Оцінка батька сином.

1. Шкала позитивного інтересу. Позитивний інтерес у відносинах із сином розглядається як відсутність грубої сили, прагнення до нероздільної влади в спілкуванні з ним. Підлітки говорять про позитивний інтерес у випадках, коли батьки прагнуть досягти їх шанування батьківського авторитету, не прибігаючи до декларацій догм. Психологічне прийняття сина батьком засновано, насамперед, на довірі. При подібних відносинах характерно знаходити всяку істину в суперечці, прислухатися до різних аргументів і віддаючи перевагу логіці здорового глузду.

2. Шкала директивності. Директивність у відносинах із сином батько виявляє у формі тенденції до лідерства, шляхом завоювання авторитету, заснованого на фактичних досягненнях і домінантному стилі спілкування. Його влада над сином виражається, головним чином, у керуванні і своєчасній корекції поведінки підлітка, крім амбіційної деспотичності. При цьому він дуже чітко дає зрозуміти підлітку, що заради його благополуччя жертвує деякої наявної в нього часточкою влади; що це не просто заступництво, а прагнення вирішувати всі мирно, незважаючи на ступінь роздратування.

3. Шкала ворожості. Жорстокі батьки завжди погоджуються з загальноприйнятою думкою, занадто дотримуються конвенцій, прагнуть задовольнити вимоги інших бути «гарним» батьком і підтримувати позитивні відносини. Виховуючи, вони намагаються вимуштрувати свого сина відповідно до прийнятих в даному суспільстві й у даній культурі уявлень про те, яким повинен бути ідеальний підліток. Батьки прагнуть дати синам більш широку освіту, розвивати різні здібності, що найчастіше приводить до непосильного навантаження на юнацький організм. Поряд з цим виявляються повна залежність від думки навколишніх, острах і безпорадність, неможливість протистояти їм. У той же час, стосовно сина батько суворий і педантичний. Підліток постійно знаходиться в стані тривожного очікування низької оцінки своєї діяльності і покарання батьківським відкиданням по формулі: «Як ти смієш не відповідати тому, що очікують від тебе, адже я жертвую усім, щоб зробити з тебе людини». Для батька властиве постійне невдоволення, скептичне ставлення до досягнень сина, що неминуче знижує мотивацію його діяльності.

4. Шкала автономності. Автономність батька у відносинах із сином виявляється у формальному відношенні до виховання, у зайвій неупередженості в процесі спілкування. Взаємодія ґрунтується на позиціях сили і деспотичності. Батько «зауважує» сина тільки у випадках, коли той що-небудь накоїть, причому навіть на розбір скоєного, як правило, бракує часу. Батько занадто зайнятий собою, щоб вникати в життя і проблеми сина. Про них він довідається тільки з його прохань допомогти або порадитися в тому або іншому питанні, не особливо утруднюючи себе поясненнями. Його не цікавлять захоплення сина, коло його знайомств, навчання і школі, він тільки робить вид, що його це турбує. Часто він просто дратується, коли син звертається до нього. На його думку, син «сам повинен усе знати».

5. Шкала непослідовності. Непослідовність застосовуваних батьком виховних заходів по відношенню до синів-підлітків останні бачать у неможливості передбачати, як їх батько відреагує на ту або іншу ситуацію - чи піддасть сина суворому покаранню за дрібні провини або злегка пожурить за що-небудь істотне, просто прийнявши запевняння останнього в тому, що це більше не повториться.

Оцінка матері дочкою.

1. Шкала позитивного інтересу. Позитивне відношення до дочки з боку матері, засноване на психологічному прийнятті, описується підлітками-дівчатами, як відношення до маленької дитини, що постійно вимагає уваги, турботи, допомоги, що сама по собі мало що може. Такі матері часто схвалюють звертання за допомогою дочок у випадках сварок або яких-небудь ускладнень, з одного боку, і обмеження самостійності - з іншої. Поряд з цим дівчата відзначають фактор потурання, коли мати прагне задовольнити будь-яке бажання дочки.

2. Шкала директивності. Описуючи директивність своїх матерів, дівчата-підлітки відзначали твердий контроль з їх боку, тенденцію до легкого застосування своєї влади, заснованої на амбіціях, критиці вираження власної думки дочки.

3. Шкала ворожості. Ворожість матерів їх дочками-підлітками описується як підозріле відношення до сімейного середовища і дистанція стосовно її членів. Підозрілу поведінку і відмовлення від соціальних норм приводять них, як правило, до відгородженості.

4. Шкала автономності. Автономність матерів виключає яку-небудь залежність від підлітка, його стану, вимог. Заперечуються також які-небудь форми турботи й опіки стосовно дочок. Такі матері оцінюються підлітками як поблажливі, невимогливі. Вони практично не заохочують підлітків, відносно рідко роблять зауваження, не звертають уваги на виховання.

5. Шкала непослідовності. Під непослідовністю виховної практики з боку матері дівчата розуміють різку зміну стилю, прийомів, що являють собою перехід від дуже строгого до ліберального і, навпаки, перехід від психологічного прийняття дочки до емоційного її відкидання.

Оцінка батька дочкою.

1. Шкала позитивного інтересу. Позитивний інтерес батька до дочки останні описують як батьківську впевненість у собі, впевненість у тому, що важлива не батьківську суворість, а увага до підлітка, теплота і відкритість відносин між батьком і дочкою-підлітком. Психологічне прийняття дочки характеризується відсутністю різких перепадів від уседозволеності до суворих покарань, тобто домінують теплі дружні відносини з чітким усвідомленням меж того, що можна і чого не можна. Батьківські заборони ж у даному випадку діють тільки на тлі батьківської любові.

2. Шкала директивності. Дівчата-підлітки уявляють директивність батька як образ «твердої чоловічої руки». Директивний батько спрямовує зростаючу дівчину на істинний шлях, змушуючи її підкорятися нормам і правилам поведінки, прийнятим у суспільстві і визначеними в культурі, вкладаючи в її душу заповіді моралі.

3. Шкала ворожості. У даному випадку мова йде про такий несприятливий тип батьківського ставлення до дочки, як сполучення надмірної вимогливості, орієнтованої на еталон «ідеальної дитини» і відповідної занадто твердої залежності, з одного боку, і емоційно-холодним відкидаючим відношенням з іншого боку. Усе це веде до порушень взаємин між батьком і дочкою-підлітком, що, у свою чергу, обумовлює підвищений рівень напруженості, нервозності і нестабільності останньої.

5. Шкала автономності. Дівчата-підлітки описують автономність батьків як претензію на лідерство, причому лідерство недосяжне, недоступне для взаємодії з ним. Батько представляється людиною, відгородженою від проблем родини як би невидимою стіною, що існує паралельно з іншими членами родини. Батькові абсолютно все рівно, що відбувається навколо, його дії найчастіше не узгоджуються з потребами і запитами близьких, інтереси яких цілком ігноруються.

