Психологічні особливості дітей з неповних сімей
Теоретико-методологічний аналіз вітчизняних та зарубіжних теорій психології сім’ї. Діагностика психологічного розвитку особистості дитини у неповній сім’ї. Розробка програми психологічної допомоги дітям з неповних сімей згідно результатів дослідження.
Рубрика | Психология |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 15.06.2010 |
Размер файла | 73,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Додаток 1
Шкала явної тривожності СМAS (адаптація А.М. Прихожан)
Призначення тесту
Шкала явної тривожності для дітей (The Children's Form of Manifest Anxiety Scale - CMAS) призначена для виявлення тривожності як стійкого утворення у дітей 8-12 років.
Опис тесту
Шкала була розроблена американськими психологами A.Castaneda, В.R.McCandless, D.S.Palermo в 1956 році на основі шкали явної тривожності (Manifest Anxiety Scale) Дж.Тейлор ( J.A.Taylor, 1953), призначеної для дорослих. Для дитячого варіанта шкали було відібрано 42 пункти, оцінених як найбільш показові з погляду прояву хронічних тривожних реакцій у дітей. Специфіка дитячого варіанта також у тому, що про наявність симптому свідчать тільки стверджувальні варіанти відповідей. Крім того, дитячий варіант доповнений 11 пунктами контрольної шкали, що виявляє тенденцію дитини давати соціально схвалювані відповіді. Показники цієї тенденції виявляються за допомогою як позитивних, так і негативних відповідей. Таким чином, методика містить 53 питання.
У Росії адаптація дитячого варіанта шкали проведена й опублікована А.М.Прихожан. За даними авторів і користувачів, дитячий варіант шкали доводить досить високу клінічну валідність і продуктивність її застосування для широкого кола професійних завдань. Шкала пройшла стандартну психометричну перевірку, у якій брали участь близько 1600 школярів 7-12 років з різних регіонів країни.
Інструкція до тесту
На наступних сторінках надруковані пропозиції. Біля кожного з них два варіанти відповіді: вірно й невірно. У пропозиціях описані події, випадки, переживання. Уважно прочитай кожну пропозицію й виріши, чи можеш ти віднести її до себе, чи правильно вона описує тебе, твоє поводження, якості. Якщо так, постав галочку в колонку Вірно, якщо ні -- у колонку Невірно. Не думай над відповіддю довго. Якщо не можеш вирішити, вірно або невірно те, про що говориться в пропозиції, вибирай те, що буває, як тобі здається, частіше. Не можна давати на одну пропозицію відразу дві відповіді (тобто підкреслювати обидва варіанти). Не пропускай пропозиції, відповідай на всі підряд. Давай потренуємося:
Твердження |
Вірно |
Невірно |
|
1. Ти хлопчик. |
|
|
|
2. Тобі подобається грати на вулиці, а не вдома. |
|
|
|
3. Твій улюблений урок -- математика. |
|
|
Примітка
- Методика може проводитися як індивідуально, так і в групах, з дотриманням стандартних правил групового обстеження. Для дітей 7-8 років переважніше індивідуальне проведення. При цьому якщо дитина зазнає труднощів у читанні, можливий усний спосіб пред'явлення: психолог зараховує кожний пункт і фіксує відповідь школяра. При груповому проведенні такий варіант пред'явлення тесту, природно, виключений.
- Зразковий час виконання тесту - 15-25 хв.
