Динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу

6

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Кожедуб Олена василівна

УДК 316.4: 355.235"377"

Динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу

22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис:

Робота виконана на кафедрі соціальних структур та соціальних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник доктор соціологічних наук, доцент Цимбалюк Наталія Миколаївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри соціальних структур та соціальних відносин, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Лукашевич Микола Павлович, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, завідувач кафедри соціології і соціальної роботи, м. Київ кандидат соціологічних наук Полюга Василь Андрійович, Одеський ордена Леніна інститут Сухопутних військ, начальник навчальної лабораторії кафедри управління повсякденної діяльності військ (сил) та служби штабів, м. Одеса.

Захист відбудеться 24 березня 2008 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.30 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд.314.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий 22 лютого 2008 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.О. Тарабукін

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Демократичні перетворення, що відбуваються у сучасному українському суспільстві, передбачають реформування Збройних Сил України та системи військової професійної освіти. Одним із проявів процесів їх соціальної трансформації стало створення навчальних закладів нового типу, серед яких важливе місце посідає вищий військовий навчальний заклад при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті. Організація навчання у такому закладі освіти супроводжується змінами у характері життєдіяльності курсантів та суттєво впливає на процеси їх професійного становлення.

У сучасному освітньому просторі України вищий військовий навчальний заклад при цивільному вищому навчальному закладі представлений Військовим інститутом, що функціонує у структурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Його діяльність є унікальним соціальним процесом, що потребує наукового обґрунтування, розробки та визначення теоретичних засад.

Однією з головних ознак освітнього процесу у вищому військовому навчальному закладі при цивільному вищому навчальному закладі є модернізація організації соціального часу, його спрямованість на формування соціальної активності курсантів. Змістовні зміни службового та позаслужбового часу курсантів такого закладу освіти передбачають використання соціальних ресурсів вільного часу та культурно-дозвіллєвої діяльності.

Об'єктивні зміни у життєдіяльності курсантів пов'язані зі змінами структури їх вільного часу, змістовного наповнення та функціональної спрямованості їх культурно-дозвіллєвої діяльності.

У цих умовах особливої актуальності набуває дослідження впливу динамічних змін у структурі вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу на характер їх професійного становлення, формування їх ціннісних орієнтацій.

Незважаючи на значну кількість соціологічних досліджень, пов'язаних з аналізом проблем організації вільного часу представників різних соціальних груп, вільний час курсантської молоді, його структура, змістовне наповнення та функціональна спрямованість практично не досліджувались. Окремі соціологічні розвідки, присвячені аналізу проблем у сфері вільного часу та дозвілля військовослужбовців, не пояснюють усіх соціальних процесів, які відбуваються в цій царині. Недостатність таких дослід-жень у минулому пов'язана, насамперед, із закритістю військового середовища. Функціонування вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, створює умови для організації та проведення таких досліджень.

Сьогодні виникає нагальна потреба в обґрунтуванні наукових засад організації вільного часу та дозвілля курсантів, подоланні протиріч між усталеною системою організації вільного часу та дозвілля у вищому військовому навчальному закладі та реальними культурно-дозвіллєвими потребами курсантів.

Зазначена ситуація актуалізує наукову проблему, що полягає у невідповідності між необхідністю наукового обґрунтування соціально зумовленої структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при класичному університеті, її змістовного наповнення і функціональної спрямованості та недостатністю наукових знань щодо впливу соціальних факторів на динаміку структури вільного часу курсантів різних категорій.

Дослідження динаміки структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, базувалось на теоретичних засадах, розроблених класиками протосоціологічного періоду - Аристотелем, Т. Мором, Т. Кампанеллою, Ш. Фур'є, Р. Оуеном, А. Сен-Сімоном; представниками соціології вільного часу та дозвілля радянського періоду - С. Струміліним, Г. Пруденським, В. Патрушевим, Г. Орловим, Б. Грушиним, А. Неценко, В. Піменовою та іншими; представниками західної соціології вільного часу Ж. Дюмазедьє, Ж. Фурастьє, К. Робертсом, С. Паркером та іншими; представниками сучасної української соціології вільного часу - Л. Азою, В. Бочелюком, В. Пічею, І. Петровою, О. Сасиховим, О. Семашко, Н. Цимбалюк.

Вивчення динамічних змін у структурі вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу спонукало до використання результатів досліджень В. Артемова, В. Байкова, Л. Гордона, Б. Грушина, А. Земцова, Г. Зборовського, Е. Клопова, Б. Мінца, В. Нечаєвої, Г. Орлова, В. Патрушева, В. Піменової, В. Пічі, Г. Пруденського, О. Сасихова, Е. Соколова, Н. Цимбалюк та інших науковців, які розглядали філософські, економічні, соціальні, психологічні, педагогічні та культурологічні аспекти вільного часу і дозвілля.

Належність курсантів вищого військового навчального закладу до соціальної групи “молодь” зумовила використання дисертантом теоретичних напрацювань Т. Гончара, М. Дрьоміна, М. Лукашевича, І. Мельникова, В. Пилипенка, А. Ручки, Г. Северухіної, А. Соколова, В. Талиньова, Ю. Трофімова, С. Цюлюпи, Т. Черніговець, М. Яницького, О. Ярової та інших науковців, які досліджували процеси соціалізації і формування ціннісних орієнтацій молоді; психолого-педагогічні аспекти вільного часу юнацтва та студентства.

