Особливості сприймання реклами в дошкільному віці
Сприймання телевізійної реклами дошкільником. Особливості психічного розвитку дитини дошкільного віку. Емпіричне дослідження впливу телевізійної реклами на особистість дошкільника. Підбір та опис психологічного дослідження, аналіз його результатів.
| Рубрика | Психология |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.07.2011 |
| Размер файла | 64,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Теоретичний розвиток особистого сприймання телевізійної реклами дошкільником
- 1.1 Особливості психічного розвитку дошкільника
- 1.2 Вплив телевізійної реклами на свідомість дошкільника
- Висновки до першого розділу
- Розділ 2. Емпіричне дослідження впливу телевізійної реклами на особистість дошкільника
- 2.1 Підбір та опис психологічного дослідження
- 2.2 Аналіз результатів дослідження
- Висновки
- Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми курсової роботи. Неможливо уявити собі сучасний світ без реклами, нею нині просякнуті всі сфери життя. Дехто навіть говорить про появу нового виду залежності - рекламозалежності.
Вона - скрізь. У вагонах метро, на шпальтах газет, у радіо - й телеефірі, в Інтернеті. Але бездумно сприймаючи рекламні слогани і ролики, люди рідко замислюються про її справжню суть.
Фахівці стверджують, що вона - могутній засіб впливу і маніпуляції людиною. Вона здатна формувати і змінювати світогляд і поведінку людей. Саме тому науковці нині так ретельно вивчають це явище. Щоправда, з різною метою: одні - щоб захистити людину від її негативного впливу, інші, навпаки, щоб навчитися якомога краще на неї впливати і керувати нею.
Секрет дії реклами криється у використання найтонших особливостей людської психології. Адже найчастіше вона діє не на логічному рівні, не на розум, а на емоції та підсвідомість. Тож засоби масової інформації відіграють провідну роль у впливі реклами на людину, а особливо на дітей дошкільного віку. Головні негативні моменти цього впливу полягають у тому, що реклама спричиняє стереотипізацію мислення, а відтак - поведінки, нав'язує готові моделі й стандарти життя.
До реклами можна ставитися по різному. Але загальновизнано, що вона давно вже перестала бути просто джерелом інформації про товари і послуги. Психологи вважають її одним з найпотужніших засобів впливу на масову свідомість. Адже техніка переконання в рекламі створює лише ілюзію вільного вибору, нав'язуючи цілком певні стереотипи, стандарти і цінності. Особливо „рекламоманія" зачіпає дітей. Адже зріла людина може протиставити рекламному впливові власні сформовані погляди, смаки, моральні критерії. Допомагає протистояти рекламному навіюванню високий рівень загальної культури. Проте, навіть дорослим і освіченим це протистояння вдається далеко не завжди. Тому так важливо навчитися критичному ставленню до реклами, зробити „щеплення" проти неї. Адже недобросовісній і навіть маніпулятивній рекламі цілком можна протистояти.
Розробленість теми:
Курсова робота підготовлена на основі вивчення виявленої літератури, в якій відображено досліджувану тему.
Значний внесок у вивчення психологічного розвитку дошкільника зробив автор С.Г. Касвінов.
В.А. Петровський підкреслює у своїх працях важливість дослідження психічного розвитку дітей.
Відомий спеціаліст, що вивчав особливості впливу телевізійної реклами на свідомість дошкільника, Н.С. Лейтес у своїх статтях звертає увагу на роль і місце реклами у житті дошкільника.
В.В. Бугрим не тільки уловлює подвійне значення реклами, а й визначає позитивний та негативний вплив на розвиток психіки дошкільника.
Також існує ряд вчених, які велику увагу приділяють психічному розвитку дітей і вплив на них телевізійної реклами - це А. Дейан, Д.Б. Ельконін, В.В. Колечко, Л.И. Рюмшина, що розробляють підходи до вивчення особливостей сприймання телевізійної реклами в дошкільному віці, розробляють методи та досліджують їх застосування на практиці.
Мета курсової роботи полягає у вивченні особливостей сприймання телевізійної реклами в дошкільному віці.
Завдання курсової роботи обумовлені її метою:
виявити та опрацювати фахову літературу з теми курсової роботи;
розкрити сутність основних понять;
проаналізувати роль і місце реклами в житті дитини;
визначити вплив телевізійної реклами на свідомість дитини;
охарактеризувати особливості психічного розвитку дошкільника;
провести дослідження впливу телевізійної реклами на особистість дошкільника.
реклама телевізійна дошкільник сприймання
Об'єктом дослідження для даної курсової роботи є розвиток дитини в дошкільному віці.
Предметом є дослідження впливу телевізійної реклами на особистість дошкільника.
Методи дослідження: обумовлені об'єктом і предметом курсової роботи. Для розв'язання визначених завдань, досягнення мети застосовано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: методи системного аналізу, методи причинно-наслідкового аналізу, методи порівняльного аналізу, методи прямого структурного аналізу.
При опрацюванні вихідної інформації були використані загальнонаукові методи аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення.
Теоретична та практична цінність курсової роботи полягає в тому, що в дослідженні комплексно проаналізований та узагальнений матеріал про сутність психічного розвитку дошкільника, роль і місце реклами в житті дитини. Крім того укладено список літератури за темою роботи, який може бути використаний для подальшого вивчення теми.
Практична цінність полягає у набутті автором курсової роботи практичних навичок і вмінь з інформаційного пошуку, аналітико-синтетичного опрацювання літератури та узагальнення інформації.
Структура роботи обумовлена логікою розгляду теми.
Курсова робота складається з вступу, основної частини, висновку, додатку та списку використаної літератури. Основна частина складається двох розділів:
1. Теоретичне дослідження особистого сприймання телевізійної реклами дошкільником.
2. Емпіричне дослідження впливу телевізійної реклами на особистість дошкільника.
У першому розділі розглядаються особливості психічного розвитку дошкільника, характеризується вплив телевізійної реклами на свідомість дитини.
У другому розділі проводиться емпіричне дослідження впливу телевізійної реклами на особистість дошкільника, наводяться рекомендації батькам для зменшення негативного впливу телевізійно реклами.
