Вплив соціально-педагогічних технологій на мотиваційну сферу студентів з обмеженими можливостями в умовах ПТУ

Особливості роботи над мотиваційною сферою студентів з обмеженими можливостями. Етапи емпіричного дослідження активізації мотивації досягнення успіху та уникнення невдачі. Розробка соціально-педагогічної програми розвитку мотиваційної сфери студентів.

Рубрика Психология
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 10.11.2011
Размер файла 353,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

47. Мостіпан О.Н. Державна політика щодо інвалідів, перспектива і пріоритети//Соціальний захист. - 2002. - № 11. - 21-27с.

48. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія. Київ.Либідь,2004. - 576 с.

49. Постанова Кабінету Міністрів від 12.12,1994 р. №837 "Про створення Ради у справах інвалідів"; - 17с.

50. Постанова Кабінету Міністрів від 3.05.1995 р. № 314 "Про затвердження Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів"; - 140 с.

51. Постанова Кабінету Міністрів від 29.12.1995 р. № 1066 "Про витрати, спрямовані на соціально-трудову та медичну реабілітацію працюючих інвалідів"; - 19 с.

52. Психолого-педагогические проблемы развития личности в современных условиях: психология и педагогика в обществен. практике. Сбор. научных трудов. - Спб., Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2000. - 234с.

53. Про становище інвалідів в Україні та основи державної політики щодо вирішення проблем громадян з особливими потребами:Державна доповідь. - К:. 2002, - 32с.

54. Правовая защита семей, воспитывающих детей-инвалидов / Сб. норм. актов / Сост. Павленко О.В. , Туболев Д.А., Грачев Л.К. - М., 2006. - 445 с.

55. Орлов А.Б. Психология личности и сущности человека: парадигмы, проекции, практики. - М., 1995. - 144с.

56. Райгородський Д.А. Психология самосознания. Хрестоматия. - Самара., 2000. - 150 с.

57. Реан А.А. Психология человека от рождения до смерти. - М.: "ОЛМА-ПРЕСС". 2002. - 460 с.

58. Скрипченко О.В., Долинська Л.В. Вікова та педагогічна психологія. - К.: Просвіта, 2001 - 257с.

59. Саврасов Е.Г. Діти-інваліди в Р.Ф. // Соціальна робота. - 2003. №1 - 32-37с.

60. Селевко Т.К., Селевко Л.Г. соціально-виховні технології // Народна освіта. - 2002. - №4, - 31-34 с.

61. Селіванов Л.В. Що треба знати молоді з особливими потребами/За ред.. Л.В.Селіванової. - Х.: ХОЦССМ, 2000, - 63с.

62. Сидоренко Е. Методи математичної обробки в психології. - СПб.: ТОВ «Мова», 2003. - 350 с.

63. Соціальна адаптація дітей та молоді з вадами розвитку: Звіт про НДР/ Державний ін-т проблем сім'і та молоді; Державний центр соціальних служб для молоді. - К:., 2002 - 35с.

64. Соціальна педагогіка:мала енциклопедія\ За заг. Ред. Проф.. Зверевої. -К.:, Центр учбової літератури, 208. - 336с.

65. Соціальна педагогіка: Навч. Посіб для студентів/ Під ред.. В.А.Нікітіна. М.: ВЛАДОС, 2002. - 272с.

66. Соціальна реабілітація дітей та молоді з особливими потребами/ Інформаційно-методичний збірник. - Одеса: ООЦССМ, 2001, - 72 с.

67. Сорвина А.С. Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособие/Отв.ред. д.и.н., проф. Е.И.Холостова, д.и.н., проф. А.С. Сорвина. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 427 с.

68. Стандартні правила щодо урівняння можливостей інвалідів ООН (Резолюція 48/96 Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1993р.), 1993 - 34с.

69. Слободанюк І.А. Тренінг професійного самовизначення, як засіб адаптації студентів - першокурсників до умов навчання у вищому навчальному закладі. // Наука і освіта №3. 2004. - 32-37с.

