Особливості емоційних розладів та міжособистісних стосунків у дітей які страждають на невротичні і соматоформні розлади та органічні ураження ЦНС

6. Виражена поведінка за шкалою контролю (Се) протилежно корелює із показником депресії. Ми припускаємо, що діти які прагнуть брати на себе відповідальність, відігравати провідну роль у вирішенні справ мають низький рівень депресії, або взагалі у них відсутня депресія.

7. Необхідна поведінка за шкалою контролю (Сw) корелює із особистісною тривогою. Потреба в залежності і коливання при ухваленні рішень провокує високі показники за рівнем особистісної тривоги.

8. Необхідна поведінка за шкалою контролю (Сw) корелює із ситуативною тривогою. Емоційна реакція на стресову ситуацію яка може бути різним за інтенсивністю та динамічності в часі пов'язана із потребою в залежності і коливання при ухваленні рішень.

9. Виражена поведінка за шкалою афекту (Ae) протилежно корелює з особистісною тривогою. Ми вважаємо, якщо індивід має схильність встановлювати близькі чуттєві стосунки то рівень особистісної тривоги буде низький. Тобто схильність суб'єкта до тривоги і наявність у нього тенденції сприймати досить широкий "віяло" ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією протилежно пов'язано із тенденцією встановлювати близькі чуттєві стосунки, приязно ставитися до оточуючих.

10. Виражена поведінка за шкалою афекту (Ae) протилежно корелює з депресією. Якщо індивід вміє і хоче встановлювати близькі і теплі стосунки, які є чуттєвими і глибокими то показник депресії низький. Людина може радіти, мріяти, вести активний спосіб життя та мати гарний настрій і ділитися ним з оточуючими.

11. Виражена поведінка за шкалою афекту (Ae) протилежно корелює з алекситимією. Тобто рівень алекситимії тим нижче чим активніше і рішуче індивід встановлює близькі та теплі стосунки з оточуючими.

12. Необхідна поведінка за шкалою афекту (Aw) корелює з особистісною тривогою. Ми припускаємо, що високий рівень особистісної тривоги відповідає тенденції вимагати від інших без розбору встановлювали з ним близькі емоційні стосунки. Таким дітям важливо щоб люди прагнули спілкуватися з ними, якщо поруч нікого нема, це спонукає сприймати досить широкий "віяло" ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією пов'язано із тенденцією встановлювати близькі чуттєві стосунки, приязно ставитися до оточуючих.

13. Необхідна поведінка за шкалою афекту (Aw) корелює з рівнем депресії. Тобто прагнення щоб інші без розбору встановлювали з ним близькі емоційні стосунки провокує високі бали за шкалою депресії.

Таблиця 3.14.

Значущі кореляційні зв' язки за методом Пірсона у групі дітей з органічними ураженнями ЦНС

Значущими кореляціями у групі дітей з органічними ураженнями ЦНС

1. Виражена поведінка за шкалою включення (Ie) протилежно корелює з особистісною тривогою. Тобто особистісна тривога пов'язана із прагненням дитини до контактів з іншими. Ми припускаємо, якщо опитуваний почуває себе добре серед людей і має тенденцію їх шукати то рівень особистісної тривоги буде невисокий. Дитина може розслаблено та вільно себе почувати в компанії приятелів та друзів, активно з ними спілкуватися, взаємодіяти і при цьому не відчувати дискомфорт, бо це йому подобається, він схильний до встановлення контактів.

2. Виражена поведінка за шкалою включення (Ie) протилежно корелює з показником депресії. Тобто прагнення до контактів та відчуття спокою поряд з людьми пов'язане із вираженістю показників депресії. Ми вважаємо, що рівень депресії буде низький, якщо людина почуває себе добре серед людей і навпаки, у дитини буде проявлятися пригнічення настрою ("безрадісний настрій") зниження активності і інтересів, суб'єктивне відчуття загальмованості розумових процесів, послаблення інтенсивності позитивних емоцій і занепад життєрадісності і уяви, послаблення прихильності до життя, якщо дитина буде уникати контактів з людьми.

3. Виражена поведінка за шкалою включення (Ie) протилежно корелює з рівнем алекситимії. Тобто, коли опитуваний почуває себе добре серед людей і має тенденцію їх шукати він може розпізнавати і виражати емоційні переживання і тілесні відчуття, розвинута емоційна чутливість відносно інших людей, активно залучений до буденного життя.

