство з новими методами. Час: 15 хв.

Серед методів необхідно обрати лише ті, які Ви розумієте, можна не всі. Краще, коли учасники занотовують основні характеристики (або, якщо є можливість, дати їх як роздатковий матеріал). Більше зробити акцент на тих, які будуть використані в подальшій роботі, попередити учасників.

Підготуйте короткі та цікаві промови про основні методи:

* Шість капелюхів де Боно

* Метод ТРИЗ (теория решения изобретательских задач) ИКР

* Ментальні карти. Автор - Тоні Бьюзен.

* Синектика. Автор - Вільям Гордон.

* Метод фокальних об'єктів. Автор - Чарльз Вайтинг.

* Морфологічний аналіз. Автор - Фріц Цвіккі.

* Непрямі стратегії

* Розшифровка

* Пастка для ідей

* Автобус, ліжко, ванна

* Мозковий штурм

Крок 3. Практика. Час: 75 хв. (на кожний по 15 хв., слідкуйте за часом!)

* Шість капелюхів де Боно

* Метод ТРИЗ (теорія рішення винахідницьких задач) ИКР

* Ментальні карти

* Метод фокальних об'єктів

Група ділиться на 4 команди за кількістю методів, обирають лідера. Мета: знайти проблемну ситуацію, що вимагає нестандартних, творчих рішень та інноваційних підходів (Наприклад: потрібно провести інформаційну кампанію з європейської тематики, залучити більше людей у Ваш Євроклуб, організувати День Європи і т.д.) і спробувати розв'язати її певним чином протягом 15 хв. Далі є 3 варіанти роботи:

Варіант 1: Учасники команди переходять по колу, ліде залишається, розказує проблему новій команді і вони намагаються розв'язати цим методом. І так по колу, поки всі не повернуться на свої місця.

Варіант 2. Можна без лідера. Команда пише проблемну ситуацію і в повному складі йде до іншого столика. Нова команда намагається розв'язати цю проблему, а рішення записує і залишає на столі. В кінці всі рішення зачитуються і обговорюються.

Варіант 3. Кожний столик - це 1 метод. Команда переходить до іншого столика зі своєю ситуацією і за допомогою нового методу намагається знайти рішення. Таким чином ситуація проганяється по всіх методах (треба використовувати той варіант, який більше підходить для ваших цілей. 1 і 2 спрямовані більше на ознайомлення з методами та іншими проблемними ситуаціями, 3-й - на вирішення конкретної задачі.)

Частина 3.

Крок 1. Доопрацювання своїх ситуацій за допомогою методу, що сподобався, 15 хв.

Обговорення методів, їх результатів, ефективності 15 хв. (Дати висловитися кожному бажаючому. Наприкінці може підвести підсумки і хтось з учасників, і сам ведучий).

Крок 2. "Розминка для мозку" 10 + 10 хв. (ці вправи потрібні, щоб група відпочила, відновила ресурси. Використовуються для розвитку абстрактного мислення, гнучкості і рухливості розуму, а також уважності.)

Крок 3. Всі учасники сідають в коло і передають один одному якийсь предмет, причому кожен здійснює з ним яку-небудь дію, перш ніж його передати. Складність у тому, що сам предмет існує лише в уяві гравців. Пропонуєте для передачі, наприклад, газету. Перший учасник прочитав і передав її сусіду, той зім'яв і кинув далі по колу, наступний розгладив її, зробив кульок і став кидати в нього лушпиння від насіння, четвертий надів цей кульок п'ятому на голову замість капелюха. Причому показувати це все потрібно мовчки, рухами і мімікою, а вголос можна лише сміятися

Крок 4. Гра "Муха". Час: 10 хв. Учасники у колі, після пояснення правил - у групах.

"Уявіть перед собою квадрат, розділений на 9 клітинок, як при грі в хрестики-нулики . Уявіть також, що в правому нижньому кутку сидить муха. Своєю волею ви можете переміщувати її або по осі 'вгору-вниз' на одну клітинку, або по осі 'вправо-вліво' знову ж таки на одну клітинку. Ходи роблять по черзі, програє той учасник, після ходу якого муха опиниться поза межами ігрового поля. Зворотні ходи робити заборонено! (зворотні ходи - це коли один гравець говорить, наприклад "вліво!", а наступний говорить "вправо", повертаючи муху на вихідну позицію). Спитайте, чи всі зрозуміли правила, при необхідності поясніть ще раз, потім зіграйте один-два кола, щоб учасники зрозуміли, що до чого, а потім ускладніть задачу. "А тепер, додамо третій вимір. Окрім ходів 'управо-вліво' і 'вгору-вниз' можна робити ходи по осі 'вперед-назад', тобто наше двомірне поле, наш квадрат перетворюється на куб. Куб складається з 27 кубиків, і на початку гри муха сидить в правому нижньому передньому кутку".

