Психолого-педагогічні особливості розвитку довільної уваги у молодшому шкільному віці

Таким чином, необхідно підкреслити, що виховання уваги школяра означає формування його особистості, її психічних якостей. Для цього необхідно передусім загальна висока культура навчально-виховної роботи. Вона містить розвиток широких пізнавальних інтересів у дітей, застосування інноваційних технологій, активних методів навчання, формування у школярів почуття відповідальності, свідомого ставлення до навчання, розуміння необхідності знань, виховання волі школярів та звички до планової систематичної праці.

2.2 Способи розвитку уваги

психологічний довільний увага школяр

Увага посідає особливе місце серед психічних явищ. Виступаючи невід'ємною частиною пізнання, почуття та волі, вона не зводиться до жодної з цих трьох сфер психічного.

Особливу роль увага відіграє в навчальній роботі школярів. Зосередженість, спрямованість свідомості учня на певні предмети та явища необхідні на всіх етапах його навчальної діяльності. Часто нерозуміння навчального матеріалу, поява помилок під час виконання самостійних завдань, невміння починати і послідовно проводити роботу над заучуванням тестів, виконанням малюнків, технічних виробів пояснюється не відсутністю здібностей до цих видів занять, не слабою кмітливістю або поганою пам`яттю, а недостатньою уважністю.

Уважність містить три компоненти:

а) сталість уваги як тривалість безперервного психічного процесу, необхідного для завершення даного завдання, дії тощо;

б) уміння довільно переключати увагу з одного об'єкта на інший;

в) стійкість, яка визначається опором щодо відволікаючого впливу сторонніх подразників.

Системоутворюючим компонентом у структурі уважності є сталість уваги. Згідно з дослідженнями вітчизняних учених, саме стала увага - найголовніша умова, що відрізняє добре встигаючих учнів від їх малопродуктивних однокласників.

Увагу розглядають і як функцію внутрішнього контролю за відповідністю розумових дій програмам їх виконання. Розвиток такого контролю покращує результативність будь-якої діяльності і її планомірне формування, корекція дає змогу перебороти деякі її дефекти. Увага молодшого школяра відрізняється великою нестійкістю, легким відволіканням. Нестійкість уваги пояснюється тим, що у молодшого школяра переважає збудження над гальмуванням. Увага може відволікатися з різних причин, наприклад із-за новизни обстановки, через дію орієнтовного рефлексу, при неправильному використанні наочного посібника і т.д. Одним і тим же видом діяльності молодший школяр може займатися вельми нетривалий час у зв'язку з швидким настанням утоми, позамежного гальмування. Загальна нестійкість уваги призводить до виявів неуважності в діяльності молодшого школяра.

Дуже часто зустрічаються неуважні учні, які cконцентровують увагу не на учбових заняттях, а на чомусь іншому - на своїх думках, які далекі від навчання, малюванні на парті і т.д. Коли така дитина дивиться в підручник, вона не бачить правила чи вправи, а цілеспрямовано вивчає текст чи малюнок, який не має відношення до сьогоднішнього уроку. Увага таких дітей достатньо розвинута, але через відсутність необхідної спрямованості вони складають враження розсіяних.

Зі стійкістю пов'язане також явище, що має назву коливання уваги. Воно виявляється в тому, що зосереджуваність та стійкість уваги періодично стають більш або менш інтенсивними. Спостереження свідчать, що коливання уваги молодших школярів через 15-20 хв. здебільшого призводить до мимовільного відволікання її від об'єкта.

Розподіл уваги в молодших школярів розвинутий недостатньо, але спостерігається помітна динаміка за перші роки навчання дітей. Невміння розподілити увагу між різними видами робіт, наприклад, між слуханням товариша, що читає книгу, і своїм читанням, призводить до того, що учень збивається з темпу читання, відстає або забігає наперед.

Однією з особливостей уваги, яку також необхідно знати і враховувати педагогу, є те, що молодші школярі не вміють швидко переключати свою увагу з одного об'єкта на інший. Переключення уваги як процес перебуває у стадії розвитку в перші роки навчання. Поступово, за правильної організації учбового процесу, удосконалюється і дана властивість уваги молодших школярів: за необхідності вони вільно переходять від одних дій до інших.