Вступ до курсової роботи формує її сприйняття. У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, предмет та об'єкт дослідження, окреслюється методологічна та теоретична база дослідження, методи дослідження. Висновки узагальнюють досягнуті результати дослідження і висвітлюють подальші тенденції розробки теми.
Розділ 1. Теоретичний розвиток особистого сприймання телевізійної реклами дошкільником
1.1 Особливості психічного розвитку дошкільника
Дошкільний вік характеризується виникненням нової соціальної ситуації розвитку. У дитини вже з'являється коло елементарних обов'язків. Змінюються взаємини з дорослими, набуваючи нових форм: спільні дії поступово змінюються самостійним виконанням дитиною вказівок дорослого.
Л.С. Виготський вважає, що “вже в дошкільному віці з'являється можливість систематичного навчання згідно з певною програмою, хоча останню можна реалізувати лише в тій мірі, в якій вона стає власною програмою дитини” [3, с.23].
Окрім того, в цьому віці дитина вже вступає в певні стосунки з однолітками, що також визначає ситуацію її розвитку.
Внутрішня позиція дошкільника стосовно інших людей характеризується передусім усвідомленням власного "Я" та своїх вчинків, величезним інтересом до світу дорослих, їхньої діяльності та взаємин.
Сенсорний розвиток дошкільника включає дві взаємозв'язані сторони - засвоєння уявлень про різноманітні властивості предметів та явищ і оволодіння новими діями, які дають змогу повніше та більш диференційовано сприймати світ.
Ще в ранньому віці у дитини накопичилося певне коло уявлень про ті чи інші властивості предметів, і деякі з таких уявлень виконували роль зразків, з якими порівнювалися нові предмети у процесі їх сприймання. Тепер же починається перехід від предметних зразків, що базуються на узагальненні індивідуального досвіду дитини, до використання загальноприйнятих сенсорних еталонів, тобто “вироблених людством уявлень про основні різновиди властивостей і відношень (кольору, форми, розмірів предметів, їх розташування у просторі, висоти звуків, тривалості проміжків часу тощо) ” [13, с.4].
Поступове ознайомлення дітей з різними видами сенсорних еталонів та їх систематизація - одне з найважливіших завдань сенсорного виховання в дошкільному віці. Його основою має бути організація дорослими дій дітей з обстеження та запам'ятовування основних різновидів кожної властивості, що здійснюється передусім у процесі їх навчання малюванню, конструюванню, ліпленню та ін.
Паралельно дитина засвоює слова, що означають основні різновиди властивостей предметів. Слово-назва закріплює сенсорний еталон, дає змогу точніше й усвідомленіше його застосовувати. Але це можливо за умови, що слова-назви вводяться на основі власних дій дитини з обстеження та використання відповідних еталонів.
У дошкільному віці відбувається зниження порогів чутливості (зорової, слухової та ін.). Зростає гострота зору, спроможність розрізняти відтінки кольорів, розвивається звуковисотний та фонематичний слух, відчуття дотику тощо. Усі ці зміни є наслідком того, що дитина оволодіває новими способами сприймання, які мають забезпечити обстеження предметів та явищ дійсності, їх різноманітних властивостей та взаємозв'язків.
Дії сприймання формуються залежно від оволодіння тими видами діяльності, що вимагають виявлення й урахування властивостей предметів та явищ. Розвиток зорового сприймання пов'язаний передусім із продуктивними видами діяльності (малюванням, аплікацією, конструюванням). Фонематичний слух розвивається у процесі мовного спілкування, а звуковисотний слух - на музичних заняттях (з допомогою ігор-вправ, побудованих за принципом моделювання звуковисотних відношень).
Поступово сприймання виділяється у відносно самостійні дії, спрямовані на пізнання предметів та явищ навколишнього світу, виконання перших перцептивних завдань.
Перцептивні дії, адекватні об'єкту, починають формуватися у дітей п'яти - шести років, їх характерною ознакою є розгорненість, включення до свого складу великої кількості рухів рецепторних апаратів, що здійснюються рукою чи оком.
У тісному зв'язку з удосконаленням сприймання розвивається і мислення дитини. Наприкінці раннього дитинства на основі наочно-дійової форми мислення починає складатися наочно-образна форма. У дошкільному віці має місце її подальший розвиток. Мислення стає образно-мовним, тобто таким, що спирається на образи уяви і здійснюється за допомогою слів. Усе це є свідченням того, що мислення набуває певної самостійності, поступово відокремлюється від практичних дій, у які було вплетене раніше, стає розумовою дією, спрямованою на розв'язання пізнавального мислительного завдання.
Зростає роль мовлення у функціонуванні мислення, бо саме воно допомагає дитині мислено ("про себе") оперувати об'єктами, порівнювати їх, розкривати їхні властивості та співвідношення, виражаючи цей процес та його результати в судженнях і міркуваннях. Мотивами такої діяльності є прагнення зрозуміти явища оточуючої дійсності, з'ясувати їхні зв'язки, причини виникнення тощо.
Діти чутливі до суперечностей у своїх судженнях, вони поступово вчаться узгоджувати їх, міркувати логічно. Необхідною умовою цього є достатня обізнаність з об'єктами, про які йдеться у їхніх міркуваннях.
Розвиток мислення дітей дошкільного віку значно прискорюється, якщо він відбувається не стихійно, а в умовах цілеспрямованого і правильно здійснюваного керування з боку дорослих за цим процесом.
Розвиток мислення тісно пов'язаний із суттєвими позитивними зрушеннями у мовленні дошкільнят. Швидко зростає словниковий запас, досягаючи до семи років 3500-4000 слів.
У словнику, окрім іменників та дієслів, значне місце посідають прикметники, займенники, числівники та службові слова, згідно з їх співвідношенням у мові, якою дитина оволодіває.
Дошкільнята загалом опановують фонетичну будову рідної мови, навчаються вільно артикулювати окремі звуки та поєднувати їх у звукосполучення.
Протягом дошкільного віку діти досягають значних успіхів в оволодінні граматикою мови, структурою простих та складних речень.
