Дитячо-батьківські відносини та креативність дітей дошкільного віку

Поняття креативності, зміст, структура креативності. Джерела творчої поведінки. Передумови розвитку креативності у дошкільному віці. Експериментальне дослідження впливу дитячо-батьківських відносин на розвиток креативності у дітей дошкільного віку.

Рубрика Психология
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 16.03.2011
Размер файла 1,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Ш Проективна методика «Домальовування фігур» (автор Д'яченко О.М.) [53].

1. Методика діагностики «Батьківського відношення » (А.Я. Варга, В.В. Столін) [31] спрямована на виявлення батьківського відношення до дітей дошкільного віку.

Опитувальник складається з 5 шкал:

1.«Прийняття - відкидання».

Прийняття: батькам дитина подобається такою, якою вона є. Вони поважають індивідуальність дитини, симпатизують їй.

Відкидання: батьки сприймають свою дитину поганою, непридатною, невдачливою, по більшій частині відчувають до дитини злість, досаду, роздратування, образу. Вони не довіряють дитині, не поважають її.

2.«Кооперація» - батьки зацікавлені у справах і планах дитини, намагаються в усьому допомогти їй. Високо оцінють її інтелектуальні і творчі здібності, відчувають почуття гордості за неї.

3.«Симбіоз» - батьки постійно відчувають тривогу за дитину, вона здається їм маленькою і беззахисної. Батьки не надають дитині самостійності.

4.«Авторитарна гіперсоціалізація» - батьки жадають від дитини беззастережної слухняності і дисципліни. Вони намагаються в усьому нав'язати їй свою волю, за прояв свавілля дитини суворо карають. Батьки пильно стежать за соціальним поводженням дитини і вимагають соціального успіху.

5.«Маленький невдаха» - у батьківському відношенні мається прагнення інфантилізувати дитину, приписати їй особисту і соціальну неспроможність. Дитина представляється непристосованим, неуспішним, відкритим для дурних впливів. Дорослий намагається відгородити дитину від труднощів життя і строго контролювати її дії 33.

2. Проективна методика «Малюнок сім'ї» [8] має на меті виявлення особливостей внутрісімейних стосунків.

Методика використовується переважно при обстеженні дітей,починаючи з 4-літнього віку.

Аналіз результатів малюнків здійснювався за наступними показниками:

1.Наявність занепокоєння у дітей про відношення до них дорослих.

2.Емоційна напруга і дистанція.

3.Дискомфорт.

4.Наявність ворожості стосовно дорослого.

3. Проективна методика «Як врятувати зайчика» [53] оцінює здатності і перетворення завдання на вибір в завдання на перетворення в умовах перенесення властивостей знайомого предмету в нову ситуацію.

Обробка даних: В ході обстеження фіксуються характер відповідей дитини і їх обгрунтування. Дані оцінюються по трибальній системі.

4. Проективна методика “Домальовування фігур” (автор Д'яченко О.М.) [53] визначає рівень розвитку уяви, здібності створювати оригінальні образи (Додаток 1).

Обробка результатів. Для оцінки рівня виконання завдання для кожної дитини підраховується коефіцієнт оригінальності (К.ор): кількість зображень, що не повторюються. Однаковими вважаються зображення, в яких фігура для домальовування перетворюється на один і той же елемент. Наприклад, перетворення і квадрата, і трикутника на екран телевізора вважається повторенням, і обидва ці зображення не зараховуються дитині.

Потім порівнюють зображення, створені кожним з дітей обстежуваної групи на підставі однієї і тієї ж фігурки для домальовування. Якщо двоє дітей перетворюють квадрат на екран телевізора, то цей малюнок не зараховується жодному з цих дітей.

Таким чином, К.ор дорівнює кількості малюнків, що не повторюються (по характеру використання заданої фігурки) у самої дитини і ні у кого з дітей групи. Краще всього зіставляти результати 20-25 дітей.

Протокол обробки отриманих результатів (Додаток 2). По горизонталі розташовані фігурки для домальовування. По вертикалі - прізвища дітей. Під кожною фігуркою записується, яке зображення дала дитина. Назви зображень, що повторюються, по горизонталі (повтори у однієї дитини) і по вертикалі (повтори у різних дітей по одній і тій же фігурці) закреслюють. Кількість незакреслених відповідей - К.ор кожної дитини. Потім виводять середні К.ор по групі (індивідуальні величини К.ор підсумовують і ділять на кількість дітей в групі).