У розвитку властивостей уваги школярів спостерігаються індивідуальні особливості, пов'язані із типом темпераменту учня. Успіх у тренуванні уваги напряму залежить від типу ВНД дитини. Різні сполучення якостей нервової системи можуть сприяти або перешкоджати оптимальному розвитку властивостей уваги. Увага учнів з сильною, рухливою нервовою системою стала, має високий рівень перерозподілу та переключення. Учні, які мають інертну, слабку нервову систему, мають нестале, погане переключення уваги, розподіл уваги теж низький. Якщо інертність поєднується з силою нервової системи, то ці показники набагато вищі. Тобто, враховуючи індивідуальні особливості конкретного учня, можна кваліфіковано тренувати увагу в розумних межах.

Я удостовірилась, що увага дітей молодшого шкільного віку має свої особливості. Молодшим школярам легше зосереджуватися на конкретному навчальному матеріалі, підкріплюваному різними засобами унаочнення, їм важче підтримувати спрямованість уваги за несприятливих зовнішніх умов роботи, переборювати її відволікання. Тому тут особливо треба дбати про усунення зовнішніх перешкод, що заважають зосередженню дітей на роботі. Увага дітей цього віку тим стійкіша, чим більше приваблює їх сама діяльність. Звідси важливість турботи про те, щоб у процесі навчання викликати і зміцнювати у дітей безпосередній інтерес до його змісту. У молодшого школяра зростає стійкість уваги, формується здатність зосереджуватись на навчальних об'єктах, даних мислено і мало підтримуваних засобами унаочнення, виробляється вміння бути уважним за несприятливих зовнішніх обставин, контролювати свою увагу і володіти нею в учбовій і позаучбовій діяльності, далі вдосконалюється вміння розподіляти і переключати увагу. Характерним для учнів цього віку є внутрішнє прагнення виховувати у себе вміння бути уважним, переборювати слабкі сторони своєї уваги, а також формування уважності до людей як важливої риси характеру підростаючої особистості.

Позитивні риси уваги є цінною якістю школяра, а недоліки - серйозною перешкодою в навчальній і трудовій діяльності. Гарно розвинуті властивості уваги та її організація є важливим чинником, який насамперед обумовлює успішність навчання у молодшому шкільному віці.

Отже, розвиток уваги є однією з необхідних умов успішного навчання дітей. Школа висуває свої вимоги до довільності дитячої уваги в плані уміння діяти без відволікань. Дитина повинна дотримуватись інструкцій і контролювати одержаний результат. Діти, які щойно прийшли в школу не мають сформованої уваги тому, вчитель повинен працювати над розвитком та її вдосконаленням. Адже розвивати і вдосконалювати увагу так само важливо як формувати вміння і навички з читання, письма, математики... Уважна дитина легше засвоює навчальний матеріал, виконує чіткіше і акуратніше рухи при написанні букв і цифр, що є показником ефективності навчальної діяльності.



Розділ 3. Експериментального дослідження особливостей розвитку уваги у молодших школярів

3.1 Методичні основи експериментального дослідження розвитку уваги молодших школярів

Для більш детального і точного вивчення властивостей уваги у психології застосовують ряд методик. Вони забезпечують отримання результатів й дають їм кількісну оцінку.

Дослідженням охоплено 10 учнів молодшого шкільного віку 3 класу Краснолуцького НВК “ЗОШ-Iст.- дитячий садок”, Лановецького району Тернопільської області (класовод -Степанова Надія Олексіївна). Проводила дослідження Сидорук Марія Володимирівна.

Дата проведкння: 27.01.2015р..

Для вивчення рівня розвитку властивостей уваги молодший школярів я застосувала методику “Дослідження розподілу та переключення уваги” (П'єрона-Рузера в адаптації Р. Нємова) .

Мета: визначити особливості розподілу і переключення уваги.

Обладнання: бланк методики , секундомір.

Хід виконання роботи. Діти ознайомлюються із бланком методики, де розташовані різні геометричні фігури. Надається інструкція: “На бланку є зображені геометричні фігури: квадрат, трикутник, коло, ромб, які чергуються у різній послідовності. За моїм сигналом: “Увага! Починаємо!" розставте якомога швидше і без помилок у ці фігури такі знаки: у квадратах знак “+” (плюс), у трикутниках - “*” (крапку), у ромбах - “-” (риску), у колі - “v” (галочку). ” Дослід триває 2 хвилини. Дитина безперервно працює, виконуючи завдання упродовж двох хвилин.

Обробка та аналіз результатів. Підраховується загальний показник розподілу та переключення уваги за формулою:



0,5 N - 2,8 n

S = ------------,

120

де S - показник розподілу та переключення уваги дитини;

N - кількість переглянутих геометричних фігур, які продивилася дитина за час роботи і помітила відповідними значками;

n - кількість помилок, допущених за час роботи. Помилками вважаються неправильно проставлені значки або пропущені геометричні фігури.