70. Соціальні аспекти роботи з інвалідами // Вінницький міський центр соціальної служби для молоді. Вінниця., 2001 41- 43с.

71. Соціальні особливості навчання та виховання дітей-інвалідів // Вінницький міський центр соціальної служби для молоді. Вінниця., 2001 45-50с.

72. Толстих А.А. Психологические аспекты профориентации.-М., 1990р - 147с.

73. Толкачева Е.В. Процес виробничої адаптації інвалідів (соціологічний аналіз). З фундацій Російської Державної бібліотеки; Автореферат. канд.соц.наук / Е.В. Толкачева. - Хабаровськ, 2006 - 342 с.

74. Толдстоухова С.О. Соціальна реабілітація молоді з обмеженою дієздатністю /За ред.. С.О. Толстоухової, І.С Пінчук. - К:. УДЦССМ, 2000, - 117с.

75. Шакурова М.В. Методика та технологія роботи соціального педагога. - М.: АКАДЕМІЯ, 2004. - 272 с.

76. Указ Президента України "Про Національну програму професійної реабілітації та зайнятість осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001.2005рр." від 12.07.2001р. № 519. - 145 с.

77. Фром Э. Анатомия человеческой деструктивности. - М., 1991. - 211с.

78. Фройд З. Введение в психоанализ. - М., 1991. - 157с.

79. Хорни Х. Невротическая личность нашего времени. Самоанализ. - М., 2004. - 148 с.

80. Юнг К. Психологические типы. - М., 2002. - 104с.

Додатки

ДОДАТОК А

Таблиця Критичне значення критерію знаків G для рівнів статистичної значимості р<0,05 и р<і0,01 (по Оуэну Д.Б., 1966)

Перевага «Типового» зсуву вважається достовірною, якщо нижче або дорівнює і тим більш достовірним, коли нижче або дорівнює

п

р

п

р

п

р

п

р

0,05

0,01

0,05

0,01

0,05

0,01

0,05

0,01

5

0

-

27

8

7

49

18

15

92

37

34

6

0

-

28

8

7

50

18

16

94

38

35

7

0

0

29

9

7

52

19

17

%

39

36

8

1

0

30

10

8

54

20

18

98

40

47

9

1

0

31

10

8

56

21

18

100

41

37

10

1

0

32

10

8

58

22

19

ПО

45

42

И

2

1

33

11

9

60

23

20

120

50

46

12

2

1

34

11

9

62

24

21

130

55

51

13

3

1

35

12

10

64

24

22

140

59

55

14

3

2

36

12

10

66

25

23

150

64

60

15

3

2

37

13

10

68

26

23

160

69

64

16

4

2

38

13

11

70

27

24

170

73

69

17

4

3

39

13

11

72

28

25

180

78

71

18

5

3

40

14

12

74

29

26

190

83

78

19

5

4

41

14

12

76

ЗО

27

200

87

83

20

5

4

42

15

13

78

31

28

220

97

92

21

6

4

43

15

14

80

32

29

240

106

101

22

6

5

44

16

15

82

33

ЗО

260

116

110

23

7

5

45

16

14

84

33

ЗО

280

1І5

120

24

7

5

46

16

14

86

34

31

300

135

129

25

7

6

47

17

15

88

35

32

26

8

6

48

17

15

90

36

33

ДОДАТОК Б

Тренінг на тему: « Емоційна стійкість»

Мета заняття: створення комфортної психологічної атмосфери, настанови на взаємодію, ослаблення психологічних захистів і тривожності.

Завдання:

- навчання взаємодії з іншими людьми;

- розвиток здібностей емоційного самозахисту;

- звільнення від страхів;

- вміння пошуку власних відповідей на питання.

Структура тренінгу:

Програма розрахована на 80 хвилин.

Група з 12-15 студентів приймає участь.

