Психологічні особливості розвитку пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку

Проведення аналізу експериментальної роботи

Психолог

3.2 Результати емпіричного дослідження психологічних особливостей розвитку пізнавальних процесів дитини середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку

На основі вивченої психологічної літератури, нами було підготовлено і проведено експериментальне дослідження.

Метою дослідження було вивчення психологічних особливості розвитку пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку.

Задачами дослідження було провести: констатуючий експеримент, формуючий експеримент і контрольний зріз.

Дітям по черзі в ігровій формі пропонувалися методики з інструкціями щодо виконання завдання по дослідженню пізнавальних процесів.

В підібраному комплексі методик нами були використані 6 методик Р.С. Нємова: методика по дослідженню сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?», методика по дослідженню уваги «Знайди і викресли», методика по дослідженню уяви «Намалюй що-небудь», методика по дослідженню пам'яті «Впізнай фігури», методика по дослідженню мислення «Безглуздості» і методика по дослідженню мови «Розкажи по картинці».

За результатами опитування ми виділили три категорії дітей по їх особистісним якостям:

- діти, яким потрібна корекція, увійшли в категорію низького рівня розвитку, у яких низький рівень сформованості розумових операцій - аналізу, синтезу, порівняння, виділення істотного. У цих дітей погано розвинена пам'ять і уява. Ці діти не можуть самостійно запам'ятовувати, зберігати і відтворювати параметри руху (напрямки, відстані). У їх самостійній роботі немає проявів творчості;

- діти, у яких середній рівень сформованості розумових операцій - аналізу, синтезу, порівняння, виділення істотного. У цих дітей розвинена пам'ять і уява, але деякі ситуації вони можуть уявити собі тільки за допомогою підказки. Ці діти можуть запам'ятовувати, зберігати і за допомогою дорослих відтворювати параметри руху (напрямки, відстані), вони увійшли до категорії середнього рівня розвитку;

- діти, віднесені нами до категорії високого рівня, у яких високий рівень сформованості розумових операцій - аналізу, синтезу, порівняння, виділення істотного. У цих дітей добре розвинена уява, пам'ять (словесно-логічна, рухова), вони можуть запам'ятовувати, зберігати і відтворювати параметри руху (напрямки, відстані). Діти можуть проявляти творчість у своїй роботі.

По цим трьом категоріям ми і інтерпретували наших досліджуваних дітей середньго дошкільного віку.

На констатуючому етапі нашого експерименту по дослідженню сприйняття за методикою «Чого не вистачає на цих малюнках?», ми отримали дані, узагальнили результати тестування контрольної та експериментальної групи у відсодках і занесли в таблицю 3.2.1.

Таблиця 3.2.1.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?»

Рівень	ДВ	В	С	Н	ДН
Контрольна група, %	5	20	40	20	15
Експериментальна група, %	5	15	35	25	20

ДВ - дуже високий рівень розвитку;

В - високий рівень;

С - середній рівень;

Н - низький рівень;

ДН -дуже низький рівень.

Така розшифровка даних підходить для всіх методик Р.С. Нємова.

Для наочності отриманих даних за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?», ми їх представили у вигляді діаграми (Діаграма 3.2.1).

Діаграма 3.2.1.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?» ми дійшли висновку, що результати в контрольній та експериментальній групі майже однакові. В контрольній групі, як і в експериментальній, низьких та дуже низьких результатів більше ніж високих та дуже високих. На діаграмі видно, що в обох групах домінують середні показники. Дуже високі та високі показники в контрольній групі складають 25 % (5 дітей), а в експериментальній групі - 20% (4 дитини); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 35 % (7 дітей), а в експериментальній групі - 45 % (9 дітей).

Отримані дані на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли» відображені в таблиці 3.2.2 та діаграмі 3.2.2.

Таблиця 3.2.2.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли»

Рівень	ДВ	В	С	Н	ДН
Контрольна група, %	5	15	40	20	20
Експериментальна група, %	0	20	25	40	15

Діаграма 3.2.2.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики уваги «Знайди і викресли», ми дійшли висновку, що результати в контрольній та експериментальній групі майже однакові, але в контрольній групі домінує середній рівень уваги, що становить 40 % (8 дітей), а в експериментальній групі домінує низький рівень уваги що становить 40 % (8 дітей). Дуже високі і високі показники в обох групах складають по 20 % (по 4 дитини в кожній групі); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 40% (8 дітей), а в експериментальній групі - 65 % (13 дітей).

Отримані дані на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь», відображені в таблиці 3.2.3 та діаграмі 3.2.3.

Таблиця 3.2.3.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь»

Рівень	ДВ	В	С	Н	ДН
Контрольна група, %	5	15	30	20	30
Експериментальна група, %	5	10	30	30	25

Діаграма 3.2.3.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики уяви «Намалюй що-небудь», ми дійшли висновку, що результати в контрольній та експериментальній групі майже однакові. В контрольній групі, як і в експериментальній, низьких та дуже низьких результатів більше ніж високих та дуже високих. Дуже високі та високі показники в контрольній групі складають 20 % (4 дитини), а в експериментальній групі - 15 % (3 дитини); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 50 % (10 дітей), а в експериментальній групі - 55 % (11 дітей).

Отримані дані на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури» відображені в таблиці 3.2.4 та діаграмі 3.2.4.