Врахування того факту, що за професійною спрямованістю курсанти вищого військового навчального закладу належать до професійної групи “військовослужбовці”, спонукало до аналізу результатів досліджень Е. Афоніна, який вивчав соціальні та соціально-психологічні проблеми становлення Збройних Сил України; В. Полюги, який досліджував проблеми соціалізації і ціннісних орієнтації військовослужбовців; Ю. Рибіна й О. Яковлєва, які вивчали бюджет часу та вільний час військовослужбовців як фактори різнобічного розвитку їх особистості.

Мета дослідження: охарактеризувати динаміку структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів з врахуванням соціальних факторів, що зумовлюють її перебіг у сучасному вищому військовому навчальному закладі при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті.

У рамках поставленої мети автором вирішувались такі завдання:

Розкрити зміст понять “вільний час курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, “структура вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, “динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”.

Проаналізувати соціальні погляди та концепції вільного часу як відображення динамічних змін у його структурі, що дасть можливість сформувати теоретичні засади дослідження структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу.

Визначити основні характеристики динаміки структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів (ХVІІІ-ХІХ ст) та курсантів військово-навчальних закладів (ХХ ст).

Дослідити орієнтації курсантів на культурно-дозвіллєву діяльність і встановити соціальні фактори, що зумовлюють динаміку їх змін.

Визначити структуру вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, та виявити соціальні фактори, що впливають на її динаміку.

Об'єктом дослідження є структура вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті.

Предметом дослідження є динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті.

Методи дослідження. У дисертації використано сукупність взаємодоповнюючих загальнонаукових і соціологічних методів. Так, використання методу концептуалізації сприяло визначенню змісту понять “вільний час курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, “структура вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, “динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”; застосування системного методу дало змогу розглядати вільний час курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, водночас і як структурний елемент їх соціального часу і, як систему, складові якої формують єдине ціле; структурно-функціональний метод допоміг встановити основні елементи структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті; використання методу аналізу соціологічної інформації сприяло становленню динамічних змін у структурі вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті. Розв'язання наукових завдань дисертаційного дослідження було б неможливим без застосування загальнологічних (аналіз, синтез, узагальнення) й емпіричних (анкетування, експертне опитування, бюджетний метод дослідження часу) методів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше сформульовано визначення понять “вільний час курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, “структура вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті” та “динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, в яких, на відміну від існуючих визначень, враховано специфіку культурно-дозвіллєвої діяльності курсантів; вільний час курсантів представлений системою взаємопов'язаних часових витрат на різні види культурно-дозвіллєвої діяльності, а динаміка структури вільного часу курсантів визначена як соціальний процес, що характеризує зміни його внутрішньої будови, змістовного наповнення та функціональної спрямованості;

узагальнено соціально-історичний досвід організації вільного часу вихованців кадетських корпусів Російської імперії та культурно-дозвіллєвої діяльності курсантів військово-навчальних закладів колишнього СРСР. Це дало підстави для встановлення тенденцій змін у динаміці структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів, а саме: а) визначення у структурі вільного часу вихованців кадетських корпусів Російської імперії таких елементів, як час творчої діяльності, час спортивної діяльності та час фізичної трудової діяльності, яка розглядалась як елемент культурно-дозвіллєвої діяльності; б) виокремлення у структурі вільного часу курсантів військово-навчальних закладів колишнього СРСР таких елементів, як час масово-політичної діяльності, час культурно-просвітницької діяльності та час спортивно-масової діяльності;

встановлено, що динаміка структури вільного часу курсантів вітчизняного вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, визначається змістовно-функціональним ускладненням його структури, яка, на відміну від трьохелементних структур вільного часу вихованців кадетських корпусів Російської імперії та курсантів військово-навчальних закладів колишнього СРСР, складається з семи елементів, а саме: часу діяльності, що сприяє соціалізації; часу комунікативної діяльності; часу спортивно-оздоровчої діяльності; часу інформаційно-просвітницької діяльності; часу творчо-розвиваючої діяльності; часу рекреаційної діяльності; часу гедоністичної діяльності;

отримало подальшого розвитку дослідження орієнтацій курсантів вищого військового навчального закладу на культурно-дозвіллєву діяльність. Визначено, що орієнтації курсантів на культурно-дозвіллєву діяльність пов'язані з готовністю до цілеспрямованої культурно-дозвіллєвої діяльності, активного використання її видів та форм, яка має на меті задоволення інформаційно-пізнавальних, творчо-розвиваючих, спортивно-оздоровчих, комунікативних, рекреаційних та гедоністичних потреб;

вперше в сучасній соціологічній науці досліджено динаміку структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, та доведено, що зміни у внутрішній будові вільного часу курсантів відбуваються під впливом певних соціальних факторів, серед яких особливого значення набувають культурні, територіальні й освітні фактори.

Практичне значення отриманих результатів. Результати даного дослідження, а саме: визначена і науково обґрунтована дисертантом структура вільного часу курсантів; характеристики його динаміки; виявлені в процесі роботи соціальні фактори розвитку структури вільного часу, можуть бути використані під час розробки програм підвищення кваліфікації офіцерів-вихователів (заступників командирів роти з гуманітарних питань, офіцерів-психологів, офіцерів-політологів); модернізації планів виховної роботи відділів та відділень з гуманітарних питань військових частин та установ Збройних Сил та інших військових формувань України.

