Друга група - 50 працівників судової системи (судді);

Третя група - 42 вчителя.

Комунікативні особливості включають в себе не тільки вміння гарно спілкуватися і вислухати співрозмовника, а й наявність або відсутність комунікативних і організаторських здібностей, міжособистісні відносини, а також на спілкування впливають присутність емоційних бар'єрів, що його ускладнюють, правильний вибір стратегії психологічного захисту, наявність емпатичних здібностей. Тому для дослідження комунікативних особливостей співробітників ОВС, використали такі методики:

1. Методика "діагностики емоційних бар'єрів в міжособистісному спілкуванні" (В.В. Бойко).

Вона призначена для діагностики рівня емоційних бар'єрів та їх видів.

За її допомогою ми можемо визначити такі категорії емоційних перешкод, як то:

не уміння керувати своїми емоціями, дозувати їх;

не адекватний прояв емоцій;

не гнучкість, не розвиненість, не вразливість емоцій;

домінування негативних емоцій;

не бажання зближатися з людьми на емоційній основі.

Методика дозволяє визначити також, різний рівень вираження перешкод у повсякденному житті: 1 рівень - коли емоції не заважають в повній мірі спілкуватися з партнерами; 2 рівень (низький) - тут існують деякі можливі перешкоди в спілкуванні з навколишніми; 3 рівень (середній) - коли емоції "на кожний день" в деякій мірі ускладнюють взаємодію з партнерами; 4 рівень (високий) - тут емоції явно заважають встановлювати контакти з оточуючими людьми [19];

2. Методика дослідження комунікативних і організаторських здібностей "КОС-2".

Вона призначена для виявлення рівня комунікативних і організаторських здібностей особистості (уміння чітко й швидко встановлювати ділові і товариські контакти, брати участь у групових заходах, вміння впливати на людей, прагнення проявляти ініціативу і т. д). За допомогою даної методики можна виявити низький, середній та високий рівень їх розвитку [36];

3. Методика визначення інтегральних форм комунікативної агресії (В.В. Бойко).

Вона призначена для виявлення рівня та форм комунікативної агресії.

За її допомогою ми можемо визначити по-перше, такі форми вираження агресивності, як:

- спонтанність агресії;

- не вміння стримувати агресію;

- не вміння переключати агресію на діяльність або на предмети;

- анонімна агресія;

- провокація агресії у навколишніх;

- здатність до відбиваючої агресії;

- ауто агресія;

- ритуалізація агресії;

- здатність заражатися агресією натовпу;

- задоволення від агресії;

- розплата за агресію.

По-друге, визначити рівень агресивного зараження: високий, середній та високий [44];

4. Методика "Діагностика комунікативної соціальної компетентності" (КСК).

Методика призначена для отримання більш повного уявлення про особистість, зіставлення ймовірного прогнозу успішності її професійної діяльності. Опитувальник включає в себе 100 тверджень, які розташовані в циклічному порядку. Для кожного питання передбачені три альтернативні відповіді. В даній методиці існує 8 факторів:

1. фактор "А" - бажання спілкуватись, доброта - замкнутість, відчуженість;

2. фактор "В" - низький інтелект (обмежене мислення) - високий інтелект (кмітливість);

3. фактор "С" - емоційна стабільність - неврівноваженість;

4. фактор Д - життєрадісний, веселий, безпечний - мовчазний, серйозний;

5. фактор К - чутливий, з художнім мисленням - покладається на себе, реалістичний, раціональний;

6. фактор М - приймає власні рішення - залежний від групи, слідує за думкою багатьох;

7. фактор Н - контролює себе, вміє підчиняти себе правилам - імпульсивний, неорганізований;

8. фактор П - здатність до антисоціальної поведінки.

За допомогою даної методики можна виявити низький, середній та високий рівень розвитку даних факторів. Даний опитувальник дозволяє виявити здатність до антисоціальної поведінки, що може характеризуватися недотриманням норм, які прийняті в суспільстві, моральних та етичних цінностей, встановлених правил поведінки та звичаїв [44];

5. Методика "дослідження рівня емпатичних здібностей " (В.В. Бойко).

Методика дозволяє по-перше, визначити рівень емпатії, як: високий, середній, занижений і низький; по-друге, визначає провідний канал емпатії:

1) раціональний канал емпатії;

2) емоційний канал емпатії;

3) інтуїтивний канал емпатії;

4) становки, які сприяють емпатії;

5) проникаюча здатність в емпатії;

6) ідентифікація в емпатії [19];

6. Методика "дослідження міжособистісних відносин" (Т. Лірі).

Методика призначена для дослідження уявлень досліджуваного про себе і ідеальне "Я", а також для дослідження взаємовідносин в малих грипах.

За допомогою даної методики визначається домінуючий тип відносин до людей в самооцінці і двохсторонній оцінці. Методика складається з оціночних суджень. Визначаються такі тенденції:

І. Тенденція (домінантність - власність - деспотичність);

ІІ. Тенденція (впевненість в собі - самовпевненість - самозакоханість);

ІІІ. Тенденція (вимогливість - непримиримість - жорстокість);

ІV. Тенденція (скептицизм - впертість - негативізм);

V. Тенденція (поступливість - кроткість - пасивна підпорядкованість);

VІ. Тенденція (довірливість - послушність - залежність);

VІІ. Тенденція (добросердечність - несамостійність - надмірний конформізм);

VІІІ. Тенденція (відзивчивий - безкорисність - принесення в жертву).

Кожна характерологічна тенденція має три рівня вираження. Перший рівень представляє собою адаптивний варіант вираженої риси характеру по відношенню до інших людей. Другий рівень - проміжний варіант. Третій рівень - свідчить про дезадаптивність тенденцій характеру [37];

7. Методи математичної статистики (методика кутового перетворювання Фішера).

Критерій Фішера призначений для зіставлення двох вибірок по частоті зуcтрічаємості ефекту, що цікавить дослідника. Критерій оцінює достовірність розходжень між відсотковими частками двох вибірок, у яких зареєстрований ефект, який нас зацікавив. Для підрахування критерію необхідно визначити величини ц, відповідні відсотковим часткам в кожній з груп за таблицями, а також підрахувати емпіричне значення ц за формулою:

ц емп = (ц₁ - ц₂) Ч v n1 Ч n2 ? n1 + n2

де ц_{1 -} кут, відповідний більшої % частки;

ц_{2 -} кут відповідно меншої % частки;

n_{1 -} кількість спостережень у вибірці 1;

n_{2 -} кількість спостережень у вибірці 2.