Шкала оцінювання результатів переключення та розподілу уваги:

Показник S	Бали	Рівень розвитку властивостей
1,0 ? S	10 балів	дуже високий рівень
0,75 ? S < 1,0	8-9 балів	високий рівень
0,5 ? S < 0,75	6-7 балів	середній рівень
0,25 ? S < 0,5	4-5 бали	низький рівень
0,0 < S < 0,25	0-3 бали	дуже низький рівень

2 . Методика “Запам'ятай і розстав крапки.

Мета: дослідження обсягу уваги молодших школярів.

Обладнання: стимулюючий матеріал (набір карточок із вісьмома малими квадратами, на яких зображені крапки) та бланкові карточки (набір порожніх карточок із вісьмома малими квадратами), секундомір, протокол, простий олівець.

Хід виконання роботи. Дитина працює за інструкцією із вісьмома малими квадратами, на яких зображені крапки. Квадрати складені на купку у порядку зростання зображених на них крапок (від 2 до 9). Дитині послідовно зверху вниз показують (на 1-2 секунди) кожну із восьми карточок із крапками. Після кожного демонстрування пропонується відтворити побачені крапки -нанести їх на порожній квадрат за 15 секунд. Цей час дається дитині для того, щоб вона могла пригадати, де знаходилися побачені крапки, і відмітити їх у порожній картці. Надається інструкція: “Зараз ми пограємося з тобою у гру на увагу. Я буду показувати тобі одну за одною карточки, на яких зображені крапки, а потім ти сам (сама) будеш малювати ці крапки в порожніх клітинках у тих місцях, де ти бачила їх на карточках".

Обробка та аналіз результатів. Обсягом уваги дитини вважається максимальна кількість крапок, яку вона змогла відтворити на будь-якій одній із восьми карток.

Шкала оцінювання результатів дослідження обсягу уваги:

Бали	Рівень розвитку властивості	Опис показника
9-10 балів	дуже високий	дитина правильно за відведений час відтворила на картці більше 6 крапок
7-8 балів	високий	дитина без помилок за відведений час відтворила на картці від 5 до 6 крапок
6 балів	середній	дитина правильно за відведений час відтворила на картці 4 крапки
4-5 бали	низький	дитина правильно за відведений час відтворила на картці від 2 до 3 крапок
0-3 бали	дуже низький	На картці не більше 1 крапки

Для подолання труднощів, пов'язаних з віком респондентів, процедуру дослідження проводили з кожним учнем окремо за допомогою класовода контрольного класу.

Окрім зазначених методів, використовували спостереження за учнями під час уроків та на перервах, бесіди з учителем, батьками, метод експертних оцінок (експертом виступив учитель ) .

Усі методики взаємодоповнювали одна одну та дали змогу зібрати багатий емпіричний матеріал щодо розвитку властивостей уваги (розподілу, переключення, обсягу, стійкості, продуктивності) досліджуваних першокласників для подальшого кількісного та якісного їх аналіз.



3.2 Аналіз результатів експериментального дослідження розвитку уваги молодших школярів

Дослідженням охоплено 10 учнів молодшого шкільного віку 3 класу Краснолуцького НВК “ЗОШ-Iст.-дитячий садок”, Лановецького району Тернопільської області (класовод -Степанова Надія Олексіївна).

Констатуючий експеримент організовано та проведено 27 січня 2015 року. За методикою “Дослідження розподілу та переключення уваги" Р. Нємова отримано наступні результати досліджень:

1) Прядун Григорій: S = (0,5x105 - 2,8x8) / 120 = 30,1/120 = 0,25.

Рівень переключення та розподілу уваги - дуже низький.

2) Іваськів Максим: S = (0,5x254 - 2,8x4) / 120 = 115,7 /120 = 0,97.

Рівень переключення та розподілу уваги - дуже високий.

3) Блажійчук Вадим: S = (0,5x180 - 2.8x6) / 120 = 73,2 / 120 = 0,61.

Рівень переключення та розподілу уваги - середній.

4) Ратушко Віталій: S = (0,5x196 - 2,8x2) / 120 = 92,4 / 120 = 0,75.

Рівень переключення та розподілу уваги - високий.

5) Польова Божена: S = (0,5x201 - 2,8x3) / 120 = 92,1 / = 0,77.

Рівень переключення та розподілу уваги - середній.

6) Данилюк Олег: S = (0,5x189 - 2,8x7) / 120 = 72,9 / 120 = 0,61

Рівень переключення та розподілу уваги - середній.

7) Парчун Марія: S = (0,5x280 - 2,8x3) / 120 = 131,6 / 120 =1,1.

