Аналіз бідності в Україні: економічний і соціальний аспект

3. посилення державного контролю за якістю медичної допомоги, лікарських засобів і виробів медичного призначення, їх ціноутворенням;

4. пропаганда здорового способу життя;

5. здійснення заходів щодо поліпшення стану здоров'я матері та дитини.

Отже, усі ці чинники сприятимуть збільшенню доходів громадян, зниженню рівня бідності насамперед серед працюючих громадян та сімей з дітьми, зменшенню розриву між показниками бідності у місті та сільській місцевості, розв'язанню соціальних проблем і підвищенню рівня життя населення.

Проте й загальний економічний ріст автоматично не приведе до зниження рівня бідності, що підтверджується результатами попередніх років економічного зростання української економіки і невідповідної цьому зростанню динаміки основних показників бідності. Як показує досвід інших країн, нікому не вдається вирішити проблему бідності без адекватних заходів і реформ в області відносин розподілу, без обґрунтованої політики у соціально-трудовій сфері.

Вирішення проблеми бідності в Україні потребує розробки системи комплексних науково-обґрунтованих заходів, які повинні враховувати профіль, специфіку та особливості формування та поширення бідності, причини її виникнення.

Від тактики виживання необхідно переходити до стратегії розвитку, від боротьби з бідністю - до зростання середнього класу. Головний спосіб боротьби з бідністю - це підвищення рівня життя, це надання громадянам можливості гідно працювати, підвищувати свій рівень добробуту [11].

Висновок

Отже, бідність -- це соціальні відносини, що характеризуються відсутністю необхідних матеріальних засобів для того, щоб провадити "нормальне" (відповідно до норм прийнятих суспільством) життя.

Бідність не лише поділяє суспільство, а й є стимулом для того, щоб людина прагнула і досягала кращої долі. Проте в сучасних умовах бідність часто стає на перешкоді стабільності суспільства і його подальшого розвитку. Навіть в економічно розвинених країнах бідність стає загрозою, коли вона перетворюється на застійну, тобто спостерігається довготривалий стан бідності індивідів, сімей, де бідним є не одне покоління. Люди, які тривалий час перебувають у стані бідності, соціально деградують, перетворюються на люмпенів, злочинців, які становлять загрозу для добропорядних громадян.

Тому боротьба з бідністю нині є складовою соціальної політики в усіх цивілізованих суспільствах.

Незважаючи на деяке покращання добробуту населення останнім часом, ще дуже рано говорити про подолання бідності. На жаль, в Україні система соціального захисту значно відстає від трансформаційних процесів економіки. Адресна допомога незахищеним верствам населення тільки починає набирати обертів і поки що не справляється з поставленими завданнями. Суми наданих допомог іноді викликають не тільки незадоволення, а й здивування, обурення, а іноді є просто знущанням: допомога дитині у разі втрати годувальника, допомога малозабезпеченим сім'ям, одинокій матері, з безробіття, на поховання тощо. Зберігається суттєвий перекіс в установленні сум соціальної допомоги. Так, допомога при народженні першої, другої, третьої дитини перевищують суми допомоги дитині, що втратила батька (годувальника), у 30, 70 і 125 разів. Хіба тут можна говорити про соціальну справедливість?

Головними пріоритетами державної соціальної та демографічної політики має бути стимулювання не тільки народжуваності, продовження повноцінної економічної активності населення старших вікових груп, забезпечення пільгових та сприятливих умов розвитку підприємницької діяльності, а й підвищення рівня заробітної плати працюючого населення. Посилена увага до відтворення робочої сили країни, забезпечення добробуту саме працюючих громадян допоможе докорінно вирішити проблеми усіх інших прошарків населення і тим самим підвищити рівень економіки держави в цілому.

Ідеальна мета боротьби з абсолютною бідністю -- її абсолютне подолання: у здоровому суспільстві, і тим більше в соціальній державі не повинно бути людей, що не мають прожиткового мінімуму. Завдання боротьби з відносною бідністю -- не повне усунення нерівності, але його, так би мовити, оптимізація, приведення до рівня, що не виходить за прийнятні в даному суспільстві межі і разом з тим не підриває стимули соціально-економічної активності

Основна зброя проти бідності - це така політика, яка була б направлена на економічне зростання.

У наший країні слабка і соціальна політика. Її заходи не зовсім адекватні ситуації, і тому бідний в Україні отримує значно менше допомоги, чим бідний в інших країнах. Ще одна трудність - розшарування за умовами отримання якісних медичних і освітніх послуг. Життєво важливі реформи медичного страхування і освіти, проведені так, щоб і бідним ці послуги були доступні. Зараз такого підходу немає, і бідні не отримують ні якісної меддопомоги, ні якісної освіти, і в останньому випадку вони не отримують шансу вирватися з бідності.

Список використаної літератури

1. Бідність - соціальне зло. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bukvar.su/

2. Праця України 2008: статистичний збірник / Державний комітет статистики України / Відп. за випуск Н.В. Григорович. - К., 2009. - 322 с.

3. Світовий банк [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.worldbank.org.

4. www.statlviv.ua

5. Межа бідності в Україні та Європі / Z-Україна: статистика, економіка, тенденції. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zet.in.ua/socium/mezha-bidnosti-v-ukra%D1%97ni-ta-yevropi/

6. Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати: Закон України від 20 жовтня 2009 р. // [Електрнний ресурс]. - Режим доступу: <http: // www. rada. gov. ua>.

7. Латік В. Основні показники рівня життя населення / В. Латік, Н. Підлужна // Праця зарплата. - 2010. - №46. - С. 6-8.

8. Доповідь про здійснення цілей в галузі розвитку, сформульованих в Декларації тисячоліття, за 2010 р. - ООН, Нью-Йорк, 2010. - 80 с.

9. Колот А. Глобалізація економіки та її вплив на соціально-трудову сферу / А. Колот // Україна: аспекти праці. -- 2001. -- №3. - С. 10-16.

10. Кудряченко А.І. Соціальне партнерство: європейський досвід і Україна / А.І. Кудряченко // Стратегічні пріоритети. - 2008. - №3. - С. 132-141.

11. Постанова від 31 серпня 2011 р. №1057 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми подолання та запобігання бідності на період до 2015 року" // [Електрнний ресурс]. - Режим доступу: <http: // www.zakon. rada. gov. ua>.

12. Звіт про результати аналізу виконання Комплексної програми забезпечення реалізації Стратегії подолання бідності в Україні. -- К.: Рахункова палата України, 2011.

13. Про Стратегію подолання бідності: указ Президента України від 15.08.2001 №637/2001. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1083.2249.0.

Додаток

Основні показники бідності в Україні 2007-2011 рр. [12]

*Примітка: в/д - відсутні дані

Размещено на Allbest.ru