Психологічні особливості розвитку пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку

Розглядаючи роль сім'ї в житті кожної людини, необхідно також відзначити її психологічну функцію, тому що саме в тут формуються всі ті якості особистості, які являють цінність для суспільства.

Крім турботи про дітей, роль батьків поширюються й на формування особистості дитя, світу його думок, почуттів, прагнень, на виховання його власного «Я».

Гармонічний розвиток особистості дитини зв'язано не тільки з присутністю й активною діяльністю кожного з батьків, але й погодженістю їхніх виховних дій. Розбіжності у виховних методах і міжособистісних відносинах батьків не дають дитині зрозуміти й осмислити, що добре, а що - погано.

Для дитини дуже важливі взаємини між членами родини. І особливо важливо розуміти, як дорослі ставляться до дитини.

Характер емоційного відношення батьків до дитини можна назвати батьківською позицією. Це один з найважливіших факторів, що формують особистість дитини.

Дуже важливо батькам налагодити контакт із дитиною, щоб згодом можна було говорити про віддачу з боку дитини. До дитини насамперед потрібно підходити без перебільшеної зосередженості уваги, але й без надмірної емоційної дистанції, тобто необхідний контакт вільний, а не напружений або занадто слабкий і випадковий. Мова йде про такий підхід, якому можна охарактеризувати як урівноважений, вільний, спрямований до розуму й серця дитини, орієнтований на його дійсні потреби. Це повинен бути підхід, заснований на певній незалежності, у міру категоричний і наполегливий, що є для дитини опорою й авторитетом, а не владним, командним наказом або поступливим, пасивним проханням. [68]

Із самого раннього віку правильний процес розвитку дитини здійснюється в першу чергу завдяки турботам батьків. Маленька дитина вчиться у своїх батьків мислити, говорити, розуміти й контролювати свої реакції. Завдяки особистісним зразкам, якими є для дитя батьки, він вчиться тому, як ставитися до інших членів сім'ї, родичів, знайомих: кого любити, кого уникати, з ким більш-менш рахуватися, кому виражати свою симпатію або антипатію, коли стримувати свої реакції.

Сім'я готує дитину до майбутнього самостійного життя в суспільстві, передає йому духовні цінності, моральні норми, зразки поведінки, традиції, культуру свого суспільства. Направлені, погоджені виховні методи батьків учать дитину розкутості, у той же час вона вчиться керувати своїми діями й вчинками відповідно до моральних норм. У дитини формується світ цінностей. У цьому багатобічному розвитку батьки своєю поведінкою і власним прикладом надають дитині більшу допомогу.

Дитина, що виховується в родині, де особистісними зразками для неї є батьки, одержує підготовку до наступних соціальних ролей: жінки або чоловіка, дружини або чоловіка, матері або батька. Крім того, досить сильним є соціальний тиск. Дітей звичайно хвалять за поведінку, що відповідає їхній статі, і критикують дії, властиві протилежній статі. Правильне статеве виховання дитини, формування почуття приналежності до своєї статі становлять одну з основ подальшого розвитку її особистості.

У результаті правильного застосування заохочень розвиток людини як особистості можна прискорити, зробити більше успішним, ніж використовуючи покарання й заборони.

Поведінка дитини багато в чому залежить від виховання. Дошкільнята, наприклад, часто бачать себе очами дорослих. Позитивне або негативне відношення з боку дорослих формує самооцінку. Діти, у яких занижена самооцінка, незадоволені собою. Це відбувається в сім'ях, де батьки часто лають дитину або ставлять перед нею завищені завдання. Крім того, дитина, яка бачить, що батьки не ладнають, часто звинувачує в цьому себе, і в результаті самооцінка знов-таки занижується. Така дитина відчуває, що не відповідає бажанням батьків. Існує й інша крайність - завищена самооцінка. Звичайно це відбувається в родинах, де дитину заохочують в дріб'язках, а система покарань дуже м'яка.

Діти з неадекватною самооцінкою згодом створюють проблеми й собі, і своїм близьким. Тому із самого початку батьки повинні намагатися формувати у своєї дитини адекватну самооцінку.

Крім самооцінки батьки задають і рівень домагань дитини - те, на що вона претендує у своїй діяльності й відносинах. Діти з високим рівнем домагань, завищеною самооцінкою й престижною мотивацією розраховують тільки на успіх, і у випадку невдачі можуть одержати важку психічну травму. Діти з низьким рівнем домагань і низкою самооцінкою не претендують на багато ні в майбутньому, ні в сьогоденні. Вони не ставлять перед собою високих цілей і постійно сумніваються у своїх можливостях, швидко змиряються з невдачами, але при цьому часто багато чого домагаються. [32]

1.3 Шляхи розвитку пізнавальних процесів дитини середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку

В. Сухомлинський писав: «Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний».

У низці наукових та публіцистичних робіт В.О. Сухомлинський розглядає процес навчання як радість пізнання, як красу розумової праці. Переконливо показати, що в знаннях зосереджена краса життя і геній людства, активізувати розумову діяльність дітей, заохочувати вольові зусилля, сприяти усвідомленню ними потреби в знаннях - запорука успіху в навчанні. Основи пізнавальної діяльності і навчальної праці закладаються в ранньому дитинстві, а тому В.О. Сухомлинський дає практичні поради: розвивати в дітей спостережливість, вміння орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, мислити, міркувати, фантазувати. Цьому особливо сприяє вивчення явищ природи в ранньому дитинстві, спільні прогулянки, бесіди, читання книжок, спільна праця.

Мислення дитини своєрідне, її думка невіддільна від почуттів, вона прагне все пізнати, зрозуміти. А тому сам процес навчання повинен бути життєрадісним, захоплюючим, будити думку і почуття, мати дослідницький характер. [54]

Василь Олександрович на яскравих прикладах показує, яке значення для інтелектуального розвитку, зокрема мислення і пізнавальних інтересів, має психологічний клімат соціального середовища, в якому дитина формується і розвивається, багатство інтелектуальних зв'язків і відношень, мовне спілкування, активна пізнавальна і трудова діяльність.

Величезного значення надавав В.О. Сухомлинський вихованню дітей засобами природи, безпосередньому спілкуванню їх з природою. Природа стає могутнім фактором виховання особливо тоді, коли дитина пізнає і розкриває її таємниці, розумно перетворює і примножує її багатства, оберігає її скарби.

Спілкуючись з природою, діти не тільки вчаться пізнавати світ, мислити, вони вчаться розуміти прекрасне. Збагачуються духовний світ дитини, її почуття, облагороджується душа.

Особливо важливе значення в житті дітей дошкільного та молодшого шкільного віку має гра. Перш за все, гра - своєрідне відображення життя. Гра не відводить дитину від життя, від дійсності. Навпаки, гра - засіб пізнання дітьми навколишнього світу і підготовки їх до навчання і праці. В активній ігровій формі дитина глибше пізнає явища життя, суспільні відносини людей, трудові процеси.