Тестовий матеріал
№ |
Твердження |
Вірно |
Невірно |
|
1 |
Тобі важко думати про щось одному. |
|||
2 |
Тобі неприємно, якщо хтось спостерігає за тобою, коли ти щось робиш. |
|||
3 |
Тобі дуже хочеться у всьому бути краще за всіх. |
|||
4 |
Ти легко червонієш. |
|||
5 |
Всі, кого ти знаєш, тобі подобаються. |
|||
6 |
Нерідко ти зауважуєш, що в тебе сильно б'ється серце. |
|||
7 |
Ти дуже сильно соромишся. |
|||
8 |
Буває, що тобі хочеться виявитися якнайдалі звідси. |
|||
9 |
Тобі здається, що в інших усе виходить краще, ніж у тебе. |
|||
10 |
В іграх ти більше любиш вигравати, ніж програвати. |
|||
11 |
У глибині душі ти багато чого боїшся. |
|||
12 |
Ти часто відчуваєш, що інші незадоволені тобою. |
|||
13 |
Ти боїшся залишитися вдома на самоті. |
|||
14 |
Тобі важко зважитися на щось. |
|||
15 |
Ти нервуєш, якщо тобі не вдається зробити те, що тобі хочеться. |
|||
16 |
Часто тебе щось мучить, а що - не можеш зрозуміти. |
|||
17 |
Ти з усіма й завжди поводишся чемно. |
|||
18 |
Тебе турбує, що тобі скажуть батьки. |
|||
19 |
Тебе легко розлютити. |
|||
20 |
Часто тобі важко дихати. |
|||
21 |
Ти завжди добре поводишся. |
|||
22 |
У тебе пітніють руки. |
|||
23 |
У туалет тобі треба ходити частіше, ніж іншим дітям. |
|||
24 |
Інші діти мають кращу вдачу аніж ти. |
|||
25 |
Для тебе важливо, що про тебе думають інші. |
|||
26 |
Часто тобі важко ковтати. |
|||
27 |
Часто хвилюєшся через те, що, як з'ясовується пізніше, не мало значення. |
|||
28 |
Тебе легко скривдити. |
|||
29 |
Тебе увесь час мучить, чи все ти робиш правильно, так, як треба. |
|||
30 |
Ти ніколи не хвастаєшся. |
|||
31 |
Ти боїшся того, що з тобою може щось трапитися. |
|||
32 |
Увечері тобі важко заснути. |
|||
33 |
Ти дуже переживаєш через оцінки. |
|||
34 |
Ти ніколи не спізнюєшся. |
|||
35 |
Часто ти почуваєш непевність у собі. |
|||
36 |
Ти завжди говориш тільки правду. |
|||
37 |
Ти почуваєш, що тебе ніхто не розуміє. |
|||
38 |
Ти боїшся, що тобі скажуть: «Ти все робиш погано». |
|||
39 |
Ти боїшся темряви. |
|||
40 |
Тобі важко зосередитися на навчанні. |
|||
41 |
Іноді ти злишся. |
|||
42 |
У тебе часто болить живіт. |
|||
43 |
Тобі буває страшно, коли ти перед сном залишаєшся один у темній кімнаті. |
|||
44 |
Ти часто робиш те, чого не варто було б робити. |
|||
45 |
У тебе часто болить голова. |
|||
46 |
Ти турбуєшся, що із твоїми батькам і щось трапиться. |
|||
47 |
Ти іноді не виконуєш свої обіцянки. |
|||
48 |
Ти часто утомлюєшся. |
|||
49 |
Ти часто грубиш батькам і іншим дорослим. |
|||
50 |
Тобі нерідко сняться страшні сни. |
|||
51 |
Тобі здається, що інші діти сміються над тобою. |
|||
52 |
Буває, що ти брешеш. |
|||
53 |
Ти боїшся, що з тобою трапиться щось погане. |
Ключ до тесту
Ключ до субшкали «соціальної бажаності» (номера пунктів CMAS)
- Відповідь «Вірно»: 5, 17, 21, 30, 34, 36.
- Відповідь «Невірно»: 10, 41, 47, 49, 52.
Критичне значення по даній субшкалі - 9. Цей і більш високий результат свідчать про те, що відповіді випробуваного можуть бути недостовірні, можуть спотворюватися під впливом фактору соціальної бажаності.
Ключ до субшкали тривожності
- Відповіді «Вірно»: 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 11, 12,13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 35, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 50, 51, 53.
Отримана сума балів являє собою первинну, або «сиру», оцінку.