Практичні висновки дисертаційної роботи можуть бути застосовані в процесі розробки навчальних дисциплін “Соціологія армії” і “Соціологічні та психологічні проблеми організації вільного часу та дозвілля військово-службовців”.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались автором на трьох міжнародних конференціях (“Сучасні проблеми науки та освіти” 30 квітня-10 травня 2004 р.; “Шевченківська весна - 2004”; “Акмеологія - наука ХХІ століття” 4-5 квітня 2005 р) та двох всеукраїнських (“Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” 24-25 листопада 2005 р.; “Перший крок у науку” 29-30 березня 2007 р) і на методологічному семінарі факультету соціології та психології КНУ імені Тараса Шевченка (2007 р).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено у п'яти працях автора, опублікованих у виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України як фахові з соціологічних наук.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, дев'яти додатків та списку використаних джерел, що нараховує 187 найменувань. Зміст роботи викладено на 198 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі дисертантом обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, розкрито його наукову новизну, охарактеризовано практичне значення, наведено відомості про апробацію дослідження та публікації за темою дослідження.

У першому розділі роботи “Теоретичні основи дослідження динаміки структури вільного часу” розглядається еволюція наукових ідей і поглядів щодо соціальних аспектів вільного часу, його основних елементів, змісту і функцій, що дало можливість з'ясувати структуру та зміст вільного часу суспільства на різних етапах його розвитку. Автором розкривається взаємозв'язок між структурою, змістовним наповненням та функціональною спрямованістю структурних елементів вільного часу і ступенем роз-витку суспільства.

Визначається, що структура, змістовне наповнення та функціональна спрямованість структурних елементів вільного часу представників первісного суспільства зумовлені особливостями трудової діяльності. Встановлено, що структурними елементами вільного часу представників первісного суспільства є час відпочинку та час виконання різноманітних ритуалів.

В умовах рабовласницького суспільства, внаслідок його стратифікації, спостерігається урізноманітнення змістовного наповнення та функціональної спрямованості вільного часу. Це спричинило виділення у структурі вільного часу двох елементів - часу дозвілля та часу “більш піднесеної діяльності” (Аристотель), що виконують рекреаційну, розважальну та розвиваючу функції.

Зафіксовано суттєві відмінності у змістовному наповненні та функціональній спрямованості вільного часу представників різних соціальних груп феодального суспільства періоду середньовіччя. Автором доводиться, що стратифікаційні процеси зумовлюють динаміку структури вільного часу, яка проявляється у змістовно-функціональному урізноманітненні культурно-дозвіллєвої діяльності представників різних соціальних груп феодального суспільства середньовічної Європи. Зазначається, що їхній вільний час зазнає потужного релігійного впливу.

З'ясовано характер, напрямки та форми діяльності еліти суспільства у просторі вільного часу, що зумовило виокремлення у структурі вільного часу верхівки феодального суспільства таких елементів: часу розваг і часу піднесеної діяльності.

Визначено залежність змісту вільного часу нижчих верств феодального суспільства від річного господарського циклу, природничого та церковного календарів, що обумовило виділення у структурі вільного часу таких елементів: час відпочинку, час розваг, час творчої діяльності, час комунікативної діяльності, час релігійної діяльності.

У творах ранніх утопістів (Т. Мор та Т. Кампанелла) було вперше визначено якісно новий взаємозв'язок між культурно-дозвіллєвою та трудовою діяльністю, між вільним і робочим часом. Зазначений взаємозв'язок проявлявся в обмеженні обсягів робочого часу (до чотирьох-шести годин) та розширенні функціональної спрямованості структурних елементів вільного часу. Останній був представлений такими елементами: час творчої діяльності, час інтелектуальної діяльності, час комунікативної діяльності, час ігрової діяльності, час гедоністичної діяльності. Особливістю структури вільного часу у даній моделі було підсилення дії розвиваючої функції вільного часу та послаблення відновлюючої.

Зазначається, що у творах пізніх утопістів (К. Сен-Сімон, Ф. Фур'є, Р. Оуен), порівняно з поглядами їх ранніх колег, вільний час позбавляється рекреаційної функції. Науковці пропонують вирішувати проблеми рекреації змінюючи види трудової діяльності. Такий концептуальний підхід та аналіз змісту культурно-дозвіллєвої діяльності представників утопічних суспільств дав підстави для виділення у структурі вільного часу таких елементів, як час наукової діяльності, час пізнавальної діяльності, час інформаційної діяльності, час комунікативної діяльності, час образотворчої діяльності, час наглядової діяльності.

Доведено, що теоретичні пошуки науковців суспільства періоду становлення та розвитку капіталізму були спрямовані на визначення сутності, структури, змісту та резервів вільного часу, функціональна спрямованість якого є наслідком соціально-економічного, науково-технічного, культурного розвитку суспільства (К. Маркс). У структурі вільного часу виділено такі елементи: час “задоволень та дозвілля”, час “піднесеної діяльності” та час “вільної праці в домашньому колі для потреб своєї сім'ї”. Функціональним призначенням вільного часу стає відновлення життєвих сил, розвиток інтелектуальних і фізичних здібностей; задоволення комунікативних, сімейно-побутових і соціальних потреб.