Таблиця 3.2.4.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури»

Рівень	ДВ	В	С	Н	ДН
Контрольна група, %	5	15	30	20	30
Експериментальна група, %	5	15	30	25	25

Діаграма 3.2.4.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики пам'яті «Впізнай фігури», ми дійшли висновку, що результати в контрольній та експериментальній групі майже однакові. В контрольній групі, як і в експериментальній, низьких та дуже низьких результатів більше ніж високих та дуже високих. Дуже високі та високі показники в контрольній та експериментальній групі складають по 20 % (по 4 дитини в кожній групі); низькі та дуже низькі показники в обох групах складають по 50 % (по 10 дітей в кожній групі).

Отримані дані на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження мислення «Безглуздості», відображені в таблиці 3.2.5 та діаграмі 3.2.5.

Таблиця 3.2.5.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження мислення «Безглуздості»

Рівень	ДВ	В	С	Н	ДН
Контрольна група, %	5	20	35	20	20
Експериментальна група, %	5	15	35	20	25

Діаграма 3.2.5.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження мислення «Безглуздості»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики мислення «Безглуздості», ми дійшли висновку, що результати в контрольній та експериментальній групі майже однакові. В обох групах домінує середній рівень розвитку мислення. В контрольній групі, як і в експериментальній, низьких та дуже низьких результатів більше ніж високих та дуже високих. Дуже високі та високі показники в контрольній групі складають 25 % (5 дітей), а в експериментальній групі - 20 % (4 дитини); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 40 % (8 дітей), а в експериментальній групі - 45 % (9 дітей).

Отримані дані на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці», відображені в таблиці 3.2.6 та діаграмі 3.2.6.

Таблиця 3.2.6.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці»

Рівень	ДВ	В	С	Н	ДН
Контрольна група, %	5	10	20	40	25
Експериментальна група, %	0	10	25	35	30

Діаграма 3.2.6.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики мови «Розкажи по картинці», ми дійшли висновку, що результати в контрольній та експериментальній групі майже однакові. В контрольній групі, як і в експериментальній, низьких та дуже низьких результатів більше ніж високих та дуже високих. Дуже високі та високі показники в контрольній групі складають 15 % (3 дитини), а в експериментальній групі - 10 % (2 дитини); низькі та дуже низькі показники в обох групах складають по 65 % (13 дітей).

Враховуючи задачі нашого дослідження, ми проводимо в експериментальній групі корекцію пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку за допомогою обраного комплексу корекційних ігор.

В контрольній групі ми не проводимо ніяких заходів, але ми враховуємо, що на рівень розвитку дитини середнього дошкільного віку впливають і зовнішні фактори, тому після проведення корекції, ми знову діагностуємо дошкільників в контрольній та експериментальній групах за тими ж самими методиками.

Після формуючого експерименту, за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?», ми отримали наступні дані, що відображені в таблиці 3.2.7.

Таблиця 3.2.7.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?»

Рівень	ДВ	В	С	Н	ДН
Контрольна група, %	5	20	35	20	20
Експериментальна група, %	15	25	35	15	10

Для наочності отриманих даних за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?», ми їх представили у вигляді діаграми (Діаграма 3.2.7).

Діаграма 3.2.7.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?», ми дійшли таких висновків, що в обох групах домінують середні показники. Дуже високі та високі показники в контрольній групі складають 25 % (5 дітей), а в експериментальній групі - 40% (8 дітей); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 40 % (8 дітей), а в експериментальній групі - 25 % (5 дітей).

Отримані дані після формуючого експерименту за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли» відображені в таблиці 3.2.8 та діаграмі 3.2.8.

Таблиця 3.2.8.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли»

Рівень	ДВ	В	С	Н	ДН
Контрольна група, %	5	15	35	25	20
Експериментальна група, %	10	30	35	15	10

Діаграма 3.2.8.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики уваги «Знайди і викресли», ми дійшли висновку, що в обох групах домінує середній рівень уваги, що складає 35 % (7 дітей). Дуже високі та високі показники в контрольній групі складають 20 % (4 дитини), а в експериментальній групі - 40 % (8 дітей); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 45 % (9 дітей), а в експериментальній групі - 25 % (5 дітей).

Отримані дані після формуючого експерименту за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь», відображені в таблиці 3.2.9 та діаграмі 3.2.9.

Таблиця 3.2.9.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь»

Рівень	ДВ	В	С	Н	ДН
Контрольна група, %	5	15	35	20	25
Експериментальна група, %	15	25	30	15	15

Діаграма 3.2.9.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики уяви «Намалюй що-небудь», ми дійшли висновку, що в обох групах домінує середній рівень уяви. Дуже високі та високі показники в контрольній групі складають 20 % (4 дитини), а в експериментальній групі - 40 % (8 дітей); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 45 % (9 дітей), а в експериментальній групі - 30 % (6 дітей).

Отримані дані після формуючого експерименту за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури» відображені в таблиці 3.2.10 та діаграмі 3.2.10.

Таблиця 3.2.10.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури»

Рівень	ДВ	В	С	Н	ДН
Контрольна група, %	5	15	30	20	30
Експериментальна група, %	15	30	40	10	5

Діаграма 3.2.10.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики пам'яті «Впізнай фігури», ми дійшли висновку, що дуже високі та високі показники в контрольній групі складають 20 % (4 дитини), а в експериментальній групі - 45 % (9 дітей); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 50 % (10 дітей), а в експериментальній групі лише 15 % (3 дитини).

Отримані дані після формуючого експерименту за методикою дослідження мислення «Безглуздості», відображені в таблиці 3.2.11 та діаграмі 3.2.11.