Відбувається подальша диференціація функцій мовлення. До функції спілкування додається планування своєї діяльності та її регулювання за допомогою мовлення. Мовлення стає засобом планування, коли переходить з кінця дії на її початок, а засобом довільного регулювання - коли дитина навчається виконувати вимоги, сформульовані за допомогою мовлення.
В ході останнього процесу виникає внутрішнє мовлення, яке стає засобом формування й функціонування внутрішніх розумових дій. Поява внутрішнього мовлення є ознакою розвитку в дитини словесно-логічного мислення, що ґрунтується на практичній діяльності.
Внутрішнє мовлення - наслідок інтеріоризації мовлення вголос і засіб перетворення зовнішніх практичних дій у внутрішні дії. Стосовно дошкільного віку, йдеться лише про генетично ранні й специфічні форми внутрішнього мовлення (воно виконує психологічно внутрішні функції з опорою на зовнішню діяльність).
У дошкільників починає формуватися довільна увага. Вони вже можуть виділяти об'єкти відповідно до потреб своєї діяльності та спеціально зосереджуватись на них. Мимовільна увага при цьому не зникає, а продовжує розвиватись, набуваючи більшої стійкості та обсягу.
Уже в дошкільному віці починає реально формуватись особистість дитини, причому цей процес тісно пов'язаний з розвитком емоційно-вольової сфери, із формуванням інтересів та мотивів поведінки, що, відповідно, детерміновано соціальним оточенням, передусім типовими для даного етапу розвитку взаєминами з дорослими.
Джерелом емоційних переживань дитини є її діяльність, спілкування з оточуючим світом. Освоєння в дошкільному дитинстві нових, змістовніших видів діяльності сприяє розвитку глибших та стійкіших емоцій, пов'язаних не лише з близькими, а й з віддаленими цілями, не тільки з тими об'єктами, що дитина сприймає, а й тими, які уявляє.
Діяльність породжує передусім позитивні емоції, причому своєю метою, сенсом, якого вона набуває для дитини, та самим процесом її виконання.
Зростає потреба дошкільника в товаристві ровесників, внаслідок чого інтенсивно розвиваються соціальні емоції (симпатії, антипатії, уподобання тощо). Виникають інтелектуальні емоції. У процесі спілкування дитини з дорослими формуються її моральні почуття. Урізноманітнюються прояви почуття власної гідності: розвивається як самолюбство, так і почуття сорому, ніяковості.
С.Г. Касвінов вважає, що “важливе значення у формуванні моральних почуттів мають дитячі уявлення про позитивні еталони, що дозволяють передбачати емоційні наслідки власної поведінки, завчасно переживати задоволення від її схвалення як хорошої або ж невдоволення від її оцінки як поганої. Таке емоційне передбачення грає вирішальну роль у формуванні моральної поведінки дошкільника" [7, с.60].
Дошкільник починає відособлюватися від дорослого, диференціюючи себе як самостійну людську істоту. При цьому поведінка дитини зорієнтована на дорослого (його вчинки та стосунки з людьми) як зразок для наслідування.
Вирішальну роль у засвоєнні зразків поведінки відіграє оцінка, яку авторитетні для дитини люди дають іншим дорослим, дітям, героям казок та розповідей тощо.
Орієнтація поведінки дошкільника на дорослого зумовлює розвиток її довільності, оскільки тепер постійно зіштовхуються як мінімум два бажання: зробити щось безпосередньо ("як хочеться") чи діяти відповідно до вимог дорослого ("за зразком"). З'являється новий тип поведінки, яку можна назвати особистісною.
Поступово розвивається певна ієрархія мотивів, їх супідрядність. Діяльність дитини тепер зумовлюється не окремими спонуканнями, а ієрархічною системою мотивів, у якій основні та стійкі набувають провідної ролі, підпорядковуючи ситуативні пробудження. Пов'язано це з вольовими зусиллями, потрібними для досягнення емоційно привабливої мети.
Що старші стають діти, то рідше у їх поведінці проявляються афективні дії, їм легше впоратися з виконанням необхідних для досягнення мети дій всупереч обставинам.
На розвиток вольових якостей позитивно впливає гра. Відособлюючись від дорослого, дошкільник вступає в активніші взаємини з однолітками, які реалізуються передусім у грі, де необхідно підкорятися певним правилам, обов'язковим для всіх, виконувати заздалегідь визначені дії.
Дошкільник робить перші кроки у самопізнанні, розвитку самосвідомості. Об'єктами самопізнання є окремі частини тіла, дії, мовні акти, вчинки, переживання та особистісні якості.
З розвитком довільності психічних процесів стає можливим їх усвідомлення, що служить основою саморегуляції.
У спільній грі, виконуючи різноманітні завдання, діти порівнюють свої досягнення з досягненнями інших, оцінюють не лише наслідки своєї роботи, але й власні можливості, вчаться контролювати себе та ставити перед собою конкретні вимоги.
Самооцінка дитиною власних учинків, умінь та інших якостей формується на основі оціночних суджень дорослих. З віком зростає об'єктивність дитячих самооцінок.
Характерною є схильність дитини до самоутвердження спочатку в очах дорослих, потім - однолітків, а згодом - і у власних очах.
1.2 Вплив телевізійної реклами на свідомість дошкільника
У Західній Європі до реклами відношення двояке. З одного боку, цілий ряд західних філософів і соціологів, особливо в 90-і роки, досить негативно її оцінювали, вбачаючи в ній механізм маніпулювання масовою свідомістю. Так, Еріх Фромм, один з європейських філософів, зазначав: “Реклама апелює не до розуму, а до почуття; як будь-яке гіпнотичне навіювання, вона не намагається впливати на свої об'єкти інтелектуально. У такій рекламі є елемент мрії, повітряного замка, і за рахунок цього вона приносить людині певне задоволення. Але, в той же час, вона підсилює її відчуття незначущості. Реклама „улещує індивіда”, додаючи йому вагомості у власних очах, вона робить вигляд, начебто звертається до його критичного судження, його здатності розібратися в чому завгодно. Але це лише спосіб приспати підозри індивіда й допомогти йому обдурити самого себе у відношенні "незалежності" його рішень” [2, с.6]
Не вихваляє рекламу й відомий філософ Герберт Маркузе, автор славнозвісної книги “Одновимірна людина”. “Реклама, - пише він, - перестає бути просто рекламою - вона стає способом життя. Як наслідок, виникає модель одновимірного мислення й поведінки" [2, с.7]
Серед критиків реклами присутнє таке ставлення, що реклама змушує людину купувати речі, які їй насправді не потрібні. Слід погодитись, що у цих твердженнях чимало істини, але вони присвячені лише одній стороні реклами.