Крок 5. "Апельсин". Час: 15 хв. Учасники сидять у колі. У тренера в руках м'яч.

"Давайте уявимо, що це (тренер показує м'яч) - апельсин. Зараз ми будемо кидати його один одному, кажучи при цьому, який апельсин ви кидаєте. Будемо уважні: постараємося не повторювати вже названі якості, властивості апельсина і добитися того, щоб ми всі брали участь в роботі". Тренер починає роботу, називаючи будь-яку характеристику уявного апельсина, наприклад "солодкий".

В процесі виконання вправи тренер спонукає учасників до більш динамічної роботи, формулюючи свої вислови позитивно, наприклад: "Давайте спробуємо швидше".

Також тренер звертає увагу групи на ті моменти, коли відбувається перехід в іншу змістовну площину. Наприклад, звучали такі характеристики як "жовтий", "оранжевий", а наступний учасник говорить: "кубинский". В цьому випадку тренер може сказати: "З'явилась нова область - країна-виробник".

Вправа спрямована на розвиток швидкості мислення, видобування інформації з пам'яті, а також здатності усвідомлено переходити в нові змістовні області.

Крок 6. "Коло добра". Час: 10 хв. Учасники у колі.

Учасники тренінгу мають звернуться один до одного з добрими словами, сказати комплімент, особливу характеристику. Вправа проводиться доти, поки кожний учасник тренінгу не почує що-небудь на свою адресу, плюс ще два-три вислови.

Крок 7. Вихід із залу будь-яким незвичайним способом на перерву (тварина, птах, стиль танцю і др.) (проводити залежно від настрою групи)

Частина 4.

Крок 1. "Вітання чи комплімент". Час: 10 хв. Учасники у колі.

Один з учасників, що сидять у колі, говорить вітання або комплімент приблизно в такій формі: "Привіт усім, в кого гарний настрій!", і ті з учасників, у кого в даний момент гарний настрій, хором говорять: "Доброго дня!" А якщо був сказаний комплімент, то ті з учасників, які вважають, що це до їх стосується, хором говорять: "Спасибі!" Повторіть вправу разів десять, добиваючись, щоб хор звучав дружно, щоб учасники не плуталися, коли потрібно вітатися, а коли дякувати, а потім змініть правила. Тепер вітання повинні звучати так: "Привіт усім, хто добрий і справедливий". Втім, це може бути і комплімент: "Чудово виглядають всі хитрі і передбачливі". Фраза повинна містити певну характеристику стану, якість характеру. Ті учасники, які, на їх думку, володіють названою якістю, повинні хором говорити "доброго дня" або "спасибі" залежно від того, що це було: вітання чи комплімент, а всі решта учасників - мовчати.

Крок 2. Опрацювання методів. Час: 50 хв.

Вибрати 3 ситуації і кожну з них опрацювати за допомогою 1-го з методів ("мозковий штурм", синектика, дискусія).

Необхідно стежити за часом, не переходити на особистості, виступати по черзі, стежити за ходом розмови, щоб було чітке використання методу, не перетворювати на хаос. Знову ж таки, не оцінювати, не критикувати і т.д.

Крок 3. Підсумки. Час: 15 хв. Підведення підсумків, висновки, хто що виніс з тренінгу, що залишив би, що було позитивного, негативного. Можна писати на стікерах, а можна проговорювати.

Крок 4. "Прощання туземця". Час: 15 хв. Учасники в колі.

Остання вправа з м'ячем. Ведучий починає кидати м'яч будь-кому з учасників і називає ту країну, в якій йому буде комфортно, на жителя якої він схожий. Наступний продовжує. Коли всі відправлені, групі дається 2 хвилини, щоб придумати, як житель цієї країни попрощався б. Далі всі прощаються саме таким способом. 15 хв.