Таблиця 3.2.11.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження мислення «Безглуздості»

Рівень	ДВ	В	С	Н	ДН
Контрольна група, %	10	25	35	15	15
Експериментальна група, %	25	25	30	10	10

Діаграма 3.2.11.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження мислення «Безглуздості»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики мислення «Безглуздості», ми дійшли висновку, що в обох групах домінує середній рівень розвитку мислення. Дуже високі та високі показники в контрольній групі складають 35 % (7 дітей), а в експериментальній групі - 50 % (10 дітей); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 30% (6 дітей), а в експериментальній групі - 20 % (4 дитини).

Отримані дані після формуючого експерименту за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці», відображені в таблиці 3.2.12 та діаграмі 3.2.12.

Таблиця 3.2.12.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці»

Рівень	ДВ	В	С	Н	ДН
Контрольна група, %	5	10	25	35	25
Експериментальна група, %	15	20	40	15	10

Діаграма 3.2.12.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики мови «Розкажи по картинці», ми дійшли висновку, що в контрольній групі домінує низький рівень розвитку мови, що складає 35 % (7 дітей), а в експериментальній групі домінує середній рівень що складає 40 % (8 дітей). Дуже високі та високі показники в контрольній групі складають лише 15 % (3 дитини), а в експериментальній групі - 35 % (7 дітей); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 60 % (12 дітей), а в експериментальній групі - 25 % (5 дітей).

Отже, у дітей експериментальної групи рівень розвитку пізнавальних процесів вище, ніж у дітей контрольної групи.

Проведемо порівняльний аналіз результатів емпіричного дослідження.

3.3 Аналіз результатів емпіричного дослідження

Після проведення формуючого експерименту та обробки даних ми проводимо аналіз отриманих даних до та після проведення формуючого експерименту. При аналізі проведеної нами експериментальної роботи ми порівняли результати констатуючого експерименту і після проведення формуючого експерименту.

Результати дослідження по контрольній і експериментальній групах за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?» до та після проведення формуючого експерименту, ми представили у вигляді таблиці та діаграми (Таблиця 3.3.1, Діаграма 3.3.1).

Таблиця 3.3.1.

Порівняльні результати тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?»

	Контрольна група %	Експериментальна група %
	ДВ	В	С	Н	ДН	ДВ	В	С	Н	ДН
До	5	20	40	20	15	5	15	35	25	20
Після	5	20	35	20	20	15	25	35	15	10

Діаграма 3.3.1.

Діаграма порівняльних результатів тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?»

Аналізуючи дані по цій методиці, ми робимо висновок, що в контрольній групі результати майже не змінилися, а в експериментальній групі високі та дуже високі результати збільшилися на 10 %; низькі та дуже низькі результати зменшилися на 10 %.

Результати дослідження по контрольній та експериментальній групах за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли» відображені в таблиці 3.3.2 та діаграмі 3.3.2.

Таблиця 3.3.2.

Порівняльні результати тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли»

	Контрольна група %	Експериментальна група %
	ДВ	В	С	Н	ДН	ДВ	В	С	Н	ДН
До	5	15	40	20	20	0	20	25	40	15
Після	5	15	35	25	20	10	30	35	15	10

Діаграма 3.3.2.

Діаграма порівняльних результатів тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли»

Аналізуючи дані по цій методиці, ми робимо висновок, що в контрольній групі результати майже не змінилися, а в експериментальній групі високі та дуже високі результати збільшилися на 10 %, а низькі та дуже низькі результати зменшилися від 5 до 25 %.

Результати дослідження по контрольній та експериментальній групах за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь», відображені в таблиці 3.3.3 та діаграмі 3.3.3.

Таблиця 3.3.3.

Порівняльні результати тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь»

	Контрольна група %	Експериментальна група %
	ДВ	В	С	Н	ДН	ДВ	В	С	Н	ДН
До	5	15	30	20	30	5	10	30	30	25
Після	5	15	35	20	25	15	25	30	15	15

Діаграма 3.3.3.

Діаграма порівняльних результатів тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь»

Аналізуючи дані по цій методиці, ми робимо висновок, що в контрольній групі результати майже не змінилися, а в експериментальній групі високі та дуже високі результати збільшилися на 10-15 %, а низькі та дуже низькі результати зменшилися на 10-15 %.

Результати дослідження по контрольній та експериментальній групах за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури» відображені в таблиці 3.3.4 та діаграмі 3.3.4.

Таблиця 3.3.4.

Порівняльні результати тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури»

	Контрольна група %	Експериментальна група %
	ДВ	В	С	Н	ДН	ДВ	В	С	Н	ДН
До	5	15	30	20	30	5	15	30	25	25
Після	5	15	30	20	30	15	30	40	10	5

Діаграма 3.3.4.

Діаграма порівняльних результатів тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури»

Аналізуючи дані по цій методиці, ми робимо висновок, що в контрольній групі результати не змінилися, а в експериментальній групі високі та дуже високі результати збільшилися на 10-15 %, а низькі та дуже низькі результати зменшилися на 15-20 %.

Результати дослідження по контрольній та експериментальній групах за методикою дослідження мислення «Безглуздості», відображені в таблиці 3.3.5 та діаграмі 3.3.5.

Таблиця 3.3.5.

Порівняльні результати тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження мислення «Безглуздості»

	Контрольна група %	Експериментальна група %
	ДВ	В	С	Н	ДН	ДВ	В	С	Н	ДН
До	5	20	35	20	20	5	15	35	20	25
Після	10	25	35	15	15	25	25	30	10	10

Діаграма 3.3.5.