Наступним етапом у дослідженні динаміки структури вільного часу став аналіз поглядів, ідей і концепцій вільного часу сучасних західних соціологів вільного часу. Так, у концепції цивілізації дозвілля (Ж. Дюмазедьє) зафіксовано швидке збільшення обсягів вільного часу представників усіх соціальних груп, зростання цінності вільного часу та його автономізація. Трудова та культурно-дозвіллєва діяльність міняються місцями. Праця перестає бути “першою життєвою потребою” і стає лише засобом для самореалізації індивіда, яка здійснюється саме в дозвіллєвій діяльності, надаючи їй соціального значення та самоцінності.

Встановлено, що структура вільного часу представників індустріального суспільства характеризується появою таких нових елементів, як час демонстраційно-споживацької діяльності (Т. Веблен), час суспільних занять, час релігійних занять, час інтелектуальних занять, час артистичних занять, час любовних справ і танців, час різних задоволень (П. Сорокін); час профспілкових і політичних справ, час неорганізованих розваг, час організованого відпочинку, час суспільних турбот, час дозвілля (Е. В'єганд); час напівдозвілля (Ж. Дюмазедьє); час розваг (Ш. де Лоов).

З'ясовано, що дослідження структури вільного часу, здійснені науковцями радянської доби (С. Струміліним, Г. Пруденським, В. Патрушевим, В. Байковою, А. Немцовим, Б. Грушиним, О. Неценко, Г. Орловим та іншими) базувались на поглибленому К. Марксом аристотелівському уявленні про вільний час як єдність двох елементів - часу дозвілля та часу піднесеної діяльності - опосередкованих соціальними факторами (економічним, культурним, психологічним, юридичним, діяльнісним), що визначають змістовне наповнення та функціональну спрямованість вільного часу.

Автор стверджує, що дослідження сучасних українських соціологів вільного часу та дозвілля базуються на концепції єдності суспільства й особистості, що дало можливість визначити наступні структурні елементи вільного часу: час дозвілля, час піднесеної діяльності (Л. Аза, В. Піддубний, І. Бестужев-Лада, В. Дімов, В. Піча), час соціалізації, час інформаційно-просвітницької діяльності, час творчо-розвиваючої діяльності, час неформального спілкування, час рекреаційно-гедоністичної діяльності (О. Семашко, Є. Суїменко, Н. Цимбалюк). Зазначені структурні елементи вільного часу представників сучасного українського суспільства спрямовані на реалізацію інформаційної, просвітницької, творчої, розвиваючої, комунікативної, рекреаційної і гедоністичної функцій. У розділі з'ясовано, що структура вільного часу особистості зазнає соціального регулювання.

У другому розділі “Соціальна детермінованість динаміки структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу” досліджуються особливості соціального досвіду організації вільного часу вихованців військових навчальних закладів Російської імперії, колишнього СРСР та сучасної України. Визначаються соціальні детермінанти динаміки структури вільного часу, змістовне наповнення та функціональна спрямованість елементів структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів.

Встановлено, що структурними елементами вільного часу вихованців кадетських корпусів Російської імперії є час творчої діяльності, час спортивної діяльності та час фізичної трудової діяльності, яка розглядалась як елемент культурно-дозвіллєвої діяльності (Н. Мельницький, М. Лалаєв). Змістовне наповнення культурно-дозвіллєвої діяльності кадетів сприяло реалізації творчої, розвиваючої, оздоровчої, спортивної, рекреаційної та гедоністичної функцій дозвілля.

З'ясовано, що в першій половині ХVІІІ століття вихованці військових навчальних закладів Російської імперії проводили свій вільний час переваж-но поза межами навчальних закладів, а починаючи з сімдесятих років, спостерігається тенденція до певної ізоляції, відокремлення культурно-дозвіллєвої діяльності вихованців від світського дозвілля, зосередження його в межах навчального закладу.

Соціальні перетворення початку ХХ століття та стрімкий розвиток науково-технічного прогресу сприяли створенню на території СРСР якісно нової системи військової освіти, що обумовило зміни у структурі вільного часу курсантів військово-навчальних закладів.

Змістовне наповнення навчального часу курсантів радянських вій-ськово-навчальних закладів, на відміну від змістовного наповнення навчального часу кадетів кадетських корпусів, складали переважно технічні дисципліни, що зумовило особливу увагу з боку керівництва навчальних закладів до гуманітарної складової вільного часу курсантів. Автором з'ясовано, що структура вільного часу курсантів колишнього СРСР містить такі елементи, як час масово-політичної діяльності, час культурно-просвітницької діяльності та час спортивно-масової діяльності, які сприяють реалізації інформаційно-просвітницької, розвиваючої, комунікативної, оздоровчої, рекреаційної функцій дозвілля.

Відповідно до нормативних документів важливим структурним елементом вільного часу курсантів військово-навчальних закладів СРСР вважався час спортивно-масової діяльності (спартакіади, спортивні та фізкультурні свята, змагання тощо), проте провідним елементом структури вільного часу курсантів визначався час масово-політичної діяльності (політичні інформації, суспільно-політичні читання, комсомольські та партійні збори курсантів тощо), тоді як у змістовному наповненні вільного часу вихованців військових навчальних закладів Російської імперії переважала загальногуманітарна складова та естетичне виховання (театральні гуртки, участь у діяльності Спілки любителів російської словесності тощо).