Отже, розвитку креативності сприяють:

- усіляке заохочення бути самим собою, його вміння слухати своє «Я» і діяти відповідно до його «порад»; повага до особистості, її унікальності, індивідуальності;

- використання мотивів творчої діяльності, усвідомлення її значимості; опора на ціннісність творчості; підтримка мотивації прагнення до успіху й нейтралізація мотивації запобігання невдач;

- створення атмосфери творчості; коректне ведення дискусій; заборона на критику; рівноправність у творчому колективі;

- опора на позитивні емоції (подиву, радості, симпатії, переживання успіху);

- стимулювання до виправданого ризику, неординарних, оригінальних учинків і напрямків пошуку; ініціювання інтуїтивних дій, котрі перевіряються логікою;

- забезпечення правом вибору смислу, цілей, форм і методів своєї освіти;

- опора на ініціативу, самостійність, заохочення прагнення до самовдосконалення, самооцінки, самореалізації, свідомого активного самотворення;

- розвиток критичного мислення; негативне відношення до конформізму, угодовству, орієнтації на думку більшості (більшість не завжди права);

- зіставлення приграничних понять і формулювань; використання інверсії, протиріч, які підштовхують тих до пошукової діяльності;

- розвиток оргдіяльнісних здібностей тих як самовизначення, самоорганізація, цілеполагання, нормотворчість, цілеспрямованість, рефлексія й ін.;

- розвиток уяви; стимулювання схильності до фантазування, високого польоту думки;

- пошук нестандартних прийомів розв'язання конкретних задач й аргументів для доказу своєї точки зору;

- створення ситуацій, що містять внутрішню колізію й вимагають прийняття самостійних творчих рішень, самотрансценденції;

- моделювання екстремальних умов діяльності, що вимагають пошуку нових, нетривіальних рішень в умовах дефіциту часу й обмеженого набору засобів;

- використання завдань відкритого типу, коли відсутнє єдине правильне рішення (яке залишається тільки знайти або вгадати); тренування в продукуванні якомога більшого числа можливих рішень (гіпотез), нехай навіть фантастичних, далеких від реальності;

- використання методів, що забезпечують постійну активність. наприклад, застосування проблемного методу навчання, який стимулює установку на самостійне відкриття нового знання;

- показ еволюції наукового знання з того або іншого питання (розділу);

- розвиток здатності екстраполювати освоєні способи мислення на подібні задачі й ситуації.

У сучасному світі дуже важливо вміти не тільки засвоювати певні знання, а й оперувати ними, застосовувати їх у розв'язанні як життєвих, так і професійних проблем, мислити творчо, неординарно, креативно. І основи цієї здатності можна сформувати застосовуючи наукову технологію розвитку творчості (теорію розв'язання винахідницьких завдань). Серед її головних принципів - навчання розв'язувати суперечності, застосовувати системний підхід, тобто бачити навколишній світ у взаємозв'язку всіх його компонентів, знаходити резерви для творчого виконання завдання. Наводимо деякі з них.

Системний оператор ("чарівний телевізор")

За допомогою цього методу отримують уявлення про будову, зв'язки, етапи життя системи (об'єкта, предмета). Ми ніби озброюємо мислення багатоекранним всеохоплюючим інструментом бачення причинно-часових залежностей. Читаючи вірш, за допомогою геометричних фігур схематично зображуємо (викладаємо) персонажів на "екрані телевізора".

Синектика

Це один із методів психологічної активізації мислення, який передбачає застосування аналогії.

Види аналогії:

1. Пряма. Наприклад, пропонують назвати об'єкти, схожі на даний за формою (тарілка > диск, повний місяць, сонце, годинник); за структурою (пух > сніг, вата, поролон, піна); за кольором (сонце > кульбаба, жовток, сир, лимон); за ситуацією (коробка з іграшками > автобус із пасажирами, ваза з фруктами, банка з огірками).

2. Особиста (емпатія). Це вміння бачити себе очима інших людей, ставити себе на місце якогось об'єкта. Наприклад: пропонують уявити себе кущиком, песиком, кошенятком, об'єктом з каменю, тіста, піску.

3. Фантастична. У цьому випадку будь-яку ситуацію розв'язуємо за допомогою казкових, фантастичних персонажів. Їх також можна переносити з однієї казки (фантастичної оповідки, легенди) до іншої.

4. Символічна. Ця аналогія дає змогу навчитися використовувати символіку.

Метод контрольних запитань

Суть цього методу полягає в розв'язанні ситуації за допомогою запитань: "Як по-новому застосувати предмет? Як спростити його? Як змінити (модифікувати) предмет? Що можна збільшити в ньому? Що зменшити? Що замінити? Що переробити? Що перевернути навпаки Як застосувати можливі комбінації елементів предмета?

Біном фантазії

Він ґрунтується на об'єднанні двох слів, предметів, ситуацій, явищ за умови, що їх розділяє певна дистанція, незвичність, несхожість. Метод активізує уяву, фантазію.