У розвитку дитини і колективу дітей в умовах дитячого садку величезна роль належить основному виду дитячої діяльності в дошкільний період - грі.

Великий російський педагог К.Д. Ушинський неодноразово підкреслював велике виховне значення гри, що готує дитину до творчої праці, діяльності, життя. Він зазначав, що в грі дитина шукає не тільки задоволення, але і серйозних занять; гра - це світ практичної діяльності дитини, яка задовольняє не тільки фізичні, але й духовні його потреби. [69]

Гра - засіб виховання. Гра створює колектив. Загальні переживання в грі об'єднують дітей. У грі виховується почуття товариства, взаємна підтримка. Я.К. Крупська і А.С. Макаренко підкреслювали значення гри як засобу комуністичного виховання, як засобу всебічного розвитку особистості. [36]

Дитина починає грати ще в ранньому дитячому віці. Гра поступово розвивається, її форми послідовно змінюють один одного. Спочатку це просто маніпулювання предметами, потім виникає елементарна конструктивна гра - дитина будує будинок з піску або складає вежу з кубиків. У переддошкільному віці вже можна спостерігати сюжетні ігри - діти в грі відтворюють ті чи інші життєві ситуації, відносини між людьми. Якщо при цьому сама дитина приймає на себе і виконує ту чи іншу роль, яка відповідає визначеним діям дорослих (наприклад, виконує роль лікаря, вчителя, батьків), то така сюжетна гра називається рольовою грою. [16]

Ігрова діяльність проходить довгий шлях розвитку. Вперше її елементи з'являються в дитячому віці, а в дошкільному складаються вищі форми, зокрема сюжетно-рольова гра. (Ф. А. Фрадкіна, М. Я. Михайленко, З. В. Зворигіна, С. Л. Новосьолова, Н. Н. Палагіна та ін.) Зароджується ігрова дія в ході оволодіння предметними діями, тобто в предметній діяльності зароджується гра як предметно-ігрова діяльність. [38]

Будучи цікавим заняттям для дошкільників, гра в той же час є найважливішим засобом їх виховання і розвитку. Але це відбувається тоді, коли вона включається в організований і керований педагогічний процес. Розвиток і становлення гри в значній мірі відбувається саме при використанні її як засобу виховання.

Керуючись вимогами «Програми виховання в дитячому садку», педагог відбирає і планує програмний вміст, який має бути засвоєним дітьми в іграх, чітко визначає дидактичні та ігрові завдання, дії та правила, передбачуваний результат. Він як би проєктує весь хід гри, не руйнуючи її своєрідності і самодіяльного характеру.

Включаючи гру в педагогічний процес, вихователь вчить дітей грати, створювати, «гарну гру». Для такої гри характерні наступні якості: виховно-пізнавальна цінність вмісту, повнота і правильність представлених вистав; доцільність, активність, організованість і творчий характер ігрових дій; підпорядкування правилам і здатність керуватися ними в грі з врахуванням інтересів окремих дітей і всіх тих, що грають; цілеспрямоване використання іграшок і ігрових матеріалів; доброзичливість стосунків і радісний настрій дітей.

Керуючи грою, вихователь впливає на всі сторони особистости дитини: на її свідомість, відчуття, волю, поведінку, використовує її в цілях розумового, етичного, естетичного і фізичного виховання.

Гра широко використовується і як засіб естетичного виховання, тому що діти відображають навколишній їх світ через роль, образ. Величезне значення в грі має уява - створення образів на основі раніше отриманих вражень. У вміст багатьох ігор включаються знайомі пісні, танці, вірші, загадки. Все це дозволяє вихователеві заглиблювати естетичні переживання дітей. Незрідка в іграх вони прикрашають свої споруди, використовують елементи ряження, що сприяє вихованню художнього смаку. [16]

Таким чином, гра є засобом всебічного виховання і розвитку дітей.

ВИСНОВКИ ДО I РОЗДІЛУ

На підставі теоретичного аналізу, можна зробити наступні висновки:

1. Дошкільне дитинство -- оптимальний період для розвитку пізнавальної сфери.

2. Істотною особливістю дошкільного віку є виникнення різноманітних стосунків дитини з однолітками, утворення дитячого згрупування.

3. У дошкільному віці уява, мислення та мовлення тісно пов'язані. їх синтез породжує здатність творити образи та довільно маніпулювати ними за допомогою мовних само-інструкцій.

4. Основними показниками розумового розвитку дошкільників є розвиток мислення, уваги, пам'яті, уяви. Основою розвитку мислення дошкільників є формування розумових дій.

5. Особливу роль у розвитку особистості дитини в дошкільний період відіграють люди, що її оточують, передусім батьки.

6. У розвитку дитини і колективу дітей в умовах дитячого садку величезна роль належить основному виду дитячої діяльності в дошкільний період - грі.

РОЗДІЛ II. МЕТОДИ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ДИТЯЧОГО САДОЧКУ

2.1 Особливості психодіагностики дітей дошкільного віку

Особливостями дітей дошкільного віку є низький рівень свідомості і самосвідомості. У процесі їх психодіагностування вимірюють довільність, внутрішній вольовий контроль та опосередкованість мовленням основних пізнавальних процесів - сприйняття, уваги, пам'яті, уяви, мислення. Ці показники в більшості дошкільників невисокі, оскільки їх когнітивний розвиток незавершений. Пізнавальні процеси починають формуватися у дитини приблизно у 3-4 роки, а їх становлення завершується у підлітковому віці. Тому, підібрані тестові завдання не повинні вимагати високорозвиненого вміння керувати пізнавальними процесами. Тестові психодіагностичні завдання мають бути підбирані так, що вони охоплюють як довільний, так і мимовільний рівні регуляції когнітивної сфери. Це дає змогу не лише адекватно оцінити ступінь довільності пізнавальних процесів, а й визначити рівень їх розвитку в тому разі, якщо вони не є довільними.

Чотирирічні діти мало усвідомлюють власні особистісні якості і неспроможні правильно оцінити поведінку. Самооцінка і рівень домагань не дають їм сформувати чітке уявлення про себе, власні переваги і недоліки. Для таких дітей створені особистісні і поведінкові питальники, що ґрунтуються на адекватній самооцінці, хоч можливості дитини адекватно оцінити себе ще обмежені. Тому ми звернулися до методу зовнішнього, експертного оцінювання, використовуючи у ролі експертів незалежних, професійно підготовлених людей старшого віку, які знають досліджувану дитину.