6. Шкала непослідовності. Тут батько представляється людиною зовсім непередбаченою. З досить високим ступенем ймовірності в його поведінці можуть виявлятися зовсім суперечні один одному психологічні тенденції, причому амплітуда коливань максимальна.

Обробка проводилася за допомогою ключа, у дослідженні використовувалися усереднені дані.

Для досягнення мети та завдань дослідження нами були вокристані наступні методи дослідження: спостереження, бесіда, діагностика, тестування, кількісний та якісний аналіз даних, статистичні методи обробки даних.

Розділ 3. Охорона праці й навколишнього середовища

3.1 Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища

Охорона праці є обов'язковим і важливим елементом організації будь-якого підприємства. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Питання охорони праці на підприємстві мають величезне значення та регулюються державою.

Правовими основами охорони праці регулюються організація роботи в області охорони праці у виробничому процесі, планування й фінансування заходів, структура служби, нагляд і контроль, розслідування і облік нещасних випадків, компенсація матеріального збитку, відповідальність за порушення вимог охорони праці і т.д.

Питання, що стосуються навколишнього середовища, актуальні, тому що вони є джерелом ресурсів для життя і діяльності людини.

Під охороною навколишнього середовища розуміють заходи, що спрямовані на збереження земельних ресурсів, надр, лісів, водоймищ, атмосфери та інше.

Для поліпшення екологічної ситуації в Україні необхідно вдосконалювати закони, що стосуються питань охорони навколишнього середовища, знизити шкідливі викиди на підприємствах, зробити заміну застарілого обладнання, забезпечити такий стан суспільних відносин, який сприяв би досягненню гармонії екологічних і економічних інтересів суспільства.

Вимоги з охорони праці визначаються законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами й інструкціями, виконання яких забезпечує безпеку праці.

Охорона праці в Україні визначається Законом України про охорону праці [37], системою стандартів безпеки праці (ССБТ), санітарними нормами і правилами, спеціальними міжгалузевеми (ДНАОП) і галузевеми (НАОП) нормами та стандартами, СНіПами, ДСТУ.

Так як дослідження проводилось у вищому учбовому закладі, то необхідно звернути увагу на всі небезпечні і шкідливі фактори, які можуть нашкодити здоров'ю студентів та працівників ВУЗу, та негативно вплинути на рівень працездатності. До негативних факторів на робочому місці працівників та студентів ВУЗа можна віднести: шум, підвищена або знижена температура повітря, знижена вологість, якість освітлення приміщення, запиленість. Також важливими є заходи по пожежній безпеці приміщення та захист від ураження електричним струмом.

3.1.1 Характеристика приміщення

Характеристика робочого приміщення наведена у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Характеристика робочого приміщення

Найменування показника	Значення показника	Критерій (обґрунтування) вибору значення показника	Позначення й найменування регламентуючо-го документу
1 Габаритні розміри приміщень, кількість робочих місць	Площа приміщен-ня	Комфортні умови праці	СНіП 2.09.04-87
2 Сприятливі умови мікроклімату	Темпера-тура, вологість, скорость руху повітря	Комфортні умови праці	ГОСТ 12.1.005-88.CCБТ
3 Виробниче освітлення
3.1 Вид природного висвітлення	бокове	Комфортні умови праці	ДБН Б 2.5-28-2006
3.2. Вид штучного, джерела світла	ЛБ-80, ЛБ-65	Комфортні умови праці	ДБН Б 2.5-28-2006
3 Клас приміщення по небезпеці поразки эл. струмом	Приміщен-ня без підвищеної небезпеки	Безпека умов праці	ГОСТ 12.1.004-91.ССБТ
4. Категорія приміщення по пожежній небезпеці	Категорія Д	Безпека умов праці	ГОСТ 12.1.019-79. ССБТ
5. Клас зони приміщень по пожежній небезпеці	Пожежо-небезпечна зона класу П-Па	Безпека умов праці	ГОСТ 12.1.019-79. ССБТ

До небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносять фактори, що впливають на робітників і приводять до захворювання, ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ, небезпечні та шкідливі виробничі фактори.

3.1.2 Шкідливі та небезпечні фактори робочого приміщення

При проведені експериментальної частини нашої роботи встановлено, що на працівників можуть негативно впливати такі шкідливі і небезпечні фактори:

- Запиленість;

- Знижене освітлення;

- Шум, вібрація;

- Психофізіологічний фактор;

- Підвищена або знижена температура повітря.

Перелік шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують працю на виробництві, а також джерела їх виникнення наведені у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів

Шкідливі й небезпечні фактори	Джерела виникнення
1 Пожежонебезпека приміщення	Мережа живлення ПК, оргтехніка
2 Вібрація	Додатковий фактор у разі ремонтних робіт або з верхнього поверху
3 Шуми	Вентилятори ПК, шум на вулиці, у коридорах
4 Мікрочастинки пилу	Зовнішні джерела; папки з документацією
5 Психофізіологічні фактори	Перенапруга зору, емоційні перевантаження
6. Психологічні фактори	Неблагоприятный психологический климат, конфликтная среда
7 Знижена рухливість повітря, температура, знижена вологість	Мікроклімат приміщення: стан систем опалення, кондиціонування, вентиляції
8 Несприятливе освітлення	Нераціональна організація освітлення робочих місць

Приміщення відповідає санітарним нормам проектування закладів. В приміщенні два вікна, встановлено кондиціонер, є штучне освітлення.

У приміщенні періодично виконуються комплекси заходів, спрямовані на оздоровлення умов праці працівників та студентіві підвищення продуктивності праці, усунення несприятливо діючих на здоров'я шкідливих факторів і попередження професійних захворювань. Їхній характер і вид визначаються особливостями роботи, що виконується та технікою, що використовується.

3.2 Виробнича санітарія

Робота у приміщенні не вимагає фізичної напруги, але вимагає максимальної концентрації уваги й тримає його в постійній напрузі. Тому ця робота, відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 віднесена до легкої категорії 1а - легкі фізичні, виходячи з наступних факторів: категорії важкості робіт, періоду року. Енерговитрати становлять до 139 Вт.

Оптимальні норми температури параметрів метеорологічних умов відповідно до категорії робіт і залежно від періоду року наведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія робіт	Період року	Темпе-ратура	Відносна вологість % (не більше)	Швидкість руху повітря, м/с (не більше)
Легка 1а	Холодний	22-24	40-60	0,1
Легка 1а	Теплий	23-25	40-60	0,1

Збереження оптимальних параметрів мікроклімату у приміщенні забезпечує відчуття комфорту, створює передумови для високого рівня праці.

З метою профілактики різних захворювань, а також для забезпечення умов нормальної роботи у відділі застосовуються різні методи і засоби попередження впливу шкідливих виробничих факторів на організм людини.