Діаграма порівняльних результатів тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження мислення «Безглуздості»

Аналізуючи дані по цій методиці, ми робимо висновок, що в контрольній групі результати майже не змінилися, а в експериментальній групі високі та дуже високі результати збільшилися на 10-20 %, а низькі та дуже низькі результати зменшилися на 10-15 %.

Результати дослідження по контрольній і експериментальній групах за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці», відображені в таблиці 3.3.6 та діаграмі 3.3.6.

Таблиця 3.3.6.

Порівняльні результати тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці»

	Контрольна група %	Експериментальна група %
	ДВ	В	С	Н	ДН	ДВ	В	С	Н	ДН
До	5	10	20	40	25	0	10	25	35	30
Після	5	10	25	35	25	15	20	40	15	10

Діаграма 3.3.6.

Діаграма порівняльних результатів тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці»

Аналізуючи дані по цій методиці, ми робимо висновок, що в контрольній групі результати майже не змінилися, а в експериментальній групі високі та дуже високі результати збільшилися на 10-15 %, а низькі та дуже низькі результати зменшилися на 20 %.

Аналіз діагностичного дослідження показав, що рівень розвитку пізнавальних процесів за всіма методиками в експериментальній групі, після реалізації розвивальної програми, в порівнянні з контрольною групою, став значно вищим що свідчить про позитивний вплив цієї програми на розвиток пізнавальних процесів.

Якщо на початок експерименту в листопаді 2011 року в експериментальній групі з низьким та дуже низьким рівнем розвитку сприйняття було 9 дітей, що становило 45 % випробуваних від загальної кількості дітей, то в березні 2012 року після проведення вправ та ігор, дітей з низьким та дуже низьким рівнем сприйняття стало на 4 дитини менше (20 %); високий та дуже високий рівень збільшився у 4 дітей. Рівень розвитку уваги збільшився також у 4 дітей. Рівень розвитку уяви, пам'яті та мови збільшився у п'ятьох дошколят, що становило 25 % випробуваних від загальної кількості дітей. Рівень розвитку мислення збільшився у шістьох дітей, що складає 30%. Що, у свою чергу, говорить про позитивний вплив підібраної програми. Значна динаміка в розвитку пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку може бути обумовлена ?? сенситивністю даного віку і тим, що гра є провідною діяльністю дошкільника, яка зумовлює найважливіші зміни у психічних процесах і психічних особливостях його особистості, у грі дитина завжди вища від свого середнього віку, вища від своєї звичайної повсякденної поведінки.

Слід зазначити, що терміни проведення експерименту в силу обставин були скорочені, з чого випливає припущення про те, що більш тривалий термін реалізації даної програми з метою подальшого розвитку пізнавальних процесів дошкільників дасть більш значну динаміку.

Таким чином, можна сказати, що дані, отримані після проведення корекційної роботи на етапі формуючого експерименту відрізняються від тих, які ми отримали на етапі констатуючого експерименту. Це свідчить про те, що корекційні вправи, які ми провели з дітьми експериментальної групи є дійсно ефективними і сприяють розвитку пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку в бік поліпшення їх показників.

Щоб отримати об'єктивну картину дослідження, проводимо кореляційний аналіз.

Для обробки результатів емпіричного дослідження використовувався метод рангової кореляції Спірмена. У даному випадку коефіцієнт рангової кореляції застосовувався, щоб перевірити, чи узгоджено змінюються різні ознаки у випробовуваних і наскільки варіюють рангові показники у групи в ситуації "до" і "після".

Рангова кореляція Спірмена обчислюється за формулою:

Нами були виявлені такі значимі кореляційні зв'язки:

1) Кореляційна залежність показників в експериментальній групі до та після проведення формуючого експерименту по методу рангової кореляції Спірмена за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?» має позитивний зв'язок (r = 0,77).

2) Кореляційна залежність показників в експериментальній групі до та після проведення формуючого експерименту по методу рангової кореляції Спірмена за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли» має позитивний зв'язок (r = 0,78).

3) Кореляційна залежність показників в експериментальній групі до та після проведення формуючого експерименту по методу рангової кореляції Спірмена за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь» має позитивний зв'язок (r = 0,68).

4) Кореляційна залежність показників в експериментальній групі до та після проведення формуючого експерименту по методу рангової кореляції Спірмена за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури» має позитивний зв'язок (r = 0,70).

5) Кореляційна залежність показників в експериментальній групі до та після проведення формуючого експерименту по методу рангової кореляції Спірмена за методикою дослідження мислення «Безглуздості» має позитивний зв'язок (r = 0,87).

6) Кореляційна залежність показників в експериментальній групі до та після проведення формуючого експерименту по методу рангової кореляції Спірмена за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці» має позитивний зв'язок (r = 0,78).

Отже, аналіз статистичних даних показує, що коефіцієнт кореляції Спірмена, обчислений для двох параметрів (у нашому випадку це пізнавальні процеси в ситуації "до" і "після" в експериментальній групі), дорівнює 0,77 при p = 0,01, що входить в число статистично значимих.

Результати кореляційного аналізу показують, що виявлений прямий зв'язок, який означає, що чим вище показники пізнавальних процесів у дитини до проведення корекційної програми, тим вище вони будуть після її проведення.

Таким чином, підібраний нами комплекс ігор та вправ, позитивно впливає на формування пізнавальних процесів дошкільників.