Встановити критичне значення ц_кр відповідно до прийнятих в психології рівнів статистичної значущості: p < 0,05 і p < 0,01. При збільшенні розбіжності між кутами ц₁ і ц₂ і збільшення чисельності вибірок значення критерію зростає. Чим більше розмір ц*, тим більше мабуть, що розходження достовірні [41].

2.2 Особливості комунікативно-соціальної компетенції працівників ОВС

Особливості комунікативно-соціальної компетенції ми виявили за допомогою методики КСК (комунікативна соціальна компетенція). Отримані результати містяться в наведеній нижче таблиці 2.1.

В ході поведеного дослідження було виявлено, що при розгляді результатів, отриманих в першій групі (в яку входять працівники слідства та дізнання) фактор "А" (бажання спілкуватись, доброта - замкненість, відчуженість) у 50,0 % працівників знаходиться на високому рівні, у 43,4 % - на середньому і лише у 6,6 % - на низькому. Тобто, ми можемо припустити що у більшість працівників добре розвиненими комунікативні здібності.

При дослідженні фактора "В" (рівень розвитку інтелекту) було виявлено, що 50,0 % працівників мають середній рівень його розвитку, 36,7 % - високий рівень і лише 13,3 % - низький рівень. Отже, з картини, яка склалася ми бачимо, що інтелектуальні здібності у працівників слідства та дізнання знаходяться на достатньому рівні розвитку. Більша частина досліджуваних мають добре розвинене логічне мислення та кмітливість.

При аналізі фактор "С" (емоційна стабільність - неврівноваженість) було помічено, що 63,3 % працівників мають високий рівень його розвитку, 35,0 % - середній рівень і тільки 1,7 % - низький рівень. Тобто, більшість досліджуваних є емоційно стабільними.

В ході розгляду фактора "Д" (життєрадісність, безпечність - мовчазливість, серйозність) було виявлено, що у 52,7 % працівників середній рівень, у 37,3 % - домінує високий рівень, і лише 10,0 % - мають низький рівень. Отже, у більшості працівників домінують життєрадісні тенденції.

При дослідженні фактора "К" (чутливість, художнє мислення - покладається на себе, реалістичність, раціональність) було виявлено, що у 58,3 % працівників домінує середній рівень даного фактора, у 30,0 % - низький рівень, і тільки 11,7 % - мають високий рівень. Отже, більшість досліджуваних покладаються тільки на власні сили, реалістичні та раціональні.

Таблиця 2.1

Особливості комунікативно - соціальної компетенції у досліджуваних (в %)

Фак-тори	Рівень розвитку факторів	Групи	цемп	Р
		Перша	Друга	Третя	1.2	1.3	2.3	1.2	1.3	2.3
Фактор "А"	Низький	6,6	4,0	0,0	0,61	2,6	1,95	-	0,01	0,05
	Середній	43,4	42,0	36,3	1,11	0,73	1,73	-	-	0,05
	Високий	50,0	54,0	63,7	0,84	1,64	2,11	-	0,05	0,05
Фактор "В"	Низький	13,3	16,0	13,7	0,39	0,1	0,31	-	-	-
	Середній	50,0	72,0	77,2	2,37	2,89	0,55	0,01	0,01	-
	Високий	36,7	12,0	9,1	3,1	3,47	0,45	0,01	0,01	-
Фактор "С"	Низький	1,7	8,0	18,2	1,62	3,11	1,48	-	0,01	-
	Середній	35,0	66,0	63,6	3,3	2,92	0,25	0,01	0,01	-
	Високий	63,3	26,0	18,2	4,01	4,83	0,91	0,01	0,01	-
Фактор "Д"	Низький	10,0	7,0	16,3	0,36	0,86	0, 48	-	-	-
	Середній	52,7	56,0	50,0	0,34	0,27	0,58	-	-	-
	Високий	37,3	37,0	33,7	0,12	0,55	0,49	-	-	-
Фактор "К"	Низький	30,0	6,0	0,0	2,68	5,84	3,11	0,01	0,01	0,01
	Середній	58,3	74,0	40,9	1,73	1,76	3,3	0,05	0,05	0,01
	Високий	11,7	20,0	59,1	1,65	5,32	4,5	0,05	0,01	0,01
Фактор "М"	Низький	20,3	14,0	19,1	2,73	3,1	0,45	-	-	-
	Середній	56,7	62,0	59,1	0,56	0,25	0,28	-	-	-
	Високий	23,0	24,0	21,8	2,05	2,79	0,61	-	-	-
Фактор "Н"	Низький	3,0	2,0	0,0	0,87	1,27	1,37	-	-	-
	Середній	31,7	34,0	27,3	1,33	0,48	1,69	-	-	-
	Високий	65,3	64,0	72,7	0,98	1,01	1,89	-	-	-
Фактор "П"	Нормальна поведінка	100,0	94,0	100,0	2,58	0,0	2,49	0,01	-	0,01
	Здатність до асоціальної поведінки	0,0	6,0	0,0	2,58	0,0	2,49	0,01	-	0,01

Примітка: фактор "А" - бажання спілкуватись, доброта - замкнутість, відчуженість;

фактор "В" - низький інтелект (обмежене мислення) - високий інтелект (кмітливість);

фактор "С" - емоційна стабільність - неврівноваженість;

фактор Д - життєрадісний, веселий, безпечний - мовчазний, серйозний;

фактор К - чутливий, з художнім мисленням - покладається на себе, реалістичний, раціональний;

фактор М - приймає власні рішення - залежний від групи, слідує за думкою багатьох;

фактор Н - контролює себе, вміє підчиняти себе правилам - імпульсивний, неорганізований;

фактор П - здатність до асоціальної поведінки.

Аналізуючи фактор "М" (віддання переваги прийняттю власних рішень, незалежність, орієнтир на себе - залежність від групи, наслідування думки багатьох) було помічено, що у 56,7 % працівників домінує середній рівень даного фактора, у 20,3 % - низький рівень, і лише 23,0 % - високий рівень. Отже, більшість досліджуваних як приймають власні рішення так і орієнтуються на думку інших.