Обробка й інтерпретація результатів тесту
Попередній етап
1. Переглянути бланки й відібрати ті, на яких всі відповіді однакові (тільки «вірно» або тільки «невірно»). Як ми вже відзначали, в CMAS діагностика всіх симптомів тривожності має на увазі тільки позитивна відповідь («вірно»), що створює при обробці труднощі, пов'язані з можливим змішанням показників тривожності й схильності до стереотипії, що зустрічається в молодших школярів. Для перевірки варто використовувати контрольну шкалу «соціальної бажаності», що припускає обидва варіанти відповіді. У випадку виявлення лівосторонньої (всі відповіді «вірно») або правобічної (всі відповіді «невірно») тенденції отриманий результат варто розглядати як сумнівний. Його варто ретельно проконтролювати за допомогою незалежних методів.
2. Звернути увагу на наявність помилок у заповненні бланків: подвійні відповіді (тобто підкреслення одночасно й «вірно», і «невірно»), пропуски, виправлення, коментарі й т.п. У тих випадках, коли у випробуваного помилково заповнено не більше трьох пунктів субшкали тривожності (поза залежністю від характеру помилки), його дані можуть оброблятися на загальних підставах. Якщо ж помилок більше, то обробку проводити недоцільно. Варто звернути особливу увагу на дітей, які пропускають або дають подвійну відповідь на п'ять або більше пунктів CMAS . У значній частині випадків це свідчить про утрудненість вибору, труднощах в ухваленні рішення, спробі піти від відповіді, тобто є показником схованої тривожності.
Основний етап
1. Підраховуються дані по контрольній шкалі - субшкалі «соціальної бажаності».
2. Підраховуються бали по субшкалі тривожності.
3. Первинна оцінка переводиться в шкальну. Як шкальна оцінка використовується стандартна десятка (стіни). Для цього дані випробуваного зіставляються з нормативними показниками групи дітей відповідного віку й статі.
Тривожність. Таблиця перекладу «сирих» балів у стіни
Стіни |
Статево-вікові групи (результати в балах) |
||||||||
7 років |
8-9 років |
10-11 років |
12 років |
||||||
д |
м |
д |
м |
д |
м |
д |
м |
||
1 |
0-2 |
0-3 |
0 |
0-1 |
0-3 |
0-2 |
0-6 |
0-5 |
|
2 |
3-4 |
4-6 |
1-3 |
2-4 |
4-7 |
3-6 |
7-9 |
6-8 |
|
3 |
5-7 |
7-9 |
4-7 |
5-7 |
8-10 |
7-9 |
10-13 |
9-11 |
|
4 |
8-10 |
10-12 |
8-11 |
8-11 |
11-14 |
10-13 |
14-16 |
12-14 |
|
5 |
11-14 |
13-15 |
12-15 |
12-14 |
15-18 |
14-16 |
17-20 |
15-17 |
|
6 |
15-18 |
16-18 |
16-19 |
15-17 |
19-21 |
17-20 |
21-23 |
18-20 |
|
7 |
19-21 |
19-21 |
20-22 |
18-20 |
22-25 |
21-23 |
24-27 |
21-22 |
|
8 |
22-25 |
22-24 |
23-26 |
21-23 |
26-28 |
24-27 |
28-30 |
23-25 |
|
9 |
26-29 |
24-26 |
27-30 |
24-26 |
29-32 |
28-30 |
31-33 |
26-28 |
|
10 |
29 і більше |
27 і більше |
31 і більше |
27 і більше |
33 і більше |
31 і більше |
34 і більше |
29 і більше |
Примітка до таблиці норм:
· д - норми для дівчат,
· м - норми для хлопчиків.
4. На підставі отриманої шкальної оцінки робиться висновок про рівень тривожності випробуваного.