Фантастичне віднімання

Назва цього методу промовляє сама за себе: ми вилучаємо з навколишнього світу якісь предмети (наприклад, ґудзики) і шукаємо їм заміну.

Навпаки

Суть методу полягає у виділенні якоїсь функції чи якості об'єкта й заміні її на протилежну. Наприклад: день - ніч; світанок - вечір; довго - швидко.

Оператор РЧШ (розмір, час, швидкість)

Оператор здійснює зміни шляхом збільшення або зменшення якогось параметра. Наприклад, пропонуємо поміркувати: що сталося б, якби вовка з казки "Вовк і семеро козенят" зменшили. Варіант відповіді - він став би улюбленим маминим "козеням".

Розглянемо основні принципи розвитку креативного мислення людини, які запропонував американський психолог Э. де Боно:

1) при виникненні проблеми важливо виділити необхідні й достатні умови для її розв'язання;

2) необхідно відкинути свій попередній досвід вирішення подібних проблем, тому що, зазвичай, подібність проблем виявляється тільки зовнішньою;

3) необхідно розвивати вміння бачити багатофункціональність речей;

4) формувати в собі вміння сполучати протилежні ідеї з різних галузей знань і використовувати такі поєднання для розв'язання проблем, що виникають;

5) розвивати здібності усвідомлювати полярн і ідеї в даній галузі знань і звільнятися від її впливу при розв'язанні конкретної проблеми [8].

У наш час науковцями пропонуються різні методики розвитку креативності, під якими розуміють сукупність методів і прийомів, що сприяють творчому процесу генерації оригінальних ідей, знаходженню нових підходів до розв'язання проблем. Серед основних їхніх завдань доцільно виділити формування таких умінь:

- чітко формулювати проблему та збирати початкові дані, необхідні для її розв'язання;

- структурувати та всебічно вивчити початкові дані;

- виробити критерії відбору перспективних ідей та рішень;

- сформулювати декілька точок зору на досліджувану проблему та максимальну кількість варіантів її розв'язання;

- відбирати нестандартні, оригінальні варіанти розв'язання проблеми на основі вироблених критеріїв.

На сучасному етапі існує багато різних методик формування креативності в людини.

Розглянемо найпоширеніші з них, які можна успішно застосовувати для розвитку креативних якостей працівників банку.

Мозковий штурм є методом експертного оцінювання, який був винайдений А. Осборном й описаний у книзі «Your Creative Power» у 1948 р. Він являє собою оперативний метод групового розв'язання проблеми на основі стимулювання творчої активності, при мозковому штурмі учасникам обговорення пропонують висловлювати якомога більшу кількість варіантів її рішення. Потім із загальної кількості висловлених ідей відбирають найбільш вдалі, які можуть бути використані на практиці.

«Теорія розв'язання винахідницьких завдань» заснована винахідником і письменником-фантастом Г. Альтшуллером у 1946 році. ТРВЗ є методологією і технологією моделювання для генерації інноваційних ідей і вирішення проблем. На відміну від методики мозкового штурму, за якого неврегульовано формулюються ідеї й варіанти розв'язання проблеми, метою ТРВЗ є створення чіткого алгоритмічного підходу до винаходу нової системи або поліпшення старої. Ця теорія заслуговує на увагу в плані розвитку креативних здібностей, тому що рівень розвитку алгоритмічного мислення є одним з основних показників сформованості креативного потенціалу працівників банку.

Заслуговують на увагу евристичні методи навчання, наприклад, евристичні бесіди, диспути, семінари тощо. Евристика (від. ст.- грец. «відшукую», «відкриваю») - наука, що вивчає творчу діяльність, методи, які використовуються при відкритті нових концепцій, ідей і взаємозв'язків між об'єктами, а також методики процесу навчання. Евристичні методи дозволяють прискорити процес розв'язання задачі.

У Стародавній Греції під евристикою розум іли спосіб навчання, що вперше практикувався Сократом, коли вчитель «приводить» учня до самостійного вирішення будь-якого завдання, ставлячи йому навідні запитання. У наш час евристичними способами вирішення завдань називають способи, що дозволяють мінімізувати вибір можливих рішень. Вони, зазвичай, заснован і на інтуїції. Значний інтерес до дослідження евристичних методів виник у зв'язку з можливістю вирішення ряду завдань (розпізнавання об'єктів, доведення теорем тощо), у яких людина не може скласти чіткий алгоритм розв'язку або залучити до цього технічні пристрої.