В ході розгляду фактора "Н" (контроль своїх дій, вчинків, вміння підпорядковувати себе правилам - імпульсивність, неорганізованість) було помічено, що 65,3 % працівників мають високий рівень їх розвитку, 31,7 % - середній рівень і лише 3,0 % - низький рівень. Тобто, більшість досліджуваних вміють добре контролювати свої вчинки, дії та підпорядкувати себе прийнятим правилам.

Досліджуючи фактор "П" (схильність до асоціальної поведінки) було помічено, що всі працівники слідства та дізнання не мають схильності до асоціальної поведінки.

При подальшому розгляді результатів в другій групі (в яку входять працівники судової системи, а саме судді) фактора "А" у 54,0 % - суддів знаходиться на високому рівні розвитку, у 42,0 % - на середньому рівні і лише 4,0 % - на низький рівень. Отже, як ми бачимо комунікативні здібності у досліджуваних знаходяться на нормальному рівні.

При дослідженні фактора "В" було виявлено, що 72,0 % працівників мають середній рівень його розвитку, 16,0 % - низький рівень і лише 12,0 % - високий рівень. Отже, з картини яка склалася ми бачимо, що інтелектуальні здібності у суддів знаходяться на достатньому рівні розвитку.

При аналізі фактор "С" було помічено, що 66,0 % працівників мають середній рівень його розвитку, 26,0 % - високий рівень і тільки 8,0 % - низький рівень. Тобто, з усього вище сказаного ми можемо припустити, що більшість досліджуваних є в середньому емоційно стабільними.

В ході розгляду фактора "Д" було виявлено, що у 56,0 % працівників середній рівень, у 37,0 % - домінує високий рівень, і лише 7,0 % - мають низький рівень. Отже, як ми бачимо, що у більшості працівників домінують життєрадісні тенденції.

При дослідженні фактора "К" було виявлено, що у 74,0 % працівників домінує середній рівень даного фактора, у 20,0 % - високий рівень і тільки 6,0 % - низький рівень. Звідси ми бачимо, що більшість досліджуваних покладаються тільки на власні сили, реалістичні та раціональні.

Аналізуючи фактор "М" було помічено, що у 62,0 % працівників домінує середній рівень даного фактора, у 24,0 % - високий рівень, і лише 14,0 % - низький рівень. Отже більшість досліджуваних приймають власні рішення і не залежать від думки оточуючих.

В ході розгляду фактора "Н" було помічено, що 64,0 % працівників мають високий рівень їх розвитку, 34,0 % - середній рівень і лише 2,0 % - низький рівень. Тобто, більшість досліджуваних вміють добре контролювати свої вчинки, дії та підпорядкувати себе прийнятим правилам.

Досліджуючи фактор "П" було помічено, що 94,0 % суддів не мають схильності до асоціальної поведінки і лише 6,0 % - виявилися схильними.

Аналізуючи результати третьої групи (вчителі шкіл) було виявлено, що фактор "А" у 63,7 % знаходиться на високому рівні розвитку, у 36,3 % - на середньому рівні і ніхто з них не має низького рівня. Отже, як ми бачимо комунікативні здібності у досліджуваних є добре розвиненими.

При дослідженні фактора "В" було виявлено, що 77,2 % вчителів мають середній рівень його розвитку, 13,7 % - низький рівень і лише 9,1 % - високий рівень. Тобто, у більшості вчителів інтелектуальні здібності знаходяться на достатньому рівні розвитку.

При аналізі фактор "С" було помічено, що у 63,6 % вчителів домінує середній рівень розвитку фактору, у 18,2 % - високий рівень і стільки ж має низький рівень. Отже, з усього вище сказаного ми можемо припустити, що більшість досліджуваних є в середньому емоційно стабільними.

В ході розгляду фактора "Д" було виявлено, що у 50,0 % вчителів середній рівень, у 16,3 % - домінує високий рівень, і лише 33,7 % - мають низький рівень. Тобто, як ми бачимо, що у більшості працівників домінують життєрадісні тенденції.

При дослідженні фактора "К" було виявлено, що у 59,1 % вчителів домінує високий рівень даного фактора і 40,9 % - середній рівень, низький рівень відсутній. Звідси ми бачимо, що більшість досліджуваних покладаються тільки на власні сили, реалістичні та раціональні.

Аналізуючи фактор "М" було помічено, що у 59,1 % вчителів домінує середній рівень даного фактора, у 21,8 % - високий рівень, і лише 19,1 % - низький рівень. Отже, більшість досліджуваних приймають власні рішення і не залежать від думки оточуючих.

В ході розгляду фактора "Н" було помічено, що 72,7 % вчителів мають високий рівень їх розвитку, 27,3 % - середній рівень, низький рівень відсутній, тобто більшість досліджуваних вміють добре контролювати свої вчинки, дії та підпорядкувати себе прийнятим правилам.

Досліджуючи фактор "П" було помічено, що всі вчителі шкіл не мають схильності до асоціальної поведінки

При порівняльному аналізі особливостей комунікативно - соціальної компетенції у всіх групах (див. табл.2.1) за допомогою математичного критерію кутового перетворювання Фішера було виявлено, що статистично достовірними (р ? 0,05) відмінності по фактор "А" між групою працівників слідства і дізнання та вчителями шкіл, а також між суддями та вчителями. Різниця між працівниками слідства і дізнання та суддями виявлена не була.

При порівнянні результатів по фактору "В", статистично значимими (р ? 0,01) виявилися показники між І - ІІ та І - ІІІ групами. Між ІІ та ІІІ групами відмінностей виявлено не було. Аналізуючи результати фактора "С", статистично значимими (р ? 0,01) виявилися показники між працівниками слідства і дізнання та суддями та працівниками слідства і дізнання та вчителями. Між суддями та вчителями шкіл відмінностей виявлено не було.

Порівнюючи результати по фактору "К", статистично значимими (р ? 0,05) виявилися показники між І - ІІ та І - ІІІ групами, (р ? 0,01) між ІІ - ІІІ групами. Аналізуючи результати фактора "С", статистично значимими (р ? 0,01) виявилися показники між І - ІІ та ІІ - ІІІ групами, між І - ІІІ відмінностей виявлено не було. Розглядаючи фактори "М", "Д" та "Н", між групами статистично значимих відмінностей виявлено не було.