Але є й інша. Американський президент Келвін Кулідж писав ще в 1929 році: “Реклама - найпотужніший фактор, що впливає на те, що ми їмо, у що одягаємося, на працю та поведінку всієї нації. Часом здається, що наше покоління не в змозі без реклами зрозуміти, що вважати життєвими цінностями. Це величезна сила, вона бере участь у великій роботі з відродження й перевиховання людства" [12, с.13].
У цьому контексті можна розглядати рекламу як засіб вдосконалення людини, механізм створення нових бажань та потреб, задовольняючи які людина самовдосконалюється та досягає певних результатів.
До реклами можна ставитися по-різному. Але загальновизнано, що вона давно вже перестала бути просто джерелом інформації про товари і послуги. Психологи вважають її одним з найпотужніших засобів впливу на масову свідомість. Адже техніка переконання в рекламі створює лише ілюзію вільного вибору, нав'язуючи цілком певні стереотипи, стандарти і цінності.
Як зазначає Л.И. Рюмшина, важливим елементом маніпуляції, що активно застосовується у рекламі, є “наклеювання ярликів”, засноване на експлуатації існуючих у масовій свідомості стереотипів. Той факт, що сфера почуттів реагує швидше і її легше експлуатувати, пояснює, чому однією з головних мішеней маніпуляторів є людські емоції. Керування свідомістю людини базується на тих емоційних передумовах, що у цій свідомості вже визначилися, тобто важливо задіяти наявний емоційний потенціал. Саме тому маніпуляторами використовуються аномальні ситуації, що спричиняють сильні почуття: непевність, заздрощі, ненависть, страх, які найважче піддаються самоконтролю та підминають здоровий глузд [18, с.33].
Цілями маніпуляторів у рекламному повідомленні можуть бути також пам'ять та увага. Використовують такі особливості, як центри інтересу, спрямованість уваги, зосередженість, стійкість та інтенсивність. Штучно розпорошуючи уяву на декілька об'єктів, знижують чуттєвість сприйняття і ступінь усвідомлення. Маніпулювання пам'яттю спрямовані як на запам'ятовування одних символів, так і на відключення інших. Стійке запам'ятовування досягається внаслідок постійного повторювання. Крім того, така інформація повинна підтримуватися почуттями.
У даному контексті варто згадати вислів Г. Лебона: “Ідеї не впливають на поведінку, поки вони не переведені на мову почуттів” [9, с.43].
Особливо реклама впливає на дітей. Адже зріла людина може протиставити рекламному впливові власні сформовані погляди, смаки, моральні критерії.
Проблема впливу реклами на дитячу свідомість давно турбує західних науковців. Як свідчить практика, ця тема є актуальною і для кожної української сім'ї, в якій росте малеча.
Психологи стверджують: діти до восьми років не відрізняють рекламу від інших телепередач. Після перегляду яскравої картинки на телеекрані вони всілякими способами прагнуть отримати розрекламований товар, “тероризуючи” батьків проханнями про нову іграшку, жуйку, напій тощо.
У групі дітей дошкільного віку більша частина позитивно ставиться до реклами й любить дивитися її. Негативне ставлення до реклами формується з віком. Більшість дітей, які дивляться рекламні ролики, все-таки просять батьків купити товари, про які так цікаво розповідають “дяді і тьоті”. І знову ж таки, чим меншою є дитина, тим частіше вона благає купити таку бажану для неї річ.
Для дітлахів пухнасті ведмедики, рожеві зайчики, сильні супермени й інші “герої” реклами є беззаперечними авторитетами та мудрими порадниками. На жаль, малеча не здатна зрозуміти, що ці герої для певних корпорацій є лише інструментами, завдяки яким збільшується обсяг продажу того чи іншого товару.
Звісно, виникає запитання: чи не дорослі привчають дітей керуватися рекламою у виборі необхідних речей і беззастережно довіряти їй? Звісно, повністю вберегти свідомість дитини від згубного впливу не вдасться, однак дуже важливо, щоб дорослі навчили малечу формувати власну думку незалежно від численних рекламних роликів. Водночас слід пам'ятати: діти копіюють здебільшого батьків.
Існує три чинники, що є визначальними у формуванні світогляду дитини: сім'я, оточення однолітків і засоби масової інформації. Оскільки реклама є частиною інформаційного простору, то, очевидно, впливає на свідомість дитини. Що робити в такому разі? По-перше, необхідно займатися вихованням дітей, більше часу проводити з ними. На жаль, батьки здебільшого передають виховні функції телебаченню. По-друге, варто пам'ятати, що дитина копіює поведінку й цінності батьків. Якщо вони ігноруватимуть рекламу, то й дитина діятиме так само. Однак варто зазначити: не слід категорично забороняти дитині дивитися рекламу, перемикаючи канал або виводячи малечу з кімнати. Це може викликати спротив.
На дітей молодшого віку впливають образи старших підлітків. Вони прагнуть скоріше стати дорослими, домогтися визнання й поваги в друзів і батьків. Тому малята намагаються бути схожими на хлопців (старших на 2-3 роки) з рекламних роликів, використовуючи такий же одяг, продукти харчування або засобу особистої гігієни.
З реклами діти довідаються багато нового, починають краще орієнтуватися у величезному світі товарів, розуміють їхньої функції, переваги й недоліки. Малята прекрасно, часто краще папи й мами, розбираються в асортименті пропонованих товарів, без праці відрізнять одну марку жувальної гумки або льодяників від іншої, завжди перебувають у курсі новинок. Часто героєм рекламного ролика є процвітаюча людина, позитивний герой, на який хочеться бути схожим. А для того, щоб цього домогтися, необхідно думати, до чого прагнути, досягати поставлених цілей.
