Особливості психокорекції пізнавальних психічних процесів підлітків

28,6

61,9

33,3

4,8

47,6

33,3

19,1

5-Б

80,0

16,0

4,0

68,0

16,0

16,0

24,1

75,9

100,0

-

-

60,0

40,0

-

Таким чином, ми бачимо, що у більшості учнів експерименттального 5-Б класу, порівняно з учнями контрольного 5-А класу, відбулися відчутні зміни у розвитку словесно-логічного мислення, а також значно покращилася увага. Аналіз типу запам'ятовування також показав, що учні експериментального класу значно краще усвідомлюють матеріал під час його запам'ятовування, ніж учні контрольного класу.

Щоб зробити висновки про ефективність застосування тренінгової методики для розвитку пізнавальних психічних процесів підлітків (сьомий етап експерименту), ми порівняли індивідуальні показники продуктивності словесно-логічного мислення учнів 5-Б класу під час психодіагностичних обстежень до початку занять-тренінгів та після проведення серії занять-тренінгів, і переконалися, що в розвитку словесно-логічного мислення учнів 5-Б класу, на відміну від учнів 5-А класу, відбулися зміни якісного характеру.

Перевіривши у такий же спосіб ефективність змін, які відбулися з увагою учнів 5-Б класу, ми з'ясували, що вибірка показників обсягу довільної уваги учнів 5-Б класу до початку занять дійсно статистично відрізняється від вибірки показників після них. Стосовно змін, що відбулися з увагою учнів 5-А класу, то ми з'ясували, що вона не покращилась, а навіть дещо погіршилась.

На відміну від уваги продуктивність довготривалої пам'яті учнів контрольного 5-А класу зросла порівняно більше, ніж в учнів експериментального 5-Б класу, хоча її абсолютні величини в учнів 5-А класу залишились нижчими від показаних учнями 5-Б класу як під час першого, так і під час другого психодіагностичних обстежень. Таким чином, формально за період з січня до травня продуктивність довготривалої пам'яті учнів 5-Б класу не зазнала відчутних змін.

До того ж, порівнюючи тип запам'ятовування учнів контрольного 5-А та експериментального 5-Б класу, ми звернули увагу на те, що учні 5-А класу переважно запам'ятовували матеріал механічно, що виявлялось під час його відтворення, яке відбувалося безсистемно. Натомість у переважної більшості учнів 5-Б класу під час відтворення матеріалу простежувалась певна логіка, особливо стосовно другої добірки, слова з якої були логічно пов'язані між собою. Отже, в учнів 5-Б класу процеси пам'яті більше пов'язані з процесами словесно-логічного мислення, ніж в учнів 5-А класу.

Стосовно гнучкості мислення, як його індивідуальної властивості, то значних змін якісного характеру як в учнів контрольного, так і в учнів експериментального класу не відбулося.

Таким чином, на основі статистичного аналізу даних, отриманих під час формуючого експерименту, можна стверджувати, що проведення серії занять-тренінгів, спрямованих на розвиток пізнавальних психічних процесів, сприяло тому, що в учнів експериментального класу покращилися словесно-логічне мислення та смислове запам'ятовування, а також зріс обсяг довільної уваги.

Зростання продуктивності пізнавальних психічних процесів у частини учнів експериментального класу вплинуло на зміну рівня розвитку цих процесів, що змінило загальний рівень потенційних можливостей ряду школярів до навчання. Таким чином, беручи за основу показники психодіагностичного обстеження учнів після серії корекційних занять, ми маємо інші результати аналізу відповідності навчальних досягнень учнів їх потенційним навчальним можливостям за підсумками навчального року. В експериментальному 5-Б класі закінчили навчальний рік з навчальними досягненнями адекватними до своїх можливостей 68% учнів, вище від своїх можливостей - 12% і нижче - відповідно 20% учнів. Тобто, частина учнів поліпшила продуктивність своїх пізнавальних психічних процесів, і, відповідно, має тепер резерви для подальшого ефективного розумового розвитку.

