Особливості взаємостосунків у підлітковому віці

* Адекватна мовленнєва поведінка вчителя. Слід ретельно підготуватись до розмови з учнем, продумавши, що сказати, де і коли; при кому сказати і навіщо. Часто діалог з учнем ведеться наказовим тоном, стереотипними фразами, з вираженням незадоволення. Учень навчається слухати, але не чути вчителя. Для організації довірливої бесіди важливо зайняти позицію співчуття, бажання допомогти, називати учня по імені.

* Вміле використання невербальних засобів спілкування. Міміка, жести, інтонація співрозмовника дуже важливі для підлітка, він вбачає в них ставлення до себе вчителя.

* Вміння слухати. Учень не завжди вміє чітко і лаконічно викласти свою думку, йому потрібен час, щоб спокійно сформулювати її. Тому вчителю варто не поспішаючи, спокійно й уважно вислухати учня, не переривати його мовлення.

* Не посилатись на поведінку близьких дитини (неблагополуччя в сім'ї, поведінку батьків, братів, сестер).

* Впевненість учителя у можливостях учня, віра у його кращі якості.

Вище були розглянуті основні види і причини конфліктів, а також розмаїтість конфліктних ситуацій, що можуть виникати у школі між учителями й підлітками. Розглянути абсолютно всі варіанти конфліктних ситуацій просто неможливо, тому що їх причини досить численні та індивідуальні для кожного конкретного колективу.

ВИСНОВКИ

Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної психологічної науки - особливості інтерперсональної взаємодії у вирішенні конфліктних ситуацій. Вивчення та аналіз низки літературних джерел, спостереження за практикою в школі, проведені нами дослідження дають можливість зробити певні висновки та узагальнення:

Конфлікт -- зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, ставлень або поглядів опонентів або суб'єктів взаємодії.

Типи міжособистісних конфліктів у підлітковому віці за характером суперечностей мають різні функціональні наслідки для учасників та їх відносин.

Конфлікт поглядів, як правило, вирішується конструктивним шляхом і може розглядатися як адекватний засіб формування активної позиції особи. Регулювання конфліктів у разі зіткнення інтересів сторін залежить від переважаючих способів їх відстоювання підлітками. Схожість індивідуальних стратегій поведінки в конфлікті створює умови для вирішення проблем конструктивним шляхом.

Типовими і найбільш значущими за змістом причинами міжособистісних конфліктів у юнацькому віці є: обмеження з боку дорослого; зіткнення з питань еротики й сексу; шкільна неуспішність; вимоги дорослих щодо допомоги в господарських справах, організованості; ситуації, регламентовані шкільними правилами й розпорядком.

Міжособистісні конфлікти, що відбуваються в умовах підліткової кризи, відзначаються вибухом неслухняності, негативізму, критиканства, грубості, жорстокості у поведінці учнів. Конфлікти є одним із засобів самоутвердження особи, формування її активної позиції у взаємодії з навколишнім світом. Ускладнення кризи пояснюється здійсненням неадекватних виховних впливів дорослих, як реакція підлітка на зверхню, силову, наказову позицію дорослих. Збільшується кількість складних педагогічних ситуацій, які набувають конфліктного характеру.

Учителі й підлітки, незважаючи на наявність конфліктів у школі, зрештою, непогано розуміють один одного. Обидві сторони досить об'єктивно дивляться на атмосферу, що склалася у школі, на причини конфліктів і свою роль у створенні конфліктних ситуацій, на шляхи виходу з них.

Під час дослідження простежується наступна залежність: чим вище комунікативні здібності вчителя, чим більш цільною особистістю він є, чим вище особистісні характеристики вчителя і довірливіші стосунки з учнями, тим менше конфліктних ситуацій виникає під час його спілкування з підлітками.

Учителі й підлітки реально дивляться на свої стосунки й рівень взаєморозуміння в колективі. Школярі відчувають потребу в більш близьких і відкритих стосунках з учителями. На жаль, такі взаємини вдається налагодити не з усіма вчителями. І залежить це не лише від учнів, а й від самих учителів, від їхніх життєвих цінностей, пріоритетів, психологічного настрою. А іноді необхідно ламати сталі поняття й забобони про те, що «учитель має бути вище учня». Авторитет учителя -- це та повага, що формується в результаті важкої і постійної праці вчителів.