Але й мінусів у реклами чимало. Іноді продукти (чіпси, жувальна гумка, льодяники, шоколадні батончики, газовані напої), у рекламі яких використається образ підлітка, є не занадто корисними для харчування. Батькам буває важко довести це дитині, доводиться відступати під впливом його наполегливих угод і купувати те, що він просить.
Маленька дитина не здатна самостійно виконати умови лотереї, пропонованою телерекламою, хоча дуже цього хоче. Для неї бажання виграти приз є зовсім природним, але без допомоги дорослих вона не зможе вирізати кілька впакувань і надіслати їх по певній адресі. При цьому кількість і цінність призів нерідко перебільшується, а в рекламному ролику не називаються строки проведення акції. Таким способом рекламодавці намагаються впливати на батьків за допомогою їхнього маляти, змушуючи їх робити всі нові й нові покупки.
Голова Конфедерації по захисту прав споживачів сказав із цього приводу так: "Діти здатні через незнання спустити всі батьківські гроші, збираючи заповітні "вкладиші", наклейки, пробки" [2, с.7].
Нерідко реклама робить дитину більше агресивною і дратівливою. На це є декілька причин: багато рекламних роликів повторюються занадто часто, переривають цікаві фільми або мультики; такі товари як гірські велосипеди, подорожі, автомобілі поки не доступні дитині, а мати їх хочеться; тому що бажання й можливості не збігаються, виникає почуття розчарування, а нерідко й злості на батьків, які не можуть купити дорогу "іграшку"; сама реклама може відрізняється агресивністю.
Найбільший інтерес у дітей і підлітків викликає телевізійна реклама, що відрізняється яскравістю й динамічністю. Добре сприймаються ролики з гумором, що запам'ятовується сюжетом, цікавою музикою або пісенькою. Малятам дуже подобаються улюблені герої мультфільмів.
Мета реклами - в короткий проміжок часу продемонструвати якомога більше яскравих, емоційних картинок, зачепити, змусити хотіти те, що показують. Дітям цього (картинок, яскравості, емоцій) і треба.
А взагалі, реклама впливає на дитячий розум, що не окріпнув, опосередковано ? через батьків і близьких. Якщо вони піддалися рекламним прийомам і замислюються, “а не чи купити. ” ? дитина вмить відчуває це і скандує: “купи! ”. Усі іграшки-сюрпризи, пластикові вироби з упаковки з чіпсами, магнітики, що йдуть в комплекті з йогуртом, ? у всьому цьому у малюка потреби як такої немає.
Утім, не все так погано ? навіть у реклами є користь. Всупереч логіці, прямої залежності між рекламою і тим, що дитина обов'язково захоче це, немає. Їй ще нецікаво, що саме пропонують в ролику. Вона дивиться життєву історію, міні-фільм. Потрібно обернути це в повчальних цілях, для пояснення, “що таке добре, а що таке погано”.
Дошкільнята стають чи не головними адресатами реклами. Саме їм належить робити самостійний вибір через декілька років. Тому “рекламісти" б'ються за те, щоб впливати на цю поки що беззахисну групу населення (а батьки і законодавча влада - навпроти, мінімізувати цю дію). Коли діти трошки підростають, починають розуміти, що якщо щось є на екрані, воно неодмінно є і в магазині.
Потрібно відвертати увагу дітей від реклами, пояснювати, що це шкідливо. І, звичайно, краще не брехати, ніби несмачно, тому як дитина все одно спробує і засумнівається в чесності слів. Можна спробувати налаштувати дитину на те, що рекламоване ? зовсім не завжди найкраще. Треба постаратися, щоб реальна дійсність (наприклад, похід в зоопарк або на атракціон) здавалася яскравішою, ніж фантастичні сюжети з рекламних роликів.
На вітчизняному телебаченні вистачає стимуляторів, які, на думку фахівців, здатні не лише впливати на психіку дитини, а й викликати серйозні психічні розлади. Відомо, що малюки дуже сильно реагують на яскраві предмети й малюнки. І не дивно, що ввімкнутий телевізор приковує їхню увагу: кадр миготить за кадром, і дитині набагато цікавіше дивитися туди, ніж на той-таки малюнок, що висить над ліжечком.
Проблема лише в тому, що наше телебачення часто-густо засмічене настирливою й не завжди корисною для підростаючого покоління рекламою.
Реклама буває різною. Є хороша, добра: приміром, “Neskafe”, де тато з сином сидять на мосту й ловлять рибу, або реклама бритви, де тато голиться, а потім цілує свою маленьку доньку. Такі кадри дають хороший емоційний заряд. Але є безліч інших, які взагалі не рекомендується дивитися дітям.
Зокрема, реклама може сприяти дисоціації. Медичне поняття “дисоціація" містить у собі три компоненти: порушення сприйняття самого себе й реальності, порушення пам'яті й абсорбцію уваги, коли увага спрямована на конкретний предмет, а решта навколо не помічається. Це негативний вплив абсорбції уваги.
З другого боку, дисоціація - захист від психічних розладів, вона дозволяє позбутися неприємних переживань.
Звертаючи увагу на рекламні ролики, дошкільник розвиває в собі здатність до дисоціації.
Реклама трактується дорослими по-різному. Хтось і проблеми тут не бачить. А хтось переконаний, що корисної реклами не буває.
Проте не викликає жодних сумнівів те, що маленькі діти особливо чутливо вбирають інформацію і побачене по телевізору впливає на формування їхніх поглядів на світ і на самих себе.
Висновки до першого розділу
У першому розділі курсової роботи проводилось теоретичне дослідження одніє з актуальних проблем сучасної психологічної науки і практики - проблеми особистого сприймання телевізійної реклами дошкільником. Вивчення та аналіз низки літературних джерел дали змогу зробити такі висновки і узагальнення:
1. Дошкільний вік характеризується виникненням нової соціальної ситуації розвитку. У дитини вже з'являється коло елементарних обов'язків. Змінюються взаємини з дорослими, набуваючи нових форм: спільні дії поступово змінюються самостійним виконанням дитиною вказівок дорослого.
2. Сенсорний розвиток дошкільника включає дві взаємозв'язані сторони - засвоєння уявлень про різноманітні властивості предметів та явищ і оволодіння новими діями, які дають змогу повніше та більш диференційовано сприймати світ.
