Соціально-економічні проблеми зайнятості в Україні

а) жінок, які мають дітей віком до 6 років;

б) одиноким матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів;

в) молодь, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце, дітей (сиріт), які залишилися без піклування батьків, а також осіб, яким виповнилося п'ятнадцять років і які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

г) осіб передпенсійного віку (чоловіків по досягненні 58 років, жінок - 53 років);

д) осіб, звільнених після відбуття покарання або примусового лікування.

З метою забезпечення додаткових гарантій щодо працевлаштування зазначених вище категорій громадян, органи місцевої влади за поданням ДЦЗ бронюють на підприємствах з чисельністю понад 20 чоловік до 5 % загальної кількості робочих місць за робітничими професіями, в тому числі з гнучкими формами зайнятості.

 У разі відмови у прийнятті на роботу громадян на заброньовані місця ДСЗ стягує з підприємства штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну таку відмову.

За інформацією ДСЗ низький рівень використання заброньованих місць пов'язаний з тим, що підприємства, на яких здійснювалося бронювання, у багатьох випадках перебували у стані простоїв, мали заборгованість по заробітній платні. Кім того, бронювання місць здійснюється за робітничими професіями (це закріплено в законодавчих актах), що не завжди відповідає умовам підходящої роботи для людей з вищою освітою. При вирішенні питання зайнятості осіб, звільнених після відбуття покарання, на додаток, виникає проблема відсутності у них будь-якої освіти і професійного досвіду або повної втрати кваліфікації.

 В інших перехідних економіках квотування місць для осіб, що потребують додаткового соціального захисту, майже не застосовується, зате там існує низка інших заходів для працевлаштування молоді та осіб передпенсійного віку.

Проблеми безробіття та соціальний захист категорії громадян передпенсійного віку

Що стосується осіб передпенсійного віку, то для них в деяких країнах існують заходи швидшого виходу на пенсію. В Угорщині та Словенії швидший вихід на пенсію можливий для осіб передпенсійного віку, які мають необхідний для одержання пенсійних виплат стаж. В Україні також існує такий захід, однак тільки для вивільнених працівників, яким до пенсії залишилося півтора року (у Словенії та Угорщині цим заходом можуть скористатися особи, яким до пенсії залишилося 5 років). В Україні витрати, пов'язані із швидшим виходом на пенсію, фінансуються виключно за рахунок коштів державного фонду зайнятості.

В 2001 р. в Україні, пенсіонерів, що одержували достокову пенсію, налічувалося 238 тис. чоловік. Ефект від раннього виходу на пенсію для безробітних неоднозначно оцінюється серед фахівців. Замість заохочення виходу з лав безробітних і переходу в категорію зайнятих, такий захід заохочує перехід до економічно неактивного населення. Збільшення відтоку з економічно-активного населення повинно було б зменшити безробіття. Однак, в кращому випадку, можна сподіватись на позитивний результат стосовно одного ринку - ринку праці. При врахуванні усіх взаємозв'язків (впливу ринку праці на інші сегменти економіки), ранній вихід на пенсію може, навпаки, збільшити загальний рівень безробіття. Наприклад, збільшення видатків, пов'язане з раннім виходом на пенсію, може призвести до збільшення нарахувань на заробітну платню, що, в свою чергу, зменшить попит на робочу силу, а, отже, збільшить безробіття.