Низький рівень виконання завдання - Ко.р менше середнього по групі на 2 і більш за бал.

Середній рівень - К.ор дорівнює середньому по групі або на 1 бал вище або нижче середнього.

Високий рівень - К.ор вище середнього по групі на 2 і більш за бал.

Поряд з кількісною обробкою результатів можлива якісна характеристика рівнів виконання завдання.

Можна виділити наступні рівні:

При низькому рівні діти фактично не приймають завдання: вони або малюють поряд із заданою фігуркою щось своє, або дають безпредметні зображення («такий узор»). Інколи ці діти (для 1-2 фігурок) можуть намалювати наочний схемний малюнок з використанням заданої фігурки. В цьому випадку малюнки, як правило, примітивні, шаблонні схеми.

При середньому рівні діти домальовують більшість фігурок, проте всі малюнки схематичні, без деталей. Завжди є малюнки, що повторюються самою дитиною або іншими дітьми групи.

При високому рівні діти дають схематичні, інколи деталізовані, але, як правило, оригінальні малюнки (що не повторюються самою дитиною або іншими дітьми групи). Запропонована для домальовування фігурка є зазвичай центральним елементом малюнка.

3.3 Опис проведення емпіричного дослідження

1. Емпіричне дослідження серед 20 батьківських пар на виявлення батьківського відношення до дітей за методикою діагностики «Батьківського відношення» (А.Я.Варга, В.В.Століна).

На наш погляд, найбільш оптимальним є такий рівень батьківського відношення, як кооперація - це соціально бажаний образ батьківського поводження. Батьки високо оцінюють здібності своєї дитини, випробує почуття гордості за нього, заохочує ініціативу і самостійність, намагається бути з ним на рівних.

До нейтрального рівня можна віднести відносини по типу «симбіоз» і «маленький невдаха». Батьки бачать свою дитину молодше в порівнянні з реальним віком, прагнуть задовольнити її потреби, відгородити від труднощів і неприємностей життя, не надають їй самостійності.

До негативного рівня батьківського відношння ми віднесли такий тип батьківських відносин, як «відкидання» і «авторитарна гіперсоціалізація». Батьки сприймають свою дитину поганою, непристосован. Жадає від неї беззастережності слухняності і дисципліни. По більшій частині випробує до дитини злість, роздратування, досаду.

2. Емпіричне дослідження серед 20 дітей дошкільного віку на виявлення особливостей сприйняття і переживань дитиною стосунків в сім'ї за проективною методикою «Малюнок сім'ї».

На підставі показників отриманих при тестуванні за проективною методикою виявили рівні впливу сімейних відносин на дитину.

До високого рівня дитячо-батьківських відносин відносимо малюнки, де дитині комфортно в сім'ї , на малюнку присутні всі члени сім'ї, у центрі малюнка - сама дитина в оточенні батьків; зображує себе і батьків ошатними, ретельно промальовує кожну лінію, на обличчях дорослих і дитини - посмішка, просліджується спокій у позах, рухах.

Середній рівень дитячо-батьківських відносин: відсутність кого-небудь із членів сім'ї , наявність занепокоєння, дитина малює себе смутною, удалині від батьків, наявність ворожості стосовно дорослого через штрихування деталей, відсутність деяких частин тіла (рук, рота).

Низький рівень дитячо-батьківських відносин: залякане вираження обличчя дитини, відчуття емоційної напруги через використання в малюнку темних кольорів. Наявність ворожості стосовно батьків просліджується через промальовування таких деталей, як розведені руки, розведені пальці, вискалений рот і т.д.

3. Емпіричне дослідження серед 20 дітей дошкільного віку на виявлення рівня креативності за проективними методиками «Як врятувати зайчика» та «Домальовування фігур» (автор О.М.Д'яченко).

На підставі показників отриманих при тестуванні за проективною методикою «Як врятувати зайчика» виявили наступні рівні:

Перший рівень (низький). Дитина вибирає блюдце або відерко, а також паличку за допомогою якої можна зайчика підняти з дна, не виходячи за рамки простого вибору; дитина намагається використовувати предмети в готовому вигляді, механічно перенести їх властивості в нову ситуацію. Оцінка - 1 бал.