Характеристика рівнів тривожності
Стіни |
Характеристика |
Примітка |
|
1-2 |
Стан тривожності випробуваному не властивий |
Подібний «надмірний спокій» може мати й не мати захисного характеру |
|
3-6 |
Нормальний рівень тривожності |
Необхідний для адаптації й продуктивної діяльності |
|
7-8 |
Трохи підвищена тривожність |
Часто буває пов'язана з обмеженим колом ситуацій, певною сферою життя |
|
9 |
Явно підвищена тривожність |
Зазвичай носить «розмитий», генералізований характер |
|
10 |
Дуже висока тривожність |
Група ризику |
Додаток 2
Дослідження самооцінки за методом Дембо-Рубінштейн
Призначення тесту
Тест призначений для психологічної діагностики стану самооцінки по наступних параметрах: висота самооцінки (фон настрою), стійкість самооцінки (емоційна стійкість), ступінь реалістичності й/або адекватності самооцінки (при її підвищенні), ступінь критичності, вимогливості до себе (при зниженні самооцінки), ступінь задоволеності собою (по прямих і непрямих індикаторах), рівень оптимізму (по прямих і непрямих індикаторах), інтегрованість усвідомленого й неусвідомлюваного рівнів самооцінки, суперечливість/несуперечність показників самооцінки, зрілість/незрілість відносини до цінностей, наявність і характер компенсаторних механізмів, що беруть участь у формуванні «Концепції», характер і зміст проблем й їхніх компенсацій.
Інструкція до тесту
На прикладі шкали «Здоров'я».
«...Уявимо собі таку умовність: на верхньому полюсі перебуває сама здорова людина у світі, внизу - сама хвора людина... а між ними - всі інші люди, у тому числі й ми з вами.
Відзначте рискою на шкалі, як ви себе оцінюєте в цей момент по… (даному параметру)?
Відзначте кружком на шкалі, де б ви мріяли перебувати в ідеалі між цими полюсами?
Відзначте галочкою на шкалі, де ви можете виявитися, об'єктивно оцінюючи свої можливості? Чого ви можете домогтися, об'єктивно оцінюючи свої можливості?»
Важливо:
· Полюс повинен бути представлений однією людиною (людиною в однині). Правильно: «На верхньому полюсі перебуває сама … людина» («людина» - однина). Неправильно: «На верхньому полюсі перебувають самі … люди» («люди» - множина).
· На шкалі повинна бути відзначена середина, у такий спосіб виходить три полюси (триполюсна шкала): максимальне, мінімальне й середнє значення ознаки.
· С. Я. Рубінштейн рекомендує чотири обов'язкові шкали: «здоров'я», «розум», «характер» й «щастя». П. В. Яньшин ввів ще дві обов'язкові шкали: «задоволеність собою» й «оптимізм».
У модифікованому варіанті А. М. Прихожан використовуються наступні шкали: здоров'я, розум (здатності), характер, авторитет в однолітків, уміння багато робити своїми руками (умілі руки), зовнішність, упевненість у собі.
Інші шкали можуть задаватися експериментатором або виявляються в ході бесіди з випробуваним.
Схема аналізу результатів тесту
Висота самооцінки (фон настрою);
· надмірно висока (високий фон тло настрою) - актуальна самооцінка перебуває в третьому інтервалі.
· підвищена (підвищений фон настрою) - актуальна самооцінка коливається в межах 1-1,5 інтервалів і перебуває головним чином у границях двох верхніх інтервалів.
· нормальна (рівний фон настрою) - актуальна самооцінка перебуває в першому інтервалі.
· знижена (знижений фон настрою) - актуальна самооцінка перебуває на середній оцінці або в інтервалі нижче середньої оцінки.
· выраженно низька (низький фон настрония) - актуальна самооцінка перебуває в нижньому інтервалі.
Стійкість самооцінки (емоційна стійкість);
· емоційна стійкість - актуальна самооцінка коливається в межах 1-1,5 інтервалів.
· емоційна нестійкість - актуальна самооцінка коливається в межах 3 і більше інтервалів; при рівномірній самооцінці зустрічаються западіння по одній шкалі й підйом по іншійій.
Ступінь реалістичності й/або адекватності самооцінки (при її підвищенні);
· нереалістичність самооцінки - стійке підвищення актуальної самооцінки доходить до верхнього інтервалу.
Ступінь критичності, вимогливості до себе (при зниженні самооцінки);
· надмірно підвищена вимогливість до себе - більшість оцінок актуальної самооцінки стоять нижче середньої оцінки.
Ступінь задоволеності собою (по прямих і непрямих індикаторах);
· непрямий індикатор - відстань між оцінками актуальної й ідеальної самооцінки по шкалах; чим ця відстань менше, тим більше задоволеність собою.