Рівень переключення та розподілу уваги - дуже високий.

8) Присяжнюк Христина: S = (0,5x240 - 0) / 120 = 120 / 120 = 1.

Рівень переключення та розподілу уваги - дуже високий.

9) Люблюк Катерина: S = (0,5x174 - 2,8x5) / 120 = 79,2 / 120 = 0,7.

Рівень переключення та розподілу уваги - середній.

10)Ткачук Вікторія : S = (0,5x196 - 2,8x8) / 120 = 75,6 / 120 = 0,63.

Рівень переключення та розподілу уваги - середній.



Таблиця

№	П.І.	Рівні переключення та розподілу уваги
		Дуже високий	Високий	Середній	Низький	Дуже низький
1.	Блажійчук Вадим			+
	Данилюк Олег			+
3.	Іваськів Максим	+
4.	Люблюк Катерина			+
5.	Парчун Марія	+
6.	Польова Божена			+
7.	Присяжнюк Христина	+
8.	Прядун Григорій					+
9.	Ратушко Віталій			+
10.	Ткачук Вікторія			+

З числа учасників досліду не виявилось жодного з низьким рівнем розвитку уваги, але виявилася дитина з дуже низьким рівнем. Цей учень має дуже низький рівень уваги, відповідно погано навчається в класі, постійно не сконцентрований. Переключення та розподіл уваги у третьокласників розвинуті досить добре, адже більша частина дітей має високий рівень розвитку уваги. В основі зміни спрямованості уваги лежить переміщення в корі головного мозку осередку оптимального збудження. Запропоноване завдання виявилось для більшості учнів не складним.

Вони повинні були розподіляти свою уваги, по-перше, між різними геометричними фігурами, по-друге, між різними знаками, що їх потрібно проставляти у ці фігури, по-третє, між дотриманням встановлених правил заповнення бланку (просування рядочками, одночасна робота з усіма фігурами та ін.). Їм було надто важко водночас контролювати дотримання усіх умов виконання завдання та зумисне свідомо переключати уваги з одних об'єктів на інші. Учням постійно потрібно було звірятися зі взірцем, поданим унизу бланку. А у деяких дітей при виконанні завдання десь у середині відведеного часу (наприкінці першої хвилини) ми спостерігали своєрідний збій, що полягав у тому, що вони забували або саме завдання експериментатора, або те, які знаки потрібно ставити і у які фігури, або ж порушували встановлені правила, проставляючи якісь окремі знаки, а інші ігноруючи. Можливо, це спричинено зростаючою утомою від виконання такої одноманітної роботи. Уповільненість або швидкість переключення уваги залежить від рухливості основних нервових процесів (збудження та гальмування). Ми простежили, що із завданнями методики краще справлялися учні із сильним врівноваженим типом нервової системи. Слабкий тип нервової системи та інертність нервових процесів утруднювали переключення уваги. 2.За методикою “Запам'ятай і розстав крапки” продіагностовано обсяг уваги третьокласників. Як свідчать дані, ця властивість є дещо краще розвиненою в учнів.

№	Прізвище	Ім'я	К-сть відтворених крапок	Бали	Рівень розвитку уваги
1.	Блажійчук	Вадим	10	10 б.	Дуже високий
2.	Данилюк	Олег	5	7 б.	Високий
3.	Іваськів	Максим	12	10 б.	Дуже високий
4.	Люблюк	Катерина	11	10б.	Дуже високий
5.	Парчун	Марія	9	8 б.	Високий
6.	Польова	Божена	6	8 б.	Високий
7.	Присяжнюк	Христина	8	10 б.	Дуже високий
8.	Прядун	Григорій	4	6 б.	Середній
9.	Ратушко	Віталій	5	7 б.	Високий
10.	Ткачук	Вікторія	4	6б.	Середній

Дітям сподобалось дане завдання. Вони не відволікалися і захоплено “гралися” з експериментатором та без особливих труднощів малювали побачені крапки в порожніх клітинках розданих їм карточок.

Максимальний рівень обсягу уваги набрало 50% дітей. Їх показник оцінено у 10 балів, що відповідає дуже високому рівню розвитку обсягу уваги. Таких дітей виявилося найбільше. Високий рівень обсягу уваги набрало - 30% дітей. Середній рівень обсягу уваги набрало - 20% дітей.

Стан уваги не завжди може служити характеристикою та показником утоми організму дитини. Упродовж тижня простежуються підйом уваги. Найвищі показники припадають на середину тижня. Тобто можна припустити, що тут наявний ефект входження у стан роботи. А зниження уваги та її найнижчі показники припадають на вихідні дні, оскільки у ці дні учні відпочивають від розумової праці, а увага та розумова діяльність - завжди поряд.