3. У дошкільному віці відбувається зниження порогів чутливості (зорової, слухової та ін.). Зростає гострота зору, спроможність розрізняти відтінки кольорів, розвивається звуковисотний та фонематичний слух, відчуття дотику тощо.
4. Перцептивні дії, адекватні об'єкту, починають формуватися у дітей п'яти - шести років, їх характерною ознакою є розгорненість, включення до свого складу великої кількості рухів рецепторних апаратів, що здійснюються рукою чи оком.
5. Розвиток мислення тісно пов'язаний із суттєвими позитивними зрушеннями у мовленні дошкільнят. Швидко зростає словниковий запас, досягаючи до семи років 3500-4000 слів.
6. Уже в дошкільному віці починає реально формуватись особистість дитини, причому цей процес тісно пов'язаний з розвитком емоційно-вольової сфери, із формуванням інтересів та мотивів поведінки, що, відповідно, детерміновано соціальним оточенням, передусім типовими для даного етапу розвитку взаєминами з дорослими.
7. У Західній Європі до реклами відношення двояке. З одного боку, цілий ряд західних філософів і соціологів, особливо в 90-і роки, досить негативно її оцінювали, вбачаючи в ній механізм маніпулювання масовою свідомістю.
8. Серед критиків реклами присутнє таке ставлення, що реклама змушує людину купувати речі, які їй насправді не потрібні. Слід погодитись, що у цих твердженнях чимало істини, але вони присвячені лише одній стороні реклами.
9. З іншого боку можна розглядати рекламу як засіб вдосконалення людини, механізм створення нових бажань та потреб, задовольняючи які людина самовдосконалюється та досягає певних результатів.
10. Існує три чинники, що є визначальними у формуванні світогляду дитини: сім'я, оточення однолітків і засоби масової інформації. Оскільки реклама є частиною інформаційного простору, то, очевидно, впливає на свідомість дитини.
11. Найбільший інтерес у дітей і підлітків викликає телевізійна реклама, що відрізняється яскравістю й динамічністю. Добре сприймаються ролики з гумором, що запам'ятовується сюжетом, цікавою музикою або пісенькою.
Розділ 2. Емпіричне дослідження впливу телевізійної реклами на особистість дошкільника
2.1 Підбір та опис психологічного дослідження
Загальна характеристика проблеми. На сьогоднішній день актуальність досліджень реклами не викликає сумнівів, адже вона в значній мірі визначає наш образ і стиль життя. Реклама стала комунікацією, яка міцно впровадилася у всі сфери суспільного життя - побут, культуру, систему масових комунікацій.
Сучасній рекламі притаманний вплив на свідомість та підсвідомість потенційного споживача, головним чином за допомогою усіляких соціопсихологічних методик. Власне, ця функція впливу з часом набула першочерговості та стала об'єктом критики від деяких представників громадськості.
Певні маніпуляційні техніки, що використовуються у рекламі, мають чітко окреслений персоналізований характер - тобто, вони можуть застосовуватись лише особистостями-лідерами, до думки яких прислуховується аудиторія.
Секрет дії реклами криється у використання найтонших особливостей людської психології. Адже найчастіше вона діє не на логічному рівні, не на розум, а на емоції та підсвідомість. Тож засоби масової інформації відіграють провідну роль у впливі реклами на людину, а особливо на дітей дошкільного віку.
До реклами можна ставитися по-різному. Але загальновизнано, що вона давно вже перестала бути просто джерелом інформації про товари і послуги. Психологи вважають її одним з найпотужніших засобів впливу на масову свідомість. Адже техніка переконання в рекламі створює лише ілюзію вільного вибору, нав'язуючи цілком певні стереотипи, стандарти і цінності.
Особливо „рекламоманія" зачіпає дітей. Адже зріла людина може протиставити рекламному впливові власні сформовані погляди, смаки, моральні критерії.
Дитина не розуміє того, що реклама йде йому не на користь, оскільки не може контролювати цей процес. Оскільки ця проблема хвилює багатьох, на сьогодні є актуальним її широкий розгляд.
Мета дослідження: показати в загальному вплив телевізійної реклами на особистість дошкільника на прикладі вихованців старшої групи дитячого садка №4 м. Дубна.
Завдання:
1. Провести бесіду з вихователем про індивідуальні особливості дітей.
2. Провести анкетування дітей та їхніх батьків.
3. Розробити поради батькам щодо зменшення впливу телевізійної реклами на дошкільників.
Об`єкт дослідження: вихованці старшої групи садочка №4.
Предмет дослідження: особливості впливу телевізійної реклами на особистість дошкільників.
Методи дослідження:
бесіда;
анкетне опитування.
Для дослідження процесів впливу реклами на особистість дошкільників було опитано вихованців дитячого садка №4 і проведено анкетне опитування їх батьків (Додаток 1). У дослідженні вяли участь 26 дітей і відповідна кількість батьків.
2.2 Аналіз результатів дослідження
В результаті опитування дошкільників, виявилось, що практично всім дітям подобається дивитися телевізор, а особливо рекламні ролики (90%).
Найбільшу зацікавленність у них викликає телевізійна реклами з жіночими образами (40%). Друге місце по здатності привернути увагу займають діти (30%), на третьому - тварини (20%) й лише на четвертому - образ чоловіка (10%).
Батьки, яких опитали під час дослідження, стверджують: більшість дітей спокійно реагують на відмову придбати розрекламовану річ і це не завдає їм психологічної травми (60%). Однак все ж таки значна частина батьків занадто довіряє рекламі й купує малечі саме ті взуття, одяг, напої чи солодощі, які так наполегливо рекламують (40%).
