Соціальний захист населення як складова соціальної політики держави

Як бачимо середньомісячна заробітна плата постійно зростає, але в порівнянні показником по Україні вона менша за нього на 25 %.

Рис.2.1 - Середньомісячна заробітна плата Чернівецької області в порівнянні з Україною

Заборгованість по зарплаті існує тільки на 2 підприємствах Хотинського району: перше - економічно неактивне, а друге підприємство-банкрот і складає 168,1 тис. гривень.

З працездатних мешканців зайняті лише 60 відсотків. Щороку з різних галузей промисловості вибуває 9-11 тисяч осіб.

Значна частина населення не зайнята продуктивною працею. Особливо турбує ситуація в гірських населених пунктах, де відсоток безробіття найвищий, тому зайве пояснювати в якому становищі опинилися пенсіонери, інваліди, багатодітні сім'ї, одинокі непрацездатні громадяни, які не регулярно і не в повному обсязі отримують державну допомогу.

Обласний центр Буковини, місто Чернівці, вперше згадується в грамотах 1408р. Територія - 8,1 тис. кв. км і населення близько 240,6 тисячі чоловік. Адміністративно поділяється на три райони: Ленінський, Першотравневий, Садгірський.

Ось в такому середовищі живе (чи намагається жити) часточка Чернівецької області - Хотинський район з центром у м. Хотин.

За статистичними даними станом на 01.01.2007 року в Хотинському районі проживає 72398 жителів. В тому числі пенсіонерів - 22550 чоловік. Серед них інвалідів І групи - 508; ІІ групи - 2126; ІІІ групи - 1183; інвалідів І по зору -2 ; інвалідів дитинства до 16 років - 4088.

Ці категорії населення безумовно потребують підтримки з боку держави, бо майже 80% їх опинилися за межею бідності.

Причини цього криються, насамперед, у погіршенні демографічної ситуації та безробітті.

У районі відбувається щорічне зменшення трудових ресурсів за рахунок перевищення смертності над народжуваністю. Прослідкуємо цей процес на малюнку.

В 2005 році смертність переважає майже в двічі (померлих - 1234 чоловіка, а народилося 662 дитини).



.Рис. 2.2 - Стан народжуваності та смертності Хотинщини

В 2004 та 2006 смертність більша за народжуваність приблизно на 35 %. Ця тенденція носить загрозливий характер щодо відтворення трудових ресурсів Хотинщини. Хоча згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» допомога при народженні дитини, яка становить 8500 грн., повинна була б стимулювати до народження, наведені вище дані свідчать про скрутне соціальне становище батьків, які не спішать народжувати. На нашу думку необхідно створити більше стимулів молодим сім'ям, через надання різних видів допомог для того, щоб відбувався природній приріст населення. Одиниці сімей Хотинщини наважуються на третю дитину.

Одночасно з цим з малюнка ми бачимо, що в 2006 році зменшилась смертність в порівнянні з попередніми роками. Це теж є гарний показник, якій свідчить про покращення рівня життя населення, зокрема пенсіонерів.

Соціально-демографічна структура незайнятих осіб на ринку праці продовжує залишатися стабільною протягом майже двох років. Масове безробіття в Україні значно зменшує кількість працюючого населення, збільшується кількість пенсіонерів. Одночасно збільшується демографічне навантаження на працездатне населення.



Отож, на ринку праці нині далеко не безхмарна погода. Подолання безробіття повинно стати спільною турботою всіх, хто переймається проблемою соціально-економічного розвитку України.

І оскільки всі ті проблеми, що є в Україні, стосуються найбільше громадян похилого віку, інвалідів, то ці проблеми, установи соціального захисту, та й вся соціальна політика держави повинна вирішувати комплексно, вживати заходів до покращення всієї системи загалом.

2.2 Система державних соціальних допомог населенню

Державна соціальна допомога призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сімей. [25]

Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних державних адміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних, районних у містах рад за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.

Рішення про призначення соціальної допомоги приймається управлінням праці та соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, яке проводиться соціальними інспекторами цих органів, із складенням акту за формою, затвердженою Міністерством праці та соціальної політики України .

На кожного отримувача соціальної допомоги управління праці та соціального захисту населення формує особову справу, де зберігаються документи необхідні для призначення соціальної допомоги, а також розрахунки її розміру.

Для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім'ї подає управлінню праці та соціального захисту населення такі документи: заяву, документ, що засвідчує особу уповноваженого представника сім'ї; довідку про склад сім'ї; декларацію про доходи та майно; довідку про наявність та розмір земельного паю.

До складу сім'ї, що звертається за призначенням соціальної допомоги, включаються чоловік, дружина, рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, а також діти, які навчаються у вищих навчальних закладах І-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання до досягнення 23 років і не мають власних сімей, неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства І та ІІ групи або інваліди І гр. і проживають разом з батьками, непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом І групи здійснює догляд за ним. До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

У році, коли особами, які входять до складу сім'ї навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 6 місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушень.