Констатуючий експеримент свідчить про необхідність організації цілеспрямованої роботи із учнями-третьокласниками з розвитку їх властивостей уваги, яка забезпечуватиме відповідний рівень функціонування пізнавальної сфери дітей і сприятиме покращенню результатів їх учбової діяльності.

3.3 Вправи для успішного розвитку уваги молодших школярів

Дитина 6 років найбільше часу проводить в школі. Навчання в школі безпосередньо пов'язане з психічними процесами. Поступово змінюється увага дитини, бо відносно неї ставляться певні вимоги. Часто діти молодшого шкільного віку характеризуються непідготовленністю до сприймання змісту уроку, невмінням зосередитися та сконцентруватися на поставлених учителем завданнях, що призводить до відставання у навчанні .

Учні 1-2 класів не вміють контролювати свою увагу та спрямовувати її на найголовніше в тексті, в пісні чи картині. У дітей такого віку мале коло обсягу уваги. Вони не вміють розподіляти увагу протягом тривалого часу на кілька предметів, адже не здатні цілком контролювати і зосереджуватися на одному об'єкті. Дітям такого віку цікаво все і відразу, це призводить до розсіяння уваги, а це є небажано у навчальному процесі.

Існує безліч вправ для розвитку та удосконалення уваги молодших школярі:

1. Вправа «Що змінилося» Мета: розвивати увагу. Час виконання: 6 хв. Інструкція. Психолог ставить перед дітьми від трьох до семи іграшок і пропонує зажмурити очі. В цей час забирає одну іграшку. Відкривши очі, діти повинні вгадати, яка іграшка захована.

2. Вправа «Слухай і почуй» Мета: розвивати уважність, переключення уваги. Час виконання: 10 хв. Інструкція. Учням запропоновується уважно слухати слова, які говорить психолог, і плескати у долоні щоразу, коли трапляється назва тварини. Увага! Почали: шафа, собака, кінь, ліжко, кіт, потяг, горобець, машина, коза, ворона, книжка, корова. Учнів просять підвестися, коли вони почують назву рослини. Слід повторити, що не треба плескати, а підводитися й реагувати не на тварину, а на рослину. Увага! Почали: дорога, тигр, береза, пшениця, літак, троянда, змія, дуб, гриб, лялька, школа, ромашка. Запропонувати учням підносити руку, коли почують назви професій. Увага! Почали: вазон, вчитель, лікар, куртка, продавець, лілія, пекар, корова, комп'ютер, машиніст, суддя, футболіст. Присідаємо, коли називатимуть казкових персонажів. Увага! Почали: стежка, мама, Колобок, Попелюшка, листоноша, Баба-Яга, Дюймовочка, папуга, автобус, Рукавичка, Круть та Верть.3."У магазині дзеркал”

Мета: розвиток спостережливості, уваги, пам'яті. Створення позитивного емоційного тла. Формування почуття впевненості, а також уміння підкорятися вимогам іншої людини.

Опис. Дорослий (а потім дитина) показує рухи, які після нього точно повинні повторювати всі гравці.

Інструкція:«Зараз я розповім вам історію про мавпочку. Уявіть собі, що ви потрапили до магазину, де стоїть багато великих дзеркал.Туди ввійшов чоловік, на плечі в нього була мавпочка. Вона побачила себе в дзеркалах і подумала, що це інші мавпочки, і почала корчити їм мордочки. Мавпочки у відповідь скорчили їй точнісінько такі самі пички.

Мавпочка показала їм кулака, і їй із дзеркал також показали кулаки. Вона тупнула лапою, й усі мавпочки тупнули. Що не робила мавпочка, всі інші точно повторювали її рухи. Починаємо гру. Я буду мавпочкою, а ви -- віддзеркаленнями.

4. «Дивися на руки».

Мета: розвиток довільної уваги.

Необхідний матеріал: аудіозапис маршу.

Опис. Діти, рухаючись по колу, точно виконують різні рухи, вони показані дорослим чи «командиром».

Інструкція:«Зараз ми пограємося. Для гри нам потрібно вибрати командира, що буде придумувати рухи для рук. Спочатку командиром буду я, а потім той, кого ми виберемо за допомогою лічилки. Усі гравці, стоячи один за одним у колі, повинні почати рухатися під музику. Першим буде стояти командир -- зараз ним буду я. Всі уважно стежать, які рухи рук показує командир, і повторюють їх точно за ним. Починаємо гру».