Програма тренінгу:

- діагностику;

- медитативних вправи релаксацій;

- ролеві ігри;

- психологічні ігри і ін. техніки.

Устаткування:

1. Окреме приміщення.

2. Магнітофон.

3. Музика релаксації.

4. Зошит.

5. Папір для малювання.

6. Олівці, фломастери, фарби (залежно від виконуваних завдань).

План:

1. Заняття починається з виконання психотехнічної вправи «Зустріч поглядами». Інструкція педагога: «Зараз усі станемо в коло й опустимо очі. За моїм сигналом мовчки підводимо очі і дивимось на одну людину в колі. Якщо двоє зустрінуться поглядами, вони простягають одне одному руки і виходять за коло». Завдання групи -- як

найшвидше розділитися на пари.

2.Малювання парами. Інструкція: «Виберіть собі до пари людину, з якою ви щойно зустрілися поглядами». Кожна пара одержує аркуш паперу, бере одну на двох ручку і малює спільний малюнок на будь-як тему.

Обговорення. Які почуття виникли під час спільного малювання? Чи вдалося намалювати задумане? Що допомогло у процесі малювання? Які були труднощі?

Автотренінг. На другому занятті відпрацьовується вміння викликати почуття тепла. Виконавши попередню вправу і відчувши, як рука (одна і друга, по черзі) стала важкою, треба додати до цього відчуття ще й відчуття тепла. Про себе проговорюється фраза: «Мої руки, ноги, все тіло стали важкими, моя права рука важка й тепла». Ця фраза повторюється також шість разів, після чого додаємо «Я цілком спокійний».

1. Вправа «Учитель -- учень». Уявіть таку типову ситуацію:
хтось із вас з якоїсь причини запізнився на урок. Оскільки це трапилось не вперше, учитель розмовляє з учнем підвищеним тоном.

Моделювання ситуації, вибір дійових осіб. Роль учителя виконує керівник групи.

Інструкція учневі. Ти намагаєшся виправдатись або перевести розмову на іншу тему, не бажаєш розкривати справжню причину постійних запізнень (побоюєшся, що це викличе ще більший гнів учителя).

Інструкція спостерігачам. Ви всі спостерігаєте за учасниками діалогу. Як вони поводитимуться в конфліктній ситуації?

Розігрування ситуації.

Обговорення. Як ви вважаєте, хто був справжнім винуватцем конфлікту, хто з учасників діалогу поводився не правильно? Чому? Як би ви поводились у подібній ситуації? Що в поведінці вчителя було неправильним? Як можна було уникнути неприємної розмови? .

Виконання та обговорення учасниками заняття тематичного малюнка «Мій страх».

Виконання вправи «Усмішка». Вона орієнтована на розвиток довільного керування м'язами обличчя. Учасникам заняття пропонуються стандартні вправи на релаксацію м'язів обличчя і пояснюється значення усмішки для зняття нервово-м'язевого напруження.

5. Підбиття підсумків заняття.

ДОДАТОК В

Корекційне заняття «Як не боятися кроків уперед»

План заняття:

Вступ. Найчастіше тривога використовується для опису неприємного по своєму забарвленню емоційно характеризується суб'єктивними відчуттями турботи, похмурих відчуттів, а з фізіологічної сторони - активацією автономної нервової системи, але дуже часто вона є причиною невпевненості людини у своїх подальших діях.

Полягання невпевненість виникає тоді, коли сприймається певний подразник або ситуація як несучі в собі актуально або потенційно елементи небезпеки, загрози, шкоди, також невизначеність є невід'ємною передумовою невпевненості.

Невпевненість і страх як процес.

Цей процес може бути викликаний зовнішнім стресовим подразником або деяким внутрішнім джерелом, суб'єктом, що інтерпретується, як небезпечний:

Подразник - Сприйняття загрози - Полягання тривоги

При сприйнятті відбувається оцінка ситуації:

1. первинна оцінка - аналіз ситуації з погляду наявності в ній загрожуючих або слушних моментів;

2. вторинна оцінка - пошук форм поведінки, що дозволяють звести до мінімуму загрозу або усилити позитивні сторони ситуації;

3. переоцінка ситуації - зміна відношення до ситуації, заснована на інформації, одержаній на другому етапі.