Скаргу на рішення управління праці та соціального захисту населення про призначення соціальної допомоги чи про відмову в її наданні може бути подано до вищестоящого органу виконавчої влади або до суду.

Протягом 2005 року в Хотинському районі за було виплачено даної допомоги на суму 3830,1 тис. грн. А в 2006 році - 3088,7 тис. грн. та ще й залишилась заборгованість у розмірі 321,9 тис. грн.

Визначення розміру соціальної допомоги

Розмір соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним доходом, але не може бути більшим ніж 75% прожиткового мінімуму для сім'ї.

Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї ля всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Міністерством праці та соціальної політики України, Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України, Держкомстатом України, Держкомсімямолоддю України.

Розмір соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

Для кожної дитини, яка входить до складу малозабезпеченої сім'ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10%, а для кожної дитини, яка утримується матір'ю (батьком, усиновителями), що не перебуває в шлюбі, запис про батька (матір) цієї дитини у книзі реєстрації народжень проводиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька) - на 20%.

Для громадян, які отримали статус особи, що проживає і працює на території населеного пункту, якому надано статус гірського, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 20%.

Строки призначення соціальної допомоги

Соціальна допомога призначається на шість місяців.

Одиноким, особам, які за результатами медико-соціальної експертизи визнані непрацездатними і не мають інших джерел існування, соціальна допомога може бути призначені на строк визнання особи непрацездатною.

Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел існування за тих же умов, соціальна допомога може бути призначена довічно.

Виплата та фінансування соціальної допомоги

Соціальна допомога виплачується раз на місяць за місцем фактичного проживання уповноваженого представника сім'ї державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку або перераховується на особовий рахунок уповноваженого представника сім'ї в банку за його вибором.

Виплата соціальної допомоги провадиться за графіком, на підставі виплатних документів, які готують ці управління праці та соціального захисту населення, згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2003 р. № 256, а також Інструкцією про порядок організації, оформлення фінансування і виплати пенсій, грошової допомоги підприємствами поштового зв'язку України.

Контроль за правильністю призначення і виплати соціальної допомоги здійснює орган праці та соціального захисту населення безпосередньо та через соціальних інспекторів.

З 2007 року передані функції призначення та виплати допомоги при народженні дитини та з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників і робочих органів виконавчої дирекції Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення.

Допомога у зв'язку з вагітністю і пологами

Відповідно до статті 7 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю і пологами мають вагітні жінки, які не застраховані в системі загальнообов'язкового соціального страхування. З 1.04.2007 року її розмір (з розрахунку на місяць) становить 140,25 грн. [23]

Підставою для призначення допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами є виданий лікувально-профілактичними закладами листок тимчасової непрацездатності, заява матері, довідка, видана житлово-експлуатаційною конторою (сільською радою) за місцем проживання про те, що жінка не працює (не служить, не навчається).

Протягом 2005 року в Хотинському районі проведена виплата по цьому виду допомоги на загальну суму 218,9 тис. грн. А в 2006 році - 253,7 тис. грн.

Одноразова допомога при народжені дитини

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” одноразова допомога при народженні дитини надається одному з батьків (усиновителю, опікуну), застраховані та не застрахованому в системі загальнообов'язкового державного страхування, призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем їх проживання.

У разі, коли один з батьків (усиновителів, опікунів) застрахований в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, допомога виплачується за місцем роботи застрахованої особи.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» допомога при народженні дитини становить 8500 грн. Вона виплачується одноразово при народженні дитини в сумі 3400 грн., решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами (по 425 грн.).

Протягом 2005 року в Хотинському районі проведена виплата по цьому виду допомоги на загальну суму 1331,4 тис. грн. А в 2006 році - 2871,9 тис. грн. За 2006 рік була заборгованість в розмірі 330,3 тис. грн. З вищевикладеного бачимо, що в порівнянні з 2005 роком у 2006 році в Хотинському районі зріс рівень народжуваності у населення.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Відповідно до ст. № 13 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновителів, опікунів, дідусь, бабуся, або інший родич), застрахована та не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3- річного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» ця допомога дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних застрахованих осіб (з 01.04.2007 р. - 129,03 грн.).

Протягом 2005 року в Хотинському районі проведена виплата по цьому виду допомоги на загальну суму 1445,1 тис. грн. А в 2006 році - 1372,2 тис. грн. За 2006 рік була заборгованість в розмірі 135,5 тис. грн.

Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається особам, визначеними в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування.

Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Допомога на дітей, які перебувають під опікою і піклуванням призначається, якщо середньомісячний розмір одержуваних на дитину аліментів і пенсій за попередні 6 місяців не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

Така допомога виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між встановленим прожитковим мінімумом для дитини відповідно віку та середньомісячним розміром одержуваних на дитину аліментів і пенсій за попередні 6 календарних місяців, але не менш як 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи з розрахунку на місяць.