Другий рівень (середній). Вирішення з елементом найпростішого символізму, коли дитина пропонує використати паличку як колоду, на якій зайчик зможе допливти до берега. В цьому випадку дитина знов не виходить за межі ситуації вибору. Оцінка - 2 бали.

Третій рівень(високий). Для порятунку зайчика пропонується використовувати здуту повітряну кульку або аркуш паперу. Для цієї мети потрібно надути кульку («Зайчик на кульці може відлетіти») або зробити з аркуша кораблик. У дітей тих, що знаходяться на цьому рівні, має місце установка на перетворення запропонованого наочного матеріалу. Вихідне завдання на вибір самостійно перетворюється ними в завдання на перетворення, що свідчить про надситуативний підхід до неї дитиною. Оцінка - 3 бали.

На підставі показників отриманих при тестуванні за проективною методикою «Домальовування фігур» виявили наступні рівні:

Низький рівень - Ко.р менше середнього по групі на 2 і більш за бал.

Середній рівень - К.ор дорівнює середньому по групі або на 1 бал вище або нижче середнього.

Високий рівень - К.ор вище середнього по групі на 2 і більш за бал.

3.4 Аналіз та інтерпретація отриманих результатів

1. При проведенні методики діагностики «Батьківського відношення до дітей» (А.Я. Варга, В.В. Століна) серед батьків ми одержали наступну картину батьківського відношення до дітей (діагр. 3.1.):

- оптимальні батьківські відносини до дитини(«кооперація») спостерігаються в 2 родинах (10%).

- до нейтрального рівня («симбіоз» та «маленький невдаха») можна віднести 13 сімей (65%).

- батьківські відносини, що носять негативний характер («відкидання» та «авторитарна гіперсоціалізація»), виявляються в 5 сім'ях (25 %).

За результатами цієї методики ми бачимо, що 25 % сімей (5 сімей) використовують неефективні відносини з дитиною, що призводить до зниження рівня розвитку креативності удітей дошкільного віку.

2. При аналізі малюнків за проективною методикою «Малюнок сім'ї» (діагр.3.2) ми з'ясували, що з 20 сімей до високого рівня дитячо-батьківських відносин можна віднести тільки 3 сім'ї (15 %).

Як приклад розберемо кілька малюнків. Крістіна Ф. поміщає себе в центр в оточенні татка і мами. Зображує себе і батьків веселими, щасливими, усі лінії чітко промальовує, у позах дорослих і дитини просліджується спокій. По малюнку видно, що дівчинці в цій сім'ї комфортно і затишно.

На малюнку Наталі Є. зображена вся сім'я. На обличчях дорослих і дитини - посмішки, лінії чітко промальовані. Усе це свідчить про благополуччя в дитячо-батьківських відносинах.

До середнього рівня дитячо-батьківських відносин можна віднести 10 сімей (50 %). Як приклад розглянемо малюнок Єви К. Дитина намалювала всю сім'ю, усі члени сім'ї посміхаються, крім самої Єви. Руки в усіх розставлені в сторони. Усе це говорить про те, що дитині не дуже комфортно в цій сім'ї.

Діаграма 3.1

Рівень батьківського відношення до дітей за методикою

А.Я. Варга, В.В. Століна

В - високий рівень 10% (2 сім'ї);

С - середній рівень 65% (13 сімей);

Н - низький рівень 25% (5 сімей).

До низького рівня дитячо-батьківських відносин ми віднесли 7 сімей (35 %). Розглянемо як приклад малюнок Віталіка Т. Хлопчик зобразив батька, маму, брата досить вилученими від себе, що говорить про почуття знедоленості. Мати на малюнку зображена майже повністю заштрихуванням деталей, у неї відсутні очі, рот. В малюнку простежується відчуття емоційної напруги через використання темних кольорів Аналізуючи цей малюнок, можна зрозуміти, що дитина не задоволена своїм положенням в сім'ї і відношенням до неї батьків.