ВИСНОВКИ

1. Проведене нами дослідження вчасно, актуально й необхідно для успішного розвитку пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку. Актуальність обумовлюється тим, що дошкільне дитинство -- оптимальний період для розвитку пізнавальної сфери: це, перш за все, значно вищий, порівняно з іншими періодами, темп розумового розвитку і надто висока ціна промахів і помилок, яких можна припуститися у вирішенні проблеми формування передумов загальнолюдських здібностей.

2. На етапі констатуючого експерименту нашого дослідження, ми отримали показники пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку за допомогою комплексу психодіагностичних методик Р.С. Нємова, призначених для дітей 4-5 років.

3. Проведений нами формуючий експеримент за допомогою корекційних вправ та ігор з експериментальною групою, дозволив отримати результати підвищення рівня пізнавльних процесів у дітей, тобто наша корекційна програма ефективна. Це доводять результати контрольного зрізу, які свідчать про загальне підвищення показників.

4. Порівняльний аналіз підтвердив те, що рівень розвитку пізнавальних процесів за всіма методиками в експериментальній групі, після реалізації розвивальної програми, в порівнянні з контрольною групою, став значно вищим що свідчить про позитивний вплив цієї програми на розвиток пізнавальних процесів дітей.

5. Результати кореляційного аналізу даних показують, що виявлений прямий зв'язок, який означає, що чим вище показники пізнавальних процесів у дитини до проведення корекційної програми, тим вище вони будуть після її проведення.

Отже, розвиваюча програма з комплексу ігор та вправ позитивно впливає на формування пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Протягом дошкільного віку у психіці дитини виникають особливо важливі для її подальшого життя новоутворення. Зокрема, починає розвиватися творча діяльність, яка виражається у здатності перетворювати навколишню дійсність, створювати нове. Творчі здібності у дітей виявляються в конструкційних іграх, технічній і художній творчості. Тому рекомендуємо у дитячих садках більш уваги приділяти ігровій діяльності.

У процесі гри, художньої діяльності, праці дитина засвоює знання про себе, опановує різноманітні навички. Однак засвоєння системи теоретичних понять як форми суспільного досвіду відбувається тільки у процесі організованої навчальної діяльності. Тому навчати дітей 4-5 років радимо в процесі гри.

Психолого-педагогічні дослідження свідчать про доцільність починати підготовку до навчальної діяльності з формування умінь контролювати та оцінювати свої дії.

Особливу роль у розвитку особистості дитини в дошкільний період відіграють люди, що її оточують, передусім батьки.

Актуальні поради для батьків

Який вплив на дитину має психологічна атмосфера в родині?
Атмосфера в родині має істотний вплив на психічне та фізичне здоров'я малюка. Тут важливі насамперед доброзичливі стосунки між членами родини. Скандали, суперечки між батьками, різкість та грубість у звертанні старших одне до одного, просто прояви відсутності такту травмують нервову систему дитини, призводять до неврівноваженості, дратівливості та нервозності. До цих же наслідків призводять і непомірне застосування всіляких заборон «не чіпай», «не бігай», «не лізь» тощо. Таке авторитарне виховання не сприяє нормальному розвиткові дітей, як і протилежна крайність у випадку «вільного» виховання, коли дитині все дозволяється.

У сім'ї має бути спокійна, не гамірна обстановка, тому що постійний шум, голосні розмови є сильними і шкідливими подразниками для нервової системи малюків. Повернувшись увечері з дитячого садка, дитина сповнена вражень дня. Їй необхідно дати можливість поділитися ними, а потім спокійно погратися та підготуватися до нічного сну.

Що потрібно знати батькам про істеричні реакції дитини?

У деяких сім'ях, де є лише одна дитина, їй приділяють багато уваги, за першою вимогою виконують усі її примхи та забаганки. Така дитина прагне мати тільки задоволення, уникає труднощів, бо долати їх вона не вміє. Будь - які складнощі у такого малюка викликають крик та сльози. У таких дітей розвивається прагнення бути завжди в центрі уваги, відігравати першу роль, викликати захоплення оточуючих. Якщо ж це не вдається, то з'являються серйозніші нервовості. Вони виражаються в різних розладах. Іноді істеричні припадки можуть мати перебіг у вигляді знепритомнення з підвищеною пітливістю, почервонінням або зблідненням шкіри, підвищенням температури тощо.

У дошкільників такий приступ виражається зазвичай у тому, що вони падають на підлогу або землю, починають розмахувати руками і совати ногами, кричати.

Якщо батьки виконують висловлені в такий спосіб вимоги дитини, то сприяють тому, що такий метод добиватися бажаного закріплюється, стаючи звичкою.

Як запобігти формуванню заниженої самооцінки малюка? Діти зі зниженою самооцінкою ростуть невпевненими в собі, стривоженими, замкненими, прихованими. Такі малюки погано почуваються в колективі, завжди задовольняються другорядними ролями. На заняттях такі діти зазвичай тихі і пасивні.

Знижена самооцінка формується, як правило, у тих родинах, де до дитини пред'являють непомірні вимоги, де її ініціатива постійно обмежується, її осаджують на кожному кроці, суворо караючи за найменшу провину: замикають у порожній кімнаті, всаджують на дві години на стілець і не дозволяють рухатися, а частіше безперервно лають, фіксуючи увагу виключно на її недоліках та вадах.