Під час психодіагностування дошкільників необхідно враховувати мимовільність їхньої уваги. Діти демонструватимуть свої здібності, коли застосовувані методики і психодіагностичні завдання викликатимуть і підтримуватимуть інтерес протягом психодіагностування. Втративши його, дитина перестає виявляти здібності і задатки, якими реально володіє. Також слід зважати на особливості мимовільних пізнавальних процесів (мінливість мимовільної уваги, підвищену стомлюваність, спричинені насамперед психогенними факторами). Для виконання тестових завдань дітям дошкільного віку надають від однієї до п'яти хвилин.

Найдостовірніші психодіагностичні результати одержують, спостерігаючи за дітьми у процесі їх провідної діяльності - предметної гри.

При психодіагностуванні дітей середнього дошкільного віку варто враховувати зміну форми гри і виникнення нового виду соціальної активності, що зумовлює психологічний розвиток, - міжособистісного спілкування. Діти починають виявляти цікавість до однолітків як особистостей і включатися з ними у спільні ігри. Психодіагностування має не тільки забезпечувати спостереження за дітьми в індивідуальній предметній діяльності, а й у колективній сюжетно-рольовій грі, її учасниками можуть бути діти і дорослі. [46]

Отже, дошкільний вік є одним із початкових етапів у цілісному ланцюжку онтогенезу людини. Для його діагностування можна застосовувати (з певними обмеженнями) об'єктивні, суб'єктивні, проективні діагностичні засоби. Найважливішими для розвитку дітей дошкільного віку є моторна і пізнавальна сфери, мова і соціальна поведінка. У дослідженні їх слід дотримуватися принципу природності поведінки дитини, що передбачає мінімальне втручання експериментатора у звичні, повсякденні форми поведінки дітей.

Таким чином, нами було підібрано комплекс методик по дослідженню пізнавальних процесів з урахуванням особливостей психодіагностики дітей середнього дошкільного віку.

2.2 Комплекс психодіагностичних методик Р.С. Нємова по дослідженню пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку

2.2.1 Методика по дослідженню сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?» (Нємов Р.С.)

Суть цієї методики полягає в тому, що дитині пропонується серія малюнків, представлених в додатку 1. На кожній з картинок цієї серії не вистачає якоїсь істотної деталі. Дитина отримує завдання як можна швидше визначити і назвати відсутню деталь. [46]

Проводиться психодіагностика за допомогою секундоміра, фіксується час, витрачений дитиною на виконання всього завдання. Час роботи оцінюється в балах, які потім служать основою для висновку про рівень розвитку сприйняття дитини.

10 балів отримує дитина, яка впоралася із завданням за час менший, ніж 25 сек., назвавши при цьому всі 7 відсутніх на картинках предмети.

8-9 балів отримує дитина, час пошуку якою всіх відсутніх предметів зайняв від 26 до 30 сек.

6-7 балів отримує дитина, у якої час пошуку всіх відсутніх предметів зайняв від 31 до 35 сек.

4-5 балів отримує дитина, у якої час пошуку всіх відсутніх предметів становить від 36 до 40 сек.

2-3 бали отримує дитина, у якої час пошуку всіх відсутніх предметів виявився у межах від 41 до 45 сек.

0-1 бал отримує дитина, у якої час пошуку всіх відсутніх деталей складає в цілому більше ніж 45 сек.

Далі робиться висновок про рівень розвитку дитини.

2.2.2 Методика по дослідженню уваги «Знайди і викресли» (Нємов Р.С.)

Завдання, що міститься в цій методиці, призначено для визначення продуктивності і стійкості уваги. Дитині показують малюнок (див. додаток 2). На ньому у випадковому порядку надані зображення простих фігур: грибок, будиночок, відерко, м'яч, квітка, прапорець. Дитині перед початком дослідження надається інструкція, в якій розповідається про те, як проходитиме тестування. Дитина повинна шукати і закреслювати названі експериментатором предмети до тих пір, поки не почує слово «стоп».

У цій методиці дитина працює 2,5 хвилини, протягом яких п'ять разів підряд (через кожних 30 секунд) їй кажуть слова «стоп» і «починай». Експериментатор в цій методиці дає дитині завдання шукати і різними способами закреслювати які-небудь два різні предмети, наприклад зірочку перекреслювати вертикальною лінією, а будиночок -- горизонтальною. Експериментатор сам відзначає на малюнку дитини ті місця, де даються відповідні команди. [46]

При обробці і оцінці результатів визначається кількість предметів на малюнку, проглянутих дитиною протягом 2,5 хвилини, тобто за весь час виконання завдання, а також окремо за кожен 30-секундний інтервал. Отримані дані вносяться до формули, по якій визначається загальний показник рівня розвиненості у дитини одночасно двох властивостей уваги: продуктивності і стійкості.

У результаті кількісної обробки психодіагностичних даних визначаються шість показників, один -- для всього часу роботи над методикою, а останні -- для кожного 30-секундного інтервалу.

За всіма 5 показниками, отриманими в процесі виконання завдання, будується графік, на основі аналізу якого можна судити про динаміку зміни в часі продуктивності і стійкості уваги дитини.

2.2.3 Методика по дослідженню уяви «Намалюй що-небудь» (Нємов Р.С.)

В даній методиці дитині дається аркуш паперу, набір фломастерів і пропонується придумати і намалювати що-небудь незвичайне. На виконання завдання відводиться 4 хвилини. Далі оцінюється якість малюнка по приведених нижче критеріях, і на основі такої оцінки робиться висновок про особливості уяви дитини. [46]

Оцінка малюнка дитини виробляється в балах за наступними критеріями:

10 балів отримує дитина, яка за відведений час придумала і намалювала щось оригінальне, незвичайне, таке, що явно свідчить про неабияку фантазію, про багату уяву. Малюнок надає велике враження на глядача, його образи і деталі ретельно пропрацьовані.

8-9 балів отримує дитина, яка придумала і намалювала щось досить оригінальне, з фантазією, емоційне і барвисте, хоча зображення не є абсолютно новим. Деталі картини пропрацювані непогано.

5-7 балів отримує дитина, яка придумала і намалювала щось таке, що в цілому є не новим, але несе в собі явні елементи творчої фантазії і надає на глядача певне емоційне враження. Деталі і образи малюнка пропрацювані середньо.

3-4 бали отримує дитина, яка намалювала щось дуже просте, неоригінальне, причому на малюнку слабо є видимою фантазія і не дуже добре пропрацювані деталі.

0-2 бали отримує дитина, яка за відведений час так і не зуміла нічого придумати і намалювала лише окремі штрихи і лінії.

2.2.4 Методика по дослідженню пам'яті «Впізнай фігури» (Нємов Р.С.)

Ця методика -- на впізнавання. Даний вигляд пам'яті з'являється і розвивається у дітей в онтогенезі одним з перших. Від розвиненості даного вигляду істотно залежить становлення інших видів пам'яті, у тому числі запам'ятовування, збереження і відтворення. У методиці дітям пропонуються картинки, намальовані на малюнках в додатку 4.