Основним призначенням евристики є побудова моделей процесів розв'язання будь-якого завдання.

Існують такі основні типи моделей:

1) модель «сліпого» пошуку, яка спирається на так званий метод проб і помилок;

2) лабіринтова модель, у якій завдання розглядається як лабіринт, а процес пошуку рішення - як блукання лабіринтом;

3) структурно-семантична модель, яка вважається в даний час найбільш

змістовною і відображає семантичні відношення між об'єктами, що входять у завдання [4].

Метод Дельфі - методика, що дозволяє за допомогою опитувань, інтерв'ю, мозкових штурмів тощо досягти максимального узгодження думок дослідників при визначенні правильного рішення. Базовим принципом методу є те, що декілька незалежних експертів краще оцінюють і передбачають результат, ніж структурована група дослідників. Цей метод дозволя є уникнути відкритих зіткнень між носіями протилежних поглядів, оскільки виключає безпосередній контакт експертів між собою. На сучасному етапі є можливість проводити опитування експертів, не збираючи їх в одному місці, наприклад, за допомогою електронної пошти.

Метод проектів був розроблений на початку XX століття американським ученим Дж. Дьюї з метою орієнтування навчання на доцільну діяльність учнів з урахуванням їх особистісних інтересів. Як відомо, під проектною діяльністю розуміємо спільну цілеспрямовану, заздалегідь спроектовану й усвідомлену діяльність партнерів.

Ще одним дієвим методом, який сприяє розвиткові креативних якостей є використання ігрових моментів.

Можна запропонувати такі форми завдань:

- розв'язування чи складання кросвордів, ребусів, шарад; п

- роведення конкурсів комп'ютерного малюнка;

- гра в шахи з комп'ютером; проведення тематичних вікторин тощо.

Помилки при розвитку креативності:

1. Зробити креативність самоціллю. Креативність усього лише підручний засіб, інструмент для якнайшвидшого й більш ефективного рішення життєвих завдань.

Тому прагнення «стати творчою особистістю» - однаково, що зробити метою життя вміння в розумі зводити будь-які числа в куб. Більше того, наявність креативності не є гарантією особливих творчих досягнень.

Розрізняють малу й велику креативність: мала дозволяє знаходити нестандартні рішення звичайних побутових ситуацій. І тільки велика креативність (вона ж історична) дозволяє залишити слід в історії.

2. Ознайомтеся з визначеннями креативності. Щоб знати, до чого прагнути, непогано з'ясувати, що ж насправді називається креативністю, вірно? Не зовсім. На теперішній момент існує кілька сотень визначень креативності.

Як визнають самі автори, «процес розуміння, що ж таке креативність, сам по собі вимагає креативної дії».

По великому рахункові, усі ці визначення можна розділити на кілька груп:

- інноваційні (креативність - властивість, що дозволяє створити новий продукт),

- експерсівні (з упором на самовираження творця),

- проблемні (описують креативність як інструмент рішення завдань),

-психоаналітичні й усі інші (тобто, мутні й розпливчасті).

Інакше кажучи, кожний дослідник ставить в основу те, що йому видається важливим, або те, чого не вистачає йому самому.

Регулярно проходити тести на креативність. Тести, звичайно, мила справа - особливо, коли вони повідомляють про нас щось приємне. При цьому добре б пам'ятати, що такої шкали, як «креативність», у природі не існує.

Тести креативності замірять сукупність показників, які, дуже імовірно, можуть свідчити про ступінь розвитку ваших творчих здібностей (наприклад, про гнучкість мислення, оригінальності суджень, відкритості новому досвіду і т.д.). Самі поважні методики перевірки на креативність створені Гілфордом, Торренсом і Мєдніком.

Вважати, що якщо ваші творчі здібності не виявилися в дитинстві, то вже не виявляться ніколи.

Високі креативні здатності в дітей не є гарантією творчих досягнень у майбутньому. Звичайно, серйозна роль у розвитку креативності належить культурі, у якій виховується дитина. І, проте, будь-яка здатність - це не тільки задатки в чистому вигляді, але й зусилля по їхньому розвитку, які можуть бути початі в будь-якому віці.

5. Вважати, що спостереження за роботою авторитетних для вас людей додадуть креативності вам. Преклоніння перед авторитетами впливає негативно на розвиток креативності, так само як і сильна залежність від думки навколишніх. Зате якщо ви заручаєтеся підтримкою авторитетних людей, від цього ваші творчі здібності тільки виграють.