Протягом 2005 року в Хотинському районі проведена виплата по цьому виду допомоги на загальну суму 82,2 тис. грн. А в 2006 році - 240,9 тис. грн. Заборгованості не було.

Допомога на дітей одиноким матерям

З 01.01.2003 р. набув чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 04.07.02 р. № 49-14 щодо призначення та виплати допомоги на дітей одиноким матерям”. Розмір зазначеної допомоги з 01.04.2007 р. становить: на дітей віком до 6 років - 138,90 грн., на дітей віком від 6 до 18 р. - 178,50 грн.

Згідно ст. 31 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” допомога одиноким матерям на дітей віком від 7 до 16 р. виплачується у подвійному розмірі.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, право на допомогу на дітей мають одинокі матері, одинокі усиновителі, які не перебувають у шлюбі, якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено в установленому порядку за вказівкою матері.

Допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі 10% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - одиноким матерям, усиновителям, вдовам, вдівцям, які мають дітей віком до 16 р. (учнів до 18 років).

Протягом 2005 року в Хотинському районі проведена виплата по цьому виду допомоги на загальну суму 222,6 тис. грн. А в 2006 році - 361,7 тис. грн. Заборгованості за 2006 рік становить 43,7 тис. грн.

Допомога по догляду за інвалідами І чи ІІ груп внаслідок психічного розладу

Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним надається відповідно до статті 5 Закону України „Про психіатричну допомогу” у грошовій формі, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї є нижчим від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Призначення і виплата допомоги на догляд проводиться органами праці соціального захисту населення.

Допомога на догляд надається у розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Допомога на догляд надається особі, яка прописана, проживає на одній житловій площі з інвалідом І чи ІІ гр. внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним.

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 01.04.2007 року становить 525,00 гривень, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:

- дітей віком до 6 років - 463 грн.;

- дітей віком від 6 до 18 років - 595 грн.;

- працездатних осіб - 561 грн.;

- осіб, які втратили працездатність - 406 грн.

Розміри державних соціальних гарантій на 2007 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, а також нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам Закон України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” №2109-ІІІ від 16.11.2000року визначає умови призначення і виплати.

Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства І і ІІ групи, непрацюючі інваліди з дитинства ІІІ групи, а також діти-інваліди віком до 16 років.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність інвалідам з дитинства, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно з законодавством України.

Інвалідам з дитинства, які мають право на державну соціальну допомогу і пенсію, призначається державна соціальна допомога або пенсія за їх вибором.

Надбавка на догляд:

Інвалідам з дитинства І групи встановлюється надбавка на догляд за ним у розмірі 50% прожиткового мінімуму.

Надбавка на догляд, що призначається одинокій матері (батькові) встановлюється у розмірі: на дитину-інваліда віком до 6 р. 30% прожиткового мінімуму; на дітей-інвалідів віком від 6 до 16 р. - 50% прожиткового мінімуму.

Надбавка на догляд, що призначається в інших випадках встановлюється у розмірі: на дитину-інваліда віком до 6 років 30% прожиткового мінімуму; на дитину-інваліда віком від 6 до 16 років - 50% прожиткового мінімуму та за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї, в якій виховується дитина-інвалід за попередні шість місяців не перевищує прожиткового мінімуму на сім'ю.

Протягом 2005 року в Хотинському районі проведена виплата по цьому виду допомоги на загальну суму 422,90 тис. грн. А в 2006 році - 1170 тис. грн.

Виплата допомоги на поховання

У разі смерті інваліда з дитинства або дитини-інваліда віком о 16 років членам його сім'ї або особі, яка здійснила поховання виплачується допомога на поховання у розмірі двохмісячної державної соціальної допомоги.

Допомога на поховання виплачується незалежно від строку звернення за її виплатою.

Покриття витрат на виплату державної соціальної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” було установлено, що у 2007 р. виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціально захисту” здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І гр.. - 400 грн.; інвалідам війни ІІ гр.. - 360 грн.; ІІІ гр.. - 300 грн., учасникам бойових дій - 280 грн.; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 400 грн.; членам загальних та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами - 150 грн.; учасникам війни - 55 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки із урахуванням стану здоров'я.

Ст. 60: Установити, що до членів сім'ї пільговика при наданні пільг належать дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти, член сім'ї який проживає разом з інвалідом війни І гр., та доглядає за ним за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі, непрацездатні батьки та особи, які знаходяться під опікою та піклуванням громадян, що мають право на пільги.

Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” передбачено пільгове санаторно-курортне лікування для ветеранів війни та праці.