Примітка. На етапі освоєння гри рухи рук показує дорослий (варіанти показу рухів: руки нагору, у сторони, на пояс, руки зі зчепленими пальцями витягнуті вперед, занесені за голову тощо). Потім показ рухів рук здійснюють діти .

5."Слухай команду”

Мета:розвиток довільної уваги.

Опис. Кожна дитина повинна виконувати рухи відповідно до команд дорослого, вимовленими пошепки. Команди даються тільки на виконання спокійних рухів. Гра проводиться доти, доки гравці добре слухають і точно виконують завдання.

Інструкція:«Ми пограємося в гру «Слухай команду». Для цього треба стати в коло один за одним і рухатися кроком під музику. Коли звуки музики припиняться, необхідно зупинитися й уважно слухати мене. У цей час я пошепки вимовлю команду, наприклад «підняти руки», і всі гравці команду, наприклад «підняти руки», і всі гравці повинні виконати цю команду. Будьте уважні!»

Примітка. Приклади команд: присісти; нахилитися вперед і витягнути руки вперед; зігнути праву ногу в коліні, руки розвести в сторони; сісти на підлогу й обхопити коліна двома руками і т. ін..

4."Знайди два однакових предмети”

Мета:розвиток мислення, обсягу уваги, сприйняття форми, величини, спостережливості, формування уміння порівнювати, аналізувати.

Обладнання:малюнок із зображенням п'яти предметів і більше, з яких два предмети однакові; гостро заточені прості олівці.

Опис. Дитині пропонуються:

а) картка із зображенням п'яти предметів, серед яких є два однакові; потрібно їх знайти, показати і пояснити, у чому подібність цих двох предметів; б) картка із зображенням предметів і зразка; необхідно знайти предмет, подібний до зразка, показати його і пояснити, у чому схожість;

в) картка із зображенням більше п'яти предметів, із зображених предметів треба утворити однакові пари, показати їх чи з'єднати лініями, проведеними простим олівцем, і пояснити, у чому подібність кожної пари.

Інструкція: а) «Подивися уважно на цю картку і знайди серед усіх намальованих предметів два однакові. Покажи ці предмети і поясни, у чому їхня схожість. Приступай до роботи».

б) «Подивися, на цій картці зображені предмети. Кожному з них можна знайти пару. З'єднай лініями кожну отриману пару (два однакові предмети) і поясни, у чому їхня схожість. Приступай до виконання завдання».

5. “Будуємо ланцюжок”

Після того, як діти навчилися вловлювати характер зв'язку і добудовувати пари за поданою моделлю, можна перейти до цієї захоплюючої гри. Граємо в неї так. Сідаємо у коло. Хто-небудь називає будь-який предмет. Сусід зліва повинен назвати інший, що якимось чином пов'язаний із попереднім. Наступний учасник називає новий предмет, який пов'язаний із попереднім. Наприклад:

Телевізор - антена - зображення - художник - пензлик - …

У цій грі потрібно не забувати заохочувати кожний неординарний, але чіткий і цікавий хід. Окрім зв'язків за суміжністю (в тому числі: ціле - частина), за схожістю і контрастом, у цій грі можуть бути використані зв'язки слів за звучанням (рими). Додаткові можливості розкриває в цій грі багатозначність слів [26].



Висновки

Темою моєї курсової роботи було вивчення психолого-педагогічних засад розвитку довільної уваги у дітей молодшого шкільного віку.

Отже, опрацювавши психологічну літературу, я побачила, що явище уваги має декілька столітній досвід вивчення. Особливого характеру дослідження уваги набуває з кінця ХІХ - початку ХХ століття, що пов'язане з розробкою рефлексологічних концепцій в психології, котрі описували увагу як відповідь на подразник, сигнал зовнішнього середовища, на якій реагує індивід.

У цілому можна сказати, що у дослідженнях психологів поняття "увага" не набуло одностайного визначення, а в працях окремих науковців увага взагалі не визначається як окремий психічний процес. Такі дослідники трактують увагу або як вид внутрішньої діяльності людини, або як вид вольових зусиль. Однак, практично усі психологи дотримуються положення про те, увага є необхідним елементом психічного життя людини, без якого були б неможливе функціонування усіх інших когнітивних процесів - пам'яті, сприймання, уявлення, мислення, а також мовлення.

З іншого боку увага визначається, як окремий психічний процес, форма організації психічної діяльності людини, яка полягає в спрямованості й зосередженості свідомості на об'єктах, що забезпечує їх виразне відображення.