6. Багато й довго фантазувати. Що б ми не мали під креативністю, вона, проте, спрямована на рішення завдань - великих і малих, загальнолюдських або особистих. Порожнє фантазування, зависання на солодких мріях (наприклад, про те, як буде все здорово, коли ви розв'яжете конкретне завдання), тільки веде убік від рішення. До того ж щоб застосовувати власну креативність, потрібно зуміти побачити проблему - а перебування у фантазіях цьому ніяк не сприяє.

7. Вважати, що креативність загартується в авральних умовах. Багато хто свідомо заганяють себе (як варіант - своїх підлеглих) у рамки обмежень за часом, вважаючи, що авральний режим повинен волати до розвитку творчих здібностей. Такий підхід можна зрівняти з регулярним використанням стимуляторів. Стівен Крамер з колегами провели експеримент, протягом якого 180 працівників розумової праці великих американських компаній повинні були вести щоденники й щодня фіксувати, чим запам'ятався робочий день, які емоції були пережиті, які враження випробували і які завдання перед ними стояли.

Дослідники порівнювали відчуття людей під час цейтноту й у дні затишку. З'ясувалося, що переважна більшість працівників після авральної перенапруги випробовує свого роду «похмілля»: люди стають здатні тільки на тупу рутинну роботу, без усяких інновацій. Дослідники дійшли висновку, що існує всього два фактори, вплив яких на людину в умовах обмеженого часу дозволить виявити йому креативність.

По-перше, працівник повинен бути сфокусований тільки на виконанні одного завдання (він не повинен відволікатися, перемикатися на багато дрібних справ, і т.д.).

По-друге, для знаходження творчого рішення завдання в умовах авралу людина повинна чітко бачити застосування своїй роботі - для чого він це робить, що конкретно залежить від результату його діяльності.

Тому роботодавці, які сподіваються шляхом тимчасового пресингу постійно видоювати зі співробітників коштовні ідеї, найчастіше зустрічаються з непродуктивністю «тупих» співробітників і їх вигорянням.

Вважати, що креативність - доля занадто розумних. Спочатку вважалося, що креативність - одне із проявів високого інтелекту. Але згодом з'ясувалося зовсім інше.

По-перше, прояв креативності можливий і в людей з дуже низьким інтелектом, особливо якщо вони не обмежені в часі й не беруть участь у змаганні.

По-друге, якщо в людини занадто високий інтелект, то часто він може виявитися позбавлений усякої креативності. Із чим це зв'язане - невідомо.

Післямова для тих, хто ще не зневірився розвити власну креативність. Ви дочитали до кінця й дивуєтеся, що ж все-таки потрібно робити, щоб стати креативною людиною. Знаєте, яку відмінність робив Гілфорд (автор одного із класичних досліджень) між креативними людьми й усіма іншими? Креативні шукають безліч відповідей на одне питання, а всі інші шукають єдину правильну відповідь із усіх можливих. Мабуть, на цьому можна зупинитися, тому що перерахування факторів, що впливають на креативність, займе чимало місця: отут і спостережливість, і вміння йти на ризик, і відсутність стереотипів, і схильність до самонавчання, і здатність до гри, і вміння співпереживати, і емоційне залучення в роботу. Усі ми інтуїтивно прекрасно розуміємо, що таке креативність. Залишається тільки не задушити її в собі.

Таким чином, підготовка креативного працівника бану є нагальним завданням. Вона повинна ґрунтуватися на основі індивідуального підходу і здійснюватися протягом життя фахівця.

Висновки до розділу ІІ

1. Для проведення дослідження було обрано наступні методики: опитувальник креативності Джонсона в модифікації Е. Тунік; методику діагностики рівня невербальної креативності Торренса; опитувальник креативності Д. Рензуллі; тест вербальної креативності (RAT) С. Мєдніка (адаптація А.Н. Вороніна); методику діагностику креативності особистості за Е.Е. Тунік; опитувальник особистісної схильності до творчості Г. Девіса; бесіду на тему «Відповідність працівника банку професіограмі» в межах реалізації методу експертних оцінок. Були обрані наступні показники креативності працівників банку: самооцінка креативності; невербальна креативність; ідентифікація проявів креативності; вербальна креативність; особистісна схильність до креативності; допитливість; уява; складність; схильність до ризику.