У контрольному 5-А класі адекватно до своїх потенційних навчальних можливостей закінчили навчальний рік 71,4% учнів, а вище - відповідно 28,6%. Це свідчить про те, що резерви зростання успішності за рахунок відносно високого рівня розвитку пізнавальних психічних процесів на даний момент в учнів цього класу відсутні.

Щоб перевірити, чи вплинуло підвищення потенційних навчальних можливостей школярів на їх навчальні досягнення, ми проаналізували успішність учнів контрольного та експериментального класів із загальнонавчальних предметів з точки зору її покращення (+) чи погіршення (-), а також вирахували абсолютну різницю між загальними показниками успішності учнів 5-А та 5-Б класів. Результати аналізу представлені в табл. 2.

Як видно з таблиці 2.2, навчальні досягнення учнів експериментального класу з української мови, рідної мови, літератури та природознавства вищі, ніж в учнів контрольного класу. З української літератури та математики в учнів як експериментального, так і контрольного класу успішність погіршилась, однак це більш негативно вплинуло на навчальні досягнення учнів контрольного 5-А класу, ніж на навчальні досягнення учнів експериментального 5-Б класу. Учні вищезазначеного класу мають трохи нижчі навчальні досягнення з історії України та іноземної мови. Таким чином, в цілому учні експериментального 5-Б класу протягом ІІ семестру навчались порівняно успішніше, ніж учні контрольного 5-А класу.

Таблиця 2.2. Навчальні досягнення учнів контрольного 5-А та експериментального 5-Б класів ЗОШ №5 за результатами підсумкової атестації у порівнянні з результатами І семестру 2008/2009 н. р. (%)

Предмет	5-А клас (контрольний)	5-Б клас (експериментальний)	Абсолютна різниця між навчальними досягненнями
	Навчальні досягнення	Навчальні досягнення
	покращились (+)	погіршились (-)	різниця	покращились (+)	погіршились (-)	різниця	5-А	5-Б
Українська мова	15,4	11,5	+3,9	35,5	9,7	+25,8	-	+21,9
Українська літ-ра	3,8	15,4	-11,6	19,4	25,8	-6,4	-5,2	-
Рідна мова	11,5	7,7	+3,8	29,0	9,7	+19,3	-	+15,5
Література	26,9	15,4	+11,5	22,6	6,5	+16,1	-	+4,6
Іноземна мова	15,4	15,4	0	25,8	32,3	-6,5	-	-6,5
Математика	7,7	61,5	-53,8	16,1	32,3	-16,2	-37,6	-
Історія України	26,9	23,0	+3,9	16,1	13,0	+3,1	+0,8	-
Природознавство	46,2	19,2	+27	35,1	3,2	+32,3	-	+5,3

Проведений у 2009 році на базі 5-х класів ЗОШ №5 м. Дубна експеримент дозволив апробувати серію тренінгових корекційно-розвиваючих вправ-завдань, спрямованих на інтенсивний розвиток пізнавальних психічних процесів учнів молодшого підліткового віку та виявити її ефективність для підвищення продуктивності словесно-логічного мислення, смислового запам'ятовування та обсягу довільної уваги. Так, продуктивність словесно-логічного мислення покращилась у 100% учнів експериментального класу (проти 61,9% учнів контрольного класу), смислове запам'ятовування продемонстрували 75,9% учнів експериментального класу (проти 28,6% учнів контрольного класу), а обсяг довільної уваги відповідно збільшився у 80,0% учнів експериментального класу (проти 42,9% учнів контрольного класу).

Можна зробити висновок, що цілеспрямований розвиток пізнавальних психічних процесів учнів сприяє підвищенню їх потенційних навчальних можливостей, що, в свою чергу, позитивно впливає на навчальні досягнення школярів. Таким чином, результати експерименту свідчать, що педагогічний колектив школи може здійснювати контрольоване спостереження та свідомо керувати процесом розумового розвитку учнів.

Висновки

Підлітковий вік є першим перехідним періодом від дитинства до зрілості. Якісні зміни, відбуваються в інтелектуальній та емоційній сферах особистості підлітка, продовжують новий рівень його самосвідомості, рівноправному і довірливому спілкуванні з ровесниками і дорослими.