Увага - один з головних психологічних процесів, від характеристики якого залежить оцінка пізнавальної сфери молодших школярів школярів. Основним змістом розвитку уваги є її перехід від мимовільної форми до довільної, а також збільшення концентрації уваги, її стійкості та обсягу. Я переконалась у тому, що увага дитини розвивається у зв'язку з розвитком її життєдіяльності, виникненням нових потреб. Проте оптимальні умови створюються у процесі учбової діяльності, коли починає інтенсивно формуватися довільність психічних функцій.

Незаперечним є і те, що залежність розвитку уваги від цілеспрямованої провідної діяльності виводить на перший план необхідність такої організації навчально-виховного процесу, яка б забезпечувала розвиток уваги як психічного процесу разом із уважністю як рисою особистості молодшого школяра. Необхідність дослідження уваги учнів початкових класів зумовлюється тим, що саме у цьому віці уважність уперше формується як риса

Під впливом різних видів діяльності увага молодшого школяра досягає досить високого ступеня розвитку, що забезпечує дитині можливість навчатися. В учнів початкових класів зміни стосуються усіх видів і властивостей уваги. Збільшується її обсяг; зростає можливість розподілу уваги в зв'язку з автоматизацією багатьох дій дитини; концентрація уваги може бути достатньо інтенсивною під час виконання цікавих завдань; переключення уваги перебуває у стадії розвитку в перші роки навчання. У молодшого школяра зростає стійкість уваги, формується здатність зосереджуватись на навчальних об'єктах, даних мислено і мало підтримуваних засобами унаочнення, виробляється вміння бути уважним за несприятливих зовнішніх обставин, контролювати свою увагу і володіти нею в учбовій і позаучбовій діяльності. Характерним для учнів цього віку є внутрішнє прагнення виховувати у себе вміння бути уважним, переборювати слабкі сторони своєї уваги, а також формування уважності до людей як важливої риси характеру підростаючої особистості.

Для експериментального вивчення рівня розвитку властивостей уваги доцільно використовувати комплексний підхід із взаємодоповнюючим психодіагностичним інструментарієм. Провівши дослідження особливостей розвитку уваги дітей молодшого шкільного віку, я можу зробити такі висновки. Увага у кожної дитини розвинута по-різному. У когось краще, у когось слабше.

Порівнявши отримані результати, я побачила, що у більшості дітей 3класу увага розвинена на високому та середньому рівнях. Хоча є декілька учнів з низьким рівнем розвитку уваги. Діти які мають низький рівень, відповідно не дуже успішні у навчанні, вони не можуть зосередитися на одному об'єкті. Такі учні неуважно вислуховують завдання поставленні вчителем, вони упускають найголовніше. Цим дітям властива не зосередженість.

Такі висновки я зробила за допомогою досліджень особливостей уваги молодших школярів, а саме “Дослідження розподілу та переключення уваги" Р. Нємова та за методикою “Запам'ятай і розстав крапки”.

Для того , щоб бути уважним , потрібно постійно працювати над собою. Для цього потрібно виконувати різні вправи , які будуть сприяти розвитку уваги. Вчитель повинен допомагати кожній дитині розвивати увагу, для кожного учня особисто підбирати тести та ігри. У молодших школярів мимовільна увага в більшій мірі залежить від вразливості матеріалу, від його наочності та конкретності, від впливу на емоційну сферу дитини. Хоча у молодшого школяра найбільш розвинута увага мимовільна, перші роки навчання - головний період формування і довільної вольової уваги.



Список використаних джерел

1.Абрамова Г.С. Возрастная психология. - Екатеринбург: Деловая книга, 1999. - 624с.

2.Аверин В.А. Психология детей и подростков: Учеб. пособ. - 2-е изд., перераб. и доп. - СПб, 1998. - 379 с.

3.Андерсон Дж.Р. Когнитивная психология. - СПб.: Питер, 2002.

4.Анисимова И. Как помочь ребенку с нарушениями внимания // Психология обучения. - 2001. - № 4. - С.5-6.

5.Астапов В.М., Дробышева Г.В., Викторова В.В. Тревога как сопутствующий фактор синдрома дефицита внимания и гиперактивности у детей // Психологический журнал. - 2007. - № 6. - С.91-100.

6.Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Розвиток уваги та навичок

7.Блонский П.П. Психология младшего школьника. - М. - Воронеж: Институт практической психологии, 1997. - 575 с.

8.Божович Л.И. Психическое развития школьника и его воспитание / Л.И. Божович, Л.С. Славина. - М.: Знание, 1979. - 96 с.

9.Борисова І. Щоб учні були уважнішими // Шкільний світ. - 2006. - № 35. - С.5-6.