Дітям надається інструкція, в якій розповідається, що треба робити. Дитині необхідно щонайшвидше знайти і вказати на схожу картинку. [46]

Спочатку для проби дитині пропонують вирішити це завдання на картинках, намальованих в ряду під номером 0, потім -- після того, як експериментатор переконався в тому, що дитя все зрозуміло правильно, надають можливість вирішити це завдання на картинках з номерами від 1 до 10.

Експеримент проводиться до тих пір, поки дитя не вирішить всі 10 завдань, але не більш ніж 1,5 хвилини, навіть в тому випадку, якщо дитя до цього часу не впоралося зі всіма завданнями.

Оцінка результатів виробляється в балах за наступними критеріями:

10 балів отримує дитина, яка впоралася з усіма завданнями менше ніж за 45 сек.

8-9 балів отримує дитина, яка впоралася з усіма завданнями за час від 45 до 50 сек.

6-7 балів -- дитя впоралося з усіма запропонованими задачами протягом періоду часу від 50 до 60 сек.

4-5 балів отримує дитина, яка впоралася з усіма завданнями за час від 60 до 70 сек.

2-3 бали отримує дитина, яка вирішила всі завдання за час від 70 до 80 сек.

2.2.5 Методика по дослідженню мислення «Безглуздості» (Нємов Р.С.)

За допомогою цієї методики оцінюються елементарні образні вистави дитини про навколишній світ і про логічні зв'язки і стосунки, що існують між деякими об'єктами цього світу: тваринами, їх способом життя, природою. За допомогою цієї ж методики визначається уміння дитини міркувати логічно і граматично правильно виражати свою думку. [46]

Процедура проведення методики така. Спочатку дитині показують картинку, намальовану на малюнку (див. додаток 5). У ній є декілька досить безглуздих ситуацій з тваринами. Під час розгляду картинки дитя отримує інструкцію, де йому пропонується уважно поглянути на картинку і сказати, чи все тут знаходиться на своєму місці і правильно намальовано. Якщо що-небудь дитині здасться не так, не на місці або неправильно намальовано, то дитина повинна вказати на це і пояснити, чому це не так. Далі дитині потрібно сказати, як насправді повинно бути.

Обидві частини інструкції виконуються послідовно. Спочатку дитя просто називає всі безглуздості і вказує їх на картинці, а потім пояснює, як насправді повинно бути. Час експозиції картинки і виконання завдання обмежений трьома хвилинами. За цей час дитя повинне відмітити якомога більше безглуздих ситуацій і пояснити, що не так, чому не так і як насправді повинно бути.

Далі робиться висновок про рівень розвитку дитини.

2.2.6 Методика по дослідженню мови «Розкажи по картинці» (Нємов Р.С.)

Ця методика призначається для визначення активного словарного запасу дитини. Дитині показують серію картинок, представлених у додатку 6. Далі дитині дають 2 хвилини для того, щоб вона уважно розглянула ці картинки. Якщо дитина відволікається або не може зрозуміти, що намальоване на картинці, то експериментатор роз'яснює і спеціально звертає її увагу на це.

Після того, як розгляд картинки закінчений, дитині пропонують розповісти про те, що вона бачила на ній. На розповідь по кожній картинці відводиться ще по 2 хвилини. Результати дослідження за допомогою даної методики фіксуються в таблиці де відзначаються наявність і частота вжитку дитиною різних частин мови, граматичних форм і конструкцій.

Показники оцінюються за десятибальною шкалою, робится висновок про рівень розвитку дитини. [46]

2.3 Корекційні вправи для розвитку пізнавальних процесів дошкільників (Галанов О.С.)

Комплекс ігор для розвитку мислення

У що з цим можна грати?

Беруться кілька предметів, що не мають однозначного призначення: паличка, кубик, коробка, камінчик і т. ін. Ведучий пропонує розповісти, яким чином, за якими ознаками ці предмети можуть бути використані замість реального предмета. Якщо дитині важко, візьміть будь-який предмет і назвіть можливі варіанти.

Ця гра розвиває творче мислення, формування в дитини вміння заміщати одним предметом інші. [19]

Обов'язкова умова: має бути дотримана деяка схожість із предметом. Так, температуру можна виміряти паличкою «термометром», а не коробочкою.

Складання пропозицій

Беруться навмання три слова, не пов'язані за змістом, наприклад: «озеро», «олівець», «ведмідь». Треба скласти якомога більше пропозицій, які обов'язково включали б в себе ці три слова (можна міняти відмінок і використовувати на додаток інші слова). Відповіді можуть бути банальними («Ведмідь упустив олівець в озеро»), складними, з виходом за межі ситуації, позначеної трьома словами, і введенням нових об'єктів («Хлопчик взяв олівець і намалював ведмедя, що купається в озері»), і творчими, що включають ці предмети в нестандартні зв'язку («Хлопчик, тонкий як олівець, стояв біля озера, яке ревло, як ведмідь»).

Ця гра розвиває здатність швидко встановлювати різноманітні, іноді зовсім несподівані зв'язки між звичними предметами, творчо створювати нові цілісні образи з окремих розрізнених елементів.

Обов'язковою умовою ефективності ігри є зіставлення та обговорення гравцями всіх запропонованих відповідей і розгорнуте обгрунтування, чому саме та чи інша відповідь їм сподобалася чи не сподобалася.

Пошук спільної ознаки

Беруться навмання два слова, також мало пов'язаних, наприклад: «тарілка», «човен». Слід знайти якомога більше спільних ознак, характерних для цих предметів. Відповіді можуть бути стандартними («вироби рук людини», «мають глибину»). І, звичайно, корисно спробувати знайти побільше таких ознак, але особливо цінуються незвичайні, несподівані відповіді, які дозволяють побачити в даному випадку тарілку і човен в абсолютно новому світлі; їх виявляється не так уже й мало. Перемагає той, у кого список загальних ознак довше. Можна ввести і якісні критерії: нараховувати додаткові бали за оригінальність.

Пропонована гра вчить в розрізненому недоладно матеріалі знаходити безліч загальних моментів, «состиковок» і дає чітке уявлення про ступінь істотності ознак.

Виключення зайвого слова

Беруться будь-які три слова, наприклад: «собака», «помідор», «сонце». Треба залишити тільки ті з них, які мають у чомусь подібні ознаки, а одне «зайве» слово, що не володіє цією загальною особливістю, виключити. Слід знайти якомога більше варіантів виключення зайвого слова, а головне - більше ознак, що об'єднує кожну пару слів, що залишилася і не властивих забороненому зайвому. Не ігноруючи варіантами, які відразу ж напрошуються (виключити слово «собака», а «помідор» і «сонце» залишити, тому що вони круглі), бажано пошукати нестандартні і в той же час дуже влучні рішення. Перемагає той, у кого відповідей більше.