4. Необхідна поведінка за шкалою включення (Iw) корелює з особистісною тривогою. Якщо індивід має сильну потребу бути прийнятим іншими і належати до них, така поведінка може провокувати високий рівень особистісної тривоги. Тобто коли дитина залежить від інших і хоче бути частиною групи це формує тенденцію до тривоги і передбачає наявність у нього звички сприймати досить широкий "віяло" ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією.

5. Виражена поведінка за шкалою контролю (Се) корелює з ситуативною тривогою. Тобто ситуативна тривога, що характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю пов'язана з намаганням брати на себе відповідальність, сполучену з провідною роллю.

6. Необхідна поведінка за шкалою контролю (Сw) корелює із особистісною тривогою. Потреба в залежності і коливання при ухваленні рішень провокує високі показники за рівнем особистісної тривоги.

7. Необхідна поведінка за шкалою контролю (Сw) корелює із ситуативною тривогою. Емоційна реакція на стресову ситуацію яка може бути різним за інтенсивністю та динамічності в часі пов'язана із потребою в залежності і коливання при ухваленні рішень.

8. Виражена поведінка за шкалою афекту (Ae) протилежно корелює з особистісною тривогою. Ми вважаємо, якщо індивід має схильність встановлювати близькі чуттєві стосунки то рівень особистісної тривоги буде низький. Тобто схильність суб'єкта до тривоги і наявність у нього тенденції сприймати досить широкий "віяло" ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією пов'язано із тенденцією встановлювати близькі чуттєві стосунки, приязно ставитися до оточуючих.

9. Виражена поведінка за шкалою афекту (Ae) протилежно корелює з депресією. Якщо індивід вміє і хоче встановлювати близькі і теплі стосунки, які є чуттєвими і глибокими то показник депресії низький. Людина може радіти, мріяти, вести активний образ життя та мати гарний настрій і ділитися ним з оточуючими.

10. Виражена поведінка за шкалою афекту (Ae) протилежно корелює з алекситимією. Тобто рівень алекситимії тим нижче чим активніше і рішуче індивід встановлює близькі та теплі стосунки з оточуючими.

11. Необхідна поведінка за шкалою афекту (Aw) корелює з особистісною тривогою. Ми припускаємо, що високий рівень особистісної тривоги відповідає тенденції вимагати від інших без розбору встановлювали з ним близькі емоційні стосунки. Таким дітям важливо щоб люди прагнули спілкуватися з ними, якщо поруч нікого нема, це спонукає сприймати досить широкий "віяло" ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією пов'язано із тенденцією встановлювати близькі чуттєві стосунки, приязно ставитися до оточуючих.

12. Необхідна поведінка за шкалою афекту (Aw) корелює з рівнем депресії. Тобто прагнення щоб інші без розбору встановлювали з ним близькі емоційні стосунки провокує високі бали за шкалою депресії.

Емпіричне дослідження, проведене нами, метою якого було: дослідження особливостей емоційних розладів та міжособистісних стосунків у дітей які страждають на невротичні і соматоформні розлади та органічні ураження ЦНС, дає можливість зробити наступні висновки:

1. При оцінці показників алекситимії у групі дітей з соматоформними на невротичними розладами ми маємо наступні дані: "алекситимічний" тип особистості - 50%, зона ризику - 11%, "неалекситимічний" тип особистості - 44%. Таким чином, досліджувані І групи, які мають "алекситимічний" тип особистості, займають перше місце. На другому місці знаходяться досліджувані з "неалекситимічним" типом особистості, а на третьому - досліджувані, що мають ризик до вникнення "алекситимічного" типу особистості.

Показники "алекситимічного" типу досліджуваних дітей з органічними ураженнями ЦНС наступні: високий рівень "алекситимічного" типу - 28%, зона риску - 61%, "неалекситимічний" тип особистості - 11%. Таким чином, більшість досліджуваних ІІ групи, знаходяться у зоні ризику.

Відсоток дітей з органічними ураженнями ЦНС, які входять до зони ризику, значуще більший за відсоток дітей з невротичними та соматоформними розладами. Це говорить про те, що вони потребують в більшому нагляді, ніж діти з невротичними та соматоформними розладами. Досліджуваних з "неалекситимічним" типом особистості у дітей з невротичними та соматоформними розладами більше, ніж досліджуваних з органічними ураженнями ЦНС. Порівнюючи І та ІІ групи, ми бачимо, що високий рівень "алекситимічного" типу в групі дітей з соматоформними та невротичними розладами значно вищий.

2. Нами було проведено дослідження рівнів тривожності і виявлено, що у групі дітей з невротичними та соматоформними розладами 16% опитуваних мають низькі показники за рівнем ситуативної тривожності. Найбільша частка дітей, 52% набрали середні бали за рівнем ситуативної тривожності. 32% дітей набрали високі бали за шкалою ситуативної тривожності. Що стосується особистісної тривоги, 52% опитуваних набрали високі бали за шкалою. 28% опитуваних мають помірний рівень особистісної тривожності. 20% отримали бали, що відповідають низькому рівню особистісної тривожності.

У групі дітей з органічними ураженнями ЦНС 32% опитуваних отримали низькі бали за шкалою ситуативної тривожності. 40% дітей мають помірний рівень ситуативної тривоги. В цій же групі 28% дітей мають високий рівень ситуативної тривожності. Відносно особистісної тривоги, 28% дітей мають низькі показники. 44% досліджуваних отримали бали, що свідчать про помірний рівень особистісної тривоги. 28% мають високий рівень особової тривожності.

Показник високого рівня тривожності знаходиться в зоні значущих відмінностей, а значить - діти з невротичними та соматоформними розладами схильні до високого рівня особової тривожності. Це виявляється в наявності у обстежуваної категорії дітей тривожно-довірливих рис вдачі. Вони виникають через невпевненість в собі, нерішучості. Постійна емоційна напруга негативно впливає на фізіологічний стан дітей, внаслідок чого відбувається загострення хвороби. На фоні цього виникають порушення в соціально-психологічній адаптації дітей з невротичними та соматоформними розладами.

3. В результаті проведення методики "шкала цунга для самооцінки депресії" у групі дітей з невротичними та соматоформними розладами 11% опитуваних мають бали, що свідчать про нормальній стан, тобто відсутність депресії. Найбільша частка дітей в цій групі мають ознаки легкої депресії. Помірна депресія виявлена у 22% дітей в групі.

У більшої частки дітей з органічними ураженнями ЦНС ми діагностували нормальній стан без депресії. 22% проявляють ознаки легкої депресії. У 6% досліджуваних проявляються ознаки помірної депресії.

В обох групах досліджуваних відсутні діти, які мають тяжку депресію.

За показниками депресії діти з невротичними та соматоформними розладами мають значуще вищі показники легкої депресії ніж діти з органічним ураженнями ЦНС. Це свідчить, що у дітей з невротичними та соматоформними розладами більше страждає емоційна сфера. Особливу увагу треба звертати на настрій дітей, найчастіше він пригнічений ("безрадісний настрій"), можливе деяке зниження активності і інтересів, суб'єктивне відчуття загальмованості розумових процесів, послаблення інтенсивності позитивних емоцій і занепад життєрадісності і уяви, послаблення прихильності до життя.

Діти з органічними ураженнями ЦНС отримали значуще більші відсотки за шкалою нормального стану, без депресії. Цей показник говорить про те що, діти мають нормальний емоційний стан, активні, життєрадісні, мрійливі.

Також виявлена тенденція розбіжностей за шкалою помірної депресії. Діти з невротичними та соматоформними розладами більше схильні до помірної депресії ніж діти з органічними ураженнями ЦНС.

4. Необхідну поведінку за шкалою включення 39% досліджуваних з невротичними та соматоформними розладами виявили як високу, що говорить нам про те що індивіди мають сильну потребу бути прийнятим іншими і належати до них. 33% відсотки мають тенденцію до цієї ж манери міжособистісних стосунків. І лише 28% мають низькі значення за шкалою Iw, тобто індивід має тенденцію спілкуватися з невеликою кількістю людей.

У групі дітей з органічними ураженнями ЦНС бали розподілилися аналогічно. Найбільша частка відсотків вказує на те що діти намагаюся, щоб інші запрошували їх брати участь в спільній діяльності і прагнули бути в їхній компанії, навіть коли вони не докладаю до цього жодних зусиль. І 22% навпаки намагаються спілкуватися з малою кількістю людей, не прагнуть бути в компанії інших, або виконувати спільну діяльність.

Також виявлена тенденція розбіжностей за шкалою помірної депресії. Діти з невротичними та соматоформними розладами більше схильні до помірної депресії ніж діти з органічними ураженнями ЦНС.

5. При обробці даних контролю за шкалою Сw 67% досліджуваних які страждають на невротичні та соматоформні розлади отримали низькі бали. Цей показник свідчить про те що діти не приймають контролю над собою. Вони стараються щоб інші не контролювали їх та не впливали на поведінку. Не слухають інших, не зважають що до вказівок дорослих. 33% отримали прикордонні бали, ці досліджувані мають тенденцію до самостійності, не приймають контроль від інших людей. Важливим є те що ніхто із групи досліджуваних не набрав за шкалою високі бали Це показує, що ніхто не бажає залежити чи приймати контроль від інших, не потребують щоб інші впливали на них і казали, що робити.

Група дітей з органічними ураженнями ЦНС отримала 33% низьких балів за шкалою Cw. Діти не приймають контролю над собою, та не прагнуть керуватися наказами інших щодо своєї поведінки. 56% мають прикордонні значення, що говорить про схильність керуватися лише своїм бажанням у прийнятті рушень. І лише 11% відображає потребу в залежності і коливання при ухваленні рішень. Цей відсоток дітей намагається, щоб інші контролювали їх, впливали і казали, що вони повинні робити.

6. За шкалою афекту Aw група дітей з невротичними та соматоформними розладами розділилася на наступні відсотки. 33% мають низькі значення за шкалою, що вказує на обережність дітей при виборі осіб, з якими створюються глибші емоційні стосунки. 56% має тенденцію до обережності та непоспішності у виборі близького колу осіб. 11% досліджуваних отримали високі бали, що показує схильність дітей вимагати від інших без розбору встановлювали з ним близькі емоційні стосунки. Намагаються, щоб інші прагнули бути до них емоційно ближчими і ділилися своїми інтимними почуттями.

45% дітей з органічним ураженням ЦНС мають низькі бали за шкалою, тобто дуже обережні при виборі осіб, з якими створюють глибші емоційні стосунки. 22% отримали високі бали, такі діти стараюся, щоб інші прагнули бути до них емоційно ближчими і ділилися з ними своїми інтимними почуттями. 33% мають отримали прикордонні бали, такі особи можуть мати тенденцію поведінки, описаного як для низького, так і для високого рахунку.

7. У групі дітей з невротичними та соматоформними розладами були виявлені наступні кореляції:

· Виражена поведінка за шкалою включення (Ie) протилежно корелює з особистісною тривогою. Ми припускаємо, якщо опитуваний почуває себе добре серед людей і має тенденцію їх шукати то рівень особистісної тривоги буде невисокий.

· Виражена поведінка за шкалою включення (Ie) протилежно корелює з показником депресії. Ми вважаємо, що рівень депресії буде низький, якщо людина почуває себе добре серед людей і навпаки.

· Виражена поведінка за шкалою включення (Ie) протилежно корелює з рівнем алекситимії. Тобто, коли опитуваний почуває себе добре серед людей і має тенденцію їх шукати він може розпізнавати і виражати емоційні переживання і тілесні відчуття, розвинута емоційна чутливість відносно інших людей, активно залучений до буденного життя.

· Необхідна поведінка за шкалою включення (Iw) корелює з особистісною тривогою. Якщо індивід має сильну потребу бути прийнятим іншими і належати до них, така поведінка може провокувати високий рівень особистісної тривоги.

· Виражена поведінка за шкалою контролю (Се) корелює з ситуативною тривогою.

· Виражена поведінка за шкалою контролю (Се) протилежно корелює із показником депресії. Ми припускаємо, що діти які прагнуть брати на себе відповідальність, відігравати провідну роль у вирішенні справ мають низький рівень депресії, або взагалі у них відсутня депресія.

· Необхідна поведінка за шкалою контролю (Сw) корелює із особистісною тривогою. Потреба в залежності і коливання при ухваленні рішень провокує високі показники за рівнем особистісної тривоги.

· Необхідна поведінка за шкалою контролю (Сw) корелює із ситуативною тривогою.

· Виражена поведінка за шкалою афекту (Ae) протилежно корелює з особистісною тривогою. Ми вважаємо, якщо індивід має схильність встановлювати близькі чуттєві стосунки то рівень особистісної тривоги буде низький.

· Виражена поведінка за шкалою афекту (Ae) протилежно корелює з депресією. Якщо індивід вміє і хоче встановлювати близькі і теплі стосунки, які є чуттєвими і глибокими то показник депресії низький.

· Виражена поведінка за шкалою афекту (Ae) протилежно корелює з алекситимією. Тобто рівень алекситимії тим нижче чим активніше і рішуче індивід встановлює близькі та теплі стосунки з оточуючими.

· Необхідна поведінка за шкалою афекту (Aw) корелює з особистісною тривогою. Ми припускаємо, що високий рівень особистісної тривоги відповідає тенденції вимагати від інших без розбору встановлювали з ним близькі емоційні стосунки.

· Необхідна поведінка за шкалою афекту (Aw) корелює з рівнем депресії. Тобто прагнення щоб інші без розбору встановлювали з ним близькі емоційні стосунки провокує високі бали за шкалою депресії.

8. У групі дітей з органічними ураженнями ЦНС були виявлені наступні кореляції:

· Виражена поведінка за шкалою включення (Ie) протилежно корелює з особистісною тривогою. Ми припускаємо, якщо опитуваний почуває себе добре серед людей і має тенденцію їх шукати то рівень особистісної тривоги буде невисокий.

· Виражена поведінка за шкалою включення (Ie) протилежно корелює з показником депресії. Ми вважаємо, що рівень депресії буде низький, якщо людина почуває себе добре серед людей і навпаки.

· Виражена поведінка за шкалою включення (Ie) протилежно корелює з рівнем алекситимії. Тобто, коли опитуваний почуває себе добре серед людей і має тенденцію їх шукати він може розпізнавати і виражати емоційні переживання і тілесні відчуття, розвинута емоційна чутливість відносно інших людей, активно залучений до буденного життя.

· Необхідна поведінка за шкалою включення (Iw) корелює з особистісною тривогою. Якщо індивід має сильну потребу бути прийнятим іншими і належати до них, така поведінка може провокувати високий рівень особистісної тривоги.

· Виражена поведінка за шкалою контролю (Се) корелює з ситуативною тривогою.

· Необхідна поведінка за шкалою контролю (Сw) корелює із особистісною тривогою. Потреба в залежності і коливання при ухваленні рішень провокує високі показники за рівнем особистісної тривоги.

· Необхідна поведінка за шкалою контролю (Сw) корелює із ситуативною тривогою.

· Виражена поведінка за шкалою афекту (Ae) протилежно корелює з особистісною тривогою. Ми вважаємо, якщо індивід має схильність встановлювати близькі чуттєві стосунки то рівень особистісної тривоги буде низький.

· Виражена поведінка за шкалою афекту (Ae) протилежно корелює з депресією. Якщо індивід вміє і хоче встановлювати близькі і теплі стосунки, які є чуттєвими і глибокими то показник депресії низький.

· Виражена поведінка за шкалою афекту (Ae) протилежно корелює з алекситимією. Тобто рівень алекситимії тим нижче чим активніше і рішуче індивід встановлює близькі та теплі стосунки з оточуючими.

· Необхідна поведінка за шкалою афекту (Aw) корелює з особистісною тривогою. Ми припускаємо, що високий рівень особистісної тривоги відповідає тенденції вимагати від інших без розбору встановлювали з ним близькі емоційні стосунки.

· Необхідна поведінка за шкалою афекту (Aw) корелює з рівнем депресії. Тобто прагнення щоб інші без розбору встановлювали з ним близькі емоційні стосунки провокує високі бали за шкалою депресії.

ВИСНОВКИ

Дипломне дослідження присвячене проблемі особливостей емоційних розладів та міжособистісних стосунків у дітей які страждають на невротичні і соматоформні розлади та органічні ураження ЦНС.

Емоційні розлади як у дітей так і у дорослих актуальна і важлива проблема зараз, депресія і тривога існують в будь-якому розвиненому суспільстві. Емоційні розлади в дитячому віці характеризуються рудиментарністю, не типовістю, які проявляються у вигляді еквівалентів (поведінкових і соматовегетативних). У зв'язку з цими особливостями, немає єдиної класифікації емоційних розладів у дітей, і, відповідно, важко провести диференціальний діагноз між емоційними розладами у дітей з неврозами неорганічної етіології і дітей з органічною патологією ЦНС.

Для вивчення та розробки даної проблеми нами використовувались наступні психодіагностичні методи: Шкала Цунга для самооцінки депресії; Торонтська алекситимічна шкала; Методика діагностики самооцінки рівня тривожності Ч.Д.Спилбергера і Ю.Л.Ханіна; Опитувач міжособистісних стосунків О.А. Рукавишников (ОМС); Анкета соматичних скарг.

На підставі аналізу отриманих даних були сформульовано наступні висновки:

1. Відсоток дітей з органічними ураженнями ЦНС, які входять до зони ризику, значуще більший за відсоток дітей з невротичними та соматоформними розладами. Це говорить про те, що вони потребують в більшому нагляді, ніж діти з невротичними та соматоформними розладами. Досліджуваних з "неалекситимічним" типом особистості у групі дітей з невротичними та соматоформними розладами більше, ніж досліджуваних у групі з органічними ураженнями ЦНС. Порівнюючи І та ІІ групи, ми бачимо, що високий рівень алекситимії в групі дітей з невротичними та соматоформними розладами значно вищий.

2. Показник високого рівня тривожності знаходиться в зоні значущих відмінностей, а значить - діти з невротичними та соматоформними розладами схильні до високого рівня особової тривожності. Це виявляється в наявності у обстежуваної категорії дітей тривожно-довірливих рис вдачі. Вони виникають через невпевненість в собі, нерішучості. Постійна емоційна напруга негативно впливає на фізіологічний стан дітей, внаслідок чого відбувається загострення хвороби. На фоні цього виникають порушення в соціально-психологічній адаптації дітей з невротичними та соматоформними розладами.

3. За показниками депресії діти з невротичними та соматоформними розладами мають значуще вищі показники легкої депресії ніж діти з органічним ураженнями ЦНС. Це свідчить, що у дітей з невротичними та соматоформними розладами більше страждає емоційна сфера. Особливу увагу треба звертати на настрій дітей, найчастіше він пригнічений ("безрадісний настрій"), можливе деяке зниження активності і інтересів, суб'єктивне відчуття загальмованості розумових процесів, послаблення інтенсивності позитивних емоцій і занепад життєрадісності і уяви, послаблення прихильності до життя.

Діти з органічними ураженнями ЦНС отримали значуще більші відсотки за шкалою нормального стану, без депресії. Цей показник говорить про те що, діти мають нормальний емоційний стан, активні, життєрадісні, мрійливі.

4. Діти із невротичними і соматоформними розладами та з органічними ураженнями ЦНС однаково добре почуває себе серед людей і мають тенденцію їх шукати, потребують бути прийнятим іншими і належати до них.

В обох групах діти намагаються брати на себе відповідальність, сполучену з провідною роллю. Значущою виявилася розбіжність за шкалою вираженого контролю. Тобто діти з невротичними та соматоформними розладами значуще більше схильні не приймати контролю над собою ніж діти з органічними ураженнями ЦНС.

За шкалою вираженої поведінки афекту діти з органічними ураженнями ЦНС мають більш низькі показники, що відображає їхню обережність при встановленні близьких інтимних стосунків.

5. У групі дітей з невротичними та соматоформними розладами були виявлені наступні кореляції: виражена поведінка за шкалою включення (Ie) протилежно корелює з особистісною тривогою; Виражена поведінка за шкалою включення (Ie) протилежно корелює з показником депресії; Виражена поведінка за шкалою включення (Ie) протилежно корелює з рівнем алекситимії; Необхідна поведінка за шкалою включення (Iw) прямо корелює з особистісною тривогою; Виражена поведінка за шкалою контролю (Се) прямо корелює з ситуативною тривогою; Виражена поведінка за шкалою контролю (Се) протилежно корелює із показником депресії; Необхідна поведінка за шкалою контролю (Сw) прямо корелює із особистісною тривогою; Необхідна поведінка за шкалою контролю (Сw) прямо корелює із ситуативною тривогою; Виражена поведінка за шкалою афекту (Ae) протилежно корелює з особистісною тривогою; Виражена поведінка за шкалою афекту (Ae) протилежно корелює з депресією; Виражена поведінка за шкалою афекту (Ae) протилежно корелює з алекситимією; Необхідна поведінка за шкалою афекту (Aw) прямо корелює з особистісною тривогою; Необхідна поведінка за шкалою афекту (Aw) прямо корелює з рівнем депресії.

6. У групі дітей з органічними ураженнями ЦНС були виявлені наступні кореляції: виражена поведінка за шкалою включення (Ie) протилежно корелює з особистісною тривогою; Виражена поведінка за шкалою включення (Ie) протилежно корелює з показником депресії; Виражена поведінка за шкалою включення (Ie) протилежно корелює з рівнем алекситимі; Необхідна поведінка за шкалою включення (Iw) корелює з особистісною тривогою; Виражена поведінка за шкалою контролю (Се) корелює з ситуативною тривогою; Необхідна поведінка за шкалою контролю (Сw) корелює із особистісною тривогою; Необхідна поведінка за шкалою контролю (Сw) корелює із ситуативною тривогою; Виражена поведінка за шкалою афекту (Ae) протилежно корелює з особистісною тривогою; Виражена поведінка за шкалою афекту (Ae) протилежно корелює з депресією; Виражена поведінка за шкалою афекту (Ae) протилежно корелює з алекситимією; Необхідна поведінка за шкалою афекту (Aw) корелює з особистісною тривогою; Необхідна поведінка за шкалою афекту (Aw) корелює з рівнем депресії.

Проблема вивчення особливостей емоційних розладів та міжособистісних стосунків у дітей які страждають на невротичні та соматоформні розлади та органічні ураження ЦНС є актуальною. Ми вбачаємо перспективи подальшого дослідження у виявленні нових зв'язків, які б давали нам повну картину що до особливостей емоційних розладів та міжособистісних стосунків у дітей які страждають на невротичні та соматоформні розлади та органічні ураження ЦНС.

ЛИТЕРАТУРА

1. Азимова Ю. Э. Депрессия и ее соматические проявления/Ю. Э. Азимова, Г. Р. Табеева // Лечащий врач. - №9.- 2009.- С. 31-35.

2. Алекситимия и методы ее определения при пограничных психосоматических расстройствах: пособие для психологов и врачей / Д.Б.Ересько, Г.Л.Исурина, Е.В.Кайдановская, Б.Д.Карвасарский, Э.Б.Карпова, Т.Г.Корепанова, Г.С.Крылова, А.У.Тархан, Е.И.Чехлатый, В.Б.Шифрин. ? СПб.: Институт им.В.М. Бехтерева, 2008. ? 24 с.

3. Антропов, Ю. Ф. Клинико-патогенетические особенности и терапия соматизированной депрессии у детей и подростков /Ю.Ф. Антропов // Российский психиатрический журнал. - 2009. - № 1. - С. 7-11.

4. Бобров А.С. Интегративная оценка депрессий, тревоги и соматоформных расстройств / А.С. Бобров, О.В. Петрунько, Л.А. Иванова // Журнал неврологии и психиатрии. - 2007.- №5. - С.24-31.

5. Большая Советская энциклопедия: Фрейдизм. - М.: Советская энциклопедия, 1978. - с. 274.

6. Вейн А.М. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение / Вейн А.М. - М.: МИА, 2011.- 752 с.

7. Виш И.М. Генез и систематика психогенных расстройств при соматических заболеваниях. Актуальные проблемы соматопсихиатрии и психосоматики/ И.М. Виш, В.Я. Романюк. -М.: Москва, 1990. - С. 51-52.

8. Гиндикин В.Я. Справочник: соматогенные и соматоформные психические расстройства (клиника, дифференциальная диагностика, лечение)/ В.Я. Гиндикин -М.: Триада-Х, 2010. - 256 с.

9. Дети с отклонениями в развитии: методическое пособие /[Сост. Н.Д.Шматько]. -М.: Аквариум, 2007.- 128с.