2. Проведений кореляційний аналіз виявив існування певних кореляційних зв'язків між самооцінкою креативності та відповідністю працівника професіограмі (r = 0,55); між ідентифікацією проявів креативності та відповідністю працівника професіограмі (r = 0,67); між вербальною креативність та відповідністю працівника професіограмі (r = 0,71). Отримані дані свідчать, що рівень креативності прямо залежить від відповідності працівника займаній посаді, тобто креативна особистість відповідально ставиться до завдань, що висуваються перед нею керівництвом, швидко та вміло їх виконує.

3. Розроблені психологічні рекомендації щодо розвитку креативності працівників банку.

ВИСНОВКИ

1. Поняття „креативність” нерозривно пов'язано з поняттям „творчість”. Обидва поняття збігаються одне з одним, часто використовуються як синоніми. Причина цього і в походженні терміна „креативність” (від лат. creatio - творіння, від англ. creativity - творчий потенціал, творчі здібності). В етимології терміна простежується наявність елемента творчості. Незважаючи на відсутність одностайності в розумінні науковцями сутності поняття креативності та його структури, її дослідження відбувається в таких основних аспектах: процес; продукт; особистість (креативні здібності особистості); середовище (сфера, структура, соціальний контекст, що формує вимогу до продукту творчості); проблема, яка підлягає вирішенню. В нашому дослідженні ми визначаємо креативність, як - здатність особистості сприйняти проблему та використовуючи найоптимальніші для цього можливості, створювати новий та оригінальний продукт. Творчість розглядаємо як свідому активну діяльність людини, спрямовану на відтворення та перетворення певних явищ дійсності.

2. Креативність працівника банку - динамічна якість, яка зумовлює інноваційний підхід до виконання професійної діяльності. Досліджувана креативність виявляється у вміннях сприймати та нестандартно вирішувати професійні проблеми, швидко знаходити відповіді на професійні завдання, використовуючи найбільш оптимальні шляхи, успішно взаємодіяти з колегами та керівництвом.

3. Для проведення дослідження було обрано наступні методики: опитувальник креативності Джонсона в модифікації Е. Тунік; методику діагностики рівня невербальної креативності Торренса; опитувальник креативності Д. Рензуллі; тест вербальної креативності (RAT) С. Мєдніка (адаптація А.Н. Вороніна); методику діагностику креативності особистості за Е.Е. Тунік; опитувальник особистісної схильності до творчості Г. Девіса; бесіду на тему «Відповідність працівника банку професіограмі» в межах реалізації методу експертних оцінок. Були обрані наступні показники креативності працівників банку: самооцінка креативності; невербальна креативність; ідентифікація проявів креативності; вербальна креативність; особистісна схильність до креативності; допитливість; уява; складність; схильність до ризику.

4. Проведений кореляційний аналіз виявив існування певних кореляційних зв'язків між самооцінкою креативності та відповідністю працівника професіограмі (r = 0,55); між ідентифікацією проявів креативності та відповідністю працівника професіограмі (r = 0,67); між вербальною креативність та відповідністю працівника професіограмі (r = 0,71). Отримані дані свідчать, що рівень креативності прямо залежить від відповідності працівника займаній посаді, тобто креативна особистість відповідально ставиться до завдань, що висуваються перед нею керівництвом, швидко та вміло їх виконує.

5. Розроблені психологічні рекомендації щодо розвитку креативності працівників банку.

Список використанИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алдер Г. CQ, или мускулы творческого интеллекта / Г. Алдер; [пер. с англ. С. Потапенко]. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004. - 496 с.

2. Банківська справа: навчальний посібник / за ред. проф. Р.Т. Тиркола. - Тернопіль : Карт-бланки, 2000. - 314 с .

3. Банківські операції: підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховіна та ін. - К. : КНЕУ, 2000. - 384 с.

4. Банківські операції: підручник / за ред. В.І. Міщенка, Н.Г. Слав'янської. - К. : Знання, 2005. - 727 с.

5. Барышева Т.А. Психолого-педагогические основы развития креативности / Т.А. Барышева, Ю.А. Жигалов. - СПб., 2006. - 268 с.

6. Батышев, С.Я. Научная организация учебно-воспитательного процесса / С.Я. Батышев. - М. : Высш. шк., 1975. - 448 с.

7. Белоусова Р.В. Комунікативна креативність як професійно важлива властивість представників соціономічних професій / Р.В. Белоусова // Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в XXI столітті: теорія і практика, 2002. - С. 105-107.

8. Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей [текст] / Д. Б. Богоявленская. - М.: Академия, 2002. - 320 с.