Порядок видачі путівок регулюється Інструкцією про порядок обліку, зберігання, розподілу та видачі путівок до санаторно-курортної та інших лікувально-оздоровчих установ, затверджену наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 25 грудня 1997 р. № 42.

Відповідно до Закону України “Про державний бюджет на 2007р.” визначені джерела для забезпечення санаторно-курортним лікуванням пільгової категорії громадян. Інвалідам війни 1 та 2 групи, які не змогли оздоровитися надається компенсація в розмірі 200,00 гривень, а інвалідам 3 групи 150,00 гривень.

Видатки Державного бюджету, що передбачаються по програмі, санаторне лікування інвалідів та ветеранів війни, на утримання санаторіїв для ветеранів війни сфери управління міністерства “Перемога” (м. Литва). “Слава” (м. Миргород), “Батьківщина” (м. Трускавець), “Ветеран” (м. Алушта) “Салют” (м. Одеса).

Путівки до зазначених санаторіїв видаються інвалідам та ветеранам війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а також особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною відповідно до пунктів ст. 9 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні.

Видатки Державного бюджету, що передбачаються по програмі “Санаторно-курортне оздоровлення інвалідів”.

За рахунок цих коштів здійснюється:

- централізована закупівля Міністерством праці та соціальної політики України путівок для інвалідів, в тому числі інвалідів-спинальників;

- додаткова закупівля санаторно-курортних путівок місцевими управлінням праці та соціального захисту населення для забезпечення інвалідів всіх категорій;

- оплата вартості проїзду особам, які супроводжують інвалідів-спинальників.

Путівки до санаторіїв, пансіонатів та будинків відпочинку видаються інвалідам і пенсіонерам згідно з встановленою чергою в міру надходження путівок відповідно до медичних рекомендацій з урахуванням пільг, встановлених чинним законодавством для конкретної категорії осіб.

Путівки для санаторіїв, пансіонатів чи будинків отримує Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство праці та соціального захисту Автономної республіки Крим, обласні Київські та Севастопольські міські управління соціального захисту населення в централізованому порядку на підставі угод, укладених із санаторно-курортними установами, пансіонатами, будинками відпочинку за рахунок бюджетних асигнувань та інших видів надходжень, передбачених на санаторно-курортне лікування інвалідів та пенсіонерів.

2.3 Призначення та виплата субсидій населенню

Право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках) державного та громадського житлового фонду, в тому числі у гуртожитках, - на оплату користування житлом; приватного житлового фонду та фонду житлово-будівельних (житлових) кооперативів - на оплату утримання житла; житлового фонду незалежно від форм власності - на оплату комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається у разі, коли житлове приміщення не забезпечується електро-, тепло- або газопостачанням для опалення.

Якщо для опалення житлового приміщення одночасно використовується тверде та рідке пічне побутове паливо і природний газ, субсидія надається тільки на один вид палива.

Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється відділом субсидій управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації.

У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами для призначення субсидій та передачу їх відповідним відділам (управлінням) субсидій здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.

Субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах норм споживання з урахуванням пільг, які надаються відповідно до чинного законодавства і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов'язкового відсотка платежу. При цьому норма володіння чи користування загальною площею житла та нормативи користування комунальними послугами встановлюються виходячи з 21 кв. метра на наймача і кожного прописаного у житловому приміщенні (будинку) та додатково 10,5 м². метра на всіх тут прописаних, а для громадян, які проживають в однокімнатній квартирі, - на загальну площу незалежно від розміру квартири.

У разі застосування визначених Кабінетом Міністрів України розрахункових норм для призначення субсидій залежно від кількості прописаних у житловому приміщенні (будинку) субсидія призначається за наявності різниці між розрахунковою вартістю житлово-комунальних послуг і обсягом визначеного обов'язкового відсотка платежу.

В окремих випадках за рахунок коштів, передбачених для надання субсидій, виходячи з конкретних обставин субсидії можуть призначатися відділами (управліннями) субсидій незалежно від розміру загальної площі житла за рішеннями районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або комісій, які ними утворюються. Положення про комісії затверджують органи, які їх утворили.

Норми забезпечення населення скрапленим газом, твердим та рідким пічним побутовим паливом, згідно з якими призначаються субсидії, визначаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

У випадках придбання житлового приміщення (будинку) субсидія для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття), а також на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається не раніше ніж через рік з місяця придбання.

Виходячи з конкретних обставин, що склалися, на підставі рішень районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або утворених ними комісій відділи (управління) субсидій можуть призначати субсидії, як виняток, у разі наявності умов, зазначених у пункті 5 цього Положення. Рішення про призначення (не призначення) субсидії в таких випадках приймається на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї. Форма акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї затверджується Міністерством праці та соціальної політики України.

Субсидія призначається уповноваженому власнику (співвласнику) житла, наймачу державного та громадського житлового фонду; членові житлово-будівельного (житлового) кооперативу, власнику (співвласнику) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок за місцем прописки. В окремих випадках на підставі рішень районних, районних у містах Києві, Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або утворених ними комісій та актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї субсидія може призначатися іншій особі, прописаній у житловому приміщенні (будинку), а також індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, але вони сплачують вартість одержуваних житлово-комунальних послуг,

У разі смерті особи, зазначеної в абзаці першому цього пункту, на яку відкрито особовий рахунок, надання субсидії не припиняється за умови, що у житловому приміщенні (будинку) прописані інші особи, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги.

Субсидія не призначається, якщо неповнолітні діти, маючи батьків, прописані в житловому приміщенні (будинку) самі.

Субсидія розраховується виходячи з кількості прописаних у житловому приміщенні (будинку) осіб, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу.

Кількість осіб визначається на початок місяця, в якому надійшло звернення за призначенням субсидії.

Розрахунок сукупного доходу для призначення субсидії провадиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої спільним наказом Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України, Державний комітет сім'ї і молоді, Державний комітет статистики.

Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на основі середньомісячного, а для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - на основі річного сукупного доходу осіб, прописаних у житловому приміщенні (будинку) за попередній календарний рік з урахуванням коефіцієнта зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки.

Для обчислення доходу непрацюючих громадян, яким призначено пенсію вперше, або якщо вони залишили роботу в період, за який ураховуються доходи, і не мають інших доходів, крім пенсії та доходів від особистого підсобного господарства, земельних ділянок, наданих для потреб городництва, сінокосіння і випасання худоби, в сукупному доході на розсуд пенсіонера враховується дохід за зазначений період або розмір призначеної щомісячної пенсії та доходи від земельних ділянок.

Якщо серед прописаних у житловому приміщенні (будинку) є громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією або займаються індивідуальною підприємницькою діяльністю, або зареєстровані в службі зайнятості як такі, що шукають роботу, або не перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією, але мають право на отримання субсидії і подають довідки до відділів (управлінь) субсидій про відсутність доходів за будь-який Місяць протягом періоду, за який визначається сукупний доход, або місячний доход яких менший від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, в розрахунок субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива за кожний такий місяць включається місячний доход на рівні неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Рішення про призначення (не призначення) субсидій приймається протягом десяти днів після подання заяви та всіх необхідних документів.

Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на шість місяців, а на оплату природного газу, що споживається на індивідуальне опалення, - на опалювальний період, починаючи з місяця звернення за її призначенням чи перерахунком. Субсидія для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається один раз на календарний рік за особистим зверненням громадян.

Субсидія для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива та відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг надається на календарний рік. При цьому субсидія на оплату житлово-комунальних послуг розраховується з місяця звернення за її призначенням до кінця поточного року.

Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та природного газу (електроенергії), що використовуються для індивідуального опалення, надається на опалювальний період починаючи з місяця звернення за її визначенням. Як виняток, за умови звернення із заявою про призначення субсидії протягом двох місяців з початку опалювального сезону, вона надається на весь опалювальний період.

Якщо у житловому приміщенні (будинку) прописані і проживають тільки пенсіонери, які не працюють, та інші непрацездатні громадяни, джерелом існування яких є лише доходи від особистого підсобного господарства, пенсія та інші соціальні вишити, субсидія за бажанням призначається на дванадцять місяців. Цю збільшення доходу або зміну у складі прописаних громадяни, яким призначено таку субсидію, обов'язково інформують відділи (управління) субсидій.

По закінченні терміну отримання субсидії громадяни повинні підтвердити право на призначення субсидії на наступний період. Для цього вони подають до відділів (управлінь) субсидій тільки довідки про доходи прописаних громадян та заяву, в якій підтверджується відсутність змін у складі прописаних та у характеристиці житла і послуг з моменту попереднього призначення субсидії.

Якщо у житловому приміщенні (будинку) прописані лише пенсіонери, які не працюють, та інші непрацездатні громадяни, для підтвердження права на призначення субсидії подається лише заява, в якій підтверджується незмінність сукупного доходу, складу прописаних та характеристики житла і послуг з моменту попереднього призначення субсидії.

Перерахунок субсидії у межах встановленого терміну її призначення без звернень громадян провадиться лише у разі зміни цін і тарифів на послуги, на оплату яких призначено субсидію, в інших випадках - за особистим зверненням громадян.

У разі затвердження нових тарифів і цін на житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо субсидії призначаються протягом двох місяців з часу підвищення розміру платежів.

Якщо обсяг витрачання газу, води, електричної та теплової енергії вимірюється засобами їх обліку, розмір субсидії для відшкодування їх оплати розраховується виходячи з фактичного споживання послуг, але не більше від встановлених норм споживання. У разі коли по закінченні терміну отримання субсидії зазначені послуги використано на суму, меншу від суми призначеної субсидії та обов'язкової частки плати в межах норм споживання, невикористані перераховані кошти повертаються (перераховуються) організаціями, що надають послуги, на рахунок відділів (управлінь) субсидій або зараховуються цими організаціями в рахунок фінансування призначених іншим отримувачам субсидій. У разі коли по закінченні терміну отримання субсидії зазначені послуги використано на суму, більшу від суми призначеної субсидії та обов'язкової частки плати в межах норм споживання, відділи (управління) субсидій перераховують розмір призначеної субсидії виходячи з вартості фактично спожитих послуг, але не більше від встановлених норм.

Громадянам, які проживають у житлових приміщеннях (будинках) державного і громадського житлового фонду, в тому числі у гуртожитках та будинках житлово-будівельних (житлових) кооперативів, субсидія надається шляхом перерахування коштів на рахунок власників житла (уповноважених ними органів) та підприємств, що надають комунальні послуги, реалізують скраплений газ, тверде рідке пічне побутове паливо.

Громадянам, які проживають у приватних будинках, квартирах чи кімнатах, субсидія надається шляхом перерахування коштів на рахунок підприємств, що надають комунальні послуги, реалізують скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо.

Громадяни, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, зобов'язані щомісячно сплачувати свою обов'язкову частку витрат на оплату цих послуг, крім випадків, передбачених пунктом 13 цього Положення. У разі коли вартість фактично використаної послуги менша ніж обов'язкова частка витрат на оплату цієї послуги, громадяни сплачують її фактичну вартість.

Розмір субсидії не може бути більшим від розміру житлово-комунальних платежів.

Суми субсидій, перерахованих надміру внаслідок подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями, повертаються ними за вимогою органів, що призначають субсидії, у подвійному розмірі. Сума повернутих коштів зараховується на рахунок відділів (управлінь) субсидій для подальшого їх перерахування надавачам послуг та використання на потреби відділів (управлінь) субсидій у порядку, встановленому Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями, при цьому сума коштів на потреби відділів (управлінь) субсидій не повинна перевищувати п'ятнадцяти відсотків загальної суми повернутих коштів. Подання свідомо недостовірних даних тягне за собою припинення надання субсидії та позбавлення права на її призначення на наступний термін.

До посадових осіб, винних у надмірному нарахуванні субсидій, вживаються заходи, передбачені законодавством.

За поданням житлово-експлуатаційних організацій, об'єднань (товариств) співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають комунальні послуги, виплата субсидій припиняється, якщо громадянин, якому призначено субсидію, не сплачує відповідної частки житлово-комунальних послуг, за винятком випадків, зазначених у пункті 13 цього Положення.

Місцеві фінансові органи перераховують кошти для відшкодування витрат населення на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у порядку, встановленому Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями.

На кожного одержувача субсидії відділи (управління) субсидій і організації, що надають населенню житлово-комунальні послуги, реалізують скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, заводять справу, в якій зберігаються матеріали, необхідні для призначення субсидії, та розрахунки її розміру.

Проаналізуємо кількість звернень громадян, фінансування та призначення субсидій за 2005-2006 роки, а також 1 квартал 2007 року.

Таблиця 2.1

Аналіз призначення та фінансування субсидій по Хотинському району за 2005-2007 роки

Показники Роки	Кількість звернень	Призначено (тис.грн.)	Профінансовано (тис.грн)
2005 рік	3507	902,5	895,4
2006 рік	1589	304,0	302,2
1 квартал 2007 року	983	311,9	111,9

З вищевикладеного бачимо, що в 2006 році всі показники по субсидіях зменшились. Це відбулося у зв'язку з тим, що:

1. В кінці 2005 року та в 2006 році збільшився розмір пенсії (субсидією найчастіше користуються пенсіонери - найуразливіша категорія країни), а для розрахунку субсидії береться попередні 6 місяців.

2. В 2006 році довго не було прийнято розпорядження про ціну на тверде паливо. Та ціна на нього була низькою.

Тобто при збільшеній пенсії та низькій ціні на тверде паливо після підрахунку виходила нульова субсидія.

Тепер ми бачимо, що за 1 квартал 2007 року і показники, які аналізуються майже дорівнюють показникам за 2006 рік. Це випливає з того, що:

1. За попередні роки для розрахунку субсидій враховувалося 20 % сукупного доходу сім'ї, а з 2007 року враховується 15 %.

2. Збільшилась ціна на тверде паливо.

3. Спростилася процедура отримання субсидії, через це збільшилась кількість осіб, яким положено отримання субсидій.

2.4 Забезпечення реалізації державних гарантій щодо надання адресної допомоги інвалідам війни та праці

Система соціальної допомоги, яка надається сьогодні в Україні, не забезпечує адекватної соціальної підтримки громадян у ринкових умовах у разі настання ризику.

Реформування цієї системи має здійснюватися на основі вироблення нових підходів і критеріїв до оцінки існуючих соціальних програм з метою їх раціоналізації та консолідації з урахуванням наявних бюджетних ресурсів. Для підтримання найбільш вразливих верств населення буде запроваджено систему гарантованого мінімального сукупного доходу сім'ї.

Для досягнення цієї мети необхідно:

- поглибити адресність державної соціальної допомоги через упорядкування пільг та допомоги, що надаються різним категоріям населення;

- удосконалити механізм надання субсидій на оплату житла, комунальних послуг, палива;

- запровадити для окремих категорій громадян залежно від рівня їх доходів надання субсидій на послуги, пов'язані із забезпеченням життєдіяльності (користування транспортом, телефоном тощо);

- реформувати нормативно-правову базу надання адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та одиноким непрацездатним особам на основі урахування їх сукупного доходу;

- створити систему контролю за ефективним і раціональним використанням коштів для надання державної соціальної допомоги;

- впровадити єдину обліково-інформаційну систему одержувачів соціальної допомоги.

Реформування системи соціального обслуговування та надання допомоги малозабезпеченим верствам населення має спрямовуватися на розроблення нових механізмів реалізації чинних законодавчих актів з питань соціальної політики, послідовне здійснення заходів щодо розвитку та зміцнення системи соціального захисту населення, вдосконалення механізму фінансування надання соціальної допомоги, що забезпечить гарантований державою рівень соціального захисту малозабезпечених верств населення.

Пріоритетними напрямами в цій сфері мають бути:

- удосконалення роботи органів соціального захисту населення;

- розвиток мережі установ, які займатимуться організацією комплексного соціального обслуговування за місцем проживання громадян похилого віку та інвалідів.

Для цього необхідно:

- підвищити якість соціального обслуговування громадян похилого віку, інвалідів у територіальних центрах соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян та в інтернатних установах, залучити до співробітництва з державними установами недержавні громадські організації, фонди для надання допомоги малозабезпеченим верствам населення;

- запровадити для матеріально забезпечених верств населення, з урахуванням їх індивідуальних потреб, систему надання платних соціальних послуг у домашніх умовах та в інтернатних установах;

- здійснити будівництво спеціальних житлових будинків для ветеранів війни та праці з комплексом служб соціально-побутового, медичного призначення;

- удосконалити роботу підсобних селянських господарств при будинках-інтернатах системи соціального захисту населення з метою повного задоволення потреб цих установ в основних продуктах харчування власного виробництва та організувати роботу міні-цехів з переробки власної продукції;

- забезпечити створення та комплексне функціонування центрів і будинків соціальної реабілітації та адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, та тих, які втратили соціально корисні зв'язки.

Система соціального захисту інвалідів, ветеранів війни та праці має бути спрямована на створення умов, які б забезпечували їм повноцінне життя, гарантували рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічному, політичному і соціальному житті держави.

Для цього здійснюватимуться заходи щодо:

- передбачення вільного доступу інвалідів до об'єктів соціальної інфраструктури при проектуванні і будівництві населених пунктів, формуванні житлових масивів, розробленні проектних рішень на нове будівництво, реконструкції будівель та споруд, аеровокзалів, залізничних і річкових вокзалів, морських портів, комплексів і комунікацій, а також розробленні та виготовленні транспортних засобів;

- забезпечення соціально-правової, трудової та медичної реабілітації інвалідів, професійного навчання і створення необхідної кількості робочих місць для їх працевлаштування;

- прийняття нової редакції Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Закон має закласти основи нормативно-правової бази соціального захисту інвалідів, визначити основні принципи і напрями розвитку законодавчого процесу, організаційно-фінансові заходи тощо;

- надання державної підтримки всеукраїнським організаціям інвалідів після прийняття закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування громадських об'єднань інвалідів та підприємств, де працюють інваліди;

- реструктуризації і переоснащення протезно-ортопедичних підприємств з метою вдосконалення вітчизняного виробництва сучасних засобів реабілітації інвалідів та повного забезпечення потреби в них;

- розвитку системи життєзабезпечення і соціального обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці шляхом розширення мережі реабілітаційних і територіальних центрів, надання передбачених законодавством пільг та гарантій, посилення ролі адресних пільг і допомоги.

Пільги для інвалідів війни, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідають міжнародним договорам України, але через дефіцит державного бюджету багато з них не виконуються. Так, наприклад, згідно з згаданим Законом (п. З ст. 13) інваліди війни щорічно безплатно позачергово забезпечуються санаторно-курортним лікуванням або компенсацією за нього. Проте такі виплату якщо і проводяться, то з розрахунку інвалідам війни 1 та 2 групи, які не змогли оздоровитися надається компенсація в розмірі 200,00 гривень, а інвалідам 3 групи 150,00 гривень. а не середню вартість путівки, вартість якої тепер від 3000 грн.

Наведемо ще один приклад -- згідно з п. 8 ст. 13 згаданого закону передбачається проведення позачергового безоплатного капітального ремонту власних жилих будинків і першочерговий поточний ремонт інших будинків і квартир інвалідів війни. Практично цей пункт зовсім не виконується.

Проблемою в житті інвалідів війни лишається позачергове безоплатне зубопротезування, госпіталізація та проходження медико-соціальної експертної комісії. У інвалідів війни багато захворювань, тож часто ЛКК не може визначитись, який спеціаліст повинен оформляти подання на МСЕК. Дуже часто звертаються інваліди війни з листами, в яких просять допомогти пройти переогляд у МСЕК з метою отримання, наприклад, 1-ї групи інвалідності уже після 80-річного віку, і це в той час, як більше 60 років вони є інвалідами війни. Думаю, що інваліду війни після досягнення 80-річного віку потрібно, не задумуючись, призначати 1-шу групу інвалідності.

Серед проблем інвалідів війни особливе місце займає позачергове безоплатне забезпечення автомобілями з ручним керуванням. Через відсутність грошей у держбюджеті цей пункт Закону майже не виконується, але можна знайти вихід із ситуації, наприклад, за рахунок автомобілів, які були у вжитку.

Пільги і компенсації є різними правовими категоріями, хоча в законодавчих актах вони межують, тісно пов'язані між собою. З точки зору правової спеціалізації між вказаними категоріями існують суттєві відмінності щодо їх змісту, порядку застосування, правових наслідків дотримання чи недотримання.

“Пільгою” є непередбачене законодавством повне або часткове звільнення певних категорій громадян (за ознакою віку, статі, заслуг, місця проживання тощо) від дотримання встановлених законом загальних вимог і правил, виконання певних обов'язків.

“Компенсація” - це передбачене законодавством фінансове або майнове відшкодування громадянину витрат або втрат.

Сьогодні вкрай актуально постала необхідність переорієнтації підходу держави до вирішення проблеми пільг, переваг, гарантій та компенсацій, яким раніше надавався пріоритет при вирішенні питань соціального захисту громадян. Доцільність такої роботи полягає в удосконаленні системи адресної державної допомоги, що дозволить в умовах переходу до ринкової економіки зробити систему пільг більш справедливою, прозорою, спрямованою на підтримку найменш захищених.

Існуюча система розподілу пільг не відповідала фінансовим можливостям держави і задекларованою законодавством вартістю і кількістю пільг, гарантій, компенсацій та допомог, які постійно доповнювались і кількісно розширювались. А це негативно впливає не тільки на соціальні а й на політичні та моральні засади. Тому на нинішньому етапі суспільно-економічного розвитку України ця проблема постала дуже гостро. Адже мова йде, фактично, про необхідність справедливого перерозподілу ресурсів держави [15. ст. 34].

Нині законодавством передбачено пільги в оплаті житлово-комунальних послуг для понад 14 категорій громадян, у тому числі 10 з них мають право споживати на пільгових умовах електроенергію і 9 - природний газ. Право на пільговий проїзд в громадському пасажирському транспорті визначено для 11 категорій населення України, а це майже 12 млн. чоловік.

Чисельність активного працездатного населення працездатного віку складає близько 20 млн. осіб. Тоді як чисельність пільгових категорій (без урахування тих, кому пільги надаються за службовою ознакою) складає понад 12 млн. осіб. Отже, арифметика, як бачите, дуже проста.

Стоїть питання про скасування необґрунтованих пільг для тих, хто працює, отримуючи високу заробітну плату. Одержувачі пільг, яким вони надавались за службовою або професійною ознакою, вимушені будуть сплачувати за отримані послуги. Зекономлені кошти будуть спрямовані на допомогу тим, хто її справді потребує, і, таким чином, найуразливіші категорії населення при цьому абсолютно не постраждають.

Нині в Україні понад 12 млн. таких осіб, в тому числі: інвалідів Великої Вітчизняної війни - 255,1 тис., інвалідів-чорнобильців - 534,1 тис., інвалідів з дитинства - 201,2 тис., інвалідів від трудового каліцтва і професійного захворювання - 98,5 тис., інвалідів від загального захворювання - 1,4 млн., дітей-інвалідів - 140,1 тис., учасників бойових дій - 460,4 тис., учасників бойових дій на території іноземних держав - 189 тис., членів сімей військовослужбовців, членів сімей померлих інвалідів і учасників бойових дій - 520,9 тис., громадян, які були насильно вивезені до Німеччини - 560 тис., ветеранів праці - 7,2 млн., учасників війни - 3,2 млн., жертв політичних репресій - 56 тис. осіб., осіб, яі мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 2985 осіб. Для них збережено встановлені пільги, переваги та гарантії [37].