Батьки, уважно придивляючись до своєї дитини, знаючи її індивідуальні особливості, повинні потурбуватися про те, щоб не допустити таких небажаних відхилень особистісному розвитку малюка. Для цього батькам можна порадити ставитися більш уважно до особистості дитини, не перебільшуючи та не зменшуючи її можливостей, а ще допомогти синові чи доньці правильно та об'єктивно оцінювати себе.

Яке значення для розвитку дитини мають пальчикові ігри?
Дослідження розвитку дрібної моторики дітей мають надзвичайну цінність і для педагогів,і для психологів, і для мовознавців: адже руки - багатофункціональний специфічний орган, притаманний лише людині.
Рівень розвитку дрібної моторики - один із найважливіших показників інтелектуального рівня дитини. Розвиток дій з предметами в середньому дошкільному віці позитивно впливає на формування пізнавальних психічних процесів: сприйняття, пам'яті, уваги, уяви і, звичайно, на удосконалення мовлення малюків. Тому в заняттях та ігрових вправах з чотирирічною дитиною роботу з розвитку дрібної моторики та координації рухів слід продовжувати.

Пальчикові ігри - це існування за допомогою пальців коротеньких римованих історій, казок тощо. Багато ігор такого роду вимагають участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в просторових поняттях («праворуч», «ліворуч», «вгору», «вниз» тощо).

У ході пальчикових ігор діти, повторюючи рухи дорослого, активізують моторику рук. Тим самим відпрацьовуються спритність, уміння координувати власні рухи, концентрувати увагу на одному виді діяльності. Пальчикові ігри також сприяють розвитку творчості малят, образного мислення, уяви, фантазії.

Поради для психологів

Проводити роботу в діагностичному напрямі, що забезпечуватиме, перш за все, визначення рівня розвитку дитини, її відповідність нормативним показникам провідних для даного віку ліній розвитку. Отримані результати дозволяють визначити характер психофізичного розвитку кожної дитини - його нормативність, наявність випередження або затримки, як в цілому, так і по окремих лініях.

Проводити анкетування батьків, бесіди з педагогами та батьками.

Проводити роботу у профілактичному напрямі, що забезпечуватиме профілактику виникнення відхилень у розвитку, обумовлених невідповідністю вимог середовища реальним можливостям дитини.

Проводити роботу у розвиваючому напрямку, який спрямований на стимуляцію потенційних можливостей дитини, створення психолого-педагогічних умов своєчасної появи і розвитку в неї провідних психологічних новоутворень даного віку, оволодіння дитиною відповідними формами діяльності і спілкування.

Проводити роботу у корекційному напрямку, який припускає цілеспрямовану роботу по зміні розвиваючого середовища, адаптації її до можливостей і потреб дитини, створення психолого-педагогічних умов подолання наявних у дитини труднощів в оволодінні діяльністю, способами і засобами взаємодії з оточуючими, розвиток психологічних функцій.

Проводити консультування, яке направлено на створення необхідного інформаційного та мотиваційного поля ранньої психолого-педагогічної допомоги, активне включення батьків дитини дошкільного віку з обмеженими можливостями здоров'я в цілеспрямований корекційно-розвиваючий процес.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учебное пособие для вузов / Г.С. Абрамова; Екатеринбург: Деловая книга, 2002.

2. Амонашвили Ш.А. Здравствуйте дети, М., 1983 - 180 с.

3. Актуальные проблемы воспитания и обучения дошкольников: Сб. науч. трудов. / Редкол.: Н.Н. Педъяков и др. - М: АПН СССР, 1985 г.

4. Баташев А. В. Тестирование. Основной инструментарий практического психолога М.: Дело, 1999.

5. Божович Л.И. Проблемы формирования личности. - Москва - Воронеж, 1997.

6. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте: Психологическое исследование. - М.: Просвещение, 1996 - 464 с.

7. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. - К., 1999.

8. Валлон А. Психічний розвиток дитини. - М.: Просвещение, 1989. - 370 с.

9. Величковский Б. М. Современная когнитивная психология М., Медицина, 1999.

10. Венгер Л.А., «Домашняя школа» М. 1994 - 189 с.

11. Возрастная и педагогическая психология: Учебник для пед. вузов / Под ред. А.В. Петровского. - Просвещение, 1999 - 288 с.

12. Выготский Л.С. Проблемы общей психологии.- Собрание сочинений; Т 2. - М.: 2002.

13. Выготский Л.С. Педагогическая психология. сер.: Психология: классические труды // под ред. Давыдова В.В. М.: Педагогика-пресс, 1999.

14. Выготский Л. С. Собр. Соч. Т. 4. - М., 1983.

15. Галанов О.С. Психічний і фізичний розвиток дитини від трьох до п'яти років (корекційні ігри), 1984.

16. Гаспарова Є. Провідна діяльність дошкільного віку. / / Дошкільне виховання. - 1987. - № 7. - С. 45-50.

17. Говорова Р., Дьяченко О., Цеханская Л. Игры и упражнения для развития умственных способностей у детей // Дошкольное воспитание, 1988, № 5, стр. 17-25.

18. Гоноблин Ф. Н. Психология. Учебное пособие. - М., 1976.

19. Грановская Р. М. Элементы практической психологии. - Л.: ЛГУ, 1984.

20. Дьяченко О.М., Лаврентьева Т.В. Психологическое развитие дошкольников. - М.: Педагогика, 1998 - 128 с.

21. Дьяченко О.М., Веракса Н.Е. Чего на свете не бывает М., 1994 - 189 с.

22. Ермолаева-Томина Л.Б. Проблема развития творческих способностей детей // Вопросы психологии. - 1975. - №5.