· прямий індикатор - висота актуальної самооцінки на шкалі «задоволеність собою».
Рівень оптимізму (по прямих і непрямих індикаторах);
· непрямий індикатор - співвідношення інтервалу можливого (відстань від актуальної самооцінки до об'єктивної оцінки власних можливостей) і інтервалу неможливого (відстань від оцінки власних можливостей до ідеальної самооцінки); чим більше інтервал можливого й менше - неможливого, тим вище рівень оптимізму.
· прямий індикатор - висота актуальної самооцінки на шкалі «оптимізм».
Інтегрованість усвідомленого й неусвідомлюваного рівнів самооцінки;
· відсутність інтегрованості - показники оптимізму й задоволеності собою по прямих і непрямих індикаторах не збігаються.
· інтегрованість - показники оптимізму й задоволеності собою по прямих і непрямих індикаторах - збігаються.
Суперечливість/несуперечність показників самооцінки;
· випробуваний дає собі різні оцінки (актуальна самооцінка) по подібних шкалах (наприклад, висока оцінка по шкалі «здоров'я» і низькі оцінки по шкалах психічне й фізичне здоров'я).
Зрілість/незрілість відносини до цінностей;
· незрілість - показник ідеальної самооцінки збігається з верхнім полюсом шкали в трьох і більше випадках.
Наявність і характер компенсаторних механізмів, що беруть участь у формуванні «Концепції»;
· парціальна компенсаторна втрата критичності - компенсація приватної проблеми (одиничного западіння самооцінки) надмірним завищенням самооцінки по окремій шкалі; стійка самооцінка на тлі якої спостерігається провал по одній шкалі й підйом по іншій шкалі.
· механізм боротьби з депресією - компенсаторне зниження ідеальної самооцінки з метою підвищення задоволеності собою при зниженій у цілому актуальній самооцінці; лінії актуальної й ідеальної самооцінок паралельні, трохи нестійкі, актуальна самооцінка знижена.
· незадоволеність, що витісняє, собою - компенсаторне зниження ідеальної самооцінки з метою підвищення задоволеності собою при підвищеній у цілому актуальній самооцінці; лінії актуальної й ідеальної самооцінок паралельні, трохи нестійкі, актуальна самооцінка підвищена.
· дезинтеграция усвідомленого й неусвідомленого рівнів самооцінки - невідповідність результатів непрямої й прямої оцінки оптимізму й задоволеності собою; розходження (розбіжність) між непрямими й прямими індикаторами задоволеності собою й оптимізму.
· інфляція мрії - зсув оцінок ідеальної самооцінки на рівень оцінок оцінки своїх можливостей; оцінки ідеальної самооцінки й об'єктивної оцінки своїх можливостей збігаються.
· неадекватно завищена самооцінка з ознаками порушення критичності; стійке підвищення самооцінки доходить до верхнього інтервалу.