Отже, з усього вище сказаного ми можемо припустити, що вчителі шкіл є більш відкритими, комунікативними ніж судді та працівники слідства і дізнання, хоча вони є теж досить комунікативними. Це може бути пов'язано з особливостями та умовами праці та специфіці роботи в органах внутрішніх справ і судової системи. Інтелектуальні здібності у всіх трьох групах знаходяться на нормальному рівні розвитку, але все ж таки у працівників слідства та дізнання вони розвинені гірше ніж в інших. Це може бути пов'язано рівнем обізнаності, з тим, що працівники слідства та дізнання в більшості випадків працюють з антисоціальною структурою суспільства і при втручанні часу та профдеформації вони починають мислити, як правопорушники, копіювати їх поведінку, звички, жаргон. Працівники судової системи та вчителі постійно підвищують свою обізнаність, начитаність, збільшуючи тим самим свій світогляд.

Працівники слідства та дізнання є більш емоційно урівноваженими ніж вчителі і судді. Це може бути пов'язано з специфікою роботи слідства. Для того, щоб отримати від підозрюваного, свідка, який дає неправдиві показання саме ту інформацію, яку потрібно або при використанні різних капканів при допиті працівник не повинен видавати своїх емоцій, тобто він повинен бути емоційно врівноваженим. Від суддів та вчителів їх професія цього не вимагає.

По результатам дослідження судді на відмінну від працівників слідства і дізнання та вчителів є більш реалістичні, раціональні і покладаються тільки на власні сили. Це може бути пов'язано з тим, що для того, щоб правильно провести судове засідання потрібно вміти його правильно організувати. Для того, щоб правильно розв'язати суперечки не обійтися без раціональне мислення. І при винесенні рішення суддя покладається тільки на власну думку і закон. Здатність до асоціальної поведінки присутня тільки в невеликої кількості суддів, що може бути пов'язаним з тим, що їм приходиться вирішувати долю багатьох людей, тобто правопорушників і не завжди це можна зробити об'єктивно. Рішення судді не повинно суперечити сутності закону, а винесення вердикту завжди повинно виноситися згідно до вимог закону. Працівники слідства і дізнання, вчителі та судді вміють гарно контролювати свою поведінку, підчиняти себе правилам, приймати власні рішення так і поважати думку оточуючих, мають життєрадісний настрій.

Особливості емпатичних здібностей ми досліджували за допомогою методики В.В. Бойко "Діагностика рівня емпатичних здібностей".

Отримані результати по рівням емпатичних здібностей містяться в наведеній таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Рівні емпатичних здібностей у досліджуваних (в %)

Рівні емпатичних здібностей	Групи	цемп	Р
	Перша	Друга	Третя	1.2	1.3	2.3	1.2	1.3	2.3
Низький	28,3	34,0	13,6	0,7	2.31	2,37	-	0,01	0,01
Занижений	66,7	60,0	27,3	0,72	4,08	3,25	-	0,01	0,01
Середній	5,0	6,0	59,1	0,23	6,56	6,09	-	0,01	0,01
Високий	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	-	-	-

В ході поведеного дослідження було виявлено, що при розгляді результатів, отриманих в першій групі емпатичні здібності у 66,7 % досліджуваних на заниженому рівні їх розвитку, у 28,3 % - на низькому рівні, у 5,0 % - на середньому рівні. Високого рівня розвитку емпатичних здібностей не має в жодного із працівників слідства та дізнання.

При розгляді результатів в другій групі, виявили, що 60,0 % суддів мають занижений рівень емпатичних здібностей, 34,0 % - низький рівень і лише 6,0 % - середній рівень. Високого рівня розвитку емпатичних здібностей не має в жодного із досліджуваних.

При розгляді результатів в третій групі, виявили, що 59,1% вчителів мають середній рівень емпатичних здібностей, 27,3 % - занижений рівень і лише 13,6 % - низький рівень. Високого рівня розвитку емпатичних здібностей не має в жодного із досліджуваних.

При порівняльному аналізі особливостей емпатичних здібностей у всіх групах (див. табл.2.2) за допомогою математичного критерію кутового перетворювання Фішера було виявлено, що статистично достовірними (р ? 0,01) є відмінності по низькому, заниженому та середньому рівні в І - ІІІ та ІІ - ІІІ групах, а між І - ІІ відмінностей виявлено не було. На високому рівні різниці між групами виявлено не було.

Отже з усього вище сказаного, ми можемо припустити, що емпатичні здібності краще розвинені у вчителів ніж у працівників слідства, дізнання та суддів. Ця особливість може бути пов'язана з специфікою роботи в правоохоронних органах. Через працівників міліції і суддів проходить велика кількість людей, як законослухняних так і правопорушників, і співпереживати кожному просто неможливо. Дані працівники ніби відсторонюються від емоційної сфери.

Ця особливість є також ознакою професійної деформації. Домінуючий занижений рівень емпатії дозволяє працівникам міліції та суддям точно формулювати та раціонально приймати рішення. Емоційні проявлення у вчинках навколишніх інколи здаються їм незрозумілими і позбавленими смислу. Вчителям же навпаки для кращого розуміння учнів особливо підлітків потрібні краще розвинені емпатичні здібності. Домінування середнього рівня їх розвитку дозволяє в міжособистісних відносинах судити про інших по їх вчинках ніж по особистих враженнях. Емоційні прояви в більшості випадків знаходяться під самоконтролем. В спілкуванні уважні та намагаються зрозуміти більше, ніж сказано словами.

Отримані результати по особливостям прояву каналів емпатії містяться в наведеній таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Особливості прояву каналів емпатії у досліджуваних (в %)

Канали емпатії	Групи	цемп	Р
	Перша	Друга	Перша	1.2	1.3	2.3	1.2	1.3	2.3
Раціональний	11,7	6,0	4,5	1,05	1,36	0,36	-	-	-
Емоційний	24,0	30,0	27,3	1,59	1,53	0,28	-	-	-
Інтуїтивний	8,3	22,0	45,5	2,04	4,5	2,44	0,05	0,01	0,01
Установки, які сприяють емпатії	28,3	22,0	18,2	0,7	1,16	0,45	-	-	-
Проникаюча здатність в емпатії	46,7	42,0	18,2	0,49	3,14	2,56	-	0,01	0,01
Ідентифікація в емпатії	5,0	8,0	13,6	0,64	1,53	0,88	-	-	-

При аналізі отриманих результатів в першій групі по каналам емпатії виявили, що у 46,7 % працівників домінуючим каналом є проникаюча здатність в емпатії, 28,3 % - обирають установки, які сприяють емпатії, 24,0 % - емоційний канал, 11,7 % - раціональний канал, 8,3 % - інтуїтивний канал і лише 5,0 % - надають перевагу ідентифікації в емпатії.