Значення невпевненості також полягає в підготовці організму до дії. Напруга - природна прелюдія цілеспрямованої дії, мобілізація організму. Але коли ця дія затримується або пригнічується, створюється надмірна напруга. Нагромадившись, дуже сильна напруга починає заважати людині. Вона перемикається з виконання діяльності на переживання з приводу надмірної напруги, тривожні думки, страхи не дають спокою людині і демобілізуватимуть її.

Подразник - Готовність організму - Дія

(напруга)

Ефективність діяльності

Рівень тривоги

Як же не потрапити в крапку, в якій починає нагромаджуватися зайва тривога, що заважає людині?

Всі люди без виключення можуть регулювати свою поведінку в стресовій ситуації. Почнемо рухатися в цьому напрямі!

Наявні методи саморегуляції в стресі можна розділити на дві групи: природні і штучні. Природні методи саморегуляції засновані на використовуванні людиною тих можливостей, які він має "під рукою" - в своєму житті. По суті, ці методи пов'язані з розумним плануванням режиму своєї праці і відпочинку. Штучні методи - це способи саморегуляції в стресі, які розроблені в практичній психології. Спочатку ми розберемо першу групу методів, а потім - другу.

Отже, природні методи саморегуляції. Що це таке? Пригадайте, що Ви робите будинки, в школі, з друзями, щоб поліпшити свій настрій і заспокоїтися. Чи є у Вас свої "секрети", що допомагають Вам відновити внутрішній емоційний баланс і рівновагу в стресовій ситуації?

Якщо Ви змогли пригадати не менше, а може, і більше п'яти занять, які Вам допомагають "захиститися" від руйнуючого стресу - це свідчить про те, що Ви успішно працюєте над собою. Якщо ж у Вас виникають труднощі у визначенні одного-двох таких занять, - це ознака того, що Ви себе "занедбали", пустили "стихію" руйнівного стресу на самоплив, що, безумовно, погано.

- На першому місці по ефективності стоїть різне фізичне навантаження. Багато хто займається спортом (грають в спортивні ігри, займаються різними видами гімнастики), скоюють прогулянки і ін. Більшість відзначає, що важливо трохи фізично втомитися, і тоді психологічна утомленість проходить, а то і зовсім зникає.

- досить часто люди відзначають, що швидко заспокоїтися і привести свої нерви "в порядок" допомагає вода: плавання в басейні, різні водні процедури - ванна, душ, банячи, сауна.

- добре, якщо людина має яке-небудь захоплення, що допомагає йому розслабитися і одержати задоволення. Деякі відпочивають в крузі сім'ї (особливо благотворно діє спілкування з маленькими дітьми), гуляють з тваринами.

- важливо не забувати приносити собі задоволення, тобто час від часу робити те, що приємне.

- і останнє: легко "скидати" стрес допомагає спілкування із спокійними і оптимістичними людьми.

У практичній психології розроблені методи, що дозволяють людині «скидати» внутрішню напругу і заспокоюватися. Ми пропонуємо вам психотехнічні вправи для того, щоб подолати бар'єри невизначеності.

Основна частина. Вправа 1 «Дихання»

Дихання - є життя. Затримуючи його, ви позбавляєте організм потреби, в порівнянні з якою все інше йде на задній план і хоч на мить, але втрачає свою актуальність. Це мить - ваш виграш. Використовуйте його, щоб вийти з-під прямої дії стресу. Для цього з видихом розслабтеся і при черговому вдиху трохи відхилитеся назад, підніміть підборіддя і злегка відкиньте голову.