Наступний етап дослідження пов'язаний зі структурацією вільного часу курсантів вітчизняного вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті. З метою вирішення цього завдання автором було визначено структуру соціального часу курсантів та виокремлено в ній вільний час як такий, що має такі складові: час діяльності, що сприяє соціалізації, час інформаційно-просвітницької діяльності, час творчо-розвиваючої діяльності, час спортивно-оздоровчої діяльності, час комунікативної діяльності, час рекреаційної діяльності та час гедоністичної діяльності.

Встановлено, що вільний час курсантів являє собою багатовекторний процес, що характеризується соціалізаційною, інформаційно-просвітницькою, творчо-розвиваючою, спортивно-оздоровчою, комунікативною, рекреаційною та гедоністичною функціональною спрямованістю.

Для визначення тенденцій розвитку структури вільного часу курсантів сучасного вітчизняного вищого військового навчального закладу доцільним було здійснення порівняльного аналізу системи їх культурно-дозвіллєвої діяльності та структури вільного часу з аналогічними характеристиками вільного часу вихованців військових навчальних закладів Заходу.

Порівняння структури вільного часу та системи культурно-дозвіллєвої діяльності курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, з аналогічними характеристиками вільного часу вихованців Військово-Морської Академії США та Академії Сухопутних військ США дало можливість з'ясувати спільні та відмінні характеристики. По-перше, структура, функції та зміст вільного часу вихованців таких навчальних закладів визначаються вимогами спеціальних нормативних документів; по-друге, функції їх культурно-дозвіллєвої діяльності відзначаються певною тотожністю і характеризуються інформаційно-просвітницькою, духовною, творчою, спортивно-оздоровчою, рекреаційно-гедоністичною спрямованістю. Головна відмінність організації вільного часу військових навчальних закладів Заходу полягає у наявності розгалуженої культурно-дозвіллєвої інфраструктури, яка покликана максимально забезпечити задоволення відповідних потреб своїх вихованців.

У третьому розділі “Динаміка орієнтацій курсантів вищого військового навчального закладу на культурно-дозвіллєву діяльність” представлено результати емпіричного дослідження змін у змістовному наповненні та функціональній спрямованості культурно-дозвіллєвої діяльності курсантів, які свідчать про вплив певних соціальних факторів на динаміку орієнтацій курсантів на культурно-дозвіллєву діяльність. Такі орієнтації курсантів розглядаються автором як готовність до цілеспрямованої культурно-дозвіллєвої діяльності та активного використання її видів і форм з метою задоволення інформаційно-пізнавальних, творчо-розвиваючих, спортивно-оздоровчих, комунікативних рекреаційних та гедоністичних потреб. У процесі роботи визначено вплив культурних, територіальних та освітніх соціальних факторів на культурно-дозвіллєві орієнтації курсантів.

Інтерпретація культурних факторів дозволила виявити суттєвий вплив на орієнтації курсантів культурно-дозвіллєвого середовища сім'ї, а саме: 46% респондентів, батьки яких мають вищу освіту, зорієнтовані на поліфункціональну, 32% респондентів - на монофункціональну культурно-дозвіллєву діяльність, 22% респондентів не визначились з функціональною спрямованістю своєї культурно-дозвіллєвої діяльності (без відповіді). У той же час, 39% респондентів, батьки яких мають повну загальну середню освіту, зорієнтовані на поліфункціональну, а 42% - на монофункціональну культурно-дозвіллєву діяльність (19% - без відповіді).

Аналіз дії територіальних факторів сприяв встановленню значного впливу місця проживання курсантів (гуртожиток, домівка батьків, наймана квартира) на їх культурно-дозвіллєві орієнтації. З'ясовано, що 46% респондентів, які проживають у гуртожитку, зорієнтовані на поліфункціональну культурно-дозвіллєву діяльність, 33% респондентів - на монофункціональну, (21% - без відповіді), тоді як 48% респондентів з числа тих, хто мешкає поза гуртожитком (дома, з батьками, на найманій квартирі), зорієнтовані на поліфункціональну, 29% респондентів - на монофункціональну культурно-дозвіллєву діяльність (23% - без відповіді).

Вивчення впливу освітніх факторів дозволило з'ясувати наявність помітної залежності характеру орієнтацій курсантів від курсу навчання. Так, 36% респондентів першого курсу навчання зорієнтовані на поліфункціональну культурно-дозвіллєву діяльність, 52% респондентів -на моно-функціональну (12% - без відповіді), тоді як 68% респондентів з числа тих, хто навчається на третьому курсі, орієнтуються на поліфункціональну культурно-дозвіллєву діяльність,19% респондентів - на монофункціональну, а 13% респондентів не визначились з функціональною спрямованістю своєї культурно-дозвіллєвої діяльності. Дослідження дозволило з'ясувати, що службові фактори (військове звання, посада) суттєво не впливають на орієнтації курсантів на культурно-дозвіллєву діяльність.