10. Дмитриева, Т. Б. Расстройства аффективной сферы у детей и подростков (обзор литературы) / Т. Б. Дмитриева, Е. В. Макушкин, М. А. Федина // Психиатрия и психофармакотерапия. 2001. - Том 3, № 5. - С. 10--13.

11. Дунаева З.М. Проблемы специальной психологии и психодиагностика отклоняющегося развития/ Дунаева З.М. -М.: МЕДпресс-информ, 1998.-С. 120-124.

12. Захаров А.И. Неврозы у детей и психотерапия /А.И. Захаров. - СПб.: Союз, 1998. - 336 с.

13. Истаманова Т.С. Функциональные расстройства внутренних органов при неврастении/ Т.С. Истаманова. - М.: Медгиз, 1958.- 262с.

14. Каган В. Психотерапия депрессии // Независимый психиатрический журнал. -- № 4.-- 2012. С. 71 - 75.

15. Лебединский В.В. Эмоциональные нарушения в детском возрасте и их коррекция/В.В.Лебединский, О.С.Никольская, Е.Р.Баенская.- М.: изд-во МГУ, 1990.-197 с.

16. Личко А.Е. Особенности депрессий и депрессивные подростковые эквиваленты. Подростковая психиатрия./ А.Е. Личко. -- М.: Медицина, 1985. -- 416с.

17. Мосолов, С. Н. Биполярное аффективное расстройство: диагностика и терапия / С. Н. Мосолов.- М.: МЕДпресс-информ, 2009. - 384 с.

18. Подкорытов В. С. Депрессия и резистентность / В. С. Подкорытов, Ю. Ю. Чайка// Журнал психиатрии и медицинской психологии. -- №1.-2002. -- С. 118--124.

19. Попов Ю.В. Современная клиническая психиатрия/ Ю.В. Попов, В.Д. Вид.- М.: Экспертное бюро, 1997. - 496с.

20. Простомолотов В.Ф. Комплексная терапия соматоформных расстройств. В.Ф. Простомолотов. - Кишинев: Presa, 2000.- С. 34-38.

21. Смулевич А. Б. Аффективные заболевания непсихотического уровня -- циклотимия, дистимия. Клинические проявления депрессии. Эндогенные психические заболевания / А. Б. Смулевич, Э. Б. Дубницкая/ [Под ред. Академика РАМН А. С. Тиганова], 2010. 397с. -- (Научный Центр Психического Здоровья РАМН).

22. Смулевич А. Б. Психосоматические расстройства (клиника, эпидемиология, терапия, модели медицинской помощи)/ А. Б. Смулевич, А.Л. Сыркин, В.Н. Козырев // Журн. невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1999. - № 4. - С. 4-16

23. Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста / [Под ред. С.Ю. Циркина]. - СПб.: Питер, 2000. - 752 с.

24. Статистика депрессии в мире [Электронный рессурс]. - Режим доступа: URL: http://lossofsoul.com/DEPRESSION/statistic.htm.

25. Теоретические и прикладные проблемы медицинской (клинической) психологии: Материалы Всероссийской научно-практической конференции [К 85-летию Юрия Федоровича Полякова], (Москва, 14-15 февраля 2013года)/ ГОУ ВПО "Московский городской психолого-педагогический университет" и ФГБУ "НЦПЗ" РАМН, 2013. - 237с.

26. Фетискин Н.П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп/ Н.П Фетискин, В.В. Козлов, Г.М. Мануйлов. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. - С.167-171.

27. Фрейд З. Введение в психоанализ: [Перевод]/З. Фрейд [Психоаналитические этюды]. - Минск: Попурри, 1997. - С. 5-150.

28. Хайгл-Эверс А. Базисное руководство по психотерапии: [Перевод] /А. Хайгл-Эверс и др. - СПб.: Восточно-Европейский Институт психоанализа совместно с изд-вом "Речь", 2001. -784 с.

29. Эйдемиллер Э.Г. Психология и психотерапия семьи /Э.Г. Эйдемиллер, В. Юстицкис. - СПб.: Питер, 2001. - 656 с.

30. Энциклопедия психодиагностики [Электронный рессурс]. - Режим доступа: URL: http://psylab.info/Шкала_самооценки_тревоги_Цунга.

31. Zung WWK, Durham NC. A self-rat ing depression scale. Arch Gen Psychiatry. 1965; 12: 63-70.

Размещено на Allbest.ru