23. Заїка Є.В., Калмикова І.А. Як виховати талановиту дитину. Збірка ігор і вправ з розвитку пізнавальних і творчих здібностей. / / Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 7. - С. 29 - 43.

24. Запорожец А. В. Избранные психологические труды. Т. 1: Психическое развитие ребенка М.: Педагогика, 1986.

25. Запорожець О.В., Ельконін Д.Б. Психологія дітей дошкільного віку. - М.: Думка, 1989. - 420 с.

26. Захарова Л.Н. Дитя в очереди за лаской. - М., 2001.

27. Зворигіна Є.В. Перші сюжетні ігри малюків .- М.: Радуга, 1988. - 410с.

28. Зимняя И.А. Педагогическая психология. - Ростов-н/Д, 1997.

29. Козлов Н. А. «Лучшие психологические игры и упражнения», Екатеринбург, 1998 - 136 с.

30. Корчак Я. Как любить ребенка. - М., 2000.

31. Краткий психологический словарь. / Под ред. А. В. Петровского. - М.: Политиздат, 1985.

32. Кулагина И. Ю. «Возрастная психология», М., 1991 - 335 с.

33. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики М.: МГУ, 1991.

34. Леонтьєв А. Н. Психологічні основи дошкільної гри. / / Избр. психолог, твори: У 2-х т. - М.: Радуга, 1983. - Т.1. - 323 с.

35. Люблинская А. А. Детская психология М.: Педагогика, 2001.

36. Макаренко А.С. Книга для батьків. - М.: Правда, 1986. - 448 с.

37. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. - Видання друге, перероблене та доповнене. - Київ: «Центр навчальної літератури», 2004.

38. Михайленко Н., Короткова М. Взаємодія дорослого з дітьми у грі. / / Дошкільне виховання. - 1993. - № 3. - С. 15; № 4 .- С. 18-23.

39. Марцинковская ТАК ДАЛЕЕ. История детской психологии: Учебник для вузов. - М.: Владос, 1998 -272 с.

40. Мухина В.С. «Психология детства и отрочества», М., 1998 - 488 с.

41. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для студентов вузов. - 4-е изд., стереотип. - М.: Издательский центр «Академия», 1999.

42. Мухіна В.С. Дитяча психологія. - М.: Просвещение, 1985. - 370 с.

43. Настольная книга практического психолога. Кн. 1: Система работы психолога с детьми разного возраста: учеб. пособие / Рогов Е. И. - М.: Изд-во Владос-пресс, 2006.

44. Настольная книга практического психолога. Кн. 2: Коррекционные приёмы и упражнения: учеб. пособие / Рогов Е.И. - М.: Изд-во Владос-пресс, 2006.

45. Немов, Р.С. Общая психология.: Учебник для ср. проф. образования. / Р.С. Немов; - М.: Владос, 2003.

46. Немов, Р.С. Психология: Учебник для пед. вузов / Р.С. Немов; М.: Владос, 2001.

47. Нємов Р. С. Психологія: Учебник для студентів вищих пед. закл.: В 3 кн.: Експериментальна педагогічна психологія і психодіагностика. - М.: Освіта: ВЛАДОС, 1995.

48. Никитин Б. П. «Развивающие игры», М. 1994 - 189 с.

49. Обухова Л.Ф. Детская психология: Теории, факты, проблемы. - М.: Тривола, 1995.

50. Обухова Л. Ф. Детская (возрастная) психология М.: Российское педагогическое агентство, 1996.

51. Петрашевский А. В., Ярошевский М. Г. Психология М.: Академия, 1998.

52. Піаже Ж. Мова і мислення дитини / Ж. Піаже. - М.: Педагогіка-Прес, 1999. - 528с.

53. Познавательные процессы и способности в обучении // под ред. Немова Р. С. М., ВЛАДОС, 1990.

54. Пономарьов Я. А. Знання, мислення та розумовий розвиток. - М.: Просвещение, 1987. - 350 с.

55. Проблеми дошкільної гри: Психолого-педагогічний аспект / За ред. Подд'якова М.М., Михайленко Н.Я. - М.: Просвещение, 1987. - 390 с.

56. «Практикум по возрастной и педагогической психологии», под редакцией И. В. Дубровиной, М., 1998 - 225 с.

57. Поддъяков Н.М. Мышление дошкольника. - М., 1972 (Формирование у дошкольников обобщенных способов практического исследования ситуации: 122-123. Формирование наглядно - образного мышления у дошкольников: 162-237)

58. Практикум по возрастной психологии. Под ред. Л.А. Головей, Е.Ф. Рыбалко. М., 2002.

59. Практикум по общей психологии // под ред. Щербакова А. И. М.: Просвещение, 1979.

60. Психология. Тематический словарь Б.Г. Мещеряков. - СПб.: Прайм-Еврознак, 2007.

61. Психологія та педагогіка гри дошкільника / Под ред. А.В. Запорожця, А. П. Усовой. - М.: Думка, 1986. - 430 с.

62. Реан А.А. Практическая психодиагностика личности: учеб. пособие для вузов. - Практикум по психодиагностике. / А.А. Реан. М., 2002.

63. Рєпіна Т., Гостюхін О. Самостійні ігрові об'єднання. / / Дошкільне виховання. - 1994. - № 2. - С. 43-46.

64. Рогов Н.И. «Настольная книга практического психолога», М. 1999 - кн. 1, 214 с.

65. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: В 2 т. -- М, 1989.