Зазначимо, що аналогічну залежність орієнтацій на культурно-дозвіллєву діяльність від культурних, територіальних і освітніх соціальних факторів зафіксовано у дослідженнях бюджету часу студентської молоді, проведених А. Якімовою, Ф. Хайруліним та іншими дослідниками.

Дослідницька робота, пов'язана із визначенням динаміки структурних елементів вільного часу курсантів, вимагала застосування бюджетного методу дослідження часу. Виконання даного завдання було здійснено за рахунок адаптації даного методу до умов нашого дослідження та реалізовано порівнянням кількісних обсягів елементів структури вільного часу.

У процесі роботи було встановлено залежність кількісних характеристик структурних елементів вільного часу курсантів, що визначали функціональну спрямованість культурно-дозвіллєвої діяльності від ряду соціальних факторів.

Встановлено, що загальна кількість вільного часу курсантів визначається особливостями культурно-дозвіллєвого середовища сім'ї, рівнем освіти батьків (повна загальна середня, середня спеціальна, вища освіта). Так, у респондентів, батьки яких мають повну загальну середню освіту, кількість вільного часу на добу більша на 49 хв, ніж у респондентів, батьки яких мають вищу освіту (352 хв та 303 хв на добу відповідно). Зафіксовано зворотний зв'язок між рівнем освіти батьків і функціональною спрямованістю культурно-дозвіллєвої діяльності, орієнтованої на спортивно-оздоровчу, інформаційно-просвітницьку та рекреаційну форми роботи, кількісні обсяги яких зменшуються. Так, на діяльність інформаційно-просвітницької спрямованості респонденти з числа тих, чиї батьки мають повну загальну середню освіту, витрачають 112 хв на добу, в той час як респонденти, батьки яких мають вищу освіту - лише 85 хвилин. Зазначається, що зниження рівня освіти батьків обумовлює збільшення обсягів часу рекреаційної діяльності курсантів (відповідно 31 хв, 34 хв, 49 хв) і зменшення обсягів часу комунікативної діяльності курсантів (51 хв, 45 хв, 40 хв).

Структура вільного часу курсантів виявила суттєву залежність від кур-су навчання. Так, з підвищенням курсу спостерігається поступове збільшення середньодобового обсягу вільного часу (від 212 хв на першому до 392 хв на п'ятому курсі). Відповідно зафіксовано тенденцію до збільшення витрат часу курсантів на культурно-дозвіллєву діяльність інформаційно-просвітницької (64 хв на першому курсі, 145 хв на п'ятому курсі); творчо-розвиваючої (53 хв на першому курсі, 74 хв на п'ятому курсі); комунікативної (33 хв на першому курсі, 66 хв на п'ятому курсі); рекреаційної (11 хв на першому курсі, 58 хв на п'ятому курсі) функціональної спрямованості. Одночасно зафіксовано негативну тенденцію змін у динаміці структури вільного часу курсантів, пов'язану з незначним обсягом часу діяльності, спрямованої на соціалізацію (11 хв на першому курсі, 9 хв на п'ятому курсі).

З'ясовано, що структура вільного часу курсантів залежить від місця проживання (гуртожиток, домівка батьків, наймана квартира). Так, у курсантів, які проживають у гуртожитку вищого військового навчального закладу, обсяг вільного часу на 89 хв менший, ніж у тих, хто мешкає дома, з батьками, або на приватних квартирах (280 хв та 369 хв відповідно).

Головними структурними елементами вільного часу курсантів, що проживають у гуртожитку вищого військового навчального закладу, є час інформаційно-просвітницької (34% від загального обсягу вільного часу), час творчо-розвиваючої (25%); та час спортивно-оздоровчої діяльності (12%). Респонденти, що проживають за межами гуртожитку, надають перевагу таким елементам структури вільного часу, як час інформаційно-просвітницької (28%), час комунікативної (20%) та час рекреаційної (18%) діяльності. Це свідчить про значне змістовно-функціональне насичення вільного часу курсантів, що проживають у гуртожитку. Одночасно у структурі вільного часу курсантів, які мешкають за межами гуртожитку, зафіксовано значне збільшення обсягу часу, що сприяє соціалізації, до 10% від загальної кількості їх вільного часу, тоді як у мешканців гуртожитку цей показник становить лише 2%. Зазначимо, що в процесі дослідження не виявлено значної залежності структури вільного часу курсантів від службового фактора. Військове звання суттєво не впливає на розподіл вільного часу курсантів та не визначає кількісні обсяги його структурних елементів.

Отримані в процесі дослідження результати свідчать про те, що кількісні часові показники структурних елементів вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, зазнають суттєвого впливу культурних, освітніх і територіальних факторів.

Висновки

У дисертації на основі теоретичних узагальнень соціологічних концепцій вільного часу запропоновано нове розв'язання наукової проблеми, що полягає у невідповідності між необхідністю наукового обґрунтування соціально зумовленої структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при класичному університеті, її змістовного наповнення і функціональної спрямованості та недостатністю наукових знань щодо впливу соціальних факторів на динаміку структури вільного часу курсантів різних категорій.

Дисертантом обґрунтовано, що вирішення зазначеної проблеми вимагає застосування комплексного підходу, що передбачає дослідження розвитку структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів та визначення її динаміки; встановлення соціальних факторів динаміки структури вільного часу курсантів; визначення основних характеристик функціональної спрямованості та змістовного наповнення вільного часу.