Гра розвиває здатність не тільки встановлювати несподівані зв'язки між розрізненими явищами, але й легко, не «зациклюючись», переходити від одних зв'язків до інших. Вона вчить також утримувати в «полі мислення» одночасно кілька предметів і порівнювати їх між собою. Важливо, що при цьому формується установка на те, що можливі абсолютно різні способи об'єднання і розчленування певної групи предметів, і тому не варто обмежуватися одним - єдиним «правильним» рішенням, а треба шукати їх безліч.

Класифікація предметів

Називаються чотири-п'ять різноманітних предметів, наприклад: «хвиля», «стовп», «жук», «коляска», «фікус». Слід скласти якомога більше можливих класифікацій цих предметів, тобто різними способами розділити їх на дві-три групи так, щоб предмети, що потрапили в одну групу, характеризувалися однаковими ознаками. Наприклад, в даному випадку можна розділити предмети на живі («жук», «фікус») і неживі («хвиля», «стовп», «коляска»), рухливі («хвиля», «жук», «коляска») і нерухомі («стовп», «фікус»), чітко оформлені, стійкі («стовп», «жук», «коляска», «фікус») і неоформлені, нестійкі («хвиля»), зроблені людиною («стовп», «коляска») і створені природою («хвиля», «жук», «фікус»), однорідні за складом («хвиля», «стовп») і складаються з різних частин («жук», «коляска», «фікус») та ін.

Перемагає той, хто запропонує найбільшу кількість класифікацій, додатковими балами заохочуються нестандартні відповіді.

У процесі гри формується здатність швидко знаходити різні способи поділу і угруповання будь-якої безлічі фактів, виділяючи тим самим різноманітні відносини між ними та впорядковуючи будь-яку систему знань або область дійсності.

Пошук аналогів

Називається який-небудь предмет або явище, наприклад: «вертоліт». Необхідно придумати якомога більше його аналогів, тобто інших предметів, схожих з ним по різних істотним ознаками. Слід також систематизувати ці аналоги за групами в залежності від того, з урахуванням якого властивості заданого предмета вони підбиралися. У даному випадку можуть бути названі «птах», «метелик» (літають і сідають); «автобус», «поїзд» (транспортні засоби); «штопор» (важливі деталі обертаються) і ін. Перемагає той, хто назвав найбільшу кількість груп аналогів. Ця гра вчить виділяти у предметі найрізноманітніші властивості й оперувати окремо з кожним із них, формує здатність класифікувати явища за їх ознаками.

Пошук протилежних предметів

Називається який-небудь предмет або явище, наприклад: «будинок». Треба назвати якомога більше інших предметів, протилежних даному. При цьому слід орієнтуватися на різні ознаки предмета і систематизувати його протилежності (антиподи) по групах. Наприклад, у нашому випадку можуть бути названі: «сарай» (суперечність за розмірами і ступеня комфорту), «поле» (відкрите чи закрите простір), «вокзал» (чуже або своє приміщення) і т. д. Перемагає той, хто вказав найбільшу кількість груп протилежних предметів і чітко аргументував при цьому відповіді.

Ця гра формує здатність «вичерпувати» з предмета різні його властивості і використовувати їх для пошуку інших предметів, порівнювати предмети між собою, виділяючи в них спільне і різне.

Пошук предметів по заданих ознаках

Ставиться завдання назвати якомога більше предметів, які мають заданої сукупністю ознак і в цьому сенсі схожих на два-три предмети, наведених як ілюстрації. Наприклад, ведучий просить назвати «предмети, які об'єднують в собі виконання двох протилежних функцій, на зразок дверей (вона і закриває, і відкриває вихід з приміщення), вимикача (він і запалює, і гасить світло)». Відповіді можуть бути банальними («водопровідний кран»), більш оригінальними («рука» і б'є, і гладить), а можуть бути і зовсім несподіваними. Перемагає той, хто дав найбільшу кількість небанальних відповідей.

Ця гра формує здатність легко знаходити аналогії між різними несхожими предметами, швидко оцінювати предмети з точки зору наявності чи відсутності в них заданих ознак, моментально перемикати мислення з одного об'єкта на інший.

Способи застосування предмета

Називається будь-якої добре відомий предмет, наприклад: "книга". Треба назвати якомога більше різних способів його застосування: книгу можна використовувати як підставку для кінопроектора, можна нею прикрити від сторонніх очей папери на столі і т. д. Слід ввести заборону на називання аморальних, варварських способів застосування предмету. Перемагає той, хто вкаже більше різних функцій предмета.

Ця гра розвиває здатність концентрувати мислення на одному предметі, вміння вводити його в самі різні ситуації і взаємозв'язку, відкривати в звичайному предметі несподівані можливості.

Комплекс ігор для розвитку уяви

Чарівні окуляри

Мета: розвиток уяви; опанування поняття часу.

Матеріал: оправа окулярів без скла або саморобна маска з паперу.

Ведучий розповідає про пори року, як вони впливають на природу, тварин, людей. Потім говорить: «От чарівні окуляри, вони показують майбутнє. За три місяці, коли прийде весна, ми подивимося крізь них, і що ми побачимо?..» (літо). І т. ін.

Пошук порівнянь

Описується певний предмет або ситуація, наприклад: «дзеркало виблискувало в місячну ніч, як ...». Потрібно підібрати якомога більше порівнянь, іншими словами, варіантів закінчення цієї пропозиції. Порівняння можуть бути банальними («... як поверхня озера») і досить несподіваними («... як екран телевізора під час показу рок-параду», «... як біле плаття дівчини, що йде на перше побачення»). Перемагає автор найбільш оригінального порівняння.

Пошук емоційно адекватних образів

Задається будь-яка емоційна ситуація (предмет, істота, переживання) і пропонується зобразити її у вигляді схематичного малюнка (або описати словами суть пропонованих зображень). Наприклад, у відповідь на запитання ведучого: «Як зобразити людину, що радіє?» - Діти можуть придумати наступні варіанти: людина летить; іскриться; танцює; в тілі людини світить сонечко і т.п. При підведенні підсумків враховується як загальна кількість запропонованих відповідей, так і їх оригінальність; можливо колективне вдосконалення деяких відповідей.

Ця гра формує вміння знаходити для різноманітних емоційно значущих ситуацій прості, але в той же час ємні та змістовні образи, адекватні пережитим у них станів, тобто виробляти емоційні (на відміну від понятійних та образних) узагальнення.

Визначення сенсу ситуації по заданому способу

Який-небудь емоційний образ, наприклад: «всередині тіла людини сонце» - задається у вигляді малюнка або словесного опису. Потрібно підібрати якомога більше різних можливих тлумачень його сенсу. Так, в даному випадку можна придумати: «у хворого жар», «з людини лучиться доброта» і т.д. При обговоренні відповідей особлива увага звертається на обгрунтування запропонованих інтерпретацій.