Оскільки в повітрі робочої зони учбових груп відсутні шкідливі речовини, токсичний пил, підвищений вміст тепла і вологи, то оптимальні параметри мікроклімату регулюються за допомогою припливно-витяжної вентиляції. Виходячи з цього, кількість повітря, яку необхідно подавати в приміщення для забезпечення необхідних параметрів повітряного середовища визначають по наступній формулі (3.1):

L=n•L? [м3/ч], (3.1)

де n - кількість тих, що працюють, люд.;

L? - витрата повітря, що приймається по санітарних нормах (СН-245-71), доводиться на людину залежно від об'єму приміщення V, м3.

При відношенні <20, L?=30 м3/ч. V = 56 м3, n=12.

L=12х30=360 [м3/ч]

3.2.1 Освітлення виробничого приміщення

У кімнаті застосовується природне бічне освітлення ДБН Б 2.5-28-2006 - Виробничне і штучне освітлення.

Норми природного освітлення для відділу представлені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Норми освітленості виробничих приміщень

Характеристика зорової роботи	Мінімальний розмір об'єкту розріз-нення, мм	Розряд,підрозряд зорової роботи	Контраст об'єкту розрізнення із тлом	Харак-терис-тика тла	Штучне освітлення	Природне освітлення
					Вид освіт-лення	Мінімальна освіт-леність, Е, лк	Вид освіт-лення	,%	,%
Середньої точності	0,5-1,0	IV	Великий	Світлий	Загальне	300	бокове	1,5	1,35

Для визначення нормованого значення КПО для умов м. Харкова скористаємося формулою:

еN = енmN (3.2)

де ен - значення КПО з урахуванням характеру зорової роботи;

mN - коефіцієнт світлового клімату, mN = 0,9;

N - номер групи забезпеченості природним світлом.

еN = 1,5х0,9 = 1,35

Штучне освітлення створюється електричними джерелами світла.

Розряд зорової роботи, обумовлений найменшим об'єктом розрізнення - IV (робота середньої точності з найменшим об'єктом розрізнення від більш ніж 0,5 мм до 1,0 мм), мінімальне нормована освітленість 300 лк.

Для розрахунку загального рівномірного освітлення при горизонтальній робочій поверхні основним є метод коефіцієнта використання світлового потоку, що враховує світловий потік, відбитий від стелі й стін. Світловий потік розраховується за формулою:

(3.3)

де Emin - нормована мінімальна освітленість, лк;

k - коефіцієнт запасу;

S - освітлювана площа, м2;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення);

N - число світильників;

n - число ламп у світильнику;

з - коефіцієнт використання світлового потоку в долях одиниці.

З урахуванням розряду зорових робіт (IV) Emin = 300 лк.

Освітлювана площа S = 28 м2

Коефіцієнт запасу k враховує запиленість приміщення, зниження світлового потоку ламп у процесі експлуатації. Значення k= 1,2.

Коефіцієнт мінімальної освітленості Z характеризує нерівномірність освітлення. Для люмінесцентних ламп Z = 1,1.

Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку Ю знаходять індекс приміщення і й передбачувані коефіцієнти відбиття поверхонь приміщення: стелі сп, стін сс, підлоги рр (для світлих адміністративно-конторських приміщень: сcтл = 70%, сстн = 50%, ср = 30%), вибирають тип світильника.

Для освітлення приміщення застосовуються люмінесцентними лампами як з гігієнічної так і з економічної точок зору. Для зниження пульсації люмінесцентних ламп до нормальних величин слід використовувати дволампові світильники з лампами типу ЛБ, ЛТБ, ЛХБ, ЛТПЦ, ЛН.

Індекс приміщення визначається за такою формулою:

(3.4)

де А, В, h - довжина, ширина й розрахункова висота (висота підвісу світильника над робочою поверхнею) приміщення, м;

(3.5)

де Н - геометрична висота приміщення;

hсв - звис світильника. Звичайно hсв = 0,2 ~ 0,8 м;

hp - висота робочої поверхні. hp = 0,8...1,0 м.

А = 8 м; В = 3,5 м; h = 3 - 0,2 - 0,8 = 2м; і = 1,22.

На основі отриманого значення і коефіцієнта використання світлового потоку з = 49 %.

Отже, світловий потік, відповідно до формули (5.2), дорівнює:

лм.

Як джерела світла використаються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт або енергоощадні потужністю 36 Вт типу ЛБ, ЛХБ, ЛДЦ як найбільш ефективні й прийнятні з погляду спектрального складу, колірна температура випромінювання яких перебуває в діапазоні 3500-4200 К.

На основі розрахованого значення світлового потоку підбирається найближча стандартна лампа, у цьому випадку це люмінесцентна лампа ЛДЦ 40-4 зі значенням світлового потоку Фл~ 1995 лм.

Після цього розраховується необхідна кількість цих ламп для розглянутого приміщення:

Округляємо до цілого й одержуємо, що в приміщенні потрібно встановити 6 світильників. Схема розташування світильників наведена на рис 3.1.

В робочому приміщенні штучне освітлення виконується системою загального рівномірного освітлення. Загальне освітлення виконане у вигляді переривчастих ліній світильників. Лінії світильників розташовані ліворуч від робочих місць паралельно лінії розташування учбових місць.

Рис. 3.1. Схема розташування світильників

Кількість світильників у лінії дорівнює трьом. У кожному світильнику дві лампи типу ЛДЦ 40-4. Коефіцієнт запасу світильників дорівнює 1,2; коефіцієнт пульсації ламп - 5%, для чого розташовані поруч світильники підключені до різних фаз трифазної мережі. Таким чином, загальна кількість світильників дорівнює 6, що відповідає розрахунковому значенню кількості світильників даного типу. Можна зробити висновок, що система штучного освітлення даного приміщення задовольняє пред'явленим вимогам.

3.3 Виробничий шум та вібрація

Високий рівень шуму та вібрації - один з найпоширеніших шкідливих факторів на робочому місті, він викликає стомлення, зниження продуктивності праці, а при тривалому впливі розлад здоров'я й навіть появу професійних захворювань. Підвищений рівень шуму впливає на систему травлення і кровообігу, серцево-судинну систему. Шум не лише погіршує самопочуття людини, а й знижує продуктивність праці на 10-15% відсотків. У зв'язку з цим боротьба з ним має не лише санітарно-гігієнічне, а й велике техніко-економічне значення.

Джерелом шуму і вібрації для працівників є шум на вулиці, у коридорах.

Крім того, це може бути шум від інших джерел, що знаходяться у робочому приміщенні. Для зниження негативного впливу шуму та вібрації застосовують перекриття між приміщеннями, обшивку стін, яка сприяє виникненню акустичного ефекту, перфоровані стіни між приміщеннями, звукопоглинаючи м'які штори .Важливе профілактичне значення мають організаціонно-технічні заходи, такі як своєчасний ремонт, догляд та відповідне зберігання обладнання. Важливу роль у боротьбі з шумом відіграють архітектурно-будівельні і планувальні рішення при проектуванні та будівництві приміщень.

Таблиця 3.5

Припустимі рівні шуму у виробничім приміщенні

Вид трудової діяльності	Рівні звукового тиску в дБ, в активних смугах із середньо геометричними частотами, Гц	Еквівалентні рівні звуку, дБа	Організаційно- технічні заходи захисту
Навчання, творча діяльність	80	71	61	54	49	45	42	40	38	50	Своєчасний ремонт, догляд та відповідне зберігання обладнання

3.4 Рівень іонізації повітря приміщення

В кабінетах, де застосовуються персональні комп'ютери рівень іонізованості повітря на відстані 0,3 м від працюючого екрану відеомонітора не повинен бути нижче 200 і більше 5000 легких позитивних і негативних іонів обох знаків (окремо) в куб. см повітря.

Таблиця 3.6

Рівні іонізації повітря приміщень

Рівні	Кількість іонів у 1 см3 повітря	Організаційно-технічні заходи захисту
	n+	n-	Дотримання правил користування ЕОМ
Мінімальні значення	200	600
Оптимальні значення	1500-3000	3000-5000
Максимально-припустимі значення	5000	5000

3.5 Техніка безпеки

Оскільки джерелами живлення ЕОМ є електричний струм, то основну увагу при аналізі потенційних небезпек і розробці відповідних захисних заходів необхідно приділити питанням електробезпеки.

По ступеню небезпеки ураження електричним струмом приміщення прирівнюється до приміщень без підвищеної небезпеки, відповідно до ПУЭ-87 , правила побудови електроустанов. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. -Пожежна безпека.

Основними мірами захисту від ураження електричним струмом є:

- Забезпечення недоступності струмоведучих частин, що перебувають під напругою, для випадкового дотику;

- Контроль і профілактика ушкоджень ізоляції;

- Організація безпечної експлуатації побутових електроприладів.

3.6 Пожежна безпека

Поняття пожежна безпека означає стан об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення запобігає впливу на людей небезпечних факторів пожежі й забезпечує захист матеріальних цінностей.

Використання електроустаткування, що відповідає класу пожежної зони приміщення категорії Д, ступінь вогнестійкості III . ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ- Пожежна безпека.

Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі й пожежного захисту та організаційних заходів.

Система запобігання пожежі виключає можливість утворення горючого середовища й появи в ньому джерел запалювання, підтримує її температуру й тиск рівнів по горючості й ін.

Організаційними заходами щодо забезпечення пожежної безпеки є навчання службовців правилам пожежної безпеки, розробка й реалізація норм і правил пожежної безпеки, інструкцій про порядок роботи з пожежнонебезпечними матеріалами.

Для евакуації людей і матеріальних цінностей розроблено схеми евакуації. Ширина, висота й пропускна здатність проходів і виходів відповідає протипожежним нормам ОНТП 24-86.

3.7 Охорона навколишнього середовища

Закон України про «Охорону навколишнього середовища» був прийнятий 25 червня 1991 року (Закон України про охорону навколишнього середовища від 25.06.1991р. редакції Закону 1993,1996 рр).

Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Завдання Закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об'єктів.

При масовому використанні моніторів і комп'ютерів не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях: при виготовленні, експлуатації й після закінчення їхнього терміну служби. Сьогодні діють екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва й матеріалів, використовуваним у конструкції приладів. Вони не повинні містити фреонів, хлоридів, бромідів (BS 7750) ТСО '95.

У стандартах ТСО'99 закладене обмеження по кадмію у світлочутливому шарі екрана дисплея й ртуті в батарейках. Апарати, тара й документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.

Міжнародні стандарти, починаючи із ТСО'92 включають вимоги зниженого енергоспоживання й обмеження припустимих рівнів потужності, споживаних у неактивному режимі.

Робота на ПК типу IBM PC/AT не робить шкідливого впливу на навколишнє середовище. Після закінчення терміну служби він повністю підлягає вторинній переробці, а також апарати, тара, документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.

Необхідно виконувати вимоги стандарту ISO - 14000, що визначає вимоги до організації виробничого процесу з мінімальним збитком для навколишнього природного середовища [38].

Розділ 4. Експериментальне дослідження впливу стилів виховання на домінуючі агресивні реакції

4.1 Особливості виявлення агресивності у юнаків та дівчат

При дослідженні агресивності застосовувалася методика «Діагностика стану агресії» (Баса-Дарки) (Див. додаток 1) [24].

Результати дослідження представлені в таблицях 4.1 та 4.2.

Таблиця 4.1

Діагностика проявів агресивних реакцій (дівчата)

Назва шкал	Високий	Середній	Низький	Домінуючі рівні
	Кіл-ість досл.	%	Кіл-ість досл.	%	Кіл-ість досл.	%
Фізична агресія	2	13,33	3	20	10	66,66	Низький
Непряма агресія	8	53,33	5	33,33	2	13,33	Високий
Роздратування	4	26,66	7	46,66	4	26,66	Середній
Негативізм	4	26,66	9	60	2	13,33	Середній
Образа	4	26,66	4	26,66	7	46,66	Низький
Підозрілість	9	60	4	26,66	2	13,33	Високий
Вербальна агресія	10	66,66	1	6,66	4	26,66	Високий
Докори сумління, почуття провини	9	60	2	13,33	4	26,66	Високий

Дослідження проявів агресивних реакцій у дівчат показало, що серед високих рівнів переважає вербальна агресія у 10 досліджуваних, що складає 66,66% від вибірки досліджуваних. Дівчата схильні до проявів вербальної агресії, а саме вираження негативних почуттів як через форму (крик, вереск) та через зміст словесних відповідей.

На другому місці підозрілість та докори сумління, почуття провини у 9 досліджуваних, що складає 60% від вибірки досліджуваних. Дівчата з підозрою ставляться до оточуючих, вони часто відчувають почуття провини та докорів сумління через свої вчинки та дії.

На третьому місці непряма агресія у 8 досліджуваних, що складає 53,33% від вибірки досліджуваних. Дівчатам властиве використання непрямої агресії, тобто використання обхідним шляхом спрямованих проти інших осіб пліток, жартів і прояв неспрямованих, невпорядкованих вибухів люті.

Серед середніх рівнів переважає негативізм у 9 досліджуваних, що складає 60% від вибірки досліджуваних. Дівчатам властива опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти встановлених вимог, звичаїв та законів.

На другому місці роздратування у 7 досліджуваних, що складає 46,66% від вибірки досліджуваних. Дівчата схильні до прояву негативних почуттів при найменшому збудженні.

Серед низьких рівнів переважає фізична агресія у 10 досліджуваних, що складає 66,66% від вибірки досліджуваних. Дівчата у меншому ступені схильні до проявів фізичної агресії, тобто використання фізичної сили проти іншої особистості.

На другому місці образа у 7 досліджуваних, що складає 46,66% від вибірки досліджуваних. Дівчата у меншому ступені схильні до заздрості і ненависті до оточуючих, які зумовлені почуттям гніву, невдоволенням чимось за дійсні і вигадані страждання.

Дослідження проявів агресивних реакцій у юнаків показало, що серед високих рівнів переважає роздратування у 11 досліджуваних, що складає 73,33% від вибірки досліджуваних. Юнаки схильні до прояву негативних почуттів при найменшому збудженні.

На другому місці фізична агресія у 10 досліджуваних, що складає 66,66% від вибірки досліджуваних. Юнаки схильні до проявів фізичної агресії, тобто використання фізичної сили проти іншої особистості.

Серед середніх рівнів переважає негативізм у 10 досліджуваних, що складає 66,66% від вибірки досліджуваних. Юнакам властива опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти встановлених вимог, звичаїв та законів.

Таблиця 4.2

Діагностика проявів агресивних реакцій (юнаки)

Назва шкал	Високий	Середній	Низький	Домінуючі рівні
	Кіл-ість досл.	%	Кіл-ість досл.	%	Кіл-ість досл.	%
Фізична агресія	10	66,66	3	20	2	13,33	Високий
Непряма агресія	3	20	4	26,66	8	53,33	Низький
Роздратування	11	73,33	2	13,33	2	13,33	Високий
Негативізм	1	6,66	10	66,66	4	26,66	Середній
Образа	5	33,33	3	20	7	46,66	Низький
Підозрілість	2	13,33	4	26,66	9	60	Низький
Вербальна агресія	5	33,33	2	13,33	8	53,33	Низький
Докори сумління, почуття провини	4	26,66	4	26,66	7	46,66	Низький

Серед низьких рівнів переважає підозрілість у 9 досліджуваних, що складає 60% від вибірки досліджуваних. Юнаки з підозрою ставляться до оточуючих.

На другому місці вербальна та непряма агресія у 8 досліджуваних, що складає 53,33% від вибірки досліджуваних. Юнакам властиве вираження негативних почуттів як через форму, так і через зміст словесних відповідей. Використання непрямої агресії, тобто використання обхідним шляхом спрямованих проти інших осіб пліток, жартів і прояв неспрямованих, невпорядкованих вибухів люті.

На останньому місці образа та докори сумління, почуття провини у 7 досліджуваних, що складає 46,66% від вибірки досліджуваних. У меншому ступені юнаки схильні до заздрості і ненависті до оточуючих, які зумовлені почуттям гніву, невдоволенням чимось за дійсні і вигадані страждання та проявів докорів сумління та почуття провини.

Таким чином, порівняльний аналіз проявів агресивних реакцій у дівчат та юнаків показав, що у дівчат переважає вербальна агресія, а у юнаків - роздратування.

4.2 Особливості стилів сімейного виховання юнаків та дівчат

При дослідженні стилів сімейного виховання застосовувався опитувальник «Аналіз сімейного виховання і причин його порушення» (АСВ) (Ейдеміллер Е.Г.) (Див. додаток 2) [24].

Результати дослідження представлені в таблицях 4.3 та 4.4.

Таблиця 4.3

Домінуючі стилі виховання (дівчата)

Стиль виховання	Високий	Середній	Низький	Домінуючі рівні
	Кіл-ість досл.	%	Кіл-ість досл.	%	Кіл-ість досл.	%
Гіперпротекція Г+	10	66,66	3	20	2	13,33	Високий
Гіпопротекція Г-	6	40	9	60	-	-	Середній
Потурання У+	11	73,33	2	13,33	2	13,33	Високий
Ігнорування потреб підлітка У-	3	20	2	13,33	10	66,66	Низький
Надмірність вимог-обов'язків Т+	5	33,33	3	20	7	46,66	Низький
Недостатність вимог-обов'язків підлітка Т-	2	13,33	2	13,33	11	73,33	Низький
Надмірність вимог-заборон З+	3	20	4	26,66	8	53,33	Низький
Недостатність вимог-заборон до підлітка З-	7	46,66	5	33,33	3	20	Високий
Надмірність санкцій С+	3	20	5	33,33	7	46,66	Низький
Мінімальність санкцій С-	9	60	2	13,33	4	26,66	Високий
Нестійкість стилю виховання Н	3	20	7	46,66	5	33,33	Середній
Розширення сфери батьківських прав РРЧ	3	20	8	53,33	4	26,66	Середній
Перевага у підлітка дитячих якостей ПДЯ	5	33,33	7	46,66	3	20	Середній
Виховна невпевненість батьків ВН	4	26,66	9	60	2	13,33	Середній
Фобія втрати дитини ФУ	11	73,33	2	13,33	2	13,33	Високий
Нерозвиненість батьківських почуттів НБП	2	13,33	4	26,66	9	60	Низький
Проекція на підлітка власних небажаних якостей ПНЯ	5	33,33	3	20	7	46,66	Низький
Внесення конфлікту між подружжям у сферу виховання ВК	4	26,66	9	60	2	13,33	Середній
Перевага чоловічих якостей ПЧЯ	2	13,33	2	13,33	11	73,33	Низький
Перевага жіночих якостей ПЖЯ	9	60	2	13,33	4	26,66	Високий

Дослідження домінуючих стилів виховання у дівчат показало, що серед високих рівнів переважають показники потурання (У+) та фобія втрати дитини (ФУ) 11 у досліджуваних, що складає 73,33% від вибірки досліджуваних. При стилі виховання - потурання виховання батьки прагнуть до максимального і некритичного задоволення будь-яких потреб підлітка, вони «балують» його. Інший стиль виховання - фобія втрати дитини, обумовлює порушення виховання - потураюча або домінуюча гіперпротекція. Батьки мають підвищену невпевненість, бояться помилитися у вихованні, перебільшують хворобливість підлітка та ін.

На другому місці показник гіперпротекція (Г+) у 10 досліджуваних, що складає 66,66% від вибірки досліджуваних. При гіперпротекції батьки приділяють підлітку вкрай багато часу, сил і уваги, і виховання його є центральною справою їх життя.

На третьому місці показники мінімальність санкцій (С-) та перевага жіночих якостей (ПЖЯ) у 9 досліджуваних, що складає 60% від вибірки досліджуваних. При мінімальності санкцій батьки воліють або зовсім обходитися без покарання, або застосовують їх украй рідко. Вони сподіваються на заохочення, сумніваються В результаті будь-яких покарань. При перевазі жіночих якостей, батьки віддають перевагу жіночим якостям у вихованні дівчат, прищеплюють їм любов до сім'ї, дітей, бажання мати власну сім'ю та дітей.