Результати такого дослідження слугуватимуть теоретичним підґрунтям для оптимізації процесів професійного становлення сучасного офіцера-професіонала; демократизації освітнього процесу у вищих військових навчальних закладах; удосконалення технологій соціалізації курсантів у процесі організації їх культурно-дозвіллєвої діяльності.

1. Застосування методу концептуалізації сприяло визначенню змісту понять “вільний час курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, “структура вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, “динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”. Зокрема, уточнено наступне: а) вільний час курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті є елементом їх соціального часу, змістовне наповнення якого становить культурно-дозвіллєва діяльність, що має комунікативну, інформаційно-просвітницьку, творчо-розвиваючу, спортивно-оздоровчу, рекреаційну та гедоністичну функціональну спрямованість; б) структура вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому начальному закладі, класичному університеті, є системою взаємопов'язаних елементів, якими є часові витрати курсантів на різні види культурно-дозвіллєвої діяльності, що відрізняються змістовним наповненням і функціональною спрямованістю; в) динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, є соціальним процесом, який характеризує зміни внутрішньої будови вільного часу, що є наслідком впливу соціальних факторів і проявляється в особливостях функціональної спрямованості та змістовного наповнення культурно-дозвіллєвої діяльності курсантів вищого військового навчального закладу.

2. У результаті узагальнення соціальних поглядів на вільний час і його структуру встановлено, що вільний час є соціальним явищем, яке відповідає певному етапу розвитку суспільства. Зокрема, з'ясовано, що соціальні процеси, які супроводжують розвиток суспільства, визначають структуру вільного часу, своєрідне змістовне наповнення та функціональну спрямованість його структурних елементів, а динаміка структури вільного часу знаходить своє відображення у його змістовно-функціональному урізноманітненні.

3. На підставі аналізу документів (статутів, наказів, директив) було виявлено тенденцію до поступового змістовно-функціонального урізноманітнення структури вільного часу. Так, вільний час вихованців військових начальних закладів Російської імперії представлений часом творчої діяльності, часом спортивної діяльності та часом фізичної трудової діяльності; структурними елементами вільного часу курсантів військово-навчальних закладів СРСР є час масово-політичної діяльності, час культурно-просвітницької діяльності та час спортивно-масової діяльності; у структурі вільного часу курсантів сучасного вітчизняного вищого військового навчального закладу виокремлено час, що сприяє соціалізації, час комунікативної діяльності, час інформаційно-просвітницької діяльності, час творчо-розвиваючої діяльності, час спортивно-оздоровчої діяльності, час рекреаційної діяльності та час гедоністичної діяльності курсантів.

4. На основі аналізу результатів соціологічного опитування з'ясовано вплив культурних, територіальних та освітніх соціальних факторів на динаміку змін культурно-дозвіллєвих орієнтацій курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті. Так, дослідження впливу культурних факторів дозволило з'ясувати зв'язок між культурно-дозвіллєвим середовищем сім'ї (рівнем освіти та сферою професійної діяльності батьків) та орієнтаціями курсантів на функціональну спрямованість культурно-дозвіллєвої діяльності.

5. Бюджетний метод дослідження часу, адаптований відповідно до особливостей об'єкта даного дослідження, дав можливість визначити, що структура вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, представлена наступними елементами: часом, що сприяє соціалізації, часом комунікативної діяльності, часом інформаційно-просвітницької діяльності, часом творчо-розвиваючої діяльності, часом спортивно-оздоровчої діяльності, часом рекреаційної діяльності та часом гедоністичної діяльності курсантів.

Динаміка основних елементів структури вільного часу курсантів визначається культурними, територіальними та освітніми соціальними факторами. Встановлено вплив на структуру вільного часу курсантів територіальних факторів - місця проживання курсантів під час їх навчання у вищому військовому навчальному закладі (гуртожиток, домівка батьків, наймана квартира). Виявлено тенденцію, відповідно до якої у курсантів, що проживають у гуртожитку військового навчального закладу, загальний обсяг вільного часу зменшується порівняно з курсантами, що мешкають поза межами гуртожитку, однак структурні елементи вільного часу характеризуються значною змістовно-функціональною насиченістю. Визначено суттєвий вплив на структуру вільного часу освітніх факторів, представлених такими характеристиками, як обрана курсантами спеціальність навчання, курс навчання, рівень успішності.

Результати даного дослідження, а саме: розроблена й обґрунтована дисертантом структура вільного часу курсантів, дослідження його динаміки та виявлені в процесі роботи соціальні фактори розвитку вільного часу можуть бути використані у подальших наукових розвідках як теоретичне підґрунтя удосконалення технологій процесів соціалізації курсантів та організації їх культурно-дозвіллєвої діяльності.

Дослідження динамічних змін, які відбуваються у структурі вільного часу курсантів під впливом культурних, територіальних та освітніх соціальних факторів, сприятиме визначенню шляхів модернізації культурно-виховної роботи й організації дозвілля у вищому військовому навчальному закладі, змістовно-функціональному збагаченню культурно-дозвіллєвої діяльності.