Так удосконалюється здатність швидко і чітко інтерпретувати художні (а також інші: застосовувані для наочності, що несуть вказівну інформацію тощо) образи, завжди маючи на увазі їхню принципову неоднозначність і враховуючи множинність стоять за ними смислів.

Додавання нових функцій предмета

Називається який-небудь предмет, наприклад: «диван». Слід подумати, які ще принципово нові, не властиві функції можна було б йому додати, у разі необхідності дещо змінивши його конструкцію. Інакше кажучи, заданий предмет потрібно «схрестити», синтезувати з іншими предметами, які виконують не властиві (у даному випадку дивану) функції. Наприклад, «дивану» можна додати функції «велосипеда» (рухаючи ногами, лежачи міг би кататися), «піаніно» (рухаючи тілом, що лежить міг би виконувати симфонію), «будильника» (в потрібний момент диван тормосив би сплячого або скидав його на підлогу) і т. д. Перемагає той, хто випише найбільшу кількість подібних відповідей.

У цій грі (як і в подальшій) формується і вдосконалюється один з універсальних прийомів уяви - комбінування ознак різних предметів, поєднання того, що не сумісне у звичайних умовах. Використання цього прийому лежить в основі створення образів принципово нових предметів, що особливо важливо в технічному і художній творчості.

Змішування ознак різних предметів

Задається який-небудь предмет (істота, явище), наприклад: «коник». Потрібно об'єднати, змішати його ознаки з характеристиками інших, зовсім не схожих на нього, довільно підбираються предметів і коротко описати отримані синтези. Так, «коник» може бути об'єднаний з «трамваєм»: великий, рухається на лапках-колесах по рейках, всередині тулуба салон із сидіннями для пасажирів; з «річкою»: великий, довгий, блакитний, повільно повзе по руслу, на поверхні його спини плавають човни і купаються діти; з «ліхтарним стовпом»: довгий, застиг у вертикальному положенні, рухаючи очима, висвітлює зверху дорогу і т. п. При обговоренні особлива увага звертається на образне представлення всіх деталей отриманих синтезів, аж до найдрібніших їх характеристик, і вживаються спільні спроби зробити кожну комбінацію ще більш яскравою, незвичною, вражаючою.

У цій грі розвиваються такі якості уяви, як її яскравість, жвавість, конкретність і промальовування всіх деталей створеного образу, а також здатність поєднувати ознаки зовсім не схожих один на одного і далеких за змістом предметів.

Комплекс ігор для розвитку моторно-слухової пам'яті

Повтори за мною

Варіант I. Ведучий сидить за столом, діти стоять навколо нього. Ведучий простукує визначений ритм кінцем олівця по столу. Ритмічна фраза повинна бути короткою та чіткою. Один з дітей (за бажанням) повторює ритм. Потім ведучий питає дітей: "Чи правильно Сашко повторив?". Якщо хтось з дітей вважає, що неправильно, він пропонує свою версію (простукує ритм).

Варіант II. Ведучий грає на фортепіано коротку мелодичну фразу. Одному з дітей пропонується повторити ритм цієї фрази ударами олівця по столу. Далі як у варіанті I.

У цій грі (як і в подальших) розвивається моторно-слухова пам'ять.

Примічання: Ведучий може не грати, а проспівати музичну фразу дитячої пісеньки.

Запам'ятай рухи

Ведучий показує дітям рухи, які складаються з 3-4 рухів. Діти повинні повторити ці дії, спочатку в тому порядку, в якому показав ведучий, а потім в зворотному порядку.

Рух 1. Присісти - встати - підняти руки - опустити руки.

Рух 2. Підняти руки долонями вгору ("збираю дощик") - повернути долоні вниз - опустити руки вздовж торсу - підняти руки по боках в різні сторони.

Рух 3. Відставити праву ногу вправо - приставити праву ногу - відставити ліву ногу - приставити ліву ногу.

Рух 4. Присісти - встати - повернути голову вправо - повернути голову прямо.

Запам'ятай свою позу

Кожна дитина стоїть «на своєму місці». По команді ведучого усі діти повинні прийняти визначені пози (за бажанням). Ведучий обходить дітей і тим дітям, які прийняли однакові пози, він пропонує їх змінити.

Потім грається весела музика. Під музику діти рухаються, танцюють, бігають та інше (1-1,5 хв.). Музика раптово обривається, діти повинні розбігтися по своїм місцям й прийняти ті пози, які вони «вчили» спочатку гри.

Запам'ятай своє місце

Мета гри: Розвиток моторно-слухової і просторої пам'яті.

В залі кожна дитина запам'ятовує «своє місце». Наприклад, у одної дитини це місце - куток, у другої - стілець, у третього - вікно дверей, у четвертого - центр зала і так далі. Потім усі діти збираються в групу коло ведучого й чекають команди. По команді ведучого «Місце!», вони розбігаються по своїх місцях.

Примічання: Команду ведучого можна замінити включенням якої-небудь музики.

Комплекс ігор для розвитку уваги

Покажи по-різному

Мета: навчити дитину операції порівняння; розвиток уваги; засвоєння малюком слів-антонімів.

Ведучий говорить, що діти підуть по колу. Якщо він скаже: «Зараз ви будете проходити високі ворота» -- треба йти, як раніше; якщо ворота низькі, то треба пригнутися. Той, хто не пригнеться вчасно, вибуває з гри.
На освоєння слів «важкий -- легкий» ведучий видає порожні пакети й просить показати, як несуть легку сумку, а як -- важку. Діти показують. Після цього за командою «Сумка легка!» показують, як несуть легку сумку, «Сумка важка!» -- як важку.

Аналогічно будується вправа «швидко -- повільно» й т. ін.

Ялина, ялинка, ялиночка

Мета: формування правильної постави, зміцнення м'язів тулуба й кінцівок; тренування уваги, розвиток дій порівняння.

Ведучий пропонує дітям «піти до лісу» -- діти йдуть залою. Ведучий розповідає: «У лісі стоять високі ялини -- станьте рівно, як ці стрункі ялини, підтягніться, випряміться». Діти зупиняються, приймають позу правильної постави (голова, тулуб, ноги випрямлені) і розводять руки -- «гілки» -- трохи вбік, долонями вперед.

«Підемо далі в ліс, подивимося, чи є у високої ялини сестрички». Діти йдуть за педагогом. Він зупиняється: «От і сестрички ялини -- ялинки, вони нижчі, але такі ж стрункі». Потім ведучий пропонує дітям стати, як ялинки: прийняти правильну поставу, але в напів-присіді.

«Підемо, діти, пошукаємо ще сестричок ялин. Ось вони, зовсім малі, але й удалі: гарні й теж стрункі». Ведучий просить дітей «стати маленькими ялиночками». Діти сідають навпочіпки, тримають голову прямо, спина випрямлена, долоні трохи розведені в боки. Гра повторюється кілька разів. Після того як діти засвоять рухи, ведучий пропонує їм відповідно до команди прийняти необхідне положення тіла (ялини, ялинки, ялиночки). Найуважніші отримують жетони.