У дослідженнях підліткового віку важливо, на думку Л. Виготського, виокремити новоутворення у психіці підлітка, з'ясувати соціальну ситуацію його розвитку, яка у кожному віці передбачає неповторну систему стосунків дитини і середовища.

Підлітковий вік є критичним з погляду формування особистості. На його протязі послідовно формується ряд складних механізмів, що знаменують перехід від зовнішньої детермінації життя до особистої саморегуляції, кардинальна зміна рушійних сил особистісного розвитку. Джерело й рушійні сили зміщаються усередину самої особистості, що знаходить здатність переборювати перепони, обумовлені зовнішніми факторами. Розвивається воля й відповідальність, що створює умови для формування індивідуального світогляду як системи особистісних цінностей. Це вік чутливий для остаточного визначення - яким шляхом піде подальший розвиток особистості.

У підлітковому віці продовжується процес формування і розвитку самосвідомості дитини. На відміну від попередніх вікових етапів він змінює свою орієнтацію і стає спрямованим на усвідомлення людиною своїх особистісних властивостей. Удосконалення самосвідомості у підлітковому віці характеризується особливою увагою дитини до власних недоліків.
Оскільки у якості зразків для наслідування підлітків виступають як дорослі, так і однолітки, ідеал, який ними створений, є в деякій мірі суперечливий. Він поєднує у собі якості як дорослої, так і більш молодої людини, причому далеко не завжди ці якості виявляються сумісними в одній особі.
Відбувається формування системи особистісних цінностей, які визначають зміст діяльності підлітка, сферу його спілкування, вибірковість відношення до людей, оцінки цих людей і самооцінку.

Пізнавальна сфера підлітка включає наступні пізнавальні процеси: мислення, увага, пам'ять, уява, сприйняття. Наша освіта використовує переважно пам'ять підлітка. І шкільні бали оцінюють фактично її - запам'ятав чи ні програний матеріал. Прикро, що освіта і сьогодні здебільшого орієнтується на засвоєння певних знань, а не на розвиток учня.

Продовжує панувати хибне уявлення: якщо дитина вчить вірші, формули то пам'ять автоматично розвивається й освіта не вважає за потрібне цілеспрямовано працювати над цією властивістю.

На мою думку, основним завданням, педагога (психолога) у роботі з підлітками є цілеспрямований розвиток процесів пам'яті, запам'ятовування, збереження, відтворення, а також логічної пам'яті, що визначально впливає на розвиток їх інтелекту і здібностей.

Цілеспрямований розвиток пізнавальних психічних процесів учнів сприяє підвищенню їх потенційних навчальних можливостей, що, в свою чергу, позитивно впливає на навчальні досягнення школярів.

Результати проведеного експерименту свідчать, що педагогічний колектив школи може здійснювати контрольоване спостереження та свідомо керувати процесом розумового розвитку учнів.

Список використаної літератури

1. Аверин В.А. Психология детей и подростков: Учеб. пособие. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1999. - 254 с.

2. Боришевський М.И. Психологічні механізми розвитку особистості // Педагогіка і психологія. - 2002. - №3. - С. 26-33.

3. Боровик О.В. Розвиток уяви. Методичні рекомендації. - М.: ТОВ ЦГЛ «Рон», 2000. - 112 с.

4. Гальперин П.Я. Экспериментальное формирование внимания. - М.: Знание, 2004. - 312 с.

5. Гонеев А.Д. Основы коррекционной педагогики: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Академія, 2002. - 231 с.

6. Демиденко В.К. Навчання, виховання та розумовий розвиток. - Бердянськ, 2002. - 47 с.

7. Добровольська Л. Розвиток памґяті та уяви // Початкова освіта. - 1999. - №11. - С. 12-14.

8. Дормашев Ю.Б. Психология внимания. - М.: Тривола, 2003. - 321 с.

9. Дрозденко К.С. Загальна психологія в практичному вимірі: Підруч. - К.: ВД «Професіонал», 2007. - 608 с.

10. Дубчак Г.М. Дослідження пізнавальної діяльності: Практикум із загальної психології. - Чернівці: Рута, 2004. - 48 с.