При безпосередньому розгляді каналів емпатії в другій групі виявили, що домінуючою серед них є проникаюча здатність в емпатії, яка складає 42,0 % працівників. Емоційний канал обирають 30,0 % суддів, установки, які сприяють емпатії і інтуїтивний канал - 22,0 %, ідентифікацію в емпатії - 8,0 % і лише 6,0 % - раціональний канал.

Домінуючим каналом в третій групі, виступає, інтуїтивний канал, який складає 45,5 % від усіх досліджуваних, 27,3 % обирають інтуїтивний канал, по 18,2 % - установки, які сприяють емпатії та проникаючу здатність в емпатії, 13,6 % - ідентифікацію в емпатії і лише 4,5 % - раціональний канал.

При порівняльному аналізі особливостей каналів емпатичних здібностей (див. табл.2.3) за допомогою математичного критерію кутового перетворювання Фішера було виявлено, що при розгляді інтуїтивного каналу статистично достовірними (р ? 0,01) є відмінності між І - ІІІ та ІІ - ІІІ групами, (р ? 0,05) між І - ІІ групами.

Аналізуючи результати по такому каналу, як проникаюча здатність в емпатії було виявлено, що статистично достовірними (р ? 0,01) є відмінності між І - ІІІ та ІІ - ІІІ групами, між І - ІІ групами відмінностей виявлено не було.

По таким каналам емпатії, як раціональний, емоційний, установки, які сприяють емпатії, ідентифікація в емпатії статистично достовірних відмінностей виявлено не було. Отже, при підведенні підсумків ми можемо припустити, що для вчителів більш характерним є вираження інтуїтивного каналу емпатії, а для працівників міліції та суддів - проникаюча здатність в емпатії. Ці особливості можуть бути пов'язані з специфікою роботи як вчителів так і правоохоронців. Для того, щоб працювати з дітьми та підлітками потрібно, щоб була гарно розвинена інтуїція. Інтуїтивний канал емпатії дозволяє вчителям передбачити поведінку учнів, діяти в умовах дефіциту початкової інформації про них, опираючись на опит, який зберігається в підсвідомості. На рівні інтуїції замикаються та узагальнюються різні відомості про учнів.

Працівники слідства і дізнання та судді в більшості випадків обирають проникаючу здатність в емпатії, яка допомагає їм при виконанні їх функціональних обов'язків. При проведенні допиту, очної ставки, обшуку та іншого слідчих дій та при проведенні судового засідання необхідно не тільки створити атмосферу відкритості, довірливості, задушевності, що сприяє встановленню психологічного контакту з співрозмовником, а і він також посилює вмінні отримати необхідну інформацію від співрозмовника. Даний канал дозволяє, як працівникам міліції так і суддям встановити істину по справі, виявити правдиві і неправдиві свідчення, та вивести злочинця як кажуть на "чисту воду". Тобто, ми можемо сказати, що емпатичні здібності і канали емпатії залежать від виду діяльності, яким займається особа.

Отримані результати по кількісним характеристикам каналів емпатії містяться в наведеній таблиці 2.3.

Таблиця 2.4

Кількісна характеристика емпатичних каналів у досліджуваних (в %)

Кількість емпатичних каналів на одну особу	Групи	цемп	Р
	Перша	Друга	Третя	1.2	1.3	2.3	1.2	1.3	2.3
1 емпатичний канал	85,0	74,0	72,7	1,43	1,53	0,14	-	-	-
2 і більше емпатичних каналів	15,0	26,0	27,3	0,94	1,54	0,6	-	-	-

При аналізі отриманих результатів в першій групі було виявлено, що один канал емпатії, який є домінуючим, обирають 85,0 % досліджуваних інші ж 15,0 % керуються двома каналами. В другій групі один канал емпатії, який є домінуючим, обирають 74,0 % суддів інші ж 26,0 % керуються двома каналами. В третій групі було виявлено, що один канал емпатії, який є домінуючим, обирають 72,7 % досліджуваних інші ж 27,3 % керуються двома каналами. При порівняльному аналізі кількості емпатичних каналів на одну особу (див. табл.2.4) за допомогою математичного критерію кутового перетворювання Фішера було виявлено, що достовірної відмінності між групами виявлено не було. Отже, кількість каналів емпатії не залежить від професійної діяльності, якою займається особа.

2.3 Комунікативно-характерологічні тенденції особистості працівників ОВС

Особливості вибору типу міжособистісних відносин ми виявили за допомогою методики Т. Лірі "діагностика міжособистісних відносин".

Отримані результати по домінуючим тенденціям міжособистісних відносин занесені до таблиць 2.5.

Таблиця 2.5

Домінуючі тенденції міжособистісних відносин у досліджуваних (в %)

Тенденції	Групи	цемп	Р
	Перша	Друга	Третя	1.2	1.3	2.3	1.2	1.3	2.3
Домінантність	48,3	46,0	18,2	0,24	3,3	2,95	-	0,01	0,01
Впевненість в собі	13,3	0,0	9,1	3,9	0,67	2,97	0,01	-	0,01
Вимогливість	11,7	6,0	13,6	1,05	0,28	1,25	-	-	-
Скептицизм	3,3	0,0	4,5	1,9	0,32	2,07	0,05	-	0,05
Поступливість	8,6	2,0	9,1	1,62	0,09	1,59	-	-	-
Довірливість	5,0	6,0	13,6	0,23	1,53	1,26	-	-	-
Дружелюбність	23,3	31,0	23,3	0,79	0,47	0,29	-	-	-
Альтруїзм	10,0	37,0	54,0	3,57	4,67	1,64	0,01	0,01	0,05

При більш детальному розгляді самих тенденцій в першій групі було виявлено, що у 48,3 % працівників слідства та дізнання домінуючою є І тенденція, у 23,3 % - VІІ тенденція, у 13,3 % - ІІ тенденція, у 11,7 % - ІІІ тенденція, у 10,0 % - VІІІ тенденція, у 8,6 % - V тенденція, у 5,0 % - VІ тенденція і лише 3,3 - ІV тенденція.

В другій групі було виявлено, що у 46,0 % суддів домінуючою є І тенденція, у 37,0 % - VІІІ тенденція, у 31,0 % - VІІ тенденція, у 6,0 % - VІ та ІІІ тенденції, у 2,0 % - V тенденція. VІ та ІІ тенденції, як домінуючі не були виявлені у жодного із суддів.

В третій групі було виявлено, що у 54,0 % вчителів домінуючою тенденцію є VІІІ, у 23,3 % - VІІ тенденція, у 18,2 % - І тенденція,

по 13,6 % - VІ та ІІІ тенденції, по 9,1 % - V та ІІ тенденції, у 4,5 % - ІV тенденція.

При порівняльному аналізі домінуючих тенденції міжособистісних відносин (див. табл.2.5) за допомогою математичного критерію кутового перетворювання Фішера було виявлено, що при розгляді І тенденції (домінантність - власність - деспотичність) статистично достовірними (р ? 0,01) є відмінності між І - ІІІ та ІІ - ІІІ групами, між І - ІІ групами відмінностей виявлено не було. Розглядаючи ІІ тенденцію (впевненість в собі - самовпевненість - самозакоханість) статистично достовірними (р ? 0,01) є відмінності між працівниками слідства, дізнання та суддями, між суддями та вчителями. Між працівниками слідства, дізнання та вчителями відмінностей виявлено не було. Аналізуючи ІV тенденцію (скептицизм - впертість - негативізм) статистично достовірними (р ? 0,05) є відмінності між І - ІІ та ІІ - ІІІ групами. Між І - ІІІ групами відмінностей виявлено не було. Розглядаючи VІІІ тенденцію (альтруїстичні тенденції) статистично достовірними (р ? 0,01) є відмінності між працівниками слідства, дізнання та вчителями та між працівниками слідства, дізнання та суддями, (р ? 0,05) між суддями та вчителями. По тенденціям ІІ, V, VІ, VІІ статистично достовірних відмінностей виявлено не було. Отже, з усього вище сказаного, видно, що більшість працівників слідства, дізнання та суддів мають домінуючою І тенденцію, тобто, домінантні, власні тенденції. Вчителя ж навпаки домінуючою тенденцією мають VІІІ тенденцію, тобто альтруїстичні тенденції. Ці відмінності можуть бути пов'язані з особливостями правоохоронної діяльності. В цій сфері для гарної організації слідчої чи судової діяльності потрібні добре розвинені організаторські, домінантні, власні тенденції. І навпаки для того, щоб хоч чомусь навчити учнів, потрібно повністю з альтруїзмом посвящати себе їм. Для того, щоб навчити потрібно віддавати частинку себе, вкладати душу в те що викладаєш.

Отримані результати особливостям міжособистісних відносин занесені до таблиць 2.6.

Таблиця 2.6

Особливості міжособистісних відносин у досліджуваних (в %)

Тен-денції	Рівень розвитку тенденцій	Групи	цемп	Р
		Перша	Друга	Третя	1.2	1.3	2.3	1.2	1.3	2.3
І	Адаптивний	21,7	22,0	77,3	0,04	2,65	2,67	-	0,01	0,01
	Проміжний	51,6	42,0	18,2	1,01	2,73	3,57	-	0,01	0,01
	Дезадаптивний	26,7	36,0	4,5	1,04	3,31	4,15	-	0,01	0,01
ІІ	Адаптивний	15,0	42,0	63,7	2,52	4,6	2,11	0,01	0,01	0,05
	Проміжний	75,0	58,0	36,3	1,64	3,47	2,11	0,05	0,01	0,05
	Дезадаптивний	10,0	0,0	0,0	3,36	3,25	0,0	0,01	0,01	-
ІІІ	Адаптивний	15,0	16,0	4,5	0,15	2,31	2,36	-	0,01	0,01
	Проміжний	80,0	78,0	95,5	0,25	2,52	2,65	-	0,01	0,01
	Дезадаптивний	5,0	6,0	0,0	0,23	2,31	2,39	-	0,01	0,01
ІV	Адаптивний	70,0	72,0	50,0	0,23	2,34	2,36	-	0,01	0,01
	Проміжний	23,3	28,0	50,0	0,56	2,84	2,3	-	0,01	0,01
	Дезадаптивний	6,7	0,0	0,0	2,73	2,64	0,0	0,01	0,01	-
V	Адаптивний	71,7	64,0	59,1	1,32	1,34	0,49	-	-	-
	Проміжний	25,0	30,0	31,8	1,56	0,76	0,17	-	-	-
	Дезадаптивний	3,3	6,0	9,1	0,68	1,25	0,57	-	-	-
VбІ	Адаптивний	43,3	40,0	40,9	0,34	0,24	0,09	-	-	-
	Проміжний	53,4	58,0	54,6	0,48	0,12	0,33	-	-	-
	Дезадаптивний	3,3	2,0	4,5	0,42	0,31	0,69	-	-	-
VІІ	Адаптивний	23,3	16,0	13,6	1,59	1,27	0,53	-	-	-
	Проміжний	65,0	74,0	72,8	1,02	0,85	0,13	-	-	-
	Дезадаптивний	11,7	10,0	13,6	0,65	0,29	0,33	-	-	-
VІІІ	Адаптивний	26,7	22,0	9,1	0,57	2,38	1,75	-	0,01	0,05
	Проміжний	61,6	50,0	31,8	1,22	3,06	1,81	-	0,01	0,05
	Дезадаптивний	11,7	28,0	59,1	2,18	5,32	3,09	0,05	0,01	0,01

Тенденції І. тенденція (домінантність - власність - деспотичність);

ІІ. тенденція (впевненість в собі - самовпевненість - самозакоханість);

ІІІ. тенденція (вимогливість - непримиримість - жорстокість);

ІV. тенденція (скептицизм - впертість - негативізм);

V. тенденція (поступливість - кроткість - пасивна підпорядкованість);

VІ. тенденція (довірливість - недовірливість);

VІІ. тенденція (добросердечність - несамостійність - надмірний конформізм);

VІІІ. тенденція (альтруїстичні тенденції).