Слухай та виконуй

Мета гри: Розвиток уваги та пам'яті.

Ведучий називає декілька дій, але не показує їх. Дозволяється повторити це завдання 1-2 рази. Потім діти повинні повторити ці дії у своїх рухах в тієї послідовності, в якої вони були названі ведучим.

Завдання 1. Повернути голову направо, повернути голову прямо, опустити голову вниз, підняти голову.

Завдання 2. Підняти праву руку уверх, підняти ліву руку уверх, опустити обидві руки.

Завдання 3. Повернутися на ліво (на 90 градусів), присісти, встати.

Завдання 4. Підняти праву ногу, стояти на одній лівої нозі, поставити праву ногу.

Ігри для розвитку уяви, мислення пам'яті, мовлення

Допоможи колобку 1

Мета: розвиток пізнавальної уяви, творчого мислення, пам'яті, мовлення; визначення послідовності подій.

Матеріал: картки із сюжетом із казки «Колобок» (виготовляють із двох книжок-маляток -- по картці на кожний сюжет).

Ведучий нагадує дитині казку про Колобка, показує картки. Потім картинки змішують, дитина витягує кожну з них і продовжує розповідь із того місця, якому відповідає картинка.

Якщо дитина впоралася із завданням, запропонуйте їй розповісти казку в зворотному порядку, начебто плівка прокрутилася назад. Якщо є можливість, покажіть на відеомагнітофоні, що це означає.

Допоможи колобку 2

Мета: виховання добрих почуттів, розвиток уяви, творчого мислення, зв'язного мовлення.

Матеріал: казка «Колобок», картки, виготовлені з двох книжок-маляток, різнокольорові кружечки: жовтий (Колобок), сірий (вовк), білий (заєць), коричневий (ведмідь), оранжевий (лисиця).

Ведучий просить дітей нагадати йому казку про Колобка, використовуючи картинки або різнокольорові кружечки. Попросіть малюків подумати, як можна врятувати Колобка. Нехай діти вигадають, що буде з Колобком, якщо він урятується від лисиці, із ким він товаришуватиме, де буде його будинок. Ці та інші запитання допоможуть малюкам вигадати цікаву історію.

Стара казка на новий лад

Мета: розвиток мовлення, уяви, творчого мислення, освоєння понять «більший -- менший -- ще менший».

Матеріал: казка «Три ведмеді», кружечки, що позначають ведмедів (коричневі, різних розмірів), червоний кружечок (дівчинка).

Ведучий згадує з дитиною казку, використовуючи картинки.
Попросіть дитину вигадати «казку навпаки»: ведмеді заблукали й потрапили до дівчинки. Що вони стали б робити, як повелися? Ведучий пропонує за допомогою кружечків розіграти нову казку.

ВИСНОВКИ ДО II РОЗДІЛУ

В другій частині даної роботи ми розглянули особливості психодіагностики дітей дошкільного віку, а також запропонували комплекс психодіагностичних методик по дослідженню пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку, корекційні вправи. На основі чого можна зробити наступні висновки:

1. Особливостями дітей дошкільного віку є низький рівень свідомості і самосвідомості, тому у процесі їх психодіагностування ми вимірювали довільність, внутрішній вольовий контроль та опосередкованість мовленням основних пізнавальних процесів - сприйняття, уваги, пам'яті, уяви, мислення. Ці показники в більшості дошкільників невисокі, оскільки їх когнітивний розвиток незавершений. Отже, на підставі цього факту, нами було підібрано комплекс методик Р.С. Нємова по дослідженню сприйняття, уваги, уяви, пам'яті, мислення та мови.

2. Чотирирічні діти мало усвідомлюють власні особистісні якості і неспроможні правильно оцінити поведінку. Самооцінка і рівень домагань не дають їм сформувати чітке уявлення про себе, власні переваги і недоліки. Тому нами була вибрана методика Р.С. Нємова по дослідженню уяви «Намалюй що-небудь».

3. Діти в середньому дошкільному віці демонструватимуть свої здібності, коли застосовувані методики викликатимуть інтерес, на підставі цього факту і були застосовані методики Р.С. Нємова, які зацікавили дітей: «Чого не вистачає на цих малюнках?», «Знайди і викресли», «Впізнай фігури», «Безглуздості».

4. Найважливішими для розвитку дітей дошкільного віку є моторна і пізнавальна сфери, мова і соціальна поведінка, тому нами була вибрана методика Нємова Р.С. «Розкажи по картинці».

5. Запропоновані корекційні ігри для дітей середнього дошкільного віку сприяють розвитку пізнавальних процесів (мислення, уяви, пам'яті, уваги).

РОЗДІЛ III. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ДИТИНИ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ДИТЯЧОГО САДОЧКУ

3.1 Організація емпіричного дослідження

З метою практичного обґрунтування висновків, отриманих в ході теоретичного вивчення проблеми було організовано і проведено емпіричне дослідження.

Завданням нашого дослідження було вивчити психологічні особливості розвитку пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку.

Для рішення поставлених задач ми використали метод спостереження, метод бесіди та комплекс психодіагностичних методик Р.С. Нємова по дослідженню пізнавальних процесів дошкільників, а саме:

1) Методика по дослідженню сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?»;

2) Методика по дослідженню уваги «Знайди і викресли»;

3) Методика по дослідженню уяви «Намалюй що-небудь»;

4) Методика по дослідженню пам'яті «Впізнай фігури»;

5) Методика по дослідженню мислення «Безглуздості»;

6) Методика по дослідженню мови «Розкажи по картинці».

Дослідження проводилося в Д/с № 5 міста Краматорська в період з листопада 2011 по березень 2012 року. В експерименті приймали участь діти середнього дошкільного віку.

Для проведення дослідження було сформовано дві групи дітей (контрольну і експериментальну) по 20 дітей у кожній.

На наше прохання взяти участь в цікавій грі діти відгукнулись охоче й зацікавлено. В формі гри дітям був пропонований стимульний матеріал у вигляді малюнків і у формі бесіди була надана інструкція, що треба робити.

Методики пропонувались по черзі. Коли діти виконували завдання по першій методиці, пропонувались наступні методики, також у формі гри.

Експериментальна робота проводилася в три етапи:

1) проведення констатуючого експерименту;

2) проведення формуючого експерименту;

3) проведення контрольного зрізу.

Задачами констатуючого експерименту було проведення діагностики пізнавальних процесів дошкільників (діагностика сприйняття, уваги, уяви, пам'яті, мислення, мови).

Задачею формуючого експерименту було проведення корекційних заходів для розвитку пізнавальних процесів дошкільників.