На четвертому місці показник недостатність вимог-заборон до підлітка (З-) у 7 досліджуваних, що складає 46,66% від вибірки досліджуваних. В цьому випадку підлітку «все можна», навіть якщо й існують якісь заборони, підліток їх легко порушує.

Серед середніх рівнів переважають показники гіпопротекція (Г-), виховна невпевненість батьків (ВН), внесення конфлікту між подружжям у сферу виховання (ВК) у 9 досліджуваних, що складає 60% від вибірки досліджуваних. При гіпопротекції підліток опиняється на периферії уваги батьків, до нього «не доходять руки», батькам «не до нього». Підліток часто випадає з їм впливу, за нього беруться лише час від часу, коли трапляється щось серйозне. При виховній невпевненості батьків відбувається порушення виховання, відбувається перерозподіл влади між батьками та підлітком на користь останнього. Батьки «йдуть на приводу» у підлітка, поступаються йому навіть в тих питаннях, в яких поступатися не можна. Це відбувається тому, що підліток зумів знайти підхід до свої батьків, знайшов «слабке місце» і домагається для себе мінімальних вимог і максимальних прав. Стиль виховання при якому властиве внесення конфлікту між подружжям у сферу виховання це - поєднання потураючої гіперпротекції одного батька з відторгненням або домінуючою гиперпротекцією іншого. Виховання перетворюється в «поле битви» конфліктуючих батьків. Тут вони отримують можливість найбільш відкрито висловлювати невдоволення один одним, керуючись «турботою про благо підлітка». При цьому різниця в думках батьків найчастіше буває діаметральною: один наполягає на строгому вихованні з підвищеними вимогами, заборонами та санкціями, інший схильний «жаліти» підлітка, йти у нього на приводу.

На другому місці показник розширення сфери батьківських прав (РРЧ) у 8 досліджуваних, що складає 53,33% від вибірки досліджуваних. Даний тип виховання виникає найчастіше тоді, коли подружні стосунки між батьками в силу яких-небудь причин виявляються порушеними. Батьки хочуть, щоб підліток задовольнив хоча б частину потреб, які в звичайній сім'ї повинні бути задоволені в психологічних відносинах подружжя, потреба у взаємній винятковій прихильності.

На третьому місці показники нестійкість стилю виховання (Н) та перевага у підлітка дитячих якостей (ПДЯ) у 7 досліджуваних, що складає 46,66% від вибірки досліджуваних. При нестійкості стилю виховання відбувається різка зміна стилю, прийомів, які представляють собою перехід від дуже строго до ліберального і потім навпаки, перехід від значної уваги до підлітка до емоційного відкидання його батьками. Перевага у підлітка дитячих якостей обумовлює порушення виховання - потураюча гіперпротекція. В цьому випадку у батьків спостерігається прагнення ігнорувати дорослішання підлітків, стимулювати у них збереження таких дитячих якостей, як: безпосередність, наївність, грайливість. Для таких батьків підліток все ще маленький, нерідко вони відкрито визнають, що маленькі діти взагалі їм подобаються більше, що з великими не так цікаво.

Серед низьких рівнів переважають показники недостатність вимог-обов'язків підлітка (Т-) та перевага чоловічих якостей (ПЧЯ) у 11 досліджуваних, що складає 73,33% від вибірки досліджуваних. При недостатності вимог-обов'язків підлітка, він має мінімальну кількість обов'язків в сім'ї. Вимоги-заборони, тобто вказівки на те, що підлітку не можна робити, визначають насамперед ступінь самостійності підлітка, можливість самому вибирати спосіб поведінки. Перевага чоловічих якостей свідчить про ставлення батьків до підлітка обумовлюється не дійсними особливостями підлітка, а тими рисами, які батько приписує його статі, тобто «взагалі чоловікам». При наявності переваги чоловічих якостей спостерігається неусвідомлюване неприйняття підлітків жіночої статі.

На другому місці показник ігнорування потреб підлітка (У-) у 10 досліджуваних, що складає 66,66% від вибірки досліджуваних. Стиль виховання характеризується недостатнім прагненням батьків до задоволення потреб підлітка. Частіше страждають при цьому духовні потреби, особливо потреба в емоційному контакті, спілкуванні з батьком.

На третьому місці показник нерозвиненість батьківських почуттів (НБП) у 9 досліджуваних, що складає 60% від вибірки досліджуваних. Нерозвиненість батьківських почуттів обумовлюються порушення виховання: гіперпротекція, емоційне відкидання, жорстока поведінка.

На четвертому місці показник надмірність вимог-заборон (З+) у 8 досліджуваних, що складає 53,33% від вибірки досліджуваних. Такий підхід може лежати в основі типу неправильного виховання «домінуюча гіперпротекція», у цій ситуації підлітку «все не можна».

На останньому місці показники надмірність вимог-обов'язків (Т+), надмірність санкцій (С+), проекція на підлітка власних небажаних якостей (ПНЯ) у 7 досліджуваних, що складає 46,66% від вибірки досліджуваних.

При надмірності вимог-обов'язків саме ця якість лежить в основі типу неправильного виховання «підвищена моральна відповідальність». Вимоги до підлітка в цьому випадку дуже великі, непомірні, не відповідають його можливостям і не тільки не сприяють повноцінному розвитку його особистості, але, навпаки, представляють ризик психотравматизації. При надмірності санкцій для батьків характерна прихильність до застосування суворих покарань, надмірне реагування навіть на незначні порушення поведінки. При проекції на підлітка власних небажаних якостей для виховання властиве емоційне відкидання, жорстока поведінка з підлітком. Причиною такого виховання нерідко буває те, що в підлітку батьки ніби бачать риси характеру, які відчувають, але не визнають в самому собі.