10.Варій М.Й. Загальна психологія: Підручник / Для студ. психол. і педагог. спеціальностей. - 2-ге видан., випр. і доп. - К.: "Центр учбової літератури", 2007. - С.11-39.

11.Вербин С. Как повысить эффективность умственной деятельности // Воспитание школьников. - 2004. - № 5. - С.45-49.Етюка. - К.: Рад. школа, 1976. - 272 с.

12.Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л. B. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

13.Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В. Гамезо, М.В. Матюхиной, Т.С. Михальчик. - М.: Просвещение, 1984. - 256 с.

14.Волков Б.С. Психология младшего школьника: Учеб. пособ. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 128 с.

15.Волкова Т.Н. Творчі ігри, завдання і тести для розвитку пам'яті та уваги. -Донецьк: TOB ВКФ "БАО", 2006.

16.Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. - СПб.: Союз, 1997. - 224 с.

17.Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. - М.: Дом педагогики, 1996. - 208 с.

18.Заваденко H. H. Фактори риска для формирования дефицита внимания и гиперактивности у детей // Мир психологии. - 2002. - № 3. - С. 196-209.

19.Загальна психологія: Підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Либідь, 2005. - С.244-265.

20.Ілляшенко Т. Д.ефіцит уваги у дітей з гіперактивністю // Початкова школа. -2006. - № 11. - С.4-8.

21.Калініна Ю. Гіперактивний розгляд та дефіцит уваги // Психолог. - 2006. - № 39. - С.26-31.

22.Колесник А. Корекційні вправи на розвиток пам'яті та уваги // Психологічна газета. - 2007. - № 6. - С.21-27.

23.Коломинкий Я.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шести летнего возраста. - М., 1988.

24.Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К.: Радянська школа, 1989. - 608 с.

25.Кравцова М. Развитие внимания в начальной школе // Школьный психолог. - 2003. - № 46. - С.2-3.

26.Крайг Грэйс. Психология развития. - СПб.: Питер, 2001. - 992 с.

27.Кузікова С.Б. Увага // Кузікова С.В. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч. посіб. для студ. вузів. - Суми: Університетська книга, 2006. - С.109-126.

28.Кузнецова Л.П. Компетентний підхід до розуміння властивостей уваги молодшого школяра // Початкове навчання та виховання. - 2006. - № 15. - С.27-29.Кулагина И.Ю. Возрастная психология: Развитие ребенка от рождения до 17 лет. - М.: Изд-во РОУ, 1996. - 180 с.

30.Левитина С.С. Можно ли управлять вниманием школьника. - М.: Педагогика, 1980. - 136 с.

31.Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1975. - 304 с.

32.Москальова А. Як розвинути увагу дитини // Шкільний світ. - 2000. - № 18. - С.4-6.

33.Несух Ю. Розвиток пізнавальних процесів дітей молодшого та середнього шкільного віку. - К.: Шкільний світ, 2008. - С.83-90.

34. Осипова A. A., Малашинська Л.І. Діагностика і корекція уваги // Обдарована дитина. - 2004. - № 8. - С.31-41.

35. Психологічна енциклопедія / О.М. Степанов. - К.: "Академвидав", 2006. - 424 с.

36. Родюкова Т.М. Програма корекції недоліків розвитку уваги молодших школярів. - Х., 1999.

37.Садова А.М. Заняття з психології на тему: “Тренування якостей уваги" // Обдарована дитина. - 2000. - № 4. - С.32-34.

38. Сергієнкова О. Що допомагає думати? // Психолог. Шкільний світ. - К., 2005, - № 29-32. - С.23-51.

39. Скуба Н.В. Тести, ігри, творчі завдання для розвитку уваги та пам'яті // Початкове навчання та виховання. - 2008. - № 14. - С.21-24.

40. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Навч. посібн. для студ. вузів. - 2-ге вид., випр. і доп. - К., 2005. - С.109-117.

41. Степанский В.И. Измерение переключаемости внимания в сенсомоторной деятельности // Вопросы психологии. - 1989. - № 1. - С.132-136.

42.Тітова М.В. Розвиток уваги молодших школярів - одна із складових структур ключової компетентності вміння вчитися // Початкове навчання та виховання. - 2007. - № 10. - С.18-20.

43.Увага дитини / Упоряд.: С. Максименко, Л. Терлецька, О Главник. - К.: Главник, 2004. - 112 с.



Додаток

1.Визначення розподілу та переключення уваги (методики Р. Нємова).

2.Методика "Запам'ятай і розстав крапки"

Размещено на Allbest.ru