Таблиця
ПІП |
Стан тривожності не властивий |
Нормальний рівень тривожності |
Трохи підвищена тривожність |
Явно підвищена тривожність |
Дуже висока тривожність |
Висока самооцінка |
Нормальна самооцінка |
Низька самооцінка |
Відчуває дефіцит спілкування в сім'ї |
Відчувають себе непотрібними в сім'ї |
Відчувають повну взаємодію з членами сім'ї |
Виділяють одного члена сім'ї і ігнорують інших |
Не відчувають сім'ї взагалі |
|
Діти з неповних сімей |
||||||||||||||
Желябин Михайло |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Ізмайлова Валерія |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Касимов Сергій |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Кокшарова Галина |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Коробов Євгеній |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Глечиков Олексій |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Маракулин Христина |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Петошина Зоя |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Поповичук Олег |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
П'ятаков Євгеній |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Рахімова Каміла |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Сергєєва Марія |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Сиголаев Віктор |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Смирнов Євгеній |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Ткачук Марія |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Шандровска Катерина |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Ясинский Кирило |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Вознюк Анастасія |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Болкуневич Станіслав |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Хаврук Олександр |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Грицай Катерина |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Янушевська Ольга |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Нагорна Ірина |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Василькевич Анна |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Гончарук Іван |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Гонтар Ярослав |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Яцюк Юлія |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Грицюк Олександр |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Білоус Дарина |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Яремчук Михайло |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Міховець Яна |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Голуб Анастасія |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Петрук Андрій |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Швець Ірина |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Паламарчук Анна |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Діти з повних сімей |
||||||||||||||
Шандровський Олег |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Рижко Оксана |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Антонюк Володимир |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Сорокіна Юлія |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Качановський Петро |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Струк Марія |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Шишкін Іван |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Авдеєва Катерина |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Грицан Наталія |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Хлиновська Олександра |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Корчун Ігор |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Керасір Ольга |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Лопацький Андрій |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Андрійчук Станіслав |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Пташинська Ілона |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Сорочинський Петро |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Доценюк Дарина |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Сторожук Павло |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Гулінський Олександр |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Мамчур Олена |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Бойчук Сергій |
+ |
+ |
+ |
|||||||||||
Подобные документы
Особливості психологічного розвитку учнів молодшого підліткового віку. Неповна сім’я, як можливий фактор формування дисгармонійної особистості. Відмінності між особливостями самовідношення особистості та агресивними реакціями у учнів з неповних сімей.
дипломная работа [88,0 K], добавлен 12.01.2011Дослідження таких психологічних феноменів, як механізми психологічного захисту та психологічний захист дітей, зокрема. Основні способи переробки інформації в мозку, що блокують загрозливу інформацію. Механізми адаптивної перебудови сприйняття й оцінки.
статья [239,0 K], добавлен 05.10.2017Загальна характеристика поняття "внутрішньоособистісний конфлікт". Основні типи невротичних конфліктів: істеричний, обсесивно-психастенічний та невростенічний. Теоретичний аналіз проблеми неповної сім'ї та її вплив на розвиток особистості дитини.
дипломная работа [554,5 K], добавлен 05.01.2015Психологічні особливості адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в прийомних сім'ях. Організація соціально-психологічного супроводу прийомних сімей. Інтерпретація результатів емпіричного дослідження особливостей адаптації.
дипломная работа [519,3 K], добавлен 19.08.2015Пам'ять як вища психічна функція: визначення, види, процеси пам'яті, психологічні теорії. Проблема розвитку пам'яті у дітей дошкільного віку в працях вітчизняних і зарубіжних педагогів і психологів. Діагностика рівня розвитку зорової пам'яті у дітей.
дипломная работа [874,6 K], добавлен 14.10.2014Проблема періодизації розвитку психіки дитини. 3агальна характеристика розвитку, особистості дітей старшого дошкільного віку. Психолого-педагогічна діагностика готовності дітей до навчання в школі. Програма корекційно-розвивальної роботи з дошкільниками.
дипломная работа [797,5 K], добавлен 25.01.2013Психологічний захист як предмет дослідження психології особистості. Структурна теорія механізмів захисту Р. Плутчика. Особливості розвитку молодших школярів. Механізми психологічного захисту батьків як фактор формування психологічного захисту дитини.
курсовая работа [64,7 K], добавлен 23.01.2012Поняття про емоції: природа, характеристика, форми. Особливості розвитку емоційної сфери у дітей дошкільного віку: можливості, діагностика порушень. Аналіз та оцінка результатів дослідження, розробка практичних рекомендацій для батьків та вихователів.
курсовая работа [53,7 K], добавлен 18.01.2011Фізичний розвиток. Дозрівання організму дитини. Соціальна ситуація розвитку. Трудова діяльність. Особливості навчання. Сенсорний розвиток. Інтелектуальний розвиток. Психологічні особливості розвитку особистості дошкільника.
реферат [12,9 K], добавлен 10.04.2007Загальна характеристика дітей з особливими потребами. Соціально-психологічні особливості сімей, що мають дітей з особливими потребами. Особливості ставлення до дітей. Емпіричне дослідження особливостей прийняття батьками дітей з особливими потребами.
дипломная работа [141,7 K], добавлен 23.11.2010