За результатами опитування ми виділили наступні категорії дітей: діти, яким потрібна корекція пізнавальних процесів, увійшли в категорію низького рівня розвитку; діти, що мають середні показники - увійшли до категорії середнього рівня розвитку; діти, що виконували завдання вище встановленої вікової категорії - віднесені нами до категорії високого рівня розвитку.

Також нами був проведений контрольний зріз, щоб з'ясувати, змінилися чи не змінилися показники пізнавальних процесів після проведення корекційних заходів; проведено якісний та кількісний аналіз.

Для проведення дослідження по виявленню показників пізнавальних процесів дошкільників нами було розроблено програму проведення емпіричного дослідження (Табл. 3.1.1.).

Таблиця 3.1.1.

Програма проведення емпіричного дослідження психологічних особливостей розвитку пізнавальних процесів дошкільників

Дата	Захід	Група випробовуваних	Відповідальні
Листопад, 2011 р.	Ознайомлення дітей з методиками дослідження.	Контрольна, експериментальна	Вихователь, психолог
Констатуючий експеримент
Листопад - Грудень 2011 р.	Комплекс психодіагностичних методик Р.С. Нємова по дослідженню пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку.	1. Методика по дослідженню сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?». 2. Методика по дослідженню уваги «Знайди і викресли». 3. Методика по дослідженню уяви «Намалюй що-небудь». 4. Методика по дослідженню пам'яті «Впізнай фігури». 5. Методика по дослідженню мислення «Безглуздості». 6. Методика по дослідженню мови «Розкажи по картинці».	Контрольна, експериментальна	Психолог
Формуючий експеримент
Січень - Лютий, 2012 р.	Корекційні вправи для розвитку пізнавальних процесів дошкільників (Галанов О.С.)	- Ігри для розвитку мислення («У що з цим можна грати?», «Класифікація предметів», «Пошук протилежних предметів» та ін.); - ігри для розвитку уяви (Чарівні окуляри», «Пошук порівнянь» та ін.); - ігри для розвитку моторно-слухової пам'яті («Повтори за мною», «Запам'ятай рухи», «Запам'ятай свою позу», «Запам'ятай своє місце» та ін.); - ігри для розвитку уваги («Покажи по-різному», «Ялина, ялинка, ялиночка», «Слухай та виконуй» та ін.); - ігри для розвитку уяви, мислення пам'яті, мовлення («Допоможи колобку», «Стара казка на новий лад» та ін.).	Експериментальна	Психолог
Контрольний зріз
Березень, 2012 р.	Комплекс психодіагностичних методик Р.С. Нємова по дослідженню пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку.	1. Методика по дослідженню сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?». 2. Методика по дослідженню уваги «Знайди і викресли». 3. Методика по дослідженню уяви «Намалюй що-небудь». 4. Методика по дослідженню пам'яті «Впізнай фігури». 5. Методика по дослідженню мислення «Безглуздості». 6. Методика по дослідженню мови «Розкажи по картинці».	Контрольна, експериментальна	Психолог
Березень, 2012 р.

Подобные документы

• Психологічні стани дітей дошкільного віку

  Психологічна структура дошкільного віку. Психологічні особливості дітей дошкільного віку. Діагностична ознака дошкільного віку. Діагностична ознака закінчення дошкільного віку. Психологічні новотвори дошкільного віку. Діяльність дітей дошкільного віку.
  
  курсовая работа [34,9 K], добавлен 18.03.2007
  

• Загальна характеристика психічного і особистісного розвитку дитини у підлітковому віці

  Психологічна характеристика розвитку дитини на всіх етапах дошкільного дитинства. Рушійні сили та етапи розвитку дитини. Формування дитини за теорією "Я-концепції". Психологічні новоутворення підліткового віку. Розвиток спонукальної (мотиваційної) сфери.
  
  курсовая работа [109,9 K], добавлен 04.02.2015
  

• Психологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку

  Фізичний розвиток. Дозрівання організму дитини. Соціальна ситуація розвитку. Трудова діяльність. Особливості навчання. Сенсорний розвиток. Інтелектуальний розвиток. Психологічні особливості розвитку особистості дошкільника.
  
  реферат [12,9 K], добавлен 10.04.2007
  

• Ігрова діяльність як фактор психічного розвитку дітей дошкільного віку

  Дослідження загальних закономірностей розвитку дитини дошкільного віку. Поняття про ігрову діяльність як своєрідний спосіб пізнання дітьми навколишнього світу. Вивчення особливостей організації ігрової діяльності в умовах дитячого навчального закладу.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 14.01.2014
  

• Загальнотеоретична характеристика особливостей розвитку морально-етичних норм поведінки в дітей старшого дошкільного віку

  Розгляд особливостей розвитку морально-етичних норм поведінки в дітей старшого дошкільного віку як психолого-педагогічної проблеми. Аналіз розвитку поведінки дітей дошкільного віку. Оцінка досвіду сучасного дошкільного навчального закладу з цього питання.
  
  реферат [34,0 K], добавлен 24.03.2019
  

• Імпульсивна поведінка дітей з затримкою психічного розвитку

  Патологічний розвиток особистості за невротичним типом у дітей, батьки яких проявляють агресію. Характеристика дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. Емоційна сфера дитини. Діагностика і корекція імпульсивної поведінки.
  
  курсовая работа [92,7 K], добавлен 10.12.2014
  

• Вплив тривожності на прояви обману у дошкільному віці

  Психологічні особливості дошкільного віку. Чинники, що сприяють появі обману і брехні у дітей дошкільного віку. Особливості дитячого обману. Аналіз наукових підходів до вивчення проблеми тривожності. Дослідження рівня тривожності та обману у дошкільників.
  
  дипломная работа [3,3 M], добавлен 11.06.2013
  

• Дитячо-батьківські відносини та креативність дітей дошкільного віку

  Поняття креативності, зміст, структура креативності. Джерела творчої поведінки. Передумови розвитку креативності у дошкільному віці. Експериментальне дослідження впливу дитячо-батьківських відносин на розвиток креативності у дітей дошкільного віку.
  
  дипломная работа [1,8 M], добавлен 16.03.2011
  

• Психологічні особливості дітей із затримкою психічного розвитку

  Етіологія, класифікація затримки психічного розвитку. Основні групи причин, які можуть обумовлювати затримку психічного розвитку дитини. Особливості пізнавальних процесів дітей з затримкою психічного розвитку. Причини порушеного сприйняття у дітей із ЗПР.
  
  курсовая работа [45,8 K], добавлен 24.06.2011
  

• Діагностика зорової пам’яті у дітей старшого дошкільного віку

  Пам'ять як вища психічна функція: визначення, види, процеси пам'яті, психологічні теорії. Проблема розвитку пам'яті у дітей дошкільного віку в працях вітчизняних і зарубіжних педагогів і психологів. Діагностика рівня розвитку зорової пам'яті у дітей.
  
  дипломная работа [874,6 K], добавлен 14.10.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам