З нашої точки зору на поведінку споживачів на ринку вищої освіти впливають три групи факторів: мікрорівня, мезорівня і макрорівня. Зупинимося детальніше на кожній з них.

Перша група чинників - це фактори мікрорівня або особистісні фактори. До них відносяться потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, схильності та здібності школярів. Ці фактори впливають не тільки на вибір конкретного вищого навчального закладу, а й на прийняття рішення про отримання вищої освіти взагалі.

Базовим елементом вибору вищого навчального закладу та навчання в цілому є потреба. «Потреба - це стан нестачі в чому-небудь, стан, що стимулює діяльність, спрямовану на заповнення цього недоліку, одна з відмінних рис всякої життєдіяльності» [22 с. 164]. Потреба у вищій освіті саме по собі не є потребою, вона є потребою у зв'язку з тим, що може задовольнити інші потреби особистості. Потребу мати вищу освіту можна віднести до потреб, обумовлених зовнішнім середовищем. Відповідно можна вивести послуги вищої освіти (за А.Маслоу):

1) Фізіологічні - потреба в грошах, і як наслідок необхідність в працевлаштуванні, а знайти гарну роботу можна тільки якщо спочатку закінчити ВНЗ;

2) Потреби в безпеці та стабільності життя - отримання вищої освіти підвищує впевненість у завтрашнім дні, стабільність умов життєдіяльності та праці;

3) Соціальні - освіта дає найбільші можливості збільшити свої соціальні зв'язки, розширити коло спілкування, знайти дружину (чоловіка);

4) Потреби престижу - отримання вищої освіти може вдовольнити такі потреби, як визнання достоїнства, потребі належати до певного класу, в високому статусі, повазі та самоповазі;

5) Духовні потреби - це потреби в самоактуалізації та самовираженні, самоствердженні.

Коли потреба усвідомлена та проаналізована, і вона не йде в розріз з існуючими цінностями та нормами суспільства, в якому живе споживач, то потреба трансформується в мотив. «Мотив - це спонукання до діяльності, пов'язане із задоволенням потреб суб'єкта» [25 с. 244]. Мотив формується на основі елементів внутрішньої структури особистості: потреб, інтересів, установок, переконань, ідеалів, цінностей тощо. Кожний із цих елементів може стати мотивом дії, та насамперед, основу мотивів становлять «потреби», пропущені крізь ціннісно-нормативне ядро ?? особистості.

Таким чином мотивація може служити критерієм виділення різних типологій споживачів. У рамках нашої роботи ми використаємо власну класифікацію мотивів, розподіливши їх на кілька груп:

1) Мотиви, пов'язані зі змістом майбутньої професійної діяльності, до числа яких можна віднести: інтерес до спеціальності, наявність здібностей, схильностей до певного виду діяльності бажання розширити кругозір, та одержати якісну професійну підготовку;

2) Мотиви, пов'язані з корисністю професії (прагнення бути корисним людям);

3) Мотиви, пов'язані із прагненням до високого соціального статусу (можливість зайняти високу соціальну позицію, можливість подальшого соціального просування, бажання домогтися поваги навколишніх, престижність професії);

4) Мотиви, пов'язані з матеріальним статком та стабільністю існування (бажання отримати роботу, досягти певного рівня матеріальної забезпеченості, та мати необхідні соціальні блага);

5) Мотиви, пов'язані з потребою в комунікації (прагнення одержати певне коло спілкування, знайомств, знайти свою другу половину);

6) Мотиви, які пов'язані з конформізмом, до них можна віднести: дотриманням сімейних традицій, бажання бути як усі, не відрізнятися від друзів;

7) Мотиви, які пов'язані з бажання продовжити безтурботний період життя, відстрочити службу в армії.

Другу групу складають фактори мезорівню, під впливом яких формуються та приймаються рішення. Це сім'я, родичі, друзі, знайомі, однокласники, вчителі, загалом, ті люди, до думки яких прислухаються школярі. «Поради батьків - найвагоміший фактор впливу на думку школярів щодо вибору ВНЗ та професії. Це закономірно, бо сім я є еталоном життєвих цінностей і переконань, моделлю певного способу життя, першоджерелом вражень і уявлень дітей про світ праці» [9 с. 14]. Батьки досить добре знають особливості та схильності своєї дитини і, якщо син або дочка слідують їх порадам, то дуже часто професійний вибір молодої людини виявляється досить стійким. Батьки, які впливають на вибір сина або доньки, можуть задіяти свої власні соціальні зв'язки, які полегшують вступ до вищого навчального закладу, послуги потрібного репетитора і таке ін. Не маловажним буде і економічна допомога батьків при виборі та вступі у вищий навчальний заклад. Однак, даючи поради дітям щодо вибору професії, батьки нерідко роблять таки помилки: не враховують стан здоров'я дитини, медичні протипоказання, фізіологічні якості, які на етапі вступу в вищій навчальний заклад стають перешкодою для оволодіння професією; радять своїм дітям вибрати певну професію, керуючись міркуваннями престижу, матеріального благополуччя, продовження сімейної традиції. Саме тому дуже важливо, щоб інформація про професії орієнтувала молоду людину на їхній зміст, а не на зовнішню привабливість та інші побічні чинники.

На вибір школяра так само впливають поради друзів, які можливо вже навчаються у вищих навчальних закладах, більш «просунутих» однолітків або вчителів. Школа, поряд з сім'єю, є інститутом, що покликаний формувати особистість та здійснювати її багатопланове виховання. Вона так само відіграє важливу роль в процесі вибору учнями вищих навчальних закладів, у які вони будуть поступати після її закінчення. Школа дає можливість підростаючому поколінню не тільки одержувати необхідній рівень освіти, але й допомагає при виборі професії, через проведення бесід зі школярами, днів відкритих дверей тощо.

Слід так само відзначити, що на відміну від реклами або ВНЗ, батьки, друзі і знайомі зазвичай мало що отримують або втрачають в наслідок рішення яке прийняв абітурієнт» [6 с. 88].

Третя група - це фактори макрорівня. Вплив макросередовища на вибір вищого навчального закладу та спеціальності майбутніми абітурієнтами являє собою вплив таких об'єктивних чинників, як: суспільний устрій, стан розвитку економіки; сучасна соціокультурна ситуація та соціальні процеси; демографічні процеси; регіональні особливості; поселенська структура; система соціальних норм і цінностей суспільства; престиж професій у суспільній думці; стан ринку праці.

Найважливішим фактором макросередовища, що впливає на поведінку школярів на ринку вищої освіти є суспільний устрій, тому що будь-яке суспільство має свою ідеологію, що накладає певний відбиток на процеси самовизначення молоді, задаючи зразки виконання соціальних ролей. Стабільність або, навпроти, нестабільність економіки, соціально-політичний устрій держави створюють умови для професійного самовизначення молоді, які в кожний конкретний момент часу можуть виявитися сприятливими, такими що надають свободу вибору або, навпаки, несприятливими, тобто, таким що обмежують вибір, та не дають можливостей для вертикальної соціальної мобільності.

Також в якості одного з чинників, що здійснює найбільший вплив на вибір вищого навчального закладу, можна назвати престиж професій, що склався в суспільній свідомості. Стихійно сформовані «сходи престижності» професій, не відповідають ні реальним умовам життя суспільства, ні реальним потребам виробництва, а існують як феномен суспільної свідомості, що впливає на життєві шляхи школярів, їх соціальні переміщення, мобільність у сфері зайнятості. Тому модні тенденції гарні при виборі одягу, але не при виборі вищого навчального закладу або професії. Не так давно великим попитом користувалися менеджери, економісти та юристи. Але випускників цієї професії було набагато більше, ніж на той час потребував ринок. Безліч фахівців залишилися, не затребувані згодом роздутого ажіотажу, буму, який виявився «пшиком». У таких ситуаціях програють ті, хто вибирає майбутню професію тільки з урахуванням її престижності або високої оплати, але не має до цього особливого бажання і здібностей. А найбільш затребуваними, але не модними, зараз в Україні є професії слюсаря, токаря, інженера [26].

Ці три групи факторів взаємодіють на всіх етапах процесу прийняття рішення про вибір ВНЗ. Починаючи з першого етапу - формування потреби у вищій освіті, мотиви, установки, цінності школяра знаходяться під впливом сім'ї, друзів, школи та інших людей і структур. На наступний етапі - пошуку інформації також мають вплив батьки, знайомі, друзі, вчителі, і так само засоби масової інформації (газети, журнали, телебачення, інтернет). Останні є ретрансляторами інформації необхідної для абітурієнта при виборі ВНЗ та спеціальності.

Загалом джерела потрібної інформації можна розділити на два види:

- контрольовані - надаються вищим навчальним закладом. До них відноситься все, що робить ВНЗ для інформування абітурієнтів про сферу своєї спрямованості. Тобто мова йде про рекламу в ЗМІ, інформацію яка знаходиться на сайті ВНЗ, та інших інтернет ресурсах, надається на днях відкритих дверей ВНЗ, довідниках для вступників, спілкування з викладачами та студентами цього ВНЗ.

- неконтрольовані джерела, до них відносять сім'ю, друзів, знайомих.

Що ж до оцінки і вибору прийнятних варіантів, то тут знову в силу вступають всі три рівні факторів - мікрорівня, мезорівня та макрорівня. Цей етап найбільш складний з усіх попередніх, оскільки школяр при виборі ВНЗ повинен враховувати як свої індивідуальні схильності, здібності, так можливості і бажання батьків і оточуючих його людей, в першу чергу матеріальний аспект, так і те що прийнято і бажане в суспільстві.

І ось коли приймається остаточне рішення, про те куди вступати, з'являється ще ряд факторів, які відіграють важливу роль при виборі вищого навчального закладу. Основними з них є:

- форма власності;

- форма навчання;

- місце розташування і зручність пересування з дому до ВНЗ і назад;

- наявність бюджетних місць;

- вартість контракту;

- наявність магістратури, аспірантури, докторантури;

- наявність спортивних секцій;

- наявність військової кафедри;

- гуртків самодіяльності.

- затребуваність випускника ВНЗ на ринку праці.

Висновки до розділу 1

Ринок освітніх послуг - це система установ, організацій та індивідів, що має необхідну інфраструктуру і методичне забезпечення для задоволення специфічної потреби людини - потреби в знаннях, підпорядкованої законам попиту, пропозиції та вартості. Один з його сегментів це ринок вищої освіти до якого належать: технікуми (училища) I рівня акредитації; коледжі та інші прирівняні до них заклади II рівня акредитації; інститути, консерваторії, академії, університети III и IV рівня акредитації.

Ринок вищої освіти України на 2011 навчальний рік складався з 854 навчальних закладів I-IV ступенів акредитації. Загальна кількість учнів ВНЗ усіх рівнів акредитації в 2010 р. скоротилося в порівнянні з 2009 р. на 4,2% - з 2 млн. 599 тис. 400 до 2 млн. 491 тис. 300, у тому числі у ВНЗ III та IV ступенів акредитації на 5,2% - з 2 млн. 245 тис. 200 до 2 млн. 129 тис. 800.

Ринок вищої освіти м. Харкова пропонує широкий спектр послуг, що надаються не тільки державними, а й приватними навчальними закладами. Всього вищих навчальних закладів в м. Харкові налічується приблизно 156, з них I-II рівня акредитації - 107.

Поведінка споживачів - серія взаємопов'язаних соціальних актів, здійснюваних індивідом в ринковому середовищі: усвідомлення власних потреб та інтересів, пошук інформації про товар або послугу, оцінка варіантів і власне придбання.

З нашої точки зору на поведінку споживачів на ринку вищої освіти впливають три групи факторів: мікрорівню, мезорівню і макрорівня. Перша група чинників - це фактори мікрорівню або особистісні фактори. До них відносяться потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, схильності та здібності школярів. Другу групу складають фактори мезорівню, під впливом яких формуються та приймаються рішення. Це сім'я, родичі, друзі, знайомі, однокласники, вчителі, загалом, ті люди, до думки яких прислухаються школярі. Третя група - це фактори макрорівня. Вплив макросередовища на вибір вищого навчального закладу та спеціальності майбутніми абітурієнтами являє собою вплив таких об'єктивних чинників, як: суспільний устрій, стан розвитку економіки; сучасна соціокультурна ситуація та соціальні процеси; демографічні процеси; регіональні особливості; поселенська структура; система соціальних норм і цінностей суспільства; престиж професій у суспільній думці; стан ринку праці.

мотив школяр вищий навчальний

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРУ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ВИПУСКНИКАМИ ШКІЛ

2.1 Програма дослідження

Вибір учнями вищих навчальних закладів є складною та відповідальною задачею, оскільки отримання вищої освіти в останній час стало однією з основних умов життєвого успіху. Зміни які відбуваються в суспільстві, особливо в сфері економіки приводять до того, що ситуація на ринку послуг вищої освіти також зазнає змін: з'являються та зникають вищи навчальні заклади, спеціальності, змінюються уявлення про добру освіту, запити роботодавців. Змінюються також фактори, які впливають на вибір абітурієнтами вищих навчальних закладів, а також мотивація отримання вищої освіти в цілому.

Проблему вибору учнями вищих навчальних закладів в нашій країні приділяється не достатньо уваги, що тягне за собою не ефективну профорієнтаційну роботу ВНЗ, переповненість ринка праці «непотрібними» спеціальностями та величезною недостачею потрібних спеціалістів. Все сказане зумовлює актуальність даного дослідження.

Мета дослідження - виявити основні характеристики споживчої поведінки випускників шкіл на ринку вищої освіти.

Об'єкт дослідження - учні одинадцятих класів міста Харкова

Предмет дослідження - механізм вибору вищого навчального закладу учнями одинадцятих класів.

Задачі:

1. Виявити основні потреби та мотиви школярів щодо отримання вищої освіти та вступу до вищого навчального закладу.

2. Виділити основні джерела інформації про вищи навчальні заклади якими користуються школярі при виборі вищого навчального закладу.

3. Визначити основні суб'єкти, які впливають на вибір школярами вищого навчального закладу та час коли відбувається процес прийняття рішення про вступ до ВНЗ.

4. Виявити основні характеристики вищого навчального закладу, які впливають на його вибір школярами.

5. Визначити найбільш престижні вищи навчальні заклади серед школярів та вищи навчальні заклади, які найчастіше обираються школярами.

Інтерпретація та операціоналізація основних понять

Ринок вищої освіти - це система учбових закладів I - IV рівнів акредитації, державної та приватної форми власності, маючих необхідну інфраструктуру та методичне забезпечення для задоволення потреб у знаннях і спеціальностях випускників шкіл, підпорядкованих закону попиту та пропонування, вартості.

Вищий навчальний заклад (ВНЗ) - навчальний заклад, який пропонує вищу професіональну освіту та здійснюючий наукову діяльність.

Поведінка споживачів - це серія взаємопов'язаних соціальних актів, які здійснюються індивідами в ринковому середовищі.

Основні етапи споживчої поведінки:

1. усвідомлення потреби;

2. пошук інформації про товари та послуги;

3. оцінка та вибір прийнятних варіантів;

4. придбання товару або послуги.

Фактори споживчої поведінки на ринку вищої освіти:

Фактори мікрорівню: потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, схильності, здібності та вміння школярів;

Фактори мезорівню: сім'я, родичі, друзі, знайомі, однокласники, вчителі;

Фактори макрорівню: суспільний устрій, стан розвитку економіки, сучасна соціокультурна ситуація та соціальні процеси; демографічні процеси; регіональні особливості; поселенська структура; система соціальних норм і цінностей суспільства; престиж професій у суспільній думці; стан ринку праці.

Потреба - це повна або часткова відсутність будь-чого необхідного.

Отримання вищої освіти може бути пов'язано із задоволенням таких потреб:

1) Фізіологічних - вища освіта полегшує працевлаштування, та підвищує вірогідність знайти високооплачувану роботу;

2) Потреби в безпеці та стабільності життя - отримання вищої освіти підвищує впевненість у завтрашнім дні, стабільність умов життєдіяльності та праці;

3) Соціальних - освіта дає найбільші можливості збільшити свої соціальні зв'язки, розширити коло спілкування, знайти дружину (чоловіка);

4) Потреби престижу - отримання вищої освіти може вдовольнити потреби в повазі з боку оточуючих, отриманні високого статусу, самоповазі;

5) Духовних потреби - потреб в самоактуалізації та самовираженні, самоствердженні.

Мотив - спонукання до діяльності, пов'язане із задоволенням потреб суб'єкта; усвідомлена причина, яка лежить в основі вибору дій і вчинків особистості.

Основними мотивами отримання вищої освіти є:

1) Мотиви, пов'язані зі змістом майбутньої професійної діяльності, до числа яких можна віднести: інтерес до спеціальності, наявність здібностей, схильностей до певного виду діяльності, одержати якісну професійну підготовку;

2) Мотиви, пов'язані з корисністю професії (прагнення бути корисним людям);

3) Мотиви, пов'язані із прагненням до високого соціального статусу (можливість зайняти високу соціальну позицію, можливість подальшого соціального просування, бажання домогтися поваги навколишніх, престижність професії);

4) Мотиви, пов'язані із матеріальним статком та стабільністю існування (бажання отримати роботу, досягти певного рівня матеріальної забезпеченості, та мати необхідні соціальні блага);

5) Мотиви, пов'язані з потребою в комунікації (прагнення одержати певне коло спілкування, знайомств, знайти свою другу половину);

6) Мотиви, які пов'язані з конформізмом, до них можна віднести: дотриманням сімейних традицій, бажання бути як усі, не відрізнятися від друзів;

7) Мотиви, які пов'язані з бажання продовжити безтурботний період життя, відстрочити службу в армії;

8) Мотиви, які пов'язані з саморозвитком (бажанням розширити свій кругозір).

Джерела інформації о ВНЗ поділяються на:

1) Контрольовані джерела інформації: реклама в ЗМІ, інформація на сайтах ВНЗ, дні відкритих дверей у ВНЗ, довідники для абітурієнтів, спілкування з викладачами та студентами цього ВНЗ.

2) Не контрольовані джерела інформації: сім'я, друзі, знайомі, вчителя.

Гіпотези:

1. Отримання вищої освіти перш за все пов'язано із задоволенням соціально-економічних та інтелектуальних потреб.

2. Основними мотивами отримання вищої освіти та вступу до вищого навчального закладу є мотиви, пов'язані із забезпеченням в майбутньому та матеріального статку, прагненням до високого соціального статусу.

3. Найбільш популярним джерелом отримання інформації про вищі навчальні заклади для школярів є інтернет.

4. Вибір школярами вищого навального закладу в основному здійснюється під впливом родини під час навчання в одинадцятому класі.

5. Головними характеристиками вищого навчального закладу, які впливають на його вибір школярами є державна форма власності, наявність бюджетних місць, зручне розташування ВНЗ та наявність військової кафедри.

6. Для учнів з різним рівнем успішності розрізняються мотиви вступу до ВНЗ та характеристики ВНЗ, які є вирішальними при прийняті рішення вступу до ВНЗ.

Методи дослідження.

Основним методом дослідження поведінки споживачів на ринку вищої освіти, на нашу думку є анкетування. Головними перевагами якого є оперативність отримання даних та жорстка регламентація процедури. Результати анкетування добре структуровані, що веде до відносно малої трудомісткості під час обробки результатів дослідження, та економічності в порівнянні з інтерв'ю. Крім того гарантована анонімність респондентів являє собою ключ до щирості та об'єктивності їх відповідей, що є немало важливим в нашому дослідженні. За допомогою анкетного опитування ми зможемо зібрати інформацію про мотиви та потреби школярів щодо вищих навчальних закладів, також анкетування допоможе виявити найбільш узагальнені ідеальні характеристики, якими повинен володіти ВНЗ на думку школярів.

Що ж стосується недоліків анкетного опитування, стосовно нашого дослідження, треба відмітити неможливість контролю коректності розуміння респондентом питань, неспроможність гарантувати точне виконання інструкції респондентом та нещирість респондента. Крім того анкетне опитування не може дати уяву про всі аспекти вибору вищого навчального закладу, все одно буде щось, що не потрапило до анкети, чи ми пропустили. Тому для підвищення надійності дослідження найефективнішим буде до анкетного метода додати ще й метод інтерв'ю.

Інтерв'ю це бесіда, яка передбачає прямий контакт інтерв'юера з респондентом, причому запис відповідей останнього здійснюється чи інтерв'юером (його асистентом), чи на диктофон. Інтерв'ю найкраще проводити з учнями одинадцятих класів та їх батьками. Контакт який установлюється між інтерв'юером та респондентом передбачає, що питань без відповідей не залишиться, та крім того інформація отримана в такий спосіб буде більш глибшою та достовірнішою ніж отримана в анкеті. Саме інтерв'ю дозволить уточнити мотиви вибору ВНЗ, тому що воно не тільки фіксує відповіді на питання, та ставить уточнюючі, інтерв'ю дозволяє побачити невербальні жести, міміку респондента, та зрозуміти коли він відповідає щиро, а коли щось приховує, чи відповідає так як на його погляд буде правильно, але не чесно.

Але головним недоліком інтерв'ю являється його мала оперативність, дуже великі затрати часу та грошей, та необхідність великої кількості інтерв'юерів. Та поєднання цих двох методів буде оптимальним і крім того дозволить отримати найбільш повне уявлення, та достовірніші дані про предмет дослідження.

Обґрунтування вибірки:

Генеральна сукупність: учні одинадцятих класів шкіл міста Харкова (як загальноосвітніх так і спеціалізованих).

Тип вибірки. Для даного дослідження на наш погляд найбільш оптимальним є застосування багатоступеневої комбінованої вибірки.

1. На першому етапі якої складаємо список усіх шкіл міста Харкова.

2. На другому етапі отримавши увесь перелік шкіл міста Харкова ми їх стратифіцируємо на загальноосвітні та спеціалізовані. Спеціалізовані в свою чергу будуть поділятися на звичайні спеціалізовані, ліцеї, гімназії, учбово-освітні комплекси та окремо виділяються музична школа, спеціалізована економіко-правова школа ХГУ «НУА» та «Денсурі» школа з поглибленим вивченням корейської мови та культури.

3. На третьому етапі в кожній страті ми за допомогою механічного відбору одбираємо ті школи, які попадуть до вибіркової сукупності згідно з долею учнів цих страт в загальній кількості випускників міста Харкова.

4. На четвертому етапі ми проводимо опитування усіх одинадцятих класів в школах, які потрапили до вибірки.

Обсяг вибірковою сукупності розраховується за формулою без повторного відбору:

n - об'єм вибіркової сукупності,

N - об'єм генеральної сукупності,

? - гранична помилка вибірки, ?=tµ , ? = 5% = 0,05

?2 - дисперсія аналізованої ознаки. ?2 =pq; тобто р=50% q=50% таким чином ?2=0,5·0,5=0,25

В даному дослідженні:

N - обсяг генеральної сукупності - 7 тис. 425 чол. (випускників шкіл на 2012 рік)

Р - довірча ймовірність - 95% (0,954)

t - коефіцієнт довіри - 1,96

Таким чином обсяг вибіркової сукупності складає 400 учнів.

2.2. Аналіз результатів дослідження

Для вивчення поведінки споживачів на ринку вищої освіти в м. Харкові було проведено анкетне опитування, в якому взяли участь 146 учнів одинадцятих класів міста Харкова. Вибірка стихійна. Серед опитаних було 39% юнаків та 61% дівчат. Вік опитаних респондентів сягав 16 - 17 років. За успішністю навчання в школі опитані розподілилися таким чином: 34% вчиться на відмінно, 57% мають середні відмітки, та 8% переважно навчаються на трійки. Що ж стосується забезпечення сімей, дані виявилися такими: малозабезпеченими є 10% опитаних, середньо забезпеченими є 66% та 18% - багато забезпеченими. Звісно, дані опитування не можна екстраполювати на всі одинадцяті класи м. Харкова, але можна виявити загальні мотиви та потреби школярів, які повинні обрати вищий навчальний заклад для продовження подальшої освіти.

Виходячи з визначення споживчої поведінки та особливостей поведінки випускників шкіл на ринку вищої освіти в якості основних факторів, що впливають на поведінку школярів було обрано:

- потреби та мотиви вступу до ВНЗ;

- джерела інформації, за якими здійснюють пошук школярі;

- основні характеристики за якими школярі обирають ВНЗ.

Перш за все, розглянемо плани учнів після закінчення школи. За даними опитування абсолютна більшість випускників (88%) планує після закінчення школи продовжити навчання у ВНЗ, 4% - продовжать навчання в технікумах та коледжах, 3% - підуть працювати, та тільки 2% нічого не будуть робити, будуть відпочивати від навчання та праці, ще 2% не змогли відповісти. Що ж стосується різниці між хлопцями та дівчатами, стосовно майбутніх планів - вона виявилася не значною, а ось порівняння респондентів за їхньою успішність в школі показало, що респонденти, які вчаться на відмінно та ті, котрі отримують четвірки в більшості налаштовані на отримання вищої освіти в інститутах, університетах та академіях - 92%, а ось ті респонденти, які отримують за навчання трійки менш налаштовані на інститути та університети - 58%, та майже третя частина респондентів розглядає можливість вступу до технікумів та коледжів. Що ж стосується різниці між відповідями учнів різного рівня достатку, то респонденти з малозабезпечених родин планують вступати як в ВНЗ I - II рівнів акредитації (40%), так і в ВНЗ III - IV рівнів акредитації (59%). Респонденти з родин середньо забезпечених та багато забезпечених планують поступати, майже, тільки ВНЗ III-IV рівнів акредитації - 93%. Що ж стосується вибору ВНЗ, то зі 100% з його вибором визначилися тільки 80% це 117 школярів, та ще 20% (29 школярів) не визначилися з вибором ВНЗ. З тих респондентів, котрі визначилися з вибором ВНЗ, 2% визначилися до дев'ятого класу, ще 6% - в дев'ятому класі, 15% - в десятому класі, 37% визначилися в першому семестрі одинадцятого класу та 19% визначилися на протязі перших двох місяців другого семестру одинадцятого класу. Різниці у відповідях опитаних за матеріальним статком та статтю не виявилося. А ось порівняння учнів з різними рівнями успішності показало, що майже всі учні (83%), котрі отримують за навчання п'ятірки та четвірки вже визначилися з вибором ВНЗ, учні ж які отримують в більшості трійки, з вибором ВНЗ визначилися тільки 50%. Можемо зробити висновок на основі отриманих даних, що наша гіпотеза, про те, що вибір школярами вищого навального закладу в основному здійснюється під час навчання в одинадцятому класі, підтвердилась.

Основними мотивами вступу до вищого навчального закладу в більшій частини школярів є перспектива отримання гарної роботи (66%), та цікавої професії (62%). Майже для половини респондентів важливим є отримання високого статусу в майбутньому, при цьому більше треті опитаних (36%) хочуть підняти свій рівень знань (рис.2.1.). Згідно з логіки відповідей, мотивуючим фактором в даному випадку є перспектива подальшого працевлаштування. В значно меншому ступені старшокласники бачать в отриманні вищої освіти можливість розширити круг знайомих, зустріти «другу половину», піти на зустріч бажанням батьків, відкосити від армії та відстрочити працевлаштування. Тобто, мотиви пов'язані із потребою в комунікації та конформізмом є найменш популярними серед учнів. Різниці у відповідях респондентів за статтю, рівнем успішності в школі та матеріальному статку стосовно мотивів отримання вищої освіти виявлено не було, таким чином гіпотеза: «Для учнів з різним рівнем успішності розрізняються мотиви вступу до ВНЗ» не підтверджується, мотиви для учнів майже не відрізняються.

Рис. 2.1 Мотиви отримання вищої освіти школярів 11 класів

1. Отримати гарну роботу в майбутньому

2. Отримати цікаву спеціальність

3. Отримати високий статус в майбутньому

4. Підняти свій рівень знання

5. Розширити круг знайомств

6. Уникнути служби в армії

7. Бути не гірше за всіх

8. Знайти чоловіка / дружину

9. Піти на зустріч бажанням батьків

10. Відстрочити працевлаштування

Головними ж мотивами вибору ВНЗ школярами одинадцятих класів є інтерес до спеціальностей (77%), можливість отримання якісної професійної підготовки (66%), престижність ВНЗ (таб.2.1). Взагалі мотиви отримання вищої освіти тісно переплітаються мотивами вибору ВНЗ школярами. Різниці у відповідях респондентів за статтю, рівнем успішності в школі та матеріальному статку стосовно мотивів отримання вищої освіти виявлено не було. Таким чином, отримані нами данні свідчать про те, що висунені до початку дослідження гіпотези: «Отримання вищої освіти перш за все пов'язано із задоволенням соціально-економічних та інтелектуальних потреб» та «Основними мотивами отримання вищої освіти та вступу до вищого навчального закладу є мотиви, пов'язані із забезпеченням в майбутньому та матеріального статку, прагненням до високого соціального статусу» є вірними.

Таблиця 2.1 Мотиви вибору ВНЗ школярами 11 класів

Необхідну інформацію для прийняття рішення при виборі ВНЗ, майже всі школярі отримують на сайтах ВНЗ - 75%, як це показано на рис. 2.2. Половина опитаних (53%) звертається за порадами до батьків, друзів, знайомих, та шукають інформацію на днях відкритих дверей в ВНЗ (51%). Третина респондентів звертаються до спеціалізованих видань (36%), таких як довідники для абітурієнтів та ін. Таким чином наша гіпотеза, яка говорить, що популярним джерелом отримання інформації про вищі навчальні заклади для школярів є інтернет підтверджується отриманими даними. Що до різниці у відповідях респондентів за статтю та матеріальним статком не виявлено. Опитані з різним рівнем успішності по-різному відповіли на питання, що до джерел інформації, до яких вони звертаються. Отже, респонденти з найвищими та середніми показниками успішності шукають інформацію на сайтах ВНЗ (78%), звертаються до родичів (54%), та на днях відчинених дверей у ВНЗ (53%). Стосовно ж респондентів з найнижчими показниками успішності, у них переважають довідники для абітурієнтів (42%), сайти ВНЗ (42%), та ін. інтернет ресурси (42%).

Рис. 2.2. Джерела інформації

1. На сайтах ВНЗ