11. Дьяченко О.М. Про основні напрямки розвитку уяви в дітей // Питання психології. - 2001. - №6. - С. 52-59.

12. Жариков Є. Гімнастика для розуму // Завуч. - 1999. - №4. - С. 3-4.

13. Заброцький М.М. Вікова психологія: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2002. - 104 с.

14. Заика Е.В. Развиваем память // Журнал для батьків. - 1999. - №1. - С. 5-7.

15. Запорожец А.В. Развитие восприятия и деятельности: Хрестоматия по общению и воспитанию. - М.: Наука, 2000. - 305 с.

16. Зінченко П.І. Мимовільне запам'ятовування. - М.: Наука, 1996. - 255 с.

17. Ипполитов Ф.В. Память школьника. - М.: Знание, 1998. - 48 с.

18. Казангская В.Г. Педагогическая психология. - СПб.: Питер, 2005. -366 с.

19. Кашкарьова Л.Р. Психологічні засади виявлення потенційних навчальних можливостей учнів основної школи // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - №3. - Бердянськ: БДПУ, 2003. - С. 46-55.

20. Корольчук М.С. Психологія: схеми, опорні конспекти, методики. Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. - К.: Ельга, 2005. - 320 с.

21. Крилов А.А. Практикум із загальної, експериментальної і прикладної психології. - СПб.: Питер, 2003. - 241 с.

22. Кузікова С.Б. Основи вікової психокорекції: Навчально-методичний посібник. - Суми: СумДПУ, 2001. - 214 с.

23. Кулагина И.Ю. Вікова психологія: Повний життєвий цикл розвитку людини. - М.: ТЦ «Сфера», 2001. - 311 с.

24. Леонтьєв О.Н. Розвиток пам'яті. Експериментальне дослідження вищих психічних функцій. - М.: Наука, 1999. - 210 с.

25. Ломов Б.Ф. Познавательные процессы. - М.: Наука, 1999. - 297 с.

26. Любимов В.В. Психология ощущений и восприятия: Хрестоматия по психологии. - М.: Наука, 1999. - 326 с.

27. Максименко С.Д. Експериментальна психологія (дидактичний тезаурус): Навч. посіб. - К.: МАУП, 2002. - 128 с.

28. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 704 с.

29. Немов Р.С. Експериментальна педагогічна психологія й психодіагностика. - М.: Освіта, 2002. - 632 с.

30. Никифорова О.Н. Пізнавальні процеси в навчанні. - М.: Наука, 2000. - 336 с.

31. Овчаренко К.С. Як розвивати пам'ять, мислення і розумові сили дитини. - Миколаїв, 1998. - 120 с.

32. Пашукова Т.І. Практикум з загальної психології. - К.: Педагогіка, 2000. - 331 с.

33. Підласий І.П. Система засвоєння-забування // Педагогіка і психологія. - 1999. - №2. - С. 4-5.

34. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. - СПб.: Питер, 2000. - 227 с.

35. Романов В.Я. Психология внимания. - М.: Наука, 2002. - 124 с.

36. Савчин М.В. Вікова психологія: Навч. посібник. - К.: Академвидав, 2005. - 360 с.

37. Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник. - К.: Каравела, 2007. - 400 с.

38. Степанов О.М. Основи психології та педагогіки: Посібник. - К.: Академвидав, 2003. - 504 с.

39. Столяренка Л.Ю. Основи психології: Навч. посібник. - Р.-на-Дону, 2001. - 258 с.

40. Суботіна Л.Ю. Розвиток уяви дітей. - Ярославль: Академія розвитку, 1997. - 240 с.

41. Тарновська О.С. Практикум з психодіагностики. Пізнавальні процеси: Посібник для студентів педагогічних факультетів і практичних психологів. - Чернівці: Рута, 2000. - 112 с.

42. Трофімов Ю.Л. Психологія: Підруч. - К.: Либідь, 2001. - 560 с.

43. Чутко Н.Я. Развитие памяти школьников. - М.: Педагогика, 2002. - 96 с.

44. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. - М.: Наука, 1999. - 321 с.

Размещено на Allbest.ru