Вчителям і підліткам варто уважно вивчити поради й рекомендації психологів для можливості їх використання не лише у процесі спілкування один з одним, а також у позашкільному житті для побудови більш рівних і позитивно забарвлених контактів з оточуючими людьми, попередження й раціонального розв'язання конфліктних ситуацій.

Якщо ж говорити в цілому про становище у школі, то воно досить сприятливе. Важливо також те, що вчителі й підлітки, в основному, розуміють одне одного, поважають думки навколишніх, намагаються зробити все, щоб знайти спільну мову і не конфліктувати. Зрозуміло, що абсолютно виключити конфлікти неможливо, та, напевне, і не потрібно. Головне, щоб ситуація не доходила до конфронтації, а шкільні класи не перетворювались у полігони. Лише спільно вирішуючи всі проблеми й конфлікти, учителі й підлітки дійсно стануть ближче один одному, зможуть цілком насолодитися принадністю спілкування з близькими за духом людьми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андреева Г.М. Межличностное воспитание в группе. - М: Изд-во МГУ, 1987. - 203 с.

2. Андреев В.И. Конфликтология. (Искусство спора, ведения переговоров, разрешения конфликтов). -- М.: Народное образование, 1995. -- С. 70--96.

3. Ануфриева Н.М., Зелинская Т.Н., Зелинский Н.Е. Социальная психология. Курс лекций. -- К.: МАУП, 2000. -- С. 60--75.

4. Анцупов А.Я., Малышев А.А. Введение в конфликтологию. Как предупреждать и разрешать конфликты. -- К.: МАУП, 1996. -- 104 с.

5. Бандурка A.M., Друзь В.А. Конфликтология // Учебное пособие для ВУЗов. -- X.: Фортуна-Пресс, 1997. -- 355 с.

6. Берн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы / Пер. с англ. -- М.: ФАИР-ПРЕСС, 1999. --480 с.

7. Бодалев А.А. Восприятие человека человеком. - М.: Изд-во МГУ, 1982. - 189 с.

8. Донченко Е.А. Личность: Конфликт, гармония -- К.: Политическая литература Укр., 1989. -- С. 59--74.

9. Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології: Навчальний посібник. - К., 2005. - 456 с.

10. Иванова Е.И. Эффективное общение и конфликты. -- С-П-Рига: Эксперимент, 1997. -- 69 с.

11. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і злагода: Основи когнітивної теорії конфліктів. -- К.: Наукова думка, 1996. -- 189 с.

12. Коломинский Я.А. Психология личностных взаимоотношений в детском коллективе. - М., 1976. - 176 с.

13. Коваленко А.Б., Соціальна психологія - К., 1995. - 304 с.

14. Козырев Г.И. Введение в конфликтологию: Учебное пособие. -- М : Гуманит. издат. центр ВЛАДОС, 1999. -- 176 с.

15. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. -- К.: Издательство «Лыбидь» при Киев, ун-те, 1990. -- 192 с.

16. Основы конфликтологии: Учебн. пособие. А.В.Дмитриев; Ю.Г.За-прудский / Под ред. В.Н.Кудрявцева. -- М.: Юристь, 1997. -- 200 с.

17. Психология современного подростка / Под ред. Д.И.Фельдштейна. М.: Педагогика, 1987 - 223 с.

18. Радчук Г., Іванюк Т. особливості особистісного конфлікту в підлітковому віці // Директор школи. - 1999. - № 10. - С. 11.

19. Савчин М.В. Психологія відповідальної поведінки. - К.: Україна. - Віта, 1996.-130с.

20. Савчин М.В. Типи розуміння вчителем психології учня та їх прояви у педагогічній взаємодії // Рідна школа. - 1996. №1. - С.70-71.

21. Скотт Д. Конфликты, пути их преодоления. -- К.: Внешторгиздат, 1991. -- 190 с.

22. Словарь практического психолога / Сост. С.Ю.Головин. -- Минск; Харвест, 1998.-- 800 с.

23. Соскида Л. Конфлікти та шляхи їх мирного усунення // Директор школи. - 2005. - № 40. - С. 23-24.

24. Социальная психология / Под.ред. Петровского А.В. - М., 1987. - 345 с.

25. Хорни К. Ваши внутренние конфликты. -- СПб, 1997.

26. Шейнов В.П. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. -- Мн.: Амалфея, 1996. -- 288 с.

Размещено на Allbest.ru