Сядьте прямо і видихніть все повітря з легких. З видихом розслабтеся. Міцно візьміться обома руками за краї сидіння і на вдиху потягніть його вгору, немов намагаючись підняти стілець.

Напружте руки, живіт і решту м'язи тіла, продовжуючи неначе піднімати стілець, на якому сидите.

Зберігаючи напругу у всьому тілі, затримайте дихання.

Поволі видихніть через ніс, розслаблюючи тіло і відпускаючи сидіння. Після видиху повністю розслабтеся. Ніде в тілі не повинно залишатися напруги.

Виконайте три-п'ять таких циклів. Час вдиху, видиху і затримки дихання визначайте відповідно до стану вашого здоров'я і вашого ритму дихання.

Якщо у вас підвищений тиск, то практикуйте тільки розслабляючий спосіб дихання, без фази напруги на вдиху. Тоді з кожним видихом звільняйтеся від напруги, що залишилася у вас, як би «здуваючи» його свідчення з шкали вашого персонального лічильника-вимірника.

Вправа 2 свічка», що «Горить

Розслаблююча властивість видиху використовується ще повніше при диханні зі свічкою, що горить.

Поставте засвічену свічку на стіл і сядьте перед нею так, щоб полум'я знаходилося на відстані 15-20 см від ваших губ. Округляйте губи і поволі видихайте на полум'я свічки. Не гасіть вогонь, але відхилюйте його обережним, повільним і сильним струменем повітря. Постарайтеся дути так, щоб кут нахилу полум'я був однаковим з початку видиху до його повного завершення.

Виконуйте цю вправу протягом п'яти хвилин.

У такий спосіб ви навчитеся рівному, тривалому розслаблюючому видиху, який "виноситиме» з вас і спалюватиме в полум'ї свічки все ментальне «сміття», що нагромадилося, вивільняти від всього, що заважає вам бути вільними і спокійними.

Вправа 3 «Мета-позіция»

Уявіть собі, що ви бачите себе і все, що відбувається, як би із сторони, неначе дивитеся про себе фільм. Встановіть зручну для вас дистанцію. Відчуйте себе спостерігачем, далеким і в той же час зацікавленим всім тим, що відбувається. Спокійно і безпристрасно розглядайте те, що відбувається як зовнішнє явище. Встановлена вами дистанція надає послугу: ви починаєте бачити, як і що ви робите, не перетворюючись в те, що ви бачите. Ви можете спостерігати свої емоції, на зразок гніву, але не дієте на підставі цього гніву. Головне - не дайте собі «втягнутися» в ситуацію знов. Робіть все, що необхідне, для підтримки дистанції: уявіть перед собою скляний бар'єр, відсуньтеся на більшу відстань, підніміться над ситуацією і дивіться на неї звисока. Ви можете розслабитися і з цієї нової перспективи зважити все більш розсудливо. Більшість з нас знаходить якнайкращі рішення, залишаючи всі емоції осторонь. Тепер ви дивитеся на зовнішні обставини як глядач, мовчазний свідок, що відійшов на хвилину, щоб оцінити ситуацію. Водоверть більше не кружляє вас немов пробку в стрімкому, бурхливому потоці. Оцініть ситуацію і ухваліть рішення про подальші дії: як вам слід поводитися оптимальним чином; який ресурс для цього потрібен; де ви його може узяти прямо зараз.

Вправа 4 «Ресурсне відтворення»

Найнадійніше джерело ресурсу - ви самі, бо все, що вам потрібно, у вас вже давно є. Важливо тільки уміти цим вчасно скористатися. Технологія актуалізації ресурсних полягань надає таку можливість.

Припустимо, ви бачите, що для оптимальної поведінки вам необхідне відчуття упевненості. Пригадайте ситуацію, в якій ви завжди відчуваєте себе упевнено: за кермом свого велосипеда, на тенісному корті або десь ще. Неважливо, що це за спомин. Головне, що в даний момент воно є для вас позитивним і сильним. Ще раз у всій повноті переживіть його, неначебто все це відбувалося зараз. Відчуйте в собі упевненість і силу.