Специфіка негативного впливу реклами на свідомість дошкільників, на думку батьків, полягає в наступному:
предмет реклами є великою спокусою для дошкільників (наприклад, солодкі страви та напої, що є небажані, а інколи заборонені для конкретної дитини з медичних міркувань);
у дітей внаслідок перегляду реклами дорослих товарів виникають питання, на які дорослі відповідати гідно ще не навчились;
реклама подає не найкращий приклад для наслідування. В результаті рекламного перекладу нерідко допускаються іноземні запозичення, неправильні мовні звороти, невдалий фонетичний збіг слів (шоколад "Віспа", мінеральна вода "Блю Вота" та ін.), що впливає на розвиток мовних навичок дитини. Іноді рекламні сюжети суперечать моралі. Так, рекламні девізи велосипедів "Команчі" - "Я сказав мамі, що йду на музику", "Не кажіть мамі, що я літаю" і т.д. наводять на думку, що коли мама забороняє, але тобі дуже хочеться, то можна це зробити таємно. Як наслідок, потерпає авторитет батьків, гальмується або деформується розвиток дитини, порушуються процеси її соціальної адаптації.
35% опитаних батьків вважають, що реклама має велике значення для розвитку уваги в дошкільному віці. Вона виробляє здатність зосереджувати увагу на різних предметах, переключати і розподіляти її.
20% - вважають, що перегляд рекламних роликів розвиває в дітей мовлення і мислення, збагачує словниковий запас дітей, підвищує швидкість мисленнєвих процесів, розвиває уяву і фантазію. Розглядаючи різні предмети на екрані телевізора, діти вживають різні прикметники, що робить їх мовлення виразним, цікавим, яскравим.
Така ж сама кількість батьків визначає, що реклама з використанням музики, виконанням пісень, розвиває музичні здібності дошкільників. Під час перегляду такої реклами діти радіють, починають наспівувати почуту пісню чи мелодію, що в свою чергу приводить до розвитку пам'яті дітей.
Частина опитаних батьків виділяють позитивний вплив реклами на творчі здібності (15%). Після перегляду рекламного ролика в дітей з'являється бажання намалювати казкового героя, кумедну тварину, побачену по телевізору.
Добре батьки ставляться до корисної реклами, яка позитивно впливає на почуття та емоції дітей, розвиває в них здібності, вчить слідкувати за собою, добре ставитися до тварин, любити природу, поважати і любити своїх батьків.
Для зменшення впливу негативної реклами на особистість дошкільника батькам можна дати наступні поради:
1. Потрібно стежити за тим, щоб телевізор не був для дитини способом "убити час". Треба намагатися зробити їх життя максимально різноманітним і цікавим, наповнити його новими враженнями й заняттями.
2. Потрібно дозувати перегляд телевізора дітьми, формувати правильне відношення до реклами, вимикати телевізор, якщо дитина ще не вміє стежити за часом.
3. Дуже часто реклама надає приклади того, як не треба поводитися. На помилках інших людей (у тому числі телевізійних героїв) учитися краще, ніж на своїх власних. Потрібно пояснити це маляті.
4. Ставтеся до реклами з гумором. Знайдіть підходящий момент, щоб пожартувати над тим, як думають, діють або говорять деякі рекламні персонажі.
5. Показуйте дитині ті "хитрощі" (спеціальні молодіжні слова, думка лікарів, образи кумирів), які використовують рекламодавці. Розповідайте про те, що це тільки рекламний трюк.
6. Потрібно навчити дітей знаходити невідповідності між рекламою й реальним продуктом. Пояснити, що виробникові важливо продати свій товар, навіть прикрасивши його властивості.
Висновки
Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної психологічної науки і практики - проблему сприймання телевізійної реклами в дошкільному віці. Вивчення та аналіз низки літературних джерел, анкетне опитування дошкільників і їх батьків, проведене в дитячому садку №4, дали змогу зробити такі висновки і узагальнення:
1. Сенсорний розвиток дошкільника включає дві взаємозв'язані сторони - засвоєння уявлень про різноманітні властивості предметів та явищ і оволодіння новими діями, які дають змогу повніше та більш диференційовано сприймати світ.
2. Перцептивні дії, адекватні об'єкту, починають формуватися у дітей п'яти - шести років, їх характерною ознакою є розгорненість, включення до свого складу великої кількості рухів рецепторних апаратів, що здійснюються рукою чи оком.
3. Уже в дошкільному віці починає реально формуватись особистість дитини, причому цей процес тісно пов'язаний з розвитком емоційно-вольової сфери, із формуванням інтересів та мотивів поведінки, що, відповідно, детерміновано соціальним оточенням, передусім типовими для даного етапу розвитку взаєминами з дорослими.
4. Існує три чинники, що є визначальними у формуванні світогляду дитини: сім'я, оточення однолітків і засоби масової інформації. Оскільки реклама є частиною інформаційного простору, то, очевидно, впливає на свідомість дитини.
5. Серед критиків реклами присутнє таке ставлення, що реклама змушує людину купувати речі, які їй насправді не потрібні. Слід погодитись, що у цих твердженнях чимало істини, але вони присвячені лише одній стороні реклами.
6. З іншого боку можна розглядати рекламу як засіб вдосконалення людини, механізм створення нових бажань та потреб, задовольняючи які людина самовдосконалюється та досягає певних результатів.
7. Найбільший інтерес у дітей і підлітків викликає телевізійна реклама, що відрізняється яскравістю й динамічністю.
8. В результаті опитування дошкільників, виявилось, що практично всім дітям подобається дивитися телевізор, а особливо рекламні ролики.
9. Найбільшу зацікавленність у дітей дошкільного віку викликає телевізійна реклами з жіночими образами, а вже потім - образи дітей, тварин та чоловіків.
10. Батьки, яких опитали під час дослідження, стверджують: більшість дітей спокійно реагують на відмову придбати розрекламовану річ і це не завдає їм психологічної травми. Однак все ж таки значна частина батьків занадто довіряє рекламі й купує малечі саме ті взуття, одяг, напої чи солодощі, які так наполегливо рекламують.
11. Специфіка негативного впливу реклами на свідомість дошкільників, на думку батьків, полягає в наступному:
предмет реклами є великою спокусою для дошкільників;
у дітей внаслідок перегляду реклами дорослих товарів виникають питання, на які дорослі відповідати гідно ще не навчились;
реклама подає не найкращий приклад для наслідування.35% опитаних батьків вважають, що реклама має велике значення для розвитку уваги в дошкільному віці. Вона виробляє здатність зосереджувати увагу на різних предметах, переключати і розподіляти її.