Таблиця 4.4

Домінуючі стилі виховання (юнаки)

Стиль виховання	Високий	Середній	Низький	Домінуючі рівні
	Кіл-ість досл.	%	Кіл-ість досл.	%	Кіл-ість досл.	%
Гіперпротекція Г+	3	20	8	53,33	4	26,66	Середній
Гіпопротекція Г-	4	26,66	9	60	2	13,33	Середній
Потурання У+	2	13,33	10	66,66	3	20	Середній
Ігнорування потреб підлітка У-	4	26,66	3	20	8	53,33	Низький
Надмірність вимог-обов'язків Т+	10	66,66	3	20	2	13,33	Високий
Недостатність вимог-обов'язків підлітка Т-	6	40	8	53,33	1	6,66	Середній
Надмірність вимог-заборон З+	8	53,33	3	20	4	26,66	Високий
Недостатність вимог-заборон до підлітка З-	11	73,33	2	13,33	2	13,33	Високий
Надмірність санкцій С+	8	53,33	5	33,33	2	13,33	Високий
Мінімальність санкцій С-	3	20	10	66,66	2	13,33	Середній
Нестійкість стилю виховання Н	8	53,33	4	26,66	3	20	Високий
Розширення сфери батьківських прав РБЧ	7	46,66	5	33,33	3	20	Високий
Перевага у підлітка дитячих якостей ПДЯ	2	13,33	11	73,33	2	13,33	Середній
Виховна невпевненість батьків ВН	2	13,33	2	13,33	11	73,33	Низький
Фобія втрати дитини ФУ	7	46,66	2	13,33	6	40	Високий
Нерозвиненість батьківських почуттів НРП	3	20	4	26,66	8	53,33	Низький
Проекція на підлітка власних небажаних якостей ПНЯ	3	20	8	53,33	4	26,66	Середній
Внесення конфлікту між подружжям у сферу виховання ВК	11	73,33	2	13,33	2	13,33	Високий
Перевага чоловічих якостей ПЧЯ	8	53,33	3	20	4	26,66	Високий
Перевага жіночих якостей ПЖЯ	2	13,33	6	40	7	46,66	Низький

Дослідження домінуючих стилів виховання у юнаків показало, що серед високих рівнів переважають показники недостатність вимог-заборон до підлітка (З-) та внесення конфлікту між подружжям у сферу виховання (ВК) у 11 досліджуваних, що складає 73,33% від вибірки досліджуваних. При недостатності вимог-заборон до підлітка підлітку «все можна», навіть якщо й існують якісь заборони, підліток їх легко порушує, знаючи, що з нього ніхто не запитає. Стиль виховання при якому властиве внесення конфлікту між подружжям у сферу виховання це - поєднання потураючої гіперпротекції одного батька з відторгненням або домінуючою гиперпротекцією іншого. Виховання перетворюється в «поле битви» конфліктуючих батьків, тут вони отримують можливість найбільш відкрито висловлювати невдоволення один одним, керуючись «турботою про благо підлітка». При цьому різниця в думках батьків найчастіше буває діаметральною: один наполягає на строгому вихованні з підвищеними вимогами, заборонами та санкціями, інший - схильний «жаліти» підлітка.

На другому місці показник надмірність вимог-обов'язків (Т+) у 10 досліджуваних, що складає 66,66% від вибірки досліджуваних. При надмірності вимог-обов'язків саме ця якість лежить в основі типу неправильного виховання «підвищена моральна відповідальність». Вимоги до підлітка в цьому випадку дуже великі, непомірні, не відповідає його можливостям і не тільки не сприяють повноцінному розвитку його особистості, але, навпаки, представляють ризик психотравматизації.

На третьому місці показники надмірність вимог-заборон (З+), надмірність санкцій (С+), нестійкість стилю виховання (Н), перевага чоловічих якостей (ПЧЯ) у 8 досліджуваних, що складає 53,33% від вибірки досліджуваних. Надмірність вимог-заборон свідчить про неправильний тип виховання «домінуючу гіперпротекцію». У цій ситуації підлітку «все не можна». При надмірності санкцій для батьків характерна прихильність до застосування суворих покарань, надмірне реагування навіть на незначні порушення поведінки. При нестійкості стилю виховання відбувається різка зміна стилю, прийомів, які представляють собою перехід від дуже строго до ліберального і потім навпаки, перехід від значної уваги до підлітка до емоційного відкидання його батьками. При перевазі у підлітка чоловічих якостей, батьки у вихованні надають перевагу вихованню мужності, сили та міці, відповідальності та ін.

На четвертому місці показники розширення сфери батьківських прав (РБЧ), фобія втрати дитини (ФУ) у 7 досліджуваних, що складає 46,66% від вибірки досліджуваних. Розширення сфери батьківських прав виникає найчастіше тоді, коли подружні стосунки між батьками в силу яких-небудь причин виявляються порушеними. Батьки хочуть, щоб підліток задовольнив хоча б частину потреб, які в звичайній сім'ї повинні бути задоволені в психологічних відносинах подружжя, потреба у взаємній виняткової прихильності. Фобія втрати дитини обумовлює порушення виховання - потураюча або домінуюча гіперпротекція. Для батьків властива підвищена невпевненість, побоювання помилитися у вихованні підлітка та ін.

Серед середніх рівнів переважають показники перевага у підлітка дитячих якостей (ПДЯ) у 11 досліджуваних, що складає 73,33% від вибірки досліджуваних. Перевага у підлітка дитячих якостей обумовлює порушення виховання - потураюча гіперпротекція. В цьому випадку у батьків спостерігається прагнення ігнорувати дорослішання підлітків, стимулювати у них збереження таких дитячих якостей, як: безпосередність, наївність, грайливість. Для таких батьків підліток все ще маленький, вони можуть відкрито визнавати, що маленькі діти взагалі їм подобаються більше, що з великими не так цікаво.

На другому місці показники потурання (У+) та мінімальність санкцій (С-) у 10 досліджуваних, що складає 66,66% від вибірки досліджуваних. При стилі потурання виховання батьки прагнуть до максимального і некритичного задоволення будь-яких потреб підлітка, вони «балують» його. При мінімальності санкцій батьки воліють або зовсім обходитися без покарання, або застосовують їх украй рідко, вони сподіваються на заохочення, сумніваються в результаті будь-яких покарань.

На третьому місці показник гіпопротекція (Г-) у 9 досліджуваних, що складає 60% від вибірки досліджуваних. При гіпопротекції підліток опиняється на периферії уваги батьків, до нього «не доходять руки», батькам «не до нього». За виховання підлітка беруться лише час від часу, коли трапляється щось серйозне.

На четвертому місці показник гіперпротекція (Г+), недостатність вимог-обов'язків підлітка (Т-), проекція на підлітка власних небажаних якостей (ПНЯ) у 8 досліджуваних, що складає 53,33% від вибірки досліджуваних. При гіперпротекції батьки приділяють підлітку вкрай багато часу, сил і уваги, і виховання його стало центральним справою їх життя. При недостатності вимог-обов'язків підлітка, він має мінімальну кількість обов'язків в сім'ї. Вимоги-заборони, тобто вказівки на те, що підлітку не можна робити, визначають насамперед ступінь самостійності підлітка, можливість самому вибирати спосіб поведінки. При проекції на підлітка власних небажаних якостей для виховання властиве емоційне відкидання, жорстока поведінка з підлітком. Причиною такого виховання нерідко буває те, що в підлітку батьки ніби бачать риси характеру, які відчувають, але не визнають в самих собі.

Серед низьких рівнів переважають показники виховна невпевненість батьків (ВН) у 11 досліджуваних, що складає 73,33% від вибірки досліджуваних. При виховній невпевненості батьків відбувається порушення виховання, відбувається перерозподіл влади між батьками та підлітком на користь останнього. Батьки «йдуть на приводу» у підлітка, поступаються йому навіть в тих питаннях, в яких поступатися не можна. Це відбувається тому, що підліток зумів знайти до них підхід, знайшов «слабке місце» і домагається для себе мінімальних вимог та максимальних прав.