З цим відчуттям увійдіть до стресової ситуації і дійте на підставі вашої упевненості. Дійте виходячи з того, що на першому плані у вас стоїть вже не драма, а наявний шанс справитися з нею. Використовуйте його.

Отримана перемога приносить відчуття гордості за себе, відчуття сили і здатність відповісти на серйозний виклик. У вас зміцнюється упевненість в собі і ви знаходите, що маєте достатній запас міцності, щоб винести будь-яке випавше на вашу частку випробування.

За допомогою прийому актуалізації ресурсних полягань ви можете призвати до себе на допомогу будь-яке потрібне вам відчуття: спокій, компетентність, зосередженість, витримку і так далі. Все, що для цього треба зробити - це узяти його звідти, де воно у вас було, і перенести туди, де ви його потребуєте зараз.

Якщо досвіду переживання потрібного відчуття у вас немає, використовуйте прийом - неначе ви опановуєте цим відчуттям. Єдине, що ви можете зробити, не володіючи, наприклад, сміливістю, так це прикинутися сміливим, і погоджувати з цим свою поведінку. Ви також можете запозичити необхідний ресурс у вашого героя, наслідуючи його манеру поведінки.

Вправа 5 «Настрій»

Сядьте за стіл і візьміть кольорові олівці або фломастери. Перед вами - чистий лист паперу. Намалюйте будь-який сюжет - лінії, колірні плями, фігури. Важливо при цьому зануритися в свої переживання, вибрати колір і провести лінії так, як вам більше хочеться, в повній відповідності з вашим настроєм. Уявіть, що ви переносите свою турботу і тривогу на лист паперу, прагнучи виплеснути його повністю, до кінця. Малюйте до тих пір, поки не заповниться весь простір листу, і ви не відчуєте заспокоєння. Ваш час зараз не обмежено: малюйте стільки, скільки вам потрібно.

Потім переверніть лист і напишіть декілька слів, що відображають ваш настрій. Довго не думайте, необхідно, щоб ваші слова виникали вільно, без спеціального контролю з вашої сторони.

Після того, як ви намалювали свій настрій і переклали його в слова, із задоволенням, емоційно розірвіть листок і викинете його в урну. Все! Тепер ви позбавилися свого напряженно8го полягання! Ваша напруга перейшла в малюнок і вже зникла, як цей неприємний для вас малюнок.

Завершальна частина. Обговорення вражень та відчуттів.

ДОДАТОК Г

Програма круглого столу на тему: « Моє майбутнє - в моїх руках»

14.30 - відкриття, ведуча - Мала О, студентка 447-А гр.

15.00-17.00 - виступи учасників, студентів з особливими потребами, зі своїми темами.

17.00-17.40 - дискусія з приводу питань, що виникли.

17.40 - 18.00 - підсумок круглого столу.

ДОДАТОК Д

Опитувальник Реана

Інструкція. Відповідаючи на питання, необхідно вибрати відповідь «та» чи ні». Якщо Ви утрудняєте з відповіддю, то пригадаєте, що «та» об'єднує як явне «так», так і «швидше так, чим немає». Те ж відноситься і до відповіді «немає»: він об'єднує явне «ні» і «швидше немає, ніж так».

Відповідати на питання слід швидко, не замислюючись надовго. Відповідь, яка перша приходить в голову, як: правило, є і найточнішим.

ТЕКСТ ОПИТУВАЛЬНИКА

1. Включаючись в роботу, як правило, оптимістично сподіваюся на успіх.

2. У діяльності активний.

3. Схильний до прояву ініціативності.

4. При виконанні відповідальних завдань прагну по можливості знайти причини відмови від них.

5. Часто вибираю крайнощі: або занижено легкі завдання, або нереалістично високі по трудності.

6. При зустрічі з перешкодами, як правило, не відступаю, а шукаю способи їх подолання.