12. Корисні рекламні ролики розвивають в дітей мовлення і мислення, збагачують словниковий запас дітей, підвищують швидкість мисленнєвих процесів, розвивають уяву і фантазію, музичні здібності дошкільників.
13. Добре батьки ставляться до корисної реклами, яка позитивно впливає на почуття та емоції дітей, розвиває в них здібності, вчить слідкувати за собою, добре ставитися до тварин, любити природу, поважати і любити своїх батьків.
Список використаної літератури
1. Про рекламу: Закон України // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 39. - С.181.
2. Бугрим В.В. Ментальність і реклама/ В.В. Бугрим // Рекламіст. - 2001. - № 8. - С.6-11.
3. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка/ Л.С. Выготский // Психология развития. - М., 2001. - С.23-25.
4. Дейан А. Реклама/ А. Дейан. - М., 2003. - С.13.
5. Егорова Э.Н. Психология развития/ Э.Н. Егорова. - Харьков, 2003. - С.26-27.
6. Эльконин Д.Б. Актуальные вопросы исследования периодизации психического развития в детстве / Д.Б. Эльконин. - М., 1999. - С.3-5.
7. Касвінов С.Г. Періодична система стадій розвитку дитини/ С.Г. Касвінов // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім.Г.С. Сковороди. - 2003. - Вип.10. - С.60-68.
8. Касвінов С.Г. Структура стадій та типи фаз розвитку дитини/ С.Г. Касвінов // Вісник Харківського національного університету ім.Г.С. Сковороди. - 2003. - №23. - С.139-145.
9. Колечко В.В. Педагогические условия организации дидактических игр с детьми старшего дошкольного возраста/ В.В. Колечко. - К., 2000. - С.43-44.
10. Коломинский Я.Л. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста/ Я.Л. Коломинский. - М., 1999. - С.32-35.
11. Кравцова Е.Е. Психологические проблемы готовности детей к обучению в школе/ Е.Е. Кравцова. - М., 2001. - С.21-24.
12. Лейтес Н.С. Реклама и дети/ Н.С. Лейтес. - М., 2001. - С.12-14.
13. Леонтьев А.Н. Актуальные проблемы развития психики ребенка/ А.Н. Леонтьев. - К., 2001. - С.3-11.
14. Леонтьев А.Н. Психическое развитие ребенка в дошкольном возрасте/ А.Н. Леонтьев // Вопросы психологии ребенка дошкольного возраста. 1999. - №12. - С.4 - 15.
15. Михайленко Н.Я. Разновозрастные игровые объединения детей/ Н.Я. Михайленко // Дошкольное воспитание. - 1999. - № 10. - С.47-50.
16. Михайленко Н.Я. Формирование совместных предметно-игровых действий (ранний возраст) / Н.Я. Михайленко // Дошкольное воспитание. - 1999. - № 6. - С.46-48.
17. Петровский В.А. К пониманию личности в психологии/ В.А. Петровский. - К., 2000. - С.40-57.
18. Рюмшина Л.И. Манипулятивные приемы в рекламе/ Л.И. Рюмшина. - М., 2004. - С.32-34.
19. Рюмшина Л.И. Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста/ Л.И. Рюмшина. - М., 1999. - С.43-45.
20. Сапогова Е.Е. Психологические особенности переходного периода в развитии детей 5-6 лет/ Е.Е. Сапогова. - М., 1999. - С.12-14.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сутність уяви як психологічного пізнавального процесу, її різновиди та відмінні риси, основні функції в становленні особистості. Дослідження механізму розвитку уяви, його особливості та специфічні ознаки в період дошкільного та молодшого шкільного віку.
курсовая работа [29,6 K], добавлен 24.04.2010Людина як об’єкт управління. Особливості формування "образу Я" як психологічного явища. Установка поведінки та процес її формування за допомогою психоаналізу. Орієнтація реклами в Україні. Головні особливості підліткової психіки, її чутливість до реклами.
курсовая работа [76,6 K], добавлен 02.12.2011Поняття та передумови формування агресії, особливості її проявлення в юнацькому віці. Вікові особливості раннього юнацького віку та фактори, що впливають на розвиток особистості в даний період. Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 03.01.2015Психічний розвиток дитини в дошкільному віці. Новоутворення дошкільного віку. Сенсорний розвиток. Роль родини в розвитку дитини. Розгляд комплексу психодіагностичних методик по дослідженню пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку.
дипломная работа [960,3 K], добавлен 05.04.2016Психологічна сутність уяви та аспекти її вивчення у психології. Методичні основи дослідження особливості розвитку уяви в дошкільному віці. Принципи організації емпіричного дослідження у психології. Методика Е. Торренса "Неповні фігури" та "Три кольори".
курсовая работа [113,8 K], добавлен 03.07.2009Психологічні особливості дошкільного віку. Чинники, що сприяють появі обману і брехні у дітей дошкільного віку. Особливості дитячого обману. Аналіз наукових підходів до вивчення проблеми тривожності. Дослідження рівня тривожності та обману у дошкільників.
дипломная работа [3,3 M], добавлен 11.06.2013Визначення сутності поняття характеру. Психологічні особливості розвитку особистості у підлітковому віці. Опис процедури дослідження характеру в підлітків, аналіз результатів. Рекомендації щодо впливу психолого-педагогічних умов на формування характеру.
курсовая работа [111,1 K], добавлен 17.04.2015Фізичний розвиток. Дозрівання організму дитини. Соціальна ситуація розвитку. Трудова діяльність. Особливості навчання. Сенсорний розвиток. Інтелектуальний розвиток. Психологічні особливості розвитку особистості дошкільника.
реферат [12,9 K], добавлен 10.04.2007Психологічна сутність уяви та основні психологічні умови розвитку дитячої уяви. Особливості розвитку уяви в дошкільному віці та значення сюжетно-рольових ігор в соціальному вихованні дитини. Особливості дій дошкільників в сюжетно-рольових іграх.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 26.05.2019Характеристика та психологічні особливості розвитку функцій мовлення в дошкільному віці. Методи і методики дослідження мовлення як складової виховного процесу. Зміна мовлення дошкільників в умовах експериментального формування їх потреби в спілкуванні.
курсовая работа [71,4 K], добавлен 24.03.2010