В результаті аналізу даної методики, було виявлено, що у досліджуваних першій групи у 51,6 % працівників І тенденція (домінантність - власність - деспотичність) знаходиться на проміжному рівні розвитку, у 26,7 % - на дезадаптивному і лише у 21,7 % - на адаптивному.

ІІ тенденція (впевненість в собі - самовпевненість - самозакоханість) знаходиться у 75,0 % досліджуваних на проміжному рівні розвитку, у 15,0 % - на адекватному і лише у 10,0 % - на дезадаптивному.

Розглядаючи ІІІ тенденцію (вимогливість - непримиримість - жорстокість) помітили, що в основному вона складає проміжний рівень - 80,0 %, адекватний - 15,0 % і лише 5,0 % - дезадаптивний.

ІV тенденція (скептицизм - впертість - негативізм) в основному знаходиться на адаптивному рівні 70,0 %, на проміжному - 23,3 % і лише 6,7 % - на дезадаптивному.

Розглядаючи V тенденцію (поступливість - кроткість - пасивна підпорядкованість) було виявлено, що у 71,7 % працівників вона знаходиться на адаптивному рівні розвитку, у 25,0 % - на проміжному і лише у 3,3 % - на дезадаптивному.

VІ тенденція (довірливість - недовірливість) у 53,4 % знаходиться на проміжному рівні розвитку, у 43,3 % - на адекватному і лише у 3,3 % - на дезадаптивному.

VІІ тенденція (добросердечність - несамостійність - надмірний конформізм) в основному знаходиться на проміжному рівні розвитку - 65,0 % досліджуваних, на адекватному - 23,3 % і лише 11,7 % - на дезадаптивному.

По результатам працівників по VІІІ тенденції (альтруїстичні тенденції) було виявлено, що більшість досліджуваних мають проміжний рівень - 61,6 %, адаптивний - 26,7 % і лише 11,7 % - дезадаптивний.

При аналізі результатів отриманих в другій групі було виявлено, що у 42,0 % працівників І тенденція (домінантність - власність - деспотичність) знаходиться на проміжному рівні розвитку, у 36,0 % - на дезадаптивному і лише у 22,0 % - на адаптивному.

ІІ тенденція (впевненість в собі - самовпевненість - самозакоханість) знаходиться у 58,0 % досліджуваних на проміжному рівні розвитку, у 42,0 % - на адекватному. Дезадаптивний рівень не виявлений у жодного із суддів.

Розглядаючи ІІІ тенденцію (вимогливість - непримиримість - жорстокість) помітили, що в основному вона складає проміжний рівень - 78,0 %, адекватний - 16,0 % і лише 6,0 % - дезадаптивний.

ІV тенденція (скептицизм - впертість - негативізм) в основному знаходиться на адаптивному рівні 72,0 %, на проміжному - 28,0 %. Дезадаптивний рівень не виявлений у жодного із суддів.

Розглядаючи V тенденцію (поступливість - кроткість - пасивна підпорядкованість) було виявлено, що у 64,0 % працівників вона знаходиться на адаптивному рівні розвитку, у 30,0 % - на проміжному і лише у 6,0 % - на дезадаптивному.

VІ тенденція (довірливість - недовірливість) у 58,0 % знаходиться на проміжному рівні розвитку, у 40,0 % - на адекватному і лише у 2,0 % - на дезадаптивному.

VІІ тенденція (добросердечність - несамостійність - надмірний конформізм) в основному знаходиться на проміжному рівні розвитку - 74,0 % досліджуваних, на адекватному - 16,0 % і лише 10,0 % - на дезадаптивному.

По результатам працівників по VІІІ тенденції (альтруїстичні тенденції) було виявлено, що більшість досліджуваних мають проміжний рівень - 50,0 %, дезадаптивний - 28,0 % і лише 22,0 % - адаптивний.

При аналізі результатів отриманих в третій групі було виявлено, що у 77,3 % працівників І тенденція (домінантність - власність - деспотичність) знаходиться на адаптивному рівні розвитку, у 18,2 % - на проміжному і лише у 4,5 % - на дезадаптивному.

ІІ тенденція (впевненість в собі - самовпевненість - самозакоханість) знаходиться у 63,7 % досліджуваних на адекватному рівні розвитку, у 36,3 % - на проміжному. Дезадаптивний рівень не виявлений у жодного із вчителів.

Розглядаючи ІІІ тенденцію (вимогливість - непримиримість - жорстокість) помітили, що в основному вона складає проміжний рівень - 95,5 %, адекватний - 4,5 %. Дезадаптивний рівень не виявлений у жодного із вчителів.

ІV тенденція (скептицизм - впертість - негативізм) у 50,0 % досліджуваних знаходиться на адаптивному рівні і стільки ж на проміжному. Дезадаптивний рівень не виявлений.

Розглядаючи V тенденцію (поступливість - кроткість - пасивна підпорядкованість) було виявлено, що у 59,1 % працівників вона знаходиться на адаптивному рівні розвитку, у 31,8 % - на проміжному і лише у 9,1 % - на дезадаптивному.

VІ тенденція (довірливість - недовірливість) у 54,6 % знаходиться на проміжному рівні розвитку, у 40,9 % - на адекватному і лише у 4,5 % - на дезадаптивному.

VІІ тенденція (добросердечність - несамостійність - надмірний конформізм) в основному знаходиться на проміжному рівні розвитку - 72,8 % досліджуваних, на адаптивному і дезадекватному - по 13,6 %.

По результатам працівників по VІІІ тенденції (альтруїстичні тенденції) було виявлено, що більшість досліджуваних мають дезадаптивний рівень - 59,1 %, проміжний - 31,8 % і лише 9,1 % - адаптивний.

При порівняльному аналізі особливостей міжособистісних відносин (див. табл.2.6) за допомогою математичного критерію кутового перетворювання Фішера було виявлено, що при розгляді І тенденції (домінантність - власність - деспотичність) на адаптивному, проміжному та дезадаптивному статистично достовірними (р ? 0,01) є відмінності між І - ІІІ та ІІ - ІІІ групами, між І - ІІ групами різниці виявлено не було.