7. При чергуванні успіхів і невдач схильний до переоцінки своїх успіхів.

8. Продуктивність діяльності в основному залежить від моєї власної цілеспрямованості, а не від зовнішнього контролю.

9. При виконанні достатньо важких завдань, в умовах обмеження часу, результативність діяльності погіршується.

10. Схильний проявляти наполегливість в досягненні мети.

11. Схильний планувати своє майбутнє на достатньо віддалену перспективу.

12. Якщо ризикую, то, швидше з розумом, а не відчайдушно.

13. Не дуже настирний в досягненні мети, особливо якщо відсутній зовнішній контроль.

14. Вважаю за краще ставити перед собою середні по труднощі або злегка завишені, але досяжні цілі, ніж нереальність високі.

15. У разі невдачі при виконанні якого-небудь завдання, його привабливість, як правило, знижується.

16. При чергуванні успіхів і невдач схильний до переоцінки своїх невдач.

17. Вважаю за краще планувати своє майбутнє лише на найближчий час.

18. При роботі в умовах обмеження часу результативність діяльності поліпшується, навіть якщо завдання достатньо важке.

19. У разі невдачі при виконанні чого-небудь, від поставленої мети, як правило, не відмовляюся.

20. Якщо завдання вибрав собі сам, то у разі невдачі його привабливість ще більш зростає.

Тест опитувальника (форма А)

Я більше думаю про отримання гарної оцінки, чим побоююся отримання поганої.

Якби я повинен був виконати складне, незнайоме мені завдання, то вважав би за краще зробити його разом з ким-небудь, ніж трудитися над ним поодинці.

Я частіший беруся за важкі задачі, навіть якщо не упевнений, що зможу їх вирішити, ніж за легені, в рішенні яких сумніваюся.

Мене більше привертає справа, яка не вимагає напруги і в успіху якої я упевнений, ніж важка справа, в якій можливі несподіванки.

Якби у мене щось не виходило, я швидший доклав би всі сили, щоб з цим справитися, чим перейшов бик тому, що у мене може добре вийти.

Я віддав би перевагу роботі, в якій мої функції чітко визначені і зарплата вища середньою, роботі з середньою зарплатою, в якій я повинен сам визначати свою роль.

Я витрачаю більше часу на читання спеціальної літератури, ніж художньої.

Я віддав би перевагу важливій справі, хоча вірогідність невдачі в ньому рівна 50%, справі достатньо важливій, але не важкому.

9. Я швидший вивчу розважальні ігри, відомі більшості людей, ніж рідкісні ігри, які вимагають майстерності і відомі небагато чим.

Для мене дуже важливо робити свою роботу якнайкраще, навіть якщо через це у мене виникають тертя з товаришами.

Якби я зібрався грати в карти, то швидше зіграв би в розважальну гру, ніж у важку, вимагаючу роздумів.

Я віддаю перевагу змаганням, де я сильніший за інших, ніж ті, де всі учасники приблизно рівні по своїх можливостях.

У вільний від роботи час я оволодію технікою якої-небудь гри швидше для розвитку свого уміння, ніж для відпочинку і розваг.

Я швидший вважатиму за краще зробити якусь справу так, як я вважаю потрібним, хай навіть з 50% ризику помилитися, ніж робити його, як мені радять інші.

Якби мені довелося вибирати, то я швидший вибрав би роботу, в якій початкова зарплата буде 100 крб. і може залишитися в такому розмірі невизначений час, ніж роботу, в якій початкова зарплата рівна 80 крб. і є гарантія, що не пізніше ніж через 5 років я одержуватиму більше 180 крб.

Я швидший став грати б в команді, ніж змагатися один на один.

Я вважаю за краще працювати, не жаліючи сил, поки не одержу повного задоволення від одержаного результату, ніж прагнути закінчити справу швидше і з меншою напругою.