На другому місці показники ігнорування потреб підлітка (У-), нерозвиненість батьківських почуттів (НБП) у 8 досліджуваних, що складає 53,33% від вибірки досліджуваних. При ігноруванні потреб підлітка батькам властиве недостатнє прагнення до задоволення потреб підлітка. Частіше страждають при цьому духовні потреби, особливо потреба в емоційному контакті, спілкуванні з батьком. Нерозвиненість батьківських почуттів обумовлюються порушення виховання: гіперпротекція, емоційне відкидання, жорстока поведінка.

На останньому місці показник перевага жіночих якостей (ПЖЯ) у 7 досліджуваних, що складає 46,66% від вибірки досліджуваних. При перевазі жіночих якостей, батьки віддають перевагу жіночим якостям у вихованні дівчат, прищеплюють їм любов до сім'ї, дітей, бажання мати власну сім'ю та дітей.

Таким чином, порівняльний аналіз дослідження домінуючих стилів виховання у дівчат та юнаків показало, що у дівчат переважає високий рівень показників потурання та фобія втрати дитини, а у юнаків - високий рівень показників недостатність вимог-заборон до підлітка та внесення конфлікту між подружжям у сферу виховання.

4.3 Особливості батьківського відношення до юнаків та дівчат

При дослідженні батьківського відношення застосовувався тест-опитувальник «Батьківське відношення» (Варга А.Я., Столін В.В.) (Див. додаток 3) [24].

Результати дослідження представлені в таблицях 4.5 та 4.6.

Таблиця 4.5

Виявлення батьківського відношення (дівчата)

Стилі виховання	Високий	Середній	Низький	Домінуючі рівні
	Кіл-ість досл.	%	Кіл-ість досл.	%	Кіл-ість досл.	%
Прийняття-відкидання	5	33,33	8	53,33	2	13,33	Середній
Кооперація	9	60	5	33,33	1	6,66	Високий
Симбіоз	12	80	2	13,33	1	6,66	Високий
Авторитарна гіперсоціалізація	-	-	3	20	12	80	Низький
Маленький невдаха	2	13,33	5	33,33	8	53,33	Низький

Дослідження батьківського відношення у дівчат показало, що серед високих рівнів переважає стиль виховання «симбіоз» у 12 досліджуваних, що складає 80% від вибірки досліджуваних. Такий стиль виховання говорить про те, що більшість батьків не можуть змиритися з тим, що підліток вже не маленький, давно виріс і може сам розпоряджатися своїм життям і відповідати за свої вчинки. При такому стилі виховання батьки відчувають себе з підлітком єдиним цілим, прагнуть задовольнити всі його потреби, захистити її від труднощів і життя. Батьки постійно відчувають тривогу за підлітка, він їм здається маленьким і беззахисним.

На другому місці стиль виховання «кооперація» у 12 досліджуваних, що складає 80% від вибірки досліджуваних. Такий стиль виховання говорить про зацікавленість батьків у справах і планах підлітка, їх прагнення в усьому йому допомогти, вияв співчуття. Батьки високо оцінюють інтелектуальні та творчі здібності підлітка, відчувають почуття гордості за нього. Вони заохочують його ініціативу і самостійність, намагаються бути з ним на рівних. Батьки довіряють підлітку, намагаються стати на його точку зору у суперечливих питаннях.

Серед середніх рівнів переважає стиль виховання «прийняття-відкидання» у 8 досліджуваних, що складає 53,33% від вибірки досліджуваних. Такий стиль виховання характерний для батьків, які не знають як себе вести з підлітком, тому вони то заохочують, то відштовхують його. Батькам подобається підліток таким, який він є, вони поважають індивідуальність підлітка, симпатизують йому. Батьки прагнуть проводити багато часу разом з підлітком, схвалюють його інтереси і плани, з іншого боку батьки сприймають підлітка поганим, непристосованим, невдахою. Їм здається, що підліток не доб'ється успіху в житті через низькі здібностей, недостатній розуму, погані схильності. Здебільшого батьки відчувають до нього злість, досаду, роздратування, образу, не довіряють підлітку і не поважають його.

Серед низьких рівнів переважає стиль виховання «авторитарна гіперсоціалізація» у 12 досліджуваних, що складає 80% від вибірки досліджуваних. При такому стилі виховання в батьківському відношенні чітко проглядається авторитаризм. Батьки вимагають від підлітка беззастережного послухання і дисципліни. Вони намагаються нав'язати підлітку у всьому свою волю, не в змозі стати на його точку зору. За прояв свавілля підлітка суворо карають. Батьки пильно стежать за його соціальними досягненнями, індивідуальними особливостями, звичками, думками та почуттями.

На другому місці стиль виховання «маленький невдаха» у 8 досліджуваних, що складає 53,33% від вибірки досліджуваних. При стилі «маленький невдаха», батьки прагнуть інфантилізувати підлітка, приписати йому особисту і соціальну неспроможність. Батьки бачать підлітка молодшим в порівнянні з його реальним віком. Інтереси, захоплення, думки і почуття підлітка здаються батькам дитячими, несерйозними. Підліток представляється не пристосованим, не успішним, відкритим для поганих впливів.

Таблиця 4.6

Виявлення батьківського відношення (юнаки)

Стилі виховання	Високий	Середній	Низький	Домінуючі рівні
	Кіл-ість досл.	%	Кіл-ість досл.	%	Кіл-ість досл.	%
Прийняття-відкидання	8	53,33	5	33,33	2	13,33	Високий
Кооперація	6	40	7	46,66	2	13,33	Середній
Симбіоз	3	20	3	20	9	60	Низький
Авторитарна гіперсоціалізація	-	-	4	26,66	11	73,33	Низький
Маленький невдаха	5	33,33	3	20	7	46,66	Низький

Дослідження батьківського відношення у юнаків показало, що серед високих рівнів переважає «прийняття-відкидання» у 8 досліджуваних, що складає 53,33% від вибірки досліджуваних. Такий стиль виховання характерний для батьків, які не знають як себе вести з підлітком, тому вони то заохочують, то відштовхують його. Батькам подобається підліток таким, який він є, вони поважають індивідуальність підлітка, симпатизують йому. Батьки прагнуть проводити багато часу разом з підлітком, схвалюють його інтереси і плани. З іншого боку батьки сприймають підлітка поганим, непристосованим, невдахою. Їм здається, що підліток не доб'ється успіху в житті через низькі здібностей, недостатній розуму, погані схильності. Здебільшого батьки відчувають до нього злість, досаду, роздратування, образу, не довіряють підлітку і не поважають його.