Аналізуючи рівні ІІ тенденції (впевненість в собі - самовпевненість - самозакоханість) на адаптивному рівні статистично достовірними (р ? 0,01) є відмінності між І - ІІ та І - ІІІ, (р ? 0,05) між ІІ - ІІІ групами, на проміжному - (р ? 0,01) результати є значимими між І - ІІІ та (р ? 0,05) між ІІ - ІІІ групами, на дезадаптивному - (р ? 0,01) відмінності статистично достовірні між І - ІІ та І - ІІІ групами.

При розгляді ІІІ тенденції (вимогливість - непримиримість - жорстокість) на всіх рівнях результати є статистично достовірними (р ? 0,01) між І - ІІІ та ІІ - ІІІ групами, між І - ІІ групами різниці виявлено не було.

При аналізі ІV тенденції (скептицизм - впертість - негативізм) на адекватному та проміжному рівні статистично достовірними (р ? 0,01) є відмінності між І - ІІІ та ІІ - ІІІ групами, між І - ІІ групами різниці виявлено не було. На дезадаптивному - статистично достовірними (р ? 0,01) є відмінності між І - ІІ та І - ІІІ групами, між ІІ - ІІІ різниці виявлено не було.

Розглядаючи VІІІ тенденцію (альтруїстичні тенденції) на адекватному та проміжному рівні статистично достовірними (р ? 0,01) є відмінності між І - ІІІ та (р ? 0,05) між ІІ - ІІІ групами, між І - ІІ групами різниці виявлено не було. На дезадаптивному - статистично достовірними (р ? 0,01) є відмінності між І - ІІІ, ІІ - ІІІ та (р ? 0,05) між І - ІІ групами.

По тенденціям V, VІ, VІІ статистично достовірних відмінностей виявлено не було.

При підсумку всіх результатів ми бачимо, що у більшості як працівників слідства і дізнання так і суддів домінуючими є прагнення до домінування, власності, незалежності, здатність брати на себе відповідальність, непримиримість, самовпевненість та скептицизм, а у вчителів - домінантність, впевненість в собі, впертість чи скептицизм та альтруїстичні тенденції, тобто ніжність, прагнення турбуватися про інших, а також терпимість до недоліків та вміння прощати.

Ці особливості міжособистісних відносин у працівників правоохоронної системи можуть бути пов'язані з специфікою роботи, впливом рівня професійної деформації, віку, строку служби. Дані якості допомагають їм правильно організувати ведення слідчих чи оперативних дій та судового процесу, що виявляється в виявленні сутності по справі чи прийнятті законного, справедливого рішення, тобто винесенні вироку.

Отримані результати по кількісним характеристикам тенденцій міжособистісних відносин занесені до таблиць 2.7.

Таблиця 2.7

Кількісна характеристика тенденції міжособистісних відносин у досліджуваних (в %)

Кількість домінуючих тенденцій на одну особу	Групи	цемп	Р
	Перша	Друга	Третя	1.2	1.3	2.3	1.2	1.3	2.3
1 тенденція	78,3	72,0	70,7	0,76	1,61	0,87	-	-	-
2 тенденції	20,0	28,0	27,3	0,98	0,87	0,07	-	-	-
3 і більше тенденції	1,7	0,0	2,0	1,36	1,77	2,9	-	-	-

Аналізуючи кількісну характеристику тенденції міжособистісних відносин в першій групі помітили, що у 78,3 % домінуючою є одна тенденція, у 20,0 % - дві і лише у 1,7 % - три і більше.

В другій групі було помічено, що 72,0% досліджуваних мають домінуючою одну тенденцію і лише 28,0 % - дві.

В третій групі було помічено, у що 70,7 % домінуючою є одна тенденція, 27,3 - дві і лише 2,0 % - три і більше.

При порівняльному аналізі кількості домінуючих тенденцій на одну особу (див. табл.2.7) за допомогою математичного критерію кутового перетворювання Фішера було виявлено, що достовірної відмінності між групами виявлено не було. Отже, кількість домінуючих тенденцій не залежить від професійної діяльності, якою займається особа.

2.4 Особливості комунікативних і організаторських здібностей працівників ОВС

Рівень динаміки комунікативних і організаторських здібностей ми виявили за допомогою методики виявлення "комунікативних і організаторських здібностей "КОС-2".

Отримані результати по розвитку комунікативних і організаторських здібностей занесені до таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Розвиненість комунікативних і організаторських здібностей у досліджуваних (в %)

Розвиненість комунікативних і організаторських здібностей	Групи	цемп	Р
	Перша	Друга	Третя	1.2	1.3	2.3	1.2	1.3	2.3
КЗ >ОЗ	16,7	4,0	18,2	2,29	0,2	2,31	0,05	-	0,01
КЗ < ОЗ	13,3	32,0	36,3	2,38	2,75	0,44	0,01	0,01	-
КЗ = ОЗ	70,0	64,0	45,5	0,66	2,52	1,81	-	0,01	0,05

Примітка: КЗ - комунікативні здібності,

ОЗ - організаторські здібності.

При розгляді результатів даної методики було виявлено, що в першій групі у 70,0 % гарно розвинені як організаторські так і комунікативні здібності, у 16,7 % - краще розвинені комунікативні здібності, а у 13,3 % - організаторські здібності.

Аналізуючи результати другої групи було виявлено, що у 64,0 % гарно розвинені як організаторські так і комунікативні здібності, у 32,0 % - краще розвинені організаторські здібності, а у 4,0 % - комунікативні.

Розглядаючи результати третьої групи помітили, що у 45,5 % вчителів гарно розвинені як організаторські так і комунікативні здібності, у 36,3 % - краще розвинені організаторські здібності, а у 18,2 % - комунікативні.

При порівняльному аналізі розвиненості комунікативних і організаторських здібностей (див. табл.2.8) за допомогою математичного критерію кутового перетворювання Фішера було виявлено, що при розгляді розвиненості комунікативних здібностей статистично достовірними (р ? 0,05) є відмінності між І - ІІ та (р ? 0,01) ІІ - ІІІ групами, між І - ІІІ різниці виявлено не було. Аналізуючи розвиненість організаторських здібностей статистично достовірними (р ? 0,01) є відмінності між І - ІІ та І - ІІІ групами, між ІІ - ІІІ різниці виявлено не було. Розглядаючи загальну розвиненість як комунікативних, так і організаторських здібностей статистично достовірними (р ? 0,01) є відмінності між І - ІІІ та (р ? 0,05) між ІІ - ІІІ групами.