Малюнок сім'ї майже всі діти, за виключенням 2 дітей починали малювати з мати або з батька. Це свідчить про те, що для 4- 6-річного віку батьки залишаються найбажанішими, домінуючими, найзначимішими. Самі ж себе малювали набагато меншого розміру, що свідчить про меншу значимість в сімейних відношеннях. В багатьох випадках у дітей простежувалося прагнення, бажання до емоційного контакту.

Діаграма 3.2

Рівень дитячо-батьківських відносин за проективною

методикою «Малюнок сім'ї»

В - високий рівень 15% (3 сім'ї);

С - середній рівень 50% (10 сімей);

Н - низький рівень 35% (7 сімей).

3) Проаналізувавши відповіді 20 дітей за проективною методикою «Як врятувати зайчика» ми отримали три рівні розвитку креативності у дітей дошкільного віку (діагр.3.3.):

Ш високий рівень показали 4 дитини (20%);

Ш середній рівень показали 11 дітей (55%);

Ш низький рівень показали 5 дітей (25%).

Результати обстеження представленні в «діагр. 3.3».

Як приклад розглянемо декілька відповідей дітей.

Віка Б. 5 років.(Показала високий рівень креативності.) Для порятунку зайчика вона запропонувала використати здуту повітряну кульку. Вона перетворила цю кульку у велику надувну лодку.

Ілля Л. 6 років. (Показав високий рівень креативності.) Для порятунку зайчика запропонував використати здуту повітряну кульку та аркуш паперу. Повітряну кульку він перетворив на рятівний надувний круг. Аркуш паперу Ілля перетворив на дерев'яний пліт.

Таня В. 5 років. (Показала високий рівень креативності.) Для порятунку зайчика вона запропонувала використати аркуш паперу. Аркуш паперу Таня перетворила на корабель.

Даня С. 6 років. (Показав середній рівень креативності.) Для порятунку зайчика він запропонував використати дерев'яну паличку. Він використовує дерев'яну паличку як колоду, на якій зайчик зможе допливти до берега.

Ксюша Г. 6 років. (Показала низький рівень креативності.) Для порятунку зайчика запропонувала використати відерко та блюдце, але ніяк не обгрунтувала свій вибір.

Поліна А. 5 років. (Показала низький рівень креативності.) Для порятунку зайчика вона запропонувала використати дерев'яну палицю та відерко. Дерев'яну паличку вона використовує, щоб підняти зайчика з дна і посадити у відерко, щоб допливти до берега.

4) Зробивши аналіз малюнків дітей за проективною методикою «Домальову-вання фігур» (автор О.М.Д'яченко) ми отримали наступні рівні розвитку креативності у дітей дошкільного віку (діагр.3.4):

Ш високий рівень показали 3 дитини (15%);

Ш середній рівень показали 13 дітей (65%);

Ш низький рівень показали 4 дитини (20%).

Діаграма 3.3

Рівень розвитку креативності у дітей дошкільного віку за проективною методикою «Як врятувати зайчика»

В - високий рівень 20% (4 дитини);

С - середній рівень 55% (11 дітей);

Н - низький рівень 25% (5 дітей).

Як приклад розглянемо декілька наборів домальованих чарівних фігурок.

Крістіна Ф. 5 років. (Показала високий рівень креативності.) Вона домалювала усі чарівні фігурки і 5 з них оригінальні, не повторюються. Чарівні фігурки, що не повторюються перетворились на №1 - арбуз, № 4 - вишню, № 7 - штани, № 8 - голову, № 10 - сарай для корови.

Ілля Ш. 6 років. (Показав високий рівень креативності.) Він домалював усі чарівні фігурки і 5 з них оригінальні, не повторюються. Чарівні фігурки, що не повторюються перетворились на № 1 - песика, № 4 - прикрасу на ялинку, № 5 - міст, № 7 - поштову скриньку, № 8 - квіточку.

Діаграма 3.4.

Рівень розвитку креативності у дітей дошкільного віку за проективною методикою «Домальовування фігур» (автор О.М.Д'яченко)

В - високий рівень креативності 15% (3 дитини);

С - середній рівень креативності 65% (13 дітей);

Н - низький рівень креативності 20% (4 дитини).