9. Вайновська М.К. Теоретико-методологічні підходи до формування творчої особистості / М.К. Вайновська // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. / АПН України. Ін-т педагогіки і психології проф. освіти; Запоріз. облас. ін-т післядиплом. пед. освіти. - К.; Запоріжжя, 2002. - Вип. 22. - С. 7-11.

10. Велдбрехт Д.О. Розвиток креативних здібностей учнів через систему креативних вправ / Д.О. Вельдбрехт, Н.Г. Токар // Математика в школах України. - 2007. - № 29. - С. 2-6.

11. Вознюк О.В. До проблеми формування творчої особистості / О.В. Вознюк, А.М. Машталір // Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. пр. / АПН України. Ін-т пробл. виховання. - К.; Житомир, 2004. - Вип. 6, кн. 2. - С. 100-103.

12. Выготский Л.С. Проблема возраста / Л.С. Выготский // Собрание сочинений: в 6 т. Т. 4. - М.: Педагогика, 1984. - С. 244-268.

13. Гессен С.И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию [текст] / С.И. Гессен. - М: Школа-Пресс, 1995. - 448 с.

14. Годфруа Ж. Что такое психология / Ж. Годфруа. - Т. 1. - М.: Мир, 1992. - 440 с.

15. Грецов А.Г. Тренинг креативности для старшеклассников и студентов / А.Г. Грецов. - СПб.: Питер, 2008. - 208 с.

16. Дереклеева Н.И. Мастер-класс по развитию творческих способностей учащихся / Н.И. Дереклеева. - М., 2008. - 224 с. (Методическая библиотека).

17. Долматов А.В. Основы развивающего образования: Теория, методы, технологии креативной педагогики [текст] / А.В. Долматов. - СПб: ВУС, 1998. - 196 с.

18. Дружинин В.Н. Психология общих способностей / В.Н. Дружинин. - СПб.: Питер, 2007. - 368 5.

19. Дружинин В.Н. Психология: учебник для гуманитарных вузов / В.Н. Дружинин. - СПб.: Питер, 2006. - 656 с.

20. Друкер, П. Эффективное управление [Текст] / П. Друкер. - М. : ФАИР-Пресс, 2003. - 288 с.

21. Зиновкина М.М. Формирование творческого технического мышления и инженерных умений студентов технических вузов [текст]: дис. ... д-ра пед. наук / М. М. Зиновкина. - М., 1989. - 326 с.

22. Зінкевич Д.К. Сутність креативного менеджменту і його місце в системі управління машинобудівним підприємством / Д.К. Зінкевич // Науковий вісник НЛТУ України. - 2009. - Вип. 19.2. - С. 182-187.

23. Каверин С.Б. О психологической классификации потребностей / Каверин С.Б. // Вопр. психологии. - 1987. - №5. - С. 121-129.

24. Каменская В.Г. Психология развития: общие и специальные вопросы / В.Г. Каменская, И.Е. Мельникова. - СПб.: Детство-Пресс, 2008. - 368 с.

25. Коджаспирова Г.М. Педагогический словарь [текст] / Г.М. Коджаспирова, А.Ю. Коджаспиров. - М.: Академия, 2000. - 176 с.

26. Колот, А. М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу [Текст] : навч. посіб. /А.М. Колот. - К. : КНЕУ, 1998. - 288 с.

27. Крамаренко С.Г. Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості (методики дослідження) / С.Г. Крамаренко, В.М. Кротенко, Л.Г. Тарабасова // Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, кафедра педагогіки і психології. - Д.: - 2010. - 75 с.

28. Креативное мышление в бизнесе / [пер. с англ.]. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. - 228 с.

29. Кречетников К.Г. Проектирование креативной образовательной среды на основе информационных технологий в вузе [текст]: монография / К.Г. Кречетников. - М.: Госкоорцентр, 2002. - 296 с.

30. Кушнір В. Конструювання математичних об'єктів як чинник формування творчості / Василь Кушнір, Григорій Кушнір // Математика в школі. - 2010. - № 12. - С. 26-32.

31. Кушнір В. Особливості творчості у розв'язуванні задач / В. Кушнір // Математика в школі. - 2010. - № 10. - С. 8-17.

32. Лук А.Н. Мышление и творчество / А.Н. Лук. - М.: Политиздат, 1976. - 14с.

33. Лучанська В.В. Креативність у системі властивостей особистості: сучасні дослідження / В.В. Лучанська // Креативність і творчість: Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Серія «Соціологія. Психологія. Педагогіка». - Тематичний випуск № 1/ Відп. ред.: І.П. Маноха - К.: Гнозис, 2009. - С.5-9.