66. Самоухина Н. В. «Игры в школе и дома: психотехнические упражнения и коррекционные программы», М. 1993 - 215 с.

67. Столяренко Л.Д. Основы психологии. - Ростов н/Д, 1997.

68. «Учимся общаться с ребенком», под ред. Петровского В. А., Виноградова А. М., М. 1999 - 178 с.

69. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори. - М.: Просвещение, 1985. - Т.10. - 510 с.

70. Фельдштейн Д.И. Психология развивающейся личности. - М., 1996.

71. «Хрестоматия. Возрастная и педагогическая психология», Дубровина И.В., Зацепин В. В., М., 1999 - 253 с.

72. Худик В.А. Психологическая диагностика детского развития: методы исследования - К., Освита, 1992 г.

73. Шаграева О. А. Детская психология: теоретический и практический курс М.: ВЛАДОС, 2001 г.

74. Шапарь В. Б., Тимченко А. В., Швыдченко В. Н. Практическая психология. Инструментарий Ростов н/Д.: Феникс, 2002.

75. Шевардин Н. И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности М.: ВЛАДОС, 1998 г.

76. Ельконін Д.Б. Психологія гри. - М.: Просвещение, 1988. - 345 с.

77. Эльконин Д.Б. Детская психология (Развитие ребенка от рождения до 7 лет) - М: Учпедгиз, 1960 г.

78. Эльконин Д. Б. «Психологические игры», М., 1978 - 301 с.

ДОТАТОК 1

Методика «Чого не вистачає на цих малюнках?»

Суть цієї методики полягає в тому, що дитині пропонується серія малюнків, представлених на мал. 2. На кожній з картинок цієї серії не вистачає якоїсь істотної деталі. Дитина отримує завдання як можна швидше визначити і назвати відсутню деталь.

Проводиться психодіагностика за допомогою секундоміра, психолог фіксує час, витрачений дитиною на виконання всього завдання. Час роботи оцінюється в балах, які потім служать основою для висновку про рівень розвитку сприйняття дитини.

Оцінка результатів

10 балів - дитина впоралася із завданням за час менше, ніж 25 сек., назвавши при цьому всі 7 відсутніх на картинках предмети.

8-9 балів - час пошуку дитиною всіх відсутніх предметів зайняло від 26 до 30 сек.

6-7 балів - час пошуку всіх відсутніх предметів зайняло від 31 до 35 сек.

4-5 балів - час пошуку всіх відсутніх предметів становило від 36 до 40 сек.

2-3 бали - час пошуку всіх відсутніх предметів виявилося у межах від 41 до 45 сек.

0-1 бал - час пошуку всіх відсутніх деталей склало в цілому більше ніж 45 сек.

Мал. 1

Висновки про рівень розвитку

10 балів - дуже високий

8-9 балів - високий

4-7 балів - середній

2-3 бали - низький

0-1 бал - дуже низький.

ДОТАТОК 2

Методика «Знайди і викресли»

Завдання, що міститься в цій методиці, призначено для визначення продуктивності і стійкості уваги. Дитині показують мал. 6. На ньому у випадковому порядку надані зображення простих фігур: грибок, будиночок, відерко, м'яч, квітка, прапорець. Дитя перед початком дослідження отримує інструкцію наступного змісту: «Зараз ми з тобою пограємо в таку гру: я покажу тобі картинку, на якій намальовано багато різних, знайомих тобі предметів. Коли я скажу слово "починай", ти по строчках цього малюнка почнеш шукати і закреслювати ті предмети, які я назву. Шукати і закреслювати названі предмети необхідно до тих пір, поки я не скажу слово "стоп". В цей час ти повинен зупинитися і показати мені те зображення предмету, яке ти побачив останнім. Після цього я відзначу на твоєму малюнку місце, де ти зупинився, і знову скажу слово "починай". Після цього ти продовжиш робити те ж саме, тобто шукати і викреслювати з малюнка задані предмети. Так буде кілька разів, поки я не скажу слово "кінець". На цьому виконання завдання завершиться».

Зауваження. Цей малюнок рекомендується використовувати при вивченні уваги дітей трьох-чотирьох років. а наступний далі мал. 7 -- для діагностики уваги дітей чотирьох-п'ятирічного віку. При діагностиці уваги дітей, старших шести років рекомендується користуватися матрицею з кільцями Ландольта.



Мал. 2.

У цій методиці дитя працює 2,5 хв., протягом яких п'ять разів підряд (через кожних 30 сек.) йому говорять слова «стоп» і «починай». Експериментатор в цій методиці дає дитині завдання шукати і різними способами закреслювати які-небудь два різні предмети, наприклад зірочку перекреслювати вертикальною лінією, а будиночок -- горизонтальною. Експериментатор сам відзначає на малюнку дитини ті місця, де даються відповідні команди.

Обробка і оцінка результатів

При обробці і оцінці результатів визначається кількість предметів на малюнку, проглянутих дитиною протягом 2,5 хв., тобто за весь час виконання завдання, а також окремо за кожен 30-секундний інтервал. Отримані дані вносяться до формули, по якій визначається загальний показник рівня розвиненості у дитини одночасно двох властивостей уваги: продуктивності і стійкості:

де S -- показник продуктивності і стійкості уваги обстеженої дитини;

N -- кількість зображень предметів на мал. 6 (7), проглянутих дитям за час роботи;

t -- час роботи;

n -- кількість помилок, допущених за час роботи. Помилками вважаються пропущені потрібні або закреслені непотрібні зображення.