На іспиті я віддав би перевагу конкретним питанням за пройденим матеріалом, питанням, що вимагають відповіді, вислову своєї думки.

Я швидший вибрав би справу, в якій є деяка вірогідність невдачі, але є і можливість досягти більшого, ніж таке, в якому моє положення не погіршиться, але і істотно не покращає.

Після успішної відповіді на іспиті я швидший з полегшенням зітхну («пронесло!»), чим порадію гарній оцінці.

МОТИВАЦІЯ УСПІХУ І УНИКНЕННЯ НЕВДАЧІ (ОПИТУВАЛЬНИК А. А. РЕАНА)

КЛЮЧ ДО ОПИТУВАЛЬНИКА

Шкала успіху:

Відповідь «ТАК»: 1,2,3,6,8, 10, 11, 12. 14, 16, 18, 19,20.

Відповідь «НІ>: 4, 5. 7,9, 13, 15, 17.

Шкала невдачі:

Відповідь «ТАК»: 1,3,8,11,12,16,18,19.

Відповідь «НІ>: 2,4,5,6,7,9,10,13,14,15,17,20.

ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ І КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ

За кожний збіг відповіді з ключем випробовуваному дається 1 бал. Підраховується загальна кількість набраних балів.

Якщо кількість набраних балів від I до 7, то діагностується мотивація на невдачу (боязнь невдачі).

Якщо кількість набраних балів від 14 до 20, то діагностується мотивація на успіх (надія на успіх).

Якщо кількість набраних балів від 8 до 13; то слід вважати, що мотиваційний полюс яскраво не виражений. При цьому можна мати на увазі, що якщо кількість балів 8,9, є певна тенденція метизації на невдачу, а якщо кількість балів 12,13, є певна тенденція мотивації на успіх.

Мотивація на успіх відноситься до позитивної мотивації. При такій мотивації людина, починаючи справу, має на увазі досягнення чогось конструктивного, позитивного. В основі активності людини лежить надія на успіх і потребу в досягненні успіху. Такі люди звичайно упевнені в собі, в своїх силах, відповідальні, ініціативні і активні. Їх відрізняє наполегливість в досягненні мети. цілеспрямованість.

Мотивації на невдачу відноситься до негативної мотивації. При даному типі мотивації активність людини пов'язана з потребою уникнути зриву, осуду, покарання, невдачі. Взагалі в основі цієї мотивації лежить ідея уникнення і ідея негативних очікувань. Починаючи справу, людина вже наперед боїться можливої невдачі, думає про шляхи уникнення цієї гіпотетичної невдачі, а не про способи досягнення успіху.

Люди, мотивовані на невдачу, звичайно відрізняються підвищеною тривожністю, низькою упевненістю в своїх силах. Прагнуть уникати відповідальних завдань, а при необхідності рішення на задач можуть впадати в полягання близьке до панічного. Принаймні. ситуативна тривожність у них в цих випадках стає надзвичайно високою. Все це, разом з тим, може поєднуватися з вельми відповідальним відношенням до справи.

мотивація студент обмежений можливість

ДОДАТОК Е

Критичні значення критерію Т-Вілкоксона для рівнів статистичної значимості р ? 0,05 і р ? 0,01.

Р

Р

п

0,05

0,01

п

0,05

0,01

5

0

--

28

130

101

6

2

_

29

140

110

7

3

0

30

151

120

8

5

1

31

163

130

9

8

3

32

175

140

10

10

5

33

187

151

11

13

7

34

200

162

12

17

9

35

213

173

13

21

12

36

227

185

14

25

15

37

241

198

15

30

19

38

256

211

16

35

23

39

271

224

17

41

27

40

286

238

18

47

32

41

302

252

19

53

37

42

319

266

20

60

43

43

336

281

21

67

49

44

353

296

22

75

55

45

371

312

23

83

62

46

389

328

24

91

69

47

407

345

25

100

76

48

426

362

26

110

84

49

446

379

27

119

92

50

466

397

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.