Ілля Л. 6 років. (Показав високий рівень креативності.) Він домалював усі чарівні фігурки і 6 з них оригінальні, не повторюються. Чарівні фігурки, що не повторюються перетворились на № 1 - вентилятор, № 3 - іграшку, № 4 - бомбу, № 6 - ворону, № 7 - циклопа, № 8 - привида.

Софія Б. 6 років. (Показала середній рівень креативності.) Вона домалювала усі чарівні фігурки, і тільки 3 з них оригінальні, що не повторюються. Чарівні фігурки, що не повторюються перетворились на № 2 - хрест, № 6 - морква, № 8 - надувна кулька.

Ксюша Г. 6 років. (Показала низький рівень креативності.) Вона домалювала не усі чарівні фігурки, і тільки 1 з них оригінальна, що не повторюється. Чарівна фігурка, що не повторюється перетворилась на № 2 - посилку.

Таким чином, у результаті проведеного емпіричного дослідження, підсумовуючи отримані результати, ми виділили рівні дитячо-батьківських відносин у сім'ї. Критеріями визначення рівнів дитячо-батьківських відносин для нас були:

- дитячі відносини до батьків;

- батьківське відношення до дітей;

- уявленя батьків про виховання дитини.

Високий рівень - характеризується достатнім обсягом уявлень батьків про виховання дитини. Дитина в сім'ї почуває себе комфортно і затишно. Батьки поважають свою дитину, схвалюють її інтереси і плани, намагаються в усьому допомогти їй, заохочують її ініціативу і самостійність.

Середній рівень - характеризується недостатнім обсягом уявлень батьків про виховання дитини. Батьки порушують взаємини з дітьми, дитина почуває себе самотньо, вони не надають їй самостійності.

Низький рівень - характеризується незнанням батьків про виховання дітей. Дитина не удоволена своїм сімейним станом. Батьки сприймають свою дитину поганою, непристосованою, невдачливою, випробують стосовно дитини дратівливість і образу.

Результати проведеного нами емпіричного дослідження показали, що середній і низький рівні розвитку дитячо-батьківських відносин викликають особливу увагу, тому що у відносинах батьків з дітьми просліджуються деякі порушення, що позначаються на розвитку креативності у дітей дошкільного віку.

На наш погляд, причинами, що позначаються на розвитку креативності у дітей дошкільного віку, є те, що:

- у батьків не сформоване повне уявлення про виховання дитини;

- дитина не відчуває себе затишно і комфортно в сім'ї (вона не задоволена своїм положенням у сім'ї );

- діти ростуть в умовах дефіциту добра, ласки, любові; бояться покарання;

- у сім'ї - несприятлива обстановка; надмірна опіка.

Діти, у сім'ях з високим рівнем дитячо-батьківських відносин, показали високий рівень розвитку креативності.

Діти, у сім'ях з середнім рівнем дитячо-батьківських відносин, показали середній та низький рівень розвитку креативності.

Діти, у сім'ях з низьким рівнем дитячо-батьківських відносин, показали низький рівень розвитку креативності.

Отже, проведене емпіричне дослідження надає підставу стверджувати, що гіпотеза, в якій було зроблено допущення, підтвердилась. Дійсно гармонічні відносини між дітьми та батьками по типу «кооперація» сприяють розвитку креативності, а відносини по типу «відкидання» та «авторитарна гіперсоціалізація» призводять до зниження рівня розвитку креативності у дітей дошкільного віку.

ВИСНОВКИ

креативність творчий діти батьківські відносини

Проведене нами теоретичне та емпіричне дослідження, присвячене вивченню взаємозв'язку дитячо-батьківських відносин та креативності дітей дошкільного віку, дозволяє констатувати наступне.

Теоретичний аналіз існуючих підходів до вивчення креативної особистості, проведений нами, показав, що поняття «креативність» найчастіше пов'язується з поняттям творчість і розглядається як особистісна характеристика.

При вивченні загальних творчих здібностей виділяються три основні підходи до проблеми творчих здібностей.

Перший полягає в тому, що як таких творчих здібностей не існує. Інтелектуальна обдарованість виступає в якості необхідної, але недостатньої умови творчої активності особистості. Головну роль в детермінації творчої поведінки грають мотивація, цінності, особистісні риси (А. Дж. Танненбаун, А. Олах і ін.). До основних рис творчої особистості відносять когнітивну обдарованість, чутливість до проблем, незалежність у невизначених ситуаціях.