У Додатках подано документацію соціологічного дослідження (анкета, форма бланка реєстрації витрат часу, формалізований список видів діяльності курсантів вищого військового навчального закладу), типовий план передвихідного та вихідного дня ВІ КНУ, розпорядок дня ВІ КНУ.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях

1. Кожедуб О.В. Місце дозвілля в теорії держави Аристотеля // Социальные технологии: Актуальные проблемы теории и практики. Международный межвузовский сборник научных работ. - Запорожье: Изд-во “ЗИГМУ”, 2005. - Вып.26. - С.173-179.

2. Кожедуб О.В. Соціальна сутність вільного часу // Социальные технологии: Актуальные проблемы теории и практики. Международный межвузовский сборник научных работ. - Запорожье: Изд-во “ЗИГМУ”, 2005. - Вып.27. - С.173-179.

3. Кожедуб О.В. Теоретичні засади дослідження вільного часу (за концепцією Карла Маркса) // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: Збірник наукових праць. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2005. - Вип.3. - С.40-47.

4. Кожедуб О.В. Місце вільного часу в структурі життєдіяльності курсантів // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - К.: “Видавництво Курс”, 2005. - Вип.4. - С.32-38.

5. Кожедуб О.В. Технологічні аспекти бюджетного дослідження часу: кількість та зміст вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу // Социальные технологии: Актуальные проблемы теории и практики. Международный межвузовский сборник научных работ. - Запорожье: Изд-во “ЗИГМУ”, 2006. - Вып.32. - С.309-314.

Анотація

Кожедуб О.В. Динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2008. - 20 с.

Дисертація присвячена дослідженню динаміки структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті.

Динаміка структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів розглядається як соціальний процес, що характеризує зміни внутрішньої будови вільного часу під впливом соціальних факторів і проявляється у зміні функціональної спрямованості та змістовного наповнення культурно-дозвіллєвої діяльності курсантів. Проаналізовано динаміку змін структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів на різних етапах розвитку системи військової освіти. На основі аналізу емпіричних даних визначено тенденції розвитку структури вільного часу курсантів вітчизняного військового навчального закладу.

Ключові слова: вільний час курсантів вищого військового навчального закладу (ВВНЗ) при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті; структура вільного часу курсантів ВВНЗ при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті; динаміка структури вільного часу курсантів ВВНЗ при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті; соціальні фактори динаміки структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів; орієнтації на культурно-дозвіллєву діяльність курсантів ВВНЗ при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті; змістовне наповнення культурно-дозвіллєвої діяльності курсантів ВВНЗ при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті; функціональна спрямованість культурно-дозвіллєвої діяльності курсантів ВВНЗ при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті.

Аннотация

Кожедуб Е.В. Динамика структуры свободного времени курсантов высшего военного учебного заведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.04 - специальные и отраслевые социологии. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2008. - 20 с.

Диссертация посвящена исследованию динамики структуры свободного времени курсантов высшего военного учебного заведения при гражданском высшем учебном заведении, классическом университете.

В работе анализируются авторские концепции ученых, в которых определяется структура свободного времени представителей различных социальных групп, начиная с античных времен.

Анализ нормативно-правовых документов, которые регулируют жизнедеятельность воспитанников военных учебных заведений, позволил определить структурные элементы их свободного времени. Так, структура свободного времени кадетов кадетских корпусов представлена временем творческой деятельности, временем спортивной деятельности, временем физической трудовой деятельности, которая рассматривается как элемент культурно-досуговой деятельности.

Структура свободного времени курсантов военных учебных заведений СССР представлена временем массово-политической деятельности, временем культурно-просветительной деятельности и временем спортивно-массовой деятельности.

Функциональный анализ жизнедеятельности курсантов высшего военного учебного заведения при классическом университете способствовал выделению в структуре их свободного времени таких элементов: время деятельности, которая способствует социализации, время коммуникативной деятельности, время спортивно-оздоровительной деятельности, время творческо-развивающей деятельности, время рекреационной деятельности и время гедонистической деятельности.

Применение бюджетного метода исследования времени позволил определить количественные параметры каждого из элементов и установить, какие социальные факторы оказывают наиболее сильное влияние на динамику структуры свободного времени курсантов высшего военного учебного заведения при гражданском высшем учебном заведении, классическом университете.

Ключевые слова: свободное время курсантов высшего военного учебного заведения (ВВУЗ) при гражданском высшем учебном заведении, классическом университете; структура свободного времени курсантов ВВУЗ при гражданском высшем учебном заведении, классическом университете; динамика структуры свободного времени курсантов ВВУЗ при гражданском высшем учебном заведении, классическом университете; социальные факторы динамики структуры свободного времени воспитанников военных учебных заведений; ориентации на культурно-досуговую деятельность курсантов ВВУЗ при гражданском высшем учебном заведении, классическом университете; содержание культурно-досуговой деятельности курсантов ВВУЗ при гражданском высшем учебном заведении, классическом университете; функциональная направленность культурно-досуговой деятельности курсантов ВВУЗ при гражданском высшем учебном заведении, классическом университете.

The summary

Kozhedub O. V. Dynamics of structure of a free time of cadets of a Higher Military Educational Institution. - Manuscript.

Thesis to attain a scientific degree of the candidate of sociological sciences on a specialty 22.00.04 - special and branch sociology - the Kyiv National University of Taras Shevchenko. - Kyiv.

The thesis is devoted to research of dynamics of structure of a free time of cadets of the military educational institution at civil a higher educational institution, classical university.