У другому підході до вивчення творчих здібностей розглядається творча здатність (креативність) як самостійний чинник, незалежний від інтелекту (Дж. Гилфорд, До. Тейлор, Г. Губер і ін.). У м'якшому його варіанті признається, що між рівнем інтелекту і рівнем креативності є незначна кореляція.

Третій підхід до вивчення творчих здібностей полягає в припущенні, що високий рівень розвитку інтелекту передбачає високий рівень творчих здібностей, і навпаки, а творчого процесу як специфічної форми психічної активності немає (Д. Векслер, Р. Уайсберг, Р. Айзенк, Л. Термен, Р. Стернберг і ін.).

Таким чином, креативність - це обширна характеристика особистості, яка на даному етапі розвитку психології визначається не лише здібністю до творчості, але і комплексом інших психічних властивостей особистості: емоційною рухливістю, мотивацією, емпатією, певним інтелектуальним рівнем, комунікативними якостями, певним сприйняттям і так далі. В даному випадку здібність до творчості розуміється широко, з позиції особистісного підходу, який дозволяє трактувати цю здатність як явище, що розвивається і відповідно з нею розвивається креативність.

Розвиток креативності, як здатності до творчості сьогодні набуває великої значущості тому, що вона є базовою якістю особистості, її ядром, центральною характеристикою. Оскільки заявлена концепцією освіти XXI століття особистісно орієнтована модель має впроваджуватися у життя, час повернутися обличчям до природної здібності дитини творити, підтримати її, створити для її прояву сприятливі умови, стимулювати прагнення дошкільнят робити по-своєму, виявляти оригінальність. На жаль, безліч шаблонів, зразків, готових орієнтирів, запропонованих дорослими дитині для відтворення, пригнічуюють її прагнення до творчості. Вельми часто воно лишається незатребуваним, потенційним, ресурсним. Тобто таким, що не актуалізується, гальмується.

Розвиток сучасної дитини як особистості передбачає максимальну реалізацію нею своєї активності, самостійності, творчої ініціативи, прагнення обирати на власний розсуд шляхи й засоби досягнення цілей, намірів, реалізувати свої власні потреби та інтереси.

Дитина росте й виховується у сім'ї, вона вступає у певні відносини з батьками, що можуть вплинути на неї як позитивно, так і негативно.

Проведений нами теоретичний аналіз існуючих підходів до вивчення дитячо-батьківських відносин, показав, що незважаючи на розмаїтість понять, що описують батьківські відносини, практично у всіх підходах можна помітити, що батьківське відношення по своїй природі суперечливо. Є.О.Смірнова та М.В.Бикова виділяють два протилежних моменти в батьківських відносинах: безумовний (містить такі компоненти, як прийняття, любов, співпереживання і т.д.) та умовний (об'єктивна оцінка, контроль, спрямованість на виховання визначених якостей).

Таким чином, у нас є всі підстави зробити висновок про те, що взаємини в сім'ї можуть носити різносторонній характер. На дитячо-батьківських відносинах позначається тип сім'ї, позиція, що займають дорослі, стилі відносин та роль, що вони відводять дитині в сім'ї. Під впливом типу батьківських відносин формується її особистість.

Дослідження А.Н.Леонтьєва, А.Р.Лурія, Д.Б.Ельконіна та інших показали, що психічний розвиток дитини визначається її емоційним контактом і особливостями співробітництва з батьками.

Результати проведеного нами емпіричного дослідження показали, що середній і низький рівні розвитку дитячо-батьківських відносин викликають особливу увагу, тому що у відносинах батьків з дітьми просліджуються деякі порушення, що позначаються на розвитку креативності у дітей дошкільного віку.

На наш погляд, причинами, що позначаються на розвитку креативності у дітей дошкільного віку, є те, що:

- у батьків не сформоване повне уявлення про виховання дитини;

- дитина не відчуває себе затишно і комфортно в сім'ї (вона не задоволена своїм положенням у сім'ї );

- діти ростуть в умовах дефіциту добра, ласки, любові; бояться покарання;

- у сім'ї - несприятлива обстановка; надмірна опіка.

Діти, у сім'ях з високим рівнем дитячо-батьківських відносин, показали високий рівень розвитку креативності.

Діти, у сім'ях з середнім рівнем дитячо-батьківських відносин, показали середній та низький рівень розвитку креативності.

Діти, у сім'ях з низьким рівнем дитячо-батьківських відносин, показали низький рівень розвитку креативності.

Отже, провівши емпіричне дослідження ми прийшли до висновку, що гіпотеза, в якій було зроблено припущення, підтвердилась. Дійсно гармонічні відносини між дітьми та батьками по типу «кооперація» сприяють розвитку креативності, а відносини по типу «відкидання» та «авторитарна гіперсоціалізація» призводять до зниження рівня розвитку креативності у дітей дошкільного віку.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамова Г.С. Возростная психология: Учебник для студентов вузов. М., 1972.

2. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. - М., 1995.

3. Андреева Г.М. Социальная психология. М., 1980.

4. Базилевич Т. Ф. Введение в психологию индивидуальности. - М., 1993.

5. Бернс А.И. Развитие Я-концепции и воспитания. Г., 1990.

6. Бодалев А.А., Столин В.В. Общая психодиагностика.-Спб,2000.

7. Божович Л.І. Особистість та її формування в дитячому віці.-- М.,1968.-- 446с.

8. Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты: Иллюстрированное руководство. - М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. - 160 с: ил.

9. Венгер А. Л. Психологическое консультирование и диагностика. Практическое руководство. Часть 1. -- М.: Генезис, 2001. -- 160 с.

10. Венгер А. Л. Психологическое консультирование и диагностика. Практическое руководство. Часть 2. -- М.: Генезис, 2001. -- 128 с.

11. Выготский Л. С. Избранные психологические исследования. - М., 1956.

12. Грановская Р. М. Конфликт и творчество в зеркале психологии. - М.: Генезис,2002. - 573 с.

13. Гребенников И.В. Воспитательный климат семьи. М., - 1975. - 204 с.

14. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. 3-е изд.-- СПб.: Питер, 2008. -- 368с.

15. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. Москва, Издательство “Наука”. 1994 г.

16. Ельконін Д.Б. Дитяча психологія. -- М., 1960. -- 316 с.

17. Ильина М.Н. Подготовка к школе: развивающие тесты и упражнения. - СПб.: Питер, 2004. - 205 с.: ил.

18. Ковалев С.В. Психология современной семьи. М., 1988.

19. Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Детская психология: Минск, 1998г.

20. Кононко О.Л. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / М-во освіти і науки України, Акад. пед. наук України; наук. ред. та упоряд.- К.: Світич, 2008. - 430с.

21. Кононко О.Л., Плохій З.П., Гончаренко А.М. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».- К.: Світич, 2009. -- 208 с.

22. Лаврентьева Т.В. Психолог в детском дошкольном учреждении: Методические рекомендации к практической деятельности. М.: Новая школа, 1996.

23. Лесгафт П.Ф. Как помочь ребенку в обучении, в школе и семье. М., 1995.

24. Межиева М.В. Развитие творческих способностей у детей 5 - 9 лет. Ярославль. 2002. - 128 с.

25. Мухина В.С. Детская психология/ Под ред. Л.А.Венгера - М.: Образование, 1985г.

26. Немов Р. С. Психология. В 3-х кн. -- М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, Кн. 1, 2004. -- 687 с.

27. Одаренные дети: пер. с англ. / общ. Ред. Бурменского и Слуцкого. - М., 1991.

28. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Пособие для студентов вузов.-М.,2000.

29. Помарев Я. А. Психология творчества. Изд. «НАУКА» М., 1976.- 303 с.

30. Психологія особистості. Т.2. Хрестоматія.-- Самара: Видавничий Дім «БАХРАХ», 1999. -- 544с.

31. Райгородский Д. Я. (редактор-составитель). Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие.--Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2001. -- 672 с.

32. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. - М., 1940.

33. Столяренко Л.Д., Самигин С.И. Психология и педагогика в вопросах и ответах. Ростова-на-Дона: Феникс, 2000.

34. Столяренко Л.Д., Самигин С.И. Сто экзаменационных ответов по педагогике./ Ростова-на-Дона, 2001.

35. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. - М., 1991.

36. Фрейд З. Психоаналитические этюды / Составление Д. И. Донского. - М.: «Попурри», 1997. - 608 с.

37. Шапарь В.Б., Тимченко А.В., Швыдченко В.Н. Практическая психология. Инструментарий. - Ростов н/Д: издательство «Феникс», 2002. - 688 с.

38. Широкова Г.А., Жадько Е.Г. Практикум для детского психолога. - Изд. 4-е. - Ростов н/Д: Феникс, 2006. - 314 с.

39. Широкова Г.А. Справочник дошкольного психолога / Серия «Справочники».- Ростов н./Д.: Феникс, 2003. -- 384 с.

40. Юнг К. Г. Архетип и символ. - М., 1985.

41. Allport G. W. The historical background of moder social psychology // In G. Lindzey & E. Aronson (Eds.). Handbook of social psychology (Vol. 1, second ed.). Reading, - Mass.: Addison-Wesley, 1968.

42. Meyerson Jgn. Les fonctions psychologiques et les oeuvres. - P., 1948.

43. Rohrbach M. F. La pensee vivante. Regales et techniques de la pensee creative. - P., 1959.

44. Torrance E. P. / Scientific views of creativity and factors affecting its growth. Daedalus: Creativity and Learning, 1965. P. 663-679.

45. Богоявленская Д. Б. О предмете и методе исследования творческих способностей // Психологический журнал. -1995. - №5. - С. 115-123.

46. Галкина Т. В. Психологический механизм решения задач на оценку и самооценку // Психология творчества. - М., 1990.- №7. - С. 149-158.

47. Ермолаева-Томина. Исследование факторов, детерминирующих индиви-дуальные различия в проявлении творческой активности // Психология творчества. - М., 1990. - №2 - С. 117-130.

48. Козленко В. Н. Проблема креативности личности // Психология творчества. - М., 1990. - №3. - С. 131-148.

49. Adler A. The course of human life as a psychological problem // Human Development. №11. P. 184-200.

50. Boden M. The creative mind: Myths and mechanisms.- N.Y.: Basic Books, 1992.

51. Guilford J. P. The nature of human intelligence. - N.Y.: Mc-Gaw Hill, 1967.

52. Maslow A. H. Toward a psychology of being (second ed.). - N.Y.: D. Van Nostrand, 1968.

53. Психологічний освітній сайт: http://www. psylist. net

Додаток 1

Методичний матеріал до проективної

методики «Домальовування фігур»

Додаток 2

Протокол обробки даних за проективною методикою “Домальовування фігур” (Д'яченко О.М.)

Анотація

Танченко О.С. виконала дипломну роботу на тему «Дитячо-батьківські відносини та креативність дітей дошкільного віку».

Робота присвячена вивченню креативності в залежності від типу дитячо-батьківських відносин в сім'ї.

Загальний обсяг дипломної роботи складає __ друкованих аркушів. Перший та другий розділ роботи присвячені теоретичному вивченню проблеми дитячо-батьківських відносин та креативності. В третьому розділі представлені опис тестових методик, схема проведення емпіричного дослідження та інтепретація отриманих результатів.

В дипломній роботі представленні чотири діаграми.

Аннотация

Танченко О.С. выполнила дипломную работу на тему «Детско-родительские отношения и креативность детей дошкольного возраста».

Работа посвящена изучению креативности в зависимости от типа детско-родительских отношений в семье. Общий объем дипломной работы составляет __ печатных листов. Первый и второй раздел работы посвященные теоретическому изучению проблемы детско-родительских отношений и креативности. В третьем разделе представленные описание тестовых методик, схема проведения эмпирического исследования и интепретация полученных результатов.

В дипломной работе представлены четыре диаграммы.

Annotation

Tanchenko O.S. executed diploma work on a theme «Child-paternal relations and kreativnost' of children of preschool age».

Work is devoted the study of kreativnosti depending on the type of child-paternal relations in a monogynopaedium. The general volume of diploma work makes __ printing folias. First and second section of work devoted the theoretical study of problem of child-paternal relations and kreativnosti. In the third section presented description of test methods, chart of leadthrough of empiric research and intepretaciya of the got results.

Four diagrams are presented in diploma work.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.